автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Интеллигенция советской Украины 1920-х - 30-х годов: социально-исторический анализ

Полный текст автореферата диссертации по теме "Интеллигенция советской Украины 1920-х - 30-х годов: социально-исторический анализ"

РГЗ од

5 / !!ЮЛ 1333

ШСТИТУТ 1СТСР11 УБРА.1НИ АН УКРА1НИ

На правах рукопису

Касьянов Георг1й Володимирович

1НТЩГЕНЦ1Я РАдаСЬКО! УКРА1НИ 1920-х - 30-х РОИВ: С0Ц1АЛШО-1СТОРИЧНИЙ АНАЛЗ

07; 00;'02 - 1стор1Я УкраУни

Автореферат дисергацН на здобутгя наукового ступеня доктора }сторичн.^х наук 4

Шв - 1993

Робота виконана в iHCTuryrt icTopiY УкраУни АН Укра2ни

0ф!ц1йн1 опояенти: доктор ф!лософоьких наук, професор Оноприенко В Л i

доктор icTopHTOHX наук, професор Санцзвич A.B.

доктор {сторичнюс наук, професор Сирцова С .М.Пров! дна уотанова - Запор!зький державний ун!вероитет.

Зашст в!дбудеться IS93 р.' «Г -//год, на

засхданШ Спед1ал:13овано1 вчено? ради Д 016.31.01 по захисту диоер-тагцц в 1нститут1 iCTopi'i Укра!ни АН Украаш за адресою: 252001, м.Кихв, вул. М.Грушевсышго 4.

3 дясертацхею мота ознайоштяоь у б1бл!о?евд 1нституту iCTopii Украхни АН Укра?ки.

Автореферат розЮлапий «tS^ 1993 р.-

V '

Вченай секретер ' Спшйайзовано! вчено! ради ' ' Шнчук Ю.А.'

ЗАГАЛШ1 ПОЖШШ

Актуальн1сгь теми. 1стор!я розвитку людства доста, переконливо св!дчить, що 1нтел1генц!I об"скгивно наяежить велотезна роль у вс!х без винятку сферах яитгя сусп!льства. П стая, соц!альний статус та %ункц1ональн1 можливост! багато в чому визначають про-грес усього народу. Особливо наочно де проявляемся п!д час гло-бальних 1ст,оричних зруиень, одне з яких ми зараз переживаемо.

Спроба раТюрмац!'( радячського сусп1льстиа, започаткована зсере-дин! 1980-х рок!в,нес",ц1вано для реформатор! в перейлла на ненон-трольований ними шлях 1 приз вела до дез!нтеграц1'1 ун!тарного Радя-нського Совзу,' у творения в межах колшн!х союзних республ!к нових . сузеренних дериав, в тому числ! Украши. В процесах демократизации поширення гласност!, зростаняя нац!онально1 самосв{домоет! народу, згодом - в процесах досягненяя саыост!йносг! Украгни 1 розпочато'1 розбудови П державност! виюгочна м!с1я 1нтел!генц!I незаперечна. 1нтел1генц!я стала духовним Ферментом вс(х визяачних !сторичних под!й остаян!х рок!в, вона заклала !нтелентуальний 1 духовяий фундамент в справу досягнення :19залежност1 Украши 1 зараз с одним з найд1йов!ших учасник!в складного процесу в!дбудови украТнськох дер-жави, !н(ц!атором в!дновлення духовно! спор!дненост! з! св!товою цив!л1зац1ею.

Поява !нтел!генцП' на арен! активного сусп!льыо-пол!тичного жит-тя, II д$яльна участь;в ¡сторичниз: зрушеннях продемонстрували II творчий потенц1ал, пёретворшч! сили, в1дродаення сгтоконв!чних ду-ховних засад П д1яльност1. Перех1дна епоха виявила незаперечний факт 1снування в Украш! !нтел!ге. цИ в класичному значенн! цього поняття. Та оетанн! часи висв1тлюти й невисокий р!вень зага-

льноУ. 1 полИичног культури значно1 частини .1нгел1генц1'1, 1? нев-м!ння ор!онтуватися в складн!й атмосфер! соц(ально'1 напруженост!, схильн!сть до екстрем!зму з одного боку 1 пол!тичного кон*орм!зму з !шого, громадську пасивн!сть ! безв!доов!дальн1сть, гграгнення до безпл)дних дискуо!Й I словесних батал!й. Г1рким св1дченням серй-озно'1 де!нтелектуал1зацГ/ ! дегуман!зац11 значки частини !нтел!-генцП став *орум 1нтел!генц!1 Украши восени 1991 р.

Неоднозначне ставлення до 1нтел1генц1'1 в сусп!льств1. На одному полис! - несгриша аполог1я штел!генц!'1, П можливостей, соц!аль-но-психолог 1чикх якостей, егтроба в!дновлеш}Я гасла "1нтел!гекц!я -с!ль земл!". На !ншому - соцхальний негатив!зм щодо 1нтел1генцН,

спроба протисл'авлення ifi 1ших соц!альних верств, стара звичка ставитися до неi як до соц!аяьного "пропарку". В ц!лому ж ставлен-ня до 1ител1генц1'1 богато в чоыу зал ежить в!д того, яке м!сце выводиться 1й в соц1альк!й табед! про ранги, яке П соц!альне становище. Воно зараз задалеке в!д загальносприйнятого р!вня цив1л1зо-ваност!. Матер!ально-побутовий стан б1лыпост1 лредотавник!в !нте-л1генцН залишаеться непривабливш. Державн! витрати на розвиток культури, науки, осв1ти i охорони здоров"я вгфай незначн!. Виникае загроза утворення лшпен-Чнтел5 генцi i, яка схильна до продукування 1 вт!лення в життя ексгрем! стських пол1тичних 1дей. Рейт!нг 1нгел1-генцН, покк що б1льш-мени висохий у сЛер! 1дейно-пол!тичн!Й, катастрофично знижуеться в oiept соц!альн!й;'

Bei 'перел!чен1 достоинства i недолгий сучасног !нтел{генцГ1, 17 соц1альнйй i соц!ально-пол1тичний статус - це результат не т1льки останн!х poKiB, а Й усього попереднього П розвитку, розпочатого у 1920-r! - 30-rl роки. Сучасна !нтел!генц!я с спадкоемицею покол!нь "hoboi, роб!тничо-селянсько'1 1нтел1генц{i", якг створювалися в той пер1од. Кор1ння б1льшост! соц!альних 1 соц!ально-психолог> чних властивоотей 1 рис сучасно! !нтел!ренцП, i'i становища в сусп!льс-тв{, елгд шукати саме в тих часах;'

Тод! х, у 1920-т! - 30-ri роки,, була эакладена t концептуальна, основа вивчення icTopli 1нтел1генц1'1 у в!дпов1дност! до яко? остан-кя вмонтовувалась у соц!олог!чну схему "робхтничий клас - селянство" як "проиарок", неповшц}нний соц!альний партнер. В результат! 1сто-р!я, соц1олог1я, IcTopiocofilH 1нгел!генц1'1 занедбан!. Злам в ц!й галуз! нам!тився т!льки останн!ми роками; •

Здасться., виценавёдеш м!ркування достагньо обгрунтовувть акту-альн!сть дано!' теми. Для того, щоб з"ясувати соц1альну роль i М1сце' 1нтел'генц1Х в су^асноыу сусл!льств!, треба досконало проанал!зува-ти той соц!ально-1сторичний .грунт, на якому вона сАормувалася. Це допомохе 1 при визначенн! основ державно? соц!альшн' пол ¡тики щодо !нтел1генц!х намайбутне, бо розбудова цивШзовано'! европе.'.сько! держави неможлива без створення bmcokohkichoi штеяхгещП.

Предметом досл!дження е штел!генц1я радянсько! Украгни 1920-х-30-х poKiB. В цей период cntBiснували два покол!ння П1тел!генцП: так звана стара 1нтел!генц1Я, кадри якоУ сЛормувалися в дорадянсь-кий nepiofl, i нова штел}генц1я, яка Аордувалася протягом саме 1920-х - 30-х рон!в, Головну увагу првд1лено соцiально-i сторичним аспектам процесу Формування першого покол!ния ново'! 1нтел(генцй' 1 аскм!ляцП в'ньому П попереднтпв. В цьому аспект! ¡нтел!генц1я визчаеться б дисертацП як специгНчна соц i алы ¡о - культурна група,

яка мае cboi соцгальн!, соц!ально-пол1тичн1, психолог1чн1, соц1о-культурн!, етичн! та iraii особливосг}. Це своер!дне соцгокультур-не явище, 3i своши особливостями розвитку t iункцiонування, яке акумулюе в co6i 1сторично-культурний доевгд, мораль, соц}ально-пси-хологччш риси народу, продуктом розвитку якого е 1нт.ел1генц1я.

. Хронолог¡чн} рамки дисертацП визначататься тим, що оаме в I920-Ti - 30-Ti роки була створена нова, як!счо вгда^кна в1д попе-редн!х покол1нь штел1генц1я. Змшилиея соц!альш дяерела Н iT>op-мування, вона ргзко зросла к1яьн1оно, знизився Ii культурний-та 1н-телекгуальний потенц!ал. У 1920-т1 - 30-т1 роки зницувалась отара 1нтел1генц1Я та пгеенсивно йормувалася нова не тгльки за свогм со-Ц1альним походаенням, а й за системою св!тоглядових ц!нност.ей, що саме для пиел^генцП мае гхершорядне значения. В цей nepiofl оТюр-мувалась 1птел1генц1я, яка склала штелектуальну основу сталшсь-кого режиму i одночасно та, серед яко!' згодом виникла опозиц!я цьо-му режимов!. Тодг ж в орган!чноиу, поступовому, еволюц!йному розвитку 1нтел1генцН трапився розрив,, був перерваний зв"язок мЫ Vi поколениями, зв"язок, необх!дний для и нормального розвитку. Цей пергод лог!чно окреслюеться гакож к!нцем громадянсько'! вхйни в Ук-pai'Hi i початком Друго! CB.iT030i Biiüra; .

' Bei дат наводиться в дисертацП' в межах УкраУни до I вересня 193Э р; - без зах1дноукра'1"нських земель.

Мета доелгдкення. Метою досл1дження е комплексний узагальнюючий анал13 зм1н в социальному обличч! 1нтел1генцП радянсько'х Украг'ни протягом 1920-х - 30-х pÖKi в, всеб!чне вивчення t систематизац!я вторичного досв!ду соц{ально'г" пол!тики держаэи щодо 1нтел1генц11, виявлення головних тенденцхй роэв..гку ц1е1 со^ально! групи в заз-начений перIод.

Для досягнення ц!е х мети в дисертацН ставляться так1 завдання;

- на основ! 1стор1огра-*ачного анал!зу дати оц1нку р!вня розроб-леност! проблеш у радянськгй i закордонн!й icTopiorpa-Ш', виявити перспективи подальшого вивчення Ц1е1 проблему

- дати характеристику арх^вних i опубл!кованих джерел, на ochobi котрих можливе поглиблення вивчення ц1ег проблематики;

- показати загальш законои1рност1, t подсумки розвитку 1нтел1-генцП' як специ^чко! соц!ально1 грули в дорадянський nepiofl для пор}вняння з i'i розвитком в наступи! роки;

- виявити i проанал!зувати концептуальнг основи соц}ально'1' пол1-тики радянськоТ держави щодо £нтел1генц!'1, -охарактеризувати р!вень

вт!лення в життя цих насганов парт!йно-державними структурами;

- простежити головн! напрями 1 показати соц!альн! джерела проце-су творения яово'1 штел!гещ11, виявити соц!алъно-пол1тичну причин-н!сть цього процесу, оц!нити його насл1дки;

- дати статистичн! характеристики зм!н в социальному, про6ес1й-ному, нацгональноыу, демограЫчному склад! !нтел!генцИ' у 1920 -30-Т1 роки, проанал!зувати эшни в мльшснопу склад! !нтел!ген-

- проанал!зувати соц^ально-конструктивну роль держави в справ1 творения ново!" 1нгел1генц1I ! одночасно - виявити деструктивы! на-прямки д!яльност! держави на цьому тл!;

- виявити спеца*>!ку. розвитку !нтел!генцН як соц!ально'1 груп.и в Украшг, показати в1дагкнхсть цього процесу в1д под!бних явщ в ц!лому 'по СРСР;

- показати взаеыозалеи1сть зм!а в политичному режим! краши з! зм!ною соц!альних Функц!й !нтел!генц!'1 в сусп!льств!;

- дати загальн! характеристики соц!ально-психолог1чного обличил 1нтел1генц11 на початок 1 кгнець зазначеного пер!оду;

- на основ! матер!ал!в дисертацП виробити загальнI науков! ре-комендацГх щодо розбудови стосунк1в держави та !нтел!генц!'1 в су-часний пер ¡од, розробки основ соц!ально'1 пол!тики держави щодо 1н--тел!генц!У. ...

