автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.09
диссертация на тему: Календарная обрядовая поэзия белорусов. К проблеме межэтнических и межжанровых связей

Полный текст автореферата диссертации по теме "Календарная обрядовая поэзия белорусов. К проблеме межэтнических и межжанровых связей"

Р Г б од

АКАДЕМЫ НАУК УКРАДИ

" АПР 199*!

1нсппут мистецтвознавства, форльклорнстики та етнологн ¡меш М.Т. Рильського

На правах рукопнсу

БАРТАШЕВИЧ Галина Олександршна

1САЛЕНДАРНА ОБРЯДОВА ПОЕЗШ Б1ЛОРУС1В. ДО ПРОБЛЕМ» М1ЖЕТН1ЧНИХ I МШЖАНРОВИХ ЗВ'ЯЗКШ

10.01.09 - фольклористика

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступени доктора фиолопчних наук

К и I в - 1994

Дисертацкю е рукопис

Робота ппконана в 1нституп мнстецтвознавстпа, фольклору та стнографа АН БЬюрус!.

Оф1щ'йш опоиенти

■ доктор ф!лолопчпих наук, професор В.М. Гацак доктор ф1лолопчиих наук, професор В.Г. Бойко доктор фЬчолопчних наук М.М. Пазяк

Прошдна оргашзащя

■ Б1лоруський державний псдагопчннй ушверситет (Мшськ)

3ахнет в'1дбудсться 4{- уМЧн у) 1994 р. о "^^годиш на зао'данш СпецЬл^эованоУ вченоГ ради Д.016.36.01 на здобуття паукового ступеня доктора наук при 1нститут1 мистецтвознавства, фольклористики та етнологп ¡м. М.Т. Рильського АН Украши (252001, КиУв-1, пул. М.Грушевського, 4, 4-й поверх, кшозал).

3 днеерташею та роботами дисертанта можна познайомитися в б1бл!отец! 1нстнтуту.

Автореферат роз^сланий

1994 р.

Вчений секретар СпеЦ1аЛ13овано'1 вчено? ради

кандидат ф1лол6пчних наук -^^Г.О.Микнтенко

3.

Проблема вивчення ранн!х форм уснопсэтичнох творчеств над-аеичайно склздн! i до цього часу вивчен! далеко не еичерпно. Вони стосуються генези фольклору й окремих його язнр!в, св!то-глядних та астэтичних основ, ы1сця в духовн!й культур! етносу на pisHMx (стсричних етапах, м!жатн'1Чних й м1нжанрових езаемов-пяив[в й ряду на мание складних питань. На шляху ii досл!дзен-ня виникае немало складностей, одна з яких пов"язана з недо-статньою зберехен1стю цього матер!алу 1, як насл!док, s його хронолог!зац!ею. Як писав Б.О.Рибакоа "нелегкий шлях хроноло-ri4Hoi розкифровки етнограф1чних загадок. 1нод1 ми мокемо вло-еити момент забуття перв!сного зы!сту того чи 1ниого ясивд, вивначити гор!ишю, п1зню меху його осыисленого побутування, але буваемо безсил! Еказати його витоки, його перв!сн1 форми, час його виникнення"*/. До того а наукова методика реконст-рукц!1 ранн[х форм перебувае на стад!х пошуку Я становлении. Сучасн! досл!дники широко залучають метсди й реэультати рокон-струкци у мовознавчих, археолог¡чних, мястецтвознавчих та ¡н-ших науках, эвертаючись до проблем тексту у широкому розум!нн1, Заслуговують на уеагу робсти Вяч.Вс. 1еаноЕа, У.М.Топорова, Н.¡.Толстого та 1н., присвячен! язичництву, да у теоретичному й практичному план! демонструються нов! п!дходи до вир1шання лроблеыи реконструкц!1, обгрунтовуеться метод вивченш; в!д б!лыл п!зн!х факт1в до ранн!х. Д!йино, нэ раз доеодилося спо-стер!гати при з!ставленн1 сучасних запис!в is ааписами двов1-KOBOi давност! й че старовинн!шими джоралами надввичайну гли-бину фолькоорно1 паы"ят1, цо п!дтвардяуе пподуктивн1сть запро-понованих метод!в у досл1дяенн1 давн1х фори уснопоетивно? твор-чост!, до яких належить й калевдарна обрядова noesia.

Звертання багатьох досл!дник!в до обрядового фольклору сьогодн! пояснюеться радом причин. Ца I його високий художн!й р!вень, досконал1сть багатьох твор!в, Ез1рцевих для справжньо? noeail, I надзвичайно великий обсяг ¡нформацЦх, яка е ныл^у м!ститься, без чого немоаливе повноц!нне досл1дження побуту, св!тогляду, JcTopix наших предк!в I, нарешт!, закладений в ньому ыогутн!й потанц!ал форму£8ння нац1ональног самосв!домос-т1 - одн1е1 з умов процесу нацЮнального в!дродаення, що в!д-буваеться у вс!х крахнах слов»янеького св!ту. See сказана св!д-

У Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. М.,1982. - С.39.

чить про i к t у а j Ы1 ! с т ь досл1даення календарнох пое-з!I взагал! й тих ii аспекИв, як1 стосуються м!хетн!чних й м1хжанрових зв"язк!в.

Б1лоруський каландарно-обрядоЕий фольклор - явищэ складна й своер!дне у сл)льн!й слов"якськ!й уснопоетичн!й спадкуш1 -8давна привертаз до себе у вагу Д0сл1Дник1в пор!вняно кращаю 8бережек1стю глибинних шар!в, наяен1стю специф1чних локальних ¡¡виц, злиттяы Еарбального й невербального тексту й багатьма 1к-шими якостями, [до надають йому Еелико1 науковох й естетично1 saprocTi.

1стор!я збирання й досл'[Дкення б!лорусько1 календарног об-рядовог noesix, як~ бере початок з к!нця ХУШ ст., досить детально висв¡тлена у е1дпое1дних томах багатотоыного видання "Бе-ларуская народная творчасць», у 1стор!ограф{чних працях, що да-ють уяелоння про досягнання у ц!й галуз!. До них сл(д в1днести ровд1л фундаментально! прац! 13.2>.Карського "Белорусы" /т.Ш,ч.1/, а також ионограф!х, присвячен1 окрашш циклаи й жанрам noesix трудового календаря/A.C.Jliс, ГЛ.Тавлай, АЛ.Г>рський, Н.С.ГЧ-левич/.

. Та неэвакаючи на досягнут! результата, валишаеться чимало проблем, що ЕИмагають свого вир!иення. Далеке в!д свого заеер-шонкя дослхдясення структури й аанрового складу окреыих кален-дарно-обрядосих цикл1Е. Як на дивно, але т!л1>ки в останн(й час, незэажаючи на тевденц1ю эгасання обрядового фольклору, нам вда-лося з!брати новий матер!ал, що дае п!дстави для перегляду 1с-нуючих погляд1в на ы!сце у б1лорусысому фольклор! окремих цик-л!в, ix зм1сту, особливостей. Так, всупервч 1снуюч!й дуыц1 про та, що Ыасляна у Б1лорус! не отриыала надежного розЕитку, вияв-лено ц1лий комплекс масляних обряд!» й niceHb, спрямованих на Ееличання молодих; ¡стотно угочнюеться структура весняних об-ряд!в 1 поевii, де поы!тне м1сце пос!дае обряд «вод1ння стр!ли» s в!дпов!дними nicHяыи, про як! ран1ше (снували лише обыежен! св!дчення; пояснено зк1ст, визначено м1сце й значения коляд-Hoi гри "11ярэшка" тощо.

Зове!м недостатньо вивчено и1жетн!чн1 й ы1кжанров! зв»яэ-ки б!лорусько1 календарно!' обрядово]£ noesii. Хоч б!лоруський иа'тер1ал вводився в орб!ту пор!вняльних досл!даень окреыих цикл1в /прац! О.М.Афанасьева, В.В.Ан1чкова, О.Ы.Веселовського, О.О.Потебн!, В.К.Соколовох, ВЛ.Чйчерова, Л.М.Виноградовох та

1н./, в1н, як правило, залишаеться десь на перифэрП, анал!э по в1днощенню до нього. не мав системного характеру, просодився на-чебто в!дсторонено, не "3 середини». Пор!вняльне вивчення дае моялив!сть в^дновити вагальну картину розгитку окремих фольнлор-но-етнограф1чних комплекс!в 1 вс!ег календарно£ обрядовох rsoaoli, в1днайти Ti ланки, цо були втрачен! в одних нац!ональньх фольк-лорних традиц!ях, але збереглися в 1нших. Така рехонструкц!я моя-лива I нзеiть необх!дна; вона базусться иа кторико-генетичних й ¡сторико-типолоНчких П1дасодах до фольклорного процесу. В той же час порiвняльнэ вивчення, з!ставлення на р!зних р!внях г.ока-вуе як загальн! витоки, так ! т! специф!чн! риси, якими вгдзна-чаеться кожна нац1ональна калэндарна традиц1я у самих обрядах, мировому склад! noesix, репертуар! окреыих жанров, образн!й систем! тощо,

Враховуючи ступ1нь вивченост! поставлено! проблеми, ii акту ал ьн!сть, основну мету нашог роботи бачимо у досл!д-женн! б!лорусько1 календарио1 обрядовох поез!1 як важливо1 части-ни нац!онально1 духовно? спадцини, ii м1&етн1чних 1 мшканрових вв"язк!в. Серед основних завдань вид!ляемо так1:

- Сбгрунтування принцип1в класиф!кац1х календарнох обрядо-boi noesii й сама ii класиф1кац!я, яка сьогодн1 у сх!днослов"ян-ськ!й фольклористиц! проводиться з pisiwx позиц!й, що й визначае ii pi3Hi результати.

- Аналгз б/лоруських календарно-етнограф!чних комплекса, як! входять до зимового, еесняного й л!тнього календарно-обрядо-вого цикл!в у едност1 вербального й невербгтьного текст!в, уточнения ix структура, зы!ету, функц!й, жанрового складу, досл!д-яення 1сторичних bktokIb ix ключоеих образ!в.

- Досл!дкення ц1жетн1чних /сх!днослов"янських/ зв«язк!в б!лорусько1 календарнох обрядовo'i noes If як наслЦку розвитку У едииоыу русл! , як проялу одн!е! з найваалив!ших сп!льнюс аа-коном!рностей фольклорного процесу на р!внях:

календарних циил!в,

окреиих фольклорно-етнограф!чних комплекс!а, жанрового складу, репертуару окремих жанр!в, основних сбраз!в.

- Вид!лэння характерних явищ, як! в т!й чи !нш!й Hip! ножу ть бути в(днесен! до специф!чних у фольклорн!й традид!? б!ло-

рус!в, рос!ян, укра1НЦ1в,

- ,Посл ¡даоння м1нханроЕих зв"язк1в, взаемод1г жанр!в, в першу чергу тих, як1 об"еднуе св!тоглядна основа 1 функц!ональна тотожн!сть.

Новизна р о б о т и вивначаеться вже самою постановкою проблеми, метою 1 завданняыи досл!дкення. Биоруська ка-лендарна обрядова поеа1я в ы м1жетн!чних 1 м1кжанрових вв"яа-ках системно досл!дауеться гперше. Зпврше розвиток еажливо1 га-луэ! б!лоруського фольклору розглядаеться як частина единого процесу 1а сп!льниыи законом!рностяыи, на тл! яких особливо по-м!тн1 нац!ональн1 специф!чн1 риси.

Методолог1чн1 I иетодичн! принцип« досл!дження. У сво1й робот! ми дотримуемось системного п!дходу до анал!зованих яещ, розум!ючи фольклор як складну £8аемозв"язаку д!алектиану систему, перебуваючу в рус!, окреы! елементи якох взаеыозалежн!, а сама система мае не т1ль-ки внутр1шн1, еле й аовн1шн! зв"язки, цо чинять на нех певний вплив. Уажливим аспектом досл!даення е вивчення м1кетн!чних фо-льклорних взаем08в"язк1в| тут ми спиралися на основн! принципи й положения пор1вняльного<'вивчення, эакладен! О.М.Веселовським, I.Франком, Ю.Карським та розвинут! П.Г.Богатирьоеим, В.М.Йир-мунським, Б.М.Путиловим 1 ¡ншими вченими, як| еизнэчили основн! типи Езаемозв"язк1в, запропонували методику,- одн!ею 8 вимог яко! е е1ставлення р!вн1в пор!вняння.

9 дис.ертаци використан! вагальнотеоретичн! прац! й досл!д-хення конкретних проблей календарно* обрядово? поеэН сх!дних слов»ян К.В.Чистова, Н.1. та С.М. Толстих, В.Я.Проппа, 0.1.Лея, В;В.1ванова, В.М.Топорова, Ю.З.Крутя, О.В.Курочк1на, З.Я.Мохей-ко, Ю.Д.Климця та 1н.

