автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Библейские сюжеты и мотивы в украинской поэзии конца XIX - начала XX столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Библейские сюжеты и мотивы в украинской поэзии конца XIX - начала XX столетия"

РГВ од

д -7 , », гу , Аадшш НАУК УКРАИШ

I I 1 S-.VJ • '

1НСТ1ШТ Л1ТЕРАТУРЙ 1м.Т.Г.ШШЙЩ

lia правах руконясу

ЕЕГКО 1РИНА ПАЕПЕНА

ЫШЕ1ЙЯ1 СЮЖЕТИ I МОТИВИ В УКРД1НСЫОИ ПОЗЗИ К1НЦЯ XIX - ПОЧАТКУ хх стаится

10.01.02 - Украшська л!тература

АВТОРЕФЕРАТ дпсертацН' еч здобуття наукового ступени: кандидата $1лолог1чннх наук

К и ! в - 1993

Роботе викокапа в iKcîHîyri л1м_ратури 1ыЛ«Г,Шав-ченка АкадвиГУ наук

11зу;;ОВИЙ KCpÍBWÍ ~ ДОКТОР ЫПУК

Яц£НКО М.Т.

O-í-iEt títiit опоненти: • ÂûESùp ф1лс\лог1чаах наук В.Л.СМШтСЬКА Кандедаг фигсиоПчних ааук О.К.РОСОВЩЬКИЙ

HpoBi/ÂH». yoifîaoBa - Чврг^вацькдй дарааанЕй yaíEsp-csîôï 1ы,Ю,йедькоБича

Sáxeo« з1дбудаться __' 1933 р. ig

st opMtiiuiaoBaEoï bohoï рада Д, 0I6.D5.0I i-рл Xaam-y-тI JiÎTspaTyps iü.T.r.iüáE'ídiiKE АН j'icpü ; йя /2Ç2ÇOI, Kaïn, Бул,Грущавського; 4Д

Э даоорт8ц1вю мшша оькайсш;тась у öl&EioveiU тугеу литаретура.

Aaíops^spai 5ьа1о!ган.ей___ТйЗЗ

. Bhuksü saspc-xar- ¡ f)

vHbqtastsoBaHol' wesoï рада (/Цуч'-/сН,< Ы.ч.

Конструктивы! пронеси, но визначаютъ стан сучаснох украУнськоУ культура, великою м1ров спрякован! на-подолалня тотал1тарно-атахс-тичноУ депрвс!У, яка ¿причинила в!дрив в1д 1сторичи;а дозрел национально! 1 загальнолюдсько'У духовность У коитекстг хшх проносхв пктуальним е всаб1чна досл!даення проблеглп освоения украУноькои л!твратурою духовно-худомшого св!ту Е1блП.

'¿ахждц парабуваючи в зон! посплзноУ уваги д!яч1в нац!опально У культури, ця проблвг/д Оула одши: з ой"скт1в л^ературознзвчого внвчешш. Однак норяд !з безеум^вши.-л здобут;;ат дсслШшхгп, т-самппрпд у радянськ! часи, далеко не зовзди керуваллея науксьо-об"ектлвною готододсИеп в досл}д,.о1гл1 духовного життл лгшипи х суспхдьства, у вивчэнн! р1зног/ан1тнпх прояьхв ^¿ологИноУ егЛди-мост}; У: гЛсцэ п!да:1нялсоя так знании парт!Гшии п!дходом. Це приводило до того, що твори глибокого релейного зглсту, 2 такой 11, .в як;:х сНбл !пн1 1дбУ 1нтзрпротувалкся суголосно сакральному духов! Клети'Книг, однозначно огЛншались як чоакцпш. Нагореть утвврл-.увалося думка г.ро в1дсутн1сть I безперспэктишИсть рвл1гИ1но-духозно1 традшШ в украУнськп! поззП вззгалх та вс1-ляко пппуляризувалась антлклорикальна й атзхстична л!тература. Коли к {шлося про так! твори, як, на приклад, "Сад богестзошшх пЬсней, прозлблШ из ззрн Свящаннаго Писан1я" Сковорода, "Псал-ми Давидов!" й "¡.ар1(1" Цэвчанка, "Сг.:арть ХаУна" ! "МоЗсвй" ' ранка, "Одарлиша" г "На пол! кров!" Лас! УкраУшш та !шл, л!тсра-хурознавчий анал!з зводився параваяно до акцоятуваннл ерзтнчних ! апокриф!ччах мстив1в, розриву з б!бл!Гшою традаиею тпщо. Ан-гшелвра-чальн! мотшш слрзвд! га ли м!сцэ, алз в линях, далеко нз таких однозначних зшлрзх, I, отеэ, нэ визначалн-1стшшох природа СИблШюУ рзцапШУ.

'Практично во! опроси попзрзднього розглялу роцеодП бЮлШШХ сдает! в 1 г/стив! в у над! опального лхтвратурознавства с. 6Ш—

шею чи мэниои м!ром псл!тиэоЕагшмл, що лряэводало до нимилучого зм!иування антиклерикального, рэл]г!ико-свхтоглядного ! влаенз ге-нвтячпо-б1бл1йного кратер!Ув. Часом на основ! 1отор:п:о- ! тзпрзти-'Ю.-л1тзратурпого анал!зу тзкету з"являлась !дэачог!чпа '.•зндвнцЛЬга' надбудова, шо нзр!дко призводило до супзрзчливого пояенвнпя типологию одоор1дяих лхтарзтурних £ш:т!х;. Загальшш лиспом } дсо! лмла-рться то за про франка 1 Лосю З'криУнку як войовншда ато'Усттв; там часог.; у багатьох тьорах (мбл!йну тагатику вмш розробляди суголосно першоджаролу.

Оьсгс,Щ1х з"яв;ишся рэалън! перспактлш Бсаб1чного розкриття йекоыану Б1бл1'1 як оагальяокультурно! цпшостК Дос! узагальЕшчх теш пс д!й про ,'Зм1 не с;ули предметом спец!алы-шх зад1каЕлань е1тчиз11яшсс л1тэратурозш2д1ь.- Даиэ досд!де8НХ1Я лвляе собою одну з перших сирой системного виьчошш законогдрностей рецзпцЛ б!б-лП!нах сшат!в 1 мотивIб в украУксыпй поаз!1 рубеая Х1Х-ХХ ст., коли ця рааетЦя набувае чи не найвиразн1ишх мястацъких ¿орм за всю 1со'ор1и з час!в Ки1всько1 Рус! /сане шм поясшэеться виб!р 1сторихо-л1таратурногс пер!оду досл!джен]ш/. 11а дьоцу отап!, коли г украУнськ1й литератур: простэхуеться ризваток практично всхх яэгряШв 1 стщпэ, характэршвс для езрспейського л!тэратурнсго - прсдасу, утворюсться иидзвачайно спринтливий культурной простер як даш худо;.:нъох рзцэшШ само! Б1 <2л 11, та:: 1 для розишрашхя на цьому грунт! :;01;тах:т1в з еьронзЛськиь.ч л11чратурами.

