автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Экономическая культура современного украинскогообщества

Полный текст автореферата диссертации по теме "Экономическая культура современного украинскогообщества"

Р Г Б од

- 1НСТИТУТ сощологп

- 8 ИДИ V--:

НАЦЮНАЛЫЮ1 АКАДЕМП НАУК УКРА1НИ

на правах рукопису

ПРИХОДЫЮ ВОсгор1я ШтаваШа

ЕКОНОЫ1ЧНЛ КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО УКРАХНСЬКОГО' С У С П I Л Ь С Т В А

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац1Т на.здобуття наукового ступеня кандидата соц1олог1чних наук

Спец1альн1сть 22.00.03 -економ1чна соц1олог1я та соц1олог1я прац!

КИ1В - 1995

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана на кафедрi загально! та економ1чно! соцЮлогП Киевського державного економ!чного ун!верситету

Науковий кер1вник

0ф1ц1йн1 опоненти

- професор, доктор економ1чних наук, академ1к АН Ука!ни Пахомов Юр1й Миколайович

* доктор соц!олог1чних

наук

Макеев СерПй Олекс1йович

професор, кандидат ф1лософських наук

Конвай Богдан Иванович

Пров1дна орган!зац1я

в1дд1л украгнсько! культури 1нституту укра1нознавства Ки1вського ун1верситету 1м. Тараса Шевченка

Захист в!лбулеться '7¿>обн$ " 1995р. о /о го-дин1 на зас1данн1 спец1ал1зовано! ради Д 01.08.01 з захисту дисертацП на здобуття вченого ступеня доктора соц1олог1чних наук при 1нститут1 соцЮлогП АН Укра1ни за адресов 252021, м. Ки1в, вул. Шовковична , 12."

3 дисертац1ею мояна ознайомитись у б1бл1отец1 1нституту соцЮлогП HAH Укра1ни.

Автореферат роз1сланий и <ri)'Q6«S-1995р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради

кандидат педагог1чних наук

Е.А. Афон1н

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АКТУАЛЬЩСТЬ ТЕНИ ДОСЛ1ДЯЕННЯ.

В останн1 роки в1дбуваються зм1ни в сусп1льно-пол!тичному устрою, систем1 управл1ння економ1кою, з'явились нов! форми власност1, нов1 "вузли" економ1чно! активност!, а також вив!льнення сотен тисяч роб!тник!в з сфери управл1ння та ви-робництва, посилення соц1ально-економ1чно1 диференц!ац1Г сусп!льних груп, формування в сусп1льств1 б1льш очевидних. н1ж ран1ше полюс1в б1дност1 та багатства, зростання злочинност!. Все це кор1нним чином зм1нило мотиви вчинк!в. 1нтереси. взасмозв'язки людей та орган1зац1й. Багато колишн1х звичок в 1нших умовах нер1дко стають не т1льки неефективними. але й шк1дливими. В зв'язку з цим необх1дно: 1ндентиф1циювати сте-реотипи повед1нки кожно! людини, негативних з точки зору нових соц!ально-економ1чних умов; поборота негативн! стереотипи; сформувати нов1 психолог1чн1 установки та мотиви д!яльност1.

Б1льш1сть з наведених заход1в допомогли б зд1йснити в1дродження та розвиток в!льного п1дприемництва, прояви якого довгий час недопускались та карались. 3 приводу недопущения експлуатацП людини людиною елементи ринкових в!дносин без-жал1сно придушувались . В результат1 прац1вники були перетворен! в слухняних виконавц!в вказ1вок кер1вник1в, наск!льки б безглуздими вони не були. Це сприяло тому, що у труд1вник!в сформувалась психология, яка заключаеться в сл1дуючому: н1хто не бажае бути б!дним, але 1 не бажае, щоб 1нш1 багатШ. На жаль, нав!ть т1 нов1 п1дприемц1, що могли виступати.. як соц!альна верства, яка п!дтримуе економ1чн1 ринков! реформи, з р1зних причин н1яко! реально! п!дтримки процесу д1йсного еко-ном1чного реформування в Укра!н1 не забезпечуе. Але.жодн1 оп-тим1стичн1 прогнози не можуть зд1йснитись без формування нового ментал!тету, який можна б було назвати ринковим: ризик, прибуток, самов!дпов1дальн!сть.

В зв'язку з цим сл!д також в!дм1тити, що в минулому ми багато втрачали 1 зараз продовжуемо втрачати в1д того, що не змогли в повн!й м!р1 розкр!постити 1н!циативу, творч1сть, са-мост!йн!сть людей. В цьому зараз 1 заключаеться найб!льш важ-

лива 1 важна задача, яку монливо виконати. т!льки якщо особи будуть бачити власну зац!кавлен1сть в ефективн!й д1яльност1 свое! орган1зац11.

Окрема увага повинна прид1лятись особистам якостям, як1 виходять за рамки профес!йних. Так, дов1ра та чесн!сть, !нш1 прояви високо! морал1 стають незам1нимим ресурсом в спрощенн1 та п!двшценн! ефективност1 д1лових в1дносин, економ1чно! д!яльност1. Ц1 ж якост1 та висока загальна культура -вир1шальна передумова формування сприятливого морально-психо-лог!чного кл1мату, п1двищення ефективност! виробництва. Що ж стосуеться !н1циативи та заповзятливост1, то без них економ!ка здаеться парал1зованою. Тому велику роль в виведенн1 кра!ни на як1сно вищий р1вень повинна в1д1гравати економ1чна культура. Д1йсно. т1льки з допомогою культури цього не можна досягти, а врвховуючи те, що культура та економ!ка т1сно пов'язан1 та впливають одна на одну, то висока економ1чна культура сприяе ефективному розвитку економ!ки, розповсюдженню меценатства, гуман!зац11 прац!. Але з !ншого боку, якщо економ1ка не-достатньо розвинута, 1 серед суб'ект1в економ1ки йде жорстока боротьба заможлив1сть вижити, то культура в1дходить на другий план. Тому т!льки якщо одночасно прид1ляти увагу розвитку еко-ном1ки 1 п1двищенню р1вня економ1чно! культури можливо скор1ше 1 з меньшими зусиллями прийти до бажаного результату.

