автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.07
диссертация на тему: Дискриминационная политика царского правительства к евреям во второй половине XVIII - первой половине XIX века (по материалам Правобережной Украины)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дискриминационная политика царского правительства к евреям во второй половине XVIII - первой половине XIX века (по материалам Правобережной Украины)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

НАЦЮНАЛЬНИХ В1ДНОСИН 1 ПОЛ1ТОЛОГ11

Р Г Б

- 8 МАЙ В95

на правах рукопису

БЕРЕНШТЕЙН ОЛЕГ БОРИСОВИЧ

ДИСКРИМ1НАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА ЦАРСЬКОГО УРЯДУ 1ЦОДО СВРЕ1В У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХУ111-ПЕРШ1Й ПОЛОБИН1 XIX СТ0Л1ТТЯ(заматер1аламиправ0бережн01

УКРА1НЙ)

СПЕЦ1АЛЬН1СТЬ:07.00.07-ЕТНОЛОГ1Я(ЕТНОГРАФ1Я)

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦ11 НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА 1СТОРИЧНИХ НАУК

К И 1 В - 1995

ДИСЕРТАЦ16Ю € РУКОПИС.

РОБОТА ВИКОНАНА В 1НСТИТУТ1 НАЦЮНАЛЬНИХ В1ДНОСИН 1 ПОЛ1ТОЛОГ11 НАД1 OHAJIbHOl АКАДЕМ 11 НАУК УКРА1НИ.

НАУКОВИЙ КЕР1ВНИК - член -кореспондент hah укра1ни

курас 1ван федорович

ОФ1Ц1ЙН1ОПОНЕНТИ - доктор 1сторичних наук.профе-

сор я.с.хон1гсман

- кандидат 1сторичних наук гурж1й 0.1.

ПРОВ 1 ДНА ОРГАН 13АЦ1Я- кшвський державний

ун1верситет 1мен1 тлрлсл григоровича шевченка(кафедра джере-лознавства та лрхшознавства)

захист вщбудеться" ^м Л 1995 року о ( " годин! на

зас1данн1 спец1ал130ван01 ради д. 01.67.01 в 1нститут1 нацюнальних в1дносин 1 пол1толог11 hah укра1ни (252011,м.ки1в,вул. кутузова, 8).

3 дисертац1сю можна ознайомитись у науков1й б1ш1ютец1 1нституту нацюнальних в1дносин i пол1толог11 hah укра1ни (вул.кутузова ,8 ).

автореферат рр31слано" " v. vj.^-vh^ 1995 року

учений секретар спец1ал130ван01 ради

ю.алевенець

АКТУАЛЫПСТЬ ТЕМИ. Наприкхнцх ХЖ - на початку XIX ст. вхдб? лися псдах, як1 вплинули на подальиий пол1тичшш, соцхальний, еко; М1чний та культурний розвиток Украгни. По-перше, в результатi пол: тики царизму, спрямовано1 на подальше закабаления населения Украп були остаточно лгкввдованх самоврядування на ii TepHTopii, гатьмш ство /1774 р./, Запорозька Схч /1775 р./, полковий, вшськовий та адм1Н1стративно-геритор1альний устрхй /на початку 80-х pokib ХУШ с По-друге, внаслхдок подмгв Речх Посполптох до складу Pocii увпиш Правобережна Украгна. Пхсля Ввденського конгресу 1815 р. до Pociflc Koi iMnepii на правах персонально: yHii перзйшло Царство Польське у його склад1 Холмщина, Шдляшшя, Посяння - територП, на яких сш конв1ку вадбувалося формування украгнського народу як етнхчно1 сп: льност1. На вказаних територ1ях протягом nepmoi половини XIX ст. ; верджувалися адм1Н1стратлвно-територ1альний устрхй та законодавст] Рос1йсько1 держави. По-трете, саме наприкхнцх ХУШ - на початку XI] ст. у Росшсыйй iMnepii виникло еврейське питання. На територ1ях як1 шсля под1лу Pe4i Посполитох вШйшш до Pocii, проживало пон< I млн. еврек'в. У зв"язку 13 цим виникла об"ективна необхвднхсть нг державному piBHi виргшувати питання про ix правовий i сощальний статус, ьпсце проживания й напрягли кйттeдiяльнocтi. Це призвело д( формування смути ociwiocTi, становления й утвердження hkoi вщбувг лося у своервдних соодально-еконойячних i етнхчних умовах. По-чел рте, напршинцх ХУШ - на початку XIX ст. царський уряд посшшв ко. нхзацш швдня Украх'ни. Вона провадалася шляхом насильнщького nei селения дредставншав рхзних емпчних труп на новоосвоюванх землi Зокрема, зд1йснювалися araxii по перебазуваншо sBpeiB з Правоберена Украгни: до Херсонсько1 ryöepHii.

Кшець ХУШ - початок XIX ст. характера й тим, що в цей nepi< царський уряд ввдав численш законодавч1 акти з проблем пол1ТИчно: соц1ально-економхчного розвитку Укра'хни. Вони, по-перше, булл спр мован1 на перетворення Укра1ни в кoлoнiю PociFicbKoi iMnepii, а ii mTefliB - представникхв ycix нащональностей - у ii вхрнопхдцаних По-друге, численн1 законодавч1 акти були спрямова^ на утверджешь в Укра1Н1 полхцейських фэрм управл1ння. По-трете, спещалышй бло] законодавчих актхв воображав дискримшащыно-антисемхтську пoлiт] ку царського решшу, заходи щодо все бхльшого звуження юриднчних соцхально-еконоьпчних прав евре1в, зосередження ix у насильшщьки створенш civiy3i осдаостх. Втхлення в життя законодавчих акт1в пр звело до повного утвердження в Украх'н! рос!йського законодавства :

владних структур царського саж>дер;хавства. По в1Дношенню до евре5:в провадилася полгтика державного антисемитизму, принижения ix лодсъ-

koi г1дн0ст1.

Вивчення полхтичних, соцхалъно-економхчних i культурних проце-ci3, яга вхдбувалися наприкхщг ХУШ - на початку XIX ст. мае акту-альне i наукове значения. При цьому важливо усунути "бхл! плями" в icTopii еврейського населения, яке проживало на укра1нськ1й земл:. Це значною mí рою зумовлене тим, що при шсв1тленнг подгй, явищ в Ук-pa'ÍHi у вказаний nepiofl в хсторичнгос прадях 20-80 pokíb XX ст. питания про юрвдично-правове й сод1ально-економхчне становище евреев навхть не згадуеться. Це мае мз:сце i у падручнлках, опублхкованих вже теля проголошення державно! незалекностх Укра'хни.

СТАН НАУКОВО! РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМ. При шдготоацг дисертади вра-ховано, що ряд аспектхв дослдауваног проблемы висв!тлений у ícto-ричних i публицистичных прадях.

Дисертант вивчив i проаналхзував понад 140 публхкадхй з пробле-Ш1, 85 з них опублхкованх у другхй половши XIX - першому двадцяти-pi44Í XX ст. II прадь водано за кордоном Дзрамь, Нхмеччина, Вели-кобриташя, США/.