освоения 01йя!йяшс сюлштхв 1 1. ит!ш1в в укра'1'нсыий 208211 к1нца XIX - початку XX ст, акуцушс в с оси всю нопарвднв традшйю як су-то лхтаратурну /хщц!ональну I загальносвропзйську/, так ! грогад- . сько-пшптичну, 1деолог1чну, лросвггительсь.чу. Рацвгяия Б1бл!У у цвй пар1 од в!дбуваяться у справд! онциклопадичноцу контекст*, якцЬ садн^.дагь так! чаниики: створення пчршого псвног-о" перекладу Снятого Шсьма украхкською мовок, переышдання найвизкачи1шах творхи сзролайсгклУ пссзП на б!бл1йлу таыатшу, наукеве студ!юваняя Б!бл!У украТнсышш поэтами. •

Лаяв* на руйек! стод!ть тьор1в б!йл1йио1 томагики, як! сягнулхх ,;в:тиього р!впя. в!дкрквала широк! аарспектизи в блязькэ ! лайка майбутне, Ьзз веллких 1 шлих досягнэщ, ! ьрорахуш'Лв укреУнськлх аиет1в цього пар!оду в освоехш! худо;шього сьпу Б1олп нэмолихдзо уявити.пйнтазстачпо! лирики Б.-Х.Лнтипт, гляС.окс рел!гптот пое-з!У «хеокласш^в, багагьох нредзтавялк1а украУнськох д2аспори 1 шэ-стидосятниуЛв, и!стш'ч0-ез0т8р'1чи;х ирозргиь Клана. ххатаванхсх ыалитовно~асал1ир1шх тиач!в Лхкп Костенкс та

дисл1у.1£)Ш£я 'зуаювл^зться иотрабю ос^е.-./.т!; амчен-ея Хдойно-есгетичн?: роцчхщН.Б^лГУ для рогввтку украхнс^ко: пое-з!У кЫця ХГУ. - початку 2Х ст., лоьарну'ги творак нц б1<\н1йа1 ЗИ 1 КОТХХЗИ £01.3 ЛОВНОТу ЯьЛС'ГУ, без ЧОГО немсшляво ¡;обуД>'ВиТИ кау-ковс об"ектав.чу г.арги^г розвитку украУиськох л!тература. У свею черту |>и>ос;'ратац*я кад)оааль?.о-Е»гя5Сльних проблэ!;, 1'оо?ро поогав-леха.х у загиячвних гвоиах, допавте >ааа вавлакь пооудо-

ак дерившеах! Укра!на, духовного рсавцгку над!}« зблгачання Гх

Уз та роботи - прояснати глибшш} фактора складних по^/кзи духовно-поэтичного саг.оЕирзкешш украхнського народу, ¿'о с!д5уьали-ся в один !з бурхливих пор г од 1сторичного лвття Укра'1Н1(, а таг.о-; у накаганн} оошслитл те шсце, яко.Б1бл1Я на рублях столхть пос:-дала в культурыИ св}до;/ост} нацГх". Для цього касампаряд пзоОх1д-но 1„чдпсв1с?ц на два основных питания: як! духовнх И ест'этпчн} причнш: звзрнснкя у::ра1нсы:01 позз11 до Ыбли у рсгч/лядувану добу •га шс яшявть собою з (£}лолог1чного /зскрл.а яанрово-стдльоного/ погляду творя б!сЗлIГшо 1' тш..атш-л. У зв"лзку з цшл постое ряд кратки завдань: проблег.-но-з:астов;:л анач!з твор!в, впзпачзнл'я го-ловнпх проблег.*:них напрчы{в у коятокстг тогочаснох уира1нсы-:о'1 д!Дслост!, встаяоЬлвшш с^ввШетонвя м}£ тръоыа-р1пнями матичного аналхзу /иац!оИг!льшил, 1одз1дуально-исс5йст1сицг.:, С1лосо$сь-КО-СЕ^иГЛ^ДИЩ.',/; розгляд ТЗОр1ь як К0Г110И8НТ1Б сгШхънлх ткп.слог1ч--них ряд} в еврспзйськоУ лЬ'аратури; досл1давши ососхллвостэй хаировг? спзци'Пки творхв, вигтачзлъшхх рис Ух поетахш /ой'зэностх, стнл?сти~ кхх, хронотогу, прзвал^мого типу худокнъего узагйлышшы, своер1дио-ст! споооб!в сш..вал1Ко-алагор:пно'1 1деал1заци гзрохв } :юд1й/.

Тзграт.:5ло-методолсг!чну основу дасартптд} а станс&яятъ нрад! з проблем г.'лепщ.ккх энакозю: систем /С.Лсорйкцева, 1;.&дхт:на, Л.1^-рявича, ¡.¡.Кагана, А. Лосева, ¿З.Лотеана» Д.Наливалка, М.лрапчэнка, 6.Ловчева/, ;Л£олог1ч1Ш1 сзхдокост! I цспхо5нал1зу /Я. Ор о/яла, К.Г.Л'ста/, р1пуально-1.п$ологхчно1 1 б1бл}йно1 критики /Г.Гоча, С.Ыелаглноького, З.Проппа, Ы,Стобл1на-1Сак9Нського, Н.Срая, Дж,фразера, О.Сролдонберг/, сзотсразлу /О.Бязватськох, Р.йтаЛнвра/, а тако.-х з питань тзсрП пезтшен, ззнру } стилю /.':.Гшзбург, М.Е'рт.-юта. Г.Поспелова, ¿.Соколова, Л.Тиг.о^зсйа та пи/ г спхлышх тк-нодогйнах рядхв /1.11оупокоевоа/. Др1м того, досл1длЗння базусться па теоретике- та -1сторико-л1торатурних працях I.Франка, Ы.Ззрова, ШОилиповича, Ы.Драй-Хг.-эрн, О.Б1лбдьнсго, в яких закладено йунда-монтальн} х:1доалини лерШпльпогэ 1 проблэкис-тпяолог1чного /у кон-тз1;ст1 свого часу/ вивчення мриишга кадбань украхнсы-.оГповзИ. 1инця XIX - початку XX. ст,, та на слзц!алышх '¿рашюзнавчих I лосо-знавчих доолхдкэннях /1.1у-равсько1, А.Каспрука, Л.Кулпюько'т, Ю.Клш/."юка, Л.марченко 7Голо1/б/, Л.Шт'ашсо, Р.Штука, О.Стзвпцъко-го, А.Скиця, О.С1ш1льово1 та багатьох 1наих, а тако;к вчених угсгаУнсь-;срУ д1аопорд - 1.Качуровсы:сго, М.Ласло^Куцкк, !.:.Нзврлого, П.Одарчвн-ка/. У дасзртац1х застосоваии!! сяс'токю-ошюоеий принцип агал1зу з використашшм порхвняльного, псо:олог!чкого, структурного г'.отод1б. В}длов$дно до виглог науковох сб"е]стивност1 ¡1 мотодшюгтчнох пауна-

4. '

рвдценост! аиал1з г.оатпчнцх твор!в у дисартацП зд1йснюсться з урахувашшм ооойишостеД стг1розав1тн1х 1 новозавп'н1х цершодаврвл, а такок у с 1 е! попарадньох I ш.стушшх трцдицГх ииствцъко'1 рвцехщП БкШх /цо рак1шо або на роск.гоия зовсЫ, або бралося до уваги на в повноцу обсяз1/.

Изукова нопизна роботи папягае в тогу, що ыперша у вгтчизшшо^ л1твратурозювотв1 б1блПш1 контакти украхнсьхох повз11 к1хщя XIX • початку XX ст. вивчаються типолог1чно як зустр!ч-д1алог двох культур. При цьоьу доводиться, ао, розв"язуючи болюч1 проблеш боздер-даыюго рабського {снування свого народу, украхнська поаз!я далеко на формально освовиала б1б;Ллну тематику, стил1стяку 1 образ^стъ . /у той час як у иоперадн1х досл!даашинс проблем рядукувалася до скраьахх локальнах питаиь вцкорастанпя озогписькох ыовц, фольклорных сюкет1ь 1 уотцв!в тошо/, Автор щмагаеться по-новому розгляну-ти проще саыо!' миствцько"1 рацепдП р1зно:.ан1тхшх сиашол$в авторитарно* кулътури: комплексно як ушир /окросленяя змхетового кола !д1фшюгем, кол1з!й, символ!б та кола канровкх одиниць 1 отияышкх ири1'ок1в/, так I вглиб /проблем! о-худохне наповнення обог к!л/. До контексту Л1торэ1'урознавчого анал!зу впарав залучаються твори рол1г!йного зм!сту, як! довгий чао лишалися за мажаыи уваги не тхдьки вчеыЕХ, а й Еидаыив.

