автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Идеология и практика гepмaнского колониализма в XVI-XIX вв.
- Год: 1995
- Автор научной работы: Троян, Сергий Станиславович
- Ученая cтепень: доктора исторических наук
- Место защиты диссертации: Черновцы
- Код cпециальности ВАК: 07.00.03
Полный текст автореферата диссертации по теме "Идеология и практика гepмaнского колониализма в XVI-XIX вв."
Р Г Б ОД
9 9 МАЙ М1и1стерство осв1ти Укрп'иш
С С ЕММГ1 ^1ерн1вецькнй дсржашшй университет
1м.10р!я Федъковича
На правах рукогшсу
ТРОЯН СЕРГ1Й СТАШСЛАВОВИЧ
1ДЕОЛОПЯ ТА ПРАКТИКА НТМЕЦЫСОГО КОЛОН1АЛ13МУ В ХУ1-Х1Х ст.
07.00.03. - Всесв1тня ¡стор!я
АВТОРЕФЕРАТ
. дисертаци па здобутгя паукового ступени доктора ¡сгорнчних наук
Чсришц! "Рута" 1995
Дисертапхею е рукопис. .
Робота вкконана на кафедр! icropi1" нового га новхтнього часу Чершвецького державного университету хм.Ю.Феды.овича.
OJiutnHi опоненти: доктор icTopirainix наук, заЬлуяений д!яч науки Украина Кулпдгч 1ваи Маркович;
доктор хсторичних наук, професор Алексхевеиь Школа Миронович;
доктор хсторичних наук, лрофесор .Брицыигё Петро Павлович.
Пров1дна органхзахйя - Гнститут свггсво^ еконоьйкк i мхкнародних вхдносш HAH УкраТни.
Захист В1дбудеться n3ßn ' г\<->- 1995 р. о А?"' годашх на з"схданнх спегиалхзовано? Ради Л.07.01.02. в Чернивецькому деряйвному унхверситетх хм. Ю.ФедькоЕича за алресога: 274000, мДернхвцх, вул.Кафедральна,2 /14-й корпус/.
г ,
3 дисертахпею можна ознайомитися у бхбл1отец1 Чершвецького державного университету im. Ю.Федьковича за адресою: '274000, мДернхвцх вул.' Л. УкраЪпси, 23.
Автореферат розхсланий "_" • _1955 р.
Учений секретэр спегйалхзовароТ Ради ¿:fIJ-// / рандидят хоторкчиж наук, допоит /■''((г- /
/ J/bl
Iß
Галоба I.B.
I. БАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОВ!
Актуальность теми лисеттздхйного дослтдтання. Каше бурхливе столхття зруГ.нувало колонхальну систему, створило новт. полттич|и реалхТ на кшснароднхй ареш. Одиак интерес досл^.дхппив до р1зних аспектов осторх!" колонхальнот" полхтики не эти з лтквхдацояю ко-лонхатаго''' скстешг. Гдеологхя та практика колон1гипзму ше потребуй уватаого I детального вивчення з позишй сьогодншнього дня, коли нове мислення дозгэляе вхдкрчвати то грано звичних хсторич-них явим, якх ранше залшалися поза поглядом дослхдникхв. У вот-чпзнянтй хсторичнп! яаухп пеиае- сер"озних ро<31т з 1 с тор г'С колот-алхзму окремих европейсышх дерг.эв, слабо виявлвнх корен1 та причини колон1заш?, недостатньо впвчоно зв"язки колон1гш>ноТ поло-тики з впутршнхми хфоцесами у метрополхях4 мехаиозми експлуата-щт1 коломй, а таксж псшигчна боротьба у метрспол1ях з питаиь коло^ально? пол1тишт, економхчт та 1дейн1 дперела х полхтико-економхчна та ¡1деолог1чпа сутнхсть коло!палхзму. Под1бний стан справ склався також в хнших державах кслишнього Рацянського Сокь зу. На це, зокрема, звертачася увага пх:д час дискуи¥..з актуалъ-них проблем 1стор1'' колон1ял13му*. ■
У зв"язку з цим вхдзначимо, то слабо досл1,дг.ен1 проблеми ко-лон1ального минулого Шмеччини. Так, потребують иодальшого ви-вчення питания формування хдеологочних передумов нхмецькоТ коло-Н1вльноТ експансхТ, ролх I значения колонхально'т" пропаганда у пхдготовцх ншецъкого сусптльства до колонгачьних загарбань на терлторхТ Африки, АзгТ й. Океана, ставлення н1мецько? громадсько» стх до колониально'' пол1тики I полхтично1, боротьби у кайзерхвсь-кхй Шмеччинх з. колон:альнсго питания та лш.
Доолхдтання процесу »юрмування хдеологх? ншецького колонха-лхзму в ХУ1-У1Х ст. вагш-гое з точки зору бхльш грунтовного вис веления боротьби дай у ншецъкому сусп1льств1 та гт впливу на пол1-тичну практику юнкерсъко-буржуазних правлячих ктл, плани х основ-нх напрямки зовнхшньо1" пол1тики Ихмеччини, формп I метода т? коло-н1ально'|' Д1яльностг, полхтичного й економ1чного проникнення в крайни 6'вропи, Аморики, Л31Т, Африки. 1деологхя ншецъкого колонха-лхзму була складовою чпстиного шкерсько-буржуазпо? хдеолог!'1. На
Актуальные проблемы истории колониализма. "Круглый стол" // Но-' вал и новешиая история. - 1989,■- № 4. - С.74-92.
воIX етялах розвитку вона вираяала хнгереси правлячих соцхальних груп сусшльства. Тог.1у вивчення причин I умов формування колош-елъно!" вдеслогх' в Шмеччшп вахчиве з точки зору глибшого розу-тння соцхалыю'!' сутз:, мети I завдань юнкерства, купецтва та бур-жуазхТ, Тх вплнву на становления, характер х направлен1еть йме-цько? заокеансько'11 гконтинеитально? полхтикм.
Розробка питань .бормування нхмецько? колониально'!* хдеолог1Т вежлива ше й талу, що багато проблем опасного полхтячного житгя немояливо правильно зрозукхти I оцхнити без врахування як позитивного, гак'1 негативного досвхду, накопиченого в 1стор1? Н1мецько-го колошалхзыу. Особливо це стосуетъся вивчення рхзних аспектхв колониального минулого деяких африкансышх народхв, причин живу-чостх I рол1 в нхмецькхй хсторх!1 р±зноман1тних 1дей та лланхв створення "Велико? Шмеччини", хдеЛпих засад х спрямувань пангер-мансьного руху. Треба такок мати на уваз1, що глибско роз1брао,ися у принципах функшонування того або пппого суспхльства можна тхль-ки вявчнвж |'юго хсторхя, економхчн!, сощальш, пол1тичн1 та щ-ховн'х засади формування. 3 идет точки зору набувае актуальности дослхдаения багатогранного процесу. становления х розвитку 1деоло-гхт та практики ншецького колонхал1зму да кращсго розушння минулого I сучасного Шмеччини.
Лктуальшсть вивчення процес1в зародження I формування хдео-логх'' Ихмецького колош&чхзму пояснюеться також появою ряду новях П1Д>:0Д1В до трактування тершнхв "хдеологхя", "колон1ал13м", "111-пер^алхзм". Сучготши науковнями глибоко I грунтовно з точки зору' не тальки гласових, зле И загальнолюдських ценностей переосмислп-еться значения в хстор1'' сусшльства названих феномейв. Тому перед эвто'ром закономерно постае необхщпсть у виробленй самост1-йно'1 пауково обгрунтованоТ точки зору на данх поняття. Це особливо ваздпво ше й тому, то ймецький колонхал!зм перходу зародкення . буржуазнкх вшюсин 1 епохи кайгал1зму ДУ1.-Х1Х ст./ е об"ектом, а хдеологш ймецысого колонхалхзну - предметом дасертаййного дослхдаения.
' 0(У'якт I предмет дослхдження. Автор виходитъ з того, що нт-мецьклй колонхал1зм -як 1сторичне явите нового часу можна розгля-датн у влгляд1 оргайчноТ щлхсностх та едностх всхх сторз:н х ба-гатогрянпих ироявхв колойачыгоТ политики Ншеччини. Тобто, це система р)знспшптних форы I методов зовншнього т внутртшньсго елливу нишДь ца колой?, залежнт крайни, нов! шойно втдкритх зем-
лх та Kopiнне населения часто з метою утримання ?х у cijepi нхмець-кого впливу i використання у сео'х еконсшчних, шштичних ado BiiiobKOBitx хнтересах, шо водночас не виключяло турботи або об"ек-тивного сйрияння шднесеннга fx культурно-освхтнъого р1вня, иокра-щенню системи охорони здоров"я, демограс(лчпо? ситуац^ х умов жит-тя в щлому.
Ласлхдаом првгнешм до колониально? полхгики i ?? практичного зд1йскення було, эокрема, i форлування специфично'' тдеолог1Ч' коло-HiaiisMy, в якгл сутт-тае Micne зайнялп расистськх i великодергав-Hi концетп? пол1тичного та 1деологхчного виправдання Н1мецького панування як у бвропх, так i в свхтх. 1деолог1Я нхмецъкого колонх-bjii зглу - це система погляд1В перл за все правлячих i елгтних груп на взаемовх.ичооини передових европейських дерлав з економхчно t полттично бхльп вздстйлими краппами; сукушпсть. хдей, за допомогою яких шмщ, з одного боку, виробляли, усвздомлпвалн, ОХЦНПВаЛИ i пропагували свое стэвлення до тчих народов та ^хнъого способу життя, a, з другого, обгрунтовували сво? права на експлуатацхго природних Tii лгадсышх pecypoiB колон-ui i залекних кра'н. Провхдноя при цьому була 1дея европоцентризму. Оснсвтщ засобом иошрення хдей шг/шького колот еипзму слукила колшиелъна пропаганда, и тому числх гакий специфгчний ?? вид як прихована пропаганда, яка повинна була шдготувати i полепиити доступ у св1домхсть тмцхв вла-сне пропаганд».
Хронологi4Hi рамки робота. Дисергашйне дослтдження охоплпе, лерхоц'Ы-ЖХ ст. Та кий вибiр хронологтчних рамок роботи не ен-пздковий. Сале з X/I ст. роапочинаеться як1сно новий перход CBiTO— во'' icTopi'1, зв"язакш: з зарода®нняы i. розвитком калттагйзму, Великими гоограуичн'Л'Ш в1дкрьттяш, новики явпшгмп у галузг полхтики та здеологхТ. Вони вплипули на форг,!ування теоретичних засад niwie-цького.jpyxy на Схзд, иррш за see на слол"янськ1 х прибалтгйсыи земл1. Зогсрема, у ueii час були сформульова!п Teopi'i" культуртрегерства, руху па Сх1Д, д?\вност1 юмепько? колонхзапд? Центрально? i Сл'шгаГ ['рропи, з"явпг.ся коло1П(зльнт"т проект тшлецького фыософа Г.Леййнща тошо. Вщгазу шеля початку еиохм Великих географхчних вхдкриглз Himi почеши здхйенчватл спроби .здобути колонх?. Перта а них була зроблена гае на початку ХУ1 ст. представникзми торгового дому Вельзергв i закпгчилася вхдносно нетривэлш передом нхиець-кого колоти ального упраплпшя у Benecyejii. Другу спробу здхйснив, брэнденбурзъко-ируськиЛ курфюрст ФрЪтрхх Вмыельм у 80-х роках
ХУП ст. Шмш. засну вали сво? форти на Гв1не йському узбережжх За-х1дно? Африки, але володхли ними тхльки до 1717 р., а потЬл змутае-:п бул^ продатп голландцам. Незважаючи на не в дачу, перш! кроки нхмц1в на колош эльному поприя1 привели до зародження елеменив 1деологх' колотый зму. Колонхальна дхяльнхсть бранденбурзьких кутив у Заххдшй Африцх <5ула навх ть пхднята на шит "колонтальни-ми ентузгастами" у розпал заокеансько? експанс1Т 1884-1В85 рр.
Новий етьп у розвитку ммецько? колонхальноТ хдеолог!* був пов"язанкй з формуванням нэпередоднх завершения об"еднання Ш-меччини, зародвпнням х актив1защега колонхально? пропаганда у рамках НитецчгоТ 1("пер1'' шсля 1871 р. Основнх положения та ¿де? ко-лон1алхзму були в той час науково обгрунтован1 г вккдаденх у роботах представникхв именьно? 1нтел1генцг^ в особ1 еконда'сстхв В.Ро-шера I Ф.Лхста, богословхв П.Лагарда I Г.Дашеля, хсторика Г.Трей-чке, дипломатд Г.Итурца, мандр1вника Е.Вебера, мхсхонера Ф.Фабр1 та шаях. Виршальний поштовх становлению глибинних засад х фундаментальных принцип1В колон1ал1отсько? хдеологхТ дали першх колон1-альн1 загарбання Нхмеччини в ЛйриЦ1 та 0кеан1? г подписания англо-1икецького договору 1890 р. про подхл африканських територ1й, шелл якого в основному склалися кордони шмеиьких колон! альних воло-Д1НЬ на "чорноыу континент!".
У 90-х рр. XIX ст. процес формуЕення вдеологхТ нхмецького ко-лон1алхзму в цхлому завершився] Склалися основм >"г принципи, ор-ган!ыацхйн1 1 лропагандистсько-пол1тичн1 центри колониального ру-ху, колон1альна пол1тика отркмала пхдтримку з боку деркавних структур 1 впливових башивсько-промислових труп. Коло'палып г дет" здобули петпирення серед рхзних верств народу, чому дуга активно. сприяли -рхзномаштнх шыецьк1 публхцистичнх видання, преса 1 пе-рходика. 1дейнога основою колон1ально-експансхон1стських програм стала нхмецька геопол!тика. Геопол1тичн1 положения одолог^ нхмецького колонхалхзму I колонхальн1 завоговання Нхмеччини друге"1' половики 90-х рр. XIX ст. справили виршальний вплив на переход до "СВ1Т0В0* полхтики".
Мэта 1 завданнй дисетэтащТ. Метою дисертахййного дослхд^етш е глибокий 1 всебгчний аналхз етатв та особливостей пронесу фор-мування 1 доолог11" та практики н1н9Цького колониализму в ХУ1-У1Х столгхтях, г.пливу на нього соцхально-еконоьпчнкх та хсторичних у ков 1 с.пециф1ки ройвитку Шмеччини. Дня дооягкення дано'!" г/оти необидно виргянги наступит головн! завдання:
- дослштси зв"язок 1деолог1Т колонхалхзму з шмецькою енспан-cioHiCTCbKoro Teopiero т политиком "Лранг пах Остен";
- показати витскп i формув&ння елеиентхв хдеологх:? ншецъкого Kc.noHia.iti3My шд впливом колот ально? Д1ялыюст1 нгмпв протягом ХУ1 - перша'' полош1ни XIX ст.;
- розкрнти вплив, який справили у 40-60-х pp. XIX ст. На концептуальна оформления каломельной хдеолог!'1, теоретичнх полокепня у роботах гпмецышх ученпх, присЕячених проблемок зовнхшньот пол1-тики, колонхй, колониально? политики та емхгрэи1";
- висвхтлити суть i ochobhi напрямки колониально' пропаганда в Н1меччин1 наперододт перших колотпалышх загарбань яг. знарядцп формування 1дволог1^ колонхэлтзку; #
- вивчити вплив нхмецьких колон iaibmix об"пднань на Форлування ifleo^ori'f i полггаки колоталтзг/у; ■
- проанал1зувати взаемозв"язок мтж колонхалъною гдеологгею i зеокеансьними загарбанняьта Шметгани, а також зростанням у зв"яз-ку з дим niOBiHicTTOfflx настроив у нжецысоглу сусгпльствт в середи-Hi 80-х - 90-х pp. XIX ст.;
- дослхдити позти? правлячих К1Л i полттичннх парттй, рхзних клас1в i соилальичх груп у зв"язку з ншецъкоп колон iamnon екс-пансхекз на TepiiTopif Африки, Лзт?, Пхвденно-Сххдно!1 бвропи i в ба-ceitui Тихого океану;
- розкрити суть Н1мецькот геополхтики як хдейно? оснсви колонх-алыго-експансхонхстських програм кхнпя XIX ст., вплив геополхтич-» них пололшь хдеологхТ ншецького колошалхзму на переход Ншеччи-НИ ДО ''CBiTOBOi" полхтлки".
