автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Иностранные капиталы в металлургической и угольной промышленности Донбасса и Приднепровья (1861-1914)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Иностранные капиталы в металлургической и угольной промышленности Донбасса и Приднепровья (1861-1914)"

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Щербініна Олена Володимирівна

ц .; УДК 940.2 (477.6)

г

С'-_

ІНОЗЕМШ КАПІТАЛИ В МЕТАЛУРГІЙНІЙ ТА ВУГІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНБАСУ І ПРИДНІПРОВ’Я (1861-І914)

07.00.01 - Історія України

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному університеті Міністерства освіти України (м. Донецьк)

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Безпалов М. Є. завідувач кафедри історії слов’ян Донецького державного університету

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор

Рябцев В. П., професор кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка

- доктор історичних наук, доцент Пірко В. О., завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, методики викладання історії та археології Донецького державного університету

Провідна установа - Інститут історії України НАН України.

Захист відбудеться у>^о^ус£> 2000 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11. 051. 02 для захисту дисертацій в Донецькому державному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, другий навчальний корпус, ауд. 32).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького державного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий «^5 » грудня 1999 р.

Вчений секретар С у

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З проголошенням незалежності України її народ отримав можливість побудови своєї держави, вибору соціально-економічної моделі, яка є головним фактором розвитку суспільства. Наприкінці XX ст., коли відчуваються певні труднощі у вирішенні цих завдань, особливо важливе значення має вивчення історичного минулого. Повчальним прикладом успішного вирішення складних соціально-економічних завдань є створення на рубежі XIX -XX ст. унікального промислового комплексу в Донбасі та Придніпров’ї. До того ж в його становленні, формуванні і розвитку не можна недооцінювати роль іноземного капіталу.

Актуальність теми зумовлена і тим, що в період становлення в сучасній Україні нових економічних відносин зростає практичний інтерес до залучення іноземних капіталів в економіку України. Особливо актуальною стала ця проблема у зв’язку з прийняттям Указу Президента України від 18.06.98 р. «Про спеціальні економічни зони і спеціальний режим в Донецькій області» і Закону України від 24.12.98 р. «Про спеціальні економічни зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» № 356-ХІУ. Вони визначають порядок створення і функціонування в Донецькій області спеціальних економічних зон «Донецьк» та «Азов» і введення на її території пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Сучасний іноземний досвід залучення інвестицій дуже важливий. Але не можна забувати про закладений в українському народному господарстві глибоко національний «спадковий код», провідними факторами якого є географічне положення, розмір території, наявність корисних копалин, чисельність населення, кваліфікація робочої сили, державні традиції й т. і. Логічно припустити, що ці відмітні особливості саме нашої економіки не могли не позначитись як на загальній постановці питання про залучення іноземного капіталу, так і на вирішенні конкретних завдань у цій галузі як в минулому, так і в наш час. В дисертації розглядається період, коли остаточно склалася система капіталізму, коли на території українських земель відбувалося інтенсивне зростання промислового підприємництва, вдосконалення організації промислового виробництва, його подальше технічне переозброєння, збільшувалася питома вага найманих робітників, підвищувався їх культурний і професійний рівень. Важливу роль в цьому процесі відіграли Донбас і Придніпров’я, які стали основними об’єктами вкладення іноземного капіталу в базові галузі економіки, що сприяло в цілому економічному прогресу, прискорило темпи індустріалізації країни.

Вивчення обраної теми має інтерес тому, що це дозволить проаналізувати на прикладі регіонального аспекту економічну політику держави, спрямовану на стимулювання росту металургійної і вугільної

промисловості шляхом вирішення проблеми прямих іноземних інвестицій. Знання історичного досвіду з урахуванням його творчого застосування може допомогти при вдосконаленні сучасної митної політики, законодавчої бази оподаткування, зміцнення економіки і найбільш вразливої соціальної сфери сучасної України в умовах проведення радикальних економічних реформ і важкого пошуку заходів подолання соціально-економічної кризи.

Обраний напрямок дослідження пов’язаний з держбюджетною науково-дослідницькою темою, над якою працює колектив співробітників Донецького державного університету (затверджена Міністерством освіти України під загальною назвою «Наукове та методичне забезпечення курсу історії України для природничих та економічних факультетів» за № Г-98-28).

Об’єктом дослідження є політика митно-промислового протекціонізму російського уряду, направлена на залучення іноземних капіталів в металургійну і вугільну галузі економіки Донбасу та Придніпров’я.

Предметом дисертаційного дослідження є роль іноземного капітал) в розвитку металургійної і вугільної промисловості Донбасу і Придніпров’я.

Географічні рамкн. В роботі досліджується регіон, що охоплю* найважливіші індустріальні частини України - Донбас і Придніпров’я, куди за старим адміністративно-територіальним поділом належала Слов’яносербський, Маріупольський, Бахмугський, Катеринославський Олександрівський повіти Катеринославської губернії, частково Ізюмськи? повіт Харківської губернії та Макіївська волость Таганрозького округ} Області Війська Донського. За сучасним адміністративно-територіальній» поділом це Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька област України, де у досліджуваний період діяв у вугільній і металургійнії промисловості іноземний капітал.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1861 до 191і рр. - доба створення передумов та інтенсивного проникнення іноземногі капіталу в металургійну і вугільну промисловості України, що сприялі стрімкому економічному розвитку регіону. 1861 рік - рік скасуванні кріпосного права в Росії, результатом якого став перехід народноп господарства на капіталістичний шлях розвитку. 1914 рік - час почата; першої світової війни, яка призвела до значних змін в промисловії кон’юнктурі та перебудові промисловості на військовий лад.

Мета дослідження полягає у вивченні форм і методів залученн іноземного капіталу в металургійну і вугільну промисловості Донбасу т Придніпров’я в 1861 - 1914 рр., з’ясування його ролі і значення розвитку цих галузей і соціальної сфери, а також у тому, щоб показат можливі напрямки використання результатів дослідження. На розгля виноситься питання про роль іноземного капіталу в ліквідації застаріли

з

феодальних відносин та формування нових капіталістичних, як більш прогресивних, у сприянні індустріалізації, та вирішенні соціальних проблем. Для досягнення поставленої мети передбачається розв’язати такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки і джерельну базу проблеми;

- дослідити політику залучення і регулювання притоку іноземного капіталу урядом Російської імперії;

- з’ясувати роль іноземних капіталів у становленні металургійної промисловості;

- визначити участь іноземних капіталів у вугільній промисловості;

- показати основні напрямки діяльності іноземних акціонерних товариств у соціальній сфері.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що на базі досягнень вітчизняної та зарубіжної історіографії, критичного аналізу раніше опублікованих та нових архівних джерел роль і значення іноземного капіталу в розвитку металургійної та вугільної промисловостей Донбасу та Придніпров’я в 1861-1914рр. вперше розглядається як об’єкт спеціального та комплексного дослідження.

