автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Государственная традиция в украинской зарубежной исторической науке 1945-1991 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Государственная традиция в украинской зарубежной исторической науке 1945-1991 гг."

НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРАШИ ШСТИТУТICTOPIÏ УКРАШИ

rrs OS

í . -.3

; ;.. . '

Яоь Олексш Ваокльович

УДК930.1 (09)

Державницька традиц'ш в укрз'жсьюй заруб«жн|'й ¡сторичшй Hsyqî 1945-1991 pp.

07.00.06 - кпорюграфш, джерелозшвство та cricuianwri юторичж дисцишшти

Лвторсфср.тт дисертацп на чдобуття паукового сггуиеия кандидата ¡сторичних наук

Киш - 2000

Дясерташею с рукопис.

Робота викояава у гшд1п» украшсько! кторюграфп 1яст»туту icTopii Укра'ши HAH Укра1ик.

Иаукоенй кер!аинк: доктор ¡сторнчних наук, Заслуженвй Д1яч науки i техники YtcpalHM П1НЧУК Юр]й АкатолШовнч, завщувач вщдшу украТнсько! ¡сторшграфй 1нетнтуту ictopU Укра!нв HAH Укра1ии

Офщшн! опокентн: доктор кторичних наук, професор КОЛЕСНИК Вйстор Федорович, професор кафедрн дааньо! та ново! icTopii Украшя Киюського иацшналыюго университету ibteui Тараса Шевченка

кандидат ¡сторичних наук, доцент СТРЕЛЬСЬКИЙ ГеннадШ Вячеславович, доцент кафедр и ¡сторй слов'янських народи Нацювального аедаюшиого умаерситету in. М.П.Драгошанове Мшгстерства осени i науки Украшя •

Пров!дна усганова: 1истнтут укра1псько! археографй та джерелочнавства iu. М.С.Грушевського HAH Укра1ни

Захист вщбудеться п4$" ff &— 2000 р. о год. иа jaciflaHKi

спеша/изовано! вчено! ради Д 26.235.01 в Iiicimyri icropii Украшн HAH

Укра1ни (адреса; 01001, Кй1в-1, вул. М.Грушевського, 4)

3 двсертацкю можеа озвайоммкся у öißjiioieui 1нституту icTopii Украши HAH

УкраТня (адреса: 01001, Кн"и»-1, вул. М.Грушевського. 4)

Автореферат розкданий

"2jt 2000 р.

Вчекнй секретер спе^алиовано! вчеяо! ради, доктор ¡сторичних наук

Гуржм 0.1.

ЗАГАЛ ЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАШ

Лктуолкнсгь дослшжсння. Серед числен них проблем сустлыюго иг нву-кояого розвятку сучасност! 'нльне М1сце посщяе проблема град кий. Шц "тразкп!€:о" (В1Д лаПгаМш - передача) звичакио розуишоть передачу сусшльнг«, духовних ц!яяостей, «орм, погля.чв одикч гекерапи ¡шпому поколшню. 1<юл1 траднц|1 розглядають не ■¡¡льки як мехашз« сяздкосмносп суслшьиих вдаогин. зокргиа передач! сошаяьного досашу, з й як сяоср^иий слосШ для ащтворекия пев них ¡нештутш, норм, цшюстей, лешимшеть яких обгрунтовутисч факто«»Тх ¡снувзипя в ¡сторкчному мииудому. У вужчояу шачешп традицш розтлядають як свосршнйй вздень у постанови! проблем, Еисуне»лп шдход!в шодо засобш т& шляхов IX розв'язания. Генеза уявлень яро традишю » суса!льн1й лукц1 сягас певного ступенч розввтку ¡сгорнчно! свщомосп I поа'яадиа стгалншям поколгнь по рпнояаштинх зя'яэк.1в сучасного з мннулим. Траднцп вщ1грявзлк та вЫграють важлкву роль в ¡стсрн южного, народу чя крашн та входять до неодмшинх компонентов нацмнзльно! шеитичнояг Вони фшеують ссоблквост! га спсинф^у ¡сторичного розвитху сусшльства докал!зованого у час! й простор!. Традкцй еяравляють аязиачяяй вплиа на сошальне жяпя в його найр1зио-ман1тнш!их виавах, зокреиа на гуманпаряу сферу та науку. Вони псяо пов'язят ! з процесоы розяииу суспшьяо-поЛ1ТКчно1 та ¡сторнчн&1 дуихи, виступаючй «к формуюч! чннники П провщних иапрянпв I кодночас як джерело чкелеиянх суперечностен шзнавалыюго процесу. НерЁвноц]Ниа роль традицм на р(зннх етапах суспшьиого розвитку. Функаюкальне ярнзначеиня традиций коляваеться М1Ж збереженпям домшуючого у суспшьств! ¡демяого спядку та актуашзацкю пенного ¡сторичного досвшу, який прогягоа тривштго часу суя виткиеянй ебо вилучеиий з повсякдеиного вжнтку. Тому проблема траднпй набувас неабнякого значения та поширемня у суспшымй 1 науков1Й дуиш ял переходах етанах ¡сторичного розвитку. коли ззгострюються взленов|'дноси!1я «пж сучасшстю та мннувшяною . . *

Наприкшщ 80-х • початку 90-х рот XX ст. егкополггичнвй ренесанс народ!» Схщио1 Свроаи та сгворення нови* держав на терелах колишнъого Радянського Союзу спричияилися дэ кошуку нових .шлях!в, конструктивних шлходш ! евпоглядиих ор!€нткр!& розвктку, и» й зуыоаило повернення сусшльно! думки до проблем« ¡шиояальних тряднцш. Вяключна увага до градицм не г. вниятковою для Укршнн прн загальному погляд! на схщноевропейськик, постра;1яяс1Кий св!Т. Проте, в уераШському контекст! питания пов'язан) з. трздичшм»! набувають великого значения з отляду на но*дикция проблем, виргаених ьлродоаж Х1Х-ХХ ¿V. багатьма народами

1 Е Утопи* и П<"р з гг>,и,ск. ред. ,н посп'-'Л'^!? Н ^'Н-тикоеой -М.,15'90 - 456 с;

,'"тг.п;н В Траднш54 н нинс^<щи,Ч' ьтг.-.-'.л иг г ;; <а'8 неухи // Трад цпк н рейо-'рсции в ксторкн нсуги /* •.■тэ',':-яПП.ГЛягают -М,!5>9! -С 187-20-».- ''

(створекня 1 утверджения ' нацюиально! держаак, етнокультуриа самощентнфшшя, формувяиия гроиадянського суспЬьства, шсграшя у свпгову науку та ш.) з сучасними вямогзии сагового поступу. За таких передумов впляв нацюнальних традишй певпинно зростас I пошврюсться на ряд суспшьно-полкичних та гумаштарннх /¡исципл!». Одш дослвднки вказують на над»ирие захоплення трядвдяки!, ¡нип налпаки - на нерерватсть сиадкоекност! не тшьки в науш, але I а сусгнльс»в13. Деям науковш иштк розглядають градицюяшшы як важлнвнй чиниих розвитку сучпсно! у»ра1неы£о1 ¡сторюграфй та лщкреслюють кризовий характер иинииньо! ппнавапыю! сктуаш!'.

УкраЫська' ¡стор№граф1я впродовж тривалош часу розвивалася иа засадах самозберсження в уловах впливу шоетшчннх хультурних середоннщ (Росгёська та Австро-Угорська шпери, СРСР). Зазначеш чнкиихх сприялм розвитху ¡сторичних дослшжень у налрян! реконструкци безнерервкосл украшсыого ¡столичного процгсу. Спершу як ¡сторц етючво! слшьноти ("етнограф1чко1 маси"), пЬнние - як ¡стори з гнразиим под1пом на "держаакицш" та "аедержавницыи" всргади. За таких передуыоз процес форкувания украшсько! наукоао! традицй »¡дбувзася у напрямку национально! та егкокультурно! самощентифиащЗ. В:н об'сдауваа украЗнсьхих вчених з рпники з&садамн та принципами дослщження, се ¡то г ля дам н, полггичинми пергконашммк. Веяичезне значения для формувапия укра1нсько1 иауково) традицй мало ввсунеиня та обгруйтумння М.Грушевсьаик першо! нацшнап!.но1 "схеыи" ¡сторкчиого процесу. 1ишою щесю, що увшшла до анналт машонзлько"! науки, з яюю пов'язують становления держааницкиого напряму, була шея укр8шськэ1 державнот. У другш яоловкш XIX - перш¡й трегин! XX ст. теркшк "народ-ницький" або "державикцькнй начрям" вщображали реанщю ¡сторично) дуы&н не соцюкультурне середовище та умови, в яхих розгортався наукоанй процес. Воня фактично внрпняли генерал^зуюч! ¡де1 яаукавого розвитку, слрянованкть ппназально) ситуацй, вшдзеркалюваян перенос проблем та потреб гоючасного ухра!нського суспшьства на реконструшию вторичного ыинулого, висту пали як свосршн! рефлеш!, як1 фксувалн азасиовщиосннн мгж тодштою реальности та иннувшкнсю! 1дея самоспйиости безперервноси историчного процесу та щея нашональио! державно«! й свлали тематичну основу науюво5 тралицп, спершу в емирацмнм (1921-1939), а згодом - в украшсыпй зарубЬкшй ¡сторю1раф» (19451991). У теки* сп<шб украшсьжа неука поза межамн Украши фисуаала с зв'язок з нац1онально-культурною сладщкною, зокрема з . особливостяии п1знвзальнэ1 ситуацн та соц)охультурного. середовнща, ях1 склалися на час

а Колесккзс 1.1. 1стср|я науки чи культурн? Ь пошук« ново! параянгмн // 1с7орнчна наука на

пороз! XXI стощпя пщсуькм та пп'СП«ктивн Мат-лн Вс<у»у. наук кон ф (Харсш, 15-17 лнстонеда1995р) -Херк;э,!995. ■ С.46

1 Траднша 1 мм [КрушД сгш 'Гтнс^н', С.Бнстрнаьккй, АСрмс>л^н)со, О.Забу»жо, О К1хно, Б Ма>юхов] // Генеэа • 1994,1 -С.12-17."