На основх анал ¡стачного розгляду змз:сту пубЛ1кац1Й з проблем визначен1 концептуалый принвдпи, якими керувалися ix автори при ouiHyi ПОД1Й, явищ дослхдауваного перходу. 3 позшцй национально! где! висв1тлюють проблем соцхально-економхчного становища в Правобережий Укра1Н1 наприкхнщ ХУШ - на початку XIX ст. М.С.Грушевсь-кий, Д.Г.Дорошенко, О.Субтельний

Найб1льшу увагу дисертант прщплив вивченню прадь, в яких В1Д-odpaseHi питания жцттед1яльност1 евре!в в Росii в целому i в Право-береашй Укра!н1, зокрема. Значний ¿нтерес являють працх представни-kíb 1сторико-юридично1 школи, сформовано! налршйшп XIX ст. /1.Г. Оршанський, С.О.Бершадський, Ю.С.Гесен, В.О.Леванда, М.1.Мищ/. Структура та змгст ixHíx праць репрезентують кондепцхю поеднання серед-ньов1чного "еврейського права" i росхйського законодавства про евре-

^ Грушевський М.С. 1люстрована icTopin Укра!ни / Репринтне вдаво-рення 1913 р. - К., 1990; Його ж. Очерк истории украинского народа. - К.; 1990; Субтельний 0. Укра!на. IcTopia. - К., 1991; Дорошенко Д.I. Нарис icTopii Украх'ни. - Львхв, 1991.

ib í3 своерадшш публхцистичким коментарем до них. На ochobí враху вання сшввщношення ьиж безпосередими документами та коментарями працх представшпав 1сторико-юридично1 школи молша подглиги на три групп. Перша - аналхз гпдготовчих MarepianiB i текстхв законопроев tíb, що е виявом промЬшого етапу кодифхкацгг pociñcbiaix законов г евреЗсв Друга - з tí i ринки роспюъких закошв про евре'1в Í3 коме* таряш до них "Л До третьох групп вадносяться пращ, в яких на ос новi широкого використання положень Í3 законодавчих акт1В сформулх вано широкомасштабН1 iciopiraii та хсо;оркко-йхлософськ1 концетш и до icTopii евре'1в у Pocii ^Л Хоча Рув.Кулхкер i не дотримувався концетцй хсторико-юрвдично! школи, у його прадях також виявляетьс поеднання анаизу актхв Í3 коментуванням /особливо при розглядх зе ход1в щодо залучення sapeiB до землеробськш npaiji та напряьпв pos витку еврейськох ocbíth/ ~1/>. 3 прадях представник±в хсторико-юридк ноi школи в основному використан1 матергали про жнттед1яльн1сть ei регв Литви, Бхлорусы, Царства Польського. Про еврейське населенщ Правоберешо! Украхни наведено мало фактхв, до того ж не типового характеру.

Ряд icTopíiKÍB /С..М.Дубнов, Я.О.Бра&тан, 1.Берлхн, 1.М.Черикох 3. Í ЛСрупницышй/ при висвзтлешп icTopii еврейства застосували coi олог1чний п1дххд /.

' Леонтович Ф.И. Исторический обзор постановлений о евреях в Росс - СПб., 1862; Оршанский И.Г., Литовское законодательство о евре ях.-СПб., 1877; Голицын Н. История русского законодательства о евреях. -СПб., 1885.

Левавда В.О. Полный хронологический сборник законовъ и положен! касающихся евреев от уложения Алексея Михайловича до настоящей времени. 1649-1873. Извлечения из Полных собраний Законов Россх ской империи. - СПб.. 1874; Мыш М.И. Сборник действующих Законе о евреях. - СПб., 1909.

Бершадский С.А. Литовские евреи. История их юридического и обще ственного положения въ Литве от Витовта до Люблинской унии. -С1 1883; Гессен Ю. История еврейского народа в России. - «1., 1993.

Кулишеръ Рув. Итоги. Надежды и ожидания передовой части русски) евреев за 50 лет. - 1838-1888. - К., 1895.

Дубнов С Л;!. Новейшая история еврейского народа. - Пгл, 1919 ;Йоз ж. Письма о старом и новом еврействе. - СПб., 1907; Ного ж. Кта кая история евреевъ. - СПб., 1912; Брайман Я.О. Книга кагала. В 2-х г. - 3-е изд. - СПб., 1888; Берлин И. Исторические судьб! еврейского народа на территории русского государства. - СПб., 1910; Чериковер И.м. История общества для распространения прос] щенля глезду евреями в России /культурно-общественные явления в

7 дисертавдх проаналхзованх публпсацхх 20-х рокхв XX ст.,в яких висв1гленх окрег.п аспекты проблем! - з icTopii боротьби з цадшизмом, про життед1яльн1сть еврехв на Зйпвщшп, Волинi та Под1ллг у neptiiiii половинi XIX ст., участь евре£в у с1льсыюгосдодарському виробнкцт-Bi 7 книз1 М.Шац-Анхна розглядаються pi3Hi аспекта вшшкнення й розвитку еврейства, мес1ангзму, талмудизму, кабали й хасидизму.Порушивши стхльки хсторичних питань, автор книги не змгг з"ясувати ix б1лыи-менш домадно

По сутх до 60-70-х pokib XX ст. проблеми життед1яльност1 pocifi-ського еврейства у XIX ст. не висвхтлювались. Лише у I96I-I976 рр. в "Советской исторической энциклопедии" опубл:гкован1 невелик статт1 С.Борового на теми еврейськох icTopii. 7 1976 р. у журналх "Советш геймланд" опублд:кован1 його роботи про рух Гаскала.

Певний фактологхчний матергал i висновки концептуального характеру з окремих аспектIB проблеми шстяться у працях, що виданi у 1з-раШ у 50-90-х роках XX ст. ^ В цей nepiofl i у СРСР з"явилися групп espeiB, в основному 13 числа дисиденив, як! зайнялися подготовкою праць з icxopii еврехв Poci'i. Невелик! за обсягом роботи ввдава-лися саявидавом. У 1985 р. у офшйних перходичних ввданнях опублхкованх правд Н.В.Юхньово? та С.Бека й M.BpaiHa "'Л Ряд статей,в яких мхститься певний фактологхчний матзрхал i судження щодо становища еврехв Правоберезшо! Украхни, опублгкован! у "Вестнике еврейского

русском обществе/. 1863-1913 / Под ред.С.М.Гинзбурга. - СПб.,1913 Крупницкий З.И. Хасидизм, его происхоэдение, философская сущность и культурно-историческое значение. - К., 1912Г

Боровой С.Я. Еврейская земледельческая колония в России. - У., 1923: Зб1рник праць еврейськох ¡ссторично-археограолчнох коМ1сх1. - Т.П. / Пхд головуванням А.6.Кримського. -К., 1929.

Йац-Анин Социальная оппозиция в истории евреев. - Рига, 1927.

