автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Когнитивная и лингвостилистическая особенности поэтического образа (на материале американской поэзии XX века)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Когнитивная и лингвостилистическая особенности поэтического образа (на материале американской поэзии XX века)"



ОШСЬгеИИ Д^КАВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. 1.1. МЕЧНИКОВА

ДИМИТРЕНКО ЛАРИСА ВПСТОРГОНА

УДК 802.0-73

КОГШТИВШ ТА ЛШГВОСТИЛ1СТИЧН1ОСОБЛИВОСТ1 ПОЕТИЧНОГО ОБРАЗУ (НА МАТЕР1АЛ1 АМЕРИКАНСЫШ1ПОЕЗН XX СТ.)

Спещалыисть 10.02.04 - германсып мови

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних паук

Одеса - 2000

Дисертащего е рукогшс.

Робота виконана в Херсопському державному педагопчному ушвсрситсп, Мшютерство освпи 1 науки Украши.

Науковий кер1вник: кандидат фшолопчних наук, доцент

велеховА лариса шаншна,

Херсонський державний педагопчний ушвсрситст, доцент кафедри ашлшсько! мови.

Офщшш опопенти: доктор фшолопчних наук, професор

КВЕСЕЛЕВИЧ ДМИТРО ЕВАНОВИЧ,

Житомирський державний педагопчний ушверситет 1.меш 1вана Франка, завщувач кафедри анпийсько! фшологи;

кандидат фшолопчних наук, доцент карпенко олена юривна,

Одеський державний утверситет ¡мен! 1.1. Мечникова, доцент кафедри лексикологи та стилистики аш лшськсп мови.

Провщна установи - Запор1зький державний утверсигет,

Мннстерство освпи 1 науки УкраТни, м. Запор1жжя.

Захист дисертаци вщбудеться "29" червня 2000 року о 13.30 годиш на засщанш спещшпзованоГ вченоТ ради К 41.051.02 Одеського державного университету ¡меш 1.1 Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 91.

3 дисертащею можна ознайомитися у науковш б1бл10тсщ Одеського державного ушверситегу за адресою: 65057, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат роз!слано "е^" 2000 р.

Вчений секретар

спешал!зован01 вчено1 ради Чергклваненко £.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота виконана у межах когштивноУ лшпнстики, яка вивчас вплети у мовних фактах знания про людину та свп, по-новому плерпретаочи досягнення шших лшгвютичпих напрямюв. Входження в спектр семантичного анал1зу яюсно нового - когштивного - р!вня в значному ступеш пiдroтoвлeнo семантичними дослщжетшями, але характеризуеться повернснням до фактору людини, що в свою чергу зумовило спрямовашсть на гшвчення найскладшших фенометив лтодського буття. Когштипна точка зору на образ полягас в прагнент виявити те, як у ньому вщображаетъся когштивне нленування св1ту peajibHocii. Кожний образ розглядаеться як прояв когштнвних ггроцеслп та як специфтнпй Тх результат. Образ об'ективуе те, як людина розу\пе, категоризус та концептуал1зус cbit у сво'ш св1домост1. Одшею з основних структур концептуальноУ системи людини е саме образ, який традищйно розглядаеться як свцюцтво когштивног о стилю автора. Тенденцш розптядати поетнчний образ у взаемозв'язку з процесами мислення людини, шзнання й роботи св1домосп у вггчизпяшй nayui мае витоки з положень О.О. Потебш, який трактував образ як 3aci6 мислсння i тзнання, та В.В. Виноградова, який тдкреслював, що поетичшш образ несе шформашю про шзнаштя шдтшдом (автором) дшсносп та уособлюе розумовий зм1ст.

Об'ектом дослижешш е вербалышй поетичний образ, який трактусться в дисертацп як лексико-синтаксичшш комплекс, що е результатом мовного втшення концептуально}' тричаснот структури (X is like Y on the ground of Z) та об'сднання и елеменгпв за правилами граматики на шдсташ ототожпення суперечливих у широкому розумшш сутностей.

Предмет анал1зу складають лшгвокогштивш мехашзми формуванпя вербальних поетичних oopa3iB у художшх текстах.

Акгуалыпсть обраноТ теми визначаеться загальною спрямовашстю сучасних лниы'стичпих дослщжень на розгляд мовних одиииць з урахуванням того, яга структури лтодського знания вони репрезентують; неоднор1дшстю тлумачень вербального иоетичного образу (дал1 ВПО) як литгвокогштивноУ структури знания; вибухом зацжавлення у спостереженш та анал1з1 лшгастичних особлтгвостей, 3aco6iB функшонування структур знания у художньому TeKCTi. Таютм чттом, вивчення ВПО стае безпосередшм внеском у завдання всеб1чного опису мови. ' .-

Зв'язок роботи з пауковими темами. Днсергащя виконана в межах держбюджетноУ теми MinicTepcTBa ocBini Укра'нш "Функцюнування мовшгх одиниць сучасноУ анппйськоУ мови", що розробляеться в Херсонському

державному педагопчному ушвераггет1 (тема затверджена вчсною радою ХДПУ, протокол № 5 вщ 27 ачня 1996 року).

