автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Газетная информационная модель: взаимосвязи и взаимозалежность концепций и структуры тематики

Полный текст автореферата диссертации по теме "Газетная информационная модель: взаимосвязи и взаимозалежность концепций и структуры тематики"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РГ 6 од

- М [\ш ІГОІ

На правах рукопису

/

УДК 002.7+681.142.37

МЕЛЕЩЕНКО ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ

ГАЗЕТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ МОДЕЛІ:

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ....

ТА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ І СТРУКТУРИ ТЕМАТИКИ

10.01.10 - журналістика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

КиГи - 1993

Робота виконана на факультеті журналістики Київського унівсрсмтсту імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник — доктор історичних наук,

професор А.З.МОСКАЛЕНКО.

Офіційні опоненти — доктор історичних наук, професор В.С.Вокалюк, канлилат філологічних наук,

O.K.Глушко. ■ '■

Провідна о; пнізацік — Львівський університет імені Івана Франка.

Захист відбудеться 10 вересни 1993 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 068.18.18 Київського

університету за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитися ч наукоьій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка: м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “ && 1993 р.

Учений секретар спеціалізованої ради, доктор історичних наук професор

Г.І.Вартанов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЧЛіОТИ

Актуальність. Нинішні зміни суспільних, пріоритеті активно мілішають на тенденції розпитку журпллістнко.шаистіїа та ЗМ1. Вибувається збагачення за рахунок впровадження нових практичних прийомів, запозичення методів інших наук. З'явилася комп'ютерна журналістика, в недалекому майбутньому на міждисциплінарній межі стакоилюнатимуться ноні перспективні напрямки інтелектуальної діяльності. Цс вносить корективи у відображення ЗМІ дійсності. Цілком очевидно, то журналістка по-різному відображає її в окремі періоди сього розпитку. ■ В - осмисленні, тіього япинп значною мірою може допомогти метод, .покладений и основу даноїроботи, — моделюїіання. Адже кожному періоду нідпоінлас конкретна газетна модель. .

Фактично моделювання в редакційній роботі »ключас в себе систему моделей ~ “організаційну модель редакції", “моделі, внутріишьоредакційнаї роботи”, “довгострокову модель газети”, “інформаційну модель", “композиційно-графічну модель”, “модель випуску газети в друкарні”, “модель видання газети за комп’ютерною технологією”, "модель підготовки 1 журналістських кадрів" тощо. Вони не існують відокремлено, •» навпаки — спініспують у тісному взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємопроникненні. '1'ак. само і якась конкретна моделі., наприклад, інформаційна, за ікаючи впливу

з боку системи моделей, сама мас досить складну побудову, Вона може містити структуру змісту :ік організацію розділів газети за жанровими, тематичними та іншими ознаками, а також тематичну структуру як організацію газетних розділів тільки за тематикою. Це с основною іидміншсію мі;к інформаційною/ги композиційно-графічною моделями.

Важлкьісіь г.ирішеішя питань, пов'язаних з вивченням як різних інформаційних моделей в умовах газетною випуску, гак і' з зрозумінням особливостей комп’ютерної інформаційної моделі, яка спирається на новітню технологію та нові методи робота з інформацією, надає особливої актуальності даній проблемі.

Історіографія теми. Питания інформаційного моделювання до останнього часу не знайшли належного відображення а журналіст икознапстиі. Відсутні наукові праці, які узагальнюють тему, дають певне уявлення про інформаційні моделі, їснують-лнше окремі дисертаційні роботи, наукові статті та

і

конкретні тематичні моделі на шпальтах періодики. Весь цей . доробок можна розділити на кілька груп.

Першу групу становіть спеціальна література щодо моделювання в журналістиці1, але вона лише пряною мірою, коли йдеться, приміром, про тематичну модель районної газети, стосується безпосередньо теми даної дисертаційної праці; здебільшого ж розглядаються, питання композиційного та графічного моделювання. ' ,

Другу групу складають видання,' що узагальнили здобуток журналістів-практиків — конкретні моделі, зафіксовані в газетних номерах. У цьому плані станопить науковий інтерес, наприклад, досвід газети "Рабочее слово” (м. Кіровськ Луганської області), редакційний колектив якої'на чолі з .тодішнім головним редактором Є.Ф.Вербилом — нині головою правління Спілки журналістів України — та викладачами й студентами факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка протягом 1986-1989 рр. випускали 12-полосні номери за 45 розробленими моделями за допомогою комп’ютерної техніки. Однак і тут.мова не може іти про власне інформаційне Моделювання, оскільки чи не більша увага знову ж таки приділялася моделюванню композиційно-графічному.

Третю групу становлять дисертаційні роботи ряду українських дослідників — В.Ф.Іваиог.а, М.І.Недопптанського, М.С.Тимошика та ш., присвячені вивченню структури темати-хи, в основному молодіжної преси. Сюди ж варто віднести наукову працю Б.В.Потятшіика, в якій досліджується специфіка функціонування преси в умовах тоталітарного суспільства. Проте в цих дослідженнях тема даної наукової роботи майже не розкрита. -ч

1 Див., напр.: Композиционно-графическое моделирование

газеты / Метод, материалы к проведению практ. занятий по спецкурсу “Местная печать в системе средств массовой информации и пропаганды” для студентов фак-та журналистики. / Под ред. А.З.Москаленко. — К., 1985. — 19 с.; Рабочая книга редактора районной газеты: Опыт, методики, рекомендации / Под ред. Я.Н.Засурского. — М.: Мысль, 1988. — 575 с.: табл., схем,, рис.; Табпщников И.Н. Газета делается по модели. / Теории и опыт композиционно-графического моделирования/.

Учебко-метод. пособие.*— М.: Изд-во Моск.-ун-та» 1980. —■

95 с.

