автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Харьковский институт народного образования им. А.А. Потебни /I92I - 1930 гг./.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Харьковский институт народного образования им. А.А. Потебни /I92I - 1930 гг./."

длпроиетровський державнкй урлверсктьт

xapkíbcbkiii îhchitjr't народ ioï ocbîtk ím.o.ojiotebhí

/1921 - 1930 pp./

07.00.06 - 1стор1ограф1я, даерелознавство та спецтальнх 1сторичнх дисциплгни

Автореферат дисертащх на здобуття наукового ступеня кандидата гсторичних наук

На правах руколиеу

рябчшко ольга леоншша

Дн1пропетровськ - 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота вйконана на кафедр! 1стор1ограф1х, джерелознавства та археологII Х.арк1вського державного ун1верситету.

НлУКОБкл КЬР1ШкК - кандидат хсторичних наук, заслужений Ч| пращ вник культури Украхни, доцент — КУДЬЛКО Сергхй Михайлович

0<Лц1Ш1 0110НЕНИ.: доктор 1сторичних наук, професор КОЛЬСНКК 1рина 1вен1вна, кандидат ¿сторичних наук, доцент УДОД Олександр Андр1йович

11ров1дна оргамзащя - Харк1всышй державнпй 1нсти1ут

культури

Захист агдбудеться " 12 " березня 1997 р. о 13 годи-Н1 на зас1данн1 спец1алхзовано1 вченот ради Д.03.01.15 яри Дн1-прспетровеьксму державног^у унхзерситетх / 320625, м.Дн1пропет-ровськ, пр. Гагарша, 72, ауд.307/.

3 дисертащзю можна ознайомитися у б1блхотец1 Дн1про-петровськсгс державного ун1лерситету.

Автореферат роз1олан:;й " 6" до того 1397 р.

Бчений секретар спец1ал13ованот вченох ради, кандидат 1сторкчних нау:-:, доцент

Тутхк Л.С.

I ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Становления Укратни як незалежнох держа-ви, демократичн1 змхни сучаснсго життя в значнхй мхрх вхдбилися на процес! вивчення хх 1сторхх. У виршешп завдань духовного оновлення сусгильства, в умовах проведения реформ у рхзних сферах, у тому числ1 в систем1 осв1ти, одним 13 актуальних напрямкхв нау-ковкх пошумв я вивчення 1стор1х осв1ти в Укратн1, оссбливостей шлях1в II формування. На сьогодн1Ш1й день цх питания багато в чо-му уже вивченх. Але ряд проблем потребують подальшох розробки. Серед них - реррган1зац1я системи освхти в Украхн1 у 1920-1930-т1 рр. Дата об'ективну характеристику Ц1ет проблеми можливо лише на основ1 досл1дження хстор11 конкретних навчальних I науково-дослхдних зак-лад1в, створення яких у зазначсний пер1од вхдбувалось особливо 1Н-тенсивно.

У наш час спостерхгазться також стхйкий 1нтерес до проблем нащонально1 1стор1ограф1-х-т-Доетун до арх1вних матер1ал1в, вхдкрит-тя спецфонд1в, можлив1сть об'ективного аналхзу под1й створили спри^ ятлив1 умови П1знання науковот спаддини, створено! попередниками. Багатьма вченими в остатий час рсбиться спроба грунтовного дос-лхдження стану украхнськох 1сторичнот науки, переощншеться тт роз-виток взагал1.^ Але картина украхнськох 1стор1ографГт' не буде пов-ною без аналхзу розвитку 1сторичнот науки в окрешх науково-дослхдних та навчальних закладах.

Харывський 1нститут народнох освхти 1М.0.0.Потебнх /далх -Х1Н0/ для аналхзу даних проблем обрано не випэдково. У 1920-Т1 рр. цей вуз, що виник на основ1 найстар1шого ун1верситету Укратни, був важливим центром наукового життя, педагсгхчнох думки, а також вз1р-цем для хнших 1нститут1в народнох освхти у питаниях оргажзащт навчального процесу.

3 Х1Н0 пов'язан! 1мена багатьох вхдомих як на Батькхвщинх, так I за хх метками вчених, що були викладачами 1нституту: академ1-К1в Д.1.Багал1я, М.П.Барабашова, С.Н.Бернштейна, ОЛ.Бхлецького, В.И.Бузескула, А.1.К1пр1анова, К.А.Красуського, О.Л.Нпшльського та 1н. Чимало в1домих вчених у свхй час закшчили цей вуз. Серед

I. 0нопр1внко В.1., цербань Т.О. Доля науки в Украхн! /к1нець XIX ст.-30-т1 рр. XX ст./ // Украхнський 1сторичний журнал,- 1993,-,'|"4-6 та !н.

них яскраве суз1р'я академ1к1в та докторов наук: 1.ь'1.Буланк1н, В.Я.Дашкевич, С.М.Королхвський, В.М.Лайзель, В.м1.Н1к1т1н, Д.Х. Острянин, Пол яков, С.С.Уразовський, О.Я.Усиков, А.М.Утевсь-кий, Д.Л.£ердман, А.И.Ф!л1ппов, О.М.Зднкель, 1.д1.Францевич, Д.С. Шашро та 1н.; письменниив та поетхв: В.В.Вичко, О.ДЛваненко, I.У.Кириленко, В.А.Кондратенко, М.И.Сказбуш, В.й.Сооора, Ю.Ю.Шов-копляс та 1н.

Актуалыпсть дослхдчсення Х1Н0 особливо зростае у наш час, коли виникае багато нових навчальних заклад!в, що мають на метх П1дготовку високоосвхчених фах1вц1в. Однак Ц1 завдання можна ви-конати лише тод1, коли зм1ст освхти буде вхдповхдати сучасним потребам людини I сусшльства. Успхх також буде залежати I вхд того, наскхльки рац1онально х ефективно буде використано нащональнкй досвхд орган1зац11 навчальнсго процесу в минулому.

Хроноло^ч^ рамки досапддення: 1921 - 1930 рр. - обмене« перходом 1снування Харк1вського 1Н0. Згхдно з постановок) КолегГт Народного Ком1сар1ату осв1ти УСРР В1д 30 липня 1930 р.* та постановок) Ради Народних Ком1сар1в УСРР в1д II серпня 1930 р.^ "Про реор-гажзацш мерена й системи педагог1чнот освхти" на основ1 Х1Н0 було утворено чотири нових 1нститути.

Об'вктом досл1дження в 1стор1я культури, осв1ти, державна пол1тика в галуз1 освхти у 1920-Т1 роки.

Предметом досл!даення було обрано 1стор1ю Хармвського 1Н0 хм. 0.0.11отебн1, орган1зац1ю в ньому навчального процесу, розвиток 1сторично1 науки та освхти в хнститут1. Робота виконана на основ! аналхзу I узагальнення широкого кола л1тератури та джерел, як арх1в-них, так I опубл1кованих у документальних зб1рках.

