автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.01
диссертация на тему: Фольклор и театр. (Функционирование фольклорной цитаты в украинской драматургии и театра 2-й половины XlX в.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фольклор и театр. (Функционирование фольклорной цитаты в украинской драматургии и театра 2-й половины XlX в.)"

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА. СОЛЬЮЮРИСГШ! ТА ЕІНЗЛОПЇ ІМ.М.Т. РИЛЬСЬКОГО

?Г5 ОД 0 і) МАР 1306

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО Олена Миколаївна

ФОЛЬКЛОР І ТЕАТР

/ Функціонування фольклорної цитати в українській драматургії і театрі 2-ї половини ХіХ от./

Спеціальність. 17.00.02 - театральне мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Київ - 1996

Дисертація в форіїі рукопису.

Роботу виконано в інституті мистецтвознавства. Фольклористики та етнології ін. М.Т.Рильського НАН України ,

Науковий керівник - доктор мистецтвознавства Корнієнко Неділі Миколаївна

■ Офіційні опоненти - доктор мистецтвознавства

Загайкевич Марія Петрівна

кандидат мистецтвознавства -

Волицька Ірина Василівна

Провідна установа - Київський державний інститут культури

Захист відбудеться ".£^.." березня 1996 р. о „;/А„ год. на засіданні спеціалізованої Вченої Ради К СК57.01 по захисту дисертацій в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т.Рильського НАН України за адресою: 252001,Київ-1, вул.М.Грушевського; 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т. Рильського НАН України.

Автореферат розісланий литого 1996 р.

Учений секретар спеціалізованої Вченої Ради кандидат мистецтвознавства

В Дисертації піднято проблему вивчення особливостей побутування фольклору й зокрема функціонування як артефакту фольклорної цитати е українському професіональному’драматичному театрі 2-ї половини ХіХ ст.Звернення до аналізу саме поняття Фольклорної цитата зумовлено там, цо фольклорне цитування є одним з базових прийомів Фольклоризму в українському театрі, який необхідно вивчати, аби ’’просуватись" у вирішенні питань наукового системно-аналітичного дослідження національної своєрідності українського професійного театру. Як ввалив і.франко : ”... основою всього мусив би бути огляд пісень і взагалі літератури са-мої'о люду. ... Улсниваи ... тип української поезії, її окреме і оригінальне обличчя, слідити відтак у літературі артистичній його модифікацію і зміни - се, думаю, дасть єдину раціональну підставу до суцільного трактування ціло: української літератури’’.* Сказано справедливе я для театрального мисте: *ва. ііа означеному історичному етапі саме цей прийом Фольклоризму відіграв Елріваг.ьну роль в процесі Формування й розвою українського професіонального театру / поетики, стилістики, виконане ;ої манери то цс /.

Термін "фольклорна цитата’’.пропонується автором як науковий для позначення одного з кількой відомих засобів використання Фольклору в професійному мистецтві / серед них - Фольклорна стилізація/ і несе в собі подвійний зміст. Так,цитата БЕЗПОСЕРЕДНЯ є відтворенням аутентичного худо.'лнього тексту без змін, в той час як цитата ОПОСЕРЕДКОВАНА /дискретна/ є такою,що збері-' > гас первісний зміст фольклорного художнього тексту, але припускає "розрив" / не деформацію / його первісної форми. .

В українському театрознавстві вже визнано,зокрема, цо феномен театру корифеїв* є явице неоднорідне. Драматургічні пошуки М.Старицького я М.Кропивкицького відрізняються од пошуків

І.Карпенка-Карого так само, як режисерська творчість М.Кропивниць кого має помітні відмінності порівняно з режисерськими шуканнями П.Саксаганського, а пізніше а М. Садовського.Це дало авторо-

* Сранко і. Лист до М. П./Ірагоманова від 23 грудня 1882 року.// Зібрання творів : У 50 т.т. - К., 1986. -- Т 48. - С. 342.

ві підстави вивчати особливості функціонування.власна,фольклорних цитат, орієнтуючись на поетапний розподіл історико-теат-рального матеріалу. Такий підхід до вивчання проблеми допоміг побачити динаміку розвитку фольклорної цитати, зміни як в середині явища, так і в його зовнішніх зв'язках з близьким і далеким контекстом. ■

СТАН ДОіДЖЕНОСТі ПРОБЛЕМІ. Проблема впливу народної художньої традиції й,зокрема,фольклору,на формування Я розвиток українського професійного театру довгий час не визнавалася за таку. Впливи ці не заперечувались, більш того, вказувалось на фольклор як на невід"ємну частину Формування національного професійного мистецтва. В той же час ані механізм функціонування фольклору, ані методологія його аналізу зокрема в українському театрознавстві ке розроблялись.. як не розроблялись і питання національного стилю. '

Сьогодні, коли український театр активно входить в загальносвітовий культурний контекст, проблема теоретичної та методологічної оснащеності українського театрознавства постає ' надзвичайно гостро.

Окремі аспекти досліджуваної теми, зокрема особливості поетики самого фольклору, було розглянуто в працях відомих фольклористів В.Гусєва, П.Богатирьова, Г. Пальцева, П.Червінсь-кого, К.Чистова, В.Проппа, О.Дея, С.Грици, дослідження яких автор використав у роботі над дисертацією. Деякі нові аспекти проблеми, зокрема стосовно космогонічних вірувань й світоглядних орієнтирів народу, автор почерпнув з праць Г.Булашева, І.Огіенка, і.Нз*ад-Левицького, О.Кошиця, 0. Чиже всь кого, які зовсім недавно, на початку 90-х років, офіційно уві'йшли в науковий обіг українського гуманітарного знання.

В періодиці 60-х - 80-х років існують окремі локальні дослідження, щодо побутування фольклору в українській драматургії /Т.Борисюк. 0.Гончар. Г.Домницька, Л.Кулинська, Т.Сухобрус,

*< Р.Пилипчук у своїй статті " Українському театрові - 175 років // Український театр. - 1994. - N1. - С.11-13 / вказує на дискусісіність терміну, який за висловом М. Рильського, заплутує розуміння нерозривності українського театрального процесу ХіХ ст.

В. Еевчук, Еі.ІІубравська та ін./.а той час як особливості Функціонування Фольклорної цитати в драматургії і, особливо в театрі, до останнього часу зоставались, певкои мірою, поза пріоритетними пошуками українського театрознавства.