Практична значения дисертацП. Р1зноасдекгаа ыхвчання староза-вИ'нт.х 1 новоэав1;тн1х там в укразнськ'й поезП рубеяа ХП-.ХХ о»-, рогкрхзае шароку пакорчму творчо2 взаемодГх двох культур, вцразно окраслис эагальнаявдсы'Л п! дай лани нац! скального д!твретурного процзеу. • Освоения дано? теш пае як ич'оршсо-лН'вратурнв значения в шхан1 розширання наших знань про украх'нську пооз1ю кЬщя XIX -початку XX 01., хх проблематику, поетику, жанровий склад, образна мисланкя, так 1 теоретична /зокраыа в роэробд! пор1вняльно'1 анал1 шко-синтезуючоУ методики/. Адекватна наукове оскаслашя законо-шрнпстей рецбшЦх Б1ия1х. великой шрою доповнюс к&ртану духовн'л розв/.тку нац{ I, П запсв!тнйх прагнаххь 1 кулыурш« ьдобуткхв. Кр1зь вркз.'.у БIбл 1 г я:: светового явища вияаляеться ряд типалмчч-::нх ехэдеезнь з европайсысиш л!тератураш 1 глибика своер1Дн1оть шщ1 овального л1таратурного процесу.

По тем! дасархацП прочитано схы науковях. дс поь1дей: на Шкнародному сашоз1ум1 "Леся Укрв 1т:е { св!тоза иулх о'Урб" /Луцьл, 1331/, на Х1У Всесоюзно^ теоретичному сем1нар1 "ЬИ ровоззранаа к научное познание" /Порэяолав-Хмальшщыай, 1991/, £ такой на п"ятк р9сцубл1к5асысйх науковхис кон^эрвнгиях. Пу<3л1кац1!1

... 5.

перал!чен! в ¡'Лнхл автореферату. ПовниЯ текст дисзртацГУ обгово-рений на зас!данн! в!дц!лу ново! укрэУнськсУ лхтератури 1кституту л!таратури 1м.?.Г.Шзвчзнка АН УкраУни.

Структура 1 зм1от роботц. Дисзртац!я схсладаеться 1з встулу, цвох розд!л!в /"Е!бл!я як дкерело !дей. Иробламний аналгз" ! "Поэтика. Жанров! ! стильОв! ос облив ост!"/, висновк1в ! списку л ¡тора тур и.

У вступ! обгрунтовуеться тема доелIдавння, визначавться його ак-гуальн!сть, мета I завдання, а такая ступень вивчзност! проблема, охрзслшться т9оретйко-мотодолог1чн1 засади роботи. Пасампзрэд на-1'олошуеться, шо в контекст! гуман!тарних пошук!в 1 досщ'нзнь науки XX ст. проблема сп!вв!дн слеши рел!гГ1 й атехзг.у взаг-ги! втрачас свос актуальне онтолог!чне значения: "Питания не в тому, рел!г!я • ш П" заперечення, а в теку, яксго роду рол1Г1л: сприяе лона людсь-кому розвитков!, розкриттю гласно лвдсх,ккх сив, чя вона и! силм па-рал1зуеи*. Зв1дси адскватниы класи$1кац1йншл крит-".р!ем колбктшчтх :в1домоет! людства, яка е рзл!г!йною за самою своею природою, м&а систупати не пошттШна пара теУзм - ате'Узы, а гуианхзм -.автори-;орн!сть. Прикладом рэлхг!й гумлн!отичного типу е вче1шя воликого пророка ТсаГх, 1суса Христа, а такс« »«{стична течхя в християнствх. Водпочас вейовшгай атоУзм нор!дко набувае фанатичних вняв!в авто-ратарност!. У нов!й украУнеък1й позз!х рзцв1щ!я атахстичких з1янь яоби утзо]ие зала<нзнв самодостатде вгдгалуггешй,' год! ян числзннх питания християнськох св!домост! в иропче! здобуття людиною духовно!' свобода складаить струнку розгачуаену систему. Так, Я.йоголеа, В.Длзксандров, Б.Щурат, [¡.'¿Ьшнський, А.Грлнов'-ч .та багато ¡нших . поет1в осмислювалд християнську в!ру як /с.рапт духовно! свобода ! опора в злигоднях киття. В прсцос! таких мэдитац1й в!дбувалося зро-зтання самосв!домоет! л!ричного героя в!д повно'У духовно! сл!поти I внутр!шньоУ св!тоглядноУ суперечлчвост! до гармоничного злиття" з Богом ! отворзним ним-Всзсв!том в усьому його розмаУтт!.

У контекст! зазначзноУ проблештшш погллд на Б!бл1ю видаеться зктуальниы принайми! у трьох хиовднах: м'1фсиюг1чн1й( л1торатурн1Й, ззотзричнЫ. Свята Письмо рвпрезонтуе конгломерат систем шфологК'-ких уявлзнь, со схеладають ун!версальну' часо-просторсьу модель Бсе-зв!ту, ыишшаного до життя волею транецздантного абсадвту . Канг-

[ Сромм Э. Психоанализ и религия // Сумерки богов; Сб. 7 Сост. и

общ. ред. Л.А.Яковлева. - М.: Политиздат, 1990. - С. 161. -' Фразер Дн. Фольклор в Ветхом Завете. - Ы.: Политиздат, 1938.

н!чн! й апокриеЦчн! книги Старого 1 Нового Зав1ту складають у су-кушхост! дхлу б!йл1о'гоку, яка включае вилику к!л1к!стъ текст!в, р!зншс за злотом, язнраык 1 стилями, а такоа: часом ¿иникнання тоще3. ЕзоторичниИ аеноман ШблП' пшхягае в практично неск!нчвнн!й ххарспактив! розкркття символ'!чниго значения П вдей, образ!в, сю-кет1в ! мотиб!в. У процэс! цього роэкриття в!дбуваеться !ерарх!чне розыамування■",1ви1в лндсько!' св!дсмост1 /сш.шол драбшш 1акова, ' I М. 28:12-13/, починаючн в!д побутово-про^анного й зак!нчуючхх мвктально-трансцедантним, па яколу ьарбально-комун1кат.1вн! й п1-знавалып потанцп Логоса новхйстю сабе ничерпують^.

ШйалоНчшы, л1тератуг);шй. I а .зоа'ернчшхй аспекта наодшково представлен! в р!эша творах на б}бл!йн! си.;ити 1 мотива. Сп1вв!д-ношання б10я1йн0'т ! конкратьо-!сторнчно1 /або психологично?,/ ххро-бла'.-атики, а таком литома вага кокнох у »/.ахах певного твору внзка-чають його рецептивниП тип. У продос! освоения Бхбл11 езропайськоЕ л'таратурою с$юрмувалися три рецэптшзн! культуролог!чн! модал!; . уыовнп Ух ыокна визшчити як середньоБхчну, ранасансну й наиЛфоло-г!'1ну, Парщ^ е б1йя!с1'.энтричноы, друга - антроаоцантричноы; суть трбтьо'1 ыодал1 палягае в прагиешх! в:::а в новому; !нталектуалъному. контакст1 до злмтхн реального з фантастична« у цШсност! .>.и£а, да суб"ех:тным 1 обпективнэ лог!чно не розме&ован!. В укра'1'нськ!й по-, ез!: 1Л.с£ьн! вс! три рецептивн! ыодел!. Середнъов!чна побутуЕала з %с!в Кихвсхжо1 Рус! до г.1ндяХУШ стс ( ренэсансна 1ункд!онувала ие-рввакно.в мааах*Х1Х ст., хсча П вигохи» ммка зяайти I ь старояит~ кю добу, а фориуванкя наоы1фолог!тао'1 рацзптивнох шдблх, пркпада-зэти на руб!к ХхХ •- XX ст., у чомусь навп'ь кнперрдаае ?ах!дноев~ ролейськп.2 продас.

