автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Динамика аугментативно-пейоративного словообразования имени существительного в украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Динамика аугментативно-пейоративного словообразования имени существительного в украинском языке"

Р Г Б од

УКРАШСШИЙ ДЕРКАВННЙ ПЕДАГОГ1ЧННЙ УН1ВЕРСИТЕТ i МЕН i М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ХРИСШЮК Bipa Федор!вна

ДИНАМ1КА АУШЕНТАТШНО-ПЕЙОРАТИВНОГО СЛОВОТВОРУ 1МЕННИКА В УКРАШСБК1Й M0BÍ

I0.02.Q? - украгнська мова

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата фглологЧчних наук

Кш'в - 1995

¿иоертац1я е рукопио

Робота викоиана на кафедр! отил Ютики укра!нсько1 ыови Укра-

Гноького державного педагог(чного ун!версятету 1м. ш.П.Дрв-гоманова

йауковай кер1внйк - член^кореспондент КАК УкраГни,

доктор ф1лопог|чних ваук, профвоор Ымчук Василь Васильевич

0ф1д1Вн1 опонентя - доктор ф|лолог|чнях наук, доцент

Пров {дна уоганова - Воланський державний унЮерситет

1мен( Не с I Укра1нки

К ПаОПОЗ а Укра! нському державноид педагог 1чному ун!вер-. ситет! |м. м.П.Драгоманова /252030, m.Khib, вул.Пирогова,9/

3 дисертацЮв можаа ознайомитися в <51бл1отец| Укра1нського державного педагоПчного ун|вероитету 1м. М.П.Драгоманова /м»КИ1в, вул. Еирогова, 9/

БШоуаеияо Петро ¡ванович

кандидат ф!долог!чних наук, доцент Семеренко Гаана ВасаМваа

Автореферат роз|слаио

йчевий секретар спеШагПзовано! вченоГ ради

Одн|ею з найважлдв1шах та наКактуааьн1аих пройдем сучао-ного мовознавотва е досЩдження розвитку оловотв1рно1 система мови, визначення чинних у нtя моделей 1 вивчення законом!рноа-тей 1х фуакщонуйання. Питания словотвору украГнсько! мовй л останн! десятил!ття лривертають особливу увагу багатьох укра-1аоьквх л1нгв!ст1в /прац| С.П.Бевзенка, li. 1.Б1 лоусенка, Ь.С.Ьащеыка, К.Г.ГороденськоГ, А.П.Гршценка, Д.Л.ГумецысоГ, Г.а.Семереико та 1н./. проблема yKpaïtiCbKoro д!алектного оло-вотвору знайшли в!дбиття в досл|дженнях Я.О.Дзендзел|вського, Н.й.оакревсько!, О.Т.Захарк|£, П.й.Лизанця, К.М.йук"яйюка, В.В.Н(ычука, 1.Д.Лаг1р1, В.А.Чабаненка, П.ПЛучки та |н.

Активно розробаялись деривацда! проблема в рооШьк1й та б!лоруськ{й л1нгв1стиц! /прац| О.С.Азарх, Н.Д.АрутюновоГ, О.О.Дементьева, О.О.Земсько!, О.С.Кубряково!, В.В.ЛопатШа, В.Ы.Нвкитавич, О.Ы.Тихонова, 1.С.Улуханова,П.Л|.Чайкуна та iH,/.

Цим студ!ям (з проблем деривато'лог! I сх1диойлов"янськиг: ьюв, у тому ЧИОЛ1 й емоцШо-оц1ннах утворань, передували прз-Щ багатьох учения минулого - ¿й.Смотрицького /1619/, В.Ломоносова /1755/, te.I.'Греча /1827/, Г.П.Павського /1850/, ф.1.Бу-олаеда /1858/, O.O.lIoreôHt /1868/, К.С.Аксакова /1880/, Я.М]?о-та /1899/, Д.В.Шерби /1915/, В.О.Богородицького /1935/, Г.О.Ви-нокура /1939/, В.В.Виноградова /1947/, Л.А.Булаховського /1952/ та |н.

-У вивченн! словотсору значн! досягнення мае палеославЮта-ка. Серед драць 1з проблем праспов"янсько1 дериватожиЧ I вид1-ляються розробки Ж.Варбот, В.сондрака, ВЛартинова, А.Мейе, О.Селшцева. Особлив! заслуги в aie га пуз ( науки напекать Ф.Славеькому.

У оив1стяц1 повоенно! доба прид1ляетьоя гшльна увага проблемам емоц1йно-оц!нного словотвору, якому ярисвячен! робота

ii.il.Шекборсько? /1954/, а.I.Черново! /1955/, С.С.Плямовато! /иб1/, Д.КЛелик-Оганджанян /IУо7/, Д.С.Новаково! /1963/, Й.1.Максимова /1969/, Ь.Л.Харчендо /1973/, I.¿„Долгова /1934/» II««'.. Чайку и а /I Ув7/, Г.и.Секеренко /1У88/, 0.1 .Недерет /I ¿>90/ та 1и.

£1нгв{ста ншагавться з"яауватй природу емоц|;',но-оц1нних су<Цко1в, вивчати 1х з боку й значения, взаемодИ з тв!р-

ною основою, ваявити 1хае фунмЦонуьашш В Р13НИХ стилях.

Проте данэМка аугментативно-пейоративного олоеотвору в укра!нськ1й л^гвЮтац! грунтовно ще не досл{дхувалася н! а межах конкретных клас^в поьнозаачнах сщв, н1 в мов| в ц1лому. Ьауков! пyблíкaцiI з цього патяння св1дчать про те, що аугмек-тативно-пейорагавний слоьотв|р п|;ддаьався досл{дженнк> шшв час-тково, перевеяно при розв"лзанн! ¡ншх ковознавчих пройдем. Пете наь!ть повйого формаати, «а допомогою яках на р!знвд етааах розвитку удра!нськог «овц твори лися згр$<5Ш й знегажлав* снова. КШыЦсть зб!льауаально-згрубиих суф1кс1в, Еивчених в ¡вторичному план!, пор1вня1Ю незаачна. Ьначний мате-р!ап з-за в!доутност1 |сторачних досШйкень залашаеться неоомд-оленам, ¡¡е вивчьа! також ыляхи форкуваная 1 розвитку укра1нсь-кого аурментативного словотвору як цШсно! сиотеыи ¿¡д пра-слов"яиського пер1оду до наших дЩв. Деяк!'науковц! торкаються розвитку ке вс{еГ мовно! система, а лише окремих труп сл1в, у звиязку з чам ¡х срац! носдть авидае констатуючай або 1л,остра-тивний характер, и[х е систематачними науковими розв!дками.

