автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Дискурсивные высказывания в современном украинскомязыке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дискурсивные высказывания в современном украинскомязыке"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ УКРА1НСЬК(Я МОВИ

рГ Б ОД

На правах рукопису

2 9 АПР ШЬ

Шинкарук Василь Дмитрович

ДИСКУРСИВН1 ВИСЛОВЛЕННЯ В СУЧАСН1Й УКРА1НСЬК1Й МОВ1

Спешальшсть: 10. 02. 0^ - украТнська мова

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата фшолопчних наук

КиТв -1996

Дисертащею е рукоиис

Роботу внконано на кафедр1 сучасноУ украУнсько'У мови Чершвецького державного ушверситету ¡м. Ю Федьковича

доктор фнюлопчних наук, професор Н. В. Гуйванюк

доктор фшолопчннх наук, професор Н. М. Сологуб

кандидат фшолопчннх наук, старший науковий сшвробггник С. А. Каршловська

Р1вненський державний педагопчний шститут

Захист дисертацм вщбудеться " 21 " травня 1996 р. о 1400 годшн на засщанш спец1ал1зованоУ ради Д.01.94.01 для захнсту дисертацж на здобуття паукового ступеня доктора фшолопчннх наук при 1нститут1 украУнськоУ мови HAH УкраУни (252001. КиУв-1, вул. Грушевського, 4).

3 дисерташею можна ознайомитися в бЮлютеш 1нституту мово-знавства ¡м. О. О. Потебш та 1нституту украУнськоУ мови HAH УкраУни.

Автореферат розклано р.

Учений секретар спешал1зованоУ ради кандидат фшолопчннх наук

Науковий кер1вник Офщшш опоненти

Провщна установа

Опис синтаксичних одиниць у 1х системних взаемозв'язках стано-вить першорядне завдания синтаксису. Спостереження над функшону-ванням синтаксичних одиниць у сфер1 зв'язного мовлення уможливлюе узагальнення Ух модифжацж як наслщку процесу структурування (синтаксування).

Донедавна найвищою одиницею мови 1 мовлення вважалося речения. Проте такий пщхщ не забезпечував ш теоретичного вивчення процесу мовного спшкування, ш виконання практичних завдань пщви-щення культури мовлення. В останш десятир1ччя все частше увагу лжгв1спв привертае сам мехашзм виникнення синтаксичних одиниць як у сфер! мови, так \ в сфер! живого спшкування, а також характер взаемоди та динамки обох сфер.

У сучаснш украУнськШ мов1, особливо в мов1 художшх твор1в та публщистики, досить поширеш синтаксичш конструкций що становлять поеднання декшькох предикативних одиниць чи Ух частин, яю оформля-ються в тексп як окрем1 речення, у традицшному його розумшш "вщ крапки до крапки", за смислом 1 граматично вони т1сно пов'язаш одне з одним 1 легко можуть бути об'еднаш в одну комушкативну одиницю -просте чи складне речення.

Висловлення як комушкативна реал1зашя граматичного речення може мати дектька вияв1в у зв'язному мовленш (тексп), тому поняття речення 1 висловлення не зб1гаються. Речення досить часто не е самостш-ною комунжативною одиницею, а лише частиною бтьшого синтаксич-ного цшого, набуваючи при цьому додаткових функцш, а саме тих ознак, яю сигнал1зують про його не1зольовашсть. Граматичне речення як ¡зольована "самодостатня" одиниця мови, побудована за певною структурною схемою з необхщних конститутивних елеменлв, не зб1гаеться з реченням-висловленням, видозмшеним у зв'язку з ситуашею мовлення, з актуал1защею певних компоненте при його реал1заци та з його "сусщством" з ¡ншими мовленневими структурами, тобто у процесс тек-стовоУ взаемоди речень. Текст як цЫсна комушкативно-виразова одиниця членуеться за законами, властивими безпосередньо акту мовлення. 3 погляду функцюнальноУ граматики, саме текст е реальним грунтом опису граматичних 1 комунжативних особливостей мовних одиниць, оскшьки вш детермшуе форми в тих чи ¡нших вар1антах Ух вияву.

Поглиблений анал1з формально-граматичноУ \ семантичноТ при-роди синтаксичних одиниць, що зд1йснюеться остантм часом в украУнському мовознавсга В. М. Русашвським, I. Р. Вихованцем, К.Г.Го-роденською, О. К. Безпояско, С. Я. Ермоленко та ¡н. з урахуванням функшонально-комушкативних характеристик мовних засоб1в, а також референщйно-денотативна концепшя семантики речення, представлена у працях Т. П. Ломтева, В. Г. Гака, О. В. ПадучевоУ, Н. Д. Арутюново'1, ВЛ.Кононенка та ¡н., поставили на чаа протребу по-новому висв1тлити 1

проблему текстових поеднань речень - дискурсивных висловлень, яю \ стали об'ектом дисертащиного досл1джегтя.

Дослщження дискурсивних висловлень як окремих функцюналь-но-мовленневих одиниць в плаш Ух формально-семантичних кореферент-них сшввщношень з граматичними простими та складними речениями спещально ще не провадилося, хоч на важливосп вивчення цього питания як складовоУ частини дослщження процесу розвитку синтаксичноУ системи мови наголошуеться, зокрема, в "Русской грамматике" (1980 р.), де зазначаеться, що синтаксичш одиниш перебувають у взаемних спшвщношеннях на формально-граматичному, семантичному та ко-мунжативному р1внях.

Актуалыисть дисертащиного дослгджепия полягае в тому, що воно вщображае один з аспекте загально'У лжгастичноУ проблеми - системного анал1зу синтаксичних одиниць з боку Ух структури та семантики, зокрема, з'ясування, в який споаб конкретний формальний зразок сшввщноситься з ¡ншим, яке мкце вш займае в синтаксичнш систем! мови. У зв'язку з цим актуальним е комплексний анал1з дискурсивних висловлень у систем! одиниць украУнськоУ мови з урахуванням р1зномашт-ност1 Ух структури, семантики, функцюнальних та комушкативних характеристик. Саме такий пщхщ забезпечуе глибоке вивчення функцюнальних можливостей синтаксичних форм 1 конструкцш, використання Ух на практицк

Методолог'шпо дослщження грунтуеться на врахуванш д1алек-тичноУ едносп мови 1 мислення, мови I мовлення, форми 1 змкту мовних одиниць, динам1чного характеру синтаксичноУ системи украУнськоУ мови в цшому.

Мета доапджешш - обгрунтувати статус дискурсивного вислов-лення як комушкативноУ одиниц!, що реал1зуеться в текст1 у форм1 поеднань сегментованих компоненте з р1зним ступенем актуал1зац1У, про-анал1зувати типи дискурсивних висловлень з урахуванням Ух системного характеру та багатоаспектносп в плаш синтаксичноУ номшацн.

Мета дослщження передбачала розв'язання таких завдань :

1) уточнити змют 1 категор1алышй статус дискурсивного висловлення як

комушкативноУ одинищ;

2) проанал1зувати кореферентш сшввщношення дискурсивних вислов-

лень з простими, простими ускладненими, складними та складними багатокомпонентними граматичними речениями;

3) подати кореферентш сшввщношення дискурсивних висловлень як но-

мшативш ряди, репертуари кореферентних репрезентанте т1еУ чи ¡ншоУ ситуацп дшсносп або й фрагмента;

4) визначити та проанал1зувати основш типи дискурсивних висловлень у

комушкативному синтаксис! украУнськоУ мови.

