автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Формирование государственной молодежной политики в современной Украине (политологический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формирование государственной молодежной политики в современной Украине (политологический анализ)"

РГ6 од

9 П •■'Г. <:>,,,•-О ¡^tUI ¡OJO

На правах рукопису Головатий Микола Федорович

Формування державно! молодшнсн пол1тики в сучаснм УкраУн! (пот'толопчний анал'13)

Спещальшсть 23.00.02 -псштичш шститути та процеси

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора псиитичних наук

Кшв1996

1нститут нац'юнальних в'щносин i ncviimnoriï HAH Укра'Гни

На правах рукопису Головатий Микола Федорович

Формування державно!' молод1жно'| полггики в сучасжй Украш! (пол!Толопчний анализ)

Спещальшсть 23.00.02 -пол1тичш шститути та процеси

Автореферат дисертацп' на здобуття наукового ступени доктора пол1тичних наук

КиТв 1996

Дисертац'шна робота виконана в 1нститут1 нацюнальних в'щносин i политологи HAH УкраУни

Офщшш опоненти:

1. БАБК1НА Ольга Володимир1вна — доктор полп-ичних наук, профе-

сор

2. РЕБКАЛО Валерш Андршович — доктор фшософських наук, професор

3. ПОГОР1ЛКО BiKTop Федорович — доктор юридичних наук, професор

Провщна оргашзащя — Одеський державний ушверситет

Захист вщбудеться " ^ " 'Vf&k^_1996 р. о ^У

годин! на засщанш спещал1зованоТ вченоТ ради Д.01.67.01 в 1нститут1 нацюнальних вщносин i полгголоп'Т HAH УкраТни Адреса: 252011, м.Кшв, вул.Кутузова, 8

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту нацюнальних вщносин i полпологи HAH УкраТни (вул.Кутузова, 8)

Автореферат розюланий " ^ " ^ty^JfrtJ? 1996 р.

Вчений секретар Спещал1зовано"Т вченоТ ради, кандидат кторичних наук

Ю.А.Левенець

I. Загальна характеристика роботи

Постановка проблеми та актуальмсть /7 дослщження

За багатьох об'ективних обставин - 4йзичш потенца, романтизм 1 бажання змш на краще, духовний потенщал, критичне ставлення до усього негативного та ¡нше, - молодь завжди була I лишаеться одшею з найперспектившших сощальних груп сусшльства. ЕНдтак I доля розбудови суверенно'1, соборно¥, демократично» укра\'нсько1 держави ниш значною м1рою залежить В1д того, чи зумшукраТн-ський загал, держава в^дкрити для себе молодь як активного суб'екта ¡стори, виключно важливий фактор перемш, як нос!я нових ¡дей, як сощальну цшшсть особливого гатунку.

Кардинальш змши, що сталися I вщбуваються в УкраМ та за и межами впродовж останшх десяти рошв, створили принципово нову ситуацш та умови змши поколшь, сощал^зацп молодо п шдготовки до життя та особиста учага у вспх сусшльних процесах. Незаперечним е факт, що державу ус1М п структурам, сощальним ¡нститутам у робот1 з молодою ниш не можна однозначно йти шляхами, яи було рашше торовано у тоталггарних сусшльствах. Реальною виявилась потреба формування принципово ново! пол1тики стосовно молод1 насамперед з боку держави та уах суб'екпв тако\' полггики адекватно, з одного боку, реальним запитам 1 потребам само! молоди а, з другого - потребам сусшльного розвитку. Це сповна стосуеться I УкраТни.

Загальновщомо, що молодь займала I займае ч1льне мкце у сусшльств!, у сусшльних вщносинах, у створенш матер1альних 1 духовних благ. До того жр1вень 1 стушнь д^яльносп молод1 як у власних, так 1 сусшльних штересах, знаходиться у прямш залежност! в1д дш самого сусшльства, держави, в1д того, як! умови для сощал1заци молод! вони створюють.

Сучасна молодь УкраТни знаходиться в умовах ¡снування сусшльства так званого перех1дного пертду, коли мають мкце суттев1 трансформацшш процеси: йде змша ¡деал1в, пол!тичноТ системи, сощально-економ1чних в1дносин. Вщтак значна частина молод1 вияви-лася психолопчно не готовою сповна сприйняти 1 усвщомити суть тих сощальних перетворень, що мають мкце, обумовлюють и житте-дяльшсть. Щодо держави, то новий мехашзм виршення нею безпосе-редньо р^зномаштних проблем молод1 вщтепер лише складаеться. При цьому ми виходимо з того, що розв'язання специф1чних молсаджних проблем передуам обумовлене особливостями державно! молодежно!' пол1тики, як пол1тики особливого роду 1 змкту.

У широкому розумшш проблеми молод1 е не що шше, як пробле-ми П сощальноТ, психолопчноТ, осв1тньо1 та професшно'1 шдго-товки до зм1ни старшого поколения в економ^чшй, пол1Тичнш, культурнш, сцмейно-побутовш та шших сферах життя.

Беремо до уваги, що державна молод1жна политика - де системна дшльшсть держави у Ti в^дносинах з особою, молоддю, моло-Д1жним рухом, що здшснюегься у законодавчш, виконавчш, судовш сферах i ставить за мету створення вщповадних сощ-ально-еконоличних, полггичних, оргашзацшних та правових умов та гарантш для жигтевого самовизначення, штелектуаль-ного, морального, ф1зичного розвитку молод!, реал1зацй' 'и твор-чого потенщалу як у власних штересах, так i в штересах сусшльства.

В сучаснш Укра'М яшсно нова державна молод!жна полита ниш лише формуеться. Цей процес вщбуваеться у складних, неоднозначних умовах i поки що за багатьох обставин не дае достатньо гшдних результата. Реальною е потреба прискорити цей процес, визначаючи i обстоюючи молод1жну пол^ику як специф!чний i прюритетний напрямок у даяльносп держави з тим, щоб упередити небажаш та HaßiTb KpH30Bi явища у молод!жному середовшщ. Яскравим свщченням необхщност! цього - е досвщ колишнього СРСР, де у 70-80-i роки здшснювалася патерналктська молод!жна пол^ика, яка поступово призвела до втрати значною частиною молода поваги до пращ, духовних ценностей, до зростання правопорушень i злочишв тощо. Державна молод1жна пол!тика особливо у 70-80 роки ¡снувала значною Miporo не як об'ективна ральшсть i потреба, а як певна ¡деолопчна задашсть. I реал!зувалась вона державою, и структурами, сощальними ¡нститутами перш за все у власних штересах, а не штересах молодь

Вище викладене обумовлюе актуалъшсть проблеми вивчення державно!" молод1жно1 полггики в УкраМ, особливостей и розробки та практично! реал1зацй як у вщповщш icTopH4Hi першди рашше, так i на сучасному eTani державотворення.

Впродовж цього часу кнувала, з\йшла майже нашвець державна молодажна полггика в СРСР та у б1льшост1 колишшх сощал^тичних краУн Европи, i почала, формуватися державна молод1жна полиика посттоталггарноТ доби. То ж суттевого значения набувае науковий анал1з тако! пол^ики у минул1 роки i сьогодш (в тому чиаи i в ¡нших крашах ближнього i дальнього зарубЬкжя), визначення i зктавлення загального i особливого, позитивного i негативного з ще! проблеми. Адже протягом десяткш poKiß молод1Жна полита в СРСР, в щлому, i в УкраУш, зокрема, ¡снувала як пол^ика комушстичного виховання,

а не створення дшсно Д1евого мехашзму включения молод1 у bcí сусшльно-шштичш процеси.

Обраний хронолопчний перюд дае змогу простежити ochobhí тенденца формування i здшснення державноТ молод1жно1 пол1тики в УкраТш впродовж часу, коли вщбувався злам державноТ молодажноТ пол1тики колишнього СРСР та започаткування такоТ пол1тики в УкраТш вже як у самостшнш державк Вщтак е тдстави вести мову про те, якою мае бути державна молод1жна полита в УкраТш сьогодш, у найближч! роки та у майбутньому.

Стан науково! розробки проблеми. Позначена проблема е недостатньо вивченою. У в!тчизнянш л1тератур1 до сьогодш немае жодноТ роботи, у яюй комплексно дослщжувалася б проблема державноТ молод1Жно'1 пол^ики. Та i в ближньому заруб1жж1 до таких po6iT можна вщнести xi6a що умовно лише дисертацшну роботу М.Г.Антонова "Молод1Жна пол1тика парий, державних i громадських оргашзацш: ¡сторико-полггичний i теоретичний аспект. 1918-1995 рр.", яку Михайло Григорович (нажаль, покшний) захистив у Mockbí у 1995 рощ.

Водночас маемо багато po6ÍT, у яких рашше, хоч i певною Miporo пол1тично кон'юнктурно, а сьогодш бшьш критично i об'ективно вивча-ються молодь, молод1жна пол^ика, молод1жне середовище, державна молод!жна пол^ика. Вщтак литературу з р1зних аспект1В дослщжуваноТ нами проблеми умовно можна розподалити на кшька труп.

До першо'1 групп в1дносяться npaui, в яких анал1зуються загальш проблеми державотворення, становления псштичних систем, формування щеолопчних, сощальних, екоштчних засад hoboí УкраТни сьогодш. У такш постановщ проблеми чинне мюце, як вщповщна мето-долопчна база даного дослщження, мають npaui таких вщомих в1тчиз-няних та заруб1жних ¡сториюв, фшософ1в, пол!толопв, соцюлопв, юрис-tíb як В.Бабкша, А.Бшоус, Д.Видрш, Т.Гунчак, ГДзюбко, В.Кремшь, I.Kypac, М.Михальченко. В.Небоженко,.В.Ребкало, Ф.Рудич, С.Рябов,

A.Сел1ванов, 1.Семк1в, П.Ситник, В.Солдатенко, М.Томенко, Ю.Шаповал, О.Моргун, В.Якушик та íh. Серед po6¡T згаданих автор1в варто видшгти колективну монограф1ю "Гкштичш структури та процеси у сучаснш УкраТш". Полполопчний анализ. К. 1995; пращ Т.Гунчака "УкраТна: перша половина XX столтя: нариси полггичноТ icTOpi'í". К. 1993; А.Бшоуса "Пол1тичш об'еднання УкраТни". - К. 1993;

B.Литвина "Полггична арена УкраТни". К. 1994; I.Kypaca "Проблеми соборност! УкраТни у XX столггтГ. К. 1994. та íh.