¿кетою робота е вавчеаня динам 1ки аугментатавно-пейоратив-но! оуф|коально1 система словотвору украшського (меашка про-тягом пйсемно1 1стор{1 розвитку мови, а сама:

I/ з"ясування праолоБ"яасьхо1 аугмеытативно-пеуоративно! слоаотв1рно1 сдаддини в укра!ноьк(Я мов! ¿1-Ш ст., що стала

ООНОВОО для РОЗЕИТКУ Зб1ПЬШуБ(1ЛЬН0-ЗГруб1 ЛОГО ся0£0т£0ру 1мен-

нака в укра1ноьк1й моШ к. XI!— л. XIX га п. XIX - XX ст.ст.;

2/ д1ахроннай анал1з оу$ 1коальних засоб!в вяраження ауг-иентатавно-пейоратавност! на р!знах етааах розЕИТку моей I ви-явланая 1х вппиву иа розваток оучасного укра! нського оловотво-ру |ыеннак!в |з семантакою збмыденост! та негативно! оц1нки;

опис су$1коальиих засоб(в творения аугментативно-пе-йоратавнах лексеы сучасноГ укра!нсько! мова та з"ясування 1х-иьо! дериват йно! актаьност1.

¡у|атер1алом для дослЩлсення аоояужали атимопоПчи! словника праслов"янського лекоачного ф)нду /за рад. 0>.Славського, ОЛрубачова/, ыатер!аля словника ЬСрезневського, {сторачнай оаовник укра1исько1 мова за редакцию в.Тимченка, словники староукра!нсько1 ыова Х1У-ХУ та ХУ1 - п.пол. ХУП стоять, опов-иак украГнсько! мова за радакц!ею Б.Гр|нченка, тлумачний слол-'ник е>часно1 уяра!нсько1 мови в Ц гоиах, д{алектн1 словники. КдШ цього, обстежено бяиэько 100 писемн&х пам"ятоя Х1-ХУШ ст. /грамота; л1топаси, паломиидька 2 аолаы(чна л!тература та |н., прозов{ твори, поез!я, 1нтермзд11, драма, д1 лова писемщсть тощо/. .¡загальна картотека ексцарац1С складае понад П000 одиниць.

Метода досл1джеиця. У процес! опрацювання фактичного ыа-?ер!алу була вакориотаы! р!зн| л1нгв!отичщ метода - пор{вняль-но-1сторачня2, описовнй» з$отавни5!, чаотково метод стагаотач-аого- анал1зу, що даяо 'змогу всеб1чно васв1тяяти порузуваву проблему. За одааацп досл1дженая прайняхо оловотв[рний тип, яяий з;арактеразуегься сп|льноз тв|раои основою» одним I там же акоц1ено-оц1анвм суф!ксом I сп!льнам оювотв1рнам значениям.

Еауаова новазна дасертацЦ шлягае в тому, ¡до в н!й впер-ва досШдгено походаення аугмзататявно-певоратавних формант1в,

визначений чао найдаЕн|то1 <$!ксац|1 зб|льшувальао-згруб|лах чи пейоративно кокотованих деравати, з"ясовано 1хню продук-тивнють на р1зних етапах розвитку укра!нсько1 мови, тобто, показана динам1ка аугшдагшю-пейоративного словотвору 1мен-нйка як цШсно! система I в широких хронолоПчнах межах /ви-вчення ведетьоя на трьох хронологIчних зр|зах: - К.Х1У, к.АЧу - поч.ХЦ, поч. Х1Х-ХХ ст./.

Теоретичне 1 практична значения робота. Матер1ала диоер-тацП можуть бути 1шорй.стан1 при вир|шенн! сп[рнах питань 1с' торачного сдовотвору укра1нсько1 мова, при типолоНчних досл1д-женнях 1вших слов"даських мов, а також при вивченн! одовотвору, ыор4ем1ки, лексикологи, граматика, [сторН укра!нсько1 л!те-ратурно! моей на ф1лолог1чнах факультетах ун1£ерсктет1в I пед-¡нстатут|в, при проведена! спецкурс1в! спецсем!нар1в у шияь-н!й практиц!. Ь'тимолоПчнам та сяовотв!рним анаШзом окремих наведених у робот! сяЛв шжна скористатися при укладам! (сто-ричвих, етимолог!чних, оловотв1рнлх I тлумачних оиовник1в укра-1нсько1 мови.

Апробац1я робота. Результата доея1даення була предметом обговорення на наукових кон$еренц[ях викладач!в I ася!рант!в Укра!нського державного педагоПчного ун!вероитету |м.М.П.Дра-гоманова /I1-1994 рр./, на м!жвуз{вськах науково-практичних кон||еренц!ях "УкраГнаька мова в процес! нац!оиально-культур-ного в!дродження Укра1ни" /листопад, 1992 р./, "Формування нац5оаально1 самоовДомоет! студент1в вуз1в I учн}в загально-осв^тни шли" /травень, 1994 р./.

Дисертац1я обговорювалаоя на зас[дакнях кафедра стилюти-ки укра!нсько5 мови УД1У 1м. й.И.Драгоманова.

Структура 1 змЮт доол1дження. ,1исертац!я обсягом 177 ма-

ианопианах стор|нок скпадаетьвя 1э вступу, трьох розд!л|в, ви-сцовк(в, описк1в дкерел та л!Тератури.

У систем1 аугыентативно-дейоративно1 деравацЛ б! льна частина суф|ксальних засоб(в не е ч!тко закр!пленоо за творениям назв певного роду. В Шй, кр(м формант1в, що вакористову-ються для творения яох1льих т1льки чояов1чого або т!льки ж!но-чого род!в, функцЮнуе груда аф|кс!в, як! вживапться для творения ол!в чолов!чого або жЫочого чц сп!льного род!в, а окре-м! сушкой вживаптьая дня творения некоем I чопов1чого I ж[но-чого, I середнього род|в. о оглдцу на це аугыентатавно-пейора-тавний с ловотв |р досл1дкуеться у двох окремах розд!лах: "Заоо-ба твореная назв одного з граматачнпх род1л" та "Засоба творения назв р!зиях граматачних род!в".

Порядок розм!щення анал!эованих у робот! суф!кс!в визна-чаеться !хньоо продуктавн!сто в сучасн1й укра!нськ!й ыов!, при иожлшост! враховуеться 1 1х генетична спор!диен 1сть. Кожному фор.иэнту выводиться окремай параграф, де подаеться етимоло-г!чна доводка про суф|кс, з"ясовуютьоя основн! його функцИ в праслов"янськ!й ь.ов1, детально характеризуются ояовотв!ри! типе 1з цаы формантом у староукра1ноьк!й /II - к.Х1У ст./, се-рэдньоукра!нськ!й /кЛ1У - п.ИХ ст./ ! сучаон!й укра!нськ!й мов!. Анзл!з проводиться на лексачному ! сяовотв!рному р!внях, ара цьо.»у враховуеться те^атична класи4!кац!я лексики.

-У еступ! обгрунтований виб!р теми дисергацП, визкачена II актуальнЮть, мета, дкерела, заадашя ! метода досл|джен-ня, наукова новизна, теоретична I црактичне значения робота, розглянуто стан вивчення проблема.

У первому роздП! "Проблема аугмектатавно-яейорятивного споьотвору в сх1днослое"янськ]й л1кг£|стиц!'1 вис£!тлен! деяк!

- о -

аагалыИ питания аугыентативно-пейоративно! деривацИ, стиово охарактеризована 1стор1я досл!дження зО 1 пынува льно-згруб1пого та пейоративного словотвору, обгрунтовано розв"язанвя сп!рних дериваголоПчнех пигань, зокрена те, що деривата аугиенгатиаи И пеВоративи - це ве форми сл!в, в!д яких вони утвореи!, а окрем] олова.