Автор виявив заходи державної політики, які були пов’язані з удосконаленням акціонерного законодавства, які розповсюджувалися і на іноземців: протекціонізм по відношенню до іноземних інвестицій у промислове виробництво; державні субсидії й казенні замовлення акціонерним товариствам, що діяли за участю іноземних капіталів. Виявлені періоди притоків іноземних капіталів у вугільну галузь:

1) створення перших 6 товариств (1873-1889); 2) посилене іноземне засновництво - 16 нових товариств (1890-1899); 3) скорочення

інвестиційної активності в умовах економічної кризи (1900-1903); 4) спад інвестицій (1904-1914). Складено список акціонерних товариств у вугільній промисловості, які діяли за участю іноземних капіталів; підраховано, що в період, який досліджувався, їх було 29. З’ясовано, що іноземні акціонери отримували дивіденди від 4 до 12 % у вугільній, і від 9 до 20% у металургійній промисловості. Підраховано, що за кількістю підприємств і за обсягом вкладеного капіталу в галузях, що досліджувались, на першому місці знаходились французькі капітали, потім - бельгійські, англійські, німецькі, швейцарські та італійські. Доведено, що у складі правлінь акціонерних товариств іноземні підприємці були в більшості, а серед директорів підприємств, інженерів і техніків до кінця 1914 р. питома вага іноземців скоротилася в декілька разів. Підраховано, що в 1913 р. 15 (із 167 російських) металургійних заводів, діючих при залученні іноземного капіталу в досліджуваному регіоні, виробляли 60 % загальноросійської виплавки чавуну і 90 % загальноукраїнської. 29 кам’яновугільних товариств Донбасу та Придніпров’я виробляли 70 % вугілля на Півдні Росії. Визначено, що

іноземний капітал відіграв провідну роль у створенні та розвитку заводських і рудничних селищ при підприємствах акціонерних товариств.

Практичне значення роботи полягає в тому, що узагальнення історичного досвіду використання іноземних капіталів в металургійній і вугільній промисловостях Донбасу і Придніпров’я в 1861-1914 рр. має не тільки значний інтерес при розв’язанні сучасних економічних проблем, але й дозволяє передбачити можливі шляхи його подальшого розвитку і вдосконалення. В сучасних умовах є можливість всебічного врахування і творчого використання набутого досвіду лри підготовці основоположних митно- та акціонерно-правових актів України. Вивчення минулого досвіду дозволяє виявити найбільш пріоритетні і перспективні напрямки іноземного інвестування, а також дає шанс дослідження можливих у наших умовах економічних, соціальних і правових наслідків діяльності іноземних інвесторів.

Зміст і висновки дисертації можуть бути використані при написанні узагальнюючих робіт з історії іноземного капіталу в Укрш'ні, а також у лекційних курсах, при створенні навчальних посібників й т. і.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії слов’ян Донецького державного університету. Основні положення і висновки знайшли своє відбиття у повідомленнях і доповідях на 2 міжнародних, всеукраїнській, 2 регіональних і міжвузівській наукових конференціях. Результати дисертації викладені у вигляді 9 публікацій: в розділах посібника, 3 статтях, матеріалах 4 конференцій та 1 депонованій статті.

Структура дисертації Дисертація складається із вступу', п’яти розділів, висновків, 4 додатків (з 26 таблицями та 2 переліками), списку використаних джерел і літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт і предмет, хронологічні та географічні межі, мета і завдання, методологічна основа, вказана наукова новизна та практичне значення дисертації.

У першому розділі «Стан наукової розробки проблеми, її джерельна база і методологія дослідження» дається характеристика історіографічних і джерельних засад, а також визначено методологічну основу дисертаційної роботи..

Наукова розробка окремих аспектів теми розпочалась ще в кінці

XIX ст.. В розвитку історіографії проблеми, яку досліджували протягом 100 років, можна виділити такі періоди: 1) з 90-х рр. XIX ст. до 1917 р.;

2) з 1917 р. до першої половшій 50-х рр!; 3) з другої половини 50-х рр. до першої половини 70-х рр.; 4) з другої половини 70-х рр. по 80-ті рр. 5) 90-ті рр. XX ст..

Перші дослідження, присвячені діяльності іноземного підприємницького капіталу, були викликані полемікою, яка проходила в 90-ті рр. XIX ст. між прихильниками і противниками залучення в народне господарство країни капіталу з-за кордону. Найбільшим захисником ввозу капіталів у країну, як і найяскравішим дослідником наслідків цього явища, виступав Б. Ф. Брандт ’. Протилежною направленістю відрізняються роботи В. С. Зіва, А. Н. Зака 2. Поряд з роботами, присвяченими спеціально зарубіжним інвестиціям, виходили праці, які торкались правового положення акціонерних товариств (А. І. Калинка, Г. М. Колоножников3), або присвячувались розвитку промисловості (Є. І. Рагозін, П. І. Фомін4). Роботи Л. Б. Кафенгауза та О. Загорського5 аналізують процеси монополізації промисловості.

Особлива цінність дореволюційних досліджень полягає в тому, що їх автори були свідками і безпосередніми учасниками цих процесів. У другий період розвитку історіографії були здійснені спроби узагальнення статистики іноземного капіталу в Україні та Росії.

Монографія П. В. Оля 6 - одна з найвідоміших робіт з досліджуваної теми. Автор наводить розрахунки частки іноземних капіталів в акціонерних товариствах. Проблемам іноземних капіталів присвячена також робота І. Вавіліна 7. Однак у цій роботі простежується негативне ставлення до іноземних капіталів, що не дає автору об’єктивно оцінити позитивні наслідки їх залучення в Росію в цілому і на Південному Сході України зокрема.

В 1925 р. І. І. Ванаг 8 висунув концепцію дочірнього походження російського фінансового капіталу. П. І. Лященко 9, вніс певні зміни в цю концепцію. Він характеризував монополістичні об’єднання в Росії як прямий результат впровадження іноземних монополій у народне господарство країни. На жаль, підводячи свої дослідження під висунуті

1. Брандт Б. Ф. Иностранные капиталы и их влияние на экономическое развитое страны. -СПб., 1889.-Т.2.-350 с.