Скромний доробок автора в дослідженні окремих полохань течи, який складаються з виступів на Європейському симпозіумі "Фольклор і сучасний світ”, Міжнародній конференції "Театр. Образ часу. Вільні асоціації” та ін., а також кількох статей в наукових виданнях, зокрема. "Українському мистецтвознавстві” та роботі над методичними матеріалами. - лице невелика частка роботи, цо її необхідно прокоти у дослідженні глобальної проблеми особливостей.побутування в професіональному театральному мистецтві народної художньої традиції я, зокрема, фольклору.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМ /ШІІЯХЕИНЯ полягає в тому, що

- вона с неаід“емноіи'частиною процесу формування україн-

ського теоретичного театрознавства, яке до останніого часу було розпорошене по окремих і сто рп! театрал; •'-критичних, епістолярних д:*ерелах, в той час я.:-; створення грунтовної георе-та’-.ної бази е необхіднеє умзьсю "по£Н:."о”- розвитку кожної наукової дисципліни; .

- у період активного повернення в науковий обіг тривалий час замовчуваних духовних і культурних цінностей українське театрознавство, як і в?е національне гум-кітарне знання, постав перед нагальною проблемою дослідження механізмів геиези Я розвитку власного національного мистецтва, а, зокрема мистецтва театру, в історичному та культурологічному аспектах.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ : виявити механізми функціонування

фольклорної цитата та визначити джерела розвитку названого прийому фольклоризму в умовам професіонального українського драматичного театру 2-ї половини ХіХ століття.

Досягнення цієї мети вимагає розв'язання таких ЗАВДАНЬ:

- збудувати динамічні ряди функцій фольклорної цитати в українській драматургії означеного періоду;

- систематизувати названі функції;

** Термін "пові.л’и” науки Еведено Д.Чижевським в його відомій праці "істарЬї української літератури / Від початкіз до доби реалізму/”.

- виявити корелятивну залежність характеру функцій від улнрово--етил і стичних особливостей, соціокультурної ситуації доби; ■

- уточнити окремі конструкти, що використано в роботі, окреслити сферу їх побутування;

- дослідити валідні особливості функціонування фольклор-иої цитати в умовах професіонального українського театру названого періоду / акторське виконавство, режисура, елемента сценографії/;-

- виявити функції "саморозвитку я "самопідтримки" фольклорної цитати в контексті професійного твору /п”єси, вистави/;

- окреслити основні засоби фольклоризму, сформулювати концептуальний погляд на характер використання Фольклору в професіональному українському театрі в різні історичні періоди.

НАУКОВА НОВИЗНА . ДИСЕРТАЦІЇ полягає в тому, ідо в мистецтв; онавчиЯ обіг вперше вводиться як наукове поняття "фольклорна цитата". - базовий елем .т поетики українського національного професіонального театру, який диференційовано з-поміж інших прийомів фольклоризму / стилізація, моделювання / й елементів поетики /фольклорні образи, мотиви, символи тощо/.

Вперхе для вивчення театрозназчої теми, крім традиційно театрознавчих підходів, застосовано методологічні засади функціонального аналізу .

Для розкриття вбраної теми автор опрацював значне коло відповідної літератури - як театрознавчої /монографії, мемуарні, епістолярні, архівні матеріали/, так і з проблем культурології, соціології, фольклористики, лінгвістики, історії, етнології, музикознавства, літературознавства тощо. Такий добір літератури зумовлений характером обраної теми, для вивчення якої необхідно залучити знання з цілого комплексу гуманітарних дисциплін,

ПРАКТИЧНИЙ СЕНС РОБОТИ. Дисертація вводить до науково, з обігу опис механізму функціонування фольклорної цитати в українській драматургії і театрі 2-І половини ХіХ століття, розкриває суперечності, закладрні в дихотомію "фольклор - український театр” як джерело саморозвитку й самопідтримки фольклорної цитати в умовах професіонального мистецтва.

Дослідження, проведене з обраної теми, мі ке стата частиною комплексного, багатогалузевого наукового дослідження на те-

му: фольклор з ІІРС£>ЄСІ8К0МУ КИСЛгЦТВІ. Висновки. зрсблгн. а роботі, актуальні ке тільки для театрознавчої дисципліна. .Чатері-али дисертації можуть бути використані при укладанні спеціальних курсів для студентів виї^х навчальних закладів.

Дисертацію обговоренона засіданні відділу етномистец-твознавства інституту мистецтвознавства, фольклористики тл етнології ім. М.Т. Рильського Національної Академії Наук. України.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Постановка проблеми та окремі поло:-ан-ня дисг-ртації викдадані в так:::-: публікаціях автора: "Теорія театру: сьогодення і майбутнє '’/"Українська;: театр)’ 1333. N і/: "До питання про використання фольклору з уь аїкськсму театрі першої половини 20-х років" /"Українське мистецтвознавство", - вип. 1, 1953./: ".Леся Українка і музика" / "«ітсдичні рекомендації, -

Кіровоград, 1931, р. співавторстві/. А також у доповідях на Св-рслагсікому симпозіумі "Ссль'клар і сучасний світ" /К.иїз, 1830/: Всесоюзній науковій конференції ".Нацисналькь'е и социально-куль-турньэ процессы з СССР" /тезисы, Омск, 1390/: конф екції молодих вчених " Мистецтво та народна творчість кінця XX століття " /Київ. 1530/: н-з науковій конференції "Лесь Курбас: "інте-

лектуальний арлекін" - Хто далі? " / Трете Мютецьке Березіллл, Хиїн. 1694/. Повністю темі дисертації присвячено робота: "Стзеутгоршю функція фольклорної цитата в українській драматургії 2-ї половини ХіХ століття’'’ / Міжнародна конференція ” М.Риль :ьки;: і світова культура з погляду сучасності" /тези, Київ, 1995 /: "Функціонування фольклорної цитати а українському театрі 2-ї половини ХіХ століття" /Матеріали Других Гончарівсь-кпх читань, Київ. 1935/: " Функціонування Фольклорної цитата в національнії"! драматургії 2-ї полезики ХіХ ст. / Українські корифеї та 0. Острозький //"'Слоб”.чксък>;й сзіт”/: доповіді на Міжнародні Я конференції "Театр. Образ часу. Вільці асоціації / Український театр у переддень III тисячоліття/ " Фольклор в українському театрі: стереотипи і дійсність”/ Київ, 1835/: на науково-теоретичній конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження Г. К.Тобілевпчл /і.К.К-рпенка-Карого/ "Особтіирості Функціонування фольклорної цитати в драматургії І.К. Карп?яка ■Каро"с”/Киїь. ІЧЗР/: на Четвертих наукових читаннях " Марія 3&ны;оь<-цька та її соба" "Оольклорна цитата в творчості М.Заньковєцької" /Кі.ів, Іь9о/.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ. Робота складається з Вступу, трьох розділів /^другий - з трьох частин і висновків, третій з чотирьох частин і висновків /, Загальних висновків, списку літератури. Загальний обсяг роботи становить 166 сторінок тексту з бібліографією .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ '

У Вступі подасться обгрунтування теми, визначається стан дослідкеності проблеми.