Метололсг1я i мбтоди дослтдження. При вирхшешп поставлених у роботт завдань автор ire був заздалегхдь запрограмований на Bci оцпгки i в.юновки, а ядаагався строго дотримуватися основой оло.тно-го методолотпчного принципу - принципу хсторизму, який нащлпз до-слхдншса но конкретно-^сторичгогй пхдххд до факт1В. Характер дисер-тгцп1но¥ роботи, в якп; здтйснепа спроба вторичного синтезу хдео-логгатесс i полхтичнпх продест у гттт1 нхмецького сусптльства ХУ1-XIX ст., то р.плинулп на фюрмурання хдоологх'' тмецысого Ko.ioniani-зму, ипагаг. зг.стосування як основного методу пор*вняльно-1сторич-ного аиал!зу. При розглядд ннтопь зародження i розвитку имецьких ко,тон1ялышк хдей автор ирагнув рсбити наголос на виведеннх 1део-логтчпих законсмтрностей та оссбливсстеп, а такоя обумовлених ними результат!в, з еконогичних, голгтичних, духовних факторхв» якх
лежали в fx основi, спираючись на дхалектичний- метод дослдаення хсторичких nofliii. Водночас, з урахуванвям наявностх у данхй icro-ричнхй прадх полхтологх'чних, фхлософсъких, icTopiorpa$i4HHx, пси-хологхчних аспектов закономирнш було також використання щкдис-цнплхпарного шдходу. При цьому дисертантом применялся, особливо при визна.ченн! мотив1в участх певних соцхалъних груп ншецького сусшльства у коломальному pyci, соц1ально-психолог1чний метод. 1сторико-генетичшй метод, який грунтуеться на вивчешп початко-вих стадт.й розвитку явищ, дозволив досл1Дити основн1 тендешдт розвитку piзних еталхв пронесу форглування нхмецько^ колошально? ^деологхт у ХУ1-Х1Х ст.
Дкерельна база imceprani?. При шдготовш дисертргич" автором вгкористаио шроке коло дкерел. У першу чергу зверкеыо увагу на apxiBHi документа шмедького г.шпстерства колон 1Й, як! зберхгаготь-ся в Центральному державному dpxiBi м.Потсдама /Шмеччина/. Вхд-зяачимо, шо велика кхлыисть документЪв 1шерського MiH гетере тла колонхй, м1н1стврства захссрдонних справ, хмцерсько? канцелярхТ, рейхстагу, колонхальних товариств i колонхально? ада тетрад^ були йнятх на М1кропл1вки прапдвниками Арххву зознхпньо? пол1тики PocifiCbKoT Федераид?, де вони збер1га:эться зараз. 1х використання i анал13 дае уншальну можлив1сть на основ! ориг1нальних матер1а-лхв розкрити всю складшсть i багатограннхсть заверпального етапу формування'хдеологхТ нхмецького колон1ал1зму. Вони мтстять чимало ведомостей з питань icTopif нхмецького колоюяинзму, плантв ство-рення "Великоf Шмеччини" та ix хдеологхчного забезпечення, пол1-; тичнот боротьбп у нхмецькому рейхетазi й суспхльствх навколо колонхальних проблем.
Сл'.д також вхдзначити неопубл1кован1 матерхали уже згадувано-го ApxiBy зовнхшньоТ полiтики Рос1ЙськоТ Федерахп?, Центрального Дернавиого в1йськово-хсгоричного apxiBy Росхисько1" Федерапх'1" i Ро-ciJlcbKoro центру зберхгання i використання документ!в новхтньо? icTopif /колишнхй Центральний партШтай apxiB 1нстигуту маркензму-ленппзму при ЦК 1ШРС/. 1х значения для вирхпепня завданъ дано'', робота полягве в наступному: -
'if у фондах ApxiBy зовншньо? полiтики Pocificijio'f Федерап;.^ ди-сортантсм буля виявлен! i введен! в науковий обхг документа, яга panino не i ■користсвугзлися хсторикачи при доелтдменнх процосу •[сигурянпя хдеолегг' нхмецького колонiалisny. Прикладом ысиуть слуаитя грсскт новхдссого автора про створення "Велико'1" Нхмеччшш','
який яатуеться другою половиною 70-х рр. XIX ст., а такоя донесения росхйсъкого дипломата П.Л.капнхста з Берлхна про мету, завдан-. ня I псзивдю Шмеччшш на мкшародапй конферегаи? з приводу под1-лу Конго;
2/ статкстичнх дан! про шмецысу ем1гравдч 20-90-х рр. XIX ст. 1 колонхзыцго земель у Новому Свхт1 з фонду "Нп.теччина" Центрального державного вхйськово-хсторичного арх1ву Рос1йсько'|' ФедераидТ дозволили доповнити картину 1деолог1чно? шдготоеки ихмецько^ ко-лонхапьноТ полхтики;
3/ винчения документов з фощцв Росхйського центру збер1гання I вккористакня документов новхтньо'1' хстор!? дало мо;:'лив1Сть по1'ли-бити й аргукентувати ряд полокеиь I висновклв дисерташ ( з питания про ставлення ншецькгос согиал-демократов до колониально т полх-тики кайзерхвсъг.о? Шмеччмни у 1804-1900 рр., а такох проаналтлу-вати значения антиколон сально' лхнг'* у ншеныссму сусп'сльствх па-пршиши XIX ст.
Ряд сюжет1в з хстор1т" нхмопького колонхалззму, зокрека пов"я-заннх з питаниями колон1захп?, допомогли уточнпти ыатер1али Центрального державного хсторичного ар:иву Украйни. 0собл:шо шкав1 данх М1стяться у фондх "КиТвський ушвероитет". Частика з них з науковсю метою використсвуяться вперив х дозволяе проаналхзувати схожхсть I вхдаппгаотх шмецышх колон:зацхйних процес1в у Схтд-нхй Еврсп1 та за океаном.
Кр1м арххвних матергал1В необххдно також видтлити численнI < документяльн1 публшахи?, якх у бхлышх чи мешхй М1р1 допомага-пть гллбоко проанач1зувати питантш становления 1 розвитку хдеоло-Г1? шмецького колопхалхзму, впливу на не? практики колон1альних анекс1Й. Ватлив1 данх щодо позтпй рхзних фракцхй рейхстагу, полх-тичних парий та хнших оргагизалхй у зв"яз!:у з ншецъкои колонха-льною политикою в Африй й ОкевнхТ мхстять стенографхчнх зв1ти за-схдань н.шецъкого рейхстагу в 70-90-х рр. шгнулого столхття. Великий пне ре с стзновлять дискусх'1, у 1шлецькому парлаыентх з питань деркргного субсидування пароплавних лхнхй I видхлення коштхв на колошальих заходи, дебагй з проблем колонхзащ'', перспектив нх-мецько'1' колоН1алы:от полгтнки й энгло-Н1ыецького колотального су-порництва.. Вх.дзначимо багатотомне видання "Велика пол 1тика евро-пейських кабхкет1в у 1С71-ГЛ4 рр." /Берлш, 1922-1927/. Не дивля-ч;:съ на часто тенденцхйшй пхдбхр документхв, вено дав моилявхсть глвчити зовншньополхтичну ситуахцга, в якхй Щмеччхгаа здхйенгавала
своТ пернп. колонхаяый загарбання, суть англо-вшецьких колонхаль-них суперечностей г частково ставлення рхзних труп цравлячого табору до нхгецького колониального проникнення на заокеански тери-торо?, починаючи з 18Ш р., н також позицого I плани уряду з облас-Г1 континентальной сходно'1" политики. Опублокованкй у Лейпцигу в 1938 р. зб1рга1К "Ноыецька колонхальна пол1тика в документам" приводить в1Домост1 про колонхзадхйну дхяльисть нхмецьких релх:г1Й1дах шсхй, дослхдаення Африки яшецьки® швдравникаки, торговцями, мхсхонерами в 1С01-1Е84 рр., колон1ально-пол!тичн1 вкстуто рейхсканцлера О.Бхсь-эрка протягом 1Г84-1389 рр., текст Гельголанд-Зан-ёхбарсысого договору 1390 р. Заувкпшо, що наведено публокадх? документов суттево доповнототь даерелып дан г пго колонгальну политику кайзерхвськоТ Ншеччитш у пср1внянн1 з бхлып рэннш- видениями ншецького "Державного арх1ву" I "1"ор1чниоса нхмедькоТ колоноалъно* полотнош". При дослоджешп проблем 1сторг<' ншецького колонхачхзиу використанх також заходно- х сходнокомедыа видання документов з гштань псуптини ШмедькоТ оипероТ у 1871-1918 рр. Вони, зроэушло, ■Б1др1зняються п1дходами до подбору та хнтерпретэц1т материалу, але комплекс! дозволяготь ввдтворитк вахливх грано колоноапьно'' доя-
лыюсто Н0МД1в.
ВаялиЕим осторичтш даерелом е мемуари, спогади, особисто па-пери, полотичяа кореспонденцоя номецьких державних д1ячов, полоти-кхв I иолсшальних долк1в досл!дкуваного перооду. Сл1д кати на увазх, що мемуари належать до особливого виду даерел, 'яко при твсхй Ух ватаивосто о значимосто несуть багато суб"активного I особисто-го. Серед ш.еТ групп даерел вх:дзначимо спогади х зобрання творхв кехщлера Бгсмарка, як1 допомогли розобратися у мотивацот г. подходах розг.их пол1тичних та сусп1льних сил до розв"язання колонхзль-них проблем, ?хнього_впливу на розвиток хде6лог1Т н!мецького коло-нхял'оэму. Крхм того дисертант використав публткащ? особистах па-пер1в впливового номепького лол1тичного д1яч;а К1нпя XII ст. барона Ф.ГольштеЗна, полотпчноТ кореспондеши'!1 державного секретаря Ге]> берте Бштвркэ, нок-ецысих послов у Лондон! й Водно П.Гатхтйялъда г <}.Ейленбурга, спогади канцлера Х.Гогенлое о колотального дтлка К.Петарса, переписку К.Маркса о Ф.Енгельса з нхгецысими содгалос-тпки Л.Епболяк, Ф.Мерхнгом, К.Каутським, Б.Л1бкнехтом.
Велико эиачешня .тушаналозу багатьох проблем хсторхг ншепъ-кого колоньалозму мае тахсий вид джерел як преса т псроодюю. Ха-ректерна осо<5лив'|сть преси полпгае г. тому, ко вона даг; иогливтсть
прослхдкувати боротьбу думок, у нхй мхститься обширна хнформшпя 1 велика кдлькхсть фактгв про стввлення правлячих кхл, полшпних парт1й I нхмецько? громадськост1 до питань колошально? полхтикл. Роль щсс матерхалхв поясшойться х тим, то сале у прес1 коясний народ проявляя свхй дух, преса сприяе Лормуванню певних 1дей, у тому числх пхмецька преса суттево вшшвала'на складання основних , принципIв I засад 1деолог1? ишецысого колошалхзму. Автор широко 1 всобхчно використэв пшецькх газета х х.урнали "Лльгемайне Цай-тунг", "Кельнше Цэлтунг" /орган кагг онал-л1берат1в/, "Гермаи1а" /орган катодпщько партх* Центру/, "Фоссше Цайтунг" /орган про-греслсмв/, "Альдойче Блеттер" /орган Папгерманського соязу/, "Соцхал-демократ" /орган соц1алхст1в/. Що стосуеться консервативных друкованих органхв /"Пост", "Кро&щайт^нг"/, то '"'хня позищя з коло1Палъного питания впвчелася на основ: публхкахп?* оригхналь-них матерхалхв у випусках "Бвропейсыссго 1сторичного календаря", який виходив з 18&1 р. Знзчний матер1ЕЛ з 1йлого комплексу 1део-логхчпих проблем ншецького ксшшалхзму г.исгиться токоге у прес1 пппих кра?н. Тут особливо видхляються використанх автором британ-ськ1 г роо1йськ1 газета та журнали. 3 англшсышх виданъ трёба вхдзначити орган лондонського С1т1 журнал "Економтст" I вплиь^ву британську газету "Тайме". Зрозушло, ко на противагу нхмецыпй пресх, Тхнх матерхага часто носили яскраво впралений антиншепь-кий I до;кнгогстський характер. Серед розма?тгя рос1йсх.ко? преси вндхлигло лише наГпголовнхшх видашш, якх выводили баг^то мхеця # колон мльнш тематицх, систематизувавш у три основних напрям-кл: консервативней /газета "Новое время" I лурнал "Гусский вестник"./, бурлуазно-лгберрлънкй /газета "Неделя", курнали "Г^сская 1,'нсль" I "Вестник Европы"/, офхцгЗно-урядовий або помхркований /газети "Правительственный вестник" х "Московские ведомости"/.
Джерелом з дослздкувано? теш я обширна наукова х публпще-тична лхтература даного перходу, тхено зв"яванх з него роботи н1-мецьккх скономтсгхв Ф.Лгста "Нацтональна система полхтично? еко-немх'1"' /1011/ 1 В.Рокера "КолонхТ, колонхальна полхтика та ем1г-ретпя" /1Г4Г/, 1<зторкка х публхциста Г.ТреГгчке "Шмецька Орденсь-ка красна - Пруссия" /1862/, брошура мхххонера Ф.Фабр1 "Чи потр1-бт !1хмеччш11 коло1П¥?" /1879/, а також книга франиузького еконо-мхета П.Леруа-Голье "Про колошзахйя у сучасних народхв" /1874/, яка справила великий вплмв на розвиток колониально? пропаганди в_ Шиеччшп. 1де? цих та хниих хдеологгв ншепькх гтублтцисти, учет,
политики розвивали i пристосовували до хнтересхв колонхально? по-л1тики не тхльки пхд чао, але й ше задовго до пертлк колонхальних загарбань Нхмеччини. У t? пропаганд! тмецъка публхщстика 70-х -90-х рр. XIX ст. вздагравала значну роль. У пошуку i nifloopi ггуб-лщиетичшхх твор1в полегшують роботу друкованх каталоги б10л1оте-ки Юмецького -колонхального союзу, як1 зберхгагаться у фондах Рс-cificbKoí державно? б1бл1отеки та 1нституту науково? з:нформа1йт з суспхльних наук Москва/. Вони дали кожливгсть використати у робот! пуб.йцистику в тому об"ен1, якпй в1дповхдае Ti" ролх. у коло-нхатьнхй пропаганд! в Шмеччинх i впливу на фордування хдеологз.? шмецького колон1ал1зыу.
