автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Этносоциокультурные особенности славянских культур в украинском Придунавье /социокультурный аспект/

Полный текст автореферата диссертации по теме "Этносоциокультурные особенности славянских культур в украинском Придунавье /социокультурный аспект/"

оа

КИШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ 1НСТИТУТ КУЛЬТУРЛ

На правах рукопису

АНУФР1еВ ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

етносоцюкультурн1 0с0блив0ст1 слов-янськях сгпльнот в укра!'нському прлдунав-!'./сощокультурний аспект /

Споцгальн)сть: 17.00.08 - Теор1я та {стортя культури

Автореферат дисертаци на здоб.уття наукового ступеня кандидата ¡сторичних наук

- 1995

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в КкУвському державному ¡нститутг кульг.ури

Науковий кер!вник - доктор ф1лософських наук професор Семашко Олександр Миколайович

0ф1ц1йн1 опоненти : I. Доктор ¡сторичних наук професор Панчук Май 1ванович 2. Кандидат ф1лософських наук старший науковий сп!вроб1тник Попов Борис Васильович

Провiдна наукова установа - 1нститут мистоцтвоэнавства, фольклористики та етнологП HAH УкраУни im. М.Т.Рнльс ького,м.Ки Ув

Захист в(дбудеться о 14 00 год. " 1995 р. на

aacinaHHt спеЦ1ал1зовяноУ вченоУ роди Д.01.34.02 при КиУвському державному 1нститут1 культ.ури / м. КиУв, вул. Щорса, 36 /

3 дисс-ртац(ею могла оэнайомитися у б!бл10тец( КиУвського державного Институту культ.ури / м.КиУв, вул. Щорса, 36 /

Автореферат роз1слан.ий "</f " ¡995 р.

Вчений секретар спеЦ1ал1.зовано1 вченоУ ради'

\

Актуальн»сть теми. Багатоман1тн1сть1 динам1чн1еть сучасного м!ж-этнТчного буття, виникнення нових форм взасмов!дносин М1ж людиною 1 :усп(льством ка основ! приоритету загальнолюдських ценностей 1 нац{ энальних традиций, потребуе нових гндход!э до багатьох чинник!в 1 ви-т1р1в людського 1снування, эосередження уваги на етн}чн!й специфщ! культури.

У сучасн1й на.уц! нам1тизся процес розгляду сусп1льства як сфе-ри д!яльност!, а относу як сфори життя лидей. При цьому ваго.ме'м!сце ;ьогодш займають дослхдження людини, вивчоння етнопсихолоНчних рис або ментальних культурних архетип¡в та стереотипов, тобто усього того, що пов"язано з поняттям народна культура. .

Саме досл!дження етнокультури сьогодн! набувае бсобливого значения I ваги у зв"язку 1з необх1дн!стга пол!культурного {снування .

диалогу культур - д!алогу етнос{в " та створення пеоедумов для па-р^етного Д1а - та пол1логу культур : '/х взаемозбагачення, штеграци п укражйьку культуру I разом з нею у св!тову.

Фукдочан1сть етжчного життя соц^альним контекстом вимагае не-эбг<дност! його розгляду в систем! " етнос - культура - с.усп1льство", тобто в етносошокультурному вим:р!. Все це зумовлое потребу викорис-тання методолог':'! наукових галузей, котр! дослгджують р1зн! явищч через призму соцгальних в1дносин, зосереджують увагу на сучасних 1нди-каторах етн(чних парадигм.

Тому використання методологл I етносоц;ологм в досл1дженн! етнокультури певних етнос{в сьогодн( мав принципове значения, аджо ет-носоц1олог!я як теоретико- методолог!чна валузь дозволяе.на и основ1 створтаати нов! науков) в^дгалуяення, розглядати через поняття " сус-гпльшсть " етнос I культуру, тобто новий аспект - етносоц!окульту-ролог!чний.

Нер^вноцшн! процеси ет!пчного життя XX столгття / якультурац1я,

асим!ляц1я, маргшал1зац1я /, що вгдбувались в нашому сусп1льствь призвели до того, що стнокультура втратила свхй 1сторико- етнхчний сенс ¡дентифгкатора людини за I"1 етн1чним станом, зумовила ставлен-ня до не! як вторинно'1, допом1кно'1 галуз! в р!зних межуючих науках, I це тод!, коли гармошйне бу'ття народу можливе в аутентичному для етносу природньому еередовищь бо лише автохтоний етнос спроможний зберегти довк1лля, оск:льки воно для нього не лише ресурсне начало, але й джерело д1яльност1. • , .

Сьогодн!, коли нов4 1сторичн1 умови життя зумовлюють нову со-ц^культурну реальн!сть, етнокультура набувас великого значения у формуванн! етн1чно'1 св!домост1, бо вона пов"яэана :з втратою комплексу меншовартост1 1 розв"язаннякультурних проблем за схемою" на-цшнальна б^льиНсть - нац!ональн1 меншини ".Вона покликана забезпе-чити р1вн! умови для збереження, трансм{сП 1 в!дтворення складо-вих чинншНв народноI культури всгх етнос¿в, що мешкаоть на терен1 нашо'1 держави / д1алог культур /» як! в такому пол!етн1чному сере-довищ! як Укра1на магсть значения 1дентиф1катора конкретного народу.

Саме етнокультура I р!вень 'И. функЩонування в социокультурному, просторово-часовому вишр1 створюс подв1йне буття " для етносу' 1 " для всIX ") зумовлюе включен¡сть етнокультурних цпшостей у всесв1тн1Я контекст, сприяе самозбереженню етноеу особливо за умов культурно} асимхляцП.

Теоретичною проблемою нашого дослщження е з"яс.уван-ня проблеми ¡снучання етнокультури в сучасних умовэх життя 1 роз-витку ртзних нацтональних сптльнот, тобто проблема збереження, В1д-творения, актуалхзацП етнок.ультурних чинник:в в автохтоноку та в неавтохтоному середовищК

Ступ I и ь о'прпцьованост! проблеми. Етнокультура впродов« певного часу досл1джувалась виключно з позицП традиц I йно-поб.утово У

{ультури, що зумовило ii вивчення в галуз1 етнографП та фольклорис--тики / Ю.БромлеЯ, С.Токарев, Д.Зелен1н,К.Гуслистий, 0.Колосса,О.Дей, ■¡.Шумада тощо /.Поруч з традищРним вивченням народно'! культури вче-

вое б!льше стали звертати увагу на систему етшчних вхдносин /С.Арутюнов, Н.Чебоксарова, Л.Гушльов, Т.ТаболЫа, А.Орлов, А.Поно-ларьов тощо /, на етнопсихологччн! риси етносу / I.Koh, Д.Белш, З.Дутков, С.Галкша, I.Клюева,Т.Старовойтова тощо /, на ревень етно-гоц1окультурних npouociß в суеп1льств{ та Тх прогноэування / Л.Дро-51жева, В.Козлов, В.Пименови, В.Кузеев, З.Свтух тощо /, вивчення стереотиШв национального буття та ix вплив на етнхчну св1ДОМ1сть людей / Л.Шкляр, Б.Попов, B.JHcobhü.B. 1гнатов тощо/, проблем cniB-¿снування автохтоного етносу з ¿няими пол1етн1чними сгпльнотами в певному природньому середовищ1 та i'x вплив на дермвотворч! проце-си / I. Курас, К.Римаронко, М.Данчук, В.Жмир,0.Б1ляов тощо /. Bei ц! досл1д»;ення в комплекс спричинюять hobi параметра вивчоння дано'! проблеми, зосередження уваги на осмисленн!Феномену культури, вивчення глибинного в його роэум-imu, визначення " архетипib або код1в " ii структур«, окремлення i'i порвинного, тобто стрижневого р1вня 1снування в оучасних умовах ново! форми м1жетн1чного буття, на розушню того, що " самовтрата етносу с водночас ударом по ге-нофодцу Bcie'i cbttoboi культури" / Д.Лихачов /.

