автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему:
Характер и функции звуковой зависимости в бинарных сложных словах

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Ткаченко, Людмила Леонидовна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Одесса
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.04
Автореферат по филологии на тему 'Характер и функции звуковой зависимости в бинарных сложных словах'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Характер и функции звуковой зависимости в бинарных сложных словах"

• ОДЕСШЙ ДЕШЕШ1 УН1ВЕРСПЕТ 1ы. /Л. МЕЧНИКОВА

Р

РГа ол

I . " >: На правах руколису

ИСАЧЕНКО Людмиле ^еон!д1вн»

ХАРАКТЕР I ОТЖЦИ. ЗВУКОВ01 ЗМЕННОСТ1 В БШАРНЖ СКЛДЯКИХ. СЛОВАХ (на иатер1ал1 знгл1йоько'! иови)

Спец1элья1сть 10.02.04 - гермаксыи. моей

(англ1йсьеа иова)

АВТОРЕФЕРАТ ДКСЕРТАЦ1Г НА ЗД0Б7ТТЯ НАГКОВОГО СТУПЕНЛ '

шэддата фтлолсготкх йАук

Одеса- - 1394

Дасерт8ц1ев е рукопие.

Ро£с>та закопана в бдеськсму дерязвному ун1х*~рситет1 • 1м. I.I. Мечникова •

Кеуковяй кер1вш5к: доктор ф1лолог1чшх наук, профвсор

кзтазсян Еима AnOTiBHa 0фЩ1аки сяоускти : дочтср 5>1лолог1чюк наук, професор

ПОЛЕТАЕВА Трина Мига2л1внэ к8идвдвт ф1лолог1чкях мук, доцент

NOföEEKOK Лвдиила ОлексПвяа Пров1даа уствноеа; П1вдеЕно-Укра1ксыся,« педагог1чшй' ун1версагга 1м. К.Д. Ушакськ^о ' .

Зйи;сг в!дбуде*ъса 20 ковскя 1994 року о' 13.СО ва 3scl-данн! вчено! рвда К 068.24.08 а Ф1лолог1чеих нвук 8 Олоськсыу деркаваом? yuiBepcHTeit j 270053, м.Одеса, Фран-дузькаЗ бульвар, 24/26,.аудЛЗО.

8 До!с°р?ац1е0 иояня сзна2ома?лсь у нвуков12 б15л1отец1 Одеського уи1версате?у.

Автореферат роз1сдвний ••__м___ _ ISS4 . •

Вчбняй секретер слац1вл^сва' ■>! —■

вчеко! рвщ, доцент ty/X' ^ Тхор K.M.

Дйш дисертэц12ке тдон&даеЕКй зрасвячене, вавчегая» консг;-». « ' *

наатно! структура складного слова & вегя12ськ13 vcbí.

АНглИська иобя мае розвжут! традацИ слсессклсдзеня . На протяз! баггсьог стср!ч словссклэдвння зэяшабгьса другим_ за прсдуктшйсггв аассбси слоьотасреБЕя. За деяпжк дрнямя.' у 80-з: poKaz XX с™ор!ччя аовсутворек! склада! слова лер-влциет часельа1ст» usbím» БфйссальД слова i сялгла 29,55 в!д усього корпусу Ееолсг1?м1в (дав. Зб6отк1нз B.I., ISS3). . Ирод7К?авн1сгь внглШськсго сяовоскяздакня лсясккст. таи, по в ц!п mobí исрфени спояуча&гься не лига на оснсэ! яорсгкях яогЛчнзг залеажосгей, am 2' нз cceoeí се^ягэтетх sccqiáijíñ. üpore нзвзть прз семвЕтачвгй cyndcEwiTi, нэ есД теоретачко исягав! сзолучекна иор$>зи реал1зу!П'ься .в Síoaí. Ссе1'ль-кл в коякй иое! icufe кзеск1чезй гкя сепсен^ко! со rsaWatiil ; слова, ва саолучуван1сть: компонентов сгслз/дсгп слова, скр1м . семавтачко! " су«1скост1, яа&ет впягаае Лх эвукова" cj^jlOHlcrb. /. , ■ ' • > ;

.Ярукова структура, слова веодаерАдэт за сяо 1м ' 1яфсрм8тяв~ езм значениям. 2 процесгг сптглйчяхгя "э породаегая х$г.еч увагз : ?чзсе;5к1в ксмун1кацИ саряуокгна на ;,"клвчсвХ .точки", (по* визна*че.иш В.Б. Касешпа',, до яках, зсгрчп«» р.аяензтк nparoEoc'Hi. -Biíáaa . у .':яор1внянк1 з: голсснаии 1рформйглвез ц1ен1сть праголоских обгрунтсвуе.ться б С8га;*ъох л1нгв1стич~* них правдг (дав», пнзрзкдад, 31ндер 7I.P.»I97S; Зубков» Л .Г.-, ISSG; Кесернч В.В., 1383; Кальберг Б., IS63; Тйргпедь В.Г.,-1381). -Црагояосн! 61 лш TpuBKi, н!н голоена, до даззрсЕЗлшпг гга сяифсЕ1ч5ЯХ SMJa, з 51шл2 nipt згкрйтлет. за псадхйяиа в слов!, по рсбагь сэие KOFcopssrsy структуру слова тяяояг -

riiKo зяачуцо». .' " '

Ак"?7эхьн1сть дано! дисертаЩЁно! прац! оЗу-мовлена в1дсутЕ1стк> системного огглоу сэгаонтко! структур? /складного слева,íEsepecoM моЕознаЕсгв? до, проблема саолучу-рйеост! e-ieiünrlB иова в проп.ес! утворенкя лзксачям сданиць . разного р1вш), веикса 1в>срлз71гок'за ríesIcid праготюх У /-структур! зеачуцих одзьщь мова.# ■.'..'"..