Стаи пауковой розробки ппоблегль IcTopiH Н1могг,ького колонт-лхзку була предметш вквчеиня дослхдиик1Е багатьох кра'^ч i нэуко-вих иапрямк1В. Але т!лыш окремх з них розглядали tf кр1зь призму пронесу зародкення, становления i розинку колонхально? 1деолог1*. До Друго? obítoeo* вхйни наиб1лы:ю займалися проблемами н1мецько-го колонхалхзму сшх hímuí. Особливо мокна видмити роботи А.Циммермана "IcTopiH тмецъкоТ колон1алыго* полиики" /Еерл1н,1914/, М.Гагена "Колонхэльиа полхтика Бхсмарка" /Штутгарт-Берл1Н,1Я23/р П.Дармштеттера "IcTopiH подхлу Африки /1870-1919 рр./" Д1осква-Лен1нград,1925/, Г.Хальгартена "1мперзалтзм до 1914 року. Совдо-лойчне дослхдаення нхмецькот зовншньо? полгтики до першо? cbí-тово? biflini", яка вперше була опубликована в Парик! у 1935 р. Хальгарген вперше глибоко проаналхзував внутр1шн1 основи зовшш-ньот" i колонхально? пол1тики Щнеччкни. Звинувачуючи кайзер1вську: Hit/еччину у розв"язаннх Першо* cbítobo? bíühh, bíh вказав на ве~ лике значения у tt шдготовц1 хдеоло^чних фактор1в. Вежлива роль тут вхдкодщлася такок 1деологх* шмецького колонхалхзму. Хальгартен ке ставив за мету спегцально досыпдити fipouec ff формування х впливу на виршрння рхзноманхтних внутрхшньо- i зовншньопол1тич-них проблем. Однак валливо, шо bíh поставив ,цю проблему, спробу-вав розглянути мехашвми хдеолоНчного впливу на нхмецьке cycni-льство i св1Тову громадськхсть з мегою fx подготовки до бороты:?: за передал кологпй i сфер впливу великих каштал1стичних дергав. У шлому иеиередоднх вхйни I9I4-I9I8 рр. i в м1жвсенний пер'год у роботах з колониально? иол i тики Нхметчини майхе не розглядалися хгоологхчкх гроблеги нхыецького колонхалхзму, зачхпалися тхлыш окреш .скадти, и основному пов"язанх з колеи альноп пропагандою i Фэркувоним нтиоцыго? грогэдсько? лугж» 3 г.олош&льнсго митент.
Шсля Другой cDiTOBof Bifini з"явилася величезна кхлыйсть 'рхэнопланових наукових дослхдаень з icTopiv ншецького колонта-Л1зму. Автор вваяае за догйлъне при аналхз1 зробленого учет,л -в обласда вивчення Елмедько? колонхальноР полхтики та хдеолог!? видмити там ochobhi проблемп:
I/ теорхя i практика нхмецького "Дранг нах Остен" та ''х вплив на становления 1деолог1'1' шмецького колониализму /В.Пхчета, В.Ко-ролгж, Г.Санчук, 1.Кулхшгч, Е.Мелыисхц, Г.Мейор/;
2/ колотальна д1ялыпсть HiMiriB у ТЛ - першт.й пол. XIX ст. i зарсдкення елекент1в хдеологИГ колошалхзму /Н.Савхна, Т.Бт>ттнер, Т.Вернер, П.Шрам, K.Tii.iM, К.Еаде/;
3/ еконш1ЧИ1 основп, методи, фор,та i наслтдки колониально? полхтики Ехмеччнни, ff вплив на загострення мЬпмдерхалмтичних колонхальних Суперечнсстей у Kimn XIX - на початку XX ст. /Б.Туполев, А.брусалшський, 1.Улановська, 1Ларний, Х.Дрекслер, М.Нус.-.баум, П.Кенпед1, П.Групп/;
4/ позшдхя нхмецъких соцхал-демокрзт1в з колонхально'1' проблем i становления антикслонхатьно1" лли!1 у ншёцькому сусшльствх /T.JIapina, М.Штабський, Г.Гемков, В.Л1Дтке, М.Гхрккенен/.
Втдзначимо, ко сучаснх. icTopuKH присвятили ряд poÖiT аналхзу окремпх CTopin процесу форглування хдеолог^ шмецького колотпглхз-му б невий час. Ix характерна риса полягае у пхдходг до шмеивко? колон1ал!СтськоТ хдеологхТ як нев^енно? складово'1* частини 1део-логх'1" експансхонхзму. В цьому план1 слхд видхлити ионогра<М? нх-мещгагх дослхдншйв Ü.UViiTa-Егнера "Колон1ал1зм i фашизм" /Глес-сои,1975/, О.Пфланса "2овн1шньопол1тичн1 проблеми бхсыаркх.всъко'' Ншеччици" /1Люнхен-В1денъ,1983/ i М.Гоча "Нхмецький народ i його шлях до г.олон1ал1зму" /Бадей,1983/, польського хсторика А.Воль'Т-Говенсы'.о' "Геохюл1т1Пнх доктрини в ГОмеччин1" /Познань, 1979/, pocißcbKoro ученого Б.Туполева "Нхмецька it.mepiH у боротьбх за "r.iicne пхд сонцем" Д1..1991/,
У ц г л ому автори гадкреслювали, шо 1деологхчним обгрунтуван-ням шмецького колошэлхзму й експанс1он!зму стали рхзкеманттш полхгл<гчн1 доктрини i концепцхТ, в яких, зокрема, доводулося з на-iUOH3,TicTvr4ini:<, пговхшетичних або псевдонаукоЕИх позший право НхмЕ'ЧЧйЙ! на територхалып загарбання i володхння колониями. Та?:, уда з початку XIX ст. в нй;ет.кхй полхтнчшй думц1 з"явглиоя кон-' целц j *, яст¡тудавали розвяток 1деолог1? "вялиуого простору". Ccodram активно цэи прсцес розгортався напереводш т nie-
ля 1871 року. На даний момент звернув увату в сво'й роботх В.Резников I сххдпонхмецьк! 1отошки у колективнш монографх? з хсто-р!Т Имецького колон1ал1зму . Уже згадувана В|>лъф-Повенс'Ька вхд-значила, ио "прихильк :ки великогерманського внршення питания про об"5днання не могли зкиритися з кордонами, якх не вхдповхдали хдеологам деряави "великого простору". Висува'эчи на перший план ьюрсЫ'У ксгут1йсть, вплив на поиххку народу, пропагуючи лозунг "Шмеччнна В1д коря до коря", вони сприяли вилравданню зазххань кайзерхвеъко? хкперх''"'^.
Через прпзг/у розвитку коломально? пропаганда I полттично' боротьби в Ни!еччин1 з колошалыюго питания у 70-х - серединх 80-х рр. XIX ст. частково проане^лзували хдеологхчнг пронеси ста-новлешш ншецького колон1вл1зку росхйсыи доелвдники В.Ейсшдонт та 1.Чарний^. У сгаттях Ейсимонта даеться характеристика колсн1-ально' пропаганда налередоднх завоговання заокаанських територхй, частково досл1джена боротьба дугюк у зв"я§ку з погром об"ект1в для колон1ально' експэнс1*, вивчено питашш про "коленхальну хн1-вдативу" Б1смарка, розглянуто деям аспекта длскусх? ит пол1тич-нкми париями з коломального питания. Разом з тим, у роботах Ейсимонта не завкди Б1рно дан1 ойики рхзтп: сторхн яшецько? коло-нгально'" пота тики та 1деолог1т, и о поясняемся, у першу чергу, йонкретним 1сторичним перходом тх написания, коли перебхлыоувало-ся значения класово? боротьби I рол1 у вирхиеннх колонхального питания. Дето спрошено розкритх сетйально-економхчн1' 1 теоретичш погляди 1деолог1Б н1мецького коло:пач1зыу, роль фхнансоно-прсмис-лових км у формуватк колошальних хдей, позивдя соцхалхстично''
* Резников В. Политика кайзеровской Германии в Океании.-М.,1975.-С.23-37; История германского колониализма в Африке.; Пер. с net'. - М.,1983. - C.I5. * -
2
Wolf-Poneska A. Doktryna geopolityki \7 lliemcseeh.-Го.т^гг, Л"7Э.-3.82.
® Эйсымонт B.C. Борьба вокруг колониального вопроса и рост иови-низма в Герлашш накануне ее первых колониальна ррувптов // Уч. зап. Омского пед. ин-та.-1957.-Внп.8.-С.103-171; Fro же. Уз истории колониальной политики юнкерски-буркуагзной Т'р]угмпи // 7ч. зап. Омского пед. ин-та.-1965.-Вып.22.-С. 161-20?; V.n.
Начало колониальной эквпансии Германии 'в Африке . -
М.,1970.
робхтничо!1 партх'^ Нхмеччини з колокольного питания. 7 певнхй мх-рх поверховою « такок оцтнка позищ'С буржуазно-лхберальних партхй у зв"язку з колониальною пол!тикоп Шмеччини 1884-1825 рр. Сто-совно Чарного, то вш основну увагу звернув на хстсрш подготовки та здхйскення нхмепъких колонхальшх загарбань на територх' Лфри— канського континенту, зокрема колонхельноТ пропаганда 1879-1883 рокхв. Його заслуга полягае такой у введенн! в науковий об1Г но-вмх арх1вких матерхалхв. Водночас Чарний переоцхнгоав роль Бтстерка у таемкому сприянн1 колошальшй пропаганд!. 1сторик покилко-во Еважш, 1ло починаючп вжэ з першо? половини 80-х рокхв домхнуга-чою в нгй стала проблема дперел сировигш, яка витхспила на другий' план питания еьпграгпТ у мояливх в майбутньому колон: ? ШмецькоТ шперх'1. Наявш. у дашгй час у розлорядгешп иауковщп опублхпоза-нх арххвнх матерЬтли, документально збхргаткн, особиста переписка х полхтична ксреспондегдхя з 1Стор1? колонхально"1, полттхки Нхмеч-чпни дагать можливхсть бхльш об"ективно I 'глибоко вивчити проблеют становления I розвитку здеологх? тпметкого колопхалхэму в друг1й половши ИХ ст. Де тим бхлыпе важливо, то н! Чар1шй, т Ейсимонт, рл више названх досладники у. сво^х роботах не ставили такого зав-дя.ння. '
Свое розушння джерел г суй колонхалхстськоИ' одеолог1г на основЬЕивченпя цолого кокплексу питань ^еологот1 о практики Н1- , мепького колон г ал хзиу привели африкашсти з Нхмеччиш Х.Лот х К.Шттнер. Однок зробнли вони де у роботх "Фоософя. зсгарбннглп I колониальна дхялыпсть, Сглдна Африка 1Р84-191.Я рр." /Герл1н, 1981/ тиьки з псзжп^ ьналгзу колонхального права 1 чгстково у план: критики "("Зздосо^ц? агресх?" Ф.Шцше о О.Епенглера. НшеиыСх хсторики пришита до покавого, але, як нам здаеться, далеко ие беЭ-запоречного гисновк^. Лот 1 Бюттнер писали: "Колотиалгзм, а разом з ним I кологпалостсыса одеологоя ч продукт, г складова частина ка-потал1стично1' св1товот системи, специфхчна форма експл}гата1хгг в нероод становления, розвитку г занепаду капоталозму. ТСолотпалтзм з моменту сво^ появн був гсторячно переходном явкгаем кагптрлхс-тичногс способу виробшщтва, яке припиняе I с ну рання з ¡'ого остаточное загибелл®"*. {¡к х. в хнших роботах представникзв иаркспст-сг.ко'' I с тор I огрей х-', туг явно проглядаеться пошхстю негативно
ГпИоогг-'Чд.е с1ог ¡3-яЬсгег ипб. ко1ош.а1з , Сп'Ьпа:.',1'-*п
' 1824-151'-''. - Б., 1231. - Г!.76.
сприйнягтя колошшизг.-у i Гюго проявив, у тому числх в 1деологр;ч-нхй сферх. Виходячи з ленхнсько? Teopif 1мпер1ал1зму, ствердкуеть-ся нешнучий занепад i загибель кгшхтал1зму. рареитх, на на-пу дутл-ку, неправок1рио пов" .'зуваги виникнення i рсзвиток колон1алхзму т1лЬки з капитализмом, адке був кслонхалхям рабовласницъкий t фео-дальний.
Зйдомш спек,!эл1стом з icTopiï ихкецького колонiалхзму «? аме-риканський учений B.CmIt. 7 IP72 p. bïh захкстнв enceptsiii1» "1део-лбг1я ншеиького колон1ал13г1у, IP4C-I9I8 pp." На протяз! наотушшх ■лести рокхв були опублп<ованх його стаття на iro TRi^y i монография ^Шмепька колонхальна птерхя"'1". Одна]-: слхд заувалити, шо книга американського дослхдника не прнсшчоиа хдеол0г1чпим аспектам нх-мецького колонхалхзму, а розкривая питання утиорення i иехэтзми Функщонувания Шмецько? колонхально? iwiiepiг. У статтх Сг/|\т зупи-нився на розкриттт.таких основних питань: I/ дкерела колииальноУ хдеолоиГ; 2/ хдеологхя i колонхалык здо^уткн; о/ 1деолог1я i колонхальна пол1тика; 4/ колонхальна хдеологхя i колошапьна здвшп-страддя; 5/ значения н1г.:ецько^ колонхпльно'^ 1деолог1?. Вхк зазна-чив, шо перпу серйозну спробу обгрунтувяти заз1хания ип'.ецъкс? бурягуаз!!* на володхння коло!пями зробив задовго до загарбашш за-уорськпх TepiiTopiîi нШецький економхст Ф.Лдст в опублЬсованШ у 1041 poui podûTÎ "Нацхональна система пол^ичноЧ1 eKOHOMiï". Omît п1дкреслтавав, шо в особ! JlicTa, а тахсож Рошера, Трейчг.е та шис. прихильшпив колонхалхзку приб1чники колонхальних загарбань мали 1дейних попередникхв, hkï ратували як за здобуття колошй за океаном, Tait i за рахунок розгаирення Ншеччини шляхом континентально'*" ekcnairci?. Разом з тим, агерикансы'.ий îctophk не розкрив рал ню пе-редхсторш визрхвання ёлементхв ifleoiiorif хшлецького колонхалтзму, вплив на nef Teopi'f i политики "Дранг нах Остен", недоста'тньо ак-центував увагу на тесному взаемозв"язку nir нею i кбйонтзанНЧноч полхтикою, причинах активного формування 1деологх* кол oui ал г зку в Шмёччинх на рубели 70-80-х pp. XIX ст. , впливов1 пол1тично? бо-ротьби у рейхстазх та на eTopimeax газет i курнал1Б на еволвпш колош алъно-полхтич них хдеА. На наш погляд, не досить глкбоко pos-робленх також аспекта, зв"язан1 з сдаально-еконошчними передумо-
1 Smith W.D. The Icleology of Cernrm Coloràp.liar,та4°-Т90€ // The .Journal of modem History.-r?74.-Vol.46.-l.'4.-J'.i41-G62; Idem, îhe Gernan ooloninl empire.-Chape Kill,I978.
вами становления иеологг? шмекькозго колонхалхэму, хоча Cmít i ставить перед собой гаже завдання. ГТе виясяеним залпшилооя питания про роль ншецъко? науки XIX ст. у роввитку европейсько? тео-pi? колонхзаш?. Не дивллчись на це, роботи Смхта залишаються ва^-ливиш нпуковики достижениями в icTopi? формуваиня i розвитку з:деолог1^ нхмецького колон1ал13му. .