2. Зив В. С. Иностранные капиталы в русской горнозаводской промышленности. - Пг., 1917. - 437 с.; Зак С. С. Немцы и немецкие капиталы в русской промышленности. - СПб., 1914.-306 с.

3. Калинка А. И. Акционерные компании. - СПБ, 1902. - Т.1. - 100 с.; Колоножников Г. М. Облигации торговопромышленных акционерных товариществ. Условия выпуска облигаций. -Томск, 1912,- 180 с..

4. Рагозин Е. И. Железо и уголь на Юге России. -Екатеринослав,1895.-170 с.; Фомин П.И. Горная и горнозаводская промышленостъ Юга России. - Харьков, 1915.-237 с.

5. Кафенгауз Л. Б. Синдикаты в русской железной промышленности. - М., 1910. - 268 с.; Загорский О. Синдикаты и тресты. - Пг., 1914. - 190 с.

6. Оль. П. В. Иностранные капиталы в России.-Пг.: Изд-вогос. типографии, 1922.-302 с.

7. Вавилин. И. Иностранные капиталы в России - Л.: Изд. АН СССР, 1925. - 254 с.

8. Ванаг И. И. Финансовый капитал в России накануне мировой войны. - М.: Изд. Ун-та им. Я. Свердлова, 1925. - 320 с.;

9. Лященко П. И. История народного хозяйства СССР. - М.: Госполитиздат., 1956. - Т. 2. -490 с.

концепції, автори полишили об’єктивність, аналізуючи досліджуваний матеріал, що призвело до його перекручування. Проте до середини 50-х рр. панувала теорія, висунута 1.1. Ванагом та П. І. Лященком.

Третій період розвитку історіографії має ряд характерних рис. Так в другій половині 50-х років, коли теза про напівколоніальний характер економіки Росії стала втрачати свій попередній імперативний характер, деякі історики, намагаючись вияснити, яким же дійсно був стан справ, розпочали систематичну розробку архівних матеріалів, в тому числі документів промислових компаній, в основному легкої, нафтової й електрохімічної галузей і банків, які звично розглядались як знаряддя праці іноземного капіталу в Росії.

В монографіях Г. Д. Бакулєва і О. О. Нестеренко 10 досліджується історія російської і української промисловості. Що стосується іноземного капіталу, то Г. Д. Бакулєв у своїх дослідженнях покликається на вищезгадані роботи В. С. Зіва і П. В. Оля. На цій проблемі зупинився й

О. О. Нестеренко, однак цей автор розглядає діяльність різних підприємств, а кількість компаній діючих за участю іноземних капіталів ним показана не повністю.

Історію російських монополій в тісному зв’язку з формуванням міжнародних монополістичних союзів висвітлювали Д. І. Шполянський, С. І. Потолов, П. А. Цукерник п. У цей же період з’явились роботи з історії Юзівського, Дніпровського, Донецько-Юріївського, Макіївського, Нікополь-Маріупольського, Кадієвського, Єнакієвського та іншіх металургійних заводів.

Проте в середині 60-х рр. розпочаті дослідження уповільнились під впливом напрямку, що набирав силу у вивченні чинників Жовтневої революції: замість дискредитованої тези про напівколоніальний характер російської економіки, було висунуте положення про безвихідну відсталість Росії, шлях із якої ніби-то могла відкрити лише соціалістична революція.

Четвертий період історіографії проблеми починається з другої половини 70-х рр., коли в науковій літературі стали зрідка з’являтись результати нових досліджень з цієї теми. Так, в роботі Б. В. Ананіча 12 підіймались питання ролі іноземного капіталу в економіці Росії.

10. Бакулев Г. Д Черная металлургия Юга России. - М.: И.П.Л., 1953. - 580 с.; Бакулев Г.Д.

Развитие угольной промышленности Донецкого бассейна. - М.: Государственное

издательство политической литературы. - 1955, - 669 с.; Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні. - Київ: Вид. АН УССР, 1962. - 579 с.

11. Шполянский Д. И. Монополии угольно-металлургической промышленности Юга России в начале XX в. - М.: Изд-во АН СССР, 1953. - 147 с.; Потолов С. И. Из истории монополизации угольной промышленности Донбасса в конце XIX в. //Из истории империализма в России. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1969. - С. 5-25.; Цукерник П. А. Синдикат «Продамет». - М.: Наука, 1959. - 203 с.

12. Ананич Б. В. Россия и международный капитал . - Л.: Наука, 1970. - 193 с.

У 80-ті pp. вийшли монографії В. І. Бовикіна та Л. Є. Шепелєва13, в яких вони продовжували досліджувати різноманітні аспекти економічного розвитку Росії початку XX ст.. Монографія Б. В. Тихонова14 розкриває різноманітні аспекти історичної географії чорної металургії та кам’яновугільної промисловості Росії. Питання зародження і розвитку металургійної та кам’яновугільної промисловості регіону починають притягати увагу й іноземних дослідників. Так, в 1989 р. вийшла робота Friedgut Theodore Н 15, в якій наводяться цікаві дані, що висвітлюють ставлення російського уряду до проблеми залучення іноземних капіталів, побудови Юзівського заводу, чисельності іноземних робітників на ньому й т. і. Український історик В. В. Кругіков 16 наводить нові дані про іноземні капітали в Україні.

У 80-ті pp. з’являються узагальнені дослідження, присвячені безпосередньо вивченню розвитку історії економіки України. Серед них, перш за все, слід виділити десятитомну працю «Історія Української РСР»17, 26 - том ну «Історію міст і сіл УРСР» ,8. У томах, присвячених Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областям, містяться важливі свідчення з історії металургійних заводів і шахт, утворення заводських поселень, лікарень, шкіл тощо. Значний інтерес також становить видана у двох томах «История рабочих Донбасса» 19.

П’ятий період розвитку історіографії охоплює 90-і pp. XX ст.. Проголошення Україною незалежності дало новий імпульс вивченню даної теми, розширило можливості і напрямки досліджень. Звільнені від ідеологічного пресу сучасні історики знаходяться в стані пошуку об’єктивних підходів до проблем іноземного акціонування та інвестування. А. В. Донгаров 20 у своїй праці показав позитивний вплив акціонерних закордонних компаній на промисловий розвиток Росії та України.

