автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Функционирование в речи дiеслiв лексико-семантической группы социальных отношений

Полный текст автореферата диссертации по теме "Функционирование в речи дiеслiв лексико-семантической группы социальных отношений"

F Г Б ÎHÎBEPCHTET ímshí ТАРАСА ШЕВЧЕЙКА

На правах руколису

СТРШИА СВ1ШНА CÜIEKCtlBHA.

®ункц1свування в реченн! д!есл1в дексшсо-сиштично! груш сснШших вйщосин

10. 02.. 01 - росхйська мова

Автореферат

дисвргаЦ11 на здобуття наукового ступеня каадвдата'фглологг-чних наук

Кита - 1994

Диовртацхею е рукоггао

Робота вшсонана у Ныошському державному пвдагог±чному жнститутх 1м. М- В. ГЪголя

Науковий керхвник - доктор фыологхчних наук, ярофасор Арват Кнель Школа! вна

О^хдхйих опоненти: доктор фмо.таггчних наук, професор

Провхдна уотанова -УкраУнсьхий даржавнкй педагогхчний унхварсктат хм. М. П. Драгоманова

о 10 годинI на засхданнх спедталхзованох вчанох ради К 068. 18. 16 у Кихвському унхварситетх 1ман1 Тараса

Тараса Шевченка, 14, ауд. 64.

3 дковртацхею можна ознайомитася у науковхй б1блхотец1 Кигвського унхвврситету хменг Тараса Шевченка / Кихв, вул. Володашфська, 58, ым. 10 /.

Сзптко Олена Сгепанхвна; кандидат фхлологхчних наук, доцент Кендшенко Ала Лзоргххвна

Шввчвкка за адресов: 252 017, Кихв - 17, бульвар.

Учений секретер спацхалхзованох вчено? рада

Кандидат ф1лологгчнж наук, доцент Шахова Л. I.

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕШСШКА РОБОТИ

У центр! уваги сучасних Л1нгв1стичних дослхдкань знахо-диться семантика в П широкому розумшп - здатноетх переда-ваги мовнши заообами весь змхст, гиформаагю об'вкпшно! Д1й-сност1. Подгбно до того, як певним чином упорядкованэ, детер-ыхнована I взаемозв'язана система предметов, ознак, Д1й, ста-нгз, продасхз, явищ, вхдношонь реального св1ту, мовна семантика являв собою систему упорядкованих, детермшованих I вза-емолов'яэаних рхвнхв, якх репрззентують мовну карпшу овхту. Для сучасно! лхнгвхстшси в актуальншл вивчення на тхльки структуры окромих мовних одиниць х навхть на тхльки окремих систем, а "хврарххчнох структура уохх мовних систем /рхвнхв/ в IX супаркхй функциональна едностх" /Васил'ев Я.М./.

0дн1ею з головнях сфер семантики е лзксична семантика, завдання яко! на сучасному отапх полягаз не тхльки у ви^вланнх денотативного значения, а й у визначеннх значения лаксичноЗЕ одиницх у зв'язку з II мангфвстацхями, парадигматичшош зв'яз-ками. Особливу увагу привзртають до себе лексико-семантичн1 групи. /ЛСТ/ слхв, ошильки закономхрностх органхзац11 IX еле-ментхв Т1 ж, що г всхех' лаксико-семантичнох системи в цхлому. Вивчання ЛСГ дхеслхв е однхега з найваяливхших проблем, пов'я-заних хз дослхдаенням змхетових аспакгхв мовних одиниць. Спо-отарежання над функвдонуванням слова як компонента речения х вогма зв'язацими з цим процесами, що вшшкають у слов1 1 зх словом, однаково Ц1кавх як для лексиколога, так х для синтаксиста. Звхдси головною методичною посилкою при анальзх дхсс-лхвних ЛСГ в розмеяування х опио дхеелгвного слова як ношна-тивяо1 х структурно? одиницх мовнох сиотеми /номмативна значу вдеть/, з одного боку, I як предикативного члена рачення в актуальн! мов* /функциональна значуш1сть/, з другого. •

Синтаксио в найдтлъш екладним, "вархнгм" ярусом мовног СИОТвШ, тому ВС1 СИНТаКСИЧН! ДОСЛХДКЭННЯ прийнято пов'язува-ти з загальною теоргею мови. У центр Л1нгвхстиодих дослхджвш у галузх лвксично'! семантики 1 перахрещеннх П з р!внвм синтаксису шсунуг: парадигматичний 1 синтагматичний аспекта до-сладжань. Лише комплексна дослхднення може показам з най-б1лъшою повнотою всесйчнкй олио дхеслова, оскхльки семантика олова як компонента рэчення не обмажуегься тхлькя лексичною семантикою: функщональна, синтакоична семантика е важливою складовою значень слхв як членхв синтаксичних конструкций.

Эибхр теми зумовланий широкою првдставлвн1стю ЛСГ д!е-слхв соцхальних вхдносин /ДСВ/ у мовх, рхзномаяхтнхстю х чи-слешспо 11 ларадагадатичних зв'язкхв, з одного боку, г недо-статнхм вивчбниям IX в аслектх лзксично! семантики, а також церозроблонхст» питания II оинтагматичних зв'язк!в х функпх-онування в речениях, репразентуючих рхзноманхтнх ситуацх1 соцхальних вадносин, з другого боку.

Актуальность дослхджвшщ. Дана робота пов'язака з одах-ею з актуальных проблем системних вгдиошень у мовх - проблемою взаемодй" лексики I синтаксису. ■ Вгдаичаючи продукпгвнгсг х перекоиливмть вирхаання дано! проблеми з точки зору традп цхйного пвдходу до проблема взаемодй лексики ± граматики з Еиххдних граматичних позивдй /в напрямку вхд граматики до лексики/, вважаемо можливим здхйснений у дан1Й роботх, з ура хуванням сучасних даних у галузх систамно-семас1олог1чних до одаджанъ, пхдххд до виргионня проблема вед лексики до граматики, що е Щ8 мало вивченою галуззю в Л1нгв1стиц1.

щета цослтдцення - установити взаемозв'язок, взаемозаложн!сть I взаемозумовленхсть локснко-семантичних 1

грачатичних властивостей дхеолхв ЛСГ совдалынос вхдносин 1 структурно-семантйчнох будовн рачання, яке вхдйивае ситуацтю соцхальнах вгдносин.

