автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Фольклористическая деятельность Я.И. Новицкого.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фольклористическая деятельность Я.И. Новицкого."

11ЛЦШШ2Ы1А АКЙДЕМ1Я НАУК 3TKPAÏHK

irerram шсггщгохйивствл , «иьклопатшш та етшлопК шеш м.т.ршьсьшга

РГВ од

t -V j Ha правая р/колкоу

1ЕАШШХШ Дкдаила BaüiiRHMüpiE'ia iWiíSrammwíiA йииътсгъ я.п.вовэдьккга

(С-

ftrnqia/ftHicx1* 10.01.В7 - фшг&лдаристкка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН иа адобуггя наунстпго стуиекя кандидата §1йолог1ч«мх кауи

Ки т - 1906

ДкоэртацЮТ е рукопио. Ро(!ота юиконана в 1нотитут1 шгатецтвоанавотва, фольклористики та етнологП 1м. М.Т.Ршшоького НАН Укра1ни.

Кауюовий кер1вник — доктор ф1 долог1чних наук,

прафесор МИШАНИЧ C.B.

Сф1ц1йн1 опоненти:

доктор ф1лолоПвдих наук Кирч1в Р.Ф. кандидат ф1лолог1чних наук Дунаевська Л.®.

Иров1дна уотаяова — ДнХпропетровський дерлавний ун!верситет.

Захяот диоертацП в1д0удетъоя 1996р.

ш зао1данн1 спец1ал1аоваио1 вчено'1 ради Д.05. по

захиеху диоертащй на эдобуття паукового ступени доктора наук при 1нститут1 миотецтвоэнавотва, фольклористики та етнологП 1м. М.Т.Ршьського ПАН Укра1ни (5:52001, Ки1в - 1, вул.Ы.Груаввського,4, 4 поверх, гежфервнц-чад)

8 дисертац!езо иокна оэнайсиитися в науков1й СМШотец! 1яституту.

Льтораферат розЮлаао "(Я^ ^у^^^ЧвдбР.

Вчений оекрвтар спещаШэовано! ради,

кандидат ф1лодог1чнях наук, О.О.Микитенко

ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальн1сть теин.

Виняткову роль у становленн! та роавитку укра!нсько! фольклористики в1д!грали aönpaui народно! творчосИ. В icTopil cBiTOBQ'i науки s ун1кальн! постат! збирач1в фольклору, як! забезпечили нэ т1льки збереження народких перлин, а й грунт для теоретичних досд1дкень. Початок 1 розвиток ук-ра!нськ1й фольклористиц1 дали так! видатн! особистост! як М.Цертедев, М.Максимович, М.Костомаров, А.Метлинський, Я.Го-ловацький, О.Потебня, П.Чубинський, А.Дкм!нський, 1.Рудчен-ко, П.Кул!ш, Б.Гр1нченко, 1.Манжура, В.Гнатюк, I.Франко та десятки imrax самов!дданих д1яч!в ново! генерацП украТнсь-ко! 1ятёл!генц!1. Незчиленн! тисяч! фольклорних твор1в, аа-писаних ними, складапть золотий фонд не лише укра!ноько1, а й CBiTOBOi культури. Bei досягнення укра!нсько! фольклористики спирапться на подвшгаицьку роботу в!дошх та малов1до-мих збирач!в народно! творчост!. То ж не випадково одним ia важливих заздаяь сучасно"! науки стало створення об'ЕКТивно! картини становдення i розвитку укра!нсько1 фольклористики, зокрема, висв1тлення таких постатей, як1 а р1зних причин за-лишалися поза увагсяо вчених.

Вже в к!нц1 XIX ст. буди написан! перш! досл1дження, присвячен! icTopil укра!нсько5 фольклористики - це в1дом! прац! О.Пип1на та М.Сумцова. В 20-х роках XX ст. з'являйся статт! М.Левченка та А.Кримського, присвячен! життепису под!льських етнограф!в; фундаментальна праця К.Грушевсько! про видавц!в укра!нських народних дум. Чимало уваги присвя-тили icTopil фольклористики та окремим збирачаы 1 !нш! ви-датн! вчен! - Ф.Колесса, К.КвХтка, М.Азадовський, I.Eepe-

зовський, Б.Кирдан, О.Дей, О.Правдюк, М.Горд1йчук, М.Сива-ченко, 3.Василенко. Протягом останн!х десяиШть в укра-ЗнськИй фольклористиц! а'явилось ряд ыонограф1й га дисер-тац!йних досл1дхень, присвячених постатям эбирач!в х теоре-тик!в фольклору, зокрема, в!дом1 прац! П.Попова, О.Дея, 1.Беревовського, С.Грици, М.Яценка, М.Шубравсько!, З.Василенко тоцр. Проте на сьогоднг ще немав сиатематизовано"! ЮторП фольклористики, де б поряд а 1ншнми проблемами свое заслужена м1сце пос!ли 1 эбирач!; повно! б1Сл10граф1'1 видань укра1нського фольклору.

Поэа увагоа фольклорист1в довго эалишалась 1 поехать Я.Новицького, хоча ще эа життя вченого побачили сват 10 зб!рник1в народно! творчост! та значка к1лькЮть етног-раф1чяих матер!ад1в, опубл1кованих ним в тогочасн1й перЮдиц!. Доробак Я.Новицького високо оц1нили його оучаони-ки - М.Драгоманов, М.Сумцов, Д.Яворницышй, В.Гнатш, Д.Зе-лен1н, М.Грушевоький, Ф.Колесса та 1н. Б1льше 80 статей 1сторик1в, фольклорист!в, етнографхв присвячен! Я.Новицькому. Та во! вони мають переважно гнформативно-оглядовий характер, торкашься окреыих аспектов його науково! роботи. Не оц1тна належним чином 1 його д!яльн1сть у контекст1 розвит-ку украшаько! фольклористики к!нця XIX - початку XX ст. Не-мае повного й глибокого анализу фольклору в його ззше!, не-доол1джений архХв ученого, мало вивчена 1 його бЮграф!я.

Ывта доел¡джепня та його аавдашш.

Автор дисертацП ставить перерд собою мету якнайповнз.ше доогцдити життввий шлях,, • фольклористичну Д1яльн1сть та вне-сок Я.П.Новицького в украгнську науку в контекст! вхтчкзня-ного народознавстеа ю.нця XIX - початку XX ст., эди'юнити

науковий анал1з його творчого доробку. Все це зуыовлюб щэ одне эавдання досл1дника: включивши в науковий об1г ма-Tepiaim 1з Нижньо'го Подн1пров'я, простеяити ц!л1сн1сть ху-дожнього мислення укра!нського народу в пер!од, коли фольклор був нев1д'бмним складником народно! культури в природах умовах Ii побутування.