Надзвичайний iHTepeo у цьому зв"язку викликае пол!етн!чний ре-rioH Придунав"я, географ!чне розташування якого, поруч з юторич-ною специф!кою заселения краю, зумовлюе своер!дн1сть побутування тут слов"янських етнокультур. Сама заселен1сть Придунав"я р1зними народами i географ1чне розташування створад ун{иальн1сть цього краю, дае MOMUBiCTb на емшричному материал! визначити етнокультурн1 процеси, виявити роМональн! риси його функц1онування, оск!льки й сьогодН1 на piBHi егносоцшкультури bih залишився не досл1дженим, потребуе науковего вивчення 1 узагальнення.

- б -

Об"ектом досл1дження в слов"янськ! сшльноти п1вденно'1 час тини БесарабП в етнологичному аспект!, а його предметом - сучасний стан функцхонування етнокультури / украхнсько'х, болгарсько!', росШ-сько1 / в Иридунав"I.

Мета даного досл1дження - на основ I соцхоетнологхчного вив-чення дати комплексну характеристику особливостей функц1онування слов"янських етнокультур, виявити своер1дн!сть взаемозв"язку слов"я нських етнокультур/ взаемодхю, взаемовплив / в цьому реГ10Н1 та ви-значити перспективи 1х розвитку.

Для реал1зац11 поставлено!" мети були вирхшенх такх завдання :

- виявити мхсце етносоц1окультури в систем! нац!онально! культури;

- намхтити принцип« етносоцхокультурного дослхдження;

- вйзначити систему сучасних характеристик етносоц!окультури / украшав, рос ¿ян, болгар / рег!ону ;

- вивчити рег1ональн1 особливост! функц!онуваннй слов"янських етнокультур;

- розглянути фольклор слов"кнських сшльнотяк один 1з визначаль-них сучасних показник1в побутування етнокультури етнос1в Лридунав"я

- нам1тити перспективу збереження ! п1дтримки слов"янських етнокультур региону.

Актуальиить нашого досл1дження зумовлена тим, що проблема значения етнокультурних чинникхв в систем! формування ет-н!чно!', а такоас I нац!онально! св!домост1 та !х мхсця в нац1ональ-н!й культур! щодо проблеми словпянсько'1 етнокультури Придунав"я розглядаеться вперше. Вивчити рег1ональну специфику слов"янськп! етнокультури 11ридунавмя - це значить визначити сучасн» етнокультури! процеси 11 збереження та нам1тити перспективи !'х розвитку.

Новизна досл1дження полягае в тому, що : I. Використання культуролог1чного гпдходу / як ун!версального I за-гально- методолог¡чного / до Вивчення етнокультурних процес1в сло-в"янських сп!льнот дас можливгсть отримати нов! знания про сучасний

стан функцхонування слов"янсько'1 етнокультури Прилунав"я, яка це hg була предметом етнологi4Horo досл1дження. ---------;--------------

2. Визначення сучасних характеристик слов"янсько1 етнокультури ре-rioHy проводиться не т1льки на етнолог ¡чному pisHi, ало i га допо-могаз етносоц1олог1чного досл!Д":ення, то дае нам момизхсть зизна-чити з большою долею В1рогхлност1 стан i"i пойутування.

3,_ Bei узагальнення давались ко ochobi фольклорно- етнзграф1чних експедиц1й, до фольклор виступае одним i3 суттевих показншив збе-реження етнокультури слов"янських сп1дьнот periony.

¡Дето д и доелгдження. Складн1сть i динам1чн!сть явища етнокультури як засобу а куму ля ц i i icToptmoi' пам"ят1 народу, зумовив ви-6ip основного метода доелдаення. Таким методом в дашй дисертацП виступае етносоцгологгчний. Разом з тим викориетовувались та-

кой: i загальнонауков! методи : типолоМчний, генетичний, гсторико-пор!вняльний.

Натер i а л доелдаення. Досл1дасеннк грунтуеться на основ! науков;тх етнограф1чних спостережень за населениям'укра'шщз, болгар, pociHH КШйського та 1зма1льсакого районхз, особливостей i'x компактних розеелень в Kpai, що дае мо!Клив1сть б!лыг каочно ви-явити тенденцй' функц1оиування етнокультури етнос1в рехчону.

В робот! вперае аналгзустъоя pisöHb функцхонування етнокультури основних етнос iß 11ридунав"я i даеться порта спроба класиф1кацП сучасного стану фольклору в цьому perioHi.

Теоретичие значения дисертацх i яолягае в тому, що от-римання нових знань про специфику функцхонування слов"янсьних етно-культур в конкретному середовицх / perioHi / вхдбуввоться на основ: застосувзння i використання етносощокультурного подходу / тобто розглядання системи " етнос - культура - сусп1льство " / до визчен-ня етшчних яв1.д, що не т1льки поглиблюе наш! знания про загальн1 принцип« i тенденцП розвитку етнокультурних процесхв в цьому Kpai', але й висв!тлюе деяк: i'x региональна вияви. Це дае можлив!сть в- pi3-

них аспектах / соц!олог!чному, фольклорно- етнограф!чному / вияви-ти деяк! сучасн! етнокультурн! парадигки буття слов"янства в Приду-нав"'1.

Практична ц1нн1сть роботи випливае 1з можливост! 1 до-ц!льност1 використання И основних положень 4 висновкхв у в1дпов!д-них роздхлах курс!в " Теор1я 1 1стор!я культури " Етносоц1ологхя", " Оольклористик' а " тощо.

Окрем! положения 1 висновки дисертацЛ' можуть бути певним п!д-грунтям у розробц! програм 1 план!в подалыдого розвитку еткокультур-них взаемин мереями 1зма1'ла та К!л!и

Деяк! висновки прац! можуть враховуватись при кординац!I дер-жавних етнокультурних програм, як! розроблягаться М!н1сгзрством у справах м!яснац1ональних в!дносин, ы!грац!У та культ 1 в УкраУни тощо.

Апробац1я роботи. Результати досл!дження були виклада-н! та обговорен! на всеукраУнаьких науково - практичних конференц!-ях / Умань : 1993, 1змаУл : 1992, КиУв : 1994, Одеса : 1994, Кривий Р1г : 1994 /, на м!жвуз!вськ!й конфоренц1'1 вчоних краУн сп I в дружно-ст1 / 1зма1л : 1994 опубл!кован! у двох етнограф!чних нррисах / 1змаУл : .1993 /, а також узагальнен! в брошур! / 1змаУл : 1994 /,

Структура I обсяг роботи. Дисертац!я складаеться 1з вступу, трьох частин, списку використаноУ л!тератури, джерел та 1лю-стративного ыатер1алу, а також додатку.