Джерелами фактичного /фольклорного й етнограф1чного/ матё-р1алу були в[даначен1 в б1бл1ограф1? числекн! публ!кац!? - до-революц1йн1 й сучасн! аб1рники, особливо томи багатотомних ви-дань б!лоруського й украгнського фольклору, а також арх1вн! матерели. Значив м!сце зайняли експедиц!йн1 записи, вд1йсн»н1 автором у р!эних рег!онах Б1лорус1 та пограничних районах Черн1-г1всько£, Р1вненськ01, ЖитомирськоЗС, Волинсько? областей Укра!-ни, а також БрянськоЗЕ, Смоленсько!, Псковсько! областей Рос IX.

А п р о б а ц I я робот, Чэстина дисертэц!? опубл!-коеана у вигляд1 монографII "Беларуская народная паэз1я весна-вога цыкла ! славянская фальклорная градыцыя" /1985р.,10 д.а./; друга частина, присвячена зимовому та л!гньому циклам, стала ро8д1лом "Жанравая спецуф!ка каляндарна-абрадавай паэз!? усход-н1х славян» /у колективн!й монограф!I "Узро^н! агульнссц! фальк-лору усходн!х славян» /1993, С.138-25Ё/. 0креы1 положения ди-сертац!х викладен! в монограф!I »МагЧчнае слова" /1990 р./ у статтих, у виступах на IX та X М1кнародних эпздих слав!ст!п та ¡ниих наукоёих конференц!ях - ¡¿¡жнародних, всесоюзних, рэс-публ!канських.

3>актичний матер1ал ув!Йшов до шдготоЕленог дисертантков' книги багатотомного еидэння БИТ «Веснашя песн!" /1979р,/; по-льов1 записи дисертантки широко використовуволися у вс!х томах ц!е! сер!!, присвячених календарним обрядам. III публ!кац!? ви-користоЕувться в науково-досл!дн!й, учбов!й робот! та у пропаганд! фольклору.

Структура дисертацП виэначаеться поставленный заеданиями, методолог!ею й методикою досл!дження й осс6лиеос-тями матер!алу, взятого за об»ект Еивчення, Календарно-обрядо-еа поев^я розглядаеться в дисертац!? як система, складена 1в взаемозв"язаних ! водиочас в!дноснп самост!йних п!дсистем, кох-нэ э яких мае сеоI особлисост! ! мозге стати окремим об"ектом досл!дгення. Чк п!дсистеми розглядаються цикли календарно-об-рядово!' поез!!, к!льк1сть ! мек! яких р!зними вченими Е1дзна-чаються не однаково. У цьому зв"язку у «Вст/п!« даеться обгрун-тування принцип!в класиф!кац!1 цього матер!алу.

Схиляшись до чотирициклового под!лу калакдарно-обрядово? поеа1I, дисертантка обрала для досл!даення цикли, пов"язан! з найяскравшими п!ками енергатично1 б!осфэри Земл! - зимовий та л!тн!м сонцеворотом 1 весняним сонцесгоянняы. Поаа полем зору залишився ос!нн!й цикл. Для нього характерна розмит!сть меж, слабкий зв"язск з обрядами, що компексуеться 8в"язком в побутоеими раал!ями. У рос1йськ!й та укра5гнськ1й традиц!ях цей цикл не вид!ляеться окремо, що утруднюе пор!вняльна ви-вчення в рамках сх!днослов"янського фольклору. Таким чином, дисортац1я складаеться 1з вступу, трьох роздШв, кожен 8 яких присвячений одному з календарних цикл!в - зимовому, вес-нянсму, л!ткьому, з висьовк!в та б1бл!ограф!1.

3 и I о I дисертац!?

У е с I у п I обгрунтовуеться актуальнкть теми, висв!т-люеться ступ!нь П вивчвкост1, формулюються мета й вавдання Лосл1Дження, ыетодолог1Чн! принципи, визначаеться наукова новизна й практично аначення дисертац!?, а також П структура.

Порший р о з д ! л "Зимовий цикл" присвячено характеристик зимовох обрядовох поез!1. В ньоыу подано розробку оснсвнйх теоретичних 1 методичних полсяень, на баз! яких ведаться досл^дження в цьому й иаступних розд!лах. Анал1зуеться жанровий склад поез11 зимового циклу, Еиявляеться сп!льчий сх!днослов"янськиГ поетичний фовд 1 кац10нальн! особливост!.

Зимоеий цикл обряд1в та пов311 з його кульм1нац!ею - колядками - як Н1який 1нший демонструе поеднання стародавн!х язи-' чницьких традший ! п!зн1ших - церковно-християнських, в осно-в1 котрих лехить !дея умирания й воскрес¡ння. Воскрос1ння нв-переможного сонця було стимулом для багатьох обряд!в його вша-нуЕання, гЛдтримни його животворно! сили, що вселяло нзд!ю на эберенення життя всього суцого, а прикр!ллення до ц!ех дати народаення християнськсго Бога-спасителя покладало оп!кування цим ус!м саме на нього. Паралельне !снуваиня двох р|8них тра-диц!й - яскраво1, еидоеищно1, р!знопланое01 народно! 1 стрима-но1 рел!г1йнох е!добравилося на зовн!шньому рисунков! стародав-нього СЕяга. Особливо наочно ца проявляеться в обходах колядни-к1в. На п!зн!х етапах колядних обхсд1 в пордд !а шестки в масками /кози, коня, журавля/ ходили також з ,'8е!здою" I сШвали ••святих" шсень.

Колядно-новор!чн! обряди, под!ляючи Биыоаий пер!од на дв! частини, являют'ь собою святкову кульм!нац!ю 8 широким набором елемент1в, як1 еияеляють т!ею чи 1ншою м!рою сутн!сть таких складоЕкх обрядового комплексу, як маг1я, мантика, агертЕоприно-шення. Головна спряыоеан{сть ус!х календарних обряд!в - вабез-печити в!чний колооб!г, безперервн!сть лвдського життя, усьо-го живого й св1гобудови, сприяла насиченосП ус!х обряд!ч вер-бальними й ритуальними элементами, котр! вт!лювали три основ-н! 1д01, три культи: косм!чний /насамперед сонця, природи/, ^ предк!в 2, умовно назвеы його - культ продовження роду,э!деею шлюбу. Вони, як показано в дисертаЩх, проходить через усI

календари! обряди !, мояна твердити, обумовили наявн!сть у них однэкоеих олемент!в, ix повторюван!сть.

Як ус! обряди р!чиого кола, зимоа! пов"язан! з трудовою д!яльн1стю, ало вони мента в!д !нших виявляють цэй зв»я80к, оск!льки е цю пору в господарськ!й д1яльност! нзстае в!дносно затишья. Подготовка до майбутн!х хл!боробських занять зд!йсню-аалася у цей час не т1льки практичною д!яльн!стю, влв й р1з-ними симеолiчними д!ями, як! ыали впливати на урояайн!сть зем-л!, припл1д худсби, благополуччя родини. Зв1дси широкий спектр piэноманiтних елемент!в эимоеот обрядовост!: прославления сонця, задобрюЕання предк!в, яертвоприношения, гадання з мзтою загляну™ в мзйбутне i вплинути на нього; охоронн! заходи проти ео-роких сил та iн. Нарэшт!, природна ыожлив!сть в!дпочити сприя-ла оптим!стичному характеру зимопих. свят, насиченост! ixJrpo- ■ ей ми элементами, театрал!зац!ею. Ия хивописн!сть, карнзвальн1сть, народна естетика обряд)в 1 поез1х забезпочили хм при певн1й транс!ормац!2 зберекен!сть в ноеих, но сп1вв!днесених а при-родним [снуванням у соц!ально-побутових обстав^нох.

Найповн1шэ обрядова поез!я представлена е обх!дних походах, на сп!льних трапезах з використанням ритуально! хж1, п!д час горЬшя ритуальних еогнищ, театрал1зованих видоеиц, при во-рок!ннях на майбутн! урожая { шлюб. У кожному 1з обрядових д!йств народна таорч!сть представлена р1зними жанрами 1 в!д1-грае р!зну роль.

0бов"язков!сть ритуальних формул як засобу, що сприяе от-риманию оч!кув;лного результату i як охоронного засобу, власти-ва багатьом моментам колядного обряду, у тоиу числ! кут1. Тут э!дбувалися ритуали заклинания Морозу 1 заклинания багатого урожаю. Останн! набували форми св0ер!дно1 вистави, коли у час 8эгально1 веч!рньо1 трапези ы!ж господарем i господинею за ус-тзвленим страваыи столом в!дбуваеся д!алог, цо отримав назву ритуального.

Зв"язок ритуальних д!алог!в а календарним обрядом не випад-коеий: в!ра в маг!чне значения первого дня, в його вплив на долю урожаю проступав через усI елеиенти ритуалу - 1 слова, I д11, ! предметний 1нвентар. Тут ми бачимо типоеий приклад IмI — татиснох магП, коли за формальними законами схояост! д!ям J слоЕйм давалась моялив!сть забезпечити потр!бний людин! резу-

льтат. Вербальна ыаг!я тут поеднуеться э маг1ею д!х /приго-тування кут! s немеленого зерна, п!дкладання п!д скатертину с1на I т.п./, а все разом набувае драматург!чно1 форми I ба-гато чимвагадуе гру. Саме ця форма св!дчить про глибоку двв-нють обряд!в-занлинань, котр! могли бути попередниками ва-мовлянь. 3 замовляннями д!алоги-ритуали эблияуе i сп!льна для них побудова, в основ I hkoï лекить в!доме багатьом народам 81гтаь'лон!1Я за формулою "ян-так". Для колядних ритуаль-них д!алог!в притаыанна простота 1 д!йств,1 формул-заклинань, ïx нерозд!льн1сть. Ile саме той приклад, коли без предметного 1нЕентаря /ритуальних страв на стол!/, без маПчних д!й /хован-ня за ними/ слово е набувае эначення маг!чного засобу, важ-лиеого для 8д!йснення побахання. До реч!, кутя у деяких наро-д!в, в тому числ! i рос!ян, могла обходитися без стереотип-них д!алог!чних побаяань, що Е1дзначав ВЛ.Чичеров, який вба-чав в цьому архазчну сувору простоту.'

Надзвичайно поширеним у ес1х сх1дних слов"ян був обряд еаклинання Мороза, аапрошення Кого на вечерю. I ритуальна частина, { вербальний текст у б!лорус!в, рос!ян ! укра1нц!в характеризуеться под!бн1стю, хоч е в!дм!нност! у перел!ку тих культур, чо ïx обер!гають в1д Мороза, та !шпих деталях. Зви-чай запрошувати Мороза деяк! досл!дники пов"Я8ують в поминальною обядов1сгю, 8 уявленнями про всемогутн!сть померлих прэдк i в.

■Зраховуючи 1снування tskoï г!потези, треба мати на уеаз!, що звернення до сил природи характера! Еэагал! для народно! творчост!, обрядово1 1 необрядовох. Ыотие годування /предк!в, дух!в, земл!/ проймае зимов! та 1нш1 обряди, в!н пов"язуетьоя не лише 8 предками, але й 8 божествами, як! пот!м зам1нив християнський Бог. Жертвоприношения входили не лише в обряди; пов»язан! & культом предк!в, вони супроводжували р!ан! д!йст-еа, спрямоеан! на вшанування божеств, на анешкодаення воро-жих сил, як! не звежди асоц!ювалися з померлими. Мотив годування як вадобрення алих нечистих сил, хвороб в(домий зг-'ов-лянням, де хвороби посилають не лише «у мх!, у балоты, у гн1лыя калоды", ала й е м!сця, Дв "сталы паэасц!ланы, кубк! панал!-ваны". Р!дк!сн1 вар!анти аапрошення вам!сть Moposa "цец!" /лихоманки/ в селах укра1'нського Докугтя, наведен! О.Кольбер-гоы, аапрошення на кутю »ржи" та "бели», як! псують колос,

п.

св1дчить про б!льш складне походження цього эвичаю, в якому по-минально-похоронн! ыотиви поеднуються з комплексом !нших уяв-лень 1 в!рувань.

До формул-заклинань близьк! такоя примрвляння, як! викори-стогуються при р1зних обрядових д!ях /п!д час гадань/, вступи! прохання дозеолиги почати колядування, формули-погрози при в!д-мов! обдарурати. Останн! могли входити до п!сень, але викону-аались ! самосТ1йно.

Примовляльн! формули гадань эалеяали в!д характеру та мети самих гадань. В гаданнях на господареьку тему головна роль належала дорослим, в першу чергу глав! с!ы"1, при цьому збер!га-лась традиция, пост!йний наб!р д!й та сл!в 1 в б!лорус!в, ! в рос!ян, ! в укра1нц!в. Гадання молод! про шлюб, родикне життя звичайно не мають сталих вахлинально- маг!чних формул, хоч 1 тут е еинятки: рос!йсыш " сеянье проса", украХнське "зас!Еан-ня конопель".

Активну форму 8аклинання майбутнього мають рос!йськ! "п1д-блюдн!» п!сн! - специфична явищэ, невЦоыа фольклоров! б!лору-с1в та украЗгнщв.

Найч!тк!шо маг!чна спрямован!сть зимових обряд!в виявля-еться у п!снях,роль яких е ус1х обрядах досить значна. Ия роль може бути обмежена в тих виладаах, коли п!сн! е !люсграц]'ею обряду. Звичайно п!сенному слову налеяала пров!дна роль активно? д!1 на оточуючий св!т, на природу. ЯскраЕИм прикладом тако? в!-ри в силу слова е колядн{ обходн! п!сн! сх!дних слов-'ян.