Конкратнг аааШШЗ. якх випливають з основно! мати доел вдеення:

- виробити семантитау класиф1кйщю дгеслгв соцтальних вздносин, орхентовану на IX синтагаатичн1 властивостх;

- влявити склад релевантных для дан их дхдслхв-преджа-тхв поэшххй актантхв;

- видхлити груш суб^вктних, об'ектних I обетавинних оинтаксем у речениях з ДСВ на основх двнотативних ознак предавав /учасншав ситуац11/, з одного боку, I локсико-грама-тичного наловнвння вказаних позшпй, з другого;

- проаналгзувати явища оиматрх? х асиматрхх глибинно1 х поверхнавох структур ратания з предикатами ссвдальпих вхдно-син на р1вн1 м1н!мальних I пошир'ених структур;

- проанал1зувати явища граматичног омоншг: х атоиЪлИ в структурах э дослхджуванимк предикатами;

- вияви-ги I опиоати'влпадки безактантного функц1онування д1еадхв-предикат1в соцхальних вхдносин.

Предметов дослпксзкня в рхзноструктурнх, пэреваяно моно-предикатнх рачзншх росхйськох кови, семантичннм I структурам центром яких е реяятишх предиката, влраженх ДСВ. Матерхал дгбрано з творхв росхйськкх письмдкншав, а також, з ураху-ванням типового фушацонування ДСВ у пусМцистицг, з газет-них I курнальних публхкэвдй.

Шлях аиалтзу. Традишйнш подходом, постулшгам хдзо зв'язку синтаксису 4 семантики, е пхдххд аналхзу ввд форми до зм1С17, при якому значения слова пояснюагься через Його дистрибуцхю. Ала в ншший. час актуапгзувався другий пздахд

до виршення проблеми од1вв1дношвння семантичних 1 синтакоич-нкх властквостей дхсслова - аналхз за принципом "вхд змхсту до форми", якнй явяяе собою спробу просл1дкувата, як! синта-гмягачн1 властавоой маять схож! за значениям слова /члени ЛСГ/ в офорчлешл павних позицгй в реченнх. Метод анал1зу ыовного матархалу, обраний у дан1й робой, поеднуе пхдхгд вта форми -лдо значения т вхд значения - до форми.

Методк 1 способа дослхджэнкя. У I роздм1 при визначеннх масиву ЛСГ ДСВ застосовувався метод компонентного аналхзу са-мантичшн структури слова. В основу ,досл1джоння в 2 I 3 роз-дглах покладано структурно-семантичний пгдххд, який паредба-чае аналхэ семантично! структури висловлювання, виявлання сэ-мантшш складовнх г! коштонантхв, визначення !х семантичних структур. Застосовувався комлонантиий анаяхз семантично? структура речання э прийомами субституцхх, вархювання граматичних характеристик одного з елемонтхв речання при фхксацх1 1нших. Як допомхжнх застосовувались такой метода семхологхчнох гра-ыатикя: взаемнх заыхни, траясформадхйний метод, а також метод перифраз.

Наукова новизна доелтд^ання I теоретична зда^уихст^ доти полягае в тому, що в Н1й

- простеявно взаемозв'язок парадигматичних х емнтагматич--нкх вгдношвнь як яввда рхвневох' моделх мовнох системи одного

з- надзвичайно важливих у социальному I лхнгвхстичному аспектах, ала недоотатньо вивченого фрагмента лексичноЛ системи -ЛСГ ДСВ;

- здхйенэна слроба вийтн в аналхзх речання за мйж1 структурно! схеш речання, розглддшочи ядро х перифер1ю структурних тшпв речения на рхвнх мхнхмальних г поширених структур, що репразентують ситуавд» совдальних вхдносин;

- визначено морфологхчнйй I семантичнкй статус шэнних синтакоем, як! заповнюють позицхх суб'екта 1 об'екта/об'ектгв як для д1есл1в-продикат!в з типовою валеытнгстю, так I з 1Н-дивхдуальною для вохх II пгдгруп дослхдоуЕанох ЛСГ;

- вперша типологгзовано сштуацН соцхальних ыдноеин у вохх можливих II вариантах;

- виявлано I описано зони синкретизму в галуз1 ядерних 1 пэрифврхйних компонентхв структури речения з предикатами со-цгальних вгдносин;

- эдЫопено ото семантичних I граматичних маркврхв омо-н1М1чних граматичних структур з предикатами соцгальних вгдносин.

Практична значупдсть робота вбачазться в момквостх ви-користання результатов дооидкзннл при значашп лексики як системи у вс1й рхзноыангтпоат! 'Н парадигматичних вхдношень /семантичний аспект/, при Бивченнх морфолога /семантична I граматична структура дхеслова/, синтаксису /керування дхеслхв певно! ЛСГ, структура 1 семантика простого речения/, а також у спецкурсах, особливо в- продаог вивчення рос1йсько1 мови не-роогянаш. Результата дослхдаення можуть бути використан/. при складаннх словника дхесл1вно1 валентност1, потреба в якому давно очевидна, для вхдображення

- спецафхки оуб'ектаох валентности ДСВ /уточнешш мок-ливост1 IX вживавня з приматом чи без тдаета/;

- специфики категорхх тан при даних дхееловах, зв'язаних 31 значениям хстоти/нехстоти: одушевлений суб'ект/об'скт, ква-зходушавлениЯ/колектавний, одушевлено-неодушевлений/ суб'зкт/ об'ект, власяв неодушэвлений суб'ект/об'ект;

- обов'язково1 обставиннох валентност1 ДСВ;

- специф!ки реал1зац11 валентностх ЛСВ багатозначких дхв-

слхв, якг одним чи кглькода значениями входять у доолщжува-ну ЛСГ.

Данх про способи морфологхчного виражвння актантних во-зиц1й можуть бути 'використанх для описания семантики ввдшн-ка як одл1ь1 з граматичних категорий, що бера активну участь у конституювшш1 чи пошире ши семантично! струкаури рачення. Результата подгбних окремих доелгджень додоможуть у виршаннх проблем семхологтчно! граматики, основано: на семантичних властивостях, лексичних у парадигматищ г синтаксичних у сип-тагматиц!.

