автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Фактурно-гармоническая система позднего периода творчества а.Н. Скрябина (опыт комбинаторного анализа)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фактурно-гармоническая система позднего периода творчества а.Н. Скрябина (опыт комбинаторного анализа)"

KliïnObKA ДЕРЖАВНА КОНСЕРНАТОР1Я ím. И.I ЧАПКОВСЬКОГО 'Гб Ofl Curiiia.ii.ionaiia »чека рада Д 0Í)2.14 О!

ФАДСГСВА КАТЕРИНА ПОЛОДИММРПША

ФАКТУРНО-ГАРМОШЧНА СИСТЕМА ШЗПЬОГО ИЕРЮДУ ТПОРЧОСТ1 О.М. СКРЯШ11А (ЛОСВ1Д КОМВШЛТОРНОГО АНЛЛ13У)

СмешалыНсть 17.00.02 - Муличнс мнстоцтпо

1 3 ИЮН 1S95

АВТОРЕФЕРАТ

лнсортацЛ на здойуття наукопого ступсня кандидата мистщтпозиапстна

KIIÏH 1995

Днссртац1я е рукописны. Роботу инконано на кафедр! гоо|п1 музики КиТиськоТ державно! консерватора 1м. ПЛ.Чайковською.

а

Науконий керЫдик - доктор мистецтноэнаистна

1гор Болеславович ПНСКОВСЫШЙ

ОфщШн! оноиеитн - доктор мисгецтволнаиства

Ссрпй ШталЖович Тишко кандидат мистецтво-шавства Шна СсргИвна Шурова

Г1ров1дна орган1эац!я - Одеська держании консерватор!*

1м. А.В.НежданоиоТ

Захпст в!дбудеться "21" чериня 1995 року о 15 год. 30 хв. на заплати снс»!ал1зоианоТ вченоТ [».VI» Д 092.14.01 но захисту дисертацШ на адобутт* паукового ступеня доктора наук у КиТисьюй державн1й консерватор!! 1м ПЛ.Чайиоиського (252001, Ки1о-1, вул. К.Маркса, 1/3, другнй поверх, ауд. 36).

3 диеертац!ею можна ознайомитиея у бК5л1отец! КиТисько! державно! коиссриаторН Ы. ПЛ.ЧаЙковського.

Автореферат роз1с.ланнП гравия 1995 року.

Вчсннй секретар сиеи1ал1.кзвано1 вченоГ ради,

•)»! 1 ii ч к1к лтл»!п»л 1114 1« х*п н е> я

N мч ( V ц I тлм1й(п. 11М Ч». V V

'V V,

ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Об'ект дослшження. В днссртацн анал1эуються лог!ко-конструктнш|| ироцосн музичного мнслсиня О.М.Скрябша.

першду тпорчост1 О.М.Скрябша.

Протягом ряду дссятил1ть тпорч1сть пидатпого pociiicbKoro композитора О.М.Скрябша прнпертае пнльну упагу достдниюв-музикознашнв. Про нього видат числеиш npaui, що висв1тлюють достатиьо широке коло питапь, як! або не мають прямого виношення до mopin композитора, або Ticno змикаються з

ЙОГО TDOpMiCTIO.

PiBeiib розробленосп проблеми можна охарактсризупати настугшим чином: безл1Ч po6iT приспячена персважно аиал1зу гармошчноТ modi: скрябшськоГ спадшинн (В. Дернова, О.Сахалтуепа, С.Павчинський, С.Скребков, Ю.Холопов та iiiini), частика дослщжевь розглядае значения тпорчост1 О.М.Скрябша в nponeci еволкли! гармони XX стол1ття, а також в acneKTi особлнвостей функцюнування фактури (Ю.Тюлж, В.Холопова, М.Скребкопа-Фьтатова, С.Панкратов).

В представленому дослЦжешп ми спираемося на комплексний метод, який включае елементи ¡сторико-стнльопого, iitTOiianiйного з особливим видыенням лопко-конструктивного анал!зу. У зв'язку з цнм n po6oTi залучують ся то uni метод» доепдже/шя. Ми маемо na.Mip розглянути oco6.iHBocTi функгнонупання скрябшськоГ гармошчноТ систем» та фактурио! opraiii3auiT' на приклад'1 фортегиашшх тнор'т гплнього пер'юду творчост1 О.М.Скрябша, а також тпорш М.Рославця, К.Шимановського, А.Шенберга, M.I)epiiKinci>Koro.

Актуальшсть роботн иолягае саме в проекту вам iii системно-структурного методу ана.шу стосовно достижения гармошчноТ системи та фактурио! оргашзацп, для пиявлення корреляцп'шого мсха1пзму nnyrpiirxiiiх

е фактурно-гармошчш явита п1знього

зв'илк)в М1Ж ними. Влаемолв'язок гармош! та фактури виэначас особливу як1сть сучасного гармошчного мислгнпя, яке не може розглядатися поза (фактурного контексту. УскладнениИ тин гармон1чиоТ систсми О.М.Скрябша спричинив значку 1идив1дуал1зац1ю фактурно-гармошчних процеав 1 тим самим викликав нсобхшшстъ застосувапмя даного методу анализу стосовно тнорчост! композитора.

Мета досл1джсиня поля гае в розгляд! н1знього" пертду творчост) О.М.Скрябина як конкретно! стад)! муличного мислспня та виявлешп яккмо нгхшх власти постен » ттостромантичшй гармони .в аспект! штегративних пронеси! у фактурпо-гармошчтпй систем).

У ||)дно1йдпост) з ним були конкретилонан) настушп задач!:

1. Охарактсрилунатн тендеши! розпитку природничонауково! та фтлошфсько-естстичио! думки кншя XIX - початку XX стол!ТЬ в аспект) формування стптоглядио! систем» О.М.Скрябша.

2. Иизиачити екстраполююч) тепденпи природничонауково! та фЬ'тог.офсько-остстичио! думки кшня XIX - початку XX спиить у вербальннх текстах, иисловлсннях О.М.Скрябин, сирямоваш на мошуки ново! музики, ново! систсми мулнчно! мови.

3. Датн загальну характеристику точннх метод1в (теор1я ¡нформан)!, теор1я ¡1М()»!риосте1'1, зокрема маркопсьм ироцесн, основоположт приникни теорп граф)», комбптагорика, тсор1я множии, алгебра лопки, символьна ломка) и проекпи !х можливого застосунанпя в музикознавств!, а також при аналпт знукопого пропссу скрябшських твор1в шзпього перюду творчдет!.

4. Ннкористати комбшаторшш метод досл1дження стосовно до аиал1зу акордових структур тлитх творив О.М.Скрябша.

5. ПроаиалЬупати методом комбинаторного анал1зу "фактурну модель" т|»<>|ни шзнього перюду творчост) композитора.

6. Нияпмги в функшонувашн ¡нтсгратиино! систсми "гармошя -фактура" ¡ломорфти тон'дгнци.

7. Спюритн програму на ЕОМ, яка репрезентуе можлиЫсть комбшаторного анал1зу акордоних структур тнор!в композитора.

8. Внянити корреляции! зп'язки вербалышх текст!», висловлювань композитора та 1х реалкмцН! у звуковнх конструкц!ях т»ор1п.