* ГрндахЯ Н^-нс ¡сгорП УкраГнн- Формук^ннв мод^но! уура;нсько! нал! XIX-XX СТ№П* - К ,1906 - С. 10.

ем1грацй. ЦеЯ зв'язок маз гаЗгзнечкта спадховкть наукового процесу аа «шграцй, його печку сярямовашгть та змкт. Вщтяк прюрнтетке завдання вченях-ем!гранга полагало у створеш альтернативно! наукозо» продукца та пошнреш» нац!оналыю-держ8!»ниаьких ¡дей, гш булн заборонен! на батьхшщяш. Такан чином, а украШськш ¡сторнчк!« явуш традицщ виконуваля кшька фуякц!й: I/ сприяла хонсалиацй та об'едкзнню вчеяих для розробкв проблематики з кторИ УкраЬм, 'зожреып для вксуиепня национально! схемн ¡сгорвчяото ароцегу; 2/ ьяступала як охоронннй чияиик для збережеиня надональних свгсоглядних ор1ентир1в я умовах ¡нперсыссго та тоталитарного середовшца, а шзшие - в ¡нонац]оняльвому суспшьив! на ешгрецй та у дмспорь Водночас траднц1я аяступала I як конеервативкнй факюр, що часто перешкоджаа пошкренкю зде-Зуткт свюово! думки, новгшх штелекгуальнкх вплша в укра1яськШ заруб!жяш ¡стсркчша науц1. Проте, науковнй та суепшьний розвиток XX ст., зокрена иа ем1гра1п1 та у д1йспори внсував проблеии, як! аотребували кэзях засад для саого розв'яззчпя. Одняк, вщкнутн тредкцшя! пщходи було сладно через побутування проблем, як1 й «скликала IX до жнтгя, захрема через ыдсутшсть яацюнальио! держазн та спрнятлквнх соцткулмуриих умов розвнтку науки. Основш компонента, яй складшть проблему традицй а укрг!вськ1й зарубвкн1Й ¡сторшграф13 иожемо окреслитн в трьох пунктах: 1/"державянцькый сагдох" 2030-х рош, зокрвна його щейно-теоретична енздкоемнкть та творчзй дгаггзздз аякорястаяня в 40-80-1 рокя XX ст.; 2/ шелгктуальш { сопшкультурш передумоан та середовище, в яхнх вщбуваася процес наукого! тзорчост! тз ргалпан11 нашонально-державницьккх ¡дей; 3/ ¡сторихп та оснивш геперщ»! вчецих - носа та репрезентант цих щей.

Отже, актуалынегь тема дослдагення вязктл'аак;. китьком.а ¡руга.: а взземопов'язаних чнвккш: 1/ загальянм поворотом суспиыго": дуики пост-радянськвх кра?н до иацюпальнях цшиостей, важлнвою складовою яких г. держявш традвцИ; 2/ сучзсною шзна5»,длы10к> ситуац!е:-з в 1сгорич!пй наущ', яка хярактеря.чуеться, з одного боку повернеиням до нашоаальявх основ та ¡нтелектуалкно! спадщяии, а з шшого - штеграп.гсю до свпояо1 ¡сторшграфм; 3/ комплексен проблем пов'лзаних з вивчсиеяк, адаатащсю та введениям до «лукового об1гу "заборонено! спад^яги", до яхо! яалежить творчия доробок ¡сторкк1В-еми-ра»па та дослщни1:1в з украшс&ко! д1аспорв.

Об'сетом дасгпдокеЕкт с процес розвктку укра!ясьи1 ¡сторачноТ наука яа ем1фацй та в Д!аспор1 в уиовах' захщного ¡¡!телектухи»яого, етно- та соцюкультурввго середовшца.

Предметом досл1джения € держагницька традчщя (¡нтелектуальяий спадок, ¡сторики як його ноей, перелу?хоая та серадеаипе, в якоку погаирюва-лнея I ре&шуааляся на!понал!.ко-цгрж&аикцьк1 ще!). Т1 вплна на укряшський цауковнй процес натеренах «¡аспори.

?Гронолог!чи! та просторов! мема д»сертгц1йно1 рсботи йхоплюють аср>о'д 1945-19*^1 рр., який з одного боку е досгатк!м для виявлоякя спедкоемнэсп та

еволюцй шейно-теореткчких пщходв; з шшого - дозволяе простежити озиачеш зкшк за життя киадох покол5вь науковцш. Локал1зашя територ!альиих мех; диеертацй зумовлена осяоввкмн икцямн розселёнпя вчених-енкранти та розшщейвям яаукових товервгтв i шститушй: до 1951 р. - Ишеччина, Австрия та шин кра5яи Захцяо! Свроая, в 1.952-1991-pp. - Йашчиа Америка та Захвдна Серова.

< Основна мета дисертацгёиого дослщжения полягае у ввзначепш мкдя i рол! держааинцько! традицй в пауковому npoqeci па тереиая укра!нсько1 за-рубскпо! ¡сторюграфй друго! яоловини 40-х - початку 90-х рока XX ст. Доеягнення «ici мети серсдбачас розв'язання таких запдань:

•окреслити голов ni складов! штелгктуально! спадщнн» ¡сторвк1в держаакицького напряму ntpmol третнии XX ст.;

• виклгсти та вроаналцуватв основш пщходв ¡сторяшв з дшспора щодо ошяки "держазгшцыш! спадщиви", яка виявилися ¡пд час иаукових дискусш в 1945-1991 рр.;

»внсвгслитя со цсо культур ш та штелектуальш псредумози розввтку укра!ясько! заруб1жно! юторшграфй друго! половине 40-х - початку 90-х рокш XX ст.;

•внзн&чгпи та ¡нтерпретуватк сукупвють чишшш, як! зуновнли еволюцю науковнх погляд:в i зац^ззлень ¿сториш, репрезентант!» укра1нсько1 зарубшно! icrop нчноТ наукя, стосовно icropiotpaçi'iHoi спадщкии засновниш державиннького ваяряыу.

Мстодологш i метода. Дяссртац(й1:а робота виконава ка нетодолопчних загадал, пой'язанвх з загаяьиопауковимн принципами об'екгазпиу, ¡сторвзму, сбстсмиосп то д!алектичвого розуишяя ¡еторичцого процесу. Вони грукгуються иа вэсдааиш шжднсциплшарвхх а!дход!в, метод» i терышологй, заиозячеких, зохрена -з ниукозвавчкх дослщжень. В дисертацИ викоркстано ¡сторихо-îsopiï пильней, ¡сторико-геиетйчнкй, аробяенно-хронолотньй, тияолопчннй, С15тенко-фупкд)онгл,ний метедк доелщжеикя.

Дма'ргльна база дооЦджешиа ривошшюва. За жаироаою i г ы по-а адовом класкфиацкю вихорксташ джерела подшякпься: па ¡ядввадуяльш та колгктввш uosorpaijii, збфники иаукових статен, наачальш посЮкики, ciani, рецензн, бШй10фаф|чн8 котатки, газетш зьмпкн, некрологи, ювшенн) та бмграфии розвщки, евцкклопедл, б io граф nui словника, б1бл!ограф1ч ni покажчики та оглядб, довщаикк з окреимх иаукових галузгй та дксцянлш, матергалв та докуненти товаристз i ¡нститукш, •мемуйря, еиктеляр>п ывтершш, OKpeMi кеояублковга! ¡стор1ограф|чи( npa^i та ищготовч! натерianu до иих. Dons класкф1тгш в спкску вих1-рвстаи*х джергл! лнератури натак! oeiioaai групк: 1. Архыш джерела; II. Ilpaqi î украйсько! та шозгмнЫ ¡сторюграфи; III. СтудЛ з yspûînmôl iciopiï; IV. Нращ.з icîopil ухраЗнсько! euirpaqil та д1аспора; V. Iïpaui з cyuixîiSK naytoBKx галузей та дисциплин; VI. Енциклопедй, доащково-iaiopuaaiwui видзвкя та б1бл>отраф1чы1 ьокшкчнка. Остагш подшен! иа рад

пщгруп. Через вщсунисть фахових часопиаа упродовж тривалого часу публ^агпя науково! продукц» ¡сторимв иа ем1грац)1 та у л1аспор! здшснювал&ся в .иайр1з11омшитнш1их виданнях, зокремав перюдичшй пресь 3 огляду из зазяачев1 особливот в дисертащкнш робот! широко викорнстано матер!али перюдично! преси. Список вихорнстаних джерел та лггературн складаеться з 470 б15лшг-раф1чпих поэиц1й.

Наукова новизна днсортацП ввзкачаеться такими результатами дослщження:

• висвплеш та штерпретоваш пайважлня)Ш1 чилпихи, як! зум<ушлн еаолк>Ц1Ю лауковнх погляд!» ¡сториш, репрезентант укра^сько! зарубЬкно! ¡сторично! наука, стосовно ¡еторшграф!ЧНо1 спадщини предстааннш державницького напряиу 20-30-х роки XX ст.;

, •проанагпзова1п слецнф1ха та особлнвосп науково! «¡яльносп чотнрьах тенсрацш украшських ¡сторимв у л>аспор1;

• узагальнеш та систематизован» емп|ричн1 матер^алн стосовно розвнтку украшсько! зарубмио! ¡стор1ографн, зокреиа зроблено пор1яняльний анаш Д1ялыюст1 рЬннх генераагё ¡сторик1в у науковоиу процес!, в т.ч. б!0б1бл1йтраф1чних даннх (репоналышй розподш за шсцеи народженпя, освлга, сош&пьпкй статус, належшсть до певно! геяерацй, фахсйа спец|ал1зац1я) 193 ¡сторимв та дослщя1Шз суспйтьно-полггччнчх ! гу-маштарннх дисцишин з укра1нськоТ дшспора;

• проведений комплексний тали проблеме традвцн в укр&шськш зерубикшй ктсричнш науш, зокрема розгдянуп П головтт! складов! (штелектуальний сладок, передумовя та середоаище його поширесяя, пнеращ! ¡ьторат, працювали в зазиачений перюд).

