автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.01
диссертация на тему: Генезис духового и ударного инструментального исполнительства Украины

Полный текст автореферата диссертации по теме "Генезис духового и ударного инструментального исполнительства Украины"

еэ

d cvj

НАЦ10НАЛБНА 1V@H4HA АКАДЕМШ УКРАЙШ ¡m. ПЛЛАЙКОВСЬКОГО ■i

с* 3 СО ^

о 1—

LU

со —

I— ___

КРУ ЛЬ Петро Франкович

УДК 788 (477) (09)

ГЕНЕЗИС ДУХОВОГО ТА УДАРНОГО 1НСТРУМЕНТАЛЫГОГО ВИКОНАВСТВА УКРАШИ

спещальшсть: 17.00.01 - Teopin ¡ ¡стор!я культури

Автореферат

дисертацп' на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства

КШ'В - 2000

Дисертащею е рукопис.

Роботу виконано в Нацшнальнш музичнш академп Укра'ши ¡м. ПЛ.Чайковського.

Науксвкй консультант:

доктор мистецтвознавства Апатський Володнмир Миколайович, проф?сор кафедри духових та ударних шструменпв НащональноТ музичноУ академ:!' Укра'ши iM, ПЛ.Чайковського, м. Кшв.

Офпйнш опонеяти:

доктор мистецтвознавства Давидов Микола Андршович, Нащональна музична академи У крайни iM. ПЛ.Чайковського, професор кафедри народних шструмгкпв, м. КиТв;

доктор мистедтвознавства Муха Антон 1ванович, Гнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологп ¡меш М.Т.Рильського HAH Укра'ши. провдаий науковий сшвробкник, м. Кшв;

доктор ¡сторичннх наук Панченко Петро Пантелеймонович, 1нститут icTopii Украши HAH Укра'ши, професор, зав. вцщшом icTopi'i Укра'ши, м. Кшв.

Провщня установа:

Хгршвська державна aкaдeмiя культури, кафедра теорн та icTopi'i культури.

Захист в¡дбудеться «с*. ' » 2001 р. о 15.30 годин! на

засщанш спещал1зованс1 вчено'Г ради Д 26.005.01 по захисту дисертацш на здобуггя наукового лупеня доктора мистецтвознавства у Нащональнш музичшй академй' Укра'ши iM. ПЛ.Чайковського (01001, Кш'в-1, вул. ApxiTerropa Городецького, 1-3/11).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ НацюнальноУ музично! академц Укра'ши ¡м. ПДЛайковського.

Автореферат розюланий Що^- _2000 р.

Вчений секретар спещашзовано! вчелоГ ради ¿/¿W^,^_1.М.КОХАНИК

Актуалыпсть дослщженнп. Дудки, флейти належать, як в!домо, до давшх ¡нструментш. Просвердлеш юстки тварин, особливо птах!в, трапляються в давшх европейських та американських'гробницях 1 печерах разом з витворами кам'яного В1ку. Використовувались також' роги антилопи або зубра, видовбаш клики мамонта, головним чином, бамбуков! стволи, шзшше- ! штучно зроблеш теракотов! дудки. Отар для вдувания пов1тря знаходився або в и кшщ, або ж прорубувався з боку. Вщкритий кшець облаштовувався мундштуком з прсько! смоли з вузькою идлиною.

Таю першопочатков1 дудки вщтворювали лише Ьдин звук, могли знову ж таки служити для сигнашзацп под1бно до тих сигнальних флейт, багаточиселып р!зновиди яких досить широко використовувались первюного людиною. В1дом1 й подвшш дудки, як! також засвщчують потребу в посиленш звука. Якщо кьчька дудок р!зних у" звуковисотному вщношенш використовувались одночасно кшькома виконавцями, то при цьому поступово могли видшитися, нав1ть якщо вони не були знайден! 1 у спш, - три основш ¡нтервали, що полонили слух своею близыастго до однозвуЧноси. Пор1вняно з нешдцаванням вишколу людському голосу'дудка володк псю перевагою, що у той час, коли людський голос легко В1бруеться у великих межах, дудка краще витримуе звук на певнш висеть Таким чином,. консонанст стввщношення могли бути тут знайдеш ще простше, що, напевно, на'Справд1 й в'шбувалось.

Який-небудь винахщливий майстер первкних час!в м1г осягати р1зних звуюв на одному й тому ж ¡нструмент!, проробивши в ньому кшька отвор1в. При тому отвори спочатку пророблялись не тьчьки за вимогами акустики, а й залежно в!д зовшшшх обставин, як цьому, наприклад, дозволяли бамбуков! вузли, а здебшыпого IX рстищували в симетричному порядку, теля цього видобували Т1 звуки як! у них вщтворювались. Згодом поступово удосконалюваний слух вносив своУ благополучш ¡нтервали також ! щодо дудок.

У духових шструменпв спостер1галось ще одне явище, яке повинно було зовс1М, незалежно в'щ вщкриття одночасного звучания, привернута увагу до консонансних штервал1в: це явище обертошв, поява яких виникала в наслщок надм1рного передування. Цшком можливо, що при створенн! флейти Пана у багатьох випадках керувались обертонами. Однак така послщовшсть не могла бути единим джерелом консонансних 1нтервал1в уже хоча б тому, що таю знаряддя побутували в тих племенах, у яких повшстго вщсутш духов! ¡нструменти. А ще й тому, що до використання "одночасних" звуюв в октаву або квшту повинн! були спонукати, перш за все, особливосй цього роду звучания,!, зрештою, тому, що обертони шд час. передування, як правило, вщтворювались нечисто.

Одночасно шструмент з! своТми ф!ксованими тонами е бажаною опорою пщ час сп!ву. Завдяки цьому вдалося закршити т1 звуков! звороти, що вироблялись тим чи шшим сшваком, викликаючи наслщування в шших. За допомогою дудок надавалась можливють надшнше, шж при одному ств!, передавати насп!ви з поколшня в поколшня. Саме в такий спос1б ¡нструменти прийшли на допомогу сп!ву (як письмо - мов!).

. 1стор1я вивчення музичних шструмент нал!чуе кшька тисячолпь. Свщчення про шструментарш, а також, хоча й меншою м1рою, про шструментальну музику можна виявити в писемних памятниках Давнього Египту, Вавилону, Палестини, Китаю, 1нди, антично!' Грецп 1 Риму, Середньов1чно1 Свропи, Близького 1 Середнього Сходу, на слов'янських землях.

Перш! шструментознавч! спостереження 1 роздуми -псно пов'язаш з щлим комплексом сусшльного життя 1 свкогляду давшх цившзацш. Вони характеризуються щонайменше п'ятьма припущеннями. Тематика 1 цшьов! вказ!вки перших опислв прямо зумовлеш специфжою 1 завданнями виробничих процес1в, мапчних дшств та ритуал1в, а також м1сцем 1 роллю в них музичного шструментарш. Провкником вчень, як вщомо, були М1фи, легенди, оповда, що залишили свш вщбиток на м!фолопчних 1 етчних замальовках давшх пам'яток з шструментознавчо! думки. Становления первшного вчення про походження музики, музичного шструментарпо, особливо писемне закршлення його пов'язане з процесом племшно'1 консолщаци, формування й розвитку раншх держав. 3 час1в Давнього Сгипту до шзнього Середньов1ччя, Вщродження, епохи еволюцп' I загибел! феодальних держав окрем! повщомлення про музичний шструментарш стали важливою часткою естетико-фшософського вчення. Це вчення закршлювало соц1альне, загальнодержавницьке значения шструментарш й музики в цшому, регулювало умови, форми 1 методи п надежного втшення, а тому виконувало не тшыси констатацшну функщю, а й було свого роду законодавчим документом. Поряд з цим незначне поширення таких текста обмежувало сферу Ух функцюнування в рамках придворно!1 храмовоТ культури.

Народне музичне мистецтво в давшх памятниках або взагал! не висвпглювалось /у Захщшй Сврош/, або регламентувалось /на Сход!/, притому регламентувалось досить жорсткими обмеженнями. 1нструментознавч1, як 1 загальнофшософсью погляди давшх 1 середньов1чних чаав позначен! наявшстю поцшних рис 1 тенденцш. Це зумовлено, по-перше, об'ективними законами еволюцп культури, ¡сторико-типолопчною стад1альшстю розвитку сусшльства 1 мислення; по-друге, традицшшстю погляд1в, що вщображали культмапчш I м1фолопчш догми свкогляду древшх; по-трете, ¡сторичними взаемозв'язками культур, мчащею, обмшом 1 спадкоемшстю наукових концепцш, окремих ¡дей м1ж краТнами давшх ! середньов!чних свтв стосовно сфер шзнання музики.

Однак у свлобаченш давшх мислител1в /античних 1 схщних/ шструментальна музика не видшялась ¡з синкретичного цшого. Навггь Грайхявер визнавав ¡стинним т1льки об'еднання поез11, музики I драми. Нарада вважав музикою 1 шсню, 1 звучания музичних шструментш, 1 танець. Фараб1 уже чпко розр!зняе поняття шструментальноТ I вокально!' музики, вказуючи при цьому на походження музики з "вшьного мистецтва". Вш присвятив цш роздши свого трактату проблем! походження музики та винаходу музичного шструментарш. У дослщженнях античних ! середньов!чних вчених знаходимо ! перни спроби виявлення календарноТ й обрядово'1 приуроченост!, функщональноТ стратиграфи музичного !нструментар!ю. Ще Квштшан розд!ляв !нструменти на чолов1ч! й жщочц пов'язуючи IX з! спокоем та вщповщшстю станов! афекту.

А. Шарнгадьева диференщюс шструментарш залежно в1д застосування його в побуп, саме - в!дправлення в дорогу на святах, на весшлях, при посвяти у випадку бщи 1 хвилювання, вшн, у драмах, виокремлюе р1зновиди музики -культову й свггську. Кей-Кавус розр!зняс музику для старих /паке/, для молод! /хаф1ф/, для дггей, жшок 1 навггь... для легковажних чоловшв, а також музику, яку потрШно виконувати зимою, влггку.

Оргашзацшна основа ¡нструментознавства слов'ян сягае епохи становления писемност! у Сзоднш Сврош. Перш! згадки про музичний шструментарш датуються початком X ст. - у Чехи, Болгарп та шших швденно-слов'янських землях, у Х1-ХП ст. у Полыщ /на латиш, шзшше також польською мовою/, на Руа /спочатку на територ1ях тепершньоТ УкраТни 1 Биторуа/ - старослов'янською мовою.

Раннш перюд становления слов'янського ¡нструментознавства /доХУ1 ст./ пов'язаний з рукописною традищею. Несприятлив! умови .розвитку шетру ментально'! музики були зумовлен! боротьбою церкви з ерессю ¡з залишками язичництва, але незаперечним е шзнання ¡нструментал1зму слов'янського перюду. У цю епоху з'являються також перш! згадки про окрем1 духов! музичн! !нструменти, Тх побутування, тлумачення окремих музичних понять, зображення музиканпв шд час гри. Починаючи з Х1У ст. в рукописних, а шзшше в друкованих джерелах кристатзуються ¡нструментознавч! уявлення, робляться спроби опису виготовлення ! класифжацп музичного ¡нструментар1ю за способами звуковидобування.

Свщчення про музичний духовий шструментарш становлять суттеву частину музично-теоретичноТ науки слов'ян, яка веде свш початок вщ наукових розв!док болгарина 1.Кукузеля /XII ст./, чех1в 1.Моравського/Х1П ст./, Шравського /ХУН ст./, украшця М.Дилецького /ХУИ ст./, поляка Л. Ободзинського /ХУП ст./. Уявлення про природу й генезу музичного духового шструментарш перебувають у ткному взаемозв'язку з морально-етичними й естетичними концепциями музики того часу. "Музика зупиняе в!тер", - стверджуе Шравський; М.Дилецький веде походження !нструментар!ю в!д сьомого колша Адама.