Й2 &Ш21 ЕЯРШЪШ ШШШШ:

- ЛСГ ДСВ являе собою системно органхзовану польову структуру з центром г перифер1сю, а також сум1жними зонами з гшшш ЛСГ, що мае розгалуженх парадитаатичнх зв'язки;

" - за диферашийниш семами дана ЛСГ чдеиуеться на II пхдгруп, усерединх яких утворшться мхн!отрукгури - класи ол1в, даферзнц1йн1 х хнтегральнх семи яких служать дистинк-тивно» ознакою типу валентноотх дхеслова;

- Романтична тшюлог1Я дсв зхдбиваеться на семантичнгй ' типологхх предиката I органхзованого на його основ! речения,-'

- ситуац!я совдального в1дношання репрезентуеться симв-тричними предикатами, якх мхотять диференщхйну видосему *со-шальне в1дношешм', яйцо в II складх е квал1ф1куючий компонент "бути, знаходитися з ким-н. у яких-н. ввдносинах", х асиметричними предикатами при наявностх у зкаченнх предиката компонента "той чи хнший характер поведпши, шводаення ко-го-н. з ким-н.";

- облхгаторними для даного типу предикатив е валентноси до двохоуб'ектхв /для симетричних предика^х/, суб'екта I об'екта, параважно адресата /для асиметричних суб'ектно-об'-

ектних предикатхв/, суб'екта' i двох оО'ектхв /для каузатив-них суб'ектно-об'ектних предикат1в/, суб'екта i двох об'ек-тгв /для каузатпвних суб'ектно-двооб'ектних прадикатхв/;

- хнвархантною семантичною моделлю речень з предикатами совдальних вхдносин s трьохкомпонектна двосуб'ектна /оуб'-ектно-об'ектна модель, чотирьохкоипонентна суб'ектно-двооб'-ектна /у тому. чиол1 i з нулевими облхгагорнями актантами/ модель.

Апробац1я робота. Результата дослхдження доповхдались i обговорювалксь на 14 наукових i науково-практичних конфе-ренвдях. За темою дисартацхйно1 робота опублхковано 2 стат-Ti X 14 тез доповгдей i позхдошгень.

Основний 3^igr дослтлдання. У "Bcoyrri" обгрунтовуеться актуальность i наукова новизна обраши тема, визначаються предмет, мета i завдання дослхлдання, теоретична i практична значущхсть, илях аналхзу, прййоми i матоди дослхдження.

21 розд!Л1 "Паралишати^на i синтагмдтичгщ характэт-ша дзкущд.-ъзши'тчяо% шш ataxia ^очишних ашаощ" проаналхзоваях пардцигыатичний i синтагматичний аспекта дано! ЛСГ. ДСВ були впарша видхленх на фонх лексико-семантич-ного поля вхдношення i в найзагальншому виглядх охарактеризовав P.M. IMcfHoo /Пайсгна P.M.: 1975. 1980. 1981 /. Внутршньоструктурний розвиток семантичного поля ДСВ був до-слхцжений Ф.С. Бацевичам /Банавич Ф.С.: 1980/. Автором здхй-онено комплексаей, системно-функвдональний пхдх!д до розвит-ку досл1днуваного поля з урахуванням рхвнввого розиарування росхйськох мови. Струнким, глибоко аргументованим, багатш за мовним материалом е дослхдження О.Б. (Мйник /Олхйник О.Б: 1989/, об'ектом якого стала денотативна чаотена дсв. Впершз под!бна робота супроводжувалась анаяхзом даних психол1нгехс-

тачного експарименту, за наслхдками якого складвно перший експеримэнтаяьний словник асоцгативних норм росхйоько: мови /на базг ДСВ/.

Методом колп^нентного аналхзу в роздых визначено масив дослхдауваио1 1С Г, визначана хсрарххя елементарних значень семам, вид1лвнх хх шварханти. Семантичну структуру дхеслхв-нлх лакеем соцхадьних вхдносин визкачають абстрактна рвляти-вна родосема 'вхдношення', яка е домхнуючою, I квалхфхкуючх видооеш, як1 обумовдаоть конкретней характер шявлення соц4-ального вадношення. На ?х основх видьлвнх II пхдгруп 1С Г: дх-еслова знайомотва, спхлкування, сильно х дхяльностх, д1лових СТ0СУШС1В, позитивннх вадосин, дружнхх ввдносин, ехмейнкх I родинних вхдносин, ворожих вгдноенл, ганебшх в1дносин, Д1е-слова розриву х вхдновлення вхдносин. У свою чергу, у пхд-групах представяенх класи ол1в - мперогрупи, якх складають . опозвдхх за семами буття / отановлення /"соориться/поссорить-ся"/, каузативностх/некаузативностх /"помирить/помириться"/, рвзультативност!/н9результативност1 /"сгрызть /парен, разг./ грызть /перен. разг." /.

Семантичну структуру однозначних дхеслхв ЛСГ соцхалышх вхдносин, ЛСВ багатозначних сл1в, у тому числх переносчшх ме-тафоричних значень, складають пондийне значения, В1дт1нкя значения, конотативна /стистична I емоц1йно-оц1нна/ вхдаесе-Н1сть. Периферхю семантичних мхкропарадагм усередшп пхдгруп ДСВ займають лросгорхчнх, застармг, кшшк слова.

Наявн1оть синонхмхчних I антон1М1чних зв'язк!в п хд тверд-жуе систаший характер дослхджуванох ЛСГ. У синон1м1чшй парадигм! ЛСГ ДСВ широко представлен! як абсолютах синонгми, що е незаперечним фактом мови, так х контекстуалып синон1ми - результат вживання у мовх. Серед антон1М1в неповнх антошми дх-

еолОв дало? ЛСГ протистоять по гатагральних семах 1 не сп1в-падають у протиставлаши дифервтдальнах сем.

ЛСГ ДСВ, яха явяяе собою польовэ утворення з центром I периферхею, мае складну структуру. До не!' входять при певних умовах раалхзаиш у мов1 слова з рОзних смислових галузей, що мохна охарактеризувати як "зовншпй зв'язок" семантично! м!кроструктури - ЛСГ ДСВ - з дхесловами гнших ЛСГ, зокр .ма, з Д1есловами емоц!йного ваднопення, мтелектуальних контак-т1в, поведгаки. Дроникнення одних шар1В лексики в пшх вад-буваеться пвреважно на II перифсэрп. Дослдаувана ЛСГ - вхд-крите, незамкнута утворення, яка поповнюеться новима одини-цями за рахунок 1нших ЛСГ.

Валонтнх характеристики Д1есл1в - предикатхв синтаксич-них структур - зумовлюють функц1ональнг дом1нуюч1 семи /'суб'ект', 'од'ехт'/ I нвдомхяуючх /'каузатор', 'хнетру-мант', 'мотив' 1 т. п./. 3 !х урахуванням вид1лен1 дгеслова двовалентнх /двосуб'ектн1, суб'ектно-об'ектях/ х трьохвале-нтнх /суб'ектно-двооб' ектнх/. Авалентнкми дан1 слова бути не можуть за сьош денотагивним змгегом: сигуацгя вгдношення обумовлвз наявнхеть двох чи бхльше учасниклв, у зв'язку з чим войа може бути охарактеризована як взаемоспрямована /двосуб'ектна/полхсуб *ектна/ чи односпрямована /односуб'ект-на - суб'ектяо-об'ектна/. Звернення до синтаксичши валентно с и допомагае визначити к1лькхсний I як!сний склад актан-Т1В, видхлити серед них облхгаторнх х факультативнх.