Диерельиа бааа досл!дкешя.

Нею стали прижиттев1 публшацп Я.Новицького, матер!али ЦНБ hah Украши та 1нших иаукявих б1бЛ10гек м. Киева, Харко-ва, Дн1пропетровсыса, Эалорхжяя. Всього опрацьовано близько 700 друкованкх дхеред та 6iльсе 270 одиниць збереження в 1нститут1 рукописгв ЦНВ HAH Украши, . в рукописгаи фондах 1МФЕ hah УкраТяи, в Держав:roi,ry apxiBi Залор1зько1 облает!, в рукописних фондах Дп1пропетровського 1сторичного музея 1м. Д.Яворницького.

Иетоди дошйджешги.

Поставлен! завдання розв'язувались за допомогою опиоо-вого, пор1вняльно-тилолог1чного та пор1внялъно-вторичного метод!в досл1дження. Теоретичну основу дисертацП становлять прац1 О.Пкйна, М.Сумцова, В.Гнатюка, Ф.Кояесси, Б.Кирдана, О.Дея, М.ШубравоькоЗ, М.Яценка, 1.Береэовського. При досл1дженн! доробку Я. Новицького викорисгано ряд сутгевих ■ положень статей М.Сумцова, Д.Яворницького, B.Biaoro, Д.Чернявского. При аналШ фольклорного матер!алу ми такожепи-ралися на прад1 М.Костомарова, М.Драгоманова, I. Франка.

Ваукова нонизиа. .

ДиоертаЩйне досл1дження - це перша праця, яка грунтов-но висв1тдюб б!ограф1ю та наукову роботу Я.Новицького, зок-рема його фолькжористичну д1ялыпсть у контекст! розвитку

фольклористики к!нця XIX - початку XX ст. на ochobI арх1вних та малодоступних друкованих джерел. Зокрема, уточнено ос-hobhi дагн життевого шляху вченого, простежено становления наукового сЫтогляду Я.Новицького, э'яоовано джерела його фольклориотично! д1яльност1, методику та 1стор1ю збирання й пуСл1кацП народно! творчосИ. У дисертацП максимально ви-черпно опрацьовано великий ешпричний матер!ад, залисаний Я. Новицькш на 1сторичн1й територ!'i Запорожжя.

Практичне значения.

Робота иав теоретичне й практичне еначення, дай ц1нний науково над1йний матер!ал для створення об'ективно! картини icTopil роавитку укра!нсько1 фольклористики. Результата П можуть Сути використая! при подалыпих досд!дженнях науково'1 д1ялыюст! Я.Новицького, при гпдготовц! фолъклорних sQipHHKiB, при написание . Юторико-краванавчих праць тощр. Основн1 положения дисертацП також можуть бути використан1 1сториками в1тчигнано'1 культури, викладачами вищих навчапь-них заклад1в, учителями середках шк1л, ыузейними прац1вника-ми, крабзнавцями.

Ляробшдя робота.

OcHOBHi положения дисертацП викладен! в журнапьних пуСл1кац!ях. Результат» досл1дження дапстдались на наукових конференщях! "Етнограф1чн1 дослгдження Швденно! Укра1ни" (1992), "Гельман 1ван Мазепа та йога доба" (1994), "РаПональне та загальне в ЮторП" (1995).

IIa яаюгст дисертацП вклоснгься таи! положения:

1. Я.Новицький як фольклорист формувався на наукових засадах Рос1йського географгчного товариства;

2. Записи Я.Новицького в1дбивасть фольклорну традищю

- Б -

Швденного Сходу Укра1ии 1 в науково над1йними;

3. Я.Новицький виявив науковий п1дх1д до вбирания 1 публ1кац11 народно! творчость За методикою збирання, ви-черпн1ся> аапис!в, характером опрацювання 1 видання аЮраних матер1ал1в в1н сто!ть в единому ряду з такими вче'ними, як В.Кравченко, В.Шухевич, Д.Яворницький, Е.Гр1нченко, П.Гнедич та 1н.

4. Доробок Я.Новицького мае особливе значения а огляду на район його эбирацько! д1яльност1, шр становить свовр1дну "б!лу пляму" на фольклористичн1й карт1 Укра1ни.

СТРУКТУРА I ЗМ1СТ РОБОТЫ

ЗПдно э поставлеяоо метою дисертац1я складавться а! вступу, • трьох ровдШв, висновк1 в та списку використано! лхтератури.

У а о т у а 1 обгрунтовуеться актуальн!оть теми, визна-чаються мета, эавдання, джерельна база та методи досл1джен~ ня, наукова новизна й практичне значения роботи, основы! положения, що виносяться на а ахнет. Також висв!тлюеться р1вень досл1дженост! постат! Я.Новицького-вченого. Зокрема аазнача-еться, що одним э перших покатив 1 висоио оц1нив д1яльн1сть молодого фолъ клориста М.Сумцрв. У статтях "Современная малорусская этнография" (1893), "Новицкий Яков Павлович" (1897), "Об этнографтеском изучении Екатеринославской губернии" (1905), "Д1яч1 укра!нського фольклору" (1910) в1н подав ко-ротк1 б1ограф1чн1 дан1 ЯЛовнцького, б1блЮграф1ю його науке в их публ1кац1й, характериэув фельклорн! записи вченого, виэначае м1сце Я. Новицькога серед сучасник!в. Найгрунтовн1ше досл1дження б1ограф11 та науково! д1яльност1 Я. Ноездькогс, ад1йснив В.Б¡лий у статтях "Я.П.Новицький" (1926), "3 ма-

тер!ал1в до 1оторП етнографп: (Листування Я.П.Новицького)" (1927), "Минуле етнографп на колиншй Катеринославщшп та 11 сучасн! аавдання" (1929)-. Зокрема, в!н вупинявтьоя на ме-тодиц1 збирання Я.Новицьким фольклорно-етногрэф1чних ма-тер!ал1в, вХдвначае точность його эапио1в. Д.Чернявський у отаттях "Яков Павлович Новицкий и его.труды по истории и этнографии Екатеринославщины"'(1912) та "Як1в Павлович Новиць-кий" (1926) вперше подав б!бл1ограф1в статей про нього. Про Я.Новицького писали також'В.Данилов, М.Жарко, ЬБёрезовсь-кий, М.Шубравська, В.Чабанёнко, А.Поповський, В.Ульяновсь-кий, С.Абросимова, В.Морозюк, А.Бровко тошр.