Спорадично з'являються ¡нструментознавч! описи, науков! спостереження у ХУШ-Х1Х ст., а починаючи з ХУП ст. в Полыщ, ХУШ ! XIX стол!ть - у.бшыност1 ¡нших слов'янських народ!в духовий ¡нструментар!й стае об'ектом спешально'Т уваги. 1нструментознавство /зокрема ! евщчення про духов! музичн! ¡нструменти, рогов! оркестри/ вивчаеться як важлива складова в наукових дослщженнях з музичноТ акустики ! матер!алознавства /починаючи в!д М.Ломоносова, Л.Эйлера, М.Голов!на/, з ¡стори музики, музичноТ етнографи ! археологи /в Л.Ободзинського, перших книгах ! дисертащях з росшсько'Т ! укращськоТ музики Я.Штел!на, М.Гютр!, 1.Х.Г!нр!хса, у монограф1ях ! статтях В.Михневича, В.Одоевського, М.Розумовського, Г.Гесс де Кальве/. У XIX стсштп з'являються спец!альн! статт!, нариси, брошури про музичний шструментарш /серед них ! духовий/, як! видавалися окремими ентуз!астами ! видатними вченими -М.Стаховичем, В.Русановим, М.Петуховим, А.Володимирським. Зростае увага до нацюналыюго !нструментар!ю, виокремлюеться роль ¡нстру ментального виконавства, народно! музичноТ термшологп, в!дводиться належне М1сце

християнству у формуванш i збереженш нацюнально! шструментально! традицп. Прюритег у слов'янському свт тут належить ученим Укра'ши, Pocii, Польпп. У працях А.Фамшцина, А.Маслова, М.Лисенка, М.Привалова, Г.Хоткевича, К. К в гаси, А.Гуменюка, А.Хибшського сформувалась як самостшна дослщницька галузь - наука про нащональш музичш шструменти - етноорганолопя, яка формувалася в ткному взаемозв'язку з академшним шструмснтознавством Захщно!" Свропи, основоположником якого прийнято вважати бельпйця Огюста Геварта/1828-1908/.

Головне, що вщр1зняе пращ видатних росшських, украшських, польських ¡нструментал1ст1в, - це звернення до народних витоюв нацюнально! музичноТ культури, спроба уявити картину функцюнування музичного духового шструментарда в народному мелоа, показати шляхи iT розвитку, географш поширення, юторичну хронолопю у використанш окремих вщцв шструмент1в музикантами-но<пями традицш /серед них i скоморохами/, виявити етимологио традицшних терм1н1в, спираючись на свщчення фольклору, ¡сторичних пам'яток та кторико-лшгвктичний анализ.

BapTi також уваги спроби 31ставити той чи шший шструмент з його видовими аналогами в шших народ1в. Вони мають мкще як у працях, присвячених окремим видам духових ¡нструменпв /Фамшцина, Привалова/, так i в монограф!Ях про музичний ¡нструментарш цшого народу /Фшдейзсн, Хоткевич, Гуменюк, Хибшський/. Часто розвщки пов'язаш з Teopiera запозичення /наприклад, Привалов/, або, навпаки, з П критикою дослщниками, типолопчним шдходом /Лисенко, Хоткевич, Вертков/.

Зв'язок роботи з науковими програмамн, планами, темами -дисертацшне дослвдження виконано вщповщно до тематичного плану наукових дослщжень та дисертащйних po6iT Нацюнально! музичноТ академп УкраТни ¡меш ПЛ.Чайковського.

Мета дослщження - комплексне й системне вивчення всього наявного фонду духового шструментарда на украшському тереш, починаючи вщ його витоюв. Комплексний шдх1д е визначальним i охоплюе так! важлив1 моменти: джерелознавчу та архсограф^чну проблематику, В1Д початкового етапу, докладний опис соц1ально'1 й мистецькоТ сутност1 духового шструментарш; з'ясування структурно!' типологи жанрового змкту репертуару.

Упродовж десятшнтшх пошуюв у Bcix головних книгосховищах Укра'ши, Pocii, Полыщ та вивчення лкератури нами виявлено й опрацьовано св!товий фонд духового шструментарио. На мкцях yci рукописи вивчалися de visu, складалися науков1 описи, визначалося датування i мкце походження, вивчався ff з\пст, особливосп структурно! оргашзацп. Створено спещальну методику археограф1чного опрацювання пам'яток, яка уточнювалась, корегувалась i обговорювалась на спещальних конференщях з провщними вченими-археографами у KneBi Лнститут рукописш НБУ ¿м.ВЛ.Вернадського/, у Львов1 /Bizuii л рукопиав НБ ¡м.1.Я.Франка/, в ЦД1А Укра'ши, Нашональному ¡сторичному музе!, 1нститут1 украшознавства Нацюнального ушверситету ¡м.Т.Г.Шевчснка; в MocKBi /Державна Б1блютека Pocii, Росшська Акаде\пя

Музики/. Бшышсть матер1ал1в опублжовано у вигляд1 монографи, статей, матер1ал5в, книг.

Здшснеш нами пошуки й археограф1чне опрацювання рукописного матер1алу дозволили вщкрити величезний 1 малознаний пласт украшськоГ музично! культури - нацюнальш духот й ударш шструменти. Ц1 пам'ятки поширеш на всш етшчшй тсриторп УкраТни й Бшоруа, а також вщображають цшев1 вкрапления на росшських землях.

Дальший розвиток украГнсько!' культури стимулюе розв'язання низки завдань, пов'язаних ¡з збереженням, поширенням 1 засвоенням духовно! спадщини наци. Особливо! актуальное^ набувають проблеми фшософського й мистецтвознавчого осягнення художньо-культурно! сфери життя народу, нацп як у далекому кторичному минулому, так 1 в нов! та новгтш часи. Принаймш певну долю таких завдань охоплюе пропоноване нами дисертацшне дослщження, яке стосусться одше! з важливих доянок розвитку професшних, класичних, музичних зразюв - генези духового та ударного шетрументального виконавства в нацюнальнш музичшй культур! Укра'ши.

В украТнськш музикознавчШ Л1тератур1 немае праць, як1 б спещально висвшповали галузь професшного /термш "професганий" використовуеться тут 1 буде використовуватися упродовж всього дослщження в тому умовному значенш, якого вш набув як узагальнений для шструмент1в, що входять до складу симфошчного /оперного/, духового, естрадного оркестр1в, а також духових 1 струнних клавшних, генетично прямо не пов'язаних з народними /орган, фортешано, клавесин, клав1корд/. Зазначимо, що наявш праш, в яких порушуеться ця проблема, стосуються головним чином сфери шетрументування, найчастше пов'язаш з шетрументами, яга вже досягли зршо!' фази розвитку 1 обмежуються рамками ТхньоГ ¡нтерпретацп за умов практичного /оркестрового або ж ансамблевого/ музикування. Перекладеш з шоземно! мови пращ мають аналопчний характер, а монографи, що стосуються окремих шетрументсв, обмежеш вузькотехнолопчними положениями, причому дослщження конструкцш шетруменлв та 1'х змщ вщтворюються без урахування ¡сторико-естетично! зумовленост1 названого процесу.

Не детали достатпього наукового обгрунтування 1 матер1альш законом1рност^ якими визначаеться процес формування й розвитку професшного духового птструментар1ю, та чинники, яга визначають пщнесення чи зникнення тих або шших вщцв шетрумештв, кристал1зашя Ухтх музично-виражальних якостей, прогрес техшчних конструкцш I загальний напрямок ¡нструменталыюго розвитку.

Дещо теоретично обмежеш й спещальш курси з шструментознавства, як! читаються в ссредшх 1 вищих навчальних закладах. Емшризм в Ц1Й галуз1 значною кирою вже вичерпав сво! можливост1, а тому проблема генези нацюнального духового ¡нструменталыюго виконавства потребуе активного теоретичного опрацювання.

Таким чином, сфера духових шетрументш, яка об'еднуе десятки тисяч виконавшв 1 входить до системи початково1, середньо!' \ вищо'1 музично! оевтги, дотепер не стала об'ектом окремого монограф1чного дослщження.

Актуальшсть та доцшьшсть визначеноУ проблеми зумовили виб1р теми дослщження: "Генезис духового та ударного шструментального виконавства УкраУни".

Об'ект дослщженнн - мистецтвознавч1 та культуролопчш основи становления та розвитку нащонального духового та ударного шструментарио.

Предмет досл!дження - виконавство на духових та ударних ¡нструментах як художнш феномен, що розглядаеться в якоси виявлення взаемодЛ' репональних, загальнонащональних музикознавчих та культуролопчних тенденцш на теренах Укра'ши до першоУ половини XIX столтя.

Концепщя досл1дження. Питания походження духового та ударного шструментарио, як цтсна система, будуеться на основ! оргашчноУ сдносп загального, особливого та шдивщуального. Як загальна вона е складовою своерщного музично-'юторичного матер1алу; як особлива - зумовлена потребою теоретичного осмислення проблем генезису духового та ударного шструментарто в нацюналыпй музичнш культур! Укра'ши, який випливае з св!тового шструментознавства; як щщшдуальна - внаслщок вщносно недостатньоУ вивченост! виконавства на духових та ударних ¡нструментах в УкраУш склались р1зн1 точки зору на це явище художньоТ культури, що, безумовно, не сприяе виробленню певних наукових критерй'в.

Визначення провщноУ концепту альноУ ¡деУ досл!дження реал1зовано з урахуванням того, що питания походження духового та ударного ¡нструментарш належить до тих музикознавчих проблем, як! ще й до ниш не отримали вичерпного й достов!рного розв'язання - навкь за умови, що з давнини привертали до себе увагу багатьох дослщниив.

Ппотеза дослщження. Процес становления професшного духового та ударного ¡нструментального мистецтва в УкраУш набувае ефективност! тшьки в порганянш музичних явищ р1зних епох ! народностей, що допомагае зор!ентуватися в строкатш калейдоскошчносл музичноУ культури. Цей пор!вняльний метод, в свою чергу лопчно пщводить до постановки першопроблеми про зародження дослщжуваного процесу, про п первинш фактори, як! впливають на весь ¡сторичний процес подальшого розвитку.

Основш завдання дисертаци, що випливають ¡з поставлено! мети, предмета, концепци та ппотези:

1. Досл!дити давн! традиц!У формування в УкраУн! шструментальноУ духовоУ музики.

2. Охарактеризувати переб!г шструментальноУ еволюцн в!д УУ виток!в до шструментальноУ реформи у £врош як законом!рний ¡сторичний процес у XVII ст., протягом XVIII- початку XIX ст..

3. Виявити особливосп еволющУ духового та ударного шструментор!ю, яка повинна виступати у функщУ цшсного всеохоплюючого процесу на баз1 конкретних д!алектичних законом!рностей розвитку музичноУ культури УкраУни.

4. З'ясувати вплив народноУ музики на прийоми використання духових ¡нструменпв.

5. Окреслити сшввщношення традищй I сучасних досягнень у галуз1 духово! музики.

Методн дослщження. Для розв'язання поставлених завдань, перев1рки ппотези використаш загальнонауков1 методи:

а/теоретичш (аналв, пор1вняння, науков1 описи, датування, статистика, систематизащя, особливост1 структурно! оргатзаци, узагальнення дослщницьких даних);

б/ емтричш (¡нструментознавч1 описи, пауков! спостереження, обговорення, самооцшка, ретроспективний анал1з педагопчного та науково-дослщного досвщу автора). -

Методолопчну основу дослщження становлять принципи науковостл, системность ¡сторизму. У дисертацп використано принцип ¡сторичного тдходу до явищ нацюнально! музично! культури: вивчення умов зародження духового шструментарпо й вщображення в ньому духу епохи 1 змш на вах етапах розвитку; врахування всього спектру шдход1в для з'ясування генези духового шструментарпо в УкраТш, яи склались у сучаснш наущ.

У данш дисертацп коментуються поняття, термши, лтература тощо з близьких до мистецтвознавства гумаштарних наук: культурологи, археологи, фшософи, джерелознавства, низки музично-теоретичних наук.

3-пом1ж втизняних автар1в, думки яких так чи шакше переосмислювались, варто виокремити насамперед пращ В.Апатського, Г.Благодатова, К.Верткова, С.Пнзбурга, М.Гордшчука, Н.ГерасимовоТ-Персидсько!, М.Давидова, Л.Коршй, 1.Котляревського, А.Лащенка, С.Левша, 1-Ляшенка, 1.Мащевського, I.Опенка, Л.Пархоменко, Д.Рогаль-Левицького, Б.Струве, С.Тишка, М.Фшдейзена, Б.Фшьц, 1.Ямпольського та ¡нших. Серед заруб1жних - К.Закса, И.Корба, А.Модра, А.Олеар1я, Я.Штелша, К.Штумпфа та ¡нших.