Перший срзд}д /"Б1бл!я яд даароло !дей, Дробдзынай я;:ал1з"/. У ¿угально^ корпус! поетичних тьор!в на 6!оя!Гш! теми вад!л/шться три кгяцэнтричн1 проблем«! кола. У центр! поршого - проблема кац!-онаеноге самоБ^гначанн,': украп;с«:огс народу; другого - комх^хакс кптокь гизралъно-отххчпого характару; тратього - система окладного луховно-^лософського хЛ знания Бога, Всесагту ! людинк, Пропояо-гатдхй розпод!^ з с пачкою ь:!рой умовкхш. Сане йсгс - в увдразнэкхх

а Гвчй Г. Библейские истории.: Пер. с вент. - Л.; Лашт-издат, 1388;

N. Т.-.а 5гаа* Сезе: ТЬэ £1Ы& гп<3 ЫагаЬгг.-Ме'.'/Уогк-1опа. ?1232. " Блавдтская ¿¡-П. Тайхшя дсирина, Синтез науки, ралдгшг. и 4шхос1>" ¿ли. - Л.: Экополас и культура, 1'391{ Штайнер 1'. Христианство тк «ЕогачеоклЁ я шетерьа древности. - Ереван: Ной, 1391.

■ • 7.

напкдадковост! вибору cekotib 1 kothbib. Mix трьсма окреслвшми килаь'л ироствжуеться т!сняй зв"язок: вони об"едцуютьея в йдину састеглу стрижнями найзагальШших наскр!зних проблем за принципом своер!дноУ взаемо1врарх1'1 зовн!, а зсардднпи, в маках кокного ок-ремо взятого кола, виступяють як структуры! чинники, вказуючл .на тз спхльна, що оСеднуе твори. Так, на pisHi загальноУ ссстзми ^t--лucофоько-свiiсглядне м!етить у соб! г.орально-отцчно, що в свок чоргу вклмчас в сабе нац1 опальна, Тим часом з локального р!вня проблчглного анал1зу украУнсы-i поети нер!дко виходили безиосередньо на загальнолюдський, п!длорядкову:очи морально-втлчна i гпооесло-Пчнэ нацЮнальному, а ня навиаки.

У пэдшоь^ др£б^р£нш/у; jioji нзскр!зною с гена певши; у б!ол?й-ний контекст вона вводиться черэз аналог!У шшэтського i вавЬюн-ського полону, розкрипаючи такий ряд семантичних ототомшнь: давш' сиреi -украУнц!, бгипет, Бавглон - царська Рос!я. Алвгиргя огипет-сысого полону як дш:!нуш:ш худшлШ зас!б в;шодитлся у твсрах I.Франка /"I?anoBiT Я;:ова"/, leci УкраУшш /'ЧзраУль в Сгипт!", "В дому роботн, в Kpai'Hi навол!"/. МЛернявськиго /"Коли'як в!л 1зра-Уль спину гнув", "Бдгнаэд! ;.;л"/ та in. Пор!вняно б1льася> полуляр-н!стю користувався мотив вав!лснського полону, актуалгзуючись перевалю у зв"язгсу з численниш нерэмнвами 137-го псалья "Над р!ч-KBf.ui вав1лоисысшГ /{итарпретац!У Т.Шовченка, П.1чул!шэ, Олени Пч1лки, С.Руданського, Я.Щогсшова, В. Александрова,' I.Франка та багатьох iiniix/. KpfM того, у творах Jteci УкраУнки "СБрейська т-лод!я", "Ave, Regino!1зрэУль д!ставсь ворогам у полон", "Вав!лонський паюн" i "Ha py'inax" нотиви IS7-r.o .псалма опосарад-ковувться темой шстацтва t штця у shttF поневоленого народу, а у поаз!ях А.Крш.:сысого "Тарасова свято на чуяин!" й О.Сйося "Народа-Страднику" вони актив!зуються у зв"язку з ширшою темою вигнання. 137-ий псалом привертав увагу украУнських поет!в пафосм: трагодШгого оснислання глябокоУ духовноУ дапрзсИ понезсленого народу, моклнв!стп а!:туал!зац!У в його контекст! широкого спектру !сторико-культуролог!чких aooniauiii.

, 3 потужшш мотивом вавзлснсысого полону нер!дко об"еднувався мотив полону егкпатського. Орган1чним злйттям Ух в узаюльнипий ои-раз-скдвол национально!' невол! характаризуються поазп I.франка "На р!ц! вав^опеыпй" та Лес! УкраУнки •'"! тп колись-боролась, нов ХораУль", Нер!дко алогорична проблсг.а вав1лонського полону розкри-ЕШЛП СЬ через мотив Паши: о У Гу'пш /пг)Зз!У В. Сам! ¡¡ленка, С.Гер.вдсЕа. ¡д.^тлянського, Jcci УкраУнки та особливо - П.Кулгшн/.

Тега невм! виступала п1дгрунтям для розкриття глобально! про-блаш выходу з египетсьхсо-вавхлонського /а Тактично росхйського/ рабства. При цьому актуал1зувалась'постать пророка у да ох основпххх хпостасях. Одна пов"язусться . пророком-прстов^шком броь'лею, якай гив за час!в вавиюнського полону 1 Велик о I Рупш. Д1ялыпсть ером 1У пе зводилась до зловхсного пророкуьання 1 оилакуваши наво-л 1; його плсока луховна м!с1я полягала у закликах до збера;.:ення етн1чно1 свсср1дност1 в н1ва)юючцх умовах полоцу, а таком у надан-Н1 народов! над!! на краше'шйбутне, Такий ганетичний тип пророка характерний дай творчост! Лас1 Украшай. 1нша !постась репрезеитус радикальний тип пророка Ыойсея, який-впв1в евре'!в з в!кового сги-петського'рабства; пайб!льшого резонансу цей тип набув у творчост1 I.франка, де вхн наявхшй у багатьох псоз!ях 1 узагалышний у йхлсь аос[съкьч поем! "Мойсей".

Розгляд европейського контексту сильною типолог1чного ряду, який сюхадають твори А. де В1н"!, Ш.Иетад; I, 1.Мадача, К.Гаупткана, показуе, що архатиппо в!рог1дне в1дтворбння образу 1.;ойсвя простереться виключно у л1таратурах недераавхшх нац!й /зокрема украпшь-к1й I угорскЛй/. Патом1сть у лхтературах в ¡ль них нац!й, для яких тьма нацх опально! свобода ьтрцчала мистепьку актуальгЛсть внасл1дои х! фактичного здобуття, образ Мойсея но позначешхй гдибинним про-нккпашшы у пслхолог1хз народного воадя. '1Ут цан образ або д!стас принципов о в!дм!нний архетипний код. який по сут1 не'мае н!чого пШльного з б!бл1йшш прототипом /ф1лосо$ська поема А. де В1н"! "Ыойсей"/, або набувае ц1лкоы елхгоиського характеру /драматична поема К.Гауптмана е багато в чогу вторихшоа по в1дношеНхш до франкового "Моисея"/,

Образ пророка i пов"яза;п г ним сшетн! х:сл!зП пер1дко редуку--ютьия до локального мотиву пророцтва, В!п яшазчае !нтарпретац1ю павол! як Боко! кари, молитву за' понеаолешщ народ, б1з!ю ыайоут-!ц>оГо х:роцв1танкя "на оноедон1й зв?ля1к. Так, пророцтва про вхдрод-конпя нацП представлен! иереспхвами 35-ох глави 1са1! та 37-01 глави Р-акпля у поезхях Т.Шевчвнка. В.Щурата, Лас! Украшш.