0еновн1положоння,цо виносяться на захист :

1. &гносоц!окультурний п!дх!д узагальнюе 1 об"еднуе у соб! ыетодо-лог!ю р!зшх гуман!тарних наук / етнологП, относ оц! о лог И, фольклористики тощо /, дае ыожлив1сть досл^джузати етн1чн1 процеси в соц!альному контекст! через систему " етнос - культура - сусШль-ство створюс уыови для комплексного вивчення етшчних парадигм лодського 1снування в синхрон!1.

2. Л!д етнокультурою та У У головними чинниками / етнопсихолог!чн!

характеристики, духовна тредищйна культура, матер!альна традицШна культура,' мова/ маються на уваз1 етн1чн1 1ндикатори поведении / штам-пи, шаблони, зразки /, архетипи i стереотипи, e.THi4Hi кода, виробле-ni багатов1КОвим доев¿дом народу i устален! в його культур!,- тобто система традицгй та стереотип1в народу.

3. Mipa збереженост! традиций та стереотипов визначае функцхонуван-ня етнокультури слов"янських спьчьнот ¿1ридунав"я, що впливае на ет-н!чну св1дом!сть л*)цей цъого региону.

.4. Нсзв&гтючи на 2Мтенс;тн1сть конгакт1в полхстнхчних спх'льнот peri-ону, тобто взаемодш, взаемоьплив, та на втрату д.еяких втносоцхокуль-турних чин какiB, етнокультура i зараз залишаеться одним з головних 1дентиф1катор1в нац1онально1 св 1 домоетi народу в цьому xpa'i.

5. Враховуючи рхвень функц10нування етнокультури s perioHi, а так о к наявн!сть в н!й специфичных ознак етнокультури - автохтона, можна вважати рос1ян та болгар рег1ональними етнхчними спь-шнотам.

6. Етнокультура украшц^о, росхлн, болгзр в Придумав""i icnye не у

всix складових чинниках / але в pisniS ;.;ipi i оалежно в!д конкретного етносу /, що пов"язано i3 загалькою'тенденцхею скорочекня функ-Ц10нування народно! культури сьогодн:.

7. Етнокультура росiян - CTapoaipiB в perioHi м^цно пов"язана э рз-Л1г1йно» парадигмою, яка влзиачас П функц^онування"сьогоднп з одг ного боку, в обрядовому комплекс! в^дтворгслться головш оэнаки мет-рополп ; з другого, простежуиться ас;и:ляЦ1Йи1 процеси народноi культури рocinH - cTaposipie.

8. .Народна культура укря\'нц1в , збер!гаючи основнi автехтоин! озна-ки материнсъксго центру, набула в кра'1 споцифхчних peri ональнях ознак, що впливае на рхвень функЦ1онування П чинншйв : в обрядовому комплекс! в!дэначаеться трансформац!я i скорочекня обряд1в, запози-чення деяких обрядових елементхв шлих eTHQcin / болпар, молдован /, в !нших етнокультурних чинниках / окремих жанрах, фольклору, матерi-ально! культури, ментальност! / украгнська етнокультура позитивно

закр^люсться у св(домоет* на ?!льки рос1йського, але й болгарсько-го, молдавсысого етноо!в, що впливае на р1вень П функЦ!он,ування в цьому periOHi.

9. Етнокульт.ура болгар в Придунав"'!, в пор1внянн! з рос!йськога та украшською, в менипй wipi зазнала етнокультурних асим1ляЦ1йних npoueciB, внасл1док ствррення " замкнутого середовища "i збережен-ня до сучасного часу традиц!йного св!тогляду i побуту, що впливае досить суттево на етн1чну св1дом1сть болгар рег1ону.

10. Сучасний етнокульт.урний прочее pertону забапвлений такок нега-тивними тенденциями культурноi' асям1ляЦ1 i - маргжал 133141 i, що с наследном економтчних, пол^тичних, культурних причин, хоч вирхшаль-ними -в цьому в1дношенн1 зал.ишаються 1деолог!чн1, як! зумовили ство-рення штучних умов русифхкацП в кра'1, тому що росхйська культура, за винятком народно!', в ц!лому i сьогодн1 залишаеться визначальною в цьому perioHt. .

основний:.. змют досшджшня.

У вступ! обгрунтовуеться актуальн1сть_теми, визначасться теоретична проблема, мета,( завдання, мотоди дослгдкення, наукова новизна, теоретичне значения i практична ц1нн1сть дисертац!Y, даеться материал доелгдження, формулюотьсяосновн! положения, що виносяться на захист, а також даеться стислий опис структура роботи.

У першому роздШ - " Принципи i засоби доелгдження етносоцю-культурологiY " визначаеться зм1ст поняття етнокультури та i'i Mic-ця в систем! нац}онально'1 культури, розглядаеться методика етносо-ц!окультурного доелгдження.

У першому параграфi - "Етнакультура в систем! национально! культури " - розглядатотьЫ теоретичн1 парадигми i принципи розумж-ня относу в couiок.ультурному BUMipi. В роботi стисло анал1эутоться особливост! П1дх0д)в i уявлень про етнос, як1 б.ули притаманн! на-щому стол}ттю/ Ю.Бромлей,К.Чистов /.Дисертант под^ляе думку про те.що" етнос - це закрита соц1альна система, причому самодостатня

для свого розвитку 1 в!дтвороння "^.Наголошусться , що етючна сп1ль-нота-с етнотв{рною"структурою Гвиконус регулятивну функцию по вкшо-шенно до ¡нших, е базою утворенкя етючног традици, "архс-типу бать-

о

к^вчини '"".Етнокультура усВ1Домлювться нами як система етжчних код ¡в та стереотип ¡в, що належить тому чи Iнщому народов! як своерйшому та антрополог¡чному утвбренню, яка змптеться на протяз! 1сторП',яле поруч з' тим збер!^ае в цих эмшених формах деяк! б!лыа або менш постен! характеристики. Нами в1дзначасться, що стабШзуючою етнос 1 його культуру юсновощ е система традиц1й, яка е свого роду колективною пам"чттю,що акумулюе М1жпокол1нну етнокультурну шформацт.Рег.улюван-ня системи традиций в1дбувавться за допомогою етнгчних стереотигив, складених в' св!домост1 людей духовн! надбання, емоЦ1йно забарвлен{ образи, як{ повднують у соб! елемеити опису, оц!нки, тобто стандартизований образ .'/Даючи короткий огляд сучасних 1нтерпретац1й стан-дартизованого образу визначаемо, що вЫ е кодом етн1чн01 культури : виконуо функцш ядра в сиетем1 национальна культури /.Якщо для ет-носу I етнокультури головне значения мав дгахронна 1нформаЦ1я, то для наци - в значенн! етносоц!ального оргаюзму - синхроню зв"яз-ки, поруч з тим визначаоться, що поняття "етнос " 1 " нац1я " ба-з.уеться на жформац^йних зв"язках.