Мета дослщжепня полягае в тому, щоб подолати юнуючу на сьогодш розб1жшсть лшпистичних дефшщш образу, розглянути його в когптшному аспект! вивчення, ч1тко визначити та диференщювати поняття ВПО та його складових, за допомогою лшгвокогштивного анал1зу ВПО описати концептуальну картину св1ту — глобальну, цйисну систему шформацп про ушверсум, класиф1кувати засоби структурування ВПО та мехашзми асощювання його елемегтв, розглянути Ух стшпстичний потенщал й оргашзащю.

Поставлена загальна мета зумовлюе розв'язання таких часткових завдань: критично розглянути та ишгошдио систематизувати ¡снуюч! розробки теорп образу; класиф1кувати поняття, що набувають образного вираження та артикулгоються за допомогою кондегпуальних переноав (за термшолопею Дж. Лакоффа) — головних чинниив породження образ1в завдяки ущверсалышм кощептуальним зв'язкам (вмктилшце — вм1ст, причина — наашдок, вюадне — продуковане, схоласть за ознакою тощо); описати концептуальну картину евпу американськоТ поези XX ст., що представлена у ВПО, та виявити и cпeцифiкy; провести юльгасний ана.гпз сутностей, завдяки яким вщбуваегься образне подання, навести списки основ пор1вняння, аналоги або асошаца елеменпв ВПО, прошострувати Гх лексичну дескрипцш, видшити випадки комб1нування, цеьггр та перифер1'1; на баз! методики видшення швар1ант1в (парадигм) ВПО (за Н.В.Павлович) визначити на принципово новому, рашше не застосованому у досл1дженнях матер1ал1 сучасноТ американськоТ поезп параметри р[зномаштносп та частота авторських швар1ант1в ВПО, регулярш засоби поеднання парадигм у складному ВПО, що обумовлюеться стихпсшчною тасшггаксичною оргащзащеюанпийсько'Тмови; провести лшгвктичний ашинз мехашзлпв формування ВПО.

Матер1алом дослщження послужили 5 ООО випадыв вживашм ВПО, вщшраних методом сущльно'Т виб1рки з текстов американськоТ поезп' XX ст.

Методика дослщжепня носить комплексний характер: використовуеться аналшгчний або описовий метод, дедуктившш, пор^внялышй ап;ииз, а також кшыасний метод для визначення об'ективних показниив дослщжуваного явища. На деяких етапах роботи застосовуються елсменти концептуального анашзу.

Наукова новизна дисертацп полягае в тому, що вперше розглядасться проблема ВПО як лшгвокогштивного явища на матер1ал1 сучасно'Т американськоТ поези, здшсшоеться спроба концептуального анал1зу ВПО.

Дослщження мовноУ семантики з виходом у площину менталышх процеав сприяе розширенню сфери вивчення образу як лшгвокогнтшноУ структура людського знания, що набувае матер1ального вираження завдяки мст, уможлшзшое щентифшацно фокуав оптосприйняття, загальинх для даного мовного сощуму, виявлення регулярних засоб1в структурно!' оргашзащУ складних ВПО та мехашзм1в функцюнування елеметтв Ух структурн.

Дисертащя мае теоретнчне значения, яке визначаеться тим, що в нш лшппстичний статус вербального поетнчного образу виевггленнй у новому ракурс] - з позицш когштивноУ лшгастики; описано концептуальну картин у евпу американськоУ носзпта особливосп свгасприйняття дсяких конкрегньх авюр1в, що дало змеи у показати пщмншоетт у способ! осмислсння реального та уявленого буття кожним автором, тим самим окрсслити певш характеристики когштивного стилю авторськоУ особистосп.

Практичне значения дослщження полягае в можлшюсп використання отриманих результат у курс! лекцш та семшарських занять з теоретичноУ граматики та стилистики сучасноУ анпгййськоУ мови у роздшах "Сишстичш прийоми та експресивш засоби в художньому текстГ, "Структура образу", в практищ викладання анпнйськоУ мови, на семшарських заняттях з ¡нтерпретащУ тексту та його стшнстичного аналпу. у спецкурсах з когштивноУ лшгвктпки та пойтики "Поетичне монлешш", щд час написания курсових та дипломних робп;

Апробащя роботп. Основш положения 1 результат» дослщження обговорювались на зв1тних наукових конференщях ХДПУ (1995-1999), на зас1даннях кафедри англшськоУ мови ХДПУ (1995-2000), на м1жнародних науково-практичних та нащоналышх конференщях (Одеса 1996, Донецьк 1996, 1вано-Франивськ 1997).

Публ1кани. Результати дослщження вщображеш у п'яти статтях та трьох тезах наукових конференщй.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

Мета й завдання дослщження визначили структуру роботи, яка складаеться з1 вступу, двох роздшв, висновмв, списку використаноУ л1тератури, списку використаного факпгчного матер1алу та додатшв. Загальний обсяг роботи становнть 135 сторшок, додатюв - 78 сторшок.