Економ1чна культура являе собою ун1кальне по складност1 1 багатству зм1сту комплексне явище, з внутр1шньою структурою та системою взаемозв'язк!в з 1ншими соц1альними та економ1чними явищами. Через п1знання сут1 економ1чно! культури вик-растал1зовуеться повна уява про багатоаспектну соц1ально-еко-ном1чну д1яльн!сть людини. а значить в1дкриваються нов! можли-вост1 для ц!ленаправлено! ор!ентац11 особистост1 1 держави на активну, св1дому участь в пошуках ^та зд!йсненню конкретних план!в по виходу крагни з кризи. Тому це досл!дження присвяче-но поглибленному вивченню процес1в формування ! розвитку еко-ном1чно! культури. пошуку засоб!в п!двищення II р1вня .

Стан науково! розробки теми. Проблеми економ!чно1 культури пор1вняно недавно стали предметом уваги вчених СНД та Ук-ра!ни. Все б!льше вчених схиляеться до думки, що поняття еко-ном!чно! культури ширше понять: культура прац!, профес!!, кор-

nopaqiï тощо. I хоча вже кажуть "культура п1дприемства". "культура 1 комерц!я", в той же час. завдяки внутр1шн!м чинни-кам, культура живе на 1зольован1й територИ, яка не мае н1чого сп1льного з "буднями прац1".

В економ1чно розвинутих крагнах. ф!рми з св1товим 1м'ям замислюються про власну культуру; правл1ння, кер!вники та во-лодар1. а не т1льки гуманЮтично зор!ентован1 в1дд1ли ор-ган1зац11 1 розвитку кадр!в. займаються р1шенням питания, чи 1снуе уява про д1йсн1 ц1нност1, як1 привели до ycnixy п1дприемство, що це за ц1нност1. чи не застарШ вони , чи не 1снуе потреба в îx оновлен!.

У нас в KpaïHl поки що зд1йснюються т1льки перш1 спроби в анал!з1 економ1чно! культури. Це поняття/ще практично не роз-роблено, немае загальноприйнятого визначення 1 тому, кожен вчений, який займаеться ц!ею проблемою вкладае в не! свое значения. Даже Ti роботи, як! присвячен1 "економ1чн!й культур1". п1д цим терм1ном розум1ють культуру корпорац!й (Ассонов Г.Ф.. Хуторенко 0.А., та 1н.), культуру мислення, культуру ведения переговоры (Шскотин М. ) тощо.

Сл1д вид1лити роботи Заславсько! T.I., PhbkIhoï Р.В. "Соц1олог1я економ1чного життя", з анал1зом IcTopiï та аспект1в економ1чно1 культури; Кузьминова Л.I. "Наша еко-ном!чна культура сьогодн!". де автор анал!зуе р1вн! еко-HOM14HOÏ культури; роботу Пономарьова, Попова. Чичканова "Еко-ном1чна культура трудящих", у як!й показано структуру еко-H0Mi4H0i культури. Економ1чну культуру Poclï анал1зуе Кузьми-нов Я., культуру економ!ки досл1джуе Щербина В. Багато роб1т присвячено культур1 п1дприемництва (Рюттингер Р.. Агеев А. I., Апресян Р., брмошенко В. М.. Котлер Ф., Верхан П., Верховода Л., Грачов I.В., Омаров A.M. та 1н.). Про культуру мислення пишуть Олдак П.Г.,- Бляхман Л.е., Скоробогатов 1.Б.. Малахов C.B., KItob А. I., Улиб1н К.0.. Хейне Пол та 1н. Проблему культури прац1 розробляли Соколова Г.Н., Хижняк Л.М.. Жуков В.К. та iH.

Таким чином, хоча вже проведена деяка робота в досл1дженн1 економ1чноГ культури. але зостаеться дуже багато протир1чь. дискус1йних питань тощо.

Багато вчених вивчають та висв1тлюють проблему еко-HOM14HOÏ культури, нав1ть не обумовлюючи, що вони п!д цим ро-

зум1ють. Але в л1тератур1 вке е перш1 визначення. Приведемо два , найб!льш значних. Наприклад. Т1това H.A. 1 Пузирков Е.В. пишуть, що економ1чною культурою сл!д вважати те. як осв!та та засвоена сукупность економ!чних знань, перетворилась в пе-реконання та сприяе активн1й трудов!й та сусп1льн1й д1яльност1 в 1нтересах соц1ал1стичного буд1вництва. Б1льш повне визначення дали Заславська Т.I. та Ривк1на Р. В. : "Економ1чна культура - це сукупнЮть соц1альних ц1нностей та норм. як1 стають регуляторами економ1чно! повед1нки та виконують роль соц!ально! пам'ят1 економ1чного розвитку".

Але ц1 визначення не е повними. та мають сво! недол!ки, поряд з перевагами.

В зв'язку з цим доц1льно почати • вивчення економ!чно1 культури з розробки сутност1 та структури . взаемозв'язк1в з 1ншими явищами, розкриття сфери II використання. Сл!д дослШ-ти 1сторичну долю економ1чно! культури, показати яка вона повинна бути в нашому сусп1льств1 та що для цього потр1бно зро-бити.

