автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Экологические ценности личности: формирование и сущность.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экологические ценности личности: формирование и сущность."

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

уМОРОЗОВуї Людмила Ієтрівиа

ЕКОЛОГІЧНІ ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ: СУТНІСТЬ ТА ФОРМУВАННЯ

. Спеціальність 09.00.11 - соціальна філософія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Робота виконана на кафедрі філософії Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

Офіційні опоненти

- ЗЕЛІНСЬКЙЙ Школа Юхимович

кандидат філософських наук доценг .

- КИСЕЛЬОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ доктор філософських наук провідний науковий співробітник Інституту Філософії НАН України

- - Тихоненко Володимир Дем'яновйч

кандидат філософських наук доцент Центру гуманітарної освіти КАН України

Провідна організація - Київський державний економічний

, університет, кафедра філософії. •

Захист дисертації відбудеться^",, ОЛ, 1995 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.01.04 при Київському університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 252601, м. Київ - 17, вул. Еолодимирська, 60, ауд. 323.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету ім. Тараса Шевченка /вул. Болодкмирсь-ка, 58, ауд. 328/. .

Автореферат розіслано "Л&" 1995 року.

Вчений секретар спеціалізованої вчено

ї ради

ПГл

Проф. СКРИПКА П І.

- з -

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність тем* дисертаційного дослідження. Формування екологічних цінностей обумовлюється потребами практики, розвитком світової цівілізації, що підійшла до катастрофічної межі. Екологічна криза сьогодні охопила більшість регіонів планети. Руйнація життєтворчих основ існування людства набула глобального характеру, загрожуючи знищенням не лише людини, а всьому живому на Землі. Екологічна криза призводить до незворотньої деформації етнічного та культурного розмаїття, цілих пластів в історії людства. Традиційні методи взаємодії людини та природнього довкілля вичерпали себе. Виникла нагальна потреба зміни основоположних парадигм існування людства. Кризова ситуація, яка склалася в країні, зумовлює необхідність переосмислення основоположних світоглядних орієнтацій, вимагає радикального вдосконалення людських якостей. • .

Щороку над Україною в атмосферу викидається 17 млн. т. шкідливих речовин. У 21 місті України, де мешкає 22% населення забрудненість повітря в 15 разів перевищує гранично допустиму концентрацію. Найбільше багатство України - і і чорноземи. Нині 60% напих чорноземів зіпсовані, щорічно !,:и витрачаємо близько 100 тис. га. родючих грунтів. Внаслідок повної безгосподарності в Україні зникло 20 тисяч малих річок, і вже більше, ніж 800 сіл не мають своєї питної води. Цілий ряд екологічних катастроф, зокрема Чорнобильська, поставили українську спільноту у межеву ситуацію між буттям та небуттям. -

Як-;.свідчать конкретно-соціологічні дослідження, СВІДО мість населення України зазнає значних змін внаслідок осмис лення тяжких екологічних бід. Для українського суспільств екологічна проблема набуває всебільшої уваги. Розвиток дер зкавотворчого процесу в Україні відбувається під тиском еко логічних реалій. • • Сьогодні більшість соціальне-економічних культурних, духовних проблем української ПОЛІТИК найтіснішим чином пов'язані з екологічними. Розвиток процес екологізації в Україні привів до виникнення такого досит впливового руху, як "зелений рух". Феноменом україкськог буття стає активне формування екологічних цінностей т екологічної культури. Цей процес знайшов відображення у про екті нової Конституції Україні, де присвячено розділ екс логічній проблемі.

Серед життєвих ціностей сьогодення приоритетними вс більш визнаються екологічні. Ми можемо захоплюватися еетє тичними цінностями /єгипетськими пірамідами або творіння!, античного мистецтва/, але людство все більш усвідомлює, и без елементарних екологічних цінностей /чистого повітря питної води, продуктів харчування/ воно ке зможе існуваті Серед трьох глобальних проблем: екологічної, термоядерної і духовного поновлення на перший план все більш виходить екс логічна проблема. Саме вона складає основу зкиттєдіяльноез суспільства Уникнення глобальної екологічної кризи є спрг вою дуже складною. До того ж тут поки що багато декларац; та не достає продуманих реальних зусиль. Для вирішення ції проблеми, необхідне .поєднання постійно здійснюваних імпери’ них досліджень з теоретичним осмисленням цієї проблеми, В!