Наступну групу складають дисертаційні дослідження Л.М.Кудрявцсвої та М.Т.Стахопа, які, проте, здебільшого стосуються не інформаційної моделі, а дпох інших, що перебувають з назнаною в тісному взаємозв’язку, — моделі організаційної роботи редакції та моделі підготовки журналістських кадрі». Тут можна назвати і дослідження Ю.Л. Афанасьева, Н.С.Байгарової, Н.М.Вуркопої, А.А.Васильева, Л.Е.Ведмедової, В.М.Дриянського, К.А.Еерсмаа, Н.Н.Євтссвої, А.Я.Лаздння, Л.П.Турунтаспа, .присвячені тим чи іншим аспектам моделювання. Хоча вони і дають певні поняття про бази і банка даних, про організацію тематичного пошуку інформації, проте стосуються переважно інших галузей знань.

Ще одну групу становлять розробки наукового та методичного характеру,- які безпосередньо знайомлять з інформаційними мережами, и ЗШ, дають . уявлення про комп'ютерні інформаційні моделі1. . - - - , ' ..

Наступну групу екпнхпиь література; присвячена-висвітленню різних аспектів використання комп’ютерів. Проте вона розкриьлс п основному загальні поняття інформатики й специфіку програмування. ' '

Окрему групу становлять монографії, статті, тези доповідей на наукових конференціях, публікації н пресі. Тут варто .назвать монографію А.З.Москаленка та В.А.Качкана 2 про сучасний стан публіцистики; праці А.М.Грсбениюї'3 (про аналіз концепції інформаційної моделі, котра існувала в журналістиці до 1985 р.); Л.А.Коханової (про взаємозв’язок моделей інформаційної та підготовки журналістських кадрів) тощо.

Закон України “Про інформацію", Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу)” та інші законодавчі акти стали методологічною і теоретичною

1 Різун В.В., Мелешенко O.K. Інформаційні мережі в засобах

масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС: Конспект лекцій/

— К., 1992.— 96 с. ... ; ...

2 Москаленко А.З., Качкац В.А. С чем идем к людям /

размышления о современной публицистике/. — % ‘ '

1990. — 100 с. , ‘

3 Грсбенина А.М. Журналнс \

пересмотр концепции // 7 \

Журналистика. — М., 1991./ ' 4

4 Коханова Л.А. Функцион/

ставит печать // Вести. Мf • С

■ —М., 1991. —№ б ; —С/

осіннюю даної роботи. Розкриттю темн сприяло і вивчення фондів Центрального Державного архіву громадських об’єднань України.

Сучасний стан розвитку журналістики України в її новій якості після здобуті я суверенітету підводить до необхідності такого дослідження. Наукова, політична, економічна, соціальна та практична значущість і актуальність, недостатня розробленість обумовили врешті-решт вибір теми дисертації. Виходячи з цього, поставлено за мету — дослідити специфіку призначення, виявити характерні особливості та ефективність інформаційних моделей у засобах масової інформації, зокрема періодиці^ та електронних базах даних. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: вивчити роль ші|»рмаітїних моделей у підвищенні ефективності друкованого слова, простежити становлення газетної іік|юрмлційної моделі в пресі монриартійного періоду (1920-ті-1985 рр.), проаналізувати суттєві зміни в інформаційній моделі преси перехідного періоду (1985-1991 рр.), показати демонтаж і повну заміну газетної інформаційної моделі на сучасному етапі розвитку .національної журналістики, провести порівняльний аналіз цих моделей, а також моделей, побудованих із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій, порівняти моделі в пресі традиційній та електронних базах даних, визначити психологічні проблеми журналістів, які займаються інформаційним моделюванням.

Часові рамки дослідження визначаються періодом 19851993 рр. З огляду па необхідність проведення порівняльного аналізу моделей автор .розглядас становлення інформаційної моделі в пресі моиопартінпого періоду, спираючись па соціологічні дослідження різних років та документи про пресу.

Об'єкт дисертаційного дослідження — система засобів масової інформації, насамперед преса України після здобуття незалежності, електронний інформаційний банк агентства ЇТАР-ТАРС, документи про прссу. '

Предмет дослідження — процеси інформаційного моделювання в пресі, особливості взаємозв’язку та взаємозалежності тих чи інших концепцій (тобто- кінцевого спрямування 'чалістської свідомості) газетних інформаційних моделей та '’пи тематики номерів періодики, а також тенденції, 'ка преси, форма та умови існування інформаційних

’на. Пропонована дисертація вперше узагаль? ійного моделювання з метою підвищення

новим с дослідження інформаційної моделі преси нім;ілсжної Україні!, пок;із її дальшого розшпку внаслідок застосування новітніх технологій. Истина полягає і в якісно новому підході до оцінки різних галетних інформаційних моделей, творчого доробку редакційних колективів, досягнення вилаїмимк дохідливості тощо.

, Практичне значення дисертації полягає » чому, шо нона сприятиме розширенню уявлень іцю інформаиійне моделювання а ЗМІ, допоможе осмислити інформаційні моделі и пресі монопарі¡много та перехідного періодів і через порівняльний аналіз надасть можливість ний і и на-.сучасну практику редакційних колективів, які займаютки пошуками сито-творчого обличчя, результат дослідження можуть б\ ги використані за подальшої розробки поставлених і розглянутих у дисертації проблем. Вони можуть репрезентувати інтерес і для сучасної української журналістики, яка в у монах національною відродженім виробляє і формус різні системи поширення масової інформації. Результатами дослідження в плані розв'язання проблем функціонування комп'ютерних інформаційних моделей, переорієнтації в цьому напрямку журналісті» під час їхньої піді-оіовки та перепідіотонкн на осноііі нонітніх технологій можуть скористатися працімінки редакцій та колективи факулмегін і відділень журналістки ьу ЗІ 11.