Стушнь дослдакешгя теми та розробкн вказаио! проблематики характеризуются з одного боку, пщвищено» ззц1кавленктю до ¡сторштраф^чно! сягдщинн зчених дтспорн та П правщаих ¡дей, з ¡нгаого - вщсутшстю груитовних узагальнюючнх праць. Такий стан речей бояснюсться тиа,що за рядянськоТ добн укряТиська зарубежна ¡сторюграф!« снрннмалася як ¡дсолопчиий супротивник, а наукова аргунектащя ¡сторншз як об'ект критики. Дослщження проблей наукового розвитку укра1нсько! ¡стор|'агргфй поза межами СРСР шсля Друге! свповоТ втни розпочалося в студшх самкх ¡сторнш-еапгранга. Проблема вплнву держааницьких шей на творчгсть пргдетавниш укрсшсько! зарубежно! ¡сторюграфм иорушувалася в ¡сторюграф«чннх аглядах Л.Винара, С.Горзка, Б.Крупнкцького, О.Оглобл^ша, Н.ПолонськоИ$асиленко, М.Чубатого та шших науковшв. . Ннншшй доелвдницький Интерес до проблема градищ! та ¡сгор1ограф!чно! спадщиии зумовлений '¡хньои ролЛо у суспшьств! перехщна! доби, соцшкультурними передумоваап ¡¡аукавого розвитку. Три в ал а ¡золяцш В1Д досялк'нь евпов о! думки, в тому чиехч й в ¿л зяобутш укра1нсько! зарубЬкно1 ки)|по)раф11, висувгють ряд проблем пов'язаних з вивченняи науково! спздщинн. ияорено! на ем!граци та в д1аспор1. Як зазначас украшськнй ¡стсрик

М.Ксвалмький: "Пронккнгння у сутають ¡оторюграф1чнях процесш до 1917 p. t я1сля иього в УкраТш i 3.1 П мгжамк (у Польщу Чехослйваччвмк Ншеччнш, Open«!), США, Канад!) у ратх дшявках icTopii Укра1вн дозволить ааочно i богатогранао вняавти i розкркта як кядбания, здобутки, так i веаву жеярову, тематичну i хронолопчну обмеженкть прзць, а у ряд| внпадш i nüwx паирянкм - иезааершсшсть, нфе&л1зовашсть,.а школа i аездшсзгншеть тзорчЕХ задуй»..."5. На-иеобхщкот визчення загальзкх тенденций розвитку украЗнсько] ¡сторшрафй, у т.ч. поза межами Укра1ии, ааголошували и ¡сторикн з д^асворн, зокреиа О.Ирщах, яхий розглядзв тдгэтовку сисгекатачшх нарвет з icTopioipa$ii як одну з передумов qinicaol те всеосяжко! реконструкцй iciöpil Укра1вв*. Текли чеком, icayc цшкй комплекс каукозо-дослшш'цькнх проблем, пов'язгшкх з украшською зарубиною ¡сторюграф ¡си, то ко требу ють роэгляау та розв'яэаяня у яайближч!й чесовш Еерсиектны., Докладывав стушаь розробгк темя днеертацшного дослйження, наукоаа ."¡тература з проышпо! проблеястаки проаналЬогая1 в гсторгографганому огляд! (пшроздш 1.1.).

Структура днеертг.цн пщперядковава ii ueii та завдсипям. Вена скла-дастьсл si вегупу, даох роздша, кожнкй з англ водишегься яа трв пщрездиш, висновш (загалькив' обсяг вказаннх струкгурннх частин - 180 е.), списку инкорйстзнях джерел та .тгературв (46 е.), додатху» (70 е.). Дисерта^я исбулсввиаза проб леи нэ-хронолопчп** принципом.

Наукове та практичне значен»}; результат« достижения вкзначзегься тйк, що висногки, узагольвення, наукога штерпретвцёя та ешпричы] катер1алк, зокреиа додаткн, иожуть бути внкористаш як для розробкн cneiiianbKEX «ypeis, оглядка та н яв ч аль и о - и «то д кч в в * пос;бннш з icrepii укршсько! ¡сторкирзфп XX ст., тёк i для пщютозкй Фаховнх дозщннш, бшграфипггх словнкк!в та 6iC;iiorpai!4iihx покажчкш. 3mocotaßi у nponsci досл1джсния пщходи щрдо витлуыачеиня.лнтервретатиЗ та оцшкк осноиних теидеший кауковою кроцесу на ггренах укра!»сько1 заруб^жво! кторкнрафй 40-80-х рокв XX ст. с иовнв роза'язанняи конкретно! науком1 проблеме в аспект! загально1 рехонирукцй icTopii нацтв&льио! кторкчно! науки.

Зв'язок дисертацШяо! роботы з наукоснми прогримвмн и о ля г ас у тому, що вивченвя обраяо! теки передбачеко досладницькнмн яяакаии 1встктуту icTopii Украши HAH Украшк.

ЛаробакЫ результат дослщження. Днсертащя обговорена на засщашп »¡лд1яу ухрл)вако1 ¡гторюграф!! Тнстятуту icTopii Украиж HAH Укра5яи. Результат» дослщжгнпя дововщалися «а 8сеукра1яськмх i «¡жнаредннх наукозвх конференции: "Житомир в icropil Волнш i Укра1пи" (Жктонкр, 7-!0 вереспя 1994 р.), 'Тетьмая 1ван Мазепа та його даба" (КнИ, 13-14 жовтня 1994 р.), "1сторична

Коэальсыо<J1 МП. Д«на тесрешч!:!, пнтання укрйнсько! icropiorj^ii // Дкерелсгэнввч| та ¡сторюграф1Ч1л пройлчмн icropil Укра1ш: Ммбуа4а.5в.ка/кпредь. - i^inponeiposcbK,! 995. - С1.

* Прщи О. Прооа "Вступу до icrcpii Украйга' // Украсторшс • 1963. • № 1/4. - С. 128.

паука па пороз! XXI стол!гтя: пщсумки та перспектиан" (Хэрш. 15-17 листоняда 1995 р.), а тякож на Четвертях Всеукрашських ¡сторичних читапиях "Укра1иськз коззцька держава: вятокн та шляхи ктсричного розвнтку" (Черхаси, 16-18 трввня 1994 р.). Основа! положения роботи аикладен1 у 6Lu.ni н!ж 20-тк онублкованнх прзцях ьзтора.

ССНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТА14И

У вступ! обгрунтопа!и иеобхадтпь доелдаеяня, загальна, постсиозы т.г форнулмванкя проблкни, П зпапепяя в св!тл! сучсспо! впнавяльно! ситуацН, актуальность сбраво1 теин, кета ! зидрняя, вазначея! предмет та об'ект, хронологии! та просторов! меж!, яодспа хсрзхтеристиха методолопших засад ! аетод1а, вкиорастаиих в дясертзпшша робот!. Внкладенч шформагця про структуру та апробашю одержана* результатов, джерельну базу, за'язок з дэсл;дницьким;1 планами 1пституту ¡сторн.Украша ШШ Ухражи, розкрнт! новизна, наукове та ярактичне значения днсертаци.

Перший розд!л - 'Читслсктуалмй та сок1окультурн1 пер'.чумовп розвитау украТкськоТ зарубЬкнп! ктор'ографЙ (1945-1991 рр.)", схлядаЕТЬся з трьох ящроздш®. У п1дро?дЫ 1.1. "УкраТнська кгорятаз ваукя «а емЬграгзЗ та з д1яспор»: 1стор<огрпф1Ч1Пп1 огляд досл1д:сеиь" - подано акали пауков о I лггературн та розгляауп основ гн тевденц!' у аяБчекш про б леи а. Перш! врзц! та ротзщка прксяячес! ектуетьняк пяталзян иауяовсгр розвнтку, закрепа проблема;? оцшкн та ¡нтеррретацл дгржавпяиьхо! 1 иародинцьсо! ¡ст5р!огрсф;чно| сяадщяяи, э'явалвся впразу нгсля захшчевяя Друго! штоао! е;5ни . Темгтачпо вони була спорщнен! з дослщннцькою проблгаатакою 20-30-г роки XX ст., еле повстали в повш ¡нтелгктувльяш атмосфер! 5!полярного св!ту та позосяпому со ц!а культурно чу середовыц I. Проблема держозянцькоТ традвцЙ в друпй половя!м 40-х - попстку 50-х рока XX ст. порушувалася у ирацях кторикш у межах провщно! або спсрщкепо! цроблематнкв: вктлумачення украТасыо! ¡стврЛ в русл! сзро^ейсько! цнвинзЕд!! та тогояасяйх иодераях а плав ¡в щодо П рекопструкц!? (теорй цевслш, нерсон&лйацм, суб'сктиаЬшм ¡стсрячного буття)8, вкр1знення нетедолопчвнх засад пиутяшх канряяв, ко;:аеятузлы!ах основ аершдвзацй ¡сгсрН Укра1ия, зокргыа в коктексп - протистаялзнпя духовнзх,

1 Г-ка 3. Укря1нсыса.исродчкцыса ¡сто^сгрЦ-ч s сапг; я--:рчсазнкцыоос Ьсй //Голос дгртавких* (Авгсбург). -1947. -NS2. -С.12-2>;МщякВ. i-rib^rгсз*\ян?навит¡лтхгкЛитературно MayKODjiiinicHiix(}.Тюн-

ли). - 1949.-J$2.-С.255-262.

8 Крупницынй Б.ТсторнчИ! осн^ад JliTepa',ypHO-HayKcSiiftBicKKi:(FeriHc6ypr). - 1948. - IS i.