З 90-х pp. з’являються окремі роботи, в яких розглядались

13. Бовыкин В. И Формирование финансового капитала в России. - М.: Наука, 1984. - 285 с.; Бовыкин В.И. Организационные формы финансового капитала в России. Промышленность и банки в конце XIX - начале XX вв. - М.: Из-дво АН СССР, 1986. - С. 29-51.; Бовыкин В. И. Россия накануне великих свершений. - М.; Наука, 1988. — 152 с.; Шепелев Л. Е. Царизм и буржуазия в 1904-1914 гг. -М.: Наука, 1987. - 272 с.

14. Тихонов Б. В. Каменноугольная промышленность и черная металлургия России во II половине XIX века. - М.: Наука, 1988. - 275 с.

15. Friedgut Theodore Н. Iuzovvka and Revolution. -New Jersey. Princeton, 1997.-361 p.

16. Крутиков В. И. Основные этапы формирования горнопромышленной буржуазии Юга России. //Из истории буржуазии в России. - Томск: Наука, 1982. - 20 с.

17. История Украинской ССР: в 10 т. - К.: Наукова Думка, 1984. - Т.5. - 680 с.

18. История городов и сел Украинской СССР: в 26 т. (Днепропетровская область). - К.: Ин-т истории АН УССР, 1977. - 838 с.; История городов и сел Украинской ССР: в 26 т. (Донецкая область). - К.: Ин-т истории АН УССР, 1976. - 811 с. ;История городов и сел Украинской ССР: в 26 т. (Ворошиловградская область). - К.: Ин-т истории АН УССР, 1976. - 727 с.

19. История рабочих Донбасса: в 2-х т. - К.: Наукова Думка, 1981.-Т. 1.322 с.

20. Донгаров А. В. Иностранный капитал в России и СССР. - М.: Наука, 1990. - 164 с.

різноманітні аспекти інвестиційної політики Російської держави. Серед них слід виділити збірник статей «Иностранное предпринимательство и заграничные инвестиции в России» 21. В центрі увага авторів знаходяться питання законодавчого регулювання діяльності іноземців, функціонування англійських, німецьких, французьких, бельгійських, американських та інших капіталів на російському ринку.

Важливим напрямком дослідження проблеми стало поглиблене вивчення формування вітчизняної буржуазії. В. І. Крутіков 22 вперше наводить біографічні дані ряду іноземних підприємців-гірничопромисловців. Не можна обійти увагою і колективну монографію «Предпринимательство и предприниматели России от истока до начала XX в.» , яка аналізує іноземні інвестиції в російську промисловість.

Новітні роботи донецьких істориків та економістів висвітлюють різні аспекти іноземного підприємництва в регіоні. Так, в дослідженні Ю. В. Макогона, Р. А. Баклагіної, В. І. Овіннікова 24 наводиться низка статистичних даних про іноземні інвестиції в регіоні. У навчальному посібнику В. Г. Ляшенка25 розглянуті форми і методи роботи окремих підприємців.

Таким чином, історіографічний огляд свідчить, що вітчизняними і зарубіжними дослідниками зроблено чимало у вивченні проблеми. Разом з тим, до цього часу не створено узагальнюючого дослідження, яке б давало цілісну картину ролі та значення іноземних капіталів у розвитку металургійної і вугільної промисловостей Донбасу і Придніпров’я. Існує невелика кількість робіт, присвячених саме іноземним капіталам, причому всі їх автори досліджують цю проблему в загальноросійському масштабі. Робіт, що аналізують роль іноземного капіталу в регіоні, немає. Необхідно зазначити: якщо економічний розвиток регіону в деякій мірі приваблював увагу певної частини вчених, то правовий стан і діяльність іноземних акціонерних компаній в соціальній сфері зовсім не вивчались. На сьогодні не висвітлені юридичні умови існування закордонних компаній. Політика російського уряду по регулюванню притоку іноземного капіталу в країну в цілому та у зазначений регіон зокрема теж не відома. Відсутні дослідження, присвячені досягненням іноземних компаній в розв’язанні соціальних проблем, не дивлячись на те, що вони відіграли суттєву роль у створенні не лише первинної індустріальної, але і селищної та міської

21. Иностранное предпринимательство и заграничные инвестиции в России. - М.: РОССПЭН, 1997.-328 с.

22. Крутіков В. І. Буржуазія України, та економічна політика царизму в пореформений період. -Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1992. - 172 с.

23. Предпринимательство и предприниматели России от истока до начала XX в. - М.: РОССПЭН, 1997. - 344 с.

24. Магогон Ю. В, Баклагина Р. А, Овинников В. И. Иностранные инвестиции в промышленности Донбасса. - Донецк, 1994. - 213 с.

25. Ляшенко В. Г. История предпринимательства в Украине.-Донецк, 1998. - 160 с.

інфраструктури регіону. До цього часу наукові кола лише обговорюють питання про залучення іноземних капіталів в українську економіку, пов’язуючи процеси минулого і сучасності.

Джерельну базу дисертації становить різноманітний комплекс опублікованих та архівних джерел.

Основна частина джерел зберігається в 24 фондах 6 архівів Росії та України. Великий комплекс джерел - в архівах Санкт-Петербурга та Москви, зокрема в Російському Державному Історичному Архіві (РДІА) в м. Санкт-Петербурзі (Ф. 37, 23, 229), в Державному Архіві Російської Федерації (ДАРФ) - фонди 1498 і 7952, в Центральному Державному Архіві України (ЦДІА України) в м. Києві (Ф. 1596). Певний матеріал про роботу підприємств міститься в фондах Державного архіву Дніпропетровської області (ДАДО) (Ф. 159, 259, 463). Матеріал про діяльність підприємств, що належали закордонним товариствам знаходиться в 4 фондах державного архіву Харківської області (ДАХО) -це фонди 3, 18, 29, 447 і в державному архіві Донецької області (далі Донецький держархів) - фонди 3, 6, 28, 42, 43, 58, 73, 76, 171, 173, 174, 179, де переважно зберігаються звіти Гірничого департаменту, дані про розробку родовищ кам’яного вугілля, будівництво заводів, земельні фонди іноземних акціонерних товариств, списки металургійних заводів і кам’яновугільних копалень та їх звіти, статути компаній, допущених до виробничих операцій в Росії, матеріали ввезення і вивезення мінерального палива, чисельність робітників на підприємствах, листування заводо- і шахтоуправлінь, свідчення по облаштуванню під’їзних шляхів й т. і..