^ Рот С. Еврейство в Восточной Евтэопе. - Иерусалим, 1968- П ж. История еврейского народа. - В 5-х т. - Иерусалим, 1969; Винер Г.ч. Еврейская религия в период эмансипации /иврит/. - Иерусалим,1974; Берг Ф.Ш. Введение в каббалу. - Иерусалим, 1987.

4// Юхнева Н.В. Этническая территория и некоторые особенности расселения евреев-ашкенази в России в конце XIX в. /малые и дисперсные этнические группы в Европейской части СССР/ / География расселения и культурные традиции. - М., 1985; Бек С., Браин М. Еврейская история от конца библейского периода до настоящего времени. - ГЛ., 1990.

I/ ~ 7 ~

университета в ы'оскве" ' . Важливх аспекта проблеш В1Дображен1 у працях, як! на початку 30-х pöKiB виданi 1нститутом надхональних вхдносин i пол1толог11 HAH Укра!сни У книз1 Я.С.Хойгсмана i О.Я.Наймана "SBpei в Укра1Н1" вадхлено роздм "SBpei Украхни в Ро сшсыйй iMnepii", в якому розглядаються /в основному в тезово-ог, довому acneKTi/ питания про чиселыйсть, npo&ecii, согцально-екон мгчне становище, етнодуховне життя еврехв у XIX ст. Автори по сут дотримуються концешц1 хсторико-юридичног школи ^Л

Аналхз публхкацхй з проблемы дозволяе зробити висновок, що д за увагою дослвдншав залишилися так1 важлив1 питания: а/ майнови: стан i професхйна зайнятхсть eBpei'B, що проживали в Украхш напри: вд ХУШ - на початку XIX ст.; 6/ причини та метода виселення еврег. 13 Miст, С1Л, прикордонно1 зони; в/ передумови та шляхи формувашъ смути осхдлостх в Украхнз:, характер вхдносин мхж евреями та ihuihmi етносами в ii менах; г/ суть етнодуховного життя еврехв у першхй ] ловшп XIX ст.; в/ оцхнка цадикхзму, його М1сце i роль у еврейськ< му житт1 у вказаний перход; з/ шляхи ¿нтеграци еврехв у рос1йськ( сусшльство; ж/ роль мхсцевих органхв влади у розробщ та проведем Hi антиеврейських акцш.

Дисертант вважае, що у проанал1зованих публ1кац1ях з проблеш еврейське питания в основному розглядаеться вхдособлено в!д шшй. як1 вщбувалися в PocificbKin iMnepii в вдлому та в yKpaiHi, зокреь 3 урахуванням стану розробки проблеш та наявност1 ще невикориста! apxiBiffix документе визначен1 мета i конкретнх завдання дисертадгх ного дослвдження.

0Б"£КТ0М дОСШДЖЕННЯ е документа о<рхцйних opraHiB влади з г блем проживания eBpeiB на TepeHi Правобережнох Украхни, матерхали еврейських орган1зац1Й та окремих евре1в з вказаних питань.

ХРОНОЛОИЧН! РАМКИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ охошпоють 70-Ti роки ХУШ - ш шу половину XIX ст., коли шсля пoдiлiв IIoльщi Правобережна Украй вШйшла до Pocii. В цей перход прыйнятх спецхальнх законодавч1 а в

Вестник еврейского университета в Москве. - № 1-4. - ¡VI., 1992 Иерусалим, 5753; М., 1993 - Иерусалим, 5753.

Пам"ятати заради життя / Ред.кол.: 1.Ф.Курас /голова/,I.M.Левit Г.I.Полянкер та ih. - К., 1993; Справа Бешиса i сьсгодення / Ре кол.: Х.Ф.Курас /голова/, О.В.ЗарембаД.К.Ф^берг та хн. - К., 1994; Актуалый проблема icTopii еврехв Украхни / Наук. ред. М. Панчук. - К., 1991. 3/ Хонигсман Я.С.,Найман А.Я. Евреи Украины / Краткий очерк истори -К.,1993.

царського уряду з питань соцхально-економхчного та духовного життя ввреИв. На основ1 хх здхйснення сформувалася смута ос1Длост1,лрова-дилися дискршгнад1йн1 аквд! но ввдношенню до евреев. В перилй половин! XIX ст. виявилися I певн1 форми боротьби еврегв, що проживали в Рос г!, за сво х права.

МЕТА ДОСЛГДЖЕНШ: у Ясному контекст г з шдоями, якх вибували-ся в Укра1Н1 наприкхнц1 ХМ - в перпий половил XIX ст. „розкрити суть дискрим1нац1йно1 пол1Тики царського режиму щодо еврейського населения, 11 негативного впливу на його сощально-екожшчний, полх-тичний та духовний розвиток.

Виходячи з поставлено! мети дослщкення сформульован! так1 кон-кретн1 завдання: розкрити суть полхтики рос1Йського царизму по В1Д-ношешио до Украхшх; висвхтлити стаяовшце евре!в наприкхнщ ХУШ - на початку XIX ст.; провести анал1тичний розгляд законодавчих акт1в царизму з еврейського питания; яоказати роль мхсцевих органхв влади у розробЦ1 антиеврейських ашЦй та орган1зац11 виселення евре!в з М1ст та с1льських мйцевостей Правобережнох Укра!ни; розкрити правове та сощально-економхчне становище евре!в Правобережно! Укра!ни меля IX приеднання до Росх!; розглянути особливост1 формування смути ос1-длост! в Правобережных Украхнх, характер взаемовдагоелн мыс преде-тавниками р!зних нащональностей; проаналхзувати соц1альний стан х профес1йну зайнятхеть евре!в Правобережно! Укра!ни у 20-30-х роках XIX ст.; висвхтлити характер переселения евре!в у гивдешп регхони Укра!ни, в першу чергу до Херсонсько! губернй'; описати та ощнити аспекта етнодуховного життя евре!в з урахуванням боротьби на рел1г1й Н1Й та мхжобщишпй основ::; проанал1зувати шляхи штегращ! еврехв у росшське суспхльство.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертац11 визначаеться анаизом юридично-пра-вового I сощаяьно-екошжйчного становища евре!в меля приеднання Правобережно! Украхни до Рос 11. По-перше, обгрунтовуеться, що юри-дично-правов1 акта, якг вхдобракали статус еврехв були не лише про-явом царського уряду щодо них, а складовою частиною роспгського за-конодавства, спрямованого на колонхзащю Укра!ни. По-друте, доводиться, що на терен1,визначеному царизмом як смуга осхдлост::, проживали представники ряду етносхв. По-трете, зосередження евре!в у смуз1 ос1длостх, незвакаючи на те, що це було порушенням !х совдально-еко-Н0М1ЧНИХ 1 юридичних прав, представлено як один 13 факторхв збере-нення '¿х нацхоналъно! самосвгдомост! та побутових традиций.По-чет-

верге, по-новому розглядаються питания сощального стану та профес. но i зайнятостх еврегв смута ocímoctí. По-п"яте, протиборство сере; еврегв представлене як результат полхтичнох Л1Н1Г царського уряду : порушення хх едностх, лххсвгдащю нащонально1 cbíhomoctí та традиц