Апробація робош. Осноині положения і результати дослідження викладені: у розробці "Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Капал 1ШФО-ТЛСС" <К., 1492. —

96 с., у співавторстві), у сіаггях до збірника “Журналістика. Преса. Телебачення, Радіо” (К., ІМО. — Ніш. 22; К., ІУ()2. — Внп. 2‘); К., 1993. — Вин. 25), в опублікованих або обговорених тезах наукових повідомлень на .міжнародних’ та республіканських конференціях: на Першій міжнародній науко-ч/іі конференції "Мова і культура" 17-21 червня 1992 р. у Кни\і, на міжнародній науково-практичній конференції "Засоби масової , комунікації як форма бізнесу” 26-27 червня 19^2 р. у Києві, нгг науковій конференції факультету журна;?(епіки Київського , університету імені Тараса Шевченка “Преса у політичній/ системі суспільства" 18 березня 1992 р. у Кисві, на міжнародній науково-практичній конференції “Изучение истории и практи* ки печати в условиях демократизации общества" 28-30 вересія. 1992 р. у Воронежі, Росі ї; из'засіданнях кафедри журналістської майстерності факультету журналістки Киїьакосо університету «мені Тараса Шевченка--23 жсптнй, 6 листопада 1992 р. у Києві, ' '

Структура роботи. Дисертація складається із вступу» двох глав, шіснолкі», ¡ списку літератури. -

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, новизну, практичне значенні», визначено мету і завдання дослідження, його часові рамки, мегодн вивчення предмету, викладено історіографію проблеми.

У першій главі "Газетні інформаційні моделі: історичний, теоретичний і практичний аспекти" всебічно розглядається поняття інформаційної моделі, досліджується й порівнюється її потенціал у пресі окреслених вінце періодів.

У параграфі 1 “Інформаційна модель: її класифікація та призначення” дасться робоче визначення інформаційної моделі. Як продукт абстракт ио-логічного мислення вона с організованою, схематичною, категоріальною, науково обгрунтованою. інформаційною системою відображення дійсності у вигляді конкретних образів, уявлень, словесно-графічних схем, термінологічних систем тощо.' Згідно з цим виділяються три рівні такої моделі: перший — конкретио-образннй; другий — рівень уявлень; третій — рівень словесно-графічних схем, термінологічнії): систем.

На перших двох рівнях, виходячи з узгодження з природою ЗМ1 та пізнавальною діяльністю журналіста, відображення об'єкта уже с його моделюванням. Модель — це система нових знань, зокрема в образній формі. А образ об'єктивної дійсності с не що інше, як уявлення людини. Це уявлення с результатом процесу пізнання і тому не с пасивним, “прикріпленим" до -свого предмета, дзеркальним відбитком останнього. Завдяки відносній самостійності уявлення людина може зіставляти ного з предметами, чиїм безпосереднім образом воно не с. Тоді відношення адекватності замінюється відношенням подібності, і уявлення може стати моделлю. Останнє можливе тоді, коли предмет уявлення та предмети, з якими ми зіставляємо цс уявлення, об’єктивно мають спільне, подібні. Оперуючи такими уявленнями, ми можемо виявити спільні властивості, тобто за допомогою уявлення одного предмета ми можемо одержати знання про інші предмети.

На конкретно-образному рівні інформаційна модель фор-муеться під сильним впливом газетних стереотипів, творчості того чи іншого журналіста. Її призначення полягає в

наслідуванні дописувачами маїїсри авторського письма, образів, які створює автор, конкретна газета. На ріпні уявлень інформаційна модель створюється шляхом огляду - багатьох матеріалів на одну й ту ж тему і побудови уявлень про якийсь факт дійсності. Ця модель найбільш поширена.

На рінні термінологічних систем, словесно-графічних схем інформаційна мол ель, окрім останніх, може містити рубрикатора, системи ключових слів тощо. Моделі другого н третього рівнів існують у вигляді паперових носіїв і комп’ютерному. В останньому випадку цс с банки тематично згрупованих текстів, до яких додаються певні тематичні огляди. Моделі третього рівня, якіцо нони базуються нп електронних носіях інформації, існують у вигляді розробленої інформаційно-пошукової снсто-ми.

Для аналізу взято функціональний і структурний гепекти інформаційної моделі. У першому з них інформаційна модель конкретно-образного рівня с недосконалою, догматичною, нав’язується журналістам, знецінюс їхню особистість. Єдиний позитивний момент — можливість її використання в навчальному плані, під час опановування азів журналістики. Від наставників вимагається лише підібрати не найгіршу модель з усіх можливих. Інформаційна модель рівня уявлень вже більшою мірою надає редакційним працівникам можливості для творчосіі, впяву особистостей авторів, д:іс загальні уявлення про с> спільні проблеми. !ї недоліком залишається "прикріплення" до конкретних образі».

Інформаційна модель третього ріння — як найбільш загалі.на та абстрактна — визначає лише основні тематичні иапрямиг. газети, окремого журналіста, зовсім не нав’язує стереотипів. У той же час не можна забувати, що журналістська модель об’єкта соціальної дійсності надто частое-обмеженою. Як підкреслює А.Гребеніна, в цій обмеженості випиляється дія закономірності, котра обумовлена вклгоченістю ЗМ1 л процес управління, нормативно-категоріальним характером журналістської діяльності. Журналіст, незважаючи на певну самостійність, діє у відповідності з цілями свого видавця.

В настілок цього його моделювання дійсності обмежусться набором певних категорій змісту. Ця закономірність вивалить на осмислення стратегії іі тактики управління соціальними процесами в конкретні історичні періоди, ставить дослідника ■ перед необхідністю осягнення суті цього процесу, відображеного в директивних документах.

У структурному аспекті інформаційні моделі перших двох рівнів тематично не структуровані (уже хоча б тому, що

будь-яка конкретна тема у вигляді уявлення існує в свідомості журналіста). На третьому рійні така модель с тематично ієрархічно структуропаною, що ілюструється прикладами тематичної організації електронних банків даних.