Серед досл1джень загальнофмософського, методолопчного характеру, що дають найбшьш загальш уявлення про людину взагал1 i молоду людину зокрема, можна видалити ряд po6¡t, hkí вийшли у 7080 роки. I хоча OKpeMi з них несуть суттевий вщтшок часу, таю роботи заслуговують на увагу. Це npaui Б.Бессонова, СЛконниковоТ, В.Кеме-

рова, С.Ковальова, В.Москаленко, М.Руткевича, Л.РубшоТ, Г.Смирнова, В.Столетова, Г.Чередниченка, В.Шубина, В.Хмелько та шших авторов0'. Суттеве значения для дослщження обрано! нами проблеми мають робота украшських вчених Д.Видрша, Т.Гунчака, В.Журавського, В.Тка-ченка и О.Реента, В.Трипольського, В.Якушика та ш.<2) Проблеми формування особистоеп, свггогляду молода, становления громадянськоТ позицП' юнаюв та д1вчат дослщжуються у роботах В.Блюмкша, С.Верш-ловського, В.Курдрявцева, С.Плакая, А.Харчева. Правовим аспектам життед1яльносп молод1 присвячеш робота .таких автор1в як Н.Бура,

B.Васильченко, Л.Васильченко, Ю.Галинайтите, Ылынський,

C.Чирияев, В.Шншкш та ¡н.

Друга трупа включав шдивщуальш та колективш пращ, в яких досить грунтовно вивчаються молодь, як сощально-демографчна група(3)

(1) Бессонов Б.Н. Человек. Пути формирования новой личности. - М. 1988; Иконникова С.Н. Молодежь. Социологический и социально-психологический анализ. - Ленинград, изд-воен. ун-та. 1974; Кемеров В.Е. Проблема личности: методология исследования и жизненный смысл. - М. 1977; Ковалев С.М. Формирование социалистической личности. - М. 1980; Москаленко В.В. Социализация личности. - Киев. 1986; Руткевич М.Н., Рубина Л.Я. Общественные потребности, система образования, молодежь. - М. 1988; Смирнов Г. Революционная суть перестройки. - М. 1987; Столетов В.Н. Становление личности. - М. 1987; Хмелько В.Е. Социальная направленность личности. - К. 1988. та ¡н.

(2> Выдрин Д.И. Невостребованные идеи, или Об истоках отечественной политологии. - К. 1992; Гунчак Т. Украина. Перша половина XX стол1ття: Нариси полггичноТ ¡стори. - К. 1993; Журавский В.С. Политическое развитие Украины. Субъекты и объекты. - К. 1995; Ткаченко В.М., Реент О.П. Укра'ша на меж1 цившзацш: ¡сторико-пол1толопчш розвадки. - К. 1995; Трипольський В.А. Социальные интересы и воспитание личности. - К. 1985; Якушик В.М. Государство переходного периода: вопросы теории. - К. 1991.

(з) Актуальные проблемы формирования личности. - Харьков, 1995; Иконникова С.Н. Молодежь. Социологический и социально-психологический анализ. - Л. 1974; Молодь Украши: для не1 1 про неТ. - К. 1993; Молодь Укра'ши: стан, проблеми, шляхи розв'язання. Вип. 1, 2, 3, 4 - К. 1992,1993, 1994, 1995 рр.; Молодежь: социология, политика, история. - М. 1991; Молодежь в современном мире. - М. 1992; Социальный облик молодежи. - К. 1990; Социальный портрет молодежи. По материалам государственной статистики, социологического исследования "Пути поколения". - М. 1990 та ¡н.

молод1жне середовшце(,) , молсаджний рух(2) . Природно, що серед 'таких дослщнишв видшяються: фах1вщ Укра!нського НД1 проблем молод1 - О.Балаюрева, В.Головенько, О.Коршевський, Я.Немир^вський, Ю.Якубова, О.Яременко; 1нституту сощологи НАН УкраТни -ЬБекешюна, Е.Головаха, В.Осовський; 1нституту молод1 (м.Москва) -Ылынський, В.Криворученко, В.Луков, Лев1чева, В.Мошняга та ¡н.

У третю, невелику трупу можна об'еднати роботи, у яких безпо-середньо розглядаються проблеми формування та практично! реал1зацп як молод1жно1 полкики в щлому, так i державно! молодежно! политики зокрема. Серед aBTopiB таких роб!т пом1тно видаляються М.Антонов, В.Барабаш, В.Криворученко,- А.Козлов, В.Луков, В.Люовський, A.MaTBieHKO, О.Разумков, А.Толстоухов, В.Чупров, як[ намагаються обгрунтувати теоретичш засади державно! молод1жно! полггики, порушують питания про мехашзм и практично! реал1заци.

Далеко не BciM авторам з названих вище, вдаеться уникнути певного декларатизму, описовост1 при вивченн1 такого складного пол1толопч-ного сусшльного явища, яким е державна молодажна пол1тика, особливо на нишшньому еташ. Однак !х роботи надто цшш саме тому, що в них вперше було шдцано критичному анал1зу молод1жну пол1тику у колиш-ньому СРСР та вчинено спробу розробити концептуальш засади яшсно ново! державно! полынки стосовно молод1(3).

ш Левичева В.Ф. Молодежный Вавилон. - М. 1989; Массовые движения в современном мире. - М. 1990; Молодежь России. Социальное развитие. -М. 1992; Неформалы: кто есть кто?. - М. 1990; Ценностный мир современной молодежи: на пути к мировой интеграции. - М. 1994 та ¡н.

ш Балабанов К.В. М^жнародна д1яльшсть молод1жних оргашзацш УкраТни (1980-90-i роки. 1сторико-пол1'толопчний анал1з). Автореф". Дис... док.полгг.н. - К. 1995; Вознесенская Л.О. Молодежь и молодежное движение в зарубежных социалистических странах. - М. 1989; Коршевський O.A. Молод1жний рух у новтш icTopii УкраТни (друга половина 80-х - початок 90-х poKie). Автореф. дис... клст.н. - К. 1993; Луков В.А. Молодежное движение в социалистическом обществе: Вопросы теории и практики. - М. 1987; Молод1жний рух УкраТни. Довщник. частика 1. - К. 1996 та ¡н.

<3) Антонов М.Г. Молодежная политика партий, государственных и общественных организаций: историко-политический и теоретический аспект. 19181995 гг. Авт. диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. -М. 1995; Барабаш В.В., Шаповалов A.B. Приоритеты молодежной политики // Коммунист Украины. - 1989. № 1; Криворученко В.К. От какого наследства мы отказываемся. В кн.: Материалы научно-практической конференции "ЛКСМ Украины: пути обновления". - К. 1990; Лисовський В.Т., Козлов A.A. Концепция государственной молодежной политики России и пути ее реализации. Материалы международной научно-практической конференции "Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы. - К. 1991; Матвшнко А. "ЛКСМ УкраТни: шляхи оновлення..." - К. 1990; Чупров В.И. Концепция молодежной политики: поиск взаимодействия общества и молодежи / / Социально-политические науки. - М. 1991, № 3 та !н.

Окрему трупу наукових та спец!альних праць становлять Т1, що стосуються формування нащональноУ самосвщомосп, громадянськоУ позицГУ молода, п нацюнального виховання. Маемо нагальну потребу все частще у р!зних аспектах повертатись до праць таких фундатор!в ¡сторично!, полиичноУ, педагопчноУ науки як Г.Ващенко. М.Грушев-ський, Я.Дашкевич, Г.Крип'якевич, О.Субтельний та Ш1Ш(1> .

Проблеми сощал1заци молода, формування п нащональноУ самосвЬ домост1 останшм часом досить грунтовно обговорювалися на ряд! семшар1в, науково-практичних конференцш, що вщбулися у Киев1, Харков1, Чершвцях, шших мттах УкраУни(2>. '

На сьогодш, однак, бракуе саме тих робгг, у яких розглядаються практичш аспекта здшснення виховноУ роботи серед молодо, формування и громадянськоТ позищ'Т.

недостатшй ступшь *й науково! розробленоеп, ми ставимо за мету:

• розглянути молодажну полпику як необхщну умову розвитку сусгальства; у и кторичнш ретроспектив;;

• дослщити ! проанал1зувати стан I суперечливий характер державно"! молодажно!" пол1тики, яка здшснювалася у колишньому СРСР, в УкраУш зокрема, у 70-80-1 роки, звертаючи увагу як на окрем1 позитивна момента, так \ на серйозш недолжи, прорахунки в такш полчищ, що призвели до складних процеав у житп щлого поколшня;

Ващенко Г. Виховннй щеал. - Полтава. 1994; Грушевський МЛстор^я УкраТни - Русь К. 1992; Його ж: Новий перюд ¡сторп УкраТни за роки вщ 1914 до 1919 / / упор. А.Ф.Трубайчук. - К. 1992; Дашкевич Я. Национальна самосв!Дом1сть украУншв на злам! 16-17 ст.: Пщсумки, джерела, методи дослщження / /Сучасшсть. - 1992. № 3; Крип'якевич I. 1стор1я УкраТни. Шд ¡сторичних част до 1914 р. - Л. 1992; Субтельний О.УкраТна; 1стор1я. - К. 1991 р. та ш.