Стан науковот розробки теми. У вивченнх 1стор11 Х1Н0 можна вид1лити три основнх В1хи, як1 суттево В1дрхзняються м1ж собою. Перша з них охошюе 1920-тх рр. В цей час з'явилися перпй публ1кац1т, що маоть для нас певний 1нтерес. Серед них статт1 та виступи Голо-ви Укрголовпрофосв1ти Я.П.Ряппо та шших д1яч1в Наркомосв1ти, що М1стять у соб1 значний фактичний матер1ал I дають можлив1сть сзна-йомитися з практичними заходами Укрголовпрофосвтти по реорган1зац1х

1. Бюлетень Народного Ком1сар1ату осв1ти УСРР.-1930.-Ж5.-Ст.405.

2. Там же.- №40.- Ст.633.

вщо'[ школи Украгни у зазначений перход.^ У них характеризуються результата перебудсви зузхв Укратни: змхии мерели 1нститутхв, ма-тер!апьн1 трудной, яы перекивали вони у т! роки, змЬш у сощ-альному складг саудентхв внасл1док запровадження ново" системи прийо.му, розглядаються питания орган1зац1т роб1тничих факультетов, науково-досл1дних кафедр. У цих статтях наводяться деякх данх I про ХШО.

Д1кавий фактичний матер1ал про студенив Харк1вського 1Н0 М1ститься у книзI "Жизнь современного украинского студенчества",^ в основу якот лягли переписи студенев Харкова та Одеси.

У К1НЦ1 1920-х рр. з'явилися такой статт1 оглядового характеру, у яких даеться аналхз законом1рностей розвитку 1сторично1 науки в Украхн1,^ а такси характеризуйться Д1яльн1сть окремих нау-ково-досл1дних закдадхв 1сторичного прсфЬю.*

У цей же пер1од прац! багатьох 1сторик1в, у тому числ1 I вик-ладач1в Х1Н0, були роз критикован! як "нац1онал1стичн1","немарк-систськ1". Була широко оргашзована кампан1я критики в1домих вче-них: ДЛ.Багал1яЭ, М.М.Пакуля,^ 0. С.Федоровеького,7 М.I.Явореько-го^ та хн. Тому тривалий час пращ багатьох 1сторик1в якцо I зга-

1. Ряппо Я.11. Народна осв1та на Укратн1 за 10 рокхв революцГт:. -Харк1в,1927; Його ж. Радянське студентство. Характеристика зу-31В Укратни.- Харк1в,1928 та 1н.

2. Жизнь современного украинского студенчества.- Харьков,1924.

3. Кримський А. ¡1|о зроблено на Укратн1 в царинх 1сторично-ф1лоло-Г1чних наук за десятшпття 1917-1927 рр.// Записки 1ст.-ф1лол. вхдд1лу УАН.- 1928.- Кн.Ш.- С.273 - 280 та 1н.

4. Науковий зб1рник Харк1всько1 науково-досл1днот кафедри хсторГт укратнськот культури 1м. акад. Д.1.Багал1я.- 1930.- ¥8-9.

5. Скубицкий Т. Классовая борьба в украинской исторической литературе //' Историк-марксист.- 1930.-Н7.- С.27-40 та 1н.

6. Ралшль А. Х111П0 в боях за чистоту лен1нськот науки // Студент революцхт.- 1932.- ."»5-6.- С. 11-12 та 1н.

7. 1скандер. Пхд захистом "ханських ярликхв". Буржуазна контрабанда на сходознавчому фронм // Там же.- С.5-7 та 1н.

8. Горин ¡1. М.И.Яворский. История Украины в кратком очерке /рецензия/ // Правда.- 1929,- 10 февр.; губач м. Рев1з1я б1льшовиць-кот схеми рухомих сил I характеру революцхг 1905-07 рр. // В1лыловик Укратни.- 1929.-'.»17-18.- С.38 та 1н.

дувались в 1стор1ограф1чних досл1д>кеннях, то лише з негативни-ми оцшками.

Загальною особлив1сю публпсахцй перходу 1920-х роив е хх дискусхйшсть, полеьпчнхсть, 1нформативн1сть у викладенн1 матер1алу, п1дпорядкован1еть пол1тиц1 правлячот б1льшоьицькот партт1. Разом з тим вони започаткузали процес кагрсмадт.ення конкретного хсторичного матер1алу, 40 допемагао в оемисленнх та 1сториш1й 0Ц1НЦ1 подхй, що Бхдбувалис.и в обракий нами лер10,

Друга в1ха схоплае перход 1940 - першот половши 1980-х рок1в. Досл1дження 1стор11 Харивського шетитуту народно! ось1 ти в цей час мая ешзодичний характер. Першим до нет звернувся С.1.1.Корсл1вськик. 5 1940 р. виходять його нариси з 1стор1т Хар-к1вського унгверситстуде коротко розглядаю ться питання реор-ган1зац11 унхверситету I виниккеннк ка його основ! нових вкцих навчальних закладхв, у тому числх I 1нституту народно! ссвхтк. ив тором дазться стисла характеристика структури вузу та постановки в ньому наьчальног та науковот роботе.

Сиец1альн1. розд1Л*и, приевячен1 1стор1х Харк1вського Ш0, вмх^ен1 I в нарисах з 1стор1х Хэрклвського ун1зерситету, прис-вкчених 160-й та 175-й р1чницям його заснування.^

Неодноразово, особливо в остачн1 десятилхття, звертаоться ДОСЛ1ДНИКИ ДО творчох спадчини ХСТОрИК1В, чие життя I Д1ЯЛЬНХСТ буди пов'язан1 з Харкхвським 1Нститутом народнот оевз:ти.'3 З'яеи лися спец1альн1 дослхд^ення життввого шяху та наукового доробк Д. 1.Багал1я, * декиька статей приевяченс науковти спадцинх В.Г1.

1. Короливский С.г.;. Краткие очерки Харьковского государственного университета им. А.¡»¡.Горького /1805 - 1940/. - Харьков, 1940.

2. Харьковский государственный университет км. А.М.Горького за 150 лет,- Харьков, 1955.- С.235-265; Харьковский государственный университет. 1805 - i960: ксторический очерк. - Харьков,1980.- С.48 - 60.

3. ¿уравський ¿).ü. Розвиток наукових досл1джень ка вторичному факультет Харкхвського унхворситету за роки Радянсъкот влади// Bich. ларк. ун-ту.- IS77.- Н50.- С.89 - 103 та ih.

4. Кравченко Ь.ъ. Д.к.Багалей и его вклад в изучение отечественной истории. Дкс. ... канд. ист. наук.- К.,1982 та in.