явлення п філософської основи. Одним із важливих аспектів цієї основи е визначення соціальних екологічних цінностей. Цьому й присвячене дисертаційне дослідження.

Ступінь розробденності пр'олеми. філософські обгрунтува-ня, спрямовані на посилення уваги до природи, знаходження оптимальних форм використання її як життєвого простору людини і суспільства можна прослідкувати-від античної культури до сучасності. Але питання екологічного виховання та екологічних цінностей стали предметом безпосереднього теоретичного аналізу порівняно недавно. Першими розробками цієї проблематики були роботи Д. Марша, Ж. Брюна, П. Вітольде ла Бланша, М. Сара, В. І. Вэрнадського та ін.

Екологічна проблематика сьогодні набула надзвичайної значимості. В літературі 60-70 років XX століття вона почала активно розроблятись природознавцями, зокрема біологами, ме-’ диками, фізиками, географами. Сучасний стан її репрезентований в роботах таких вчених України, як В. Г. Бар’яхтар, М. А. Голубець, С. А.-Мороз, Ю. Р. Шеляг-Сосонко та ін.

'їормуванню екологічної культури та виробленню екологічної свідомості як необхідних умов для вирішення складних екологічних проблем присвячено чимало досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Серед робіт вітчизняних філософів значний інтерес представляють дослідження В. П. Андру-щенка, І. В. Бичка, М. М. Кисельова, Е С. Крисаченка, М.Ф. Тара-сенка, В. І. Шинкарука, в них здійснений грунтовний аналіз світоглядних, методологічних, еколого-єтнічних аспектів проблеми. '

'• Розгляд проблем формування "саме екологічних цінностей

проводиться в межах дослідження різких аспектів екологічні

- проблем.. Найбільш перспективними є дослідження, ■ проведені сучасній філософській літературі, ідо розглядають формувані екологічної цінності та екологічної культури як самостійі 'проблеми в рамках дослідження проблем глобальної, соціаїьш екології та екології людини. При цьому взаємодія людини природи розглядається в економіко-виробничих, СОЦІОКУЛЬТУ! них, аксіологічних та онтологічних аспектах. Серед ці досліджень заслуговують на увагу роботи вчених М.І. Будикс Е. В. Гірусова та ін.

Цій проблематиці • присвячено також немало роб західно-європейських та- американських авторів. Серед ні слід відзначити роботи Н. Борлауга, Д. Ікеда, Б. Коммонер; Д. Медоуза, А. Печчеі, Д. Тінбергена, Г. Уайта та ін. дослідні ків.

Новий виток екологічних поиуків зв’язаний з діяльній теоретиків "Римського клубу" - Дж. Фэррестера, М. Месарович; Я.Рінбергена, Д.Гобора та ін. відомих вчених. Бони стимулі вали не лише екологічний пошук, але стали центром активної формування екологічної свідомості та культури широких к: світової громадськості. Серед доповідей Римського клубу мо; на назвати такі широко відомі, як "Перегляд міжнародного ш рядку" /виконану під керівництвом Я. Тінбергена/7, "За межа! доби марнотратства" /створену Д. Габором/.

Великий резонанс у • світі отримали також досліджені Д. Еренфельда "Природа і люди", її. Дорста "До того, як умі природа", ИДавіньо і 11 Танго "Біосфера і місце в ній люді ни", Б. Номмонера "Круг, що замикається", Б. Уорда і Р. Дюс

"Земля тільки одна". .

Проблема ціяностей - одна з найбільш складних та суперечних проблем філософії. Тому сучасна література містить у собі цілий ряд визначень "цінності".

Різні підходи мозвда звести до таких груп визначення:

- вихідні, поняття цінності як сукупності матеріальних та духовних об'єктів, здатних задовольнити потребу, бажання, інтереси, цілі суб’єкта До цієї групи авторів відносяться: С. Ф. Анісіков, В. 0. Еасиленко, В. Е Тугарінов та ін.