Л 2 розцЁлх "М1н1мальнх структура рэчень а ппедпкатами сопхальних вхцносин" послхдовно розглядаеться структура х семантика мишлальних речонь з предикатами кожно! з II пгд-груп. Як вихгдна точка анализу обрана поверхнева структура речення, оскхльки сала вона дана для бозпосерзднього спосте-

режэння як матерхальна реальн!сть. Зварнення до глнбнннох структури у процасх семаятичного дослгджангш структура речения в даноку виздку значно лолагшуе виявлення та хнтер-иретацш факив оконхмхх поверхкввшс структур, регулярных яввд синонгм11. Аналхз гяибиннох г поверхяазох структур у дан1й ройотг вхдбиваз двх взаемопов'язакх сторони одного й того ж явища. Ешйаша структура - не структура смислу речения, його семантична модель, у яку втхлюеться думка на пев-ному етапх кодуваннн. Поверхнава структура - це той чи ншшй тип структуру вання думки, який склався протягом 1СТ0рХ1 мови 1 мйслення.х, безумовно, наложить до галузх мовленневомисле-нкх унхверсалхй. Лхд мхнгмальням структурним типом у роботх розумхеться, згхдно з поглядами Н.М.Арват, помирена речения, яке скдадазться 31 структурнох схеми I найближчого облхгатор-ного поширювача /такий пгдххд дозволяв розглядати модёль ре-чашш як рхшево у творения/.

Центр мнимальних структур, якх вхдображають ту чи 1ншу ситуацхю совдальних вадносин, утворюють, у паршу чергу, дво-суб'ектнх предиката. Симатричн1 предиката ЛСГ ДСВ розгляда-ються в роботх, за рос1йською л1нгв1отичною традицхею, як двосуб'ектнх. Двосуб'ектнх /полхсуб'ектю:/ предиката, якх вх-дображашть симатричн1 двоспрямованх /1нтерпврсональя:г/ вхяно-сини мхж учасниками ситуацхх вхдносин, мають у поыпй формул: обов'язковох валентностх суб'екии с&нтаксеми + с при розчлвнован1й рвлрвзентацхх суб'ектхв х мн. -г при стягнан1й репрезентант /при симатричних предикатах комунхка-тивно-контактно! Д11 другий суб'ект називае партнера, спхв-учаснака, супротивника/: "Оц, познакомился £ семейот$оц Виктора" /В. Коротич/. "Родители познздомклис^. как говорится, на заре туманной юности" /В. Токарева/. При данхй одно-однознач

Н1й рАпрозонтац1х суб'екти симотричних предикатхв на поверх-невому р1Ш1 вхдповхдають рхзним членам рочання: лерший з них квал!ф1куеться як пхдмзт, другий - як напрямий додаток. До-казом того, що синтаксема о виражае другий суб'скт, а не об'ект у структурах даного типу, е модливхоп. переводу обох семантичних суб'ектхв в одну сштаксичну позиц!ю в повархне-В1й структур! - П1дмет у форчх множили або у сурядний ряд /прийменник "с" В1дп0В1дае предикату кон'ишай!/: "Простите, вы не знаете, од и Живаго встретились?" /Б. Пастернак/. Пор.: ... да встретило^ £ Киваго? ... ода встретились? Протэ в пози-цхх стягненого суб'екта при- симетричних предикатах може висту-пати х ш'я у формх одшши, яке мхстить саму збхрностз:: "Мы себя открыли, и весь этот сброд - от крайче левых до самых умеренных - объединился" /М. Шатров/.

Двосуб'ектнх предиката регулярно виявляють омон1мн> у вхдношаннх до суб'ектно-об'ектних предикатхв при наявностх синтаксеми о+ /У^. При сильному морфологхчногиу показнику речения слуха ть для вираження рхзного типового значения. Для за-гальнох семантики суб'ектно-об'ектних Д1есл1в характерне воображения рхзних ролей учасникхв Т1е1 чи хнио! ситуац!? соц1-альних вхдносин: 1Н1циатива виходить вгд одного учасника /се-мантичного суб'екта/ х спряглоааяа на другого /семанти-ший об'ект/, тобто данх предакати вхдобралсають односпрямован1 неси-метричн1 вхдноешк. Морфологхчним маркером об'ектного характеру синтаксеми служить наявн1сть у раченн1 модальних слхв, оптативних дхеслхв, характер контаксту: "¿у ¿сдуйте сд мной познакомиться?"/Г. Саркисян/. У висловлюваннях з симот-ричними предикатами можлива надлшкове виражзння семи слхль-ностх суб'ектнох позици за допомогою заименникових слхв х сполучень "друг о другом", "мевду собой", "о нам" 1 т. д.:

"Неужели ш & тобой на договоримся?" /М. Шатров/. Дан! компонента витриьуоть пробу на элхмхнування I кояуть бути визначе-н! як факу^ьтативн1.

В односкладншс' безособових речениях позидхя парного субъекта при сиштричних предикатах запопнюеться синтаксемою Р/^ або и' вар1антом для+Л^; "Вот хорошо йа тебе познакомиться £ филооойом ронкйатием Михайловичем Уваровым" /В.Амлкнский/. "Лда читателя будет нелишне познакомиться £ сими двумя крепостными ухцььщ нашего героя"/Н. 1Ъголь/. Того ж влраэдння набувае I спгльний /нерозчленований/ суб'ект у даних структурах: "Дай надо объясниться" /А. Куприн/. Нульова репрезанта-цгк одного 451 двох суб'ект1в подана у неповних реалхзавдях, в односгсладних речениях I при парцеляц11.

До отруктури номинативного мхнаыуму речения, крхм суй' -екта I предиката, входить також обов'язковий об'ектний поширю-вач - це периий ступгнь попшрекня. Найбхльа типов! структурно-свмантичн1 типи об'ектхв при предикатах соцхальних вхдносик тша: позицхя адресата, яка вказуе на особу чи предмет, на ЯК1 спрямована ксмунхкативно-хнформатавна • чи донативна /пов'я-зана зг зм1ною посасивнах вхдносин/ Д1Я суб'екта, виракасться. одушевлении чи квазходушввленкм 1меком у форм //д.- помочь досаду. додащт£ №.щ?у:, ВЭДРкааать. Д13Слово у

подхбних вшадках мояа вхдкривата ща одну позшдю - перифзр1й-ного двлхбаративного /о+Л^/. посесивного медхативного

/М^ об'ектхв - 1ман1 пропозитивноЗс чи предметно! семацтики.