Обходи повторюються в ус!х циклах про:лгом року, вони мо-жуть приймати форму гри, драматичних вистав э переодяганням, розпод!лом ролей /еод!ння "кози", "коня", "жорава", »Маланки» та !н./. В кожного !з сх!днослов"янських народ!в були сво! най-б!льи поширен! колядн! уявлення: у б!лорус!в - »коза", "жорау», "конь", в укра1нц!в - "коза", »плуг», "Иаланка", у рос!ян -

"конь"/"кобылка"/, "бык», "курица", "гусь". Обрядов! !гри, го-ловними учасниками яких були переодягнен! в маски та шк!ри тва-рин люди, е в!ддверкаленням аграрних ! тотем!стичнях культ!в. Сакральний зм!ст таких вистав розкрипаеться через п!сн! й дра-матичн! д!1, як! Еиконуються при вод1нн! »кози" /для !нших масок тварин спец!альних п!сень не було/. Головчий мотив цих п1-сень - прославляння кози аа 'Н 8д!бн!сть сприяти доброму вро-жаю /"Дзе каза ходз!ць, там жыта родз!ць..."/, а також мотив

начебто загибал! кози в!д стр!льця або вовка та Н оживления, що 1ы1туеться грою. Мотив жертовного заклания тварини поедну- ■ егьоя тут в !доею Еыирання та воскрес!ння, яка лежить в основ! календарно! обрядовост!.

За сшльног ц!леспрямованост! таких п!сень, IX тематично? близькост! ! нав!ть текстуальних эб!гах ц! твори у кокного 1з сх!днослое«янських народ!в мають сво!- специф!чн! риси, що по-значилися ! на терм1нолог!1. У б]'лорус!в та укра1нц!в це р!зд-вян! колядки та новор!чн! щедр!вки. У рос!ян - "коляда", "ов-сень", »виноградье». В!ды!нв1сть обумовлана також типом коля-дування - диференц1йОЕаного чи узагальненого /за ВЛ.Чичеровим/. Приклади таких титв: колядування е украхнцгв э широким адресу-ванням колядних п!сень кокноиу членов! родини, а в рос!ян /у _б1льшост! випадк!в/ - увагальнених, ус1й родин!. ЗвЦси тема-тичне, образна багатство украЛнських колядок.

Сх!днослов"янськ! колядки як заклинально-величальн! твори мають забезпечити обраному адресату ес!ляк1 блага ва рахунок ix називакня та аображення бажаного як вне зд!йсненого. Поба-хання у колядках варшються довкола двох основних тем: аграр-но-виробничо1 та шл106н01. Тому в б!лорусысих, украпюысих та рос!йських колядках так багато под!бних картин неэвичайного ба-гатстЕа селянського ДЕОру, який б!льш скидаеться на княз!вський.

Виходячи з визнання вежлииох рол! !де1 ебереження та про-довкення роду, ми детально анал!8уемо мотиви шлюбу е зимое!й обрядовост! та у поезИ на матер!ал! шлюбних !гор, насамперед б!лорусько1 гри "Жан!цьба Иярэшк!».

1гри шлюбно!" тематики, вШом! багатьом народам, з часом стали сприйыатися як розважальн!, перетворилися у побутове ху-дожне ЯЕИще, частику життевопьпобуту народу. Однак у «инулому 1м надаЕалося сврйозна значения, що п!дтвврджуеться традиц!ею сх!дних слоЬ»ян, у яких так! !гри мали ст!йку форму, були приурочен! до коляд 1 входили до единого обрядового комплексу.

Рос!йськ1 коляцн! вес!лля /"жениханив", "женитьба", «свадьба»/ - це 1грища, да об»едцуються, групуються та 1нсценують-ся п!сенн! твори, р!вн! ва жанровими й функц!ональниии ознака-ми, але в даному комплекс! вони п!дпорядкован! мат! створання !гроеого шлюбного обряду. Комб!нац!1 п!сень, ?х п!дб!р у р!з-них м!сцев1стях можуть бути р1зними. Головне при ЗЕх в!дбор! -

в 1дп0в1дн1сть тематики, присутн1сть посяэаиоЗЕ б! шлюбом символики, а такох образна система та комлозиц1я, цо дас можлив!сть роз1грати п!сн», створити драматична д!йство.

Б1лоруськ1 коляднх шяюбн! 1гря в!др!зняються но т!льки устале(пстю всього ¡грового д1йстЕа, але й обов"язнов1стю, усталей! стю п!сенного супроводу. Це стосусться в першу пергу гри »Кан1цьба Цярзшк!", хоча й ¡нш! !гри, не ыаючи такого пленного оформления /!гра "Бахар"/, п1дпорядковуються загальному правилу. У "Жан1цьбо Цярзшк!" гол одними розпорядниками е «матка" й "бацька«, вони парують учасник!в, керують ¡грилем. 'Зсе в!д-буЕаеться у супроеод! п!сень I танцев, п!сн! г /головням чином приствки до танц1в/ звучать на вс!х етапах гри.

Матер!али, повмязан! з ц!ею колздною грою, св!дчать про II побутове осмислення оже в XIX ст. Але чимадо П олемеи'Лз дають п1дстаЕу бачити у гр! серйозний ритуальний характер, зв"я-зск з обрядоЕим еротизмом. На це вказують ! назЕИ !гор - "Бахар», ";Яан1цьба Цярзшк!". Слово "бахар" /"бахур", "бахор"/ мае дек1лька значень, але ес°1 вони так чи ¡пакте пое^язэн! а еро-тикою. Це 1 ксханець, розпусник, 1 позашлюбне дитя. Про характер под1биих }гор говорить I етимолог!я слова "Цярэшка», яке означав но ?1льки еласно ¡«"я, але I товкач / у ступ!/, с чоыу можна вбачати в!длуння фал!чного купьту. Гра х позначае одру-яення но конкретного »Цярэшк!", а товкача. Цю г1потезу ШдтЕерд-жують дан! про роль само: ступи з тоскачем п!д час гри, де ео-на вайыала центральна м^сца, а все д!йство в!дбуЕалося довкола не1. орозум!лим стае ставлення до гри, яка •• п!снях називаоть-ся "святое дзола», як до о6ряДоеого ритуалу; лог^чне ! П включения до календарно1 сбрядовост!, в як!й досл!дники в!дзначали присутн!сть фал!чного культу. Под!бну гШотеэу п¡дтгердяують дан! про обряди а близькими мотивами в 1ниих народ!в. Право-м!рним бачиться пор!вняння з п!вденнослов"янським кукерським обрядом, п!д час якого, кр^м 1гроЕого шлюбу, Ы^тувалися ^¡д-пов!дн! д£I в метою »залл1днення" ас!нок. Подан! у дисертац!!с факти дозволили провести паралель а казковии сшетои про хлопчика з пол¡на, де в!рог!дним е 8в"язок 8 симеол!коо плодючо! сили дерева. Ч б!лоруських казках хлопчик э пол!на !нод! зве-ться "Цярэшка".

Вербальна частина гри не мае ознак приуроченост! саме до коляд. Можливо, витоки такоЗг приуроченост! треба шукати у погля-дах на значения першого дня, початку. Згадаемо про значения ак-ц!янальног часгини, спрямовано1 на в!дродаення есього живого, Я!'э,на думку предк!в, залежало в!д косм!чного ритму t положения сонця. Пробудтанню земл!, i'i в1дродаенню п!сля зими поеинн! були сприяти ! молод!жк! шлвбн! irp« в яер!од зимоеого сонцеворо-ту.

Лля з"ясування джорел гри та пояснения i'i эм!сту продуктивна сиярилося пор!вняння окремих гг елеменПв s елементами вз-с!льного обряод та деяких календарних, эокрема, весняннх обря-д!в. Воно дало п!д^таву гадати, цо чимало елеыент1в календарно1 шлюбног гри гепеттно передують вес!льн1й обрядовост!, станов-лять эалишки прообразу илюбу, як! одержали розвиток 1 заверше-и1сть у складному 1 багатозначному вес!льному обряд!.

Колядна гра "Шан!цьба Пярэшк!" ц1кава ще й тоцу, що вона е поеднуючсю ланкою м!к обрядовими формами театрал!зац!1 ! влас-ие народною драмою.

1деею збераяення J продоекення роду позначен! якоюсь м!рою й обряди маснии^ як! хроиолоПчно е перех!дними, але багатьма елементами сп!вкосяться з эимовим циклом. Оя !дея реал!зуеться у вшануванн! недавно одружених пар обрядовими обходами, п!снями ! прикаеуваннями та в засудженн! хлопц!в, як! цураються шлюбу. У белорус!в таке вшановування в!доме п!д назвою "разуванне ма-ладой". MacHH4Ki обряди обставлялися урочисто, але i'x учаышки в!дв!дували т!льки т! ДЕори, де господарюеали молодожони. Обходи! масничн! п!сн1 також мають величально-заклинальний характер, в них о6ов»язкоео е побажання молодим мати нащадк!в. Еле-менти особливого ставлення до молодих пар збереглися в рос!й-ськ!й обрядоаост! у еигляд! катания молодих 8 rip, поход1в молоди) до тестя ! тещ!, що супроЕОдилися спец!альною церемон!ею. Поруч а Е1дзначениыи стоять эвича1 протилежного плану - покарання не-одружених хлопц!в. Таке покарання особливо поширене на Укра!£н! J в ряд! район!в Б!лорус!. Зоно полягало у прив"яэуванн1 колодки, гумористичних, !нод! досить дошкульних присп!вках ! т.п.

У другому р о 8 д I I I "Ьесняний цикл календар-но1 поез!х: структура, жанров! особливост!" проанал!зосан! фо-льклорн! твсри р^зних жпнр1В в 1х приуроченост! до окремих об-рядових КОЫПЛе;(С}В, ЦО СП1ЛЬН0 теорять Еесняний цикл; виявля-еться сп!льн!сть тнорчсст! сх!дних слов"ян 1 кац^шзльна СЕое-р!дн1сть; даеться трактування одного з нойстародпвн!вих обря-д!в - "1Зод!ння стр!ли". Кожен параграф присвячено етапному обрядовому комплексов!: "Гукания еэспи», "Юр"1еськ1 обряди 1 по-ез!я», "Обряд водЫня стр!ли", »Зелен! свята", »Русальн! обряди 1 П1СН1". Не розглядаоться волочебн! П1сн!, як! побутують переваяно у б!лоруському фольклор!, цо зн!мас питання про 1х-н! м!жетн1чн! зв"язки у контекст! весняного циклу.

ЦесняниЯ цикл народних обряд1в ! поез!1 - це разномастна, функционально окреслена, насичена ритуально-каг!ч1шми й есте-тичними елементами галузь традиц!йнох культури. 11ей цикл ви-д!ляеться складн!стю структури, включое багато обрядЛв, при-урочених не взагэл! до Еесняно? пори, а до окремих II етап!в, як! Еиэначають початок сиьськогосподарських роб!т, а такса дом!нангною ¡деео, котру можна Еизначити як !дею в!дрсдапння й оноЕлення життя, початок повторюгшшх, ало завнди нових ета-п!в у зеиттI природи, частиною яко1 усв!домила себе людина. Уявлення про цикл!чн!сть повторюе^ост! оноЕлення, в!дродаен-ня кожно1 весни всього суцого творить оптим!стична тло, таке характерна для весняно1 поезИ Й обряд!в. ЖиттеЕО вежлива функ-ц1я весни породила бе8л!ч обряд!в ! свят, в котрих значне м!с-це займали ¡гров! моменти, драматизоган! сценки, маг!чно-за-клинальн! й закличн! формули й особливо п!сн1. Поез!я весняного циклу захоплюе висояою художн!стю ! св1тоглядною основою з досить виразними рисами стих1йного матер!ал!зму.

Першим за часом весняним святом було закликання - "гукан-ня"Еесни. У вс!х сх!днослов»янських народ!в в нього входять обрядов! ди, р!зн1 жанри обрядового фольклору, предметна атрибутика. Пигома вага кожного й цих елемент!в I 1хн!й склад у традиц!1 р!зних народ!в - неоднаков!. Так, у б!лорус!в та ук-ра1нц!в ядром обряду е вербальний текст, у рос!ян переважае акц!ональний. У б!лорус!в при добр!й збереягеносг! й

р!зномаШтност1 обрядових Д1Й фольклор видхллеться консерЕац!ею старовинних п!сенних аанр!в - весняних заклинань, в той час

ян у укрз1ни,1в на перший план виступають »звичаево-обрядов! гЛсн! та 1гри", той "пот^к л!рично1 поеа*1, Еорх1в»я якого схован1 е далеких язичницьких часах" /О.Дей/. Сама в обряд! гукання весни найб!льи яскраЕО проявляеться роль вербального тексту - п1сепност1 як складовох частини обряду, тако! к необ-Х1Дно: й маг!чно1 за г.ризначенням, як 1 акц^ональний ряд - ритуальна д! I .