Наукова новизна одержаиих результате. Формування 1 розвиток професшного духового шетрументарш вперше розглядаеться в його сукупносп, повнот1 зв'язюв 1 сшввщногаень, з урахуванням глибинноТ сощально-кторично! зумовленост1 вах процеав, змш I досягнень у сфер1 музично! культури Украши.

Простежено генезу духового музичного мистецтва в Укра'М I узагальнено риноманши фактолопчш даш: рукописних 1 друкованих першоджерел, мемуарно! л1тератури, дослщжень 1 публжацш з ¡сгори побуту 1 культури укршнського народу, арх1вних документ!в /починаючи з епохи палеол1ту/, що поеднують у соб1 велику юльюсть рашше невщомих фактш; виявлено етапи ¡сторичного становления 1 розвитку духових та ударних ¡нструменпв.

Результати . дисертацшного дослщження формують фундаментальну джерельну базу для всебшного вивчення генези духового ¡нструментар1Ю в Украпп - як у широкому м1жнародному контексп, так 1 в його внутршнш динамщ! розвитку; створюють передумови для переходу наукового опрацювання еволюцп духового шструментарпо в украшськш музичнш культур! в1д фрагментарних I окремих часткових питань до системного, комплексного доелвдження його, стануть надшною основою для створення великих синтезуючих монографий, спещальних вуз1вських курс1в з ¡сторн украшсько! музики.

Теорстичне значения днсертацн поляг в тому, що и положения 1 висновки розширюють знания про нацюнальне духове музичне мистецтво, насамперед украшського народу, робота знайомить з еволющею використання виражальних засоб1в духових шструменпв. В дослщженш висвгаюеться процес становления 1 сощально-мистецька роль духового шструментарпо в укра'шськш музичнш культур!. Вивчення шструментально - духово! спадщини украТнських композитор!в, використання ними шструменпв допоможе усвщомити сутшсть процес!в, що в1дбувались у композиторськш творчост! минулого 1 в нанл дш.

Практнчне значения одержаннх результате. Дисертащйне дослщження може виявитись корисним для студенпв музичних навчальних заклад1в ! педагопв-початювщв, виконавщв на духових инструментах; ¡сториюв музики, посилить защкавлешсть у розв'язанш багатьох назрших проблем, таких, як вивчення закошв еволюцн народного шструментар1ю в професшному шструментарн, характеру 1хнього зв'язку 1 сшввщношення конструктивНих особливостей музичних ¡нструмент!в з природою нацюнальноТ творчост1 ! нацюнального музичного сприйняття, специфки нацюнальних виконавських шкш, з одного боку, модершзацн 1 вдосконалення народного шструментарно, з шшого.

Враховуючи обмежену ! ,нер!вном!рну вивчешсть матер1алу й об'ективну складшсть дослщжених проблем, важко спод1ватись на скшьки-небудь кшцеве IX .розв'язання, повне висвшгення. Тому, можливо, позитивною вважатиметься ситуация, яка призведе до зростання илькост1 дослщниюв розглядувано'1 проблеми - про нащональний укра'шський духовий шструментарш.

Особистий внесок здобувача :

аУ наукове дослщження е одним з перших робпг, де з1браний та проанал1зований великий фактичний матер1ал в перюд становления 1 розвитку ■виконавства в галуз1 духового та ударного шструментального мистецтва Украши;

б/ прюритети постановки проблеми прямого взасмозв'язку процесу виконавства вщ еволюцшного р1вня досконалост! духового та ударного шструментарда;

в/ введено в науковий об1г нов1 арх1вш документа та матер1али, як! дозволяють вщтворити реальну картину генези духового та ударного виконавства Укра'ши починаючи з епохи палеолпу до першоТ третини XIX столтя.

Апробащя результате дослщження. Дисертащя обговорювалась на засщанш кафедри • духових та ударних ¡нструмент НацюнальноТ музично\' академи УкраТни 1мен1 Ш.Чайковського. Результата досл!дження викладено на конференвдях: Становления музиканта-духовика в умовах художньо-виконавського класу. //Наукова конференщя "Формування творчоТ самостшнос-п виконавця-шструменталюта в умовах IV Всеукра'шського конкурсу баяшгав та акордеошспв".' 1вано-Франювськ, 1996; "Духовшсть 1 проблеми розвитку особистост!" //П'ята,- м^жнародна наукова; конференщя. Науково-дослщний !нстатут "Проблеми людини". Житомир, 1999; Украшська культура! мистецтво у сучасному державотворчому процес!: стан, проблеми,-перспективи //Науково-практична конференц!я. Державна академ1Я кер!вних кадр!в культури ! мистецтв. КиТв, 1999; Культуролопчш проблеми укра'шськоТ музики //Науков! читання

пам'я"п академша 1.Ф.Ляшенка. НМАУ ¡м.ПЛ.Чайковського. Кшв, 2000; Укра'ша на меж-i тисячо:пть: культура, наука, етнос //Наукова конференщя. 1нститут мистецтвознавства, фольклору та етнолот ¡м.М.Т.Рильського HAH Укра'ши. Кш'в, 2000; Оркестрово-виконавська культура як сегмент музичного ринку Укра'ши //Науковий семшар в межах виставки "Св1тло, звук, сцена". Торгово-промислова палата Укра'ши. УкраУнський центр культурних дослщжень. Кшв, 2000.

Публжацп. Основш теоретичш положения i висновки дисертацй' знайшли свое воображения у монографп "Нашональне духове шструментальне мистецтво украшського народу", 26 наукових статтях та матер1алах м1жнародних, всеукраТнських наукових конференцш.

Структура роботи. Дисертацшне дослщження обсягом 445 сторшок складаеться 3i вступу, п'яти роздшв, висновюв, списку використаних джерел 613.

Основний 3MicT дисертаци

У BCTyni обгрунтовано актуальшсть теми та и зв'язок з науковими програмами i планами, сформульовано мету i завдання дослщження. Визначено методолопчну i теоретичну основи, розкрито наукову новизну, практичне значения роботи, наведено вщомост1 про апробащю результат!в дисертацп та публкацш автора.

У першому роздш - "Загальнокторнчш шдвалинн генезн духовнх та ударннх ¡нструмент1В у давшх слов'ян", - порушуеться оригшальний аспект комплексного i системного дослщження всього найдавшшого фонду побутування духового та ударного шструментального мистецтва на укра'шському тсреш.

Давньоукра'шськ1 племена споконвжу жили серед 4apiBHoi' природи, сповнено'1 рпномаштних звуюв i crrißiB птах1в, шумом pinoK i дзюрчанням весняних потойв води i т.п., що не могло не вплинути на музичшсть наших предюв. Найдавшпи в1домост1 про музичний ¡нструментарш, який поширений на територп Укра'ши, мктять археолопчш розкопки. Як вщнайдетп археологами pi3Hi noöyTOBi та iumi pe4i матер1ально'1 культури вщображають р1вень сусшльноУ свщомосп людей, так само i виявлений музичний ¡нструментарш вказуе на р1вень ixHbo'i музично'1 свщомосп. Розкопки, проведен! украшськими археологами, свщчать, що з дуже давшх час ¡в /з епохи палеолку/ на територп Укра'ши вже кнував певний музичний шструментарш. Найдавшшими були ударш шструменти. Про це свщчить ушкалька знахщка украТнських археолопв з епохи палеолпу /20000 роюв до н.е./ в селииц Мезин на Десш /недалеко в1д Чершгова/-своерщно оброблеш юстки мамонта, наб1рний браслет та "молоток" 13 рога п1вн1чного оленя.

Величезш тварини-мамонти жили на сучаснш територп Укра'ши в дольодовиковий перюд. Полювання на них забезпечувало людям Ъку, а з kIctok мамонта робили житло, знаряддя пращ тощо. Знайдеш в селищ! Мезин оброблеш к1стки - це pi3Hi частини Tina мамонта /нижш щелепи, лопатка, уламки тазовоТ к5стки та черепа, молотки з бив1Йв/. Вони оздоблювалися геометричними в1зерунками, нанесеними червоно-бруматною вохрою /природа мшеральна

фарба/. Детальне вивчення цих гасток дозволило дослщникам Л.ГПдошичку, 1.Шовкоплясу, С.Б1бкову/ зробити висновок, що юстки використовувались як ударш музичш ¡нструменти: на них збереглися слщи В1д частих удар1в. Оскшьки так! ¡нструменти виготовлялись з р1зних частин тша мамонта 1 мали р1зний розмф, то п!д час удару вони продукувалй звуки р1зноТ висоти 1 р!зного тембру. Цд ударш ¡нструменти могли використовуватися шд час' якогось колективного ритуального танцю. Багаторазове повторения одних 1 тих же рух^в 1 вщповщних 1м удар1в вело до повторения р1зних за значениям долей, тобто до виникнення метроритм1чно1 структури музики

Традищя використовувати ударш музичш ¡нструменти була поширена I в праслов'янську епоху. Як 1 в уах слов'ян, у давшх укршнських племен використовувались таю ¡нструменти, як бубон, великий 1 малийбарабани.

Ще з епохи палеолггу на територи Украши були вщом1 й духов! ¡нструменти. Це р1зного роду свистульки, дудки з раковин, юсток мамонта, зуб1В 1 ропв ¡нших тварин. Так, на Буковиш /стоянка Молдове Кельменецького району ЧершвецькоТ облает! /льв^всью археологи знайшли духов! ¡нструменти типу флейти з чаав гизнього палеолпу /40 -15 тисяч роив до н.е./. Цей ¡нструмент виготовлявся з рога швшчного оленя, мав подовжнш отвф 1 инсть поперечних. Вивчивши структуру цього ¡нструмента, ми дшшли висновку, що за допомогою шести поперечних отвор1в вщтворювався природний хроматичний звукоряд, близький до прадавнього "ковзного сшву".

Питания походження 1 первкного розвитку музичного ¡нструментарш незвичайно суттеве як для ¡стор11 музики, так 1 для музичноТ культури взагагп.

Музичний духовий ¡нструментарШ, становлячи оцшне музично-кторичне джерело впродовж усього розвитку ¡стори музики, е непомггним у цш функщТ саме на початкових стадшх свого розвитку - при повнш вщсутност1 нотного запису I цшоУ науки ¡нших музично-кторичних джерел.

Наявшсть серед знайдених археолопчних матер1ал1в (починаючи з епохи палеолиту) численних останшв духових музичних шетруметтв суттево полегшуе з'ясування першопочатюв музично-шторичного розвитку, як I загальнокультурний {мвень цього давнього перюду в ¡стори людства.

На наступних етапах первкно-общшшого ладу музичний духовий ¡нструментарш, становлячи все суттевшу частину виробничоТ дшльност!, р1зних святкувань 1 культових церемонш, збагачуе музичну практику 1 поступово надае ш все нових рис. Тому не можна недооцшювати ше1 складовоТ частини матер1ально1 музичноТ культури, чим немалою Мфою гршать нав1ть фундаментальш пращ з ¡стор11 музики. "

Тому цшком можливий такий висновок: музичний духовий ¡нструментарш -це, як правило, функщя музично-стильових зусиль людини, результат и працьовитост1, майстерность Вщомо, що ¡снували також чист1 шетрументальш звукоряди, наприклад, "слендро", "пелог"! т.д., яю характеризувалися особливим розмщенням ¡грових отворив на духових шетрументах.

и

Таблиця послщовносп створення основних вшив музичного духового та ударного шструментар1ю.

Колотушки Древнш

Бубенчики период

Флейта

Труба-раковина Труба

Палеолгг

Дерев"яний кори-топод1бний барабан /без мембрани/

Ксилофон

КИрлггон /мембрана,

яка посилюе звук/

Св!р1ль з простим ГПзнш

язичком неолгг

Носова флейта

Ударна палочка для барабана

Метал1чний дзвшочок Цитра з плетеним корусом Раншй Цитра з чашепод1бним бронзовий корпусом , вж

Флейта з звуковими отво-радми Раннш

Музичний лук неол1т

Флейта Пана

Поперечна флейта Поперечна труба Дзвшочки з "природньо-го матер!алу"

Таршки

Метал!чна труба Гобой

Кастаньета • Волинка

Губний органчик

Шзшй неолЬ

2-етис. до н.е.