Г>шлюграфш м!стип. 268 найменувань роб1т вшшзняних та зарубЬкних автор1в, пере.'пк використаиих джерел шостратгшиого матер ¡алу.

У всту1п обгрунтовуеться виб1р теми дослшження, розкривасться новизна, теоретична й практична цшшеть дисертацй, агтробащя результат! в дослцркення.

У першому роздйи розгаядаються та критнчно осмислюються традици виевгаення теори образу в лшгвктичнш лпературк надаеться визначення ВГ10 та йоге структурних елемештв, вивчаеться концептуальна картина евггу амернкансько'У поезп XX ст.

Традищя вивчення образу евщчить про те, що теоретичне осмисления цього явища починаеться разом з виддленням йога з синкрстичноУ цшсносп мифу. Древний поетичний образ був по суп единою можливою формою шзнанш навколшпнього середовиша. Його античний екв1валент "образ-ейдос" (за термшолопею Платона) грактувався через сшввцщошеши "вигляду" та "¡деГ\ тобто матер1ального втшення образу та його щеально'У сутност1. Джерелом творения обрати через 'Ъимесис" (наондування, зaтepмiнoлoricю Аристотеля) е неповторш, р1зномаштно-конкретт форми реального св1ту. 1дея образ1в -архетишв, що була висунута у психолопчшй теори на бшып шзньому еташ (Т. Р160, В. Вундт, 3. Фрейд, К. Юнг), перегукуеться з ейдосами античного перюду. Шмецька класична естетика (Кант, Гегель, Шеллшг) розглядае образ через його вщношення до творчого суб'екту та його тзнавальноТ дхяльность Фундаментальне значення мае "теоретична поетика" О.О. Потебш, коло головних теоретичних 1дей яко'У пов'язане ¡з проблемою образу та його внутршньоУ структури. На цьому еташ сформоваш загальш принципи творения словесного образу за рахунок нев1Дпов1Дност1 двох плашв — плану вираження, тобто того, про що йде мова, й плану змюту, тобто того, що треба розушти шд висловом. При цьому поез!я розглядаеться як найбшын блпзька до безпосередньо мовних явищ, стверджуеться принципова багатозначшетг, словесного образу, внутршня емкють його емоцшного та поняташого змюту, невщповщшеть плану вираження й плану змicтy (за аналопею з невщшшдщетю значення й внутршньоУ форми слова), обумовлешеть зм1сту словесного образу межами внражальних можливостей слова. Сукугайсть цнх щей, яка обгрунтована законом1рностями розумовоУ д1яльносп людини, заклала засади теоретичноУ поетики та являла, по суп, когштивний шдх1д у трактовщ словесного образу як пегоачного еюмваленту образного уявлення у евщомоеп спршшаючого. Головним в обох В1шадках лишасться елемент тзнання, роботи мислення, осягнення та роз'яснення сутносп оточуючих людину явищ.

Когштивна наука акцентуе увагу на людському мислешп та суироводжуючих його процесах сприймання, розумтня, запам'ятовування тощо. ГПзнання св1ту пов'язане з процесом концептуал1заци шформацп про

навколишне середовище, структурними одиницями якого с концепти — р1зносубстратн1 одинищ оперативно!' св!домост1, а саме: уявленпя, образи, поняття, схеми д1У та поведшки. Концепт е посередником м1ж словом i дшсшстю, що збер1гаеться у семантичшй иам'ят! людини та формуе концегпуальну картину свпу. Вербал!зонаш та означен! концепти виконують функщю репрезентацн3Micry окремого кванту шформаци про св1т, збер!гання uiei" шформаци у иам'ят! та оперування ним зм1стом у мовлешй.

Звернення когштивно!" лшгвютики до такого об'екту дослщження, як вербал1зована шформащя, потребус перегляду ¡снуючих метод!в семантичнош анашзу. Новий методолопчний апарат включае pi3Hi метода концептуального анашзу, яи об'сднуе загальна мета — пошук тих концепт, як! шдведеш шд мовну одишщю та обумовлюють буття знаку як когштивно! структури, у якш вщображеш знания люднни про св1т.

У сучаснш лшгрлстищ можна видшити образну теорпо поетично! мови як моделгогочоТ системи, що характеризуеться певною шзнавальною потужшстю та обов'язковою вмотивовашспо мовних одшшць. Створюючи образ на 6a3i шформаци, що отримуеться по сенсорних та моторних каналах, шдивщ будус власну модель бачення св1ту в щлому та в окремих йога явшцах, з;цйсшоючи при цьому штерпретащю нового зм1сту у рамках старого значения через образне уподобления як 3aci6 В1граження пгтерттретацп суб'сктом об'екту. При цьому слзд зазначити, що в основ! ¡ндив!дуального св1тоспршгняття лежать ушверсальш для усього сощуму поняття та уявлення, яю вщбип й в поетичному р!зновид1 мовноГ пюрчостк Таким чином, концептуальна картина св1ту характеризуеться привнесениям як суб'ективних так i загальнолюдських понять, як1 тдчас акцентування на них авторсько! думки потребують вираження особливими мовними засобами. Вщношення М1ж cyraicno та и образним вираженням будуеться на основ! поняття "бачитияк" (seeing as), яке забезпечуе реальний зв'язок м1ж концептом та йога вербальним велениям. Тобто значения образу грунтусться на cyTnocTi асощацш синтезу складових частин або образу та прототипу, яи е можливими завдяки р1зновидам зв'язкш 1мшйкащ1 (уподоблишя) та симишцн (асошацп). Переведения шформаци з ¡деального модусу в матер!альний супроводжуеться об'ективавдею за допомогою мовних 3aco6iB фрагменту знания, що базуеться на деяшй ¡деальшй модели, розумовш структур!.