<2) Молод1жна полкика: досвщ, проблеми, перспективи. Матер1али М1жнародно! науково-практичноУ конференци в двох частинах. - К. 1992; Матер1али засщання секци "Соцюлопя молодГ' М1ЖнародноУ науково-практичноУ конференци "Проблеми розвитку сощологи на сучасному еташ" (теоретичш1 методичш питания). - К. 1993; Науково-практична конференция "Людина 1 пол^ика". Тези доповщей 1 пов^домлень. - Харюв. 1993; Молодь у посттотал^эрному сусшльствп украТнський вар1ант. Тези доповщей науково-практичноУ конференщ! 27-28 квггня 1993 р.; Молодь 1 проблеми конфлшту в перюд переходу до демократичного сусшльства. Тези доповщей М1жнародноТ молод1жно"! науково-практично! конференци 31 березня - 1 квпня 1994 р. Черншщ. 1994 р.; Вивчення молод1 на сучасному еташ: питания методологи 1 методики. Матер1али м'шнародно! науково-практичноУ конференци 11-13 жовтня 1995 р. - К. - 1996 та ш.

• розглянути стан державно! молодежно! полкики 70-80-1 роюв кр1зь призму и персошфжацн, тобто як д1яльшсть основних суб'еклв тако! полкики; держави, КПРС, профсшлок, комсомолу, шших громадських оргашзацш, р1зноманкних сощальних шститулв у сусшльств1;

• проанал1зувати деяш уроки та результати формування \ релазшцп державно! молодажно! полкики у друпй половиш 80-х - першш половин! 90-х роюв в колишнш УкраТш (як республщ! СРСР);

• проанал1зувати стан, характер та особливосп молод1жного руху в колишньому СРСР, в УкраТш, як одного з важливших суб'екта молод1жно! полкики;

• анал1зуючи досвщ минулих та останшх шести роюв, запропонувати власну концепцш державно! молод1жно! полкики в УкраТш на сучас-ному еташ, 1! оргашзацшно-правовий та економ^чний мехашзм, шляхи реал1зацн.

Реал1зувати поставлену мету автор намагався за допомогою роз-в'язання таких завдань:

• проанал1зувати державну молод1жну политику е невщ'емною складовою уае! полкики держави стосовно молода, як одше! ¡з специф1Ч-них соц1ально-демограф!чних груп у сусп!льств1, I така полкика мае бути пршритетною у держав^

• розкрити особливост1 державно! молод1жно! полкики у вадпо-вщност1 з особливостями сусшльного розвитку, полкично! системи та конкретних суспшьно-полкичних процеЫв, що мали I мають мкце в УкраТш;

• визначити особливост! державно! молодажно! полкики у пор^внянш з шшими суб'ектами тако! полкики в краГш (полкичними париями, об'еднаннями, рухами тощо);

• визначити переваги державно! молод1Жно! полкики, що базуеться на розвитку 1 стимулюванш молодажно! Мщативи над полкикою патерналкгського характеру;

• окреслити особливост!, характер та мехашзм реал1зади державно! молод1жно! пол^ики у сучаснш УкраТш з урахуванням реалш державо-творення, процеав ! взаемин, що мають мкце мгж державою \ особис-тктю молодо! людини;

• на основ1 наукового анал1зу запропонувати певш рекомендацп щодо полшшення процесу формування яюсно ново! державно! молод1ж-но! полкики в УкраМ напришнщ XX столктя.

полкика, як предмет полколопчного анал1зу, складне, багатогранне явище, що заслуговуе котткого 1 глибокого м^ждисциплшарного вивчення. Виходимо з того, що державна молод1жна полкика ткно поеднана з усТма сферами кнування сусшльства - економ1чною, подкидною, сощальною деолопчною та ш.

Предметом дисертацшного дослшження е проблеми розробки та практичноТ' реал1зацп принципово ново!" державноУ молод1жноУ пол1тики в сучасшй УкраУш. Модель такоТ полпики може характеризу-ватися, як своерщна перехщна, осшльки в УкраУш формуеться новий тип держави, основы складов* яко'Т поки Ч1тко не визначилися. Оскшьки нова державна молод1жна пол1тика нишшньо'У доби формуеться на теренах не лише нашого власного icтopичнoгo досвщу кшування держав-ноет^ але I шших краУн, маемо брати до уваги як позитивш, так ] негативна аспекти такого досвщу, конкретно-кторичш умови кнування держави.

документи ! магер1али державних оргашв (закони, тдзаконш, нормативна акти, постанови, ршення, розпорядження I тлн), програмо-во-нормативш статутш документи партш, громадських об'еднань, рух!в, пращ В1тчизняних та заруб1жних вчених, спещальна л1тература з проблем молод1, молод!жного руху I молод1ЖноУ пол!тики зокрема. Окремо слщ сказати про так1 важливпш джерела пщготовки даноУ роботи, як р!зномаштш документи, рнлення Верховно!' Ради, Уряду УкраУни, м1сдевих оргашв виконавчоУ влади, стосовно саме молод1жноУ шхштики, молода'жш проекта та програми, методична матер1али стосовно роботи з молоддю, молод1жними оргашзащями (статути та положения про Комггети, в1дд1ли у справах молод), молод^жш фонди) тощо. Нами використано також велику ыльшсть наукових матер!ал1в УкраУнського НД1 проблем молодо Московського шституту молод!, матер!али з досвщу реал1зац1У державноУ молодажноУ политики у заруб;жних краУнах, у р!зних областях 1 регюнах УкраУни. Значна частина цих документа вводиться у науковий 061Г вперше.

• зверненням до досить актуальноУ у науковому й сусшльному план! теми, яка дос! в УкраУш не дослщжувалася. Бшьш того, доа немае робгг, у яких розглядалася б не тшьки державна молод!жна полпика в УкраУш, але й молод1жна полита полгшчних партш, громадських об'еднань, профсшлок, ¡нших сощальних шституцш (про що певною м1рою йдеться у данш роботО;

• новим П2ДХОДОМ автора до теми дослгдження. На основ! комплексного ¡сторико-пол!толопчного анализу ми намагаемося розглянути проблеми формування та практично! реал1защУ державноУ молод!жно1 политики, саме як специф1чного \ приоритетного напрямку у д1яльност! держави. Виходимо з того, що молодь е тю сощально-демограф1чною групою, яка безпосередньо забезпечуе спадкоемшсть поколшь, поступальний розвиток народу, нацД, формування нових сусшльних вщносин у вах сферах життед1яльност! сощуму;

• критичним анал1зом кторичного досвщу здшснення державно!' молод1жно! политики в колишньому СРСР, в УкраМ (як однш з республж СРСР), у шших заруб1жних краТнах, в окремих областях 1 регюнах Украши. Беремо до уваги те, що далеко не все з того досвщу е хибним, несприйнятним, або ж виключно позитивним, можливим для використання у формуванш та здшсненш державно! молод1жно! политики у сучаснш УкраТш;

• критичним анал1зом ¡сторюграфп дослщжувано! проблеми, який дав змогу дшти виcнoвкiв про те, що державна молодажна пол1тика завжди е похщною вщ уае! полкики держава, провщних полкичних сил та партш, ¡нтереав вщповщних сощальних труп. 1накше, становище молод1 у будь-якш держав! насамперед залежйть вщ того, якою м1рою саме держава защкавлена у виршенш молодажних проблем.

• обгрунтованими висновками, що при всш за'щеолопзованост]' державно! молод1Жно! полггики, яка ¡снувала в СРСР, в УкраТш ранние, -особливо у 60-80 роки, - ниш, однак, не сл1д також забувати, що байдуже ставлення до молод!, до формування а полт!чно! культури, активно! громадянсько! позицГ! може обернутися 1 вщповщним байду-жим вщношенням само! молод! до ¡сторн, традицш культури свого народу, до тих державотворчих процесш, що мають М1сце в крапп;

• розглядом основних напрямюв, форм 1 метод1В по вихованню у молод! глибоко! национально!" самосвщомоси, гщности патрютизму, т1вУ полкично! культури, завдяки якш молодь займае активну життеву позицда громадянина;

• використанням великого масиву л1тератури 1 документ, котр1 у багатьох випадках вперше вводяться до наукового об1гу;

• обгрунтуванням принципово ново! модел! державно! молод!жно! полкики в Укра!ш яка мае вщповщати як завданням творения справд1 демократично!, правово!, соборно! держави, так; саморозвитку, саморе-ал1зацп кожного громадянина.

На захист виносяться так! основш положения.

• державна молод1жна полкика мае бути специф1чним 1 прюритет-ним напрямком у д1яльност! держави з тим, щоб сприяти найбшьш ефективному сощальному становлению та розвитку молодь Г! штеграцГ! у во сфери життедояльноеп, самореал!защТ молод1 як у власних так у суспшьних штересах;

• для проведения об'ективно!" 1 д1ево! державно! молод!жно! полкики необхщно добре знати молодь, молод1жне середовище, реальш проти-р1ччя, що мають мкце м1"ж поколшнями, серед окремих груп само! молодь особливост! формування духовних ¡нтереав, запит1В 1 потреб молодих людей;

• об'ективною передумовою результативности державно!" молодажно! полкики е включения само! молод!, н оргашзацш у вирнненш власних проблем;

• державна молод1жна полкика - не е молод1жною полкикою у крапп взагалк Останню забезпечують окр1м держави шин суб'екти -полкичн! парта, громадсью об'еднання, рухи, тощо. Держава мае певним чином стимулювати !х даяльшсть по виршенню будь-яких молод!жних проблем, координувати !х спшьну позитивну даяльшсть;

• сучасний стан державотворення в Укра!ш вимагае формування державно! молод!жно! пол!тики з урахуванням ¡сторп, традищй, культури нашого народу, його ментальное^, генези 1, водночас, реальних проблем сьогодення, вщповщно до сощально-економ!чних. полкичних, духовних процеав, ят мають мкце у сусшльствц

• державна молод!жна полпика у сучасшй Укра!ш мае бути спрямована на: створення певних сощально-економ1чних, полкичних умов для життевого старту молодо реал!зацй" проблем молода не за рахунок шших сощальних труп; координащю зусиль ус^х суб'еккв тако! полкики; забезпечення социального захисту тих категорш молода, що неспроможш виршшги власш проблеми самостшно;

• головними структурними ланками державно! молодажно! полкики е: оевка; формування ! реал1защя економ1чних ! сощальних штереав юнаив та д!вчат; професшна подготовка ! занятшть молода; реальна участь молод! у громадсько-пол1тичшй д!яльност!; реал!зад!я духовних штереав ! потреб юнашв ! девчат;

• державна молод^жна полкика мае будуватися з урахуванням специфши, потреб окремих категорш молод!, р!зних и вшових труп, репональних умов ! особливостей, характеру взаемин М1Ж молоддю та !ншими соц!альними трупами;

• державна молодажна полкика забезпечуеться за рахунок вщповщно! юридично! бази, практично! д!яльност! законодавчо! { виконавчо! влади, розвинутого молод!жного руху, активно! тдтримки з боку держави ¡н!ц!ативи само! молод!, наявноск спец!ально! системи державних оргашв ! служб.