Шдводячи шдсушси аналхзу сучасно? icTopiorpa$i* з хсторх?, нхмецькиго колотайзму, можна гонстатувати, шо увага дослштиктв була зосереджена на ряд1 його 1деолог1Чних аспекетв. Особливо плх— дно працгаоть нхмецыи, англхйсып, pocificbKÍ та амэриканськх учо-hí. Незвазгаотл на наявтй "бхл1 плями", помилковх уявлення i висно^ вки, бпгато-?х po6iT В1,цр1знягаться новизной птдшдтв до постанови! i вирк'гэиня проблем. Для цього зарубьтнх 1сторики затучаготь opnri-' нальн1 apxÍBHi катерхати i численнх докуиентальнх публхкатйТ. 06"-еднання Hir/еччини у ковтнх 1950 р. безумовно спрпятмме дальний ак-Timísaui'f наукових розробок з icTopi? нхмецько? колон1альноТ ncwi-тики та 1деолог1? i координата? у цьому напрямку зусиль bcíx учение Федеративно? Взспубл1ки Шкеччини. Не дивлячись на певнх роз-ходкенчя у методолотх? 1сторичного досл;хдження, вони мають мщнх оснсви i трэдши? наукового пошуку у вивченн1 ipiopi? гймецького KOflOHÍaniBi^.- В зв"язку з цим в1:тчизняним хсторпсам-германхотам важливе не В1дстати в1д npiopiTeTHK* напрямив у хтдй галузз:, вно-сити свхй вклад у дослхдження колон1ально-пол1тзгчних проблем, Од-1пею з них продовжуб ззлишатися обрана дисертантсм тема формування хдеолот!? i практики тшлецького колонхалхзму в ХУ1-Х1Х ст.
Наукова новгзкз i теоретичне значения дисзртагщшого лосл:г-длзння. Наукова новизна роботп полягаг перпг за все в тему, шо вг)па у закхнченим кокшгекснкм пхдсумком розробют вагливо? науковэ? про— блеми - формування 1деолог1? та практики нггаецъкого колон1ал1зтлу в ТУТ.-XIX ст. Новим й пхдх1д до вибору хронологхчпгих рамок досл1 доения. Точкою В1дт1ку в даному випадау став час, коли почали вималъо- ■ луватися справ;ш1 контури земно? кул1г тобто епоха Великих геогря-фхчних в1даритт1в. Семе з цього часу можна говорите про свхтову icTcpiro як таку, про зустр1ч рхзних cbítíb, цга?лл1зацтй i континентов, у як1Й взяли участь також i нтшд. Такий hq сунеро-чнть i форисЦ1йнсму прлйишу, адае TSI столхттни-датуетъся початок xafliтал^стичноТ ери. ГТоступово европейцх, в топу числ! ¡lirari, почали заяЕлятя про свою гегемон1Ю над чотирма континентами ;f про пброЕ&ги власно? кулътури над культурами immx кародтв. 3"явиллся
х змщшоБалася 1дея необх1дност1 вестерН1зувати весь свхт. На к1-нець XIX ст. у Н1меччнн1, як I в бвропх взагалх, остаточно скла-лися уявлеиня про неминучу В1дст?л1сть народов Сходу, расистсиа I геопсштичнх теор^, якл змхцнили основи 1деолог1? кслонхрлхзыу. Взятии участь в остаточному подШ св!ту, кайзер1всъка Шмеччина створила свою колснхальну 1мпер1ю.-Наукова новизна роботи 1 в тому, шо автор аперие доводить: в теор1' I на пгагтихи шмЦ1 успгш-но поеднувели континентальной 1 заморсышй кслонн'л1зк, а хдеоло-Г1Я ни'.еиъкого 1:олоч1алхзму нероэршго зв"язана з теорхе/о 1 политикою "Драит на."' Остей", в ** погемши розв^ткок. Диссртянт впер-ше висунув х обгрунтував чхткий псддл на перюди трнвалот'о г.гои.е~ су йср.-уг.ашш хдеологх'!1 ншепькогс тшпаизгу в новин чзс. При цьому автор спмостИшо приливов до б!льш глобального висновву, яккй спхвпядае з течкою зору автор! тетиях алтернг.гнсьг.кх хсторикхв Р.Грхвса, Д:~.. Робораса х Р.Цаллера, сформульозшюя ними-на стерхн-ках опучшковано* у 1992 р. фундаментально!" роботи "ЦкиЬпзагйГ Заходу: лидсыи дссягнення": "Заххдна цивхлхзацхя тра;гшдйно була йкспашхонхстською"1.
Практичне значения роботи. Дисортасцйне дослхдження знаходи-ться на перехрест1 такта наукоЕИХ дисцишпн як нова 1сторхя, хс-торхогрйфхя, полхтологхя, фхлософхя, 1М1дгагаолог1Я, пс.ихолог1я, ш'о е вг1леншш полхдасщшлпгарностх при шдготовгп праць з 1СТор1?. Звхдси випливае практична значимхеть роботи. Матерхпли х 'Бисновки дослхджетш мозгуть бути використанх в майбутньоиу при науковхй розробпд проблем хсторхТ шмецького колонхгшзму, гото-Р1Т Нхмёччини у новий час, пхдготевц! узагалыпогочкх праиь з них питань; у педагогхчнхй практгап - при читанш: загальнохсторичних I спепхалъних курехв, проведенн1 семпгарських I практичних занять з студента ли х асирантами з.сторичних факультеив вузтв.
Апробащя роботи. Дисортгщя обговорювалася : була схвачена на кафэдр1 х:стор1Т нового I новхтнього часу Чернхвецького державного унхверситету Ю.Федьковича. I? основнх полокення опубликован х у трьох монограйхях, брошурах I яаукових статтях. Загальна концеиия доелдаення, його окремх аспекти апробугалися на наукових кочференщях у Киев! /1989,1990,199'!/. Черихвцях /1990,1991,
* Кокдратьев C.B. Вэц.: Р.Гривс, Р.Цаллер, Дя.Роберта. Цивщмза'иш
Запада: человеческие достижения. Ньк>-Йорк,139й,Х1.У1Т1,10?1 с.// Новая и'новейшая исторйя.-1994. -Я2.-С.23?..
1992,1993/, Одесх /1991,1392/, Дрогобичх /1991/, Днхпропетровську /1992/, Запорхали /1993/, Львов1 /1993,1994/, Москвх /1994/, Пхлх /Польша, 1994/, Аугсбургу /НЪгеччина,19?4/. Факткчний матер1ал I положения дисертгчи? використовутоться автором при чптанн1 лекцхй I прсведенн1 семхнарських занять'з студентами хсторичного факультету" х факультету хноземних мов Чернхвецького державного ун1вер-ситету ш. Ю.Федьковича.
II. ОВСЯГ, СТРУКТУРА I Ш1СТ ДИСЕРТАПП
Д;;сертэд1Я Еикладена на 430 сторипсах маиинописного тексту через два хнтервали. I* структура визначаеться метой I завданнями. дослдаешш. Тема роботи розкриваеться в 1сторико-хронолог1чному I дробленному планах. Робота складаеться з вступу, п"яти роздхлтв, висновк1в, примхток, списку використаних джерел г л^тератури.
У встут обгрунтована актуальн1сть х хронологхчнх рамки ди-сертацхйного дослдаення, мета I завдання роботи, об"ект, предмет, г/етодолопя : метода дослхдження, науково-тесретичне х практична значения роботи.
Петакй розд!л "Дкерела та хсторхографхя ,проблема" приСвяче-ний' грунтсвнпЧ характеристик дкерельно1" бази дослхдження та ана-л1зу зарубхтао'1, I в1тчизняно? лхтзратури з 1Стор11' тпмецького ко-лонхалхзму.
У другому роздхл1 "Витоки кшепъкого колонхалхзму ДУТ -сер. XIX ст./" в1дзначаеться, шо на протязх трьох з половиною сто-Л1ть К1мепъка бур:гуа31Я, купецтво х юнкерство маЯже не брали учас-Т1 у колон 1атаному пограбуваши та експлуатащ'1" незвропейських народов. Не було серйозних заморсышх колапальних традиций, яти б затагшгй псштн1 сл1ди у свхдомост! нхмцхв. Торгов1 I плантацхйнт колоти' вважалися справою англхйцхв або голландгйв. Нгмецьк! ем.т-грапти стукали нову батькхвшину майне вихдатчнока територг у Америки. Колонхальне минуло шмцхв зводилося до ешзодичних I найчастт-гае безуспхшних прагнень I спроб хоч якимось чином взяте участь у яелигоку колон!алыюму бхзнесх пппих.крупних гаххдноввропейсъких. дергав /особливо у работоргхвлх/. Клыси в окромих вяпадках справа зчходила за рамки "безгопдного, найчастше фантастичного проуяк-терства-. Тодт створтватася авантюристично п1дприемства, як1 кайл® засади приносили Ух 1 т'шаторач короток! розчарування х втрати. Прикладом кокутъ служите невдалх спроби представншив купеиького дому Вехъзертв заснувэти ншецьку колонхга на територтУ^Венесузди
у nepraifl половин: ХУ1 ст. i браняенбурзького курфгорста Фрхдрхха Шльгельма закрхпитася на узберекгд Пезгхдно'!' Африки налрикхнид ТТЛ. ст.
У те э самого початку свое f колонхалыю? д1яльност1 у ксвий чао'Бельзери та imni н1шп не могли користуватися пхдтримко'с т покровительством ского'уряду i дерлави. Вони були сво«р1,цнкми " кол он i з г торг.1 ■ и без бэтькхшини". Це було зв"яэано з тип, по до 1Г71 p. ншсшми земл1 залиггглися територзалъно i полхтично роч-дрхбленима. Ilivetmti правителт нрвхть ке уогли серйозно дуппти про колотальне супернпцтво з 1стггптото : ТТортугал) ею, а пот и: Англ1вю i tJpamuero, як1 вслоддли величезниш зэкорсьшди теритс-г1то/и. Тог.у в гадаришливих нт.пв-колон1затор1в склалооя три хдейних пркнцили, Hid р1знкм чином, яле суттвво вплинуж но фор-мування хдеолог^ колон1ал1зму. /
Перший принцип полягав у зародтеннх й утвердггоних свсго роду "комплексу неповноцхнностх". Bin надовжо в'сдбив у багатьох поко-хнь HifojiB усякий iHTepec до иаокоансько' колотпально'' ддя-льнэот1. Не дивно, шо з серйозттх i помхтних оправ на цьому поприщ! у ХУ1-ХУП1 ст. сл1д виддлитя ттлъки йдпри'згство Вельяерхв i колон1алънх аванглри Еранденбурзько-Прусько' двряави у Впхтд-iiift Африт. Поштпу роль вхдзгравав такой принцип "сгори т1лт,ки на Еласн1 сили". Bin закрыться у постгйному прягненнх нтмпхв до створення caf'OCTifiimx, незалезсних В1Д деркавних структур, дерглэв-'но? П1дтримки i фпшнсуйг.ння коло!пальних компаний, топариств, соязхв та imimx об"еднань. Нарешт1, суттевого значения кабув пршщип, який можна назвати "принципом безпрпнхшпностт". В теорх?" х на прэктшп вхн проявнвСя у nparneiiHi piamix нтмецьких колон1-альних об"едпань чи окремих нтвдхв-колон1затор1в шти на слуг.бу до imimx колоталышх деркав або колонхальних ддячхв, ягл прод-ставляли iH03GMiix 1нтереси. Так було з Вользераш х на перчкх порах з-вломим "nioHepoM" нхмеххько* колотпалъно? нолп'нск Иетер-сом. При цьому HiMUi головну мету свое? колош алт-ноf д^ялыюот' бачили в якнайшвйдшому збагаченн1 будь-яккми способами.
Водночас у ЗУ1 - сер. XIX ст. великий вплив л г. уормувпния хдеолог!'' i практики шмедького колон1ал1з(ту справила»теopiя i полхтика "Драта1 нах Остен". Bi дзначгаю, що поряд з тооретпчникк "обгрунтуваннями" ншецъкоТ сходно1" eKcnanci'f, як1 баэувзлкся на оконотчних мхркуваннях, у дослхд;>уваний цертод тсчолз. широко за. стосовуватися аргументецтя раснстсько-шовнпсткчногс характер. '
Все активнше розпоЕсгаджувався г.аф про перевагу нхиенькоТ нацхт, ■Вхн пронагувався у рхзних вариантах представникашг нтмецък.о? уче-носп та полхтшних кхл 1 шзпше лхг в основу ряду зовнтНъоно-л1тичних доктрин. У лхберальних колах зустрхчр.теся посиляння на 1дега обов"гзку I на канионський'"категоричний Ьшератив", який полгтично /але не фхлоеофськи/ був сп1взвучкий розгпрковуваннятл англхйсъких I америкэнсъких 1:кпер1эл1СТ1В про "тягар б1ло? лю,гн-нл". Ншецьким екв1валентом була теория культуртрегерства, яка обгрунтовувала цив1л1заторську 1 культурну м1схто нгмцхв серед ±п— шпх народхв. 1деолог1чнх аасадл нхпепького "Дранг иах Сотен" замяли оснсви для розгаирення. 1 змщиення Ншеччинп за рахунок континентальной експанс1", яка в майбутнъону мала бути доповнеиа ве-Л1Ш1МИ заокеансъкими колонхальними знгарбанняш. Це особливо яск-раво проявплося у юмецышх зовнпшъополхтичних конпептпях сере-дини I друго? половини XIX ст., де т1сно переплхталися х.пэт континентальной I заокеансько? експанс1т.
Можна констатувати, то у 40-60-:: рр. XIX ст. швидкиш тешами Ялов процес форглування 1деологг' нхмепького колон талхзиу на концептуальному р1вн1. Це було викликано активною участп в науко-во-Теоретичн1й х;озробцт. колош ально? проблематики з боку оконо-нхстхв, хсторшав, географ1в, ор1енталхств. Вони зробилЛ пом1т-ний внесок у розвиток загалыю? теорГ'' колот запх'', доказувэли право т мо:к.яивост1 ни.иив на проведения колониально? пол1тик'.т, -окреслили основш сфери х напрямки ефективно? шмеиько? колонхза-хийно? д1Яльност1, шдкреслювали ?? нерозривний зв"язок з ем1гра-щйними прспесами. При.цьому 1пмепыи-учен1 в переваяпхй сво?й бт.лы!юст1 дотримувалися лумки, шо успштй заокеянсьмй полхтихп повинна'передувати широкомасштабна зовнганьополхтична д1яльн1сть з гетога змхцненнл х розпирення позшпй Нхкеччини на Европейському континент*. Вих^ деретви Гогенцоллершв на передовх ролх у Ста- , рому Свхт1 мав стати необххдноп передумовою "стрибка за океан". На не, зокроиа, звертали увагу еконоглтсти Лхст г Рошер, орт.чнта-лгст Лагард. У пей час форпучгься також антианглШсъка спряглова-гистъ шмепько? колонхалыю? 1деолог1?. Такх хде? були особливо :;п.рпг.тернх для хоторика I публхциста Трейчке.
