автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Иммиграция болгар в Российскую империю в 50-60- гг. XIX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Иммиграция болгар в Российскую империю в 50-60- гг. XIX в."

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Р Г 5 ОД

1 3 шиї Ші)

Степанов Федір Іванович

ІМІГРАЦІЯ БОЛГАР У РОСІЙСЬКУ ІМПЕРІЮ В 50-60-х рр. XIX ст.

Спеціальність 07.00.02 - Всесвітня історія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 1996

• Дисертаиіяю г. рукопис

Дисертація віконана на кафедрі нової та новітньої історії

Донецького Державного університету.

Науковий керівник- ппофесор,доктор історичних наук ї'.Г.Белоголов.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Мартикєнко Анатолій Костянтинович, доктор історичних наук, професор Молдавська Марія Абрамівна

Провідна організація: Запорізький державний університет

Пахнет відбудеться ^,_____________19 96 р. о ^.год.

на засіданні спсціялтзораної вченої ради______H_06_.0G_.0I______________

по нрисудкенню вченого ступеня кандидата історичних наук в Донецькому Дернавноку університеті /340055,м.Донецьк,гул.Уиівзрси-тегська,24, корп.2 ,ауд.38 /.

дисертацією мокна'озїйПокдапсь в наукові"; бібліотеці Донецького Дерішаного університету /340055,и.Донецьи-55, гул. Університетська,24/ 1

Автореферат розісланий{^і” 9^ 'о.

Вієний секретар спеціалізованої ради кандидат істотшчних наук,доцент

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БОГОТИ.

Актуальні ст ь теми. Викушена еміграція- це багатопланове історичне явище,одним з аспектів якого була іміграція болгар в Російську імперію в 50-60-х p.p. ХІХ ст.

Виникнення і розвиток всебічних,стосунків ніе болгарамиЛунра-їнияии і тю сіп нами з 50-60-х p.p. "ХІХ ст .обуїловлено в першу чергу друтшіки іотошчгшш зв'язками,які здавна існували кін народами Росії та Болгарії.о' боротьбі з спільними ворогами- османськими попе волювачаш- ширились зв'язки болгар з їхніми сусідами- ук-раїнияш і молдованами.Зміцненню дружби мін ними.сприяли поселення,які засновували ка пїщні Російської імперії болгарські бікепці,по кидали Батьнівцицу у пошуках порятунку від гніту османських феодалів. ‘

Болгари відіграли значну роль в економічному опануванні південної -України,переховували збіглих кріпосних селян із Росії, спільно з українцями,росіянами і молдованами боролись проти царату у нериій російській революції I905-IS07 p.p..Лютневій і Збовтне вій революціях 1917 т>. ,у роки Великої Вітчизняної війни /19411945 p.p./- іпіотк ь’ашістсьних окупантів.

В Ї99І попі болгарське населення віддало свої голоси за незалежність України,а в теперішній час бере активну участь у будівництві демократичної суверенної дернаїи,визнаючи Україну своєю Батьківщиною.

Болгари підтрицують друнні родинні зв'язки з матїр’ю-Вітчизпох Болгарією, унрітиюичи тик саїшн міянародний авторитет України.

Все вище сказане свідчить про те,що вибрана тема набуває не тільки науково-пізнавальний характер,але і велике практичне значення,бо висвітлення названої теми сприяє духовному відродкенш і розцвіту українців і болгар,давніх і вірних друзів,братів по мові і культурі,релігії та історичному минулому. .

Ві ходячи з проблематики історії іиігранійпого пронесу болгарського населення Османської імперії в пі ще пні райони Російсь-

кої імперії в другій половині XIX ст.,в даній; дисертації робиться спроба розв'язати наукоw проблему,яка заключаться у здійсненні комплексного аналізу феномена еміграції населення Болгарії, адаптації його на но віх територіях пронивання,установлення взаємозалежних відносин з царатом через урядовців і віщих адміністративних осіб. '

Отже,об’єктом данного дослідження являється міграційний рух болгар у Росію,а предметом дослідження- соціально-економічне становище болгарського селянства,характер міграційного руху болгарського населенім в Османській імперії.динаміка переселення болгар у досліджуваний період,процес входження переселенців і їхня інтеграція в економічну І ПОЛІТИЧНУ' систему Росії..

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період іміграції болгар у Російську імперію у 50-60-ті p.p. XIX ст.'

Після Кримської війни російський царат був стурбований укріпленням свого впливу на болгарський народ,тону не міг повністю ухилитися від переселення болгар у Росію.