Дискусії навколо наукового визначення терміну "фольклор" до останнього часу точилися як в радянській, так і світовій науці. Розбіжності у радянському трактуванні терміну, порівняно із загальносвітовими нормами, помічено було це в 60-і роки /Б.Пропп, В.Гусев та ін./. В зв”язку з цим автор вважав за до-ці/л-не у вступній частині роботи звернутися до історії питання, простежити розмаїття тт. хтувань терміну в західноєвропейській та американській фольклористиці. У Вступі подано широкий огляд українських досліджень у періодиці з питань фольклоризму в драматургії. Кількісний аналіз, певний коньент-аналіз - необхідний щабель розвитку кожної науки. Втім, настають часи структурно-функціональних досліджень, які глибоко розвивають природу, механізми функціонування й розвитку кожного явища. "В народній творчості дуже . міцні принципи типологічного кодування інформації, -зазначає С.Грица, - надзвичайно багата семантика кожного явища, зумовлена поліморфністю мови фольклору, варіативністю реаліз"«йї в ньому кожної ідеї”».

Особливу увагу в.цій частині роботи зосереджено ка нових для пострадянського мистецтвознавства виданнях М.Грушевського, Г.Булашева, і.Огієнка, які відчутно розширили загальне уявлення про природу фольклору, походження тих чи іниих сюжетів, СИН'. ,-з Фольклору з християнською традицією тощо. Окремо висвітлмоться проблеми засвоєння слов"янської мікології в українській літературі й мистецтві.

Оскільки питання взаємодії фольклору з професіональним мистецтвом в українському театрознавстві майже не вивчались,

* Грица С. Украинская песенная зпика. - М., 1990. - С. 7.

дисертаційна робота має дещо зменшити лакуну навколо них. У вступній частині роботи автор пропонує загальний абрис повної концепції функціонування фольклору в українській драматургії і театрі, грунтуючись на таких основних поняттях, як ЦИТУВАННЯ фольклору, його С'ШЛгЗАЦіЯ та МОДЕЛЮВАННЯ, окреслюючи при цьому, яке з них стає домінантним різних історичних періодів. Сама х дисертація присвячена вивченню першого з названих понять -ІД11УВАННЯ, яко й розглядається як прийом фольклоризму в наступних розділах роботи.

У паркому розділі - " ДО ПРОБЛЕМІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОНЯТЬ “ЦИТУВАННЯ” И "СОЛЬКЛОРКА ЦИТАТА”. МЕТОДОЛОГ ІЧНІ ПРИШИЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ " - автор вважав за доцільне окреслити методологічні орієнтири дослідження більщ детально, оскільки сам термін ” цитування" як науковий, уперше вводиться в театрознавчий обіг.

З українській мистецтвознавчій літературі мохна зустріта безліч науково-метафоричних синонімів названому, як то: ” зов-нішньо-ілюстратиЕне живописання фольклором", '' фолрклсрне запозичання", "Фольклорне вмонтування в художню тканину п”єси", "цитатна використання фольклору” тощо. Автор, у цьому розділі вдасться до власної інтерпретації терміну цитування як ..точного відтворення аутентичного художнього тексту фольклорного твору.

В контексті професійного твору /драма, вистава/ Фольклорна цитата розглядається як безпосередня /повна/ і як опосередкована / дискретна/. '

Обираючи методологію функціонального аналізу Фольклорної цитата в професіональному творі як таку, що найбільш детально розкриває механізм явища і допомагає виявити суперечності -джерело розвитку, автор спирається на методологічні пошуки Функціоналістів Р.Мгртона, Д.Мартіндейла, Т.Парсонса в тій частині, де вказується певна логіка досліджені-1 ” йіїсрог/роблем ”, для нас - дослідження Фольклоризму театральної вистави як артефакту.

Витлумачення поняття "функція” в дослідженні адаптсрано з соціології я подається як "роль”, що її відіграє в професіо-ь.-іі'.ьні.й драмі / виставі / уривок з фольклорного твору. Отже, об'єктом авалі .у в роботі є фольклор у професіональному театрі, г-чя час як. приметем дослідження йиступа«. Ф^нкліопунамня в дамглчіт і театрі фольклорної цитати.

V параолу розділі також подасться перелік явних базових ;л Ц і-1 С^/ЛЬКЛОрНО ї Ц.-ІТаТИ, ЯКІ Ь1 і Ті *. -1Ь ^ ."-ТЬ з природа самого Фольклору, яого аксіологічного аспекту. Серед них - стабілізуюча функція фольклорної цитати, яка набуБаг особливої ваги в мистецтві кінця XX століття: асоціатавноутворкюча функція, що Еказує, передусім, на збереження у вербальних, безпосередніх Сольклоркпх цитатах естетичних, етичних особливостей поетики фольклору, цо значним чином бшшвае на посилення художньої образності про'іесійного твору. Значною с також і етиле утворююча Функція Фольклорної цитати, яка подекуди має латентний характер, але загади с значним чинником у процесі ііормузакня як нової літературної української мови, так і загалом українського егилю в мистецтві театр.,.

Безпосереднє цитування аутентичних фольклорних текстів, природно, вимагао і відтворення мовно-виконаьської народної традиційної манери. Певну увагу приділено в цьо;.;у розділі й просвітницькій функції іїольклорної цитати, яка є наслідком яскраво виражених, явних просвітницьких мотивів у творчості діячів українського театру 2-ї половини ХіХ ст.. Кожна з наззаних функцій активізувалась, або, навпаки, набузала більшої пасивності залежно від соціокультурних обставин доби. В мистецтві XIX ст. яскравіше були виражені просвітницька й стилеутво-риюча функції. Пізніше,за кааих часів, - стабілізуюча, Як гіпотетичну запропоновано розглянути в цьому .розділі й ” буферну " функцію ііюльклорної цитати, яка проявляється в тих ситуаціях, коли народну художню традицію автор поєднуй з певними канонами /художніми,ідеологічних- длл надання останнім більшої переконливості або й сакральності. "Народні та національні витоки наповнюють п"єсу /виставу - О.К./ загальнолюдськими мотивами, замикаючи їх на закон вищої гармонії".”

‘В цьому ж розділі кінцевою метою дослідження висузагтьс.і виявлення джерела саморозвитку фольклорної цитати в контексті професіонального українського театрі'2-ї половини ХіХ століття.