Оеоблтлстъ пронесу (Гормування 1деолог1? нхмецького колонха-л1з#у наие^дадсднх ?,г.вергпетш об"еднання Шмечпиш полггала в тому, ¡по взн в;дбуэопся в умовах повпот в1Дсутност1 в останпьо? властшх колошалышх голодхнь. Тому гдеологам колон1ал1з»у по-
трхбно було спочатку сфориулювати положения, якх обгрунтовували б закономхрностх, права х можливостх н1мц1в на проведения самостийно Г колонхально!" полхткки, потхм визначити ^ ^ географ1чно-терито-р1альну. направлении., мохашв1 результата х насл1дки, а тхльки п1сыш цього зайнятися розробкою найефективнхтих форм х методхв колонхального господарювання на зайнятих тернторхях. Зрозумхло, шо в цих умовах найповнше дослхджувалпся пергах двх групи питань, а останнн була висв1глена вхдносно слсбше. Найчастше за межам бвропи найпридатншими для здхйснегшя Н1мцями свое'' "вдвхлхзатор-сько'' М1с1"|"' називалися кра'ни Америки, тихоокеанськх остроЕи, землх в Пхвдешпй Африщ. Саш вони або були, або в майбутньому стали головиими об"ектами ншецькот колониально11, дхяльностх.
У ттетьону роздхлг "Колониальна пропаганда як знарядця фор-мування хдеологхИ' колошалхзму в Шмеччши /1071-1883 рр./" 1пд-креслгоеться,, шо перш! гпвтора десятирхччя пхсля утворення рдиноТ НхмецькоТ держави характеризувалися прискрренням пронесу форму-вангт хдеолог1'' колошалхзму. Колониальна пропаганда ставала все активншою, а погвирюванх нею 1де^ I положения колош алхзму посту-йово здобували численних прихильникхв у рхзних Еерствах I сохп-альних трупах шмецького сусп1льства. Визначальний вплив на розви-ток колонхальноТ пропаганди справили умови пол1тичного х соцхаль-йо-економхчного життя Шыеччини.
Початкового передумовою широкого розповсгодження пропага1гди колошально*- полхт"ки 1' активного формування колонхалхотсько'' 1деологхТ, головним носи ем якоТ виступила бур^туаз хл в союзх з юнкерством, став надзвичайно 1нтенсивний розвиток нхмепького капх-тал1зму, який розпочався теля завершения полхтичного об"еднання крайни. На грунтх ивпдкого господарського розвитку в Шмеччшп вхдбувалося формування промислово* I торговой буржуаз1' з сво''ми чхтко вираженими економхчними х пол!тичними 1итересаги„ Дух коло-1пал1зму став оволоДхвати шмецькою бургуазхею, яке все сильнше прагнула заручитися в колошальних справах офщ1йною урядовою шд-тримкою. Готуючись до свого дебюту на поприщ колонхиыю* нолхтики, вона розгорнула бурхливу пропаганду колошальних загарбань, у яку були втягнутх р1зн1 сощальн! групи сусихльств?.. У своему розвитку колонхальна пропаганда пройшла два етапи.
Перший /1871-1878 рр./, коли адеТ колонхальноТ экспансхТ лише почали здобувати сво^х прихильншив у масах н ¿меткого народу. Колойгальна пропаганда буржуазI? обмежувэлася розрхзненлки висту-
пами окрвмих oció, hkí, однак, ша не могли переконати прашит кола у необххдност1 колонхалышх здобутхив. Противники заокеансько? експанох'' користувэлиоя гпдтримкою уряду Eicnapica, який вважав, rao час для коло!пальго1Х загарбань ще не настав: держава повинна внут-ршньо зм1днитися й утвердити сво'< no3inxi'í в Европх, перш Н1Ж бу-дувати г.олон1ольно-експанс1он1стсыа планн. Така точка зору знайш-ла в1Добраг.ення у В1дхиленн1 .урядом i рейхстагом yoix пропозицхй, автори яких хот1ли використати перемогу над Траншею у Biñui 18701871 рр. для захоплення ti заокеанських володшь. Бхсмарк вхдкинув ni пропозяд1Т, вважаючи, шо сприятлив! умови .для заокеанськот" ко-лон1ельно? политики складуться П1знше.
Лругий /1879-1883 рр./, коли позидхя ншецышх правлячих К1Л а колониального питания докорпшо змпшлася. У зв"язку э потребами розвитку промисловоси, введениям пол1тшш протекцхон1зму, зро-станням впливу торгового 6aHKÍECbKoro капиталу з"явилася об"ектив-на необх1дихств у придОаннх Шмеччиною власти колонхй. Успххи в галуз1 колон1ально'1" полшпш iioehhhí булп зм1цнити мьтлародний авторитет кз.йзер1всько'' Ншеччини, сприяти виргаеннга складшхх внут-piianix соцхально-економхчних проблем. Поштовх до р1зкого тднесен-ня колон1ольно'|" пропаганда дала поява у 1879 р. штиги Фабр1 "Чи noTpitíHi Нплеччи1Л колон^?" Наступал п"ять рокхв, за свхдченням "Кельнше Цайтунг", були перходом посилено1" i сЗезперервно'С колон1-альноТ пропаганда^. KpiM вимоги нев1дкладаост1, нове, то вщизня-ло колон1ольну публхцистику, зводилося до наступного: якщо колониальна.,пропаганда 1870-х poKiB вважэла, шо колоихт в основному по-EiiHHi бути торговши i, лереселенськига, то у 1880-х роках йгалося тадож про використання сировинних дкерел i резерв1в людських ре-cypcÍB у колон1ях, про можлив1сть вивозу кал iтал iв разом з виво-зом TOBspiB. У формувошп колонхальних поглядхв i переконань брали участь pi3H0MaHÍTHi колоиальнх товариства, MicioHepcbKi орга-HT.3an.if, торговельш об"еднапня буржуазг? i купецтва. Серед них роль справжнього органхзадДйного центру колон1ально-пропагэн.дист-ського руху став вШгравати з 1882 р. Шмецъкий колон1альши союз, який епирався на шдтримку найвпливов1ших сусп1лыгах сил л нхмещ.кого уряду, Колонхально-пропагандистсый где? неухильно i швидко -переплавлялися в orjiiufluy теорш, стали невхд"пмними еле-меитгади хдеолог!? нхмецького колонхалхзму. В результат! на сере-
1 Kolirisclic Zeitung. - 1603. - 9.September.
дину ео-х рр. ИХ ст. крайня була охоплена справянього "колон1аль-ною лихоманкой" 1 стояла на порозх вступу на шлях заокеансько* колон1ально? експансх.?.
У четвертое роздхл! "Колон! альта пол ¿тика I зросгання шовт-н1з&|у в н1мецькому суспхльств1 /1В84-1890 рр./" обгрунтовуеться думка, шо процес форлування 1деологхТ нхмецького колоиалхзму вступив у завершпльну стад1ю, зв"яза!гу з нтмецькими колонхалышми эагарбаннями, офлгийним мпшародним визнанням \ встановлэнням сиотеми н1мецького кологпального управлпгая. Вступ Шмеччини на шлях коло1паяьних загарбань I включения урядових К1Л у пропаганда колониально* пол1Тики довершили процес п теоретичного обгрунту-вання х практично перевели теорегичнх положения х висновки в тдео-лог1ЧН1 колонталыи установки. Настала черга яробити хтд установки способом тюлення всього сусп1льства, наслхдг.огл чого стало зрос-тання шовппзму в середши ПО-х - 50-х рр. XIX ст.
Псрех1д до заокеансысих загарбань у'середин1 80-" рок1В втд-бувався в обстановц! колониального ачоотажу, який охопив практично юнкерсько-бург,уазн1 верствн х групи нхмецького суспхльства. Не дивлячись па численй, ¡иод: досить гострх й напруг.егп дискусх* 3 рхзноманхтних питань колонхалыюТ полхтики, вех пол;тичн1 пар-гхТ, пг.г виракали 1нтереси иравлячих соцхальних сил, у кпщевому (Ндсукку пхдтримали ншецьку коло!пальну експансхю. Велику роль в Теоретичному обгрунтувати колонхальних загарбань вхдхграла пхме-Цька преса. 1й в1дводилЬся помхтне М1сце у фор/гувашп та вхдобра-кенн1 громадськоТ думки з питань колон1ально' полхтики Н1меччини На територх? Африки й Океана. На пергаих ролях тут булп газети "Кельнше Иайтунг" I "Альгемайне Цайтунг", ям активно сприяли й;днесенню колонхальнонповШстичних настроив у н1мепъкому сус-"П1льств1. Таку ж мету переслхдувала тпкож д1ялыисть р1зногланхт-них колонхальних об"еднань, серед яких особливо видтЗш.г,ися Нхмень-кий колонхальнкй союз, Товариство н1мецы,.о''' колон1зацг'(', Нхгизгы'.е колош альпе товариство, Шмецька Сххдноафриканська коглпнтя. Ххня пропаганда була спрямована перш за все на серели верстви з. кетою заразити тх шов1Н13мом х таким чином пхдаорядкувати )деолог1чпому впливу правлячих класхв, урядових I колонхальних к1л..Консол1дахия Н1мецьких колонхальних 1 шовхнхеткчшх К1Л вхдбулася но ;:впл1 бо-ротьби протй Гельголанд-Занзхбарського договору, пидпюаного мгг. Ншеччиною та Великобританхега у 1890 р. Зросташгя шовпизму й 0кспанс10н1стських тендеиидй у н!мецькому суспхльствЛ, Тхиього '
впливу на адеологхчнх та ncuriTircui засади колон!ал13му характерн-■зували процэс становления нхмецько? колонхальнот1 ^еологхЧ1 в умо-вах переходу кайзерхвоьког Нхнеччнни до "сехтовот1 пслхтики" у 90-х роках XIX ст.
Разом з титл, тдаолог1я колойхалхзму наштовхнулася всерединх соцхал-демократично1, napTif i частой шмецьких суспхльних сил на протидш у влглядх наявно'1" там антиколон халыю? лхпт*. В тих умо-впх ця Л1нхя иодо хдеологх? колонхатпэыу була социального утопии, спрякованого на заперечення i знишення хснугачих у ншепькому сус-хйльствх вхдносин, його колонтольно-товхнхстичних засад i принципов. Лнтихслонхальна лппя хоча й спкрэласй на пхдтримку значнот частшш conianxcTiB х деяких груп трудявдх, але практично не пе~ решкоджала йормувашот хдейних основ ншецького колонхалдзглу. По-правда, хкодх, в бхльпюст! виподзив пхд час обговоренъ колон1аль- . них питань у. рейхстазх, правлячх кола при плануванн! та здхйснен-hi сео'Сх г.оло1палышх проектов змушенх буля рахуватпся з дупкоп i критикой радикального крила соцхал-деглокряглчно'" партхТ.
У п"ятому роздхлх 'Чдоологхя кп,:егького нолонхалхзму в утло-вах переходу в1д континентальио1" до "свхтовоТ полхтики" /1С91 -1900 рр./" вхдзначачться, шо характерною особливхстп зпвергаалъного етапу формування 1деолог1т н!Иецъкого колонхад1з1лу стало лосилен-ня 'ff ijoBiTiicTinmix тендетпй, вплив на не? 1дей х дзяльност1 ni-медьких шовхнтстхв та fx opraHisanifl, а також геополхтггчгатх теорий i котехппй. Пхдго'сання Голг>голапд-3анз1барського договору i 31.ШШ ,;/ ЗОВНПШЬОПОЛГХ'ПЧНОМу курсх ШмеЧЧИНИ niCJIiT ВГДСТПВКИ К31Щ-
лера Ei емарка привели до ново'' актгв1зацх? падхоналхстпчтгах сил. Керуючксь хдеями колотпалхзму та експансхонтзму, вони прагнули до посиленнл н1мецъких позшххй як у Gßponi, так i в cbtti. ГОовчпсти--4ni кола в Шмеччшп розгорнули яктивну i бурхливу пропаганду сво-тх поглядев, намагзшись охопити якомога ширшх сошалып верстой населения. Водиочас шмецькг aonihiCTfl робнли все ко.тливо, тпоб з метоп змтснения своТх пол1тичпих иозкщй i впливу одеру.лти твпрду пхдтрстлсу розрсблюваних ними зовншньополхтичнлх кснтиненталънтгх х зчокеансышх ixnaniB з боку уряду та рейхстагу.
CnppBxniM штабом ¡ш/ендлетх гаовлгёстхв, opraniaamcvo, яка псе-Mipiio сщтт пшюсепгго i акт:тхзапх^ колонхялъно'' пропаганд!, розЕптку тмецт-.ко'1' коленiaibno* хдеологхТ, став створениЯ у poni П^нгормакський солз. Саме у Гюго дтяльностх ^е1" континента-лъного розаиретш кайзорхпськоТ ТТхмоччлни тгено переплелисг з х;до-
ями эаокеанськоГ колониально* експансх?. У 90-х pp. XIX ст. :део-Л0Г1Я нхмецького ксштатйзку завдяки дтялыюсп Пангерманськсго союзу остаточно перейшла на ¿мперхалтстичих рейки i перетворилася в складоьу чаетину експансютистських прагнень нткецьких пргзля-чих еконстЛчних та пол1тичнкх труп у пових умовах птдготовкк до боротвби за змхту С1ПВЕ1ДНС!ТСННЯ сил на еврспейсыпй i свт?овт.й apeHi шляхом проведения активно* "свхтсво'' полхттасн". Доповненням цих планхв стала геополхтична теорхя, яка зны.-енуь&ла появу за-вериально!' основно? ланки хдеолохччмо'т' спстепл нхмепького колонх-алхзму.
Hit.-епъка геопол: тнчна теорхя Ратхтеля, яка грун г/вал г.ся на засадах географячного детермаизму i социального дарвхнхзму, бу-ла програыою та 1дсолог1чш;м обгрунтуванням агресив!тех аовншнъо-полхтичних HPHipiB пангерманщв i тих кгл, як: пригнули до поси-лення позищй Нхмеччини за рахунок загарбання ноеих земель i розшкрення рднклв збуту та аграрно-с-ровикно'' бази. Бона слукила випргзданням експансхонхстсько' зовкшньо? i колонхалъно? полхти-хи п^авлячкх кхл. 1де? "життевого простору", "народу без авылг", "просторового росту держав" за рахунок зовнпеньо* колон1зецхт покликан! булм такок слу:;а!ти засобом хдеологхчно? обробки i вихо-ьання нхшххв у дусх.тов1н!зму. TaKi геопол1тичк1 кланл створення ''всбкогутиьо'' Пангерман^" у контекст1 реалхзацхТ Teopir Ратцеля були яскраво прохлистроЕанх на практицх уае' починапчи з кпшя ми-нулого стол1ття. . '
Напршинш XIX ст. шмецыи колонхалып кола, керухтсись сводки геопол1тичними м1ркуванняш, розробили обширну прогрсму тери-торхальних завоювань за межами Еврогш. Бона була, з одного боку, своер1дним еск!зом майбутньо? великоТ картини перед1лу св1ту на корпеть кайзергвсъкоТ Шмеччини, а, з хилого, MicTrata багато еле-менйв, ЯК1 евхдчили про напрямки рёэлхзад!-'' nie'f гснергльноТ програми. Головнх об"екти н1мецько? колон1альног експанс1? знахо-дилися в Африш /Ангола, Мозамбхк, Занз1бар, Пемба, Золоти;! берег i гирло р.Вольта/, ОкеанхТ Даролхнсыа острови й острови Самоа/ i Сххдн1Й АзхТ /о.Тхмор, арх1пелаг Сулу, фихппхнський ост-piB Ихнданао/. Тобто, бхлыпа частина детально розроб.у-но? программ иередбачала передал колон1альних володгаь Icnanii i Нортуга-jiif, а також частного Англ1у i США на корпеть Шмеччини. Бона налагалась розширити сво? колонхальн1 володхнпя в Африш х сткоритя Ьвого роду острхвну колоиальну ii,;nepin на .Тихого океан!.