Heoóxí/pcüctb" д£ео! дасертацП визкечаеться недостаткам стуаейбм дослЗданоэт! особлкеостеп сегментко! орг8ь1зацП складного слова s виг/ЛсгзгД-

Пауков £ к о в с. а е в досШдаешя попягае в тому, цо вперле зреблгна спрсба 'детальксгс виБчеккя эвуково! ерга-н!аацИ складного слое а, отражай! компл=кса1 статистичн! дан! цедо диотраСугДЗ. ?s сполучувакос?! щ аголосних у. мгяах салгдного сгсвэ, алзнйчен! £ куста чях хар жтерястикм прзго- . дасиих у píaesr позяц1ях • в cícbí та у. склад! р1зв« огюлучёнь.

М е ;Т с ® . цього дасертац:Ш:ого дссл1догання е опяс, етегемне вывэеик i. аЕал1з дартрибуцИ та саолучуваност1 окреких лраголосн а та груп пряг'олоешх. фонем в структур! складного слева, i ?s¿o¡s визначскна а кустаче« характеристик праголоснах SEytciE в 'эаяеаност! е1д поэиаИ. в слрвь В1дпо-в!дао до постав дано 1 ие'та 0(,йсвя1. зввдьенв досл1д-ге.Еня яЕодадса до таких:

I/- азшвага лрзгслссв!, типов! для rol чя Jmol позяцП в cr.asu ' . ' V . ;

обчаесгяи ЧьЭТ0те1сть спояучепъ §онемвтачшх ойьбк. ЯрагелосожЕ в кыггэкгглг та даетантЕэт посдадовкостнх;

3) • визнэчитя сссб-хтост! розпод!лу ааусхичних х^зктертс-гик приголосних залелно в!д лозяцЦ в слов!..

Хараг эр досл1даеняя обумовлв викормс?анЕя кыплексвих и е т о д 1 в, ; як! лередбачэшъ зверневия до сзис0Б0 П0р1з-нялького, ек лёртыенгахьно-фо'птичЕого ?а иэтемзтзко-статас-тачного ивтод1в.

Теоретлчне значения дано* дасер^а-ц1йно1 прэц! .поляг?е в тсму, цо цэ доол!дасння в ксгасретнич влечениям сегментно! оргзн1зац!1 лслгдного слова в англ!£сь~ к1й мов1. Отрзман! дан! иэоть ц1ш!сть для 373*>лчеш?л тшолог1чнС1 своер1дйос21 Щ.е1 лексичго! . оданиц1 у сучасн1й англ1гськ1й. перст октавн! в шпуках 7н1рерсэлънях

засоб^ч будова склэд":р? сплав 5 кчяуть б-утл гсклэден! в основу ; розробок проблем етпологИ фонолог1чко1 сзсзе* т акгл15сысо1 дюга.

Н а у к о в а д о с т о в I р ч 1 с г ь та об'екгдв-н1сть -одгржара резуль?ат1в забазязчуё ъса ездШЦстэ й дсстатн1м обсягои ексзераьеЕтальЕого иатар1алу, Щдцзе^го сгэтпсгнчнй^ та. 1нотру?-»еЕ:аяьЕсну досл1даенЕЭ.

П р а к т л чя е значения дисертацИ сбуиов-' лека но&ипзоетго накора танка И результате у лекц1ях курс! "Теореетчна фонетика аятлАйсыго! иови™, прз складакн! ието-дачнлх вказ!вок цодо навчзння счудент1ь докотактячно ллрект-

еш иод£"м! нови, ПрЗ цвпясвш! к/рССВИХ тэ дшшя.шях ргсят,

Результата досл1даекня. акустачшх гарБк^гсзстак прэтолопигх

У р13ЕИ2 П23яц1ях В СЛ031 ИОЯуТ* ЗЕЕЙГЯ ЗЗСТОСу »ЗЁЕЗГЯ ПрЛ розробц! алгсрятм1в а1 .-сиатичнс-о розп1зЕавзЕКя та спптппу иокг.

- б -

• . Результата проведчкого дксертец121:ого досл1Дйеная бул» впрсэадяой в яекц1и я таореглчкаМ уокетакл ангглйсько! мзпи р? факультет! рсм&но-гермьнсько! ф1ас.г.ег11 сдеського уахрзрсяТ'Ггу в Г9S3-IS94 уч-'ЗсБоку peni. .

ОДгнг д'юергэг,"" - стер í.kck машнепиокого тексту,

автореферату - 23 с-:орлкки.

Д>1с€ртац1я кшж0но cswootIäkü. ' -

На mzze? вжюсктьс.я ?ак1 по;:оконкя: I. Слиэдк! слсрз тбрвктйрдзуятъея гквейш ознешш, як1 виздачгтеь спе;;ац>1к;г ïx Фсйслог}чео1 <%дсьаг г, Г.. Cpr?aiaoB»EiC7V складного сдоеа кг оегненткону piвиi к^вляеньлл у ткревежому азврШез?! груи npstroxesssa зз позмцш^ е cic&i.

3„ Heanamaim на те, цо' в ' структурí' складного слом ишлиэ! viâttîe Bßi спол/чекЕЯ прлгс/ссгмг nepœoï осноет е 'Чигогссшш дуг?rot ссноки, спслучувогйсгь фонем регулагтьев СЖЁТОСТЯЧК-йМ^ йСИОаСИВЯШ.

4; ЕЫ^ЛИЫН». ОСОбЛЯБОСТО kokcoh3ethoï структура скуэдяогу

слоэв в riiir/üiobkíñ mobí в едхтератця.-

б. 1куетачн1 г^реягеристаки пр^голоешх _ вазпвчаяться цале*ч1сл» до ПеЗ. та 1шо1 групи аа зесобом та м!с.цем угесрегам шуиу та псз!ц1ея> в слов i. . •

i п р о б s 4 i я реэулътьтАв досд1деегая булв здШске^» в доаов1дяк г в обювореннга на авс1дэнн«х ке&еяру, гевретач-Ko'i га яригелгщко! фонетики иови Одеського дер-

' KvsHoro уЕ1вэрсуП0ту ím. I.I. Мечникаэа (лвтя2 ISS3, бер^-üíhb 1554),' es каучора-практичЕих: ков£еренц1я1 Херссксъкого f<£pt?BPCtO НадТОПЧЕОГС 1кс1"3"уту 'квХтепь I9C2, K8Í2SH*

19ЭЗ), на заседаниях сэкцИ фонетаки професорсбко-вяклэдаць-кого склвду ОДУ (KRiieHb 1993, травень 1994), на м1янарода1й iiayKositi конфдревдИ "Л1нгв1стакЭ' - опов1дкого тексту" (Оде? а, травень 1994).