Оганнауконн розробки тесті. Вікорисгана практично вся доступна література ка російській і болгарській мовах.

Перші праці,які мали відношення до проблеми,що розглядається, належать перу сучасників і свідків подій 50-60-х p.p.XIX ст.Одними з перших до теми переселення болгар у Росію звернулися російські історики другої половши XIX сг.А.Скальковський,Г.Писаревський, А. Клаус ,А.Зіе иіцький.Л. Зацук, В.Є.Поогніков Д.Багалей,#. М.Уманець, П.Татарінов і другій котрі у якості головної причини переселення

"*■ Скальковский А.Болгарские колонии в Бессарабии и Новороссийском крае.-Оцесса,1848; Клаус А.Наши колонии.- Вып.I.-СПб,1869,-С.346-351; Левицкий А. Нравы и обычаи болгар:Записки Одесского общества истории и древностей,- Одесса,1858.-Т.4,С.454; Защук А. Домашний бит болгар:Бвссарабские областные ведомости.- 1863.. '& 23-24; Постников В.Е.йтно-русское крестьянское хозяйство,-М.,1891; Багалей А. Колонизация Новороссийского края,- Киев, 1889; Уманец Ф.М. Колонизация свободных земель России.- СПб, 1884; Татаринов П. Очерк Таврической губернии в историко-географическом отношении,- Симферополь,1894.

болгар з Османської імперії у Росію називали гніт збоку турків.

Після 1917 року М.С.Дернавін першим у радянській історіографії поставив проблему іміграції болгар у Росію,стверднуючи,що Османська імперія гнобила болгар,а царат ставився до них прихильно .наділяючи їх пільгами і привілеями, _

Дана проблема паЗшіа віддзеркалення також у працях О.С.Бзрго,

І. П. Еерга, Д.Дімітро га, С. Б. Еернитейна'та Тв.1 - - '

У.С.Деркавін опублікував 4-тонцу "Историю Болгарии",але переселенню болгар на пі впень Росії приділив лише декілька сторінок

* 2

у третьому томі.

Заслуговує уваги двотомна "История.Болгарии",видана Інститутом слов'янознавства АН СРСР,проте у ній практично випущено питання про еміграцію болгар у Росію.-

У 50-80-х роках були опубліковані роботи 1.1. МещерюкаД.О.По-3‘

глубка,І.Д.Забунова та інших,у котрих висвітлені окремі аспекти досліджуваної проблеми.

Дана тема була зачеплена у працях українського історика

'Берг А.С. Бессарабия- странадюди,хозяйство,- Петроград,І918; Берг І.С. Население Бессарабии,- Петроград,1923;

Димитров Д.Из Бесапабия в Таврия: Язык и литература.-Л.1930.-Т.6,0.69-90. Его не.Болгарское переселение в Украину и Крым; Сборник работ студентов-вдвиженцев.аспирантов и научных работников,- Под ред.Пальвадре,- Л.,І93І;

Бернштейн С.Б. Страницы из истории болгарской иммиграции в Рос сив во время русско-турецкой войны 1828-1829 г.г.:Ученые записки Института славяноведения АН СССР.- Т.І.- М.-Л..І949.-? С.327-361.

' Деряавин Н.С. История Болгарии,- М.-Л. ,1944-1945,- Т.1-4.

3 Мещерюк И.И. Переселение болгар в Юяную Бессарабию/18281834 г.г./.- Кишинев,1965. Его не.Социально-экономическое разштие болгарских и гагаузсних сел в Юкной Бессарабии /1808-1856 г.г./.- Кишинев,1970;

Поглубко К.А, Очерки истории болгаро-российских революционных связей.- Кишинев, 1972;

Забунов И.Д. Болгары юга России и национальное болгарское возрождение в 50-70 г.г. XIX в.- Кишинев,!981.

Т * Л р

С.І.СідєльнікоЕа .Монографія О.В.Крапівіна "А.СтамболійіСькии, незважаючи на те,ізд шходить за межі хронологічного періоду даної дисертації іприсвічена іншому предмету дослідкення,все н таки де-якиші свої ни фактами еіш вилась корисною,так наприклад тіш,що

О.В.Крапівін визнав,що у Болгарії у другій полошні XIX сг, були буржуазія та пролетаріат. . •

Переселення болгар у Росію у 50-60-ті p.p. XIX ст. пpi вернуло увагу багатьох болгарських учених.По нивих слідах подій писали

З

Г.С.РакоЕський і П.Хітов.яні засуджували переселенську політику Росії. .