* Корниенко Н. Театр сегодня - театр завтра: Социб-зстетические заметки о драме, сцене и зрителе 70 - 80-х годов. - К., 1986.-

С. 116 /переклад мій - О.К./. '

У другому розділі - " ВЕРБАЛЬНЕ ! ЭТУВАННЯ - НАіТіЗШИРЕгіІ-ІііКЙ ПРЖОМ СОЖЛОРИШ з УІЖҐЬСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ СО - 90-х РО-К'В ХіХ ст." - основну увагу приділено вивченню динаміки Фольклорної цитата в драматургічному / лінгвістичному / контексті. Короткий огляд праць з Функціоналізму в сучасній російській лінгзістиці, •/Фольклористичних працях В.Гусева, П.Богатирьова, К.Чистова, С.Грици та ін. вказує ни те, щр.крім основних функцій, досліджуване явище мас безліч додаткових, локальних, залежних від близького контексту.

В цьому розділі запропоновано розглядати драматургію ЄО - 90-х років, розподілив:;;! окремі, /«аабідьв відомі те-ори на кілька етапів /зокрема в названий історичний період - на другий і третій/. В основу запропонованого розподілу закладено но стільки хронологічний, скільки иакрово-стллістачннЯ підхід. До другого етапу віднесено драматургію М.Старицького та М.Кро- • пиьн'.іцького, до третього - драми 1.Оранка, П.Мирного та весь творчий доробок І.Карпенка-Карого.

2.і. .щщіскувдаа еербаяьязї соьшрної штати в ДРАМАТУРГІЇ ДРУГОГО етапу формування української класичної спад-ШЫ. Ромаіітико-роаліет/.чний напрям драматургії, з оперою на канрові канони /.мелодрама, оперета, водевіль/, представлений в творчості М.Старицького й М.КропивНицького найбільш послідовно. Спільні риси в творчості цих драматургів даль авторові можливість угтвно систематизувати їх творчий доробок за типами драми: етнографічно-романтичний, соціально-психологічний, соціально-сатиричний та історичний. '

Додержуючись в подальшому дослідженні поданої систематизації, в цьому розділі автор функціонально-стилістично аналізує кожний тип драми. .

Для розгляду функціональних особливо~тей фольклорної цитати в соціально-психологічній драмі автор обирає п"єси М.Кро-пивнкцького "Олася" та М.Старицького ”Нг судилося”. Аналізуючи механізми функціонування пісенної цитати, автор дійшов висновку, цо характером зв’’язкік з найближчим контекстом прийоми цитування поділяються на лінійний статичний, коли Пісенна цитата підсилює сказане г; попередніх репліках /пісня ’Та болять ручки" у виконанні Марфи в "Олесі” /: ситуатиБно-дикамічний, коли

яісенка г.итата резкрива- зміст попередніх діалог їй. де аіи або

прихований, або цільно завуальований / пісня Власа ’’ Ой ти, дівчино, горда та лиц-на" з "Олесі” той©/; алініаний. коли пісенна цитата застосовується драматургом контрастно, задля посилення психологічної напруги дії, поглиблення колізій / пісня ”0й, місяцю, місяченьку”, на іоні якої звучить монолог Анни Петрівни з "Нз судилось” тощо/. ■

В драмі цього типу автор віднаходить й один з поширених загалом у драматургії кінця ХіХ століття прийом поліцитування, цо застосовується при описі людини в анормальному стані / сп'яніння / й проявляється в тому, що В ОДлій , власне, невеликій часово сцені наводиться до п"яти уривків з різних народних, частіше жартівливих, пісень /вихід Степаниди в "Не судилось"/.

: В історично-ромалтичних драмах провідну роль перебирає

на себе дискретна фольклорна цитата, під якою дослідник розуміє як цитування сюжетів фольклорних творів, так і використання окремих фольклорних прийомів мовотворення /сталі епітети, епіте-ти-прикладки, ідіоми, зменшувальні Форми слів, порівняння тощо /. Тут хе наводяться приклади з драм "Оборона Буші", "Богдан Хмельницький", "Мзруся Еогуславка".

. Розглядаючи етнографічно-романтичний тип драми, автор наголошує, цо він поширений в драматургії другого етапу й характеризується не тільки великою кількістю цитат з фольклорного й етнографічного матеріалу, а я підпорядковується літературним канонам. В драмах цього типу / ”0й не ходи, Грицю, та я на вечорниці”, "Даа серцю волю, заведе в неволю” / посилюється есте-тизуюча функція"фольклорної цитати, цо проявляється в зами-луваннні текстачи обрядових, ліричних пісень і безлічі паремія, які'наводяться повністю,подекуди затримуючи розвиток дії /обрядова гра в Мэланку перед виходом Хоми в ”0я не ходи, Грицю ..."/.Традиційно функціонує фольклорна цитата у створенні атмосфери подій /свято, вечірні забави тоцо /, певного на строю дійової особи, для передачі певного передчуття драматичного розвитку дії /"Ой у полі криниченька” з "Ой не ходи, Грицю. ..”/. В драмах названого т-пу активно використовується прийом концентрації паремій під час погано прихованої сварки, напруженого діалогу.

Над драмами соціально-сатиричного типу Згаданого етапу тек,' а можливо навіть у більшій мірі, тяжіють загальноєвропей-

ські .канроьо-стнлістачні канони еодєоіл». оперети, комедії ситуацій тощо. Розглядаючи "аутку-олеретку’* "Поігидись у дурні" М.Кропивницького та комедіа-г.ераробку М.Старицького "За двома зайцями", автор доходить висновку, зокрема,про значну жанроутворюючу функцію фольклорної цитати з цьому талі драм-.;. Широко і’.и-тувться тут «артіьливі народні пісні, каламбури, гумористичні порівняння, глузливі приказки, нісенітниці тощо.. Як прийом створення комічного застосовуються й прокльони.

2.2. ДОСКРЕША ВЕРБАЛЬНА «ЫЬКЛОРШ ШТАТА В ДРАГ-ІАТУРГІГ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КЛАСИЧНЗЇ СПАДКИ». Летально аналізуючи драму "Украдене щастя" і.сранка, азтор звертає увагу на те, цз драматург всього лище двічі вда-

• еться до цитування народної пісні на початку першої та ка 'початку останньої, п’’ятої, дії. В обох випадках пісні функціонують• як алегоричні пророцтва. Зьертас на себе увагу й те, що перевага більшість паремійних висловів у п"єсі синтезовані з релігійною, християнською лексикою і несуть, крім функції створення колориту і певний етичний зміст. Втім, а цілому, порівняно з драмам* попереднього, драматургія нового етапу працює з цитато» дискретною; зона є тут не самоцінна величина, а засіб удосконалення психологічної типізації та індивідуалізації сбразіз драми. Показовим для дослідника,зокрема,с і те. що в творчому доробку, скачімо, і.Карпенка-Карого фактично відсутня етнографічно-романтична драма як така, що потребує розгорнутих вербальних фольклорних цитат. Натомість драматург набагато вільніше поводиться взагалі з фольклорною цитатою, позначаючи зокрема в ремарці: "можна на співати, як нема кому” /"Хазяїн”/. Втім, якщо драматург і здасться до цитування Фольклору /Ьсобливо в історичній драмі/, то застосовує, часто, алінійний’засіб зв"язку з найближчим контекстом як найбільш пси> логічно-насиче’ний, виразний, а запозичені Фольклорні' аскети використовує в досить вільній власній інтерпретації /''Бондарівна"/.