ОБ-еКТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ: сфера впливу культурних фактор!в на розвиток економ!ки та фактори, що сприяють п!двищенню р!вня економ!чно! культури населения.

ПРЕДМЕТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ: взаемозв'язок елемент1в економ!чно! культури. Ix прояв в сфер! економ!ки.

МЕТА Д0СЛ1ДЖЕННЯ: розробка та обгрунтування сутност1 та структури. тип1в економ1чно1 культури, анал1з економ!чно! культури Укра1ни та визначення направлень п1двищення р!вня економ1чно! культури населения.

Визначена мета перёдбачае р1шення таких ЗАВДАНЬ:

1. Анал!з сутност! економ!чно1 культури.

2. Розробка структури економ1чно1 культури, досл1дження взаемозв'язку елемент!в, що в не! входять.

3. Обгрунтування критер1в тип1зацИ економ!чно! культури, виведення на Ix основ! та анал1з основних тип1в економ1чно! культури.

4. Вивчення фактор!в . що сприяли чи заважали виникненню

- 5 - .

та розвитку економ1чно! культури Украгни.

5. Анал1з економ1чно! культури Украгни в перех1дний пер1од в1д тотал1тарно! системи до ринково!.

6. Розробка методики дослШення економ1чно! культури населения.

7. Розробка основних заход1в по п1двищенню р1вня еко-ном!чно1 культури людей.

В дисертацП сформульована робоча Г1П0ТЕЗА: на процес формування та р1вень розвитку економ1чно! культури населения впливае сукупн1сть таких фактор!в:

- генетична схильн1сть;

- ментальн1сть населения кра1ни:

- ступ1нь розвитку економ1чного потенц1алу;

- ступ1нь розвитку науки та осв1ти;

- взаемозв'язок декларованих та реально 1снуючих ц1нностей в сфер1 економ1ки;

ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГ1ЧНУ ОСНОВУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ становлять прац1 таких в1тчизняних та заруб1жних вчених як Заславська Т. I., Ривк1на Р.В., ИтоваН. 0., Кузьминов Л. I.. Пономарев. Чичканов. Агеев А.I.. Пахомов Ю.М.. Котлер Ф., Рюттингер Р.. Бляхман Л. С., Ассонов Г.Ф., Хуторенко 0. А.. Шабл1й Е. I. та 1н., в яких даються р1зн1 п1дходи до вивчення економ1чно! культури як в загальному вигляд!.' так 1 для рег1он1в, осв1тлен1 р1зн1 аспекта економ1чно! культури. спец!ф1ка П прояву на р1зних етапах 1сторичного розвитку.

ЕМП1РИЧНА БАЗА ДИСЕРТАЦП - результата соц!олог1чного досл1дження, проведенного автором в м. Киев1 в 1992 роц1 з до-помогою анкетного методу. Характер виб1рки - квотний. Бибикова сукупн1сть - 300 чолов1к. В досл1дженн1 викеристана тестова методика, що рорзроблена автором.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертаШйно! робота полягае в сл!дуючих положениях, винесених автором на И захист:

1. Економ1чна культура - це. по-перше, система ц1нностей' та норм, котр1 визначають економ1чну повед1нку та д1яльн1сть 1ндивид1в та груп. Ix способ1в мислення та сприйняття, та.

по-друге, методи та спос1би реал1зац1! цих ц!нностей та норм.

2. Економ1чна культура складаеться з сукупност! таких взаемопов'язаних аспект1в: культури д1яльност1, соц1ально-психолог1чного аспекту, д1лово1 етики, естетики та науко-во-техн1чного аспекту.

3. Ильки комплексний п1дх1д до аспект1в поняття пробле-ми, що вивчаеться дае змогу робити узагальнення, що до наяв-ност1 економ1чно1 культури.

4. Критер1ем типизац!! економ!чно! культури сл!д вважати поеднання авангардност! явища з його адекватн!стю тогочасним умовам.

5. Можна вид1лити типи економ1чно! культури в 1сторичному аспект!.: традиц1йно! економ1чно! системи, ринково! та командно!; та в сучасних умовах: европейську, американську, японсь-ку, радянську економ!чн! культури з в!дпов!дними кожн!й з них особливостями.

6. Факторами, що сприяли виникненню та поширенню сфери впливу економ!чно! культури Укра!ни сл1д вважати генетичну направленнЮть, розвиток в укра!нському сел1 особистовласниць-ких тенденц1й, 1ндив1дуальне ведения господарства. вплив ко-зацтва на стиль господарювання, обмежен1сть земельно! площ! та !н.

7. Фактори. що заважали п!двищенню р!вня економ!чно! культури Укра!ни: не було високорозвинутих ринкових в!дносин, командно-адм!нистративн1 методи управл1ння, що !снували на про-тяз1 багатьох десятил!ть, монопол1зм в економ1ц1 та 1н.

8. Економ!чна культура Укра!ни на етап1 переходу в1д то-тал1тарно! системи до ринково! характеризуеться взаемод1ею ц!нностей та норм, що !снували в недалекому минулому, але впливають на !! формування 1 тепер та тих, що виникають на су-часному етап1 розвитку крахни.

9. ГИдвищення р1вня економ1чно! культури Укра!ни залежить в!д забезпечення конкурентоздатност! нац1онально! економ1ки, зм!н в масов1й св!домост!, удосконалення метод!в соц1ального захисту населения та !н.

10. Вивчення механ!зму формування економ!чно! культури у р1зних профес!йних, соц!ально-демограф!чних труп населения дозволяе розробляти конкретн1 рекомендацИ державними та ко-мерц!йними структурами в напрямку впливу на процес формування

економ!чно! культура у р1зних прошарк1з населения.