Прагнучп реалхзувати Ц1 плани, ймц1 приступили до заокеан-ськмх колон1альних анексх:й. Протягом 90-х роков минулого с;тсл1т-тя Шмеччнна здхйснила ряд колонхелышх загсрбань в Аз1?, Океа-нг.1' I Африцз.. I? колон1Яци стали долииш володхння 1спак1Т х Пор-тугал!? та землх на територх? Китаю. У результат остаточно скла-лзся Ммедька колонхальна 1!.шер1я, яка псступалася за плотею тх-льки Бритэнсыий I Оранцузькш. 1мпер1ал1стич:п ксла НЬ'еччит* в к11щ1 XIX ст. фактично стали на шлях широкомасштабно'!' "свхтоес1" нолхтики", валасхвого ланкою яко? була подальша колохпальна експан-схя з опорою на силышй вхйсысово-мсрсышй ."лот. 1дейнх основи тако? колIтики склалися"нэпржпш;1 XIX ст. I стали фундаментом 1деологхТ ишепького колонхалгзму, по, водночас, означало завершения в цхлому тривалого процесу формувапня.
III. 0СН0ВН1 РЕЗУЛЬТАТА I ШСНОЖИ ПАУКОВОГО ЛООЛТДПЕИШ
В дхлог^у, на прот.пзх ХУ1-Х17 ст. [■окна видхлктп ктлька оснс-вних перхо.лдв або еташв формування 1дволог1'С 1тлекъкого колонха-Л1зму. Кожзн з них був зв"язанпй з конкретниш ссоблпвостши со-цхбльно-еконо1л1чного, шштичного I духовного ям ТТЛ НЙ.Ц1В. При цьому процес станоЕлення нхкецькоТ колонхально? хдеологх'Г справляв бэзпссоредйй I суттевий вплив на колонхальиу дхялыисть Н1М-1йв, практику нхкецького колонхалхзг.'у взагал1.
На перших порах головну роль вдагравали 1де'С континентальной колонхалькоТ експансхУ у напрямку кра^н Сххдно'1' г 1Ивденчо-С:аднот" Свропи. Шо стосуеться Н1мецъких заокеанськшс колохааяьгок 1дей, то протягом стагить воин, образно какучи, тхльки нзчутио носилися в повхтрх х були иодхбшши до нсвловимих ельф1В. На про-ТЯ31 кхлькох десятирхч - у 40-90-х роках XIX ст. - еони, на пер-гшй погляд, раптово х дуже бурхливо злилися з нхмецькиыи планаш? нолонхального розгаирення за рахунок земель на територх'' Свропи, оформилися в струнку копцептуатьну систему й одержали могутню пропагандистеьку 1, що дуже вазхливо, урядову державну нхдтримку.
Водкочао, 1деальн1 мнелительнх побудови прихильншав хпкець-коК" континентальной колонхзад^ х колониального нроникпення в хн-шх райони земнот кулх, якх буди вхдображенням прйгнонь правллчих полхтичщис 1 когутнхх екоиогпчних сил та 1муших верств сусгильст-завкдн у тхй чя шиш мхр1 наштовх^алися на протидхю антако-лоихал&но'С тенденцх', шо являла собою утопхю тих груп н1меиького hr.po.iiy, як! з киркувань гуманизму чи яю£хось 1нпих в!дс,1,0'пваглт
право народхв Аз 1 т, Африки, Америк*; на самостШшй шлях розвитку, без грубого I наскльного втгучапня з боку европейських "п;ивтл1за-тор1в".
Перший етап у рсчвитку ¿деологх''' шмецького колонхаяхзму в нов?:;: час був тривалим г припав на ОТ - 30-1 роки XIX ст. Основ-нз рпси® у нт1.:ецьких зовшшьополшгаих планах у цей час займалп ¿де* вхйськовсго, полхтгчного, еконсшчного та 1Деолог1чного про-нгашення. на Схх.д, якх одержали назву "Дранг нах Остен". В умовах утворення 1 зьпцнення Прусько? дер'ави "Дранг нах Осген", натх-ненником I пропов!дником якого виступаяа шмецька буряуазхя в сог Ю31 з сводят помплжаш г в1йсъково-$еодальнши монарх *чними режимами Гогешдоллерн1в та о'кремих нхмецьких княз1вотв, набув прнн-Щ1ПОВО нового характеру коитинентально? експаксх-!'. Ы заповедала свойрхдпа хдеолог1Я,' завданням яко? було озбро?ти вказгпц кола в1дпов!двога ?хнх.й уют1 теорией.
1д<Л'пшм виправданняг полIтики насилия в^дносно сусздпх на-род1в в епоху Просв1тшщтва стали' дерзкавнх хнтвреси, а такс»: 1С-тори^на аргументелдя як одна з основ правового обгрунтувапня 1п-мецьких загарбань. 3 идея метою пропагувалися рхзноманхтнх умо-гляднх системы, яи слулили вкправдашт х обгрунтувашло полз, тики "Драпг нах Остен". Серед ню: втдзначимо теор1ю дэвносач оелдання иерманцхв I нхмцхв у Пентральнхй та Сх1ДН1Й бвропх х теорхго "руху на Сх1д", який розглядазся як законсьирнхсть нхмецько'' 1сторх!|'.
У перш!й половши ИХ ст. почала формуватися фглософсько-1сторична концегппя, яка з метол обгрунтування зовнхшиьополхтич-но? континентально»1 ексцаясх?, перш за все у сходному I гпвдзнно-еххдному напрямку, всесторонньо використовувала посилання на центральна становише ШмеЧчини в 6вроп1. Виходячи 8 чисто геогра<Мч-ного фактору, робилися р1зн1 висновкл про роль Шмеччини е нхмцхв як с гсторИ бвропейськсго континенту, так I Всього Ьззту. Пхзн1-ше цх.хдеТ були покладенх в оенрву ншецькоТ геополт-гетно'1' тоорхГ, яка стала грунтом для розробки х реалхзащ'' конкретни* ггеан¿в нх-мецысих завоговань у бврош 1 заокеансысо? колонхалыюГ полхетки. Г шрипй половинх XIX ст. в роботах нхмецьких учених обгрунтовува-ляся також расовх хдеТ, доводилося, що "р1знипя у здхйностях вл-значаеться рас о вш,та особливостями". У гашзх Вхкторэттейна "П?ред1с-торхя пхмецвкоТ нецхТ" наводалася думка про те, Iчр н1меиы;ому народу обумовлзяо св1тове паиування. Ш расовх пологзиня разом э ¿леями культуртрегерства, тобто хсторичнб? м1с1т нхмхив у пошреа-
Hi культури серед "вадсталих" народов, пов"язували хдеологхю hi-t/ецького "Драга- нах Остен" з хдеями заокеанськоУ ексаансхТ. 1доо~ логхчн1 засада "натиску на Сх1д" заклали основк для розширення i змхцнення Шмеччини за рахунок континентальной експансхУ, яка в майбутньсму мала бути доповнена великими заокеансышми колонхаль-пими загарбаннями.
3 точки зору колонхально? полхтики за менами бвропи цей етал мокна охарактеризувати як ддлмотний стан шмеиько? колониально* практики й думки, особливо у порхвняннх з тими ж провесами, то вхдбувалися в той час у Англ1* та ФранцхТ. На рротязх понад трьох столхть колонхальна дхяльнхсть himhib в основному не виходила за рамки ем1грац1йно-колон1зацхйних i мхсхонерських крокхв у Новому Cbitx, колсн1алы:о* Topriiuii i невдалих спроб ншецысих купцхв або правителхв-курфюрстхв заснувати власhi колонх* в Африти та Латинськхй Aiiepinxi. У ней час зарода-уються i розвиво;оться тхльки двякх рсзр1зн0нх елементи 1д,еолог1Т ншецького колоталхзму.
• Колон1альн1 iflef були зв"язанх перга за все з ем'гграцхяю him-Ц1В за океан, особливо в 1Нвн1Чну Америку, i ^хнього колонхзацтй-ною дхяльнхстго на нових землях. Нхмецькл переоелешп, опинившись у 3oiii впливу iхпаих деркав, так i не зумтли перетворити сво* поселения i Micrui компактного прол:ивання в колонх?, якх корттстува-лися б захистои i тдтрнмкою Шмецько* дергсави. Та й держави, влзсне кагучи, тод1 не було: нхмецыи землх терпторхальло i нсл1-тично були роздрхбленх, i не тхльки за океаном, оле й навхть у Свропх не могли конкурувати з могутнхми кра*на\:н того чесу. 1Кме-пыштл колопхалышм мрп'шикям доводилося дхяти за океаном або са-&.ост1йко, або иукати шдтрлмку в хнншх держав. Однак, у кхпттевопу п1дсумку, це не moivto принести ycnixy титл, хто вхдстоював нЬ.-ець-Ki колонтальпх пггереси.
Новдялтттш були спроби швденноншецьких купцтв Вельзер1в у /71 ст. завслодхти колопхачышш територхями у Венесуел1, бавар-ського курф?:рсга Мар1*-Фердхнанда заснувати колонхю у Бзст-1ндх'' х, наретт:, бранденбурзького курфюрста ®pi;rpixa Вхльгельма пгапч-рити билиб на Гв1нейське узберезшх Зах1дно? Африки. Гостру конкуре nui га у лорстлтн Topripjii колошатьними товарами вхдчували таг.ск нщ.?цыи ганпейськт мгста, якх практично так i не змогля заснувати влеснс торговелънг 6nKTopi*-i«wioHi* за океаном. Напаганкя т-кор!1стати цХ невдалт заокезнс-ькх кроки з метою птдпяття- нхкеды.с-го колон!алытого дух;/ усптху не принесли. В результат* у нтмц-in.
Я5а зайгалися заморськога колон!зацхйкою дхяльнгстга, мхсхонерською пропагандой I колон1альпоп торгхвлега виробилкся чотири хдейню: установки, елслкнтк здеологх' нхменького колонтрйзпу:
- розумгння свое1" 'неповноцпшостт" в колоталъних справак, ос-кхл£ки НП'ТЦ тут псстхйно запхзшжалпся, не встигали бути 1нод1 нав1ть на других ролях. У майбутиъому це привело до особливо агре-сивно!" спряя/.ованостх хдеологх!1 ишег.ького колсгггалхзму, але па перигх порах проявплося просто в загдрошах до удачливом« копк$'ре-пт1в, якх до того ~ користувалкся тдтритжол сво^х дэрлав;
- прагнекчя максимально вгткорпстстп в хнторесах власного збагг1-ченпя можлкво короткий час участх в колонхальнпх справах. Тому нх-мецьк1 колопталып дхлки за океаном думали не сидьктс про-лоетупо-ве ефективно освоения зайняткх терлторхй /за винятком пьреселон-цхв-колон1ст1в/, сктльки про орган1зацхю експедгаий та походхв за коптоеностямя, нэцздну експлуатацш туземного населения, то воло до морального виправдання вс1х доступних %ля збагачепчя форм I метод!? колониального прогашшння, нехтування при цьому традипхями, ввггчкали та хнтересяш корхнних ттелгв;
- бажання заручитися спрлянням х шдтримкою могутнхиих кслоа1-алышх покровителхв, яких принагчдно могкна обманути з та тис одер-жання власно? вигоди. Це означало, то нхмщ звикали, як 1 ''хнх кс-л'онхальн! конкурента, не нехтувати Н1якими, павхть наперед облуд-ниш способами поведхнки стосовно хнпгих колонхзаторхв. Саг«:з так "д1яли уже Вельзери в Пхвденн1й Америцх;
- потреба в своерхдному "хнсткяктх самозбереження" в чужому отечному 'середовиии, який В1В до консервам' серед нглив-кслонхс-Т1в надхоналыгах. традгаий, зв!гчок, норм поведпгкк, елементхп свое? культур« I побуту, а також мови. Покинувши рши кра", кхмцт дуже важко П1ддавалися культурно-мовному епливу крайни, яка стала для них нового батькхвгаиною. Однак у них не ыокна заперечувг.ти прагнен-ня до.п13нання нових земель 1 народхв, учаси в духовному житач у районах колон1загиТ, то особливо характерно було для нтмецькпх мандр1вникхв, м1С10нерхв, учених.
Друтай етап зв"язанкй з концептуальним оформлениям 1.цеолог1'' нхмепького колон1ал1зму в 40-60-х роках XXX ст. завдяр: тому внес-ку, який зробили в цю справу видн1 предетавшки нхмеиько'1" еконо-мхчноТ та хсторично? науки. Серед них особливо вкд1лядися Ф.Лт:ст, В.Рошер, Г.Трейчке. Саш в ?ХН1Х роботах адеологхя т.::онького ко-лопхалхзму з окремих розрхзнених хдей перетворилася г. систем по-
глядхв х конкретних прагнень тих сил, якх хот1Ли перетворення Hi-.меччини в едипу сильну кап1тал1стичну державу. Шмецыи учеш иа-передодш завершения об"еднання шмецьких земель розробили практично Bci складовх частини колонхалыюТ доктрини:
I/ показали зв"язок i залежнхсть ихж нхмецькоп континентальной i заокоанськоп полшжою. При цьому носклення j зм1цнення позипхй Кмеччинд в ÊBponi мало стати базою для if ycninmoro колонхально-го протяжения на iHmi континенти;
2/ довели мовлив1СТЬ i необххднхстъ нхмецько? колош ально'1" по-лхтзжи за межами бвропи, вважвючи, шо без власних колонхй Нхмеччя-на нхколи не стане "великою державою" i не згяоже конкурувати з США, Англ i ею', Росiею;
3/ окреслиля ccHOBiii можллвх района нхмецьких колонхалышх за-гйрбань, серед яких пайчаст1п:е називалися Центральна i Пхвденна Атлерика, тихоокеанска остроги, Центральна i Швденна Африка, Мп-ла А31Я i Близысий CxiS;
4/ елотупили з вдеяю, ио для успхшого розвитку Нтмеччини нше-цька ем!грац1Я повштна здхйстоватися у формх кслон1зац1|", при якхЙ емхгрантл-переселенц1 не псривають зв"язк1в з баты« шиною, корис-тугатъся rt шдтримкою, а значить проводить свою колонхзад1йну дт-яльнхсть в iHTepecax i на корпеть Шиеччини. Тоглу ем*грашйний по-тхк з нхмецьких земель треба направит у влаенх колонх?. Тхлвки таким чином нхмщ-емхгранти не будуть втрачатися разом з капиталами, умшняки, навичками, духовягал погешпалогл, який вспи вчвозять, i при!}Ос:ттп/уть корпеть Шмеччинх;
5/ шагали, во влас ni колонх? мапть бути ринка! м збуту для то-F.apiB гштецько? пром;;словост1, джерелами сировиш i коленхалышх товархв/ района,® для переселения з 1й?леччпю1 надшпг.ового пасе-' 7ешш, а тзкож сош ально небезпечних елементхв;
6/ дотржувалися думки, ио в 6opoib6i за колой" головпим противником Ншеччини буде Англх-я, а тому потребно готуватпея до су-"гпки з нею i не втрачати можлпвостх ослабити тт. Звш^г, пропату-вання Геологами ншецького колощал13му'i потпкреппя в тш.тацькому суспхльствт антиангл1йст.ких пастроТв;
7/ дополняли Teopim колош зацт т'положениям про под!тг крати на двх групп: краТни пошрного юпматичного поясу i крайни 3 .гартпы г..пматом. Назначения п<грлих, до яких входили передов i капхтапхе-г"чих дер-.яви того часу, до&пнувяти над "вхдеталши" кряТиами k'jïf, А>"'тгт.п й Америки;
8/ характеризували неевропейски народа, вихсдячи теоретично з полокень европоцентризму, як бхльга вхдсталх у лортвняннт з б!лою лпданою, нездатн: до прогресу I культурп, сак£от1йного цивтлхяа-Ц1йного .розвитку. ЗвхАси тмецы-л учен1 робили висновок, що нхмцх повйннх взяти участь у залученн1 ."кольорово^ лдцини" до благ ци-В1Л1зацт?. Пркчому тшли мокуть це зробити крале за 1ншх евро-пейсылх колон1загор:в, бо вони обраиш богом народ для здтйснен-ня особливо? мхе; * в хсторт ^ людстЕа.