Терм!н вербальний ноетичшш образ приймаеться нами для позначенця nirarao когштивно! структури знания, що е результатом словесного оформления концептуально!" тричасно! абстрактно!" схеми (X is like Y on the ground of Z) та об'еднання ff елемегтв за правилами граматики на ocnoBi ототожнеиня

суперечливих у широкому розумшш сутностей. Таким чином, у схем1 X—>У: X - е думкою про св!т, концептом, що нотребуе образно! актуагнзаци, У - е сутшстю, за посередництвом яко! вщбувасться образне визначення думки, Z -е основою ототожнення (стршка вказуе спрямовашсть). Зона елемснту X - це нова освоювана галузь знания, в яку проектуеться вщома ¡нформащя з галузь джерела зони У, тобто нова абстрактна щея знаходить власне образне втшення через ототожнення з вщомими знайомими сутностями за допомогою концсптуальних исреноав та ушверсальних зв'язюв.

Наб1р концеппв зони X, що знаходять образне вираження в текстах сучасно! американсько! ноезн, складае концептуальну картину св1ту, певним чином структуровану. Основу ще! картини св1ту у дашй робота становить концептуальна триедшсть "людина - свгг духовно! культури - ф1зичний свгг", породжуючою ланкою якоТ е людина. Вщновщно до результатов анал1зу центр коицептуальноГ картини св1ту американсько! поези XX ст. складае свй людини (80% виб1ркп). До псриферн вщносяться ф!зичний сип (15,8%) та сип духовно! культури (4,2%). Подалыиа щешифшащя понять вщбувасться на пио -гшерошм1чшй о с нош, тобто з урахуванням принципу концептуально! шдпорядкованост1, 1 видшяються класи та пщкласи бшьш конкретних концеппв, де стушнь абстракци понять може бути швельований. крархш цих понять грунтуеться на шдсотковому вшюшенш кшькост1 випадив представления того чи ¡итого концепту до загально! к1лькост! ВПО. Св1т людини включае концентуальш класи: свщомють (21,6 %), людина як феномен (15,3%), сфера Д)яльиост1 (11,87%), час буття (8,67%), сфера буггя (8,53%), простф людського буття (6,67%), характеристики людини (4,3%), стан людини (3%). "(Шзичний свп" репрезентований двома концептуалыпши класами: об'екти природи й стихи (13,3%) та навколшпня дшсшсть (2,47%). "Св1Т духовно! культури" класифкований на духовт артефакти (2,27%) та концеггга духовно! культури (1,93%).

У другому роздип за методикою видшення ¡нвар1а1гпв (парадигм) ВПО визначаються на рашше не до с л 1 джув а ном у матср!ал! амсрикансько! посзи XX ст. параметри кшьысного анал1зу авторських ВПО, регулярш засоби поеднання парадигм у складному ВПО, !х обумовлешсть стшпстичною та синтаксичною оргашзащею ангашськш мови. Лшплстичиий та концептуальний анал1з розширено завдяки вивченню вербальних сутностей зони У та моносемантичиих й пол1семантичних основ механизму формування ВПО.

Практичний матер1ал тдтверджуе, що ВГ10 ¡снуе у груш схожих з ним, яка являе певний смисловий ряд. Така схожкть у ряду ВПО полягае в ототожненш одше! й т1е! ж пари X —> У, а р!зниця полягае лише у и лексичному

вираженш. Можна припустити, що у ряду схожих образ1В присутня семантична домшанта даноУ групп, деяка смислова модель. Якщо розглядати окремо елементи зони X та зони У групи схожих ВПО, то Ух лексичш реа)йзащУ являють собою синошм1чш ряди, наприклад: time's waters (Yeats), a shower of days (Thomas), a gulf of years (Hull), a waterfall of nights (Ashbery), an ocean of century (Seshardi) - "century, night, year, day, time —> water, shower, gulf, waterfall, ocean". 1дея парадигми образу дозволяе розглядати yci ряди понять, що входять до зони X (те, що ототожнюеться), та ряди сутиостей, що входять до зони У (те, з чим ототожнюють) — у даному випадку мова йде про розгорнуту парадигму ВПО — та видьчяти серед них домшанти - семантично максимально емю, стрижнегп поняття. Пара них домшант створюе просту (згориуту) парадигму ВПО. Наприклад, "time -> water" - парадигма, тобто УУ лгвий та правий актанта с домшантами у вщповщних лексичних синошмйших рядах.