Специфіка призначення газетних інс{>ормаційшіх моделей поля гас п управлінні соціальними процесами, формуванні невних іромллськнх поглядім, концентрації упаси тієї або іншої редакції на визначених напрямках спос'і творчої діяльності, якомога пошитій, енстеміїіипй реалізації власної концепції, розкритті перед читачем їі суті. Досягнення відповідної тематичної палітри мостиве за рахунок обов'язкового викори-ст.іння варіантів інформаційної моделі — моделей-тем. їхніми характерними особливостями с схематичність, тематична організованість, ,каі егорілльність (оскільки в їх структурі вибиті не конкретні факти дійсності, а певні категорії — промисловість, екологія і Т.Д.). '

За формою існування попи поліляюп>ся на дискретні у просторі і часі, шо характерна для журналістики, яка користується паперовою технологією, ть інтегративні комп'ютерні.-Властивим для інформаційних моделей с одночасно і сталість, і динаміка, шо обумовлено як потребами змісту газети, так і особливостями читацького сприйняття. З одного боку, модель вносить систематичність у роботу редакції, а з другої« — змісту газети властивий рух, розвиток. Що шдбувлепхя в тому -випадку, коли стабільність моделі перетворюється на довготривалу схему без нововведень, зроблено спробу з’ясувати під час розгляду інформаційної моделі в пресі молошрііГжого періоду. Вивченням цього аспекту починається параграф 2 — "Порівняльний аналіз інформаційних моделей у періодичній пресі”.

У 20-30-ті рр. для СРСР жнгтсио важливими були сдність, централізація, дисципліна, а економічна необхідність працювати для людей виступала як матеріальна потреба. Тому всі план» ув’язували з побудовою матеріально-технічної бази, орієнтувалися на прирости, надої, врожаї, тобто екстенсивні метоли економіки. Потреби суспілі>ства у вигляді керівних ідей, принципів, теорій, концепцій впливали на. спосіб їхнього трактування з боку преси. Журналістика була специфічно убудованл в систему управління. Філософ Г.ГусеЯнов підібрав навіть особливу назву для створеної організації влади н підпорядкування. — соціолінгвістичний експеримент. Малося на увазі, що словесні, пропагандистські “закони” забезпечували “закони життя”.

На прикладі економічної моделі краще розуміється взаємозв’язок концепції і структури тематики тогочасної газетної інформаційної моделі. У роки перших п’ятирічок більшість трудових успіхів досягалося за рахунок ентузіазму, граничного фізичного напруження. Газетам досить було назвати прізвище, місце, виробіток. Ллє якщо успіх досягався і завдяки вмілій організації праці, то на прохання читачів публікації доповнювалися технологічними подробицями. Така орієнтація газет на масу й поглинання цісю масою окремої людини зберігається в практиці управління досить довго, тобто функції журналістських матеріалів про людей стають уже із. самого початку обмеженими. ; .

Орієнтація на агітацію фактами збіднювала й пізнавальну діяльність журналістів. Вона сприяла створенню та . закріпленню професійної установки у малодоспідчених на тоії час газетярів на поверхову взаємодію з людьми, блокувала формування необхідного для журналістської професії інтересу до особистості героїв їхніх матеріалів. Отже, коли на практиці закладались основи журналістського професіоналізму, пріоритетним виступало емпіричне пізнання людини з властивими йому методами — спостсремсснням іі описом, що фіксують зовнішні прояви об’єкта. ^

В наступне десятиліття інформаційна модель поповнюється новими ознаками завдяки інструкції з листа Управління пропаганди і агітації ЦК ВКГНб; “Про недоліки газет у висвітленні роботи промислових підприємств”: ставленням до праці через виконання й перевиконання плану; підвищенням виробничої кваліфікації; участю в раціоналізаторському русі; любов’ю до заводу і своєї професії; рівнем політичної зрілості.

Збільшення уваги до людини відбиває зміни в житті суспільства після розвінчання культу особи. У директивних документах з’являється новин термін “комуністичний ідеал”, що па рівні програмування збагачує журналістське уявлення про особистість і розсуває звичні рамки діяльності заданою інформаційною моделлю. Дослідження Б.Грушина, ЮЛсвади, Т.Заславської, Ж.Тощснка та інших соціологів, проведені в 1960-нх-80-их рр., показують, чи визначали ці гуманістичні орієнтири у подальшому тенденцію журналістського відображення людини. Спираючись на одержані результати, можна стверджувати, що різні' засоби та капали інформації протягом названих десятиліть зосереджували увагу на одному н тому ж колі об’єктів кожного типу. Фактично цс означало протиріччя між величезним обсягом інформації, що передавалася ЗМІ, та її одноманітністю, порівняльного змістовною

бідністю. У сукупністю з безправністю журналістів в економічному плані та регулюванням редакційного життя нормативними документами 20-их-30-их рр. усе цс призвело до вражаючої уніфікації, за якої в різних географічних регіонах друкувалися газетн-блнзнюки.

Незбіг поставлених авторами текстів цілей та реального змісту пояснюється тим, що інформаційна модель задавала параметри ііс особистості в сукупності її соціальних та індивідуальних проявів, а певного типу працівника, чия цінність вичерпувалася виробничими характеристиками. У підсумку читачі газет бачили не реальну людину, а якогось суб’єкта фахової поведінки, який умів працювати, успішно виконував службові обов’язки, зосереджувався виключно на праці, мав певний обсяг раціональних знань, прагнув проникнути в суть справи, поєднував у діяльності елементи розумової та фізичної праці, поважав свою професію, просувався по службі... Аналогічною була й екологічна * модель, яка здебільшого орієнтувалася на бажаний ідеал у

стосунках "суспільство-людина-природа”.

Зміни в житті суспільства в перехідному періоді принесли усвідомлення заміни інформаційної моделі, яка перестала відповідати громадським інтересам, суперечила призначенню ЗМІ, не задовольняла інформаційні потреби суспільства. Збагачення структури тематики змінюваної моделі означало не просто її розширення за рахунок якихось раніше закритих тем. По суті, це стало незвичним кутом зору, що наповнював традиційну газетну тематику новим соціальним змістом.