У XX сторіччі,;/ досоціалістичний період дану теыу досліджували

М.Арнаудов,Б.Петров, С.Доброплодні.Г Дочев,Г,Конст&нтТїгав,Б.Пєнєв,

4 ■

А.Стоілов, та iHjlii ,проте не досить показали поземельну політику

царату,ставлення місцевого населення до переселенців-болгар та переселенську діяльність царських урядовців.Про роль Росії у переселенні болгар серед болгарських істориків існує безліч найрізнома- • нітніиих і часто протгленних гадок.Наприклад Д.Косєв,С.Дашшов, т

Сідельніков С. І. Національно-визвольний рух болгарського народу в 50-х і першіи половші 50-х -ооків XIX ст.-.Наукові записки.-І столична серія,- Харківський ..дернавний педінститут і ы. Сковороди, І951‘- Книга XII. 0. 67-108; 'Лого н.Селянські повстання 1850 р. в Болгарії в 50-60 т>.р. XIX сг.:Наукові записки.-Історична серія. -Харківський 'ДешавниЙ педінститут іи.Скоїзоїіоди.- T.XHI.-IS55.- -----С.63-85. ' *

^ Крапивін А. В. А.Птамболийскийїжизнь,взгляды,деятельность.-И., г-l 1988.- С.8,9,21.

^ Раковский Г.С. Избрани сьчинения.- Со<£ия,1942; Хитов П. На немкой стари и нош войводи.- Буку регат, 1672.

Арнаудов М. Г.С.Раковски /кивот,дело,идеи/.- Со'Тіия,і969. •

Петров Б. Бюграфия на Георги Стойко Раковски.-София,1943.; Константинов П.. РакоЕсіш и бьлгарската революционна идеология.-София,1939.; ні

Пенев Б. Г.С.Раковски по случай петдесетгодишната от емьртта щ І867-І9І7.- София,І9І7.

т

А.11взтков,п.генч0в,о.ї.!андракова російську переселенську політику вванали нсдальногляднов і навіть шкідливою,а І.Мітсв,Д. !.!арінов, й.Хадяиніколова^ загалом схвально оцінювали заходи царського уряду по переселенню болгар у Новоросію.

Західноєвропейські вчені XIX ст. Е.Лавеле.Ф.КаніцД.Розєндо-саііднуючи стано віще болгар у складі Османської імперії,ви знавали, що турки гнобили болгар.Причини іміграції болгарського населення в Російську імперію у другій половині. XIX ст. англійські історики

О

Дн.Хіттл-бой,Дн.Е.Еяент пояснювали підбурюючою політикою царату до їхньої непокори.Франку "з іькі дослідники Ані Еуе.Е.де Лавзле,Куп рієн Роберт та другі** вванали,що Росія насильницькії гнала болгар у свої ке я і.

5

Німецькі тнені О.Т.Грім.В.Ангеритейн прийшли до висновку,цо царат підірвав османську могутність,керуючись при цьому наданням допомоги східним християнам.Західна історіографія практично обійшла питання про іміграцію болгар у Росію у досліднуваний хроноло гічішГі період.Таким чином,незвакаючи на безліч публікацій по дані прой^міАбагато_найю^ивіиих_шітань залишились недісвітленими.

^КосевД. Раковски и вьнешната политика на бьлгарското нада опалю освободнтелно движение:Исторически преглед.- Секция,1971.-5 4.; Дамянов 0. Іомският край ттрез ньзракдането.- Сои’ия,І967.;

Цветков А. Г.С.Раковсіш/І82І-І87І/. - София,1971.; Ґ’енчев И. Раковски и вьнннополктичесіште проблеми на бьлгарска націюналт революция: З памет на' ’.5. Димитров.-Сборник.-София,1967.;Ьандрако-ва 0. Г.С.Раковски за революцію лата обстановка в Русия през І860-І86І.- По(ї)ия,І967.

о '

Мари да в Л.Политически движения и вьзеташя в Западт Бьлгария,-Согі'ия,1534.; Хадяиниколова Е. Бьлгарските переселении в Икните области на Русия 1856-1877,- София.

%иттл-бой Дн. Живописное путешествие по Турции. Пел. с а игл.-П., 1878.; Візнт Дя. Пароды Турции.Пер.с англ.-СПб,1877.

%аЕелэ 3. Балканский полуостров.4.2.Пер.с фр.-М. ,1886.

іі.Коипгіеп коЬогЬ,Ьой яіауся сіо 'х’оигкоиі, У. ?,•»’агів, , р.?>.?1,

_УС'Х>,'УХ). диі іЗоисоТоигкоиі сіо :і ’Киголо,V.4-,Рагіс.'І'і";т).°^.