Особовий об'ект подаетьоя при односпрямованих предикатах у формах с-ь/У^ ! над+Д^. к+Лд. а також висловом "друг Л другу": "Но уя £ хозяевам^ ва шепагильничать собирался" /В. Быков/. "Так измнватьоя цаца мноЦ щ больше щ будешь" /Ф. Абрамов/. "Через некоторое время горячо привязалря и я £

pq'.f/'УИ. Бунт/. "Отдыхаем, любуемся, подобрели всэ JJ другу" /М. 1Ърький/. При орхентованшс на особу предикатах другая - факулАтативний - об'ект може мати вархативну форму:

просьбой i обрэддтьоя а коллеге советов. Подв1йний об'ект при каузативних дхесловах мае, як правило, семантику об'екта спхльнох двоналравленоi дп i виражааться сполучешмм синтак-

сом "Дзвгшж уж a. immsm з&шазшь лога» а он

все с мячиком да скалкой бегает" /В. Токарева/. Значання осо-би-каузатора набувае об'ект при дхословах 13 дифереюпаль-ною семою емоцхйно-ошнного в1дношання /позитивного чи ворожо-го/: "S& цен^видзл Иудущку и в то же время 0оялс,ч /М. Салтыков-Щедрин/. Парифорхйний об'ект-каузатор абстрагова-ного 1мен1, який вкзначас причину - пхдсгаву лодяки чи засуд-ження, покарання, виражаеться формою да+Л^ з хменэм квал1ф1-кативнох семантики: "Отач ixpoiyyur org 2& строцтивост^" /М. ГЪрький/. Д1еслова соцхалымх ввдгосин 13 загальною семою залобхгання потанц1йнох загрози вхдкривають позициз для другого об'екта pT-t/Zg - iweni чого-н. погрозливого чи набажаного /flii, под11 i т. п./: оп^отц ддмы? разорения. Об'ектна си-нтаксема из-под-*-/1/^ або из-t АС подаеться при д!есловах, hki виражають фазисна значения эвхльнання вхд соц1ально1 залежно-отх: Щ=ШД аш /1ШШШШ£а/. из .состава кол-

легии.

Найбхльш частотними серед суб'ектно-об'ектних структур с рачення з дхееловами, що керують прямим об'ектом як особо-Boi, так i пропозитивнох семантики. "Ojiia ароотовали. МЗХЬ выслали" /Коме, правда.-1987.-17 янв./. "Почаму Дщь^ЗМЕН отказнваптся даже обсудить предложение о создании коалиционного правительства?" /Коме, правда.-12Н7.-13 марта/. Значке

мхсод займають речения з предикатами, якх каузують'ситуацио волод1ння. Синтаксема заповнюе позицию посасивного об'-екта, а ситуация в цыому характеризуемся змхною суб'екта володЬшя: "В конца 9 века пришедший из Новгорода .Олег нахватал Киев и объединил северную и южную Русь" /Д. Лихачев/. Позицхя 31 значениям основного власника /продавил, арендода-вця/, яка виракена синтаксемою у+ /УС., повднуе з аобх об'ект-не I суб'ектне значения /суб'ект вхдчунення/. розглядаеться як факультативна: арендовал 2 заводовладелъцз мельницу" /Д. Мамин-Сибиряк/. Ситуацхя прикладання зусиль суб'екта в тхй чи 1шл1Й галузх соцхальних ввдноскн характаризуеться на-явнхстю об'екта-фактитива - синтаксеми з абстрагованими хменами. Широко предстаапен1 серед суб'ектно-двооб'ектних структур речения з предикатами переводу, паремщення, якх макть валвнтност1 31 значениям особи, що пхддягае переводу -перший об'ект х М1сця роботи, служби, навчання х т.п. -другий об'ект, ускладнений адвербхальним значениям кхнцавого пункту на+ М4. вих1дного х кхнцаЕого пункту "Дагь человек цоядао перебросить £ животноводству ¡щ строительство" /Г. Николаева/, Адресат-дестинатив /особа, як1й призначаеться д1я/ виражаеться синтаксемою для-у/У^: "Ромашов кое-что сделал для Хлебникова, чтобы доставить ему маленький заработок" /А. Куприн/.

У каузативних структурах коже бути поданяй компонент з подвхйнта значениям - об'екта каузащх х суб'екта - нос1я • вторкнно! првдицгйовано I о знаки /Л^/ , а також контамхнова-ний суб'екто-об'ект д-уА7г-. "Колъку иногда подкармливали у Виктора на кухне" /В. Коротич/. "2 начальником цеха твое до постараюсь уладить" /Б. Полевой/.

Третхй тюздхл "Иоиирен! структур*; л Рботавинними ё2Ш-

ре газаторами" присвячений розгляду попкреного структурного типу речень з предикатами сошальнюс вшгосин, пхд яким, у вхдповгдноогх з поглядом U.M. Арват, розумхетьоя погшрвке речення, яка вклвчае, крхм паршого облхгаторного пооирговача, рхзнг факультативн1 члени. Основою для поширенох структури служить мхнхмальна структурна схема, яка в залогшостх в!д ii грачагачиого оформления, лехсичного наполнения i ступеня аде-кватноси CHTyayii, що вхдбувавться, зумовдое лэксичзп i граматичнх параметра подгарювачхв. Спгрнщд залишаеться питания про об'ем мгнхмальних i поширених струк'хурних схем. До власне поширених у робот: вхдносяться структури з ад верб i-альними компонентами прислхвного i детермхнантного типгв, а також вхдпов1днх хм за 1свал1фхкативною семантикою вшшшэ-вх i прийменниково-вхдмхнкоБХ форми ii<ieni 3i слабокорованим зв'язком, якх на входять до прадикативних вхдноявнь i можуть бути ел1м!нованх зх складу речения. Пошрювачами структури можуть бути об'ектнх компоненти, не продиктован! глибинною семантичною модяллю предиката - вони розглянутх у 2 роздхлх по ряд з хнпими об'ектними компонентой.

Особливе micue у поширених структурах займав поширювач, який вгдноситься до всього складу речиння, - детермхнант /bih В1др1зняеться в in imiinx пошрювачхв наявн1стп прихова-Hoi прадикацП/. У розд!л1 анал1зуються детерм1нанти - об-ставинм квалхфхкатори, вираже hi , як правило, прислхвниками ado формами непрямих вхдмплив хман з прилягаючиы або керо-ваним зв'язком. Цх автономнх компонента вносять у семантич-ну структуру речения з предикатами согйальних в1дкосин еле-менти смислу з темпоральним, локально, кврл1ф1кативним," причинно-наслхдковш, цхльовим i т. г. значениями.