- визначення, які відображають характер відносин або об'єкту до об'єкта, або їх взаємовідносини, де ключовим є поняття значимості. До цієї групи авторів відносяться: А. Ф. Єфрємов, В. Б. Гречаний, М.С. Каган та ін.

- визначення, які характеризують цінності як ідеали суспільної та особистої діяльності, які є специфічними утвореннями свідомості і виступають в структурі суспільної та індивідуальної свідомості узагальненнями уявленнями про блага, яким надають перевагу та способам їх задовільнення. Цю групу авторів представляють О. М. Бакурадзе, В. М. Сагаговський та ін.

- визначення, яке зводить цінність до специфічного явика свідомості, дег© до образів ЇХ ПОЕЄДІККИ, ДІЯЛЬНОСТІ і спілкування в різних життєвих сферах. Цю групу авторів представляють: О. Г. Дробнкцький, 0.0. Ручка та ін.

Кожний з визначених підходів має право на самостійне існування, так як фіксує той чи інший момент /рису, сторону/ цінності, як суспільного феномену. '

, Але, незважаючи на досить велику, кількість філософсь-

ко-соціологічної і природничо-дослідницької літератури,проблема формування екологічних цінностей особистості потребу« подальшого розвитку. Постає багато питань, на які в наявні] літературі відповіді немає.

Актуальність означеної проблематики, її недостатня визначеність як в загальнотеоретичному, так і в загальнометодо-логічному контексті і обумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.'

Мета і основні завдання дослідження. Головна мет. дослідження - осмислення природи та статусу екологічни. цінностей, дослідження специфіки їх функціонування на рівн особистості і в сфері екологічної культури та їх суборди нація для побудови цілісної концепції екологічних цінностей

Означена ціль передбачав вирішення таких конкретни завдань:

- визначити філософсько-світоглядні засади дослідженн феномену екологічних цінностей особистості;

- дати визначення поняття "екологічні цінності” особис тості, вияснити їх статус і роль в соціально-культурном ас пекті;

- проаналізувати структуру екологічних цінностей в за гальній ієрархії цінностей;

- дослідити особливості процесу формування екологічні-! цінностей особистості, провести їх аксіологічний аналіз визначити конкретні шляхи оптимізації цього процес у співвідношенні з соціальними, політичними та моральний чинниками. ’

' ' ' Методологічну та джерелознавчу'основу дисертації стє

новлять класичні філософські праці, присвячені осмисленню проблеми взаємовідносин "людини-природи", організації людиною свого миттєвого середовищ, виробництва, культуротворчих процесів. .

В роботі також використані матеріали соціально-філософських, соціологічних досліджень, аналізуються дані засобів масової інформації, що дають змогу прослідкувати динаміку розвитку екологічного процесу в Україні.

Автор спирався також на комплекс ідей, розроблених в працях В. Вернадського, М. Мамардашвілі, Б. Фромма, А. Швейцера, які 'складають основу для розуміння сутності процесу формування екологічних цінностей.

Наукова новизна дослідження полягає в обгрунтуванні статусу екологічних цінностей, їх динамики, особливостей формувнкя і розвитку, в результаті чого розроблена їх цілісна ієрархічна структура. В процесі розробки обгрунтування і практичного застосування сформульовані і виносяться на захист такі положення принципового характеру:

- обгрунтовано, що ціннісний підхід до екологічної про-лематики в контексті філософського аналізу є одним з найбільш еврісгичних, який дозволяє виявити -якісну визначеність, сутність та місце екологічно-значимих цінностей, оцінок в культурі сучасної людини, її суспільної свідомості;

- показано, що екологічні цінності є важливою складовою соціокультурних орієнтацій суспільства та особистості, їх якісна своєрідність проявляється через розуміння специфіки фундаментального відношення "людина-природа" з урахуванням комплексних процесів взаємовпливу й взаємозалежності обох

сторін даного відношення /гуманізації природи і нату раліваці ї людини/;

- в дисертації розкриті особливості екологічних цінностей в конкретно-історічному контексті, показані всебічн: зв'язки ієрархії екологічних цінностей і цінностей екологічної культури, запропонована й обгрунтована теоретичне модель їх взаємодетермінації;

- основним фактором формування екологічних цінностей тг екологічної культури особистості є створення єдиної системі освіти та виховання, орієнтованої на приорітетність екологічних цінностей, розвинену екологічну свідомість та мораль, активнодіяльне відношння людини до довкілля;

- проаналізовані засоби формування екологічних цінностей серед різних категорій населення України, визначені головні суперечності та засоби їх розв’язання в контексті формування екологічної культури нашого сучасника;

■ - узагальнена політико-правова практика вирішення проб-

леми формування екологічних цінностей та екологічної культури особистості в Україні.