Перший ро з д 1л "Поехать Я.П.Новицького в контекст1 ровитку фольклористики к!нця XIX - початку XX ст." умовно под1ляеться на три частини.

У першХй частин! висв1тиовться поотать Я.Новицького в1' контекот1 розвитку укра!нсько1 фольклористики к1нця XIX -початку XX ст. . ""

Вхдомо, щр Катеринославщина, пор1вняно з тшти регЮнами, мало вивчена в галуз1 фольклору та етнографп. "До 70-х рр. XIX от. записи фольклору в цьому кра! робшшея стихийно випадковими збирачами, як! мало п!клувалися про Лх автентичнЮть. Першим аб1рником 1сторичного фольклору Кате-ринославщини була "Запорожская старина" 1.Срезневського. По-одинок1 публхкацп наявн! в эб1рниках М.Максимовича.

В 40-х рр. XIX ст. утворилося'1мператорське рсхпйське географ1чне товариство, яке виробило десятки програм по вбиранию народно'! творчост1,' внасл1док '¿ого материалу до РГТ надходило багато, '1 згодом стали видаватися жанров 1 аб1рники КРудченка,' М.Ношса, 'Я.Головацького тошр. Проте фундамен-

- 7 - '

тальн! фолькларн! видання SQ-60-х.рр,.. також б!дн! на ма-T9piami з Катеринославщини. Виняток становить лише зб!рка М.Номиса, де вм!щено понад 700 эразк1в народних приказок, -над1сланих Г.Залюбовським (1838-1898), якого можна назвати першим профес1йнш фольклористом Катериноолавщини. ' Жодне а , nisHínmx видань не обходилось без эалучення його гапио!в, для яких характерна наукова иад1йн!сть, висока документаль-н1сть, точна ф1коац1я мовних особливостей Нижнього Подн1пров'я. його посл!довникаш стали I.Манжура, Я.Новиць-кий та Д.Яворницький.

У 1873 р. в Киев! було в!дкрито П1вденно-Зах1дяий в!дд1л РГТ, який до 1876 р. встиг випустити в св!т два томи дум, 1оторичних п1сень та том казок, легенд 1 переказ!в за редакц1ви В. Антоновича й М.Драгоманова. Фольклорна проза, записана ЬМанжурсю та Я.Новицьким на Катеринославщин!, складав основну частину зб1рника "Малорусские народные предания и рассказы" (1876). Це перше фундаментально. видання, шр м1отить понад 200 наративних зраэк!в 1з цього реПону. Отже, в 70-х рр. XIX от. Г.Задабовський, I.Манжура та Я.Но-вицькин поклали початок вивченнзо фольклору на Катеринослав-шдн1.

80-90-1 роки - новий етал збирацько-видавничо! д1ядь-hogtI фольклористiв 1з Швденно-Сх1дно1 частини Укра1ни. Очолюють цей процео так1 видатн1 постаИ якМ.Сумцов, М<Драгоманов, I.Манжура* Б.Гргнченко, Я.Новицький, Д.Яворницький. Фонд укра!нсько1 фольклористики поповниоть широков1дом! зб1рники В.Милорадовича, П.1ванова, О.Малинки, М.Драгоманова, позначен! науковим подходом до збирання та видання фольклору. Все де пожвавило iHTepec демократично! катеринос-

- а -

лавсько:! 1нтел1гешц1 до народознавчих студ!й 1 до пошушв 1оторичних документ1в, археолаг!чних та етнографгчних паи'-яток. Сформувалась поважна когорта аыатор1в на нив! фольклористики - письменнигав, учител1в, 1сторик1в, журналЮйв, * духовних ос1б, як1 ретельно вбирали 1 досл1джувал1 фольклор Швдкя 1 Сходу Укра!ни.

1891 р. 1.Манжура зробив перший б1бл1ограф1чний огляд фольклористичних 1 егнограф1чних статей катеринославських автар1в в "Этнографическом обозрении", чип привернув увагу до цього краю широкого кола вчених.

Чииалу роль в 1сторН розвитку фольклористики рег1ону э1грало Харк1вське 1сторико-ф1лолог1чне товариство. 3 його ряд!в вир1эншшся так1 в1дом1 фольклористи краю, як I.Манжу-ра, Я.Новицький, Д.Яворницький. У VI том1 периодичного ви-дання товариства "Сборник Харьковского историко-филологического общества" надрукавана два нерпа регаонаяьн1 эб1рки -"Малорусские сказки, предания, пословицы и поверья, записанные И.Манжурою в Екатеринославской губернии" 1 "Малорусские песни, преимущественно исторические, собранные Я.П.Новицким в Екатеринославщине в 1874-1894 гг."

Пом1тний внёсок в укра'шську фольклористику зд1йснив ЬМанжура, записи якого в1даначаються науковиы п1дходом до эбирання, опрацювання та видаяня фольклорних матер!ал1в.

Наукошши засадами эбирання та публ1кацп фольклору ке-рувалися Я.Новицький та Д.Яворницький. У 90-х рр. XIX ст. Я.Новицький був найактивн!шш абирачеы та видавцем фольклору-на ГПвденному Сход! УкраНш. М.Сумцов назвав його одним а найкращих знавщв краю, осюльки в!н эбирав не лише фольклора! , а й етшгр£»^!ин1, .юоричн!, археолопчн!, статно-

тичн1, apxlBHi, економ!чн!, ботан1ко-эоолог1чн1, педаго-г1чн1 та 1нш1 матер1али. Та найошпмй внесок Я.Новицький эробив у фольклористику. Одночасно з 1.Манжурою та Г.Зашо-бовсыош Bin у 70-х pp. XIX ст. роэпочав системний запис yoix данр!в народноI творчост!, що побутували на' обстежу-ван!й територП. Результатом його 40-р!чно1 прад1 стала публ1кац1я б1льше десяти эб!рник1в фольклору - перших в IcTopll Катеринославщини perionajibmtx видань, схвально oui-нених тогочасноо критикою в особ! М.Сумцова, В.Гнатюка, Ф.Колесси, Д.3елен1ва.