Визначаючи тенденцГ! вивчення феномену " нац1я як культурна .3

сп1льнота , шдкреслкзсм, що нац!я ".. .эеявлясться передус!М внас-лгдок дI У певних к.ультурних явищ тобто национальна культура - це" синтез етшчного, народного I {нонацзонального, переробленого ,за-своеного та збагачуючого национально. Етнокультура

'Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. М., 1990,С.5

о

Юнг К.Г. Современность и будущее.Минск,1992

3

Бромлей Ю.В.Этнические функции культуры.-В кн.: Этнознаковые функции культуры.-М.,1991.С.6

4Л»совий В. Етнос I нац1я // Вгсник АН Украши, 1993, № 10

в национальна культур! с iwwftaTopoM национально!' приналеасност! ет-. носу.

Розглядаються умови формування нац1онально1 самосв!Домост1/пси-холог!чн1, культурнт, соц!альн1 стимулятора тощо / : дасться структура функшонування етносу в сучасних умовах за схемою англ^йського етнолога E.CMtTa - ядро, уарг!нальний прошарок, етючн! категорп. . Висновок.Етнокультура займае в нац(ональн!й культур* стрижневе м*с-це, бо sBepirao в сво!'й пам"ят1 eTHt4Hi 1ндикатори повед1нки / ¡цтам-пи, зразки /, вироблен* доев¡дом народу i усталейi в його культурi. Нац1ональна культура - це етносощальне явище, а етнокультура - етн!ч» -не. . '

,У другому параграфt - "Методика етносоц!окультурного д0сл1дкен-ня " - доводиться необх!дн{сть використання загельнонаукового, гене-, тичного, субстрактного, структурного, функц1онального метод¡в в дос-л1дженн!, як! допомагають визначити р!зн!-сторони досл1д!гуваного яви-ща. Поряд з цим звер^асться увага на конкретно-1сторичннй метод. Ос-танн!й Н1би поеднуе в co6t найважлив1ш! вимоги Bcix попзредн1х ме-тод!в i виступае 'ix своtipiдням узагальненням. Конкретно-{сторичне доелгдження дозволяс розкрити суттев1 особливост! вияву е'тнокульту-ри^стосовно до певного сусп}льства. Воно визначас п!дх:д до етнокультури як сукупност* об"ективних i суб"ективних умов f фактор!в в контекст! tCTopti, як} мають вплив на Н функц1онування. 1 розвиток.

Враховуючи складний процес пол1функц1онування етнокультури в сучасних умовах, неможливгетю обмежитись тгльки конкретно-iсторич-ним методом, який не дае змоги охопити.цШсно весь спектр головних чинникьв етнокультури, ми використовуемо етносоц!олог1чний . В1н е синтетичним, оск{льки дозволяс розкрити ссцхальну зумовлен1сть национальных явищ етн1чно'1 культури i побуту, показати ix специф1к,у i 1нтенсивн1сть взаемодП та взасмовпливу соц!альних сп1льнот,розкрити

нац!ональну багатограннгсть соц1альних процесса 1 явищ, дас можли- ■ "в!сть"вивчатй"~ётн1чнЬ в соцгальному, I соЦ!альне в етн(чному. Висновок.Ел'носоцшлргччний метод з урахуванням набуткгв конкретно -¡сторичного в етн0С0Ц10культур1 створюс можлив1сть стикузакня, П13-нання методичных засо^Нв ме!куючих наук I використання Ух методов для адекватного В1дбиття д;йсностг, дозволяс побачити домж.уюч1 тенден-цГУ розвитку етшчних культур I прогноз.увати Ух-зм!ни.

У другому роздШ' - " СоШокультурн} характеристики Прадунав"я як об"скта досл1дкення етнокультури його народов " - розг'лядае.ться об"ект дослхдження Поидунав"ч, його 1Сторичн1 особливост!, визнача-ються його сучасн! соц1окультурна параметри та даяться результати емп!ричного дослтдження.

У першому параграф! - " Специфгка Придунав"я з точки зору ет- ■ носоц!ологГУ " - розкривагаться оообливостх заселения Бесараб1У р!з-ними нацтональними сп{льнотами впродоэк тривалого часу I наголоау-пться на тому, що активна колон1зац!я крап припэдас на к1нець ХУШ - початок XIX стол^ття / Див.: Кабузан В.Н. Заселение Новороссии в

г

ХУШ и I п. XIX в.,:М., 1Э7о /, що вплин.уло на специфику функ;по-н.ування етнок.ульт.ур цього краю. Б1ль:ие того, врах.уванкя специф;ки рег10ну пае можлив!Сть з"ясуватн,.в як!й мтр1 " элохтонна -культура" нащональноУ д1аспори зберй'ае типов) I головн1 ознаки СЕОеУ етнокультури, в1дм!тити, як1 чинники етнокультури гпддавться взасмодН з боку автохтоноУ культури. В1дзначаетьсч, що специф!чним аспектом Придунав"я с те, що ¡сну ванн я автохтоноУ культури, тобто.украУнсь-ко'1, також пов"язана 13 заселениям цього кранз майте одночасно з 1н-!гимн представниками р!зних национальностей. " .

Все где визначило мету етносоцтолог¡чного досл1дження - просл^д-к.увати специфтку етнпкульт.урних процесса в етшчно зм!шаному регчо-н' в сучасниг умовах засобами етносошолог1 У, як!й була п!дпорядко-вана прогряма дослтдження.

Лог1чному анал£зу п!ддаються головн! поняття, ягЛ визначають головы! параметри досл!джувано1 проблсми : етнокультура I етнокуль-турний процес.

3"ясування розумхння етнокультури у р^зних нац!ональних сп1льнот дас змогу в!дм1тити стан П рефлекс 11 у св¡домоет 1 народу, поглибити уявлення щодо 11 1снування в сучасному сусп!льств I. Ось чому важливим с визначення та розум!ння етнокультури в св1домост! р1зних представ-ник1в нац1ональних спхльнот, з"ясування М1сця, яке вона займае в на-цтональшй культурI 1 в ¡дентиф1кац11 людкни як представника конкретно! етн1чно'1 спгльноти.

йгн о кул ь турн и Й процес характеризуемся законом/рними змжами, як! в{дбуваються в систем! етносу. Для доел ¡дяення етнок.ультурного проце-су ми виокремлаемо найважлив1ш! II чинники до яких втдносимо : 1сто-ричне усв!домлення свого етносу, взаемод1я та.взаемовплив, збережен-ня етнокультури в конкретному середовищ! ■>■ розглядагаться на р!внI материально* культури, мови, етнопсихолог1чних характеристик та фольклору.

Концегш1я етносоц!окультурного досл!дження вит1кала з мети,об"ек-та, предмета доелгдження, яка полягае у тому, щоби визначити сучасн! рег1ональИ1 етнокульт.урн1 характеристики Придунав"я як об"екта вивчен-ня, м!сце обрядового фольклору в формуванн! национально* си¡домоет! етносIв краю, вгдмгтити сучасн! особливост! '¿х взасмод11, взаемовпли-ву тощо.

У розд1Л1 визначено гшотезу дослЦження, принципи вимгрювання, визначалась виб!ркова сукупн1сть на матер!ал1 статистичних даних ос-таннього перепису тощо.