Характерна особлив!сть П1сень-закличок - завершения му-зичнох фрази кличем "Гу!", через що вони й називаються гукаль-ними, - це 1 звертання до весни, I сигнал 1нш!й груп! сп1еэ-к1в, адке виконання гукаяышх п1сень передбачало перегук хо-р!в, роэташованих ..а узнишиях чи на берегах р5чок. Зв1дси I поширен!сть форми д!алог1в 8апитально-в1дпов1дального характеру. Нааваним л!сням притаыанна м1фолог1зац!я образу весни. Лейтмотивом е • >'заиикання" зими 1 "Е1дмикання" л!та. Поиирен! П1сенн1 эачини типу "Благослови, кати, весну закликати", "Ш дазЕОлще, старый люда! /дзяды/ вясну загукац!" е сзнаков ста-родаЕнього IX походаення, коли панував культ стар!йшин роду. Визнзчальною рисою П1Свнь-клич1в е називання адресата в ¡зачинах.

Б даному розд!л! дисертац{? ш'дцано анал!зов1 багато сю-жет!в б1лоруських гукальних п!сень, виявлено ххн1 сх!днослов"я-нськ1 паралел!. Остановлено, що найкраце так! П1сн1 зберегли-ся на украЛнсько-б^лорусько-росгЙсьхоАф' пограничч1.

Для б!лорусько1 традиц!Зс характерна виконання гукальних п!сень у поеднанн! з р1зноман1тними обрядовими д!яш. Кайпо-ширен!сий обрядовий ритуал - запалювання вогниц. Р1дк1сн1 його вар^акти - пускання на воду вапаленого на плот! колеса, е чо-цу вчуваються рефлекси солярного культу. Таке ж значения можли-во мав I обряд "затанцьовування" весни, коли проводилися аа-' прошувальнГ обходи дом!в з еодишям хоровод!в б!ля кожного дому. ЗагальнослоЕпянським е звичай вип1кання обрядового печи-ва, прокоментований у е1дпое!дних п!сенних текстах.

Ур1гвсышй обрядовий комплекс у кожного з сх!днослов"ян-ських народ1в являе собою досить складну систему, р1вн1 еле-менти котро! при однаковост! чи под1биост! основного ядра ва своею семантикою 1 функц!ональним призначенням далеко не од-нор!дн1. У б!лорус!в в1н складаеться в чотирьох роэвинутих

компонент i в, як! за значениям, нэяен1стю матер!пльно? атрибутики, за насичен1стю ритуальними д!ями I фольхлорними текстами ыокна роам!стити в так!й поел¡довност!: аграрний, тварин-ницькиЯ, любовно—шлюбний i поминальний. Перш! два tícho поре-пл¡таиться, при чому велика насичен!сть ТЕаринницького компонента маг!чними д!ями ур!вноваяуеться вербальной частинои аграрного, особливо його п!сенн!ста.

Уся система б!лоруських юривських обряд!в позначена ба-гатством 1 р i зномэн i тн1стю вербального кода. Призначен1сть для жЫочого Еиконання окремих елемент!в сбрядого? системи /д1роч! Евстя, "жаночыя разбрык!" та !н./ доэволявть вбачати в них глибинне ¡сторичне походнення.

3 укра1нц1в ТЕэринницьк! юрНеськ! обряди збереглися у вигляд! ритуального вигону худоби, хоч перший реальний виг!н Mir в!дбуватися i paiiime - залехшо в!д погодних умов. JktíocHO-влюбн! мотиви е марг!нальними, як i е рос!ян, для котрих особ-лиео характерн! обрвдов! действа, пов^язан! з г-игоном ¡ пле-канняя худоби.

Орган!чною частиною юрП'вських обряд!в було слово: !мпро-в!зоиан1 побан:ання, формули-зэклинан.ня, усталей! канон!чн! эа-мевляння, nicHi. Р1зн! сп!вв¡диошення м!х маг!чним вербальним рядом i акц1оняльною частиною ритуалу пояснюються не т!льки природою кожного яви^а, але й Функц1ональним та естетичним на-вантаженням. Наяб!лыиа в!дпов!дн!сть Mis словом 1 д!ею спосте-piraeTbCA в коротких примовляннях /"Як гата яйка круглае, каб скац!на была гладкая i круглая" тощо/, особливо в !мпров1зо-ваних, оск!льки сама сбрядоеа д!я чи предмет-симеол викликае за асоц!ац!ею сербельну символ¡ку. Líe типовий приклад пара-лол!аыу обох pídhíb обряду. Кенше очевидний такий зе»язок у п!снях, що пояснюеться, насамперед, ix естетичною природою. У П1снях обрядов! моменти сприймаються як поетичн! прийоми. Показовим у цьому план1 е сгает "загарэуся сыры бор». Якщо згадаемо значения й ы!сце вогню в ритуальних д!Йстейх /ввли-к! Еогница на паст!вниках, приготуаання на них 0бряд0Е01 яеш-н1, вод!ння навколо вогню хоровод1е, обкуривания худоби, та, зрештою, 1 звертання до печ!-коыину перед початком ритуальних д!Я/, то залучення до юрШського обряду п!сень цього типу /напр. "Загарэлася дуброва"/ е ц!лком Еиправданим. В lopiiß-ських П1снях еид!ляютьс/ три основн! тематичн! групи: твори

Бемлеробськог тематики, ТЕОри з прОЕ|дними мотивами забезпочен-ня усп!х!в у тваринництв! 1 п!сн! шлюбно! /любовно!/ тематики. ■ У л!вн1чно-зах!дному рег1оН1 Б1лорус£ в!дом1 п!сн1, виконува-н! п!д час обряду юр!!вського Еолочебництва /обходи!/; у Моэир-с^кому Полнее! - П1сн1 Д1Е0чих процес!й. Характерна особлив1сть юр11ЕСЬких П1сень - наявн!сть ааклинальиих маг!чних формул. У рос1ян гони найб!льше ееиеэн! у п!снях обряду »окликання бго-р1Я" /п!вн!чно-сх!дний рзг!он/.

Найпое!ирен!ш! сшети - "в!дмикання"земл1 й обходи пол!е. Група п!сень на сюнет «в!дмикаиняи земл! композиц!йно побудо-

вана як зеернання до святого Рр^я, за ам^стом 1 формулою нага-дуе замовляння. Од.очасне паралельне побутування обряд!в та за-мовлянь, едн!сть хх виток!в, основою яккх е глибока В1ра в ма-г!чну силу слова й ритуальних Д1й, сприяло валученню однакових образ¡в до твор!в р!эних жанр!в, а значить до пеЕнох м!жжанро-во1 дифуз!!. Кр1м майже ¡дентичних текст!в обрядових пхсень ! замоЕлянь чи заклинальних примовлянь, де сюжетною канвою е звер-тання до святого Юр1я, в!дом! веснян1 юрИЕСьк! замовляння з проханнями або вимогами, зверненими до сонця, м!сяця, з1рок як до носИв фантастично! сили, здатнох дати життя I зберегти його в!д злих сил. Мотиви замка /колодки/ 3 ключа, юрГхЕсько! роси, шовково! трави творять усталей формули, як1 однак в!ль-но вар!юються I в замовляннях, I в гНснях. .

Маг^чне значения мали 1гроЕI моменти юрПгського обряду. НайтипоЕший приклад обрядоао! гри з розпод1лои ролей м!ж ус 1— ма учасниками е наступна гра, побудована на д!алогов1 пастуха та ¡нших учасник1в-персонаж1в /сл!пий, глухий, заець та ¡н./. Тут простежуеться той же принцип сикмльно! маг!! /сл!пий на бачить - вовк н'э побачить худобу тощо/. Так! колективн1 заклинания в хх простотою д!й 1 словесних формул, започаткоеан! у ' глибокгй даенин!, були доступн! ус}и людям ! не потре-

бували особливо! касти служител1Е.

В эаключному цикл1 б1лоруських весняних обряд1в найменше виечэниЙ обряд вод!ння, або »пахавання" стр!ли. В дореЕС~вц!й-н!й етнограф>1Чн1й л!тератур! не було його ц1л!сного опису, хоч сам обряд побутував, очевидно, досить эктиено, - маемо свечения про його добру 8бережен1сть в Гомёльськоыу Пол!сс1 до наших дн!в, а сама: звичай еид1ляти "стр1лу" як важпиве обря-дова д!йст-о. Ное! експедиц!йн! матер!али допомогли розкрити семантику й вначення цього обряду. Парш за все можна стверджу-

ваги, що це цШсний, складений в!ками обряд, а ко один з взс-няних Х0р0Е0д!в, як мояна було б це уявити за матер!алами в.Романова, З.Радченко та 1нших збирач!в. Хоровод, сп!вання л!сень-заклинань е обов"язковим елементом усього маячного комплексу; д11 ж, беэпосервдньо не зв»язан1 з п!снею, з часом перестали виконуватися. Район найбиьшо? розповсюдкеност! обряду - Посок-жя, б!лорусько-укра1нське пограниччя.

Анал!з обрядових Д1й та п!сень, що пос!дали пров^дне становище i мали самост!йний маг!чний смисл, дае п1дстави визначити обряд як маг!чно-охоронний. Дкерелом його е культ язичницького богества Перуна, бога плодотворних хм ар, про що св!дчить вих!д учасник!в обряду в поле, до годи. Бодночас у ньому с сильной !дея умилостивления Перуна-громовернця. Основний сиисл обряду -ззбезпочекня i зберекення урожаю у важливий для землероба момент, цо наступав п1сля закпшення весняно-польсЕих poÖiT. Bei елемен-ти обряду, у тому числ! Я пIchI, мають в!дгуки миолог¡чного п!д-тексту, асоц1ативних зв"язк1в, сапер важкопрочитуван] п!д р!зно-стад!альними нашаруваннями.

У своему пере!сному функц!ональному призначенн! ! п!сня, 1 Л!?, що Ii супроводаують, були частиною колектиЕНого заклинания, зд!йснюкзного групою людей в ¡нтересах сп!льности. Осноений п!сенний мотив - заклинания стр!ли до hkoi звортаються як до одухотворено! сили, здатног покр'ати чи помилувати. За матерia-лами п!сень, основна функц!я стр1ли - вразити доброго молодця /одиничн1 вар!анти - »л!хога змея"/. При поясненн! цього мотива не можка не враховувати м!фолог!чного л!дтгхсту, поЕ"Язаного а такими способами умилостивления бога грози, як "требокладенье грому, и моланьям", як людськ1 хертеоприношення. М!фолог1чний подтекст в!дчутний i у присп!вках. Поява цього мотива стае ясною у св1тл! досл!даення м!фа про бога-громовержця само у Ti3 його частин!, яка взноситься до вив!лънення еод, що ллються на землю. Пор1вняння фольклорно-обрядового мотива стр!ли з аналог ¡чн им у багагьох казнах та вес!льних л!снях дозволяе вид!-лити в обряд! щэ один шар уявлень, пов"язаний 1з необх!дн!стю умилостивит« й ¡нш! божества або того к бога Перуна-Войовника, цього гр!зного бога "пераих племпших дружин, к!кних nacTyxiB-EOiHifl» /Б.О.Рибаков/. Трвдиц!я заклинания crplm просте&уеть-, ся у багатьох фольклорних жанрах 1 збереглася в деякйх мислие-ських замовляннях, дае гидтвердаення !снуванню у сх!дних слов"яя

c_

я s — s о

4 й о s о о _ 1=1 Я tos»

s ш

3 s g

<5 Й. ?

to tu SC

05 я

X Ю О

I И й

м> Ш Ш

S /3

ta s <<

ta а °

» и

Ч: Я

s

а:

Ф

со to о Ja s s о

>3

0

s

1 О X

a ï<

о- =

S3 Q

2. а >е< -л

<< la ^

ж о к

я si к

о о ta га. в Ч Я ti о • О- 12 СО ~ О ф ta

о X

со oí i

03 оз о

г л о

— s s

ï >î 1Î

er tr

о s

cd >я<

>o о

CD »T3

a s

£} Ш

ta S s

i о

Ш I •s 03 ta to

ës.