Новизна .дисертац!!' .полягае в тому, що в н!й вперше робиться спроба на основ! широкого кола опубл!кованих ! архгвних джерел дати з нових позиц1й науковий соц!ально-1сторичний анал!з розвитку ! йункц!онування 1нтвЛ1генц!У радянсько! Укра'ши в перIод 1920-х -30-х роив. Новим е концептуальний п!дх1д до проблеми. В дослгд-женш нема аполог!'! парг( йно-деряавко I пол ¿тики щодо !ител!геиц1?, разом тим, оск1^ьки ця пол1тика мала колосальний валив на розви-ток ц!е'1 соц!ально'1 верстви,- И аная!зов1 прид1лена чимала увага. На противагу попереднхм дослгдкенняы. под!бного роду цей анализ базуеться не на 1деолог(чних постулатах, а на суто наукових засадах. В дисертацП втдганута соц1олог1чна схема "робхтничяй клас -селянство - !нтел!генц1я", в якШ ¡нгелхгенцП вхдводилася роль неповноц!иного, веденого сощального партнеру. 1нтел1генц1я роз-глядаеться як специ^ачний соф окультурний Феномен, успадкозаний ново» владою В1д попореднього етапу розвитку сусшльства. В дисертацИ вперше показаний процес деЛеномешзацП штел1генц!1, пере-творення б1льшо1 II частини на узвичасний шар "прац!вник!в розумо-

boï ripant", зниясення ïï i нтелекгуального, загальнокультурного 1 мо-рально-етичного рзвня.

Новто у пропонованому досл!дженн! е гакож те, що в ньому не об-минаються tï проблема, як! !нтенсивно, але без в1дпов!дно1" документально'! бази розроблялися зах!дними !сториками i замовчувалися або спотворено {нтерпретувалися историчною наукою в Украш!. Це, зокре-ма, так! питания, як penpeciï проти 1нтел1генц!ï 1920-х - 30-х ро-kîb, створення атмосЛери соцгального негатив!зму в cycnimcTBi по в}дношенню до 1нтел1генцП, негласн1 заходи партП 1 держави, спря-мован1 на пол1тичну нейтрал!зац!ю штел!генц!'1 1 регулговання ïï со-цгального "¡кладу тощ о;

Ehepme в дисертацП' на ochobI nepetrcci в 1926 i 1939 pp. t неопу-бд1 кован их досх архгвнйх джерел простелуються з:.пни в процессному, социальному, нацшнальному i' демограф!чному склад! 1нтел(генц!'1, ïï територгальнону розподШ, даються узагальнкюч} статистичн! даш по цих параметрах.

Дисертац1я вводить у науковий об!г значну ¡йльгЛстъ apxiBHHx документ!в, яй1 ранше були закритши для науконц!в-iсторик!в, або не використовувались ними з 1деолог!чних мотив!в. Kpiw того, впер-ше проведено узагальнюючий i с тор i orp.afi i чний анал!з праць з ах ¡дно! /англомовно"! t укра'1номовно'1'/ Исторично! науки з данох проблематики. Даеться також широкий огляд малов1доыих арх1вних джерел з теми дисертацп.

Методолог1чн! основи досд}ддення .3 точки зору методолог!ï ди-сергац1я побудована на принципах Чсторизму, науково'1 об"сктивност!, методолог1чного плюрализму; В дисертацi ï вле вн i й частин! викорис-тан! елементи науково'1 марксистсько'1 методолог!ï, зокрема при анализ! соц!ально-економ1чних аспект!в проблема застосовуеться принцип соц!ального дагерм!нхэму. При обменному використанк! /як нау-кового !нструментар!ю/ класового п!дходу в дисертацП' в!дсутня його абсолютизац!я. При розгляд! статистичн их сюяет1в i питань пол!тико-!деолог1чних стосунк1в держави та (нтелхгенц!ï застосовуються гсрин-ципи об"сктив!зму, структурного анад!зу;

Наукова апробац1я головних положень дисертад!ï. Результат« доо-л!даення, ochobhî положения ! висновки викладалися автором на сус-пмьно-пол ¿тичних читаннях "1стор!я клас!в i соц!альних верств Ук-paï'HCbKoï PCP" /Khïb, травень 1986 р./, мгжреспубл!канськ1й науко-во-практичшй когйеранцН, присвячен1й 90-р1ччю академ1 ка А ;М .Пан- ' кратово'1 /Донецьк, травень 1988 р;/, 17 сусп1льно-полгтичних читан-

нях "Молодь 1 с-ктуальн! проблеми 1сторично; науки" /Черн!вц!, ли-пень 1989 р.-/, У сусн!льно-пол!тичнгос читаннях "Молодь I актуальна проблеми 1сгоричноУ науки" /КиУв, гравень 1990 р;У, проходили алробад!ю у в1ддШ 1стор!У куль тури украУнського народу 1нституту !стор!У\ УкраУни АН УкраУни. Матер!али дисертацП також апробован! на сем!нарах в Альбертському ун!верситет! /Эдмонтон, Канада/ та ун1верситег1 Йорк /Торонто, Канада/.

Основш положения дисертац! У висв!тлен! у трьох моногра'Ыях 1 серй' наукових пу<Шкгц!й 1 пов{домлень. Заталький обсяг публ!ка-Ц1й - 36 др; арк. ..

Практична значения дисертац!'! полягас в тому, що УУ основн! положения 1 висновки, а також публ1нац1'1 матер! ал ¡в з не? можуть бути викоркстан! при гпдготоец! спец!альних ! узагальншчих праць з 1стор!У уйраУнськоУ культури, при шдготовц! нормативних ! спец!а-льних курс!в з 1стор!У УкраУни для студент!в вуз!в, а також для лекц!йноУ роботи серед ширщого загалу.

Можливе використання матвр1ал!в дисертацП деряавними ! громад-сьиаш, органа!,ш I орган! зац!ями при Лормуванн! эагальних засад социально! пол1тики щодо !нте.т1генц1'1 на сучасному етал!;

Структура дисертац!У визначасться зи!стом проблеми, поставлено» метоп I завданнями досл!дгення. Дисертац!я складаеться э вступу, чотирьох розд!л!в, висновк!в, описка використаноУ л1тератури ! дке-рёл.

На захист виносяться так! основн! положения дисертац!У:

1. Анал!з доробку радянськоУ 1 закордонноУ хсторх ограбь! У з да-нох теми св!дчить про необх!дн!сть, з одного боку, узагальншчого ¡сторичного досл!дження' роз витку !нтел!генц!У радянськоУ УкраУни

у мгжвоенний пер1од, з другого - виведення на новий як!сний р1вень цШ проблеми. Соц?алъно-!сторичний анал!з 1нтелггенцп то баэу-ватися виюгочно на науков!й методолог!У, а також на основ! загально-людських щнностей I пр1оритет1в.

2. 1нтел1генц1я як социально-!сторичний Феномен оЛормувалася остаточно у друг1й половин! XIX - на початку XX ст. За своУм сод!-альним складом, системою морально-пол!тичних ценностей, св!тогля-дом, нарешт! про^ес1йного структурою вона не в1дпов!дала вшогам та штересам держави "диктатури пролетар!ату", а точн!ше, бмьшовиць-коУ парт!У, яка стала орган!зац!йно-структурним Остяком ц!е'У держави.

3. Портика партгУ ! держави щодо !нтел!генц!У базувалася на абсолютизовзноиу клаеовому л!дход!. Найзагальн!ш! основи ц^ег по-

л1тики були в теоретично-идейному план! вироблен! В.1.Лен1ним в чаои громадянсько! вгйни 1 "военного коиунгзму". Г/ тактичною метой було залучення старо?, дореволюц!йно'* гнтелггенцП до процес!в побудови комун1стично'1 держави, сусп!льства нового типу; стратег!-чною - створення ново!' за соц!альнлми дкерелами, характером прац! 1 системою св!тоглядових ц!нностей !нтел!генц!'1, яка б обслугову-вала !нтереси ц!е'1 держави.

4. Ц1 суто суб"ективн1 моменти зб!галися з певними об"ективними тенденциями. Укра'ша в пер!од 1920-х - 30-х рок! в переживала' прочее суц1лкго1 модерн!' /це була св!това тенденц!я/, транс*ор-мац! I в !нший гит сусп!лъства, котрий потребував !того типу !нте-лтгенцН, Стара 1нтелхгенц£я, яка була породясенням нал!в^еодально-го аграрного сусп!льства, так чи !накпе повинна була п!ти в. небут-тя, П м!сце мала заступити нова;- Цей процес, котрий природньо мав би в1дбуватися еволюц!Яно-поступово, зд!йснгавався катастро*!чно-насильницьким, революциями шляхом, з в1дпов!дними соц1альними I морально-пол! тичними виграташ.

5;- 3 огляду на це в соц1хчън\& гтол1ткц! парт!! ! держави можна вид!лити на той час два головних елементи: конструктивный ! дест-руктивний. Эд!ст першого визначався необх!дн1сгю збереження кадр!в старо! !нтел!генцГ1 /на певний час/ 1 створення ново!'. Зм!ет другого - прагненням готал1тарно1 держави до л1кв!дац1? будь-якого ша-кодумства, опозиц!!, бажанням прискорити "в!дмирання клас!в"; В , обох випадках шгэл!генц1я поставала об"екгом жорстко детерм!нова-но? тдеолог^чниш настановами 1 пол!тичноюкон"юнктуро!э социально? пол!тики. . - '

6. В пер!од 1920-х рок!в, який приблизно зб^гаеться э пер!одом' непу, р!зких зм!н в соц!альному портрет! !нтел!генц!У не спостер!-галося. социальна, пройес!йна,', демограЛ!чна структура, нац!она-льний склад в ц!лому в!дпов!дали дореволюц!Йним показникам. Соц!шгь-ний розвиток 1нтел!генц!!' мав переважно вволиц1йний характер. Одно-, часно протягом ус!х 1920-х рок!в створювалися орган!зац!йно-технIч-н!, соц!ально-пол!тичн! ! культурн! передумови для швидких зм!н у склад! ¡нтел^генцН, в П соц!альному обличч!, . .

7, На рубеж! 1920-х - 30-х рок! в, коли почалася прискорена мо-дерн1зац1я сусл!льсгва ! процес йормування тоталитарно: держави вв!йпгов у вир!иалБну ^азу, з"явилася нагальна потреба у ярискорен-н! йюрмування ново? !нтел!генц!?. Зм!ни в Соц!альноМу обличч! !н- ' тел!генц!'1 д!йсно набули раволюц!Иного, катастроф 1чного характеру.

toiCHO зм1нилися сэц!вльш даерела Н йормування, р!зко збгльшилась П «¡лыасть, зм!нилася провес 1йна структура, соцiалъно-психолог14-не обличчя. Тактично в!дбулася зм!на 1Сторичних тгапв штел^енци.

8. За певними я к: ¡сними показниками /проЛес!йний, загальнокуль-турний р:вень тощо/ нова 1нтел!генц!я значно поступалася старей. И сеггогляд, обмелений о%1цШюю хдеолог1ею i "класовим шдходом" був значно вужчий, юна мала !нший тип морал!, соц!алько! повед!н-ки. В позитивному сенс! цона В1др1знялася в!д старо! б!лып високим типом социально! моб!льност!, eHepriioricTio, прагненням до швидких 3MiH. Позитивне значения нали neBHi змши структурного характеру. Йдеться перш за все про !нтенсивний .розвиток деяких провесгйних загошв 1нтел1генц11 /науково-техн^чно!' наприклад/» фем!шзац!ю ! омолоиёння днгел^енгнох прац! тощо. Разом з тим сл'д мати на ува-3i, що процеси^ормування ново!" 1нтел1генц! i в I930-Ti роки т!льки за Формою мали !нтенсивний характер, за зм!стом вони були екстен-

СИВНИШ1«

9. Нова !нтел1генц!я, процес йормування яко'{ в головних рисах закшчився наприк!нц! 1930-х рок!в, була продуктом ц!леспрямовано! соц!ально! пол!тики. Вона в ц!лому перетворилась на слухняну вико-навицо настанов режиму ! позбавилась oflHiei з головних Функцгй !н-тел1генц1i - бути сусп!льним йёрментом, критично мислячою верствою, яка не дав сусп!льству занонсервуватися на певному piBHi розвитку. "Ут1М на певному етап!. самов!дтворення вона в!дродила ц! сво'! якос-ri, як! власно ! роблять П 1нтел!генц!ею.