I 2. 3

Бузескула, О.Я.Киктева, ыКм.Пакуля та ih.

Дхкавила дослхдникхв i icTopÏH наукових заклад1в при XÎHO, особливо хсторичних. Стисла характеристика структури науково-дос-Л1дних кафедр icTopiï европейськог культури та icTopiï укратнсь-ко: культури при XÎK0 та науковог д1ял£ност1 хх сп1вроб1тник1в була дана Н.В.Комаренко.^ Автор ввела до наукового oöiry значку кхльк1сть цхнного 1стор1ограф1чного материалу, визначила внесок науково-досл1дних установ 1сторичного профидо у розвиток украхнсь-кох 1сторичнох науки. Але, зважаочи на 1деолог1чн1 умови того часу, головна увага автором прид1лялась пол1тищ Комун1стичнот napTit у сфер1 культурного буд1вництва, переб1льшувалась роль 1сторико-партхйних заклад1в у радянськ1й icTopiorpa$ix.

У цей же час з'явилися i пращ вхдомих спещал1ст1в у галу-3Ï культури, у яких висв1тлю!оться проблеми орган1зац1т системи ви-щох осв1ти в Укратн1шдготовки кадр1в укратнськох 1нтел1ген-

1. Кадеев В.к. В.П.Бузескул как историк // Вестн. Харьк. ун-та.-1983.- .7238.- С.48-52; Калуцька Л.П., Фрхзман Г.В. Академхк В.П.Бузескул - 1сторик середн1х bïkïb // Bîch. Харк. ун-ту.-1967.- '"22: IcTopiH.- Вии.2.- С.84-93 та хн.

2. Калуцька Л.П., &р1зман Г.Б. Б1ля джерел украхнськот маркскстсь-кох мед1чв1стики. Олександр Якович Киктвв /1899 - 1944/ // Питания icTopiï народ1в СРСР,- 1968.- Вип.7,- С.142-147.

3. Калуцька Л.П., Фр1зман Г.В. 3 icTopiï укратнськох радянськох медхевхстики /М.М.Пакуль/ // Bich. Харк. ун-ту.- 1966.-'"17: 1стор1я.- Вип.1.- С.143-155; Митряев А.к., Голубкин Ю.А. Медиевистика в Харьковском университете за годы Советской власти// Вестн. Харьк. ун-та.- 1987.- '¿302.- C.II7-I23.

4. Комаренко Н.З. Утворення та дхялыпсть 1Сторичних кафедр на Украш1 в 20-х роках // 1стор1ограф1чн1 досл1дження в Украхнсь-К1й PCP.- К. ,1971.- Вип.4.- С.33-47; ïï ж. Установи 1сторично'т науки в Украхнськ1й PCP.- К.,1973.

5. Быстров H.A. Деятельность Коммунистической партии Украины в области высшего образования в период строительства социализма /1917-1937/: Дис. ... д-ра ист. наук.- Харьков,1983 та ïh.

... I . - . - - 2

ЦП, д1яльност1 pi3Hi!x науково-дослхдних заклад,13, здеиснена

спроба дата аналёз тенденций розвитку ёсторичнот науки."3 Усе вице-згаданё дослёддення ыыоть наукову цённхсть з огляду нагромадаення, систематизацё ï та первшнот ёнтерпретацёё значногс фактичного материалу. Однак окреме твердження, висксвки, що мёстяться у пере-важнёй бёльшостё ïx, потребують уточнения i переоценки, зокрема про причини i наслёдки реорганёзацёт системи освёти в Укратне у 1920-тё pp. , тенденцёт розвитку ёсторичнот науки та ÏH.

Полётичнё змёни у життё Укратни на початку 1390-х pp. позитивно позначилися на станё вётчизнянот ёсторичнот науки. У цей час розпочинезться третя вёха у дослёдженнё icTopiï XlHO. У cbît

бийши грунтовн1 дослёдження, присвяченё ёсторёё укратнськот ёк-

... 4 . .

телхгенцп, становлению командно-адм1нестративное системи у bcix

сферах життя, у тому числё i в гдеологёт та культурх. У них не лише наводиться значний фактичний матерёал, а й давться аналёз наслёдкёв втручення адмёнёстратинно-б.орократичнот системи в рёзнё сфери життя сусглльства, глибоко розробленё питания про хёд i наследии "ёдеологёчнот боротьби".

У останнё роки було захи^ено ряд дисертацёй, у яких дослёдже^ рёзнё ироблеми будёвництва вкцот школи в Укратнё i давться науко-вий аналёз перетворенням у галузё освети, узагалькюзться досвёд пёдготовки спецёалёстёв та ïh.d

1. Ткачова ЛЛ. 1нтелёгенцёя Радянськот Украгни в перёод побудови основ соцёалёзму.- К.,1983.

2. Овчаренко Наука Советской Украины.- К. ,1969 та in.

3. Иванова Л.В. У истоков советской исторической науки/ подготовка кадров историков-марксистов в 1917-1929гг.,/.-Л.,1968: Розвиток ёсторичнот науки на Укратнё за роки Радянськот влади.-К.,1973.

4. Нариси icTopiï укратнськог. ёнтелёгенцёт /перша половина XX ст./': у 3-х кн./СЛ.Бёлокёнь, 0.Д.Бойко, Г.С.Брега та хн.- К. ,1994.

о. Дакиленко В.«!. , Касьянов Г.В. , Кульчицький C.B. Сталёнёзм на

Укратнё: 20-30-tî роки.- К. ,1991 та хн. о. ипрошниченко ni Л. Вища школа Радянськот Укратни в IS20-28pp.: проблеми розвитку, досвёд, уроки: Автсреф. дне....канд. ёст.нау К.,1993; Шепель Л.&. Роль робётничкх факультете в УСРР в пёдго-товцё спецёалёстёв /20-tï pp./': Автсреф. дис....канд.ёст. науг..-Днёпропетрозськ, 1993 та ён.

Досить грунтовпо на сьогодн1шн1й день досупджена дхялыисть науково-дссл1днои кафедри 1стср11 укратнськот культури хм. акад. Д. 1.Вагал1я^при ХШО. 1й присвяченх дисертацхя та монография 0.1.1. Богдашинот,1 у як1й на основ1 широкого досуиддення архгвного материалу характеризуються основн1 етапи у розвитку кафедри, розгля-дазться робота окремих секщй, науково-орган1зац1йна, громадська та педагогична д,1яльн1сть тт сп1вроб1тникхБ, даоться всеб1чний узагальгеоачий аналхз наукозкх праць члеив кафедри.