Структура робота

Дясертэц1я складаеться 1з вступу, грьох глав, гасновк1в, списка шксраствно! л!тератури, списка худоян!х даерел та дсдатка.

У вступ! ойгруктовуетьс'я шб!р темя, зктуалььхсть, кауксза новизна, теоретична та лрактичка значущ1сть ди^ертэ-UüJhcI прац!, . ($сриул8®гься иетэ 1 эавдатздя досл1даенкя, мсялябост1 практичного зесгосування р'езультат1в.

'7 г;:эв1 I розглддгогься так1 питэгагя як слолучув&к1сть Ео1шснент1в складного слова в акгл1£ськ1Й мов1, мотивова-еХсть звукового образу слова.

7 глев! И знбл!эужться результата статистичнего досл1даекш дастрабуцП тэ сполучувансс?! фокем у консо-E8RTEÜ структур! склздеого словэ.

У глав! III опасуоться мзтер1эл i методика фонетячного експер5шекту та вяклздазяься результата вивченья розпод1лу ааусглчних харсктерастгик ттрзголссшх в залекаост1 в1д пози-ЦП.

J B3CH0BK32 робмьса энал1э основных рээулыат1в дасерта-цШгого дослхдаенЕя.-

ч

О сновн1"резудьтатк дисертацД!

7 п е р п i а глав 1, диссертац±Чного досл1дяення ро-бгться posflip pcöiT, прасвячених звуксвИ орган1зац!1 слова.

Звукова структура слова розд1кяеться ка к!лька субструк-

•' • • • - ß -

тур, гсхсвЕс® а екух е фонемна .субструкхура, до .-шянак к1льк1сть та розпофд фзкеи у слов! (Торсуев Т.П., I.9S9).

Г- сучзснЗг фояслсгИ стало традац££шм нзэЕвчата фонему es лют черзз Egöip звуксвпх рас, axe а через фуцэд1а е коз!.. С-сешс! ваксрютозуюгься в нов! 3 pÍ3ECB tHOBlpeOCTD. 4scxcTHic?b фснак ЭЕ'язузхяь э гак^мя- покятазш, як иврко-в?р1с?ь, ггп ср^акуляцЗл (основкь або дсдатыова), складЕ1ет.-> ертаку/хцП, самвол1чне значекня (нзпржлэд,' пря oríekí по nF-£zl - непраемшй"), ?р2Бк1оть р умсзах jipncRo-

реьт.й та íe.

Е1дясв1дам 4ÜF.C1Í, ш.ашд звуково! ' сргак13йцИ слова гш-р1знсг,<у ЕлрМуяеься у . сучаееи л1егв1стучеих дссл1дксн-нах. Г^лольнягз ?eopíl звукссаиьолхзыу прс'всдвть чдсленЕ1:' дакает сбуиовлеессг! дйесэтесго зазчеёня ст. зва с2меол1чбпа •' зпачеЕЕяли згте1з, со вгодягь до 2сго. складу. ДУско, зэ'язою Jija зезчзкеяи та эвучаккни словь 1скуе, еле у перевр-sHOi" 61nbEccTi сл!а ше бШл.' уззгадьнеЕиг, категс-р1альш2. .вракгер: * звуасва .с^рукура . ксскретеого. слсзн ист2£0БЭНа КСрфСЛОГ!.чеоо структурой СЛСВЭ У Д2П1£ KOBÍ, йоге лекстко^гргмэтачноэ калекноста 1 г .д. До'тсго а, окр!м 1вди-,Е1ДУЗЛЬН2Х га rp?IIC тех ОЗКЙК Б рХЗШГ , CXCDSS е уЕ1Еерсалья1 ОЗБает, ESHBElCíb Я?Г1Х. дае 1!сщив1сгь ГОВОрата Upe» K8KOEÍ4-

сш. счшэьтео! ергййзацг! слов4, про ьзуасву структуру ."слег-а■■ вэагэ.т1". • .

'. Евукова структура слово - реьуи>?ат д1длъносг1, ув}вер-.сальна'..аакяр&йра^яеа. * сжоастзоренза, "qa "'.ваявлпзться, гл-Epe«а, - у фояекквлх й^дЛееоотя? . ids окреитта яозагЦяшу фе.чагзчнзг сеоблавосзАх сегнев^рззс сданатдь, ■ в ае1м1щщ11 як

7Е1версальн1й тенденцП, пр хэрзктерззуе вза<=1тод1н). звук!в з кс. гекстси' (диг ' Зубкова Л.Г., IS77, IS20). В рэзультат! почэткова псэиц.1я езяр «деться най31льи серэдЕ:-. -

hs251v.oO "SBiHKOJi,. сскорнозэ, к1нець слова - меш соноргам, к!к середанз, б1льш сокоркш, 1к печаток слева.

■ Ззр.онси1ркссг1 ядстрабуцИ та спояучувгЕОст! фенем тргдо-ц12ео взвчэа/гьег в иенах морфеми. Результата досл1днекь, пр^ведеких на. матер!ал1 здо^вропо^сьтах иов, свхдчась прс те, цо головки)« особливсстяш KCECCE-:3K?Koi отруктури кере-лено! Mopi?=va ебо простого слова е. контраст и ix фон', isic: кк у koktsktkiiz, тд 1' в дастантних лссл1^-^костях- а таксж псбудувзнпя слова по пракриту вксидаз! або в>:сх1дко-' киох1дно1 звучкост! (дпв., налриклед, Грубе ^юй И.С., i960; 'Гаикрел1дзе Т.В.; 1взесв Бяч.Бс., IS84; Зубксва Л.Г., ISS0).