Другий розд!л "За с оби твореная назв одного з граматичних род!в" складаетьоя 1э двох п!дрозд1л|в.

У пераоиу п!дрозд|д1 "Форманти чо лов Йог о роду* дооя1дду-етьоя 1стор1я к!льк1сао найб|лыио1 л систем! аугаентативно-пейоративно! деривацИ груди оуф1кс(в, вживаыих нин! для творения аугиентатив1в-пейоратив1в чолов|чого роду: -ак/-як, -ляк, -чак /г. -акъ, -¿акъ/, -ник Л -Ьп1къ, -ач /-кч/-асЬ, -Дась, —ук/—юк/д -икъ, ¿икъ, -ок^ -окъ, -ко-Ыю/ -ъко , -вць^. -ьоь, -ун/-юн, -цунД. -иыь, -аы/-ян, -ман, -опан/^. -аыь, -шаъ, -аньх -апь, -евь/ -ьпь, -Вй/-яйД: -а;}ь, -тай /-тяйД -1»;}ь, -4зь, -вй^. -ь;}ь, -ух/чох, -люх,

-тух/1 -иоЬъ, -ах /-яахД- -асЬь, -аш^ -а2ь, -иш-с -уаь, -ус /-туо/л -иаъ, -ас^- -ааъ, -апь^ -а1ь, -ур/-ср/

-игъ, -ар/-яр,-арьД- -агь, -он.

У результат! ааал1зу аугменгативно-пейоративно! деривацИ вияалеао, то найпродуктивн 1тим формантом дня творения пейоративно коьотованих |меннак|в чолов|чого роду е формант -ак/ -як, -ляк, -чак£ В оботвкених пш"ятках отароукра1нсько! мови XI-ЛУ стол1ть заф!ксованяй в1дд1есл1ишй дериват буьакъ ДП/, якай вживався як експресив ще в прасяов"янськН: мов{. У серад-ньоукра1нськ1й мов! досл!джувавий су$1кс виступае у вар!аатах -акъ 1 -якъ: прост акъ /1560-1/, дурнякъ /сер. ХУ1/, голякь /к.ХУ1/, дивакг /1627/, вид {якъ ДУН/ "п"яшзця", бабякг ДУЛ/

' - 7 -

"daöia, ледащо". Про васоку продукт&вщоть суф|кса -акъ /-янъ/ св|ддать ( пейоратввн! вар1анта чолов1чих в!дапелятив-них пр|звищ: Тучндкъ /1418/, Дурнякъ, Хроцякъ,«-Дебалякъ, Го-доднякъ /1649/. У оучаон1й укра1нськ!й нов! су$1кс -ак/-як/ творить Шенааки з пееоратавиви значения« на прикметник0в|й, р(дше - д|есл1вн18 та 1ыеннаков(а ооновах - иаймеиування oofö за характерная зовн1аи!ма чи внутр|шн1»1я ознакама: б^адак, дасяк, коротяк, здоров "як. слабак або за. пропеоуа льнов озна-kod, цо ваэначае довед1вку: дияк. СучаонаЁ су$1ко -ляк ввд(-лязться у Шдпракметниковах пейоративно конотованах лексемам на означення ooid за зовн(ан1ыи ado внутр!ш|ма ознакама ' характерное повед1нков: скуп ляк, хиряяк» кривляк. К1нцов1 пряголоон! в основах на к, ц /чаото з виплднимя о, в в ~cut -ець/, в!д якшс творяться Цаеннака на -ак, чаргуються з ч: парубок - дарубчак, см|лець - ои|льчак. За аналогию до цех -ол!в з!д прнккетника весалай ыаеш ввовдьчзд. Сучааяа укра-1нська кова успадкувала з оервдньоукра!асько! моей I а1дапв-яятавн! пр1звшца !з суф1кссм -ак /-як/ - Дазак, ¿¿адак тощо, що на аделятавв1й стадН мала пейоративиу семантику.

3 под|бваи значеннягг утворюотьоя деравата за допокогою продуктивного форианта -иикъ, пейоративно конотован! лаксеми з якам в!доы| з XI стол1ття: кг.гветьнак'ь, бдоудьнакъ /1076/. У середньоукраiHCbKiß аов! суфШ -някъ залаааетьоя продуктивном у TBopeHHl вЩЬшнках i £|дд1есл1.вншс на8менувань>оо1б !з пейоративной конотад|ео: акодникъЛ455/, гвалтовнякъ /1560-1/, зкостнзкь/1599/, насаловнякъ /1627/, паскуднак-ь АЛI/ та 1и. Досить продуктивно оуф1ко -аак творить с.лова 1з пейоративно© семантаков на |меннаков!й, пракметников1й 1 д!е-cniBHfS основах у сучасн!й укра!нськ1й мов|. Це назва oefö

- а -

за характерною для них повед!нков: срром1тник, бгуЗ-

ш, хабарник, спокусиик або за зовн}ш1ми чи внутр1ав1ка ознаками: дурнан,' огидник, у родник, збаточник, здосник.

До продуктавнах аугмаатативно-пвйоративнах формант{в на протяз! воього дерюду розватку укра1нсько! мови наноситься оуф1ко -ьць 7 -аць, що творать [меннака {з негативною семантикою з Н отоШття: лестьць /1038-1050/, од^дець, хитрьць /Ю70/ та 1н. Су$1ко -ець у оередньоукраГнськЩ ков! в!домий у груп! характеризусчих в|д1ыеннах ( в 1дц1есп1внах наймеау-вань: зрщедь /1445/, скуп ець /кЛЛ - п.пол ЛУП/, обжирець /60-70 рр. ХУШ/> лукавець /1770/, плюгавець /кЛУШ/. У оучао-Шй укра!нськ1и шы оу^кс -ець творить дарахата 1з аналог 1ч-нов семантикою: брехдивець, б^а^ець, грлодранець. Б1дом1 та-кож сучаон! в1дапеяятивн| пр!звища: Крикливець, Хропунедь. Такого типу деривата мають виразну пейоратавну коыотад1ю 1ро-нМ, але вона закладена насашеред у семантаШ мотивуючого олова. Ьаявлений шше один дериват, у якоиу пейоратавн1сть яскраво варажаетьоя через формант -ець:' бабець "баба".

Починаючи з ХУ1 отоЛЦтя продуктивно утворюе пейоративн| деривата оуф|ко -ачъ/-ячъ/: брехачъ /1596/, ошукачъ ДУЯ/, слЬгачъ /1627/. У сучаоа!й мов! дослШуваний формант утворюе пейоративно конотован] лексема в1д д!есл|в, що означають хво-роблив{ й аеприемн1 дП, як! походять в(д звук!в: смаркач, з]И8ч, котр| вживаються з В1дт1нками 1ронП, зневаги.

лентою продуктивною £1дзначастьоя у середньоукраГноь-к!й совI суф|кси -окъ: вщодокъ ДУ1/, недоа&рокъ /1627/, -унъ: брехунь /1597/, тихунъ /1655/, -анъ: рл£пан-ище /1627/, - ень: дурень /1627/, лежень /к.Ш/, -аи: гуг.та!! /ХУГ/, ворочай /1о34/ "волоцога".