Нвукова ноонна дослЦжеиня полягае и тому, що »мерши гармом1чна система та фактурна оргам1.1ац1я скрябНшжих Етюд1н I ПрелюдIII п1зн!х опусИ» аналЬуються Ьпсгронаио. Це пояспюстъся тим, що гармон1чиа система п!зш>ого пер!оду творчост! Скрябша е особливнм, ускладмсмим типом, який характеризуется зб1льшенням к1лькост1 знукослемснт1и в акордоинх структурах (в!д 5 до 12 за иизначенням М.Скорика). К1льк1сний р1ст зиукослемент1в в акордових структурах иеде до :)б!лынснни комбЫаторних нар1апт1в розмЬцеиь а кордон их структур, що в!дбунаеться шляхом ииходу зэ меж1 терионнх структур 1 в1лпои!дно п1дснлюе роль фактурних фактор1и в 1х функцнжунанн!. Кр1м того, и робой нисн1тлюються 1 деяк! проблеми, пон'язан! з розвитком 1дсй О.М.Скряб1на н план! конструктивно! модельност!1,, Ыдзначено! нами також у тпорах М.Росланця, А.Шенберга, К.Шнмановського, М. Вери к! иського.

(итонацНЬшх нод1й у Т1юрах п1знього пер!оду творчост! Скряб1на. Гармон1чну систему композитора мн в!дноснмо до систем» в!дкрнтого тину (и теоретика»-(нформацШкому аспект!), в як!й шляхом звукового »¡дбору шдтримустьс» системна упорядкоиашсть. Це дозволяв довести сл!дуюче: ускладненнй скстемний взаемози'язок елемект1в ЫзньоскрябЫсько! гармои!чноТ мот передбачае такнй тип Ытегративност! эвуковйсотмих та ритмо-фактурккл явшд, який утиорюе складноорган1зовану систему ! св1дчить про системнк«» музичного мислення композитора.

теорт В.Асаф'ьва, (загалыюло! !чна оснона, положения я ко! ми розвнвлемо при ана.'|1з! пронес!в музичного мислення О.М.Скрябша), нраш сучаснмя

полигае у визначени! стуненя нередбаченостЬ

мсьний вплин справили: штопан!¡!на

музнкозппнц1|1 И.О.ГсрасимовоТ-ПерсидськоТ, Н.О.Горюх1но1,

1.А.Котлярснеького, А.I.Мухи, €.В.Назайкшського, С.С.Скребкова, в яких 'викорнстовуються системпо-структурн! метод» анал1зу, а також робот» в галуз! теори 1нформацп А.М.Яглома, 1.М.Яглома "Ймов1ршсть та 1нформац1я", а7№оля "ТеорЫ шформацп та сстстичнс сприйняття" та ряд 111ШКХ.

На аахнет в»1носяться кон центу ал ым положения дисерташТ:

1. Систсмн1сть музнчного мислення О.М.Скрябша в аспект! проблем» вербал1зац1Т як рацюналыю-теоретичпа та сштоглидпа передумова творчого пронесу.

2. Конструктива! нринцшш органЬацП гармон1чних 1 фактурних яшиц и шзшй перюд тиорчост» композитора.

3. Дифузш процесн у функщонуианн! фактурпо-гармон1чноТ системи як ирояв важливоТ характеристично! ознаки музичного мислення О.М.Скряб!иа в »¡31пЙ перюд тпорчост!.

Натер'шл доелтження. В дисертаца ана;пзуються фортеа^ашн твори О.М.Скрябина (Прелюд¡1 та Етюди), Етюди М.Рославця, "Метопи" ор.29, "Маски" ор.34, "20 мазурок" ор.50 К.Шиманолського, "Три п'еси" ор.И, "Сюпа* ор.25 А.Шенберга, Прелюда М.Верик1вського.

Практичне значения днеерташ?. Дисертац1я мае як теоретичне, так 1 практнчне значения. Науков'1 результата доелтження представляеться можлпвим використовувати в музнкознавчШ д!яльност1, ряд положень можуть бути иикористаш в учбових курсах комплексу теоретичних дисциплш, в курс! муэнчноТ ¡нформатнкн, спецсемЫарах по використанню точних метод1в 1 навить у викладацьюй робот! з виконавцями-практиками в плат роз'яснення внутриишх процесхв оргашзацп гармони та фактури.

Апробация результат!в досл»дження проходила у форм! доаовЦей на иауково-тсорстичннх конференциях (Барнаул, 1990, Харюв, 1992, КиТв, 1993,

КнТв, 1994), ма ласканиях кафедри теори музики КнТиськоГ дсржанноТ <ппсерпатпрп,

«ступу, трьох глаи, виспопку, причпок, /нблшграфм (Л29 познщй, ¡а них 318 нтчнзняних пнлань), додатку, який кнстить три программ мопою фограмуиання "СГ, таблиц!, графжн.

тлначаеться об'скт, мета та .задач!, наукопа попика, ирактичие значения I :труктура роботн, розкривают!,ся особлнност! методолопчних шдход!н I :псциф1ка метод! в дослижеиия. Даеться огляд музиколиавчих роба, як! фсдставляють р|31м аспсктн анализу лопчних приицииш музичного мислсиня, I також приспячсних апалкзу гармони та фактурн фортетанних твори! Э.М.Скрябша та роба в облаем теори ¡нформапп ! теори ймошрностсП, як! ндображать стушпь розробленост! дано! проблсми. Формулюються основи! юложення, як1 внносяться на л ахнет.

фиродничонауково! та фмософсько-естетично! думки кшня XIX -ючатку XX стоить" - Музично-творчнй процее являс собою едшеть юрбальних та авфбальних сторш, яю можна охарактеризувати як прояв >ац!ональиост! та ¡рраншнальност! в музичному мислешм. До вербалышх юменпв можна винести широкий спектр мовнкх форм осмислсиия музичного вору як у пропса ного створення, так I у пронес! Гюго пиконання та прийняття. Вербальш форми уяплення про тв'ф не € тотожними по ¡дношенню до самого твору, вони не можуть бути його "замшою", але ¡едооцпповатн 1х значения було б несправедливом. Особливо важлипим ербальний апарат стае в перюди штенсивного пошуку новоГ музкчноГ мови, новлення снстеми ладогармои!чного мнелення. Так! пошуки простежуються к безпосередньо у сам!» теорм, так 1 у внходах П на ревень ф¡лософсько-стетичних узагальнень. В дослиженш гармони тзнього иерюду тпорчосп

Дисерташя складаеться 1э

обгрунтонуеться Ш|б|р' I актуалыпеть нибраноТ теми.

О.М.Скряб1па, при апал1.1| П рацкжалышх слсмент!в необх1дно, як нам здаеться, проанал1лупатн фшм:<к(к1>к1 погляди, св1Тоглядн1 нозиш! композитора, як1 бозсумн1вио справили вплив па творч! пошукн новоТ муличпоТ мовн.