За функціональним призначенням, формою зберігання та характером інформації використані джерела можуть бути поділені на такі групи:

- законодавчі акти, які регулювали діяльність іноземних акціонерних компаній. Вони також дають уявлення про стан акціонерного законодавства та політику царського уряду щодо іноземного капіталу;

- актові матеріали: звіти і доповіді правлінь деяких металургійних товариств, а також свідчення про порядок веденій справ у них. Це -трудомісткий, практично не вивчений комплекс документів, об’єктивний пласт, у якому відображений весь спектр діяльності іноземних товариств, починаючи від будівництва заводів і закінчуючи заробітною платою робітників, станом медичного обслуговування на підприємствах;

- доповіді міністра фінансів С. Ю. Вітге та економіста Л. І. Воронова. їх аналіз дав можливість ознайомитись з протилежними поглядами на питання залучення іноземних капіталів в економіку країни і скласти уявлення про тенденції, які накреслювали в урядових колах у міру нагромадження іноземних інвестицій в державі. А також - отримати уявлення про процес становлення і поступової еволюції в ряді основних напрямків торговельно-промислової політики в 90-х рр. XIX - на початку

XX ст.;

- статистичні матеріали, які зберігаються в бібліотеках Москви та Санкт-Петербурга. Дисертантом проаналізовані 43 статистичних джерела, які складаються з 595 друкованих аркушів. їх використання дозволяє більш об’єктивно і глибоко проаналізувати місце і роль іноземних капіталів у розвитку металургійної та вугільної промисловості та їх вплив на суспільство;

- матеріали періодичної преси: «Горнозаводская газета», «В царстве угля и руды», «Неделя», «Новости торговли и промышленности». Усі вони вміщували інформацію про роботу заводів і рудників, життя фабричних і шахтарських селищ, про створення акціонерних підприємств та їх звітність;

- мемуари. Серед них виділяються спогади С. Ю. Вітте і В. Н. Коковцева. Вони дають уявлення про основні напрямки торговельно-промислової політики в 90-ті рр. XIX — на початку XX ст., а також про ставлення уряду і окремих його членів до проблеми промислового розвитку країни, місце в ньому іноземних капіталів. Певний інтерес становлять також спогади представників промислової буржуазії регіону А.А. Ауербаха, І.Л. Уманського, які містять цінну інформацію про умови розвитку вугільної промисловості в перші пореформлені десятиліття, про склад підприємців, взаємовідносини власників шахт і т. і.

Використані джерела утворюють загальний комплекс, який дає змогу реалізувати поставлену мету й завдання дисертаційного дослідження.

Методологічну основу дисертаційного дослідження складає система наукових принципів і методів пізнання, спрямованих на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів та явищ. У роботі використовуються цивілізаційний і формаційний підходи. З точки зору формаційного підходу іноземний капітал, який вкладався в металургійну і кам’яновугільну промисловості регіону, сприяв ліквідації застарілих феодальних відносин і формуванню капіталістичних, як більш прогресивних. Цивілізаційний же підхід дає можливість простежити тісний взаємозв’язок і взаємовплив різних цивілізацій (української, російської й західної) в процесі формування вугільно-металургійного комплексу в Південно-Східній Україні.

Автор дослідження також виходив з принципів історизму, наукової об’єктивності, врахування національних особливостей. У роботі використані порівняльно-історичний, статистичний, описовий методи.

Використання вищезазначених принципів і методів дало можливість вивчити й дослідити тему і досягнути поставленої мети.

У другому розділі - «Політика уряду російської імперії щодо залучення і регулювання притоку іноземного капіталу» - розглядається економічна політика залучення і регулювання припливу іноземних капіталів російським урядом. Виявлено, що основними її складовими були: стабілізація грошового ринку - проведена методом запровадження золотого стандарту; протекціонізм - здійснений методами митно-

промислового заступництва, державного субсидування, фінансування, казенних замовлень; правова - проведена методами поступового поліпшення акціонерного законодавства. До того ж основні законодавчі акти країни гарантували принцип рівності російських та іноземних підданих у підприємницькій діяльності в цілому. Вони були затверджені в 1863 і 1865 рр. і обновлені в 1877 р. Торгівельним статутом. Законодавчими актами 1886 і 1891 рр. і статутом про промисловість 1893 р. іноземці одержували право на володіння нерухомим майном, у тому числі і землею, вільно займатися промисловою діяльністю. З’ясовано, що в металургійній та вугільній промисловості досліджуваного регіону, превага віддавалась створенню акціонерних товариств, що діяли на основі іноземних і змішаних капіталів, причому в останньому випадку іноземні підприємці, як правило, володіли контрольним пакетом акцій.

Визначено, що послідовна економічна політика російського уряду призвела до оздоровлення державного фінансового ринку, розвитку системи стимулювання іноземніх капіталів (митно-промисловий протекціонізм, казенні замовлення, субсидії тощо), та до формування правового механізму для функціонування іноземних акціонерних товариств. Автор відзначає, що саме політична, соціальна і фінансова стабільність, явилися заставою пересування капіталів та їх ефективного функціонування. Економічна політика царського уряду сприяла активному припливу іноземних капіталів в економіку Донбасу та Придніпров'я, а створення сприятливого інвестиційного клімату призвело до утворення в регіоні 15 металургійних заводів і 29 кам'яновугільних підприємств, у яких в тій або іншій мірі брали участь іноземні капітали.

Автором також розглянута полеміка, яка проходила в 90-ті рр. XIX ст. між прихильниками та супротивниками залучення в російську промисловість іноземних капіталів, проаналізована система оподатковування, статути іноземних акціонерних товариств, структура керівного складу правлінь компаній.

У результаті дослідження зроблено висновок, що в основу законодавчого регулювання іноземного підприємництва був покладений принцип рівноправності російських та іноземних підданих. І хоча закон Росії передбачав окремі винятки з цього загального правила, проте на досліджуваний регіон вони не розповсюджувались. У розділі зазначається, що важливою умовою урядової політики розвитку і модернізації Донбасу та Придніпров'я були стимулювання росту залізничної інфраструктури.

Третій розділ «Роль іноземних капіталів у становленні металургійної промисловості регіону» присвячений діяльності іноземних капіталів у металургійній галузі.

В ньому розглядається процес становлення металургійної галузі, починаючи від чинників, що стримували її розвиток (неякісна місцева залізна руда, слабкий розвиток вуглевидобутку, відсутність розгалуженої

системи шляхів сполучення і досвіду великого металургійного виробництва), і закінчуючи безпосередньо будівництвом великих металургійних комбінатів. До 1900 р. у Донбасі та Придніпров'ї діяло 14 іноземних акціонерних товариств, яким належало 15 заводів. У ці товариства вкладали кошти підприємці Франції, Бельгії, Великобританії, США, Німеччини. Побудовані на їхні кошти заводи виплавляли в 1913 р. 3/5 загальноросійської кількості чавуну. Автор виявив, що акції всіх акціонерних товариств регіону котирувалися на іноземних біржах у Брюсселі та Парижі. Особливо цінувалися акції Південно-Російського Дніпровського і Нікополь-Маріупольського металургійних товариств.