Поодинок! дейоративн! лекоеми чолов|чого роду в ней пе-

рЮд творять форманти: -ухъ /нахъ/: свинухъ /1512/, смерь-£йхъ Д/и1/> -ичъ: бабичъ /15э^/ "зашщяльник", -укъ: бай-зтрукг /1о70/, -ыиъ: годшъ /кЛУП/ тощо.

Система сюеотв1рних суф!ке1в чолов!чого роду 1э пейоративною семантикою сучасно! украТнсько! мови е продовженняи I розЕИтком система староукра!нсько! I середньоукра1асько1 аови. Диве деяк1 1э сучасних формант!в не <£|ксуютьоя в дериватах, наявнях у пам"ятках до к!нця ХУШ ст., наприкпад, -ур: Щвчур, лоб^В, але цей суф!ко вое ж е континуантом праслов"ян-зького форманта -ш-ъ.

Частика суф!кс!в !менник!в чолов1чого' роду розвинулася аяяхом уокладнення формант!в, що вяе (снували, новими елеман-гами на власне укра1нському груат1: -опаа, -тух, -цун: го^ло-1ан, свиатух, лукавцув.

.У сучаса!й укра1нськ1й мов! набули значного позшрення, зсобдиво в розмовному та д!алектному мовлеан!, вШмени» зугментативно-пейоратавн! утвореаая - аазви ос(б чолов!чого эоду [з суф{ксама: -ук /-юк/, -ко, -уц, -ан /-ань/, -ач, -он, -а8, — 1 й, -ей, -ух /-юх/, -ень, -аль, -ар /-яр/, -ур, -аш, -на, -ас на позначення: I/ ос 16 за в!ковими ознаками, родан-1Ш та 1 найма стосунками: хлоп "як, ¿Цвщк, Ц^бчцк, д!ая. 5§£овей, синовей; 2/ за зовЫвШми чи ваутр|шн|ма ознаками •а особ га ео стили повед|нки: пузан, головач, зубач, грщщй, • Цтригаа, довгань, бевзень, горбей, свинух, щэгаш, голи, бри£ас, б£йдаль, скщ"яо.

формант -ан часом аашаровуеться на !нш! дериватя з пе-юративншли суф!ксами: д^^гаа, в¡трдган, к^чу^ган.

У творена! в !доубстантивких пейора-■ивно конотоеэних пох|днах а сучасн!й укра!нськ!й мов! регу-

- 10 -

лярн! й продуктов 1 форманта -ач, -ук /-ск/, -ан, -ак /-як/. Суф!кси -ач, -ан вживаоться для твореная назв оо1б, що вид1~ ляютьоя сво1ми ф'1зичними незвачайними властивостдаи, як! е основою для нашарування пейоративно!, часом ком!чно-1рон!ч-ыоI конотацИ: б£юхач, губан, бородач тощо.

Суф1ко -ак /-як/ в1д прикметник1в творить атрибутиан! назви за характерними зовн!шн!ми або внут-р1иш!ми ознаками: ко£огяк, £0б£зк, хидляк, го£В£К, тщак. Цей суф|ко вносить у лексеми пейоративие значения зневаги або 4ам1 льярност 1. СуЦкс -ун, доданий до ад"ективках основ, часто вносить у пох!дн1 лексеми в!дт!нок зневаги: товст^н, гордун, гладув. Суф!кеи -ач, -ук /-¡ок/ вносить у пох!дн! пе-йоративну конотац1ю !рон!1, часом нехтування: темшок, годок, лихач. и!дарикмегкиковI аейоратавно-конотован! лексеми 1з анал!зованими суф!ксами вживаютьоя переважно у розмовно-по-бутовому мовленн! та д!алектн1й мов!.

У оучасн!й укра!нськ!й мов! творять в I д д I е о -л ! в н 1 пейоративно забарвлен! яакйеыа форманта -ак /-як, -чак/, -ук /-т/, -ень, -ник> -ач, -ай, -тяй, -!й, -ей: -ух /-ох/, -ець. Це переважно назви ос!б за процесуальнов д|ею, що визначае повед!нку /пиякд. хвастун, вв£ущн, зень, розпуоник, тр!дач, чда да и, го^лай, ЁДЕтНЬ лщЦй, за-дерей, с плюх, брезгливець/. Суф!кс -ун утворюе декоеми пейоративного плану ва означения особи за особливоотяш ыовлення: белькотун, бормотун, бадабун, бубун. Б1льш регулярнима ! продуктивная у творенн! в{дд!еол!вних пох!дних е форманта -ун, -ач, -ак /-як/, —1 е, -ух /-их/. 11ох!дн! такого типу мають ва-разне пейоративно значения р!зно! градац!! - в(д фам!льярно-ст!, негативного ставлення до !ронЦ, зневаги ! нехтування.

- ir -

Характерною расою суф1кдЧя чолов!чого роду е розвине-на в них синон!м!чн!сть. БагаТо 1з них зближен! семантичаов под!бн|стю функцП, в|др|зняючись пище ступеней продуктивно-OTi /пор.: TOBQTJH, товстяк, хщяк, худ!й) довгач, довг]Я тощо/.

у { "форманти ж iночого роду" авал!эуеть-

ся пор!вняно невелика, але виразна група аугментативно-пейо-ратавнах формаат!в, ¡до за Ix допомогою творяться назви, лживая! вик лично як слова к!ночого роду.

Абсолютна б!льш!сть формант!в, ухиваних для творення аугшнтатав!в ! пейоратав1в ж!ночого роду - праслов"янська: -ая z-baja , -/а/за ¿ -/аДа f -упя z-ulja, -уха/-юха/ ¿ -ucha, -axa ^ -ioha, -ота .¿-o-ta, -éramete, -еча /-неча/sC *-etja, -иаа /-ятина, -щина/-^ -ira, -ера-¿-era. Ала перш! аугментативао-пейоративн! лексема ж ! н о ч о -■го роду виявлено в середаьоукраГнських пам"ятках: баламутая /ХУ1/ "брехня, баламутство", дороянега, ворожнета /х.т-Ш/, леотуха, мвиха /Ш-ХУШ/,. татарва ДУШ/.

Б!лыа!сть фзрь«ант1в жШчого роду, як! творять аугмен-тативи-пейоратави, ваявлейо в текстах лаше з XIX ст.; -нява, -уля, -ота, -ина /-ятааа/, -дина /тиснява, иосуля, горбуля, 1ÍÜ223» д>вота, £И£аэдща, д|ал. здыхлятинд/.