Огіг-.т Л.ї., /апсіоптсі пасії Піі<іояїеп»Ввг1іп,1/!вг1ае топ Л.1схкгніог ;Лт1;1сг, 18!35 * УогкогЬ, 8.4^15,17, ?о-?2,62.

Л-псегсЬсіп Ч.Оаг Аи.тЬапсІ іп сіег йеггегсоиіпа ипсі Ьія'Ьогізіір л&ЬиіоїЕІипц <Іег ^гіепїісіїеп Рга^е^оірзіс шкі І.аззеї, 1075* я.У*-4.

Нілі г основні завдання дисетгеанії.

Ціль роботи- дати узагальнююче дослідження історії переселення болгар у Новоросійський край Російської і терїї в 50-60-х р.р.ХІХ ст. з використанням диерел.які автор здобув у російських та україпсь них архівах і те у своєму розпорядненні,а такон літератури російських та українських,а танон західноєвропейських авторів. Завданнями роботи є виявлення: '

1.Політичні птичини еміграційного руху болгарського населення у-Осіланській ішерії;

2.Економічні причини;

.3. Міннародні причини; .

4.Ставлення царату до іміграції болгар у Росію; .

З.Оганієкмя українських та російських трудящих до болгар-переселеній в;

6. Ставлення султанського і молдавського урядів,болгарської буржуазії та Г.С.Раковського до іміграції болгар у Росію;

7.Умові поселення болгар у Росії; -

8.Політичне становіте болгар у Росії;

9.Еноноиічне становище болгар на півдні Росії.

Шві з на дослідження полягав в тому,що в дисертації ніерше в українській історіографії узагальнені документи про економічне становіте селянства Османської імперії.болгарського зокрема,про глибоке проникнення капіталізму у сільське господарство.З ткористаншш нових даних показані процес зубожіння селянських господарств у Болгарії, ставлення громадськості Росії й Османської імперії до еміграції болгар у Росію,діяльність вищих урядовців Російської імперії у ході переселення болгар у Росію.

На захист викосяться такі полонення:

^•Соціальний та національний гніт у Османській імперії болгарської буржуазії спонукав болгарських селян та ремісників до еміграції.

2.Україна слугувала для болгарських переселенців сховищем,де вони здобували- спокій і друяню прихильність українського населення.

Ній болгарами і українцями існували широкі.різноманітні та тривкі контакти. ,

3.Болгарська велика бурпуазія/чорбадяії/,володіючи економічною но-гуткістю, відріклась від болгарської нош і культури,станпи тальком у згуртуванні болгарського етноса у буржуазну націю,току болгарський наці опально-визвольний рух був паралізований. ^.Проведення європейськими державами політики статус-кво на Близькому Сході,тобто зберенения Османської іиперії,сприяло тону,що болгарський народ бачив у Росії,у цараті свою сдину захисницю. Близькосхідна політика прширеїшя болгар,яку царат провадив після Кримської війни,викликала у болгарського народу негативні емоції,тону російський уряд не відновляв болгарам іміграцію в Ново-росію. . ■ ■

5.Царат іміграцію дозволяв у обмеленій кількості,На землю осідали лише ті болгари,котрі отримували від царських урядовців дозвіл на поселення.Царська адміністрація свідомо обмежувала кількість бажаючих переселитися,о скільки уряд не розпорядкався значииш коштами. ■ '

5.Г,0.РакоЕський,болгарська бурпуазія,султанський та молдавський уряди негативно ставились до іміграції болгар у Росію,не балаючи втрачати робочі руки. . .

г.Заселяючи Поворосію,царський уряд станів подвійну.«ету:одернан-ня скарбницею о гір оку і надання поміщикам кабальних наймитів. Збільшення населення краю приводило до роздроблення земельних угідь,а малоземелля взло .до зубожіння господарства селян.Серед них йшов активний процес класової диференціації.котрий перетворював їх з податної верстви у клао бурну а з ного суспільства. (.Розвиток землеробського капіталізму у Иоворосії привів до руйнування феодального надільного землекористування і утворення буржуазного фермерства.Менша частина болгар ставала фермерами, а більиа- їхніми наймитами.