Теоретична 1 практична значимость результат1в яог.;пдження полягае в тому, що основш положения, висновки, рекомендаци, сформульован! у дисертацп, можуть бути використан!:

• в процеа розробки та реал!зац!! державно! молод!жно! пол!тики в УкраМ (в шших державах), сьогодш перш за все Державиным структурами, урядом, мшстерствами, ком!тетами, вщдшами, рвними вщом-ствами тощо; .

• при розробц! р^зноманкних нащональних! репональних програм, проекта сощал!защ!> виховання молод!;

• при шдготовщ i навчанш педагопв, фах!вщв з сощально'Т, молод1Ж-ноТ роботи, Л1дер!в i активов пол1тичних партш, громадських об'еднань, дитячих i молод1Жних оргашзацш;

• при шдготовщ наукових та популярних видань, розробщ спец-Kypciß, лекцш, практичних занять з основ политологи, icTopi'f УкраТни, сощологц, м1жнародних вщносин.

Апробащя результат!в дослщження. Принципов! !деТ, висновки, рекомендащУ i текст дисертацй' обговорювалися на зааданш в!ддшу теоретичних та прикладних проблем псштологй 1нституту Нацюнальних вщпосин i полиологй HAH УкраТни, на методолопчних семшарах в УкраТнському науково-дослщному шституп проблем молодь

Основн1 положения роботи викладено у монографп, науково-популярних книжках, брошурах i стагтях, а також використано при шдготовщ i читанш лекщй, у виступах в Нащональному ушверситеи ¡м. Тараса Шевченка, у Нащональному ушверситет! Киево-Могилянська академия, в УкраТнськш академп державного управления при Президентов! УкраТни, в Школ! молодого полгшка при Укр.НД1 проблем молод1, на науково-практичних конференциях, ceMiHapax.

Окрем1 положения дисертацй використаш при шдготовщ за безпосередньоТ учасл автора ДекларащТ "Про загальш засади державноТ молод1жноТ пол^ики в Украш", Закону УкраТни "Про сприяння сощальному становлению та розвитку молод! в УкраУш", Положения про сощальш служби для молод!, молод!жш фонди, концепщй та проекта Державних програм "Патрютичне виховання молод!", "Молодь i дозв!лля", ряду аналтачних матер!ал1в для Верховно!" Ради УкраТни, Кабинету MiHicTpiB УкраТни, Адмш^тращУ Президента УкраТни.

3 окремих проблем державноТ молод!жноТ пол!тики автор неодноразово виступав на м!жнародних та республшанських конференщях, семшарах (див. список публ1кащй) у ВерлИ, Мюнхен!, Лейпщгу, Киев!, Дн!пропетровоську, Симферопол!, Луганську, PiBHOMy, Бшй Церкв!, Тернопол!, Львов!, Одеа при проведенш "круглих стол!в", практичних занять, дискусш на короткотерм!нових курсах гол!в комггепв у справах молод!, молод! i спорту, сощальних пращвнимв, молодих полииюв, в npeci, на радю i телебаченн!.

II. Структура \ основний зл/нст роботи

Дисертащя складаеться з1 вступу, трьох роздшв, шести параграс}нв, заключения, списку використаних джерел та л1тератури.

У встуш обгрунтовуеться актуальшсть теми, мета 1 завданя дослщження, наукова новизна роботи, даеться анал!з використаних. джерел 1 Л1тератури, визначаеться теоритичне 1 практичне значения роботи.

поколшь" - розглядаються проблеми, що стосуються ¡сторичних особливостей та сучасного стану украТнського суспшьства, рол1 молод! i молод!жного руху як суб'екив державно! молодежно! полпики, функщ-ональних особливостей тако! полпики у сусшльств1 в щлому i в Укра!ш зокрема .

Виходимо з того, що укра'шське сусшльство перехщного перюду характеризуегься складними продесами, з одного боку, становленням ново"! державносп, политично'! системи, а з другого, формуванням нового поколшня. Стан сусшльства, а понад усе перспективи його подальшого розвитку, можна визначити й спрогно-зувати у po3pi3i стану i шлях1в соц!ал1защ! молодого поколшня, стосовно Bcix форм його життед1яльностк При цьому важливого значения набувае спадкоемшсть поколшь. Бона обумовлена рядом об'ектив-ночсторичних причин, пов'язаних як з особливостями розвитку людсько! сшльноги так i MicyeM i рол1 само"! молод1 в житт! людства. Бо icropia - це не що шше, як постшна змша поколшь, кожне з яких в1дпов1дним чином не лише успадковуе матер!али, капггали, виробнич! сили, передан! йому старшими поколшня-ми, але i примножуе, розвивае 'ix. Значить в!д того, як буде передаватися В1д одного до другого поколшня матер1альна i духовна спадхдина, залежить стаб1льтсгь i перспектившсть сусшльного розвитку.

. ГПзнання cyTi молодо як велико! сощально-демограф1чно! групи, характеру i особливостей молодежного руху мае велике як теоритичне, так i практичне значения, бо дае змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку i самореал1заца молода, а з шшого, - включити молодь y 'Bci сусшльш процеси з метою прогресивного поступу суспшьства вперед. Як молод^жна пол1тика в цшому, так i державна молод!жна политика зокрема, значною Mipoio реал!зуегься через саму молодь, молод^жний рух, молод1жш оргашзацп i об'еднан-

ня, в результат вщповщноТ i'x д^яльноси. При цьому маемо врахо-вувати, що молодь школи не була, нее i не може бути однорщною.

Бона р1зниться за равней освки, професшно! пщготовки, цшшстних opieHTauift, сощ'альноТ активности учаеп у полкичних та ¡нших сусшльних процесах. Це мае принципове значения при розробщ i реал!защ1 державно! молод!жно! полкики.

Як специф1'чна сощально-демограф1чна група сусшльства молодь характеризуеться не лише за вжовими межами, але й мкцем, яке вона посщае у сощальшй структур! сусшльства, особливостями сощаль-ного становления та розвитку. Саме тому постае питания про молодь як суб'ект i об'ект суспшьних перетворень, а, звщси, i про саме дю висхадну у формуванш державно! молод}жно![ пол1-тики.

У колишньому СРСР, в Укра'1'Hi до середини 90-х роыв молодь майжё щлковито розглядалася як об'ект впливу, особливо виховного, вщновлення не лише трудових pecypcie, поколшь, але i заздалепть запрограмованих ¡дей i громадянсько! позицп у шдростаючого поколшня. Поступово серйозно деформувався мехашзм спадкоемносп поколшь, мало мкце вщчуження значно! частини молод! В1д полкики i культури, В1Д безпосередньоТ учаеп в управлшш yciMa сощальними i громадськими справами у сусшльств^ поступово втрачали авторитет i сощальне визнання таю шститути сощал1зацп молодого поколшня як С1м'я i школа, втрачали авторитет i владш структури держави. Ниш CTOiMO перед необхадтстю найперше з боку держави визнати молодь як активний суб'ект державотворення, а не об'ект ¡дойного, виховного впливу.

Стосунки молод1 з державою, ъ\ BciMa елементами и политично!' система, сощаллзащя молод!, Ti розвиток i самореализация найперше вадбуваеться завдяки кнування молод1жного руху, молод!жних оргашзацш. Дотепер Hi теоретично, Hi юридично немае бгльш-менш усталено! трактовки понять молод1жний рух, молод!жш оргашзаци, об'еднання, хоча !х легкимшсть в Укра!ш законодавчо визначаеться Мшстерством юстици.

В дисертада ми дотримуемося точки зору В.Головенька щодо перюдизацп молод1жного руху в Украш, не перекреслюемо те позитивне, що мало Micue у д!яльносп молод1жних оргашзацш, передуам комсомолу, впродовж yciei icTopi! колишнього СРСР, розгля-даемо роль i значения головних функцш молод1жних оргашзацш -оргашзацшно!', комушкативно!, виховно! та господарсько!. Щодо самого поняття молодажна оргашзащя, то вважаемо, що в загальному визна-ченн1, це - добровшьне об'еднання молодих людей з метою захисту та найбшьш плщно! реал1зацГ! ними сво!х колективних та шдивщуальних iHTepeciB, запиэтв i потреб.

Стверджуемо, що на користь не лише молод!, але й держав!, мати плюрал!стичний, а не мошстичний молод!жний рух, представлений широким спектром оргашзацш. При дьому, шдтримку з боку держави повинш мати Ti оргашзацй, яы ставлять за мету конкретне виршення молод!жних проблем, зм!цнення Конституцшного ладу, едност! держави. Для цього держава мае закршити neBHi права молод1жних оргашзащй.

Розглядаючи функцюнальш особливост! державно! молод1жно!' жш-тики, ми робимо висновки про те, що вона мае базуватися на слщуючих принципах.