У конкретному поетичному тексп поряд i3 загальною галькютю ВПО присутня певна кшьюсть iHBapiairriB (парадигм) ВПО зокрема. У po6oTi пропонуеться формула обчнслення середньоУ частота використання iimapiamiB ВПО у текстах, яка представлена у вигляд1 стввшюшення двох параметр1в ш: п, де ш - це юльюсть Bcix ВПО, що npucyxni у текстах автора, та п - кшьюсть' iHBapiamiB ВПО. Перший параметр е також оцшкою ступешо образносп,-другий параметр - Miporo pi3H0ManiTH0CTi niei образность У дисертаиД обчислеш значения вказаних параметров для п'яти автор1в: Р. Фроста, К. Сендберга, Е.А. Робшсона, Е.Л. Мастерса та В. Лшдсея (загальна юлькдсть образ1в у цих носив складае 2000 винадюв у напий Biroipui). Найвипцй стугань образносп спостершасться у поетичних текстах К. Сендберга (27%) та Р. Фроста (22,9%). Але стушнь р1знома1Йтност1 ВПО найбшышш у Р. Фроста (близько 6,6%). Середия частота використання pi3Hiix парадигм ВПО приблизно однакова у К. Сендберга та Е.А. Робшсона (4,82 та 5) й особливо р1зпиться у Р. Фроста та В. Лшдсея (3,47 та 6,27). У результат! анал1зу видшеш 132 продуктивш парадигми ВПО в поези Р. Фроста, К. Сендберга, Е.А. Робшсона, Е.Л. Мастерса та В. Лшдсея. Так, продуктивними парадигмами Р. Фроста с: людина —> вм1стилище, людина рослина, вода —> дзеркало, вода -> ткашша, CBirao вода, емощя —> вмютилище, мкянь -» знаряддя, божество —> нмютилище. Тшьки у К. Сендберга зустрхчаеться ВПО, що реалпуютг, парадигми: сонце —» вогонь, мкяць —» орган, з1рки -> тваршш, вогонь —> вмютилище, сон -> вода, смерть -> дорога, емощУ—> коштовне. Характершши парадигмами ВПО В. Лшдсея с: тшо —> плщ, емоцГУ —> камшня, дорога —> вода, тварина —> людина, житгя —> вода; Е.Л. Мастерса: навколишия дшсшсть -> вмштилище, розум -> знаряддя, смерть —> тиша, людина -> Tinb;

Е.А. Робшсона: почуття -> птах, В1тср —> людина, волосся —» речовина, емоцц —> споруда. Сл1д зазначити, що по.шбш авторсьга парадигми ВПО отримують нове вплення у текст! поетичного твору. Втшити нове у реальному ВПО можна pi3HHMii пшяхами та з великою р1зноманшнстю навпь у тих випадках, коли, здаеться, у лексичному вщношенш не передбачаеться Bapianii. 1. Оперування новим лексичним матер! алом з метою створення семантичноУ нюансировки типу sky —> prows of blue and silken pennants that the sun shone through, a new-rent veil, a big blanket; moon ~> two-horn, hammock, cradle, candle, clock. II. Лшгвктичному спостереженню доступне також створення новини за рахунок зворотност1 струюури В110 типу "рука —> мармур: the marble in the mist is white as a blonde woman's arm. III. Вщому парадигму ВПО можна реалгзувати з новими доповненнями. Реальний образ може мати той самий pineHi» KOHKperHOCTi (mites arc like seeds), а може бути детал1зовашш; seeds in a dry pot...like mites in a quarrel. Чим виразшшу додано деталь, тим оригшалъшшим е ВПО. Так, наприклад, широко вщома образна парадигма "an eye —> a sky", у якш 04i асощюються з небом за кольором. Але така деталь, як the sky winter blue of your eyes, надае новий Bi дтшок образному ототожнешпо очей людини ¡з зимовим небом - холодшсть, сталеву важюсть погляду. Пор1вняння jryiui з впром несе у шдтексп невловилпсть, нескорен1сть та силу людського духу; а такий нюанс, як her soul is a south - west wind говорить про спопслягочу силу та pisnicTb людськоТ cyTi. IV. Ситуативие сполучення елемештв ВПО е розповсюдженим засобом творения новини образ1в, який полягае у нови! авторськш Tcxniiii моделювання «пуащй на тому чи ¡ншому лексичному npocTopi; наприклад, у Р. Фроста: ice -> crystal teeth of the frost, an enormous Glacier, stars on the pane.

При цьому СЛ1Д звернути увагу на 3aci6 ототожнення елеметтв ВГ10. Ефект новини е тим сильшшим, чим б1льше лексична дескрнпшя основи ототожнення в1др1знясгься вщ звичайноТ. Так, ВПО the stars speak deep thoughts, основою якого e "говоршня'', отримуе у К. Сендберга нове лексичне втгпення: the sea speaks a language polite people never repeat, the yes and the no of a woman's hand, law-lying lands scrawled in granite language on a gray sky.