Методи дос.пджешт. При системно-комплексному шдход! до проблеми дискурсивного висловлення як основний використовуеться описовий метод. Кр1м того, автор послуговувався методами зютавлення. компонентного анал1зу, трансформування та ¡н.

Наукова новизна роботы полягае в тому, що в нш запропоновано системний, комплексний пщхщ до вивчення дискурсивних висловлень, сшввщносних з цшсною синтаксичною одиницею - граматичним речениям. Уперше в украУнському мовознавств1 на широкому фактичному матер1ал1 украУнськоУ новелютики дослщжеш дискурсивш висловлення як вар1анти комушкативноУ реал1заци граматичного речения, встановлеш типи дискурсивних висловлень.

Теоретичне й практична значения роботы. Анал1з дискурсивних висловлень дав змогу глибше шзнати своерщшсть Ух системно!' ор-гашзащУ, з'ясувати особливост1 граматичноУ семантики, потеншйш функцюнальш й спшстичш можливосп в плат виявлення нацюнальноУ специфки украУнського синтаксису. СвоУми висновками дисертацшне дослщження збагачуе теори синтаксичноУ семантики, синтакснчноУ но-мшаци, синтаксичноУ сегментаци фрази, комушкативного та функцю-нального синтаксису. Системний анал1з сшввщносних конструкщй (дискурсивних висловлень 1 висловлень - граматичних речень) послужить основою для поглибленого оволодшня синтаксичним багатством рщноУ мови. Основш теоретичш положения дисертаци та використаний у нш великий фактичний матер1ал, що всеб1чно вщображае функцюнування дискурсивних висловлень, мають безпосереднш вихщ у практику викла-дання украУнськоУ мови у шкодн та вуз1, а також можуть бути внкористаш у процеа написания пщручтшв та навчальних поабшшв.

Материалом дос.ндження стали спешально д1браш й системати-зоваш виб1рки фактичного матер1алу з украУнськоУ новелютики кжця XIX - початку XX стол1ття - з твор1в О. КобилянськоУ, Ю. Федьковича, В. Стефаника, Л.Мартовича, Н. КобринськоУ, А. Чайковського, М. Ко-цюбинського, Марка Черемшини, О. Пчижи, С. Ковал1ва, Д. Марковича, ДнтровоУ Чайки, Т. Бордуляка, М. Грушевського, М. Дерлиш, С. Яри-чевського, Грицька Григоренка, К. ГриневичевоУ, У. Кравченко, а також найвизначшших новел1ст1в нашого часу - А. Головка, Ю. Яновського, ГСенченка, Г. Косинки, Ю. Збанацького, О. Гончара, Е. Гуцала, Г. Тю-тюнника, РЛваничука, I. Чендея, Б. Харчука та ¡н. Обмеження фактичного матер1алу в основному новелютичним жанром зумовлене його спе-циф1кою, а саме тим, що мов1 новел характерне видшення деталей, ла-кошзм 1 економшсть виражальних засоб1в. Напружешсть дж, фшо-софська заглиблежсть, психолопчжсть настроУв досить часто передаеть-ся у новелютичжй мовно-художнж канв1 за допомогою дискурсивних висловлень, бшыжсть з яких е стил!стично позначеними, тобто мають у своУй шформативнж структур! додатков! стилютичж вщтшки.

На захист вииосяться таю положения:

1. Дискурсивне висловлення е одним ¡з BapiaHTiB комунжативно'У

реал1зацп граматичного речения, результатом сегментованого структурування речення з урахуванням конситуацп мовлення, ко-мушкативно'У перспективи i прагматичних штенцш мовця - автора, творця конкретного висловлення.

2. Поняття дискурсивного висловлення ткно пов'язане з актуальним чле-

нуванням речення, з поняттям актуал1зацн, що реал1зуеться жтона-цшно - пунктуацшною перерившстю синтаксичних зв'язмв м1ж окре-мими компонентами чи частинами висловлення. Засобами ак-туал1зацп е парцеляшя, синтаксична сегменташя, словопорядок, ¡нтонащя та приеднувальний зв'язок. Препозитивна, ¡нтерпозитивна та постпозитивна актуал1защя компонент1в у дискурсивному ви-словленш е способом смислового навантаження додатковими вщтшками значень (видшення, уточнения, доповнення, ощнки то-що).

3. Дискурсивне висловлення - цшсна одиниця тексту, один з р1зновид1в

складного синтаксичного цшого (надфразноУ едносп), що мае пара-метри синтаксичноУ одинищ, и структура та семантики.

4. В основ1 видшення дискурсивного висловлення в окрему цЫсну ко-

мушкативну одиницю лежить кореферепттстъ (комушкативно-функцюнальна екв1валентшсть) з цшсною синтаксичною одиницею-граматичним речениям. У результат вар1антного структурування одиниць спшкування у зв'язному мовленш (i в тексту видшяеться основний тип кореферентних сшввщношень дискурсивних вислов-лень з граматичними цшюно оформленими речениями - комунжа-тивно-актуал1зацшний. '

5. Дослщження дискурсивних висловлень у синтаксис! повинно базува-

тися на комплексному шдход1 з урахуванням структурних, семан-тичних, функцюнальних та комушкативних характеристик синтаксичних одиниць як знаюв номшацп. Дискурсивна номшащя подш -це номшашя у форм1 сегментованого висловлення, сшввщносного з простим, простим ускладненим, складним та складним багатоком-понентним речениями.

Апробащя роботи. Основш положения роботи обговорювалися на засщанш кафедри сучасно'У украУнсько'У мови Чершвецького державного ушверситету ¡м. Ю. Федьковича, на засщанш в1ддшу граматики 1нсти-туту украУнсько'У мови HAH УкраУни. HayKOBi доповцй з теми дисертацп виголошувалися на всеукраУнських та регюнальних (Черкаси, 1988; Ворошиловград, 1988; Чершвш, 1988, 1990, 1994, 1995, 1995) наукових кон-ференшях. 3 теми дисертацн опублжовано 7 праць.

Структура i зм1ст роботы. Дисертащя складаеться 3i вступу, чотирьох роздшв (роздш I. "Дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним формально-елементарним (простим) речениям"; роздш II. "Дискурсивш висловлення. кореферентш з граматичним простим усклад-неним речениям"; роздш ill. "Дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичними складними речениями"; роздш IV. "Дискурсивш висловлення, кореферентш 3i складними багатокомпонентними речениями"), висновюв, списку використаноУ л1тератури, списку джерел та додатюв.

У ecmyni обгрунтовано актуальшсть i новизну дисертацшноУ ро-боти, сформульовано и ochobhI теоретичш й методолопчш засади, виз-начено об'ект, матер!ал, мету та основш завдання дослщження, його тео-ретичне й науково-практичне значения, подано основш теоретичш положения, яю виносяться на захист.

У першому роздш "Дискурсивш висловлення. кореферентш з граматичним формально-елементарним (простим) речениям " обгрунтовуеть-ся поняття про кореферентш сшввщношення дискурсивних висловлень з граматичним формально-елементарним (простим) речениям, внзнача-ються актуал1зоваш компоненти, Ух позищя у структур! дискурсивного висловлення, анал!зуються типи дискурсивних висловлень з препози-тивним та постпозитивним актуал1зованим компонентом (з "називним уявлення", "шф'штшом уявлення", з актуал1зованими головними i по-ширюючими членами речения, з актуал1зованим питальним компонентом).

Другий роздт присвячений анал1зов1 дискурсивних висловлень, у структур! яких наявш ускладнююч1 актуал'юоваш компоненти, що вхо-дять у сурядний ряд словоформ, е нашвпредикативною чи уточнюючою конструкщею, вставленим компонентом тощо. Окремо видшяються дискурсивш висловлення з актуалпованими кличними модификациями, що кореферентш з граматичними речениями, структура яких ускладнена зверханням.