В основу виб1рки покладено принцип системного выбору / системно-штервальна виб1рка /, що забезгсечуе пропорц^йне представництво вс!х одиниць, складаючих генеральну сукупн!сть, однак вгдносно невеликий обсяг виб1рково! сукупност1 вимагав використання додаткового засобу-стратиф1ковано* або районовано* виб1рки.

Ось чому генеральна сукупшеть розбивалась за мхсцем меткання-село або-м1сто. Виб1ркова процедура""такой" под I ля лас ь на с1льськ.у та м1ську.При в;дбор1 респондента в М1ст! I в селищах приймались до уваги нац1ональнхсть с процентному в!дношенш до останшх опубл1ко-ваних статистичних данях, а також в;к, профес!я тощо.

Методи збору жформацП розрахован! на и зб1р методом стандар-тизованого !нтерз"ю. В1н в найбьтьшгй мIрI забезпечуе з1рог!дН1сть та повноту вих!дних даних, бо в ньому посднуються можливост! як словесно'! ф1кеацп, так I кгльктсного вираження ¡нформацн. Виснопок. Створення програми на баз} етносоц!олог1чних принципах на-дас можлив!сть досл!дженню виявити не т!льки стан функфонування ет-нокультури слов"янських сп1льнот Придунав"я, але й в1дм1тити сучасн! соц!окультурн! парадигми етн1чних процес1в рег'ону.

У другому параграф! - " Етносоцюкультурн: парадигми сучасного Привунзв"я / анализ емп^ричного материалу /"- узагальнюсться дат, як! були отриман! п1д час дослгдження, дасться зр!з етнокультурного стану слов"янських сп1льнот в регЬнк

Етносоцшкультурн! параметри вмп1ричного дэсл!дження виявили тен-денцп, ян1 притамакн1 сучасном'у мисленнга I соц1альнэму життю в кра!-н!, котрI проходять п1д знаком " национального ренесансу ".Це стосу-етЬ'ся насамперед того, що нацшнальш змши на шдгрунт1 в1дтворен-ня традиций народно!' культури етноса в китт! людей, вплинуло, беэу-мовно, на IX св!Дом1сть, поглибило розумшня, значения, збережэння отнокультури в сучасних умовах / результата досл^дження М1ста I селищ району в багатьох випадках маготь тенденцию до сп 1впадання /.

Це наводить на яумку, що етнокультурн! чинкики в м1ст! продовжу-•оть впливати з помтнй м 1 рI на життя людей, адже вони пов"язан1 насамперед з таким важяивим поняттям, як нац!ональна, а точите етн!ч-на самосв¡домгсть, незважаючи на те, що сьогодн1 !снують тенденци розмивання етн1Чно'1 специфгки. Гнтерес до нацмнально! проблематики 1

ц!лого спектру Н чинник!в,включаючи 1 етнокультури1, сьогодн! пояснга-еться змшою усталених поглядев , в переконанн! у послаблений а зго-дом 1 зникненн! вагомост1 ! значимост! нац!онального чинника в розвит-к.у сучасного сусп 1льства.

Народна культура сьогодн! вважаеться етносами региону досить стойким етн!чним 1денти(Ыкатором / хоча зумовлений соц!альним контекстом /, який впливас на стан його ¡снування. Саме народна культура а: вс!ма сво'¿ми чинниками акумулюс в соб1 стереотипи етн!чного буття, е не т!ль-ки джерелом нац!онального мислення, еле й базуеться на усвЦомленн! головних II архетип!в - д(м, поле, храм, Зникнення

окремих часеин етнокультури з1 сфери народного побуту виявило стхйку

I

потребу, у багатьох респондент¡в необх1Дн!сть зберекення етнокультури сьогодн! ! особливо для прийдешних покол!нь, адже саме вона е м!цним п!дгрунтям для !снування етн1чно!' св {домоет I людей.

Етн1чш сШльноти, як! опинились у в1дрив1 в 1Д основного етн!ч-ного ядра в Придунав"! розум!ють, що одним гз засоб1в збереження ет-н1чно? д!л!1с!ност! с прихильн!сть до народно"! культури, котра виконуе сигн1ф!кативну функц1ю ! с одн!ею !з пров!дних сфер реал!эац1'! етн!ч-ноТ самосв1домост1.

Це зумовило те, що эначна к!льк!сть мешканц1р краю вид!лила важ-ливе м!сце етнокультури в нац!ональн1Й культур!. Б!льше того, дв! тре-тини респондент!в п1дкреслили, що етнокультура не може !снувати окре-мо в1д нац!онально* культури, адке стереотипи, як! склались у евгдо-моет! людей, емоц!йно забарвлен1 образи створюють стандартизований образ 1 е сутн!стю механ!зму традиц!й, виконуе функцш шдикатора в на-ц1ональн!Й культур!.

Досить вагомим показником с той факт, що з народною культурою дв! трет! респонденте познайомились саме в ранньому дитинств! !, що, само с!м"я в першу чергу, ! селище с тим головним чинником, який в!дтворюе м!ж покол!ннями транемшш, забезпечуе функц!онування етнокультури, хоча певна трансформац!я стереотшНв в1дчутна I сьогодн1.

- 17 -

3"ясування стану побутування окремих чинник!в етнокультури в рег!он! разом з тим виявив той факт, що процес урбан!зацП суспиь-ного життя сприяв тому, що матер!альна традиЦ1йна культура переважною б1лып!етп респондентов збер1гаеться не в повшй м!р1, б!льше того 1снуе в трансформованому вигляд1, що.може привести до забуття одного 13 головних архчтипгв кожно'! етнгчноУ культури - архетипу бу-динку, довк1лля та !н.

Дуже важливим для нашого досл!дження були отриман! дан!, як! ф1ксували думку людей Прицунав"я щодо р1вня ¡снування народно'! культури в житт1 рег!ону в сучасну добу.

Бхльппсть опитаних*вважають, що сьогодн! збереглися лише деяк1 складов! чаетини народно! культури: фольклор / 51,5 % в М1ст! ! 70% в сел! /, наиДональн! погляди ! звича!' / 21 % м!ських 1; 16,2 % е!ль-еьких респондент ¡в /. Це св!дчить про те, що фольклор ! сьогодн! зай-мае значне м!сце в житт! людей, е основним шдгрунтям для кожно! на-ц!онально'1 культури, виступае нев1д"емним феноменом нац!онального буття людей сьогоднI, бо саме В1н безпосередньо пов"язаний з! сферою традиц!Иного св!тогляду ! сошально! психолог! 1', адже в обрядовому комплекс! переплелися елементи язичництва I вияви християнського мислення, реальн1 уявлення ! погляди повднувались з рел!г1йними, ес-тетично эабарвлеш традиц11 зм!шувались з арха!'чними патр!архальними нормами та стереотипами повед!нки.

Довготривале мешкання р!зних етнос!в краю зумовлюе певний взае-иозв"язок 1 взаемовплив м!к етносами, пояснтое використання окремих складових чинник1в ¡ншо!' етнокультури в своему житт!.

Вявчення показало, що переважна частина опитаних запозичуе на-самперед рецепти нацюнальних страв, в той же час запозичення еле-мент1в нац1онального одягу I нац1онального буд!вництва п!дтвердила незначна частина респондент¡в.