о M к »

о н

к ш x » >о \ ОН. Ч s о

to X tr

а а ►з >а

. ¡0 р о "о » nos О н: ta ш

о M С\ — ~ ►О 1

£ X я с

ш

о ш о Sa

a я

ф ж:

I

a •а

»-3 »

Ja

О

•а

о

я я оз о ta

03 M) 5 s ►3 к

tr о

a ш

х

ь x о »

О Я СЛ tr

•о я in О

ч о

о а, •о

Ä

a "а

о »с ч

"О X 03 ф

m "а и с

oí и вз ta I «<

Я о

to

•а

ю X о

S

со

i С] Î3

о

со

з

I 1

о Б

X a

оз X

•а о

(в б Е ►3

SJ «< о

о я ч

Ч ti о о ы

, h «

£2 - -

х

X X О К) г

о a

►з

о

ф СО

<1

s

0

Е s

1 *

cd ш ТЭ

cd to

О я У*

X Ol "с ь о to to X з о И ta я to 03 to to Í3 о аз о а СО X ►3 X X К

•—- ф я s H я м* Рч X •о Ф о О о. зг со я «с ÍQ о ш О sa О s

IB •о •о ta ta «< о я га X о Я ta X Ol W ts я to о

о н* с Is s X о Ь ы: о i— о О 03 о ta г о ш ] S ta ta

со м: » л о ►3 X е M я X о ►3 a to та • M s

to о о X к а> M а ►3 s tr «< о со hl ED to le о 03 э О со 3 £ ф to

о я п О CK о <я о Я ta ta 03 ф X 03 *а 03 га 03 О о

« X tr ti ►3 •-Н а. X Ч я X •а a << о X s er Ы © tr

►3 о я .»с. s er to S3 ta и. сз 03 02 M «с CD о о я о Ф ta я

to оз ю VS ч; о О с. о ta ф я ta ta о я *o HI X о 03 с L) о

й я о << о о tl к и Ol о •о о tr tr 03 •а Ф о со ч: о «< ta *•

a —H ►3 Ч 5 Ol CD S3 сэ •а •а со to ж X 03 ta 03 ta to to ►3 о X 03 to

О *о ш a -i "о Ol о ta ►э Ьз «с О ta о д tr н: X а X s 03 to •a зг

я s о er g © о h— я ta о ч: s о X X о ta к о 2 г M "а

» X tj Ol ta ч ? 01 о s г— •а "а a M s о» to CD X я О m »-И со о

ф ф to •а о m а о о г 3) a ta ►3 s ■с X Ol

a о к ti M» о to eu а о •с со ci со ез ►3 X О s я 3 s HI X

о о ф о ta о s: << ►3 to га S СЛ. to тэ О s сз X о ■Ö» s

•о X X 5° о м X о с л 0) и г: S "О ф s X п гз X а ** я

о X te г st о о о CD сэ о to ф -э Sa SI тз X er 03 о со о

И « s а s о ta X to ¡4 X to ta ьэ X сз S д to с а X о X ах s В ы:

м> er » tr о о CD к о ta м> Ö pz я to с а V X Я я p

з: Ol о я SJ (а m X "О "g •а ГО О о s о сэ a s sc << а S3 X ta S

а: <0 ф «< CK X К •и ьз SD ta о -3 о ta о M Б 3 s о 03

So ta s VW О «< ta ф ы: ф и* er » Ol СО M I "О X m Ч

• Ф M. •в a ►3 a Ol tr X Ж X гз ta Я о о Ч er Я

си sz *а о ß5 03 ¿3 a X о JS £3 «< п со г s s: о X м: я 03 Ml

g о с ш •a <• о tJ s to ы о ta О s X s о •

to я ta «< Ol ш to о •< о я to •-3 с- ta ® ta JE Ol s «с •о

X s о s о tl ►3 X •а •а о Ч >а Ä ю s tr X со X s

^ Я и ta a> о w сх И m о 03 .03 Ф s >3 X 03 03 H- О

э о s О ta Е ñ SI s м* я X » £ X о ta ta со о ГЗ со

•с Ч Ml >а M << tr о т ta ш *< СЗ а о Ф s to X ч

ta m \ • ►3 «< Ш я X ta X — о я о a \ •о ►3 M » to <с ta

a ti ►3 о n с го га s Ja u гз в •а tr о >3 CP — » 03 пэ ч M Si

я о •а er ta сз » ta Е в X X оз s •a ta п »4 5 03 03 X

и о «с я о Ф •а S ь о m со s: о я er H с X Vi

м: ы: *< Ol S ►3 я Ь X X •а X ss X er s X ►3

«с Я •а •о ф а о ►3 « ►3 X ф 03 p ш to » s

со СГ в> s X X я ф •а о Й ta X s X о m в CD * s

Ja я •а Ja ^ << s >а X о X р о X \ s ta ta CD

ta — О I и О s к » s ST м: сэ ta te В » SD X о to ' та X

Ф г Ч J3 ta to <■ ■а ►3 R ti о S сг ta X to X to 03 Ы

•а О » s О Ol ы о о С tr ta ш tr a 03 .Я to 3 T3 Ф О & X

ш \ s -J J3 и: ел >а X о X ta X о со s S3 s tl X р s

а a •• О о 5" X •о s S to сз er s E s ta "ü X о ф id ta

о ti О О о О S L3 ►а Хг » z со X s CD m tr 03 о X X о о

Е ф сх m* s» "а сг ta ta о » s s •o 03 ►3 со tr s s Ol

►3 'S •-Э о er а О X to ta ta X я » г о 13

о » о о >4« "о о Ml to X м Ol •о 03 a о s S •ö о s X s со m

a X S a о о Z » s о м •а £u X ta о. X о X о m ta

•а X ^ о H ta о » X Ä ta ф 03 гз "О = о a tr to

03 S ta оэ er s о • ta s о X tl ta ta •о X я 3 CD о г

to i a> к « » s ф •о о. о я о a» ta Ж ai s о сз о СО •О Ч

о to X - ta о •а s СП to со 03 03 X о тз и: ф e я ч

ъ *** О tr о s Со CD s w: X со со s ta X ч о ta 03

S X о со •о •а я СЛ н X M s гз • сз ф 03 s о 03 о ф ta аз » ta ta s:

s Я ta Ol s •а о О ф о я ti £ £ гз 03 X tr X 03

tn tí CD 5 » » •а to X •о я «< ЬЗ о я M* О s ►3 << to о ф X о ►3

о to X s X •i • ta s << о о X 03 ta s 55 X ¡2 » н: s:

» X И о о w: ta ■ » о г X M о о X ф « ►3 я

tu » ч о> 13 (г a сз s о оэ X tr • Ñ. о О •а

•-и Я «3 s ч о Ci) j3 я 1 «< о г со 1 1 d о г—

ta 1 << 1 ta о 1 m я со 1 ? ЯК ф 1 s 1 » 1 1 со 1

to tu «

sa MÍ

своер!дну д!вочу iHtuiauIra, що ррбило учасниць повноправними членами родов01 обвини.

Кр1м дерев, у трохцьких обрядах широко використовувались 'трави, кв1ти, з якими такоя пов"язан! уявлення про маг!чну силу, що сприяе отриманию необх1Дних благ. Даен!й дохристиянський обряд »плакать на цЕеты", що збер!гся у деяких рос!йських областях, пов"я-зуеться з warieB викликання доцу та урожайности

В тро!цьких п1снях вид1ляються твори, по£»язан1 з обрядовими д!ями, i так зван! приурочен1, ав"язок яких 1а обрядами те^ер в1д-творити важко. В ц!лому ж nicnl дають 1люстрац1ю самого обряду, починаючи з прохання благословити свято. Це п!сн1 ход!ння /до берези, дерев/ з мотивами прославления берези, протиставлення !! 1ншим деревам/"Ты не радуйся, клен да ясеня, а ты радуйся, белая V бяроза1'/; п!сн1 при плеПнн! eIhkIb; п1сн1 HyMiBcrsa /особливо! форми посестринства/; п!сн! лю6оен1, що пос!дають'значно м(сце в календарей обрядовост! вс!х сх1днослов"янських народ У самих обрядових д!йстеэх 1дея, пов"язана з! шлюбними стосунками, найяскрав!ше проявляемся у звичаях ворокШня. Обрядовий характер нийбгльше збер!гся в насп!вах 1 присп1вах. Типов! дави! при-сп!ви "Ло, ло" "JIe-лэ", "Лелем" е» та !н. започзткован! язични-цькою традиц!ею. В1д аграрних маг1чних заклииань походять п!сенн! формули типу "Где девушки шли, тут ряси густы» та ¡н., що виявля-ють смисл 1 функц!ю трохцьких обрядив, li,e очевиднее це виявля-еться в традицП вод!ння "куста", в укра!нськ!й "Топол1".

Русальний або гряний тивдень е переходник до л!тньо! обря-довост!, окремими елементами, a iнод! й повн!стю включений у ку-пальськ! свята. (Хшеидний його эв"язок 8 в!руваннями, пое!р"ями про русалок, широко розповсюдаеними у сх1дних слое»ян. У той же час обряди, пов"язан! з русалками, територ!ально обмеяен!. ЕШ-ценгр !х побутування - б1лорусько-рос1йсько-укра!нське погранич-чя, причоцу п!сенна ТЕорч!сть 6UopyciB представлена найб!льшим розмазс'ттям сшет!в. Найрозповсюджэн!ший русальний обряд - проводи русалки, причому елементи обряду зближують його 8 охорон-ними в!д злих сил, мору, еп!дем!й, про що св!дчать деяк1 рогла-ментац!! /роздягання догола виконавиць обряду, шум, плескания в дошки, долон!, запалювання еогн1в тощо/. 9 русальних обрядах виразно проступав аграрний аспект маг!чних ритуал!в I символ! в. lie ! виготоешнкя солсм"яного опудала, що його спалюють на еогнищ!, розривання ! розкиданпя русальних в!нк!в на зас!я-н! поля Я городи, проводи русалок до вас(яних пол!в. Деяк! ру-

сальш' nichf розеиеають дв1 теми: прохання русалок дати ïm одяг або чар!вну воду 1 проеодяальн! - прикр1плон! до ритуалу проЕО-д!в русалки. Серод !нших сюает1в у б!лорусък1й трздиц!г е!дом1 таксти, де русалка 1дентиф1куеться ¡з злою силою, в!д якох сл!д обер!гати зас!ян! поля. До еиконзння nier функц!! закликаються досить могутн! сили /»Пятрышча", тобто сеягий Петро/. В п!сиях в!дображене двохсте ставлення до образу русалки. 3 одного боку, в проводжальних п!снях знаходимо мотив оллакування русалки, а з другого-"правяду... да й ас!нкаю заламлю» - д!х, спрямован! проти в1дьом, нечисго1 сили. lia Смоленщин! п!сня - оберег в!д русалки - су проводку валась Еипов1дними д!ями: зЕертання до бабу-с! "абчарт1ть волотш нажом», "обсеять ярым ajfcow" й окреслення кола навкруг д1вчат з! слоЕами:пХто У чарте - то наш!, за чартою -то н1 наш!».

Пов!р"я, легевди, опов!д1 про русалок надзеичайно широко розповсюджен! е укра1'нц!е, хоч nie«!, за св!дченням досл!дник!в, у б1льшост! продовжують мотиви веснянок про д1воче ниття, ксхан-ня, родинн! стосунки.

Розгляиутий у дисертац!! матер!ал п1дтверджуе тазу про складну структуру Еесняно1 обрядо£ост1, що Е1дбилося 1 в жанровому склад!, i в тематиц], ! в образн!й систем! уснопоетичних •reopiB, як! в значн!й м!р! визначають нац!ональну специф!ку фольклору конного 1з сх!днослов"янських народ!в ! в той же час обер1гають риси сп1льнсст! на вс!х р!внях.

ï р е т ! й розд!л »JliTHlft цикл" присвячено анал!-зов! купальських та жниварських фольклорно-обрядових комплекса, виясненню семантики як самих обрад1в, так 1 окремих ïx компс-нент!е, у першу чергу ckskgtib, образ1е, мотив!в фсльклорних тео-piв. Особлива увага тут прид,1лялася пор!внянню трсрчост! спо-р!дноних народ!в i в!ставленню TEoplB р!зних жанр1в.

Jllmitt цикл вемлеробського календаря еюшчае в себе два р!вних ! за функц!ональн!стю, ! sa структурою обрядових комплек-си, що пов»язан! в деомз основоположными моментами—п!дготоекои врожаю ! отриманняи Його. При вс!й семантико-структурн!й р!вни-ц! вони мають суттеву сп!льну рису, в!дзначену досждниками вемлеробського календаря багатьох народ!в, - вони найменш повязан! а церковним календарем.

Яаичницьке Купало, свято л!тнього сонцевороту, було одним з найважлив!ших сеят сх!дних слов»ян. В!дчутна сила сонця, най-

еищий роекв(т при роди | пэреддень важливох пори - жнив - багато в чому визначають характер свята, характер усього вербального тексту. На в!дм!ну в!д 1нших календарних обряд!в, св{дчення про святкування Купала вбереглися в л(тописних документах, як! дають можлив1Сть не т!льки в!дтворити картину свята, але й простежити його трансформац1ю, переосмислення й утрату окрених момент!в. При сП1Льност1 основних етап!в купальського свята й'основиих його елемент^в не можна не пом!тити piaHoi акцентац!? цих елемент!в не лише в етн!чних традиц1ях, а й у меках одного етносу. I справа не тгльки в особлиюстях 1сторичного розвитку кожного Is сх!д-нослов-'янських народ(в. Ке менш важливою причиною р!знор1дност1 обрядового життя можна вважати спадщину плем!нного розмежування, що Еизначае локальн!, рег!ональн! традиц!i в межах окремих етно-

CIB.

У дисертац!1 детально анал1зуються nlCHi, пов"язан1 в такими моментами купальських обряд1в, як запалюеанпя багаття 1 ритуа-

ли навколо нього, поклон!ння роолинам, Еигкання нечист01 сили, люйоен! ¡гри i д!еоч1 ворож1ння. Шсням у купальськ!й обрядовос-Ti б1лорус!в надавалося особливого значения. Само п!сня, эа дав-нiми уявленнями, надавала маг!чног сили кв1там 1 травам п1д час збору напередодн! купальсько? ноч1. У купальських Шснях сп1в характеризуемся як можлив1сть впливати на долю, накликати б1ду на людину.