Принцип участь Тобто суб'ектом розробки i реал!зацй державно! молод1жно!' пол!тики мають бути, перш за все, сам! молод! громадяни, !'х об'еднання, оргашзацй.

Принцип участ! передбачае обов'язкове входження само! молод! у Bci владш структури, полггичш об'еднання i оргашзацй, активну роботу в них. Тут важливе значения мае те, у який cnoci6 у держав! ведеться робота по шдготовщ майбутшх фах!вщв ycix галузей народного госпо-дарства - економжи, культури, осв!ти тощо.

Принцип гарантш. Держава мае надавати yciM молодих громадянам MiHiMyM державних сощальних послуг, що стосуються осв!ти, виховання, духовного i ф!зичного розвитку, професшно! П1Дготовки i працевлаштування. Подальший. розвиток особи, а самореал!зац!я - то насамперед зусилля само! людини, !Т самовдос-коналення.

Принцип социально! компенсашТ. В даному випадку йдеться про правовий та сощальний захист саме тих молодих людей, що за власним сощальним станом та станом здоров'я caMi не спроможш про себе подбати (дати з неповних чи багатод1тних с!мей, сироти, молода швалщи тощо). KpiM того держава, на нашу думку, не повинна брати на себе обов'язок дати максимум гарантш для молод! виключно з "власно!" кишеш". Цей принцип може активно спрацювати лише тод!, коли держава, У! структури, органи виконавчо!" влади активно шдтри-мують шовацп само! молод!, молодажш програми i проекти. яю молодь реал!зуе власними силами.

Принцип пр!оритету. В хода здшснення державно! молод1жно1 полггики мають, в першу чергу, стимулюватися i пщтримуватися Ti молод!жн1 проекти, програми, швдативи, HKi сприяють розв'язанню найпекучшшх за часом проблем молод!. На юнець XX стол!ття такими проблемами молода Украши е: ocBiTa, профес1йна шдготовка, зайняпсть, безроб1ття, охорона здоров'я, задоволення духовних потреб.

полгголопчнш ретроспектив!" ми розглядаемо досвщ розробки державно!' молод!жно! политики у ряд1 розвинутих кра!'н св!ту та

ближнього заруб!жжя, уроки 1 упущения у здшсненш державно! <молод1жноТ полпики у колишньому СРСР, в УкраУш в 70-90 роки.

В цьому роздш ми анал1зуемо стратегию ООН стосовно основних принцишв 1 пщходав у вир!шенш молодежно'! полпики державами на нишшньому еташ розвитку людськоУ сшльноти. При цьому ООН неодноразово (1981,1984,1986 рр.) на Генеральних Асамблеях зазначала, що молодь е одшею з найб!льш незахищених 1 вразли-вих сод1альних груп, що вона неоднорщна, що насамперед потребують державно!' уваги таш и проблеми, як осв1та, профе-сшна п!дготовка, ф^зичний розвиток та охорона здоров'я, ркт правопорушень, розвиток I поширення алкоголЬму, наркомана, СН1Ду та ¡н.

Державна молод1жна полпика у бшьшост краУн свну базуеться на вщповщнш законодавчш баз11 здайснюеться спещальними держав-ними органами, структурами. Головним руипем тако! полпики е сама молодь, и оргашзащУ, Ух ¡нвдативна, шовацшна д!ялынсть.

Ми головним чином вид1ляемо дв1 модел1 державно"! молод1ж-но\" политики у шших краУнах. Одна - характеризуемся достатньо активним втручанням держави у стосунки сусшльства 1 молод1 ("модель ШвецГГ), друга - помпна тим, що першочергова увага держави спрямо-вана на сощально незахищеш \ "неблагополучнГ групи молод1 (неоконсервативна "модель США"). Окремо нами розглядаються особли-вост1 державно! молодажно"! полпики у Бшоруа, 1спанн, Молдову Имеч-чиш, Нидерландах, Португал!!, Росп, Словаччиш, Чехи, Фшлянди та ¡нших краУнах. Дещо з досвщу цих та ¡нших кра!н може бути запозичено при розробщ державно!' молод1жно! полиики в УкраУ'ш, хоча значною м1рою маемо формувати власну политику стосовно молода, яка враховуе ¡сторичний досв1д та проблеми державотворення в щлому та реал1защ'У державно!" молод1жно"! полпики в сами УкраУш, зокрема.

Критичному анал1зу шддаемо реал1зад1ю державноГ молодежно!' политики в колишньому СРСР та в УкраУ'ш у 70-90 роки. В цей час у всш робот! з молоддю мала м1сце певна щеолопчна задашсть, запрограмовашсть, що спричинила вщповщне \ досить гостре протир!ччя М1Ж державою ! молоддю, У! власними ¡деалами I тим виховним впливом, що забезпечували держава та, власне, КПРС. Попри ва влади комушстичного виховання, його защеолопзова-шсть, не варто, на нашу думку, все ж абсолютно в^дхиляти \ те позитивне, що мало м^сце у соц1ал1задГ1 молод1 у тоталитарному сусшльсгвь Йдеться про безоплатну освиу, охорону здоров'я, умови для ф!зичного! естетичного розвитку молода, сощальний захист окремих п категорш. 1нша справа - досить поширений показний формализм у вихованш молода, прюритет суспшьного над особовим, загравання з молоддю та шше, що мало м1сце того часу.

Детально анал!зуемо Д1яльшсть КПРС, Комушстично! парта Украши, Ух кер1вних оргашв у розв'язанш проблем молод'1, у розробщ та здшсненш державно!' молод!жно! полкики, д1яльшсть уряду, його структур. Тут здебшьшого мало мкце пряме партшне дикретування, практично адмМстративне кер1вництво комсомолом. Лише у другш половиш 90-х рок1в КПРС, Компартия Украши дшсно спробува-ли розробити та вт1лити державну молод5жну пол кику, яка вщповщала би реальним потребам само'1 молод!, а вже пoтiм 1 сусшльства. Загалом у 70-80-1 роки (до 1985 р.) практичш, дшов! стосунки М1ж державою, КПРС 1 молоддю, и оргашзащя-ми, зокрема комсомолом, серйозно деформувалися. Це були стосунки залежносп, а не полкичного партнерства, яке перед-бачае самостшнкть молод1жного руху.

3 1985 року по даний час не лише хронолопчно, але й фактично в Укрш'ш йде процес найбшьш предметного, грунтовногр 1 критичного шдходу до вивчення I анал!зу проблем молод!, розробки молод1жно! полкики вама и суб'ектами, формування мехашзму та практично! реал!зацп тако! полкики. В 1990-1991 рр. був пщготовлений I вперше в ¡стори колишнього СРСР прийнятий (квкень 1991 р.) Закон СРСР "Про загальш засади державно! молод1жно! полкики в СРСР", в 1992-1993 рр. Верховною Радою Украши було прийнято Декларащю "Про загальш засади державно! молод1жно! полкики в УкрашГ', Закон Украши "Про сприяння социальному становлению та розвитку молод! в УкрашГ', шип закони, що започаткували основи державно! молодажно! полкики у сучаснш Украшь В цей же час розпочалось 1 створення спещальних державних \ позадержавних структур, яш спричинилися до практично! реал1зацн державно! молод1жно! полкики.

Розглядаючи проблему складових державно! молод!жно! полкики, ми не ставимо на мет! однозначно вщхилити з досводу минулих рошв, 1 те, що було позитивним, зокрема стосовно освки, профе-сшно!" подготовки молодц певного задоволення и духовних потреб. Стошо також на тому, що не варто 1 штучно, мехашчно переносити на власний грунт досвод у здшсненш молод1жно! полкики, що мають шип держави.

У третьому роздш! "Особливосп та проблеми формування державно! молод1жно? пол!тики в сучаснш УкраТш" розглядаються дв! проблеми: концептуальш засади та оргашзащйно-правовий механизм формування державно! молод1жно! полкики у сучаснш Украпп та проблеми формування нацюнально! самосвщомоск молод1, як одне з важливших завдань державно! молод1жно! полкики.

Нами обгрунтовуеться власна концепщя державно! молодежно!" политики, основу яко1, на нашу думку, мають складати вщповщш правов! засади (основи молод1жного законодавства),

д1яльшсть державних та громадських структур по виршенню проблем молод!, розвинутий молод1жний рух.

Найперше обстоюемо точку зору, що держава мае за ycix обставин визначати молодь активним суб'ектом кторичного продесу, а не объектом ¡деолопчного, виховного впливу, як було ранние. Уся д1ялъшсть держави стосовно молодь як специф!чно!'сощаль-но-демограф1чно1 групи, мае бути спрямована на сприяння розкриттю i реал!зац» р^зномаштних iHrepeciB, запипв i потреб молод]. Але робити це держава мае не як певну ¡ндульгенцш молоди а шляхом пщтримки i розвитку Мщативи, д1яльност1 само!' молод!, u оргашзацш, об'еднань.

Попри сощальш, економ!чн1 та полпичш трудной^ в Укра!'ш, ниш вже мае мкце формування та забезпечуеться реал1защя яккно ново! державно!' молод1жно!" политики, що базуеться саме на новш законодавчш ochobL За шодативою MiHicTepcTBa Укра'ши у справах молод1 i спорту, за учаеп шших защкавлених М1шстерств i ведомств, наукових установ, зокрема УкраТнського НД1 проблем молодь дитячих i молод1жних громадських об'еднань, оргашзацш^ведеться робота по створенню основ молод!жного законодавства. Иого започаткували Декларащя "Про загальш засади державно! молод1жно'! полпики в УкрашГ' та Закон Укра'ши "Про сприяння социальному становлению та розвитку молод1 в Укра'1'Hi", прийняи Верховною Радою вщповщно у грудш 1992 р. та ci4Hi 1993 р. У цих документах державна молодажна тштика визначена як прюритетний i специф1чний напрямок дяльноач держави. При цьому держава, що надто важливо, взяла на себе функщю координатора даяльнога ycix суб'екта молод!жно!' полтпш.