Сэрсд твор1Е першего .проблемного кола пераважаыть старозав!тн1 обреэи, сяжети ! ыотшзи, але разом з тим наявн! й деяк! евангельеь-к!, поБ"язан! в основному з постаттю 1суса Христа /Бяагивхщеншх, Р1здао, Розппяття, Воскрес1нда, Друго Прпшестя; зустр!часться та-коа'локальной мстив воскиес!нкя Лазаря/, 'Га головни!: акцент на -евакгедьоьк1й тематшт! робиться у таврах ¿мг^го дробдшного ¡<ола, да ппруауються питания моралыхо-отпчнсгс характеру. Якщо на нац!о-

нальному р!вн! проблемного ангшзу запорукол виходу народу з ивво-л1 виступае пророк 61бл1пного типу, то на р!вш загальнолюдському еткчшш !деалом, а такой гарантом порятуику як окремо! людшш, так 1 всього людства е 1сус .Христос, Будучи посеродииком шк Богом I людьми, як1 через свое шлов|р"я втратили здатн!сть до безиосеред-нього сгилкування з вшцими ргвняш .пуховно! св1докост1, !.!ес!я, шс 1 старозав!тн! пророки, за основну г.ету свого поклнкання мав про-пов1дуваш1я Боео! вол! серед людей - спочатку окремо! громади, зго-дом усьсго людства. У Старому Зав!т1 Ьожа ьоля висловлювалася боз-посередньо через численн! пророцтвд ! опосередковано, алегорично через '1акти священно! гстор!! богообраного народу. В Новому Зав!т! Христос е безпос8редн{м вт!ленням Бокого Логосу, покликаним до "с1-яння Слова Еояого" серед тих, хто адатний почути 1 зрозум1ти це Слово.

бвангальський мотив с!яння Слова Божого чи просто мотив С!яча розвиваеться у творах Х.Франка, В.Александрова, 1.йю.ури, МЛер-нявоького, Б.Гршчакка та !н. Сранкова "Притча про с!яння Слова Божого" разом з 1шши витримана у дус! нершодаврела, але ка утво-рюе з-шш семантично! тотокност!. За евангельською канвою Франко виводать психолог!чк1 архетнпи свое! доСи: мятникам, фарисеям, духовшш мердяу протиставляються "Христов! спадкоекцх в царств! духа", чие серце, будучи там дсбрим грунтом, на який падае Слово Боке, дае щедрий врояай адгдрост!, добра, самозрочення. Полярний мотив куколю йустр!чаьться лише у в!рш! В.Щурата "По Господнхх по китах", пабуваючи пзрес!чно-самодостатнюго розвитку.

Притча про с!яшм Слова Бсжого паребувае в беэпосоредньоыу ¡дай-ному зв"язку з Паг!рньою пропов!дцю, яка с нв1ктесе1зд!ею хрнстиян-ського вгровчення, Власнв в1с!м ааиов1двй блаиенства ! були тими "зернами", що !х Христос пос!яв серед людей. Рецотця Баг!рньо! пропов!д! зд!йсюобться у поезхях О.Кониського -Цроповвдь на гор!", Е.Александрова "Пропов!дь Христа на гор1 про блаженства", Б.Грхн-ченка "Горе вам!".

1да! христшшського гушн!зцу ориг!нально пггерпратуються у тьорчост! 1.Сранка, що довгий час лишалося поза увагсю досл1дни-к!в. Так, у поемах "Святий Валаитп!" та "1ван Вишенський" ссмисли-ються р!зн! аопекти тем® любов! до блиннього. У пе»тр! обох поем -проблома морально-атичкого вибору гороя, пов"яэана ^ потребою активного втручання у життя ближн!х. Та якщо Валвнтхй благае Бега-вразитк його,хворобою, яка вшашкала б до нього в'драру й ненависть людей, що свхдчить про духовну нвзрьл: ^ть гироя, найзапо-

BiTiiiuun ба;:аш!ям .Свана Влианського стас прагнання активно* любов! до блншНх i св1доь:о1 само^ертви заради врятування Украхпя. Внут-р!шнх.о зр1каючг.сь затворхшцтвя як ¿чзичного, так i духовного, герой формально порупуе сувору обхтннцю аскета. Дне його виб!р, гли-боко ;:;ортовш-1Й по сут}, виправдовустьс'я з ноэицН! морал! Христа. 1стшша праЕоднхбть полягае пэ в сл1пому ыйдуванн! канону будь-ягою uiiion, а в yi.ilmit розхбратххся в конкретно життевШ ситуацй' з нооВД1л розвиненох сб1домост1. Дальшого розвитку мотива хрпстиян-ських запохпдэи ннбуваюхь у зб!рках "Шх! 1змарагд" та "Давив ! нова". tlc-раль християнського праведника тут на суперечить морал! активного Сорця, адоэ идеалом косого е д!йова любов до бликн!х, Зм1-стове наповнвн.чя цих зб!рок взйгал1 дае чххмало п!дстав шодо Паресс-млслання образу "в{чного револпц!онора", дос! пан1вноп> у франко-ь.чавств!.

В русл! загальногумаШстичних Ц1нностей христианства розглкдае проблему горохчно-üQpTOBHoi особистост! Леся Украпгка. Ключам до розум!шхч писыюшшцзю природа bucox:oi кертовност!, св!допого паев шш храста слу>.шть Bipm "^авнди терновхш вйюць". Глибокс хортсв-лимп натурами хшводенх ¡.¡Ipiau i I.iecifl, Pyg^iH i Пр1сц1лла,адвох:ат ¡viapTiaxi та Iximt repoi нисьмзнниц!. Разом з тим всхляко ооуджуеть-ся марна :::ертовн1оть /нанрнклад, Хусовох гЛнки Поганни, фанатика Парвуса та !н./.

IIa Liiuii морпльпо-етичних д1нностай украхнськох rios3i'i антиподом нартовност! зиступае зрада, луховна в1дсту1шкцтво. Найвхш&й пройв зради уособлюе традти'«га постать 1удн-хрлстспродавця /"Па пол! KpoBi" Лвс1 Ухсрахнки/. 1уда на' самотн!й, поряд з ним постае Понт!!! ГИлат /"Лагзнда про Шлата" I.¿ранка/, а такок аностолц, дэ1,;орал1зо)!ан} ув"язнонпям i мучзницькою смартю Христа /"Одерл-дма" Лас! Укра'пшп та"Потаик! учн1" у aaßciflx М.Старнцького i В.Щурата/.