ОзнаЗоиленкя э литературою питання с ]дчять . ¿о те, що в дослЗдаеккяг складного слова увага л1нгв1ст1в спрянованз го-ЛОВЕИН "ЧИЕСМ ЕЭ ГИЯБЯеЕЕЯ ЗаКСН0И1рН0СТе2 20Г0 СеМ5ЕТИЧП1~'(. та. СЕСИВС1СЯСГ1ЧЕ01 структур (дав., напраклэд, Кубрякоза О.С., Смельчекко С.Д., Bauer I,., 1?83; Jesperaen О., 1946; Marchan'! К., 1950)..

Звуков!*, не срган1зац11 .яладного слсвэ придхляеться зэнадто.. • мало увагл. Сдан is рсздШв ккага Крейзинги присвячено. дослЗдаечнв коесоезнтя1х коипл :с!б у складней. f слов!, -эле ' ллпе в псзицИ мор^ много сетку. Кр1м того, не даеться статастичЕйх дэних надо рсзпод1лу фенем У ксиплйгюах: робота ксгл.ь сзассвзй характер.

Тагам ч:?г-:с.м, в улрозееестб! йк;уальяою ззлапэеться проблема гаэкачекня зокоЕом1р:-;сстей зебу/лова складного скаа ав

46 р1вк1 фонем, так 1 на звуковому р!вн1. ' .

} д р у г 1 й глав! робятьс- ошс матгМалу,' ыето-дяка проведения ть результатов статястичного дослдасення 'консое-зетео! структура складного словэ. Матер1алсы досл1д-нення стали г.клгдк! слона, отршек! методом суц1льЕо! взборки 1з словника та художн1х гтоьа1чнмх твор1в сучасних 8нгл1йсьгах та америкакоыих шськейкиЕ1в (бсього 15 твор!а, 6,5 тгспч стср1нок. текс-у)■ Матер1вл досл1дненЕя Оуло обмо-хеыо б1каркши складов« словак! з основами модел1 ПГ, ПГП, 8бо ПГПГ (П - пргголоскай, Г - голосей) . Обсяг виборки . 1э словЕика склав 3350 сл1в, 1з тексту - 3559 сл1в.

Сггтистдякску зкэя1зу буля пХддэн! початков! тэ к1кцев1 праголоск! в основах. 3 метою системного злвченка сполучу-Е8Ност1 пряголосьлх сдн1е! осеови .з праголосыии другой основа' було дссл!днено чст^ра типа пос 1довностей, до йкйх буля заотосовак! ..1нгв1стичн1 терпни "анафора", "а1цхват", "гЛльце" та "еп1фора".' ?• дзе1й робст! ц! поннття вниваються к в.-кдагачноиу рсзум1нк1,. тобтб як повтор пригодоских, а .в значены! сполучення приголосних з певним Еоззц1йнт закр1л-леЕкяи. Анафора - це сполученкя почоткових прйголосшх в основах, д1дават - сполучешя праголосних па стзку основ, к1лъцо сполучешя початкового праголесксго перпо! основа з к!адевим праголоснии друго! осеови, еп1фора - сполучешя к!т;ев: ;. праголооних.

Як показали _ результата статастачкого досЛдаешя, коесо-бйнтн! с^уктури складнях с 1в - о,- тшць словника 'уаув.шглг айы) те складких ' ~Лв - одикиць теготу .до яках квлехатъ' пк узуйльк!, т&к 1 потегагШа! -. 'оквз1онвльк1 слова) не

ваявляють сггет l р1знвд1. Статистачн! обмгяекия нэ внаван-ня фонеи б!льа яорстк! в к!нцев1а ноэацИ в nopíBsnmi з почэтксеоп: к!льк1сть СЕ кем, тшовлх для Ki.^esol поаицП, винвляетъс.., noMiTHO мешоэ, н!ж ¿ля лсча-лссео! позицИ. В аралог!чнах пс в основа на251льпу частотя!сть

виявляютъ opHi 3 ri я фокет, хсч 12 посл1дава1с?ь не гэг-к/ы сп1впздае.

Частотк!сть прпгодосгах р1эних груп за аасобсм утвпрекня иуму змешуеться у тагсйЗ посл1довксст!: прсривн!, цш!ее1, плавн!» носов!, эфшкагл. Проривн! пряголоси1 ск^адають близько 50« звучань Б JCtt ПС5'ЛЦ1ЯЛ в с/.: JÍ. У ^ЭТЭТКСВЬЙ позиц!! в основах !з прсривггх Еэ1б1лъа чгстотшии -в^явля-ються губн1, в к!кцевМ вгшц!! nepeflHbChdH4Ei. ¡HtóratL -типов! почзтксвГ "рзгодосн!: на початку основ веки вдвое б1лыа актпвн!, еля у к1нцев1п зозяцИ.

частотн!сть uaiçb передЕьслзхзчн1 та фзривг&лький. 1г иэксииэльна частс'^Ють cnocTcplrgcTbcfi на печатку ^товн м1н1,м9льна - на к!нц!. ак?:ген1сть eoccbhï та плавких сокак-

TÍB opOCTSF j KiEU&Blñ П03ИЦ11 у nopiEIIHHHi 3 ПОЧ&ткобов. 13 сонанПв у псчаткс»!й позади пХдзицену акт зн!сть виявляё губвяй Im] в к!кцев1й.- перадкьоЕзачтй [п].

Диет; -бутивн? ак.тивн!сть пригопосних обумевлеяэ Ix в!двопеншш 'до сап пси "глухость - дзв1ь.1сть": в uè-ax одн1е! груяи глух! прягслося! чьстстнйз! за дзв!нк1. Бзкяток скЛадззтгь афраката: у Uli груп! глух! та дзв!нк1 ш тъ

однзкову чро?отн1сть.

По Micico утвореш! пуму в структур! складного слсаэ наХб!льиу дистрдбуглвну 8кглек!стъ ваявлятоь пер^дкъоязт-'чн!