Автор зазначає, що іноземні капітали привнесли у регіон новий тип організації доменного, чавуноливарного, сталеплавильного й інших виробництв, сприяли технічному розвитку й удосконаленню устаткування, що постачалося з-за кордону. Результатом іноземного фінансування стали величезна концентрація, усуспільнення процесу виробництва, багаторазове збільшення випуску металу. Все це призвело до монополізації великої промисловості. У 1902 р. був утворений синдикат «Продамет», куди ввійшли за підрахунками автора 6 іноземних акціонерних товариств регіону, що володіли 49,1 % акцій синдикату. До 1914 р. кількість акціонерних товариств у синдикаті збільшується до 30, 12 з яких знаходилися в регіоні й належали іноземному капіталу. Вони й сконцентрували у своїх руках, як виявив автор, 51,2 % акцій синдикату і мали достатній вплив на його роботу.

Визначено, що акціонерні товариства, які діяли в металургійній промисловості, одержували значні прибутки. За сумою прибутків їх можна розділити на три групи: високоприбуткові підприємства,

підприємства із середнім прибутком, малоприбуткові. У той же час дивіденди, одержувані акціонерами у відсотках від вартості акцій, складали в середньому від 9 % до 20 %, а в 1912-1914 р. багато товариств їх не виплачували. Це залежало від: витрат акціонерних товариств на експлуатацію підприємства; розташування підприємств відносно до джерел сировини, палива і шляхів повідомлень; суми податків; заробітної плати, що виплачувалася ІТП та робітникам; коштів, що виділялися на амортизацію, відновлення устаткування та створення і підтримку соціальної інфраструктури. Тобто основна частина одержуваного прибутку залишалася у регіоні.

Четвертий розділ «Кам'яновугільна промисловість як одна з галузей вкладення іноземного капіталу»

У цьому розділі дисертант звертає увагу на те, що історія кам'яновугільної промисловості Донецько-Придніпровського регіону нерозривно пов'язана з іноземними інвестиціями. На розвиток цієї галузі істотний вплив мали, як суто вугільні акціонерні товариства, так і металургійні, що добували вугілля на своїх шахтах, а пізніше і синдикат «Продвугілля». Проведений науковий аналіз дозволив виявити, що,

починаючи з 70-х рр. XIX в., у період формування паливного комплексу, іноземний капітал послужив основою для створення первинної промислової інфраструктури досліджуваного регіону. Цей процес був тісно пов'язаний із циклічністю розвитку економіки, і пройшов, на думку автора, 4 етапи. Усього до 1914 р. за участю іноземного капіталу було створено 29 акціонерних компаній, що склали 80, 5 % від їхньої загальної кількості в регіоні. 86 % фірм були франко-бельгійського походження, але тут діяли й представники інших країн - Великобританії, Німеччини, Італії, Швейцарії. Акції 15 компаній високо котирувалися на іноземних біржах (Брюссельської, Паризької, Німецької). На їхню частку припадало 68 % від усього вугілля, що добували в Росії у 1914 р.

Виробничі потужності, створені в цій галузі за допомогою іноземних капіталів, ставали частиною економічної структури країни, стимулюючи ріст як самої промисловості, так і споживання й попит виробничої продукції, що призводило до розширення внутрішнього ринку.

Еволюційний розвиток галузі сприяв концентрації виробництва і виникненню спочатку малоефективного об'єднання «Омніум», а потім у 1904 р. синдикату «Продвугілля». Він об'єднав 18 найбільших вугільних підприємств України, з яких 15 знаходилися в регіоні і базувалися на іноземних капіталах. Синдикат відіграв небияку роль у розвитку кам'яновугільної галузі в регіоні.

Важливим чинником, що стимулював приплив іноземних капіталів у цю галузь, був розмір одержуваних прибутків. Проте, необхідно зазначити, що далеко не весь прибуток йшов за кордон. Велика частина його йшла на розширення підприємств і на підвищення ефективності виробництва. Крім цього, з прибутку робилися відрахування в запасні, амортизаційний фонди і на зарплату. Новосгворені підприємства далеко не відразу і не завжди починали давати прибуток. Проте у вугільній галузі, за підрахунками автора, середні дивіденди складали від 6 до 12 %

Результатом створення сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інфраструктури ринку та більш вигідних можливостей застосування іноземного капіталу стало створення в Донецько-Придніпровському регіоні найбільшого в Україні паливного комплексу.

П’ятий розділ «Діяльність іноземних акціонерних товариств у соціальній сфері». У ньому розкриваються питання створення соціальної бази. Для цього з'ясовано місце іноземних підданних у діловій і професійній еліті кам'яновугільних і металургійних підприємств Донецько-Придніпровського регіону, а також кількісний і національний склад робітників. Розкриті також особливості оплати праці робітникам іноземними підприємцями; показана роль іноземного капіталу у створенні і розвитку заводських і рудничних селищ, у створенні іноземними підприємцями шкіл, медичних і культурно-просвітніх установ.

У досліджуваний період іноземні підприємці посідали провідне місце у середовищі буржуазії Донецько-Придніпровського регіону. Вони

відіграли велику роль у промисловому освоєнні краю, за короткий відрізок часу створили в Україні великий промисловий комплекс. Іноземці, опановуючи новий для них життєвий простір, привносили сюди навички передових форм виробництва, сучасну техніку і технологію, новий тип культури. Специфіка гірничого і гірничозаводського виробництва, що могло діяти, розвиватися і давати великі прибутки тільки на основі спільного досвіду підприємців, визначила і строкатий склад іноземної буржуазії регіону: 51, 6% її складали французи, 26,5% -бельгійці, 10 % - німці, 1,6% - австрійці, 1,6% - американці, 1,6% -громадяни Нідерландів.

Соціальна політика іноземних акціонерних товариств була спрямована на забезпечення необхідних умов життя та праці робітників з метою одержання високих дивідендів. Виділялися безкоштовні казарми робітникам, а для сімейних - будиночки, видавалося вугілля. Разом з тим вони не могли не вирішувати і соціальні питання. Номінальна і реальна заробітна плата тут була найбільшою не тільки в Україні, але й в Росії. Вона мала тривалу тенденцію до збільшення. Крім того, робітники одержували премії, різноманітні доплати.