Використовувадись автором I пращ хсторимв укратнськот д1ас-псри, у яких даеться оцхнка реорганхзащ! системи освхти в Укра'тнх та аналхзуються тенденцх! розвитку 1сторичнот науки у 192С-тх рр.^

Отае, 1сторхя Харкхвського гнети туту народнот оевхти та реззитку 1сторично1 науки та ссв1ти в ньому, так або 1нак:пе знахо-дилася у пол1 зору дос.глднпк1в. Проте специально! прац1, яка б охошювала гетерм даного навчального закладу в щлому, в хетерхо-графгх немае.

гдета та оеновн! завдання досл1Д'«ення визначен1 з урахуван-ням актуальное« та ступени науковот розробки теми. Метою е все-б1чне комплексне Бисв1тлення 1стор1т Харкхвського Iнетитучу народ-ног освхти з моменту його заснузання до реорган1защт у вузьк1 га-луз ев х 1нститути. Виходячи з цього осноеними завданнями о:

- досл1дити умови с творения та д1ялыюстх шетитуту, характер« особливоста його роз витку, визначити роль I М1сце Х1НС з систе-

М1 осв1ти Украши у 1920-тг роки;

- дати загальну характеристику його структури, орган1зацх1 навчаль-

ного процесу, форм х методхв навчання, системи кентроло та облх-ку знань;

- розкрити наел1дки укратн1зацГт вузу;

- простежити особливост1 комплектування Х1Н0 в умоьах ао'солютпзацх" принципу класового добору, проанал1зувати зм1ни у сощальному склад! студенмв та тх вплив на академ1чну успишсть I як резуль-

1. Богдашина 0..4. Д1яль«сть Харкхвськот науково-дослхдно! кафед-ри 1стор1т укратнськох культури гм. акад. Д. 1.Бага;пя /1921 -1934 рр./: Автореф. дкс. ... канд. хст. наук.- Днхпрспетровськ, 1993 та ш.

2. Лисяк-Рудницький 1. 1сторич« есе: В 2 т.: Пер. з англ. / М.Ва-д!К, У.Гавршшив, Я.Грицак та 1н.- К.,1994 та 1н.

тат - на квалхф1каща майбутшх спещал1ст1в: - проанад1зувати процес формування змхсту хсторичнох науки та освг-ти в 1нститут1, вид1лити фактори, що впливали на тт орган1зац1ю, компонента та тенденщ'х розвитку. Визначити роль I М1сце 1сторич-нкх дисциплхн у навчальному та науковому процес1 шституту.

На/укова новизна дисертацГх полягад в тому, що вона е першим комплексним дослхдженням 1сторХ1 Харкхвського 1нституту народно! осв1ти 1м. 0.0.Потебн1.

Новею е ощнка рол1 I М1сця Х1Н0 в систем! осв1ти Украхни у 1920-т1 рр. 1нетитут, що прийшов на змхну найстархшому уьпверситеху Украхни, залишився провхдним педагог1чним навчальним закладом у цей перход, навколо якого об'еднувалися пров1дш науков1 кадри I який вкховав I дав дорогу, незважаючи на вех труднощ1 зазначеного периоду, покол1нню нащональнох 1нтел1генц11.

Вперше дослхджено структуру вузу, органхзац1ю навчального процесу, соц1альний та нащональний склад С1удент1в хнетитуту, про-аналхзовано питания 1хньох академхчнох усп1шност1.

У дисертацх? переглянум та узагальнен1 деяи висновки, що були зроблен1 попередшми доолдниками при висв1тленн1 окремих аспек-т1в д1яльност1 даного навчального закладу, зокрема про м1сце I роль хсторичних дисцищпн у навчально-науковому процес1 вузу, про оргаш-зацха наукових дооиджень та 1н.

У дкерелознавчому гщанх новизна дисертащйного дос.л1дження полягае з тому, ^о автором введена до наукового об1гу I охарактеризована значна к1льк1сть арххвних матер1шив та етатистичних даних.

.¿етодоло^я та методи досуадаення. При написанш дисертацГх автор керувалася основними методолог1чними принципами сучаснох украхнськох та заруб1жнох хстор1ографах, пов'язаними з визнанням пол1теоретичности наукового П1знадня /на загальнонауковому р1вн1/.

На конкретно-проблемному р1внх, стосовно оевхти, використано принцип 11 фундаментал1зацх1, вкзнання самот осв1ти як стратегхчно ватаивох сферк людськох д1яльност1, а також шдходи, в1дпов1дно до яких оевхта е невхд'чмною складовою частиною культури, а значить I всього суспхльного ниття, але разом з тим п1дкорязтъся I власним законом1рностям розвитку.

В теоретично-методолог1чну основу досл1д«ення тако*к покладенс вкзнан1 вченими принципи системноетх, об'ектиЕност1, науковостх, зг1дно з якими вивчення I узагальнення 1сторичних под1й можливе

иклочно на сснов! науково-критичного анадазу як арххвних, так I публхкованих джерел. Такий П1дххд дае змогу не лише вхдтворити ххд одхй, а й вкявити законом1рност1 дссл!джуваних проблем.

1э спещальнс-наукозих метод1в в дисертац1йн1й робот! перевал-о зккористовуЕалися 1сторико-генетичний, 1сторико-пср!вняльний та сторико-системний методи.

Джерельна база проблеми на сьогодн!шн!й день залишалась майе не дослхдаеною. 1х склали: Закони, накази та постанови уряду УСРР та Народного Ком1сар!ату св1ти, що стосуються як загальних положень про реоргашзащю сис-еми осв1ти в Украхнх, так I безпосередньо Х1К0. Документа сф1Ц1йно-дхлового ! особового характеру, ;цо м!стяться фондах Центрального державного арх!ву вкцих орган!в влади та управ-1ння Украхни та Державного арх1ву Харпвськох облаем. Вони е важ-квим джерелом для вивчення ! вхдтворення складного шляху, який прсй-ов Х1Н0 за роки свого 1снування, дають можлив!сть з'ясувати основн! апрямки срганхзащ1 навчального процесу в 1нститут1, м!стять статис-ичн! В1домост1 про склад викладач!в, студентхв, !хн! автоб!ографГт. 1льш!сть арх1вного матер!алу вводиться до наукового об!гу впсрше. 0собов1 справи репресованих викладач!в та студенмв ХЙО, ¡цо М1с-яться в арх1В1 Управлшнн Слунби Безпеки Украхни по Харпвсьпй бласт1.

йатер1али та документа музею хсторГх Харпвського державного ун1-ерситету, ^о допомагають при Бксвхтленнх деяких аспект!в д!яльност1 узу.

Опублхкованх та рукописи! пращ викладач1в та аешрант1в 1нституту, о дають змогу ощнити ххн1 науков! 1нтереси. Багато хх було опубл1-овано на сторшках "Записок Х1КС !м.0.0.11отебн!", яюк за час 1сну-ання вузу вийшло три томи."'" Кргм статей наукового характеру, у них убл1кувались I матергали 1нформащйного характеру про оргатзащй-ий та навчальний стан Х1Н0.