- С 20-30, Ckinihevich L. Hiitoiy CiviüiÄicn o* Eartem Urcp; in the Werk of Arno!! T<rot*e // The Arrali of te ut-riinun Academy of Artя end Science» in th* U.S. - Mtw York,lS52. - V?!.2, JS 2. - P.30J-315; Г^угалдал-кЯ Б,-. Пчснозхи. Укрз!на м!ж Зехолом i Сходом II Б. Ochoski пробпемн ictopii Уг^злкн /Изг.ргл^г

'пчеу - ?/?юиг.ен,1955. - С.212-214; ОкШшат Л ЫжЗиодом! Сходом^РоэСуямад^псн. - lS97.-J®*/3. -С 105-МЗ. ' - •

хутьтуроих цшностей та щеолапй у pi3Hi епохн'. В cairni сучаско! ¡етерюграфй гтуд'й к'торкки "таборового перюду" uiKnsi не тш>кв як джгрела по ьивчеияю югочвсно! гсторвчно! думки, а я творчим котеадалоя ряду шей та ¡идхсдЬ, що Ее втратяли свое! ахтуглььот й до ниш.

Снг.теткчк» огляда роззитху ¡сторичио! иеу&к'в повоснннл аершд (шглл 1945 р.) з'яаклася в ¡сторюгр&фмаих прадях друге! половив» 50-х рокт XX ст. У студшх О.Оглоблнна10 та Б.Крушшцького" кокстагуваася прюрнтет держаапицынх шдходи у розройц! я&и'снальнс! iiTopil в тогочагшй укр&Шсшй icTc'päsrpsi|iI. Проте, дея.а досшдпиня, критично опшюаалн як "держаанидьху спадщнку", так'! доишувгмш зазкачеких нщход!В12. У 60-S0-i роки з'являегьи ряд ictopio граф ¡ч лях о г ляд ¡л та розащок (С.Величевкг., Л.Вянара, О.Даико, О.Доыбровського, О.Оглоблкна, Ы: Чубато го), в яких розгдядалася особливосп та спсввф»а паукового прсцесу г yspamcbsiis sipyßiaüifi icropmuiü науш, зокреаа воруауЕглагя проблема оцшкг творчого саадку предстааник1в державкик'.кою та г.кродплцького палрявк13. Вплев дёржсзнкиьхс! традици i.a ¡сториш-ешграитш крошдЕоаушо у всвчеши творчого доробку вчеиих, •¡»ynji.aropia цього веяряму iciopH4iioI дуака а пацюпапьшь icTopiorpa$i5. Зокрена, стд згадати ряд рочз!дэк (Л.Биша, 1.ьоря}зха, В.Гришка, Я.ГЬлеиськсго, С.Пизюра, Н.ПолоиськоТ-Басялзяко та ¡я.) про В.Лкпииського та С.Томешшського", ь яхнх розглядалися рhui аопектв 1хньо1 науково! ткорчосл. Причоыу зйцшавлгшгть сгад|цйною Лкпааського та ¡ашu; ¿сторнк13 не зиепшклдся i в 80-i рохн. В 1985 р. заходами Украшського паукового штьтуту Гарвардсьиого ушаерсктету (УШГУ) Еидако слешгльиян ваяуск "Harvard Ukrsiniaa Stuüies" прнсвячешгв

В. До,мг;одолоп'а««про0Я!Ы^«)ии;ь».-о5 ici-spii, • А»гсбург,194б. • 13 с;[Озыштанч Л.]0-ч Л. !>еЯ- наши.: Еруткицыой Б. До методшип<л<;н проСлт унуа'ясысо! iciopii. - Аагсб>гг,154б//Укра!.ча(Пзриж). -12-49, -№1 - ¿МЭТ-Ш'.КрямадыоДБ,ТгэрйдоСяп сучасн;с-!ь//ОртжСЕгряссгад£«). - 1S48. - JiS. -C.7-1Z; {П')1|ргЕВП)Е£?Ь. Питана «noxH/ZTiMc»? - 1S48-1Ф10.-С4-8.

li öhlabiyn С. UL-üinisn Ktforiogrsphy 1917-1956: TrensteeJ by RO!e»nytjky//Tiii Amdi of ti-.c UkramiEnAcsdsmy of Art» andSciBKN mibe U.S. -New YcA,i»37. - Vol.J/i,J»<(lS^l/2 (lff/20) - PJ93-435 !i KpyisHHiibii^ Б. irr^ f-ti ','луЗмг;; Зб.стапей / H» npssax рухопне/. - Мюнхен,1959. ■

С.Ш-m

"5imc Л.1столиУ^аЬш-|>та1М.Груаягс^ксто//СЛо5сй8(Д»-грс1-Ст). - !?J8,19 «рп. 15 В. -C.l.Honk Ibrunim ünLcrjesfifhy 1953-1963 /V 3iä»i: Rtvir* - WäJ -Vo124,J&2 -!>.Z58-i72.

5 Дм--о О. crtsK у^аЫсьхо! ¡стор>г-шо1 Ь-I/JM та с>-сп5Льно-пйЛ1-п(чнихвнси»;1-1Ы; (3 кон^срснцП VbAH

8 Пыч-йсрху, 1562) И Сучэопг*ъ (Мюняск). - \912. - Ji- Н - C.J8-68, Чирииський М Д/мки про сучааг/ y^zhtcb'.y 1Стор1огрбф-!Ю// Свобода (Джерс^Ст). - 1963,7 трав. -}' и У - С. 2; ^^'базнй М. ¡стсрнчкс

кругл: Крозйятриi дсс«П;ення - Фшадегаафи»,!??!. - 53 с. . .

" ПзлснськкЯ Я В'ичгсг.аэ Липииськй // ЗС.'Уц-.игсрз7>р!:о! raiere". (1SJ6). • 1Ач><мен,1957. - С.1?7-213, Гпйсяю В., Еазк^всыснЯ М.КоашжП Е'ячесл» Лиашський j Яого гаорчкть. - Нью-Йорк,1961. - 8? с; Бшас Л Ьлздсгаи ДВлашсыпй ¡•icp:!Topimi3»i-C1908-1910)//Cy4ac;;icibC;.i)oKJtH). • 1942. • Hi2. ■ C.9S-111;№3. -0.6172; с Ь'лпеслев Якг^шськиЯ 1 пошпг-шй li/1'Ыь заднего cai*y fi Суча;!1,: : n> (l/jcr^a) - 1969. - }-& Р. - -С. 103-113; JincSK-PjcHHUiiKHilL В'ячеслаз Х: пкяськ::Я /1 Jhtc/ucPy.iHHUhtiil 1 Гстормчи] ссс; У 2 т. -K.JS94.. Т.2 -С. 131-148; Логоа: В'Я1есЛ£а Яяпиис^^у.П : держаний для -i, icrcpHsi га пот тичннД мяслит4ль //Там сшо - Т 2 -С.М£'-158 [Берик LK-IC ToMimiscbitKÜ • ¡сгерик: (Дг Ю-риня э ans йою смерт1)У/Укрйна (Париж). - 1Э51. -)-Ь 6. - С 432-136; Полотсыа-Васнленко Н Пер^з державг.нцьга граде з icTfpi! Укрь:г,ч U Яумюв (Фгадйпьфш). - 1931 - №4.-C.4-I6.

вяключио Липинсьюму, в якому було вмшсно npaui JI.Binaca, Я.Пелгнського, е.Пнзюря, ОЛТрщаката шшкх учеиих".

Проблема "державннцьких критерия", "державницько! ¡итерпретацИ" неодноразово повставала пи час науковях днскусш у siacnopi. Здгбшьшого до не! зверталяся у npoaeci розгляду можлнвях концептуальних засад uici реконструкш! (¡сторш краши, icTopin народ1в та етнос«, icropifl держав та дсржавинх утвореяь, ЯК1 ¡снувалн на териюрй Укра1ни, icxopiH национально! держави)14. Проблема траднц!Т порушувалгся у дискупях назколо пвтань спвдксемпосп та зк'язху Mi« рпиими поколениями вчгних у fliacnopi17. Але незважаючи на неодноразоав зверяенкя до ¡сторiorpаф¡чяо! спгдщинн ¡сторнпв-державииш та проблем, пов'язязнх э ¡нтсрпретащ'см "деожавницькмх пер ¡од ¡в" украТнськпТ icropil в оглядах 70-80-х poxia XX ст.18, термшн "державпнцьккй" та "азредаиаькяй" вживалхся переважно з ретр<ш1ектиа1 до ¡сторшграфй юеця XIX-иочатку XX ст.