11. Анал1з результат1в тестово! методики опитування допо-магае взнати, наск1льки в1рно опитуван1 розум1ють значения но-вих економ1чних понять та ситуац1й, а це в свою чергу дозволяе робити висновки про те. як вони ор1ентуються в реальн1й дШсност!, наск1льки вони здатн1 приймати в1рн1 р1шення.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМ1СТЬ дисертацП полягае в тому, що методика та результата дослШення можуть бути взят! за основу для подальшого вивчення економ1чно! культури населения, умов та фактор1в П п1двищення. ДисертаЩя м!стить також анал1з стану економ1чно! кудьтури населения Украгни на сучасному етап1 роз-витку, тому може лягти в основу концепцП п1двищення р!вня економ1чно1 культури та сприяти б1льш широкому п1дходу до роз-робки конкретних заход1в по II вт1ленню в життя .

Розроблена методика допоможе в вивченн1 р1вня економ1чно! культури серед р1зних труп, прошарк!в населения.

Висновки та рекомендацП можуть бути використан! вчени-ми-спец1ал1стами, педагогами, кер1вниками державних та ко-мерц!йних структур в досл!дницьк1й, педагог1чн!й. виховн1й, осв1тницьк1й та управл1нськ1й д1яльност1 з метою п!двищення ефективност! економ!чно! та соц1ально! д!яльност1 кра!ни вза-гал! та суб'ект1в економ1ки зокрема.*.

АПРОБАЦ1Я РОБОТИ Основн! положения дисертацП допов1да-лись автором на зас1даннях кафедри загально! та економ1чно! соц1олог11 Ки!вського державного економ1чного ун1верситету, на м!жнародн1й конференцП "Культура та етноетика" (м. Ки1в, 1994р.), всеукра!нськ1й конференцП " Укра1нознавство 1 гу-ман1зац1я осв1ти" (м. Дн1пропетровськ, 1993р.), науково-прак-тичн1й конференцП " Проблеми трудозбереження та соц1ального захисту населения в перЮд переходу до ринково! економ1ки" (м. Ки1в, 1992р.) Результата досл1джень були викладен1 автором в статт1 в журнал1 "Економ1ка, закон, ринок".

Структура дисертацП зумовлена характером, зм1стом. метою досл1джено1 проблеми. Робота складаеться 1з вступу. трьох роздШв, заключения, б1бл1ограф1чного матер1алу та додатку.

II. ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОГИ

У вступ! розкриваються доц!льн1сть 1 актуальн!сть теми дисертац1йно1 робота, визначаеться стан П науково! розробки, об'ект, предмет, мета, наукова новизна, обгрунтовуеться II те-оретичне 1 практичне значения.

У першому роздШ - " Економ1чна культура - як соц!альне явище" розроблюеться основне поняття, структура економ!чно! культури, И властивост! та р!вн1, а також критер1й тип1зац1Д. та типи економ1чно! культури.

Багато вчених вже прийшли до висновку, що економ1ка кра!ни зокрема обумовлена культурою нац11, тобто культура нак-ладае в1дбиток на розвиток економ!ки. Зв'язок економ!ки та культури знаходить свое в1дображення в способ1 життя людини. його розум1нн1 св!ту, в1дношенн1 до свое! д1яльност1 тощо. Це доводять 1 соц1ологи /Заславська T.I., Ривк1на Р.В./, психологи /Китов О.М., Олдак П.Г., Бляхман Л.С./, пол1тологи /Тощенко Ж.Т./, економ1сти /Апресян Р., Куз1н В.. ермошенко В.М., Омаров О.М./.

Проявом загально! культури в сфер1 економ1ки е економ!чна культура, яка найб1льш концентровано виражае ц1нност1 досяг-нення мети людиною в економ!чн1й сфер1, накопичений сусп1льст-вом економ1чний досв!д. Це як1сна характеристика р1вня еко-ном1чних знань трудящих, навичк!в та ум1нь господарювання, розвинутост1 економ1чно1 св1домост1 та мислення. Економ1чна культура в1дображае повноту використання економ1чних закон!в. трансформац1ю Ix об'ективних вимог та мотиви господарсько! д1яльност1 людей. Бона визначае реал!стичн1сть та впливае на як1сть управл1ння та ефективн!сть прац! кожного роб1тника.

Оск1льки зм1ст економ1чно! культури т1сно пов'язаний з культурою в широкому розум1нн! цього слова, спочатку необх!дно уточнити суть поняття культури взагал1. За основу теоретичного досл1дження можна взяти найб1льш обгрунтован1 розробки поняття та стуктури економ1чно! культури Кузьминова Л. I., Заславсько! Т. I.. Ривк1но1 Р. В.

Анал1з 1снуючих джерел з проблеми економ1чно1 культури, особист1 м1ркування та уточнения дозволяють зробити висновок , що економ1чна культура - це, по-перше, система ц1нностей та норм.як! визначають економ!чну повед1нку та д!яльн!сть 1ндив1д1в та груп, 1х способ1в мислення та сприйняття, та, подруге, методи та спос1би реал!зац11 цих ц1нностей та норм.

ТеорП. що направлен! на вивчення досл1джувано1 проблеми. дозволяють розробити стуктуру поняття економ1чно! культури. дещо в!дм1нну в1д ус1х. що були на цей час, яку можна зобрази-ти схематично:

ЕК0Н0М1ЧНА КУЛЬТУРА ! ! |

КУЛЬТУРА Д1ЯЛБН0СТ1

!С0Ц1АЛЬНО-ПСИХО-■!Л0Г1ЧНИЙ АСПЕКТ ! КУЛЬТУРИ

1НФ0РМАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА

! ! ! !

культура культура культура особист!