Глобальним J лохсальшш проблемам Haui опального та !цщшхдуалыго-особист1сного характеру у третьому проблемхюму кол! BiflnoBiflae систола tqi'xix й^лосоС-ських антаномхй, яхе свобода ! наволя, антагон!зм !дай i св!тогл;1д1в /в!ра i атехзм, скептицизм 1 фанатизм, христпян-ство • i язичництпо, альтрухзм i эгоцентризм та tu./, слуя!шхя громаду i млстэцтву яг: своерддн! рел!г!х !нтелактуалыю'1 особистост! i т.п. Взас;.'оэв"язок проблем i (¿>!лосо£съких антиноы!й пхдкреслюе те сп!льн0, що с. в кшшглу проблемному кол!. Па св!тоглядному piBHi пробле1/:№-;:ул1:;;нг,сго анал!зу 0}блiihii сетети i мотиви паявн1 як • ппнна су;.-:: нрнгл.чдхл, при чому старозав!тня 1 новозав!тня тематика oprani4!io д'.)Помп,оть одна одну'. Творчо пораосмкслюються мотиве

иселм!ву/у поез!ях П.Кул!ша, I.франка, В.Александрова та хн./, сь-дети про бурю на Геннесаратськоцу озар1 /и/ахшура, З.Цурат/, бага-ту вочерю /Е.Гр!нченко/, вид!ння Валтасара /МЛернявсы'.ий, Ы.&Ллян-ський, Н.Драй-Хшра/, банкет у царя 1рода /О.Коннеькпй/, блудного сана Д1.Вороний/, двоб!й Якова-1зра1ля э Багом /Леся Укра:шса/. Од-н! б1бл!йн1 мотивы в продес! пвреоскислечня зазнаить двсакралхза-ц!'1, ¡¡априклад, Ы.Старицький, М.Чэрнявський, А.Кршлський \ Д.Загул 1нтарпрету!оть мотиви П!сн! Шсень у виключно арогачно(.<у клич!. В !нших влнадках акцантуютъся езотеричн! аспакти; так, проблема внут-рхшнього Шзнання осмислюеться через образ "нового КаУна" Д.Франко/, а такс« через м!отср!ю спорудаення Вав!лонськоУ ьоуЛ /С.Яри-чавський/'.

Роэгляд й 1 с1л 1 ''но! рец9пц11 в трьох плешинах - загальнолюдсък!й, нац!сххальн!й 1 ф!лесофсько-св!тоглядн!:1 - засв1дчуе глибоку само-бутн!сть украУнськоУ пое311 рубака стол!ть I разом з тин 'и ун!-версалЬм, який сприяв виходу на св1товий р1вань, забазпочував широк! сонливее?! культуродог1чио1 ко1/унхкац!У. ^ютецька адзкват-н!сть рецепцп пр&блшлно-зшетового ! тб;.:атш:о-симьол!чного зрIзIв авторитетного дцэрела !нс1проЕапа спецпуЛкою нац!опального мантал!-тоту, наявнхета в ньому гЛдиоввдшх 1дзнти';[п:ац!йнкх коыпонент1в. Твори украхнськпх поат1в рубежа стол!ть на бКшлну тематику репрв-зантуютъ дссить розгалукану систему худоаньо-сЫтогляднах хпдходхв, ооред яхшх гушнхетичн! типп ! «¿орид пвревакапть авторкгарн1.

Дпуг.чГ" |'0зд!л /''Поотика. Еанров1 I стильов! осойядзсст!"/. Кадв-лвьання (ИОдПноУ ?арс! 1.св!тобудовц, в основ! як о! л-з;::пть ьззего-д1л трьох внутр!шиьо саьоцк-шил ¡¡¡ар!в буття - ьзкрогосц?, ыкрокос-

траксцадоптного абсолюту - зд!йсхювалися з?л доно?.:огою шарохаос нсглпвостей худсхиього слова. досл!дши;н сходиться ня праыог.арно-ггх иэдиления у структур! Б1бя11 огпчнпх, лхричгак 1 дрс,штичплх зломнтхз; спробм эланровол класдф1кац15£ виаодаться з траднщйного лодхлу <:Нбп!Яних книг ш законодавч!, хсторичн!, уштелып ! про-рсщ^и. Для Бхблхх характерна 1;нзпачон!еть образност! ! стшистики пятогиою ьаг-а» канровиго ьм!сту; '/V худокн!й ыов! лрпташнн! наградам! форми, '¡.¡онологи, диалоги, лаксично багать ишонМиа, р!зка-адШтн! повтори, синтатичн! й антитатичн! иаралелхзм;:, ана^ори, йлагоризм ! сги\за,1!ка та ¡на! засоби шетацьког актуалхзац!У з;.Л-оту.

£!блпша п се тика зробила вплив на лише на характер загальнох' св-цаши'1 старозав!тн!х ! новозав!тн1х тек, а Я на век) уграУнську пп<-.-з!п рубекд столхть у ялан! И канровогп, об'тзного ! с^ильояого

''и'и'ачошш. Б1дкриття глибишшго зшсту периодаерела нег.юлишве без дослдаешш формально!' досг.оиалост! мистецьких 1нт(1рпретац!й Книги' Книг. Сама рецепц!я зд!исни;'плась у ¿аирах л1ро-зпосу, ф!лосо£сько! поели, медитативно! лхракн. Образно-стильона система, що в!дпов!да-w ним «шрам, виявляла дв! протилекнГ тондэнцП: стил!заторську, опрлмоваиу до ir.iÎTaiiiï р!зномантп1х особлцвостей оригшолу, а та-гл.1"'' !пдшз!луалы10-ПЕТ0рсъку. ■

Jiipo-eiit4iif œaupti продстааязн! легендою /"Юд!тп", "Дебора", "Пророк.4 Олени Пчшш, "Самсон", "ILo дасть нам силу?", "Прокляття Ра;с1л}" Лес! Украпши, "3 книги пророка £peniï", "Легенда про Ш-лата" I.'Ipuiuca, "Прошллдь un ropi", "Еонкат у царя 1рода" О.Кони-ського, "Самсон" :;.Устпяновача, "Гс,в1лонсы:а вела", "Христос на Олпаи" С.Яричввського, "Перша ¿инка" Б.Гргнченка, "Ыолох" ОДйко--вгя, "Па Голгофт!" ВЛЛови/ i притчею /у творчост! I.франка, B.lly-рата, Е.Гр1нченка tu даяких in./. Поотшса ¿!ло£о£сько!_пое£ш ви-вуаетъоя на приклад! таких твор!в бЮдхйно! тематики, як "Смерть Ка!на", "Ыойсей" I.¿ранка, "Одержима", "Бэв1лонсьшй ночон", "На ру'иадх", "Логанна ынка Хусова", "Па пол! кров!" Лес! Укра'йшп, "Торновий Binoi;" 0.1.ш;овея, "Перший г.узика" B.iLypaTa, "Гюйсей боз-умний" М.Голубця. Серед канрхв ыедитативио-зобраиальнох Л1рики ре-цонцхе» б!бя1Шгах мотив!в позначен! молитву, ¿!лрссСськ^ та Jcto-fiiooo^çbjjs медитгщ!!, ¿цовДдь,' пр.2Р.2Ц!ЕвЛ« ¿¡щзктивд.

Посл!довн!сть разгляду канрхв визначасться динамлкою наростшшя ! спаду !х змЛстово! наповнаност!. Легенда - канр, чи нз найб!лыл близькил до першодхерела ; водночас вона не обме^уеться зм!стом сво-го .сюжету, виралаючи ширшу св!тоглядну !дою. У nopimimuii з легендою притча - прок углиб в план! концентрацп смыслу, 4абульно-кол1-з1йшш аспскт притч! принцииово в1дсунутий на другий план, пего щункц!я - предикативна. Е.Соловей нйв!ть ввакае притчу чи не опти-.малышм фьлософоькиы яаиро№, та, дуыаеться, що ф1лосо'1'1чн!сть притч! в богато в чоцу обмиженою: значно ширин художньо-виражальн! та узагалышюч! ыокливоот! розкривае перед мцтцаы канр фхлосойсъко! поегш /сама тут рецепцхя б!бя!йних сюкет!в i мотив!в набувае оправ-д1 с<;птезуюч:;х форм/.