Етносоц1олог1чне досл!дження виявило специф!чну рвг!ональну за-

коном!рн1сть : етноси ПридунаА"я / майже дв1 третях опитаних / в!д-ыовились визначити позитивна 1 негативн1 риси свспх втн!чних сус1-д!в /, наполягали на тому, що етн!чна приналемпсть не е виршаль-ною в цьому питанн1, хоча на досить маркхроване запитання, хто 1з нащональностей Придунав"я больше всього сп1вчутлив! на людське лихо, одна третина респонденте визначила такими укра'1нц1в 1 рос 1 ян /.

Поруч з тим, з"ясування мовно'х ситуацП в рег!он1 виявило той факт, що в м1ст! на вс!х р!внях : в с1м"1, на робот1, в загальних м!сцях переважае росгйська мова - 70 %. Краща сгтуац1я склалась в с!льському середовищ!, де на р1вн1 С1м"*, роботи р!дна мова / ук-ра^'чська, болгарська, молдавоька тощо / використовуеться майже половиною опитаних Ыльських респонденте, хоча насл!дки пол¡тики ру-сиф!кац1 'I в!дчутн1 1 тут, що не може не викликати занепокосння.

Визначальною рисою 1 неваперечним доказом м!жетн1чно1 ц1л1с_,— ност1 региону е той факт, що майже половина опитаних в м!ст1 х дв1 третини в сел1 вважае своего батьк!вщиною Бесарабш. Це е досить по-казовим фактором ев!домоет! людей реггону.

АналIз проведено^о досл1дження дозволяв констатувати, що етно-культура р!зних етнос1В Придунав"я, за довгий час свого 1снування зушла зберегти не тгльки типов 1 риси сво^х етн1чнлх культур - автохтонов, а й пристосувати IX до нових умов ¡снування, тобто вщбув--ся процес акультурац! I, хоча т1сний взаемозв"яэок I обумовив час-тковий вплив ¡нших культур рег!ону, що п!дтвердило б¡льше половини опитуваного населения.

Висновок.Проведене нами емшрично досл!дження дас моюпшеть в1д-эначити, що етнокультура сьогодт залишаеться не т4льни одним ¡з визначальних чинник!в формування етн1чно'1 св1домост1, викреслюв, св!доыо чи п!дсв1домо, первинну сферу життя народу, але й визначае спос1б 1снування етнос1в в р!зних сощальних аспектах буття людей, котр! концентруються в систем! " етнос - культура - сусп¡льство

Функцюнування етнокультури сьогодн! е одним !з головних.чинни------------

к!в Продовження розвйтку нац!ональних культур народ1в св1ту, забез-печус 1нтсгративн1 зв"язки 13 световой культурою взагал!, що эумов-1люс У У вплив на Сй1дом1Сть людей.

У третьему роздтл; - " Фольклор як один 13 визначальних показ-ник!в Побут.ування етнокультури относ :в Придунав"я " - даються теоре-тичн! узагальнення про м!сце фольклору в систем! етнокультури, виз-начаоться класиф!кац1я фольклору, що побудована на традиц!йному п1д-порядкуваннт : р1д- вид.- жанр- цикл- жанрово- тематична трупа/ Шу-мада Н.С. Сучасна' п!сенн1сть слов"янськиг народ!в .-К., 1981,0.123129 /.Поруч з тим розглядаеться нова класиф1кац1я побудованоУ на вих-ровдй систем: / Грица С.Й. /, яка, мае два вим1ри.1/ сонячно-б1олог1ч-ний вим:р або цикл еамоУ людини та 2/ природньо1-рацгональний вим^р або культурно-1сторичний цикл.

В цьому роздал! даеться перша спроба класиф1кацГ1 сучасного стану фольклору слов"янських зп:льнот / украУнц!в, рос1ян, болгар / в ■Придунав": на р1вн! обряаово: та необрядовоУ поезИ", яка завершуеть-ся загальними висновками та перспективою Ух розвйтку.

У першому параграф!- " Своер1дн1сть гЬольклорноУ традищУ росгян-старов!р1в в регион! : сучасш особливост1 Н функц1он,ування в краУ " - наголошупться на тому, що традиц!йний евгтогляд старов!р!в, який в першу чергу пов"язаний з Ух рел1г!йною парадигмою I , перепл!таю-чись э1 стародавн!ми рел1Г1йними канонами, визначас 1 сьогодн1 бут-тя цих людей, суттево впливас на ¡снування фольклору. Ми зазначаемо, що в Лридунав"У вибудувалась досить складна багаторгвнева система фольклорних зв"язк!в, яка зумовлюс р!зний р1вень запозичень того, чи !ншого жанру Фольклору.

Все це позначилось на обрядовому комплекс! старов!р!в I надало можлив!сть зберегти вес1льний обрядовий цикл, який а найпоширеншим обрядом у м:сцевого населения. Наголошуеться, що обрядовий цикл мае

сьогоднI в першу чергу естетичне значения, а не сакрально, хоча в ньому в1дтворкшться стародавн! коди життя, архетипи- д!м, церква тощо / С.Б. Кримський /. Характерною ознакою весельного свята старо-в1р!в в Придунав"'!' с те, що воно зберегло типов! риси рос1йськюс ш-сень 1 майке не В1дчуло взаемовпливу з боку вес{льних обряд{в ¡намх етнос!в.

У календарно- обрядовому цикд! / зимовий, весняний тощо / про-слхдковуеться тенденц1я до згасання : в!дсутня розвинута варгатив-н1сть, в!дчутна забарвленгсть лексичними, сйнтаксичними запозичення-ми укра'1'нц1в.

Необрядова поез!я старов1р1в представлена насамперед родинно-побутовими гленями: п!снI про кохання, П1сн1 про родинне життя, рекруте ьк! тощо. Характерною особливостю ц1с!" поезН с те, що саме вона в!дчула на соб! пом1тний вплив укра!'нських л^ричних п1сень / спгль/ н!сть образ1в, почутт1в сюжету I такелн. /.

В роботг зазначаеться, що необрядова поезхя найоЧльш активно взае--мод1с з 1ншими относами, школи при цьому втрачае сво'1 спсцифхчн! ознаки з гшгомовному культурному середовищ1 1 прискорюе асим1ляЦ1йн! процеси нрродно'1 культури рор1ян - старовгр1в. Поруч з тим региональна ознака рос!ян- старов1р!в в Придунав"'! пов"язана з тим, що тут фун--кц!онуе рибацький фольклор / П1сш, частгвки, прлповгдки / I пояс-нюсться побутом киття розееленням б¡ля рп;и Дунай. Висновок. Фольклор рос1ян- старов1р:в 1снус тгльки в окрёмих складо-вих чинниках, тобто не в повному вигляд1, що пов"язано !з загальною тенденц!ею скорочення фунмцонування народно'1 культури сьогоднкФольк -лорна традиц!я старовгргв в рег1он1 М1Цно пов"язана з рол!гШиою парадигмою, що визначае П функщонування в сьсгоденн I, хоча необрядова поез!я старов1р1в в бгльиий М1р1 зазнала процесу активно! взаемодП 1 прискорюе аскм1ляЦ1йН1 процеси народно!' культури рос1ян.