На меж! н.е.

У дослщженш виокремлено з'ясування причин,, яю примусили людину звернутися до створення музичного шструментарпо.

Ударш шструменти виявились раншм видом музичного шструмеитарш. Наприклад, досить було первкнш людиш шд час плескания в долош використати "дерев'яшки", а при втоптуванш земл1 - дошку чи дерев'яний щит для посилення звучное™ -1 це ставало прим1тивним музичним ¡нструментом.

1з функцп плескання в долот постало використання бронзових, а шзшше й мщних таршок; диференщащя цього процесу, а реагизащя його в межах одше!' руки спонукало до виникнення кастаньет, втоптування земл1 1 створення "ударних трубок" /81ар&оЬг/ сприяло усвщомленню принципу резонансу I т.д.

До раннього перюду виникнення також належать р13ного роду брязкальця, шумов1 натшьш прикраси, ЯК1 дзвенши пщ час руху людини, особливо тд час танщв. До такоУ серй' шумових шструмештв можна вщнести спещальш "гарбузяш брязкальця", коли звук утворювався ударом шсточок об внутршнг стши; видовбаного гарбуза.

Найбшыд ефективним за силою свого звучания шумовим ¡нструментом на початковому еташ була так звана "гудшка", "чуринга". Ця прямокутна овальна пластинка школи набувала форми риби з просвердленими з одного боку отворами, за як! вона прив'язувалась. Розмахуючи з меншою чй бшьшою силою 1 швидшстю над головою такою гудшкою, первкна людина таким чином варповала характер 1 силу звучност! - вщ ласкавого шуму легенького вкерця до сильного його завивання 1 реву.

Майже так! ж давш, як уже згадан! самозвучш шумов! шструменти, були й найбшьш прим!тивн! духов!, як-от: р1зн1 ракушки /школи з просвердленими ¡гровими отворами/, шип аналопчш "свистульки", а також духов! типу флейти.

Найбшын примггивним видом флейти були к!стков! флейти /з исток вбитого зв1ра/1 очеретян!.

На нашу думку, характер матер!алу - шстка чи очерет - не пов'язаний безпосередньо з давшстю флейти: юсткова флейта застосовувалась у тш мищевоеп, де не було очерету. I тс,! шш! знах!дки сягають епохи палеол!ту, вони мали мапчну функц!ю. Впадае в око поступов!сть у розвитков! флейтових шструмента, сутшсть яких зводиться, головним чином, до вдосконалення мехашзму вдувания пов!тря в !нструмент: якщо на початкових етапах вдували пов!тряну струю у в!дкриту частину флейти, то шзшше для цього вир!зали спещалып зарубки з загостреним краем, що в принцип! не набагато полегшувало процес звуковидобування. Бшып значним прогресом став перех!д до так званоТ "флейти з надр!зом" /БраМоСе/, тобто флейти ¿з застосуванням особливого повггряпроходжуючого каналу. Це засв!дчуеться археолопчними набутками, великою кшыастю р!зновид цього типу флейт.

Завершальним етапом розвитку подовжнш флейти стало створення так звано! "мундштучно!" флейти", р!зновидом якоТ е й сучасна лаб!альна труба. Ще на самому початку цього довготривалого шляху розвитку продовгувато'1 флейти В1Д неТ вщгалужуеться ¡нший р!зновид поперечно'1 флейти, в яий ¡гров1 отвори зроблено з боку.

Гра на вс!х первкних р!зновидах флейтово'1 групи досить складна, ! доводиться дивуватися т!й майстерност!, з якою перв!сна людина долала ц1 неймов!рн! для сучасного виконавця труднощ!, добиваючись витонченост! звучания. ' ;

Поряд з вичленуванням групи флейт також вщбувалося ! вичленування язичкових ¡нструменив з очеретяною тростиною /р!зновид наших кларнеив ! гобо!в/.

Для цього типу шструмента особливо характерним було використання ротовоТ порожнини виконавця ! "природного пов!тряного резервуару", причому вдихування проводилося через шс. Ця обставина створила безсумн!вну перевагу у виконавств!, давала можлив!сть непереривати гру шд час зм!ни дихання /своер!дне ланцюгове дихання/.

1ншу групу духових шструмешлв склали ¡нструменти типу труби, в як!й функщю в!дсутнього язичка виконували губи самого виконавця, чим досягалася (природним способом) необхщна в!брац!я пов!тряного стовпа.

В удосконаленш розглянутих тишв раншх ударних 1 духових шструмештв 1 створення деяких нових тишв - ¡дюфотв /самозвучних/ 1 аерофошв /духових/ виявились два момента: а/ усвщомлення принципу резонансу; б/ взаемозалежшсть м!ж висотою 1 характером звука - й розм1ром /довжиною й шириною/ джерела звука та його матер1алом.

Принцип резонансу М1Г уже усвщомлговатись на стада застосування "ударних трубок".

Подальшим поштовхом у цьому напрямку слугував сам досвщ: гра над пустою ямою або удари по дереву ¡з з^нилим дуплом. Позитивний ефект в цьому та ¡ншому випадку виявив так званий 8оЫкгготте1 - коритопод1бний дерев'яний барабан, без мембрани. 1нколи вш досягав величезних розм1р1в, що дозволяли нав1ть танцювати на ньому. Використання ям мало мюце як у застосуванш раншх вид1в барабана, так 1 раншх вид ¡в струнних шструменпв.

Усв'щомлення резонансу призвело до створення спочатку дерев'яних та глиняних барабашв, а пот! I до барабашв з1 итри вбитого зв1ра /наприклад, шюри опосума, яку жшка розстеляла пом1Ж колш, вдаряючи по нш рукою/. Так утворювався новий тип ударних ¡нструменпв - мембранофошв, коли звук викликався коливанням натягнутоГ мембрани /прототип майбутшх барабашв 1 литавр/.

3 усвщомленням сшввцшошення висоти 1 джерела звука почалось конструювання прототипу сучасного ксилофона: кшька дощин р1зноТ довжини розм1щуються на резонаторах, як! р!зняться розм1рами, але становлять едине шле.

Послщовшсть виникнення основних тишв музичного духового й ударного шструментарто уявляеться такою: спочатку ¡дюфони /використовуючи принципи,, закладеш в самому людському тш/, згодом аерофони, мембранофони.

Отже, в епоху первюно-общинного ладу сформувались майже вм основш р!зновиди музичного духового й ударного шструментарто. Деяю з них, переважно щюфони 1 меншою м1рою аерофони, досягли значного р1вня, досконалосп. За перв1сно-общинного ладу вже склались три основш, наявш Г дотепер, р!зновиди духового шструментарто, яю поступово шдив!дуал!зувалися за принципом звукоутворення, як флейтов!, язичков1, мундштучш. Найбшып широко представлен! флейтов1, виготовлеш з гастяних 1 очеретяних трубок. Тх кшька тишв, як правило вони продовгувап /тримаються попереду у вертикальному положенш, под1бно до гобою чи кларнету/ або поперечш /передбачаеться горизонтальне положения/. Принцип звуковидобуття однаковий: пов1тряний стовп, розгтнений гострим кутом стптки ствола, створюе пов1тряш коливання. На вщмшу В1д продовгуватих тишв ¡нструмента, у яких пов1тря безпосередньо вдувалося у вщкриту частину ствола, поперечш мали спещальш отвори для вдувания повкря. Цей отв1р розм1щувався збоку, що 1 зумовлювало горизонтальне "поперечне" положения флейти. Паралельно з флейтовими ¡нструментами шзнпне виникають Тхш язичков1 рвновиди - далега прообрази гобоя, кларнета, фагота. Вщ флейтових вони в1др1знялись тим, що коливання пов1тряного стовпа вщбувалось завдяки в1брац1Г натягнутоТ пластинки /"язичка"/, яка "збуджувалась" за рахунок сили видиху виконавця. 3 часом формуеться ще

одна трупа шструмент!в, у яких коливання пов!тряного стовпа "збуджуеться" тшьки певними рухами губ1в виконавця. Це були предки сучасних мщних ДУХОВИХ "муНДШТуЧНИх" 1НСТруМСНТ1В. 3-П0М1Ж НИХ рОГОВ! ШСТрумеНТИ, К1СТЯШ з конусопод1бним каналом I здебшьшого вигнуто'1 форми виявились прообразами спмейства горшв. Прям1 цилшдричш стволи поклали початок амейства труб. Певна р1ч, так! первинш знаряддя звукоутворення не можна ще вважати музичними шструментами. Вони пов'язаш з бшыи шзшм етапом у розвитков! людства, свщчать про видшення мистецтва як особливост! форми суспшьно!" свщомост людини з и первюно-общинним синкретичним св!тобаченням I формування специф1чних музично-художшх уявлень. Початковий етап розвитку людства характеризувався тшьки ужитковою звуковою д1яльшстю шумового характеру /шзшше - сигнальною/, вплетеною в трудов! процеси й мапчш обряди. Разом ¡з подальшим освоениям дшсност!! розвитком мислення первюноТ людини звуковиробництво все бшьше еволюцюшзувало. Впорядковувався ритм, усвщомлювались звуковисотш сшввщношення, кристал!зувались примтиж звукоряди. Вщповщно змшювались I "музичш" знаряддя. Виршальним поштовхом до !х удосконалення стало осмислення залежност! висоти звука В1Д розм!рш його першоджерела. В свош простШ форм! цей основний закон ¡нструментального буд!вництва м!г формульоватись таким чином: чим бтьша довжина трубки /у духових/, тим нижчий звук, чим коротша - тим вищий звук. Саме в такш комбшацн трубок р!зноТ довжини у духовому ¡нструментарн можна вбачати осмислений прийом утворення ранн!х звукоряд!в. На цьому грунт! з'явився один з найстародавшших шструменпв людства - флейта Пана, яку створено вже в епоху неолпу. Зпдно з давньогрецьким м1фом, Бог л!с!в ! пол!в, покровитель пастухов Пан пройнявся любов'ю до шмфи С!р!нкс. Н1мфа звернулась з молитвою за допомогою до р!чкового бога, ! той перетворив ТТ в очерет. 3 нього Пан зробив"солодкозвучну" флейту. Зв!дси й назва: «ршкс, або флейта Пана. Поряд з однорщним авлосом, с!р!нкс верховодив серед ¡нших !нструмент!в в обрядах, урочистостях, музичних змаганнях, у р!зного роду под1ях. Для нього складались окрем! твори.

Водночас намгтився й шший шлях зм!н у звуковисотних сшввщношеннях. Уже в глибокш давниш виникла думка про IX залежшсть не ст!льки в!д довжини трубки, скшь'ки в!д довжини пов!тряного стовпа, що знаходиться в н!й. Послщовшстю р!зновисотних стовп!в-трубок визначалась поступов!сть звуково!' шкали "флейти Пана. Поставало питания: чи не можна варповати флейту довжиною гкштряного стовпа в межах одшеТ трубки? Для цього слщ було тшьки просвердлити в нш отв!р. Закритий пальцем, цей отв!р не створював шякоТ д1"х, вщкритий - же отв1р забезпечував вихщ пов!тря ран!ше зак!нчення трубки. Вкорочений таким чином повиряний стовп зм!нював звук, шдвищуючи його тональн!сть. Так з'являлися голосов! /¡гров!/ отвори, як1 п!зн!ше стали конструктивною базою для духового шструментарш, особливо в дерев'яних шструменпв. Отвори з'являлись поступово, спершу в нижньому "кол!н!", а згодом сягали "вершини" !нструмента. Серед створених за перв1сних умов зустр!чаються флейти з чотирма-п'ятьма голосовими отворами ! в!дпов!дним

д1атошчним звукорядом. Голосов! отвори знайдено також на допотопних язичкових духових ¡нструментах.

Еволюцш флейтового амейства проходила через удосконалення мехашзму звуковидобуття. 3-пом1ж них в ¡дом! прим1рники ¡з спещально загостреним краем ствола: деяку трансформацию - з метою спрощення вдування - зазнае верхшй юнець повпропровщного каналу; виникають, зрештою, продовгувата флейти з мундштукопод1бним пристроем, що значно полегшувало звуковидобуття на ¡нструменть Якщо на простш, так званш "вщкритш" флейта повпряний стовп спрямовувався на край ствола виключно силою губ виконавця, то мундштукопод1бний пристрш значно спрощував цей процес. Верхшй кшець трубки доповнювався дзьобопод!бним наконечником, що зручно розм1щувався в губах виконавця. Внутршня його частина закривалась дерев'яною пробкою, залишаючи вузьку иплину, яка чкко спрямовувала видихуване пов1тря на сиешальний поперечний зр!з зовшшнього боку ствола. Цей мехашзм збер1гся в уах р!зновидах продовгуватих флейт упродовж усього становления инструмента.