Таким чином, в укра!ксысш зару(мжнш inopioграфи друга! половнпи 40-х початку 90-х poxis XX ст. до кро^лемн держазивпько) тралици (держазяицько! спадщини), зокрема в аспект! П штернретяцн та оцжкя, зверталнся пщ час паукових дискус1й в межах розгляду прсвщяо! проблематики, в cnsi;ianiHi»i ¡сторшграф<чпнх пр&цях, у процес! опрацювання акрених иауказнаачах проблем (проблема генерац(й) тощо. Наукоза лпература з oxptsлгво!. проблема характеризусться як фрагментаршстм, так i роэна!ттяи представлених пщхо.чд до державницько! граднцй в укра!рськШ ¡сторкч«!й яауд». Остапню розглядашь: як культур но-¡сторичку епоху в изуковгё та cycnbibuiü души (В.Петров), окреие ко-,

15 Harvard Ukrainian Studies (Cambridge). • 1983. - Vol.9, J5 J/4.

18 Horak 3. Periodization andTerminoloar of the History of Eastern Slavs: Observation! bid Ans!y«t« // £!sii: Rsvkw. -. 1972. - Vol.31, №4, • P.S53-862; Problems of Terminology in UfcrbdeiHirtory: (Joint Seminar. ¡Со'-.'-.'- Z., Prii-ssk O., fiubtelny O., Pzporlidc it} ¡1 Mintaes of the ®errinar in Ub-ainien Sturfiei held it Harvard Univeraity daring the Academic Year 1972-1973. ■ Cambridge,1972/73. .J»3. -P.I1-29; [Вянер Л.!ЛВ.Про5лсм«тержножп!сядно®ропеЯг!л:о1 icrepii // Америка (Ф^ад^гьфи). - 1970,1 верес. ■ 147. - С.З; 1сэ!э И ГТ;ЧЧ10Ш уг.vxy ртфаШсько! держаан а

i коэзцьм часн. -Рнм.1975, • С. 1 '.-Ж, frx icrr-j of io^ and Pcrie^zeijcn in the Т?aching of

Histo'-y (Rouid Table Discussion at the Ulxainiari Hiiloncal Corferene^, London, Ortorio, 31 May 1978)//Rethinking UkrainianHirtor//Ed. l.L.-Ruir!)1aiiy with aiii«l.i>ce ;(l-P.Hurkt. • atnonton,'i981,-Р.:ИЗ-268,Прие<О.Щотю?г icropia Укр^нн? (Дг-тов!^!., ьнголоис?;!а П-ю ~yw.ii) 980 року чаыдэначгхнп ЗС-лтя УВАКуЗСА)//Свобода (Джерс1-Сш). • 1980, 29 ram. ■ К, 3 серп. - № ! 63. - С.2; №166. - 0.2, № 167. - СТ.ЗЬ 168. - С.2;№ 1«9. - C.l-.Sn 170. - 0.2-3; ДомСроасьл^Я О. Що тан* icrcpi* У(фз;ни? // Дог^овськкй О. Ciypil э ра(яьо1 icropi! Укра1ни: Зб.праць - Львш; Ньи-Йор:с,1998. - С.405-422. ' •

" Прщак О ГарвардськиЯ Центр укр»!исьюзс студи! i Ulmja Грушевськсго // rrpia« О. Чему кгч-Ери утфашоэн^дсгва д ГврпрД1? Bn6ip статей на темн uarjoi культурно! потт^жн (1967-1973),.- КекЗрщж Лью-Йорк,1973. - С.91-1С7; ДомВробсыскД О. До питания у>фа!исьяо1 шкелн в siacnopi // ДомСровсыай? О, Crjail s ' ьакньо» icTopii Украшн: Зб.прауь. - -С.473-483,

'* Wynar L The Prcaent State of Ukrainian Kstorifiirsphy in S-?iet Ulcreine- A Brief Oreviiw 7/ Naiorilitiea Piefsis ^Charleston).- 1979. -Vol.7, J6 1. - P.l-23; E>t>"p Я. 'УярииськяЯ icTbpi'K* i сучаошй стак )ирамсько: icropKwoi няукк. - №.го-Йор1с;Мюнхен119еО - 27 с; Velyctaiiko 3 The Offkia! Sovfet View of ITKrainian Historiography // ' Journal of U!<raiman Studies (Toronto). - 19?5. - Vo!.lf. 3. • P.81-91; MackiwT. The Deveiopmert of Ubriniioi Hiatoru-errphy: (Conclusion)//TheUkrainianrevi»>?(t^n^n). - ti'S6. - Vol.34, № 2.. P.30-40; i6 3. - P.C3-£S; J-S4. • К54-5Э. ' •

ёолшня вчеквх в укра1нсшЗ кторюграфй (М.Чубаткй), иаукоакй наарям 1 пезнкк'к нетодолопчвнив засадами доелщнсеквя (Б.Крувниаьквй), своерину ¡деолопю стосовпо ouíhkb ктсрнчвкх явит та иодш (Н.Полояська-Васнлевко), вапрям, який об'сднус ряд teniË кторвчво! думки з певпою (консервативною, пацюнадктпчною, демократичною) сусншьио-палгсичною - сврямовавгстю ' (Б.Крупиицьккй, n.Ica's).

За радянсысо! доби наукозй студй icTopнKÍa sa eairpeail та у jiiacnopi розглядапися ь и ключ но в специальному жаир! "крктвхв буржуйзво-пащзиалнггичвнх фальсиф1кагор1а'' ictopil, ям виковувалнся вщвовшво до ¡деолотнвх »(¡мог. За тахвх обставив яладив розробжа вхазано] проблейатккв була иеыо;*лива. Наприкшщ 80-х - вочатху 90-х poxia iiiTcpcc до ciyfliü укра1аськах ученкх по той 6¡s "залЬно1 зав íes" eapic кадзвк'гайпо з огляду на проблематику шпх дослщжень, яка у^зетчизияшй Hsyni за ргдянськвх nacía була щеоло'пчно заангаковава. Слщ ввдзвачэтн, що иротягом 99-х рок;в ива Miene в ' своерщкнй "видазивчий бум" стоссвно перевядания велйко1 ктъхосл вауковнх праць, написания украшськвмп вчепимн на еапграви та у aíacnopi, Перевкдв-валвся студЛ як дослщнаки старше! та середньо! генерацй (Д.Дорошеико, Е.Крушшцьхвй, Г.Лужпмцькяй, Шагаевський, О.Оглоблии, Л.Окшшеввч, О.Прщах, НПолояська-Василевко, М.Чубатяй, А.Яковл» та iu), Tas i ряд иереклздних, апглоиовиих творга украТпсьхех ученвх ыолодшо] геверацй (С.ВзЛгчеио, Г.Грабовач, З.Когут, П.Мягочмй, Т.Прнймак, О.Субтельаай та ¡в.). Вародовж 90-х рок!в ввзимасться в коло науковцш, як1 дЬслщжукт ospsui пробленп та таорчвй доробек предаеаняш украшсько1 зарубЬкна! ¡сторюграфй; вясвплениз та штерпрстацю добн Хыелыьчччнвя (В.Батюк, BTposs, В.Цпбульськкй); спохи нацк) вольно го вщродженпя та розввтку ¡гторпчно! дуыка в XIX - кочетку XX ст. (С.Скельчвк, O.Mospia), яауковнй доробок, жнттеввй те творчвй. шлях ГЕоргцака, О.Отлоблана, И.Полопсько'-Васнлеыко , та ¡вших вщеннх учених (I.Bepßa, Я.Дззткгввч, В.Ульянавськвй та in.). Проблекя розаятку укргЛлськс1 зарубежно! ¡сторвчвоЗ ваухв та полиолоп! шеяя Друго! CBiioaoI вШвв розглздалися в ciy/цях Л.Мелеиського та В Потульнвцькото". Одяак, пезаажа»« па певивй noступ у вввчеап! nayxoaol спад'.цнви укра1исько1 зарубшкш ¡стар штраф il» о стаи un здебиыиого характервзуеться га оцшыеться сучасввнв дошл«* как и за твногямп крвтершнв "дгржавннцьыи спедщвиа" з н?зяачнкмя зитсрежеивяни, игзаажаючк на наявшеть риннх генеращй íctcj-'bkís, розыа1ття таеволмцйо носяиницьхнх nwxoflis в 40-80-í рокв XX ст.

Завериввшп х ар акт ер в ст яку вауково!, лкератури та стаау розребки npocntub двсертагл a¡f.mo& до kk:hobkí&'. 1/ штерпретац^я та ватлу^аченяя сроблгыа держазквцько! тргдкцй вщбуаачися еп1зодично, хоча порушуьмася в

" ПотулмоЕйпнй Е А Карксн э ^¿нсьюм' najiironorií (1819-199Î); Hrai.ïiod6>u«, • К.,1994, - С.300-315, ШлснсыяЖ Я 'ÏEpaÎKCiiftanipsaBHa школа И Дорокениз Д1 01Ляд у!фа1нсы«з1 ¡сторшграф;!- C V-VII

пранях багатьох зчеяих, ян вясуаалн рвноманиш пщходн; И комплексна розробка цк1 проблематики яе булавикоиана . ■ ',■ '

В »¡дроздии 1,2. "Дсргавкчцький напрям украшсько! кгор1ографй (2030-1 роки XX ст.) та його Штелектуалыш спплшнпв" на осгзов! акалпу ираць В.Липннсьхого та С.Томзш'всьхого внзначеш наятоловшип схладиикя штелектуально! сладщини ззсиовних!» держявницького иаяряиу, яха стала вахшпвн пунктом для розвитку ухраЫсько) гмкряцШяо! )стор)огрзф^'лш;я 1945 р. На думку дисертанта, 1х иожна сформулюаатв, в 5 о снов них познцшх;11. Прюритетне оярацюваяня та дослщасенпя "державняцьквх перюд1в" укра1нсьхо1 ¡сторЛ, як« в студ1ях ¡{тариш-держазниш писвгглювалася в ретроспектив! едино! не.цтаально-держезяицько! траднцП (княжа козацько-гетьаанська ->, ^ иодерна державшеть); 2. Контрастна вкевгалення та конгразерайна штерпретавд резнях чинииксв кторкчного провесу (географгтпнх, природничнх, полцвчии::, • етн!чних, сошокультурпнх, психолопчпвх) стосовно вийнхкення, функц1онування та руйнацн держаяш« • орташзащй, в як1 здебихыиого репрезентс^аш в форш дю£отан1чного протнетезлелня: народ (народя1 наси) -аристократ (кровщиа верствЬ), егзлгсгрвзм - елетвраза, Схщ-; Захщ, Швшч -Надень, ввагтйсько-правосязвняй - риао-хатолкцькяй св!т, лкоаа, пвшчнр-захщна - степова, пиденяо-схщна сауга, хлШоробсъка кочова культура, . Наддя1врянщнва - Галичзна, инзове козяцтво - укр&1нська шляхта, творчють' -руйнацш, активна ыеннпсть - пясивия бЬшнпсть, волюнтаризм - фагалиа, матершшн - щеал1зи, внерх!я - дясцянлша та ш.; 3. Захщносвроаенська культуриа-юторнчна ор!ентан!И, звкреаа згдарггтания штеяектуальинх здобутш свронейсько! ду&гкн та чеюдолопчного ¡исгрумект(!р1ю для Ьб!ру.чгувая«я саионшносп здеТ чешоаально! держазносп, в т.ч. для пояснения чер^вапня "держезнцх" та "недержаанвх" пергод1з (схептичгю-релятивктсьха фшогэфш ¡сторй, ¡сторнчна ц^шчшеть, шитично-релтйне ча норально-етвчне зятлумаченвя ¡де! пос1уяу в 1стор>1 тощо); 4. "Усладхувсння" нроблеи 38!(1лы1011ац!0!1алы1о1 щентвчност!, що внхвилося в суперечливому зв'язку. двох нзпряьмв вторично! дуики, зокреаа у внкорастанн! (щея саыошйнош га безперерзносл и лц ¡овального ¡сторнчното нроцесу) та запереченм (перегляд оцшкн рол1 иародннх мае та нацтнально! арнстократи, значения державе 9 ¡сторн) "паридницько! спадщини"; 5. Формування наукових та сусяии.ко-яолп&'Шйх иогляд№ ¡сторих1в-держав ннк1я вшбувалося в добу повоенно! ¡чтелектуальна!, духовно! кризн та норазкя яацшнальво-визвольвкх зыагань в У край», шляхом засвоспня та адаптацн до укра!аськнх потреб культурно! саадщина та дасягкень ¡сторично! дуака кра!н Захщно1 Сврони.