- Ii -

зряголосн!. Шдавдвнз чйстотеЗ-сть í&x пряголоскзх cnocrepi-гаеться в к!ндевХ2 позицИ в ' осьсв! в ; р!вняан1 з початксвся. Губн1, Еевпаки, переваано початков! фСЕеии. У. ' ц13 тюэйцП Ii чйстоте1сть в 2-3 pscs перевицуе частотк1сг-., в 'к1нцев1а псзлцП. Максимум активност! сих яриголоских приходиться нб бсчэтск друго! с: нсчз, де ^они* к!л>ч!ско перевяцують пчредаъояэзчн1. На kíki;1 перло! сснсгч чвстот-Hicïb губких децо • б!ль...а, к!и на iiifiei слова, у результат! чого серсдога складного слова характери.атетъся п1дв2цеков 5к'72кн1сгз rçix приголоскзх. Збдньоязэте! у ваборц! la'rtOB-KÍKS в кЗЕцев.чг лозинах чзстс?н1п1, н1к у псчаткоьзх. У вабсрц! 1з тексту £кглее!с?ь задльсязачких арсстге б друг15 ociiOBí з uopieKíEEl з ларцов. йарштзлънаг выявляв Шдаэдецу qacïoteictb в nepnia oceobí.

Sa засобои утворенья пуму ядро консс-актни* пссл1цсбесс-. тай в ycix fcirypax (внафср!, п!дхоэт1, к!льц1 та ~Tfi£opi> утвороэть сшлученкя "ирорзввий. + прорглвкий", "прортВЕи! + С^НйЕГ", ' "сонек? -fe njJO^BEítíí" та "сспйкт -i сонант". Д^ того к у- з1дхзат! до вдершх сполучefîb наленэтъ такой сиолучекЕя типу "ПрорЯВЕИа 4 И!линк0", '"СОНЗЕТ ■+ Ц1ГСКНИ2", "ц1ЛИЕН1Й '+ C0K8HT" та "щ!яйвншг +' прОрЯБШЙГ, в Kl "ЬЦ1 - "щ!линний + орсривЕ~«Г та ' ц1линей2 т сонант". В еп1фор! спостер!гэоться •■кайб1лш KOpcTKÍ обмакення на виаорасташ! сполучень: до ' ода Ьлжсонантгаг посл1довЕОСтей налеиать ляпа чотирз сполу-чаетя, наШ1лш часто- il з ycix ф1гурэх.

У еподучгшях • праголоснк* р1зш-. груп sa uicqe. утаот .ша в п1дхве'п ^аэктиекЮ! «"-юл. ¡ems '^ередяъодг^'-йй + гуОкч.Г'. га "п-арадЕЬййзачниг поредньопзячшй", У к!льц1 -

о

"передкьояз^чкиг + передкьояээткгё" та "губйй + передньо-язичний", в еп1'"р1 - т!, го в г<льц1, а кр!м того, "передЕьсззчЕй + губкий". Анафора харэгстер-лэуетсья н?£р!в-ном1рк12шм у пср!вяякн! з !вшш ф!гурвмл ро?под1лсм эвукосполучень ...

Пра ржсьлзкк! звуксепслучер^ исен! орггки роблять рух в1д передкьо! часглня ротсво'.: лорсжкеч! до загчъо!, еСо и, чавг^ка, в!д эадаьс" до передрьо!. У лерлому утворзжться дрцео.чр"! посл1довесс?1, у другому випадку -вкцесивн1 пссл1довь;ост1 (див., кзлрнклад, Гаикрел!дье Т.В. та 1БЗН0В Вяч.Вс. 158л, с. 121}. Пр> вамовлякн! слолучеиш гомсргвних зряголосгах не в!дбуй&е.ться пси!тксго змЩекня иовеих сргаЕ1в. У даиому дясертац!£ному дссл1даеня1 тэч! посл!дсваост! вазначек! як неЗзрзльв!. Р1зкли ф!гурам притЕМЗЕна чи Чше сп1Бв1дксаекня цлх трьох взд!в

посл!дсвносте2. В анафор! гкцесивн1 тэ н^'^грэльк! посл!дов-ност! мэють праблиэно сднаксв! частстксст!, д^цесаею. лсся!-довност1 часелън!сть по«1тно поступайте ся 1м. У п!дхвут! частотнЮть ' р1зкит посл!дс ¡костей змег тсться таким чиксм: акцесявн!, яейтрвльн!, децесивн!. У к1льц! и!н!.иэльнч час-тотнЮть пр:"пздзе на ввдесавЕ! посл!дсвност1, максимальна -вэ децесавн! посл1дос!ност! у виборц! 1з тексту та кейтральн! - у зборц! 1э словника. В еп!<2«р! иртбгазно половака авукосполучень являе с;боо нейтралы-.! посл!дошос?1, друга в Половик» р^подилена ивйже пор!вну и!л акцесивниил та децссившшз иосл1довностямл. Взагвл! в й_ру1 „-ур! слова магб!льпу питому взгу мають нейтралы!! посл1^овкостГ

В ход! отптпотачнсго доол1даення сегмэнтно! оргоп!зацП

с -.cms були виявлей ёсощтатавн! авукссполу'мння прзгслосЕ"к у т1й чи iratiE ф!гур!. Асоццативниш вг^жалися зукосполу-

ЧСШЯ, т'о МЭЬТЬ Д-'ЛСЕУ JlMOBÍpKÍCTb (Д1) 61ЛЬПУ ЗЭ рОЗрЭХуН-

кову iiioBipHicTb (PI1.. PI авукосаолученкя обчнслювалась по

■а к : .