ьисунешш глибалышх. ф!лософсько-св!тоглядних проблем для свого осмислзння орган!чко йотробуе актив!зац1! символis певно! художньо усилено! снегами. Св!дси - ор!ентац1я на дзтал!зовзну розробку сю->.:вт1г ! i othbïb, а такой пов"язаних з нами яанрових структур Пи-

0 Сйчовой S.C. Повз!я и!зшшня: 0!лосо<1сысэ л!рш:а в сучасн!й л1-торатур!. - К.: jlHinpo, 1931. - С. 8-i.

санпя. ^одночас саш внасл1дш; глобально! хюаохогшиот! irpo.ajj«j.а'ш ки укра!нська б!(ЫИно-с£1лософиька поема руби;;« столхть у план! ' всвб1чно! пхтерпретацГх свого зм!сту на могла сбмажптися формальною актив!зац!ею символхв нан!ть найдосконал!шох системхи Сам лан-ровий зм!с? первдбачав вияв авторсько! исзшЦх щодо шхстзцько-^Д-лосо£ського осмысления багатьох в1чних кцтагср!и першодцарала, не,-noBireixHH ix новою проблематикою, у як!й ба в1дбнласл спецпацка су-часност!, категоричного запоречоння старххх догм I т.п. Таким чаном, нав!ть максимально наблтхжчись до б1бл!Лних начал, &!лосс&-ська поема виявляла наобмежену творчу свобод,'. I кали щодо }.;инр!ь Л1ро—епосу вона с кроком як углиб, так i вшпр у план! пробламно-зм!стового роэвитку, то паступххим етапом на шляху паралальнох'о сп!в!скування з б1бл!йшши структурами до асступового худокнього абстрагуЕання в!д них та - як остаточний результат - иабуття къа-э1б!бл1йио! якост! /эднрово!, образно!, отильовох тощо/ виступають л!ричн! ланри.

Особливост1 пооткки !нторпрэтаци б!йл!йних тем сумарно вияьлалеться у двох основних тенденциях - до парабол!чно-притчевого типу худолшьего уэагалыюшш t до с?нл1зац1 i як дох-лнантного шстецькоп прийову. Парабгл1чно-пратчавш'1 тип худоы1Ього узагалъкення паредс'а-"Чй широк! ыоиливост! синтезу аритчевих t непритчевих прийом!в у цегах одного твору, Еьасл!док чего досягасться зфект хронотопко'х траедност! тедер!шнього, снулого i майбутиього, а таксг. лагеидар-кпго.. конкрат:п>-!сторичного Я проблзматично-с1х!куваного, вхтдагаш рхзних координат атлчниго внмхру у високий контекст Bi4Hocri. Kplu voro, творения ос'разхв i XiipaKTapiB допускае об"еднаннк прхиомхв раа-пстичного ! романтичного узагальнашхя, завдяки чш/у герой, пхх-ступаючл нос 1 ем павно! 1дзх або св!тобачвшш, не втрачае мивпх пси-хляоггхнгх рис, що заСознччуе штелектуалъпу глибину i мистоцьку перекпнлив1сть образу.

Проблема б1Сл!йно! йтчл1за1и!, онреслена в основному у зв"язку з гоетичнш.ш творами П,Кул1ша ! голодомузщв, выявляв нетрадицШна спхвз!днсшвшш- формально-зм1стових napaweTptB. У найзагальн!шоьу ризум!нн! стпл!зац!я пзредбачае наповноння левпо! канон1чно! иорш наспод{в5ХШМ, часом иавiть судерачним зм!стом. Сама па ц!й песпод!-EaiiocTi грунтуеться парадоксалышй мистедьклй ейакт.

Б1бл!Й1ю стил!зац!я дае такси niдетали розглддат;. *!'! як один'к' вияв!в nacKpisiJoro парал<эл!зму: зобрахошм нацхопа.пышх тгв!в i проблем за б!бл!йниш аналог!кми, "пзревдягашт" у бКд!йц! цата, з одного беку, а з другого - наявн!сть елемстг1Б лезаперочнох ук-

/óji'íw.híí n iiiroi>i(i.oTfi«l»ik ub'üii.ani/ т.игст1б. у зв"язку з jipofae-*ior» i 4cvjr,i,í:oi C!T'i.íi3ímií зв-фтуп на uaoo ytsary нооднакова насиче-' hícti- jbopib бКШПш.да матерею. Зона зм!нюеться в1д посл1довного розЕИтку й пароосмисле'ння pisrnxx за míctkíctio с?арсзав!тн!х 1 но-возав!тн!х тем до постунового розчинення б!бл!йшхх еломзнт!в у на--и!оиальн!п проблематики коли безпосередн!й зв"язок з Писаниям т.чтштуеться xi6a по из píbhí- мовного кл1шо, 1нтонац1йно1 acoyia-rtt'í тоще. Кянрово-стильова едн!сть вичерпуе cboí мистецькх потек-u 1 i. ;«1нр поступпсо нi 6:1 поглшхаеться стилем.'

Певшх'й образ' абп символ виявляс свою шхетецьку жлттездаткхоть лише умов над1леиост! його, кр1м л ог t к о-гн псе пл ог i ч i юг о змхету, нотужним емоц!йним нотам, яке впливае на чуття чктача. Щодо цього няв!ть така йагата х.удомня система, як Etánin ллшавтьйя амоцШю пщиферентною доти, доки tí або tí i i схиадов! но дiстапуть нова жпття у творчШ свхдомост1 пиета-дем!урга, оок!лъки феномен поетич ного образу, його всбзагальн!сть реал!з.уеться через ум!кальн1стъ конкретного духовного переживания.

У виснов.чах блклрдон1 результата досл!дкзння. Осмасльншх богатого зм1сту БхблГх" в контекст! розвитку украхнськэ'х поаз1х руббяа. х1х-ух ст. 3dobt¿4ye луховку глибину, ллосо^ську om'ictobhlctb 1 високу худомго реэультатиБн1сть зустр!ч!-д1алогу двох культур. Пе зумоалена практично хюобмэкено» -творчою свободою в !дейно-естетич-ному ослоенн! оеятого Письма, в!дсутн!стю будь-яких.застережехгь щодп зм!сту 1 форми мистйххьких íHTepnpeTaxíífi /твори, сутсшосн! сакральному духов! порыодаерала, сп!в!снують з р1знохлан1тнимй ш-рвпсмислзнкямя ! модерн!зац!яш, часом негатив1стсышми/ па фон! кезапоречного авторитету б1блi'í в св!тоглядно-1даолог!чн!й 1 мо-ральпо-ет;;чн!й св!домост1 пахш.

БсздергавнШ yr.paihCbKfft культур! Б1блхя давала той шуканий 1де-ад i духовну п!дтрямху, яг.их млтц! часом не знэходили в реальному житг!. Справа но лише в тому, ао символи египатського i вавхлонсъ-кого полону та Велико! т'ууки якнай(51лыпе в!дпов!дали конкретио-ic-торичнШ ситуацГх УхсраУки ппотягом к i ль к ох останн!х стсшть, а й у тому, то Писания допомагаяо зм!ггнятися у bipt як у свого Бога, якай дае сили i творчу наснагу, так i в св!й народ, його w.ttebí потении. Боне давало нздш на та, во вих!д з навол! буде знайдено за умов елгтг-вакня б'й.;им запоа1дям, i ствердкувало актлвну д!йову лю-бев yeíx до ycix /нзатано Бога-, народу i npopoxta; Icyca Христа, лга-дини х лпдетва/ як запоруку.осягненяя свобода. б!бл1я таком служила повйчершшм дг.еролом мудросп щодо покаяния, морального самовдоско-налання, п!знлння !стини.