Ритуали з вогнем е кульм1нац1йним моментом купальсько? обрядовости Все, що в1дбувалося б!ля багаття, б1ля вогню набува-ло сакрально1 в1дзначеност!. Тема ритуального купальського вогни широко в!дбита в купальських п!снях. У багатьох творах виразно е!дчуваеться в1дпов!дн1сгь обрядовим д!йствам. У таких випадках можна гоЕорити про паралэл1зм фольклорного й ритуального текст1в. У сп!вв1дношеннях п1сень 1з обрядом, вв"язках поетичного тексту i ритуалу вважаемо необх!дним врахоЕуЕати так! моменти. Слово складае безпосредню частину обряду, тут: його функц!Х надзЕичай-но р!зноман1тн1 /орган1зац!я обряду, регламентация, коментуван-ня, комун!кативна роль та 1н./; у той же час сам обряд, завдяКи скритому, таемничому смислу 1 яскравим д1йстЕам,стае об"ектом и поетизацИ, обпектом мистецтва. У цьоиу значенн! купальськ1 rilc-н! становлять яскравий приклад. У них в!дображаються численнГоб-рядово обоЕ"язковi елементи, що надае п!сняы етнограф!чно? в!ро-г(дност1. Наприклад, традиц1я розпалюеати багаття на еисоких'м1с-цях, обов"язков1сть великих багать, традиц!я спалювання колеса то

1н. знаходить адекватний екв!валент у п!снях. Адв да на просто нонстатац!я обрядовох ситуаци. Обрддово-побутова реальн1сть виступае матер!алои для поэтично! образност!, для побудоеи л 1 сенного сюжоту, виникнення мотиву, !, хоч мотив цей в обряд! нер!дко в1Д1грае Еажливу роль, у п1сн! в!н може виконуЕати т1-льки функц1Ю г.оетичного тропа, служити частиною розвинуто! система поэтично! мови. Поеднання конкретност! з художньою образуете сприяе лояв! лоетичних кл!ше, формул, то отримують в1дносну самост1йн!сть. Наприклад, мотив горжня вогн!в /на горках, у д1бровI/ широко вар^юеться в р1ених шснях, виступае як сюкетотворчий.

У еснях, повмязаних {з симеол!кою еогню, звертають на сабе увагу твори, де богонь, багаття виступають п!д нэнеою есього свята. Це особливо характерна для б!лоруських та украхн-ських п;сень.

Безсуыи1Ений ¡нтерес станоЕлять пIсн!, в яких посднують-ся в)длуння р1зних культ1в, простекуються зв»язки ритуального еогню, купальського багаття з такими природвиыи об"ектами, як сонце, М1сяць, яким у творах р^зних жанров надаються маг1чн! властиЕ0сг1, У деяких купаяьських п!снях до них звертаються 8 проханням «разлажыць кулалойнэ", як це робилося сгосооно реа-льних учасник1в обряду. Таке р1вноправне ставлення до природи, стих!й, в 1дсутн1 сть молиговного поклонгнкя властнее наЯдаен!-шим фольклорниы жанрам - обрядов1й поез1$, замовлянням, чар1в-ним каакам, загадкам.

Ремш1сценц1! культу косм1Чних св1тил у р!зних 1нтерпре-тац!ях виявлялися, ебер[галися у таких формах художиього сприй-няття св!ту, як фольклорна св!дом!сть /термин Б.М.Путилова/. Народне мислення на р!зних ступенях роэвитку трансформувало-ся по-своему у р!зних п1сенних сюжетах та ритуальних зеичаях /пор. 1ндоевропейський мотив шлюбу сонця та м!сяця 8 кален-дарними Шснями шлюбнох тематики; метафора як орган1зуюче начало ряду тексте 1в'8}сгавленняи наречений /господар-м|сяць , наречена /господиня - сонце I т.д./. У цьоыу зв"язку семантика купальських вогнищ, перестрибування через вогонь /особливо молодих пар/ трактуеться не лише як вас 16 очищения або стиму-ляц1! сонячно! енерг!!. Особливо наочно проглвдаються уявден-ня про оплодотворяюцу роль таких д!й ¡3 пол1ських примовок

/»пладз!цеся, дзец!"/, эняття заборони на е!льн1 стосунни статей. Вогонь е марк1руючою 1деею плодючост1 I в б1лоруськ!й цоз-ц! "Ас1лак*.

Твори, що в1дображають уявлення про сили зла, найагресивн!-ш! у переломи! пер!оди життя космосу, природи, широко представлен! у сх!дносдов"янськ!й обрядоеост! ! поез!?. Численн! пое!р"Я, прикмети, обереги доносять до нашего часу в1дгуки старадавн{х ритуальних традиц!й. Купальськ! П1сн! ц!ег тематики розкривають широкий спектр уявлень про силч зла /г!дьом, чар1Ениць - синон1и -зм1я/, хх функч!^' про способи хх зни^ення, показують стих!» на-родпих в!рупзнь, яку живила таемнич!сть навколишнього св!ту, що важко п!ддавалсь рац!ональному пояснении. Саме цей цикл п!сень е найб!льш продуктивним у план! а!ставлення з !ншими фольклорными жанрами, в першу черг^ з таким маг!чно функц!ональним жанром, як замовляння.

. Як правило, рбраз в!дьми розкрииаетьоя череа 1г функ'цЮ. Головний мотив п!сень - д!вчата /свят1, Ян, Купало, 1лля/ сте-

режуть ниву /чисте поле, »жита»/, господарство е!д чаклунськох шкоди. У п!снях вар!юються способи напускання шкоди /як I в аа-мовля.шях/ в;д нечистог сили; д!$ е!дьми досигь докладно дота-л!зуються.

У купальських п!снях розповсюджений прийом перел!чування вс!х чаклунських д!й. Як ! аналог!чний приЯом у замовляннях та 1нших фольклорних жанрах, в!н Еиявляе, не т$льки ознаки сти-х1йного класиф!кац!йного упорядкування св!тот£орення, цо харакг-теризуе а!ков!чне прагнення людини до п1энання ! спроби пояснения всього видимого ! невидимого, але й н!дображае ц!лэспряг. моЕане, хоча ! стих!йне, прихоЕано виникле на основ! в!ри в силу слова прагнення нав!яти колективу ЕпеЕнен!сть у свои можлиасхь тях, своХх здатностях боротися з! злом 1 перемагати його. Тому в п!снях чуеться не ст!льки острах, боязнь нечисто? сили, а, роо-мова на р!вних, погрози на Ц адресу. Про це се!дчэть численн! п!сн!, як! побутують у б!лорус!в, рос!ян, укра5нц!в.

Оск!льки нупальськ! п!сн! ворож1льно1 тематики за своею функц!ональною спрямован!стю аближуються !з замрвляннями, вони ! в структур! мають бэгато сильного з останн!ми. Як правило, це ДЕОМОТИВН1 ТЕори: описи зла /або вказ!вка на чього/ I по-гроза покам;ати.

Мотив погрози характерний 1 для групи п!сень, виконуваних при запрошувальних обходах на купальське свято. Турботою про збереження результат!в прац! можна пояснити появу в п!снях мотива покарання тих, хто не бере участ! в обряд!. Яого походжен-ня лог1чно випливае з громадського побуту, ставлення до обря-дових настанов, виконуваних колективом I в (нтересах всього ко-лективу. 1хн1 характер 1 мета вимагали участ! вс!х член!в колек-тиву, Порушення сп!льного правила розглядалося як повед!нка не-безпочна для оч!куваного результату. До того ж такий порушник був потенц1альним в!дьмаком, зм1ем ! тому мав бути знешкодже-ний через накликання на нього серйозно! кари. | Культ росл."н, властиЕий вс!м календарним обрядовим комп-

^ лексам, найповн1ше вт1люеться у купальському свят!. В1ра у над-авичайну, нав!ть чар1вну силу рослин, з!браних п!д час 1х роз-кв1ту, бавувався на практичних спостере^еннях I досв!д! народно! медицин», %льт рослин спричинив появу багатьох м!фолог!ч-них мотив!в, у тому числ! ун!версальних мотив1в св!тоеого дерева, життя, п!анання тощо. Зщанування дерев, кв!т!в, трав в1-добразилося в ритуальних д!ях, пероказах та п[снях.

ПIси1 з рослинними мотивами дають додаткову !н{юрмац!ю про сп1вв!дношення вербального 1 предметного елемент!в в обра-з1. Наприклад, у б!лоруських купальських п!снях широко представлений мотив запов!дних м!сць проведения обряд!в, сакраль-них ритуал!в /д!брова, гай/, хоча сама обрядове 1грище у свохй п1зи!й стад!г втрачае зв"язок д цими священними м^сцями. Пережитком обрядових реал!й дисертантка вважае мотив купальських . п!сень "гарэла дуброва" /або »а у бару сасна гарэла"/ з наступ-(/ ною бЫарною опозиц1ею "девочки-мальчики", як! гасять пожежу. До реч!, у б!лоруському Пол!сс1 був звичай спалюЕати на Купа-лье живе дерево. У п!сенному мотив! горЬчня д!брови в1йшлися основа! елементи 0бряд0Е0ст1, пов"язано! в м!фолог!ею вогню, води, рослин. I хоча текста таких п1сень подеколи сприймаюгь-ся тепер 1 роэглядаються досл|дниками як гумористичн1 прикраси обрядових 1грищ, правомерно сп!вв!дносити цей мотив з архаХч-ними символами, як! е основоположними для купальсы;о? поез15, пзра!сними за своею 1ерарх!чнов стад!альн1стю, але з плином часу значно зм!неними. В п!снях розглядуваного сюжету ток або {пакте вар!юеться мотив дуба - священного, дерева слов«ян. 06-рядова семантика, що Еиникла на грунт! культу запов!дних свя-

ценних м1сць проведения сакральних ритуал!в, визначае ц!лI комплекса энаково вид1лених поетичних мотив(в, дае поштовх до роо-витку метафори, ссновоположно! [ орган!зуючо! для циого ряду календарних п!сень, а дал! - I п!зньотрадиц1йно! л1рики.

Безсумшвний 1нтерес представляв 1дентиф!кац1я Купали 8 рослинним св!том: в укра!нц!в - з вербою, у б!лорус!в - а кв!-тами 1 травами. Ч украхнсьних есиях сакральн!сть дерева п!д~ креслюеться деталями, ъ яких випливае, що 1снували поен! регла- ^ ментац!! його ритуального використання.

3 рослинами, насамперед, а кв!таии, повмяэан1 мантичн1 обряди, а вони в купальськШ обрядовост! займають велике м!сце. Шсн! ¡з симеол1кою ке1т!в, особливо в!нка, породаують воликий шар любовно! лирики. Багато в ТЕор1в - б!лоруських та украхнсьних - демонструють паралел!вм 8 обрядоЕога д!ею, пояснюють вм!ст д!й, в1добрх«ених у м!сцях, ниприклад, пускання вшк!в по род!, завиЕалня в!нк1в.

Мотиё купальсьиого в1нна б сЕоер1дною прелюд1ею до досить псширено! в купальських гленях сх!дних слов"ян теми кохання, теми шлюбу, родинного зкигтя. Пор!вняльний анал!в багатьох сюжет^ еияеллс едн!сть сп!льно! спр^мованостI ссноених мотие!в таких ГЕор1в /мотив вес!льного в!кка, Еихваляння молодого коха-ного 1 основания небажаного, опознал "мамочка-свекрогь" 1 т.п./. Зустр!чаються сюжети, як! зб!гаються майже текстуально /"Чаги, хлопчык, не жэншся", »Через наше село везено дерево", \]

"Где купала ночевала» та 1н./. I Есе ж можна гоЕорити про пере-важну насичен1сть л!ричними п!снями укра!нсько! традиц!!, що не означав б!льш п!знього приурочения таких теор!в до арха!ч-них ритуал!в. Л!рична тональн!сть обумовлена такою Еажлиьою 1деею есього свята, як Ет(лення животворно! сили, яка сприяе Е(дтворенню життя у ве!х його виявах. Збереження арха!чних рис в купальськ!й поез!! б!лорус!в дозволяе виявити глибинний шпр уявлень, що лежать в основ! есього купальського обряду.

Жниварська обрядое!сть ! поез!я,. пое"язан! з реалышм результатом есього землеробського року, трудоЕа аа своею внут-р!шньою та функц!ональною сутн!стю, ув!брала в себе численн1 елементи св!тогляду р1зних епох - в!д давн!х м1фолого-ащ'жс-тичних до соц1ально-реал1стичних, викликаних реалыПстю нр1-посництеа. В жни£арськ1й обрядовост1 1 поез!! т!сно 1 сеоер!д-но переплелись осноен! константи есього землеробського календаря - початок 1 завершения, завершения I початок. Не й почв-

ток збирашш й споживання вирощеного врокаю, це I завершения, п!дсумок ус!х попередн!х вусиль, 8д!йснення над!й. Водночас це ! початок нового ручного круговороту, п!дготоека етап1в, ш,о повторюються 1 як1 повинн! забезпечуЕати майбутн!й врожай, беэ-перервн!сть в1дродження та оновлення киттеиих сил земл!, при-роди 1 людини. Нввипадково таке велико м!сце в н!й займають маг!чн1 Д11 1 заклинания, еа допомогою яких прагнули повернути НИВ1 II ЖИЕОТЕОрн! сили.