У структурах з тзмпора.здим конкрзгазатором факульта-

тавна позицхя часового компонента /темпоратива/ при'доелхд-жуваних предикатах замхщаеться, як правило, прислхвником вхд-пов1дно1 семантики. Темпоративи, виражен! хменними синтаксе-мами, квал1ф1ковано у роботг за такими самантичними рубриками:

- калевдарна дата /власне дата, день тшшя, пора року/: сактаксеми ¡¿г, в+Л^. Щ

- вхдр1зок часу, перход, строк, у який знаходять виражен-ня сод1альнх вхдносини: синтаксеми пгн //С. доч- /У^. поч-А^,

- приурочен!сть вхдносин до под!! /под1я як каузатор вад-носин/: синтаксеми петедч- /УС. подч-/Д. до^ /У^. при+//&.

по-ь/УС.

- ь!к особи - учаснихса в!дносин: синтаксеми вч-/Лт

У структурах з локативним конкретизатором сема просторо-ао! локал!зац!! представлена в семанткчя1й структур! багатьох дослхддуваних структур зазначенняы мхеця, да

- суб'скт знаходить застосування собх / йому знаходять ■ застосування;

- локалхзуються двоспрялюванх ввдноенни;

- зд1&снюеться ц!лвспрямований вплив на суб'ект;

- визначений вихгдний пункт;

- назначений кшцевий пункт - директив /при дхесловах вхдноалання вхдносин/;

- зд!йсноеться односпрямована соцгальна дхя оуб'окта;

- лояативне значения, здйснюване у двох напрямках /звздки - куди/.

Дал! у роздхлх детально розглянуто формальн! х семантич-Н1 характеристики локативнше пожгрювач1в - присл!вник!в х

1менних синтаксам, найбхльш частотнима соред як их е в+Ад.

да^. шЛб^.

£±/¿3» Ш.1Чу

Структури з квалтфхкатишимц конкретизаторами е най-б1лып частотними, багатими за семантикою, рхзномйнхтнши за способами вираження. Достагньо регулярно обставкнний квалх-ф!кативннй компонент експлхкуеться Оменними синтакоемами С+А/5, Д2±^з» Е&ьй^ 3 лексемами з аботрактним

значениям.

Структура з каузативним конкре-газатором характеризуют оитуацй' соцгальних вхдносин, причинно зумовлених або внут-р!шн1м станом суб'екта /амоцгг, спонукання/. або каузованих эовн!, у зв'язку з чихмось ставлонням, позитивно чи негативно орхснтопаним /сприятливим/несприятливим/. Кр1м хменних синтак-сем з причинними прийманниками, наявн1 й хнигё синтаксеми, оскЬшш причинн1 значения хсторйчно складались на баз1 об'-ектних: щ±/£2> из-за,*//.,, аш^. чеРез*//4.

Структури з ф1н1тивниу( конкретиэатором мають обмажене коло зособхв вираження цмьового компонента 1, як правило,од-нозначну семаятичну сщдямо наметь. Найбмьш пшовим способом вираження фхнхтива у монопредикатних огруктурах з даними предикатами б 1нфпптив з семантикою контакту, соцхальних вхдно-син, а також синтакоема для+ЛЛ.

У структурах з конкретиэатором киви обставшший конкре-тизатор найчастхше характеризуе ситуацию соцхалышх В1дносин э боку 1нтеноивност1 прояву, за к1льк1сною ознакою, з точки зору мхри вхддалення суб'ект1в один вхд одного, а також з боку мхри вартост1/у ситуанОях куп1вя1-1;родажу/.

Структури з конкретизаторамп взййа. 11&&ШШ, допустови-щ Н1 рлип монопредикатних сьруктур нопять несистемной харак-

rep /у кгльктсному вхдношеннх вони склали пропорц!ю 1:8-10 по ввдношашш до пгдрядних предикативних частил умови, наслгдку, допусту, ио дае право зробити висновок про перифа-• рхйнгсть акаяхзованих компонентов г структур.

Обсгавинний конкретизатор у boix вищеназваних типах структур мокв бута також вираьений синтаксично щл1сним спо-лучаннягд, фразеологизмом, зворотом 1з порхвняжьним сдолучни-ком. У багатьох випадках подано такоя зони сйшфвтизму обста-винних компонентов при злитт1 основнох обставинно? семи з до-датковими. У випадках наможливостх однозначно визначити характер обставинного кош<рагазатора, bih квал1фхкуеться як компонент з дафузним значениям.

Заключи^ частина М1стать теоретична узагальнення про функцхонувания в рачата дхесл!в ооцхальних вхдносин.

I*. ЛСГ ДСВ являв собой не тхпьки багатосторонньо дифвра-кдхйовану /II семантичних пхдгруп, класи слхв уеврединх пад-груп/, ала й максимально ыггагровану, сиотемно органхзовану трупу. У ЛСГ ДСВ наявнх евмантичнг мшросиотеми на pimi лв-ксико-семантичних BapiaHiiB багатозначного слова, шшонхм1ч-них зв'язкхв, анто"1м1чних опозшцй, що супроводжуються коно-тативними характеристиками. ЛСГ ДСВ являв собою польове утво-роння: з центром i париферхею, яке мае сумпшх зони взаемодх? з- хншимк ЛСГ /повадгнки, емоц1йних вэдносин, 1нтвлвктуально! д*яльност1/. ЛСГ ДСВ хенуе на pi mi Словника як улорядковаяа, ала т 1зольована сутнгсть у лвксико-семантичнхй систам1 мови.