управл1ння трудово! мислення якост! повед!нки

Прояв кожного аспекту економ1чно! культури окремо в!д 1нших не е св!доцтвом економ!чно! культури в ц1лому, т!льки взаемозв'язок вс!х елемент!в св1дчить про II наявн!сть.

Економ!чна культура - це усв1домлен! та використан! на практиц1 ор!ентири трудово! повед1нки. Член сусп1льства одер-жуе ц1 ор1ентири з двух джерел: по-перше, з висновк!в еко-ном1чно1 науки; по-друге. з особистого досв!ду . В першому ви-падку мова йде про науковий, в другому - про повсякденний р1вень економ!чно! культури.

Кр!м того, 1снують дек1лька тип1в економ1чно! культури. Критер!ем типизацП е поеднання авангардност! явища з його

адекватн1стю сучасним умовам. Т1льки тод1. коли ц1нност1 та норми нац1лен1 на'досягнення б1льш високого р1вня, на б!льш як!сний розвиток , та, з 1ншого боку, в той же самий час вони не в1д1рван1 в1д д!йсност1. а , навпаки. в1дпов1дають 1й, р1вню розвитку економ1ки, ефективн! на сучасному етап! ,т1льки в цьому випадку можна говорити про наявнють економ1чно! культури. А по м1р1 поеднання авангардност1 з адекватн!стю можна робити висновки про р1вень економ1чно! культури.

Сл1д в1дм1тити, що одне й теж явище в р1зних економ1чних умовах /економ1чних системах/ може бути як проявом економ1чно! культури, так 1 св1доцтвом И в1дсутност1. В той же час в кожн1й економ1чн1й систем! е св1й комплекс ц1нностей та норм, як1 т1льки в ц1й економ1чн1й систем1 вважаються економ1чною культурою.

1снують трад1ц1йна економ1чна система, ринкова та командна з в1дпов1дними ним типами економ1чних культур. Кр1м того можна вид1лити сучасну европейську, американську, японську, та так звану радянську економ1чну культуру з в!дпов1дними кожн1й з них особливостями.

В ДРУГОМУ Р03Д1Л1 "Ринков1 в!дносини - як фактор форму-вання економ1чно! культури" розглядаеться 1стор1я виникнення, розвитку економ1чно! культури в Укра!н1, фактори, як1 цьому сприяли та заважали; та особливост! економ1чно! культури в пер1од переходу в1д тотал1тарно! системи до ринково!.

Висока економ1чна культура е одним з фактор1в, як1 спри-яють усп1шному розвитку економ1ки. Без анал1зу помилок минуло-го досв1ду, без конкретно! програми д1й не можливо н1чого зм1нити, можна т!льки пог1ршити положения. Але в минулому були не т1льки помилки, але 1 досягнення, як1 необх!дн1 1 тепер. Не можна повн1стю в1дмовитись в1д регулювання економ1ки, пустити все на самоплив, бо насл1дки можуть бути непередбачен1.Але в той же час потр1бно, щоб у господарник1в було б1льше са-мост1йност1 в принятт1 р1шень. в1дпов1дальност1 за 1х долю. Таким чином, щоб нам1тити шляхи розвитку економ1ки. потр1бно спочатку проанал1зувати минуле та сьогодення, розглянути не-обх1дн1сть переходу до ринково! економ1ки, впливу економ1чно!

культури на прогрес в економ1ц1.

На розвиток економ1чних в1дносин впливае те. в яких 1сто-ричних умовах розвивались, т! позитивн1 та негативн! момента результату цього розвитку, як1 збер1глись та мають на сучасно-му етап! важливе значения. Щож було позитивного та негативного в 1сторичному розвитку економ!ки Укра1ни?

До позитивних якостей. як1 характеризують економ1ку крахни та сприяють впровадженню ринкових в1дносин та розвитку економ1чно! культури в1дноситься генетична направлен1сть.Не-дивлячись на явне в!дставання, Укра1на. мае генетичне тя-гот1ння до Европи. бо вона - нос1й европейського ментал1тету. Великий розвиток одержали в украшському сел1 особистов-ласницьк1 тенденецП . Цьому сприяли 1 паевий устр!й "громад", який давав 1мпульс п1дприемницькому та господарському в1дношен-ню до д1ла, 1 характер закр1пачення. яке прийшло на Украшу значно п1зн1ше не було таким розповсюдженним, як в Рос11, та багато 1нших момент1в.

В аграрному устро! укра!нського села населения займалось 1ндив1дуальним ведениям господарства.- Це дозволяло формувати якост1, як1 необх!дн1 та важлив1 для п1дприемницьких форм ведения господарства, особливо для ринкового п1дприемництва.

Безумовно позитивно впливало на господарювання 1 така соц1альна форма як козацтво. 3 ним т!сно пов'язано Юнування в1льних землекористувач1в, що не могло безсл1дно минута для формування економ1чно! культури нацП.

На культуру та рац1ональность господарювання в Укра!н1 позитивно впливала 1 обмеженн1сть земельних площ. Адже в1домо, що обмеження простору - одна з причин 1нтенсиф1кац11, удоско-налення метод1в рац1онального господарювання, воно сприяе ак-тивност1 та п1дприемництву. А це , при в1дсутност1 ур1внюван-ня, веде до формування не т!льки господаря, але 1 особистост1.

Все це та багато 1ншого, - св1дчить про нахил Укра1ни до ринкових в1дносин, а також демократичних основ життя.

Кр1м того, 1снують явища, що накопичились за минулий пер1од, як1 гальмують прогрес в економ1ц! та не сприяють розвитку економ1чно! культури.