Формул! "тт ' ' N¡ га ~ ЗиГальна к1льк1сТь

е1дпсв1де1х Соней, л - обсяг виборки. Кара асоциативност1

звукоспслученЕя визкачалося як в1дгялекки Д1 в!д Р1.:

Днзллэ асоциатавнах звукос^олучекь ' доэволмв випвл.ти таку . особлав1сть KOKCOKP4TEOÜ структура - складного слова в енглиаськН MOBi як &л!терац1я. ТрэдицИно п!д ал1терэц1ео розум1втьса повтор пряголосют на лочатку або в середнк1 сл!р. Звзнгюда нэ те, щи основи складних сл1ь, uiflü^im в дак1й npani статистичноиу анал!зг, иаигь один притлосний нэ початку га один на к1кц1, п!д ?л1терзц1£ввм звукосполу-ченнями роэумХлисй спслучення одеэкгвих приголосшх. у т1й чи íHaifi ф1гур1. Для. зизначення того, наск1льки ал1терац1а притеивЕка певн!й ф!гур1, бут.и сбчаслена р1энаця ы!к сумаш Д1 PI ycix a.pírepatítfimix звукосполучень.

я аквфор! до асоциат-эких належать .мгйяа bcí ал^^ативп! сполучепня. Найб1льи1 показаика асоциатпвност! вяявили'

звукослслученЕЯ [im], [II], [ss], [rr] Iii],, [tt]. .Vipa гссциатавкост! ап17ерац1йниг ззукосполучень . в анафор!• . вязначалася показнжсм 37,1%. У виборц1 гз тексту до кейбдлвш асоциатиыш: належали звукосполучекня на [m], 11т» 'tí], те [г]. Mips асоцизтавност! ycix 8л1терац1йшм взукссзолучень у ц!й ф!гур! излатоказеик 21,3%.

У зЗдхват!, нэвпэта, Д1 ycix зЕукосолучекь гчгзкових пригслссгах вияга г.еся мевдою за 1т PI У взборц! 1з слетка

яокаэник mí. i seoциэтивнсст1 алЛтеративртах ' звукосполучекь ÄopiEHt'BSB -32,IS, V вибсрцХ 1з тексту--9,9«. '

Тяейм такси, сполучення л1давзту влявляються "зктаал1те-

рв'ГИЕЕШИ".

У к1льц1 у спрлученкях однаксвах праголссних Д1 Зула як б1льшов, таг i мантов PI. До гссссивтивких наленалп звукссполучекнц hl [m], [M, Uj. V.ipa ртоттлатжкзст! кззн?талэся лскаэвикои 2,7%. У Р'л5срц1 is тексту до на£б1л?з асоциативЕиз нэленвла звукосполученкя ка [f], [¡nj, [к]. Mira асоцаатявЕост! ал1терац1гш2 звукосполучекь дср15нгвалэ 7,5:5. В exiijopi у. • словкмксп^й в'лборц! vsbîe вс! сполучега. . однэковях праголсс^х наленали до гссцлгт^зкхс. На2й1лыа зязчуцов виявилась ал!тергц1я на [n], CU, UU» [t]. Ляда сролучекзя на is] мзли Д1 ткпсп за И. Показнак >.iip;¡ бсовдэтавЕоот! эд1терацШшх звукосполучекь у цгй Çnrypi дср1вяз?вав 30,45:. У текстов1й Елборц! негМлш iETeHcviEEos ''виявилась ал1тергц!я нз [t] та Гп]. Псказгаг nip -соци-útuehoctí ал!терэц12ких звукосполучекь зеччно поступався показк;ку в словниковШ вибср'й: bíií. дор1гг:з®эз 7,2.%.

Э метоо вязначекня, та е Ел1тервц1г1 особливоста лшэ складних сл!в або а вонэ притамапЕЭ й 1ешм вздэм. лексичких оданщь, СТ8ТИСТНЧКОИ: анал1зу булл поддан! фразеолсг1чьа та В1льн1 СЛСВОСПОЛуЧаЕНЯ. Сск^лькя ЭНВЛ1Э аЛ1Т6р2Ц1ЙШХ зву?о-сполучень на Msiepib/ii еклодаих сл1в показав, е,^ йл1терац1я. »эрзктераэуе пере акко сполучэпкя ана^ри, с tue сполучення sppf "pîi анал1эг -элмоя на матер1ал! СрээеологКнЧ < данад» та

Е1ЛЬГГЛХ СЯОБОСПОЛУЧЙПЪ.

(йрямвн! pv зуль эта стдчагь про' те, цо тевдекц1я до

е.ДтерацИ притаиенка 2 цхи пластам лексик . У фрэзеолог-"! эл!герац!я вякорлстовуетьоя qe 1нгексивг ае, "к1я у слово-скледанн''. Повтор ццкзкобзх пруголсскит слуяить' rk орган1зацП £>р&ззогог!чко1 одакдц! на фокетичкому .plBbi, так Д эростанкю II ексг- -зсивкост!. В ус!х без ¿глнятку сполу^ен-нях екафори Д1 перевицувала PI. Mips асоци&тзвносИ ал!тера-ц15ких' звукосполучекь дор!вЕивала- 67,32, "що значко пе^евицуг. в!досв1дк! локэзк-ifCi у складки словах в сбох выборках..

У б!наркях в!лыг*т _ словоелолученши аокаэкик viipa асоци-бтявь:0ст1 гл!терац!3ки звукосполучекь ск/.эв 25,9%. lie эка-чекев к^бяжакться до поквзникэ scolhBTHeeoctí ая!терац!йних эвуг'тчюлучеяъ в складких словах тек.стово! виб^ркн. пчеввд-ко, це псяекюеться тли, цо у -чборку !з тексту ув!3шл; о spin "класичних складких сл!в", "кест12к! утьореш-я " талу N + N» статус яках в систем! лексчних одаш»^ ант-' 'йсько! нова пе мае сднсзначнс.^ шэкачення.

Отае, пор!вняккя ал!терац1.-1шх. авукосполучань у склад1 р!эг х лекслч«их. оданись дозволяе зробита висеовок, цо сфера д1я/":-кост! ал!терацг! вк.лчае будь-як! посл!дсвн! с: лучения слгв sGo ксрекевях корфём, сиряяючи 1х зв'взку S8 сегментному р!вн1, стасрташ едаагё звуке ий образ слова "бо слойосполучёЕНВ. Ккцо для. сешентЕО! орган!зац!1 коренево! мор}еми кайб!льа вб&швйм е контраст м1н фоЕеизии, тг в структур! складксго слова або слоносполученкя схоя1сть вбо ..дбЕТ"лчн!сть граа. ¿ б1льы вахииву роль, е1л контраст.