З латентної явно» стає етиле утворююча функція фольклорної цитати, коли автор вдається не стільки до самої цитати, скільки до використання мовних конструктивних прийомів фольклорного твору. Віднаходимо й жанроутворюючу Функцію фольклорної цитата, особливо в комедіях автора, де частіш за інаі паремії трапляються каламбури, нісенітниці, глузливі порів-

ня.чнй. жартівливі примоьки та приказки. № відмовляється автор і від прийому лексичного комізму, утворення антропоніміє /Пузир, Калитка, Копач тощо/.

Переважну більшість згаданих прийомів фольклоризму знаходимо і у драмі П. Мирного "Лимарівна". Тут і відоме вже полі-цитуза.чнл, й алінійний засіб зв”язку з контекстом, і концентрація паремій у сценах напру>лзного з'ясування Стосунків мім персонажами твору. Користується драматург й традиційно-народний; мовними прийомами лексичного комізму. Втім, у П. Карного як у досзіченого романіста мова персонажів відзначається образністю лапідарністя, текстовою насиченістю V; виразністю.

2.3. ОСОБЛИВОСТІ 0УН<ЦіОНУВАІ-іНЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ іііггатм В ДРАМАХ Б. ГРіЬЧЕКчА. ЛЛ. ОЗСЬКОЇ, В.САЧіГІЛЕНКА.

Б даному доборі драматургічних імен азтор ьбачає можливість простежити динаміку перехідного періоду, який закінчується г. постанням "коворомантизму" й символізму / Леся Українка,

0.Олесь, С.Черкасєкко та іЦ./. історичні драми Б.Грінченка,зокрема, увібрали в себе особливості фольклоризму як ранніх, так і пізніх кориіеїв. Тут знаходимо й детальний етнографічно точний опис декорації, і алегорично-пророчі функції народної пісні, і ііольклорні мовотворчі прийоми /зменшувальні форми слів, іменникові дуплети тоцо/, й дискретні ііольклорні цитати, й авторизовані приказки /"Серед бурі"/.

Творчість Лобові Яновської прийнято розглядати в контексті мистецтва початку XX ст., втім, її ранні твори / 90-х ройків ХіХ ст./, написані загалом в естетиці пізніх корифеїв, несуть в собі вирагкні ексг. 'сіоністичні та імпресіоністичні риси, виводять на кін нові селянські типи, нефольклорні' своїм світобаченням. Комедія "На Зелений Клин" містить загострено соціальний, життєвий конфлікт, характерний для пізніх корифеїв, в той час як засобами художньої виразності / лінійно-статичний зв"язок пісенної цитати з контекстом, використання її для створення атмосфери дії: жанроутвор*-.сча функція фольклорної цитати/ тяжіє до соціально-психологічної драми М. Старицького та М. Кропивницько го.

У драмі "Повернувся із Сибіру” авторка частіше користується авторизованою дискретнои фольклорною цих-той /порівняннями, складеними на фольклорній основі тошр/. Крім цього, сут-

тєво змінюється характер дійозик осіб. Героїня Л.Яновської. на відміну од героїні* скажімо, і.Котляревського,, чи і.Оранка вступає в досить напружені стосунки з фольклорною традицією родової, обсинкої психології, вона ходить покриткою і вбиває свого ошукача, залишаючись при цьому позитивною героїнею. В кульмінаційній сцені драми авторка вдається до гіперболізації алі-ніґіного зв"язку з контекстом, цо набуває рис акцентовано-екс-пресісністичного художнього принципу. .

імпресіоністично-полегпеною формою замальовки з селянського життя Еиступае "жарт на І дію” ”Нз сіножаті". Творові Яновської не можна відмовити у потягу до відображення краси повсякденного життя, захопленні чуттєвою красою, стиранні граней між драмою та драматичною замальовкою, етюдом. '

Традиційними засобами використання фольклору ошруваз і Володимир Самійленко, працюючи у 90-х роках XIX ст. над п”ссою "Чураївна" на теї. повісті О.Шаховського "Маруся. Малороссия-ская Саіо" /пісня-пророцтво, пісня для створення атмосфери дії, сталі епітети тоцо/, Втім, у п"єсі подано прецікаві зразки новацій у викорнстаннні "фольклору. Так,у другій редакції драми балада Марусі "Ой не ходи, Грицю...” замінює /! /собою дію. Змішування реального з уявним, взаємопроникнення, взаємозаміна одного іншим - це вже провісники нових літературних течій початку XX ст., й зокрема,новоромантизму.

ВИСНОВКИ. Динамічні ряди функцій фольклорної цитати означених другого і" третього етапів формування національної драматургічної класики ранніх та пізніх корифеїв чітко розпадаються на такі домінантні групи, як функції інформативно-комунікативні, інтегративно-психологічні, асоціативно-конструктивні, При цьому всі вони лишаються функціями художніми,оскільки спрямовані на створення певної, художньої цілісності. Характером зв”язків фольклорної цитати з найближчим контекстом виділяємо ситуативно-динамічний, лінійно-статичний, алінійний.

Дискретна вербальна цитата функціонує як сюжетоутворююча при формуванні структури п"єси /сюжетні лінії, мотиви, колізії Фольклорного твору - "Бондарівна", "Украдене щастя", "Лимерів-на”/: як структурний момент психологізації, індивідуалізації, поглиблення образності мови / "Сто тисяч", "Хазяїн", "За двок;-зайцями" тошо/: як сталеутворюючий елемент /мовні конструктив-

ні прийоми, столі епітета, порівняння, фразеологізми тощо/.

Шддо базсьих функцій фольклорної цитата, то з усіх, згаданих у пераому розділі роботи, найбільш актуальними для названого історичного періоду, безумовно, є етилеутворююча та просвітницька функції.

Просвітницька фукція домінує в самих драматургічних творах. Тексти рясніють безліччю фольклорних запозичень. Показати народові його власну красу було однією з найчастіше декларованих корифеями тез. Стале утворююча функція присутня в комюму драматичному творі, незалежно від етапу, канру або типу, до якого він тяжіє. Усе ХіХ століття є періодом активного формування української літературної мови і,перш за все, на основі мови народної. Народна фразеологія, морфологія, лаксика, входячи в драматургічний текст спочатку виразною фольклорною цитатою, поступово просотує, власне, літературну моьу, невпинно її збагачуичи й поглиблюючи. Цея. процес не завериено й сьогодні, хоча вершина його розвою припадає все ж на ХїХ століття. Тут мокна цілком погодитися з міркуванням С.Васильченка щодо українських письменників дожовтневої доби про те, що їм довелося "тягнути двз плуги: писати художні твори і разом творити для їх мову".