Публ1кац11, 40 друкувалися на стор!нках журналIв "Студент резолю-!х", "Шлях осв1ти", "Наука на Укратн1" та газет, як центральних "Вхстх"/, так ! 1нститутсышх /"Робхтник оспхти", "1новець"/ у 920-Т1 роки. В основному, це наиисаш викладачами та студентки 1Н0 статт! популярно-!нформац1йного характеру чи зв!ти науксво-

Записки ХЙО 1м.0.0.11отебн!.- Хари в, 1325 - 1928.- Т.1 - 3.

досл1дних кафедр. Бонк мають щннхсть каоамперед тим, ¡до ы1стять

у собг коккреткий фактичний матерхал про навчально-виховний яро-цес, наукозу роботу, жмття студентав та хн.

- Лхтература мемуарного характеру, написана колишшми студен сами хнстптуту про своз назчання1 чи про зикладачхв яка допсмогла вхд-творити явюца I процеси, ;цо мали мхсце у тх реки.

На захист зиносяться там положения:

- ОрганхзоБакий на ыатер1альн1й х духовк1й основх колишнього ун1-верситету, Х1Н0 був провхдним ледагсг1чнкм вузом Укратни у 1920-та рр., у багато чему зраз ком для хнших 1нсшчут1в народно? оевх-ти, вузом, у якому працовали зхдом1 вчен! х який вихозав I дав дорогу псколхнню укратнеькот гнтелхгенцхх.

- Нова пол1тика комплектування вузу в1дкривала мочсливхсть одерлання вш;о? осв1ти широким масам людей, але гпдпорядкування цього прс— цесу класовим принципам негативно позначилось на квалхф1кац1 иному I загальнокулыурному р1вн1 випускник1Е.

- Незваг.аючи на той факт, цо науково-дослхдна робота у 1920-та рр. була вхдокремлена вхд на.вчальнот, власне для Х1Н0 всеж був харак-терним Т1сний зв'язок науксво-дослхдних кафедр з вузом, фактично нэуково-дослхдна робота велась професорами та Еикладачами 1нсти-туту у навчально-допомЬхних закладах Х1Н0.

- ХШО був важливкм центром укратнхзащх. Проведет заходи по укра? Н1эац1т навчального процесу сприяли створению кадрIв укратнськот хктел1генцх1.

- Бивченко хеторхт у навчальному процесх вузу вхдводилось провхдне М1сце. На розвиток хсторичнот науки вплинули процеси, 40 вддбува-лись в ¿'кратн1 у 1920-и рр. 3 одного боку, яолхтика украхн1защт вела до посиленого 1нтересу до 1сторхт ¿'"кратни, резвитку крачз-навства, з 1ншого - Е1дбувалась все б1льша тх полхтизац1я, викли-кана утвердаенням марксизму-лекхнхзму як едино? 1дейно-теоретич-ног основи резвитку СуСП1ЛЬС'ГВа.

- У Х1Н0 шов процес розыекування хсторичних наук В1д сушжних: у 1926/27 навчальному рощ були рездхленх: хсторхя х фхлологхя, що структурно були зв'язанх М1ж собою протягом багатьох рокзв, а у

1. музей хсторхт ХДУ. 0.4. Оп.1. II.3.

2. Шевченко К.Н. , Гельфеноейн Л.Л. Г.Ф.Арнольд /7 Вестн. Харьк. ун-та,- 197В.- >164.- С.¿0-36 та 1н.

192У/30 - хсторич>-а диецигшки буди зхдохрееденх вхд екснсмхчних.

Практичне значения досдхд^ення подягаз в тсьу, ¡цо матер!али дисертацхт мочутъ бути вияористан1 при читали! зузхзськ»: курс12 з 1стор1х Украсни та р1днсго крзд, при написгдан! назчадьних позтбни-кхз та пхдручникхв з хстсрх'т ссзхта та культури. а ?акся з 1стсрхт У крат ж в цхлому. матер!али дисертацН допомо*уть при написаны: бхографтй багатьох д!яч!в вхтчизнянот науки та культури, що мали зхд.чошенкя до Х1К0.

А п р о б а ц I я д о с л х е н н я. Основнх положения х зисковки диеертаци були апробован1 автором на трьох науковкх кснференцхях. За результатами дссл1д'?:еннл опубл1ковано двх статтх I брощуру.

Дисертацтю обговорено на з&схданн1 кафедри хсторхографтт, дтсерелсзназстза та археологах Харкхзськсго дериавного ун1верситету 21 листопада 1996 р.

Структура роботи. Бихсдячи 13 завдгнь дссл1дженнк, дкссртацхя побудозана за проблешо-хронолсгхчним принципом х складавтъся хз вступу, арьох воздШв, висноекхв, додатыв, списку джерел та л1те-ратури.

II ЗЛхСТ РОБОТь

У зступх обгрунтсзусться актуальность теми дослхдження, ха-рактеризуеться стан хт науковст розробки, зизначаютьск мета I зав-данкя дослхд.хення, його хронолог1чнх рамки, наукоза новизна та практичне значения, формулоються оснсвн1 положения, що виносятьск на 3 8хист.

Перший роздлл - "Структура Харк1вського хнституту народнох осв1ти та органхзац1я навчального процесу" присвячений загальнгй характеристик вузу, досл1дженню зм1н, що в1дбувалися у його структур! за час 1снування та аналхзу навчального процесу: плашз, методов роботи, розглядаттъся питания украхнхзащт Iнетитуту.

У дисертацхт зазначено, що Х1Н0 сзочю структурою вхдр!знявся 2хд решта хнститутхз народно". осв1ти. це буа единий в Укратн! педа-гогхчнип навчальний заклз.д, цо ыав у сзоому склад! три основних факультета: профес1йнох осз1ти, соцхального виховання та пол1тично" осв1Т/1. За сзотми завдашяма вони р1з ко вхдр!знядиея один вхд одного, крIм того цх завдачня неодноразово эмтовалиен, цо вело, у свсо

чергу, до змён у органёзацёйнёй структурё факультетёв I вузу в целому. У 1920-тё рр. у життя впроваджувалась вузькофахова профе-сёйна освёта, ёнёцёаторами якот були керёвники Наркомосу УСРР Г.Ф.Гринько, Я.П.Ряппо, О.Я.Шумський та ён., що I вёдбилось на органёзацёх навчального процесу у вузё. Так, навчальнё плани факультету професёйнот освёти пройшли еволюцёю вёд вузькот пред-метностё трьохрёчного термёну навчання у перёод вёд часу заснуван-ня ёнституту до 1924/25 р. включно, через широкий цикл чотирьох-рёчного курсу 1925/26 р. до бёльш-менш стабильного I реального навчального плану наступних рокёв ё спецёалёзацёею, що розпочина-лась хз першого курсу навчання. Де означаз, що були визнанё недо-цёльними спроби готувати I спецёалёстёв вузького профёлю, I "май-стрёв на вех руки", якё б могли одинаково добре чи погано виклада-ти I полётичну економёю, I ёсторёю, I мову з лётературою. Школа, яка б за фахом вона не була, вимагала педагога-предметника, який би добре знав свёй предмет, тому основним завданням факультету ё стала пёдготовка вчителёв-предметникёв. А в останнёй рёк ёснуван-ня институту, перед даним факультетом постало ёще одне важливе зав-дання - готувати не лише вчителёв для профшкёл, а й викладачёв для вищих навчальних закладёв, а також аспёрантёв на науково-дослёднё кафедри.