У третьому роз<)Ш розглядаються дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичними складними речениями - складносурядними, складнопщрядними та речениями з недиференцшованим зв'язком, визна-чаються основн1 типи дискурсивних висловлень цього р1зновиду за структурою та семантикою. Остановлено, що м1ж дискурсивними ви-словленнями та складними граматичними речениями немае прямо!' вщповщносп. Не Bci типи складних речень пщлягають синтаксичнш ак-туал1зованш сегментацп. Стввщносшсть дискурсивних висловлень з граматичними складними речениями (Ух кореферентшсть) залежить вщ таких понять, як вщкриткть / закритють, розчленовашсть / нерозчлено-ван1сть структури складного речения, а також вщ ступеня смисловоУ i граматичноУ залежносп предикативних одиниць у складшй синтаксичнш едность

У четвертому роздш "Дискурсивш висловлеиня. кореферентн/ з1 складными багатокомпонентними речениями" дослщжуються модел1 складних багатокомпонентних дискурсивних висловлень, встановлюють-ся 1х вщношення до мови 1 мовлення, характеризуються синтаксичш зв'язки та семантико-синтаксичш вщношення м1ж компонентами цих конструкцш.

У висновках узагальнюються результати дослщження.

Основш положения дисертаци

3 метою дослщження структурних, семантичних та прагматичних вияв1в реального речення у тексп в дисертаци вводиться поняття дискурсивного висловлення. Текст-дискурс як сфера функцюнування висловлення дае змогу врахувати мовленневу ситуащю, авторизашю з боку мовця, р1зномаштш прагматичш параметри мовлення, взаемозв'язок об'ективних та суб'ективних фактор1в тощо. Тут ч1тко простежуеться асиметр1я м1ж планом вираження 1 планом зм1сту, м1ж висловленням-реченням 1 висловленням-комушкатом, тобто висловленням, що не мае певного граматичного зразка, а також висловленням-надфразною едшс-тю.

Дискурсивне висловлення становить один з р1зновид!в надфраз-ноУ едност1 1 е окремою комушкативною одиницею, яка в дисертаци розглядаеться як сегментована комушкативна реал1защя граматичного речення.

Анал1з дискурсивних висловлень у мов1 новел1ст1в Х1Х-ХХ ст. вказуе на активне Ух використання в художньому та усно-розмовному стилях украУнсько'У мови. Спостереження над фактичним матер1алом да-ють змогу зробити ряд висновкУ та узагальнень про синтаксичну природу дискурсивних висловлень як комушкативноУ одинищ, а також про особливосп Ух структури та семантики, стилютичних параметров функцюнування тощо.

Характерною ознакою дискурсивного висловлення е сегменташя, тобто перерившсть синтаксичних зв'язюв м1ж компонентами, що входять до його складу. 1ншими словами, дискурсивне висловлення е наслщком синтаксичноУ сегментацп. Отже, дискурсивне висловлення - це сегментована комушкативна реал1защя простого чи складного висловлення, корефе-рентного з в1дпов1дним граматичним речениям.

В основ1 видшення дискурсивного висловлення як окремоУ цшс-ноУ комунжативноУ одинищ лежить його формально-семантична (кореферентна) сшввщнесешсть з граматичним речениям. Кореферент-нчми вважаються конструкци, що мають стввЮноап референты значения, тобто об'сднаш стлышм референцшним смислом. Кореферентшсть забезпечуеться однаковим лексичним складом сшввщносних одиниць.

Сшввщношення текстових поеднань - дискурсивних висловлень, hkí е сегментованими комушкативними реал1защями граматичних одиниць та цшсних одиниць - граматичних речень, становлять окремий р1зновид кореферентних сшввщношень - ко.чушкативно-актуал1зацшш cnieeiduo-шення.

Дискурсивне висловлення - це р1зновид складного синтаксичного цшого (надфразноУ едносп), тобто текстове поеднання тематично об'еднаних декшькох предикативних одиниць чи Ух частин. Вони е засо-бами вираження того самого референтного значения, що i сшввщносш з ними граматичш просп, складш чи багатокомпонентш речения, функ-цюнують безпосередньо у зв'язному мовленш.

Дискурсивш висловлення i граматичш цЫсш одиниш як сшввщ-hochí засоби вираження спшьного ¡нформативно-референцшного смислу вщр1зняються p¡3hhm piBHeM ремо-тематичного членування, р1знок> ком-позицшною структурою, p¡3hhm ступенем актуал1зацн окремих компоненте у межах фрази, структурною редукщею функтив!в зв'язку тощо.

Мовленнева реал'иащя висловлення. зумоплена тектоткою (лЫйним розгортанням), може бути представлена eapiaumaMu синтаксу-вання (структурування) mid само}' помтацп nodiu. що не збшгеться з гра-матпчнпм речениям, тобто охоплювати iнтеграцт декшькох предикативних одиниць чи ix частин. ям становлять надфразиу сдшстъ.

Кореферентшсть синтаксичних одиниць е одшею з важливнх, характерних рис, що проявляеться на декшькох р1внях Ух анал1зу: 1) на формальному (структурному) piBui (як сшввщношення структурних схем чи моделей); 2) на семантичному piBui (як сшввщношення висловлень з однаковою семантичною структурою); 3) на функцюнальному p¡bhí (як функцюнально-екв1валентш сшввщносш форми та конструкцн); 4) на комушкативному píbhí (як сшввщносш одинищ з pÍ3HiiM ремо-тематичним та актуал1зацшним членуванням).

Кореферентшсть дискурсивних висловлень безпосередньо пов'язана з актуал1зацкю, тобто ¡з сшввщнесенням потенцшного (вфтуального) мовного знака з дшсжстю, з пристосуванням в1ртуальних номжативних знаюв до потреб даноУ мовленневоУ ситуацп за допомогою вщповщних актуал1затор1в. Актуал1заторами е насамперед експлщитш (лексичш, морфолопчш, словотворч1) засоби вираження мовнореферент-них значень та ¡мшпцитш (як, наприклад, ¡нтонацжне видшення тих чи ¡нших значень або словопорядок та лопчний наголос). У дискурсивних висловленнях актуал1зашя здшснюеться сегментацкю, закргпленою на nucbMÍ пунктуацшно. Актуал1защя мае декшька р1зновшив. Зокрема, у дискурсивному висловленш видшяеться препозитивна, ¡нтерпозитивна та постпозитивна актуал1защя компоненте - окремих предикативних одиниць' чи Ух частин. Актуал!защя е способом смислового навантаження додатковими вщтшками значень окремих компонента дискурсивного

висловлення. Засобами актуалЬацп е синтаксична сегментащя, словопо-рядок, ¡нтонащя, парцелящя та присднувалъний зв'язок.

Суть синтаксично'1 категорм парцеляци в дискурсивному висловленш полягае у видыент певного вЮрЬка цшсного висловлення в окрему, вгдносно самостшну його частицу, яка, одпак, не поривае синтаксичного й структурного зв'язку з базовою чистиною висловлення. Парцелящя безпо-середньо пов'язана з структурою дискурсивного висловлення, з так зва-ним "оранжуванням смишнв" чи видозмжою його функцюнальноТ пер-спективи. В основ1 парцеляци як синтаксичного процесу актуал1зованого членування фрази лежить об'ективна здатнють мови за допомогою при-йом1в членування тексту здШснювати реал1защю комушкативного зав-дання, напр.: Колись тут стояв В1тряк. Могутнш, ветхий, шестикрилий (Ю.Збанацький) // Колись тут стояв в1тряк, могутнш, ветхий, шестикрилий // Колись тут стояв могутнш, ветхий, шестикрилий в1тряк.