Практичне значення дослідження полягає в тому, цо викладені в ньому висновки і пропозиції можуть бути використай: для визначена змісту та засобів формування екологічна: цінностей та екологічної культури, її співвідношення з екологічною політикою, при підготовці та розробці державни: програм з питань формування екологічної -культури та екологічного виховання у навчальному процесі, при читанн: лекцій з окремих тем нормативного курсу соціальної екології, при проведенні занять в системі підвищення кваліфікації

спеціалістів екологічного профілю, а також педагогів і вихователів, як методологічна база формування масової еко-

логічної свідомості широких верств населення України, а також в лекційно-пропагандистській роботі.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки дисертації та теоретичні положення викладені у виступах на науково-теоретичних та .практичних конференціях: "Методологічні проблеми інженерної діяльності /м. Вінниця, 12-14 жовтня 1993р./, "Проблемі переходу України до ринкових відносин" /м. Вінниця, червень 1993 р./, "Політичний центризм і справедливість в сучасному українському суспільстві" /м. Київ, жовтень 1994 р./, ’’Формування екологічної культури - необхідна передумова соціального поступу України" /м. Київ, Вінниця, 1994 р./.

Структура роботи. _ Дисертація ' складається з вступу, трьох розділів, висновків і бібліографії. Структура роботи визначена з урахуванням цілей і завдань наукового дослідження.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДйСЕРТАЦІї

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, показаний ступінь наукової розробленості проблеми.

Визначаються методологічні основи дослідження, що виносяться на захист, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, відображена апробація роботи. . .

В першому розділі дисертції________- "Система цінностей в _

суспільстві та її відображення в філософії" - аналізується природа, сутість, зміст системи цінностей особистості.

Дослідження починається з аналізу логічних пізнавальних засобів аксіологічної теорії особистості - її понять, категорій. Насамперед уточнюється сутність і природа вихідного поняття "цінності", її важлива роль в суспільстві, особливе значення цінностей та цінносних орієнтацій. Уточнюється також обсяг і зміст поняття "система цінностей особистості" у співвідношенні З ІНШИМИ поняттями.

Проблема цінностей, це проблема цілісного відношення людини до світу і до самого себе, проблема цілісності, універсальності людського буття. Цінність - це соціально-філософська категорія, ідо визначає позитивні чи негативні значення явищ природи, продуктів суспільного виробництва, форм суспільної організації, історічних подій, моральних вчинків, духовних витворів /НОСІЇВ ЦІННОСТІ/ для людства, окремого суспільства, -народу, класу, соціальної групи-чи особи на конкретному етапі історічного розвитку. Поняття ’’цінність" відображає один з найсуттєвіших моментів практичної взаємодії людини з навколишнім середовищем та іншими людьми: спрямованість зрушення, що відбуваться в життєвому

стані та розвитку конкретного адресату цінностей під впливом відповідного носія цінностей. Якісні і кількісні характеристики цінностей перебувають у подвійній залежності - від внутрішніх властивостей її носія та від. потреб і прагнень суспільної людини. Збільшення і наростання якісної рі.зно-.манітності людських потреб у процесі історичного розвитку > 'суспільства, поява нових засобів 'задоволення їх внаслідок

науково-технічного прогресу, революційних змін у соціально-класових відносинах спричиняють глибокі зрушення у сфері людських цінностей. ; ■

В процесі лдаттєдіяльності люди відбирають ті предмети, природні та суспільні явища, форми поведінки, які корисні, необхідні для задоволення потреб: При взаємодії людини з

оточуючим її об'єктивним світом саме і виникають цінності. Еони виробляються людьми на протязі історії розвитку суспільства і властиві всім людям на всіх етапах розвитку.