Третхй етап формування хдеологх? Н1мецысого колон1&тпзму припадав на порт од мхя утворенням НхмепькоТ 1мперхТ х тт вступом на-шлях захопления колони! в Африцх й Океана - 1871-1883 рр. Семе тод1 завертеться "теоретично оформления" ихкепького колстштзму з подалъшога трансформащею колошалыюТ хдеологх''' у шкрокоыасштаб-ну пропаганду. Особливо* популярное^ I попшрения набулк 1де* гп-ыецысо? заокеанське* кологиально'' вкопано!'. На думку колонхьль-нцх пропагандлстхв, колонн були необххднъ Шмеччкгп перш за зов для -"ого, щоб з повним правом увхйти в трупу передовнх держав.
У цей час з"явилося б.езлхч книг, бропгур, статей, листхвок, в!дозв, ирокламапхй, у яких иистилися адресован! в перлу чэргу се-реднхм верствам нхмепького суспхльства заклики птдтримати колонт-альну пол х тику Шмеччини, надати сприяння г допомогу ни.:ецъксму урядовI у 'Т проведении Спрахтапми "колонхалыпшп ентузхаотами" стали м1С1онер Фабрх, мандрхвгжки Рольфе, Вабер, Нахтхгаль 1 Хюб-'бе-Млейден, публхпдети Буш I Бухер, дипломата Куссеров I Штурц, купц1 Людерщ I Вертя - акиган1 пропагандист нхмепыогх колокх-алъних загарбань х Н1меху.коТ колон1зац1ЙноТ полхтикя в Африпт, Океана, Латинськхй Америш.. При цьому психологична потреба коло-¡изаторхв, 1деолог1В I "натхненникхв йолонхалхзму в лссл1днуЕаний перход полагала в тому, щоб самим окреслити кордони сво?1 дхяль-ностх I сформулюваги в Тх меяах певн1 хдеолог1чнх притупи.
Вони сшралися на пхдтркмку двох основних I вайвшшвештях сил у тодхппай Шмеччшп: крупно* фхнансово-лромисловоТ буряуаз^ в особх, наприклад, банкхрхв Елейхредера г Гаиземана, а також. хм-перських урядових кхл на чол1 з канцлером Бхсм&рком. Б:д негативного ставлення до н!мецьких колош алыпхх плантв ка початку 70-х рок1В Б1смарк через десять рокхв перейшов до Гх пхдтримки х.заохо-чення. Колонхалып пропагандисти у першхй полонив г рок'гв все сильнхше вимагали вхд уряду рхшучих Д1Й на попри:,< згюкоансько' пол1гаки..
У цей час розпочалося органхзащйна об"«днання колонхального руху. Утвсривсп цхлий ряд колонхалъних об"еднань, союзов, това-рис^в, оргализаши, труп - Товартство дослхдчення ЕкваторхальноГ Африки, Цектралыга'! союз торговой географх?, Заходнсноглепышй союз кслошзацо? та експоргу. Намлох'утнттл х найвпливовотим серед них був стзорешш иагрикхнцх 1082 р. Ншецький колоноалытй союз. Отое, для формувнння колониально? одеолого? в Ног.теччитп у 187.1 -1883 рр. були .характерно три головню: ртеи:
ио-иерше, розке пхднесоннл кслонт.ально? пропаганда!, яка з 1879 року охоплго широко ворствт-1 I групп итг'.епы'.ого сусихльства. Шме-цыа публоцисти доказували, то "дух колонхзац1^" властквкй нтмцям як нхкому глэому: "Ми - краях в свггх колонт:стп, краги моряки х нав1ть крат номерсанти. Ми - найсбдлрован'Гстай народ, який дальше ветх птиов у науках 1 кистецтвах... Ми, поза веским сугновом, нейвойовнпчша наоця в св1Т1";
по-друте, оф1Цхйна урядова пхдтрпмка колон оалышх планов, пропаганд!! шмецькях колонхальгтах загарбань 1 перпшх колоталыгих крок1в 1ш,:едького торгсво-гХ-хнансового капIталу в Африхгх й ОкеатпТ. У результат! ¡еде?, котр1 вх:словл:овалися числештигли теоретиками ко-. лонхалхзму, поступово почали перотворпватися в дер~авну зовньиньо-полхтичну доктрину;
по-третя, оргатйзэдхйно-пропаганднстське оформления колонхального руху у виглядо його одеологочних центров колонхалытах об"-елпачь. НайвплпЕ031п.7пл з них був Шмехтький кслоит.альшп'1 союз, як$й когист;'вався пхдтрикко-о уряду, великого капхталу, частпни юнкерства та буржуазно* хнтело.геищТ.
Все це псстгг."ло н?1 порядок дегашй, як невхдкладно завдання, переход кайзер1ЕСЪко? Ропе'ччини до заокеансышх колохпальних заво-пвянт, 1 ортсртення прочесу становления 1леологхчтос основ ногець-кого колоптал1зму.
Четвертой етап, з 1884 по 1900 рр., в основному завершуе три-бйляй пронес рорпувапкя 1деолого'1" номецъкого колоноал1зму. Завдяки акттгонхй nponarpn.TiBCTCT.TtTЯ доялъност1 Шметдъксго колониального то-гзрвотга, Нгметтысо)" Охтдчоафрг.кэисъко'1' кошта? г особливо Пангер-мапського союзу еде' холен х&лхзг-у проникли практично у вех верстви нтмепькогс суспт.лх-ства, а колоноальпа одеолегтя остаточно набула . характеру о$ищ8но* урядово* одеолог1?. В тг основу були покладен1 голода 1 пряиципи чомецы:о? геополхтики, яка, виходячи з централь-г него геогра^л иного становота в бвропт, обгруитовувала права Шмеч-
чини па ломхнугсчу роль йк на конттшент1, так !■ в свхтовому масштаб!. У цей час остаточно склалася концегаця "Серединной бвропи". Шд нею нхмецькг геополхтики, 1.деологи I пропагандисти колон1ал1-ему мали на увазт могутна серединпоевропейське об"еднання П1д еидою Нтмоччшш, яке доповшовалося обширнимк ваокеанськими воло-дхнняыи. Саме на Ц1Й основт, повинна була утворитися могутня "Пан-герман1я" або "Велика Нхмеччина".
Так.с колот алыю-експанстонгстськх где* х концепц^ мдготу-вэлы грунт для актив:: заш? континентальной нхыецько* псштики х' заокеансысих колонт.альних загарбань. Пхзнше про це дуже добре сказав голова Пангергтанського союзу В.Хассе: "Ми повшпп проводи-тп св1тобу политику i колош альну псл1тику. Ми боремося нз т1льки за пануваиня на внутршньому рипку, еле й за панування на свхтовому ринку". Внаслхдок захоцлення терх'торхй в Айрши, Аз1? та Океан!? I його мхкнародного визнаннк склалася Ншецька. колонхаль-на хмперхя х в1йськово-адмгн1стративна система управлганя колош-ями. Духовним знарядцям ншецько? колониально? владн, хдейним об-грунтувашшм форм I методхв колошального хазяйнування Нхмеччини на вайнятих землях, зверненик як до жителхв колон!й, так I до вла-сного народу, була 1деологхя нхмецького колонхалхзму. I? визнача-ли наступи основнх принципов! положения. ,
1. Виршальний вплив на розвиток хдеолош? 1 пол1тики колонхалхзму представншав фхнаисово-промислового капIталу х урядових К1Л. 1деолог1я колон!ал13му набула характеру урядово? державно? доктрини, яка користувалася офхцхйною п1дтримкого тпероъкого уря-? ду та кайзера, ¿дя ефективншого кер1вництва кслонт.альною д1яль-Н1стга був створений спевдальний Колонхальний В1ДД1Л мшхстерства зехсордокних справ.
2. 0прямован1сть не лише на обгрунтуваннд необххдност1 захоп-лення Шмеччиною колошй, але й форм, методхв 1 принципов колош-ального управл1ння на зайнягах територхях. При цьому для шмець-ко? колотпально? 1:деолог1? характерна була схилыпсть до провока-ц1Т I блефу.
3. Вхдкрита або замаскована прожшдь 1деологами ьпмецького колонхалхзму расизму, корстокостх I пасилля, практично повне нехту-вання правами туземних народ1В,'як1 повиннх були служите пери за .все збйгачегню шмецьких колонхзаторхв, бути слухняним I поктрнгол об"пктом Тхпього "цивхлхзаторсысого впливу". Це викттчало ггарокий мукопкИ шдххд до вивчення всхх аспекив життя колонхй, закрывало
111яях до взааморозумин-ш з I юмканцили. Як результат, склалося парадсксальне стансвшге, ксли спостерегсепня но служили базою для повнп:г уявлень I вксиовкхв, а. спинялися на практпш результатом цкх уявлонь. Одах ею я епсшл европсйсысо* сусх;1льно? яргкя нового часу стала .легенда пто "застх:'лпсть" у розштку хра''н х: н?ро;ив Сходу, кеобх1дшстъ зат/чення яврскейцями тсшояц^ро* дюдаии до б.таг вдвЬп.зец1*. "вхден вивсдглсся морально 1 ;:г'Бхть хсторичне влпрявдашш кехтонхашю' пелхтхкл. Гагате офхцерхв "охорошпгх частиц" у кхмехськпх колсшях г г.оленхагтлтх чтеовт-глив вг.^хали, ч'о м1оцоЕх плекенг. або групп населения, яхт вгдговхгянея пздеоргта-тлея колон1сльно1:у ре:лнксш л. столп слухняниш заеряддяш кадета-лхстстно? експлуатсд (1 тхлыся до побиого «оме «игу пхд тнекем силп, просто не кезть кхлк::х прав на хсну£?ш:я. 1х казгазяли "перопг.одою в -розвктку культурп", кку треба просто лпзт^иати. Ш псевдонаукой! обгр'/птуванвя поглган: булл вкирявлато будь-якнй елочкк пгг-щв-голонхзаторгв вш'осно гл-;тел1в ко.:гогпй.
4. Могутня органхзацхКно-пропагандлстсъка птдтрпмка з боку ко-лонхэльних органхзащй, особливо Нхмецького колониального тевпри-ства, Ннлецько? Схадноафрикапсько*" компаш"' х Пангэрг.ткського союзу, якх активно спрпялл проникненшо хде" колоюалтзму в :т.т".ьке сусшльство та та вплигу в пергау чергу па середш бюргерсыи вер-стви неселеяня.
5. 1деологт1 х нагхнешгагл шмецъксго колонхелизку в иерход Лого становления х згациешт вели актявну колошачьну пропаганду, тюкагаякач есхм нав"язстя точку зору, своярхдшгй психслогхчияй, Ь тгког. тстор:гчний стереотип, шби тхльки вони са^оввданх геро'' I слуги нгкепького на роду, такшт завздг булп 1 будуть. Тому аполо-гхя колои1а»ьноТ лолхтгаш завгадн мола да1 адрес1.!: разом з штеля-т колет Я вонй була звертена i до народтв глетрополхй. Мета цього полягала в нэмагашп зебразптя колонхгльну експэнстю як в'хявлення УхньоГ вол1 I праглечъ.
6. Пхдкргалення будь-якого колонхального здобутку Нхмеччини шифоког.'псптсбнтя! декларацтямтт, газетними статтямя х заявами в осЦшГ'ии:' колах. Тг.кий пропагандистський аспект колонтальнот по-Л1тт;ки Шкеччшш був несбглдний ¿деологаи колохпалхзму для поси-лення тов1шзму в сусл1льств1. Виразннком позиц!Е~ ¿деологхв I пропагандястл в колошалытих загарбэнь, точки зору полхтичних пар-тхй, прав-тячих класхв, урядсвих хил на колошальне питания, стала нхмещ-т;а преса Й перходика. 1й нэдавалося ватлттве значения у фор1
мувашгс та вх.до<5рятенн1 громодськоТ думки з проблем колониально? експансх? г.айэсрхвсы:оТ Нхыеччинк в Лфрицх, ЛзхТ, ОкеанхТ. Пров1Д-нх шмецькх газета заявили про своп годтриыку хдей нхмецысого ко-лон1рлгз?лу х практики кологиялышх загарбань, спртали пхднесента кологисльно-ковхшстегагах настроив у Н1мецысс?су суспхльствг.
7. Колонхгльно-иовхн1стичниА характер х:деолог:х'' нхмедького ко-лошалхзму був зв"язаний з нрдшрнгал 1 однобоки; пхднесенням I схваленнятл всього нхмецького, особливо нхмехц.кого духу х пруськот "вол1 до влэди", в хдейно-пропагаютлстськтй дхяльностх Пангерлан-ського союзу, спирався на пх.дтр:шк.у найг.отутнхтих оконом1Ч-ни.х I жштнчних сусихльних сил.
8. Ч1тко виряжена антианглхнська спрямоватгтст* нхмецьких коло-Н10льш_: 1дей, яка грунтувалася па характеристик Вели: обританх* як головного конкурента I противника колониально? могутностх Ш-меччини. Так, наприклад, один з провхдщтх н1мецькго: промисловздв В. фон Кардорф усяк1 хитання або сумшви в питаниях нхмецько? ко-лохпально? полхтики ввгяав пх:дтрльжою англ!йського колонхелхзму. 0ф1цхйн1 та парт1йН1 газети готов1 були постгано "вккривати" пз:д-ступнях англ1ЙЦ1В, як1 позбавляли "простодуганих нгмщв" того, ио ?м нале.т.ить у колон1альнхй сфер1. У вс1х труднощ.^х I невдачах ко-лои1альнот експанс1? Шмеччини звинуйачували Беликобританхго, В1ль-гельм II, говорячи про крах нхмецько? колон1захи? взагал1, жалку-вав: "Велика культурна Н1мецька справа за кордоном, яка була зраз-ком того як культурна кратна моке показати хнтхй нэцх? переваги свое? культури, загинула завдяки англхйсышм заздрошам I конкурен-цхТ".
9. 1деологхя колонхалхзму стала частиною експансх:ошстсъко? ' 1Яоолог1? нхглецьких правлячих сил, яка була спрямована на обгрун-тування геопол1т:гчних планхв створення "Еелкко? Нхмеччинк" в бвро-гп, доповнено? заморсысими колошалышми володшнями. В нтменък+й кслоц1алылй 1деолог1? тз:сно переплелпся хде? заморсько? колош-ально? експансх? з планами розгпрення територ1? I впливу Бхмеччк-ш! за рахунок сумдих европейських кра?н, перш за все тпх, якЛ були роэтаиован1 на сххд I п1вденний сххд В1Д не''. Тдеологи коло-!11РЛ1.3!.-:у доводили, шо нхмецька "Середанна Европа" мае стати базой для поптитеонтельноТ могутност1 кайзерхвсько' Ншеччини, а поттн
?? влгЕиеного I усп1шнсго "стрибка за океан". Внасл1Док щ.сго во-нп на а-я;.у "сьхтово? полхтики" займе гхдис свого тсторичиого пгт-гл'р.чокия "г.лсце гид сонцем". Цього к'огша було добитлся тхлыет вна-
сл1док боротьбм кайзерхвсько? Нхмеччшш за зм1ну спгввхднотгення сил на М13.народнхй apeHi.