Приеднувальний зв'язок у дискурсивних висловленнях викорис-товуеться передуам при парцеляци кжцевих компоненте, що передають доповнення до основного повщомлення теля його висловлення. За ще'1 умови особливо посилюеться ¡нформативна значимкть приеднувальних компоненте. Пор.: Наздожену. На автобуенш зупинш (Ю. Збанацький) // Наздожену на автобуенш зупинш.

У дискурсивному висловленш ф1ксуеться п'ять способ1в приедну-вального зв'язку: 1) безсполучниковий; 2) за допомогою сполучниюв сурядносп або пщрядност1; 3) за допомогою вщносних займенниюв чи присгпвниюв (типу такий, так, там 1 под.); 4) за допомогою приеднувальних часток; 5) за допомогою лексичних повтор1в. Приеднання як особливий тип семантико-синтаксичного зв'язку виявляеться \ в грама-тичному реченш, однак актуал1зований приеднувальний зв'язок, за-кршлений пунктуацшно, мае мюце лише в дискурсивному висловленш, складнш семантичнш та жтонацшнш еджхгп з актуал1зацшною паузою для вщцлення особливо важливих в жформативному плаш компоненте.

Дискурсивна номишщя поди! - це номшашя насамперед у форм1 сегментованого висловлення. Сегментами можуть бути як компонента формально-елементарного, так \ складного висловлення, а також предикативна одиниц! складних безсполучникових поеднань та багатокомпо-нентних синтаксичних конструкцш. За конструктивними ознаками (характером зв'язку на р1зних р1внях членування, характеристикою ак-туал1зованих компонент та ¡н.), а також кореферентними сшввщношен-нями з граматичними речениями встановлюються таю типи дискурсивних висловлень: дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним фор-мально-елементарним (простим) речениям; дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним простим ускладненим речениям; дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичними складними речениями,

дискурсивш висловлення, кореферентш з складними багатокомпонент-нимн речениями.

У мовленш, як св'1дчить матер1ал, кожен тип дискурсивних ви-словлень мае р1зш форми його реал1зацп, яю вщзначаються певними особливостями як з боку семантичного Тх наповнення, так 1 з боку струк-турно-граматичного вираження та комушкативних аспекте, що розкри-вають широм виражальш можливосл синтаксичноТ системи мови.

В основу видшення тишв дискурсивних висловлень покладено передуам формально-граматичш ознаки, а також семантико-синтаксичш вщношення м1ж частицами та компонентами дискурсивного висловлення. Характер синтаксичного зв'язку актуал1зованого компонента з основним висловленням служить критер1ем встановлення кшькосп р1зновид1в дискурсивних висловлень.

До дискурсивних висловлень, кореферентних з граматичним фор-мально-елементарним (простим) речениям, належать текстов! поеднання речень з актуал1зованими компонентами, пунктуацшно вщдшеними вщ ¡ншоТ базовоТ частини висловлення. За сшввщнесешстю з граматичними реченнями-висловленнями видшяються так! типи дискурсивних висловлень: 1) з актуалгзовашш препозитивним компонентом; 2) з актуалгзова-ним постпозитивным компонентом. Дискурсивж висловлення з актуал1зо-ваним препозитивним компонентом в свою чергу подшяються на:

- висловлення з початковим сегментованим компонентом - "називннм уявлення";

- висловлення з початковим сегментованим компонентом - "¡нфштивом уявлення";

- висловлення з актуал1зованим сегментованим препозитивним компонентом - шдметом;

- висловлення з актуал1зованим сегментованим препозитивним компонентом - присудком;

- висловлення з актуал1зованою прегюзищею поширюючих члешв речения;

- висловлення з актуал1зованою сегментованою препозищею питалыюго компонента.

У дискурсивному висловленш з початковим сегментованим компонентом - "називним уявлення" простежуеться корелятивний зв'язок з займенником чи дублюючим (редушикованим) {менником у наступшй частиш висловлення, напр.: Дню КарпштЛ Вона знала /л- горду красу... (О. Кобилянська) // Вона знала Тх, диких Карпат, горду красу // Вона знала горду красу диких Карпат. Конструкцп з "називннм уявлення" та "¡нфжитивом уявлення" е не самостшною, а сегментованою препозитивною частиною дискурсивного висловлення.

Актуатзований препозитивний компонент - присудок у дискурсивному висловленш виражаеться спещал1зованими для присудковоТ

функцп д1есл1вними формами. Препозитивний простий д1еашвний прису-док - найтиповша форма актуал1зованого сегментованого компонента дискурсивного висловлення, напр.: Не поверну. Минулого школи я не поверну (А. Чайковський) // Я не поверну минулого школи.

Вщповщно до синтаксичноУ функцн головного члена речення тдмет займае препозишю у лшшнш реченневш послщовност1 сл1в. Отже, типовим с розташування актуал1зованого пщмета в абсолютному початку дискурсивного висловлення. Напр.: Чабанисько. Cxoiib в левад1 шд лком (О. Кобилянська) // Чабанисько стоУть в левад1 пщ л1сом.

Актуал1зоваш поширююч1 члени речення об'ектного, означаль-ного чи обставинного типу, що увиразнюють частково окреслений змют дискурсивних висловлень, надаючи im небхщноУ значенневоУ викшче-nocTi, використовуються значно часпше, шж головш члени речення. Напр.: в..рейс! Хоча б в останнш... (О. Гончар) // Хоча б в останнш рейс!... (препозитивний обставинний просторовий поширювач); Опроч-ки. Начпостач не позбирав (О. Гончар) // Начпостач не позбирав опроч-ки (препозитивний поширювач об'ектного типу).

Комушкативне завдання дискурсивних висловлень з сегментова-ним питапытм компонентом полягае не в передаванni ¡нформаци, як у розповщних висловленнях, а в прагненш отримати потр1бну ¡нформащю, напр.: Крейсер? Звщки ein взявся? (О. Гончар) // Звщки крейсер взявся? Актуал1защя, зосереджена на конкретному компонент! питального висловлення, пщсилюе значения питальностк

Постпозитивна актуал1зашя компоненте у дискурсивних висловленнях здшснюеться за допомогою парцеляци. Вони подшяються на:

- дискурсивш висловлення з актуал1зованими постпозитивними голов-ними членами;

- дискурсивш висловлення з ак'гуал1зованими постпозитивними поши-рюючими членами речення.

Актуал1зоване видшення головних члешв речення - тдмета чи присудка - у MOBi TBopiB дослщжуваних письменнишв зумовлене характером розповщ1, в якш виникае потреба доповнити 3mict першого компонента дискурсивного висловлення, щоб зосередити увагу саме на другш и частиш, напр.: Ще був попереду на шляху його пркоУ доли Камть спо-тикання (Л. Мартович) // Камшь спотикання ще був попереду на шляху його пркоУ дол1; I цей увесь ceir в моУх очах. Трщоче - мшиться (А. Чайковський) //1 цей увесь св1т тршоче - мшиться в моУх очах.

Найчаст1ше спостер1гаеться в дискурсивних висловленнях максимальна актуал1защя означальних поширюючих члешв речення, рщше -об'ектного та обставинного типу. За своУм зм1стом приеднувальш ком-поненти означалыюго типу найбщьше залежать вщ контексту, а саме - вщ зм1сту i будови попереднього, структурно основного речення. 3 ним вони пов'язуються так щшьно, що окремо сприймаються як абсолютно недо-

статш в змютовому вщношенш, напр.: Все свое життя дщ думав про коня. Свого опасного (Ю. Збанацький) // Все свое життя дщ думав про свого власного коня.