У процеа дослщження було доведено, що становления 1 розвиток духового музичного шструментарио пов'язаш з загальним процесом розвитку украшсько! музично!" культури. Його зародження сягае сивоТ давнини. Однак'кристал1зац1я самобутшх нацюнальних рис ¡нструментального мистецтва починаеться у сповнену геро!'зму епоху визвольних рух1в ХУ1-ХУШст., коли в народнш практищ музикування склались усталеш норми шснетворення, виробились своершш прикмети стилю. Пзномаштш жанри народно!" музично!" творчост1 -шсня, танець, дума - стають життедайною основою розвитку украТнсько! профес1ЙноТ шструментально! музики, в тому числ1 й духово!'.

До суттевих чиннимв становления нацюнального музичного духового шструментарио сл1д також вщнести формування нових жанр1в /передуам опери I симфонн/, утвердження нового гомофонно-гармошчного складу, небувалий розкв1т в1ртуозного ¡нструментального виконавства, шструментальне реформування /головним чином духових шструмештв/ XIX стол!ття. Як засвщчуе наше дослщження, виникиення I становления музичного духового шструментарпо - це законом1рний процес еволюцп украТнсько! художньо! культури, який спричинився до генези ¡нструментального виконавства, з часом 1 до оркестрового.

У другому роздш "Гсторичш аспекта генези роговоТ музики" -дослщжуеться еволющя св1тового мистецтва нового часу, пов'язана 31 змшою сошальних та ¡сторичних умов. Близыисть таких умов у мистецтв1 породжуе певну сшльшсть стильового характеру. Музичний класицизм повсюдно залишався музичним класицизмом, а рамантизм - романтизмом.

Кожний народ вносить у загальний стиль епохи свою специфжу, зумовлену етнокультуролопчною своерщшстю сошально-юторичних умов розвитку мистецтва. Романтизм вщр1зняють не тшьки за його сощально-естетичною спрямовашстю, а й за нацюнальним забарвленням. Так складаеться нащональна своерщшсть стлыюго ¡старинного стилю, художня закономгршсть якого мае водночас ушверсальний та нацюнальний характер.

Причетшсть укра'шсько!" музично!" культури до свптшого художнього процесу пояснюеться, по-перше, безперервшстю ¡стор1!" украшського народу.

Становления й розвиток украУнського життя в його ¡сторичшй перспектив! слш розглядати у зв'язках з попередшми стад1ями, бо оргашчна зв'язашсть 1 тяглкть народного життя не перериваеться вповш ш при яких змшах 1 перелогах. Подруге, слщ мати на уваз1 безперервшсть украУнськоУ культурноУ традишУ. Нацюнально-кторичний хребет украУнськоУ культури один, але його ендогеина природа живиться також екзогенним /зовшшшм/ досвщом. Звщси - ¡стор1я украТнськоТ музичноТ культури постае не як наб1р розр1знених факпв, ¡мен 1 подш, а як цшсний сощокультурний процес.

Псршдом перших паростив нащоналыюго стилю у професшнш музищ для багатьох европейських народ!в було, як вщомо, Вщродження. Саме руб1ж XVI-XVII столпъ треба вважати початком нового, гумашстичного перкду украУнськоУ культури, своерщного украшського Вщродження, з яким пов'язане формування естетичного фундаменту також 1 для нацюналыюУ музично'У культури. Його змщненню в ХУП-ХУШ ¡епшттях сприяли й шип сощальш та щейно-художш фактори. Серед них видшимо таю два основш напрямки:

1.Паростки нащональноУ своерщност! професшноУ музики природно й оргашчно формувались на грушт естетичних запштв людей так званого третього стану, р1зночинно-мкького музичного побуту, нових форм м1щансько-св1тського, також ! дворянсько-салонного музикування. До того ж останне обслуговувалося насамперед цеховими музикантами -представниками перших виробничо-професшних об'еднань /на зразок ремюничих цех1в, про що вестиметься мова в наступному раздш нашого дослщження/, особливо поширених в УкраУш у ХУП-ХУШ стсшттях.

2. Кршацьга оркестри й ансамбл^ хоров! капели й музично-театральн! трупи в У крапп при помщицьких мастках з Ух новим, переважно л1рико-побутовим репертуаром ! галантною манерою виконання були типовими явищами нацюнальноУ музичноУ культури м!ст, як! зароджувались, хоча IX фундаторами 1 учасниками часто були музиканти - вихщщ з кр!пацького середовища.

Оркестри роговоУ музики функц!онують в УкраГш приблизно з другоУ третини XVIII столптя в маетках украТнськшх магнат1в. Наприюнщ XVIII стол!ття "своя" музика з'являеться не т!льки у заможних помщиюв, а й у тих, хто мав середнш достаток. Магната, кр!посники охоче витрачали частину прибутк!в на навчання кршаюв гр1 на рогових шструментах, щоб мати власний оркестр, який помножуе вт1ху в домашшх святкуваннях. Згадки про оркестри роговоУ музики наявш в багатьох спогадах того часу. На жаль, часто вони свщчать лише про ¡снування р!зноман!тних за складом оркестр!в, зр!дка про репертуар,! майже н!коли в них не називаються музиканти, серед яких були не тшьки першокласн! виконавщ, а й справжн! творц! музики.

У роздш зазначений вид шструментарм розглядаеться на приклад! одного з перших ! найкращих в УкраУш рогових оркестр!в, який належав Розумовським. Високий р!вень професюнашзму, сфера застосування, становище музиканпв, зрештою, широк! хронолопчш меж! Ух ¡снування 1 час найбшьшого розкв1ту - все це характерне для "великопанськоУ" доби розвитку кршацьких музичних колектив1в взагаль Дкльшсть оркестру Розумовсью започаткували в 30-х роках

ХУШ стсшття, коли сип реестрового козака з хутора Лемепп /Козелецького пов1ту Чершпвсько! губерн1У/, швчий придворноУ сшвацькоУ капели в Петербург! Олексш Розум став графом Розумовським.

У подальшому музична справа з роговою музикою особливо розгорнулась у молодшого брата О.Розумовського - Кирила, який волод1в численними маетками в УкраУш - в Батурин!, Козельц!, Почерк Яготиш тощо, був гетьманом УкраУни /1751-1765/.

Рогова музика в УкраУш виникла за умов пом1щицького побуту стих!йно. Щоправда музичний матер!ал для рогових оркестр!в був побудований частково на украУнських народних п!снях, через що рогов! оркестри, обслуговуючи досить широк! кола слухач1в, безперечно, вшграли роль пров!дника нацюнальноУ музичноУ культури. Вести ж мову про вплив рогово! музики на подальший процес розвитку укра'шського музичного мистецтва майже не доводиться.

ТретШ роздш - "Оргашзащя дшлыюст! музичних ¡нструменталышх цех1в в УкраУш" - присвячений доандженню ¡сторичних виток!в та становления укра'шського музичного цеху.

У перюд дедал! ширшого впровадження шструментальноУ музики у народний побут в украшських мютах, надшених Магдебурзьким правом, виникають ремкницью музичн! цехи. 1нколи такий цех об'еднував музиканпв ц!лого рег!ону. Цехов! музиканти супроводжували музикою розмаУп ¡гри й розваги, музично оформлювали родинно-побутов! свята. Можна припустити, що вони брали також участь у народних театральних "дшствах". Не без Ух впливу шструментальна музика запроваджена 1 у вертепну драму, що набула широко!" популярност! в р!зних верствах мюького й с!льського населения. Цехов! музиканти брали участь у домашшх святах, вони були зобов'язан! грати П1д час урочистих церемо1пй, зустр!чей ! провод!в почесних гостей.

В УкраГш братства утворювались • у тих мютах, як! користувались магдебурзьким правом, мали в!д литовських княз!в ! польських корол!в грамоти на право "вшьного самоврядування". На Правобережж! до них належали Льв^в, Кам'янець-Под!льський, Кременець, Житормир, Острог, Кшв та ш., на Л!вобережж! - Н!жин, Переяслав, Чершпв, Полтава, Гадяч, Стародуб, тощо. УкраТнсью м!ста одержали магдебурзьке право вже у ХУ-ХУН ст.

1сторичш в!домост! виникнення р!зних рем!сничих цех!в в УкраУн! датуються XV ст. 1снування музичних цех!в засв!дчуеться документальними даними лише з к!нця XVI ст. Спершу цехи виникли на Правобережж!, в Кам'янець-Подшьському (1578 р.), Львов! (1580 р.), мютечку Степан! на Волин! (1614 р.), а пойм у Л!вобережнШ УкраУн!: Полтав! (1662), Прилуках (1686), Стародуб! (1705), Шжин! (1780), Черн!гов! (1734), Лшсах (1765), Харков! (1780) тощо.

У дослвдженш чпко виявлено в!дм!нн!сть у функщях цехових музикант!в на Правобережнш УкраУн!, загалом вони розпод!лались за релтйною належн!стю. Так, музикантсышй цех у м. Степан! на Волин! частково належав до православного троУцького приходу, частково - до католицького костьолу (¡снував з початку XVII столгггя). Наприкшщ XIX столгггя в Степан! збереглися як дпоч1! старанно п!дтримуван! селянами общини 19 цех!в, серед яких був !

музикантський. Його правила зб^гаються з деякими пунктами лыивського статуту, а саме: на весшля, христини тощо обиватель мав запрошувати цехових музикант1в, яким за гру належала вщповщна платня. Запрошувати музикаьтв з шшого населеного пункту вважалося злочином. У Львову де значну роль у суспшьно-полггичному житп вшгравав католицизм, укра'шщ, як! хотши вступити до цеху, змушеш були "опапежуватись" (тобто окатоличувались).

Тому не дивно, що • в!ддш так звано!' сербськоТ музики у Львову який складався з мкцевих народних музикаттв, належав до католицького братства. Проте, як зазначено в давньому акт!, функцп цього братства були ¡ншими. Вони полягали в тому, що музиканти повинш були брати участь у свгтських народних забавах ! святах, адже музиканти сербського вщцшу, посполито назван!, а саме скрипал1, цимбал!сти, трубач! та шип Км под!бш, зобов'язувались грати весшля на звичайних !нструментах.

Як уже зазначалось, братства музикант!в д!яли за правилами, викладеними в статутах, яю опрацьовувались членами цех!в ! затверджувалися мгським урядом або, навпъ, королями чи гетьманами. Члени новостворених цех!в складали сво'У правила, спираючись переважно на вже ¡снукта статута музиканпв ¡нших м!ст, беручи соб! за зразок статута рем!сничих об'еднань шшого фаху. Тому в оргашзацшнш будов1 р!зних цех!в було немало спшьного. Головн! ж правила ! обов'язки члешв майже зб!гались у вах в!домих статутах. До нас дшшли статути музичних цех!в Львова (юнець XVI ст.), Киева! Л!ток (к!нець ХУПст.).

Свого розкв!ту музикантсьм цехи в УкраТш досягли в ХУП-ХУШ стол!ттях. Б!льш!сть з них об'еднувала й укра'шських народних музиканпв. Кр1м того, в Укра'ш! Д1яли польсью (у Львов!, на Волиьп) ! в!рменськ! (в Кам'янц!-Под!льському) музикантськ! цехи. До складу киТвського цеху, кр!м украшц!в, входили роаяни, а в XIX столт! також! евре!'. Цехов! музиканти були переважно мщанами, проте под!бн! оргашзащУ ¡снували й у м!стечках. Члени цех!в у них мало чим р!знилися вщ сшьських музиканпв.

Музикантськ! цехи вдаграли значну роль у розвитков! народно! ! профес1йно1 музики. Створен! ними зразки передавалися вщ одного покол!ння до ¡ншого. Удосконалювалась майстерн!сть гри на р!зного роду музичних шструментах. У середовищ! цехових братств виникали нов! форми музикування, виготовлялися р!зн1 види музичного шструментарцо.