В1д !изй11ек{в аугмеататашо-пейоратиЕН! пох!да1 у сучас-HiS ков! творять су<$1кш -уля, -ера, -уха, -ня, -аая, -еча, -щана, -ар!я, -аац!я, оотаин1 два - запозичец!. Це наймзну-вааая людей за вПшвкыа ознакаш: 5|В£Ля, бабе^а, бабер|я, бабенгЦя, а такоя пох|да! на позначенвя зб!рнах 1менщ1к}в -ваза лэдеа за в!ковимя ознаками, над!онапьн!стю, пряна-aesHíCTo до певного колективу тощо: бабая, тата£ва, Sâ£I^2"

- 12 -

та, пацрта, що вживаються (з згрусИю-зневажливим в!дт!нком. Серед вШиеннаковах дериват 1в вид1ляетьоя трупа аазв ос 16 sa зовн1шЦыа adô внутр|шн!ми ознаками: горбудя, носудя, додбеха, дуре па, що вживаються 1з згруб|н0-зиевакш1вим, а окреи! - (з погордяовима в1дт1шсаыи. До в 1 д 1 u е н в и-к о в и X пох!дыих належать 1 назви тваран з оуф!ксами -ня, -ва, -ота - söfpHl !менааки: орбачня, хробачня, в ошва, овинота, що вжиеаються з нагатавним в!дт1нком, а талол назви кошсретних предыет1в 1 абстрактних понять 1з суф1коами -ера, -еча, -ац1я, ~енц1я, -щина: номера, о идея a, djgeqa, турбац!я» литературщина, поведенц|я.

За характерними зовн!шн1ш або внутрИШми ознаками утЕорюються 1 Е1дцрикмет пиков! аугмантатм-ви-пейоратави за додомогою форыант|в -удя, -уха, -аня /д!а-лактнай/: з^оров^ля, товстуля» коотрубаия, що вжива-

ються з варазнам негативниы в(дт!нком.

Суф|ко -ота творить в(дарикметников1 та в!д|менняков J пох!дн1 зб|рн! !менника - назви осЮ за соц1адьнаы станом: б J Л нота» жеброта, алядота, що вживаитьоя з в1дт!нкама поблаж-ливост!, прихильност!, !аод| - зневаги. аа допомогою суф]кса -¡Ь/еча BÍA иракыетник1в творяться пейоративи-аугментатави: голо^неча, дорожаем а та la.

В!дд!еол!вн| пейоративно конотован! леков-ми на дозначення ос}б за процеоуальаою ознаков, що вцзначае ïx погляди, поведЩку творять суф!кса -уха, -уля, -иха: ве-моргуха, редетука, ск^щяя, каЩН32£й> ííSMi- Д°оать продуктивна« у цьому словотв1рному тип! е суф!кс -уха. Ыд-д1есл1вн1 пецоратавн! iüuuhwta, що шражають абстракта! по-няття, творятьоя за допомогою формант!в -ня, -ета, -еча

- 13 -

/-неча/, -ииа /-анана/, -/пь/щина: гризня» £вготня, стр|ля-нина, балаканана, д{ал. згаияльдина - такого талу деравати утворюються вf д основ Í3 негативною семантикой 1 вяивааться з конотагавна.* eíatIhkom неахвалення.

Пиаеан! текста св1дчать про поступове наростання к!яь-к1ст1 аугментативно-пейоративния дариват1в ж!ночого роду.

У третьому розд|л! "Засоби творения назв р(зних rpauia-тачнах род1в" анал1зуеться вешка частина аугыентатавно-пе-йоративних суф1ксальних засоб!в, яка не мае ч1тко1 родоьо! ор!ентац(Г. До них в1диосяться су^кси, що творять (менники чолов(чого, к(ночого i середнього род!в, трупа суф(кс1в, вживаних для творения назв чолов]чого або жШочого чц сильного род|в, та деяк! суфМси, ккаван! для творения |менник1в лише сЩльного роду.

Форманта -ацеЛ. -iасе, -исько z -lako, -по M-dIo, -lo в1дносяться до наг;продуктивн1ишх аугыентатнвно-це^ора-тавнюс заооб!в творения 1ыенник1в ч о л о в Moro, i I н о ч о г о I середнього род|в в укра!и-

cbkíü mobí.

CyJfKca -ища, -исько творять назви 1з згруб(ло-пвлора-тивной'конотац(ео в!д б|льаост1 |ыенник!в. За допо,йогою цих форкант{в у жав Iii мов1 утворюаться t пвйоратавн! вар(анта auiponoHlMfa. üepul >.1ксац1! таких 1мен в1дноояться до ХГ1 ст.: К^змище /Ц7о/, fleTgauje, Пощаде, Томище, .¿ик^иуе. У серед-ньоукраГнських пам"ятках выявлено аутаентативи-пеаоратиЕИ -на^менування ладей за bIkoeüi-ш ознакама: хлопиоько /1643/, тварин: поище ДУ1/, предмет 1в речогого характеру: шЦщз, бочище /1о43/. У пам"ятках цього парюду засв(дчуаться í згруб|ло-зневаялиЕ1 в{дприкметников1 Ценники 1з ускладнвна-

- 14 -

ка с>.Писа.ма -овила, -кладе: ст^ахоЕИще, страшилище /1Ш/. У сучасн1й ¿кра!нськ!й мов! суф!кс -иае передае у "чистому" в иг лед! зб{лыаен!сть чи згрубШсть. ¿еривати такого типу нердао ыапть семантику зсПлыаевая у доеднанн! з в!дт1нкама зневажливост!, нехтмяння або чисту семантику зневажливост1, ньхтування, ладиавост!. Це назва ос 16: I/ за радианам станом: ¿Пзтл^е, свекрудиле, приГаачаце, братаще; 2/ найкенування за соц!альнил( становищем, приналежн{сто до девного колективу: солдатике, панике, гончараще; 3/ назви тварин: твлятище, ба-раниде, котике; 4/ назви р!зних конкретних предмет!в: добизде,

5/. абстракт! назви: таяант^е, £оз^иче. Для ленках гов!рок а|вденио-сх!дного д1-злектного сере^овида характерными е ауг&ентативно-пейоратив-н! лексема !з ускладненами суф!ксами -инаще, -аинище, -чинище, -аначиншце: козач^аще, щмачкншде, пьяншиккще, бпраинище та !н. Суф{кс -и;де активно утворюе в жив!й мов1 пейОративн! ва-р1анти чо нов [чах !мен: Павлов, Пегсн^е, д!ал. Василиаче, >1вани!дче. Особливо в зах!дыо-укра!нських територ!ях широко вживаеться формант -исько. За лексияо-словотв{рним зваченням слова нв -исько дуже блазьк{ до лексем на -ище ! виступають часто як сдовотв!рн! паранел!. Однак у оеыантид! пох!дних и -исыю, на нашу думку, варазы{ший епамент негативно! оц1шш; зневажлавост!, !рон!1, а {код! цай суф!кс надае словам фа~ м!льярно1 поблаклдво'т!, прахальност!, часом - сп1вчуття. Во! пох!ДН{ творяться в!д основ 1менник!в чолов!чого, я1ночого » середаього род!Е. Переважна !х б!дыд{сть - деривата в!д ней-тральних основ. Серед них: I/ назви ос!б: &!вчисько, д!дась-ко, панисько, жаб исько, х^бачасько, с^нксько; 2/ назви конкретних предает {в; плечисько, в^оисько, заичисько, кожуансь-

ко. 1менники, що корелевть 1з лексемам ж{ночого роду, часом аабуьають значения середнього роду: баба - бабисько, жаба -жабасько.