Дискурсивш висловлення з актуал1зованим постпозитивним компонентом об'ектного типу е важливим засобом доповнення дп головно!' частини висловлення окремими деталями, що створюють ширше уявлен-ня про особу, предмет чи явище, напр.: Грали коло них у сопшку. Р'аш тан (О. Кобилянська) // Грали коло них у сопшку р1зш шсш.

Приеднувальш компоненти обставинпого типу, як1 видшились окремо, доповнюють значения присудка, граматичноТ основи чи зм1сту висловлення в цшому, напр.: Треба було вщступати. I якомога швидше. (Ю. Збанацький) // I якомога швидше треба було вщступати; Я шшов би за нею. На край сету... (Ю. Збанацький) // Я шшов би за нею на край свггу...

Дискурсивне висловлення. кореферентне з граматичним простим ускладненим речениям, являс собою неелемептарну мовленнсву сиптаксичну одчницю з ускладнюючим, актуалгзуючим засобом. у структур/ якого видмясться осиовне елементарне речения / вторинний сегментований компонент. що за походженням с суряОним рядом словоформ, натвпредика-тивною конструкцкю. зверталыюю конструкцию та вставленим компонентом. Воно об'еднуе два р1зновиди:

1) дискурсивш висловлення з актуалгзованим препозитивным компонентом (кореферентш з граматичним простим речениям, ускладненим звертанням);

2) дискурсивш висловлення з актуалгзованим ¡нтерпозитивним та постпозитивним компонентом. Останнш в свою чергу охоплюе:

- дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним простим речениям, ускладненим вставленими конструкщями;

- дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним простим речениям, ускладненим сурядним рядом словоформ;

- дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним простим речениям, ускладненим нашвпредикативним зворотом.

Дискурсивш висловлення з актуал1зованим компонентом-звертанням та кличними модифтщями здшснюють актуал1защю пере-важно за допомогою препозитивно!' сегментацп. В основ1 и лежить здат-шсть мовця за допомогою прийом1в членування тексту здшснювати ак-туал1защю самого процесу звертання до сшврозмовника, що допов-нюеться авторизац1ею (ставленням мовця до сшвбесщника). Звертальний компонент у структур! граматичного речения (на початку, в середиш чи в юнщ) не позначений актуал1защею цього значения. Тому можна говори-ти про Ух формалыю-семантичш сшввщношення та кореферентшсть з дискурсивними висловленнями, напр.: Люба типко\ Доброго ранку вам (О. Кобилянська) // Люба т1тко, доброго ранку вам; Сину мш, золото

мое, соколе мш! Не бери удовищ! (Ю. Федькович) // Сину мш, золото мое, соколе мш, не бери удовищ!

Дискурсивш висловлення з актуалЬованим компонентом, сшв-вщпосним з вставленою конапрукщао, здшснюють актуал1защю за допо-могою штерпозитивноУ чи постпозитивноУ сегментаци. Однак найбшьш продуктивною в дослщжуваному матер1ал1 е постпозитивна сегментащя, напр.: А в1чш зор1 усе с1яли над ними. Хто би знав прочитати, що там написано!... (Ю. Федькович) // А В1чш зор1 усе аяли над ними, - хто би знав прочитати, що там написано!... // А в1чш зор1 (хто би знав прочитати, що там написано!...) усе аяли над ними.

Дискурсивш висловлення, кореферентш з граматичним речениям, ускладненим сурядним рядом словоформ, р1зноманггш, становлять певне коло вар1ант1в зв'язку, вщображають кореферентш сшввщношення, яю базуються на кореляцн висловлень з р1зним ступеней актуал1защУ фрагменте повщомлення про ту саму ситуащю дшсносп, видшяючи сурядш ряди головних чи поширюючих члешв речения. Наприклад, актуал1зова-ний постпозитивний сурядний ряд присудив подае додаткове повщомлен-ня до основного, виражаючи одночасно вщтшки уточнения, пояснения, емоцшно-експресивноТ ощнки тощо, напр.: Я не сидша. Робила / служила, чарувала, бо була сила (О. Кобилянська) // Я не сидша, а робила 1 служила, чарувала, бо була сила.

Сурядний ряд тдмеппв розширюе комушкативний змкт дискурсивного висловлення, називаючи декшька оаб чи предмет1в, що мають однакове вщношення до ди чи шшоУ предикативноУ ознаки, вираженоУ присудком, або ж Ум властивий уточнюючий характер, як-от: Аби меш тут зараз була всячина на стол1 лшше, як у якого царя! I препишм ¡'ди, / годова/п вина, / гор1вка для мене добра оковита, / все! (Ю. Федькович) // Аби меш тут зараз була всячина" на стол1 лшше, як у якого царя: 1 пре-пишш Уди, 1 годоваш вина, 1 гор1вка для мене добра оковита, I все!

Дискурсивш висловлення з сурядним рядом головних члешв утворюють еднальш, роздшови рщше протиставш синтаксично од-норщж ряда.

Сурядний ряд тпиирювач'ш об'сктного шипу вживаеться переважно з пояснювальним членом, показуе декшька предмете - об'егав ди, чим збагачуе зм1ст дискурсивного висловлення, напр.: Там уже застали повну хату людей. Двох лшцпв. цирулика, ктькох мужчин, пань, суад1в-м1щан... (Н. Кобринська) // Там уже застали повну хату людей: двох л1кар"ш, цирулика, кшькох мужчин, пань, сусццв-мвдан...

Сурядний ряд означальних поширювачгв у дискурсивному висловленш не тшьки ширше характеризуе предмет, але й часто надае вислов-ленню експресивносп. Найчаспше вживаеться мЫмальний ряд з двох чи трьох поширювач1в, напр.: Вщси лепли на бабу Уздщ. У зелених кабатах,

з люльками в зубах, на червоних конях (В. Стефаник) // Вщси летши на бабу 1здц1 у зелених кабатах, з люльками в зубах, на червоних конях.

Кореферентш сшввщношення на основ! ускладнення натвпреди-катившстю пов'язаш з явищами вщокремлення, тобто з р1зним ступенем смислового й ¡нтонацШного видшення окремих сегмент1в. Нашвпредика-тивш звороти (д1еприсшвников1, д1еприкметников1, ¡нфшггивш, прикмет-ников1, субстантивш) характеризуються подвшним характером синтак-сичного зв'язку 1 е сконденсованим вираженням додаткового повщом-лення, що в той чи ¡нший споаб доповнюе основне. Напр.: [Це брат, твоя з1рка шшла на спад. Авже ж шшла.] Не тшьки шшла, а ось 1 закотилася... НачаЫвши на весь район (Ю. Збанацький) // Не тшьки шшла, а ось 1 закотилася, начад1вши на весь район.

Найчаспше надфразну едшсть утворюють сегментоваш дискур-сивн1 висловлення, стввкПюоп з несегментованими склаОними речениями як похн)т ей) них. Вщповщно до тигпв комушкативно-актуал1зац\йних ко-референтних сшввщношень з граматичними складними речениями видшяються таю основш р1зновиди дискурсивних висловлень:

1) дискурсивш висловлення з сурядним зв'язком;

2) дискурсивш висловлення з шдрядним зв'язком;

3) дискурсивш висловлення з недиференцшованим зв'язком. Дискурсивш висловлення з сурядним зв'язком в свою черту подшяються на так1 р1зновиди:

- кореферентш з1 складними речениями вщкрито'У структури з едналь-ним значениям;

- кореферентш з1 складними речениями вщкритоУ структури з роздшо-вим значениям;

- кореферентш з1 складними речениями закритоТ структури з1 сполучни-ком /;

- кореферентш з1 складними речениями закритоУ структури ¡з зютавно-протиставними вщношеннями;

- кореферентш з1 складними речениями закритоУ структури з поясню-вальними вщношеннями;

- кореферентш 31 складними речениями закритоУ структури з градац'ш-ними вщношеннями.