Факультет професёйнох освёти можна вважати прямим спадкоем-цем унёверситету. Органёзований на його матерёальнёй та ёнтелек-туальнёй базё, факультет увёбрав у себе унёверситетськё традицёт I став основним в ёнститутё. Всебёчний аналёз його дёяльностё дал можливёсть стверджувати, що протягом 1920-х рр. цё традицёт зберё-гались завдяки пёдтримцё професорёв I викладачёв, якё ранёше пра-цовали в унёверситетё I склали основний штат ФИО Х1Н0, I студентёв, [до вступали до ёнституту з надёею отримати унёверситетську освёту. Пёдтримувались вони I бёльшёсно членёв правлёння ёнституту, що привело до гострот критики з боку партёйно-комсомольських осередкёв як керёвництва, так I професорсько-викладацького та студентського складу вузу.

Навчальнё пяани факультету соцёального виховання також пройшли еволюцёю вёд чисто педагогёчних типу "А", основним завданням яких була пёдготовка запального органёзатора соцёально-виховнох роботи для мёста I села, до планёв, у яких мали мёсце рёзнё спе-

Ц1ал1защх. 4СВ Х1Н0 був центром педагогхчнот думки 1920-х рр. Са-ме тут народжувались новг 1де1, широко пропагувались х застоеову-вались нов1 методи робота. Кер1вництво факультету посийно проводило р13номан1тн1 педагогхчнг конференщт, наради для учител1в не лише М1ста, а й областа, шдтримувало зв'язки з 1ншими вузами. 3 даним факультетом пов'язана Д1яльн1сть багатьох в1домих вчених -професорхв 0.1.3алужного, 0.1.Попова, 1.0.Соколянського та гн., як1 стали засновниками науково-досл1днох каф;едри педологН, згодом реоргашзованот у науково-досл1дний 1нститут педагогии. Звичайно, не вс1 нововведения були дощльними, але, перш н1ж пгдпавати тх критищ I визнавати помилковими, потргбио врахувати Т1 об'вктивн1 та суб'ективн1 причини, що зумовили IX появу. На думку автора, ши-роке розповсюдження бригадно-лабораторного методу навчання зумовлю-валось перш за все Т1сю причиною, що з кожним роком до 1нстатуту вступала все б1льша мльисть студенив, не шдготовлених до навчання у вуз1 х нав1ть тих, хто взагал1 не мав середньот освгти. Звичайно, хм важко було сприймати лекцГт унхверситетського р1вня. /те, як св1дчить практика Х1Н0, незважаючи на постгйнх вказ1вки методич-них осередк1в про перех1д на 100-процентне викладання за новими методами, в 1нститут1 лекщям выводилось близько 50/2 часу.

Робота, що проводилась правл1нням I викладачами факультету, визнавалась кер1вництвом Наркомосу УСРР в1рною, але з 1929 р. роз-почалися переел1дування, арешти викладачхв, а Харк1вська педагогхч-на школа згодом була оголошена "фашистською" I розгромлена, незважаючи на те, що результата д1яльност1 багатьох вчених давали непо-ган1 насл1дки, а робота проф. 1.0.Соколянського, декана факультету, була визнана доеягненням св1товот науки.

Факультет пол1тичнот осв1ти виник при Х1Н0 у 1925/26 р. Орга-Н1зац1я навчальнот робота на ньому пройшла Т1 ж етапи, що й на 1н-ших факультетах: в1д шдготовки спец1ал1ст1в у галуз1 полхтосв1т-ньо1 роботи для м1ста I села до випуску кадр1в з конкретною профе-с1ею - б1бл1отекар1в, пропагандист в та зав1дуючих будинками куль-тури.

Значна увага придхлявться автором проблем1 укратн1зацГт нав-чального процесу в Х1Н0. Анал1з заход1в, що проводились правлшням 1нституту з метою переведения навчання на державну мову, дозволяють стверд-кувати, що даний вуз був важливим центром укра'1Н1зац1х. На

К1нець 1920-х рр. 1нститут було украиизовано на 74,4%, що сприя-ло створенню кадр1в нащональнох хнтел1генщт I мало особливо ве-лике значения для нащонально-культурного вхдродження реНону. В жодноцу вищому навчальному закладх Слобожанщини не було досягнуто таких вагомих результат!в.

У другому розд!л! - "Студентство 1нституту: сощальний портрет та питания академ1чнох усшшност1", дадться характеристика сощального та нащонального складу студенев Х1Н0, роэкриваяться пол!тика комплектування вузу, розглядаеться питания академ1чно1 усп1шноси студентав та визначаоться фактори, що впливали на XI зниження.

У розд1Л1 зазначаоться, що формування студентського складу хнституту з самого початку було направлене на зб1льшення к1лькост1 ьиххдщв 13 робхтничо-селянського середовища. Для зд1йснення цхе'т мети вккористовувались р1знх метода: нова система комплектування шляхом розверстки, перереестрацп, чистки, соцхально-академ1чнх пе-рев1рки, в результат! яких !з вузу виключались особи непролетарсь-кого походження, в!дкриття роб!тничого факультету та Ьи Але про-летаризащя Х1Н0 йшла повоьнхше, н!ж в 1нших вузах. У зв'язку з цим шститут нав1ть не перейшов на нову систему прийому за конкурс?-ними 1спитами, що була запроваджена у 1926/27 навчальному роц1 у вс!х вищих навчальних закладах. Злам на користь виххдщв !з роб1т-ничо-селянського середовища в!дбувся у Х1Н0 у 1929/30 р., коли хх нараховувалась уже б!льша частина: 26,9% роб!тник!в ! 25,1% селян.