Оцінюючи встановлені соціобіологічні и соціокультурні параметри процесу становлення і розпитку інформаційних потреб та інтересів людини, варто відзначити домінанту, якостей, шо характеризують людину як громадянина, цілі її звернення до журналістики. Саме висока громадянськість з її болем за країну, захистом державних інтересів викликає зростання соціальної опосередковзності буття людини і посилення комунікативної ролі журналістики. Але ось що виявилося характерним. Серед героїв газетних публікацій немає переможців. Новатори, винахідники, навіть прокурори — усі виступають як сторона страждаюча, терпляча несправедливість. Перемогу одержують не вони, а газета, що виступає на їхньому боці, — та й то не завжди.

Вирішальну роль у перегляді інформаційної моделі зіграли журналісти московських і українських республіканських видань, у той час як обличчя місцевої преси не змінилося. Звідсі двоїстий характер структури газетної тематики і структур)

свідомості людини., З одного боку, стали зникати матеріали, котрі перетворювали сторінки преси на виробничі бюлетені, технологічні схеми, керівні установки — як треба орати, сіяти. Розгляд у газеті морального аспекту людської діяльності іиоді навіть у впливі на економіку виявлявся ефективнішим, ніж власне ділова стаття, що висвітлювала економічну проблему сама по собі. Але з другого боку, неефективна економіка за галом, відторгаючи від себе нововведения, перетворювала їх у формальність: на виробництві з них. часто вихолощувалася суть. Приміром, газел ні виступи щодо механізації ручної праці, полегшення трудомістких процесів стали відзначатися поверховістю на шпальтах “Ленінської правди" (м. Суми), “Деснянської правди” (м. Чернігів), “Радянської Житомирщини”. Поступово дрібнішала широко відома рубрика “Ручну працю — на плечі машин” як на сторінках її ініціаторів “Запорізької правди", “Индустриального Запорожья", “Комсомольця Запоріжжя”, так і на полосах республіканських “Робітничої газети”, “Правды Украйни", “Радянської України" та і її. '

'Висвітлюючи "питання госпрозрахунку • та оренди, преса стала жертвою своєї ж хвороби — робити з якоїсь однієї теми едпншї засіб, яким був би здатний усе вирішити. Раніше так було з підрядом, пізніше — з ринковим соціалізмом. Проте журналісти, сказали G, вихваляли кентавра — плід геніальної фантазії греків, але й таемний філософський образ: за умов поєднання двох генетик, двох природ потомства не буває. От і в економіці з цього нічого винні не могло. У черговий раз помилкові директивні ідеї внаслідок адекватного способу ЇХШ.ОГО трактування з боку журналістики негативно вплинули на взаємозв’язок і изасмоза.іежнісь концепції та структури тематики інформаційної моделі. Це не могло не привести до ЇЇ заміни.

Значно вагомішою вийшла екологічна модель. Чорнобильські події стали каталізатором світоглядної переорієнтації суспільства та журналістської свідомості. Публікація розсекречених дашіх медицини та санітарної гігіснн про вплив навколишнього середовища на здоров’я людей і порівняння цих показників із світовими, спроба розслідування в Житомирській області обставин, пов’язаних з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, спільні зусилля центральної та місцевої преси з висвітлення природоохоронної ситуації в запорізькому регіоні, змусили широку громадськість і владні структури відмовитися від помилкових уявлень і визнати, що український народ живе в умовах екологічної кризи. '

Ефективність моделі розглядається на прикладі Запоріжжя, для якого “класним Чорнобилем" став відомий промисловий комплекс, котрий одночасно годус людей і... отруюс їх відходами виробництв. Перші коректний внесли журналісти “Советской культуры”, “Нового времени", “Огонька”. Вони дослідили, що витоки напруженої обстановки в місті слід шукати в методах, котрими проводилася індустріалізація країни. Дешева сировина визначала ціну металу, а екологічна небезпека здавалася віддаленою. Думка Сталіна продиктувала проектантам вибрати місце на північному заході Запоріжжя. Цс була грубою поміткою, бо не враховувалася роза вітрів і несприятливі метеорологічні умови, які тримаються тут 149 днів на рік. Наслідок — смог і зростання не одного покоління запоріжців “із сірими легенями”.

Партійні органи диктували місцевій пресі думку: забруднення природи с, але ситуація контролюється. Саме цим лояснюсться запізніле включення “Индустриального Запорожья”, “Запорізької правди”, “Комсомольця Запоріжжя” у відображення та формування громадських поглядів. Комуністи,

з подивом побачили, що вони з неформалами та “неслухнянії-, ми” журналістами (йдеться про В.Челншспа з “Индустриального Запорожья”, так само, як і про А.Ярошинську з “Радянської Житомирщини”) прагнуть одного: оздоровити природоохоронну обстановку. Різні за поглядами сторони виступили разом проти 114 підприємств 29 міністерств і відомств, які давно не рахувалися з місцевими потребами. Гострі публічні дискусії про' “хортицькі мости” з точки зору збереження унікальної природи острова, теледебати н виступі в пресі про шляхи реконструкції “Запоріжсталі”, поверненії» з опали місцевого вченого, лауреата Державної премії СРСР О.Нагорного, який ще в 60-их рр. висунув ідею створення комбінату по репродукції природних і сировинних ресурсів, створення в міськвиконкомі екологічного підрозділу заклали передумови того, щоб із здобуттям державного суверенітету послабити “екологічну експансію”, а згодом створити умови для її припинення.