Дискурсивш висловлення, кореферентш з складносурядними речениями вщкритоУ структури з едналышм значениям. - це поеднання ре-чень, що сполучаються М1Ж собою тематично й штонацшно як р1вно-правш, тобто м1ж ними ¡снуе координацшний зв'язок, 1 виражають складну думку або ж подальший розвиток одшеУ думки ¡ншою, напр.: 1накше не буде шчого з нього. I не поможе йому шщо ¡нше (О. Коби-лянська) // 1накше не буде шчого з нього, 1 не поможе йому шщо ¡нше.

Характерною особливютю дискурсивних висловлень з роздШвим значениям е те, що вони утворюються з двох або бшьше речень, як1 вира-

жають взаемовиключаюч1 судження. Для поеднання предикативних оди-ниць з роздшовим значениям у структур! дискурсивних висловлень вжи-ваються актуал1зоваш сполучники: або, або...або, чи, чи...чи, то...то. чи то..чи то, не то... не то, напр.: Або най закамеше. Або най и живу розне-суть дню KOHi. Або най западеться в землю... (О. Кобилянська) // Або най закамеше, або най й живу рознесуть дию кош, або най западеться в землю...

Дискурсивш висловлення, кореферентш з складносурядними речениями /з зктавно-протиставними вЫношеннями, е текстовими замкне-ними конструкшями, як1 поеднуються актуал1зованими сполучниками а, але, проте, а проте, зате, однак, одначе, так, та(в значеши але), напр.: Мороз притиснув дужче. А в1тер свое робить - не бопъся й морозу (Д.Маркович) // Мороз притиснув дужче, а вгтер свое робить - не боТться й морозу.

У дискурсивних висловленнях з поястовалышми вЮношеннями використовуються актуал1зоваш пояснювальш сполучники тобто (¡нод1 цебто i д1ал. себто), а саме: Оч1кування мучило й розстроювало п. Цеб-пw в так1 хвилини вона зверталась до природи (О. Кобилянська) // Онку-вання мучило й розстроювало п, цебто в таю хвилини вона зверталась до природи.

У дискурсивних висловленнях з граОащйними вЮношениями вка-зуеться на наростання якихось подш чи явищ, що оформляеться вщповщними двомкними сполучниками й аналогами сполучник1в (не тиьки - але й. не иплъки - а навпаки. не те щоб - а. не то що - а та ¡н.), напр.: Не пильки шюра, як дубова кора, з1схла на тр1ску. Але й rpy6i на-бучнявш жили держали crapi KOCTi в лад1 (М. Дерлиця) // Не тшьки цшра, як дубова кора, з1схла на TpicKy, але й груб! набучнявш жили держали crapi KOCTi в ладь

Цшу систему семантико-синтаксичних вщношень нередають дис-курсивн1 висловлення, кореферентш з склабнотдряОними граматичними речениями - вислоапепнями. Вони подшяються на:

- OucKypcueni висловлення. кореферентш 3i складнотОрядними речениями нерозчленовашн структури;

- OucKypcueni висловлення. кореферентш 3i складнотОрядними речениями розчленованог структура (з часовими, умовними, причиновими, допусто-вими, щльовими, наслЮковими, пор\внялышми та зюпавлювальними eiOiioweiiiwMu).

Оскшьки основним засобом вираження граматичного значения у складнопщрядних речениях е сполучники, яю в дискурсивних висловленнях е актуал1зованими засобами ексшнцитно виражених семантико-синтаксичних приеднувальних зв'язк1в, досить ч1тко простежуеться l'x кореферентшсть. Бшьш поширеною у MOBi TBopiB новел1стичного жанру е кореферентшсть дискурсивних висловлень 3i складнопщрядними речен-

нями розчленованоУ структур». Сегментацп фрази пщлягають насампе-ред речения розчленованоУ структури, оскшьки головна 1 пщрядна части-ни в них зв'язуються факультативно, переважно детермшантним зв'язком.

Дискурсивш висловлення, кореферентш з1 складношдрядними речениями нерозчленованого типу, зрщка вживаються у творах доап-джуваних новел1спв (вони становлять, за нашими спостереженнями, 6,4% В1д загально'1 кшькосгп дискурсивних висловлень, кореферентних з1 складнопщрядними речениями). Це висловлення з пщрядними з'ясувальними вщношеннями, в яких сегментована частина вступав в однорщний супщрядний зв'язок з несегментованою, напр.: Вони бачили, як таю сам1 наемники працювали й тут, в долнш. Як вони роями вешта-лися в фабрищ й вокруг не! надвор1 (О. Кобилянська) // Вони бачили, як таю сам1 наемники працювали й тут, в долиш, як вони роями вешталися в фабрищ й вокруг неУ надвори Можлива така сегментащя 1 в питальному з'ясувальному реченш, як-от: Я страшно щкава. Що за пригода здавила "музику" и нерв1в? (О. Кобилянська) // Я страшно щкава, що за пригода здавила "музику" и нерв1в?

Досить р1зномаштний системний ряд часовых вШношеиь, що ви-ражаються дискурсивними висловленнями т1еТ чи шшоУ будови, за допо-могою актуал1зацн часового компонента. Видшяються таю Тх р1зновиди: ¡3 значениям одночасносп дп, часовоУ послщовносп, негайносп, рапто-вост1, обмеженого часу.

Залежно вщ конкретного завдання та ситуацн повщомлення застосовуеться сегментоване актуал1зоване членування \ в склад-ношдрядному причиновому висловленш. В емоцшному мовленш, коли робиться психолопчна пауза для осмислення причини чи шдкреслення неспокою, експреси почуття, причинове складнопщрядне висловлення складаеться з двох сум1жних предикативних одиниць, м1ж якими причи-новий зв'язок актуал1зуеться сегментащею причинових сполучниюв до. тому що, оскипьки та ш., напр.: Ось так посидьте ще хвилинок з десять, подержпъ теплом1р. Бо у вас ще й гарячка е (М. Левицький) II Ось так посидьте ще хвилинок з десять, подерж1ть теплом1р, бо у вас ще й гарячка е.

У дискурсивних висловленнях з умовними вщношеннями сегмен-товаш частини поеднуються сполучниками якщо, коли, коли б, як. якби. якже, аби, раз тощо, напр.: Схаменися... Коли бога боУшся... (Ю. Федько-вич) // Схаменися, коли бога боУшся...

Дискурсивш висловлення, кореферентш з допустовими складнопщрядними речениями, не однотипш. У них можуть семантично вира-жатися р1зн! вщтшки допустового значения. 1Дг висловлення ткно пов'язаш з умовними та причиновими, напр.: А отже молодому вчителев1 Мицьков1 не було так. Хоч вш сам соб1 роботу придумував...

(Л.Мартович) // А отже молодому вчителев1 Мицьков1 не було так, хоч вш сам соб1 роботу придумував...