Нова система прийому, з одного боку, давала можливхсть здобу-ти вицу осв1ту тим верствам населения, яким рашше доступ до нех б1льшою м!рою був закритий, а з !ншого, недостатке врахування за-гальноосв1тнього цензу при встуш вело до зниження академ!чно! усшшност! студент1в. До того ж посилювався процес в1дверто1 дис-крим!нащх представниив непролетарських верств. Для того, щоб ма-ти змогу навчатись, багато 13 них вимушен1 були приховувати свое соц!альне походження /що було майже неможливо в умовах ворожого ставлення до них з боку 1нпшх студенмв/, в!дмовлятися в!д батьыв, бо з 1928/29 р. хх почали в!драховувати 13 Ыституту з ттех причини, що вони були вгоидцями не !з роб!тник!в чк селян. Академ1чна усп1шн1сть у таких випадках до уваги не бралася.

Серед хнших фактор!в, що вели до зниження академ!чнох усп!ш-

ностё, автор вёдмёчач тяжке матерёальне становище студентов, що спонукало IX до пощукёв робота I вело до знкжения проценту вёдвё-дування занять, надмёрне навантаженкя грсмадською роботсю, недос-татнёй зв'язок мёж системою органёзацёт акадеыёчнзт робота ! пра-цездатнёстю студентёв, а саче мён преградим обсягом курсёв ё методами тх опрацовання. Результатом цих недолёкёв була Еелика кёль-кёеть невстигаючих студентёв, якё не могли засвотти як загальнё, так ё спецёальнё предмета. А це, в свою чергу, вело до зниження квалёфёкацёйного та загальнокультурного рёвня випускникёв - май-бутнёх викладачёв та вихователёв пёдростаючого поколёння.

Талановита ж молодь, яка бажала навчатися ё мала для цього необхёдну попередко пёдготозку, у Х1Н0 знаходила всё можливостё для цього. Бона залучалась до науково-дсслёднот робота, прозодячи серйознё дослёдження пёд керёвництвом вёдомих вчених. Серед них були майбутнё академёки - 1.К.Бёлодёд, ЬЛ.Буланкён, В.ы.Нёкётён, О.Я.Усёков, А.П.Фёлёппов, 1.:-Д.Францевич та ён.

У третьему роздёлё - "Розвиток ёсторичног науки та освёти у ХШО", на основё детального аналёзу постановки викладання ёсторич-них дисциплён у вузё, роз кривая ться процес формування змёсту ёсто-рично! освёти, з'ясовузться перелёк навчальних дисциплён, змёни, що вёдбувалися у них, робиться висновок, що вивченню цёет групи дисциплён в ёнститутё завжди придёлялась велика увага, бо вони по-виннё були вёдёгравати вирёшальну роль в ёдейно-полётичному вихован-нё майбутнёх спецёалёстёв, через те що партёйно-комсомольськё осе-редки налёчували незначну кёлькёсть студентёв та викладачёв. Тому на вивчення ёсторичних дисциплён вёдводилась майже третя частина часу на всёх вёддёлах ё факультетах Х1Н0, а на робётничому ё по-лётичнот освёти - половина.

Автор пёдкресдюе, що на постановку ёсторичних дисциплён наклали свёй вёдбиток усё протирёччя 1920-х рр. 3 одного боку, полёти-ка украхнёзацёт вела до росту зацёкавленостё ёсторёою Укратни. 3 кожним роком все бёльше розповсюджувались екскурсёт для ознакомления з ёсторичними пам'ятками, музеями. Б ёнститутё з'явилися новё краезнавчё дисциплёни, гуртки, якё ёснували до 1929 р., ё, ЗЕИчай-но, принесли свот позитивнё результата у справё виховання майбутнёх педагогёв. 3 ёншого боку, йшов процес надмёрнот полётизацёт ёсторичних дисциплён, особливо з середини 1920-х рр., що привело до

зменшення годин багатьох важливих предметов, а деяк1 13 них взага-були вилучен1 хз навчальних план1в, наприклад, 1сторхограф1я.

На формування змхсту 1еторичнот освхти у 1920-та рр. вплинув той факт, що 1стор1я, як I в дореволюцхйний пер1од, була недостатнь вхдгалужена вхд 1нших наук: ф1лологхх, економхки, ф1лософ1х та 1Н. Дя особлив1сть виявляеться I в Х1Н0. На основ1 детального анвл1зу еволюцхх структури соцхально-хсторичнох секщх, номенклатуры та змхсту 1сторичних дисципл1н робиться висновок, що з середини 1920-х рр. в1дбувалося поступове в1докремлення тх В1д 1нших: з 1926/27 навчального року було розд1лено хсторио I ф1лолог1ю, що структурно були таено зв'язан1 М1ж собою протягом багатьох десяташть. У 1929/ 30 р. вхдбуваеться останне розмежування: 1сторичн1 дисцигцпни були в1докремлен1 В1д економхчних.

У другому параграфа даного розд1лу висвхтлюеться розвиток 1сторичнот науки у контекста наукового процесу в Оститута. У 1920-та рр. вся науково-дослхдна робота була в1докремлена вхд навчальнот I зосереджена на спещально створених кафедрах. У 1921 р. такх ка-федри були в1дкрита I при Х1Н0. Але коькхсть тх н1коли не була • сталою: номенклатура постайно переглядалась, вносились корективи до структури. Автором детально дослхдаенх Ц1 зм1ни ож до моменту реоргашзащт кафедр у науково-досл1дн1 1нститути.

Аналхз науковог д1яльноста професорсько-викладацького та сту-дентського складу Х1Н0 дозволяз зробити висновок, що, незважаючи не те, що науково-досл1дн1 кафедри були автономними закладами, все ж хх д1яльнхсть проходила у тасному контакта з вузом. Х1Н0 у цьому в1дношенн1 в1др1знявся В1д_решти 1нститутав. Лише при ньому иль-К1сть науково-досл1дних кафедр була в1дпов1дною там трупам дисцип,*-зин; що викладалися у вузь Це дало молливхсть ус1м штатним профе-сорам I викладачам 1нституту проводите досить 1нтенсивну наукову д1яльн1сть як самим, так I залучати до нет студентав.