У р е г i 2 г л э в 1 дасертвц!! представлен! ре' зультвгй- екслеркшеетальЕО-^юнетичноге доо;'даення а1.сл!чшх характеристик прлгслосклх ? мензх скл?м^-ого слова.

- п -

О глад л!тературд питания показав, що !скуе пеобх!дн1сп'ь у вазняченн! для ксиьо! нова закономерностей рсзпсд!лу чассвях 15ррят"ёрйстик звук!в у иенах слова, тому цо час ва орггн1з8ц1я слова налетать го мал о вявчених роздШЕ мово-зневства. 0кр1м трлвалсст! пра фокетдчних досд1даеннях эву-. ково! оргзЕ1зап11 слова велике значения пае визнзченн парриетрхв 1н;'окс:чвност1 та сумарко! енерг!!.

Кет ос експерменту було виявленнн эаксксм!ртостей розпо-д1лу значен» трявзлост!, !нтенсивност! та сумзрно! енергИ в слов! в залеянсст! в1д позлцИ.

Матер1ялси досл1Днешя стали 30 !зсльовашх складах сл.1н, ряиеплешх як нееиЗатачн! розпов!да! раченкя, оформлен! еяз-' Х!ДНуГМ . тонем.

л Для визнзчбЕня, кайб!льп загзльшх тенденций 'ро?под!лу зйачень акусглчних хграктергсгдк у структур! слова буля ви-корастаЕ1 метода Еормувгння. Для нориувавня часовых та ек-р-гетачних П8раметр1в взкорстовуедъся Еориування в!д 0 до I. Поле рсзпоц!лу нормовзних зкачень конно! ачустачно1 характеристика маша' рсзд!литя на три облает!. Значения параметр!в, резтааованях ншкче позначна. 0,5 розглздаляся, як ца робиться у теср!1 гмсьЛрностеЗ, як незначуц1. Значения в диапазон! 0,5 - 0,^5 вззеэл^лйся як значуц!, а в д!апазоц! С,75 - I -як Фуекц1ое8льно зчлеян! значения. Звуки, значения яких

дотрталяли е сстгнкХй. диапазон, граоть ваиливу роль в !н-" ... • * фориатаваХй сгрукгрр1 слоьч.

Завдавючи лерпого етаву експардаэнту Ьуло вивчешя вэр^атквност!. ■ ■ вкустачних характерастак звук!в у р!зних дик?ор!в. Вуло ел явлено, цо, незвзязти на те, цо пояазгмкя

• _ ТВ -

" акустаччзх характеристик звук1в , аначно коляьвгаься по окремим - дактсрац ззгэльнгй нзпряиок ам!н парг;метр1в в , аалеяност! в1д поззд!! зэлшаеться сдагковам для вс!х дакто?1в. Цс дало злсгу оЗчисляти середн!-значения акустач-них характеристик.

Ка мглзоккгх 1,?,3 представлея1 середк! нормсван!' значения . 8КТСШЧЕЙХ гарактерзсли приголосках р!зних грул зз зассбом та и1стеи угзорекня пуму. Як повдауе иал.Иа), трзеал^ть ус!х ъ^голосейх знэчуада ка' к!нц! слова. Нз початку словь часов! характеристики мвоть лише щ1ликн1. Не к!ец! перпо! ос ясна в область аавчущи показшк!в потрапляють значенья соканг!в та проравних. Ка початку друго! основа значу-щоэ е. "трвдгл1сть ецлякнлх та афржат. Нз к1нц! слова ус! .пригслсег! цзкгь значущ! тюкйзежл травадэст!. За и1сцси утвсрёшд иуиу тривал!сть ус!с пратслосниз тек эначуцз иа к!нц! слсва.БздЕьоазнчн^кр^тогр. игазст. значуц! часов! характеристика ео. к1ец1 аерпо! ос^ви.

Як са'йчать из 1.2(а) -те 5(6), розпод!л зЕЭчеыь пхкоэс! 1ЕтенсзЕкост! характеризуешься .лротияе:шша законстрнос-теми. '¡йаксяиук !Егеесивност! приголосняй преходиться нз початок слова. Ваняток- складэкяь ссЕгкти, макслмэльк! значен-ея п1кобоХ 1ятенсгвност1 якзи :6постер!гаЕЛься - на к1нщ перло! оссоаа, п!с;и того 1х !ьтеноавЕЮТь р!зко змешуеть-ся. 1ТаЕСЕмзльк1 аяячаннн 1ЕтеЕпив.ност1 ■ в цехе г норизвакогс рсду е2яел1шгь ц1£Зее1 на почвте? с лов в. 7 групаг пра^лос-•иях 1вь ш.сц«ы ^воранЕя -пуод Еа почотку слова анач/ц!

Мал Л. Поле розпид1лу середнГх кормовэшх зкачень траввлос-ти приголосшх за засобсм (а) та ы!сцен (б) утво^яня пуму.

у.. . -..............: ...

¡'I

ч.

\-Л" - \ 4

Л

1

: ■ - м ; - - «

; \<- , оси

№ О»

ОН

кг »V

/игц!..

Мал.2. Поле роз'псд *лу серецн!I яорюБаши яяачекц ■ипунсхв-ЕОСТ1 ЕРЯГОЛОСЕП оЭ засобсм. [ъ) м1сцьм \Ь) узверзкив нум?..

(

'И" С».

(д у 5

- 45. '«л.

; «I,

п и

ам!« «

«I

<•,

-

/у » г//'*.1 .