Bet положения i висновки, наведен! в дасертацП, не можуть бути остаточною i стиного. Вони базуються на сучасному р!вн! знань ! ос-мислення проблем icTopil 1920-х - 30-х рок!в. Щ проблеми, зокрема соц!ально-!сторичний анал!з розвитку !нтел!генц!'! потребують пода- ' льшого поглиблено1го i досконалого вивчення;-

П. КОРОТКИЙ ЗИ1СТ ДИСЕРТАЩ*

У передиовх визначен! цШ ! завдання д0сл1дження, обгрунтована його актуалшхеть ! наукова новизна, визначен! голозн! положения, як1 виносяться на захист, охарактеризован! методолопчн! основи роботи.

Пердгий розд1л "IcTopiorparfiiH i огляд джерел" починаеться з ана-л!зу доробку украГнсько"! радансько! icTopiorpafif i в галуз! icropii ¡нтел1генц1I радянсько! УкраГни 1920-х - 30-х рок!в, В роки радян-

сько1 влади вторична наука в ц!лому була пхдкорена inrepecaM роз-витку 1ншо'{, теж в!дносно самост!йноУ ^орми сусп!льноУ св1домост! -1деолог!У, до того ж, ofiiцiйно-державноУ !деолог!У. Бона обслугову-вала тнтереси t полгтико-! деолотчнт потреби правлячоУ парт! i', точ-Hime, i"f верх!вки. В такому стан! исторична наука про {сну вала Тактично до кпгця 1980-х poKtB.

Т!льки останшми роками украУнська !сторична наука певнога Miporo визволилася з п!д 1деолог!чиоро диктату naprii, хоча ! залиш-еться занадто !деолог!зованою. Зараз вона продовжуе вгдбивати впливи резнях пол1тичних сил- "тд прокомун!стичких до нац1онал-демократичних i нацгонеиисттн'пс. Одиочасяо украУнська ¡сторична наука !нтенсивно виконуе Ц1лу низку соц1альних замовлень /достатньо згадати так зва-Hi "6Ш плями", чи ор1ентзц!ю на суто нац!ональнг сюжети/. Попере-ду - в!дновлення суто наукових *ункц!й ¡стор!ограбьti, вироблення методолог!чних засад, л!кв!дац1я 1зольованост! в1д cb!toboi 1стори-чноУ науки тощо.

Ц1 вступи! зауваги, - пхдкреслоегься в дисертацН, - треба вра-ховувати, оц1нюючи доробок украУнськоУ радянськоУ icTopiorpaW в гэлуз! вивчення проблем шт ;л;го1щ1У. Еарто також згадати еи'олюцхп загальних п1дход!в до вивчення !нтел!генц!г. У 1920-т! роки досл!д-ники дивилися на 1нтел1генц1га як на сощальний прошарок, який не Biflirpas самостийно'! рол! в сусп!льних t пол!тичних процесах. У 1930-Ti роки цей niдх!д набув рис соц!ального астЛляторства, коли деяк! про^ес!йн! загони !нтел!генц!У розглядалися як частина роб!т- ■ ничого класу /!нженерно-техн!чна !нтел!генц!я наприклад/. У 1936 р;' в КэнституцН СРСР був деюгарований гЬакт створення новоУ, роб1тни-чо-селянськоУ штелггенцГУ. Тод! : Й.В.Сталш висунув 1дею про "стирания граней", в!дшнностей mik класами, Ухне зближення i злиття в 1отор>топй перспектив!. Це стало "кер1вництвом до д!У" для ycix ра-дянських ¡стори«1в i гЬакттно з цього часу i до шнця 1980-х рок!в соц1альна icTopiff 1нтел!генц1У вивчалась саме в такому контекст!.

Початковим етапом вивчення fcTopi'i штелхгенцП' стали 1920-Ti -30-Ti роки. Робота цього nepiofly мали головним чином, злободенно-пол^тичний, або соцiолог¡чний характер. Писалися вони або парт!йно-державними д!ячами, або на виконання соц!альних замовлень "верх1в".^

В Укра'1'Hi протягом 1920-х poKi в питания розвитку штелггенц! г розглядалися в литератур! головним чином в аспект! регЬорми системи П1дготовки кадр!в ¡нтелхгенц!i, зм!ни соцхальних джерел УУ Формуван-

* Интеллигенция и Советская власть. -М., 1919; Луначарский A.B. Интеллигенция в ее прошлом, настоящем и будущем. -М., 1924 та iH.

- ю

ня. Серед под!Слих драць сл!д вид!яити статт1 1 брошури.Я,П;Ряппо, котрий очолював тод! Головне уггравл1ння пройесМно? осв!ти. Вони ц!кав!. як поглядада самого автора на 1нтел!генц!ю, так ! добре сис-тематизоваюы статистичним матер!алом.* В концептуальному планх тор-кався проблем розвитку ¡нтэл^генцП народний кем! сар осв1ти початку 1920-х рок!в Г.Ф .Гринько.** Великий масив статистичних даних про !н-тел!генц1Ю 1 студентство 1920-х рок!в м!стить досить об"ективна робота Я.Зв1гальського ! ВЛзанова.^

На рубеж! 1920-х - 30-х^рок!в к!льк!сть л!тератури, яка гак чи 1накше стосувалась ¡нтел!генцП, р!зко зросла. Це було обумовлено двсма головними обставинами: з одного боку, 1нтел1генц!я, в першу чергу, стара, стала об"ектом "класово? боротьби", по-друге, партШ-но-державними структурами був взятий курс на гборсовану шдготовку кадр!в нойо! !нтел1генц1'1. В!дпов1дну . спрямовашсть мала ! л!тера-тура цього часу: це були або брошури про Иш!дництво", "контрреволю-ц!йн!сть" чи "нац!онал1змп старо'! ттел!генцП'^, або досл!дження, спрямованг на обгрунтування "великого стрибка" в справ! шдгоговки ново! {нтелхгенцП,*^ Незважаючи на пол1тико-1деолог1чну обумовле-нгеть осгакн!х праць, вони 'и!стили досить цхкав! узагальншч! дан! про соц!альний I про^ес^йний склад 1Нтел1генцП ! ще мали елементи наукового анал!зу. • 3 середини 1930-х рок: в з л1тератури, яка сгосувалася проблем

* Ряппо Я. Реформа высшей школы на Украине в годы революции /19201924/: Сб. ст. и докл; -X., 1925; його ж. Радянське студентство /Характеристика вуз1в Украхни/. -X., 1928 та !н. 2

Гринько Г, Очередные задачи советского строительства в области просвещения. -X., 1920 та хн,

" Зв1га ьський Я., Iванов В. Провес1йна осв!та на УнраШ. -Х.,1927.

^ Див,: Крумин Г. Шахтинский процесс. -М.-Л;, 1928; Экономическая контрреволюция в Донбассе: Итоги "шахтинского дела". -М., 1928; Бройде С. Вредительство, шпионаж и белый террор. -М., 1930; Любчен-ко П. НЬгяхи ! банкрутсгво укра'г'нськог контррвволгоцй'. -X., 1930; Ахматов Л. Укра!невка контрреволюц!я на культурному ! л!тературно-му (Ьронт!. -X., 1930 та !н.

с

Тун Я» Надри народного господарства. -X., 1930; Бейлин А. Кадры специалистов СССР. Их Нормирование и рост. -М., 1935; Ренке В.П. Кадры инженерно-технического персонала каменно-утольной промышленности Донецкого бассейна. -X., 1930 та !н.

розвитку 1нтел!ганц!!, зшкас будь-який науково-iсторичний чи на- • уково-соц!олог!чний зм!ст,- Уся вона набувае характеру коментаторсь-кого додатку до тих чи 1шгас висловлювань Стал!на, чи положень "Ito-роткого курсу i cTopiï ВШ/б/н. В цьому ряд! можна вид!лити лише одну, досить об"емну роботу колектигу автор!в, скор!шэ за все П1дго-товлену в ал арат! наркомату осв!ти УРСР;; Це aôipHHK "На йронт! ку-льтури" виданий у 1935 р. у Киев!; Ця книжка s своер!дним пут!вни-ком по вс!й панорам! penpeclft ! поресл!дувань штел1генц1 ï У1:ра!чи починаючи з 1933 pi Свого часу, коли факти масових penpecift серед iHTenirewtï Украши ^гло важко. п!дтвердити. документально, це ви-дання було одни.» з неоагатьох достов!рних джерел т^ормацН про ц! под!!, яке з"явилося в Радянському Союз! ! на пограпило до спецТюн-

Протягом 1940-х - перио!" половши 50-х рок! в проблеми соц!аль-hoï icTopiï !.нтел!генцП Укра'1'ни пер t оду перших двох десятир!чь ра-дянсько! влади Тактично не вивчались, Сер!я кандидатських дисерта-ц!й, п!дготовлених на вузьк!й даерельн!й баз!, торкалася окремпх аспектов ц!ех проблеми ! була витринана ц!лком з дус! п!дход!в к!н-ця 1930-х рок!в. Тактично цз був розширений коментар до теми "про-в!дна роль КПРС у створенн! ново! !нтел!гонц!У.^ Приблизно в такому ж план! BHCBiwnonrbc* деях! проблеми створення ново! 1нтел!ген-ц!! в другому том! "IcTopiï Укра'1Нсько! PCP", виданому у 1956 р;'

Певне пожвавлення досл!дкень з IcTopiï !нтел!генц!! i розширен-ня тематики в ц!й галуз! спостер!гасться у друг!й половин! 1950-х -на початку 60-х рок!в. "Яершою ласт!вкоп" стала монограЛ!я О.В.Слу-цького, автор яко!, розГлядаючи проблеми культурно! раволюц!! в Ук-païHi, вперше прид!лив спец!альн> увагу /звичайно, в апологетично-му контекст!/ проблем! зм!н соцгальних джерел ^ормування ново! ïh-

* Див.: Бабко D.B. Коммунистическая партия в борьбе за создание новой технической интеллигенции в годы первой пятилетки Д928 - , 1932 гг;/ /По материалам высшей технической школа УССР/î Авторе*, дисс, ... канд. ист. наук. -К., 1955; Горак В.В. Борьба КПСС за идейное вооружение советской интеллигенции в третьей пятилетке /1938 - 1941/ /На материалах Украины/: Авторе*, дисс;' ... канд; ист. наук. -К., 1954; Терентьав В.П. Подготовка.инженерно-технических кадров на Украине в года первой пятилетки /для тяжелой промышленности/: Авторе^. даос. ... канд. ист; наук. -X., 1955 та !н;''

тел1 генц! ï у К 26 - 1929 рр;* Серед найц!кавших праць цього nepio-ду СЛ1Д згадати монограЛ!п Г.М.Шевчука, в ятпй вперше було п!днято цш1й ряд нових проблем i сюжет1в, hkî прямо стосувалися саме соц1-альних аспект!в розвитку 1нтел1генц1'1.^ Питаниям шдготовки hoboï !нтол!генцГ! була присвячена монограЫя D.O.Курносова i А.Г.Бондар, де давалися узагальнязmi характеристики цього лроцесу.^

Протягом 1960-х poKÎB вийшга серхя узагальнюючих праць, присвя-чених не ст1льки анализов!, ск^льки констатацй' "ycnixiB культурно! революцН'" в УРСР i СРСР;- Проблеми iCTopiï ¿нтел!генци мала сут допом1жний, 1люстративний характер.4

Кових концептуальних шдход1в в ni роки не виникло. Дещо розши-рилась арх^вно-джерельна база дося1дяень та !'хня тематика; 3"явили-ся працг', спефально прксвячен! iCTopiï штел1генцП 1920-х - 30-х poKiB. В той же час остаточно о^ормувався ц!лий блок схем i стереотипов, в рамках яких розгорталися подальяп дослгдження Ц1сг проблематики.

Головною i обов"язковою догя всix досл!дник1в icTopiï шгелгген-ц!ï радянського пер!оду стала тема "пров!дно! рол1 napTiï" у вс!х сусшльних перетвореннях i зокрема в створенн! ново! 1нтел1генцГ!;' Социальна ¡сторхя радянського периоду вивчалася виключно в рамках схеми "роб1тничий клас /пров1днйй/ - селянство /союзник/ - mreji- . генц!я /прошарок, або несамост!йна версгва/". Склався певний канон щодо вивчення соц!ально! cyTi пронесу •Ъормування ново!" !нтел!генц!'!. Посилаючись на B.I .Ленша, досл!дники видхляли три шляхи, йормуван-ня: залучення старо!" 1нтел1гекцН до софал1стичного будгвнкцтва та ïï перевиховання; шдготовка ново!" за соц!альним походженням !нте-л!генцп в систем! спец!ально! осв!ти; висуванство та переход в ка-

^Слуцький 0.Б, Радянське i культурна буд!вництво на Укра'гн! в перш! роки бо^тьби за соц!ал!стичну !ндустр!ал!зац!» краши /1926 - 1929 pp./ -К., 1957.