При ХШО було створено дв1 науково-дослхднх кафедри 1Сторич-ного напрямку: хсторН укратнськот культури та 1Стор1х европейськох культури. Вхльша увага у дисертащт зосереджена на д1яльноста кафедри 1стор1х европейськох культури, на приклад1 яког I проэдюст-ровано розвиток досл1даень у галуз1 гсторичнот науки. В результат! зроблено висновок, що у 1920-та рр., особливо у перил й тх половши, 1сторична наука залишалась ще демократичною, де могла 1снувати кри-

тика наукових поглядхв колег, де в1дкрито висловлювались думки. Науковс-дослхдна робота значною М1рсю формуваласв на основ1 тради-цхйних дослгджень, що проводились вченими у кинулI роки. 1сторики старшого поколения /В.П.Бузескул, Л.С.Гольддн та ш./ залишались на позищях позитив1зму. Бхльк1сть молодих сп1вроб1тникхв кафедри АиМ.Пакуль, О.Я.Киктев та 1н./ намагалися пристоеуватися до прийо-М1в марксистськох соц1олог1х, висувоючи на перший план у сво!х дос-Л1д«еннях економ1чн1 фактори чи анал1з класовох боротьби. Але часто-густо ххн1 погляди являли собою свовр1дне пояднання позитив1зму та марксизму. Науковох вартостг ххн1х праць це не принкжувало. Сшв-роб1тники кафедр на основ1 багатого арххвного матерхалу досл1джува-ли чимало важливих питань з 1стор1х Украхни, 1нших держав. Цьому сприяли пол1 тика украхшзащх, зз'язки 13 св1тсвою наукою. Але бо-ротьба за новий тип 1сторичнох науки, 1дейно-теоретичною основою яког утверджувався марксизм-ленхн1зм, приводить до зм1н у темати-хц кафедр, до появи нових секщй, науков1 спхвробхтники яких зай-мались переглядом гсторичного процесу з марксистських позищй. 3 К1нця 1920-х рр. шириться кампан1я критики окремих вчених, змен-шуеться р13номан1тн1сть наукових погляд1в, починаються перш1 репре-сивн1 заходи прети вчених.

У висновках П1дведен1 основн1 шдсумки досл1дження. Всеб1ч-ний анал1з дхяльноет1 ХШО дозволят стверджувати, щс В1н був провхд-ним педагог1чним вищим навчальним закладом Украхни у 1920-Т1 рр, ба-гато у чому зразком для гнших 1нститут1в народно! оевхти, великий внесок якого у розвиток науки, осв1ти х культури в незаперечним. За неповн! десять рок1в свого 1снування викладачами хнетитуту було виховано чимало вгдомих у майбутньому вчених, серед них багато ака-дем1К1в, докторхв наук, письменник1в, талановитих педагогов.

Х1Н0 був одним 13 пров1дних центрхв полгшки укратнЬащт культурно-громадського життя та осв1ти в Украхн!. Заходи щодо украх-Н1зац1х навчального процесу сприяли шдготовц1 кадр!в нахцональнох 1нтел1генц1х.

ХШО був центром педагог1чно1 думки, при якому вхдбувалися методичн1 наради, конференщх, семхнари з проблем педагог1чнот! осв1ти, д1яли курси шдвищення квал1ф1кац1х вчител1в.

Х1Н0 проводив нову соц1альну полгтику щодо отримання осв1ти широкими масами людей, але шдпорядкування цього процесу класовим

принципам негативно в1дбилося на профес!Иному та загальнокультур-ному pxBHi вихованщв хнституту.

Незважаючи на вхдрив навчальнот роботи в!д науково-досл1днох, XÍH0 продовжував давнх унгверситетськх традищх посднання викла-дацькох та науковох д1яльност1.

Чхльне М1сце у навчальному процесх 1нституту поддали дисцип-Л1ни хсторичного циклу. Стан хсторичнох ocbíth та науки, засоби викладання icTopií у вищ1й школх були обумовлен1, э одного боку, посиленням ÍHTepecy до в1тчизнянох icTopix, icTopií р1дного краю, з 1кшого - набував сили процес надмхрно'х соц1ал1зац1х та пол1тиза-4ÍÍ хеторично! науки.

Для XÍH0 був характерним процес в1докремлення 1сторичних наук В1д сум1жних гуманхтарних дисцигопн, як, наприклад, ф1лолог1чних та економхчних у самосийний блок протягом 1920-х poKÍB.

Основний 3MÍCT дксертащт викладено автором у таких публ1кац1ях:

1. 3 досвхду використання нових метод1в навчання в Харк1всъкому 1нститут1 народнох ocbíto // Материалы и тезисы научной конференции, посвященной 30-летию кафедры историографии, источниковедения и археологии ХГУ /2 Астаховские чтения/ 1-2 ноября 1994 г.- Харьков, 1994.- С.54 - 55.

2. Краззнавча робота в XlHO // Тез и Всеукратнсько1 конференщт, присвячено'х 70-р1ччю Украхнського комхтету краязнавства /28-29 червня 1995 р./.- XapKÍB,1995.- С.50-51.

3. Дело В.А.Барвинского // 1стор1я i теор1я хсторичнох науки та ocbíth: Харк1вський 1стор1ограф1Чний зб1рник.- XapKÍB,1995.-Вип.I.- С.III-II8.

Проблеми оптим1зац1х вищох ocbíth в Украхн1 в 1920-tí рр.: Хар-к1вський 1нститут народнох ocbíth // Структура ocbíth б perioF.i: проблеми оптим1зац1х /Матер1али мхжнароднох науково-практичнох конференцхх 12-14 грудня 1996 р./.- XapKÍB,1996.-С.201-203.

5. 1сторичнi дисцишпни в XÍH0 // Украхнська вторична наука на по-po3Í XXI стол!ття: Хармвський 1стор1ограф1чний збхрник.- Xapkíb,1936.- Вип.2.- C.I27-I36 /в сгпвавт./.

6. 1сторична осв1та та наука у Харкхвському ÍHCTHTyri народнох ocbíth ÍM.0.0.IIoTe6HÍ.- XapKÍB,1997.- 30с.

Рябченко О.Л. Харьковский институт народного образования им,А„А.Потебни /1921 - 1930 гг./.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.Ос - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины, Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск,1997.

Защищается диссертация /рукопись/, основные положения которой изложены в шести научных работах. В ней впервые комплексно исследуется история Харьковского института народного образования, появившегося в 1921 г. вследствие реорганизаций университета. Основное внимание уделяется анализу процесса формирования содержания исторического образования и науки в институте. Установлено, что ХКНО был ведущим педагогическим высшим учебным заведением Украины в 1920-е гг., деятельность которого была примером для других институтов народного образования.

RYABCHENKO O.L. The Kharkov A.A.Potebnya Institute of People's Education (1921-1930).

The thesis for receiving the candidate's degree in historical sciences in speciality 07.00.06.-historiography, sourse study and special historical branches of science, the Dnipropetrovsk State University, Dnepropetrovsk, 1997.

The principal propositions of the thesis (manuscript) being defended, are stated in 6 scientific works. In this thesis the history of the Kharkov Institute of People's Education is being studied comlexly for the first time. This institute was founded in 1921 as a result of the reorganisations of the university. The main attention is paid to the analysis of the formation process of the content of historical education and science in the institute. It is ascertained, that the Kharkov Institute of People's Education was a leading pedagogical higher educational institution in Ukraine in the 1920s, and the activity was a good example for the other institutes of people's education.

Ключовх слова: ёсторхографёя, 1стор1я освёти, хнтелхгенцхя, украхн1зац1я.