ЖВРЕЛЬНУ БАЗУ становлягь арххвнх документа та матергаж пер дично1 преси kíhi^ ХУШ - початку XIX ст. У дисертацы використан:с и тер1али понад 100 арххвних справ з трьох фощпв центрального держа ного 1Сторичного арххву Украхни У фощп 442 зосеред;кен1 докуме ти канцеляри генерал-губернатора Кигвськог, Под1льсько1, Волинеьк губерн1й; у фондi 555 - мпвсъкого вхйськового губернатора; у фонд 1423 - матерхали, 3iópaHi еврейською 1Сторико-археограф1Чною komíc ею при 1сторико-ф1лолог1чно1лу ввдилешй Всеукра1нсы«)1 академи в ук. У вказаних фондах зосередженх pÍ3Hi за характером i значишетк документа. По-перше, - це царськх укази, постанови Сенату, розпоря ження Кабхнету míhíctpíb PociñcbKoi iMnepii, вхдповхдних MiHicTepc хнформац11 третього вхдуплення Його Хмператорсько! Величностг каш лары, в яких розглядаються pi3Hi аспекта еврейського питання. Подруге, - це допов1Днх записки, листа, 1Нформащ1 генерал-губернатс одв1льних i в1йськових губернаторхв, посадових oci6 мхецевих oprai влади, пращвникхв полщейсъких служб, в яких пов1домляеться про i конаяня законодавчих i нормативных актхв з еврейського питання, х: виконання настанов щодо шеелення еврехв хз míct i схл, прикордош зони, ix переселения на ивдень Украхни. По-трете, - це статистичт дан1 про мхеце проживания eBpeiB, ix сощальнии стан, íxhio профес: ну зайнятхеть, влаенхеть, число кагал1в, синагог, еврайських шк1л По-четверте, - це матерхали про етнодуховне життя еврехв, протибо; тво ортодоксальних iynaícTiB i хасщцв, прихильншив cbítcbkoí ос: ти. По-п"яте, - це крохання евре1в щодо виршення питання щодо пр живання у певних населених пунктах, переселения на П1вдень Украш захист вщ свавхлля ьйсцевих органхв влади. Своерз:дниш джерелами законодавч1 та норматива акти вищих opraHiB влади. Вони, зокрема зосередкенх у двох виданнях "Полного собрания Законов Российской лерии" ''/

Джерелознавчий характер носять публ1кавд1 nepiojomoi преси

Центральний дернавний 1сторичний apxiB Украхни /дал1 - ЩЦАУ/.

Полное собрание Законов Российской империи. - Выд.1. - СПб.,16

1824; Вып.П. - СПб., 1825-1856 /далх ПСЗРИ/.

зиданъ органхв державноi влади, полхтичних партш, громадеьяих организаций, в яких мхститься рхзномаштний фактолог 1чний матерхал та вхдлов1дн1 оцхнки щодо правового i сощалъно-еконошчного становища еврехв у першш половши XIX ст., ix рел1г1йнг органхзац11.

При розглядд арххвних waTepiaaiB дисертант застосував хсторико-пор1ВНЯльшш метод та принцнпи полемхки. По-перие, на ochobi залучен-ня матерхалхв державних органхв, р1зних еврейських органхзацхй та окремих громадян перезхрялась BiporiflHicTb йактологхчного матерхалу, його типовхсть. По-друге, спхвстаэляються узагальнення, висновки,як1 мхстяться у ргзних за характером i зм1СТОзною спряглованхстю матерга-лхв, i на Д1Й ochobi викладенх авторськ1 оцхнки конкретних под1й, язшц. По-трете,ка ochobi аналхзу типового warepiany виевхтлена позд-Ц1Я дисертанта щодо положень i висновкхв попереднжез.

АПРОЕАШЯ РОБОТИ. Ochobhi положения й висновки дисертацхх вих-ладем у п"яти пубЛ1кац1ях автора,виевхтлеш в допов1Дях i виступах на г.йшародних i всеукрашських наукових конференциях та семхнарах, обговорювались на засаданнях вщцлу еврейськох icTopii та культуры, а також на вчея1Й Ралх 2нстятуту нащональних вхдноенн i пол1толог1х HAH Украхни.

СТРУКТУРА ДНСЕРТАЦП визначена на основх принцишв проблемно-хронологхчного методу 1сторичних досладжень. Бона складаеться ¿звеху-пу,трьох розд1Л1в,заключения,списку лхтератури й джерел, додаткхз /таблшц, схеми/.

ОСНОВНИЙ SMlCT РОБОТИ

У ВСТУП1 обгрунтовуеться актуальшеть теми, Ii хронологхчнх рамки, мета й основнх завдання дослхдйсення,анал1зуються стан науковох розробки i джерелознавча база, наукова новизна i практичне значения дисертацы.

У ПЕННОМУ РОЗДМ - "Правове та соцхально-економхчне' становище еврехв Правобережно1 Укра'хни нащшйшц ХУШ - на початку XIX столхт-тя" - розкриваються обстазини ii приеднання до Pocii, особливостх жиггедхяльност! етнхчыях груп цього краю надршанцх Х7Ш - на початку XIX ст. Вхдзначено, що на Кювщшп, Брадаавщиш, Волинi, що пхеля подхлхв Польщх вв1йшли до складу PociFicbicoi дернави, проживали пред-ставники кйькох етнос1в, серед яких найчиселыйшми були украхнсь-кий та еврейський. Укршшйв, що становили 80£ усього населения краю, насильницьки перетворили у вхрношдданих pociäcbKOi дерксази, на них

лоширювались законодавч1 акти, яхсх утверджували кргпацтво, економг ний I сощальний гнгт, полгтичне та юридичне безправ"я.

Певними особливостями вхдзначалося вживання у росшську Д1йс-Н1сть еврехв. Дисертант вщйлив два етапи вказаного процесу. Перши: 1ДО охоплював 1795-1804 рр.,характеризувався тим, що в Правобережнг Укра!нг формально ще дхяло литовське та польське законодавство з е. рейського питания. Водночас царсъкими указами, постановами Сенату Каб!нету М1шстр1в Рос1йсько1 1мпер1! почали вводитися обмеження !: соц1ально-економ1чных I юридичних прав. Це насамперед виявлялося у розпорядженнях про виселення евре!в 13 С1Л, обмеження !х можливост> займатися землеробством, зб1льшення податкхв з еврейських общин. Т, кого роду настанови свадчили про поступовий, але неухильний В1ДХ1Д В1Д литовського х польського законодавства. Другий етап, який ряда дослхдщпав названо шарн1рним, охоплював лонад 20 рокхв - 1804-182 рр. В1Н розпочався прийняттям Положения про евре!в 1804 р. ян вже яскраво вхдображен1 основи державно! 1деолог11, за якою евреям заборонялося проживати у селах I м:гсгах, що означало початок форму вання смути осхдлост1 евре!в,яка в основному охоплювала територло Правобережно! Укра!ни.