Виршенню молодажних проблем, певною Miporo сприяють Закони Укра'ши "Про освпу", "Про зайняткть населенна", "Про ф1зичну-культуру i спорт", "Про туризм", "Про об'еднання громадян", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про колективне сшьськогоспо-дарське пщприемство", "Про статус i соц!альний захист громадян, яи постраждали внаслщок Чорнобильсько! йатастрофи", "Про загальний вшськовий обов'язок i вшськову службу", "Про державну допомогу ам'ям з диьми", "Про альтернативну (невшськову) службу", Основи законодавства Укра'ши про охорону здоровья, про культуру та ¡н. Мшмолодьспортом продовжуеться робота над розширенням i вдоскона-ленням ювенального законодавства. Так, за участю ряду мшктерств i вщомств MiHicTepcTBOM був шдготовлений та у 1995 poui прийнятий Закон Укра'ши "Про органи i служби у справах неповнолпшх та спещальш установи для неповшштшх", розроблено та внесено на розгляд Уряду проект Державно! програми "Молодь i дозв!лля". Здшснюеться шдготовка проекта Державних програм "Патрютичне виховання молод! Укра'ши", "Про сприяння молод1жному пщприем-ництву", проектш законодавчих акт1в щодо шдтримки д!яльносп

дитячих \ молод^жних громадських оргашзацш та сощально! робота з дкьми I молоддю в Украш.

На виконання цих та шших^закошв Украши та при шдтримщ Президента Украши I Уряду в УкраМ створена 1 д!е система державних оргашв у справах молод! на р1вш: мшктерствообласть - мюто -район. Розроблеш1 реал!зуеться ряд щльових державних програм щодо забезпечення сощального становления та розвитку молодь 1нтенсивно формуеться ¡нфраструктура щодо надання кожнш молодш людиш сощальних послуг, оргашзаци роботи з п^лкками 1 молоддю за мкцем проживания. Вщпрацьовуеться система державно! пщтримки програм проекта молодажних \ дитячих громадських оргашзацш, творчих об'еднань молодь Створена в1дпов1дна база для наукового, шформацшно-методичного, кадрового забезпечення державно! молодЬк-но!" полкики. На сьогодш в УкраТш окремим рядком у бюджет фшансу-ються молод!ЖН1 проекта 1 программ,

3 метою бшьш рацюнального формування державно! молодежно! полкики, створення необхщних умов для широко! участ! молод! у вс!х сферах життя сусшльства \ держави Указом Президента Украши вщ 3 грудня 1995 року при Президентов! Украши було утворено Нащональну раду з питань молод1жно! полкики.

Держава, з нашо! точки зору, мае створити сьогодш б1лыд плщш умови щодо реал1заци молод1жно! полкики, полкичними париями та громадськими об'еднаннями.р^зномаштними сощальними шститутами, самою молоддю.

• забезпечення справжньо!" р^вност! прав, обов"язк!в I сощально! перспективи молод1 поряд з ¡ншими сощальними трупами, але не за !х рахунок;

• сощальний захист молодц виршення р13номанкних сощально-полкичних, економ1чних проблем молодо а також створення для юнаюв та д!вчат необхщних стартових можливостей для влаштування власного життя, адаптацп у ньому, для саморозвитку ! самореал!зацп;

• пщтримка 1 стимулювання основних сусшльно корисних ¡шщатив само! молодь и оргашзацш \ рух1в, що намагаються внести конкретний вклад у виршення як суто молод!жних, так 1 загальносусшльних проблем.

У хода розбудови УкраТни як суверенно! держави мета державно! молод1жноТ полкики мае вщповцним чином уточнюватися 1 конкре-тизуватися.

бути сама молодь.

Державна молод1жна полкика мае розроблятися 1 реал!зовуватися в Украш, на мкцях як з урахуванням ¡нтереав само! молода, так !

сусшльства, економ1чного, ¡сторичного, нащонального 1 культурного розвитку Украши. Тобто, у центр! державно! молод1жноТ полкики повинна бути молода людина, незалежно в{д п походження, нащональносп, народноеп, в1роспов!дання тощо. Щодо суто вшових меж молодо то найвища вшова межа, очевидно, повинна визначатися 27- 28 роками.

Те, що суб'ектом державно! молод1жно! полкики е саме молодь, молода людина, позбавить державу необхщноск здшснювати патерна-лктську полкику, тобто лише витрачати сили I ресурси на шдготовку молод! до життя, а не виршувати и проблеми завдяки розвитку и ж власно! ¡шщативи \ самод!ядьносп.

3 урахуванням вище означеного, головними принципами державно! молод1жпо! полкики в Укра'л'ш мають бути:

Створення сприятливих умов для реал1заци потенщальних можли-востей молод! у навчанш, пращ, р!зномаштнш громадсько кориснш д1яльност1.

Розвиток основних полкичних, економ1чних, правових 1 сощальних гарантий для реал^защ! молоддю сво!х прав 1 свобод.

Надання молод! певйих сощальних гарантш стосовно набуття освки, професп, розвитку самостшност!, активноеп 1 шдприемництва.

Розвиток молод!жно! ¡шщативи, молод1жного руху, широке залучення молод! до упаси у громадсько-полкичному житп.

Державна молод^жна полкика мае, на нашу думку, здшснюватися у двох напрямах: сощально-економ1чному 1 полкичному.

Перший повинен охоплювати основш сфери життед1яльноси молодо! людини - навчання, професшна подготовка 1 праця, побут, дозвшля, тобто все, що сприяе сощал1защ! особи.

ТТТогсо пругого, то вш пов"язаний з формуванням громадянсько! позици, активное^ молодих людей, !х цшшсних ор1ентацш, стшких норм мораль

За таких обставин можна стверджувати, що державна молод1жна полкика спрямована буде, з одного боку, на вадтворення робочо! сили, робочих рук, а з шшого,- на громадянську сощал1защю особи.

Державна молод1жна полкика повинна реал1зовуватися у сощально-економ1Чнш, сощально-полкичнш сферах, у галуз1 освки ! культури, амейно-побутовш сфер!, стосовно д!яльност! молод1жних оргашзацш ! об'еднань. Наше бачення шлях!в конкетно! даяльносп держави стосовно цього викладено у дисертацп (300-305 е.).

Ефектившсть державно! молоджно! полкики залежить вщ д!евоеп механ!зму и реал!заци. '

Грунтовш положения, на яких мае базуватися державна молод!жна политика в Украш!, пoвиннi бути закршлеш

насамперед у Конституци. Йдеться про права молод! на загальну освпу, на достатшй жнттевий р!вень 1 захист вщ безробптя, на належ-ний р1вень здоров"я, на участь в управлшш вама державними 1 громад-ськими справами, на створення власних громадських оргашзацш. Кр1м того, у Конституци цшком можливо обумовити и державш органи та вщповщш структури, щ.0 будуть безпосередньо займатися реал!защею молод!жно1 ПОЛПИКИ.

Основними складовими щодо розробки та практичного здшснення державно!" молод!жно! полпики, нам видаеться, на загально-держав-ному р1вн1 мають бути:

• молод!Жне (ювенальне) законодавство або певш Закони та ршення Уряду щодо молод!, и прав, обов"язюв, сощал1заци тощо;

• ком!ая (чи компет) у справах молод!, спорту ! туризму у Верховнш Рад! Укра'ши;

• мшстерство (чи департамент, компет! тля.) у справах молод1 як виконавчий орган державно"! влади;

• установи (¡нститути, центри тощо) по досл!дженню молод^жних проблем, пщготовщ сощальних, молод1Жних пращвнишв;

• р!зноманпш фонди сприяння здшсненню державно! молод1жно! полпики.

На мкцевому, репональному р!вш:

• Постшна Ком!ая у справах молод!, молода I спорту в м!сцевому орган! влади (на сьогодш - в Рад1 народних депутате мкта, району, облает!);

• управл!ння (компети, вщдьли) у виконавчих органах влади;

• сощальш служби (громадсьи, державш) для молодц

• фш! республжанських установ, закладав по вивченню проблем молод1 та пщготовц! соц^альних пращвнишв;

• фонди (чи "!х фиш) по сприянню реал^зац!! молодажно! полпики.

Основне ядро державно! молод!жно! пол!тики в Украш можуть

складати цаьов! комплексна програми, що розробляються шд патронатом Верховно! Ради, Уряду Укра'ши, мкцевих орган!в влади, мпне-терств ! ведомств, громадських оргашзацш. Можливим е прийняття I реал1зац!я у майбутньому таких державних 1 репональних програм як: патрштично-громадянського виховання; духовного 1 ф13ичного розвитку молод!; шдготовки а до пращ; випуску товар1в молод1жного вжитку I надання сощальних послуг молодо пщтримки молодих С1мей; житлового буд!вництва для молод!; громадсько!" реаб1Л1тац1'1 молодих швалдав; розвитку молодежного п)дприемнидтва; розширення мшнародних та репональних зв"язк1в молод! та ш.

Окремого розгляду потребуе проблема фшансово-матер!аль-ного забезпечення державно"! молодежно"! пол^ики в УкраУш.

Така полггика, на нашу думку, мае забезпечуватися шляхом як прямих державних дотацш (¡нвестицш), так I за рах-унок ¡нших джерел - мюцевих бюджета, деяльност! р1зноманкних фощцв, ¡нвестицш з боку полггичних партш, рухев, громадських об'еднань, приватних внесшв тощо.

Одним з дшвих мехашзмш здшснення державно'1 молод1жно1 полкики мае стати право, законодавство. Основними його елемен-., тами е: конститущйне законодавство; спещальне молодажне законодавство; галузеве законодавство (житлове, трудове, кримшальне, адмшк-тративне тощо).

У законодавств1 повинш бути закршлеш спещфчш громадянсью сощальш права молода (праця, шльги, допомоги, кредити, компенсаций;

Мае ¡снувати також юридична вщповщальшсгь за порушення будь-ким молод!жного законодавства. (Особливоеп молодежного законодав-ства викладеш у дисертацп - с. 310-322).