Катон1алыю-иом1нтсстчн1 й oitcnraicioH ютськх нем три рхзно-ртдних впливових сил i полегших течхй у Ихиеччннх в юнцт IIX столхття виэначилч 3Miny ?t внутрх- та зобнхнньополхг.гчного курсу. Це проявллося в розробвд, пропаганд! i практичней реалхзадхт програыя створення сильного вШськовочлореького флоту, а тэкоя у переходх Шмеччртнк до "сватово'' подтип". 1деолог;я ймецького ксуюнтатхзму остаточно проявляться i реалкзовувтъея у прагнетй Н1мецыщх правлячгх кхл взяти активну участь у боротьбт за передал CBiTy, мактюлыю ослабитн свсго головного конкурента в осо-6i Великобритании1, в гохнли тим са:ш кайзерхвсысу Нн'еччину в розряд "великих дергав". Такий.шлях вгтявг^вбя згубншл i пр:ш1в Hi-меччину до катастроф:!. Внаслхдок поразки у Перггтй св1товхй Biflni I9I4-I9IB рр. вона втратила fci сво* колегпалып володитя в Аф-piuji, A3iT та OiceaHi*.
IIA ЗАХПСТ ШКОСЯТЬСЯ:
1. Проблема формувоння хдоолсгхТ i проктчка нхмецького колонх-алхзму в ХП-Х17 ст. panime не п1ДН1палг.ся хсториками i начежить до розряду ваюшвих щоблем паукового пошуку, яка потребуй свого виршентот з позицхй комплексного аналхзу на основ! використянпя рхзноыан1Тних методхв наукового досдадхення, •
2. Формувення хдеолоНТ нхмецького колонiалхзму в новий час -• це тривалий 1Сторггчшг" процес, який'охопив ХП-Н7 ст., пройшов у ' своему розвитку ряд посладовних еталтв i в основному завергаився naniüic'imi i.'iлулог'о столтття. BiH тхено пов"язэний з нтмецькою колопхальног шштиксо, сходною полхтикои Ни.теччинл, П1Дготовкото умов i переходом пр.-т.лгчлх кг л до колонхальних загарбань, утворен-ням ШыецькоТ гсолошальчо? if.niepi* при заверивши подхлу евхту в останн! десятял1ття 71У ст.
3. 1деслог1Я нхмецького колонхалхзыу склалася внаслхдок пояд-нптот Taopi'f паокеанськлх колонхальних загарбань та 1деолог1Т нхмецького "Драит них Остей", яка слуяала обгрунтуванням та виправ-данням н1мецькоТ агреспвно* пол1тикп втдносно сдов"янських,-прибалт "тйсъких i балкапсъких народхв у Cxijnrit х П i в де нн о-С х i дн! й еврош. Ирпчог/у в ХУТ - сер. XIX ст. хдеологхя нхмецького "натаете/' на Сх1д" справляла перевагаготий вплив на формування хдейних . засад i тесретичних основ тдеслогх* нхмецького колонхалхзму, гло
знайшло яскраво внраження у ряд1 теорий, концепций, доктрин, автора яких вгддавали перевагу нхмецькхй континентальнгй колонхаль-Н1й тштиш /внутртня колон1оавдя/ перед заокеанського колот- ' алыюю експансхеи /зовнхшня колонхзацхя/. Надал1 поеднання х вза-емодхя 1дей континентальноТ х заокеансько? колонхально? полIтики экайвши свое завершения у пангерманських зовншньопол1тичних концепциях 1 нхьецькм геопол1тячн1й.теорхТ кпщя XIX ст. 1деолог1я нхиецького кол он! ал i3t.gr стала нев1д"емною складового час тиною 1де-слогх:? експанс1сн1зму, спрямовано? на обгрунтування необх1дност1 н!мецьког "сытоеоТ пол1тикл".
4. Величезшш вплив як на формування хдеологх'* нхмецысого ко-лон1ал1зму, так I на поширення "Т елемент1В I положенъ серед рг>-них зерств шмецького суспхльства справила колониальна пропаганда. роль була вирхтальнои у 70-80-х рр. XIX ст., коли в резу-льтатх ел;тквноТ колониально? пропаганда ;де? колонхалхзму, якх обгрунтовували необххднхсть, можливхсть г напрямки нхмецько? за-океансько? експансхТ, завоювалн популярнхсть у нхмецькому суош-льстз1 I забезпечили всебхчну п1дтримку- колонхально? полIтики з боку фшансових, к1л, торгово-промпслово? буржуаз1? х нхмецького уряду на чолх з рейхсканцлером О.Б1смарком. У идсукку хдеолог1я нхмецького колон1алхзму перетворилася в офщхйну державну 1деоло-г1го, яка вхдображала погляди правлячих кхл кайзерхвсько? Ммеччк-ни на форми I метода ?? колонхально? пол!тики, колояхального уп-равл1ння на зайнятих територхях 1 протидг? провхдним европейсысим державам у колон1альн1Й галузи
5. Колониальна пол1тика 80-90-х рр. XIX ст. викликала гостру гюл1тичну боротьбу в нхмецькому сусп1льств1. 3 одного боку, вона' сприяла апцненню 1 ствердненню теоретичних засад вдеологх? нхмецького колошаизму, а, з другого, поскленнй .антиколонхалышх настроив, якх на противагу 1деолог1? носили характер утоп1? /тобто не користувачися шдтримкою правлячих кхл I владних-структур/ х найч1ткше проявилися у теоретична та пропагандистськхй практична дхяльност! Н1мецьких с0ц1ел1ст1в.
Основний 5(,ист, положения х вксновки дисертагийного досл1-
джбння вшиаденх автором у наступит; публхквгдях:
1. Гроян С.С. Зародження х розвнток г лей нхмепького колон1эл1зму в 40-х - сорединх 80-х рок1В 717. ст. - К.-Чертвхи:НМК ВО, 1593. -<131 с.
2. Гроян С.С. Политическая борьба в Германии по вопросам колониальной политики /сеп.ОО-х - яач.РО-х гг. XIX в./. - Черновнн,
1 1993. - 81 с.
3. Трояк С.С., Фисанов Б.П. Германская "Срединная Европа" н ее оппоненты. - Черновцы,1993. - 78 с.
4. Гроян С.С. Становление и развитие идей немецкого колониализма в 40-х -.середине 00-х годов XIX в. - Черновик,1993. - ЛВ с.
5. Троян С.С., Горечан Т.В. Отто фон Бхсма'рк: соцхально-психоло-г:гчний портрет на фон1 гпмецько? 1сторх? XII столхття. - Чер-Н1вцх,1994. - 48 с.
6. Троян С.С. Обострение англо-германских противоречий в ККжной Африке /80-е. - первач половина 90-х годов XIX в./ // Вопросы новой и новейшей истории: Республ. межвед. научн. сб. -
К.,1990. - Вып.36. - С.92-100.
7. Гроян С.С. Политическая борьба в Германии в связи с подписанием Гельголанд-Занзибарского договора 1390 г. // Яауковх записки ЗакарпатсъкоГ асотиащТ молодих 1Сторикхв. - Ужгород,1990,-С.172-184. _ .
8. Гроян С.С. Образование и идейно-политичесйие основн деятельности Пангерманского союза /1886-1894 гг./ // Вопросы новой и новейшей истории: Республ. межвед. научн. сб. - К.,1991. -Бил. 37. - С.80-92.
9. Гроян С.С. 1де'ологхя шмецысого колонхалхзму: становления I розвиток /40-: - 90-х роки XIX ст./ // Актуалыше проблемы исследования и преподавания новой истории стран Западной Ев-' ропы и Америки. - Одесса,1992. - С.56-59.
10. Гроян С.С. Гельголанд-Занзибарский договор 1890 г. и рост шовинизма в Германии // Навдональний фактор х М1жнац10нальн1 ввдносяни: хстор1Я та сучасшсть /збхрка наукових прадь 13 за-гальноТ хсторхТ/. - Чернхвц1,1992. - С.48-63.с
11. Гроян С.С. Из истории формирования колониальной идеологии в ' Германии /1871-1884 гг./ // Вопросы новой и новейшей истории стран Европы и Северной Америки. - К.,1992. - С.22-38. '
12. Троян С.С. Проблем» 1деолог1? i политики еКспансионгзму у нау-ково-публхцястичий спадщиш М.П. Драгоманова // Пол1толог1ч-ний Bicran:: 7 2ч.- К.,1993. - 4.1. - С.206-213.
13. Троян С.О. 3 icTopi? колонхально? дхяльностх нгмц!в у ХУ -ХУ1Х1 ст. // Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в 1У -
•• ХУШ вв. - ¡Запорожье, 1993. - С.63-67.
14. Троян С.С. Коломальна дтяльисть нхмц1в у ХУ-ХУШ ст. // Проблеми icropi? ытагародних втдносин. - Черн1вц1,1993. -С.60-71".
15. Троян С.С. К0мецы;а преса. як хсторкчне даерело з питань колониально? политики Шмеччтш у IB04-I885 рр. // Питания ново? та нов!тньо? icTopi? кра?н Европи i Швн1чн0? Амери-.и. -Чермвш,1993. - Вип.2. - 4.II. - С.242-252.
16. Троян С.С., Сахновский К.В. Историографические аспекты идеологии германского колониализма // Питания ново? та новхтньо? ic-TOpi? кра?н бвропи-х Пгвшчно? Америки. - Чернхвц1,1993. -Вип.2. - 4.II. - С.253-250.
17. Троян С.О., Грренко O.M. Нхмецышй колонхалыгий союз i його дхяльнх:сть у I882-I8E5 роках // Питания ново? та нохитньо? icTopi?: Мхжв1Д. наук. зб. - К.,1993. - Вип.39.'- С.156-163.
18. Троян С.С. Нхмецька публгхеистика друго? половили XIX ст. та прскЗлеми напдонаяьно-державного устрою Буковини i Галичини // BicmiK Центру буковинознавства. Сер. хстор. - Чершвцх,1993. -Вип.1. - С.102-107.
19. Трсян С.С. Германская либеральная концепция "Ииттельевропн" в годн Первой мировой войны // Первая мировая война: страницы истерии. - Черновцы,1994. - С.5-15.
20. Троян.С.С. Карл Петере i н1мецька колон!альна политика у Cxifl-нхй Африц1 /1884-1890 рр./ // Питания icTopi? нового та новтт-нього часу /зб1рник наукових статей/. - Черновид,1994. -Вип.З. - 4.1. - C.I5-24.
21. Троян С.С. 0лов"янськ1 земл1 та народи у химецьких планах створення "Серединно? бвропи" /друга половина XIX ст./ // Проблемн слов"ян,ознавства: Шжвкд. наук. зб. - Льв1в,1994. -Вии.45. - C.II3-II7.
22. Трсян С.Т. Формування хдой колонхалхзму в Нтмеччти /40-60-i роки XIX ст./ // Питания ново? та новхтгъо? icTopi''1: М'тзхд. ипук. зб. - К.,1994. - Вип.40. - С.90-96.
23. .Троян С.С. Зови ггшьопол1тичн1 умови нхменько' колониально? вкспмюх? 1881-1805 рр. // Ёвронейська политика: втд perio-нальних конфлптв до Период cbítoboí в!Йни /збхрник наукоей;: статей/. - 4epHÍBUi,I995. - с.8-15.
24. Троян О.С. Политическая борьба в Германии в связи с подписанием Гельголанд-Занзибарского договора 1090 г. - Черновщи, 1983. - Деп. в ШП:0П 2.02.1989. й 36830. - 18 с.
25. Троян С.С. Позиция германского правительства-и колониялышх кругов по вопросам англо-германских противоречий на юге Африки /1884-1896/. - Черновцы,1988. - Деп. в ГШОН 2.02.1989.
J5 36Г39. - 41 с.
26. Троян С.С. Предпосылки германской колониальной экспансии середину 80-х годов XIX в. - Черновик,I9JI. - Дел. в 1Ш0Н
3.04.1991. й 44284. - 67 с. "
27. Троян С.С. Политическая борьба в Германии по колошалышм ео-просем в 1884-1896 гг. - Черновик,1991. - Деп. в ИНИОН
3.04.1991. П 44285. - 27 с. . 28. Троян С.С. Формирование идеологии германского колониализма в I84I-I885 гг. - Черновцы,1991. - Деп. в ИН110Н 5.II.I99IÍ № 45540. - 101 с. 29. Троян С.С. Социально-психологические основн формирования идеологии колониализма в новое время /ХУП-71Х вв./. - Черновик, 1992. - Деп. в И1Ш0Н 4.02.1992. № 46041. - 14 с.
Троян С.С. Идеология и практика германского колониализма в ГЛ-Х1Х вв.
Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.03. - всемирная история, Черновицкий госу-дорственгатй университет, Черновцы,1995.
Зогавлюется рукопись, которая содоргит теоретическое исследование процесса формирования идеологии и практики германского колониализма в нслое время /ХУТ-Х1Х вв./. На основании анализа большого количества разноплановых источников доказано, что идеология германского колониализма сложилось в результате соединения теории заокеански:: голонирлъшх захватов и идеологии немецкого "Дранг нах Остей". Гк концептуальное оформление в основном произошло в 40-60-х годах XIX в. Под вяяттем колониальной пропаганда 70-80-х годов и первых колониальных захватов Германии 18Р4-1ГС5 гг. германская ко-
лониаяьнвл идеология превратилась в государственную идеологии. В конце XIX в. идеология германского колониализма сфоршровалась окончательно и стая а неотъемлемой составной частью идеологии экспансионизма, направленной не обоснование необходимости "мировой политики" кайзеровской Германии. , ■
Trojan S.S. The ideology and practice of German colonialism in XVI - XIX centuries.
The dissertation is submitted to fulfill the requirements for the degree of doctor of history . Speciality 07.00.03. - tforld history. Chernovtsy State University, Chernovtsy,I9?5.
She manuscript under defence contains theoretical.research of the process of forming ideology and practice of German colonialism in the modern time /ХУ1-Х1Х/. Having analysed a great number of various sources it is proved that ideology of German colonialism .has been formed owing to the fusion of the theory of transoceanic colonial seizures find the ideology of German "Drang nach Osten"; Its conceptual formation took place inainly in the 40-60 s of the XIX century. German colonial ideology being under the influence of the colonial propaganda of 70-80з and the first colonial German invasions has turned into the state ideology. By the end of the XIX century the ideology of German colonialism has been formed finally and became the unceparatable part of the expansionism ideology, with the main goal to prove the necessity,of "world policy" .of the Carsar Germany. 1 Ключовх слова: нхмецькиГ; колон1ал13м, хдеолоНя ншецького коло1палхзму, колонхальна пропаганда, коло- ' Нхальна полiтика. ____
ГИдписано до друку 3. 04.95. Формат 60x84/16. Пап1р друкарський. Друк офсетний. Уи.друх.арк. 2,3. Обл.-вид.арк. 2,3. Тираж 100 прпм. Зап.130
Друкарня пидавництва "Рута" Черн1вецьхого держун1верситету 274012, Черн1вц1, вул. Коцмбинського, 2