2

Шевчук Г.М? Культурна буд!вництво на УкраШ у 1921 - I92b рр;' -К., 1963.

О "

Курносов И.О., Бондар А.Г. У навчанн! та прац!: П!дготовка кадав ¡нтел1генцИ' в УкрагнськШ PCP. -К., 1964.

4 Див. : Гутянський O.K. Зд!йснення лен!нських принцип!в народно'! осшти на Украш!. -К., i960; його ж. В.1.Лен!н i культурне буд!вни-цтво на УкраШ. -К., 1965; Золотоверхий 1,Д. Становления украшсь-koï радянсько!' культури /1917 - IS20 pp./. -К., 1961; Роэвиток ук-pai'hcbkoï культури за роки Радянсько!' влади. -К., 1967 та !н.

тегор!го 1нтол1генц1! предсташшив хнших клас1в I верств через про-йес!йну переквалШкац!ю. Будь-як! новацП дозврлялися тгльки в рамках цього канону ! для його удосконалення. Виключно в апологе-гичному план! трактувався процео (Ьормування !нтел1генц!!' з роб1тни-К1в 1 селян. "Залучення I перевюмвання" старо!' гнтел1генц!! пода-валося т1льки в позитивних аспектах. Незм!нними залишалися стерео-типи 1930-х рок!в: под!л !нтелггс!щ1'1 за пол'тичними поглядами на "пролетарську", нейтральну, сп!вчуваючу ! ворожу; не п!дцавалась сумшвам м1Аолог!я щодо "пипдництва", "буржуазного нащоналгзму" старо! !нтел!генц!'/; стара ¡нтел1Гепц1я оценивалась з точки зору !'! корисност! дтя процесу соц!ал!стичного буд1вництва ! т.п:* 3 дру-го! половини'1960-х рок1В повернулися, або знову були реашмован! !деолог1чн! табу на ц!лу серш снжет!в ! тем з !сторП 1нтел!ген-Ц11. Замовчувалися, або коментувалися в схУщозшй площин! ^акти переел!дувань I репрес!й штел!генц!!. Згадувалися викллчно нега. тивно чи не згадувались взагал! багато видатних д!яч!в укра'шсь-ко! науки ! культури. "Непопулярними" стали стеги про нац!ональну 1нтел1генц!ю;'

Поглкбився процес пров1,щ!ал!зац!! укра!нсько!' ¡сторично! науки взагал! ! дослхджень з !сторп штелхгенцП зокрема. Прац! москов-ських 1сторик1В неой!ц!йно стали" вважатися зразком для укра'шських. Так, в галуз! 1стор! У !нтел1генп!! зразком для укра!нських досл!д-ник1В стали прад! С. 0.$ едок! на. Тактично !де! ! емкети, розгорнут: в його книжках, просто повгорювались украУнськими досл!дниками з використанням "м!сцевого матер!алу"; Принайми! тема "Радянська вла-да ! стар! спец1ал!сти" з"явилася на стор!нках !сторичних праць в Украгн! пгсля виходу його книжок. Найбглып шпдно розробляла 11 В.П.Литвинова, деяк! сюясети досл!джеш також В.М.Шейко та С.П.Михее вим.2

* Дйв.: Федгакин С.А. Советская власть и буржуазные специалисты. -М. 1965; його ж. Великий Октябрь и интеллигенция: Из истории вовлечения старой интеллигенции в строительство социализма. -М., 1972 та щ.

о

Литвинова В.П. 3 1стор!К залучення старо!' техшчно! штел1генцГ! до соц!ал!стичного буд!вництва на Укра!'н! в 1917-1921 рр.// Питания 1стор!г народ!в СРСР. -1971. -Bm.il; Г/ ж. Дгяльшсть Украшсь-ко! Ради народного господарства по залученню.старих спец!ал1ст!в до соц!ал!стичного будхвництва /1918-1920 'рр./ //Питания ¡сторЛ СРСР. -1975. -Вип.19; Литвинова В.П., Шейко В.Н. Привлечение буржуазных специалистов к обороне и хозяйственному строительству в УССР// Вопросы истории СССР. -1983. -йш.28; Михеев С.П. До питая-

Взагал! ас 1,-роблеми 1сторП 1нтел1генци 1920-х - 30-х poKÏB були в 1970-tI роки на Укра!н! певною м!рою занедбан!. Питания вторичного розвитку !нтел!генц!Г згздувалися або як складова частина соц1а-льно-екоиоыtчно'х icropiï та 1сторН клас!в*,або як складова 1сто-piï куль тури, осв1тй точо.^ Яйцо на загальносоюзному piBHi пробле-ии icTcpiï !нтел!генц!!' були удостоен! узагальнюючих праць^, в Ук-paÏHi ця тематика подргбнювалась i пiдпорядковувалась ¡ниш проблемам.

Певне зростанння интересу до icropii 1нтел1генцН спостерхгалося на протяз1.1980-х pokîb. Сгаети з ц!е'1 тематики з"явдяються в пра-дях В.М.Данияенка, в 1стошко-парт!йному аспект! висв!тлюються в кнкз! В.Я.Б1лоцерк!вського, в узагальнюючому плат вони подаються в колектившй ыонографП 1нституту icTopiï napriï при ЦК КПУ.®

-ня про д1яльн!сть б1лыаовнк!в Украх'ки по залученню старо! !ктел1ген-цН на 6iк Радянсько! влади // Укр. 1er. журн; -1983. -MI, га !н;

* Коновалов М.А. Вир!калька сила couiantcTH4Hoï ре.конструкц!! /Д1-яльн!.сть КП УкраГни по П1дготовц! та вихованно iндустр i аггьно-тех-шчннх кадр!в/. -К., 1973; Сырцова С.М. Рабочий класс Украины на завершающем этапе социалистической индустриализации. -К., 1979.

о _

Лен!нське вчення про культурну революцш та Його зд1йснення на .. Украгн!. -К., 1970; Бистров Ы.A; KepiBHa роль КП/б/У в галуз! вицо! 'ocbîto в nepiofl буд!вництва соц!ал!зму. -X., 1974; Брега Г.С. Сотрудничество советских республик в области науки в годы первой пяти- . летки. -К.,'1978; Комаранко Н.В. Установи историчноï науки в Укра-ïHCbKifi PCP /1917 - 1937 рр;/ -К., 1973 тё !н;

О ' '

Советская интеллигенция: /История Формирования и роста. I9I7-I965 гг./. -М.,1968; Советская интеллигенция : Краткий очерк истории /1917 - 1975 гг./'-М., 1977.

4 Даниленко В.Ы;' Сотрудничество УССР и РОбСР в области образования и науки в период построения социалийыа. -К. , 1981; його ж. Рабочий класс и культурная революция на Украина. -К. , 1986.

® Б1лоцерк1всымй В.Я. Комун!стична.парт!я - орган1загор культурно!' революцП на Укра!н! /1926-1937 pp./ -X., 1985.

® Ленинский план построения социализма иг его осуществление на Украине..-К., 1982.

У 1985 pi' вийшла монограЛ!я Л.Х.ГкачовоГ, в ях1й терцд- в радян-ськ!й icropiorpafiii всеб!чно i узагалыдаоче розглянут! питания äop-мування t д1яльност! !нтел!гэнц!У радянськоУ УкраУни в 1920-ti -30-Ti роки.* Дю книжку можна вважати своерхдним щдсумком розвитку досл!джень в дан!й галуз! протягоп 1950-х - 70-х рок!в.

. На початку так звано! перебудови в УкраУн! вийпли в!дразу дв! колективн! моногра^ИУ, як1 безпосередньо сгояувалися соц!алъноУ ic-Topt'i !нтэл1генц£У.^ Концептуально п!дпорядковая! !дех зближзиня клао1в i соц!альних. версгв в ход! побудови соцха^зму, вони в цьоиу. вгдношекн! нз додали к!чого нового в розробку теми. Щоправда, монография, присвячена питаниям icTopiorpaftt! t методологiУ доол1даень icropi'i штел4генц!У, перша такого роду прада а унрахнськ1й !стор1-orpaiti, 1 зараз ц!кава для оц1нки р1вня розвитку розробок в ц!й галузх.

Л1тература к!нця 1980-х - початку 90-х рок!в, на думку автора, працювала на виконання соц!ального замовлення - л!кз1дац:п так зва-них "б{лих пляи".^ Це обумовило i рхвень подання материалу. Здеб1-льшого'ц! гграц! маять АактограТ>1чниЯ, хоторико-публщистичний характер, Ухн1й науко во-анал i т тчний рхвень невисокий, вони присвячен1 головним чином тем! penpeoifl t пересл!дувань 1нтел1генц{Г, персона-л!ям тоцо. Протв, вони виконалтг певну сусгпльну { наукову ^ункцгя: заловнили деяк1 Лактологхчн1 прогалини i створили грунт для б!дьи спокойного ! виваженого вивчення проблем iCTOpii 1920-х - 30-х ро-к!в. у тому числ! тих, що стооуються !нтел!генц!У.

* Ткачова Л.1; 1нтел!генц1я РадянськоУ УкраУни в nepiofl побудови основ соц!ал!зму. -К,, 1985. --'•"'.. " •

2 •

Очерки развития социально-классовой структуры УССР. 1917 - 1937. -К.,,1987; Интеллигенция Советской Украины /некоторые вопросы историографии и методологии исследования/. -К., 1988.

о "

Див., наприклад: Про минуле - заради ыайбутнього. -К., 1989* Шаловал D.I. У т! траг!чн1 рода: сталШзм наУкраУн!. -К., 1990; Табачник Д., Сидоренко 0. За стандарт! хими звинуваченняыи. -К., 1990; Стал!шзм: Деяк! аспекта зошшхЬоУ та внутришньоУ пол1 тики; Penpecii' проги в!йськових кадрхв на УкраУн!. -Препринт. -К., 1988; Держава i украУнська !нтел!генц!я /деяк! проблеми взаемо-Biдносин у 20-х - на початку 30-х рок!в/. -Препринт. -К., 1990; та

iH. . ••■■■••.■.•■'■■'-■•

Осташйм часгм з"явилися i перш! дасертац1йн1 досл!дження, де з нових лозиц!й податься о крем i проблеми icTopii' 1нтел1генц11 радян-сько'1 Укра!ки 1920-х - 30-х рокiв.^ Вони ц i кав i перш за все новим фактолог 1чшы матер!алом i спробами переосмислити деяк! усталей! стереотипи.

Наостанок сл!д згадати прац! не ст!льки наукового, сюльки ícto-рико-публщистичного характеру, як! писалися в 1960-tí - 70-tí роки в УкраУн! й розповсюджувалися в "самвидав!Книга Г.М.Дзюби, спе-ц!ально не присвячувалася icTopl'f !нтел!генц!i, однак торкалася де-яких проблем национально'! культури i штел!генцй', як! о^1Ц1йна ic-T'OpiorpaiiiH здаовчувала.^ Литературно-iсторичний есей Гел!я Снсг1-рьова вперае в Укра'1'hí правдиво висв!тлив nepe6ir подШ справи "Сшлки визволення Укра'!ни", розкрив аморальюсть i п!дступн!сть репресивнб! пол i тики держави щодо старо!' ¡нтел1генц! Y.

ГИдсумовуючи результата попередшх дослдаень icTopii !нтел!ген-цГ! радяноькох Укра!'ни 1920-х - 30-х pokíb, дисертант робить висно-вок, що вони створили пеший йактологдвдий грунт для подальшого вив-чення проблеми, однак в силу вже згаданих причин юна потребус i ново'! йактолог!!', ново!' методолог!í, hkícho íhmhx п!дход!в.

Значний внесок в розробку проблеми зроблений заруб!жною tCTopio-гра*!ею. .Початковий етап досл!дяень icTopii' 1нгел1генцП радянсько!-Украши 1920-х - 30-х pokíb припадав на 1940-bí - 50тi роки i повезший пера за все з працями укра'!нських ем!грант!в. 0дн1ею з найц!-кав!ших праць цього пер1оду можна вваяати книжку В.Петрова, яка на biflmíhy bíд багатьох сучасвих йому видань мала високий анал!тичний piBeHbf Щкава теза автора про те, що л!кв1дац!я протилежност! mík гМзичною i розуыовою працею, зд1йснювана б1льшовиками, обернулася на зницення старо! !нтел!генцП.