Обрядова сторона жнив сх1дних слов"ян в пор!ЕНянн! з !н-шими эемлеро.бськими святами не багата на сакральну атрибутику, специф!чн! ритуали, особлив! ¡гри та забави. Чимало елемент!в обрлдоео1 системи цього циклу е сп!льними для есього календаря. Зв"яэок п!сн1 з обрядом тут своер!дний: п!сня не виявляе прямо* залежност1 е!д обряду, а прикр!плена до нього загальною • програмою, обрядовим сюжетом. У ряд! Еипадк1в такий зв"язок взагал! не прсглядаеться. Вже сама назва П1сн! - жнивырська, надана хй народом, скорЗше вказуе на II трудову, н!ж маНчну основу. Але це не означав в!дсутност! обрядового п(дтексту п$сень. Адже обряд - це не т!льки наб!р певних ритуальних д!й, а своер!дне кодування д!йсност!, у в 1дпов ¡дност! !з завданнями орган!зац!1 колективу для досягнення голоеноЗ: мети - забезпе-чення киття, эбереження всього живого. Не кодування д!йсност1 /траксформац!я, цбделювання/ лрипускае, точнее, нав!ть вима-гае р!аноман1тних засоб1в зображення, р!зних код!в. Взрбалышй код в цьому комплекс! набувае значения ун1версального засобу моделювання д!йсност!, що використовуеться як метамова обряду.

Характер п!сень на р!зних етапах жнив неоднакоЕИй. В са-м!й жнивнШ обрядовост! найч1тк.!ше окреслон! два ыоменти - початок ! зак!нчення - зажинки ! дожинки. Початок жнив на обстав-лений багатсгвом ритуал!в; нав!ть у добре збереженсму жнивно-му цикл! б!лорус!в та псляк!в зажинки займають скромна м^сйе.

Проанал!зоЕаний в дисертацП фольклорний ! етнограф!чний матер1ал св!дчить про т!сно переплетения ан!м!стичних уявлень, язичницького поклон!ння сонцю перед початком ус!х е шли в их гос-подарських д!й ! хригтиян!зованих звернень до Бога з проханням допомоги. Початков! жпиварського обряду якнайкраще с!дпсЕ1да-ють численн! примовляння ц!лком конкретного призначення - за- . клинання усп!ху, звернен! до р!зних об"скт!в: лану, першого снопа, Бога. Ца широка адрасовангсть притаманна зажинковим п!сням.

Серед зажинкоеих сх!днослов"Янеьких п!сень найб!льше тео-р!в ЗЕИчаево-побутового характеру. Але р1эниця м!ж сюяетно-те-матичним складом цих п!сень у трьох народ!в очевидна. Приурочения до обряду за зм!стом, насиченим заклинально-ыаг!чними мотивами, ноЯвираан1ше проявляеться у б!лсруських п1снях /"Зарада! сонца, жкта", "Сам Бог жыта зажау", "Дай, Еожа, пагодачку да на нащу работачку та 1н./ Ч спещальних п$снях, якими в1тали лан на початку прац! I процилися увечер!, в один ряд ставляться Бог, жито, Хазяан ПольовиЯ. Уособл.?ння жита, поля, лану,колоса, до яких звергаються як до жиеих ¡стот, св!дчить про давне походжеп-ня таких творив 1 одночасно сприймаеться як довершений художнЫ прийом, а,о дозЕСляе рсакрити св!т почутт!в ! уявлеаь теорц!в цих П1сеиь.

Пров!дниЯ мотив сх1днослов"янських важинових Щсопь - тур-бота про усп!шний початок £1дпос1дально1 робсти. Звериення до р1зноман¡тних сил, в1д яких, за думкою хл!бороба, залежав усп!х, поедьуеться в п!снях а реал!стичними картинами селяпськог прац1, з побутоЕими рэал[ями, з воображениям ритузлыюг ситуац!1. Те, що в ритуальних д!ях мало значения обрядових регламентами /на-прихлад, виб!р зажинальниць/ у л!снях еиливалось у величания, вихваляння або нав!ть 1деал1эац1ю жниць. Серед б!лоруських п1-сень показог-ою. е п!сня про необх!дн!сть вибирати в зажин,мльни-ц! щасливу Ж1нку /пор. ва такою ж умоеою при нибор! карагайни-ц1, печатку оранки ! т.п./. Можка госорити в таких випадках як про риси маг!чно! ор!ентац!г, так 1 про рац!ональний здоровий погляд на гврний приклад, який заввди був збудником трудово1 ! творчо! енергИ.

У деяких сх1днослов"янських зажинкових п!снях ¡нформатив-ного характеру бачимо поеднання ритуального 1 вербального текста обряду: широке поле запрошуе жниць до роботи; визначаеть-ся час проведения обрлду /рано, «як сонейка узойдэець"/; домон-струються предметн! реал II /"еярпы залатыя", "гаршчок кашы, друг! сыраквашы"/. Згадування каш!, хоча ! не пояснено у п!сн!, все ж доэссляе реконструювати нап!взабуту евкрольну обрядову д!ю - жертвоприношения земл!, годувакня земл! - на основ! з!-ставлення з усталеною традиц!ею в !нших календарких ! рединних обрядових комплексах. Таку х !нформац!ю про спрямован!сть обряду дае украгнська п!сня "Ото наша веселка", що Еиконуеться на початку жнив при п!дкиданн! першого снопа. 9 пIснI ааф!ксо-

ван! назеи обрядов© значимих першого t останнього снопа /"воевода" та "осталець"/, нагадування про обрядовий танець по загЛн-ченн! жнив ! про турботи, щоб зберегти силу, здоров"я на весь И пер!од /»ся жало веселенько 1 здоровенько»/.

У тих випадках, коли п!сня 1нтерпретуе обряд, описуе р!зн! його елементи /дИ, предмет«, час проведения/, не можна сприй-мати ii т!льки як ¡люстрац!ю. П!сня сана е i ритуалом, i в!до-браженням програми обряду.

1ншим Еажливим обрядовим полюсом жнив е зак1нчення, дожинки. У центр! обрядсвост! цього етапу - останн!й сн!п, його Еша-нуЕання. Яому надаЕалось ще б!льшого значения, н!ж першому; а . ним пов»яаан! р!зн! ритуали, пов1р"я. Заключний дожиикоеий обряд ! в еп!цеитрои жнив як цШсного обрэду, сама в!н визна-чае зы!ст есього складного комплексу.

Для слое"янських народ1в, у тому числ1 сх1днослое"янських, дом!нуючим було уявлення про плодоносну силу останнього снопа, тому з ним пов»яэан! 1 багатоман!тн! ритуальн! д!! й nicHi, де в!дображено зв"Я80к останнього снопа a bihkou. У ритуал! вшану-вання снопа, у прикрашанн! його е!ш:ом, у передач! хазя1кое! снопа й в!нка за викуп головна роль е!дводилась молод!й д!вчин!, яку називали "баг!няю", "талакою» /б!лоруси/, "княПнею" /укра-1нц!/ - уже ц! найменування п!дкреслюють еиключн!сть. Богинею та П жницями виконувався також семантичко зиачимий ритуал, в якому центральна м!сца выводилось танцю »Талакуха», супровод-жуваному п1снею. Назва танцю - »талакуха», легко сп!вв!дносна в 1менем голоенох виконавиц! - 1з формою орган 1звц!i прац1 книць, цо наштовхуе на думку: танаць, под!бно до ритуальних д1й служи-тел!в пеЕних культ!в /жреця або жриц!/, виконуе сакральну функ-ц!ю, а не розважальну /чи ыарк!ровану як факт мистецтва/, що ыожливе на останн!х стад!ях побутування. Характер рух!в богин1 J ес!х учасниць /сакральна аначення нолових рух!в, [¡¡дскакуван-ня, тупання, шумових ефект!в/ не залишае сумн!в!в у призначенн! танцю.

Зм!ст 1нших nicehb розкриваеться без додэткоео1 (нформац!!, закладено? у мов! пх;одмет!в, у м!сц! в обряд1, у час! виконашш. Можливо, ! 5хня просторова f часоЕа приурочен!сть до обряд!в колись була строго регламентоЕака, але на останньоыу етап! побутування Еона обмежилася заключииы дожинкоеим компонентом. Ло-сить красномовно про це св!дчить укра1нська П1сня "Ото наша ве-

селка»: останн!й сн1П поведе постадницю в танок, який, треба гадати, теж був орган!чною частиною прадавнього ритуагу.

Наскр1зний обраа сх1днослов"янсько? календарно? юези -в!нок - широко представлений у жниварсьних п!снях, особливо до-жинкових. СимРол1на в1нка у м1сцях так або 1накше сп1вв!дноси-ться з ритуальними елементами I нав!ть у тих випадках, коли ц! в1дпов1дност| не проступають виразно, обрядова сутн1сть п!сень збер1гаеться. Сюжети п!сень про дожинковий в!нок демонструють майже буквальну 1дентичн1сть у биорус!в та укра1нц1в. Ио сто-суеться нвсампоред сюжету "Кац1уся вянок з поля". 1Цнн1сть в!н-ка пост!йно П1,дкреслюеться повторюванням: в!н зроблений 18 жита, яке дорожче за аолото.

Ун¡версальним элементом жниварськог обрядовост! слов»ян е "борода» - залишений на пол1 кмут колоса, з яким пов"язан! пев-н! ритуали, п!сн1, примовляння. «Борода" мала поЕернути земл! П плодоносну силу. Сюжет1в п!сень, пов"язаних з"бородоюу' не-багато. В б1льшост! з них "борода" викликае захоплення, 1й ди-вуеться цап, ведм!дь. При цьому протиставляеться св/й - чужий /звеличення - принижения/ - типова фольклорна ситуац!я: у "чужого» борода полита смолою, у »сеого" - медом-вином. Заслуго-вуе на увагу п!сенний мотив запрошення зв!р!в полоти "бороду". Не т1льки за своею структурою, але 1 за эм!стом в!н нагадуе ко-лядне вапрошення на кутю Мороза, вовк!в, ведмед1в поряд 1з "дзя-дам'"-предкам!. У вс!х випадках ви8начаеться час приходу: зараз >)бо н!коли, тепер, а не в !нший час. У жниварськ!й обрядо-вост! й поез!3£ проглядаються сл!ди культу предк1Е.

Своер1дне м1сцэ у жниварськ1й поез!¥ сх1дних слов"ян займають б!лоруськ! "спарншовыя" п!сн1. Неодноразово засЕ1дчениЯ IX зв"язок !з вавиванням "бороди», що вообразилось в наймену-ванн1»бороди» спориш9вс«з або райовок? . П1сенн1 тексти дають приклади взаемозам(ни спориша-рая, а т! в свою чергу 1нод1 за-м!няються Богом. Така зам!к не випадкова 1 не можа бути пояснена т!льки еплиеом християнсько! рел1г1г. Анал1з символ!ки цих понять дае досить надгйну п}дставу для 1дентиф1кац11 хх э поняттям багатстЕа, добра, дол!. Взаемозам1на раю 1 рою /бджо-линого/ в жниварських п1снях, в як!й досл1дники ьбачали пср!в-няння за асоц!ац1еа, також отримало в дисертацИ чове пояснения; нами була врахована ритуальна I н1фолог!чна зндчим!сть бджоли 1 меду в 1ндоеЕропейських традиц!ях. Саме п1сенни.1 ип-тер!ал, де найт!сн1шим чином парепл!таиться мотиеи "бород»';,

бджолиного рою ! раю /остание посязуеться з поняттям подарун-ка, багатстеа, а таков: з райським деревом, зростаючою рослин-ною силою, ерояаем хл!ба/, меду /аа сп!льно Iндоевропейськсю традицию - то нап!й безсмертя/, - а ним полита "борода", -все це дозьсляе поясниГи т!ений зсязок 1 взаемозамшу тим р|в-нем м^слоНчних уявлень, коли йшос паралельниП розситок ритуаль-но-мар!чно1 мови { моей лоегичног, з його прагненням до багато-значност!, метафоричнсст!, синон!м!чност! - усього того, цо скла-дало естетику мистецтеа слова.

Способ в1дображення д!йсност1 у книвирських п!снях сх!дних слов"ян при ес¡х зм1нах у функц1снальн1й спрямованост!, при пе-рвТЕорениI в осмислеио художн1й прийом нер1дко аапочатковано у прийомих,, типоь.х для м!фолог!чного мислення. Скачпмо, проти-ставлекнл "св 1й-чужий" Еластиве 1 П1сням родинно! тематики з характерниы мотивом: все добре - в!д мамочки /для мамочки/, логине - в!д /для/ свекрухи.