У четвертому розд1л1 - "Становления духових та ударних шструмент1в в украшсыай оркестрово-виконавськ1й культур! XVIII - першо'1 трстини XIX стол1ть" - простежуеться розвиток духовоТ !нструментально1 музики пов'язано! з загальним процесом становления украшськоТ музично! культури.

XVIII стол!ття залишило в1дбиток на терен! свш)во1 ¡сторп як пер1од стр!мкого розвитку й поширення оркестрово-виконавсько\' культури в Захщнш Свроп!, в як1й оркестри, !нструментальн! капели, оперн: театри продовжують д!яти при дворах коронованих ос!б, представник!в дворянства й вищого духовенства. Зрозумшо, що така ¡нтенсивн!сть культурно мистецького життя не могла залишитись осторонь сх!дноТ частини Свропи, зокрема Укра'ши, де серед представник1в елкарних верств суспшьства виявлявся великий !нтерес до музики. Повсюдне усталювання нових суспшьно-громадських в!дносин сприяло

демократизащУ культурного життя, яке зосереджувалось здебшьшого в украУнських глистах. Вщкриваються мюьк! театри, все бшьше влаштовуються публ1чш виступи оркестр1в. Поширення концертноУ справи сприяло появ! по\пщицьких капел. :

У р!зних писаних джерелах ХУШ-першоУ половини XIX столггь можна В1днайти свщчення того, що в украУнському мкькому побут!, кр1м, сказати б, хатнього звучания, величезну увагу придшялось музищ, яка звучала на вшьному пов1тр1 шд час рвних багатолюдних святкувань, гулянь тощо. Такими були р1зш процес!У, супроводжуваш шструментальною музикою, оформлюваш як ефеюгивне видовище, коли учасники, зодягнеш у незвичайш костюми, простуючи вулицями, несли Л1хтар1, хоругви, зелен! гшки тощо. Враховуючи великий емоцшний вплив под1бних видовищ на населения, духовенство систематично влаштовувало пишш релтйш процес1\' по местах.

Всупереч заборош католицькоУ верх1вки под1бш процесГ! провадили й православш братства. У Львов! в них брали участь нав1ть школяр!. В Киев! вщбувалися урочист! походи студенев КиТвськоТ духовно!' академГ!, як\ граючи на духових ¡нструментах, проходили через усе мюто- вщ ПечерськоТ лаври або Софшського собору на Подщ до Братського монастиря - у вербну суботу 1 перед ¡спитами.

Вивчаючи мистецтво Т1еТ доби, натрапляемо на вщомосп, як! засв1дчують ¡снування у тод1шшх панських мастках кршацьких шетрументальних 1 вокальних капел, театр!в, балепв. 1х творчють, долагочи станош бар'ери, благотворно впливала на музичш смаки "вищих" верств населения. Постшне звучания народно!" музики, п!сн! в побуп створювала ту атмосферу, в якш зародилося ! пот!м розвивалося нацюнальне профес!ональне музичне мистецтво. Кр!м того, музика з панських поко'Тв, хоч ! дуже обмежено, все ж проникала в "нижч!" верстви населения! засвоювалась ними.

У тш нескладнш музиц! своер!дно поеднувались жигтедайш компонента. В УУ масовост!,'В-насиченост! нащональними стильовими засадами крилася одна з пл!дних передумов майбутнього штенсивного розвитку украУнськоУ професшноУ шструментальноУ музики.

Кртацьм шетрументальш капели вшграли немалу роль у становленш музичного профес!онал!зму в УкраУн!. Кршацьга оркестри, що виросли на нездоровому грунт! примусовоУ панськоУ забави, стали не ильки поширювачами росшського шетрументального виконавства, а й осередками без!менних творчих :проб, особливо в д!лянц! вешяких шетрументальних перекладень народних ^¡сенних багатств.

1сторична минувщина залишила нам у спадок величезне розмаУття духового музичного !нструментар!ю. В!н широко використовуеться в музичному побуп, у [грофесшно-самод!яльному й камерно - академ!чному мистецтв! у вигляд! :ольного, ансамблевого, оркестрового виконавства. Створено науково-теоретичну 5азу методичного забезпечення у вс1х ланках музично"! осв1ти ! творчий композиторський потенц!ал.

Духове шструментальне' мистецтво - це, без сумшву, могутнш заел б художньо-естетичыого виховання, невичерпне джерело зростання духовност! народу, його музичноТ культури.

Для неупередженого погляду Укра'ша в наш час, мабудь, чи не найбагатша в евт кра'ша щодо р1зномаштнос"п музичного шетрументарто. Кобза, бандура, цимбали, торбан, басоля, коза, козобас, фршка, сошлка, сурма, тремб!та, бубон, бухало, шип духов1 й ударш шетрументи з давнини т1сно пов'язувались в Украш! з музичним побутом укра'шського народу, вщображали його життя й культуру упродовж вшв, ¡сторично настшьки нерозривш з життям, що, хоча й мають певш аналоги в шетрументарп шших народ1в св1ту, та проте ш в кого не виникае сумшву стосовно IX украшськоТ генези й оригшального розвитку. Народ сам створюе ш шетрументи, виражае ними найглибпп, найпотаемшил почутгя й думки.

Ведучи мову про музиканта, який виконуе що-небудь на духовому шетрумени, то найбшьше уявляемо соб1 оркестр з його яскравими тембровими \ диналичними забарвленнями. Багатоголосий хор становлять виконавщ на р1зних язичкових, дерев'яних, мщних та ударних шетрументах. I жоден рвновид оркестру - симфошчний, камерний чи народних шетрументт - не обходиться без участ1 духових I ударних шструме1тв, як1 входять до складу р!зних камерних ансамблт, можуть бути однорщними, тобто чисто духовими, I змшаними з1 струнними, клавшними, ударними та шшими шетрументами. 'Гам колективи дштали значного поширення як ! у серйознш класичшй, так 1 в естраднш та народнш музищ.

3 розвитком професшноТ музично! д1ялыюст1 значения кршацьких оркестр1в, шетрументальних капелш, хор1в, театр1в у мютах поступово звужуеться. Особливо це стае помкним у 30 - 40-в! роки XIX ст. На змшу кршосним музикантам усе частше з'являються "вшьш" артисти. Спочатку в концертах I в театрах одночасно виступали як перни, так 1 друп. Помещикам вигщшше було менше платити вшьнонайманим музикантам, ашж утримувати постшний оркестр. Склад "дв1рсько1 музики" збщнюеться, немало колектив1в розпадаються, найбшыл квал1ф!коваш виконавщ йдуть до мкт, стаючи шеля скасування кршосного права "вшьними" професюналами.

П'ятий роздш "Нацюнальний духовий та ударний шетрументарш як домшантний зааб укра'шського музичного стилеутворення" - присвяченнй розглядов! особливостей нащональних духових та ударних шетрумен^в у контекст! украТнсько! музично! регюнашетики.

Становления 1 розвиток нацюнального духового та ударного шетрументарш в украТнськш оркестрово-виконавськш культур! охарактеризовано трьома стратиф!кац!йнимй, тобто культурно-просторовими розшаруваннями, як! сп!в!снують ! взаемод^ють у музичному жита укра'шського суспшьства. Перший найменший за обсягом шар культуротворчост! грунтуеться на украТнськш нац!ональн!й художн!й традицн у сфер! духовного шетрументального мистецтва, його гомогенному творенш, штерпритацн й засвоенн!. Другий шар - це вся музично-шетрументальна культура, що твориться й побутуе в У крапп... На цьому р1вн1 художнього життя функц!онуе ! укра'Тнська шетрументальна культура та

¡нструментальна культура нацюнальних меншин УкраТни. Трете, найбшьшого рад1усу концентричне коло культуротворчоеп - це музично-шструментальний всесвгг минулого й сучасного в усьому його жанрово-видовому розмаггп, що становить реальний модус культурного життя УкраГни: це ва музично-¡нструмснтальш здобутки св^ту, яю вросли в культурний досвщ УкраУни ¡, отже, становлять показник пол1еттчност1 культури украУнського суспшьства.

Провщнога галуззю музичного мистецтва слугуе ¡нструментальна музика, яка пов'язана з народними звичаями й обрядами. Музичнйй ¡нструментарш дослщжуваного нами регюну - Гуцулыцини - характеризуеться значною р1зномаштшстю I своерщшстю. За основними ознаками /джерелом звука/ цей ¡нструментарш бувае чотирьох груп: ¡дюфони /самозвучш/, мембранофони /перетинков^, хордофони /струнш/, аерофони /духов1/.

Духов1, як 1 ударш, ¡нструменти за часом свое!' появи належать до найдавшших. Першими духовими шструментами стали р1зш предмета, на яких можна було' в1дтворити музичний звук: роги й порожнисп юстки тварин, раковини молюсюв, труски з очерету й ¡нших рослин, з яких легко видаляеться серцевина.

Справд1 глибинне й всеб1чне вивчення украУнських народних шструмент1в пов"язане з ¡менем основоположника украУнськоТ класичноУ музики Миколи ЕНталшобича Лисенка. В 1874 року вш опублкував велику статтю "Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и, песен, исполняемых кобзарем Вересаем", яка вийшла окремим виданням у 1955 рощ. В цш пращ якнайбшьшу увагу дослщник зосередив на ретельному розпшад репертуару Кобзаря О. Вересая. Вщомостей про народну ¡нструпентальну практику в статп обмаль. Тому М. В. Лисенко вважав за потр!бне докладно описати лише бандуру, та щею статтею було покладено початок широкому науковому дослщженню украУнського народного шструментарш.

'У цьому р'оздш дано також деталышй анал13 конструкцш обстежених нами зразюв духових 1 ударних ¡нструметчв, представлених у МузеУ народноУ арх!тектурй й побуту УкраУни: боймвських, гуцульських, верховинських, буковинських 1 подшьських ¡нструментсв. Колекщею нацюнальних духових 1 ударних музичних шструменпв Музею народноУ арх!тектури й побуту УкраУни в М1ст1 Киев1 з1брано впродовж останшх десятшпть. Ця колекщя нал1чуе понад 600 одиниць, охоплюе вс1 ¡сторико-етнографшт репони, а також типолопю народного музичного шструментарш УкраУни, вщображае р1зш етапи його розвитку. До зб1рки увшшли ¡нструменти р1зноУ складностс - глиняш свистунщ, в1вчарськ1 й мисливсью р1жки, калатала, деркач1, фуркала, пищалки, сопшки, паступп труби.

Народний ¡нструментарш - це одне з вщгалужень традицшноУ культури, його витвори р1зн1 за формою, звучаниям, озлоблениям /р1зьблеш, розмапьоваш, оздоблеш ¡нкрустащею, ¡нтарскю/. Як \ ва шшггалуз1 декоративно-ужиткового мистецтва, народний ¡нструментарш засвщчуе непбиякий мистецький хист нашого народу.

Найдавшпн знахщки на територ1У УкраУни - це музичш ¡нструменти, виготовлеш з юсток тварин; це також глиняш свистунщ з кам'яного вшу I доби

бронзи. Можна з певшстю стверджувати, що в минулому вони виконували ритуально-мапчну функщю, а згодом 1 суто музичну.

Кожний тип шструмента представлений численними р1зновидами /за технолопею виготовлення, формою, конструкщею, звучаниям/. Серед духового шструментарш немало р!зновщнв сопшки /деншвка, флояра, дудка, очеретянка, скоавка, свиршь/. Кожна така колекщя дозволяе простежити, яю ¡нструменти поширювались у тш чи ¡ншш мюцевосп. Наприклад, на сошлщ й бубш, грали по всш УкраТш; тремб1та, флояра - де музичш духов! ¡нструменти суто карпатського краю.

В усш Украин вщома "троТста музика" - з трю музиканив у р1зному склада проте неодм1нно ¡з скрипалем. У наш час, особливо в Схщнш УкраТш, "тро'Тсту музику" нерщко заступае баяшст, замкть сопшки використовуеться кларнет.

До колекцшних шструменпв музею належать духов1 й ударш: трембгга, цитри, сопшки, в1вчарсью роги, флояри, скосшки, кози, кувищ, денщвки, окарини, теленки, сурми, труби, дудки, р1жки, очеретинки, зуб1вки, дуди, бугаУ, дуб1вки, свиршь, флейти, кларнети, дримби, колядницью дзвшочки, калатала, деркач1, фуркали, бубни тощо. Багато з цих шструменпв до сшьського музичного побуту переходили з мюького.