Су4 (кс -ло е одним 1з найродуктиЕниих засоб!в творения пейоративно конотованах в1диеод1вних лексем, да! вняв явно в староукраГнських паы"ягках з XII от. у в1дапелятивнах пр!зващах: ¿¿мто, Твев£ило тощо. Такого ж типу пр!звища зу-стр!чаемо I а середньоукра1нських памиягках: Гакало, Ш^мадо, Бджало /1581, 1649/. ¿' цег пер!од ф<1ксуються деривата на -ло |з виразнима пецоратавнима в|дт1нкз1/.а - в1.вд1есл1Ен1 на-зва ос¡6 за процеоуальноо ознакою, що визначае !х повед!нку: гщило /ХУ1/ та в1дпршшетников1 пох{дн! на позначення оо1б за характерна,«» ознакама: страпало /ХЛ1/. У сучасШй укра!н-оьк1й ыов1 пейоратави на -ло /-ало, -ало, -апло/ досить по-ширен{. Це назЕи оо16 чолов!чого, жШочого I середаього ро-Д1в, здеб1льаого утворен! в!д д!еся!внах основ, на означення лвден за особливостили мови: бо£мотаяо, ьмяка-ло та за процесуальною ознакос, що визначае 1х погляди, по-вед1нку: Д£^айяо, ¡Идлааайло, позича^по, Д2£ало. Суф1ко -ло продуктивао утворюе I пр!звища, як|, очевидво, були звеваж-лавими аазвами виконад1в д11, виракеао! у иередсу^ксаяь-н1й частинП Брикайло, Бурчило, Дибайло, Гакало, Рупало.

а ¡дпракмвтвиков I деривата на -ало - це назви ос 16 за зовн1шн1мн або внугртшма ознаками: здорови-

ЛО, £Об£ИЛО.

формант -ло, -ало творить I в1д|менникоа! зб1лыпено-згрубШ назви Ютот 1 предмет!в: брата ло, £ячило, чумачига, гаманило. Пор. ще пейоративи з суф!ксом -дло /фо-нетичний полоЩзм/: верещадло.

йк зас[б творения 1менник!в ю нов I чого аба t I и о ч ос о чи сп1льного род|в 1з семанта-коо зб! льшеност1-згруб1пост1 ado зневахливост! викорастову-оться форманта -ака /-яка/, -ука /-та/ /|з -ак, -як, -ук, -юк/, -ура /-opa/¿ -ига /-jura/ , -ара /-яра/ -ara -'era, -уга /-юга/z -uga /'uga/, -ara /-яга/ ^ -agaA'aga/ -era, -ига /-lra/.¿ -iga, -axa ^ -acha, -омаха, -еыаха, -шаха, -оха/ -ocha, -opa /-Bopa/¿ -ora, " -ина ^ ¿0£Дяка, гривняка, зм{вка, падлюка, д|ваха, Ho'ccga, грудома-ха, жоноха, вороха, торбега, далега, Г£окега, здоровега, бо-сига, дкапина, чодов[чина, Д1ал. öaöj^ajj^ ¿|¿o£§, хвостяра, кусяра. Продуктивними в Ш8 rpyni е форманта -ака /-яка/, -ука /-юка/, -ура /-юра/, -уга /-ога/, -ara /-яга/. Аугмев-татава-оекоратава цього типу Ыдом1 з середньоукраГноькщ; паа"яток: котюга ДУ1/, "собака", волоцига /1560/» d лудят а /1552/ "волоцгога", голяка ДУЛ/» ÔËiSâSJ /1634/, лш^га /1747/. 3 цього пер!оду в1дом! в1дапелятивн| пр!звища: Забияка /1583/, Верещака /1649/.

Ц! форманта залдшаються продуктивнимв 1 в сучаоШй ук-palHCbKlß ков!. В1д нейтральна* 1ыеаних основ так! форманта творягь зб1яьшено-згруб1а! чолов(чого ado s !-н о ч о г о род!в: I/ назва вддей за в!ковиш озаакамл соц!альвим становщеи, профес1ею, вац|онацьн1сто, привален-нЮтю до певного колективу: Д1вака, к^^хляка, князска, ¡¿-~ ЕЯ£М* ДДяхтига', бонда рога. паруб"яга', 2/ назви тварин: воля-ка, кабаяяка, журавдюка, котика, вовцога; 3/ назви р1зних предмет1в: носяка, мр^пяка, коренюка, кав£а, шсю^а, лома-цюга, в)трюга; 4/ абстрактная понять: хоподюка.

й1д1менников1 та s 1 д в р » к и в ï -

никоя t зб1яьшено-згруб{л1 назви лодей за характерная ознакама утворввться в1д емотяво забарвлених основ i в|дно-ояться до onlabHoro роду: î£lXE«KS» сатанска, босяцрра, катета, стиляга, дебеляга, граыотдка, скаженюка, дедарога, здоров"яга, скуд-яга.

До в | дд I е о и i « а я i дерават!в в!дносяться деривата la пейоративною оеыантикою-аазва oclû сп!яьного роду за процеоуальнов ознаков, що вазначзе 1хню повед|нку: за-р{зяка, кривляка, к^адога, водоцюга. Трапляютьоя окрем! ва-падки вживаная дериват (в 1з ускладненима суф)ксальними еле-мватами: п"ян-д-ога, д"ян-дип-юга»

В окремоыу д1дрозд(л| ааал{зуеться група форыант|в, лк( творять найменування лодей ваклочно оп!льного роду за р1зними ознакама, цо вносять у слова виразн! пейора-тиви! в|дт1нки: тщиця, вбивцд, святоаа, плакса, крикса, тихоня, ск удин да, отервоза» довгеля/. До таких формант 1в напе-жать: -идя /-вця/z- -ьса, -оаа -<î -osa, -ca^-sa, -оня^-- оп'а, -6НДЯ /-ИНДя/-i -da, -ела /-вЛя/ - ela/-el'a/, -оза.

Деривата з парврахованиьш формантами в(доы( ще з старо-укра1нських пам"яток: святоша; виявлядяьоя вони i в саредньо-украГноьках текстах: плакса, п"яняця, тупиця, в1дапелягивне пр1заище Кцкоа} аде у б1льлоот! видадк|в ф|коуютьоя з XIX от-зщрцяА крикса, тихоня, доагеля, скупапя, ск^пин^а тощо. По-х 1днi (з ними суф!коами вживаотьоя 1з ковотатавнака в!дт|нка-ыи IpoHil, зневаги, 1нод| - фаы{дьярно1 поблахдивоот!.

Як бачиыо, ауриентатавно-пейоративний словотв!р представлений як групама £ормаат1в, що творять назви одного з грама-тачнах род!в /чолов!чого або ж!ночого/ так I такими, за учас-

тю яках форму—«тьоя вазви р!заах род{в /чоаов1чого, *1аочо~, го, оереднього 1 сп {явного/.

HaüplsHOMaalTHliiOD е трупа аф|кс|в, що творягь аугыеата-тавно-пейорахявн 1 1иеиашш чолов1чого роду.