Газетна інформаційна модель сучасного періоду -зазнала демонтажу й повної заміни з розпадом СРСР. Почалося становлення журналістики нового типу, на засадах національного відродження. Можна зафіксувати дві суперечливі тенденції: а) журналістика, за спостереженнями А.Моска-ленка, виступає як ефективний інструмент суспільного впливу і досягнення консенсусу, що забезпечує плюралізм думок, інформаційну насиченість видань, свободу журналіста на професійне самовираження; б) із створенням юридичних та

економічних свобод у журналістику приходить некомпетентні люди, які вважають нормальним публічну ланку або підлабузництво, займаються жанровою, оформлювзльною і т.л. профанацією — що аж ніяк не відповідає покликанню журналістики. _

Преса поступово ііключасті.ся в систему токарно-грошових відносин, коли основним регулятором стас відповідність попиту і пропозиції на такий продукт духовного виробництва, як масова інформація. Перед національними киданнями стоїть стратегічне завдання: зберігши найкраще надбання — оціночну публіцистику, зміцнивши цей напрямок прогнозуванням суспільних явищ, висуванням широкомасштабних ідей, у тон же час перебудувати роботу щоденних галет таким чином, щоб вони з “газет думок” перетворилися на “газети іж|юрмацн”, Фактична це с західний, зокрема американський варіант журналістики, орієнтацію на який оголосила наша преса.

Проте формування ознак сучасної моделі дозволяй зробити висновок про те, що з американським варіантом поки що не дуже виходить. Відбувається фактографія подій, часто виконана в малопрофесіональному ключі. І в цей же час зникають у минуле аналітнчність, емоційність, ліризм, авторське самовираження, вміння від дрібного факту перейти до серйозних узагальнень, до проблеми шіціоііЯльііого характеру. Становище не рятують навіть ноні щотижневики, щомісячники, щодекад-ннки, «кі страждаючі, вадами щоденник газет. Часто на шпальтах періодики, особливо молодіжної, помігшій дефіцит концентрації думки. Новостворені видання, щоб зайняти свою нішу на ринку інформації або потіснити конкурентів, дозволяють собі публікувати неперевірені факти, тим самим начебто довівши власну незалежність. У номер пропускаються Г'омнлки, котрі свідчать про необізнаність редакційних чівииків. За такої моделі професійної поведінки тд ■ції не може бути й мови про створення мислячої икіі замість чисто емоційної, а привід для всіляких •■дрссу періодики не,може зникнути без оволодіння "вжш.ої інформаційної преси.

в економічній моделі. Наприклад, ше ася мета: замість адміністративної

- •у. Але на сьогодні преса фактично

сучасних газет звертають увагу на дивне, здавалося б, протиріччя. За високого зниження виробництва українська економіка практично не мас безробіття. Ясно, що це нелогічно, для ринку: виділенням величезних коштів на дотації прихованого резерву робочої сили на підприємствах посилюються наслідки зниження рівня продуктивності праці. А цс небезпечно: люди бачать спекулятивно-рвацьку систему і думають, що цс і с обіцяний “цивілізований'' ринок. Цс не витримує порівняння із старою системою господарювання, і модель не досягас кінцевої мети.

Екологічна модель, навпаки, досягла стабільності і лише уточнюється невідомими широкому загалу відомостями.

Чи утвердиться тенденція щодо зменшення аналітичності в сучасній моделі? Автор лоділяс погляди А.Москаленка (Україна), М.Стюфлясвої (Росія), щО фактографія подій коригуватиметься шляхом поступового піднесення інформаційної журналістики, а також змушена буде рано чи пізно рахуватися з оціночною публіцистикою. Журналістська практика дасть лише відповідь відносно пропорційності між ними. Вноситимуться корективи в інші варіанти інформаційної моделі, зокрема в нову для національної журналістики модель сенсації, зафіксувати яку автор спробував в одній із статей *. Свій вплив здійснюватимуть і комп’ютерні інформаційні моделі.

Вивченням їх структури та особливостей починається друга глава роботи — “Роль новітніх технологій у розвитку інформаційних моделей”. У параграфі 1 — “Особливість інформаційної моделі каналу ИНФО-ТАСС (агентства ІТАР-ТАРС) — підкресглосться, що комп’ютерна журналістика завдяки використанню новітньої технології дозволяє створювати неординарні інформаційні моделі. Якщо в умовах паперової технології такі моделі мали дискретний характер, тобто бу розірваними у просторі й часі, то ЕОМ на основі си управління базами даних дають змогу створювати гл єдині у часі і просторі інформаційні моделі. Поріві варто зауважити: ’’паперове" суспільство н

обробити і вчасно видати інформацію. В усіх стає помітною нерівновага між її уведені

люсться проблема, яка в Західній Європі та США одержала назву “функціональної дісграьіотності''. В умовах ринку представники всіх категорій населення стали по суті “новими” неграмотними. Про рівень функціональної грамотності, принаймні и нижній ланці масової журналістики, свідчать результати дослідження В.Шкляра. І’едактори районних газет, • оцінюючи власний творчий потенціал, визнали: найчастіше кони виступають у жанрах, які як раз і формують непиразне творче обличчя районних газет (звіт, передова стаття, : кореспонденція) і які вимагають менше творчих зусиль. Аналітичні і художньо-публіцистичні ?-пнрл,виявилися пішо не п пошані. Ці та інші пані спроіюкуиали п інформаційній моделі місцевої преси засилля фактографічності, а також прояв оперативності п спрощеному вигляді: як поспішне повідомлення фактів, а не як сучасну постановку й розробку актуальних-питань. - '

Використання ж потенціалу комп'ютерної інформаційної моделі редакціями видань на сьогодні ускладнюється' поєднанням традиційної і новітньої технологій та лише частковими змінами виробничого процесу. Необхідність иосднанн'і обох технології зумовлена кількома причинами. Першу групу становлять причини соціально-психологічного та професійною характеру. Ал <;е в цілому редакційні колективи 1ІІ психологічна, ні професійно не нонніспо готові до роботи за новою технологією. Остання передбачає вміння працювати з комп'ютерного технікою і відповідним програмним забезпеченням; веде до об'єднання власне редакційних і власне друкарських процесів та структур - оскільки друкарня як така піджинає, а в структурі редакцій відбувається „ фахова переорієнтація. Наприклад, уже недоцільно тримати п штаті машнніеток і коректорів через неподільність пронесім набору й коректури, шо маємо в редакціях газет “Фортуна”, “Андріївський узвіз” і “Форум”, Макетування, "верстка, поліграфічне відтворення теж стає Єдиним процесом. На певному рівні техніко-програмното забезпечення взагалі зникне йізшіця між процесами набору, коректури, макетування, верстки. До цього наші 'журналісти не зовсім готові. Друга причина поля пас у відсутності поліграфічної бази. Новітня технологія закінчується на етапі 'виготовлення плівок або поліграфічних відбитків нз папері для друкарень. Усе ж ці часткові зміни впливають на виробничий процес. Недоліком цього є безсистемне уведення газетами нових посад, виходячи з власних потреб: оператора комп’ютерного набору і коректури, оператора комп’ютерної верстки і літературного редагування

.("Фортуна", “Андріївський узвіз”» “Форум”); оператора ксмп'кгтсрної верепси і художшюго редагування (фірма “ІРА-Кнїи”).