Функціональний аналіз фольклорної цитати висвітлив залежність її від жанрово-стилістичного типу п”сси. Так, для соціально-психологічного типу п”єс обох аталів. пісенна цитата ілюструє внутрішній стан героя, створює атмосферу певної години дня. Авторизована паремійна цитата поглиблює психологізацію образу. На третьому етапі загострюється асопдативно-конструктивна функція Фольклорної цитати, що свідчить про посилення інтересу .до драматургічної форми. '

В сатиричній драмі другого етапу значну роль відіграє жанроутворююча функція цитат з комічних фольклорних творів /каламбури, нісенітниці, глузливі порівняння тощо /: в драматургії пізніх корифеїв посилюється'роль дискретної цитати.

Для історичної драми характерні запозичення ритмо-мело-дійних прийомів побудови епічних фольклорних творів / балади, думи тощр /, що актйа-ізус коло рито утворюючу функцію Фольклорної дискретної цитати. ■

Ествтизуюча, орнамантадьна функція фольклорної цитати характерна майже виключно для етнографічно-романтичної драми.

У Висновках також висувається Сяк гіпотетична) дефініція "українського сталю”, цо Формується на базі етнографічно-романтичної ярами 2-ї половини ХіХ ст. і відповідає таким загальноммс-тецьким критеріям національного стилю, як спирання на фольклорні витоки, дослідження українського національного характеру за різних обставин буття. Одним з аргументів на користь цього припущення є я те, що саме в означений період Формується українська національна драматургічна класика в усьому розмаїтті жанрів - від історичної драми і трагедії до сатиричної комедії.

У Висновках подається перелік "традиційних" для драматургії 2-ї половини ХіХ ст. функцій фольклорної цитати / показ внутрішнього стану героя, створення колориту, певної атмосфери дії тощо /: "традиційних" прийомів / прийоми концентрації паремія, поліцитування тошд/.

Наприкінці узагальнено подаються соціокультурні обставини доби, де найбільшого розвитку сягнув такий засіб Фольклоризму як фольклорне цитування /активізація культурного ро-звою південних та східних слов"ян, випуск фольклористичних збірок. впливи "народництва" як напряму в літературі й історії/.

В цей пйріод фольклорні запозичення були чи не єдиним засобом самоіндентифікації українства, формування морально-етичних орієнтирів національної інтелігенції.

У третьому розділі - ."ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ЦИТАТИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПРОФЕСІОНАЛЬНОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ 80 - 90-Х РОКІВ XIX ст." увагу дослідника сконцентровано навкруги функції "саморозвитку", "самопідтримки" фольклорної цитати в умовах професіонального театру кінця століття, механізм дії якої вивчається за допомогою функціонального аналізу.

Наприкінці 90-х років н.ст. українське театрознавство постало на порозі значних загальнотеоретичних і методологічних змін. Відомі дослідники історії українського театру вказують на безліч не досліджених аспектів творчості,власне, "корифеїв”, називаючи дискусійним і сам термін / Р.Пилипчук, А.Драк та ін./. Продовжуючи своє дослідження, автор їда раз звертається до висвітлення особливостей природи мистецтва театру, який є самобутньою "інформаційною поліфонією" /Р.Варт/, генератором нових ідей і почуттів /Ю.Лотмая/. Тут хе автор наголошує на тому, що будь-яке структурне, функціональне дослідження, власне, театра-

льної вистави набагато ускладнюється відсутністю методології фіксації вистави, і сама по собі ця проблема не є новою. Розробкою методики фіксації вистави свого часу займалися А.Арто, Лесь Курбас. Створення сучасного відеоз&пису, на жаль, не є розв'язанням проблем, яка, можливо, може бути вирішена лиїле за допомогою комл"ютєрної техніки. Аналізуючи вистави кінця ХіХ століття, дослідник може спиратися ка доволі суб'єктивний матеріал - мемуарні, епістолярні свідчення. Основним критерієм тут може виступати лише • певний збіг в описі одного й того ж явища в різних, не залежних одне від одного, джерелах. В процесі дослідження останніх, з описом окремих вистав, акторських та рек<исерсъких робіт корифеїв, виявилось, що однією з найсуттєвіших функцій в них є функція "самопідгримки" фольклорної цитати за умов зміни контексту / з природно-фольклорного оточення на закони професіональної драматичної сцени/. Кзханізм цей,.-.основ-ним засобом якого є поглиблена "психологізація" фольклорної цитати, Формується за таких соціально-психологічних обставин, як . "природна фольклорність" /К.Чистов/ самих корифеїв, активна само ідентифікація українства в названий історичний період, загальна драматургічно-центрична спрямованість розвитку українського театру. Кожна з цих обставин певним чином вплинула на формування особливостей поетики українського професіонального театру.

3.1. ФОЛЬКЛОР Ж ОСНОЗА ПОЕТИКИ ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ. ПОНЯТТЯ "ПРИРОДНОЇ ФОЛЬКЛОРНОСТІ ”. Фольклор для корифеїв був не тільки засобом художньої виразності, а я засобом самовияву, свідомо обраною системою цінностей, мірилом етичного й естетичного в мистецтві. Увага до художньої народної традиції і, зокрема, до фольклору, започаткована українським бароко, поглибилась за часів романтизму і на'прикінці ХіХ ст. збіглася з певними соціа-льно-політичниш течіями в суспільстві. За часів корифеїв національна ідея розвивалася" вже на терен і національної куль-, тури. Про це свідчить уьесь масив проаналізованої в дисертації мемуарної, епістолярної, архівної літератури.

Для становлення професіоналізму українського театру згаданого періоду вирішальне значення мало і явище "природної фольклорності”, властивої всьому художньому ядру театру корифеїв. Усі вони, так чи інаксе, виховувались під значним впливом

вихідців з народного середовища /няня Сухондиха в М.Заньковець-кої, мати, кріпачка в минулому, у братів Тобілевичів, тощо/.