Суто описовий характер мала робота С.П!дгайного, налйсана за ма-. тер!алами його власних спостережень i спогад!в одне з перших св!д-ч'ень з iCTopiY penpecift проти укра'1'нсько'! 1нтел!генц!!'. Незважаючи

^ Неженцев Ю.И; Деятельность общественных организаций научно-технической интеллигенции Украины /20-е - 30-е годы/: Авторе^. дисс. ... канд. ист. наук. -К., 1991; Табачник Д.В. Массовые репрессии против интеллигенции Украины во второй половине 30-х - начале 40-х годов: Автореф. дисс. ... канд. ист. наук в виде науч. доклада. -К., 1992.

^ Дзюба 1ван Гнтернацi онал!зи чи руси%!кац!я? -Мюнхен, 1969.

О ' ■ ' ■

Снег!рьов Гел}й Набо! для розстр!лу. -К., 1990.

4 Петров Bíktop Укра'!нськ1 культурн! д!яч! 1920-1940 рр. - жертви б1льшовицького терору. -Нью-Йорк, 1959.

на це, вона й падалi заяишасться одним з ц1кав!птх досд!джень такого плану.''"

Взагал! чи не найголовн!иото темой досл!даенъ ем!грац!йних icTO-рик!в стала репресивна пол!тика держави щодо укра!нсько! 1ктел!ген-цН.2 Поясшоеться це ш, що оф:ц1йна радянська !стор!ограЛ!я вперто замовчувала qi проблеми, а також впливом "холодно! в1йни". Вт!м, це не завадило появ! праць 6iльш широкого плану, як! но мали яскра-вого 1деолог1чного забарвлення. Це перш за все об"емна 1 дуже ц1ка-ва Фактологией монограф!я Н.ПолонськоУ-Василенко з icTopii ВУАН, книжка 1.Майстрзнка, яка торкаегься icTopii боротьб!ст1в, та робота Д:Луцького про л1тературн1 процеси 1920-х - 30-х рок!в.^ Неважко пом!тити, що зах!дн! досл!днкки, в!др!зан1 в1д радякськкх apxtaie,. доел!д*ували г! теми, для яких вони мали матер!ал, що, звичайно, не сприяло всеб;чн!й розробц! тематики э icropti 1нтел!гещ!'1 радянсь-Ko'i Укра'Уни.

3 англомовних праць пер!оду>1950-х - 60-х рок!в варто згадати . MOHorparfiiY К.Менн!нга, Ю.Бориса та Р.Салл1вана.4Вс1 вони присвячен!

* П!дгайний Семен УкраКнська ¡нтел!генц!я ка Соловках. -Б.м., 1947.

о

Лавриненко Ю, Розстр1ляне в1дродження. /Антолог!я/. -Париж, 1959; Зб!рник на попану украшських учених, знищених бглыповицькою Москвой // Записки наукового т-ва 1м» Т.Г.Шевчанка. -Париж - Чикаго, 1962. -Т.С1ХХШ; The Ъ1аок Deede of the Kremlin, к White Ъоо1с. The Book of testimonies. -Toronto, 1953 ; Hryhory Koetiuk Stalinist Rule in the Ukraine. A 3tudy оt the Deoade of Base Terror. New-York, 1960, та iH.

^ Про?)., д-р Полонська-Василенко H. УкраУнська Академ1я наук /на-рис icTopii. -4.I/I9I8 - 1930/. -Мюнхен, 1955; -4.2 /1931 - 1941/. -Мюнхен, I958v Majstranko I. Borot'Msmi A Chapter In the History of Ukrainian Communism. -II.-Y», 1954» George S.N.LuokyJ Literary politics in the Soviet Ukraine! 1917-1934. -H.-Y., 1956.

4 Clarence E. Kenning Ukraine under the Soviets. -H.-Y., 1953; J.Borie The Russian Communist Part/ and the 3ovetlzatlon of Ukraine. 1917 - 1923. -Stockholm, I960; R.S.Sullivant Soviet polities in the Ukraine. 1917 - 1957. -H.-Y., 1962.

анал!зу полхгики Комун1стично1' партН в Украхн! i прид!лянэть iHTe-лхгенц! г епгзодкчну увагу /за виключсенням К.Мешпнга/. В Р.Салл* вала одна з головних 1дей - протистояння napri'i та 1нтел!генцп в Ук-pai'Hi, головпа причина якого полятав в прагненн! napTii до диктату-ри i протияежному прагненн1 !нтел1генц! i до свобода духовного жит-тя? К.Менн!нг гояовну увагу прадхлив пол1тичнкм t творчим позиц1ям видатних д!яч1в кульгури 1920-х poKiB. Досить цхнавим е його висно-вок, гцо створення единих творчих сшлок у 1930-Ti роки було свое-р1дною колектив1зацгсю iHTenireHiii'i.

Серед праць зарубгжних досд1дпкк1в особливе micne налетать icto-р!осой>ськиы есеям 1.Яисяка-Руднйцького, як! досг не вгратили науко-Boi ц1шюот! завдяки об"октивност! анализу i глибин1 узагальнекь.*

Найц1кав!пими досл!дженнями 1970-х - 80-х ро.кхв, як! безпосере-дньо стосувалися icropii украшоькл !нтел!генц!У 1920-х - 30-х poKiB сл!д вважати гбундаыентальну, хоча 1нод1 двщо одноб!чну, моног-раф1ю 1.Кошел!вця про М.Скрипника? книгу Дк.Мейса з лол!гико-б1ог-раФНчними нарисоми про видатних д!яч!в украшського нацюнально-ку-льтурного в!дродження 1920-х, i вельми зм!стовну монограф1ю Б.Крав-ченка, де Тактично шерпе в заруб!жн!й украКнгстиц! розглядаються питания соц!ального розвитку украшоько'г 1нтел!генцп. Щ працГе наочним св!дченням в!дходу захгдних досл!дник!в в!д стереотип1в "холодно! В1йни", 1'хнього переходу до б!льш високого р!вня узагальнень.

Hapemri, сл!д згадати Ц!лий ряд праць зах!днихавтор!в, як! не стосувалися безпосередньо теми даного досл!дження, однак и i стять матер! ал, котрий дае багаго для 41 осмислення i визначення П1дход1в; Це одне з найкращих досл!джень'з icTopii йормування радянсько'1 тех-н1чно'1 штел!генцГ1 К.Бейлза^ книжка В.Данхем про еволщ1ю духов-них цхнностей 1нтел1генц!i у 1930-Ti роки, П дегуман!зац!ю, написа-

1 Ivan L.Rudnytaky The intellectual origins of Modern Ukraine// " Essays In Modern Ukrainian History. -Edmonton, 19Э7] його ж. Вирод-яення та в!дродження ¡нтел]генц1!7/ Mia icropien t тдатикою. -Мюнхен, 1973. ,

2 Кошел^вець 1ван Микола Скрипник. -Сучасн!сть,. 1972,

^ James Е.Масе Communism and The Dilemmas of Rational Liberation, national Communism in Soviet Ukraine (1918-1933). -Cambridge-Mas-saohuaete, 1933; Bohd&n Krawohenko Social Change and national Consciousness in Twentieth-Century Ukraine. -London, 1987.

4 Kendall E. Bailee Technology and Society under Lenin and Stalinj Origins of the Soviet Technical Intelligentsia. 1917-1941. -Princeton, Hew-Jeraey,l978.

на на основ1 анализу художньох л!тератури того часу* i нарешт!, взличезн! за обсягом прац! Р.Конквеста, в яких подаеться хрон!да стал!нського терору 1930-х рок!в, оц1кюсться його вплив на штел!-

В1ддаючи належне доробков! зах!днях 1сторик!в в галуз! icToplY 1нтел1генц1! 1920-х - 30-х рок!в, автор'зауважус, що питания соц!-ального розвитку 1нтел!генц1Т радянськоУ Укра'Уни розроблеш тут не-достатньо, що ще раз пхдкресляв необх!дн!с.ть такого досл^ення,"

Основу джерельноУ бази дисертац!У складають apxiral документа. В досл1даенн1 вшюристан! матер!ади п"яти центральних apxiBiB Укра-1ни, Poci'f i Чех! У /всього 34 йонди/;' Особляве значения мали документа Центрального державного apxisy громадських об"еднань Украл нн ДЩАГО УкраТн-т^ як! дали змогу авторов! простежити формування меха-н!зму парт!йно-дерлавноУ пол!тики щодо !нтел!генц!У /<Ь.I ЦК КПУ, оп:6, 20/i м!стять багатющ1, часом ун!кальн! матер!али практично про вс! сторони життя !нтел!ге'нц!У, пер1оду 1920-х - 30-х poKiB: В1Д ' УУ матер!ально-побутового становища до настроУв в П середовищ!; Цг документа мають також досить високий р1вень достов!рност1;

ApxtBiii матер!али з <$онд!в Центрального державного apxiBy вищих opraHiB влади i управл1ння УкраУни /ЦЦАВО УкраУни/, використан! в ди-сертацП, йота, умовно под!лити на дв! групи: it, що ра:г!ше виб1рко-во використовувалися досл!дникамС i pi що взагал1 перебували поза увагою i сторик1в, або були недоступна • для них. До масових ддерел можна в!днести матер1али пройсп!лкових орган!зац!й 1нтел!генц!У /ф;2б05, 2602 , 2595 , 2755 та !н./, як! розчинен! в матер!алах npofi-сп!лок po6iTHHKiB. Тут м!ститься величезний масив !нЪормац!У Тактично про вс! аспекти жигтя t д!яльност! техн!чно¥ 1нтол!генц!У, уу склад.

1нформативно насичен! матер! али Наркомату осв!ти УСРР /^;166/, профсп!лки роб!тник!в осв1ги УСРР /л.2717/, Всеукра'шськоУ ком!с!У сприяння вченим - ЕУКСВ /гЬ.331/. Вони стосуються переважно вчител!в, науково!' та вуз!вськоУ !нтел1ге ц!У, части»во - л!тературно-мистець-Koi !нтвл!генц1Г. Значна чаотина дэкумент!в саме цих <Ъонд!в paHine

*Vera 3. Dunhen In St alias line« Middle-Class Value« In Soviet fiction. -Canberra, 1976. 2

Conquest E. Tho Great Terror« Stalinist Purge оf the thirties. -Hew York, 1968| The Ногтеat of Sorrow« Soviet Colleotivltation and the Terror-Famine. -London, 1985»

не використовувалась досл!дниками з !деолог!чних мотивов /даш про репрес!! та чистки серед !нтел!гекц!У, про адмшхстративне регулю-вання П складу тощо/; Для висв!тлення р!зних аспект!в репресивно-насильницько! пол! тики держави щодо 1нтел1генц1! велике значегеи ма-ють матер! али бонд ¡в Всеукра'!нсько! ассицац!! марксистсько-лешнсь-ких ¡нститут!в - ВУАМШН /й.1249/, Всеукра!'нсько! Академ!'! сгльсь-когосподарських наук - БУАСГН /Л;'Ю55/, Верховного суду УРСР /Ь.24/.

Для висв1тлення теми "штелхгещ^я ! укра!'н!зац!я" БельмI важли-в1 документи фонду Наркомату роб!тничо-селянсько! ¡нспекц!I УСРР /Л.539/, як! дають досить об"ективну картину впливу пол!тики укра-1шзацИ на !нтел!генц!ю. Допом1жний характер мають матер!али осо-бистого 1%онду Я.П.Ряппо, котрий у 1920-т! роки очолював Головне уп-равл!ння провес !йно'! осв!ти республ!ки ! мав доступ до реально!" 1н-формацП про розвиток ! функц! онування системи. вшцо! осв1ти.

Матер!али московських арх!в1в багат! на узагальнюючий матер1ал. Вони суттево доповнюють'т1 ш!>ормац!йн! прогалини, що е в бондах арх1в!в Укра!ни. Це, зокрема, статистичн! матер!али про загальну к!льк!сть, унутришню структуру 1 склад 1нтел1гекд!1 Укра"!ни, як! зберггаються в Фонд! Центрального управлти народно-господарського обл!ку - ЦУНГО СРСР /ф.1562/ Рос!йського державного арх1ву народного господарства /РДАНГ/. Велику ц1кав!сть представляють документи Лонда Всесоюзно! асоц!ац!'! роб!тник1в науки ! техники для сприяння соц1а-лЭтичному буд! вництву /ВАРН1ТС0/ дього ж арх1ву, як! давть уявлен-ня про д!яльшсть укра'!нського в!дд!лення ц!е!' оЛщ1озно'! орган!за-ц!! /ф.-43Э4/. ■

Досить об"емна шТ)ормац!я узагальнюючого зм!сту з Державного ар-х!ву Рос!йсько! гЬедерац!! /ДАЙ/ використана в дисертацГ! при роз-робц! свдет1в, що отосуються науково-викладацько! та вчительсько! штел!генц!! /й.5462 - Центрального ком!тету проЛсп!лки роб^ншав ОСВ1ТИ СРСР/, ¡нженерно-техшчно!" !нтел!генц!! /$.5548 - Всесоюзно! центрально! ради ирофесШних сшлок, та фонди галузевих проЛс-пхлок - й.5475, 5469, 5459 та т./

Даючи загальну оц1нку арх!вним документам, використаним в дисер-тацН, автор вказуе на те, що основний маеив цих джерел припадас на 1920-т! роки. Матер1али наступного десятир1ччя збер1глися Г1рше ! хибують на фрагментарн1сть. Кр1м того, вони значною м!рою бальсиб!-кован! в т1 роки на догоду пол1тико-!деолог!чшй кон"юнктури В1ль-шою м1рою це стосуеться документ!в громадських оргашзацШ, ыеншою -в!домчо! !нйормацп закритого характеру,

3 документ!в Центрального державного арх!ву м.Прага використаш матер^али бонду РосШсько-украшських ем1грантських об"еднань. Го-ловним чином це документи, як! стосуються Д0Л1 окромих предетавник¡г

!нтел!генц!!'.