Важлнво 1идкрсслити, що муличнс мислспня О.М.Скряб1на' формувалося и nciiiiifi Mi pi тд вплином наукових досягнеиь Kimw XIX -початку XX стол1ть та ф1лософсько-естетичних сентетп П про дом1нуючу роль людсько! особистост!, IT духовно-моральпе удосконалення. В даному випадку ц!лком коректпа аналоИя з наукоиими досл1дженнями, як! В1Дносять до виключно рацшпальпих вид!в ролумовоТ д1ялыюст1, проте не властиво лише стадм в1дпрацк)влння результатов, в иоваторських дослЦженнях визначальпу роль грае iiiTyiniH, тобто 1ррац1оналы<а сторона, неспод!ван1 неординарн! рппення. Hi;ioMi приклади, як1 onucani Л.Пуанкаре: "JIoriKa, яка одна може дати достошрпкть, е знаряддя доведения; inryiuin е знаряддя винах1дництва", - ч1тко характеризуют роботу шдсв!домост1, що приводить до "виплеемв уивлення"1.

Джерелом, яке фокусуе достатньо р13ностороншй спектр штелектуалыю-тшрчоТ д1яльност1 О.М.Скрябша, е Л1тературш програми симфошчпих TnopiB, записи, ф1лософсько-асо!иативн1 узагальнення, (як1 можна, здогадно iti/iiiccrii до рацюналыю! сторони), а ¡рращональна сторона -г м дзеркалышм шдображенням, яка охарактеризована Б.Яворським: "Кожний найменшнй рух думки став виявлятися як iHTOiianifl"2.

Загалыкиидом! ф'1лософськ'| дефшщи, як1 характеризують вербалын висловлення О.М.Скрябтна, складають його систему св^тогляду, яка так i не 63-л а иикладепа композитором. В музикознавчнх працях по р1зному випнглюються фмософсью погляди О.М.Скрябша, так, наириклад.

' 1|>ликаре А. О наукг М. Наука. I9H3 - С НИ

- Мим|ч кий В Л. ll.«"'p;tiiHMc труды - М: Со» комшмнтор. 1987. • С.226

Л.О.Лльншаиг визначае йога си!тогляд нк "реакцШннй", "1деал1стнчннй"3, який негативно внлпнае па образний сн!т художника. На думку 1.Ф.Белзн, значним для формуваиня ф!лософських 1)огляд1в О.М.Скряб1на було сн1лкуван11Я з ф1лософом С.М.Трубецькнм. ДШсио, в цьому пронес! справили вплнв ф!лософськ1 настанови С.М.Трубецького, творч!сть 11оет1н, як1 о псвнШ м!р1 стикаються з симиолкзмом.

Св1тогляд О.М.Скряб1иа зазнан на соб! вплив тенденцШ наукоиоТ думкн початку XX стол!ття, як1 характеризуются розвнтком г1цотетично10 методу, переглядом основ гносеологИ, (нтеаенвннм розиигком точиих наук (теор1я в1дносност1 А.ЕИшнтейна, в1дкриття эакон1в термодинам1кн1 натхненн! иауков1 1деГ К.Е.Шолковського, в!дкрнття ВЛ Лк-рнадською, М.О.Умова, ионвя конистЦ! "багагом1рного" простору, ф1лософське осмнслення га перетвореннп св!ту,. яке энайшло в1дображення в книгах "Жива Етнка" 0.1.Рер(х1 в систем! художпього мислення М.К.Рер!ха.

Нидатн! в!дкрнття в галуз1 природннчонауковоГ думки к1иця XIX -початку XX стол!ть обумовнли иккне оновленпя фЬюсофського уси1домлення природ» буття I закон!в косм1чною розвитку. ПредставшЫв р!зних напрямк!в нрнродничонауковоГ (К.ЕЩолкоиський, ВЛ.Вернадськнй, М.О.Умой - ф!зик-теоретик), та ф!лософськоГ думки (П.О.Флоренський, ОЛ.та М.К.Рер1хи, О.П.Блаватська) об'еднуе сирнм(шан1с1ь н1знання в розширснн1 уявлень про нЫснкть, косм!чиу еволюц1ю Всесв!ту I значения в цих процесах духовност! людшш, яка визначаеться багатонлановам, (нтелектуальним напрямом "косм1змн.

В днсертацИ охарактеризован! основа! тенденц!! розвитку науково! та ф!лософсько-естетично1 думки к!нця XIX - початку XX стол!ть: Ни_'1:ои1 дсслиження косм!чного ■ простору, як1 обумовили вироблення критерИв етнчних ! и!знавалышх цЬшостей, !нтелектуалышй р!веиь особистос!!,

^ Альининг А А жизнь и творчество А II. Скрябина // А II скриАип. Сырник егкгей' К столетии соли» рожлоши (1872 - 1972) • М : Сов композитор, 197.1 - С 100, 97

енолкмню IkcciiiTy, утворюючих едину снергетичну систему (К.Е.Цюлкоиський); ичення про ноосферу, яке ролкринас становления наши плапстн як пронес послЦонного (»уху ¡сторнчно-спадкосмних, але як!сж и1дм1пних eTaiiiii (ВЛ.Вориадськкй); концепция моходжепня 1 розвитку живо матери, ро.чууу, яю характеризуются як континуалышй, Д1шам141шй интиентрошйний процес (М.О.Умов та скрнбшськ! 1де1 розшггку музичногс матер1алу з теоротнко-Ыформашйно! точки зору нк системи шдкритого тину : ймошрносним розподиюм звукових величии); духопш ceinennii, нк1 пизначають тсидснцП розвитку ф|Зичного космосу (П.О.Флоренський); акцепту шшпн уиаги на ф1лосск]кьк1й систем!, яка являе собою одухотворену енергетичну структуру, цмкшеть, що . основана на законах гармошТ, доц!лыюст!, краен i фупкшонуе у Di;iiiOBi;inocTi законам косм1чноТ еволюцИ (O.I. "та M.K.Pepixii). Ця споруджуиалыю-тиорча 1дея Pepixia, орган1чни допоинюе ¡дсГ В. I. Вернадского та П'сра Тейяра де Шардена про ноосферу -сферу разуму, яка акумулкжться з тоорчими можлниостями люднни. '

В творчосп О.М.Скрябша органично в1дбиваються вербальп! уявлення про безмежшеть i шлкшеть BcecniTy, який розум1етьсн композитором як упорядкоиашеть, неина Mipa, яка визначае "со1говий порядок", що ототожнюсться з шчними поияттями есгетично« краен в макрокосмос! -зоашшньому BcecBiTi та MiKpoKocwoci - людсьий особистост!.

Наиедсмо художньо-ф»лософсЬк1 начеркн сербалышх висловлснь'. "Шдкрнлися безод«! часу. Розсипалися з!рки в безмерному простор!. Bcecsir с сдн1сть, зв'язок сшвкнуючих ы ni il процесс, "(...) и мен! жмае переконання, (...) то моя i иди «¡дуальна свиомкть - е т1лысн крапля в океан! таких же замкнутих, один и1д одного окреммх сфер (...). Ненае яко!-небудь серйозно! засади для стверджсння эовшшнього ceiry 1 чим е для 1ндмв1дуально1 стдомост) ней эоип!luttiil cbit"4. Уже в цнх внелоаленнях О.М.Скряб!на

Лапнкн А H скрй^мшл ■ ivcckh« проиики Мгтсрныы во кстирнн мысли н липратуры.