Aaasis семантики зб1лыаувально-згруб!лих пох(днах сверчать про те, що ы1ж к!льк|сною та як|сною оц1нкою Icaye свое-р!дний взаемоза"язок. Б1в ваяввдеться у здатност] к!льк|сно1 оЩнки проектуватн характер оц1нного спрайняття. Так, 1менаа-ков1 пох!ды1 аексеыя !з аугыентативаам значенная, як правило, прайыають суф!кса, як! част!ше вказувть на негативней характер /евиняка, кобаляка, злодюга/, ало у багатьох дериватах аада!рно виракена озыака поедауетьоя |з ексдрео1ев захоллен-ня /пор. тапаатиде, розунаце, ¿доище/. "Чистщс" аугмзнтата-в|в ¡"чистих" пейоратав!в у ыов! далеко менаа, His тих, у лат ознака поеднуються. У огыаатичн!й структур! зб!льаано-згруб!-лих дериват!в збер!гаеться основа.нормативного базиоу,8б1 ль-шеао-згрубШ коыпоаевта перебувають áa иерифер!!.

Досл1дхеиня сеиантаки дериват !в !з суф!ксама аугмента-тивност! показало, що: I/ ыайже вс!ы пох!даии аадасться В1д-tJhok грубост1 або заец1нення; 2/ вона творяться в{д |иеани-к!в yolx род|в - аазв предмет|в, реальна велачааа яках бувае зм1нною. Спостер1гаеться тендеац!я праедванвя су$!кс!в ауг« ментативност! эдеб1лыаого до основ конкретно! семаатакв: go-тяга, псице, KoptHpra; Ъ/ в!дт!вок грубост!, иехтування ocoü-лаво виразняй у тих вядадках, кош суф!кся, не зщншчи основного .лексичаого значения слоеа, зм1вюють Еого граматачвай р!д: бабець, бабисько тощо; 4/ в!дт?вок фаы1льяраоот! мають пох!да1, утворев! в|д иазв п!дл!тк1в: хдопасько, д)вчаськ'о.

У пейоративно конотованах лексемах семантика основ до-

повнюеться р!зноман1таими в!дт1нкаыа - в!д !рон1чно-^лм1 льяр-но1 прихальност! аж до осудливо-зневахяавого знец1нення. 1н~ коли пок(ды1 лексема утворвоться в1д одн1е! ть1рао1 основа з однаковам або близькам значениям за дошыогоа р!зних суф1к-,с|в: добряга - добряка, злод^яка - здод 1пкз, тижо - тихоня, розумаха - ¿оз^иака. Часом тв1рнI прикметииков! основа м!с-тять у ооб1 негативау чи позитивну семантику. У такому раз! суф!кси або посилопть негатавну ознаку /лято вонз знаженого характеру - товстуа, опинтяй, ск^пП/, або /ко?:!! тв|раа основа мае позатавну семантику/ вносять додаткову коаотац!ю 1р&-аII; часташ, чистьоха.

¿ля творения аугыентзтиа1£-ае!;орзтив1в характерней е цркеднання р1зномш!тних су,[.1кс!в I нав{ть ц1лих ланцог!в оу-ф1кс|в до одн!е! основа. Одна тв!рна основа ¡¿ояе дата вегаку к1льк1сть аох!дних. Так, в1д 1меинаково1 основа н_1с тсорять-оя аугменгатиЕНо-пейоративн! лексема: носань, носач, носун, носяка, иосдра, носюра, носаде, носисько, нос^ля; в!д основа дрикметника скупай утворлаться: скща£, ск^яище, скуппсько, скщендн, ск^цин££а, окщердяка, ск^гпгнк» скупиидя. Пор. зде:

ве£еск^н,. ве^еск^ха, ве^е^ага, ве^ещака, верещ^м.

Очевидно, барато з досл|дкенах |ормант|в все ж мала пер-ванне нейтральна значения, адже 1 в староукра1нськ1п 1 серед-ньоукра!нськ!й юьйх./та й нин{/ найпродуктивнIа| суНкса в д!лянц1 аугментагавно-пе;;орати£норо одовотвору аароко тво-рять 1 назва з нейтральной семантикою /пор.: хата^е, ос^доеи-ще 1 пасовще, коноплище; п|дляпаДло, б^зтиго, Зна-

чило I светало, 5 пазкам, мило, чопицм; лепетухз, то в ст уха I свекруха, повитуха/.

- 20 -

Аная!з розватку аугкаатативво-песоративно! деравсцП украШоького Ыеннака дозвоаяе зробати ряд дасновк1в: '

1, ¿еривати з аугиентативио-пейоратавною семантикою -це не 4орми 1 не вар|авти сл!в, в!д яках вони утворен!, с окреы! лексеыи з ус1ка вайгоповЩиима рисами цього складнике ыовно! структура.

2. "Чистах" аугиентатав!в та "чистих" пейоратив!в у мо-в! значно менае, н!ж тих, у яках поеднуються р!зн! конотацП,

Ь. УкраЕнська аугментатавно-цесоратавна система су£1к-о1в {ыеншжа е црж.им продовженням драсдовиянсько1. Але ба-гато згруб!ло~зневажлавах похЩнах сл!в 1з суф!ксами драслб-в"яиського походження задокуыентовако лкае в 21Х-И стали-тях. укра!ноька мода зберегва С розванупа осиовн! тенденц(: праспов"янсько1 моей у внутр!зн!х процесах словотвору, } взае^одП частан ыова лра словотворенн! та у продуь.авност! окремах су41кс!в. Рухом{сть лексики, зм!на в н1й у процес! розватку и.аш сприяють пода! вобнх пейоративно конотована^ слоьотв!рнах моде-яей I в багатьох випадках ведуть до з»:ениек~ ня чи зб!льшення ступавя продуктивное^ окремах $ормзнт|в,во, в свою черту, зу.«овлюеться внутр!тн1ки законами кова.

4. У староукра!нськ1й ков! /¿'I - к.ПУ/ !снуе вке досить розЕинена система аугментатаыш-дейоративних ^ориавти. С певн! Щдстава стверджувата, що аугментативно-иейоративна словотв!рна система в осноевих рисах склалася у Х1-Х1У ст»

5. ъ!дг.!есд{ш!, в|дприкметников! та в {дневников г аугментативно-пейоративн! пох|ДН! в!дом! з Х1-ХД ст.

6. Сучаона укра!кська отва (*ае пороняно векику к!ль-к!сть суф|ксальнах засоб1в, за допоглогов яках передаеться • згруб1л1сть ! лейоратавнКяь. Окре»! с>4,!кса активно висту-

- 21 -

пають у трьох словотв!рних типах /в!дсубстантиЕному, в!дпри--кметникоЕому 1 в!дд!есл!ЕНому/, liml - у деох чи в одному тип! з б1яьшю чи меншою продуктавн (сто. Прате, продукта!.— (Петь корнем не залежить в|д здаткост! спояучувлтися з основами р(зних частин моей. Один формант даже бути продуктлв-аим у одному сяовотв ipliONiy тип! ! НепрОДуКТЛЕНИМ у iHUOMy. Так, формант -ун продуктивний у сполученн! з д(ееяц-нкми основами: аяп^н, моргун, лизун, ыеНа продуктивний з прп-кметииковими; ста^н, ;^£Н,_гяа££н ' малопродуктивна?, з (мекниковима основами, форманта -ище, -исько продуктавн! у поаднанн! з (кенниковими основами: чояов^чиськд, , но-дище, шчисько, бондорисько, чемоданяке, борощ^е 1 непродук-тивнI у аоеднанн! з д!еся!внима осноез.-и; а формант -ло /-ало, -ило, -айло/ продуктивний з д(есл1вникк ба-£5£iMS22!!2» пугало, позичайпо, ¡пкзндиба^ло/ 1 малопродуктивная з fмен ними основами.