В ¡;1дрозд1л1 1.3. "Укрпшська зарубЬкиа »сгорЬграф!я 1945-1991 рр. эк паукоае яягипе: ¡сгорнкн д}аспори (склад I геиераци), сшокулыурй« та ¡!!'гелагтуал!>нс середовшце, орга1шац1я досл!дш1Ц!,ко1 пршц" амсвилсяо ет-но- та слц1окультуря! нередуиовк розвнтку украШськоГ нгуви поза иежыя Ув-ршни, особлагост1 ¡нте!ргцн та адаптац!! рпаих яокол1нь учеянх до зах¡дво!о

наукового свиу. Розглянуто аоходжевня теркшологп, яка никорнстоаувапаея для позначення кторйчно! науки иа ем^грацН та в диаспор! (украшська вшьва ¡сторшгра^я, украшська незалежна ¡сторична науга, украшська з ах ¡дна ¡сторюгра^я, украшська елпгряцшна наука), зокреяа обгрунтована дошльшсть використання тсрмша "украшська заруб¡жна ¡сторшгра;]пя". Наведен! основш ш'дходи щодо перюдизацй розвятку ¡сторьчио! науки поза межами Украши июля Друго! св1тово1 вгённ. Показано як перемша умов досл1диицько1г пр.ни та ¡нтелектуального оточеиня сприялн еволюцй провщпоГ фахово! проблематики науковнх студий ухра!всъкнх дослщнвкШ вщ добн середяьовтчя до ¡сторй XIX-XX ст. В пщроздин проаналЬоваш та узагалънеш матер ¡ал к Додаткю А, Б, В, Д, Б та Ж. Викладеш реконструкцй особистого зв'язку к ¡ж кшькоиа пзкол^вняыи вчених, а також ¡нтерпретацй ролг та функц|й науково! ешграцн, репрезентоваш в сзудюх Л.Винара, О.Домбровського, Б.Крупннцького, 1.Лисяка-Рудницького, О.Оглоблииа, О.Прщака. На основ! опрацювання студ!й прксвячених проблемен оргашзацп дослщинцько! арац! на еишраш! та емшричних ыатер1алш представления у додатках доведено, шо наявшсть риннх генерацш ¡сториша слричннилася до виникиеиня кшькох титв дослщнкцьких ¡нституцЛ Зокреиа, функцюнували установи, як! нал и дгаш науково-ортаниацШт традицй (Наукове говариство ¡м. Шевченка /НТШ/, Украшська вшна акедем1я наук /УВАН/, Украшський вьшннй ушверсвгет /УВУ/). Пщкреслено, що вони вщновилн свою д4ялынсть або булн засновав вченнми найстаршс! генерацП в 1945-1947 рр. Вщзначено, що ¡скували дослщиицьм шстлтути при канедськнх та американських ушверситетах, я и булк створен4 в 60-70-1 роки XX ст. представннкамн серсднього та молодшого поколшня дослщнимв (Канадськин тпитут украЪюзнаачпх студ!я /К1УС/, УН1ГУ). Вказано, що ¡сдували наукоа! товариства, ягл об'еднувалн ¡сторикш ус;х генераций на основ! епшьних фаховнх штсреш I защкавлень (Укра!нськс ¡сторячне товаркство /УШ).

Другнй роздЬп дисертацгёяо! роботи - "Проблема держашшцько! традкцн та пауков! днекуен в украТнськШ зарубмгшв 1сгор!ограф!Т другоТ половики 40-х - 80-х рок!в XX ст." - мктить внклад \ анал1з науково! полешки «ягкола, проблемы традицй, штелек1уально! атмосфере та передумов в якнх века розгорталася, огляд пропонованих пшходш. Вш складаеться зтрьох пшроздшш.

В пщроздш 2,1. "1сгор!ограф1Ч!Й дискуаТ про шляхк та запади розвмтку повоенно? украшсько! ¡сгорнчно! науки иа ешграци в "таборозин пер'.од" (1945-1952 рр.)" - розглядасться ситуац1я, яка склалася в украшеькш зеруб!жшй ¡сторнчнш науц! шеля Друго! свиоао! вюни. Вщзначено, шо штелектуальна анкссфера в свропейському суспшьсш цього пертду . иагадуаала ехтуащю поча!ку 20-х рок!в, у тому числ! в частиш поширения ске;;гнчно-негагивикх та р^шитстських пщход1в щодо ¡нтерпретацй нацтнально! та евпово! ¡сторй, ал; мапл 1 мдммш риси (тотальпе протнборство та бшолярикй иодш св¡ту ьпж двома шглчержавами). Показано, щи в укра!нськ1й ¡сторичнгй души "т&бороге! доби" иридовжував дом1нувати кошраверо'йннй подш па "держааницьк!" та

"исдерлйянкцш" ¡cTopswsíi еаохи, аяе ¡нтерпрегаия omimix поз?улаея жорстяо! детермtsiauil. Зокрема, для рехопструхци "держезквцьких" nepiosin активно зчлучелися результата иявчення "педержавницькйх" епох. Змнвчено, що дихотоы1чне протнставлеяня в шторичннх рекоаструкцЫх характерне для М!жзоешшго перюду в' повосняу добу сп:в1сг!увало з ¡деего посдканпя, синтезу «¡лькох nmxoflis (вацюнальпий та сошопьяий чияняки, ¡сторакэ-генеткчкий та слдюлопчно-портняггмшй метод» деслдаевия, ияяярна (саолю ¡jiSua) та циклона теорИ, хроволзшно-процесуапьинй та гультурио-цивЫзашйний подш, зях!д:н та cxiani хулыурш елеиептк тоще). Доаодвться, що зах'дна культурно-юторнчия cpiciirania, характерна для ¡сторкт нсквосмао! добн збер1гаеться i в нососнпу, aie П ¡¡¡терпрстяцп розширюсися ящ загалыюевропейського до сотового контексту. Пщкреслгяо, гцо Gún-niciT, ученнх-еьпгранпв цього riepioay виЫтлювап;; га нпергретувалн ¡стор1ю Укряш» з "держал ¡шц'.кнх позища"..

В шроздим 2.2. "Васагглепня, штериретапш та вплна держ-аиннц! ко! ф.-яинП' иа оц;ику icTopiarpadsi'iüoí «¡адиинш я укрпТнсъкШ зврубмс::!й icro-думщ друго! полознни 50-я - 60-s роюя XX ст." - ancaÍTJ?eni оснояш риск гэючасно! ппиааапьноТ ситуецЛ, розглянута проблема "opra'ihanifimil кризя" та »Ti вялка на наукоаий прочее. Зокрема, вказано, що на aiquiny вщ "ia5opoHoro периоду" в друий половит 50-х - 60-i рока в захщшй icTopinrpaíjiit . здебшшпго псшярияися дос.чщжевня 'поа'язаш з соц!ага,нок?'' icTopiem та ¡сторичного ячгрополопсю. Ллг hobíthí ¡нтелектуапып апляви на наукову творчкгь icTopHüia-?MÍrpaKTÍ» кенш погшш, в ¡ж ьплив цишчнях Teopis друго! половинн 40-х - початху 50-х рош, яхия чм и?"ке i в íQ-i роки. Вшзпачеко, що типова для "держазнииько! саадщинв" проблема "цй21л1зэишното (фльтураого) перехрестя", хоча ¡ продовжуваг*гл побутуватн в ytcpalncbKÍñ ¡сторhhhíh iiayai на euirpaai! ti» y fliíuiopi, але &орушувзлзся е^зоднчнэ. Нэтошсть проблема poni держа»чицько! традяцП'та нацюиалыю! аристократ)! (е.ши) в укра!нсыай icTopil в дей яершд здебтпьшого штерпретузалася на засадах нереривчастосп ¡сторичиото пронесу з перенесениям пршритетио! уаага навивчення специфики та осовливостей фбрмувания yupaliicbno! нацП. В п1дрозд!Л1 викладеш голоан! тдходн дослщинш щодо паухово! спадщинн М.Грушезського. Пщкреслеио, uto зона розглядалася та ошнюволася в бО-i ро»и на ochobí посдааняя "держкапхцьхих" тя "народкмцьких" nwxoflia, закрема знзнвзалася наявнкть перлах а Зсго творчосп доби аащонально-внзвольнях зкагань та шжвосниого перюду.