Сприйнявши фольклорну традицію як органічну ще в дитинстві, корифеї додержувались аксіологічної народної шкали й при створенні образів національної драматургії. Ярина / ’’Нівольник за Т.Шевченком / у Заньковецької, полковник Богун /"Лиха іскра поле спалить, а сама щезне" І.Карпенка-Карого/ у П.Саксагансь-кого, Богдан Хмельницький /"Богдан Хмельницький” М.Старицько-го/, у М.Садовського - всі ці образи навіяні і драматургам,і режисерам, і акторам народною піснею. Збіг свідомий я несвідомий /"природна фольклорність'1/ світогляду митців з народнйм баченням історії, тих чи інших соціально-психологічних обставин буття - чи не найхарактерніше в українському професіональному театрі кінця ХіХ ст.

3.2. ФОЛЬКЛОРНА АУДЮ-ЩТАТА ТА її ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕН "САМЗПІДТРИМКИ” В УМЗВАХ ПРОФЕСІОНАЛЬНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ КІНЦЯ ХіХ СТ. Аналізуючи великий масив мемуарних свідчень щодо виконавської манери корифеїв, автор дійшов висновку, що їх світоглядні орієнтири відбились не тільки в цитуванні відомих вербальних фольклорних зразків, а й у цитуванні народної мовно-виконавчої манери, названої в тексті "фольклорною аудіо-цитатою". Надзвичайно велику увагу приділяли М.Занькове-цька, М.Садовський. М.Саксаганський мелодиці, ритміці, інтонаційному забарвленню сценічної мови. Вони володіли на тільки літературною українською мовою, а й окремими її діалектами / чернігівський, полтавський тощо /. Втім, за умов відтворення конкретних індивідуалізованих характерів, типів, корифеї вдавалися до "психологізації”, під якою автор розуміє глибоку, копітку, титанічну роботу виконавців над розробкою нюансів, динаміки розвитку образів, тонких відтінків почувань, емоцій. Адже фольклор, як ми вже відзначали, "працює" образами-масками /дівчина. парубок, вдова тощо/, контрастовими засобами змалювання образів, стану душі ліричного героя. Психологізація виступає тут функцією "самопідтримки” фольклорної цитати за нових обставин її існування. Тобто, фольклорна цитата, опинившись в умовах відірваності од аутентичного середовища, поволі починає "впускати" в .себе ці нові умови, синтезуючкся з ними. Додаткові пси хологічно-комунікативні посилання, не руйнуючи самого Феномену

"цитати", пов”язують його Із законами, механізмами Дії професіональної вистави кінця ХіХ ст.. Власна, це є одна з найсуттєвіших спроб поєднання поетики фольклору з поетикою професіонального мистецтва ХіХ ст., коли закони останнього іде не відокремили його од народної основи і вона ке удержує в собі певні Філосовські,етичні й естетичні норми доби. Серед конкретних засобів психологізації названо й такі, як "розбивка” драматичного тексту паузами, зітханнями: скорочення, доповнення' його окремій*; побутовими висловами, деякими запізненнями при виконанні пісні, акцентовано голосним поданням її тещо.

' 3.3. ФОЛЬКЛОРНА ЦИТАТА І РКГХУРА ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ. Як

було вже доведено українськими науковцями, режисура театру корифеїв - явища неоднорідне. Динаміка процесу його становлення виразно простежується від режисерських иукачь М. Кропивниць кого і М.Старицького до режисури П.Сйксаганськогс й М.Сзд«аського / Р. Коломієць /. Проблематичним видається застосування функціонального аналізу до вивчення режисури, оскільки остання являє собою конгломерат, матеріалом якого є, власне, всі компоненти вистави. Тся, мова має йти лише про окремі тенденції в струк-туруванні вистави, про створення атмосфери дії, особливості, робота з акторами тощо. Однак і в цьому, досить розрізненому, матеріалі проступає об'єктивний рух від "барвистого етнографічного видовища” / Б.Рееуцький / до поглибленої психологічної проробки не тільки образів головних дійових осіб, а й масових народних сцен; від застосування фольклорної цитати для "розрядки дії” до створення сцр.нічної атмосфери й розробки на основі фольклору, психологічної партитури ролі і вистаєи в цілому: ВІД найбільш точного режисерського втілення задуму автора до елементів "концептуальної режисури" /Р.Коломікць/, інтерпретацій, про які "аатор і не д'умаа" / П.Саксаганський /.

3.4. ФУНКЦІОНУВАННЯ "ФОЛЬКЛОРНОЇ ЦИТАТИ" Б СЦЕНІЧНІМ КОСТЮМІ КОРИФЕЇВ. Деідо дискусійним видасться введення запозичень з народної матеріальної культури в систему "фольклорна цитата”. В той ке час як спільність світоглядних орієнтирів, так і спільність символіки, образності, виведення її з “фольклорної культури” / 0.Найден /, синтвзсваність у побуті фольклору й декоратазко-прикладного ииед-.-цгеа, зокрема мистєцтез створення національного одягу / О.Всрслай / дге змогу ь гіпиі'ьтичнія

формі розглянути особливості сценічного одягу корифеїв у конте- • кеті обраної теми. Аналіз мемуарних свідчень сучасників, спогадів самих корифеїв показііз, що значним моментом роботи над вуставами було збирання й збереження у власних гардеробах окремих виконавців елементів, частин натурального національного одягу з наступним використанням його у виставах / Заньковєцька, Садо-вський, КропивницькиЯ /. В трупах же П.Саксаганського, які працювали, переважно, із соціально-психологічною драмою та сатиричною комедією І. Кар.пйнка-Карого, до праці над сценічними костюмами долучалися вже професіональні художники, які не стільки компілювали, скільки створювали худокні рішення сценічних костюмів. Це стосувалося й історичних п"єс. В той х<а час, маємо зауважити, при опрацьовуванні комедійного матеріалу, жанрові деформації, за часів корифеїв, стосувались передусім особливостей гримування, тоді як костюми залишались цілком ' яиттєподіб-ними, як у соціально-побутовій драмі, так і в комедії. Жанрові зміни в сценічнім костюмі стануть здобутком наступного етапу розвитку українського театру доби модернізму 10 - 20-х років XX ст.

Однак і в сценічнім костюмі корифеїв рух від застосування натурального селянського одягу до співпраці з професіональними художниками пояснюється не тільки матеріальним становищем перших українських професіональних труп, але й формуванням нових засобів та прийомів Фольклоризму в надрах об'єктивного театрального процесу. ■ .

ВИСНОВКИ. З допомогою методології функціонального аналізу, на матеріалі вистав українського професіонального театру кінця XIX ст. вдалося встановити, що. діяч; його, працюючи з цитатою, зберігали не тільки вербальний текст, а й мовно-виконавську народну манеру подання фольклорного твору /інтонаційний ряд, мелодика мовлення, ритміка/, візуальний абрис, елементи народного одягу в сценічнім костюмі. В той хе час вони всебічно використовували й різноманітні прийоми психологізації виконавської манери, оскільки вона підпорядковувалась у них створенню глибоко індивідуальних характерів. На цьому шляху, власне, цитування фольклорного твору набуває дискретного характеру. Паузи, інтонаційні, темброві, ритмічні акценти у виконавчій манері професіональних акторів набувають помітили оссбли-

вістей порівняно з канонами традиційного народного виконання. Речитатив замість пісні, інтонації народного голосіння в цілком авторському тексті тощо.