У поняття майстерності журналіста починає включатися такий аспект, як володіння інформаційними технологіями. Я кию дна журналісти майстерно Інтерпретують і подають факти, то "майстернішим’' буде той, хто зуміє скористатися швидкісним каналом для пошуку даних. Але для цього потрібна висока кваліфікація і тих, хто заносить інформацію у бази даних, і тлх, хто нею користується.

' Удосконалення комп’ютерної техніки посилює глобальність ііп|чірм.'Н(ішшх моделей.

їхній розвиток багато м чому залежить і від змін у підготовці сучасних журналісті«. Для циіго необхідно оновлювати університетську освіту, застосовуючи прогресивну модульну організацію, навчання. Перший досвід подібного підходу нагромаджено на факультеті журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Науково-пелагогічнин колектив викладачів, зздіяннн в інформаційно-обчислювальному центрі факультету, опанував нову технологію, внаслідок .чого змінився характер навчального процесу. Цією однією технологією охоплений — у залежності від навчальних планів

— весь навчхіьянй рік або ж семестр. Новація витісняє стару технологію, а не безслідно розчиняється в ній, як досі. Проіигом перших двох років навчання студенти вивчають курси “Сучасні технічні засоби журналістики" (сюди входять основи поліграфії, коректури, фото, машинопису, Інформатики), “Техніка оформлення газети". За новою технологією викладається інформатика (набір і редагування текстів у пакетах авшмагизованнх текстових і графічних редакюрів, композиційно-графічне моделювання, канал інформаційні моделі різноманітних каналів, у т.ч. каналу 1НФО-ТАСС, проба сил у створенні бази даних “Газетна інформація") та поліграфія. У дисципліні фахово» підготовки “Техніка оформлення газети" вивчається специфіка комп’ютерної верстки газетного номера. Ведеться підготовка до переведення на нову технологію коректури; технологічно можливо викладати по-новому і машинопис, для чого придбана навчаюча щнчра.ча розвитку швидкою навику роботи як на російській (з можливостями набору, літер українського алфавіту), так і на латинській клавіатурах ЕОМ за сліпим десятипальцьог.им методом. Цс не виключає можливості комп’ютеризації інших дисциплін. Так, у курсі “Літературне редагування" таким новим елементом стало використання

автоматизованих редакторів тексту, а також навчально-коніро-люючих програм, »перше розрымених на факультеті журналістики Київського' університету. Ііксперін.-.сіии в цьому плані проводі!чнся і піл час вивчення студентами дисципліни "Історія української журналістики" та ін.

Основні проблеми паї я гають и іішюму. По-нерпи, працювати доводиться на неліцешіииому програмному забезпеченні, шо аж ніик не личин, провідному вузу України; по-друге, не вистачає деяких машин, що не д.*с змогу за новом технологією навчати студентів напуску газети практично з пул« і аО готового номера; но-трете, необхідно посилити науково-педагогічний колектив з тим, щоб “модульне стажування" проходили не один-три викладачі, а група з декількох чоловік професорсько-викладацького складу, котрі працюють на одному курсі.

За вкліоченістю комп’ютері« у навчальний процес київський факультет журналістики посідає провідне місце серед підрозділі» журналістського профілю вузів України, Росії, Білорусі та інших республік, До такою висновку дійшли учасники міжнародної науі.ово-пракіпчноі конференції "Изучение истории и практики печаїн н условиях демократнзапііи общества”, шо відбулася у вересні І1)1)! р. па базі факультету журналістики Воронезького держуніверситету.

Оволодівши прийомами роботи з безнаиеронимн носіями інформації, майбутні журналісти заздалегідь ногурбукнься про власний соціальний захист в умовах ринкової конкуренції. Відсутню посаду кореспонденти в штаті редакції можна тимчасово компенсувати виконанням обов'язків спеціаліста комп’ютерної верстки або оператора електронного набору. На сьогодні попит на назнані спеціальності дуже високий.

У висновках підбито пілсумки аналізу, зроблено висновки, викладено практичні рекомендації з коригування сучасної газетної інформаційної моделі.

У дисертації зроблено спробу назначити специфіку призначення, характерні особливості та ефективність інформаційних моделей. У мопопартійному періоді директивні погляди на роль журналістики диктували редакціям мати справу з дуже сталою моделлю людини, яка задавала чіткі параметри журналістській пізнавальній діяльності. За кваліфікацією соціолог!в, це модель професійної поведінки членів суспільства, що носить цінніено-норматшшнй характер і призначена служити зразком ставлення людей до праці. Саме тому журналісти прагнули фіксувати увагу на підсумках праці людини й закріпити дію пропагованого зразка повідомленнями про винагороду високих виробничих

показників. Якщо порівняти ознаки, то характеризували зміст структури такої моделі в 1920-их рр. і шість десятків років по тому, то неважко помітити їх ідентичність. Звичайно, обсяг змісту більш сучасної моделі багатший, проте за суттю вона не змінилася. Можна зробити висновок про феномен довголітнього життя інформаційної моделі, включеної в систему управління. Оціннючи її потенціал, варто сказати, що виходячи з логіки та соціальної практики не лише ця конкретна модель, але й будь-яка вимагає багаторазового коригування, оновлення, а інколи і безумовної заміни. Експлуатація ж єдиної протягом тривалого часу моделі, що передбачала жорстку структуру тематики, котра не відповідала багатству сутнісиих проявів людини, мала дуже негативні наслідки. Вони відбилися на, всіх компонентах комунікативного процесу.