У другому параграф! - " Народна П1сенна культура укра!'нц1В п¡в-дня Бесараб¿У : сучасний•стан П побутування " - наголошусться на то-

му, що в(дбувясться спрощення обрядово!' ситуаци, яка в давн! чаек вхдзначала'сь складшетю ^я бягатознпчн'стю, а тич значень, як1 рса-л1зувались в акцшняльному плат обряду, набувая вербальний текст, Спостер!гаеться тякож й активне ттоширення деяких укра'1нських п!сень

В СВIДОМОСТI (НШИХ СГНОС1В.

Обрядово-календарний цикл украУнцгв в рег10Н1 мае досить розви-нену вартативн!сть форм колядок, щедр^вок, як! збс-р1гагать традицхй-ну тематику язичницьких 1 християнських уявлень, забарвлених в окре-мих'випадках сучасною лексикою; хоча ( сьогодш в1дтворюють солярну символ1ку.Просте«уеться поширеннч Функцтонування зимового циклу в ре-г!он!, I разом з тим розмивання етн1чно'1 специф1ки функц!он.ування !н-ших календарних обряд!в в край

Вес1льний обрядовий комплекс укра'1'нц!в в Придунав"! складасться суперечливо: з одного боку, в!н в!дтворюе у св{домоетI людей типов! П1сш цього циклу мптеринського центру, тобто эбер!гас нацтнальн.у специф1чн!сть I ознаки украшського обряду, з другого боку в дечому набувяе нових специф1чних рис: п!д впливом ¡нших етнос1в, що прояв-лявться в використанш окремих деталей з Ух обряду / в першу чоргу болгарського, молдавського тощо /.

Наобрядова поез!я укра'1'нц(в представлена також родинно-побуто-вою лтрикою г позначае своер1ДН1сть буття народу в цьому кра'х, хоча функц!онув однак не у вс!й тематичн!й р1знобарвност!.Спос'тер!гае|гься поглиблена тенденц1я використання I функц1онування укра'и'иськог лгрич-но'1 П!СН1 не т!льки а автохтоному середовшц!, але й в (рших, I в першу чергу в росхйському, болгарському трщо / особливо це стоеуеться козацьких п!сень та л1ричних /.

Висновок Фольклопна традищя украинца в Придунав" 1 зберегла основ-Н1 автохтонн1 ознаки еттчного центру, хоча 1 забарвлена етнокуль-турчими елементами Ыших етнос!в краю. ГПсенна спадщина укра1нц1в в кра! набула специЛнчних реНональних рис / обрядовий комплекс /, 1е-нус в транс4ормованому виглядК

Необрядова поез1я функщонуе не у всьому тематичному розматм, ' хоча 1 позначае своер^дн^сть .буття народу в цьому кра'!, активно впли-вас на етнокультурн.у св!Дом1сть етнос!в / рос1ян, болгар тощо / При-дунав"я.

У третьому параграф! • - "'Особливост! функцюнування народно! куль тур и / Фольклору /'болгар в кра! : сучасн! аспекти !! ¡снуван-ня "- э"ясовувться, що висока нац1ональна самоев1дом1сть болгар 1 стала етнгчна св!ДОМ1сть / бажання зберегти себе як етнос /, зумови-ло розвиток ! Функцюнування народно! культ.ури на-збереиення та консервант його етнокультурних чинник!в. Запозичення окремих етнозна-к!в з шших народних культур носять виключно виблрковий характер I не -поизводить до суттевих видозмж як в обрядовому, так 1 не" в обрядовому комплекс! етносу, хоч 5 тут нам1тилась тенденцгя спрощення функц(он.ування народно! культури.

Календарно- обрядовий цикл болгар !снуе сьогодш в Придунав"! В ДОСИТЬ розвинутому ВИГЛЯД1 / ЗИМОВИЙ, весняний, ,л!тн!Й тощо /, б1льше того, в порхвнянн! з рос!йським, украУнським в!дп0в1дним циклом, в!н вкявився б:льшим прихильником збереження народного св1тогля-ду в кра!. Це пояснюеться насамперед виключним мешканкям болгар в схльському середовищ! 1 тим, що календари! обряди в !х жигН вико-нують не т1льки естетичн! Функц!!, а й маять певний символ¿ко-риту-альний напрям .

У вес1льному комплекс! болгар проел!дков.уеться тенденц!я до скорочення д!йства, Б1дбуваеться певна трансформац!я сюжету / загаль-на риса-вс1х етнос1В /, хоч ! збер1гапться основн! етапи його розвит-ку.Вес!льний комплекс болгар Придунав"я мае сьотодн; дояк 1 специф1ч-Н1 регтональн! ознаки, котр! пов"язан!: по-перше, ¡з запозиченням деяких елемент^в обряду тншого етносу / в першу чергу це стосуоться украУнського, бо болгарська [ украУнська народна традиция иаз бага то спор(днених рис: роззинуту роелинну символ1К.у, атриб.утивну символ!-ку тощо, Под}бн1 пост!йнт образн! символи - калина, яблуня, слива в

-2 3 -

тому ж значеню, по-друге, проел¡дковуеться трансформация окремих.

болгарських символ!в, гцо з!др!зняе IX в!д_1нших дисперених розее---------

лень в УкраУнь

Необрядова поез1я в регтн! показана певною к1льк1ст"о рпно-тематичних П1сень, але особливо в частотному план! в1др1зня'-отьгя родинно- лоб.утова лирика та гсторичн: п!сн(.

Необрядова лоезУя розкривас перед нами наЦ!онально образке ба-чення св!ту, хоч в пор1внянн1 з украУнськога Л!рико:о, необрядова псе-з!я болгар не мае такого розмаУття мелод;йноУ привабливоетт, емоц!й-них В1Дт':нк1В то;до I майже на В1дчула взаемовпливу з боку Ьгаих слов"янських еткос!в, зберггяе в реггонг типов! зразки Шсвнно! спадщини Болгарг

Висновок.Фольклорна традиц:я болгар, внасл1док створення " замкнутого середовища " зумовила консервацш п{сенноУ спадщини болгарсь-кого народу, що поясняя 11 високий р!вень-збереження е сьогоденкь Фольклор болгар Придунав"я, в коргвнякн! з росгйським, укражським, в менш1й мIрг зазнав етнокультурного асим:ляц!Яного процесу, знасл!-док збереження традиц!йного св1Тоглядум побуту, хочя ! тут в:дм1-часться тенденгия скороченнч фольклорной трзд'/цп, з зв"язку 13 розмиванняк етнишо; специф1ки сучаскики реял!яда буття. Висновок ~п тпйтього цозд;'л'/.Народна культура етнос13 рег10н.у, не? зважа'очи на сучаснх егнополтчн!, соц1альн1, еиономхчн! подП, про-ловжус }снуплтк : рпливяти но св:дом!сть ладей.

Ьльклору слор"янських сп{льнот пр'лтаманн! так: риси :

1. Яви1да ,як! подтбгм внаслхдпк Ух загальиотиполог1чноУ спор1дненост1

2. Явища * озняки етнгчно специфтчн!.

3. Клементи, як* с^али загальнякн для вс:х них в результат; взаемо-пооникненчч народник культур / тобто оаме рег!ональнт /.

Народна кучь^/ря «ос (ян, укрз'1нц<в мае вс! ознаки акстразертно-ст! , в ,роЗ та час болгарський фольклор мае ознаки 1нтравертност1 . народно'! культури.