Анал13 св1дчить, що законодавч1 акти 1804-1825 рр. обмежували можливхсть евре!в займатисъ промисловим та схльськогосподарським в робництвом, волод1ти у М1стах х селах будинками,крамннцяш, хншим нерухошм майном, брати участь в проведешп масштабних торговельни операщй.Вони передбачали застосування щодо евре!в ф:гскально! пода ково! полIтики, насилышцьюхх метод:£в вилучення у них майна, забор ну евреям займати посади в державних установах, бути обраними до представницьких оргашв влади Вже у цей пер1од владн1 структур прагнули пхдкорити соб1 еврейсьм релхгхйнх общини, перетворити !х знаряддя проведения свое! дискрим:гнащйно! пол1Тики.

У ДРУТ01.1У РОЗДЗЖ - "Пол1тика центральних та мхсдевих оргашЕ царсько! адм1Н1страд11 Правобережно! Укра!ни щодо евреиського насе лення" - на основI анайзу законодавчих I нормативних акт1в, арххЕ них матерхал1в розкрито суть колон!затореько! полынки царського у ду щодо Укра!ни; адм!н!стративно-територ1ально! реформи, проведено

1/ ПСЗРИ. - Зип.I. - Т.ХХУ1И. - С.731-733. 2/ ЩЦАУ. Ф.442. Оп.I. Спр.1441. Арк.1-19.

у перших полошнх XIX ст.; курсу на виселення еврехв хз лист I с1л, шлях1В та методхв форглування смуги ос1Длост1 .углов жнттедхяльност1 в нп4 р1зш1х етнос1в;висв1тлено також особллвост1 социального складу та профес1йнох зайнятостх еврейського населения, характер украхнсь-ко-еврейсысих вхдносин.

У роздых показано, що дискрим1над1йн1 амш царського уряду що-до еврехв буж складовою частиною його колон1зацгйно1 полх:тики по В1Дношенню до усього населения Украхни. На И територп було пошире-но загалъжлмперську aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнy й судову системи /подхл на губерни та введения нашскицтва/. Зокрема, було створено Кхпвське генерал-губернаторство, до складу якого були включен йпв-ська, Под1льська та Волинська губернП. На початку 30-х рок1В XIX ст. була скасована чиншсть Магдебургського права в мхстах, а у 40-х роках - Литовського статуту. На терен1 Правобережно1 Украхни утверд-жувалися крхпосницькх порядки, прозадилася полз: тика русиалкащх.Зна-чно погхршилося соцхально-еконоглхчне становище ус1х етнос1в,якх тут проживали.Реаквдйно-погромного характеру набрали антиеврейсыа акцп.

У розд1Л1 проанал13ован1 законодавч1 та нормативна акти царського уряду I фактичний матерхал з литань: а/ зиселення евре1в хз сьл, селищ, М1ст, в1йськови;с поселень та зосередження 1х у населений пунктах шстечкового типу; б/ переселения хз прикордонно! зони як у це-нтралып, так I П1вдети губеркН Украхни; в/ статусу г/пстечок, в яких зростала чиселыпсть еврейського населения за рахунок переселен-щв; г/ сощально~еконоМ1Чних та юридичних прав еврейського населения в межах смуги ос1Длост1; д/ сощального складу та профес1Йно1 зайнятостх еврехв Правобережно* Украхни.

Протягом майже тридцати рокхв вир1шувалося питания про виселення еврехв 13 Киева. У роздхл1 наведенх матер1али,яш свадчать, що цього домагалися юпвський магхстрат, купщ-християни, представники Р1зних служб генерал-губернатора. Державнг чиновники були 1Н1щато-рами зиселення еврехв ¿з с1л та хуторхв Ки1зсько1 губерны ^^. 1з цг-ею метою у 1830 р. був створений спевдальний коьптет. За його наста-новою складалися списки евре'хз, що проживали у селах,на хуторах,Мали шинки, за1вдж.1 двори у с1льськш М1сцевост1. Напршашц 1830 р. в селах Кихвськох губерт I проживали 4773 еврейськх родини, Э7;£ з

ЩЦАУ. Ф.442. 0п.1. Спр.1125. Арк.12-13; Спр.3778. Арк.693-694; Ф.553. 0п.1. Спр.521. Арк.1-8.

яких бажали залншитися за мхсцем проживания Незважакни на це у оврейсыа родини 13 схл були виселеш.

Численнг докуменги свхдчать, що ж.орстк1 акщ1 по вхдношенню ; еврейського населения зд1йснюзалися за шщгативою Д.1.Б1б1кова,я! з 1337 по 1852 р. був генерал-губернатором Кихвськох.Волинсько!, Д1Льсько1 губерний. У доповхдних записках до видах владних структ вхн домагався виселення евре'1в 13 Кихвсько1 губерны протягом трь а з прикордонно? зони - двох рокхв 2 Л Майне чверть В1ку /з 1835 1859 рр./ Ки1в не вгдносився до смуги осхдлостх, що, природно, оз чало заборону проживания в ньому евре1в.

У роздШ розкрит1 специф1ЧН1 особливостх виселення евре'хв ] прикордонно'1 зони. У 1812-1829 рр. йшлося про хх виселення з 50-верстнох зони у внутршнх раиони вхдповхцних губернта /населен! I кти смуги осмлостх/. 3 початку 30-х рок1в XIX ст., коли митн1 Д1 ровськ1 Л1Н1Х були перэведеш до БесарабП, евре! с&актично висел! лися вне не з 50-верстно!, а з ЮО-верстнох зони ^.

Розглядаючи питания переселения еврехв на пхвдень Укра!ни,а[ на основ! аналхзу арх1вних документ1В ставить п1д сушив правом1 Н1сть твердкень Н.Василенко-Пол онсько'х про "еврейську колонхзацг Пхвденнхй Укра1н1" Дисертант дотримуеться позшц1 ВЛ.Кабуза про два етапи освоения гпвдня Украхни - "селянський етап колошз та "заселения шородцягли" Про наявнхсть "селянського етапу к Н1зад11" свхдчать документа: а/ про створення у Новоросшсыай г берн11 вгйськових поселень, де дернавнг селяни поряд хз опануваь вхйськовох справи займаляся схльськогосподарським виробництвом; про прибуття сюда на постнше проживания селян з ,1Пвобережно1 Ух ни, Б1Лорус11, Литви; в/ про селян-вт1кач1в з Польщ1, особливо I вобереяно1 Украхни. На основI анал1зу статистичних даних показал що пхвдень Украхни заселявся "1нородцяш" - Н1мцями, болгарами, кают, румунами. Сюди переххала I певна шлыасть еврех'в.

Дисертант вперше вводить у науковий об!г документа, як1 да

1/ ЩЦАУ. Ф.442. Оп.1. Спр.671. Арк.4, 7-16.

2/ ЦЦ1АУ. 3.1423. Оп.1. Спр.20. Арк.З, 18, 29, 53.

3// ЦД1АУ. Ф.442. Оп.1. Спр.1197. Арк.1-9.

Засиленко-Полонська Н. Першг кроки еврейсько! колошзацы в дешпй Укра1Н1 / Зб1рняк прадь еврейсько1 1сторично-археогра но! кошеII. - К., 1929. - С.83-115.