Th 1КЦЮТЧЧ1.Ы M О rqwifMxaiON M 1919 -M а С. Слбашнишаых - С. 151, 180,

IbS

втдображасться апр1орнс бачсиня Всеайту як иЫспо! системи яшнц эопшшнього стнту та "¡идшй дуально! стйдомостГ, я1й утнорюють д1алсктичну едшсть. Ц| уявлсния композитора багато п чому псрекликаються з науковими ¡дсями ВЛ.Вернадського про ноосферу як системну, ¡нтегрально-иЫсну як1сть природних яшин 1 людського розуму.

У »приюваиому текст! фпшлу 1-Г амфоии, "Поем! екстаза" та "ПрометеГ розвннаються ¡деТ д1 йоно!, ' поретнорюючоТ сили мистецтва, символ1зуточого вини естетичт ¡деали. Удоскомалсння "творчого духу", "перемога над собою", "жнття с подолаиия опору"'5, яю потрсбують папруження вах духопннх сил псрекликаються з фьюсофською концешйсю О.1. та М.К.Рер1Х1В, е станом в еполютннному просунашп людшш.

Скрябшська менталыйсть я оцппн Всесшту як пшено!, упорядкованоГ, "проявлено?", а отже орган ¡зовано! ¡з хаосу систем»- тп/тдле иеренагу даштьогроцькому космологлзму, якнП шдиосить ¡дсТ сстстнчност! упорзджсшш псестмту, де краса в и ступ,-к »изначальною олгакою та критеркм довершсност!.

1дсТ О.М.Скрябша багато в чому ггншндносяться з тпорчими принципами М.К. Рер1ха, яю знаПшлн воображения в художпьо-фтлософських узагальпенпях, його художие мислеппя концснтруеться павколо проблем естетичного, духовно-морального удоскомалсння осойистосп. Вагатотпкона культурна спадтцина та еволюцп'шип ролвиток людства вилначаеться художником як кпррелжпГший вропес: "...уся ¡стор1я людства тпдтверджуг, то лише скарбамн Культ урн людстпо одержало право на ¡снування. Лише думками про прекрасно людство могло рухатися у перед та могло спод'татися па краше майбутне"к Апллопчне бачення глобального призпаченпя мистецтва у фктософськш сне топ О.М.Скрябша тйдобралилося у заду.м1 "Попореднього Дн'нлиа" (Мктерп), яка долволяс стнорнти шлкну компанию Всссшту.

5 Там же С 151.

6 Рернч Н Тпсрлынч гмгч'-ннли

Ршз (Ьк-.м !ГУ»1 сап

В музнчному мислгнн! О.М.Скряб!па 6сзсумн!впо значну роль в1д1грали досягисння сучаспоТ науконоТ та фитософсько! думки, ЯК1 повязан! 1з законами когм!чмого розпитку I духопноТ еволюнН людинн були в1дображсн! в Лого снстгм1 сштогляду з подалыпою реал1за1исю у звукомих конструкциях. Не дозволяс внелоннти прнпушення про ¡снунання детсрмИювано! залсжност! м!ж пропссом "исредслухання", свогр!лного переломлення вербальннх висловлкжань, текст!в та "слухаиня" - як втпення 1деТ звукокоиструювання в складноорганЬовашй, унорядковашй систем! Ызньоскрябшсько! гармони, яка проявляется в комбшаторшй р!зноман!тност!, пермуташйпих зм!пах акордопих структур та ¡нтшкиийпому В1д6ор!, формуванш ¡11пар!аитного центру у «нгляд! "иромстсТвськото комплексу". В музичному мисленн! композитора с1юср1дно трансформувалися розглянут! вами вербалып уявлепня в ретелык! продуманих акордопих 1шпструкц!ях багатом1рноТ тканини творт О.М.Скряб!на п!з111)0Г0 иерюду творчосп, це си<м:р1дие шформац!йне т-ргиедення, конкретизация нербальност!, символ1зуюча едтсть гармони, розуму, краен та досконалост!.

Вшнаходження наралелей м1ж рознитком природничонауковоТ, фЬюсофськоТ та мнетецтвознавчою думкою, ЯК1 сиостер!гаються кожно! епохи, знаходнть свое нпленпя у феномен! музнчпого твору епохи або пер'юду, що досупджуеться. Елсмснтн "ра1иопал13ацп", що простсжуються у ф!лософсь-ких 1 тсолог!чних теч1ях, у косм!зм! на меж1 XIX - XX столкь, яю сол!дар!зуються з рознитком матсматичноТ (символьно!) лопки, тдкрнттям законш термодннамжи, дозволили усвшомнтн ентротйш та еволюшйш закони космосу. У пошуках ново! гармон!чно! мови в творах шзнього пер!оду торчост! О.М.Скрябша безумонно »¡добразпися процес "рацюналЬаци" — того особливого типу "снстемпост!" музнчпого мислення, внутринш мсхан*13ми я кого можуть бути "декодоват" тими ж методами стохастики та комб'шаторикн, а допомогою якнх ! була створена ця складнооргашзопана г шлема.

и

наукой! напрями - теор!я 1нформац!Г, т>р!я ймон!рпостей (зокрема марконськ! про неси, законом! рност! теорЦ гра(|)!и, ик прояи геомегрнчно! д11 марконських розгалужених процсс!и), комбЬторика, теор1>1 множим 1а !шп1, як! достатньо продуктивно иикорнсюнуютьси теорем ц'шмм музнко;шавстш>м и план! досл!лжении дсякнх лог!ко-коиструкишних нринцнп!и музнчною мислення. Окрсм1 положения назиаиих гсор!М внкорисювуються и наш1Н робот! стосонно до апал!зу знуконого »¡юцесу |Нзньоскряб!нсько'1 гармопМ.

Перш за псе, Ыдзначнмо ва>клнн1пь для нашого досл1джепнн понятти ентроп!!. Це ноикття дозволяе пронести оцЬпсу ипливу понередн1х етап!н розвитку на звукоелементи, а кордон! структур», як! розглмдаються, що передбачае внражепнн у формал!зованому вигляд1 ирояв детерм!нук>чнх м'нзк!» на р!ии1 структурно! орган!зац1Г, а також репрезоитус можлшйсть узагальнити результат досл!дженпя в аспект! лоИкоконструктнпних ироцсс!» у розвнтку Ыдшндуального музичпого мислення. Проведений анал1з ентрогййних нроцес!в у гармои!чному мнслени1 111)111,010 пер1оду творчоо! О.М.Скряб!на дозволяе зробиги нисноиок про нк!сть звуков«)! системн - це в!дкрита система (тобто система з иеперсрвннм нопопненням еиерг1ею ззони), система з нерииюймогпрноснимн значениями зпукоинх иод!й, диферешйацкю на одиничн!, дом1нуюч! тэ "фонов!": у якост! домШуючих виступають "промете1вськ1 структури" з численными фактурно-ком61наторнимн' вар!антамн !х посл1довностей). В цьому иолягае и1дм1нн1сть знуково! систем!! п1зньоскрябшськоТ гармон!! и!д атонально-серШиих I сер1алышх систен .закрнтого типу.