•.Вимушена еміграція болгарських трудящих була об’єктивніш і про-

гресивним явщем у.розвшіу капіталізіу.Болгарські селяни і ремісники у Росії,де на початку 60-х років було скасовано кріпосництво, сподівались набути вільну земля,

Для написання дисертації використані різноманітні дяерела, пери за есє матеріали центральних дернавних архівів України та Росії.Основна каса документів для розкриття тещ почерпнута з Російського Деркавиого історичного архіву/місто Санкт-Петербург/, /далі і-РДІА./. До сить повне уявлення про причини чисельності і характеру еміграційного руху болгарського населення у Османській істерії-дають фонди:В32-"Доиесеішя русских дипломатических представителей", 65І-" ІЗасшіьчико вы" ,381-" Канцелярия кишстерст ва зец-леделияІ,,383-"Первш департамент Пишістерстш государственных їі}лунеств",385-"’феі.:енннГі отдел по зождыюму устройству государственных крестьян",38б-"Департамент общих дел Министерства государственных имущества. Особливий інтерес подають документи фонду-І2бЗ-"Ковдтет Министров", як і дозволяють простелити діяльність вищих царських урядовців і самого імператора,пов'язану з болгарською іміграцією у Росію.Надзвичайно корисний виявився фонд російського посольства у Константинополі у архіві зовнішньої політики Міністерства закордонних справ/далі-АШ МЗС Росії/.Певний інтерес подають фонди:243-Росіїїсьного Державного Архіву Військово-Морського Флоту/и.Санкт-Петербург/,/далі- РДА ВМФ/.35б-Цен-тралького Державного історичного архізу України/и.Київ/,/далі-ІЩІА України/,у якому відклалися розпорядження новоросійського і бесарабського генерал-губернатора,а такон наказ миколаївському поліцмейстеру про запровадпення спостереження за особами,що прибули з-за кордону.У фондах І і б Державного архіву Одеської об-ласті/далі-ДАОО/ знаходяться документи -/прані новоросійського і бесарабського губернатора,а такок ТІ іклу вального комітету про іноземних поселенців південного краю Росії.Відомості про діяльність таврійської губернської управи,земського суду і канцелярії губернатора Таврійської губернії почерпнуті з фондів 26,27 і 44

' II

Кримського Республіканського Дерпавного архіїу/н.Сімферополь/,

/далі-ЩА'/.У зазначених фондах відклалась велика кількість різноманітних матеріаліе:донєсения,довідіш.звіти,записки,скарги,прохання, акти обстеження .телеграми,запити і т.Д. Це дозволило від-тюрити картину тих далеких подій, .

Валливш джерелом явилась російська і болгарська преса, багате зібрання яупнолів епохи,:3 яких почерпнуті ВІДОМОСТІ по проблемі,по нас інтересує. ■

Для роботи притягалось такок широке коло публікацій.документів,матеріалів,статистичних збірників,зведення Законів Російської імперії і т.д.

При розшуку та обробленні днерел.їх аналізі і синтезу шині ангор керувався методологічними принципат історизму.історичної об’єктивності,яка грунтується на всебічному критичному аналізі по можливості більшої кількості історичних диерел з врахуванням взаємозв’язку і взаємообумоилевдеті всіх подій і явищ суспільного

НИТТЯ. ■ '

Алло ба ні я_л исотг? аді ї. Шеріче результати дослі'дзіеїшя були повідомлені у Львові у 1973 р. на УІ Всесоюзній конференції істориків- славісті в, на Регіональній науковій конференції у Донецьку /грудень 1994 р./ по проблемах шкільної освіти.Результати дослідження по даній темі частково упроваднені в наукоіу практику.

У 1974 р. була оприлюднена стаття "З історії болгарської іміграції у Росію у 50—60-ті p.p. XIX ст.",у 1995 році- дві сгатті-"Систеиа народної освіти у болгарських колоніях","Економічне становіте болгар у Таврійській губернії "/на російській мові/. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри нової та новітньої історії Донецького Дєрнавного університету у 1992,1993 та 1995 роках.Ю нов'ня 1995 р. кафедра рекомендувала дисертацію до захисту. -

ПЕ§І21™2®_2£3!І£!:ИЯ_шбдтй. йїсновни,полонення і документи,введені у науковий обіг.мозіуть бути використані при підготовці уза-

гальнюючих праць^по-курсу історії південних і західних слов'ян, викладачами та студентами історичних факультетів університетів ' та педінститутів при підготовці до лекцій і практичних занять, тіри підготовці відповідних курсів і спецкурсів у вищих, наукових установах. ’

II. СТРУКТУРА І ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАНІ.

Структура дисептанії обумовлена характером,а також змістом основних задач,які розглядаються у роботі.Дисертація складається з вступу,трьох розділі в,заключения і списку джерел та літератури.

y_BCTjni обгрунтовується актуальність тени,визначається мета, задачі та об'єкт дослідження,його наукова новизна,ступінь розробки проблеми,хронологічні рамки та длерельна база.