Музей створив персональний наб1р музичних духових 1 ударних шструменпв. Тепер ус! таи надбання слщ розглядати через призму творчо! майстерносп окремих майстрцв-одинагав 1 фабрик музичних шструменпв.

Народний музичний шструментарш м1г бути типовим для певного репону, та сам по соб1 ще не обов'язково виступае виразником репонального колориту. Вар1антш р1зповиди майже кожного з названих народних шструменпв з бшьшими чи мёншими модифшацшнии в'щхиленнями, як правило, власпш й для ¡нших сусщшх 1 бшып в1ддалених одна вщ одше! етнограф1чних зон. "Ильки в поеднанш з типовими стйЛьовими особливостями мелосу 1 виконавськоТ стилютики певного репону народний музичний шструментарш стае невщ'емним атрибутом музично!" ¡, частково, вс1е"1 Духовно! культури конкретного етносу.

Таким чином, уЫ ''риновиди укршнського нащонального ., духового шструментарш за !'х звуковидобутгям дощльно подшити на три основш групи: 1/ амбушюрш - р1Г, трембиа, сакс-горни; 2/ свистяч1, або лаб1алыц - сопшки, р5зномаштш свистки, зуб1вки, теленки, флояра; 3/ язичков! - волинка, дримба, сурма, луска, деяю р!зновиди тремШти 1 гуцульського рогу, а токож р1зномаштш губш гармошки. Можна зробити висновок, що духовий музичний шструментарш Укра'Тни р1зномаштний за сво!'м складом 1 функщями. Вш охоплюе досить значну кшькють р1знозвучних за своТм характером шструменпв, яю виготовлялись як самими виконавцями, так \ майстровим способом. Як музичш ¡нструменти використовуються також р1зн1 предмета, що мають природне походження чи утилларне призначення. Музичний духовий шструментарш, зокрема традицшний, пов'язаний з ¡стор1ею, звичаями й обрядами того чи ¡ншого етносу, виступае виразником його духовно!" 1 матер1ально!" культури, задовольняючи художньо-естетичш 1 практичш потреби. Народна термшолопя на позначення музичних духових шструменпв вщображае конкретну ¡сторичну, мовознавчу 1 ¡нструментознавчу ¡нформацпо пе!' чи шшо! етшчность

Наявний матер1ал про шструментарш Украши та його функцюнальне застосування в р1зних формах музикування засвщчують высокий р1вень духового й ударного музичного мистецтва, багатограншсть його змюту. Жанри й форми цього мистецтва штенсивно розвивалась на народнш ochobî, як i вся нацюнальна музична культура украУнського народу.

Результати проведеного дослщження тдведеш у загальних внсновках.

1. 1сторичний перюд формування украУнськоУ музично'У культури умовно можна подшита на два велию етапи. Витоки ïï сягають глибокоУ минувшини. Уже в прадавню епоху зароджувались початков! форми ансамблевого i сольного музикування, формувались i в основному сформувались yci прототипи сучасного духового шструментарш. В епоху середньов1ччя розвиток шструментального виконавства обмежувався духовенством, переважно культивувався побутовими формами музикування. Значне пожвавлення цього процесу в Захщнш Сврош стало noMÎTHe в епоху Вщродження, що не змогло не позначитись й на розвитку музичного духового мистецтва i в Схщнш УкраТш, де музикування зумовлювалося зростанням мщанськоУ культури, появою нових форм свггського музичного життя. Основу багаточисельних ¡нструментальних ансамбл1в створювали р1зномаштш види старовинних духових шструмештв: поперечш i продовгуват1 флейти, поммери, пгалмеУ, бомбарди, цинки, труби, сурни, тромбони i т.д. Проте спещальних napTift не було створено для кожного з шструмештв.

Початком другого великого етапу в розвитков1 европейськоУ музично'У культури виявилось ХУИ столтя. 3 розмаУття художшх явищ цього перюду окремо видшяються трактата француза Mapi Мерсена (1588-1648) "Harmonie Universelle" (1637) й шмецького музиковиконавцяяя Афанаая Kipxxepa (16011680) "Musurgia universalis, sive ars nagna consoni et diissoni ets" (1650) (обидв1 ripaui створено латинською мовою). Саме щ творпшя, на нашу думку, найбшьше вплинули на подальший шлях европейськоУ шструментально-духов1 культури. Мерсенн, монах ордену мпортв" у Париж!, був досить високоосв1ченою пюдиною. KpiM музики, bîh займав'ся фьтософ1ею й ф1зикою, опубл1кувавши з цих цисцишнн велику кшьюсть наукових праць. "Harmonie Universelle" (об'емом эшьше 1800 cTOpiHOK з багаточисельними шюстращями й нотними прикладами) привернула до себе велику увагу. В спещальному роздЫ цього дослщження ^'Iraite des instruments") подано докладний опис музичних духових 1нструмент1в гпохи, Ух конструктивш й акустичш особливост1, TexHÎKy гри, умови використання й побутування. Досл1дження цього французького вченого уже вщображае новий :тушнь, досить глибоку еволющю в музично-шструментальнш культур^ зхоплюе своУм анал1зом струнш шструменти - лютню, птару, цитру, арфу, тсалтср1ум, трумшейт, клавшш шструменти - регал, манихорд \перв1сна назва клав1акорда/ i духовий шструментарш. OnucoBi характеристики названих ¡нструмештв частково повторюють ochobhï думки дослщження Претор1уса, що цшком законом1рно, бо обидв1 npaui близью за часом. Однак кшька важливих, узагалыпоючих думок Мерсенна суттево доповнюють св1дчення його шмецького топередника. Визначаючи функщональну активность шалюмо, як попередника кларнета, Мерсенн детально описуе цей народний духовий шструмент, ¡шоструючи його об'емними унаочненнями. Ширше й докладшше, шж

Претор!ус, вш ¡люструе сво!' \пркування, висновки досить переконливим] ашпкатурними таблицями, наводить ¡люстрацп р^зних груп флейтови: шструментш /подовжноТ, поперечно! флейти, флейти Пана/. Незвичайно ощнн свщчення про первкний генофонд гобою належать Мерсенну, який першим шструментознавщв фшсуе /до того ж не тшьки в словеснш форм1, але ] граф!чним способом/ факт перетворення шалмея в гобой. Також уперш дослщжуеться досвщ загальних акустичних закошв Ымейства труб. Кр!м того, дослщженнях названих авторов грунтовно характеризуються й шин амбушюрн шструменти: роги, тромбони, серпенти, а також язичковк волинки /корнамузш бомони, фаготи, куртади, гобо! де Пуату.

2. До найдавшших зразюв музичних шструменив, виявлених на територ! УкраТни, належать сопшки найвщцалешших вщ нас епох. Спадщин; схщнослов'янських племен, культурш впливи сусщшх народ1в 1 надбанн давньокшвсько!" доби стали важливими складниками культури Давньо!' Рус1. Ц| була знаменна епоха в культурному розвитков! схдаих слов'ян. Розвинувс своерщний арх1тектурний \ живописний стиль високого ршня, досягли р!зн! вид! ужиткового мистецтва й художнього ремесла. Поступово створюеться народ» мистецтво скоморох1в. У стародавнш укра'шськш лггератур! й образотворчом; мистецтв1, в народних тенях 1 казках усе частше заявляе про себе образ творчють народного професшного музиканта, актора, скомороха, умшьця I виконавця музичних витвор1в на р1зних народних ¡нструментах, серед яких ус частше використовуються й духов! шструменти.

3. Виявлено особливосп еволюцн духового шструментарпо, щ( застосовувався активно й досить р!зномаштно: в придворному ж игл Кшвсько Рус1 духова музика супроводжувала р1зш придворш церемони, звучала у багати: домах, на врочистостях боярства 1 багатих купщв. Кшвсьет княз1 насолоджувалис; не тшьки грою власних умшьщв, яю користувалися р1зними музичним) шструментами, але й запрошували шоземних музиканта, що пршжджали В1зантп, з шших кра'ш. Вважаеться, наприклад, що вже згадувана знаменит; фреска Софшського собору в Киев1 зображуе групу музикаттв-шоземщв, бо деяк з них тримають у руках захщноевропейсьга шструменти середньов1ччя. Сере, них - духов! шструменти, поперечна флейта, яко! не було в арсенал! давш: украшських народних шструметтв.

Духовий шструментарш Кшвсько!' Рус!, його функцюнальне застосування : р!зних формах музикування засв!дчуе високий р!вень !нструментально-духовоп мистецтва, вс!е! давньорусько! музично!" культури, багатограншсть яко!', и зм!ст жанри й форми штенсивно розвивалися на грунт! народно!' творчост!, склавши т; життедайну основу, на якш ! розбудовувалась у минулому украшська музичн культура.

4. Пер!од ХУ-ХУ1 столпъ позначений виконавством на духови; ¡нструментах, що розвивалось обмежено, лише в окремих формах. Мистецтв< скоморох!в р!зними способами випснялось з музичного побуту, ставало все бшьы небажаним для свггських ос!б, в творчост! скоморох!в висм!ювалис] представники правлячих верств населения. 1нколи !х виступи безпосередны призводили до активних д!й народних мае проти сво!'х властей.

5. Сшввщношення традищй використання духового шструментар!ю в XVIII стол1ття вщзначалися своею складшстю, а в багатьох випадках иавкь суперечливштю, оскшьки з одного боку, продовжувався розкв!т фонду духових шструмен™, з'являлись HOBi i'xm розгалуження, а з ¡ншого, особливо наприкшщ столтя, помшю посилювалась шструментальна реформа. На змшу численним, застаршим типам шструменпв з'являлись бшып удосконалеш, що ув]брали в себе кранц якосп своУх попередниюв. Обидва щ явища взаемопов'язаш, виступали складниками одного процесу, сшвГснували i нерщко перешптались одш з одними. Наприклад, бомбарди i поммери ще тривалий час-побуту вали поряд з фаготами, а шалмеТ - з гобоями. Утвердження поперечних флейт майже не збщнювало популярное^ продовгуватих флейт. 1нструменти функщонують паралельно. Бомбарди, поммери, шалмеУ актившше викорйстовувались в ансамблях вуличноУ 160 вшськовоУ музики; фаготи, гобо'Г- в опёрнйх i камерних ансамблях. I фаготи, i гобоТ могли сукупно використовуватис!; у вуличному, вшськовому музикуванш, а ix прототипи - в оперному. Корнети'одинаково застосовувались в обох сферах. Эб'еднання продовгуватих i поперечних флейт у межах одного' ансамблю ¡алишалось традицшнкм i впродовж усього XVIII столптя.

Проведене дослщження дало змогу пересвщчитись,: що багатогранна гволющя духових шструмеипв у сфер! народно!" творчосп, певна р!ч, не" могла не :прияти формуванню також i сольно-виконавського стйлю. Спйраючись на иродногпсенну творч1сть, визначилась системою художшх засоб1в певною Mipoio 1 виконавська майстершсть, формувався окремий генофонд украУнськоУ духовоУ зиконавськоУ школи з и емоцшним обширом i багатограшстю. Вже у XVIII ;тол1гп нампились основн! тенденщУ украГнського музично-виконавського чистецтва, закладено фундамент його генези в наступних столптях.

Основн! положения дпсертацн викладеш в наступних публжащях:

1. Нащональне духове шструментальне мистецтво украУнського народу /малодослижеш сторшки icTopi'i/. Монограф1я. - К.: Вид-во HAH УкраУни, 2000. - 324 с.

I. Духовий ¡нструментарш в icropii украУнськоУ музики //Наука i сучасшсть: 36.

наук, праць НПУ ¡м. М. -Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - 4.IV. - С. 311-320. 1. 1сторико-стильов1 джерела становления роговоУ музики. Професшна тдготовка фах1вц1в йищо'У школи в умовах оновленоУ парадигми освгги: 36. наук, праць //Проблеми сучасного мистецтва i культури. - Харюв: Вид-во «Каравелла», 1999: - С. 101-106. к Витоки народно!' Музики схщних слов'ян. Оргашзащя та зм1ст становления . ' професшногшдготовки в умовах нацюнально! системи освгги: 36. наук, праць. //Проблеми сучасного мистецтва i культури. - Харюв: Вид-во «Каравелла», 1999. -С. 117-126.

i. Становления рогового оркестру в УкраУш /Лстор1Я в школь - К.: Вид-во

"Етносфера", 1999. - № 6 - С.42-45. ). Реоргашзащя вшськовоУ духойоУ музики /Лстор1я в школь - К.: Вид-во "Етносфера", 1999. - № 10 - С.27-31.