Ставлення людини до природи, /включаючи і її органічно-тілесну природу/ завжди регулювалося різноманітними цінностями - утилітарно-прогматичними, технічними, економічними, науковими, моральними, естетичними, філософськими , релігійними тощо. ■

Природньо-соціальні цінності завжди регулювали поведінку людини, відображаючись здебільшого у дзеркалі культури, у СВІТЛІ інших, "виших цінностей".

Поняття цінностей тісно пов’язане з потребами, інтересами, ідеалами та нормами того суспільства, до якого відноситься даний суб' єкт. Потреби людини виступають основою ї ї

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

Потреби е передумовою ЦІННОСТІ.

Наше уявлення буде неповним, якщо не розібрати такі категорії, як оцінка та ціннісне відношення. Оцінка уявляє собою розумовий акт, що виступає результатом оціночного відношення до предмету. На відміну від цінностей, які бувають тільки позитивними, оцінка моя» бути як позитивною, гак і негативною. Оцінка здійснюється на двох рівнях: емоційному

та раціональному.

Основними характрними рисами системи цінностей є цілісність, поліструктурність, інтегративність, незавершеність, динамічність.

Комплекс типологічних характеристик системи цінностей особистості обумовлений сукупністю типових рис. Основне джерело зміни структури цінностей особистості має внутрішню природу. Бона призводить до якісних змін структури та зміни якості елементів системи. Тому структура системи цінностей постає не лише як впевна впорядкованість, але і як процес. • Дисертант приділяє, увагу соціальним цінностям, бо соціальні цінності зумовлені суспільним характером існузаан-ня людей. Бони більш рухомі, змінні, знаходяться під безпосереднім впливом інтресів людей. Без цих цінностей неможливе життя людей, вони передаються із покоління Й ПОКОЛІННЯ, закріплюються, .засвоюються, дешр змінюються і набувають нових форм у процесі історичного розвитку суспільства.

У другому розділі "Сутність і особливості еколог ічни: цінностей В соціокультурному аспекті" підкреслюється, ЩО ПО' няття "екологічні цінності" і "екологічна культура" являють ся відносно новими і недостатньо визначеними.

З дисертації аналізуються розуміння сутності, вмісту з формування "екологічних цінностей":

а/ як одної з характеристик загальної і громадянське культури особистості, її свідомості і поведінки;

б/ як суспільного явища, феномена культури, що и власні детермінанти, структуру, функції;

. в/ як систему вироблених суспільством нових ВІДНОСИН

- 1Б -

природи. • .

Проблематику екологічних цінностей можна досліджувати з різних мєтодолого-світоглядних позицій. Але, що єднає вчених і практиків, так це загальна стурбованість за долю людини і людства, збереження життєвого середовища і унікального за своєю природою людського способу життя.

Дисертант підкреслює, до екологічні дослідження можуть розгортатись в різних напрямках. Однак, вони мають одну основу - людину , як унікум природи. Тому проблема "екологічних цінностей" є інтегративною, яка єднає всю екологічну проблематику.

Для того, щоб підійти до проблеми екологічних цінностей особистості треба, відпрацювати методологію дослідження і в ї ї основу поставити людину.

Історія філософії дає широкий спектр визначення природи і сутності людини в ній /Арістотель, ПЛаметрі, Г. Гегель, І. Кант, К. Маркс, ПТейяр де Шарден, К. Ясперс, її Бердяев/. В дисертації визначається, що протягом багатьох століть робилися численні спроби розкрити сутність і природу людини, намітити шляхи її вдосконалення. Висувалися різні концепції, автори яких намагалися визначити сутність людини через подібність Богу /Фома Аквікській/, або самосвідомість і І. Г. Фі хте, Ф. В. Шеллі нг/.

Просліджуючи вчення про людину в філософії І.Канта, Г. Гегеля, К. Маркса, Г. Спенсєра та інших дослідників, автор робить висноеок, що основою формування екологічних цінностей особистості є діяльність людини та її потреби, розкриває діалектику спонукальних мотивів суспільної життєдіяльності людини. 1

Ю. Одум Основи екології. - М.: Мир, 1975. - 740с.