Складною I неоднозначною е проблема формування нацюнально! самосвщомоеп молод! як одного з важливших завдань державно! моло-д{жно! полкики.

Виршувати и, вважаемо, варто у контексп як набутив минулого, так 1 конкретно-юторично! ситуацй, яка складаеться у сусшльств1 ниш. При цьому маемо брати до уваги слщукга головш перепони щодо формування национально!" самосвщомост1, активно! громадянсько! позицп молодк

• вщсутшсть сповна сформовано! 1 розвинуто! нацюнально! держави з уама !Т необхщними параметрами 1 атрибутами;

• криза ¡деолопчних засад сусшльства, переощнка уама громадя-нами духовних цшностей, що ¡снували ранше;

• серйозне деформування в умовах тоталкаризму украшського нацю-нального характеру;

• широке розповсюдження стереотишв "молодшого брата", "друго-сортностГ', "провинцшност1 украшсько! культури" та ш.

Нащональна самосвщомкть молод1 мае формуватися як на грунт! особливостей украУнсько! ментальност!, ¡стори, традицш, культури, народу, так I здобутгав ! надбань шших народ]'в. Маемо виробити власний виховний ¡деал 1 на його теренах здшснювати формування особистост! молодого громадянина шляхом освки, професшно! шдготовки, ур!зномаштнено! громадсько-корисно! д!яльност!.

Молодь Украши 90-х рошв - це ще не нове, а саме перехщне поколшня, що будуе м1ст у XXI столктя. В цьому складшсть його життя, але 1 величезно! ваги покликання, а саме, - зберегти I забезпе-чити зв'язок часу, зв'язок поколшь, примножити все цшне, що маемо 1 нагромадили за десятилктя власного родоводу I, одночасно, зробити

прорив у нову Украшу - вшьну, багату, горду у своему минулому [ -майбутньому.

У висновках узагальнеш основш результата дослщження, шдбито пщсумки, сформульоваш висновки та запропоновано певш практичш рекомендаца щодо формування державно!" молод1жно! полкики в сучасшй Укршш. Загалом вони зводяться до слщуючого:

1. Державна молод1жна полкика лише тод! може бути результативною, як в ¡нтересах молод!, так 1 держави, коли вона видшяеться С; саме як специф1чний, прюритетний напрямоК у д!яльноеп як само! держави, так ! уах и оргашв 1 структур I здшснюеться в штересах як молодо! людини, так I сусшльства загалом.

2. У справд! демократичному, правовому суспшьств! державна моло-д!жна полкика передбачае створення вщповщних умов 1 гарантий для сощального становления та розвитку молод!, и штеграцн в ус! сфери життед!яльност1, реал!зацп уах потенцш ! зд!бностей юнак!в та д!вчат.

3. Державна молод!жна пол!тика е Тим своерщним механ!змом, завдяки якому держава, а також пол!тичн! партн, громадськ! об"еднан-ня, оргашзацн, рухи, сощальш шститути вступають у в!дпов!дн! взаеми-ни з молодцю, сприяють /або ш/ реал!заци и ¡нтерес!в, запита ! потреб.

4. Для проведения об'ективно!! результативно! молодежно! полкики загалом ! державно! зокрема слщ добре усвщомлювати реальн! протир!ччя формування ! розвитку покол!нь, що включен! у систему сусшльних вщносин. Суть проблем молод!, як 1 державно"! молодежно! пол1тики загалом, нам здаеться, може бути зрозумшою лише у тому випадку, якщо з"ясоваш основш проти-р1ччя не лише усередиш само"! молодо, але 1 м1ж молоддю й шшими сощальними трупами сусшльства, м1ж поколениями людей. 3 урахуванням цього ! формуються мехашзм, форми ! методи розв"язання таких суперечностей. Центральним протироччям, яке покликана розв"язати державна молод!жна пол1тика, е протир1ччя М1ж суб"ективними планами, ¡нтересами молодих людей 1 державними, сусшльними потребами. Фшальний вар1ант, до якого варто прагнути, - узгодження таких плашв ! интересов.

5. Державна молод!жна полкика може стати реальшстю ! буде результативною за умов, коли об"ективно будуеться ! здшснюеться процес виховання молод!, формування !! свкогляду. Бище ми вже зазначали те, що належить р1шуче позбутися того, у минулому традицшного, стереотипу "комушстичного виховання", що процес впливу на молоду людину, мовляв, це П формування на певний завчасно визначений зразок. Бо молодь завжди намагалася ! намагаеться бути активним суб"ектом даяльност!, сощальних вщносин

о

i перетворень. Отже, вихования молод! е i повинно бути не ¡накше, як активною складовою тих стосуншв, що в щлому склалися у суспшьствь У даному випадку виховання ми розглядаемо не просто як передачу молод! вщ старших певного досвщу, знань, навичок i тлн., а як складну взаемод'ио поколшь, !'х взаемш кроки назустр1ч одне одному.

6. Об"ективним, i суб'ективним фактором державно1 молод!жно1 пол^ики, обов'язковою умовою поступального розвитку сусшльства е сама молодь, розвинутий молод^жний рух. Саме через молодь, п оргашзацп держава, а ¡нститути i можуть максимально сприяти реал]зац!1 запит!в i потреб всього молодого поколшня. -

7. Необхщшсть вщцлення молод!жно! пол!тики у окремий i спедиф!чний напрямок у д^яльност! держави обумовлена суттевими особливостями молод!, що лише торуе шлях у життя ,формуе власш щеали, погляди i утвердження, життеву позицш.

8. Державна молод!жна пол1тика не тотожня молод^жшй полпищ взагал!, бо держава не мае можливосп /та i потреби/ сповна поширю-вати свш вплив на Bci суб"екти молод'1Жно! пол1тики. Головними Ti суб"ектами е: полпичш партп, громадсью оргашзацп i об"еднання, pi3HOMaHiTHi сощальш ¡нститути сусшльства.

9. Формування державно"! молод!жно! пол!тики в У крапп, як, власне i у будь-яюй ¡ншш кра!ш, здшснюеться в умовах политичного плюрал!з-му, тобто шд впливом найр!зног.!аштшших ¡дейних поглядш, течш, думок. Жодна з парий чи оргашзацш не може обштися без молодь зд!йснюе вплив на не!'. Вщтак, функцп держави i пол1тичних партш чи оргашзацш стосовно молодь молод!жно! политики суттево р!зняться. Держава, з£ свого боку, покликана створити умови для сощаль-ного старту молод!, П самореал1защ1 у сусшльств1, отже, Тй треба дбати про максимальну сшвпрацю на цьому грунт1 ycix суб"ект!в молодежно!' полггики.

10. Становления укра'шсько!' державноси у Bcix и аспектах /сощально-економ1чному, политичному, культурно-естетичному i тлн./ вимагае яккно нового шдходу i до вир1шення проблем молодь Такий гадхщ завжди мае бути закргалений у певних державних юридичних ршеннях та актах - Конституций Декларащях, Програмова-них заявах, окремих законах, п!дзаконних актах. 3 часом у свош сукупност! таю ршення, акти, закони i повинш становити те ювенальне (молод!жне) законодавство Укра'ши, що у бшьшосп кра!'н обгрунтовуе як державну, так i молод!жну политику в щлому.

11. Державна молод!жна полника мае бути спрямована на:

• створення гарантованих сощально-економ!чних, пол!тичних та ¡нших необхщних стартових умов для сощал!зацй молод!;

о

*

• реал!защю проблем, запидв, iHTepeciB молод1 не за рахунок ¡нших сощальних труп суспшьства; г *

• координацию зусиль ycix державних оргашв, партий, оргашзацш, об"еднань, pyxiB, р!зноман!гних сощальних шстит.ут!в суспшьства щодо забезпечення умов для розвитку i самореал1зацн молода; .

• сощальний захист тих труп молод!, котр1 неспроможш самостшно виршувати власш проблеми чи, бодай, полегшити власне життя.

12. Головними структурними ланками державно!" молод1жно!" пол1тики, на наш погляд, мають бути xi, що стосуються: освгги молод1; формування i реал1зацн економ1чних i сощальних iHTepeciB юнакхв та дшчат; реально!" учасп молодих людей у полкичшй д!яльност1; реал!зацп духовних iHTepeciB i потреб юнак1в i д1вчат тощо.

13. Державна молод^жна полкика мае враховувати, умовно кажучи, два piBHi: ближш uifli i opieHTHpn у реал1зацп та самореал1заци молод1, i дальш, тобто, перспективна розраховаш на бiльш тривалий час.

14. Державна молод!жна политика мае будуватися також з урахуванням специфши, потреб окремих категорш молод^ и шкових труп, регюнальних умов i особливостей, з урахуванням не лише характеру взаемин м1ж молоддю та шшими сощальними трупами, але й м1ж трупами молод1 зокрема.

15. Головними складовими, що забезпечують державну молод!жну политику, е законодавча i виконавча г!лки влади, а також молод}жний рух. Що стосуеться останньогодо тут з боку держави, на наш погляд, е потреба у наданш реально! допомоги молод1жним i юнацьким оргашзац1ям в !'х становленш та д1яльност!, без !х залежност1 в!д пол1тичних, рел!г!йних i шших "дорослих" структур.

16. Оргашзацшний мехашзм державно!" молодежно!" полкики в Укра!'ш може складатися з системи спед1альних державних оргашв, служб, ЯК1 будуть забезпечувати безпосередню реал!зацт тако!" пол1тики.

17. 3 урахуванням як ¡сторичного досвщу, так i недолшв, проблем формування i вирлнення державно! молод1жно! политики у колишньому СРСР, в Укра'!ш, можна стверджувати, що ниш е потреба суттевого оновлення форм i метод1в роботи з молоддю, Н организациями. Необх5дна яшсно нова державна молод^жна лолкика, основу яко!" складае новий тип стосунк1в сусшльства, держави i молод!.