В дисертацп викорисгана велика к1лъкгс?ь опублгкованих джерел. Це прад! парт1йних i державних д!яч!в /В.1 .Лешна, M.I.ByxapiHa, М.О.Скрилника, В.П.Затонського, П.П.Постипева га !н./, як: дають можлив1Сгь простежити Формування оонов державно!' по л ¡тики щодо ш-тзл1генц11, збхрки документ!в парт!йних, державних, господарських орган!в i громадоьких орган!зац!й, за якими можна простежити, як ця пол!тика проводилась в життя. Важливий комплекс джерел представ-ляють статисгичш матергали: переписи населения 1923 i 1926 pp., парт1йн1 ! про<*сп!лков! переписи, статистичн! зб!рки, дов!дники то-що, як! дають уявлення про склад !нтел!генцп, !'! про4ес1йно-квал!-Ф1кац!йиг характеристики i т.п.' Тактично не використовувались попе-ре дн1ми доел!дниками матер!али судових пол!тичних процес!в над ш-тел!генц1ею,_як! у вигляд! стенограм i зв!т!в друкувалися в I920-Ti 30-tf роки. Певний штерес представяяють збгрки документ!в з icro-pi'i культурного буд!вництва, хоча вони i комплектувалися т!льки з метою П1дтвердити уСп!хи культурно!' революцп в УРСР.

• Варто зауважити, що як 1 у випадку з архгвними джерелами, опуб-Л1кован! матер¡али теж мають р1зний р!вень достовгрност!. Статистика i документальн! зб1рки 1920-х рок!в эначно вищг за hkictio, н!ж документа 1930^х, як! дедал1 б1льше "корегувалися" на догоду пол!-тичшй кон"юнктур!; •

До джерельно! бази дисертацп в!дносяться матер!али пер1одично!' преси. Це журнальна пер1одика: партхйнх видання "Известия ЦК КЛ/б/У" "Вгльшовик Укра!'ни", Партроб!тник Укра!'ш", в1домч1 журнали "Шлях ocbith", "Червоний шлях" га iH., вцдання громадсьгсих органгзац1й !н-тел!генц!! "Инженерный труд", "ВАРНИГСО", "Научный работн!к" тощо. Величезним за обсягом тЬормац!!' масивом джерел с разетна пер!одика. В дисертацп використан! матер ¡али'як централь них /"Правда", "Труд"/ так i республ!кансыотх газет /"BicTi ВУЦВК", "Комушст" тощо/.

Додагковим, але вельми ц1нним джерелом була мемуарна л!тература, яка видавалася як в СРСР /спогаци С.О.Пагона, 1.П.Бард!на/, так ! на Заход! /мемуари 1.Майстренка, В.Сокола, Г.Костюка/.

Отже, на думку автора, в сучасн.гх умовах досл!дник icToptf 1нте-Л1генц1 i' мае в своему розпорядженн1 оптимальний комплекс джерел для всеб!чного висв1тлення найр!зноман!тн!ших аспект!в icTopi'i !нтел!-генц!! 1920-х - 30-х рок1в.

У'другому тюэд!л! "1нтел1генц1я в систем! соц!ально-пол!тичних вгдносин радянського сусп!льства" спочатху простежуеться !сторична

генеза 1нгел1генц1!^ яка почалася щэ в часи Ки!всько1 Рус!. Протягом • друго'1 половики XIX ст. 1нтел1генц1я в Укра!н! остаточно сАормувелась як соц!алъно-1сторичний феномен. Бона набула стабгльних соц!а-льно-прогбесЫних рис 1 контур!в, зайняла в!дпов!дне ьпсце в систем! соц1ально-пол1гичних в1дносин. 3"явився сам терм!н Тнтел1генц!я". В дисертац!! показана к!льк!сть, соц!альний 1 прогЬес!йний склад ш-тел!генц!! на початок XX ст.' Автор ствердауе, що 1нгвл!генц1Я внас-т лгдок конкретно-1сторичних обставин в!д1гравала в цей час в!дносно самост!йну пол!тико-1деолог1чну роль, а укра!нська 1нтел1генц1я вза-гал! одноос!бно представляла пол!тичний пров!д нацН' в нац!онально-визвольн!й бороть б!Полгтична ор!ентац!я б!льшост! 1нтел!генц1! Ук-ра!ни була демократичною. Ц! обставини великою м1рою обумозили характер взаемин радянсько!.влади 1 !нтел!генц1!, яку ця влада успадку-.вала В1д "старих час!в", визначили концептуальн! основи пол!тики радянсько! держави щодо 1нтел!генц1!.

Анал1зуючи ц1 основи, автор спираеться головним чином на пращ! В.1.Лен!на, вважалчи, що засновник радянськоТ держави не т!льки ви-робляв теоретичн! засади пол!тики держави в соц!альнШ ойер!, а й сам вт!лював !'х в життя. Кр1м того, В.1.Лен!н як практичний пол!тик в!дбивав у сво'1х працях 1 практичних д!ях даяк1 масов! настро! '! по-чуття, як! реально впливали на пол!тику держави щодо штел!генцм.

В дисертац!! доводиться, що зусиллями Лен!на ! частини парт!йного кер!вництва суто пол1тизован! 1 здеб!льшого негатив!стськ! шдходи до !нтел!генц! 1' п!д час громадянсько! в!йни еволщ!онували в бгк бхльш прагматичних ы!ркувань. Стара, тобто дореволюц!йна штел!ген-ц!я розглядаласьчяк необх!дний елемент, "матер!ал" для ¡нтелекгуа- . льного забэзпечення переходу,в!д кап!тал!зму до сощалгзму. Залучен-ня старо! 1нтел1генц!1 до нового буд!вництва вважалося при цьому особливою, специфичною формою класово! боротьби з в!дпов!дним характером д!й по в1дношенню до. !нтел1генц!!. В арсенал! засоб!в залу-чення старо! !нтед!генц1Х до соц!ал!стичного буд!вництва першорядае м!сце в!дводшгося насильству, хоча згадувалось ! досить туманне ипе-ревиховання"!нтел1генц!!, або такий "буржуазний" /за Лешним/ шлях, •як встановлення високо! зароб!тно! плати квалШкованим спец1ал!с-там. Огже, початков! основи пол!тики радянсько!' держави щодо !нте-л!генц! ! будувалися на абсолютизованому класовому п!дход1 та утил!-тарно-прагматичних м!ркуваннях.

Вт!лення в житгя цих настанов державною парт!ею було задалеким в!д !деалу. Прагматичн! моменти на протяз! 1920-х - 30-х рок1в пос-тупалися м!сцеи г!пергродЬ!'1 !деолог!чних шаблон!в. Ставлення в пар-

т! У до старо У 1нтел!генц1У було здеб!льшого п!дозр!ливим, а нер!дко 1 агресивно-негативним. Нова 1нтел1генц1я, яка мала бути створеною за рахунок роб!тник1в 1 селян, розглядалася липге як слухняний вико-навець "лров!дноУ сили пролетарського сусп!льства";'

В!дпов!дно йормувалася пол! тика правлячоУ. парт!У щодо !нтел!ген-ц!У. Значна частина парт!йного шарагу I рядових член!в взагал! не сприймали !деУ сп!вгтрац! з! старою 1нтел1генц!ею, про що св!дчать дискусН з цього питания на з"Уздах РКП/б/ з УШ по XI. В УкраУш становище ускладнювалось ще й тим, що значна частина украУнськоУ нац!о-нальноУ !нтел!г'знц! { була !н!ц!атором ! мозком виэвольних змагань 1918-1920 рр., тобто була антагон!стачною б!льшовикам пол!тичною силою. Отже тут негатив!зм щодо 1нтел!генц1У п!дсилювався УУ "нац!она-л!змом". Кр!м того, !нтел!генц!я була небезпечним конкурентом пар-т!У в !деолог,1чн!й оЛер!, оск!лыси мала значно вищий !нтелектуаль-ний потенц!ал 1 спов!дувала принципи демократизм, що представляло загрозу для пол!тичного режиму; який будувався на тотал1тарних заса-•дах. В дисергацП показано, що нав!ть в пер!од непу, коли можна було б спод!ватися на певну 1деолог1чну л!берал!зац1ю, парт!я неухиль-но нарощувала тиск на ту частину" !нтел!генц!У, яку вважала пол!тич-ним конкурентом. Це було придушення решгк1в соц!ал!стичних парт!й в УкраУн!, !нсшруваяня розколу церкви, встановлення жорстокоУ цензу-ри друку 1 видовиц,. репресп по в^дношенню до частини !нтел!генц11, негласна п!дтримка атмосйери п!дозр!ли*>ост1 ! недов!ри довггала ста-рих спец!ал!ст1в гощо. Все це зд!йснювалось п!д гаслами боротьби з "буржуазною" I "нац!онал!стичною" 1дэолог!ею. Вт!м, п!дкреслгоеться в дисертац!I, в 1920-Т1 роки пол¡тика парт1У, спрямована на повне п!дкорення соб! !нгел!генц!У це не мала тотального характеру. Неп, укра'1Шзац!я 1 нац!онально-культурне в'1дродження 1920-х давали !нте-л!генц!У певну, хоча 1 дуже обмежену свободу д!яльност1. 3 к!нця 1920-х рок!в, коли почалася фореована модерн!зац!я сусп!льства 1 прискорився процес йормування тотал!тарно'1 держави парт!я остаточно перейшла на диктаторський стиль взаемин з !нтел!генц!ею, розгорнула репрес!У проти всього, що не узгодаувалося з УУ потребами, прийняла курс на масову йорсовану п!дготовку адаптованоУ до вимог тотал!тар-ноУ системи !нтэл1генц!1:

Таким чином, м^сце !нтел!генц!У в систем! соц!ально-пол!тичних в!дносин радянського сусп!льства мало эм!нитися докор^нним чином. Як-що ранте вона в!д!гравала роль !деолог1чно-духовного Ферменту, то з 1920-х рок1в У У ц!леспрямовано перетворювали на соц!альну яерству, яка мала обслуговувати !нтереси тотал!тарноУ держави I повн!стя зм!-нити свое соц!альне обличчя, св1тоглдд,иенгальн!сгь.

В третьому розд!л! "1нтел1генц1я в роки непу" анал!зують.ся основ-' их соц!ально-пол1тичн1 процеси, як! вщбувалися в середовищ! !нтел!-генцГ! протягом першо! половини 1 всередин! 1920-х рок:в;' Розгляну-тий процес лолгтично'г нейтрал!зацГ! ¡нгелггенцП'. Доводячи, що з початку 1920-х рок!в б1льш!сть !нтел!генцГ! перейшла на позиц!!' политичного нейтралитету, автор простежуе коливання пол!тичних настро!в в У! середовищ! в зв"яэку з подгями в парт!!, зьпнами в соц!ально-економ1чн!й ситуац!'!. В дисертац! I значна увага придмена "зм1нов1-Х1вству"- популярн1й серед частини 1нтел1генц11 !дейшй течЛ". 1У приб!чники виступали за сп!впрацю з радянською владою без переходу на !деолог!чя! позицп б Тыловик ¡в. "Змшов!х!вство" зародилося серед рос1йсько'1 I украшсько'г емI градII в Сврош I швидко набуло по-ширення в СРСР. Якщо Москва в ц!лому прихильно ставилася до Ц1с1 те-ч! I 1 нав1ть шдтримувала деяких '!! представншпв за кордоном материально, то украУнське парт!йно-державне кер1вництво ставилось до "змшов1х!вц!в" негативно, пересл1дуючи Ух. Шсля процесу так званого "Центру Д11" в Киев! "змшов!х!вство" Тактично припилило свое 1сну-вання в У крапа. В дисертаци п!дкреслюеться, що !нтел1генц!я вже в 1920-тI роки була позбавлена можливост! I права вхльно висловлю-вати сво! пол1тичн1 погляди, якщо вони не зб!галися з сЛ1ц1йно доз-воленими. I! пол!тично активна частина постхйно перебувала шд наг-лядом ДПУ. В результат! в другой половин! 1920-х рок!в зак1нчився процес тотально! пол1тико-!дволог1чно! зовн!шньо! унШкац11 ¡нте-л!генц!У. Одночасно почався процес втягнення в орб1ту оЯщйно! !деолог!! кон-Тюрьистсько! частини.старо! !нтел1генц!У, яка швидко I безоглядно кшулася п!дтримувати це не так давно ворожу !'й владу.