^ Кабузан В.П. Заселение Новороссии. - М., 1976. - С.165-166.

мояливхсть судпти про ставлення еврейського населения до переселенш на П1вдень Украгни. Це, зокрема, листи вщомого еврейського громад-ського Д1яча 1цхака Бера Левшзона, адресован! Мастерству внуштрш-нхх справ Росхйсько! шперН.Вони свгдчать, що для ви!зду до Херсон-сько! губернп еврейськх сш"! повиннх були мата спецхалышй дозвЬт. властей х за власним бажанням ви!жд;катн на швдень Укра!ни вони не могли . Дискус1йний характер висновку про "еврейську колошзащю у Швдешпй Украхш" гпдтверджуе I той сакт.що у 90-х роках XIX ст. ев-ре! становили 6,2% населения цього регхону.

Понад 300 царських указхв,численн1 постанови Сенату та Кабшету мхнхстрхв Роспюько! 1мпар11 визначали заходи рхзкого обмеження со-цхально-економхчних I юридичних прав евре!з. Зони с клали законодавчу базу формування спещалъно! смути осдаост! евре!в, яке завершилося до середини 30-х роив XIX ст.

Дисертант обгрунтовуе тезу, що смуту ос1длост1 сл!д розглядати не лише з точки зору сощально-економхчних та юридичних прав, але й углов :я1ттедхяльност1 евре!в. Вона включала в себе 16 губернхй Укра!-ни I Б1лорус11 та 10 губернш Польцц, що входили до складу Роспхсь-ко! 1Г.шер11. Тут переважало корхнне населения - В1ДП0В1ДН0 бЬюруси, укра!нц1 та поляки, бврейське населения сглути осхдлостх становило менше 15$. Хоча на Всшш цей показник досягав 69$, Под1ЛЛ1 - 64%,а на Полтавщиш - 21$,Черн1Г1вщин1 - 12% вгд загального числа населения Огже, у метах ос1длост1 евре! перебували в оточеннх б1льш чи-сельних етнос!в. 3 урахуванням цього проблеми форглування I розвитку смуги осхдлостх дослхдженх з позиц1Й еконог.пчного становища ус1х жи-телхв смуги ос1длост!, !х участ1 в полхтачному I культурному житт!, рел1г1Йно! принале;шост1.

Проанал1зован1 документа та фактологхчний матерхал сввдчать про те, що вне П1сля сформування смуги осхдлостх щодо укра!нських селян застосовувались жорстк1 економ1чн1,полхтичн1 та соцхальнх заходи /по-силення панщини; зб1льшення натуральних та грошових побор1в,обме;кен-ня соцхальних прав/. Загальне погхршення умов життя використовуваяось царизмом для розпалювання антисемитизму.

1/ Щ1АУ. 5.442. 0п.1. Спр.1357. Арк.2-3, 6-7, 9. 2/ Див.: ПСЗРИ. - Вид.2. - Т.Х. - С.308-323.

^ Юхнева Н. ;.1ы были... Мы жили... / 0 расселении евреев-ашкенази в России // Вестник еврейского университета в Москве. - Ш. - ГЛ., 1992. - Иерусалим, 5753. - С.80.

Складным було життя езре'1в у смузх осгдлостх. По-перше ,ущем. лнсь IX громадянсыи права /заборона в1льного вигзду з М1сць про: вання; позбавлення праза на одержання паспортхв/. По-друге, зосе; ;;йння езре'1В у населених пунктах мттечкового типу об"ектизно вш ло вир1зення питань IX обжиття I переор1ентац11 у працевлаштуван: Це особливо стосувалося переселенцев 13 С1л, б1ЛЫ1псть з яких за: лися с1лъсъкогосподарським виробництвом I на новому М1сщ змушен ли обирати новий вид життедхяльностх. Проживания р±зних етнос1в ; смузх ос1Длост1 обумовлювало потребу встанозлення мпк ними еконо них I морально-етичнлх 31ДНосин. Як св1дчать документа, глЬк укра цями та евреями 1снувалл толерантш взаемошгхднх екоиом1ЧН1 в1д сиш-1.

У розд1Л1 значка увага прщплена анал130В1 документ 1в про с альний с1слад та проиесшну зайндт:гсть евреи Правобережноз: Укра! Розрахункя щодо цього здШснювались, виходячи не 13 загально! чес ност1 евр913, як до цього робили дослиники, а виходячи 13 к1лыс1

дорослого населения. Б1льш диферещШовамопопередникагли.про лхзованх данх про приналегапсть еврегв до совдальних станхв та п феспших груп,що дае пхдстази видЬшти серед них так1 катетеры: ремгсншш; б/ промисловх робхтникя; з/ землероби; г/ фабриканта; купцх; е/ дрхбнх торггЕВД; ж/ хнтелхгенщя.

На основх аналхзу документхв та пор1зняльного методу дослхд ня зроблена спроба переглянути висновок про дом1нування серед ев Празоберенно1 Украхни купцгв, корчмархв, дрхбних торгхвцхв. По-п ДВ1 третини В1Д тих, кого досл:гдникк заносили до др1бних торггв становили ремхсники, як1 особисто реал1зовували вироблену продук По-друге, лише близько 2% езре!в заГшалися класичною торговлею / то булл протитулован1 купцями I, П, Ш Г1льд1й/. Корчмар1, власки захяцжых дворхв, яких зараховували до стану купщв, а такок дрхб торг13Ц1 по сут1 реалхзозувалн товарк титулозаких кугщхв. У розд наводяться дан1, як1 сзхдчать про те, що еврз1 становили певну к К1сть серед промислових роб!тник1в, землеробхв, р1зних прошаркхв тел1генц11 /в тому числ1 й виробничох'/, пцщриемщв /власншав з Д1в, оабрик/.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДШ - "Етнодуховне жкття звре!з Правобережн Украхни в першхй половим XIX столхття" - розкриваються суперечл характер Д1яльност1 кагал1в, суть I характер взаемовщносин ;лхж нами еврейських общин, протиборства р1зних груп езреш на рел!Г1

основ1 /шж ортодоксалыпши худагстами I хасидами/, корми I метода боротьби царського уряду та певних езрейських орган1зацхй проти ца-дик1в,провокащйний характер ритуаяьних процесхв. Шдкреслюеться особлива роль еврейсышх общин, ша надавали сво1м членам /перева;шо через М1н"яни/ релхгхйнх .судовх ,соЦ1альн1 та <Мнансов1 послуги, утриду-вали школи для Д1тей бхдноти та М1кве-водяН1 резервуари для ритуального омовхння, а таколс забезпечували ритуальный заб1й худоби та пти-цх. Шд !хньою еггдою Д1яли синагоги та молитовн1 будинки, як1 вхд-вхдувала абсолютна б1льш1сть еврейського населения. Якщо врахувати, що на початку XIX ст. у 853 населених пунктах Ки1вськох,Под1льсько1, Волинськох губернхй, де евре'х проживали певною М1рою компактно,Д1яло лише 194 синагоги I 347 молитовних шк1л ^, то значения общин стане ще очевщшшим.