Досить великий вщсоток матер1алу дослщження (близько 42%) становлять складш ВПО, у структур! яких иоеднуються декшька простих парадигм. У дисертаци вид1ле!Й таи типи струкгурних в1дношень простих парадигм у складних ВПО, як в1дсутшсть зв'язку, сильна зона X, сшльна зона У, зона У iiepnioi парадигми становнть зону X другоУ парадигми, сшльна зона X та неузгоджеш зони У парадигм, сгпльна зона X та обгрунтовано пов'яза!н одна з одною зони У, елементи зон У мають сгнльну зону X та створюють нову

замкнену парадигму, елементи зон X мають сгальну зону У га створюють нову замкнену парадигму, при наявносл сшлыгоУ зони X вщбуваеться ланцтожкове сполучення парадигми у структур! складного ВПО.

Структурна будова складного ВГ10 обумовлена синтаксичною оргашзашею речения. Виражальш засоби та стшпстичт прийоми синтаксису англшськоУ мови визначають як структуру речения, так й посгпдовшсть сполучення парадигм у складному ВПО. Головне значения мають стшйстичш прийоми, що грунтуються на формалыгих та смислових взасмод1ях декшькох синтаксичних конструкт'й речеиня у иевному контекст!. За аналопею з ними будуються таю типи синтаксичшк структур ВПО, як паралельне сполучення парадигм при наявносл спшьних структурних елеменпв, сум)сностей або замикань. У дисертащУ пидшеш так] типи ВПО у залежностт вщ синтаксичноГ оргашзащ'У Ух структурн, як ти що грунтуються на редукщУ втгадноУ модел1 (55,3% вщ загально'У кшькосп ВПО), на експанаУ вихщноУ моделУ (33,76%), на зм1ш порядку слщування компонента вихЬтноУмодел! (10,94%). Виражальш засоби, що грунтуються на редукци вихщноУ модели репрезентоваш 17,02% (вщ загально'У кшькосп ВПО) випадюв елшсису, 14,58% замовчування, 13,06% номшативних речснь, 10,64% безсполучттковосп. Випадкп експанаУ вихщно'У модел1 склали повтор - 9,5%, перерахування - 9,29%, тавтолопя - 6,5%, полкиндетон - 4,7%, емфатичш конструкш'У- 2,02%, вставш рече1шя - 1,74%. Змши порядку компонента вихадноУ модел1 полягають, за матср1алами виб!рки, у вщособлент - 6,04% та пшерсй"-4,9%. У залежносп В1Д характеру вщносин м1ж синтаксичними структурами та характеру зв'язку й шляхгв транспозищУ значения Ух елемента у дисертащУ видшено три групп засоб1в стшнстичноУ оргашзащ'У, що обумовлгоють структуру складних ВПО: -п, що базуються на формальшй та смисловш взаемод1У декшькох синтаксичних конструкций у певному контекстт (паралел1зм - 48,54% вщ загально'У кшькосп ВПО, шдхват -18,62%, анафора -16,52%, егафора - 9,84%); -л, що базуються на транспозищУ значения синтаксичноГ структурн у певному контексп (4,32%); Т1, що базуються на транспозищУ значения засоб^в зв'язку м1ж компонентами (2,16%).

До стгоистичних засоб1в ¡дентифшацп ВПО в тексп вщносяться: висунення непередбачуваного елементу на фон! передбачуваного, сшввщнесешсть протилежностей, що переходять одна в одну, включения в контекст поетичного тексту, виконання естетично'У функщУ. ВПО первшно включають компаративгй тропи, що мають лопчне протир1Ччя та основу (спшьну для двох елемента ототожнення ознаку) та як1М властива шдлеписть прямого значения переносному. У ВПО вщбуваються перенесения загальних квал1ф1кативпих рис з узуального денотата на референт або перенесения рис,

що Еидображаготь иредметно-лопчш зв'язки лйж денотатом та референтом.

В аспеюп синтаксичного 3Micry iоловними принципами, що диоть у ВПО, е включения нгсенешналу прямого значения в штенеюнал переносного на правах rinoceMU та перешчення штенешналу прямого значения з ¡мшнкащоналом переносного й об'еднання сфери переачення прямого значения з переносним значениям. У метафоричних ВПО (близько 40% виб1рки) породжуюч1 семи можуть складати як сильноймсдарш, так i слабоймовфш ¡мшикацп вгоадного значения. 1нтенаонал вихщного значения у великому ступеш в1ддалений в1д штенешналу продукованого значения. Схожесть, що обгрунтовуе перенесения, мае за основу еншыпеть прямого та переносного значения вщповщно до наявних вагомих й невагомих рис або стсреотишп асощацн noflioitocri м1ж и им и. Значка В1ддалешсть штенешналу прямого й переносного значения одне Bifl одного сиостер1гаеться в метафоричних ВПО типу ''вода —> цикмчшеть часу" (рух хвиль моря повгорюеться так, як i Kpyroooir часу). Формальний показник розумовоУ операци уподобления "seeing like, seeing as", гцо об'еднуе елементи ВПО, актуал1зуе сильноймов1рш ¡мшикацп вихщного значения структури -пор1вняння типу "звук океану —> звук дотшав рук закоханих" the sounds of the ocean in the pitch dark is like the whisper of lovers' touching hands (32% випадюв). У метошкпчних образах точки породжешм переносного значения, яы стають г1посемою, вщповщають штенешналу прямого значения або його жорсткоймов1рним ¡мшнкащям, тобто його обов'язковим або вагомим рисам (27%). Наприклад, "cyxi й зелеш листя —> смерть i жипя" - iнтeнcioнaли прямих значень включаються у переносне на правах гшосеми (сухе листя -мертве, зелене листя - живе).