Вже з початку 1920-х рок!в держава розгорнула процес "радяшза-цП" штел!генц!!, який був лог!чним продовженням !"! шттично! ней-трал!зац1!. 0ск!льки !нтел!генц1я була об"ектом абсолютизованого' класового шдходу, просто! !! участ! в господарському ! культурному житт! було не достатньо. Бона мала зм!нити свое соц!ально-пол!тич-не обличчя, стати "радянською" за поглядами, мисленням, стилем жит-тя тощо; Проблема "радян!зац!!'" вир!шувалась багатьма шляхами: пере-ор1ентац!ею соц!альних джерел Н /Ьормування, "перевихованням" старих спец!ал1стгв, првдушенням !! нонкогйормхсгськоУ частини тощо;' При цьому перевага надавалась насильницько-адмдастративним заходам,

Оск!льки базою бормування 1нтел!генц!'! залишалася вища школа, па-рт1йн! ! державн! органи робили все для !! класово'! переор!снтац!У. 3 метою "нейтраизац!!" буржуазно-кадетсько! проФесури" в УкраУш були л!кв1дован! ун!верситети, зам!сть них створювалися !нститути на-

родноI осв!ти, народного господарства 1 медичн! ¡нстигути.' У вузах вводилась посада пол!тксшсара, який мав повноваження, ¿¡льш!шж у ректора I призначався губкомом парт!!. Ун1 верситегська автоном1я, завойована прогресивним студентством 1 проЗЬесурою ще в часи царизму, була скасована.. Опанувавши таким чином систему п!дготовки кадр! в $н-тел!генцП, радянська влада почала ада!н!стративно-насильницьким шляхом регулювати соц1альняй склад студентства:в напрямку його "про-летар!зац!!". У 1921-1925 рр. щороку проводилися чистки студентсь-кого складу за класовим принципом. 3 вуз!в виганялися "буржуазн! елементи". Одночасж> зд!йсн»вались заходи по зб1льшенню "роб!тни-чого прошарку" серед студент!в: створговались робгтнич! факультета, запроваджувалась система класових рознарядок тощо. Шдх!д був суто' мехашстичний; зб1льшити в!дсоток вих!дц!в з "класово близьких" вла-д! верств населения. При цьому значно постраждала як!сть нових ка-др1в 4нтел1генц11, !хшй пройес^йний р!вень. Всередин1 1920-х ро-К1в в "радян1зацИ'п <вщо1 школи в1дбувся перелом: в1дсоток вих!д-ц1в з роб!тник!в 1 селян, прийнятих у вузи, перевисив в1дсоток слу-жбовц!в та "!нших".

Паралельно розгорталася "радяшзац!я" науково-викладацько! !нте-л}генц11: створювалась система вищох партийно'/ осв!ти, де готува-лися викладачи сусшльно-пол1тичшрс дисципл!н, зд!йснговалось вису-вання спец!ал!ст!в-комушст!в з виробництва на викладацьку роботу, були створен! птдконтрольн! парт!! происп^лков! об"еднання науко-во-вуз!всько1 !нтел!генц!1 - секц!!' науових прац!вник!в /СИЛ/ тощо;

• В справ! створення ввдано! радянсьшй влад! управлшсько! ¡н-телггенци величезна роль належала висуванству. Маючи суто югасовий характер, висуванство, на думку автора, теж сприяло зименно як!с-ного р!вня !нтел1генц!!.

Особливу увагу'в дисертацГ! прид!лено процесу "завоювання" вла-дою Всеукрапюько! Академ!! наук /ВУАН/. Вона завжди роэглядуласк владою як один з "баот!он1В буржуазно! науки". Атакуючи цей "бзст!-он" вдада вдавалася до вс!х заход!в - в!д адмгшстративно-репресив-них до гри на м!жособових в!дносмга в академ!!. "Радян1зац1я" БУАН завершилася тхльки наприк!нц! 1920-х - початку 30-х рок!в? п)с-ля !! реорган! зац!!, чисток П складу, репрес1й частши наукопях працгвникгв академ1!.

Автор робить висновок, цо "радян!зац!я" !нтел1генц!!, як почдт-ковий етап творения ново!, радянсько! 1нтел!генцП, Йула засно.вдла на принципах абсолютизованого класового п!дходу. Вона спрямэ рвалась у першу чергу на зм1ну соц!ально-класовгос рис 1Нтол1гя1П(1! на шкоду !!' к вал И I коц I йному, провес гйноьсу, загально культурному

обернулась початком де1нгелекгуал1зац11 ! дегуман!зац!У !нтел!ген- • ц!У;-

Важлкве значения в житт! !нтел!генц!У 1920-х рок!в мала пол¡тика украш!зац!У. Автор зауважуе, що унраУшзац!я була аналогом непу, т!льки в облает! культури,! певнею м!ров спрямовувалась на те, щоб опанувати процес нац!онально-куяьтурного в!дродження, який розпоча-вся силами украУНськоУ !нтел!генцхУ значно ран!ше. В дисертацН по-

• казано, що все що виходило за меж! осМцШно! пол!тюи украУн!.зац! У /"Просв!ти", нац!ональн! "ухили" в л!тератур! ! мистецтв! тощо/ вла-да вс!ляко придушувала, що негативно впливало на розвиток нац!ональ-ноУ !нтел1генц!У. Разом з тим, п!дкреслюеться в робот!, политика украУшзацП справила величезний позитивний вплив на соц!альний розвиток нац1онально1 украУнськоУ !нтел!генц!У. Швидко зб!льшувалась

.кглькгсть етн!чних укра*1нц!в в склад! студентства вуз!в, а де ство-рювало сприятливг умови розширеного самовхдтворення украУнськоУ !н-тел1генц1'г. Зб!льшувався в!дсоток украхнц:в серед !нженерно-техн1Ч-но'1, науковох, педагог!чноУ !нтел!генц!У. Це була своер1дна украУ-Н1зац!я !нтел!генц!'1. Все це сприяло п!двиценно соц!ального статусу украУнськоУ 1нтел!генц'и, УУ самосв!домост!, що викликало зане-покоення "верх!вм 1 згодом призвело до звинувачень УУ в "нац!она-л!зм!" ! масових репрес!й п!д гаслами боротьби з ним.

Роздгл завершуеться анализом зы!н у склад! I структур! 1нгел!ген-ц!У, в У У матер!ально-побутовому становищ! Спираючись на опубл!кован! ! архгвн! стагистичн! дан!, автор доводить, що в пер'юд непу ргзких зм!н в соц!альних характеристиках !нтел!генц!У не спостер1га-лося. Незважаючична вех зусилля влади стара !нтел1гекц!я эаймала до-мхнуюче становище в головних галузях !нтелектуально-духовного життя. Бона складала р1шучу бгльп^сть серед квалШкованих спец1шпст1в.' Загальна к!льшсть !нтел!генц!У республ!ки в цей час майже не зм1-нилась, стабильно» залишалась УУ професхйна структура, етнодемогра-й!чн! характеристики. Разом з тим в цей час складалися орган!зац1йн! ! суспхльнх передумови для масштабних йорсованих змхн ус1х цизс по-

• казник!в. •"""•'..■• -

Пер! од непу був часом неоднозначних зрушень в матер!ально-лобуто-вому становищ! !нтел1генц!У. 3 одного боку, воно поступово покращу-валооь у порхвнянн! з роками розрухи, з другого - воно залшалося набагато г!ршим у пор!внянн! з дореволпцШними часами. Автор пока-зус, що так зване "пхклувашш" радянськоУ влади ¡нтелхгзкцхсп, УУ видатними представниками, мало здебольшого декларативний ! вельми обмекений характер. Виходячи з вузькопрагматичних м!ркувань, влада

створювала окремим представникам 1 трупам !нтел1генц!У /пэреважно науково-техн!чноУ/ в ¡дно оно пристойн! на той чао матер ¡ально-п о бутов! умови, залишаючи б!льш1сть !нгел!генц!У на'становищ! "штелек-туального пролетар!ату". Автор вважае, що соц!адьна пол ¡тика держави в-ц!й галуз! була ще одним засобом шдкорення ¡нтел!геьцн. В ди-сертац11 наведен! пор1Вняльн! дан! про матер!ально-побутове становище р1 зних провес!йних загон!в !нтал!генц!У, показана д!яльн1сть Г! профсшлкових об"еднань, спрямована на його покращення.

Четвертой розд!л "1нтел!генц!я п!сля "великого перелому" хроно-лог!чно охоплюс пер!од 3 к!нця 1920-х до кгнця 1930-х рок!в. Напри-к!нц! 1920-х краУна перебувала в стан! економ!чно! ! соц!алъно-по-л!тичноУ кризи, викликаноУ переходом в!д непу до йорсованоУ модерн!-зац!У економ!*и в дус! ортодоксально-комун!стичних доктрин ! загос-тренням пол!$«чноУ боротьби в "верхах". Цэ безпосередньо позначило-ся на розвитку !нтел1генц1У; Шсля !нсп!рованих за вказ1вками парт!й-ноУ верх!вки показових пол!тичних процес1в над представниками ста. роУ штел!генц!¥ /"Шахтинська справа", справа "Сп!лки визволення Ук-раУни", процес "Промпарт! Г' тощо/ почалися масов! пошуки "шк!дни-кхв" серед 1нтел1генц!I, а репрес!У■серед украУнськоУ !нтел!генц!У вже в цей час Тактично стали масовими. Стара !нтвл!генц!я була демо-рал!зована ! залякана, р!зко знизився УУ соц!альний статус. Почалася галаслива катиня дроги УУ "алол!тичност! ! нейтрал!зму", роз-горнулися чистки серед !нтел!генц!У. Анал!зуючи вс! ц! процеси, автор робить висновок, що саме руб!ж 1920-х- 30-х рок!в став початком к!нця староУ ¡нтелггенц!У, яка менше н1ж за десять рок!в просто була знищена I частково асишлъсвана в склад! новоУ !нтел!генц!У.

Одночасно розгорнулося ворсована ■йормування новоУ, так званоУ "ре-' б!тничо-се'лянськоУ хнтел!генц!У";1 Великий стрибон 1930-х рок!в, який супроводжувався колосальними зм!наш в структур! сусального вироб-ництва та ¡нтенсивним ростом попиту на квалШ кован! кадри, викли-каэ необх!дн!ста> лрискореного 1 розииреного вхдтворення кадр!в !н-тел!генц!У, спочатку виробничо-техн!чноУ, науковоУ, а згодом ! вс!х !нших У У провес!йних загон1в. При цьому вс! особливост!, притаманн! П1дготовц! ново! !нтел!гекц!У у 1£20-т1 роки /класовий п!дх1д до Лормування У У кадр!в, регулювання складу 1 т.п^/ у 30-т1 роки знай-шли св!й подальший розвиток ! призвели до кор!нних зм!н в УУ соц!-альному обличч!. В дисертацП наводиться дан! про реорган1зац!п сис-теми'пхдготовки кадр!в !нтел!генц!У. наприк!нц! 1920-х - у ЗО-т! роки, про деМцит хвалШхованих ,спец!ал!ст!в в УкраУн!, показан! >*>о-

рми i метода регулювання соцхального складу ново! .iHTeflireinjii, спрямован! на !'! "пролетаризац1га". Автор вважае, що так званий кла-совий niflxifl до шдготовки ново! !нтел1генцП в 1930.Ti роки був доведений до абсурду, що призвело до катастрофичного пад!ння якос-li 1нтел!генц!! при швидкому збШшенн! П к!лькосг!;\В дисертацт! п!дкреслюеться, що Форсована идготовка ново! :штед1гекцп у I930-Ti роки була обумовлена не т!льки розширенвям потреб сусшльного виро-бництва в спец!ал1стах чи необх!дн!стю п!дготовки "класово близь-ко!" штелхгенц!!. Проблема кадр!в !нтел!генц1'! була створена бага-то в чому штучно, по-перше, внаслхдок MicTHiiKaqift про пппдництво старо! !нтел!генц!!' ! penpecift серед нет!', по-друге, через лерека-чування значно! частини квалШкованих спец!ал1ст!в у бюрокрадачний апарат, який швидко збьтыпувався в цх часи; по-третс, внасл1док низького якiоного р!вня ноеих кадргв, який доводилось компенсувати зб!льшенням !'х к1лькост!. В 1930-т! роки в Укра!'н! ! в ц!лому в СРСР дгйсно була створена нова, робхтничо-селянська за cboim поход-женням !нтел!генц1я. Проте за сво!'ми йункц!ями вона не взбивала !нтерес!в роб1тник!в i селян, а була за незначним викшоченням поставлена на служхкня тотал!тарн!й держав!.