Іноземці стали фундаторами інфраструктури, що виникла навколо фабрик і заводів. Джерела показують, що вони створили в них медичну, навчальну і культосвітню мережу. За їх сприянням з'явилися парки, водойми тощо.

В результаті до 1914 р. у Донецько-Придніпровському регіоні склався унікальний комплекс, у якому в тісному взаємозв'язку існували кілька різноманітних культур, що взаємозбагачували одна одну.

Аналіз статистичних даних і документів свідчить, що становище робітників ла підприємствах з іноземними вкладами було кращим, ніж на інших підприємствах регіону України і Росії в цілому. Проте та обставина, що Україна не мала своєї державності, мало свої витрати. Основною метою іноземних підприємців було одержання максимального прибутку, і їхня соціальна політика була спрямована на вирішення цього завдання. Заробітна плата українських робітників була все ж нижчою за заробітну плату робітників Бельгії, Франції, Великобританії й інших розвинутих країн. Слабка національна буржуазія не могла захистити інтереси. України в конкурентній боротьбі з іноземним капіталом, забезпечити еквівалентну торгівлю з Росією й іншими країнами, надати економіці національних рис, а також. підняти добробут робітників на рівень передових західноєвропейських країн. Досягнення цієї мети можливо було тільки за умови створення національної державності.

У висновках підведені підсумки проведеного дослідження, сформульовані рекомендації.

Автор дисертації здійсненив комплексне дослідження діяльності іноземних капіталів у металургійній та кам'яновугільній промисловостях Донбасу та Придніпров'я. Головні висновки і рекомендації є такими:

- основними складовими політики уряду Росії по залученню і

регулюванню припливу іноземних капіталів були: стабілізація

грошового ринку, протекціонізм, законодавче регулювання;

- іноземні капітали створили в Донбасі та Придніпров'ї базу для вугільно-металургійного комплексу, що діє і в наш час;

- іноземні акціонерні товариства брали активну участь у формуванні соціальної інфраструктури регіону. До 1914 р. робітничі поселення при великих підприємствах перетворилися у великі селища, у які, крім житлових комплексів, входили також лікарні, школи, культурно-просвітні установи. В таких селищах функціонували лікарняні каси, товариства споживачів тощо.

Таким чином, іноземні капітали відіграли провідну роль в утворенні

промислової та соціальної інфраструктури регіону, сприяли будівництву

заводів, рудників і селищ навколо них.

Проведене дослідження дало можливість автору сформулювати такі

рекомендації:

1. Важливою умовою для залучення іноземних капіталів в утворені економічні зони «Донецьк» і «Азов» є налагодження сприятливого інвестиційного клімату, в тому числі й однакових умов для іноземних інвесторів у справі приватизації. Суттєве значення має розвиток інфраструктури ринку: фондових бірж, банків міжнародного рівня, інституту страхування майна і ризику.

2. Необхідна детальна розробка діючого механізму правового середовища, що охоплює не тільки фінансове і цивільне право, але і такі його галузі, як трудове, екологічне, адміністративне і навіть кримінальне.

3. Варто чітко сформулювати в законодавстві державні гарантії у випадку вилучення інвестицій, примусового призупинення або припинення діяльності підприємства, переведення прибутків, зміни законодавства.

4. Основоположним є і вирішення питання про землю. Тільки можливість придбання інвестором необхідної ділянки землі може стати вирішальним фактором для вкладення іноземних інвестицій.

5. Слід продовжити вивчення діяльності історичних особистостей підприємців, бізнесменів того часу. Накопичений ними досвід менеджменту, економічної та ділової активності і розвитку соціальної сфери, з метою виявлення найбільш ефективних форм і методів роботи для використання їх в сучасних умовах.

6. Зміст і висновки дисертації можуть бути використані при написанні узагальнюючих досліджень з історії іноземного капіталу України, створенні навчальних посібників, у лекційних курсах, при розробці спецкурсів, в економічному плануванні розвитку регіону вцілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ АВТОРА

1. Щербинина Е. В. Управленческие и инженерно-технические кадры иностранных акционерных обществ на рубеже XIX - XX веков //Новые страницы в истории Донбасса: Ст. Кн.5 /Голов. Ред. З.Г. Лихолобова. - Донецк, 1997. - С. 20-29 (0,6 друк. арк.).

2. Щербинина Е. В. Политика правительства Российской империи

по регулированию притока иностранных капиталов в угольную и металлургическую промышленность Донецк о-Приднепровского

региона в середине XIX - начале XX веков // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: Регион, 1998. - С. 237-239 (0,4 друк. арк.).

3. Щербинина Е. В. Каменноугольная промышленность Донецко-Првднепровского региона и иностранные инвестиции (в конце XIX начале XX веков) // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк: Регион, 1999. - С.428-432 (0,4 друк. арк.).

4. История родного края. Учебное пособие для 6-9 классов. Донецк: Кардинал, 1998. - 319 с. (1 друк, арк.) [автору належить матеріал присвячений висвітленню іноземних капіталів та персоналіям у Донецькому регіоні].

5. Щербинина Е. В. , Ковалева Ю. В. Формирование предпринимательской элиты Донбасса //Історичне краєзнавство і культура. VIII Всеукраїнська наукова конференція. Ч.ІІ. - Харків: Рідний край, 1997. - С.73-76 (0,3 друк. арк.). '

6. Щербинина Е. В.-Экономическая политика России и инвестиции иностранного капитала в тяжелую промышленность Донбасса в конце XIX - начале XX веков //Донбасс: прошлое, настоящее, будущее. VI региональная научно-практическая конференция. - Донецк, 1995. С. 184-187 (0,3 друк. арк.).

7. Щербинина Е. В. К вопросу об истории создания и акционирования «Новороссийского общества каменноугольного, железоделательного и рельсового производства с ограниченной ответственностью» //Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: історичні науки, політологія. Кн.1. - Донецьк: ДонДУ, 1997.- С. 82-85 (0,3 друк. арк.).

8. Нестерцов В. Д., Щербинина Е. В. Развитие металлургической промышленности и иностранный капитал в Екатеринославской губернии (конец XIX - начало XX веков) // Донбасс: прошлое, настоящее, будущее. I региональная научно-практическая конференция. - Донецк, 1992. - С. 51-52 (0,2 друк. арк.).