По-перше, у нас в кра!н1 н1коли не 1снувало високорозви-нутих ринкових в1дносин. Насл1дком цього можна вважати слабке розповсюдження необх1дних для нормального функц1онування ринку

- 12 -

соц1альних 1нститут1в та ц!нностних ор!ентац!й.

Багато проблем породжено недосконал1стю механ1зму ц!ноут-ворення.

Накопичення структурних диспропорц1й в економ!ц1. в1дмова . в1д централизованно! адм!нистративно-командно! системи управляя привели до б1льшого загострення 1нфляц1йного про-цесу,стимулювали розвиток "чорного ринку", суттевого понижения життевого р1веня багатьох пласт1в населения.

Все це привело до порушення господарських зв'язк1в, пад1нню виробництва в б1льшост1 промислових галузей, катост-роф1чного обезц1нення нац!онально! валюта, бурхливого розвитку т1ньово! економ1ки, появи нових соц1ально- економ1чних проблем, отже 1 до гальмування розвитку економ!чно! культури.

Криза в економ1ц1 та культур1 обумовлена трьома-основни-ми трупами причин:

1. Успадкована з радянських час1в економ1чна система, стала неефективною. опинилась в стан1 глибоко! кризи. Сучасний стан економ1ки не сприяе п1двищенню р1вня економ!чно! культури, не створюе умов для цього. 1 важко зац1кавити населения та ке-р1вник1в прид1ляти б1льше уваги культур1за нин!шн1х умов.

2. Це проблеми, як! безпосередньо пов'язан! з радикальни-ми соц1ально-економ1чними перетвореннями, зам!ною модел1 господарсько! системи, а також деформац11 в сфер1 економ1ки та культури, 1до виникають в результат! щх перетворень.

3. Очевидно, що рухаючись до ринково! системи; все б1льше будуть знаходитись 11 внутр!шн! проблеми, так як ринков1 в1дносини також мають серйозн1 недол!ки . що повинн1 компе-нсуватись в!дпов1дною пол1тикою держави.

Кр!м того, в пер1од переходу кра!ни до ринково! еко-ном1ки. коли в1дбуваеться ломка стереотип1в мислення. не-обх1дно прид!ляти увагу не т!льки нововведениям в сфер! еко-ном!ки, але 1 неаби- яку роль при цьому повинна в!д!грати 1 культура, зокрема економ1чна культура. Хоча культура б1льш консервативна, пор!вняно з економ!кою. але якщо зд!йснювати реформи т1льки в економ!ц1 та економ!чними методами, то насл!дки можуть проявитися т1льки через деякий час, але можуть бути дуже серйозними, шк!дливими, та як! важче виправити.

В ТРЕТЬОМУ Р03Д1Л1 " Економ1чна культура в св1тл1 сучасних проблем ринкових в!дносин в наш1й кра!н1 /досв1д соц1олог!чно-го дослШення/" розроблена програма досл!дження. методика та методология, проведено анал!з результат1в досл1дження та роз-роблен1 конкретн! рекомендацП по п1двищенню р1вня економ1чно! культури, взагал1. а також методи, що повинн1 сприяти б1льш1й ефективност! осв1тньо! робота в!дпов1дних орган1зац!й. загальн! п1дходи до зд1йснення р1зних р1вн1в управл1ння процесом форму-вання економ!чно! культури населения в навчальних та виробни-чих колективах, зокрема.

В розд1л1 розроблено механ1зм формування економ1чно! культури в св!гл1 едност1 ц1нностей економ1чно! д1яльност1 та економ1чно1 св1домост1 населения, встановлено зв'язок м1ж процесом п!двищення р1вня економ1чно! культури населения та роз-витком 1х економ1чно! активност1.

В досл1дженн1, поряд з питаниями про конкретну д1яльн1сть та ц!нност1, якими керуються респондента, було розроблено тестову методику,яка дозволяе визначити р!вень економ1чно1 грамотност!..

В результат! було виявлено, що респондента в ц1лому мають невисокий р1вень економ!чно! культури. Так як основн1 елементи економ!чно! культури - це культура д1яльност1 та соц!аль-но-психолог1чний аспект , то було розглянуто ц! частини уза-гальнено. , .

Респондента продемонстрували в ц1лому середн1й р!вень економ!чних знань, як елемента культури мислення /див. схему/.

Було проанал1зовано, в якому сп1вв1дношенн1 знаходяться р1вень економ1чних знань та наявн1сть спец1ально! економ!чно! осв1ти.

На найб1льш загальн1 питания краще в1дпов1дали респондента. як1 мають спец!альну економ1чну осв1ту, а на деяк1 конкретн! питания про ситуацП ринково! економ1ки краще в!дпов1да-ли особи, що не мають спец1ально! економ1чно! осв!ти. Але в середньому, ц1 дв! групи респондент!в в1дпов1дали в!рно в се-редньому практично в одинаков!й м1р1.

Досл!дження показало, що наявн!сть економ!чно! осв!ти не забезпечила б!льш глибокого розум1ння явищ та процес1в ринко-во! економ1ки.

Заслуговуе на особливу увагу вплив р!вня економ!чно!

- 14 -

досв1дченност! на конкретну д1яльн!сть.

По-перше, посилення бажання працювати б1льш 1нтенсивно корелюе з п1двищенням р!вня економ!чних знань та, по-друге, зменьшення впевненост1 респондент!в у тону, що вони можуть б!льш продуктивно працювати пов'язане з1 зменьшенням р1вня економ1чно! грамотност!,тобто респондента, що не впевнен! в сво1х силах, не бажають працювати б1льш 1нтенсивно. А якщо лю-дина не зможе б1льш як1сно працювати, то 1й важче буде знайти роботу, бо проблема безроб!ття вже стала актуальною.