Суттеиим в досл1дженн1, яке нами нроводилося, стали оснопоиоложш принцнпи "теор1! передач!" !нформац!1, теорН кодування, ик1 можна спроектувати на акордои! структури скря6!нських Ечюд!в ор.5б №4, ор.65 N<1 - 3 та ПрелюдШ ор.67 №1 - 2. 1х звуконий комплекс иизначаеться

семиступеневим або денитистунсненим знукорядом, який вЦображае структуру "нрометеТвського акорду" 1 е сносриним "кодом" фошзму гпзньоГ гармош! О.М.СкрябЫа. Пронес кодуиапня ШформацН псвннм чином иов'язаний э ироцесом модедюнании - алгоритмизацию шформацКиюго потоку. Створення формализовано) _^одел1 гармошчннх структур та ¡х взаемози'язк1в, описаны* мовою машинного нрограмування е важливим, бо дозволяе проанал1зуватн суттецу сторону лопко-розумового пронесу в музичних явшцах шзнього пср10/1у тиорчост1 О.М.Скрябин.

Теорещко-жформацШннЯ 1ндх1д в досл1Джеш<1 музичних яншц, розкрнття ептрошйнмх процсав, процес!в кодування звуково! 1нформац1Т, иайб!лын ноино реа/нзуеться в Ймовфносно-статистичному уявленн!. Метод ймоифносно-статистичиого аналЬу акордоиих структур ми використали стосоино до тиорш [пзниого перкду творчост1 композитора, то дозволяе вилвити найскладшни внутрншн мехашзми музичного мислсння.

Головиий акцент в нашому дослЦженн! робиться на м&рковських процесах (ланцюгоиих залсжпостях та розгалужеинх процесах), фуикцюнувании якнх було простежено в Етюд1 ор.65 I ПрелюдМ ор.67 N»1. Ймов1рносно-статнстич»1 метод» дозволяютв за ймов1рностями одних внпадкових подШ знаходнтн ймов1рносп 1иших, я и нов'язан1 иевним чином з першими I янляють собою чнелову характеристику стуненя можливост! появи певно! пода в тих чн ¡нших обумэвлених, з власти шетю иеобмеженоГ новторностц умоиах. Головины 1 визначалышм в Ймов(рност1 под1й е р1зний ступшь детермшованост!, який проявляется э одного боку в 1мшнкац1йн1й (дстсрмИювашй)1 эалежиост), з другого- в комбшаторнШ зм1нюваност1, пермуташйност» (¡идстсрмпюваносп) звуковнх подШ.

Ймои1риосно-стагистнчш метод» анал!зу музичних явищ знай шли в музнкознаьстш достагпьо' ишроке застосуиання. Нас передус1м шкаалять досдЦженья, в яких й.чов|р1псна методика виявляе найскладшш1 процесн, мехашзми ладогармонтюго мислсння, його функцюнальну природу. Саме

цей аспект е най(Мльн1 важливим u розкрнтт! (феномена н!зньо1 гармошТ О.М.Скряб1на а план! ипзначеппя симнтоматичност! ииникненпя i функц!оиування гармоп1чноГ снстемн як лог!чного продонження класико-романтичного тину мвелевня, arto hkíciio iioboV системи з ускладпенимн та умноженими зц'нзкамн.

Ми в робот! докладно зуниняемося на проявах марковськоГ нластнвост!,

марковськнх ланиюгових иосл1довностях та розгалужених процесах, оск!льки

Гх функц!оиування буж» нами мростежено при анал1э1 Етюд1в ор.56 N»4, ор.65

N»1 та ПрелюдК ор.67 Jsfel О.М.Скряб1ва. В даному внпадку маркоиеьк!

пронеси розглядаються и план! анал1зу гармон1чних структур п!знього нер1оду

творчост! композитора, що дозволило виявитн детерм1пован1 зп'нзкн та

спроектувати одержан1 результат« на лог1ко-конструктнвн1 процссн I

1ндив1дуалы10-стнльового мислення. В результат! застосування цього методу нами доиодиться високмй cryjiíiib дстермкюваиост! звуковнх структур в п1зньоскряб!кськ1й гармонИ иже на мпр<|х:ш>г!чному pluiil (и1дсутиост1 на м1крор1вн! заоротн1х вар!ант1в фактурио-гармоп!чпнх 1юсл1донносте11 а умовах комбЫаторноГ множнпност! Ытервальних иар!ант!в гармон1чних структур, що св1дчнть про граничну !ндив1дуал1зац!ю структурнотематичннх нобудов, fx пикористання при . точному або транспоэицШнону - секиентному та паралелыюму повторенн!).

В контекст! застосування законоу'рносгей марковськнх процес!в, марковськнх ланцюг1м, розгалужених пронес! н шшикае необх!дн!сть викорнстання поняття "граф", floro геометрнчноТ реирезентац!!, оск!льки в розгля путях акордовнх структурах у и1дпой!дност1 з властни1стю ■ розгалужеиня (Етюд ор.65 Mil) «ей нроцес був представлений у внгляд1 геоиетричного графа. ' В1н дозволив реирезентувати 1зоморфн1сть комбшаторних napiainriu акордоних структур та Тх посл1довностей.

Для анал!зу гармошчноГ системи Етюд!в ор.56 >&4, ор.6.5 - 3 та Прелюд1Й ор.67 >írt - 2 О.М.Ск|>яб!на ми никористовуемо комб!наторний

метод, mo аргументонано вар!антно-акустнчннм рознитком музичного матер1алу. Отриман! результати комбинаторного анализу акордоиих структур дозволили иростежити динам!ку фактурно! комбшаторики (на приклад! Етюду ор.65 та де фактурний розинток »¡дзначсниП в!лышм включениям аиукоелементп»н а не строго витриманимх вертикальннмн структурами, ню сшдчить про дифузн! пронеси в штегратившй систем! "гармон1я-фактура").

Функцнжунання ком6!наторного принципу орган!зац11. музичного материалу спостср1гаеться в Прелюдиях К> 1 та Mill М.Вернк1вського. В трьох Етюдах М.Рослаиця використовуеться метод "синтетакорд1в" -"синтетичних акорд!н", то включае в трупу шд шести до одинадняти звук!в, як( репрезентують ¡нтонац1йпо-п1вар1антний центр, тематизованнй звукоряд-сер!ю, на якому базуеться частина або уся тканина твору. В ранн!х творах К.Шиманоиського комбшаторнка простежуетъся на piun! фактурно! оргаппдци, u painiix оиусах А.Шенберга внкористовуеться сскцШна комбшаторика. В проанал!зованих нами творах комбшаторн! принципи д!ють на piuni фактурно! оргашзацп, що проявляется у вар!антшй, пермуташйнШ пос.-пдоииосп пключень зиукоиих слемснтш, в звуков!!! аташ компонент музично! тканинн. Поснленнй ¡итересдо комбшаторного анал!зу обумовлений зростанням ылькосп звукоелеметтв в акордовнх структурах, множшшим ypi3HOManmicHHHM комбшаторпнх uapiaiiTiB Ix |х)зм!щень та посл!довностей.