2. У руслх досладгань, зварнаних до проблема вивчання мови у вхдпов1дност1 з раалышми ситуациями опхлкувадня, формальна i самантичиа органхзацхя рачань з предикатами соцха)сь-тх вхдносин проектуе на мовний ргвень числанну к!льк1сть р°-льових ввдносин учаскикгв комун!кад11, яка представлена в

об'октивя!» Д1йсноотх: дглов!, дружит, родшш1, ворож1, га-небнх 1 т. п. вхдносини мхж лццьми - членами того чи иииого соцгального об'еднання /колективу, схм'1, деряави/. Типолог1я ситуадхй соц1альних вхдносин у всхй рхзноман1тност1 гх проя-вхв у об'ективнхй дхйсностх на отрукоурно-семангичному р1впх являв собою гаку систему:

- конвертованх ситуац11 з двома ргвноправними учасника-ми - суб'сктами соцхальних вхдносин при симотричних предикатах;

- односпрямован1 ситуацН з двома учасниками, вхдносшгн мхх якими здхйсншться у налрямку вхд суб'екта - джерела В1Д-носин до об'екта вхдносин при суб'ектно-об'ектних предикатах;

- опосередлован1 ситуац1х з активним учасником - каузатором вхдносин I двома пасивними учасниками - об'ектами кау-зованих оуб'ектом вхдносин при каузативно-двооб'ектних предикатах;

- ситуавд? з хмпл1цитиим суб'ектом, учаоть якого в ситу-ацх? соцхальних вхдносин мислитьоя, прота номхнавдя його не проводиться через стал! граматичн1 традицН / у неповних х односкладних речениях, у парцельованих структурах/.

3. Предиката аниальних вадюоин характеризуются з точки зору щтналежноот1 !х до однхех з II пхдгруп у складх ЛСГ ДСВ з урахуванням семантично х синтагматично релевантних сем; в окремих випадках ралевантними е х оловотворчх особли-воот1 дхеслхв-прадикатхв. Дана ЛСГ як фунгадоналыза система виз начав типов! ептуацп реально? дШспоотт через валентность д1сслова. Порад з регулярними реал1зяц1ями валентностей для корелюпчих за змхетом гйкрогруп даних дЬагШ! поданх також вартотивк! т нерегулярн1 явища в галузх гапантних характеристик.

4. Д1еслова сохиальних ввдносин рвщмзентують'нвакцхо-нальнх предскаги, якх становлять траматичний г смисловий центр речань, що манхфестують рхзнх ситуадхх совдальних вхд-носин, визначаючи за допомого» лексичного значения х валент-ност1 кхлыисть I типологхю актантхв I !х вздношення до предиката.

5. 1менн1 компоненти речения /ош1таксеми/ характеризуются з точки зору

- категориально: семантики /1м'я пропозитивнох/непропо-зитивнох семангихси, антропон1м/нвангропон1м, одушевлене/нео-душаадене/квазходушзвлзне/ I дши - окрем1 семантичн1 характеристики;

- ситуативно! рол1 денотата /активний/паоивний учасник водгоскн, учасник односпрямованих/цвоспрямованих ввдносин;

- морфологхчнох форт /семантика вхдмшка, безприймен-никоадй/прийкешшсовий характер синтаксами/.

в, Суб'ект /центральний актант/ у структурах дослхджува-ного типу постас як актиьний учасник ситуацхх /ввдправник/, "вписуючись" у деногативний аспект змхсту рочання. Суб'ект-ний актант виявляп певну виб1рков1сть у вхдношаннх до катего-р1ально1 семантики шен, як1 заповншть його позицпо /класи сл1в з прадметним значанняадЛ Суб'ект-каузатор виражаеться такох 1 1меками препозитивно! /з1 значениям под11, ознаки/ свмангики. При симзтричних предикатах комунхкатпшо-контакг-но! дН, як1 репразвнтують двом1сн1 симатричн! вхдносини, вхдкривазться позшця для другого суб'екта - партнера, супротивника, сдхдучасника, яка заловкветься синтаксемою о .. Двосуб'ектцу валенипсть ыають ус1 II шдгруп дослхдауванох ЛСГ. Бона послаблена лише у дхеслхв ддлоакх вздносин х в1д-сутня у двятх дгеслхв ехшйних I роддяних вхдносин.

7. Серед об'ектних актантхв, як1 входять у структуру номхнативного мнпмуму чи пошираного типу, у речениях з предикатами совдальних вIдносип представлен! центральна об'ектна позищя адресата I парифорх1(н1 позиц11 далхберата, посесивно-го, мадхативного, фактитивного об'екйв I об'ектп-каузатора. Споциф1чним для каузатившх продикатгв сощальних вхдносин е подв1йний об'ект з семантикою спхльнох двоспрямозано! дп.

8. Масив отруктурно-сомантнчних тип в рзчань з предикатами соцхальних вхдносин являе собою польова утвороння з центром у виг ляд г 1нвар1антних г.йигмальних структур I перифвр1-ею у вяглядI поширзних структур з р1зним отупанвм вхддалано-отх В1д центру. Мгахмальний структурний тил речань з предикатами соцхальних вгдноскн релрззвнгуегься поширеним речениям, яке складаеться эх структурно"! охэми г найблиячого облггатор-ного поширюзача. До дшого типу ротеш> э досявддуваними предикатами в1дносяться I односкладн1 структура з субстантишш-ми компонентами або ix субститутами з суб'ектним значениям у форм1 синтаксеми у напрших вхдаанках /М^ , для /.

9. Пощиран1 структури речень з предикатами соцхальних вхдносин мають бхлыну семантичну автономиста порхвняно з мпимальними структурами, що дао можливхсть розмажування вс1х зразкхв речань не т!лыш за формальною, а й за самантич-ною орган1зац1ею. Поширан1 структура з предиката1.« совдальних ввдносин иожуть вютчати вс1 9 тшпв обставшших конкратиза-тopiв, якх, у своп чергу, диферешпюються на селгантичнх П1д-типи. Поширювачами схами в рзчаннях дослвджуваного типу е не т1льки обставиннх компонента, ш« не я»опять у прадикативн1 в1дношвння, а й об'яктнх, на продиктованI глибшшою семантич-ною моделлю предиката.

10. У самантичнхй структур! рачань э предикатами соц!-

ольних вхднооин закладзнх умови, якх дають пхдставй для iM-плгцитш>1 радрезвнтацгх одного чи декхлькох обл1гаторних компонентов структури /як правило, суб'екта, суб•екта-каузато-ра, рхдие - об'екта чи об'екив у суб'ектно-об'ектнях чи суб'-ежтно-двооб• ектних структурах/. 1онувашш граматичних омонх-мхв, якх манхфвс1ують двосуб'ектну чи суб'ектно-об'ектну спрямованхсть одних i тих же лексам чи ЛСВ ДСВ, свадчить про наявнхсть глибоко прихованих, хмшпцитних сём у семантичнхй структур! д1еслова, як1 внасладок своех абстрактност1 стають релевантними лише при ншхвностх зовн1Ш1Х маркархв з боку актанкв чи особливо с той контексту.

II. Здхйснений мхжргвнавий парадигматичний i синтагма-тичний аналхз ДСГ ДСВ розкрив загальщ i слацифхчн1 риси се-мантичдох структури i функц1ональних можливостей дослхджува-нох ЛСГ, показавши ix як вадносно самостхйну, сшоорган1зую-чу функвдональну пхдсистеыу у склад! лексично1 системи мовд:. Застосований функодонально-семантичний пхдхад грунтуеться на принципах так звагап "активно! граматики", яка юшеуе явища мови у напрямку В1Д значень до форм. ix виракення.