У пррцес! творчого -оевовння тематики Святого Письма на р)ашы нрсбламдих ровнях воно вираэно окрвсжасться як деномон худо:.:]шг. йшрово-стильова мислення украх'нських ноет!в взбивало д1алактику мистацьких noayKÍB у напрял« в!д пиямих запознчелъ, наслхдуванъ 1 етил!зоц!й до переьсмксланъ у суто литературному дуст, коли певний б1бл!йний образ, сшат чи мотив пэратворюеться на поатичну умов-HtcTb э сиг/лзол 1'пшм п!дтакстом. Б!бл!я !нсшрувала вииккнсння но-еих яанрових, обраэних i стильових вираяальних модливостай, як! знайшш надзвкчай'но ил!дний грунт-в украхнсыий noa3i'i рубежи сто-л!ть; з арсеналу поатики н-эиербс!чного значения набуваз прийом иа-рабол!чно~притчавогп ^торизму як такий, т в комплекс! з 1кшими сприяв досягненнк виссксго миетацъкого piBiin худо:::нього аналгзу д|йоноот1.

У входкенн! у.кра1НСЬкох Л1твратури в свхтовпй лхтературний про-цзс лэршорядного 'значения нэбувас феномен сп!льних тииологхчних ря-д!в, зокрама засноваккх на й!бл!йкому перыодкорзд!. Омгеоли Святого Письма на рубаггл стсшть пераосмислювались як та спхльна парвхсна мс-ва лсдства, волсдшня яксо давало ук!вэрсальний ключ до розумпх-ня загалыхолюдських ц!нностей i проблем, йакт багаторазового звар-нання митц!в р1зних часгв ! народ!в до певних (ЯйлШшх глфологем, доти наодноразово опрацьованих у лгторатур!, е свхдченяям потуж-ного потягу до ствардтешхя надатнхчшд духовних пдннсстей. Ъодно-час пит оме зшстово прирощвння до контексту спального типологхчно--го ряду вносили лг.'па tí твори, в нких канва В1Чного сяквту опган!-чно наповнювалась оригшальнпм зм!стем /нац!ональним, ф!лосоцсь-

КИМ, П1ТИМНО-НСИХОЛОГ1ЧШ!М т0!20/ У ДСЗЗер'ДЗХйЙ ХуДСЖНХЙ liOpMÍ, тобто, коли уШвсрсалька гармсн!йно ур!зковадувалося вкнятковшл.

Поглкблева рогфсбка б!бл!йних сю-.сетхв. t котив!в б украпюькхй гшазп XX ст. травала до початку üO-x рр,, ксли почався ганоцид украхнськох культура. Таким чином, на паршу тратиау XX ст. припало чавзршення валико'! епохк в !сторП украхнсх^кох б:6л:йно-ловтично'1 рэцэпцГх'. На наступно?.;у этап! втрата широкого окислу Овитого Письма, rao в план! д!тяратурнох десакрал1зац1'1 Книги Книг почалася а v?.oíe Ыдроддегам, сягнула свого критичного рхвня. Шдтргака тра-7KpaiHcbKoí духовно! rxo-así х 1 дальше i'.v роззиток у творах noaTíB д!аспори >грн всьо:.!у своем;/ -гкттвво ввАдавоку значенн! все-таки е!д6уеслнся эа умов фатального Е1дриву в!д батиивщихш; ил-ппазгя була майде хкв1дсма в УкраУн!. За таких умов особливого значения: набували творх: украхкськоУ класики на ólüüííbit таых, як! все-таки доходили до читача нахай i Г1!д нэадекватним -'деолог!чнпгл ьа-

"|щ:п1ошшм. То пер, коли Б!бл!я знов займа я палекне м1сцз в укра-чк;ьк1й культур!, <51бл1йи! твори Сковороди I Шевченка, Кул!ша, ранка ! Лес! Украхнки та багатьох 1нших повт1в повертають чита-тв! ово» п1знавалыш I виховне значения. А духовно-еететична • ■«■ьтг*. них тЕор{в завкди буля, е ! буде незаперэчною.

"«нови! падояелня дисертоцН в!дбит1 в друковашос працях:

!. ЫбЛ1йн1 сюжети I мотиви в укра1нськ!й п'овзП ,к!ндя XIX початку ;:х ст. // УкрзУнська мова 1 л!тература в школ!. - 1991. -№ СО. - С. 61 - 70.

2. Ш&чхя як даороло 1лой у тнорчост! Лес! Укра'1'нки /Проблем-пи" огляд/ // Слово час. - 1991. - * 3. - С. 28 - 36;

3. До даерел духовноот! // СЛово ! час. - 1991. - й 9. - С.69-71.

4. До перод1оторй' украх'нського авангарду: РеЗявкси модорп!зац!!' P16.il I у поезП молодомузц!в // Поэзия русского и украинского авангарда: История, поэтика, традиции: Сб. докладов науч. копф. -Херсон, 1991. - С. 27 - 35.

5. В!с1м б!бл!Йних легенд /навчальн! таксти з л1тератури; пэ-рэдмова, п!сдямова, переглад з рос., коментар/. - 11ряш!в: Мето-дичний центр, 1991. - 62 с.

6. Проблчмяо-змтстова 1 жанрово-стильова рецепц!я Б1 бл 11 у пое-311 М.Старицького // Тезн допов1дей 1 пог^догллонь наук, кони"). "М.СтарицькиА: тххорче обличчя ! м!сце в нац!ональн!й культур!". -К., 1990. - С. II - ТЗ. '

7. Б1бл1йн! стшйзэцй' поэзП П.Кул!ша ! проблема нац! опально!' оамосв1домоот1 // Етя!чна оамоов!дом1сть:' Нац!ональнэ культура: Тези рясп. наук. теор. конф. - К., 1991. - С. 7 - 10.

0. Розвитог. загалъногуман1стичних !дей христгянства в поезГх Сранка у контякст! нац1оналыш-духоБ11ого поступу Укра'!ни // Человек, бытие, культура: Тезисы Х1У Всесоюзного.теоретического семинара "Цировогзренио и научное познание". - К. - Парвяслав-Хмоль-шщккй, 1991. - Ч. П. - С. 61 - 62.

Г;. Роцопц!я Б!Г)л1'х в украхнськ1й пиезН: деяк! хсторико- ! гооратико^Нтораа'урн! аепекти досл!даеши // Питания л!тературо-знаветка: Наук. зб. - 5врн!вц1, 1993. - 15 3 /0,7 а.а. - друкуеться/.

10. Пгнг.а 'ранка "Смерть Кахна": Езоторичнкй аспеьт проблема п1зпання // .'/г.рчхиоьке л!торатурознавство: Респ. м!кв!домчий наук, зб. - .[вдп ¡'•¡иге: Статт! та к;атор!али. - Льв!ь, 1993. - Вип.58. -/0,5 а,а. •- -и '"'.•.'■■.с;'/

II. )йв1лонськеЗ ндач УкраУни /137-ий псаЛим в уь[;л:ноьк1й ш<-етлчя1й 'градин! V // культура слое?; Ресн, м1аь1л1л«ий зб. /0.5 н. а. - друкуеться/.

Т.';. Б!бл'йна тематика творчост! Лас 1 Украгнки у контгаи'п сп!ль;шх типолог 1 чяих ряд: в звроубйоько! побз!1 // ЬНжнародний ет.та&з!ун "Леся Украшга I св!това культура" /Лу'1ськ, 1391, - I а. а. - друкуеться/.

13. Чч був 1нан Франко в ой означим ата'ютсм? /Мотиьи вканголь-сько!' мпрал1 у Франков!й поезП/ // Слово ! час /0,6 а.а. - друкуеться/.

14. Молитва // У^.рпкилька д!тературна анвдклоп8д!и /0,1 а.а. -друкуеться/.

МП Па-цнея'Подл. к печ. Лб.ОД.. 1495- Згк. ЭДЧ

,ткр.ПЮ