Принциповими засадами таких стосуьшв на основ! державно! молодежно!" пол1тики загалом повинн! бути:

• по-перше, не виховний вплив на молодь /у чому держава рашше достатньо "набила руку"/, а полпика реально! дов1ри молод!, тобто

створення належних умов для того, щоб вона дшсно була активним суб"ектом сощально-економ1чних, полкичних, духовних перетворень у сусшльствь Мова йде про паритетш стосунки молод! з державними структурами, полкичними париями, громадськими оргашзащями, про полкику дов1ри до молод1 1 д1алогу з нею;

• по-друге, розробка та практична реал1защя будь-яких сощальних програм у сусшльств1 мае вщбуватися з обов"язковою ор1ентащею на молодь, з урахуванням и потреб, штереав 1 запита;

• по-трете, усшшна реал!защя молод1жно1 полкики можлива лише за умов, коли активними суб"ектами тако! полкики будуть безпосередньо сама молодь, и структури I оргашзацп.

Основы положения дисертацп викладеж в слщуючих публшащях:

МОНОГРАФШ

1. Молод1жна полкика в УкраТш: проблеми оновлення. - К.: Наукова думка. - 1993. - 236 с.

КНИГИ ТА БРОШУРИ

1. Юноше, обдумывающему житье. - К.: Молодь. - 1987. (мова росшська) - 176 с.

2. Вместе думаем, решаем, действуем. - К.: Молодь. - 1989 (у сшвавторств! з А.Казановським, О.Яременко, мова росшська) - 70 с.

■ 3. Молодежный обмен между Востоком и Западом: отчеты, факты, мнения участников. - К.: Академпрес. - 1994. - 184 с. (у сшвавтор-ств1 з О.Яременко., мова росшська 30 е.).

4. Молодежная политика в Европейском сообществе: структура и подготовка молодежных работников. К., Академпрес. - 1994. - 168 с. (у сшвавторств! з О.Яременко., мова росшська 80 е.).

5. Полкична культура сучасно'Г молодь - К.: АЛД. - 1996. - 112 с. (у сшвавторств! з В.Бебиком, В.Ребкало) - роздш IV. - 74-112 с.

СТАТТ1 ТА ТЕЗИ ДОПОВ1ДЕЙ I ВИСТУШВ

1. Особенности формирования и реализации молодежной политики на региональном уровне. - К. - 1991. - 52 с. (колектив автор1в, мова росшська) - 10-28 с.

2. Социальные службы для молодежи. - К. - 1992. вип. 1,2,- 240 с.

(мова росшська) - 98 с.

3. Молодь \ закон. - К. - 1992. - 50 с.

4. Мехашзм реал1зацн державно!" молод1жно! полкики. - ^С. 1991. -35 с. (колектив автор1в) - 10 с.

5. Материалы по проблемам организации государственной молодежной политики на республиканском и региональном уровнях. - К. -1991.0.

6. Международная конференция по молодежной политике. - В кн.: Молодежная политика. Информационный бюллетень. - М.: Институт молодежи. - 1992. № 5-6. - 4 с.

7. К вопросу о субъектах государственной молодежной политики. -В кн.: Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы. Материалы международной научно-практической конференции (в двух частях). - К. - 1992. ч.1. (мова росшська). - 80-83 с.

8. Проблемы молодежной политики. / / Философская и социологическая мысль. - К. - 1992. № 4. (у сшвавторств1 з В.Цибульником, мова росшська) - 3 с.

9. Проблема подготовки молодих полкичних лщерпз ново! генераци як науково-практична конференщя "До ново! Укра'нн - шляхом реформ". Секщя политологи. Тези доповщей та вистушв. 14-16 березня. - К. - 1992. - 2с.

10. Вопросы политического лидерства. - К. - 1993. (колектив авто-р!в, мова росшська) - 20 с.

11. Молодь Украши: для не! '1 про не!. - К. - 1993. (колектив авторОв) - 15 с.

12. Молод1жний рух як об'ективна передумова розробки I здшснен-ня державно! молод1жно! полкики в Украпн. - В кн.: Молод1ЖНий 1 дитячий рух в Украш. - К.: Академпрес. - 1993. - 26 с.

13. Молодежная политика партий, движений, общественных организаций республики на современном этапе. - В кн.: Молодежь Украины: состояние, проблемы, пути решения. Вип. 1992 года. - К. - 1992. (колектив автор1в, мова росшська) - 75-91 с.

14. Сощальш аспекти та програми державно! молодежно! полкики. Матер1али М1жнародно! науково-практично! конференцц' "Проблеми сощального захисту молод1 в умовах змши сощально-економ!чних вщносин". Кшв, 25-28 листопада 1992 р. - К. - 1993. 100-102 с.

15. Сучасна молод1Жна полкика (сощолопчний аспект). Матер1али засщання секцй "Сощолопя молода" М1жнародно! науково-практично! конференцц "Проблеми розвитку соцюлогн на сучасному еташ"

(теоретичш \ методичш питания) та науково-практичноТ конференщ! "Молода ам'я у кризовому сощумГ'. - К. - 1993. - 18-20 с.

16. Особливое^ та суб'екти формування ! реал1заци молод1жно1 полиики у сучасних умовах. - К. Ракурс У1М. - 1994. № 1.ж - 5-9 с.

17. Формування у молод1 громадянськоТ позицн в умовах становления украТнсько! державное^ (методолопчний аспект). - К. Ракурс У1М. - 1994. № 4. (у сшвавтороств1 з В. Бебиком). - 16-22 с.

18. Полпична культура студенства: особливост1 1 шляхи формування у сучасних умовах. - К кн.: Молодь Украши: стан, проблеми, шляхи розв'язання. Вип. третш. - К. Академпрес. - 1994. (у сшвав-торствО - 61-66 с.

19. Проблеми сощал1зац11 молод1 великих мкт у посттоталиарних державах. - В кн.: Сшвробпництво Сх1д-3ахщ у галуз1 роботи з молоддю. Матер1али м1жнародно! конференцп. Берлш 7-11 грудня 1994 р. (на англшськш- мовО - 31-32 с.

20. Становление государственной молодежной политики в Украине как объективная потребность посттоталитарного государства. - К кн.: Сотрудничество Восток-Запад для молодежи: от региональных и муниципальных структур - к развитию молодежной инициативы. Материалы международной конференции 12-16 ноября 1994 г. -К.:Академпресс. - 1994. - 92 с.

21. Становление государственной молодежной политики в Украине как объективная потребность посттоталитарного государства. - К кн.: Сотрудничество Восток-Запад для молодежи: опыт региональных и муниципальных структур - к развитию молодежной инициативы. Материалы международной конференции 12-16 ноября 1994 г. - Берлин. - 1994. (на англшськш мовО - 31-32 с.

22. Социальные проблемы молодежной политики в Украине на современном этапе. Материалы международной научно-практической конференции "Молодежь на пороге третьего тысячелетия: поиск приоритетов." - Одесса. Вип. 2. - 1995. - 93 с.

23. Проблеми формування нащонально! самосвщомост! молод1 в процес1 духовного вщродження Украши невщ'емна складова державно!' молодажно!' полиики в УкраЫ. Республшанська. Матер1али м1жнародно1 науково-практичноТ конференцй" "Вивчення молод1 на сучасному етапк питания методологи 1 методики". Ки'!в, 11-13 жовтня 1995 р. - К.:АЛД. - 115-119 с.

24. Сощально-психолопчш та полпичш аспекти формування нащонально! самосвщомост1 та патрютизму молоди - В кн.: Молодь

Украши: стан, проблеми, шляхи розв'язання. Вип. 4. - К. - 1995. (у сшвавторствО. - 30-37 с.

25. Молоде поколшня ново! УкраУни: есшз сощального портрету. -К.: АЛД. - 1995. (колектив авторов). - 54-64 с.

26. Молодежная политика: проблемы формирования и реализации в Украине. - В кн.: Актуальные проблемы формирования личности. -Харьков. - 1995. - 368-381 с.

27. Нестабшьшсть сусшльства 1 формування державное^ Украши як життеве середовище молод! в кшщ 80-х 1 90-х рогав. / / Константа. Херсон. № 1. - 1996. 5-11.

Головатий Н.Ф. Формирование государственной молодежной политики в современной Украине (политологический анализ). ^ Диссертация на соискание ученой степени доктора политических наук по специальности 23.00.02. - политические институты и процессы. Институт национальных отношений и политологии HAH Украины. -Киев. 1996.

В диссертации исследуются основные проблемы формирования и реализации государственной молодежной политики в Украине с учетом как реалий нынешнего периода становления украинской государственности, так и исторического опыта осуществления молодежной политики в Украине, других странах. Анализируется опыт, проблемы, упущения в осуществлении государственной молодежной политики, извлекаются уроки, предлагаются практические шаги по совершенствованию процесса становления государственной молодежной политики в интересах молодежи, государства, общества.

. Golovatiy N.F. Formation of State Youth Policy in Ukraine (Politological analysis).

The dissertation is submitted for the doctor's degree in political sciences. Speciality 23.00.02 - Political Institutes and Processes. Institute of Ethnic and Political Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kiev, 1995.

The dissertation outlines and investigates the main problems of the state • youth policy formation in Ukraine regarding the present reality of making the Ukrainian State system and the historical path of youth policy in Ukraine in other countries. The problems and expreince of youth policy improvement are analysed in detail. The practical recommendations on the youth policy formation to the benefit of the state, young people and society as a whole are suggested.

Ключов1 слова: молодь, молод1жна политика, державна молодажна полкика, державотворення, розбудова Украши.

Пщписано до друку 06.05.1996. Формат 60x84/16. Обсяг 2 ум. друк. арк. Друк офсетний. Тираж 100 прим.

Типограф1я видавничого об'еднання "А.Л.Д.— ПолГс". Тел./факс (044) 223-6918, тел. (044) 245-7698.