В шдроздш 2.3. "Проблема сподкосмност! нгуконнх тр^дпцш та ícoi!¡!efnyaj!!,i!ii¡i зг.сид реконструиulí у.'сряТнсько? !j¡ í;pi¡ а д:ккус?чх 70-s -SO-x ponáis XX с*г." ярослщховусгься еволюцш ¡де! соадкосмиосп державнвЯкво1 тродваП (княжа козацько-г.егьыанськп —> аодерна держглч'егь), яка нЬбуту-вяпа в укра1яс;>к|й icropiorpa«}iil 20-10-х poitij. Biaiücyeiio, aso aoü.1 трвнсфориуваляся в щеш днсконтинуПету, персраечастоси укра1чгько! iciopil, для »¡диаорепня ta рекомтрукци яко1, використову.палкг,'! покятгя "üeiciapimiai".

"сошолопчио неповноГ кацЙ, що вв;йшла де наукового об:гу на иочгтку 60-ï' POkíb. Ha дувку гвтора, вккорастания reopiñ та ковцепщй елпаризау для вкзначеяня ступени "яовпоти" або "¡сторичвосп" вгцй в залежиот в is репрезекгатввнош традяцшио! аристократ^ (елетр), П. сирокожиосп до самозбереження та оргашзацп етионааюявльно! спйанотв, слщ розглядатв як ззоротяу ВИДОЗИШу ТНПОЛОГП ЛШПВЯСЬКОГО, де ПеЗИЗЙ TSC елиi¡ ВПЗНаЧЕШСЯ вщповщпо до свссобу створена« держсви ("демократична", "охлбгрргнчва" чн "класокрйтвчна"). В ищроздии проапал1зовано дкскуаю стосоаио проблеик "вауково! традзпй" i "ictcpiarpatjinно! Школа" у atacncpi на початку 70-х рокш. Показано, що в полсмщ! пнзнячвлнся двз ¡втерпрегаай проблеав традкцй: а.' як ншльво! "естафетв ¡сторикш", на основ i осабкстого зв'язку вчетель-учевь; 6/л к спадкоемносп ¡ден к ¡сторпчнях концепцш. Зокреыа, розгляаута котавац1я учасиикЬ дискусн. Вказанэ, щс воин керувалвся в спекуляишно-кон'юнктурнимн Мфкуваяияив, пов'язашшв 3¡ Еста£овлени»а зв'язяу окреиих мстптушл з "загаяьйонацюнапьмю школою укр&?зсько1 ¡сторюграфи". Доводиться, шо "аацшпальио-держаакнцьк!" стереотипа зслишалнся з yKpaïticbKifi зарубшшй науц! 70-80-х posin васильки вплввозана, що перешкоджалн поширевкю г. о в ¡tu ix штелекгуальких вплав1з, хоча бшьипсть ¡сториш вщмовнлзся в¡д протиставлекь па киталт народники - державника, HspoflHi маси - елпа.

У додатках систеыатизоваЕ! та узагальиеа! бюбЁблшграфкш материала про 193 ¡сториш та дослщнйкш суспшьно-поликчянх днсцишпв з украшсько! fliacnopB 1945-1991 pp. Вопи складаються з шести часткн: Чсторнкп з украшсько1 Д1йспори та дослщники суспЬтьно-полпйчних наук i гунгаяарвкх дксцкнлш (1945-1991): вибрагп бюб1блш/раф]'чн1 аегершк" (Додаток А); "Схстсматичний покгжчик провщио! фахово! спец1ал!зац» ¡сторкш з fliscnopa (1945-1991)" (Додаток Б); 'Тозяодш ¡сториш з д!аеиори за re вер ад ¡я к и" (Додаток В, Таблица В.1); "Репояалький розподш icTopiiuis з д>аспори за uicu.eu народжеиня" (Додаток Д, Таблиц! Д.1 та Д.2) ; "Соцшьнг воходжеяня ¡сториш. з fliacnopa" (Додаток Е, Таблнц1 Е.1 та Е.2); . "Мшцеигребувакня вящих лавчальних захлад1В, в якнх навчалнея ¡сторвкн з дкгепори" (Додаток Ж, Таблиц) Ж.1 та Ж.2). .

В результап проведеного доелвджеяня дисертапт дшшов до вксновюа, якт узагальнюють авторсьы пщходи, ¡нтерпретащ!, тлуначепыя та припушеикя, а також генерал1зують вненовки, aoflani в yeix пщроздшах дисертаци. Вова фцриулюються иаступним чином: ■

■ «на в ¡дм ¡ну вщ м1жвоенно1 екптращйно! ¡сторшгряфй укра!яська зарубЬкна наука в 1945-1991 pp. функцюнувала в ¡ншнх со uio культур «их уиовах та шгелектуальноиу середовшиь що внявнлося: а/у втрап стапого зв'язку з ■Укра1ною; б/ переиицеин! науково1 еудграцй, 13 уетанов i осередш ■ 3Í • CxwBoI та Центрально! бвропв до краТн Захщно! бвроям та ШвшчноГ

Америки; в/ у строкатэау склад! поаоснноТ xbhjií (мгжеос.шз eriirpauin, ляуковц! i згаЬиоукрашськкх земель таРчдяна ко! Укранш); ■внвчешгя передумоя та середовища дослщвнцысо! apani вчевих дозяоляе в;:звзчхтн три першдн розввтку украТнсько! згруб1Жно! icTopiorpаф11: а/ копцеитр«1ия ка^ковях сил в таборах для нерем1щених oc¡6 у 1945-1951 pp.; б/ розсЫняя иауково! eairpRiiiî мд час П перейду до üíbhhhoí Америки, реоргашац1я та пдаптац1я до эяхщяого паукового елку (50-i - 60-i роки); в/ iiirerpaqifl до штелектуаяьного еередоаии;а та лослщннцьких осередк!а xpalfi прожнвапвп, поява аиглэноаиа! геиерацИ дослщяяш укра1пакого походження (70-80-i роки); «в укра1иськ1Й злру6bKUtñ ¿стор:огряф)1 працювало 4 поколшня няуsuauia, як! можемо нврпнкти за початком Ixinôi наукозо! лГчльücíctí: I генерящя, зрелсгпяпики яко! розпэчплн ваукову дгяльякть до 1917-1918. pp. та зсвермували П а 40-55-х роках на euiipayiï; II геиерошя, яка вЫйшла до , наукоаого яроцесу у гнжвоеиннй nepion (1920-1939); II10- П1сля 1945 p.; IV -онглоыо&на iенеряапрашдо 50-х - початку 70-х роeis XX ст.;

• ¡свуяеиня phiuix reiieparçià ¡сториш зумоввло -, стаореиия та vymrqioлузання кшькох rHni* досл1дницькях incrxiyuiï: а/ euirpaiiiSüi осе-редкз ai стзрямв наукова-оргаша^йннмв традвщямя (УВАН, НТ1П, УВУ); б/ аасрнкаксько-ухра!нськГ устаяова, opicuiaaani на нагреб* захщного иаукзвого cüiry (К1УС, УШГУ); в/ a^ytasi товарвстна, як! об'едяуваля вяуковщ'в рпивх поколшь ;а фахоаою належшст» (VIT); г/ шституцн, об'еднаш репопапьпою а5о ¡яшою проблематикою

, (Схщниевроневський шствтут ím. В.К.Липннського, Ьгсштут дйслЫз Воли?п);

еевслюцм ошяхи "дер-каявидько! ¡стор¡играфтчво! спздщвня" зуцовлена кшькона трупами взаемопсв'язаинх чввягшв: а/ рв;иь адаптацП та íbtci-payiï кожно! з генерзц^й ¡стормыв до захщного иаукового ceiiy, б/ поша-ренвя плюралктячивх ыетодолопчввх ащход1а в ¡сторичних , достижениях; в/ mina досл!диицьквх пршрнтепа вщ добв с:редньов1ччя до icTopiI нового та ноытнього часу; ;

• нялежшсть до ¡сториш-державниш в 40»70-i роки .XX ст. ¡ден-тифшувялвся здебшьшого за яолггячниы спрямуваакяи (консервативннм, 'вашок&шстичким, демократячяви), шж за шшимя озиккамя (методолопя кторччвих дослшжеиь, кояцептуелый пшходв, вроащна вроблеиатака тошо);

«у друпй половин! XX ст. i y»palHCbK¡á 3spy6i»BiÉ icTopiorpзфil ¡дею спадкогмносл держаавяцькях традяцш (квяжа хозацька-гетш.аяська -> модерна держааа) Лступала шея дасконтяву!тегу укра1ясько1 icTopil, яка забугуаала в термшах "иекторичиа", "вепоэви", "аеза^ершеиа* ssqis; ;

• япляз "держазницы.о! спади1ини" ва ухрвЛнську iapy6i*Hy ¡сторячву дуаку спрвяв збереженяю П »aqioHanbBoi спрямованост1 аа eyirputi!, але

водночас обиежував проблемно-тематнчний та жанровий Д1апазон

пауково! твирчость

Ocuomi положения дисертвцй aumaAeni у нубл&ацшх авторе, пршритепшими j яких с:

1. Поняття "концепоп" в ynpaincbsifi ¡сторичшй кауц! // Розбудова держази.

- 1994. - 8. - С.45-55. (1 д.а.).

2. Державиицький паарян в ухра1нсыпй ¡сторюграфй nepmol третник XX ст.: становления, фориу&ания, вплив // Icxopi« укр.середиьов^ччя: Козацька доба: Зб.няух.праць (На пошпну ¡сторика,"лауреата Державно! преш! im. Тараса Шевченка О.М.Апанович): У 2 ч. • К.,1995. - 4.1. - С.111-133. (1,5 д.а.).

3. Укра1нський ¡сторик Борис Крупннцькяй // Кн1всыса ствровина. - 1995. -№ б. - С.36-39. (0,5 д.а.).

4. Персональна бкшотрафш ¡стсриш д!аспорв // Б1блютечнай ihckiik. -1996.-К» 2.-С. 10-16. (1 д.а.).