Нами також акцептуется увага на деяких визиаченнях Teopi! множнн. Так, зокрема, в розглянутнх акордових ф1гурац!ях Етюду ор.65 Msl простежуються ochobhi теоретико-множннн! закоиом1рност! - допоинення, неретин та екв!валентн!сть множив. Гармон1чнШ мов! п!знього пер!оду творчосп О.М.Скрябша властивий звуковий неретин "прометеТвських" гармо1пчннх структур (збереження загальиих roHia при вар!юванн! тотожних rapMoiii4Hiix утвореиь). Внутршшя структурна симетричн!сть

'прометстського комплексу" в!д перетнну збЬчыиусться до повного об'еднання лвук1Ч'лемент1в. KpiM пього, принцип доповненогп звукових структур

зустр1чаеться також у носл1довностях 5-звучннх ныотононнх гармошчних утпорень в 5 - б тактах Дсн'ятоТ сои'ати.

1сиуе' наше стншднонк'ння положень теорп множим з теоркю грун, булевою алгеброю, алгеброю лопкн, символьною лопкою. Так, и Етюд1 ор.65 М»1 О.М.СкрибЫа спостер!гасться псина в1дпоп1дтсть М1Ж операц1ею д1з'юпкц11 ("логитоТ сумн") та багатомариишшм акордонкм комплексом, осюльки на рнш! акордоних структур та IX" послщовностей (морфолопчннй та синтакснчний р1пн0 у О.М.Скрябша ¡дея марконськоТ залсжност! внзначена ч1ткою детермпюпанктю зв'язюв, а усередшм структур (фонетичний р'шень) простежусться багатовар1антна комбшаторика. Операщя кон'юнкнИ СлоНчний дойуток") пиянляеться в гарможчнш трлнспознпНЬпй дорпшепост! акордт, не явите арочност1, модуляш иного перемиценпя акордоних ланок, яке в комбшаторши назинлеться псрсмпцснням акордоних утворень. Операшя ¡мгшкашТ виражаеться в ч1тких дстсрмшованих зп'зках акордоних структур.

Використашъч теоретико-шформацшмих та ймон1рносно-статнстичних МСТОД1В дозволпе лробитн с.'пдуюч! висновки:

1. Гармошчне мислсння шэнього псрюду творчост! О.М.Скрябина э точки зору ентрошйних процеав - це в1дкрита система з континуумннм "поповненням енерпП, нер1вноймовфносннми значениями звукових подШ.

2. Ймовфшсна оцшка звукових подш дозволила виявити найскладтци мехатзмй функшонування ладогармошчного .мислсння композитора.

3. Д)я марковськнх ланцюгових послиовностей та розгалужених пронес!в доводить високий ступшь детсрмшопаносп ммфозв'язюп звукових структур шзньоГ гармош! О.М.Скрябша в проекци шдивиуалыю-стильопого мнелення композитора.

4. Теоретико-множишп операцп доповнення, переткну та скв|палсити1стъ множим в звукових явишах шлнъого периоду тиорчосп

1Г)

композитора дозволили визначити нон! якост1 гармон!чноТ мопи, як) обумоиили 1 значке оновлгнни лог1ки посл1л1>вностсй "гармон!чннх подВГ.

5. В догл)дже1шнх комбшаторних яиищ в музиц! XX стгйття нростежуеться все 6!лып ч1тке 1 комж>31пийно-усв!домлене оволодпшя комб!наторнкок> як методом музичноТ комцозиц1Т, та проносом, який спонтанно виявляеться в музиц! докласичного та класичного иер1од1в. В ньому план! система п!зньоГ гармонП О.М. Скрябин розглядаеться як один э перших постромантичних ппяв1в комбшаторпого методу композит! нар!шн з атопально-сорПНюю, псрмутацШною тсхшкою та музнчною стохастикою.

дослЦжувалися гармошчна система та фактурна оргашзашя методом комб!наторпого пиал)зу. Система анал1лу, який проводипся, визначила ряд принцип)», в прогкшТ яких розглядалися особливост» вертикалышх утворень Етюд1в ор.56 >«4, ор.65 .N»1 - 3 та Прелюдий ор.67 МИ - 2. 1дентич1П звуков! структурн або Тх посл!довиост! опдчать про композишйно-уопдомлсш прншшни ризннтку музичпого матершлу. Пас же Ыканлять "спонтанн!" процссн творчого мислення. композитора, в якН1 м1р| пони шдображають конпруктший можлшикт! систем», саме тому точш та секпсппНнп повтори при узагальнешй результата) не враховува.пися.

Оспблшйггь застосуваиин комбинаторного методу в тсорн ¡нформапи иолягас в тому, ню пш ирсдстааяяе один з аенектш побудовп та перетворення гнстсми "ношдомлепь" у нигляд'! зпаюв або тдпосно дапого дослиаження звук)!!. Законом! рност1 комбшаторикн ио»'язаи\ з конструювацням \з елеменлв шшдно! множппи, пох'сшоТ мпожини, яка иазивасться комб!паторною конф!гурац1сю. Такими конф'ц-урашями е розмацсння, переставлен!!!! та сполукн.

При аиалки Г.1 юдш ор.5(5 >.•>■< та ор.65 нами використоиуваися

семистуненевий звукоряд кнартокоТ бу.-цмш, дс *С"=1, Т|$"=2. "В"=3, "Е"=4, "Л"~5, "!>"=(), "01^"=7. Екстраполкц«я пдлсттюстсй комбмшторннх

конф1гурац1Й на гармон!чн1 явнща дозволила охарактерилунатн розмИцсинн звукоелеме1тв и акордоЫЙ структур! нк внх1днс положения. На основ! комбЫаториого аиал1зу було визначеио, то в 3-звучних вертикальных утвореннях иереставлення звукоелеменпв в1дсугн!. В 4-звучннх та 5-знучннх структурах були виявлен! иереставлення звукоелемент1в, а також простежено релятивну под|бн1сть сиолук, як1 е пох!дннмн, основанимн на умовних транснозшойних эсуненнях (я!д вих1дного положения акордовоГ структур», тобто.П |м>зм||це1шя).

В кожн1Й 1з комбЫаторннх конф1гурац!й при находженн1 тотожних

структур прийиалося до уваги Гх трлпсиозицМне ноложення, яке при

повторен«! повинно бути траисиозяц!йно екв1валентним псрмкпК! позицИ.

А|илог!чним чином були нроанал!;юван1 Етюд ор.65 N/2 та ГТрелюдП ор 67 I

N»1-2. При ацал1з! Етюду ор.65 >А2 та Г1релюд1й ор.67 N»1 - 2 використовувався доиовиениЙ деи'ятиступеневий звукоряд: "Си»1, МР18"~2| "В"=3, "Е"»4, "А"=5, "0"-7, ИС!8"=9. Секве»щ!йн1 побудови

твору були врахован! при узагальненн! даних, бо не е тотожним розм!щенннм зэукоелемент!в п акордоннх структурах. Таким чином, результати лроведеного дссл1ди<еиия дозволяють зробитн так! висновки.

1. В Етюдах ор.5б N>4, ор.65 N«1 - 3 та Ирелюд!ях ор.67 N»1-2 "прометеГвського" нер!оду визначиися централ!зованиЙ 1пвар!антний звукокомплекс, Ыдзначений !нтонац!йно,о диференц!ац!ею у вигляд)

-. структурн, яка тотожна звукам дом!нантнонакорда (терм!н дом!нантнонакорд буде застосовуватися умовно, в якост! 1дентиф1кац!1 1нвар!антно1 структури).