9. Щербинина Е. В. Место иностранного капитала в развитии горнодобывающей промышленности Екатеринославской губернии в конце XIX — начале XX вв. Депонированная статья. — УННИТИ. -№2043-Ук 92,25.12.92 г. - 12 с. (0,5 друк. арк.).

17

АНОТАЦІЇ

Щербініна Олена Вшіодимирівна. Іноземні капітали в металургійній та вугільній промисловості Донбасу та Придніпров’я (1861-1914) -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - Історія України - Донецький державний університет, Донецьк, 1999. ,

Дисертація є комплексно-історичним дослідженням діяльності іноземного капіталу в металургійній та вугільній промисловостях Донбасу та Придніпров’я в 1861-1914 рр. Автором вперше здійснена спроба на базі досягнень вітчизняної та зарубіжної історіографії, критичного аналізу раніше опублікованих та нових архівних джерел розглянути створення промислової та соціальної інфраструктури регіону в досліджуваний період. У дисертації проаналізовані заходи урядової політики щодо залучення та регулювання притоку іноземного капіталу в Донецько-Придніпровський регіон, з’ясована роль іноземних капіталів у становленні металургійної та вугільної промисловостей, показані основні напрямки діяльності іноземних акціонерних товариств у соціальній сфері. Основні положення та результати праці викладені у вигляді 9 публікацій: в розділах посібника, 3 статтях, матеріалах 4 конференцій та 1 депонованій статті і можуть бути використані при написанні узагальнюючих робіт з історії іноземного капіталу в Україні, а також у лекційних курсах, при створенні навчальних посібників тощо.

Ключові слова: іноземний капітал, промисловість, інвестиція, протекціонізм, промислова та соціальна інфраструктура, монополія.

Щербинина Е. В. Иностранные капиталы в металлургической и угольной промышленности Донбасса и Приднепровья (1861-1914) -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины - Донецкий государственный университет, Донецк, 1999.

Диссертация является комплексно-историческим исследованием деятельности иностранного капитала в металлургической и угольной промышленности Донбасса и Приднепровья в 1861-1914 гг. Автором впервые предпринята попытка на базе достижений отечественной и зарубежной историографии, критического анализа ранее опубликованных и архивных источников рассмотреть создание промышленной и социальной инфраструктуры региона в исследуемый период.

В работе анализируется целенаправленная политика российского правительства, способствовавшая достижению положительных результатов в привлечении иностранного капитала в базовые отрасли промышленности: металлургическую и угольную. Выяснены основные

направления этой политики. Это совершенствование акционерного законодательства и государственный протекционизм.

Определена' специфика деятельности иностранных капиталов в исследуемых отраслях промышленности. В!явлено, что англичане являлись пионерами промышленного предпринимательства в Донбассе и Приднепровье. Они внесли заметный вклад на стартовом этапе индустриализации региона. Важнейшей особенностью французского предпринимательства была ведущая роль банков. Бельгийские капиталы в исследуемой местности имели много общего с французскими капиталами. Они вплоть до начала первой мировой войны для своей деятельности в России предпочитали использовать компании, учрежденные в Бельгии, в то время как инвесторы из других стран в основном отдавали предпочтение российским компаниям. Свой опыт, во многом отличавшийся от того, который был накоплен в странах Западной Европы, внесли в регион и американские капиталы. Важнейшей особенностью являлось и то, что акции металлургических и каменноугольных акционерных обществ с конца XIX в. размещались, как правило, одновременно в нескольких странах поэтому их капитал приобретал многонациональный характер. Подсчитано, что по объему и географии вложения в отрасли промышленности ведущую роль играл франкобельгийский капитал.

Отмечается первостепенная роль иностранных инвестиций в формировании исследуемых отраслей промышленности. Стремясь к получению более высоких прибылей, чем у себя на родине, иностранные предприниматели несли с собой не только капиталы, но и складывавшиеся веками в более развитых странах навыки капиталистической организации промышленности, наработанные там технические идеи. Представляя в своем большинстве определенные промышленные или финансовые группы, они способствовали установлению связей отечественной экономики с мировым рынком. Выяснено, что эти связи способствовали активизации создания монопольных объединений - синдикатов “Продамета” и “Продугля”.

Определена роль иностранных компаний в основании городской и поселковой инфраструктуры. К концу XIX в. рабочие колонии при крупных предприятиях превратились в большие поселки. К 1914 г. жильем от предприятий было обеспеченно 86 % горняков и 20 % металлургов. Составной частью инфраструктуры были больницы, школы и культурно-просветительные учреждения. К 1900 г. на 10 металлургических заводах с иностранным капиталами уже сложилась система бесплатной медицинской помощи, состоящая из больниц, аптек, приемных покоев.

В целом в диссертации отмечается, что развитие иностранного акционирования было вызвано общими закономерностями развития промышленности Украины и России. Оно сыграло важную роль в

превращении исследуемого региона из второстепенного в один из основных промышленных регионов страны, который является таким и в настоящее время.

Методологическую основу диссертационного исследования составляет система научных принципов и методов познания. В работе используются цивилизационный и формационный подходы. Автор исследования также учитывал требования принципа историзма, научной объективности, учета национальных особенностей. Важную роль в исследовании играют сравнительно-исторический и статистический методы.

Основные положения и результаты работы изложены в виде 9 публикаций и могут быть использованы при написании обобщающих работ по истории Украины, а также в лекционных курсах, при создании учебных пособий и т. д..

Ключевые слова: иностранный капитал, промышленность,

инвестиция, протекционизм, промышленная и социальная инфраструктура, монополия.

Scherbinina Е. V. Foreign capital in metallurgical and coal industries of the Donbass and Pridneprovye (1861-1914). - Manuscript.

Thesis for a Master’s degree in history on specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - Donetsk State University, Donetsk, 1999.

The thesis is a combined historic research of the foreign capital activity in metallurgical and coal industries of the Donbass and Pridneprovye in 18611914. For the fist time the author has made an attempt to examine creation of industrial and social infrastructure of the region during the period of being researched on the base of the achievements of domestic and foreign historiography and critical analysis of the sources published before and new archive sources. The trends of the state policy on drawing and regulation of the foreign capital inflow into Donbass and Pridneprovye regions have been analyzed. The role of the foreign capital in the formation of metallurgical and coal industries has been cleared. The main trends of foreign stock companies activity in the social sphere have been shown. The main principles and the result of the research have been described in 9 published works and they can be used for writing of the generalized works on the history of the Ukraine course of lectures and training manuals as well and etc.

Key words are foreign capital, industry, investments, protectionism, industrial and social infrastructure, monopoly.