Незважаючи на це, !нтел!генц1я продовжувала виконувати сус'гс!ль-но-конструктивн! Лункц!!. Вона була д!йовою силою !ндустр!ально-тех-Hi4Ho! модершзацП, л!кв!дац!х культурно-технгчно! в!дсталост! кра-!ни. Эхачну увагу в дисертац!! прид1лено громадським йормам участ! !нтел!генц1'! в глобальней реконструкц!! народного господаротва: !'! внеску в рух винах!дник!в i рац1онал1затор1В, в створення ново! тех-Hirai i технолог!й, анал!&уються pi3Hi аспекти !! участ! в соц1ал!с-тичному змаганн1, розглядаеться !'! внесок в-шдвищення культурно-техшчзюго р!вня роб!тник!в. Результата д!яльност! !нтел!генц!!' в цих налрямках були досить суперечливими як з точки зору розвитку сустлъства в целому, так i з точки зору розвитку !нтел1генц! !."'3 одного боку cnocTepiгався прогрес мат9р1ально! бази сусп!льства, з другого - стрибок 1930-х коштував Kpa'iHi численних дисбаланс: в в економ!чн!й cMepi, великих зайвих витрат. Дя суперечлив!сть позна-чилась на !нтел!генцП. П творчий внесок у розвиток кра'ши був ве-личезним i в той же чао вражаяа заангажовашсть багатьох Форм Г! участ1 в побудов! "фундаменту соц!ал!зму", гЬормальн!сть громадсь-ких 1 виробничих !н!ц!атив, нев!дпов!дн!сть i'xhix результат!в вит-раченим силам. До того ж, система рхзного роду почин!в, змагань тощо була спробою п!дм!кити природа! стимули до сумл!нно! прац! штуч-ними, що впливало на св!дом!сть iHTefliremjii, деформуточи !"!.

Як окремий аспект теми в дисертац!! розглядаються репрес!! про-ти !нтел!генц! 5' в 1930-т! рога: Показана роэгортання масових репре-с!й серед !нтел!генц!!, починаючи з 1930 р., вперше докладно йисв!т-лений спалах масових репрес1Й в 1933-34 рр;> в УкраУн1;' Шдкреслюю-чи, що головного удару зазнала саме укра!нська 1нтел!генц1я, оск!ль-ки головним гаслом релресивно! пол! тики була "боротьба з нац!онал!з-моы", автор зауважуе, що об"ектом репрес!й була вся !нтел!ге1щ!я, незалежно в!д нац!ональност!. Погром почався з старо У !нтел!гонц!! ! швидко перекинувся на ту чаотину ново!, яка з тих чи !нших обставил не задовольняла вимог тотал!тарно! держави. Наслгдки терору 1930-х проти !нтел!генц!I були жахливими: був л!кв!дований величэз-ний !нтелектуально~культурний генофонд, розчавлено но т!льки стару !нтел!генц!ю, яка була нос!ем 1нтелектуально-гуман! тарно! традицг! попе; -дн1х покол1нь, а й значку частину 1нтел1генцП ново! генера-ц!!, народжено! нацгонально-гсульгурним ренесансом 1920-х рокхв. Ство-рений нею пласт духовно!" культури п!ддавався систематичному нищенню 1 на довг1 рокипшов у небуття. Особливе значения мали мораяьн! наслгдки терору. В!н деморал!зував 1 залякав !нтел!генц!ю, на пев-ний час позбавив !! таких споконв!чних якостей як незалежшсть думки, активна громадська позиц!я, Г1ДН1сть. На змгну прийшли кон^ормгзм, нетерпим!сть, соц!альна алат1я, духовна 1 политична розпуста. Терор 1930-х був лог1чним продовженням тенданц!й 1920-х рок1В. Практшсу-ючи п!дозр1Л1Сть, насильство по в1днош°нню до штел!генц! !, суегп-льство поступово готувало соцхально-психолог1чний грунт для тотального самогубного терору 1930-х.

Четвертий розд1л завершуеться анал!зом соцгального портрету !н-тел1генц{! радянсько! Укра!ни кгнця 1930-х рок1в. Наведен! соц!аль-н!, пр<Лес1йн!, нац!ональш, демогра^1Чн1, квал!Л!кац!йн1 та ш. характеристики !нтел!генцН. Показаний !'! територ1альний розпод!л, шдрахована загальна к!льк!сть. На основ! статистичних даних автор доводить, що протягом трохи б!льше, шж десяти рок1в загальна к!ль-н!сть 1нтел!генц!I I службовц!г зросла майже в б раз!в. Найвигцими були теши зростання про*>ес1Йних загон!в !нтел!генцГ1, пов"язатгх з! аферою матер!ального виробницгва ! науки, значно нижчими - тих, що були зайнят! в сЛер! осв!ти 1 охорони здоров'*я. Квал14!к:ци-чо-осв!тшй р!вень б1льшост! ¡нтел!генц!1 значно знизизся. !нтол!гон-ц!я значно помолодшала ! Фемнпзувалася. Продовжувалось эбиьшення укра!нц!в в склад! ¡нтел1генц1!, але на в!да!ну в!д попервдкъого пергоду це вже була не укра!шзац!я 1нтел!генц!!', а г"! епп' I гл-ц!я. Б1льш збалансованим стало сп1вв!днов1гиня М1Ж к!льк1сто м!сь-

кох ! сгльсько'г" шгелггенц11. Докоршним чином змгнилося соц[альне обличчя ¡нтелхгенцП. Завдяки соц1 ально-регулятивнIй пол!тиц1 держави напршинц! 1930-х рок1в в Украш! Тактично зникла стара, дорего-лющйна шгсл1генц1я, а 11 мхсце зайняла нова, за свош походженням "робхтничс-селянська". У соцхально-класовому вхдношенн1 вона шбито в1дповхдала характеру деркави "диктатури пролетар1ату", нас правд! ж, поповнюючись за рахунок де^ормованих клас¡в, вона по сут1 перегвори-лась на декласовану I декласуючу верству.

У висновках узагальншться основн! положения, якх винесен1 ди-сертангом на захист. Автор шдкреслюе, що напрямок соцхального роз-витку хктелхгенцН в радянськ1й Укра1н1 в целому в1Дпов1дав об"ек-тивним, загальносвIтовим тенденциям. Однак внаслхдок д11 ряду суб"-ективних 'ЬакторIв вхн втратив ознаки оргашчкост1, еволщ1йност! \ . неперервностх, став Д1скретним I перейшов на революцхйно-катастро-фгчний шлях. Це призвело до численних да$ормац!й в розвитку 1нтел1-генцП, "XI дейеномен1зац{"1. Зшна 1сторичних типгв штелхгенцГ1 в1д-булася неприрэдшм шляхом.

У висновках перел1чений ряд проблем социально! ¡сторп штелхген-цII, ЯК1 потребують подалыиого I поглибленого вивчення. Даються пра-ктичн! рекомендацГх загального характеру щодо розбудови взаомин держави 1 штелхгекцГх на перспективу, гЬормування соц1ально1 политики щодо ¡нтелхгенцхУ.

Щ. ПУБШКАЦ11 3 ДООДдаУВАНО! ПРОБЛЕМ,-

1. Украшська 1нтел!генцхя 20-х - 30-х рок1в: ооц1альний портрет та 1сторична доля. -К.: Глобус-В1к, Едмонтон: Канадський хнстигут украшських студ1й Альбертського ун-ту, 1992, - 176 с?

2. Стал1нхзм на Украхн1: 20—т1 — 30—Т1 роки. —К.! Либхдь, 1991.' С3 ~ 344 с. /Спхвавт.: В.М.Данилвнко, С.В.Кульчицький/.

3. Стал!шзм I украшська хнгел1генц!я /20-г1 - 30-Т! роют/. -К.: Наукова думка, 1991. -95 с. /Спхвавт.: В.М.Даниленко/.

4. "Диктатура пролетархату" I наукова гл?ел1генц1я: УкраУна, . 1920-1 роки// В1сн. АН УкраУни. -1992. -К. -С.90-97.

5. Украшська шгелггенц1я в 1933 р. // Проблеми хсторП УкраУни: факта, судаення, пошуки: Респ. м1жв1домч; . зб. -К.: Наукова думка, 1992. -Вил.2. -С.92-98.

6. "Шахтинська справа" // Проблеми хсторхх Украхни: йакти, судження, пошуки. -К.: Наукова думка, 1991. -Вип.1. -С.36-45.

7. Передмова // РеяресН 20-30-40-х 1 початку 50-х рок1в на УкраУ-н1: Наук,- допом!жний б1бл!0гр. покажчик. -К., 1992. -С.5-10.

8. 1До таке "нац!онал-ухильницгво?" // 1сгор1я УкраУни в запитаннях та в1дпов1дях. -К.: Знания, 1991. -С.40-41.

9. УТ0РН1ТС0: еп1зод з ¡сторП" "пол1тичного виховання" 1нтел!ген-ц!У в умовах тотал1 таризму // Минуле УкраУни: в!дновлен1 сторшки. -К.: Наукова думка, 1991. -С.135 - 150. /Сп!вавт.: Л.1.Ткачова/.

10. Академхк М.1.Яворський: доля вченого // Укр. ¡ст. журн, -1990. -№8. -С.75-86.

11. Ноли 1 як проходив процес СБУ? // 1стор1я УкраУни в запитаннях 1 в!дпов1дях. -К.: Знания, 1960. -Вип.2. -С.32-34.

12. К истории мифологизации общественного сознания в период станов,-ления сталинизма /20-е - 30-е годы/ // Молодь 1 актуальн! проблеми !сторичноУ науки: Твзи У сусп!льно-пол!тичних читань /КиУв, 29-30 травня 1990 р./. -К., 1990. -С.101-103.

13. УкраУна, 1933-й // Шд прапором ленШзму. -1990. -1Р5. -С.65-70. ^

14. Проба пгтыка: "пгахтинское дело" - театр политического абсурда.// Донбасс. -1990. -1Р5. -С.75 - 91.

15. Як проходить процес реабШтацН ¡нтел1гекц! I УкраУни, що була репресована в 20-Т1 - 30-т! роки // 1стор1я УкраУни в запитаннях та в!дпов!дях. -К.; Знания, 1989.*-С.44 - 46.

16. "Шахтинское дело" // Под знаменем "енинизма. -1989. -№22. -С.55 -61.

17. Доля акадеШха С.О.Ефремова // Шд прапором лен!н!зму. -1989. -М9. -С.75-78.

18. О белых пятнах в истории интеллигенции Украины // Молодежь и актуальные проблемы исторической науки: Тезисы общественно-политических чтений, посещенных 70-летт комсомола Украины /7-9 июня 1989 г., Черновцы/. -К., 1989. -С.132-135.

19. Участие производственно-технической интеллигенции в повышении культурно-технического уровня рабочего класса УССР /1928-1937 гг./ // Тезисы межреспубликанской научно-практической конференции, посвященной 9)-летюо академика КИ .Панкратовой /Донецк, май 1988 г./. -Донецк, 1988. -С.94-96.

20. Документа ЦЦАЯР УРСР про участь техн!чноУ 1нтел1генц1У та II про^еЫйних об"сднань у соц1ал1Сгичному буд1вництв! в другой половин! 20-х - на початку 30-х рок!в // Арх!ви УкраУни. -1988, -И. -С.69-71.

21. Д1ялыпсть 1нженерно-техн1Чних секцШ про*сп1лок Украши по п{двищенню трудовох та сусп1льно-пол1тично! активност! штел^ген-ЦХ5 // Укр. }СТ. журн. -1907. -№9. -С.75-82.

22. Осо&Ш 'остх становления радянсько! технхчно'х (нтелхгенц! I в 1926-1935 рр. // Укр. Iст. журн. -1986. -И2. -С.94-95.

23. Про дхяльшсть науково-теиичних секц1Й пройсшлок Украши /1935-1937 рр./ // Укр;' хст. журн.- -1985. -№10. -С.75-80.