¡/эл.З. Поге розпод!лу середн!г ЕсрисЕатях скачень сунзрно! «нпргк! приголосЕих за зассбсм (а) га и!сцен (б,- утвсрення суму,

--прсривн! ---губна

------- соквнгн ----- передшсяэйЗ'П

ц1лиее1 . --------- .-задяьсязлчк1.

------- афртеэтл • * ------- . '•«^г.сеи-.-.зй

тгсказтакя !нтенсивност! иашть -фарзшгальЕий, губн! . те лередЕьоязичн!, на к!нц! лерпо! ссеови та на п'оча яу друго!

сонанта. На к!нц! слс .а коден з приголос. к на виявляе знйчуцо! 1ктенсиЕност1.

У розподШ. значень суизрно! енергИ не визычеко эагзяьни: тенденций у групах приголосни*. аа засосом угьорення пуму. Кэ к!нц! перпоД основ? зьэчуцою: виявляетьс? суиеркэя енерг!я сонанг!в, у почв'гкових позиц!ях в основах -Щлипких. У грудах пртгояосних зэ м!сцем утвррення пуму сумарна енерг!я фзрястрльь&го,' гу<5них ■ та передкьоязич'ти лосл!довно змеылуеться. На початку слова эначущою е сумарнв енерг1я фэрингальийго та передкьояз, чниг. Сумарна енерг1я передчьоязичних, кр!к хого, значуца в псзиц!ях морфемного стансу. Покэзеики сумарно! ензргИ' губних та задньоязичних ,тезначущ1 в ноднИ псзицИ в слов!. Т*кям чином, у аочагкооях псзиц!ях в' основах яа261пъш знгчуц! покаэнаки акустичшх характеристик мать ц!лшн!, у к!кдевих' позац1ях значения акустачних характеристик цих приголсснйх незначуц! •эа винялсом тркввлост! на к!пц! .слова. Ц1 дан! добре сп1вв!дносяться з там фактом, що щ!л^нн! - типов!: початков! прлголосн!. -Максимальна частотйсть плавних, з другого беку, на к!ец! першо! основа коре'шзб а ,п!даищеною вктивн!стю цих приголосыге с^ме у позац!:", Але для прорывши вакко

оизначити к.орелнц!ю и!н частотьЛстзь та - ЗЕачущостп зкустичшх характеристик: триваМсть цих приголссних значуЩа у к1ецэеих позиц1ях, !н2енсивн1сть нэ печатку слова. Маялиоо, лсжснеЕНям ' .цього е той факт, що проривн! р1в£Юм!рЕо роэпод1лбЕ1 у С2рук?ур1 слоёв, а не " ■ е ' иповюга .для

то1 чя '!шо! арзиц!1. Зв'яэок и1к- зквчущостю покаэж!к1в ааустачнчх хврэктетастик та п1двищеноа вктиан!стю прлгрлос-нях кгс^яеки* у меш1й н!р1 у грузах прзгоЛосних ■ за м!с ,еи утвсрення шуму. '

Проврдене • дисертац12Ее досл1дяокяя дозволило виявлти певк! зэкснсм1рЕост1 розпод1лу {онем те фокаиних глае1в " структур! Слова, нг?б1льп частота! звуков1 сполучення в контактких та дистзкстах посл!довнсстяг., а такоз теку вбялиеу особлив!сть сегмактЕо! сргэн1звгч11 складного слова як тенденц!» до викорясгэкня ал!терзц11- На р1вн! фс~ем не 1скуе !ототко1 р1эняц!" м!я основана цодо розпсд!лу яриголосклх. В той ке час на звуковому р!вн! спостер!гзетъся пой1тва р!зклця у значзнЕях акустичнах характеристик пртго-лбсних в аналог1чних позиц!ях в основах.

Осноон! полонекня дясертацП . в1добрэяеко у настузиих публ1кэд1ях авторе:

1. Консонантная структура сложного слова в английское .языке. — Сцесса, 1994.-Юс.- Рук.дел. в-ДНХБ Улра1вн Д1492 - УК94 В1д QT.03.IS94.

2. Аллитерация 0 поэзии Байрона // Актуальные проблемы эстетического ьо'шитания молодежи средствами искусства.-Херсон, 1990.- С.2-о 1 .'

3. Методяка формирования субъективных предст&ал ний о звуковой зависимости компонентов английского текста // Современные проблечва подготовки учителе: Материалы иежвузов-ской научно-педагогической конференции.-' Херсон, 1992.-С Л77-178.

Ткячекко Л.Л. Характер и функции зчукоеоЯ зависимости в бинарных сложных словах, - • •

Диссертация на соисканий ученой степени кандидата филодоги-чегкюс наук по специальности 10.02.04. - гериансяие языки (ангп-йскиД язык) Одесский гос. ун-т.- Одесса, IS94. Защищается рукопись диесер^ции и три публикации, содеркащае статистическое и ьксперш^нтальна-фокатпчсское исследование кокоонбц'шчй структура слоиного слова з"английском языке.-Определен« фонемы и j-jiaccu Фонем, ,Т1шичаые для определенную позиций в сложно« слове, наиболее чаототаыг звукосочетания i ис-нт^нтнвх в' дистантных последовательностях в структуре слова, laKoiFonepHoc-M распределения акустических характеристик согласных в siibviciOiocTK.oT псзиц1{и. : ; \ "' ' ' . Кялзивд слова: слолучуЕен1сть, рсзлгд1л ; пр-лголссшх, ; вкус-тичн! .характеристики, вягтерэц1я, консокантн&, структуре.

Ttecbanlto L. Г,. liature and FuacHonG oi Sound Interrelations in Binary Compounds. . - ; • ; . " ' / ;

Candidate dissertation In Philology. Speciality 10.02.(14. Gertrifiri language в (En~ll8h), OdessaState University, Odessa, 1934.. . •• ' ' •'•'••

Presented lor defence manuscript and three publications contain statistic and experimental ; study oT consonant structure oi English compounds. DefinPd are jh?ntiM>F sml phoneme groups.typical i<?r definite positions, most frequent .contact and distant Bound combinations, tendencies of distribution of aco stic characteristics • of consonants depending on the position In the compound.'