У роздхл1 розкриваеться роль у еврейському житт! та форш Д1яль-носп кагалхв, яхх не тгльки вирхшували р1знх життев1 проблема, але й за рос1йським законодавством змушен1 були виконувати функц11 оргайв по збиранню податк1В,забезпеченшэ виконання евреями рхзних пшингавй.

Фактичний матерхал дае мошшв1сть вщилити певн1 етапи в Д1яль~ ност1 кагалхв та боротьбу рхзних сил проти них. У 1795-1829 рр. катали певною М1рою вхдстоювали громадянськ1 права еврехв, виступали проти дискримхнацхйних актхв. Проте на початку 30-х рокхв XIX ст. на-М1тився В1ДХ1Д ряду старшин кагал1в вхд догмат1в 1удахзму,зб1лы1шнсь кхлькхсть порушень ними дисцишпни культових служб. Вони по сут1 пе-ретворилися у виконавщв державног полхтики з еврейського питания /зд1Йснення ф1скальн01 податковоЗс полхтики; забезпечення розкладок призову еврейсько! молод1 до царськох армп/.

У боротьб1 з кагалами брали участь лереважно рабини 1 правхдни-ки. Однак найбхльш активно виступали проти них Т1, хто прийняв пра-вослав"я. Саме цим поясшоеться той факт, що у 1844 р. катали повсвд-но були скасованх, а 1хн1 функцП передан! до компетенцп м:гських управ г ратуш. Однак х пхсля л1кв1дащ1 кагалхв царський уряд зобо-в"язував еврейськ1 общини виконувати дв1 найбхльш складн1 фушшдх: збирання податк1в I постачання рекрутхв.

У теоретичному та практичному планх в роздхлх розглядаеться питания про мхсце I роль в етнодуховному житт1 еврехв хасидизму - рел1-Г1йно-м1стично1 течх! в 1уда!зм1; розкриваються форми його д!яльнос-

^ ВД1АУ. Ф.442. Оп.I. Спр.497. Арк.З. 8-12, 26-32.

tí. В ПравоберезкнЫ Укра5£н1 Д1яли 15 цадюив Значна увага прх лена характеристик Чорнобильського /Тверсышй/ та Садогорського híb.mís якими точилася боротьба за сфери вшшву на еврейське насш Дисертаят розкрив ochobhí напрями боротьби проти хасидизму, вели pi3HÍ сили. Посл1Довники Баал Шем Това - основоположника hoí нього хасидиз1лу - визнали,що icHye неузгодженхсть фхлософських пс жень хасидизму в питаниях щодо мхсця лвдини в сусп1льств1, i "i взае вхдносин з оточуючгол середовищем. Один Í3 них - рабин Запман Шнез у свохх проповхдях проголошував, що основою хасидизму iiobiihhí сте три KaTeropii етики: хохма /мудреть/, 6iHa /розум/ i дея /знанш Проти практично! Д1яльностх носпв хасидизму - цадшйв вели боро: а/ ортодоксальн! iynaicwi, в першу чергу рабини; б/ евре!-прогрес ти; в/ прихильники руху Таскала; г/ асим1льован1 еврех; д/ христ! cbkí церковники; е/ царськ1 чиновники. У доповвдних записках, pai тах, листах, автора-",ш яках були лредставники вказаних груп,проти ДИК1В висувались звинувачення у вхровхдступющтвх, здирництвх,щк: ливому впливов1 на еврейське населения, закликах до непокори вла; структурам 2 Л У багатьох Í3 них пропонувалося виселити цадикхв ) Палестини або лоселпти ix у якомусь одному míchí; заборонити iw i 1жджати з ix м1сця проживания; примусово налравляти ciihíb цадши; навчання до рабинатських училищ '. Боротьба проти хасидизму та i дшйв мала й мовно-культуролог1чний аспект, який виявився у прои ctbí прихильник1В i про тивник i в CBiTCbKoi ocbíth 1вриту та вдппу У роздхлг розглянуто численнг факти хнсценування урядовими . танщями, представникаш православно! церкви та певними верства'лз рейства судових процесхв над евреями, яких звинувачували у богов< ctbí та злочинах проти християн. У XII ст. в Pocii míü про рнтуа. вбивства викорнстовувався з метою виправдання насильницьких акц:п проти евре ib - виселення i'x з míct i с1л, зосередження у смуз1 о< лост1, обмекення пол1тичних i сощальних прав, нацьковування хри<

1/ ЦЦЫУ. Ф.1423. Оп.1. Спр.6. Арк.15.

2/ Див.: 1ЩАУ. Ф.1243. Оп.1. Спр.6. Арк.12, 15, 46, 53-54, 62-6-Вказан1 в1домост1 мхстяться також у cnpaBi 8 фонду 442.

Див.: Зб1рник праць еврейсько! 1сторично-археогра(Мчно! комхс. - Т.П. - С.319, 322, 329-334.

4// Див.: Кулиперъ Рув. Вказана праця; Хонигсман Я;С., Найман А.Я Вказана праця. - С.72-75; Елисаветский С. Бердичевская трагед Документальное повествование. - К., 1991. - С.5-7.

янського населения проти евре1в. Характерно, що сценарН антиеврей-ських акцш П1Д мгфом про ритуальн1 вбивства готувалися у канцелярП третього ввдплення Його Гмператорсько! величностх, очолюваиох О.Х. Бенкендорфом, i здшснюваллся пхд безпосереднхм кер1вництвом ii пра-вдвтпив /Васильев, Новицький/. Водночас на ochobi документа показано, що суди, нав1ть Сенат Рос1йсько1 iMnepii, вимушен1 були визна-ти провокащйний характер таких nponeciB у Заславському, Старокостя-нтинiвоько1лу, Радошшльському noBiTax. Yci "обвинувачен1" були вип-равданх та реаб1Л1Тован1

У ЗАКЛЮЧЕНЫ! побито лхдсумки дослхдження, зроблено узагальнюю-41 висновки, сформульовано певн1 рекомендащ!.

Перш за все вхдзначено, що наиримнид ХУШ - у перипй иоловинх XIX ст. в Pocii було видано десятки тисяч законодавчих i нормативних акт1В з проблем сощально-еконог.пчного розвитку, юридичних та пол1-тичних прав ii багатонахцонального населения. Першу групу становили Ti, що поширювались на bci сохлальш та нащоналыи верстви населения. Вони були просякнут1 трьома основкшли принципами: православ"я, самодержав"я, народн1сть. Другу трупу становили законодавчх та норматива акти про ;шттед1яльн1сть населения тих perioHiB, як1 були прк-еднан1 до Pocii наприкхнцх ХУШ - протятом XIX ст. До них вадносилися Правобережья й П1вдень Укра!ни. Укази Олександра I та Миколи I, постанови Сенату, розпорядкення Каб1нету MiHicTpiB, М1Н1стерств Pocifi-сько1 iMnepii були спрямовахп на утвердження на TepeHi Украхни рос1Й-ського територ1ально-адм1н1стративного устрою, подальше екохкжичне закабаления украхнського народу, русиф1кац1ю й обмеження користувати-ся р1Дною мовою, дотримуватись нац10нальних традшцй та звича1в.