5. Лев Окшшевяч та його есе "М1ж Заходов i Сходом"//Розбудова держави.

- 1997. - К» 7/8. - С. 102-107. (0,5 д.а.).

6. Проблема науково! традицй i сучасна укра!нськв ¡сторшграф;я // Опецшъж ¡сторнчн1 дисциплши: питания reopil та методики (Зб.наук.праць на пошану дл.и. М.Ф.Дмитркнко). - К.,1997. - [Вип.1.] - С.252-263. (0,7 д.а.).

7. Часопис "Рад та Знамено" i його внесох у розвкюк украшсько! ен1гращйно1 ¡сторютрафй // Б1бл(отечний б ¡сник. - 1997. • № 1. • С.32-37. (1 д.а.; у сшвавтор. з М.Ф.Дкктр1енко; дисертантои написа;н€.34-37).

8. Лев Окшшевич i проблена "нежового положения" Украши: (3 icTopior-раф1чних дискусж на etnrpaui! кшця 40-х - початку 50-х рот XX ст.) // Спешальш ¡сторнчHi дисциплши: питания теорп та методихк: Зб.наук.праць та спогад1в (Пам'ял видаткого вченого-кторнка, чл.-кор.НАН Украши ЬО.ГуржЬ).

- К.,1998. - С.354-372. (0,7 д.а.).

9. Оцшка науково! спадщини Миколи Костомарова в укра!нськгё заруб1жи!я ¡сторюграфй (1945-1991) // кторюграф^чш дослщження в Укра!ш (На пошану д i n. Ю.А.Шичука).-К.Д9У8. - Вип.8. - С.123-137. (0,7 д.а).

10. Дсржаяницький капрям укра!нсько! ¡сторюграфИ та його штелектуальва спадщипа // 1сторшграф1чи1 дослщження в Укра!ш: Наук.зб. (Пам'ят1 ¡сторика Украши, чл.-кор. HAH Украши Ф.П.Шевченка). - К.,1999. - Виа.7. - С.286-313. (1,5 д.а.).

И. Украшська ¡сгорюграфш та етнопсихолопя Володимира Янсва: (СубЧктивш потатки з приводу розвктку однк! науково! галуз!): Рец. на кн.: Ян1в В linpucH до icTopil укра!нсько! етнопсихолоп!. - Мюнхен,1993. - 217 с. //Розбудова держави. - 1996. - N» 10. - С.57-61. (0,5 д.а.).

12. Поняпйний апарат ¡сторичяо! науки i укра!нська ¡сторюграфш: сучасннй стян га перспективи розробки // 1сторична наука на пороз! XXI стол!ггя: шдсумкн та перспективе' Мат-ли Всеукр.наук.коцф. (Харма, 15-17 листопада 1995 р.). • \cu">Kia,l995. - С.92-97. (0,25 д.а.).

17

А1ЮТЛЩ1

Ясь O.B. Держпвпицька траднщя в укрпТисьюй зарубЬкнш ¡cropn4iiiii nayui 1945 1991 рр. - Рукопнс.

Днсертац1Я на здобуття наукового ступеяя кандидата ¡сторичних наук за спещальшстю 07.00.06 - ¡CTopiorpaijiiH, джерелознавство та cneniamHj ¡сторичш дисцнплнш. - 1нститут ¡сторЛ Укра!ни HAH Укра1ни. - Кн!в,2000.

В дисерши! розглядасться комплекс проблем, пов'язаних з ¡нтерпретацкю рол! держааницькоГ традицИ (штедекгуальннй спадок, ¡сюрики як його uocil, передумови та середовищ-е, в якону яоширювалися та реалиуаалися иацшнапыю-державницьм i.nel) в украТнськ!й заруб1жшй icrogannii науц! 1945-1991 рр.

Розгляяуто осиовш характеристики ¡нтелехтуальяо! спадщшш ¡стирвш державницького напряму яершо! третнни XX ст. Висвклеш та ¡нтерпретов&ш найважлив1ин чипники, як! зумоаили еволюа1ю наукових поглчдш до'слщииш, репрезентанпв у«ра1нсько1 зарубежно! ¡сторично! наухн «тосовно снадщини ¡сторим-державникт. Показано аплив захщного со nio культур но го та ¡ятелектуапьного середовища' на науковий процес, зокрема , на орган1зац1ю досл1дниц1Жо! npaui.

11роанал1зовано _ специф|ку та особлязосл наухово! д1яльнссп чотирьох •генеращй укра^нсьхих учених у fliscnopi. 'Подано пор!вняльний анал1з дмльяосп р1зяих яокол!НЬ дешд?)нх1в у науковому npoueci. Узагаяькено та систеаатнзо-вано б io б i6 л so гр аф (ч н i матер(алз (репональпнк розподш за Miczjeu народження, освЬа, сод!яльний статус, калеагпсть до аевно] гекграан, фахова спгц!ОЛ1заз;:я) 193 ¡сторикЬ та дослщник!'® сусншьно-полкнчних i гуианпяряях дисципл!'а.

Ключош слоза: традицЫ, ¡нтелектуальпа свадщияа, украшська ззрубЬхна кторюграф5я, держанипькик напрян, fliacnopa.

Ясь A.B. Государстэеаивя' традиция в украинской зарубааспой исторпческой наук« 1945-1991 гг. - Рукопись.

Дассертацая иа соискание ученой степени кандидата исторических неук по -специальности 07.00.06 - историография, источннковедеяие а специальные ясторнчестне дисциплины. - Институт история Украины HAH Украины. -Кяеа,2000. ' ^

В диссертации рассоривается комплекс проблем связанных.с интерпретацией роли госудкрствеяной традиции (интеллектуальное наследие, историка как его носители, предпосылке и сред«, в которых распространял»» а реалазэвыаались аацнонально-государсиевные идея) в украинской зарубежной всторнографни 1945-1991 гг.

Рассмотрены основные* характеристики автеллекзуальиого наследгя представителей государственного направления первой трет« XX ст. Выделены зшхнейшме концептуальные подходи асгоркков-государственнвко» (контрастная интерпретация различных факторов исторического процесса относягельна

создания. функционирования и разрушения Государств, представления* в форме дихотомического противопоставления: народ - аристократия, эгалитаризм" -элитаризм, Восток - Запад, Север - Юг, православная - католическая культура; западная культурно-историческая ориентация, скептическая и релятивистская философия историк, историческая цикличность, иорвлыю-зтнческсе или религиозное истолкование идеи прогресса в истории).

Освещены и интерпретированы главнейшие факторы, которые обусловила эволюцию научных взглядов исследователей, представителей украинской .зарубежной исторической науки, 'относительно наследия историков-государственников. Показано влияние западной социокультурной и интеллзктуальной среды на научный процесс, в частности на организацию исследовательского труда. Отмечено, что интеллектуальная атмосфера второй половины 40-х - начала 50-х годов XX в. напоминала познавательную ситуацию, которая сложилась б начале 20-х годов, в особенности в распространении скептических к релятивистских подходов в интерпретации мировой н; национальной истории.

Подчеркнуто, что дихотомическое противопоставление, характерное для трудов историков междувоенного периода (20-30-е годы), в работах 40-50-х годов сосуществовало с идеей соединения нескольких подходов (национальный к социальный факторы, эволюционная и циклическая теории, хронологнчесхо-процессуальное и культурно-цнвклизацконное деление, западные и восточные культурные элементы). Рассмотрена эволюция идеи преемственнестп государственной традиции в украинской зарубежной историографии. Показано, что в 60-70-е годы она трансформировалась в идею прерывистости украинской истории, для обозначения которой в трудах историков с диаспоры использовались термины "неполная" или "незавершенная" пация.

Проанализированы специфика и особенности научной деятельности четырех поколений украинских историков в диаспоре. Проведён сравнительный анализ деятельности различных поколений учепык в научном процессе. Обобщены н снстемагизированы бяобнблиографические материалы (региональное распределение по месту рождения, образование, социальный статус, принадлежность к определенному поколению, профессиональная специализация) 193. историков к исследователей общественно-политических и гуманитарных дисциплин. Показано, что существование различных поколений ученых в украинской зарубежной исторической науке способствовало возникновению , нескольких типов исследовательских организаций: а/ обществ со старыми традициями и с преимущественной ориентацией иа потребности эмиграции; б/ • амсриканско-украикских учреждений с ориентацией иа заиадкый научный мир; в' ннучных ассоцкаций, объединяющих ученых всех поколений; г/ исследовательских институтов с региональной или другой ведущей нробп-матикой.

Юшчеаые слова: традиция, интеллектуальное наследие, украинская зарубежная историография, государственное направление, диаспора.

Yas'O.V. State tradition In Ukrainian foreign historical idcnce of 1945-1991. - Manuicript

Thesis for conferment of academic degree of candidate of historical sciences in specialization 07.00.06 - Historiography, Sources Study and special i historical disciplines. - Institute of History of Ukraine: at Academy, of Science of Ukraine. -Kyiv.2000. •

Complex of problems related to interpretation of role of state tradition (intellectual heritage, historians аз its hearers, preconditions and media, in which national end state ideas were spread and implemented) ia Ukrainian foreign historiography of 1945-1991, was examined in the thesis.

Main features of intellectual heritage peculiar for historians of state direction of the first third of XX century were described. The most important factors were shown and interpreted, which caused evolution of scientific thoughts of researches, represents of Ukrainian foreign historical'science related to heritage of state .historians. The influence of western sociocultural and intellectual media as a sciefitific process on organization of research activity in particular was described. Specificity and peculiarities of research activity of four generations of Ukrainians historians in Diaspora were analyzed Comparative analysis of activity of different generations in scientific process was given. Biobibliographic material (regional distribution according to place of birth, education, social status, pertaining to a certain generation, majoring specialization) of 193 historians and researches of social-political and humanitarian disciplines were generalized and syslemized..

Key words: tradition, intellectual heritage, Ukrainian foreign historiography, state direction, Diaspora.

Ль

■об