Вес!льний обряд в рег1он1 йас так! характерн! риси-: 1.3бер!гае основы! ознаки обряду етносу - автохтона / рос!ян, ук-рв У нц I в, болгар /.

2.3апозичуе I використовус пхд час весельного циклу окрем! елемен-ти обряду !ншого етносу / украУнц1В, болгар, молдован та !н./-

3.Функцюнуе в скороченому вигляд!, але мае достатню к!льк!сть роз-винутих вар1ант!в вес^льних п!сень /рос!ян,украУнщв,болгар /.

4.Спостер1гаеться контам1нац!я'пгсень в середин! весельного циклу, що пов"язано з сучасними процесами етн!чного бутя / рос!ян, украУнцгв , болгар /. Разом з тим'у весельному обряд! рег!ону в!дбувасться пост!Йно !снуюча тенденц!я дифузгУ вес!льних стереотипов, що збага-чус ! поглиблюе процес взаемод!У обрядовоУ п!сенноУ культури в цьо-му краУ.

Необрядовий фольклор рег!ону в!дображае т! зм!ни в св!тоглядно-иу мисленн! людей рег!ону, котрий зумовлюс активний процес етнокуль-турних взаемин, ало залежно в!д конкретного етносу.

Загальний висновок.

Етнокультура / щ один 13 суттевих компонент!в нац!ональноУ культури / .в пол1етн!чн!й пал!'тр1 Придунав"я займае ! сьогодн! пометив м!сце в, св!домоет!:людей рег!ону, формуе не т!льки Ух уявлен-мя щодо свсУх нац!ональних виток! в та свое У нашональноУ належностГ, а г служить досить мщним'засобом !нтеграцН нащональних сп!льнот краю,зумовлюочи специф1ку його ¡снування в сьогоденн!.

Етнокультури! процеси Ь регионI можуть суттево впливати на стан М1кнац10нальних в^дносин, забезпечити не Т1льки т1сш взасмо-зв"язки М1Ж народами, а й створити певн! умови для Ух розвйтку, по-глибити в1дп0в!дальн!сть кожного'предстаышка етносу за 1снування своеУ нацюнальноУ культури.

Перспектива розвйтку етнокультури буде залежати насамперед В1д того, якою буде етнгчна св!дом1еть людей / бо саме вона е виршаль-ною в цьому процесг /, ! хоч повн^стю втдтворити звичн! етнокультур-

Н1 чинники немояошво ; ало зберегти пев!П И компонент« для кащад-- к1в нам здаеться потребной необзадно, бо навить зьпна символ;чно-ритуальноУ функцГУ народноУ культур-/, з сьогоденн! на естеткчно - етич -ну створюс нов! умовп для II функцгонування, забезпечус потребу необх1дност1 збереження традицгЛ людьми в кайбутньому, створас надгний зв"язок мгас поколениями.

РозмаУття побутування вс;х етнокультур в Придунав"У може спри-яти поглибленнта розум!ння етнокультур в ц5лому, дасть змогу нам зрозум1ти б1льш чттктяе тнтггративн! процеси в св!Т1, як Г в!дбу-ваються з св1тсв1й культур!, сприятиме б^лыл тривкому Ух закргп-ленна в мхиетнгчному буттг лядей / за умов стало! национально'! ев!домоет! ладей /,б.уде визначати' Ух долю I на перспективу.

Основн! 1де~1 дисертацГУ викладен! в публхкац1ях :

1. Тсторичн! особлизост! 1снування нашональних культур в Приду-нав"У.- У зб.: Ззаемодгя слов"якських культур Придуназ"я, випуск I, ЬмаУл, 1993 - 0,7 д.а.

2. Своер!Дн1сть деяких традиций старов1о!з в Бесарабп.- У зб.: Ззасмод!я наЦ1ональних культур в Придунаа"У, випуск 2, 1змаУл,

1993 - 0,8 д.а.

3. Взасмодля няцшнальних культур в Придунав"1.- У зб.: Национальное своеобразие славянских культур и литератур, часть 2, Измаил,

1994 - 0,2 п.л.

4. Свосргднгсть етнокультури / фольклору / в Пркдунаа"!' налрикш-цт XX столтя / брошуря /.- 1змаУл, 1994 - 2,5 д.а.

5. ЕЬнокультура'як один з головних 5донтифи:атор1в национально! св!домост! / духовнэст; / етноса.-У зб.: Лтратурознавства, "Просвета " I духовний тдзал укрзУнця Крмвий Р;г, 1994 - 0,1 д.а.

6. Своер!дн1сть етнокультурй Придунав"я У зб.: Швдень Укра1'ни

I складання укра!нсько1 доряавност1 : 1стор{я I сучасшсть, Одеса, 1994 - 0,2 д.а. '

7. Традицп укра1'нсько'1 козацько!' п¡сн! у Придунав"! У зб.: Питания ф1лолог1\', вип'уск 5, 1зма!'л, 1994 - 0,4 д.а.

8. Характера риси етнохультур Придунав"я.- У зб.: Культурно-про-св1тницька д1яльн!сть в сучасних умовах. Кигв, 1994 - 0,2 д.а.

' Ануфриев О.Н.

Этносоциокультурные особенности славянских культур в украинском Придунавье / социокультурный аспект / : Диссертация / рукопись / -на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 17. 00. 08 - Теория и история культуры. Киевский государственный институт культуры. Киев, 1955

В работе на материале южной части Бессарабии - Придунавья -впервые в этнологической науке рассматриваются современные особенности бытования народной культуры в этом регионе украинцев, русских - старообрядцев, болгар . Выявляются общие закономерности эт/ некультурных процессов и отмечаются региональные особенности их проявлений, а также дается общая характеристика состояния фольклора славянских культур в крае. Этнические процессы рассматриваются через систему " этнос - культура - общество

O.H.Anufriev

Ethnoeoclocultural Peculiarities of eievonio Culture in the Ukrainian Danube'о Begion /Sociocultural Aspect/« The thosie for a doctor's degree & сRndidatо of hi s t oi*iоэX sciences in this specialisation 17.00.08. - Theory and history of culture. Eier Institute of Culture, Kiev, 4995.

In this dissertation modem peculiarities of folk culture of Ukrainians, Hussisns and Bulgarians, inhabiting the southern

part of ВсззагаЫв /the Danube'a region/, are considered first in sociology.

The conmon regularities of ethnic and cultural processes /adaptation, eseiailation, marginalisation/ have been revealed,

and their regional nanigfeatation has been mentioned. A characteristic of Slavonic folklore in this region baa also been given.

In this research work ethnic processes ore considered through the system "ethnos-culture-eociety". The idea about foundation of u new branch of ethnic sociology - ethnosocio-culturology — is of great importance.

Кяччов! поняття : етнос, етнокультура, етнокультурний процоо.

стнгчна cai.aoMicTb, фольклор, национальна

культура". етносоц;окультурнин. аспект.

Шдпксяно до друку 23.02.95р. Формат 60*04/26 ПапХр лрук.Умов. г,рук,я. 1.0 Тираж 100 прии. Заказ И 3Tb

Надруковано ЦУОП ДИШ "Плодвинконсерв" и.Ки1н,Саксаганского,Х.