Вже на початку XX ст. фольклористика на Катеринослав-цин1 Суда ц!лком сформована як ог.рема наука, вироблена методика збярання та видання народно! творчост1. Прац! Г.Манжу-ри, Я.Новицысого, Д.Яворницького вякликали аначний резонанс у науц1. Цьому сприяли й числеип! статт! М.Сумцова, п1дтрим-ка таких авторитет!в, як М.Драгоманов, М.Костомаров, О.Весе-ловський, О.ПотеОня, В.Данилов, В.Гнатюк, Д. Чернявский,

Важливою под 1 ее укра'пюького паукового життя рег!ону стало створення Катеринославсъкого наукового товариства, ВЧ0НО1 apxiBHOl KOMiclI, в ".liTormci" яко! вперше надрукова-но фольклорн1 эС1рники Я.Новинского.

Та з 1915 р. знову почався наступ реакцП, ще б1льше загальмували наукову роботу роки револвцИ та громадянсько! В1ЙНИ.

Отже, Я.Новицький брав безгмсередшо 1 найактиви!шу участь у форкуваки1 та розвитку фольклористики на Катеринос-лавщин1 та в УкраШ загалом. Йсго публ1кзц!5 й эб1рнихи в!д!грали важливу роль в утвердл-ян! науксвих принцип!в ф1ксацП фольклору, у вкхованн! численних абирацьких кадр!в,

тодуашш ц1няим матер1адом для Оагатьох теоретичних дооШжэш>.

У лруг1й чаотина роэд1ду детально й повно висв1гда8ться Öiorpeöle Я.Новвдького аа арх1вншш данный, азкрвиа, авторка уточшпч дату народження вченого, дати р!аних пер1од1в його трудозо1 д1ялыгост1, вотупу до науксвих тоаариотв тсвдр,

Номщьиий Як1в Павлович народився 24 жовтня 1847 р. в о. Аули Катеринэодавсыдаго г.ов1ту Катеринослзвсько! ryßepHii (тепер ein.1. Кркннчаяського району Дн1пропетровсько1 обл.) в olM'l олукОовця. 1866 р. эак1н'«ш 0лекоандр1вську пов!тову ¡»колу й до 1868 р. лрацрвап писарем у казначейств!. Зайыаю-4üOh oauoooBiTao, оклав 1спит на вчителя, й того ж року шв}тоаа ткиана рада прнзиачила його наставником Воано-oeaotnol вхоли, де працював до 1671 р. 1871 р. в1н Сув переведений р с. 1ван1вку, а а 1873 по 1877 рр. срацвваз у о. йвъг1»ка МерiynaibCLкого пов1ту. 1877 р. Я.Новицького зв1ль-ншш з учятодъсьгеэИ псоади "за поощрения ь народ1 укра!-KojjlaaiiKJW тенде1?ц1й". Причиной того стало членство а РГТ 3/ трави! 1877 р. Я. Ноенцькш стаз сп1вроС1тником статистич-яоги Сиро Чэрн1г1аськото; гуОернського вемства, протягои 187? - 1876 рр. брав участь в oraoi Ъ'орзунськоги пов1ту. Восени 1878 р. упенкй поверцувся. до CU е ко акд р 1 воь ка. Лише в лютому 1ЙЭ1 р. ГуЗэрн1ал1на ; -рада дала доел!л на в1дновлення йога вчительських ррав. 3 1881 по 189S рр. Я.Новицький працював секретарем 0лександр1всдш1 псв1товс! шидьно! ради, э 1896 по 1618 рр. •• секретарей псв1тового оШкунотва дитячих .при-7УЛК1Б, саралельно э цим протягом 1883 - 1917 рр. bih Сув огшсукоы та екэаченатором семських шк1л. ОфщШш посада давала шлишвЮть щороку-ой-'1вдлати-увесь пов!т та эбкрати ыа-

тер!ал для наукових досл1джень - фолькдориий, втнограф1чиий, Юторико-статистичний, арх1вний.

Я.Новицький написав ряд статей a icTopll педагог i ки: "Первые училища Александровской крепости и Александрова«, уездного города" (1908), "К истории народного образования в Екатеринославской губернии" (1887), "Итоги народного образования в Александровском уезде" (1889) тощо<

1883 р. Я.Новицький став членом Катеринославського ста-тистичцого ком!тету й розпочав статистико-економ1чне оСсте-ження 0лексалдр1вського ловiту та м. 0лександр1вська (1ВВЗ -1885). Внасл1док цього з'явились 1сторико-статиотпчн1 прац! вченого:. "Опиааят границ и городов Бывшей Авоястой губернии" (1910), "Старожитные уезды Екатеринославской губерний -Новомосковский я Павлоградскии" (1905), "Слобода Вольная Гу-паловка Александровского уезда" (1887), "Статистической описание Александровского уезда и Мариупольского округа со архивным данным га 1836 год" (1880), "Город Алексаздровск s 1837 году (по архивным данным)" (1889), "Статистическо-экономическое состояние Александровского уеэда по архивным данным еа 1829 год" (1G80), "С берегов Днепра" (1905).

1903 р. Я.Новицький став членом Катериясславсько! вчэ-но1 apxlBHOï KOMloil й за короткий чао гробив огляд apxiBia по вс1Й губернП, вокрема, в м. 0летеандр1»ську. В1в був першим, хто винористав мЮцев! арх!ви для написания 1стсркч-них праць: "История города Александровича Екатеринославской губернии в связи с историей возникновения крэпоотей Днепровской линии" (1905), "Материалы для истории запорожских козаков (Из Речевого архива за 1770 - 1771 год)" (1S09). Значения цих праць ун!кальне, оскШки нин! атрачен1 пер-

шоджерела.

1903 р. Я.Новщький став д1нсним членом Катеринославсь-icoro нанкового товариства й того ж року роэпочав свою архео-лоПчну д1яльн1сть. До 1912 р. зд1йснив ряд розкопок в околицах м. 0лександр1вська, на ХортиЩ, у Великому Луз1 тощр. Досл!див понад 100 курган!в, giCpaB батату колекц!ю ун1каль-иих експонат1в, яку передав до Катеринославського музею 1м. О.Поля, членом- правл1кня якаго був. Результатом цих дасл1джеиь стала праця "Остров Хортица на Днепре, его природа и древности" (1917).

Я.Новицький Оув аасновником i директором Эалор1аького обласного историчного музею, в1дкритого 1923 р. i Запор1зь-кого окружного apxiBy (тепер Державний apxie Запор1аько! облает!) .