Спйшшй для сх!дних слое"ян фонд складають жнивареыс! п!с-и! побутового й сопельного зсучшня. В них з винятковою силою звучать мотиеи соц!ального протесту, скарг на пан!в 1 п!дпинк|в та проклять на IX адресу. Скарги у п!снях переростали у прям! оагроаи - це в1дображено в численних вар!антах б!лорусышх п!-сень.

У грул! п!сень сатиричного характеру розкриваються морально-етичн! погляди людей прац!. Духовна здороЕия народу Еим!рюеться здатн!стю побачити ! еисе!тлити недолги як особистост1, так i всього сусп!льст'£а, а найкращий зас!б очицення - см!х. Широка гама сатиричного зображення в(д легкого г,упору до гостро? са-тири характерна саме для жниварських п!сень. Зв1дси багаточисо-льн'ють гуисристичних п!сень про неЕдапану свекруху, цо впила в кропиву, про неповоротких жниць, цо забули серпа, про скупих господар1Е тощо. Шиттее! кол!з!1, побутов1, громадськ1 реал!! й регламентаци у багатьох Еипадках еизн.ччили тематику п1сень. 1двя сбережения життя 1 8ДороЕия ус!х член1в сбцини 1 створен-ня умое для 1х подальшого розвитку властива книварськ1й поез!1 та обрядовост!. У п!снях широко представлен! любовь! мотиви, мотиеи шлюбу, родиниого аиття. i якщо в б!лоруськ1й та укриЗшськ! тродиц1ях еони ур!вноЕажуються ¡ншими /лрац1, маНчно-заклиналь-ними/ то в рос1йськ!й саме любовн! мотиви с/ладають осноений 'фонд. Ц! в1дм!нност! не затьмарюють едност! генетичног осноии гшияарсько! поеа!Х на грунт! сп!лыюст1 трудового досв!ду !

життееих умов предк!в трьох близьких народ!в, сп!льност1 IX се1тогляду, уявлень про св!т.

У висновках п!дводяться п!дсумки доопдження. Розглянутий у дисортац!1 фольклорний та етнограф!чний матер!ал, невважаычи на те, що д!йшов до нас у пор!вняно п1ан1х записях I в песному ровум(нн1 е реконструкц1ею б!льш ранн!х форм, дозволяв вид1лити в ньому сп1льну основу сх1днослов"янсько! кален-дарно1 обрядовох поез!!. Анал!зуючи календари! свята як певну систему а! сео1ми законом!рностями, вид!ляемо в н!й те головне, що об"еднуе вс! складов! ц1е? системи. Ус1 обрядов! цикли ед-нае перед ус!м !дея збереження ! вабезпечення бозперервкост! життя, пост!йного кругооб!гу всього сущого. Ця !дея в!ддзорка-лена в основоположних культах /косм!чному, предк!в, продолжения роду/, завжди наявних в обрядов!й практиц1 й однаково пггяивих для визначення сут! обрядових ритуал!в, п!сонь, образно! системи фольклорних твор!е. Вони пронизують ус! р!чиI цикли, ! хочп сп1вв!дношення м!ж ними ! вовн!шн!й вияв можуть бути р!зними, вбсолютиаац!я будь-якого одного культу /няприклад, культу пред-к!в, що наявне в окремих працях/ призводить до ЕикриЕлення сут-ност! обряд!в.

Системний п!дх1д до анал!ву календарноЯ обрядовост! дозволив внести суттев! корективи в П 8агальну характеристику, уточнити структуру вс1е1 календарно-обрядово! поез!¥ й окремих календар-них цикл! в, вияснити семантику обряд ¡в 1 поезН, ключоеих худок-н1х обра8!в. На основ! нових матер!ал!в, ваписаних в експедиц!-ях, ! нового погляду на визначальн! елементи обряду нами в!днов-лена структура б!лоруських масничних та Еесняних обрид!в, ?х сп!Ев!дношення з вербальним текстом, показана опосоредковпна оа-лежн!сть останнього в1д вм!сту ! функц¡опального привначешш обряд!р.

При досл1дженн! взаемозв"язк!в сх!днослое"Я11Ськсго обрядового фольклору в основу було покладоно б!лорусы<ий матер!ал. Календарно-обрядова пое8!я б!лорус!в !з об"екта порифер!Иного, яким Еона була в деяких попервдн!х працях, аайняла у потому досл1дженн! цвнтрадьну позиц!ю, що дало нсжлив!сть покозпти взасмозв"язки б!лоруського фольклору як певну систему, як одну 8 заксном!рностей фольклорного процесу. Пор1вняльний ааал!я на р!зних р(внях, починаючи е!д з!ставлеяня структур кожного о еи-д!лених цикл1в ! зак!нчуши одиничними худокн1ии сбразами, до-вволив окреслити як сШлыИ риси в структур! обряд!в I поез!У сх1дних слов"ян, так I т1, ¡до визничають нац!ональну специф!-ку. Сп!льн!сть ус!е? системи р!чних свят I псез!! но еиилвчьс

наявност! етн1чних чи рег!ональних особлизостей. До них наложить "Жан!цьба Цярэшк!", »Пахавание страды", юрИсське еоло-чебництЕо, споришев! п!сн1 у б!лорус!Е. Украхнська i рос!йсыса традица привносять свох кац!'ональн! специф 1чн1 влементн у сп1льну систему /украхнська «Малайка», "Топрля", царинн! п!сн1; рос 1йськI "п!дблюдн1" nicni,»OBceHb", оплакування кв1т1в на Сьомуху тоцо/.

. Виявлена псвторюван!сть осноених культ!в вионачила сп!ль-н!сть I повторюван1сть однакоЕИх елемент!в у р!зних циклах ка-лендарно1 обрядовост! й поез!1. 'Гак! складов! частот обрядогос-т1, як маг1я, мантика, жортвоприношсння, як! належать до най-архахчнших яви(ц,т!ею чи 1ниюю м!рою наяЕ1п в yclx обрядових комплексах 1 опссередкохвно впливають на горбальний компонент. Mi pa ;к збереяшост! цих архахчних елемент!в у кожн!й нац!ональ-н!й традиц!! pisna. У б!лоруськ!й ця збережон!сть пом!тна в ycix циклах.

Повторюван1сть проявляеться 1 в пероход1 а обряду в обряд певних ритуальних д1Йств, слоресних скмеол!в. У цьому posyulH-н1 показовими е обходи з о6ов"яз"оеими заклиналышми п!снями 1 примовляннями, а також такий структурний компонент кожного обряду, як прохання дозволити д!йство.

ФормульШсть, ця йагальна законом|рн!сть фольклору, особливо його архахчних шар!в, зближуе обрядое! п!сн! з !ншими жанрами, в першу чергу в замовлянняыи. Обрадову пооз!ю й замовляння об"еднуе утил!тарнв призначення, функц1ональн1сть, а також 61-функц!ональне призначення слова. Воно в цих творах - оас!б ма-г1чного Епливу i водночас зас!б реал!зац1:? побожання, зас!б стЕорення маг1чного тексту, поэтичного образу. Зв!дси ix вэае-мопроникнення, тотожн1сть вм!сту I обра81в, лексики, художн!х прийом!в.

Паралельне 1снування в одних 1 тих кэ обрядах поряд в п!с-нями примовяянь, вагадок, ритуальних д1алог1в, вамослянь, на-сичення обряд!в танцями, хороводами не могло не повначитися на вааемод)1 р!вних жанр!в ! жанрових р!зновид!в. Виявляеться взоемозв"язок на р!зних р!внях - тематичному, образному t т.п.-п!сень з казками, замовляннями, Еес1лышми п1снями, що поясню-еться plaHHWii причинами, i не в останню чергу особливостями художнього мислення, яке мае сп!льну для цих жанр!в свИоглдц-ну основу, на як!й формувалась вся обрядова пойз1я. 3!став-лення п!сень i казок, Шсень ! эамовлянь показало, що за кож-

ним "зб!гом» проглядаеться единий м!фолог!чний або побутосий п 1дтокст, (до да? п!дставу для в1днаходжання виток!в багатьох образ¡в, вокрема, наскр!аних образ!в-симаол!в, наявних у фольклор} ус1х сх!днослов"янських народ!в.

Анад!зуючи сюжоти й образи календарно? обрядовох поеэ11, ми розглядали як,.вербальний, так 1 невербальний тексти. Лише в едност! вс!х код{в обряду стало можливим виявиги т! глибинн! теч!г, як! дали початок вик!мченим художн!м формам, що не завж-ди п!ддавалися розшифруванню у зв"язку !з зникненням порМсних умов IX появи й побутування. 31ставлення ус!х елемент!в, збере-:кених в обрядах спор!днених народ!в, також стало важлисим засовом вияснення семантики обряд!в, сюжетМв I образ!в художн!х тво-р!в.

Для ус!е2 каландэрно! поьз12 й обрядоеост! характерна переплетения маг1чно1,практично! Й естетично? функц!й. 3 послаблениям рол! перших двох зм!цнюеться естетичне начало, шр у нових соц!ально-економ!чних умовах стало неминучим 1 забезпечило вбе-режен!сть календарно! пооз^ 1 обрядоеост! у ное!й якост! як святкових роэваг, а також як зразк!в високого мистецтва. Про-анал!зований матер!ал розкривае це одну грань духовно!' сп!льнос-т! сх!днослов"Я11сьиих нирод!в,

Основн! положения й висноеки дисертац!! опубл1косан1 в таких працях:

1. Беларуская народная пазз!я Ееснавога цыкла I славянская фальк-лорная традыцыя /Манограф!я/. М!нск, Навука 1 тэхн!ка, 1985. 181с. /Б!лор.мовою/.

2. Маг!чнае слова: Чопыт даследаеания светапоглдднай 1 мастац-кай асноЕы замоу /Мвнограф!я/. Шнек, Навука I тэхн!ка, 1990. 128с. /Б1лор. моеою/.

3. Канравая спецыф!ка каляндирнсь-абрадзвай паззИ усходн!х славян // Узроун! агульнасц1 фольклору 5сходн!х славян /Раздел

в монографии/. М!нсн, Навука ! тэхн!ка, 1993, с. 133-258 /Б!лор. моео'й/.

4. 'Зеснавия песн1 /Аутар уступнага артикула, камент. Складанно

у сааутарстве Дом БНТ/. М1нск, Навука ! техн!ка, 1979. 608с. /Б!лор. моеою/.

5. Замовн /Уклад., с!стэматызацыя тэкстау, уступны артыкул, камент. /Том БНТ/. ¡.Инск, Навука 1 тэхн(ка, 1992. 597с.

6. Асабл!Еасц1 веснавой naasli Гомельшчыны // Рэг1янальныя традацы1 еа усходнеславянск!х йогах, л ¡тара турах I фалысло-pu. Taaicbi дакладау П рэспубл!канскай навуковай канференцы1 25-26 верасня i960. С.162-163 /В!лор. моеою/.

7. Обряд "вод1ння стр!ли» в Б1лорус1 / Народна творч!сть та етнограф!я.Ки1в, 1983. С.55-60 /Укр.моеою/.

8. Веснянк! // Знцыклаледня л!т<1ратуры 1 мастлцтва Беларус!. MiHCK, 1984. T.I. С.724 /Б1лор. твою/.

9. Г^уканне ьясны // Энцыклапедыя л!тературы 1 мастдцтва Белару-ci. MiHCK, 1985. Т.2. С.226 /Б1лор. ыовою/.

Ю.Праславянские элементы в белорусской обрядовой поэзии весеннего цикл // Славянские культуры и мировой культурный процесс. Материалы международной научной конференции ЮНЕСКО. М!нск, Наука и техника. 1985. С.51-54 /Рос. моеою/. П.Траецк'1я necal // Знциклапедыя л!торатуры i мастацтЕа Бела-pycl. MiHCK, 1987. Т.5. С.271 /Б1лор. моео«/.

12.Матывы ищюбу у з1моЕай абраднсц1 I паазИ / Весц! АН БССР. Серия грамад. навук. 1988,14. С.82-80 /Б1лор.новою/.

13.Русалл1 // Этнаграф1я Беларус!: Знциклапедыя. Шнек, 1989. С.433. /Биор. моеою/.

14.Русальны твдзень // Этнагрф1я Беларус1: Энцыклапедия. М1нск, 1989. С.433-434. /Б1лор. иовою/.

15.Песня весенняя. // Восточнославянский фольклор: Словарь научн и народной терминологии. Минск, НаЕука i тэхн!ка, 1993.

С.193-194. /Рос. моеоку'.

16.П'Эсн1 - гуканн! // Tau жа. C.198-I99. /Рос. новою/

17.Песня троицкая // Там жа. С.245. /Рос. моеою/.

18.Песня хороводная // Там жа. С.248-249. /Рос. моеою/

19. Песня юрьевская // Там жа. С.253-254. /Рос. мовою/

20. Циклы калондарно-обрядового фольклора // Там жа. С.437-438. /Рос. мовою/.

21." Никл зимний; Там жа. С.438-439. /Рос.мовою/.

22. Никл весенний // Tau жа. С.439-440. /Рос.мовою/.

23. Цикл летний // Там жа. С.440-441. /Рос. моеою/.

24. Цикл осенний // Там жа. С.441. /Рос. моеою/.