Шдношення мети складаються на тШ основу що цы головноТ частини висловлення здшснюеться або розум1еться як попередня, пщго-товча до ди - мети, виражено'1 актуал1зованим компонентом. Основним актуал1зуючим засобом зв'язку е сполучник щоб, хоч можлив1 й шип спо-лучников1 функтиви (аби, з ппш щоб тощо). Напр.: I все ж вона [смерть] приходить завжди \ при тому завчасно. Щоб замшити день на в1чну тем-ряву (Ю. Збанацький) // I все ж вона [смерть] приходить завжди \ при тому завчасно, щоб замшити день на в1чну темряву.

Дискурсивш висловлення, кореферентш з насл1дковими склад-нопщрядними речениями, е надфразними едностями, актуалЬоваш частини яких вказують на наслщок, що випливае з1 змюту головно'1 частини висловлення. Основним засобом вираження наслщкових семантико-синтаксичних вщношень е сполучник так що, напр.: Накидали на мою могилу купу лаврових вшщв. Так що можна би ними замштити цшу оранжерею... (С. Яричевський) // Накидали на мою могилу купу лаврових вшщв, так що можна би ними замютити цшу оранжерею...

У дискурсивних висловленнях з пор1вняльними вЮношепнями ак-туал1зований компонент характеризуе д1ю чи шшу предикативну ознаку головного компонента не прямо, а способом пор1вняння, опосередкова-но - через и под1бнють до того, що повщомлено зм1стом головноТ частини висловлення, напр.: Недавно вчинився по селах заколот. Непаче в т1м вул1ю... (Л. Мартович) // Недавно вчинився по селах заколот, неначе в т1м вул1ю...

Дискурсивш висловлення з недиференцшованими вхдпошениями, на перший погляд, видаються простим поеднанням граматичних речень, що е самостшними синтаксичними одиницями. Однак вони вщр1зняються вщ простих поеднань насамперед тематичною едшстю з одночасною ак-туал1зашею кожноТ предикативно!' одинищ. Тшьки в • поеднанш вони становлять едине дискурсивне висловлення, частини якого або доповню-ють одна одну, або становлять незамкнений ряд у вщтворенш дшсносп, пор.: Це було вночь Темрява й туман обгорнули темний сонний повко-вий городок (Д. Маркович) // Це було вноч1, темрява й туман обгорнули темний сонний повпчэвий городок.

Недиференцшовашсть вщношень м1ж частинами дискурсивного висловлення лише формальна. За аналопею до безсполучникових граматичних речень вони подшяються на два р1зновиди:

1) дискурсивш висловлення з недиференщйованим двоб\чним вгдношенням частин (¡з значениям перел1чення, зютавлення та протиставлення; з умов-ним, допустовим та часовим значениям);

2) дискурсивш висловлення з недиференцШовапим оОниСнчним тдношенням

частин (з означальним, з'ясувальним, цшьовим, наслщковим значениям, 13 значениям Mipn та ступеня, обгрунтування, пояснения).

Дискурсивш висловлення, кореферентш з багатокомпонентними складними речениями, мають бшьш розгорнуту тему та рему, передаються цшою cepieio текстових поеднань речень. Ixhí складов! предикативш оди-нищ мають свое комунжативне членування, е мЫмальними смисловими вщр1зками надфразних едностей.

Дискурсивш висловлення цього типу об'еднують декшька р1зно-вид1в, а саме:

- з багатокомпонентною сурядн1стю;

- з сурядм'|стю та п'щрядшстю;

- з шдрядшстю та сурядшстю;

- з складногндрядною структурною основою;

- з багатокомпонентним недиференцшованим зв'язком;

- з безсполучниковим та сполучниковим зв'язком.

Гром1здюсть структури складних багатокомпонентних речень, оформлених пунктуацшно в едину синтаксичну одиницю, е показником Ух tíchoto зв'язку з надфразними едностями - дискурсивними поеднання-ми предикативних одиниць як вщносно самостшних простих i складних речень, об'еднаних тематично. Пор1вняймо складне багатокомпонентне речения та один ¡з його можливих комун1кативних BapiaHTiB у форм1 дискурсивного висловлення: "Але ж есть хтось, хто жадае мене, хто хоче моеУ розваги, мого слова, мого безпосереднього сшвчуття - "од серця до серця"; хтось палае зо мною, хтось прагне, хтось тужить за мною, хтось чужий з чужих, що й серед cím'í cboíx кровних i серед кола своУх найдо-рожчих почувае себе самотньо; бо якою б любов'ю, наче bíhkom з пахучих kbítok, не обгортали б нас, - у кожного з нас е cbhí окремий, самотшй бшь; ми bcí одинок1, через те, що híxto, híxto в cbítí не зможе уповн'1, якраз крапля в краплю зрозум1ти нашого страждання, нашого болю у повнш Mipi: bíh в силу ф1зично1 неможливост1 або зменшить його або побшыиить; а буде це вже не те, не те, не те!.." (Грицько Григоренко) // "Але ж есть хтось, хто жадае мене. Хто хоче моеУ розваги. Мого слова. Мого безпосереднього сшвчуття. "Од серця до серця". Хтось палае за мною. Хтось прагне. Хтось тужить за мною. Хтось чужий з чужих, що й серед cím'í cbo'íx кровних i серед кола своУх найдорожчих почувае себе самотньо. Бо якою б любов'ю, наче bíhkom з пахучих kbítok, не обгортали б нас, - у кожного з нас е свш окремий, самотшй бшь. Ми bcí одиною, через те, що híxto, híxto в cbítí не зможе у повш, як раз крапля в краплю зрозумт! нашого страждання, нашого болю у повнш Mipi. Bíh в силу ф1зичноУ неможливосп або зменшить його або побшьшить. А буде це вже не те. Не те. Не те!.." Можлив1 й íhluí вартнти авторизовано! ко-

мункативноУ реал1зацп наведен ого складного багатокомпонентного речения у текста

Дискурсивне висловлення характеризуеться вичерпною повнотою змюту та гармонжшстю синтаксичноУ структури, дозволяе глибше шзна-ти структуру тексту, принципи його оргашзацп.

Основш висновки дослщження:

1. Дискурсивне висловлення е одним ¡з вар1ант1в комунжативноУ реал1зацп граматичного речения, що являс собою синтаксичну одиницю, яка вщповщае певнш структурой схем1, певному граматичному зразку простоУ чи складноУ будови. Дискурсивне висловлення е результатом сегментованого структурування (синтаксування) граматичного речения у розмовному мовленш з урахуванням конситуацп мовлення, комушкатив-ноУ перспективи та прагматичних штенцш автора - творця конкретного висловлення.

2. Характерною ознакою дискурсивного висловлення е сегменто-вана перерившсть синтаксичних зв'язюв м1ж компонентами, що входять до його складу.

3. Поняття дискурсивного висловлення тюно пов'язане з актуаль-ним членуванням речения, з поняттям актуал1заци, тобто ¡з пристосуван-ням номшативних знаюв до потреб мовленневоУ ситуацп. Засобами ак-туал!зацн е синтаксична сегментащя, словопорядок, ¡нтонащя, парцеля-шя та приеднувальний зв'язок, на письм1 - вщповщш роздшов1 знаки.

4. Препозитивна, жтерпозитивна та постпозитивна актуал1защя компоненте у дискурсивному висловленш е способом смислового наван-таження додатковими вщтшками значения (видшення, уточнения, допов-нення, ощнки тощо).

5. Дискурсивне висловлення - цшсна одиниця тексту, один з р13новцщв складного синтаксичного щлого (надфразноУ едност1), що мае ч1тко окреслеш параметри синтаксичноУ одинищ, и структури та семантики.