Я.Новицький вíбрав багзтий 6отан!чний та воолоПчний ыатер!ал, bíb метеоролог!чнi та фенолог!чн1 спостереження, був членом Товариства любител1в природознавотва, антрополог i "i та етнографП при Московскому ун!верситет!, Товариства дослхдникхв природи при Харкхвському уШверситет!, сп!вп-рацював ía Петербурэькиы университетом, bíb. активну гро-ыадську та просватницьку д1яльн!сть.

У грудн1 1924 р. за багатор1чку вОирацько-дослХдшцьку роботу та з нагоди 60-л1ття науково! д!яльност1, Всеукра-'1но1ка АкадеЫя Наук обрала Я.Новицького членом-кореопонден-том.

Помер Я.Новицький 19 травня 192S р.

Третя частина висвИлюе фольклористичну д1ядья1оть Я.П.Новицького - становления його наукового свiтогляду, icTopiD вбирания та пубдхкацп народно! творчост!.

- 13 -

тяьклорнстична д1яльн1сть Я.Новицького роэгорталасъ П1д впливоы праць ЬСреэневського, М.Костомарова, О.Потебн1, М. Драгоманова, М.Сумцова, П.Чубинського, Б.Гр1нченка, Д.Яворницького в к1нд1 XIX - на початку XX ст. . Живучи в се-редовищ безпосередн!Х творЩв 1 носИв фольклору, вхн ще в рапн1й юност1 став записувати народну творч1сть. Початок свое! вбирацько! роботи вчений поз начав 1873 ракш. Перва записи впг зд1йснив у селзх 0дександр1вського лов!ту, де прапрвав учителем. У 1875 р. велику к1льк1сть пленного та прозового фольклору над!слзв в1н у Кшв до Швденно-Зах1дно-го в!ддзлу РГТ. 52 гексти легенд, переказ1в та кззок, запи-оаних Я. Навнцьким, увИвпло до зб1рника "Малорусские народные предания и рассказы" (1876). Доля надгсланих нш гсторичних :исаиь неведома.

У 80-90-х рр. Я.Новицький набув аначного авторитету як юторик 1 фольклорист. Майже вс1 тогочасн1 газети 1 журнали занрошувади його до сгпЕпршд. В пер!одиц1, зокрема в кате-риносдавських газетах "Днепр", "Степь", "Екатеринославские губернские ведомости", "Екатеринославский юбилейный листок", гаи иадрукував велнчезну к!дьк1сть фолькнорних та етног-раф1чних матерхапв, ЯК1 згодом увшшли до абхрншав. 1887 р. иадрукував "Программу для собирания этнографических сведений" ("Екатеринославские губернские ведомости", N28) -першу на КатеринославщшИ програму збирання фольклору, яку позитивно оц1нив М.Сумцов.

1892 та 1893 рр. Я.Новицький над1слав до Х1ФТ, членом якого був з 1384 у., поважний зб1рник фольклору, опубликований 1894.р. в 6 т. "Сборника ХИФО" п1д заголовком "Малорусские песни, преимущественно исторические, собранные

Я.П.Новицким в 1874 - 1894 гг.". Зб1рник прихильно зустр!ла украшська громадсьтсть.

"Малорусские песни..." - результат 20-р!чно! збирацько! роботи Я.Новицького в селах 0лександр1вського, Катеринсс-лаеського та Мар1упольсытого повШв. Записи зроблен1 дуже сумлпшо. Вчений прагнув вичерпати наявн! вар1анти гпсень, передати д!алектн1 оообливост! мови, подати власн! ioiopir-iHi |даментар1 та пояснения самих сл!вак!в. Зб1рник одержав висо-ку оц!нку а реценэ1ях В.Гнатюка та Ф.Колесск. Це першэ в icTopii укра!нсько! фольклористики реПональне видання !сто-ркчних п1сень загалсм 1 запис1в з тернторП Нижнього Подн!п-ров'я зокрема. Зб1рник м1стить не лише ц!кав! вар1анти запи-саних ран1ше Шсень, аве й зовс1м нов! твори, не заф!ксован1 доти в »одному видаян1.

1907 р. в 4 т. "Летописи", а 1908 р. окремою в!дбиткот . було надруковано ще один зб1рник Я.Новицького - "Малороссийские исторические песни" - п!сн! як власне 1сторичн1, так i couiaibHO-iioöyTOBl (козацьк!, гайдамацьк1 та кр1пацьк!). Пор!внклочи це видання 1з попередн!м зб1рником ("Малорусские песни..."), переконувмося, щр маемо справу 1з повторное) пуб-л!каи!бю одного й того ж матёр!алу, лише п!д 1ншим заголовком. В оотанн! роки життя Я.Новицький п1дготував до друку "Малороссийские народные песни, собранные в Екатеринославда-не в 1876 - 1015 гг.", (рукопис збер!гаеться нин1 в фондах 1нотитуту мистецтвознавства, фольклористики та етнолог!! !м. М.Т.Ркльського HAH Укра!ни (ф.4-4, од. зб. 143,144) 1 вм1щуе к!лькасот п!оень р!зних жанр!в).

В1льш!сть досл!дник!в збирацько! спадщини Я.Новицького на Ч1льне м!сце ставлять його зб!рники фольклорно! прози -

легенди та перенаем югоричт, топон1м1чн1 та мхфологгчнХ -видат протягом 1905-1912 рр.

"С берегов Днепра" (1905) - перший 1сторико-етног-рзф1 чний опис слоС1д 0лв1ссандр1вського пов1ту, Хортиц!, Великого Лугу, Дн1прових поропв, остров1в, урочищ, мвстрова-ний великою к1льк1стю фольклорного матер1алу, - результат триЕало) експедшийжл роботи автора. Тут подано цШсну ¡сартину народного побуту, с в 1 тог ляду, мови, художньо! творчост!. Легепди, перекаэи, спогади, вмхщен! тут, опов!дапть нам про !стор!ю заселения аапорозьких степ1в, козацьких слоб!д, про запорозьк! урочища, ыогшш, вали, камеи, ск&д!, байрзки, печери, острови, про козацьк1 звича!, про зруйку-вання С1ч1 1 дол» коэшив п1сля П анщення, про житло, сдяг, ремесла ыешканц1в НоднШров'я.