У петячому розділі "Соціально-економічне і -політичне становище Османської імперії у першій половині XIX ст."досліджується соціальна структура та екококічне становище різних класі в. Перебуваючи У складі Османськох імперії,болгарське населення підлягало національному і сопіалмшму гніту загарбників.Рятуючись від податків та злиднів,болгарське сільське населення уходило в міста.Села пустіли. Османи,пануюча еліта феодальної імперії, играчали робочі руки. Не бажаючи займатися тортініею,османи одержували кредити від лихварів. За надані кредити купці-лихварі одернували право зібрання податків з селян.‘■•ормувалася буржуазія з купців-лихварів.Османи розорялися. Озлиднені маєтки оснанів.спахілуки переходили до рук торговці в-лихварів,які перетворювали набуті маєтки у товарні господарства, чіфтліки.Нова форма землекористування підривала соціальну опору і військову могутність Остнської імперії,оскільки вона скорочувала чисельність о спанів,Скорочення доходу скарбниці,яке породнувало дефіцит бвдкету.підсилювало залежність уряду від буржуазії.

Поява ' чіфлікчійсько-шнуфактурної форш виробництва дозволило буржуазії опанувати зевдев.Проігес утворення буржуазією mac-них.чіфглікг^/мастнії^ сприяв відчуненш у болгарських селян 60 %

їхньої землі.обезземеленню і прагненню до переселення у пошуках вільних земель. Озлика болгарська то рго во-п ; ю ми сл о ва буржуазія, захопи ній до своїх-рук головні види торгіелі,тримала турецьку буржуазію в економічній залежності і виявилася творцем тапзімату/реформ/, котрий сприяв компромісу султана з болгарською буржуазією, •тобто,османський феодальний абсолютизм перетворився у бурнуазну монархію./еге танзімат не був доведений до кінця,бо він у число своїх перетворень не включив такі важливі реформи,як право націй на самовизначення та націоналізація'землі.Таким чиком,болгарська 'буржуазія,опанувавши диерелами збагачення,не помишляла про національну незалежність і пішла.на компроміс з османським урядом.

Османська імперія перебувала в стані кризи,одним з проявів якої був національно-визвольний рух балканських народів,а також посилення па Близькому Сході колоніальної експансії європейських деркав.Кризові явища у Османській імперії породили так зване Східне питаній.

Кримська війна викликала у болгарських трудящих могутній політичний рух,великі надії на їйзволення.Болгари подавали російській армії значну допомогу у перевезенні військових вантажів і поранених, будівництві укріплень і т.д.Російський царат сприяв приборкуванню болгарського визвольного руху ..тому політичне-кредо болгарської буржуазії у Болгарії і Росії потягало у збереженні ці-лосності Османської імперії та автономії Болгарії під протекторатом султана. '

Близькосхідна політика умиротворення болгар,котру царат проводив після Кримської війни,викликала у Болгарії негативні емоції, тому уряд Росії змушений був дозволити іміграцію болгар у пі їдених райони Російської імперії. '■

У другому розділі "Оташення у Російській та Османській імперіях до еміграції болгар у Росію" -розглядається діяльність царських урядовців і урядоніх органів по переселенню болгар»а‘такой політика османського та молдавського урядів по відношенню до

переселенців.

Іміграція допускалася в обмеленій кількості.На землю осідали лияе ті болгари,котрі одержували від царських урядовців дозвіл на по селеній. Болгари,які дозволу ке одержали .колоній не засію Бували,ешш у містах і поміщицьких маєтках ремеслом та найманою працею.

Переселенням болгар у Росію зайг.нвся Особливий коиітет» який

працював під керівництвом російського імператора,а безпосередню

роботу по переселенню здійснювало міністерство Деркайшх иаєтно-стей.

Населення Иоворосії прихильно стаїшіось до болгар-переселен-ців,допомагало їм у всьому,оскільки вванало їх своїми браташ по крові та єдиновірцями.Молдавськіїй уряд,вороний до Росії,не банав переселення болгар зі евзеї території у Росію і чшікв їй всілякі перешкоди.

Російський та султанський уряди свої дії по переселені® болгар у Росію,а кримських татар- ь 'іУрцію,у згодну вали на підставі Паризького трактату 1856 р.