Респонденти'з б!льш високим р!внем економ1чно! грамот-ност! б1льш впевнен1 в тому, що вони зможуть одержати нову профес1ю або повищити квал1ф1кац1ю в випадку необх1дност1, в той же час в них б1льша незадоволен1сть можлив1стю реал1зовати сво! навички, ум1ння в профес1йн1й д1яльност1. Це пояснюеться там, що в них або б!льш висок! запити, або недол1ками в ор-ган1зац11 виробничого процесу, або якщо сама профес1я не доз-воляе реал1зовати зд1бност1.

Кр1м того, з п1двищенням р1вня економ1чно! грамотност! в ус1х профес1йно-квал1ф1кац1йних трупах зникае формальне в1дно-шення до сво1х обов'язк1в. 0соблив1стю цих роб1тник1в е зростання 1нтересу до зм!сту прац1, його творчШ насиченост1, можливост! самореал1зац!1 в трудов1й д1яльност1. 1снуе також важлива законом1рн1сть: з п!двищенням осв!тнього, культурного та квал1ф1кац1йного р1вня роб1тник1в умови прац1 для них ста-ють все меньш привабливими,нав!ть при високих зароб1тках бага-то з них в1ддають перевагу "робот1 на себе" в невеликих Ф1рмах. де 1снують можливост1 творчих контакт1в, експеременту-вання тощо.•

Все це повинно сприяти широкому розповсюдженню еко-ном1чнох культури з II акцентом на автоном1ю та незалежн1сть, свободу д1лово! активност1, з культом процв1тання та усп1ху . самореал!зац1ею особистост! в ход1 ведения свое! справи, еко-ном1чна культура повинна перетворитись в важлив1ший моти-вац1йний фактор на р!вн1 1ндив1дуально1 св1домост1.

Недостача економ!чних знань. зокрема. та економ1чно! культури в ц!лому, призводить до того, що наше просування до ринку можна охарактеризувати як деякий специф!чний консерватизм, який проявляеться в збер1ганн1 стану руйнування.

Шдвищення р!вня економ!чно! культури потребуе по-перше.

розповсюдження 1нструментальних знань та навичок та. по-друге. створення ефективних 1нститут1в, що забезпечували б максимально р!вн! можливост1 прояву економ!чно1 активност1 та доступ до 1нформац11.

Програма впливу на економ1чну культуру повинна передбача-

ти:

1. ГИдвищення р1вня переп1дготовки менеджер1в на баз! ц1леспрямовано! п1дтримки пров1дних шк1л б1знесу та консульта-тивних ф1рм. В1дпов1дн1 органи повинн1 визначати життездатн1 та перспективн1 структури та забезпечувати 1м п!дтримку в межах ц1е1 програми. Зовн1шня п1дтримка може включати ф!нансу-вання стипенд1й, орган1зац1ю переп1дготовки та методичну допо-могу.

2. Широке використання практики гарантування державою (через спец1альн1 фонди) середньострокових 1нвестиц1йних про-ект1в в нових секторах економ1ки. Таке гарантування повинно передбачати визначений в1дсоток в1дшкодування реальних витрат у випадку невдачи.

3. Широке видання ор1г1нально! та заруб1жнсн. л1тератури по маркетингу, управл1нню ф1рмою, бухобл1ку, св1тов1й торг1вл1 тощо.

4. Ц1леспрямован1 заходи по формуванню д!лово1 етики та культури орган1зац!йних в1дносин. Сл!д адаптувати до наших умов в1дпов1дний зах1дний досв1д.

5. Цив1л1зован1 форми правового забезпечення комерц1йно1 д1яльност1 з метою п!двищити П економ1чну безпеку та в1дпов1дальн1сть учасник1в угоди.

В ЗАКЛЮЧЕНН1 дисертацИ викладен! основы! п!дсумки робота.

В ДОДАТКУ показана анкета, яка була використана в процес! соц!олог!чного досл!дження.

0СН0ВН1 ВИСНОВКИ РОБОТИ.

Швидко зб1льшилась верства населения, що !менуеться п!дприемцями, котр! виступають суб'ектами ринкових в!дносин.

Це зб1лыпення в1дбулося при в1дсутност1 в1дпов!дно! бази, тому тема економ1чно! культури набула особливо! актуальности Якщо розглядати п1дприемц1в кр1зь призму д1лово! культури, що не-обх1дна в ринковому середовищ!, то виявиться, що далеко не вс1 вони волод!ють достатньо високим р1внем ц1е! д1лово! культури зокрема, та економ1чно! культури вц1лому.

В кра!н1 склалася своер1дна економ1чна культура, спе-циф1чна система норм, ц1нностей, 1нтерес1в широких верств населения, котра потребуе серйозно! корекцП.

Для нормального економ!чного розвитку кра!ни необх!дна висока економ1чна культура, що включае едн1сть слова та д1ла, теорН та практики.

Економ1чна культура розвиваеться роками та десятил1ттями та затверджуеться т1льки на практичному досв1д1. Але на "цей процес впливае все культурно-ц1нн1стне середовище, що ро-зум1еться широко. Тому важливе св1доме формування цього сере-довища з допомогою просв1тництва, осв1ти, створення умов для генерування пргресивних ц1нностей.

В зв'язку з цим необх1дно осв1домлення сутност1 та зм1сту економ1чно! культури 1 1сторичного досв1ду I! розвитку в кра!н1 та за !! межами.

Характеристика р1зних труп населения дала змогу розробити рекомендацИ по п1двищенню р1вня економ1чно! культури грома-дян, як1 п!дтвержують необх1дн1сть в першу чергу удосконалити методику осв1ти .