6. Дискурсивне висловлення е засобом вираження того самого референтного значения, що й сшввщносш з ними граматичш просп, складш та складш багатокомпонентш речення. В основ! видшення дискурсивного висловлення в окрему цшсну комушкативну одиницю лежить кореферентшсть (комушкативно-функщональна екв1валент1псть) з цшсною синтаксичною одиницею - граматичним речениям. У результат! вар1антного структурування мовних одиниць сшлкування у зв'язному мовленш 0 в тексп), видшяеться основний тип кореферентних сшввщно-шень дискурсивних висловлень з граматичними реченнями-висловленнями - комушкативно-актуал!зацшний.

7. Кореферентними вважаються дискурсивш висловлення та гра-матичш речення-висловлення, що мають сшввщносш референтш значения, тобто об'еднаш спшьним референцшним смислом. Кореферентшсть забезпечуеться однаковим лексичним складом сшввщносних одиниць.

8. Дискурсивш висловлення 1 граматичш цшсш одинищ як сшввщносш засоби вираження спшьного ¡нформативно-референцшного смислу вщр1зняються р1зним р1внем ремо-тематичного членування, р1зною композицшною структурою, р1зним ступенем актуал1заци окре-мих компоненте у межах фрази.

9. Дискурсивна номшащя подш - це номшащя у форм1 сегменто-ваного висловлення, актуал1зоваш частини якого не поривають семанти-ко-синтаксичного зв'язку з базовою частиною висловлення. Структура дискурсивного висловлення пов'язана з так званим "оранжуванням смисшв" та видозмшою його функцюнальноУ перспективи.

10. Дослщження дискурсивних висловлень у синтаксис) повинно базуватися на комплексному пщход1 з урахуванням структурних, семан-тичних, функщональних та комунжативних характеристик синтакснчних одиниць як знамв номшацп.

Використанням дискурсивних висловлень досягаеться високий стушнь напруженост1 та динам1чност1 мовлення. Сегментоваш актуал1зо-ваш компоненти (максимально вщокремлеш синтагми), видшяючись ¡нтонацшно й пунктуащйно, зупиняють увагу читача на особливо важли-вих деталях оповщк Через актуал1зовану сегментащю компоненте пщкреслюються важлив» детал! обстановки, вагом1 зовшшш риси люди-ни, визначальш риси и характеру, пошчного стану, видщяються дн чи окрем1 номшащУ у загальному (цшсному) вщображенш дшсносп. Дискурсивне висловлення робить текст точшшим 1 яскравшим, вщчутно збагачуючи засоби мовного вираження.

У текст! простежуеться велика вар1атившсть комунжативних реал1зацш речень. Значна кшьюсть дискурсивних висловлень в усному розмовному мовленш, заф'жсованому новелютичним жанром, безпосе-редньо пов'язана з тенденщею до зростання експресивност1 й суб'ективно-оцшноУ виразносп виражальних засоб1в, а також з комушка-тивно-прагматичними ¡нтенщями мовця. Дискурснвн1 висловлення ста-новлять одну з особливостей ¡ндивщуал1заци стилю письменника.

Спостереження над дискурсивнимн висловленнями розкривае величезш потенцшш можливосп укра'УнськоУ мови. Сшввщносш форми дають змогу мовцев1 передати той чи ¡нший реальний зм'1ст з уама нюансами, вщтижами, вщповщно до конкретно! комунжативноУ ситуаци. Дослщження комушкативно-актуал1защйноУ сшввщносносп дискурсивних висловлень з граматичними речениями свщчить про сшльшсть Ух синтаксичноУ структури, в якш виявляються однаков1 синтаксичш зв'язки 1 семантико-синтаксичш вщношення на вс1х р1внях членування.

Основш положения дисертацц викладеш в публжашях:

1. Структура тексту повют1 I. С. Нечуя-Левицького "Дв| московки" Н Зб1рник тез доповщей республ1канськоУ науковоУ конференци "Творча ¡ндивщуальшсть I. С. Нечуя-Левицького 1 л1тературний процес". -Черкаси, 1988. - С.115-117.

2. Лшгв1стика тексту оповщання Б.Гршченка "Каторжна" // Зб1рник тез доповщей республжанськоУ науково-практичноУ конференци, присвяченоУ 125-р1ччю вщ дня народження Б. Гршченка. - Ворошиловград, 1988. - С. 154-155.

3. Структура тексту повют1 О. КобилянськоУ "Людина" // Зб1рник тез доповщей республжанськоУ науковоУ конференци, присвяченоУ 125-р1ччю з дня народження О.КобилянськоУ. - Чершвш, 1988. - С. 94.

4. Робота над лшгвютикою тексту при вивченш художшх твор1в (на ма-тер1ал1 твор1в О. КобилянськоУ) // Зб1рник тез доповщей обласноУ ¡сторико-краезнавчоУ науковоУ конференци. - Чершвщ, 1990. - С. 145147.

5. Синтаксичш способи приеднання в дискурсивних висловленнях (на матер1ал1 твор1в О. КобилянськоУ) // Зб1рник матер1ал1в Все-украУнськоУ науковоУ конференци, присвяченоУ 160-р1ччю вщ дня народження Ю.Федьковича. - Чершвщ, 1994. - С.102-104.

6. Деяю особливост1 дискурсивних висловлень у мов1 твор1в Ю. Федько-вича // Збфник матер1ал1в НауковоУ конференци викладач1в, сшв-робп:ник1в та студенев, присвяченоУ 120-р1ччю заснування Чер-швецького ушверситету. - Чершвщ, 1995. - С. 113.

7. Проблема дискурсивного висловлення як одинищ синтаксису II Деп. в ДНТБ УкраУни 15.02.96 № 577 - Ук. 96. - 26 с.

Шинкарук В. Д. Дискурсивные высказывания в современном украинском языке.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт украинского языка HAH Украины, Киев, 1996. На правах рукописи.

В диссертации исследуется проблема дискурсивного высказывания как коммуникативной синтаксической единицы, анализируются его структурные и семантические особенности, функциональные типы, прагматический потенциал, транспозиционные возможности, кореферент-ность с грамматическим простым, сложным и многокомпонентным предложением. В работе излагается своеобразная лингвистическая трактовка дискурсивного высказывания как разновидности сверхфразового единства, функциональной и коммуникативной единицы текста. Дискурсивное высказывание рассматривается как коммуникативная реализация грамматического предложения с различным уровнем актуализации компонентов в виде сегментированных и парцеллированных частей предложения или отдельных предикативных единиц, объединенных тематически.

Shynkaruk V. D. Discourse utterances in Modern Ukrainian.

Dissertation for the attainment of the scientific degree of Candidate of Philology, 10.02.01 - the Ukrainian language, Institut of the Ukrainian language NAS of Ukraine, Kyiv, 1996. Copyright.

The dissertation is devoted fo the investigation of the problem of a discourse utterance as a unit of syntax, analysis of its structural and semantic peculiarities, its functionaltypes, pragmatic potential, transpositional resources, its coreference with grammatically simple, composite and multicomponential sentences. The work dwells on some unique and peculiar linguistic interpretation of a discourse utterance as a variety of a supersegmental unity, a fanctional and communicative segment of a text. A discourse utterance is treated as a communicative realisation of a grammatical sentens with different level of actualisation of its components in the form of segmented and parcelised parts of a sentence or thematically united specific predicative formations.

toii040Bi слова: лшгвютика тексту, дискурс, дискурсивне вислов-лення, комушкативний синтаксис, надфразна едшсть, кореферентжсть, актуал1защя, актуальне членування речения, синтаксична сегментащя, парцеляшя, приеднувальний зв'язок.