Проти іміграції болгар у Росію виступив Г.С.Рановський,приєднавшись до протестів болгарської буржуазії.Вій намагався зосередити у ваг/ болгарських трудящих на боротьбі за болгарську дер'-' наї^.такпн чинон, болгарська буржуазія.молдавський та султанський уряди негативно ставшись до іміграції болгар у Росів.не баиаючи позбутися робочих рук.

Проте,в 50-60-гі роки-до Иоворосії прибуло біля І мільйону пе-реселепців-болгар.у тому числі 22 тисячі із Молдавії.П7268 чо~. ловік уряд Росії відправив на Патьківдину,66025 чоловік поселив у Талиській губернії .заснувати 65 колоній.Доля 700-Р00 тисяч болгар невідома,бо місця їх розселення документально не були підтверджені. ■ • ' • ■

У третьому розділі "Становище болгар у Росії" розглядається поземельна політика царату.котра не тільки прирікала болгар на злиденність,але й визначала їх політичне становище-у Російській

15 -

імперії ян дериавш-іх селян,котрі, оселившись на ділящі казенної

землі,не МОГЛИ її покинути,або Відлучитись З КОЛОНІЇ без ДОЗЕОЛу. Болгари зізнавались суб’єктами юридичного права,але їх діяльність обменувилась до невиразності кріпаків.Общинна подворно-спадкош система землекористування,яка прив'язувала поселенців до одного місця.сковувала особисту заповзятливість і затримувала рост їхнього добробуту. .

Заселяючи Ноторосію,царський уряд переслідував подвійну мету: одернання скарбницею податків і надання- поміщинаи кабальних наймитів. ' -

Царат мукав собі опору у залученні на свій бік законних .селян з поселенців,прийпявпи в 1857 році закон про політичну рівноправність колоністів і місцеве самоврядування.11 іклуваяьпий комітет • /один із відділів Міністерства Дернавнкх маетностей/ займався керуванням та піклуванням про болгар,наглядом за ні конанням законів,стягненням оброку і т.д.йідаиня царатом правці про устрій се-лян-власників вилучало болгар з-під влади Піклувального комітету і підкоряло їх місцевим установам влади, вводило у склад селянських обивателів і прираховувало до розряду селян-власників,У ІВ7І році ТІіклу вальний комітет був скасований. '

Розвиток землеробського капіталізму у Новоросії призвів до руйнування феодального надільного землекористування і утворення буржуазного фермерства.Процес переходу до даного типу господарства був ’болісний і сполучений з класовою диференціацією.Леніна частиш болгар ставала фермерами,а більш- їх наймитами.Технічний прогрео сільсько-господарських знарядь різко скоротив потребу у наймитах.

Тому більша їхня частина розбредалась у пошуках роботи по Ново-росії.Чисельність населення колоній різко скорочувалася.

У 1871 р. уряд Росії передав колоністам наділи у.їхню повну власність,а в 1879 р. відав їй "вяаденнне записи".котрі документ аш>но закріпили за ними право власності на зешш.Це означало,

• .. 16 ідо феодальне землеволодіння було замінено буржуазним,а самі болгари перетворені з безстроковіх тримачів казенної зевдіі у фермері в-меша'частина,а більша- у наймитів.

У заключенні дисертації підведені підсумки дослідг.ення,сформульовані висновки.Запропоновані практичні рекомендації по використанню матеріалів дисертації,найбільш основні зводяться до наступного:

-до теми переселення болгар у південні райони Росії першими звернулися болгарські і російські історики та політичні діячі.По їіквих слідах подій писали Г.С.Рако:псьний,їїЛхтоБ,А.СкшіькоЕський, А.Іешцький.А. Защун та др;

. . —вперше в українській історіографії узагальнені документи про економічне і соціально-політичне полонення болгарського селянства Османської імперії.показані причини проникнення капіталізму у сільське господарство і розорення болгарських селян;

-Османська імперія була "в’язницею близькосхідних народів1’.Тону кріп економічних причин,які викликали еміграційний рух її населення, мався чіе і національно-релігійний гніт,який здійснювався болгарською буржуазією,по керувала деркавою.а тоцу вдавалася до ренегатства.Пей гніт являвся додатковою ітгмічшюи.яка спонукала болгарських селян та ремісників до пересоленій;

-у дисертації іьюсліднений процес розорення спахілуків- господарств осмаиів- і формування на їх основі'чіфтліків- пастків торгівель по-йрошіслової буржуазії,які сприяли відчуженню болгарських селян 60 % їхніх наділів,обезземеленню і прагненню до переселення у пошуках вільних земель;