Матвр!ади Я.Ноеицького в ц!нним дополнениям до Юторич-них прадь Г.Скальковського, Д.Яворницького, М.Грушевського.

Зб1рник "Малорусские . народные предания и рассказы" (1007) - порше ориг1нальне видання фольклорно! прози Катери-иославвдни; "Запорожские и гайдамацкие клады" (19С8) - чи не единий в Юторп укра'шсько] фольклористики окремий абгрник, у иному опубликовано понад 80 легенд, прив'яааних сво1м ашстом до 1сторично1 територП Эапорожжя. Легенд» в!дбива-ють св1тоглядн1 уявления 5х творц!в 1 носПв, поясгаоють м!о-цеш топон1ми.

Величеану наукову цшнгсть мае зб1рник "Народная память об урочишд-с и исторических лицах Запорожья" (1909) - це перший эб!рник народно! топонхмиси Запоролош. "Народная память о Запорожье" (1911) - це на^амперед грунтовна праця Новиць-крга-1сторикз, про що св!дчать глибок! коментар! та прщйтки

до кожного фольклорного твору. "Духовный мир в представлении малорусского народа" (1912) - в н!би доповненням до попе-реднього эб!рника: тут иадруковали легенди ы!фолог!чн! та апокриф!чн1.

Я.Новицький записав на Залорожж! Охльпе 100 аамовлянь, молитов, народних рецептов, як1 вм!щен! в двох зб!рниках: "Малорусские народные заговоры, заклинания, молитвы и рецепты, собранные в Екатеринославщине" (1913) та "Малорусские народные заговоры и заклинания, собранные в Екатеринославщи-не" (1915). Б1льш1сгь э них мапть не менш, як по чотири вар1анти, й записан! вони Я.Новицьким та його нев!сткою е.Новицькоо в!д народних ц!литед1в Олександр!вського пов!ту та м. Олександр!вська. Видання Я.Новицького - це един! зб1р-ники маПчного фольклору Нижнього Подязпров'я.

Я.Новицький добре усв1домив основн! науков! принципа щодо збирання фольклору, як! на той час набули поширення по вс!й УкраШ, й користувався ними в сво!й повсякденн!й робот!. Точн!сть аапису, обережи1сть коментар!в, автентичн1сть текст!в в1дзначили М.Сумцов, Д.Чернявський. Не випадково фольклорн! матер!али, видан 1 Я.Новицьким, використовувалн при написанн! сво!х праць ряд учених-мовознавц!в - В.Чаба-ненко, А.Поповсыаш, В.Ващенко.

В к!нц! XIX - на початку XX ст. Я.Новицький був одним в наикращих знавц!в 1 досл!дник!в Нижнього Подн!пров'я. В1н записував фольклор не лише в живому побутуванн!, а, основке, т1 твори, як! вже зникали э народно! пэм'ят1 1 збер!галися, эдеб!льшого, у фольклорному фонд!. Подобно до Д.Явэрнкцько" го, основку увагу эосередив в!н на еиечйнн! народно! пам'я?1 про козацтво, бо сприймав фольклор нссамперед як длерело до

вивчення ЮторП Запоротая. Тому характерною расою Новицько-го-абирача е пошуки тих эраакгв народно! творчост1, як! тор-каються щб"1 теми, 1 менше - всхх шших. Найошша ц1нн!сть його аалшпв у тому, що пЮн1 й перекази з1бранх на вгдносно малодоагпдженш територп, яка й на сьогодн1 в фольклор-но-етнограф1чному план1 найменш вивчена. Отме, Я.Новицький зшикавився фольклором перш за все як !сторик 1 краевнавець. Фольклор для нього був одн!бю 1а складових п1знання Юторич ного минулого крап, звича!в, в1рувань, побуту його жителпв, цгнним матер1алом, на я кий спиратлыуться Старики та краев-нанц1 у сво1х теоретичних студ1ях. Про це В1Н неодноразово виоловлювався в листах д'Ь Д. Яворницького, в передмовзх до вбдрюшв. Одначе тексгапог1ч1шй аншпз його вапис1в, Ч1тка IX паспортизащя, глибоке ком&итування, цнтувэння пояснень самих лиформаторзв, введения фольклорних текстов у 1стори-ко-етнаграф1чний контекст запв1дчують науковий Шдх1д до справи.

Так1 принципа иубл^кацп ставали нормою в фольклориста^ к!нця XIX - початку XX ст., водночао вони вднають Но-вицького-вченого а такими видатними постатями, як М.Костомаров, М.Драгоманов, В.Антонович, Г.Мзнкура та !н. Спраба сис-тематиэацП фольклорного матер!алу - це тако» один а етап1в наукового опрацювання польових залжив.

Усе це дай тдстави назвати Я. Иовицького поважним уче-ним-фольклористсм'л ствердити, що поруч а !нпшми збирачами й досл1дниками в!н формував пауков! засади укра!исько! фольклористики. Хоч Я.Новицькой не написав жадно! власне теоретично! прац1, проте внесак його в науку неоц1ненний самв як збирача й видакця народно! творчоет!.' В1н сформував ту пер-

шоджерельну базу, без яко! немисшш будь-як! теоретичн! увагальнення. При особливей уваз! до 1оторичного пласта фольклору, в!н наиагався ёаписувати вс1 без винятку жанри, нк1 побутували на досл1джуван1й територ!!. Це - по-перше. По-друге, - протягом 40 рок1в, живучи безви!зко в ун1кальн!й для Укра1ни " Запор1аьк1й област1, ф1ксуючи там фольклорно-етнограф1чний матер1ал, в1н мав можл!ш1сть спос-терггати глибинн1 процеси, шр супроводжували побут народу, його духовне життя. У цьому план1 в!н близький до багатьох учених свого часу - П.Чубинського, А.Дишнського, Б.Гр1нчен-ка, В.Гнатюка, Д.Яворницького. Фольклорн! матер1али, з1бран1 Я.Новицьким, використовувались багатьма досл1дниками та ви-давцями народно! творчост1 протягом XIX - XX ст.

У другому ро а д 1 л ! - "Народн1 п1сн! Подшп-ров'я в записах Я.П.Новицького" - зроблено анал!э записав п!сенного фольклору. - •

На територП Эалорожжя, як 1 г !нших регионах Укра!ни, побутував типовий жанровий спектр - п!сн! !сторичн1, козаць-к!, чумацьк1, бурлацьк1, гайдамацьк1, рекрутськ! та сол-датськ1, побутов!, л!ричн1, жарт1влив1, алегоричн1, танцевальна, календарно-обрядов! га родинно-обрядов!. Все ж м!с-цева фольклорна традиц1я мае свою-специф1ку: найб!льш поши-реними тут були Юторичй та коэацьк1 п!сн1.