У перехідному періоді газетна інформаційна модель зазнала оновлення через подолання стерео і інших уявлень про статус преси як знаряддя в руках парті ¡і но-державної номенклатури для управління поведінкою людей, для боротьби за владу. У передових редакціях нова модель диктувала журналістській свідомості розуміння ролі преси як “четвертої влади”, як форма громадської критики та контролю за всіма структурами — аж до урядових.

Від глибини змін у суспільних поглядах залежить або удосконалення елементів моделі, або її повна заміна. Цей процес відбувся із здобуттям Україною суверенітету. В умовах ринку власникам газет і журналістам відкриваються очі нз справді унікальні можливості інформації як товару, який може перепродаватися багато разів, не втрачаючи при цьому свосї цінності. Конкретні форми подачі інформації — газета, журнал, комп’ютерні бази даних — можуть бути різними. Можливість знову і знову перепродавати свою інформацію в різному вигляді і на різних ринках надають створені редакціями власні бази даних. У той же час газети мають доступ до інших баз даних, що підвищує потенціал самого ридання. Нова інформаційна модель диктує і зміни у фаховій поведінці журналістів, у піднесенні якісного рівня їхньої індивідуально-творчої роботи: до традиційних вимог — достовірності, широти, надійності інформації — додаються нестандартність, сенсаційність, без* умовна доступність інформації для кожного, посилення фактологічної основи усіх публікацій, їх аналітичного потенціалу.

Новітня технологія в порівнянні з_ паперовими носіями інформації вплинула на дальший розвиток. газетних ^формаційних моделей, даючи,змогу містити в електронних

базах і банках даних повну, динамічну, глобальну інформаційну модель, яка постійно розпнпасться. Її головним достоїнством с тс, що вона не .нав'язується журналістові. Одночасно з цим орієнтація на комп’ютерні інформаційні моделі нссс із собою деякі проблеми. Вони полягають у вмінні працювати з такими моделями, психологічній та професійній неготопності до їх сприйняття.

... Звідси й випливають пропоновані автором практичні рекомендації. Варто було б провести надзвичайний З’їзд журналістів України, ..на якому слід виробити механізм розподілу та функціонування журналістики інформаційної і аналітичної, розробкою перспективних програм переконати спонсорів і тих видавців, головних редакторів, які не мають журналістського фаху, п далекоглядності та прибутковості цих заходів. Треба налагодити як масове перенавчання жур-.' налістів-практнків, так і посилити вимогливість щодо творчої, наукової, освітньої підготовки майбутніх спеціалістів. Необхідно забезпечити їхній правовий захист з одночасною реальною дісю. статей кодексу професіональної етики журналістів. Частина членських внесків, прибуток від комерційної діяльності може піти на вирішення соціальних проблем журналістських колективів.

Слід подбати про створення інформаційної інфраструктури, зокрема кореспондентських пунктів за кордоном. Це дало б можливість провідним газетам, компанії телерадіомовдення, Українському інформагентству одержувати з перших рук оперативну інформацію. Прешті-решт, це звичайна журналістська практика навіть у відсталих країнах. Час уже мати власний інформаційний канал Укрінформу, що-дозволило б останньому уникнути і.міджз “філії” ІТАР-ТАРС, як цс було в недалекому минулому. Всім газетам необхідно створювати власні-комп’ютерні бази даних. У сфері міжнародних зв’язків важливо організувати зарубіжне стажування в провідних ЗМГ з метою вивчення практики рекламної роботи, організації вяутрішньоредакційного менеджменту,, підготовки новин і коментарів. Якщо на цьому заощаджується дефіцитна" валюта, якщо не не розуміється ні на державному, ні тим більше на масовому рівні, —а цьому “сприяс" сучасна фактографічна газетна інформаційна модель — то, значить, ніколи ця модель не - задовідьняпіме в. перспективі інформаційні потреби суспільства. .. ' ......V ’

Основний зміст роботи викладений у наступних публікаціях: 1. Інформаційні мережі в засобах масової

інформації. Канал ИНФО-ТЛСС, — К., 1992. — 96 с. (4 д.а.).

— (У співавторстві). 2.< Проблеми використання персональних ЕОМ в редакційному процесі // Журналістика, Преса, Телебачення. Радіо. — К.: Либідь, 1990. — Вип. 22. — С.27-35 (0,5 д.а.). 3. Висвітлення екологічної ситуації в Запоріжжі (на прикладах публікацій місцевої та центральної преси) // Там же. — 1992. — Вип. 24.— С.41-57 (0,85 д.а.). 4. Сенсація в газеті // Там же. - 1993. — Вип. 25. — С.141-147 (0,33 д.а.). 5. Інформаційні моделі в обласній газеті (проблема екології на шпальтах “Индустриального Запорожья") // Преса у політичній системі суспільства: Тези доповідей на науковій конференції факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. — К., 1992. — С.30-32 (0,08 д.а.). б. Дослідження газети в комп'ютерному класі // Мова і культура: Тези доповідей на Першій міжнародній па укоїш і конференції 17-21 червня 1992 р. — К., 1992. — С.233-234 (0,04 д.а.). 7. Роль комп'ютерних баз даних у творчості журналіста // Засоби масог.ої комунікації як форма бізнесу: Тези і виступи міжнародної науково-практичної конференції (26-27 червня 1992 р.). — К„ 1992. — С.99-103 (0.1& д.а.). 8. К вопросу о компьютеризации газет // Изучение истории и практики печати в условиях демократизации общества: Тезисы докладов . на международной научно-практической конференции 28-30 сентября 1992 г. — Воронеж, 1993. — (0,2 д.а.). — (Рукопис друкується), -

Зам. 488гтнраж 100, ВПЦ' Київський університет*' Київ,Бульвар Шаоченка, 14. ' •