. - 16 -

Автор показ/е історію розвитку екології як науки щ взаємовідношення між живим і середовищем його існування, * як пише Ю.Одум про структурно-функціональну організацію жі вих систем.

Глибокі суперечності у взаємодії між природою суспільством багато в чому зумовлені тим, що людсьі

діяльність здійснювалась без знання і вивчення принципів закономірностей цієї взаємодії.' Вперше спробу сформулюва' соціально-екологічні закони зробив американський еколі Б. Коммонер. На основі певного методологічного узагальнен: положень біоекології, природотворчого досвіду людства в виділяє чотири основні закони. Сформульовані Б. Коммонер закони, звичайно ж, не охоплюють всі сторони взаемод суспільства і природи і не вичерпують складові екологічн культури. Але вони дають зрозуміти, що людська діяльніс для того, щоб бути ’’культурною", повинна виходити не тіль з потреб суспільства, а й узгоджуватися із закокомірносгя природи. Подальший прогрес людства у врятуванні природи, її збереженні.

Дисертант аналізує декілька визначень сучасної еколог й класифікації її основних складових. Екологія людини ; вихідний матеріал для розробки філософських основ аналі взаємовідношень між людством і природою, методолог ічь подій на суспільну та індивідуальну свідомість, їх ролі збагаченні світогляду людини.

Автор дає своє визначення "екологічним цінностям”. 1 підкреслює, що екологічна цінність визначає діяльнє_ віді шення людини й природи, є основою вибору суб’єктом цілй, <

собів, результатів і умов діяльного відношення людини до природи.

Дисертант обгрунтовує, що ціннісний підхід до екологічної проблематики 'в контексті філософського аналізу є одним з найбільш еврістичних, який дозволяє виявити якісну визначеність, сутність та місце екологічно—значимих цінностей, оцінок в культурі сучасної людини, її суспільної СВІДОМОСТІ.

Автор показує, що екологічні цінності є важливою coa-довою соціокультурних орієнтацій суспільства та особистості і їх якісна своєрідність проявляється через розуміння специфіки фундаментального відношення "людина-природа" з урахуванням комплексних процесів взаємовпливу_й взаємозалежності обох сторін даного відношення /гуманізації природи і- нату-ралізаці ї людини/. ■

Дисертант робить спробу виділити .систему екологічних цінностей із ієрархії цінностей, в основу якої береться якісна характеристика довкілля, з якої випливають економічні, екологічні, естетичні, художні, етичні ЦІННОСТІ природи, основані на екологічних знаннях, а також визначає специфіку екологічних цінностей.

Якщо спробувати систематизувати широке поле інтерпретацій екологічних цінностей, то насамперед, необхідно вказати на медичний та санітарно-гігієнічний аспекти, зокрема на такі природні чинники життєдіяльності людини, як:

- вивчення стану природного довкілля; '

- дослідження стану здоров'я населення;

- пошук та обгрунтування зв’язків між станом природно-

- 18 -

го оточення та здоров'ям населення.

Надзвичайно актуальною постає проблема концептуальне поєднання результатів природознавства та суспільствознаї тва, які й нині в сучасній науці продовзкують розглядатися автономні і навіть несумісні.

В дисертації також аналізуються розуміння сутності змісту екологічної культури. Серед різноманітних підходів визначеня феномена "екологнічна культура" найбільшої обгр^ тованості, на наш погляд, набуває соціокультурологічний.

В третьому розділі. "Аксіологічний аспект формуваї екологічної культури особистості" визначається, що час « форій від бурхливого розвитку науково-технічної революц: коли панувала віра у всемогутність науки та техніки посту! во проходить. В вік автоматизованих та комп'ютерних техі логій, безпека суспільства та природи, багато в чому, за жить від окремої особистості, її знань, вмінь, навиків.

Для вирішення екологічної проблеми недостач технічних та наукових інструментаріїв, тут необхідний дух< ний, культурний потенціал. Тому останнім часом в літерат: та в засобах масової інформації багато говорять про е: логічні цінності, екологічну культуру, про необхідність формування. Звідси і поява таких нових понять як екологі совість, екологічна етика, особлива естетика взаємовідко людини й природи. З’явилась чітка тенденція виділення е логічної культури в особливий вид загальної культури, обхіднісгь формування! розвитку.