2. В Етюдах ор.5б >А4 та ор.65 N»1 - це комплекс звукоелемент!в ."б1ективних" домПшпнонакорду з тритоном.

3. В Етюдах ор.65. N»2 та N»3 - це комплекс тотожний звукам дом!>1антнонакорду з великою секстою.

4. Звукокомплекс Прелюд!й ор.67 №1-2 репродукуе структуру "ЧИективну" домЫангнонакорду з "м^руючнм" кв!нтовнм тоном.

Базуючнсь на »}>ормал1эоиа11их даних гармон!чного анал!зу вертикалышх структур (утворень) Етюд1в ор.65 ЛА1 та №3, MKi !нтегрован1 ссмнступепеним звукорядом у висхЦшй квартов1й посл1довност» тон!в, ми розглянули фактурну динамику и граф!чному представлен»!, яке тополог!чио в!дтворюе фак?урнпй розвиток, корролююч! нроцеси фактурно-гармон!чно1 системи.

Д!аграму складае вертикальна uicb, яка в1днов1лае звуковисотшЙ шкал! з визиаченою к!льк!стю под!лок у цифровому внраженн!, то побудоваиа !з звук!в еп!зоду, якнй розглядасться. Горизонтальна в!сь репрезентуе часов nil параметр, нослЦонпкть атак звуковнх компонент!« музично! тканнни. Як приклад булн ннкористаш фрагмент Етюдт ор.65 №1 (такти №23 - 34, такти J4w47 - 64), та №3 (такти >¿1 - 16, тактн N»63 - 78), фактурный розвиток яких в1дзиачсннй В1льннм включениям звукоелемент1в, а не точно иертикал1зованиМ1! структурами. В д!аграм1 днференц1йован! три нараметри: А (альфа) - и!днои1дае нмжиьому, В (бета) - середньому, Г (гамма) -верхиьому фактурннм пластам.

Грунтуючись па граф|Чному рспродукуиашй звукоелемент!в, мокша зробитн наступи! ннсионкн:

ь) кожне екснонування конф1гура1ИЙ вносить зм1нн у склад лИ^Йник послЦоиностей i вертнкальних утворень (перший фрагмент такти №23 - 24, №27 - 28, №31 - 33, другий фрагмент - такти N&47 - 48, №51 - 52, №55);

b) у другому фрагмент! взаемод1ють константн1сть та pyx piBiieft, що нередбачае конф1гуратавн1 эмши фактури;

c) кожна така 3Miiia утворюе новий акордоиий комплекс;

Приклад:

а) Нотний приклад Етюду Ор.65 МЗ

такт 1, акордопа структура 1.

3

Ш:

Ь) Звукоряд акордовоТ структур» 1.

с) Визначення М» транспозшиГ по ineapiaiiTiioMy звукоряду: С, Fis, В, Е, A, D, Gis.

S> тр. 1 1 â 4 5 6 1

0 С в Е A D Ûis

t ¿is

2 I)

Es

4 Е

5 F

6 Fis

7 G F il E A

д) Запис. 7 13645.

Результаты апа.'изу дозволили вим1тити, що:

1. В тзшй гармони О.М.Скрябжа зб1лыпення к!лькост! эвукоелеменпв в акордових структурах (5 - б - 7 - I й1льше) Ыдпов1дно збьчьшуе комбшаторш вар1акти розмЬпснь акордопнх структур, що вЦбуваеться шляхом виходу за меж! терцових структур.

2. Проте, при великШ рКчноматтносп акордових структур й музиц! шзнього перюду творчост! композитора виникае пеобхишсть достатньо обмежспого вибору звукоелемент!» та акордових структур, шо i обумовило формуваиня "промстеТвського комплексу" не пльки па р1я1п окрсмих акордових структур, але I на р1вж ц{л!сН(>Т звукорядиоГ нобудови твору.

3. Внкорнстання багатозвучннх акордовнх структур приводить до вуалюнання ч1тко! гран! м)ж акордами, як! функц)онують не т)льки як тернов), але 1 як метерцон) структури.

4. Достатньо нелика к)льк)сть акордовнх структур нав!ть в умовах обмеженого вЦбору передбачае незначну частотшсть повтор!в тотожних утворснь. Це недс до зменшення кмькост) "розртив" марковського ланцюгу I св!дчить про 1ндшндуалы10 неионторн) эв'язки акордовнх структур. .В нечнеленннх точках ионторш або "розршив" марковського ланкюгу було иростежено зрИшонаження збережених та пеэбережених зв'язк)в в 11()сл1донпостях акордовнх структур (маються на уваз! неЦентичн) фактурн) повтори). Це дозноляс зробитн висновок, то в моментах збереження зв'язюв акордовнх структур Д1ють аналогии) фактурш умови.

5. В акордоних зв'язках м'мньоТ гармони О.М.Скрябша домшуюче значения наложить голосоведению, а не гармон)чно функиюналынй ознац). Тим самим ЛГ р|.'шома|пппсть, нартнпп снолучения акордовнх структур залгжать шд кожного "м1крононороту" фактурноТ ткани пи, обумовлеш властнвосгями фактурноТ дисперсн, изасмод)ею з фактурннми факторами розвнтку.

6. Кожтй гармошчшй посл1довност) вьтошдае певна фактурна конфпурашя, шо доводить функц'юнунання дифуэних процеав в фактурно-гармом'1ч1мп систем) шзнього иерюду творчост) О.М.Скрябша.

Таким чином, в)дзначсна вами в гармони шзнього перюду творчост) О.М.Скрябша гранична шдшнд^-шзашя послцювностей акордовнх структур, знаходить свос прямо впраженпя I у фактурщй оргашзацп. Точна I и }н гу р.чтк нпа повторшеть зустр)чаеться у Скрябша лише у внпадку використання транспозшпнних ссквсший та наралельних проведень, в уах ¡нших шшадках константш елсмснти варпоються, вндозмппоються, тобто стнорюють I раничмо-шдншдуал ¡зоваш фактурно-гармотчн) ситуаци у звуковому розвнтку. 1 якщо на м)крор'|в1п звукового розгортання домшують

принщши комб!наторноГ пермутацШност!, безнерервно! 'змШюваност! та пар1антност1 (що питверджуе 1х марконську властни1сть - детерм1н1зм на м1кров1дстанях), то на р1вн! тематнчнвх макроструктур в1дзпачаеться точний секвешЦйний I транспозицШний повтор, як ком1шз1ш1йно-усв1домленнй, строго детсрм1нований процес звукового розгортання.