Перша i друга групи законодавчих i нормативних акт1в поширюва-дась i на еврехв. Однак у виазаний пер1од було видано ионад 500 цар-ських указхв, постанов Сенату PociflcbKoi iwnepii та розпоряджень pi3-них в1Домств сяещально з еврейського питания. Вони й склали третю групу законхв i норлативних aKTiB, як1 були прийнят1 наприк1нд1 ХУШ -протягом XIX ст. Кожний 13 них просякнутий положениями законодавства загальнорос1Йського характеру й спрямований на подальиу колонхзацп-о Украхни. Водночас вони ввдзначаються особливо жорсткиш заходами щодо ззрейського населения.

ОД1АУ. Ф.1423. Оп.1. Спр.5. Арк.2, 3, 105, III-II2.

Ha ochobí аналлзу царськпх указхв, постанов Сенату,розпорш Кабшету míhíctpíb PociiicbKoi iwnepii показано, що законодавство еврейського питания ввдобранало антисеи1тськ1 тенденцхх рос1йськ] правител1в,нац1лювало MicixeBi органи влади та громадськхсть на в> же ставлення до еврехв.Концептуально-вдэологхчний та практично-н; новчий характер носили положения про те,що еврех: а/ хнородвд,як зац1кавлен1 у процз1танн1 Pocii.He банають займатися сусп1льно-к сною працею.живуть за рахунок християнського населения; б/ брехл нечесш люди.яких сл1д обминати; в/ зловмисно,з метою шдриву зд в"я i моральных усто!в споюють християнське населения; зд1йснюют туальн1 вбивства християн, особливо íxhíx Д1тей; д/ з метою пщр еконоьичного становища pociñcbKoi держави займаються контрабандо Характерною рисою царського законодавства з еврейського питания й те, що евреям було заборонено проживати на територп власне Ро Зона розселення - сглуга осхдлостх - обыежувалася míciíhmh ixHboro живання на TepHTopii колишньог Польиц - в Литв1, Ei^opycii й на шхй частшп Правобережно! Укра!ни. Якщо евре! серед усього насел PociñcbKoi iMnepii становили 4% населения, то в Украшх - 3, а у Правобережий Укра'1Н1 - 12,6%.

Анаитичний розгляд численних документхв призвхв до висновк курс на виселення евре1в Í3 míct i с1л,прикордонно1 зони,зосеред ix у смуз1 ocímoctí являв собою Д1Л1сну систему.Бона,як показан дисертацп, вмлювала чотири ochobhí аспекти: а/ просторово-геог ф1чний; б/ демографхчний; в/ економхчний; г/ совдокультурний.

На конкретних прикладах показано, що пол1тика виселення по була знаряддям економ1Чно! боротьби з евреями. По-перше, вони пр сово виселялись Í3 М1сць,де вони працювали й де утвердахвся певни рейський побут. По-друге,вони позбавлялись нерухомост1 /будишйв промислових,торговельних установ/.Дя шжтика використовувалась нагнхтання антиеврейських акц1й. Зокрема.заборона проживати у се супроводяувалась попшренням верс11,що евре! не бажають займатис хл1боробством.

На ochobí анал1тичного розгляду документального матерхалу э лено висновок: хоча насильшщьке зосередження в смуз1 ос1длост1 виявом дискришнавдйшн полхтики царського уряду по вхдношенню jí peiB.BOHo сприяло компактному ix проживанию.Це в свою чергу спри поширешю серед них где i нащональшл самосв1домост1 ,яка базувал на етнодуховйй totokhoctí,сп!льност1 вхросповхдання та культури

Напршинщ заключения сформульовано двг групп реко.мендац!й.Перша - структурно-орган1зац1йного характеру: вгдродити в систегл НАН Укра1ни евреиську хоторико-археографгчну коьпсисг, розшрити аспирантуру з проблем ¿удагкп. Друга група рекомендад1й спрямована на бмьш глибоке дослздаення хстор11 еврехв Укра'хни. Цьому, на думку дасертан-та, моке сприятл видання збхрннка документ!в "1иттед1ялыисть еврехв Укра£ни у смуз1 ос:хдлост1 /за матергалами арххвхв та рукописних вхд-Д1Л1В б1бл10тек Укра1ни/" та "Хрестомат11 з 1стор11 евре'13 Правобе-режно1 Украхнн /витяги з царських указхз, постанов Сенату, розпоряд-нень Кабшету М1н1стр1в Рос1йсько1 1мпер11, матер1ал1в пергодичнох преси/". Сформульозан1 найбхльш актуальн1 теми дослхджень з проблеми: "Бврейське"питания у лолгтшц рос1йського царизму щодо колонхзацп Укра1ни", "Смута ОС1ДЛОСТ1 як регхон життедхяльностх украхнського I еврейського етносхв", "0собливост1 профеохйно1 дхялъностх еврехв у смуз1 осхдлостх", "Етнодуховне нигтя еврехв у сглуз1 ос1длост1", ":Дг-сце I роль чорнобильсько1, садогорськох, жидачхвськох та 1нлшх дина-ст1й цадик1В у ;кигтеД1Яльност1 еврехв Правобережно! Укра1ни" та 1Н. Подальша розробка вказаних проблем, видання документального 361рынка, хрестоматй' сприятиме вхдтвореншо 1стор1х еврехв Украхни на вак-ливому етапх IX шттедхяльностх, еврейсько-украхнських вхдносин про-тягом XIX - XX ст., пропагандI нащональних траджий та звича:£з ук-ра1нських еврехв.

Основиий зм1ст дисеотащ! висв1тлено у публхкацхях автора:

- 0 судьбе ¡кабинета еврейской литературы, языка и фольклора АН Украины // Пал1"ятати заради нитгя. -К., 1993. -*С.83-68;

- ?,!атер1али про ритуальнг продеси у документах еврейськох 1Сто-рико-археогра$1чно1 ком1СХ1 ВУАН //Справа ЕеШпса: погляд 13 сьогодення. - К., 1994. - С.25-29;

- 3 1сторг1 цадик 1зму в пхвденно-заххднхй Укра]сн1 // Актуальш проблеми 1стор11 еврехв Украх'ни. - К., 1994. - С.6-11.

- До питания про шляхи Формування та етнхчний склад населения смути ос1длост1 // Актуальш проблема 1стор1х еврехв Украхни. К,, 1994« С. )

- До 1стор11 розповсвдясення хасидизму на Болин1 та Под1ЛЛ1 // Сврейська 1стор1я I культура в Укра1Н1 / Матэрхали конюерен-Щ1. 22-23 листопада 1993 р. - К., 1994. - С.25-28.

Пвдписано до друку 5 кв1тня 1935 р. Формат 50 х 84 1/16 Обсяг I др. арк. Тиран 100. Заг.юзленкя ^

Ротопринтний цех Ки!всько1 облсхльгоспфхрми "0БР1Й"