Процес "екологізадії" все ширше охоплює різномані напрямки сучасної науки. Розглядаючи їх основні аспекти м

на виділити три тенденції: .

- вичленення екологічного контексту в різних суспільних, природничих і технічних науках;

- введення в навчальний курс спеціальних дисциплін екологічного змісту;

- створення цілого ряду прикладних, наукових досліджень,

Цінністна орієнтація людської діяльності - глибина,

дійсна причина деградації природного середовища Для вирішення комплексу проблем по поліпшенню екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалити екологічну політику в суспільстві, особливо систему навчання і виховання.

З огляду на загальне екологічне невігластво, екологічну некомпентентність людей і, зокрема, молоді та враховуючи очевидну обставину, що лише правовими актами не вирішуються проблми такого рівня, конче необхідне створення загальної системи екологічної системи всеобучу в Україні. Основні-» принципом у підходах до створення ефективних форм освіти маї бути принцип безперервності екологічної освіти на протяз: життя особистості.

У висновках підводяться підсумки дослідження, формулюються практичні пропозиції по вирішенню екологічної проблем: в умовах сучасного етапу НТП. Практичні оптимізації систем освіти необхідно здійснювати в контексті виховання еко логічної культури та екологічних цінностей особистості.

Першочерговими заходами в цьому зв'язку є:

а/ гуманізація освіти;

б/ створення безперервної екологічної ОСВІТИ, що 0X0 пить всі вікові групи населення.

. - 20 -Основні положення ' дисертації викладені в та» публікаціях автора: ’

1. Морозова ЛЕ Формування екологічних цінностей

ринкові відносини. // Проблема переходу України до ринкої відносин. Тези доповідей науково-практичної конференц: М. Вінниця, 1993. - С. 74.

' 2. Морозова Л. її. Науково-технічний прогрес та формувг

ня екологічних цінностей інженерної діяльності. // Мето; логічні проблеми інженерної діяльності. Тези доповідей НЕ ково—теоретичної конференції, м.Вінниця, 1993. - С.215.

3. Морозова Л П. Формування екологічної культури - і

обхідна передумова ' соціального поступу України. // об'єднана науково-медико-технічна конференція з міжнарод: участю. Київ-Вінниця, 1994. - С. 16-17.

4. Морозова ЛП. Ієрархія духовних цінностей

індивідуальній свідомості. // Духовні орієнтації молоді: ; наміка і формування, м. Київ. 1994. - С. 6-29.

Morosovei L. P. Personal Ecological Values: Formation and Essence. The thesis is a manuscript submitted for the degree of Master of the philosofical sciences for spesiality n. a. T. Shevchenko, Kiev, 1994.

There is being defended 5 scientific works, which includs theoretical research of the conception of personal ecological values formation. There were defined philosofical principles of the values Phenomanon research.

There were analysed the ecological values of different catigories of Ukrainian population according the redioonal principle and were researched values at the concrete historical situation.

There was defined, that personal ecological values are components of the socio-culturel orientation of the society and the Person, and that the main factor of the fcrrration of ecologscal values and culture is the creation of the education and upringing, orienting the person on the ecological values.

Key wcrols: ecological values, culture, ecological crisis, "person-nature", enviroument.

Морозова JI. IL Экологические ценности личности: формирование и сущность. Диссертация является рукописью на соискание ученої! степени кандидата философских наук по специальности 09.01.11 - социальная философия. Киевский национальный университет имени Тараса Шеченка, Киев, 1994.

Защищается 4 научных работ, которые содержат теоретическое исследование концепции формирования экологических ценностей личности. Определены философско-мировоззренческие принципы исследования феномена ценностей. Проанализированы экологические ценности разных категорий населения Украины в региональном разрезе, раскрыты особенности экологических ценностей в конкретно-историческом разрезе. Установлено, что экологические ценности являются составной социокультурных ориентаций общества и личности; основным фактором формирования экологических ценностей и экологической культуры являється создание единой системы просвещения и воспитания, ориентирующих личность и экологические ценности.

Ключові слова: екологічна цінність, культура,екологічна криза, "людина-природа", навколишнє середовище.