В заключенн! представлен! нисновки, як! стосуються науково-теоретично! сторон» досл!дже11ня. Шдзначсно, що муэичне мислення О.М.Скрябша формувалося в певн1й м1р! н!д впливом науковнх тендешЦй, як! характернзуюгься розвитком' Ннотетичною методу, переглядом основ гносеолог1Г, 1нгенснвним розвитком точннх наук, появлениям концепцН "багатом1рного" простору, ф1лософським осмнсленням та перетворенням св1ту. Проанал!зован1 нербаоьн! узагальпення нЦтверджують, що в творч1й еволюцЦ О.М.Скряб1на значну роль в!д!гралн пауков! досягнення та ф!лософськ1 сентеннИ к!нця XIX - початку XX стол!гь, як! нов'язан! з законами косм!чного розвнтку та духовною еволюц!сю люднни з подалыною реал1зац!ею в звуконих конструкц!ях. Це дозволило припустити, що !снуе детерм!новапа залежн!сть м1ж пронесом "передслухання" - своер!дного переломлення вербалышх висловлень, текст!«, узагальнень та "слухання" - ьтЬченпя !де1 звукоконструювання в складнооргашзованШ, унорядкован!й систем! п!зньоскряб!нсько! гармонИ, яка виявляегься в комбЫаторнШ р!зноман!тносг1, пермутащйних зм!нах акордових структур та ¡нтонащйному вЦбор!, формуваин! 1нвар!антного центру у вигляд! "нрометеТвського комплексу". Застосований в робот! теоретикоЧнформащйний апарат дозволив пронести яшсну оц!нку звуковоТ система, як в!дкрнто! системи з Константин« "енергетнчним ноповненим", з нершноймон!рноспнми значениями звуковйх подШ. Досл!дження комбшаторпих явит в музиц! XX столптя показало, що оволод!ння комб!наторикою як методом сучасноТ музнчно! компоэиц!! стае творчо-усв!домленим нронесом.

Комбшаторнии аналк» дозволив винвити y шзньоскрябшсвкШ rapMoiiií фуиюпонуиания марковських лапцюгоних послкдоииостей та розгалужених процес!в, hk¡ счйдчать про детермшоват ьнкрозн'нзкн акордових структур. Кр1м того, доведено - в iii.'iniii гармош? нилмачаючни е голосоведения, що обумовлено вза< мод и ю з фактурнимв факторами рознитку. 3 проявлениям дисперсп у фактурпо-гармошчтй cuctcmí Ьпемснфиуються зв'язки акордових структур, hkí залежать bí;i кожного "м1кроповороту" фактурноТ тканнни. " 1э велико! pi3HoMaii¡THocTÍ акордоних структур в музиц1 гпзнього пер1оду TH0p4ocTi композитора, пашть и умоиах обмежемого в!дбору передбачаеться незначна частот ¡сть ¡дентичних утпорень, ню вЦшмйдно "регламенту«" к1льк'|сть "розршпв" маркопа.ино ланпюгу та 1Йдтиерджус функц'юнування 1нднв1дуал1.но неновюриих зв'язюн акордоних структур. В печнслепних дискретных точках "розршйв" марковського ланцюгу було выявлено вр1внонажснни константпих та неконстаптних зв'язк1в в акордовнх носдионностях i тнм самим доведено, що в моментах константпих зв'язкт акордоних структур д!ють апалопчш фактуры умови, а значить шдтиерджуе функцюпуванпя дифузнмх npouecia в фактурно-гармошчшй cuctcmí шзнього периоду тнорчосп О.М.СкрибЫа.

В подал ьшому ушверсалыйсть комбшаторпого методу дозволяй використонувати йога стосовно до анализу творчо! спадщинн М.Рославця, К.Шимановського, А.Шенберга, М.Вериктського та iiiiinix, творчкть яких назначена системтстю мислсння, для достижения инутрппшх закономерностей лопко-копструктиитшх пршщшйв музнчного мисления.

Основы положения дисертацп изображено в таких публ1кашях:

1. Повышение музыкально-эстетической культуры студентов художественных специализаций (на примере изучения фортепианных миниатюр Скрябина) / •' Демократия как важнейшее условие развития культуры. Тезисы докладов к научно-теоретической конференции. — Барнаул Алтайский государственный институт культуры, 1!Ю0. - С.39-61.

2. Использование проблемных ситуаций в процессе изучения фортепианных произведений Скрябина // Методические рекомендации по использованию активных методов обучения. - Киев: Институт повышения квалификации работников культуры, Киевский государственный институт культуры им. А.Е.Корнейчука, 1990. - С.38-41.

3. Деяк! питания актннилацн ¡пзнаналмкн д1яльносл студент! d в nponeci винчения фортетаниих riiopiи О.Ni.Скрябин // Нова концсшйя та сучасш 1идходи в питаниях тпдготопки кадр!в культури. Тезн до науковоГ конференцм. ~ КиГв: • КиТпськиЛ державний ¡нститут культури !м. О.С.Корншчука, ¡нститут шднипкчшя квал!ф!каци iipaniBHitKjв кул1>турн, 1991. - С.94-96. "

4. Проблеми теоретичного досл!джепня музичноТ спадщини украшських композитор!!) // Культура УкраТни: 1стор!я i сучаансть. Тезн Республ1канськоГ науково-теорстичноТ KOH(¡>epciinií. - XapKin: Харювськнй державний ¡нститут культури, 1992. - С.169-170.

5. Фактурт особлишкт! фортетаниих TBopiii малоГ форми О.М.Скрябта: Методичн! рскомеидацп для самослйноТ роботн студентик -КиГв: КиТнський держанний ¡нститут культури, 1992. - 28с.

6. До проблеми взасмодп рацюнального та ¡ррацюнальиого в комиозиторськ1Й тнорчост! (на приклад) тзньоТ rapMoiiií О.М.Скрибша) // Проблеми розвитку художньоТ культури. Тез и допешдей ВсеукраТнськоТ науково-творчоТ конферснип. - Кит: КиТвський державний ¡нститут культури, 1994. - С. 155-158.

Фадеева Е.В. Фактурно-гармоннческая система позднего периоде творчества А.Н.Скрябина (опыт комбинаторного анализа)

диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения специальность 17.00 02 - Музыкальное искусство. Киевская государственная консерватория им II.И.Чайковского Киев. -1995.

В диссертации анализировались логико-конструктивные процессы музыкального мышления А.Н. Скрябина. В качестве примера были исследованы фактурио-гармоническнс явления позднего периода творчества композитора. Использование комбинаторного метода анализа позволило выявить в иозднескрябипской гармонической системе функционирование' марковских цепных последовательностей и ветвящихся процессов, которые свидетельствуют о детерминированных ми к рос ни лях аккордовых структур, а также действии аналогичных фактурных условий в моментах константных аккордоных связей. Это подтверждает функционирование диффузных процессов о иозднескрябипской фактурно-гармопнческой системе.

Ключов! слова: фактурно-гармоншна, система, О.М.Скрябш, крмбшаторкий анал1з.

Fadceva E.V. The texture-harmonic system of the late creative period of A.N.Scriabin (combinatorial analysis experience)

Tiiis in support of art candidate degree Speciality 17.00.02 - Musical art. Kiev state conscrvatori of Chaikovsky P.I. Kiev. - 1995.

In this work the logical constructive processes of Scriabin's musical mentality are analyzed. For instance there were researched texturc-harmonic phenomena of the late creative period of composer. The use of combinatorial analysis method allowed to find tbe late Scriabin's harmonic system the functioning of Markov's sequcnccs and branched processes that proves determination of accord structures' micro-connections as well as effect of analogous texture conditions in the moments of accord structures constant connections. It confirms the functionality of the diffusion processes in the late Scriabin's texture-harmonic system.