7. Духова ¡нструментальна музика ! цехи музикантт в УкраТш //Науков! записки Тернопшьського держ пед ун.-ту ¡м. В. Гнатюка: Сер1я: Мистецтвознавство. № 2 (3). - Тернопшь, 1999. - С.80-85.

8. До проблем формування музичноТ ел1ти украТнсько! спшьноти //Актуальш проблеми ¡сторп, теорн та практики художньоТ культури. 36. наук, праць. -Вип.З.-Ч.П. - К., 1999.-с. 194-204.

.9. Питания походження 1 первкного розвитку духового ¡нструментарпо .//Науковий вкник НМАУ ¡м. ПЛ.Чайковського. Музичне виконавство. - Вип.5.

'-Кн.4.-К..2000.-С.136-146. ;

10. УкраТнсью ударш музичш ¡нструменти //УкраТнське музикознавство. Науково-методичний зб1рник НМАУ ¡м. Ш.Чайковського. - № 29. - К., 2000. - С.73-84.

11. Украшська культура XVI - XVII ст.(з ¡сторп музичних цех1в). //Духовшсть I художньо-естетична культура: Наукове видання. Miжвiдoмчий науковий зб1рник. - Т. 17. - К., 2000. - С.495-502.

12. Духов! ¡нструменти в кршацьких ¡нструментальних капелах "помвдицькоТ садиби" //Мистецтвознавство УкраТни: 36. наукових праць. - Вип. I. - К.: "Спадах", 2000.-С. 165-171.

13.3 ¡сторп музикантських цех! в в УкраТш (друга половина ХУИ-початок XIX стор1ччя) /Hoвi технологи навчання //Науково-методичний зб1рник. - Вип.26. -К.: НМЦ ВО, 2000. - С. 247-255.

14.1сторичш витоки цехово'Т оргашзацн пращ в УкраТш /Нов! технологи навчання //Науково-методичний зб!рник - Вип.27. - К.: НМЦ ВО, 2000. - С. 214-222.

15. Кршацью шструментальш капели в украТнськш музичнш культур! середини XIX ст. //Посвгг. (Наукове видання М!н1стерства культури 1 мистецв УкраТни, Украшського Центру культурних дослщжень, КНУКлМ). - .№1. - К., 2000. -С.109-115.

16. Сторшки з ¡сторп минулого нацюнального духового ¡нструментарпо УкраТни. //Вкник Держ академи кер1вних кадр1в культури ! мистецтв. - К.: ДАКККдМ, 2000. - № 3. - С. 38-44.

17. Кршацьш шструментальш капели в укра!'нськ!й музичнш культур! середини XIX столптя //Посвгг. - №2 - (Наукове видання Мшктерства культури 1 мистецв УкраТни, Украшського Центру культурних дослщжень, КНУЮМ). -К., 2000.-С. 189-200.

18.Роговий оркестр в контекст! нащональноТ своердаосп професюнальноТ музики. //Науков1 записки Терношльського держ пед ун.-ту ¡м. В. Гнатюка: Сер1я: Мистецтвознавство. - Вип1 (4). - Тернопшь, 2000. - С. 110-116.

19. Питания походження нацюнального духового ¡нструментарш в контекст! музичноТ укра'Тшстики //Науковий вкник НМАУ ¡м. ПЛ.Чайковського. Музичне виконавство. - Вип. 14. - Кн.6. - К., 2000. - С. 86-98.

20. Розвиток нацюнального духового ¡нструментального мистецтва кшця XVIII -початку XIX столт /Ястор!я в школ!. - №1. - К.:-Вид-во "Етносфера", 2000. -С.37-40.

21.1сторичн! критерп нацюнального духового ¡нструментального мистецтва в У крапп XVIII ст. //Науковий вкник НМАУ ¡м. ПЛ.Чайковського. Музичне виконавство - Вип.8. - Кн.5. - К., 2000. - С. 154-163.

Круль П.Ф. Генезис духового та ударного виконавства Укра'ши. - Рукопис.

Дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спещальшстю 17.00.01 - теория та icTopin культури. - Нащональна музична академ1я Укра'ши ¡м. П.Г.Чайковського. КиТв, 2000.

Дисертацшне дослщження зумовлене потребою теоретичного осмислення проблем генезису духового та ударного ¡нструментарто в Нащональнш музичнш академп Укра'ши ¡м. ПЛ.Чайковського, який випливае з cbítoboto ¡нструментознавства. Внаслщок вщносно недостатньоТ вивченост! украГнського оркестрового виконавства на духових та ударних шструментах склались pÍ3HÍ точки зору на це явище художньо! культури, що, безумовно, не сприяе виробленню певних наукових критернв.

Питания походження i первюного розвитку духового та ударного музичного ¡нструментарто надзвичайно суттеве як для icTopií музики, так i для музичноТ культури взагаль

Духовий та ударний музичний ¡нструментарш, становлячи ощнне музично-[сторичне джерело впродовж усього розвитку icTopi'í музичноТ культури, особливо поманим у цш функцн саме на початкових стад1ях свого розвитку при повнш вщсутност! нотного запису i цшоТ науки шших музично-шторичних джерел.

Наявтсть серед знайдених археолойчних метер1ал1В /починаючи з епохи палеолку/ численних останюв духових та ударних музичних шструмент1в суттево полегшуе з'ясування першопочатюв музичночсторичного розвитку, як i ¡агальнокультурний ршень цього давнього перюду в icTopi'í людства.

У дисертацп формування i розвиток професшного духового i ударного музичного шструментарш вперше розглядаеться в його сукупносп, noBHOTi ¡в'язюв i сшввщношень, з урахуванням принципу глибинно'Т сощально-шторичноТ ¡умовленост: bcíx nponecÍB, 3míh i зрушень у сфер! музичноТ культури Укра'ши.

Вивчення пшшв генези духового музичного мистецтва Укра'ши вщ тайдавнших його витою в вимагае пошуку i узагальнення р1зномаштних ^актолопчних даних. Рукописш i друковаш першоджерела, мемуарна л1тература, юслщження i публшаци з icTopi'í побуту i культури украТнського народу, apxiBHÍ юкументи епохи палеол1ту, виявляють обширний матер!ал, який поеднав у co6i ¡елику кшьюсть рашше нев1домих фактчв. Це дозволило нам вияснити генезу 1ухового ¡нструментального мистецтва, яке в m¡py свого становления об'еднувало joroBi оркестри, "братства" i музичш цехи, мапстрацью оркестри,' вшськов1 эркестри Швобережного i Слобожанського козацтв, а також оркестров росшських голюв i гар1пзонних шюл, що знаходились на територи Укра'Тни, помщицьких )ркестрш, колепум1в, КиТвськоТ академп i Харювського ушверситету, вщдшень >ТМ, шкш i училищ при них, у становленш духового музичного мистецтва в /краТш i в кшцевому подсумку внесло багато нових свщчень до icTopi'í музичноТ сультури УкраТни.

Kjikwobí слова: генезис, ¡сторична типолопя, етнолопчшсть, ¡сторичш штоки i функцюнування, етнофольклорш джерела, ренесансш прояви, фбашзоваш паростки, стилеутворення, музична регюналютика.

Круль П.Ф. Генезис духового и ударного инструментальной исполнительства Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора искусствоведения пс специальности 17.00.01 - теория и история культуры. - Национальна? музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского. Киев, 2000.

Диссертационное исследование обусловлено необходимостьк теоретического осмысления генезиса духового и ударного инструментария I национальной музыкальной культуре Украины, который является логически следствием мирового инструментоведения. Вследствии недостаточно? изученности украинского оркестрового исполнительства на духовых и ударны> инструментах создались различные мнения на это явление художественно? культуры, что, безусловно, не содействует выработке определенных научны) критериев.

Вопросы происхождения и первобытного развития духового и ударногс музыкального инструменатрия необычайно существенно как для истории музыи так и для музыкальной культуры в целом.

Духовой и ударный музыкальный инструменатрий, составляя оценочны? музыкально-исторический источник на протяжениии всего развития исторш музыкальной культуры, особенно заметным в этой ипостаси именно на начальны? стадиях своего развития - при полном отсутствии нотной записи и целой наум других музыкально-историчеких источников.

Наличие среди обнаруженных археологических метериалов /начиная с епохи палеолита/ многочисленных останков духовых и ударных инструменте! существенно облегчает выяснение первоначал музыкально-историческогс развития, как и общекультурный уровень этого древнего периода в исторш человечества.

В диссертации формирование и развитие профессионального духового I ударного музыкального инструментария впервые рассматривается в егс совокупности, полноте взаимосвязей и соотношений, с учетом принципа глубоко? социально-исторической обусловленности всех процессов, изменений и сдвигов I сфере музыкальной культуры Украины.

Изучение путей генезиса духового музыкального искусства Украины о-отдельных его истоков требует исканий и обобщений различных фактологически? данных. Рукописные и печатные первоисточники, мемуарная литература исследования и публикации из истории быта и культуры украинского народ; архивные документы /с эпохи палеолита/ виявили огромный пласт материала который объединил в себе большое количество ранее неизвестных фактов. Этс позволило нам выяснить генезис духового инструментального искусства, которо( по мере своего становления объединяло роговые оркестры, «братства» у музыкальные цехи, магистрацкие оркестры, военные оркестры Левобережного 1 Слобожанського козацтв, а также оркестры русских полков и гарнизонных школ что размещались на территории Украины, помещицких оркестров, коллегиумов Киевской академии и Харьковского университета, отделений РТМ, школ \ училищ при них, в становлении духового музыкального искусства Украины, и I

конечном итоге внесло много новых сведений в историю музыкальной культуры Украины.

Ключевые слова: генезис, историческая тпология, этнологичность, исторические истоки и функционирование, этнофольклорные источники, ренессансные проявления, урбанизация, стилеобразование, музыкальная регионалистика.

Krul P.F. Genesis of the wind and percussion musical performance in Ukraine. -Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree 'Doctor of study of Art', speciality 17.00.01 - Theory and History of Culture; National Music Academy of Ukraine (named afer P.I. Chaikovski). Kyiv, 2000.

The investigation was conditioned by the need of theoretical interpretation of problems connected with genesis of the wind percussion instruments in the national musical culture of Ukraine, which is part of the world's study of instruments. Due to relative insufficiency of research dealing with Ukrainian wind and percussion orchestral performance there have been different ciews on this phenomenon of artistic culture, which make little contribution tu the working out of certain scientific criteria.

The problem of origin and primeval development of the wind and percussion instruments is vital for both the history of music and musical culture in general.

The wind and percussion instruments having been an evaluative musical and historical source throughout the history of musical culture ist most noticeable in this role at the initial stages of its development, which are characterized by lack of notation in music and science of musical and historical sources.

Numerous remains of wind and percussion instruments amond the archaeological finds (since paliolithic period) make it easier to Learn about the beginnings of musical and historical development and the level of culture of this ancient period in the history of human society.

The research describes formation and development of professional wind and percussion instruments in total, in the completeness of its links and relations, which has never been accomplished before, tahing into account the principle of profound social and historical conditionality of all the processes and changes in the sphers of musical culture in Ukraine.

Studying the ways of genesis of the wind musical art of Ukraine on the basis of its distant sources requires search and generalization of various data. Manuscripts and printed materials, memoirs, investiqations and publications dealing with the history of life and culture of Ukrainian people, archival documents revealed materials containing a large number of new facts, which help ti ascertain the genesis of wind instrumental art, combining in the course of its formation horn orchestras, "brothehoods" and music workshops, military orchestras of Left Bank Ukraine and East Ukraine cossacks as well as orchestras of Russian regiments and garrison schools of Ukraine, landlords' orchestras, those of colleges, the Kiev Academy and Kharkiv University, departments of Musical societies, and eventually adding many new facts to the history of musical culture of Ukraine.

Key words: genesis, historical typology, ethnology, historical sources an functioning, ethnic and folklore sources, Renaissance features, urbanization, styl creation, musical regionalism.