S& темою моптми РЛУ.ЗЛШШНР ША Шош:

1. Лексико-семантическая группа глаголов социальных отношений в "Слова о полку Игорава" // Обл. науч.-метод. конф., посвящ. 800-летию "Слова о полку Игорове": Тез. докл. - Чернигов, 1986. С. 177 - 179.

2. Изучение управления глаголов ЛСГ социальных отношений в практическом курсе русского языка // Всесоюз. науч.-практ. конф. "Совершенствование преподавания практического курса русского языка в педвузах союзных республик": 1)зз. докл. и сообщ. - Нежин, 1986. - С. 116.

3. Высказывания с симметричными предикатами социальных отношений в прозе H.A. Ооновского // Хитературно-общественлая деятельность H.A. Оотровского и современность: Твз. докл.. респ. межвуз. науч.-практ. конф. 26 - 28 окт. I9Ö9. - Ровно, 1989. С. 79 - 81.

4. Темпоральная характеристика пропозиций о предикатами социальных отношений в повести А. И. Куприна "Боодинок" // Купринокие чтения: Тез. докл. и сообщ. науч.-практ. конф. -Каменец-Подольский, 1990. С. 101 - 102.

5. Использование краеведческого материала в изучении структуры простого осложненного предложения в курсе синтаксиса русского языка // Нравственно-эстетическое воспитание молодежи средствами искусства: Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. овм. - Чернигов, 1990. Ч. 2. С. 57 - 58.

6. К вопросу об обязательной и факультативной валентности глагола // Валентность и сочетаемость на синтаксическом уровне языка и речй: Тез. докл. и сообщ. межвуз. науч. конф. 4-6 февр. 1991. - Могилев, 1991. С. 32 - 33.

7. Шляхи анализу семантично! структури речения// Mix вуз. наук.-практ. конф., прасвяч. 75-рхччг) Чорнхгхвського держ. пед. 1нст. im. Т. Г. Шевченка: Тозз доп. - lepiiria, I99X. Ч. 2. С. 134 - 135.

8. Особенности индивидуально-авторского отнял прозы В.В. Набокова на уровне поверхностной структуры предложения о предикатами социальных отношений // Викориотання опадщини поворпу-

"4

тих i забутих дхяч1в науки та культури ß навчальному npouoci педагог1чного вузу та школи: "йззи респ. мЬзвуз. коцф. 29 -31 трав. 1991. - Ровно, I99X. С. 41 - 42.

9. Обучение студентов педагогического факультета нормативной грамматиге я уоловиях билингвизма /на примерз ЛСГ глаголов

социальных отношений/ // Нова в сиотомг початкового навчшшя: Тйзи доп. респ. наук.-практ. конф. 12-14 лист. 1991. - Полтава, 1991. С. 50-51.

10. Индивидуально-авторские особенности стиля прозы М.А. Булгакова на уровне поверхностной структуры предложения // Дул-гаковские чтения: Тез. докл. - Черновцы, 1991. С. 116 - 118.

11. Йеслова ооц!альних стосушав у художнгй структур! пое-з!й Т. Шзвченка // Т. Шевченко i оучасн1сть:' Тази доп. наук,-ывтод. конф.- Черн1Г1в, 1992. С. II - 12.

12. Устранение интерференции глагольного управления в условиях украинско-русского двуязычия о помощью лексикографических источников // Проблемы учебной лексикографии: соотояние и перспективы развития: Матер. Обща союз. конф.:- Симферополь, 1992. С. 207 - 209. -

13. Полисемия лексических единиц релятивного" функционально-семантического поля в русском и украинском языках // Пробла-ыи sicraBHOï семантики: Матер, респ. наук. конф. - Khïb, Чаркаси, 1992. С. 78 - 79.

14. функционирование локативного конкретизатора в структурах о предикатами соцг льных отношений // функциональная лингвйс-тика: Матер, маждунар. науч. конф. 25 - 28 апр. -Ялта, 1994. Ч. 2. С. 10-12.

15. Синонимичаокие отношения глаголов ЛСГ социальных контактов.- M-, 1988.-9 с. Деп. в ИЕИСН 4Н СССР 04. 02 . 88,

» 32698.

16. Структура лексико-семаятичаокой группы глаголов социальных отношений. - M., 1988. - 14 с. Деп. в ИНИОН АН СССР

04. 02. 88, » 32699. ^

Стряпчая С. А. Диссертация на соионание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 -русский язык на тому: "Санкционирование в предложении глаголов лексико-се.малтичесхой группы социальных отношений". Диссертаций является рукопись. Киевский университет ел. Dapaca Шевченко, Киев, 1994. В работа устанавливается взаимосвязь, взаимозависимость и взамообуоловлешгооть лексико-сеиаятичао--. ких и грамхатктасккх свойств глаголов ЛСГ ооциалышх отношений и структурно-семантического отроения предложения, отражающего ту или иную ситуацию социального отношения. Массив структурно-семантичэских типов предложений о предикатами социальных отношений представлен как полевое образованна с центром в виде инвариантных минимальных структур и периферией в виде расииранных структур с разной, степенью удалзюш от цантра.

Striapahaya S Л. The Candidate ddessrtatloa in the Hussion language sp3ciality~10. 02. 01. She thcae.-'The sentence functions of the verbs of the lexical 'and semantio groups (I£G) ■with the meaning of social relations". She dissertation ia presented'in the fora of a manuscript. The Kiev University after T.Shevchenko, Kiev, 1994. ?he dissertation deals -vdth the interrelation, interdependence and interdeteraination of lexical, semantic and grammatical features of the LSG verbs with the meaning of social relations. It also deals rclth the semantic structure of the type oi sentence presenting a oertain situation of social' relations, The bullc of the structural and semantio types of sentences with the predicates, expressing social relations, is presented as a field formation with the centure teing a sort of invariant and minimal structures with different degree of their removal from the nucleus"» of the sentence. Ключов! слова: "дхеслотю","ДСГ","соцгалып В1дносини","суб'-ект","предикат","м1н1мальна структура","попарена структура".

Шдписано до лруку 24.10.159«»р.0бем l.Z.twmr 60x81 1/16 Л Рук офсетний.Ткр. ЮОлр. £&:■!. 276. Бе зплатно."

»02 У1ПУ 1м.М.П.ДрагоманОЕа,Кп1В,Пирогоза,9.