Перший досв1д п1двищення р1вня економ!чно! культури в кра!н1 переконуе, що майбутн!х кер1вник1в сл1д починати п1дго-товляти ще з1 школи, орган1зовуючи для цього спец1альн1 курси та факультативи, як1 вже починають 1снувати та приносити ко-ристь. Основам кер1вно! д1яльност1 сл1д навчати бригадир1в, майстр!в, начальника п1дрозд1л1в, спец1ал1ст1в. Форми осв1ти сл1д диференц1ювати по р1вню п!дготовки контингенту. Враховую-чи вкрай важку ф1нансову ситуац1ю багатьох наших п1дприемств та орган1зац1й необх1дно п1дготовляти людей. як1 б були здатн1 на нестандартн1 р1шуч1 д11, нац1ленн1 на кор1нне покращення господарсько! ситуацП. Необх1дно також суттево поглибити п1дготовку не т1льки по економ1чним проблемам, але й по праву, психологИ, соц1олог11. етиц1.

Продуктивне просування до ринково! економ1ки в наших умо-

вах нереально не т1льки без широкого спектру школ, 1нститут1в, академ1й б!знесу, але й без широкого спектру консультац1йних Ф1рм. 1х задача - бути висококвал1ф1кац1йними радниками по всьому спектру проблем, пов'язаних з переходом до ринку, фор-муванням нових економ!чних, кер1вних та соц1альних структур, з визначенням шлях1в вир1шення р1зних конфл1кт1в м!ж р1зними д1ловими партнерами, м1ж п1дприемствами та державними ор-ган1зац1ями тощо.

Особливу роль повинн! з1грати рег1ональн1 та м1сцев! ор-гани влади, як1 зац1кавлен! в. прискореному впровадженн! ринко-вих в1дносин. Необх1дне 1х сприяння в моб1л1зац11 засоб1в вс1х зац1кавлених стор1н / в тому числ1 вид1лення власних кошт1в/, а також в орган1зац1! п1дготовки спец1ал1ст1в, в сфер1 менеджменту, маркетингу. орган1зац11 д1лових сем1нар1в, стажуваннь та 1н. форм осв1ти як в кра!н1. так 1 за II межами.

Кр1м того, засоби масово! 1нформац11 та науков1 видання повинн1 показувати. як той чи 1нший б1знесмен досяг усп1ху, за рахунок яких конкретних якостей. Та виявляти. що це саме та сукупн1сть якостей, яку ми пов'язуемо з поняттям "економ1чна культура" . Важливо не т1льки вчити п1дприемця. як та що потр1бно робити. важливо навчити його, чого не потр1бно роби-ти.

ПОЛОЖЕНИЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЩ! В1Д0БРАЖЕН1 В ТАКИХ РОБОТАХ АВТОРА:

Економ1чна культура населения як передумова ефективних перетворень в сфер! прац1// Матер1али науково-практично! кон-ференцП "Проблеми трудозбереження 1 соц1ального захисту населения Укра1ни в умовах ринково! економ1ки". - К.- 1993,-с. 193-195.

Шдвищення економ1чно! культури як один з можливих шлях1.в виходу 1з кризи економ1ки // Матер1али Всеукра1нсько1 науково-практично! конференцИ "Укра1нознавство ! гуман!зац!я осв!ти". - Дн!пропетровськ. - 1993. - с. 56-57.

- 18 -

Роль економической культуры в прогрессивном развитии экономики страны // Матер1али м1жнародно1 науково-практично! кон-ференцП "Культура та етноетика". - К. - 1994. с. 59-61.

Без економ1чно! культури не може бути цив1л1зованого ринку // Економ1ка. закон, ринок. - 1994. - N2. - с. 19-21.

Приходько В.Н. Экономическая культура современного украинского общества.

На правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.03 - экономическая социология и социология труда.

Институт социологии АН Украины, г.Киев. 1995. Работа

содержит теоретическое исследование сущности, особенностей, связей и типов экономической культуры, а также программу и результаты эмпирического исследования, где установлено, что:

- респонденты в целом имеют невысокий уровень экономической культуры;

- чем ниже уровеь экономической грамотности, тем меньше ценность повышения этого уровня;

- наличие специального экономического образования не обеспечило более углубленного понимания явлений и процессов рыночной экономики.

Prlchodko V.N. Economic Culture of Modem Ukrainian Society.

On the right of manuscript. Thesis to grant a scientific degree of the candidate of sociological sciences in speciality 22.00.03 Economic Sociology and Labor Sociology.

Institute of Sociology attached to Academy of Sciences. Kiev. 1995.

The work contains theoretical research of the essence, features, connections and types of economic culture as well as a program and results of empiric research, determining that:

- on the whole, respondents have no high level of economic culture;

-the lover level of economic knowledge the less value to

increase this;

-providing a special economic education doesn't come to the deep understanding about phenomenona and processes of market economics;

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: економ1чна культура, ц1нност1, норми. Ук-ра!на, сусп1льство, досв1дченн1сть. активн!сть.

¡идп. до жрцху£sf.Ü'J~. íoDuai 60x84/16« Hanip офс. друк. of с. j:jo3. дсук. л. 1,з . У1,:оз.Ёэоб.-31цб. Обл.-зид.л. о,9 . Тиоаа íoo приы. Заи.З'У/.

ГнституЕ проблей :.;атео1злознззства

i::. 1.м;.фоанпезича АН * У к р a ïh m

252680 Khïb SSO, дСП, зул.КрЕИ2ан1вського,3.

«ьтьшщя Оперативно!' тшграфН

ÎHCincyту пооблеы :.-:атео1алознззст5а

in. 1.;...гаанпезлчэ АН Jkosïhïi

252оБ0 KiîÏB oôO, дои, 3yji.Kp¿:i¡hahí3cbkoro,3.