Якщо концептуальний npocrip ВПО представлений у зош X, то його матер1альне словесне вираження у поетичному текст1 становлять вербалып кореляти зони У та семантичш дескриптори ототожнення зони Z. Лексичний матер1ал, що прислуговуеться мет! вербал1защУ абстрактно! модел1 X—>У, репрезентуе мовний npociip ВПО, який е також певним чином структурова!Я!м. Ha6ip вербашзованих сутностей - корелята, з якими шдбуваеться ототожнення (елементи зони У), представлений живими й неживими ф!зичними об'ектами /нялышеп. Перша група вюпочае в себе людину (19,88%): man, dancer, cannibal, tourist, children, pauper, beggar, tormentor, baby, woman, male, people, kid, father, salesman, ect.; жшП ютоти (6,16%): snake, shark, fish, goat, barracuda, elephant, mongrel, bestial, hyena, bull, dolphin, ant, whales, snail, animal, walrus, beast, dog, fly, tiger, cat, bird, bee, panther, etc.; лйф1чш ¡стоти (1,74%): ghost, demon, angel. Друга група: вмютилшца (20,1%): space, ball, room, prison, box, dome, pocket,

sphere, balloon, handful, shelter, body, field, kingdom, trap, sarcophagus, home, container, capacity, ect.; явнгца природи (17,46%): fog, smoke, mist, glaze, dew, wind, twister, cyclone, rain, thunder, shower, fire, flame, earthquake, gale, breeze, tornado, hoar-frost, whirlwind, eclipse, ect.; об'скти природи (16,1%): orchid, flower, river, coral, wheat, lime, apple, ladyfinger, plant, shell, mountain, ocean, pond, rill, stone, hill, ect.; артефакта (15,36%): bell, print, ribbon, sculpture, artifact, hammer, knife, instrument, machinery, machine, cellophane, fabric, paperfiower, tool, but-end, ect.; рщки та тверд1 речовшш (3,2%): lotion, water, concrete, liquor, rum, steel, broth, foam, liquid, mixture, froth, milk, chemistry, agile gold, drug, ect.

Характер сшвв1дношення концепта зони X та вербал1зованнх кореляпв зони У обумовлений невною законолпршетю: як мннмум одшао статичною або диналпчною семантичною ознакою, вшюсно суттевою для об'скту найменування, пю стас асоадативною ланкою, основою, tertium comparationis зони Z. Така ознака (ознаки) стас площею асоцновання, на якш грунтусться конструювання новоТ внутр1"ганьоТ форми з новим семантичшш наповненням. Киьюсний аиал1з ренрезенташУ liei' чи шшоУ ознаки (або комплексу ознак) сприяс виявлешпо найповшших асощативних зв'язюв, якч, в1дпов1дно, мають моносемантичну та полшемантичну структуру. Найпоширешпл моносемантичш зони Z у BIIO американськоУ noe3ii" XX ст. становлять центр (структура - 3,88%, po3Mip - 3,74%, неконтрольовашеть ситуаци - 3,12%, локшзашя - 2,48%, руйнування структури - 2,24%, форма руху - 2,2%, призначення - 2,2%, ф!зич1шй стан - 2,18%, псюичний стан - 2,16%, форма -2,12%, юльюсть-2,08%, запах - 2,04%); периферно-1 (незвичайшеть- 1.88%, mnip - 1,84%о, висота - 1,72%, членування на частили - 1,7%, форма ли -1,68%, щшпеть - 1,66%), незаймашеть / чистота - 1,52%, актуалпашя стану -1,34%, циюнчшеть - 1,34%, глибипа - 1,3%, розумов1 зд1бноеп - 1,28%, вщбиття- 1,24%, звук - 1,24%,температура- 1,16%, стшкють- 1,14%, яисть -1,12%), перифер5ю - 2 (початок - 0,94%, консистенщя - 0,84%, прозорють -0,7%, межа - 0,68%, песуттешсть - 0,6%, roBopimM - 0,52%, захват / оволодшня - 0,52%, смак - 0,48%, зовшшшеть - 0,44%, сила - 0,42%, гавидюсть - 0,18%, крихюсть - 0,08%).