-кризові явища у Османській, імперії породили так гшше Східне питання.Кримська війна викликала у Болгарії великі надії на звільнення. Приведе ні приклади допомоги болгарського населення російській армії у ході воєнних' операцій; '

-на підставі маловідомих архівних матеріалів показана діяльність ВЩИХ ІфЯДОИІЇВ Російської імперії у процесі переселення,

■ Г7 . -

поміщення і піклування про'болгарських переселенців у південних ■ районах,а танок роль різних організацій і рухів,які гали відношення до проблеми; '

—всупереч твердненням істориків ХІХ сторіччя О.Шиідта і В,Є.По-, ст ні нова протягнуті документи підт верднують .друпні стосунки І'іп хиігрантаии з Болгарії і українськими та російськими.селянами;’

-не володіючи достатніш засобами,царська адміністрація свідомо обкенувала кількість банаючих переселитися у мені Росії,аж до прийняття ухвал про повернення в 0сванську імперію;

. -проведений аналіз економічного і політичного становища болгар у Росії,дослідпеиа поземельна політика уряду по відношенню до переселенців; , , . , “

-вииупена еміграція болгар була прогресішпш і об’єктивним закономірний явищем у розштну капіталізцу,тією безшумною революцією .котра приводила у співвідношення чисельність населення бурпуа-зкого суспільства з його продуктивністю.Скасування кріпосництва У Росії па початку 60-х років XIX ст. сприяло іиіграційноиу про-цесу.Болгари без всілякого спонукання з чийого б то не було боку прагнули емігрувати у Росію. .

. Осноsaі полонення дисертації виріадені. в таких публікаціях

авгора: ’ . ...............

І. Іміграція болгар у. Росію в 50-60-х p.p. ХІХ ст.УІ всесоюзна конференція історішіD-славістіів.Тези повідомлень.-Львів, 1973.-С.17-19./на російській мові/.

2.0релаков Ф.І. Іміграція закордонних слов'ян у Росію в ХІХ ст.: до повідь. -Український історичний нуржл,1974.-$І.-С.І54-І59.

З.ОгепаноЕ (Tl. І. Болгарська іміграція у Росію'.доповідь- "Радянське сл а в'я но з на ваг ео",1974. -й 3.-С.І29-І34./на російській мов:

4.Степанов Ф.І. З історії болгарської іміграції у Росію.-"Питання пової та новітньої історії",1974.-8 18.-0.47-5.21,

5. Степанов Ф.1. Система народної освіти у болгарських ; . колоніях Новоросії.- "Донбас": минуле, теперішнє, майбутнє.

До 160-річчя відомого педагога і просвітителя Н.А.Корфа. Те- ,

зи доповідей і повідомлень при III регіональній науково-прак- '

тичній конференції /22 грудня 1994 р./, РІП "Лебідь", Донецьк,

1995.-С. 56-58. /на російській мові/.

б . Степанов Ф.І. Економічне становище болгар у Таврійській губернії: Депонована стаття ГНТБ України.-05.05.95 № 972-УК 95.- "Депоновані наукові праці: бібліографічний вказівник, .

1995, червень. -№ 146, Р-95 від 27.06 /на російській мові/.

Степанов Ф.И. Иммиграция болгар в Российскую империю в 50-60-х гг. XIX в. Диссертация /на правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всеобщая история. Донецкий государственный университет. Донецк, 1996. Исследуется иммиграционное движение болгарских крестьян и ремесленников в Россию, социально-экономическое положение болгарского населения в Османской империи, динамика переселения болгар в исследуемый период, их адаптация на новых территориях проживания, установление отношений с царизмом через чиновников, интеграция переселенцев в экономическую и политическую системы России.

Stepanov P.I. The immigration of Bulgars to the Russian Empire in 50-60-ee of XIX th. cent. Dissertation in1 the written form for the seeking of the oandi&ats degree according to the speciality’07.00.02 - the world history. Donetsk State University* Donetsk,1996. The subject of the searching is the immigration movement

of the Bulgarian peasants and handicraftsman to the Russia, social and economical

situation of the Bulgarian'inhabitants in the Ottoman Empire, the dinamyc of the Bu-

1

lgaxs mooving in the time data,’ their adaptation on new territories of living, relationship with tsarism through the officials, integration of the Кшкма migrants into ЗД» the economical and political system of the Russia.

Ключові слова: іміграція, султан, вакуфнт землі, юшур, кесим, улеми, фураж, протекторат, караван-сарай, десятина.

Донецький державний університет

Підп до друку 23.04.96. Формат 60x84 1/18 1,0 ум. -друк.арк. Тираж 70 прим. Зам.ЗІ