Серед прозових жанров основну частину становлять■!сто-ришй легенди та перекази, дал1 - топон1м!чн1 та м1фолог!ч-н!, серед казок - фантастичн! та побутов1. Окрему групу ут-воршть т.. зв.' козацький гумор 1 сатира, запорозька в!рша.

Найц1нн1шим надбанням Я.Новицького е з!брзння !сторич-плх гпсеиь, легенд та переказ!в. Зокрема, М.Сумцов високо

саднив тсн1 шторичнь При пор1внянн! !х 1з аалисзми М.Максимовича, П.Кулша, А.Метлинського, В..Антоновича, м.Драгома-нова, П.Чубинського виявляеться спецйф1ка фольклору Нижнього Подгапров'я. Перш эа все очевидна м!сцевз тематика Шсень: у них вображен1 т1 видатн! под!! та особи, щр пов'язан1 э ас-тор1ею Эапоролош. Е1льш1сть записав ещкавими й св1жими ва-р1анташ п1сень, эхбраних у Центральной Укра! 1и. Найкращиып б'козацьк! П1СН1, про Овраыенка, Вогданка, Мороаенка, Супруна, Перебийноса, Саву Чалого, Коржа.-Оряг1нальиими вариантами представлен! п!онз про аруйнування С!ч!. Вперше Я.Новиць-кий записав ! надрукував П1сн1 .ировтечу народу а ПравсОе-. режно! Укра!ни в Л1вобережну, про втечу-бурлак за Дунай, про налад Белгородсько! орди на Дошцину,.. деяк! солдатоьк1 та гайдамацьк! п1сн1, що належать до ,ново?вор!в XVII-ХУ111 ст. Образ коэага-аалорожця в юторичних п!снях - де образ гордого непереможного лицаря, чесного в бою, невмирушрго харак-терника, якому шдкоряються не..л1Ш.е.вороги, а й природ 1П стих П. Одна з характерних рис лобутувшшя фольклору на обс-тежен1й територп, в1дбита в аалиснх- ЯЛЮвицького, подягае в тому, щр багато Шсенних текст1в..аад1.таються в легендарщ опов1д1, в!д чого п!сн1 набувають-особливо! повноти в роэк-

, ритт1 теми, образ1в. ~ ..........*

Я.Новицький забрав ншШльшу _к!льглсь гпсень про аруйнування Залорозько! С1ч!, як1 висв1тлюють ц1 подП ,з ус!ма подробицями. Вони пройнят! тугою, глибоким лиризмом, гл прп-в!дн1 обрааи - чорний ворон,- жовтий" щсок, густий туман, чорна-хмара - оимволи ему тку, знев1р-я 1 смерть

Ц1лком закономерною 1 природньов.в записах Я.Нобицького в перевага коэацько! тематики. Козацышй пласт фольклору не

лише в1дСшшэ ппетн'нлш св1т ЩБ1 уникально! верстви населения, а й несе в соб! могутней волелюбний нацюнальний дух. Вшикнувши в середовивд., яке акумулювало в соб1 крап;! риси всього народу, шина цх поширилися по БС1Й УкраШ в числен-них вар1антзх 1 иротягом багатьох стсипть пробуджували в украшав почуття национально! самосв1домоет!, г!дност1, иеза-лежност!.

Трет! Л р о а д 1 л - "Народна проза в записан Я.П.Новицького ".

Яскрава стор!нка фольклорного доробку Я.Новицького -народна проза, записана на Эапоролиц. Нами вид1лено 1сто-ричн!, топон1м1чн! та м1фолоПчн1 легенди й перекази. зреш-тою, така класиф1каЩя прийнята Млыистю укра!нських фольклористов, у тому числ1 й самим Я.Новицьким.

Найб!льшу частику аапис!в фольклориста становлять 1сто-ричн1 легенди та перекази, записан! нер!дко в1д кплишн!х с1човик1в. Вони, як правило, не мають паралелей в 1нших регшнах. Специф1ка цих твор!в полягав в тому, шр вони прив'яэан! сво!м походженням 1 вм!стом до конкретно! тери-торИ - Запорожжя 1 висв!тлюють подП перЮду козаччини. Як: 1 п1сн1, вони мають досить обмежену тематику, нер!дко роз-повгдають про одн1 й т! л под15, 1нод1 мають сп1льну пал ¿тру эображальних засобав, эокрема, образи, символ!ку. У них вдеться про Соротьбу а татарки, туркали й поляками, про ко--зацьку сторожу в степу, про пригоди коэак!в, про ренегатство й вгрШсть в1тчизн! (у творах про Саву Чалого, Пал1я, Пере-бийноса, Коржа, про знищення Запороэько! с!ч! тощо). Пор1в-■няно з п!снями, легенди й перекази охоплюють найагзто б1льше сюжет!в 1 тем: походження й доля запсрожц!в, '¡х эанаття, по-

бут 1 звича!, зброя, одяг, хоробрДсть, подвиги.в Сою, харзк-терництво, Чимадо легенд, эокрема, про походжешш ксаак1в, в1ддален1 в!д д!йсних 1сторичних реал1й, Ягсд в нюнях, в 1оторичн1й проз1 !деал1зуеться образ коаака-богатиря як эталон чесносИ, благородства, сили духу й висоиого патрдстиз-му. Апогей народно! творчост1 про козак1в - це геро!чн1 л е-генди про !х ратн1 подвиги. Возвеличениям геро1в га вико-ристаннам казкових мотив!в характеризуешься бШппсть легенд про 1вана СИрка,. Семена 11ал1я тощо.

Яскравою стор1нкою юторичного епосу в фольклор про знищення Залорозько! С1ч1. Перекази та легенди пройнят! такими ж настроями, що й ¡пена. ¡сторичнх реали орган!чно пе-ремежован1 з елементаш фантастики, зокрема в тих, як! висв1тлюють причини трзгедИ. I все де створив емоцпшо на-сиченх високохудожн! зравки народно! прози. Тут козам про-тиставляються Натерши II та царсыаш придварним, в деяких творах висловлювться недов!ра до старшини, зокрема П.Кални-шевського, але основну причину загибел! Шч! творц! легенд 1 переказ!в вбачають у втручаннх надприродн1х сил. Загибель коэацтва уявлялась народов! початком великого над! овального катакл1зму. В цьому - глибоке розумшня Юторично! дол! Ук-ра!ни.