Продуктивн! суф!кои s6epiraoTb cboi дозицП, утворшчи воеi сяова в}д основ тих частин мова, як! ран!ше не Орала учзст1 у творенн! лексем пеЕного тепу. Так, формант -ло, який у староукра!нськ!й мов! творив переваяно в!дд!есЯ1ЕН! пейоративно коаотовзн! деривата, р(дте - в|дпрнккетников|, у сучаск!й укра!иськ!й ыов! творить зб|льаино-згруб!л! пох!дн! слова ! на 1менникоз!й основ!: б^атало, ч^лачияо, дячядо, басило.

7. 8!ставний анал!з суф!ксаяьнах тип|в !з р!знима формантами показуе, що оуф!кси конкурують м!ж собой в план! на-дання пох!днам"лексемам пейоративного значения, анасщдок цього вони вжиматься з близьким чи тотожаим значсааял, цо сприяе появ! словотв!рних .синон!м!в. Ьиб1р одного з дек!ль-

- 22 -

кох форшкт!в, б!льи чи мани р!вних у CBOÎX словотв!рних «¿оялавоотях, мае нерегулярная характер 1 диктуеться причинами, встановити як! не вдаетьоя. Якщо конкуруюч! форыанти маСТЬ PÍ3HÍ СЛОВОМ 1 pal МОЖВИВОСТ!, ТО Ht ОДИН 3 НИХ HOMÍTHO не переважае над [цшш.

8. йы1на в су4|ксапьн1й систем! аугкентатавно-пейора-тивного слоштвору £!дбувадася протягом стол|ть. Ьм1на функ-д11 окредого суф!кса, як правило, не охоплюе Bcie! групи сл!в !з цам франтом. Спочатку процео охопдое 'capeui слове, а згодоы роздовсвдяуеться й на !ни!. При цьому су$1кс моиб зсЗер1гати початкову функц!ю /дав., наприклад, анап!з суф!к-са -лоД

9. Характерна« для аугыентативно-пейоративного су$!к~ оального словотвору е використання одних i тих же суф!кс!й дня утворення pi3Hitx сяовогв!рних тил|в стльного роду i па-ралеяьно охремах лексем ж|ночого роду. Так, суф!кса -ера /-яра/, -ура» -ara, -ига, -уга /-юга/, -axa /-яха/, -oxas -ака /-яка/, -ота, -еча, як! у староукра!неьк!й мов! утворю-ють в1дд1еса1Е!Ц, р{дше - в1ддрикметиинов1 пейоративно ково-товаи! лексема сщльного роду, починаоча з ИХ стол!ття

утворвать скрещ Мдсубстантива! деривата ж!аочого роду 1я зб!льиено-агруб|лиы заачеаням: кис яра, бабура, торбега, лага, па лага, д!ваха, нораха, коровка, аабдша, буреча, ж Inora тощо.

Досщдження показало, що шшНстю система аутаентатив-но-пеиоратаввого ововотвору укра!асько! иови складася до Х0>Ш стол!ття.

- <¡o -

Окрем! положения I результата доол!дження викладещ у таких публ|кац!ях:

1. Стил1стичний потенц1ап (ыенного cy^lK сально го слоьо-твору //Стия1сгака укра!нсько! мови; Зб1рник наукових пряць. - Ки1в: КД1У, 1*90. - С. 08-72.

2. 1з iCTopil евдиПШо-оц1нних суф1кс1в -axa, -еха, -иха, -оха, -уха //Ьауков! записки: й.атер|али зв|тно-науко-BOÎ KOHtfepeniiil викладач|в УкраГноького державного педагог 1ч-ного ун|верслтету {м. ¿иМ.Драгоманова за 1992 р!к. - Kaïa, 1993. - С. 278-279.

3. 1менников1 утворення 1з аугментативно-пвйоратилники оуф!ксами // УкраТнська мова в процес! нац|онально-культур-ного в1дродаення Укра1аи; Зб1рник наукових праць. - К., 1993. -С. 43-51.

4. 1менников1 еь.оц1Р,но-оц(ннI утЕорення Í3 суф1ксами -ara /-яга/, -уга /-юга/, -ига /-ira/, -era // Укрл^нська :. «osa в процес! нацЮнально-куяьтурного в1дродження Укра!ни'. матер ja ни кон^еренцИ. - lv.» 11j93. - С, ЬЗ-чЗЬ.

5. Укрз!ьськ| пр|звища 1з конотац1ею пейоротавност1 // ^ормування наЩонально! сш«юсв1домост! студент1в вуз Je i учн!ь загальноосв|тн|х ш!я: ina тер tana науково-практично! ксн^еренцЦ. - К., 1УУ4. - С. о8.

Хря стенок Бара Федоровна "Динамика аугментативно-пейо-рзтивиого словообразования имена сущеотЕИтеяьного в украинском языке". На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ([апологических наук по специальности 10.02.02 - украинский яэнк

Украинском государственном педагогическом университета им. м.П.Драгоыанова. - Каев, I9J5.

Работа посвящена исследованию истории аугментативно-пе-Аоративного словообразования существительных украинского языка.

Б диссертации выяснено происхождение аугмаататнвно-пейо-ративных формантов, проанализированы причины эволоции каждого конкретного форманта, определена ах продуктивность в раз-личике периоды развитая украинского языка, изучены соотношения активности, процессы возникновения новых формантов. Подробно описана современная система аугментативво-пейоратив-ного словообразования.

Khriatenok Vera Fedorovna "Dynamics of augmentative-pejorative word-formation of the noun in Ukrainian language1' . Manuscript.

This scientific work ie for receiving the scientific degree of the candidate of philological sciences in speciality 10.02.02. - Ukrainian language at the ßragonanov Ukrainian State Pedagogical University, Kyiv, 1995.

The scientific work ie devoted to the historical development of the augmentative-peyorative word-formation. The scientific work explains the origin of the augmentative-peyo-rative formanta, analyses the reasons of the evolution of each concrete foi®rat, and their productivity during different periods of development of the Ukrainian language, besides the correlation activity and the processes of the new formanta appearance. The modern system of augmentatlve-peyo-rative word-formation are studied f described in detals in this work.

Ключов! олова:

(сторичний словотв 1р| лексичний I словотв1рнин р!инI , аугкентативно-пейоративн! деривата, пейоративно коното-ван1 лексема, емоц1йно-оц|нна семантика, зсНяьаувально-агрувцц { знаваялив! форманта.

писано до друку 22.03.1995 р.Формат 60x84 1/16.06.1,2. к офсетний,Тир.1СО.Зам.98.Безплатно. , УДПУ Ш.Драгоманова, Ки\'в, Пирогова,9.