Становлення професіоналізму українського'театру опосередковано. але пов”язане з рухом фольклорної цитати в контексті українського театру кінця ХіХ ст.

У ЗАГАЛЬНИХ ВИСНОВКАХ автор наголошує, цо весь хід дослідження за методологією функціонального аналізу на матеріалі побутування в українській драматургії і театрі 2-ї половини ХіХ століття фольклорної цитата /вербальної, аудіо-ьізуальної/, має характер експерименту, . пошуковості - як у зоні методологічних досліджень, так і в царині вивчення зв'язків традиційного народного з професійним авторським мистецтвом згаданого історичного періоду. Втім, проведені дослідження розкривають основну суперечність як рушійну силу "саморозвитку” фольклоризму українського театрального мистецтва в динаміці руху від безпосереднього відтворення аутентичних текстів та мовно-виконавської манери до дискретного їх перетворення засобами поглибленої психологізації. Рух цей розглядається в роботі як механізм "самопідтримки" фольклорної цитати ь умовах профасіспального національного побутово-психологічного, пізніша модерного театру рубежу ХіХ й XX ст..

З різною швидкістю, від п"ятп-десяти до традцяти-сорока років, рух цей відбувався у виконавстві, режисурі й драматургії зазначеного періоду. Втім, спільність мети я напряму руху, синхронізація характерних ’рис цього руху в кожній складовій театрального процесу свідчить про об'єктивність досліджуваних процесів, їхнього детермінізму в соціокультурному просторі доби.

Рух Фольклорної цитати в системі професіонального театру мас і об'єктивно затухаючий характер. Це пов”язано з такими обставинами, яг. формування основи мовного літературного національного сталю наприкінці' ХіХ ст. на базі народної побутової мови; зрміна просвітницької й етилеутворюючої Функцій розгорнутої аутентичної Фольклорної цитати на стабілізуючу й буферну ; диференціацією носіїв національної ідеї, виокремленням її Із загапьнохудожнього процесу (* концентрацією на рівні філософ* ської -і пол ітичної думки: розвиток стмльоеик процесів у про-

фесійному мистецтві в напрямі космополітичних покуків модер-

нізму. з його підкресленою увагою до мистецької форми, самоіронією, інтелектуалізмом тощо. .

Висновки, зроблені в дисертації розкривають, певною мірою, перспективи досліджень' у галузі Фольклоризму українського професійного мистецтва наступним історичним періодів - иочатку, середини і кінця XX століття. Окремі тенденції сформульовано Я у нашій роботі.

Праці, опубліковані автором за темою дисертації:

1. Теорія театру: сьогодення і майбутнє // Український театр. - N1. - 1933. - С. 14-17.. - 0,3 друк.арк.

2. Фольклорна традиція в професійному мистецтві // " Фольклор і сучасний світ"; Європейський симпозіум, 23-27 травня 1990 р.» Тез.доп. - К.» 1990. - С.135-136. - 0,05 друк.арк.

3.' Фольклоризм в советском театре и драматургии // "История культуры советского общества. Национальные и социальнокультурные процессы в СССР”: Всес. науч. конф. „ 1390 г.: Тез. док. - Омск, р 1990, - С. 167-168. - 0,1 друк.арк.

4. Леся Українка і музика // Методичні рекомендації по проведенню уроку або позакласного часу. - Кіровоград, 1991. -32 с. - 1,86 друк.арк. /в співавторстві з Хурсіною Ж.І., Філе-нко Т.Ю./

5. До питання про методи використання фольклору в укра-ському драматичному театрі першої половини 20-х років // Українське мистецтвознавство. - 1993. - вип. 1. - С. 200-206. - 0,5 друк.арк.

6. Сталеутворююча функція фольклорної цитати в українській драматургії 2-ї половини ХіХ століття // М.Рильський і світова культура з погляду сучасності: Міжнародна конференція, 16 - 17 березня 1995 р.“Тез. доп. -К., 1995. - С.ЗО. - 0,5 друк, арк.

7. Функціонування фольклорної цитати в національній драматургії 2-І половини ХіХ століття / Українські корифеї та 0.0с-тровський/ // Слов"янський світ /подано до друку/. - 0.4 друк, арк.

8. Функціонування фольклорної цитати в українському театрі 2-ї половини ХіХ ст. // " Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології '7Кол. дослідж. за матеріалами Других Гончарівських читань//подано до друку/ - 0,5 друк.арк.

Kovalenko E.N. Folklore & Theater / Folklore Quotation Functioning In Ukrainian Drajiiatic Composition & Theater of XIX Century, 2 nd Half/. The dissertation submitted for on Art Sta-dles candidate’s degree for speciality 17.00.02. - Theatrical Art. Rylsky Institute for Art Studies, Folklore £ Etnology, Ukrainian NAS, Kiev, 1996.

The niechanlsa of "selfdevelopment" & "selfsupportonce” of verbal & audio-visual quotation In context of Ukralnlon pro-feslonal drama theater of XIX centuarv, 2 nd half, uas revaled in dissertation with .help of functional analvs’s. The -nov. xent of folklore quotation from spontaneous to mediated is retraced on mentioned period dramatic composition, actor's art, scene graphic art elements. Over ten publications are defending.

Коваленко E.H. Фольклор и театр / Функционирование фоль-, клорной цитаты в украинской драматургии и театре 2-й половины XIX в./. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.02. - Театральное искусство. Институт- искусствознания, фольклористики и этнология им.М.Т.Рьиьского Национальной Академии Наук Украины, Киев, 1996.

В работе с помощью функционального анализа выявлен механизм "саморазвития" и "самоподдержки" Фольклорной вербальной и аудио-визуальной цитаты в контексте украинского професиональ-ного драматического театра 2-й пол. ХіХ в. Движение фольклорной цитаты от непосредственной к опосредованной, дискретной прослеживается на материале драматургии названого периода, а также актерского мастерства, режиссуры, элементов сценографии. Защищается около десяти публикаций.

Ключові слова: фольклорна цитата, функціональний аналіз, укра-

' їнський театр.

Підписано до друку 05,02.$бФорм*т 60x84 1/16 Ум.друк.арк. 0,9 ОбА-шідлрк. 1,0 Тираж 100. Зам. 50 1996р. Безплатний

ПолІграф.д.ц* Ім-ту історії України НАН України Київ-1, Груше»сь*ото, 4