Звернення до теми руйнування С1ч1 - характерна риса вс!в! некаяково! прози, записано! Я.П. Новицьим.

Топон1м1чн1 легенди та перекази, з1бран1 Я.Новицьким, також не мають паралелей в !ншк ввданнях, Со б1льш1сть наев ландшафтних об'екпв, !х походження та юторхя пов'яззн! з казаками, !хн!мн промислами та свхтоглядом. ЕтЮлопчнз то-пон1м!ка длх легенд 1 переказ1в часто вдаеться до м1фолог!!.

- 22 -

М1фолог1ЧН1 легенди вражають красою й р1аноман1тнЮтю образ!в. Вони мають прадавнв походження, на щр вказують об-рааи Перуна, Зм1я, Коня, Орла, Сокола тощо. Легенди про ви-никнення могил, балок, вал1в, кам1ння, Десни й Дн1пра, острова Перуна характер^ лише для Запорожжя 1 мають вараанти т1льки в записал Я.Новицького, 1код1 Д.Яворницького. Найвднншими е легенди про скарби - Шде в Укра"!н! не записано тако! к!лькост! цих твор1в, шр характеризуются значного р!зноман1тн1стю сюжетхв, обраа!в, мотивхе.

У иисновнах заэначааться, що Ямв Павлович Новидький - видатний укра'щський учений, на фольюгаристич-но-етнограф1Чн1й д1яльноот1 якого позначилися передов! демократична 1де'1 нац!онально св!домо! украшсько! !нтел!ген-ц!5. .

В !стор!ю фольклористики в1н ув!йдов перш за все як збирач народно! творчост1. Я.Новицький одним з перших розпо-чав системний запис фольклору на малодосл!джен!и територП Нюгаього Подн!пров'я, розробив першу програму по збиранню фольклорно-етнограф!чних матер!ал1в стосовно конкретного резону У крайни, здшснйв перш! видання фольклору, шр в!дбива-ють народну концепц1п !оторичних под!й, центром яких була Ковацька республ1ка.

Як учений, Я.Новицький формувався на наукових засадах РГТ, в ово1Й збирацьк!й практиЩ, в утвердженн! наукових принцип!в фгксацИ фольклору керувався як програмами РГТ, так 1 засадами, виробленими ним особисто, щр спирались на доовхд вивчення м1сцево! традицп. 31бран1 ним матер!али б ц1нним першоджерелом до вивчення фольклорного процесу на Укради! к!нця XIX - початку XX ст.

- 23 -

Ссновм! положения дисертацП викладенх в таких публ1каЩях авторки:

1. Тема руйнування С1ч1 в 1сторичних тенях, эалисаних Я.П.Новицьким // Егнограф1чн1 досл!дження Швденно! Укра1ни. Зб1рник наукових праць Всеукра1нсько1 пв1пейно1 конференци, присвячено! 145-р1ччю а дня народження Я.П.Новицышга -6-8 жовтня 1992 р. - ЗзпорЦкжя, 1992.- С. 8-9;

2. Залорозью 1 гащамацьк! скарОи. Народна проза Кате-ринославщши в записал Я.П.Новицького в кшц XIX - на початку XX ст. // Жива вода.- 1993.- N1.- С. 5;

3. Шоп про руйнування С1Ч1 в эаписах Я.П.Новицького // Народна творч!сть та етнограгЫя.- 1993.- (13.- о. 53-58;

4. Якав Новицький // Народогнавство.- 1994.- N10-11.-

С.2;

5. 1сторичн1 джерела та фольклор про аруйнування Запо-розько! Сгч1: (За пула кашами Я.П.Новицького) // Монастирсь-КИЙ 0стр1в.~ 1994.- Ы4.- С.132-145;

6. Як1в Новицький \ вивчення фольклору катеринославщини // Народна творчхсть та етнограф!я.- 1994.- N5-6.- С. 35-41;

7. Лрх1вн1 документа та фольклор про руйнування Запо-розько'1 Мч1 в ютсртних працях Я.П.Новицького. // Розбудо-вадердави. - 1995.- N1.- С. 36-39;

8. Новицький Я.П. // Благослови мати,- К., 1995.- С. 175-176;

9. Д.1.Яворницький та Я.П.Новицький: до проблеми взав-мин // РеПональне 1 загальне в 1стор11: Тези м1жнародш1 науковох конференци, приев. 140-р1ччю в1д дня народження Д. I.Яворницького та • 90-р1ччга XIII археолог 1чного з'1зду.-Дн1пропетровськ, 1995.- С.14-16.

- 24 -АННОТАЦИЯ Иваинииова Л. В.

5>ольклористическая деятельность Я.П.Иовнцкиго.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.07 - фольклористика. Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии Им. М.Т.Рыльского Национальной Академии Наук Украины. Отдел фольклористики. Киев, 1996.

Защищается рукопись, содержащая исследование фольклорных записей и фольклористической деятельности Я.Новицкого в контексте украинской и русской фольклористики конца XIX -начала XX века. Я.Новицкий одним из первых начал запись фольклора на малоисследованной территории Нижнего Поднеп-ровья. Записи его научно достоверны, большнство текстов не имеет вариантов в печатных изданиях. Я.Новицкому принадлежат первые в истории украинской фолыигористики региональные сборники украинского фольклора, в частности, топонимических легенд и предений о кладах.

RnmoBi слова:

Новицький, icTopia фольклористики, фодьклористична д1-яльнЮть.

ABSTRACT.

Yaklv Novltsky's folkloristik activities.

The thesis for.recivlne the scientific degree of the candidate of philological sciences by speciality 10.01.07. -folkloristic.

Rylsky Institute for Art Studie, Folklore and Ethnology» National Academy of Science, Kiyv, 1996.

The contents of this manuscript is the investigation of Yakiv Novitsky's folklore activities in the context of the Ukrainian and Russian folcloristiks at the end of the XlXth - beginning of the XXth centures.

Novitsky was one of the first scientists, who started to record Ukrainian folklore at the region of the Lower Dniper wich was not investigated before. His records are soientificly authentic (reliable), and the majority of the texts has any known published versions. Yakiv Novitsky's collections of Ukrain folklor was the first in the Ukrainian folcloristiks history.