Полкемантичш основи BIIO характеризуются достатньо високим ступенем концептуалытоУ передбачуваносп як загально прийнятш у мовному coniyMi, наприклад: консистенщя + ктшр (dark lotion of night), Konip + форма (burning gold envelope of summer), глибина + po3Mip (her thoughts were as deep and wide as the sky), ктшр + локашзащя (the sea that hides his secret selves deep in its black base bones) тощо. Вихщним джерелом актуал1зацп семантичноУ ознаки, то стае tertium comparationis зони Z, е слова - дескриптори, наприклад:

структура (шар, script, wire, ways), po3Mip (size, space, kingdom, pint), неконтрольовашсть сшуаци (chaos, anarchy, bedlam, mess), локашзащя (apex, roots, heart, target), руйнування Сфуктури (break, destroy, kill, apocalypse), pyx (move, dance, travel), призначення (duty, destination), ф'.зичний стан (ache, disease, paralyze, madness) тощо. Вивчення омовленого простору ВПО конкретизуе, пщтверджус й розширюе шформацио щодо концептуально! картшш свпу, фокус1в свпосприйняття, М0ВН01 компетенци та прюритепв, загальних для американсько! noe3ii XX ст.

1 Ндсумовуючи результата реферованого дисертацишого доаидження, шдкреслимо таы иайбшьш cyrrcBi бисновки.

У дисертащ'У наведене теоретичне узагальнення i нове внршюшьч науковоУ проблеми, що виявляеться в подоланш розб1жностей дшгвютичних дефпццш образу, в четкому диференцнованш цоняття ВПО та його складових, в когштивному acneKTi вивчення 3aco6iB його структурування та мовного втшення. Поеднания методов когштивного i лшгвостилштичного анал1зу дозволило розкрити як концехггуальний, так i вербальний 6iK даного явища. Виявлення мехашзм1в формувания i лексичного наповнення ВПО певною м:.рок» висв1тлюс процес вщображення знань про cBiT лштстичним ушверсумом.

Результата иашого дослщження свщчать, що ВПО е лшгвокогштивнйм фактом мовнош втшення знания про CBiT через сгаввшиесешм з в ¡домою шформащсго за допомогою концентуальних nepeHociB та ушверсальних концептуальных зв'язюв.

Вербальний поетичний образ у даному дослщжеш визначаеться як лексико-синтаксичний комплекс, що е результатом словесного втшення концептуально! тричасноТ модел1 (X is like Y on the ground of Z) та об'еднання ii елементУв за правилами граматики на ocuoBi ототожнення суперечливих у широкому розум1нн1 сутностей. У модел} ВПО зона X становить думку про CBiT, концепт, що потребуе образно! аетуашзаци; сутшсть, через сшввщнесення з якою вщбуваеться образне вираження думки, складае зону Y; na6ip квал1ф1кативних ознак вербатзованих елеменпв зони Y, яга актуатзуються у процесс ототожнення з ними концепт зогш X, в1дносяться до зони Z—основи, ground, tertium comparationis. Зона елементу X — це нова освоювана галузь знания про навколишнш cbit, у яку проеюуеться В1дома шформащя з галузь джерела зони Y, тобто нова абстрактна ¡дея знаходить власне образне втшення через ототожнення з вщомими знайомими сутностями та артикугаоеться за допомогою концептуалыгих перенос1в завдяки ушверсальним концегпуалышм зв'язкам.

Верба.'пзоваш концепти (посередники м1ж словом 1 д1йстстю, що зберп^аготься у семантичнш пам'ят! людшпт) формують концептуальну картину свггу та виконують функщю представления, збер1'гання та оперування змютом окремого ква1пу шформацн. Методолопчшш апарат досшдження спрямований на пошук тих концегтв, яга шдведеш шд мовну одиницю та вщображають актуалповаш у ВПО знания. Зпдно вперше цроведеному аншнзу наведено наб!р конпепт!в зони X, що знаходять образне втшення в текстах сучасноУ американськоУ поезп та складають концегпуальну картину св1ту, певиим чином структуровану. Основу щеУ картини св1ту у данш робот1 становить концептуальна триедшсть "людина—свгг духовно!' культури — фвичний св1т", породжуючою ланкою якоУ е людина. Вщповщно до результат дослщжсння центр концептуально!' картини св!ту американсько')' иоезн XX ст. складас свп лтодини (80% виб1рки). До периферп в1дносяться СВ1Т ф1зичшш (15,8%) та СВ1Т духовний (4,2%).

Групп ВПО становлять смислов1 ряди, мають смнслов! домшанти, тобто пару X—Л7, яка у кожному окремому ВПО набувае псвного лексичного втшення. 1дея парадигми вербального образу в застосуванш до такого практичного матер]'аду досшдження, як ВПО американсько! поезп XX ст., розглядасться вперше у двох аспектах: структурно!" та семантично'У оргашзащУ. Визначеш в иди розгорнутоТ та просто!' стрижневоУ парадигми групп ВПО. Запропонована формула обчислення середньоУ частот» використання парадигми ВПО через стввщношення параметр1в загальноТ млькосп ВПО у текстах автора та ылькосп Ух парадигм-швар!аш1в. Перший параметр становить також иоказник ступеню образность другий — м!ру р1зноматтносп щсГ образность Процес вербал1защ/ продуктивних парадипм ВПО поет!в "велико!' п'яттрки" (Р. Фроста, К. Сендберга, Е.А. Робшсона, Е.Л. Мастерса, В. Лшдсея) загалом носить шдив1дуально-авторський характер та набувае нового втшення у текстах завдяки оперуваншо новим лексичним матер1алом з метою створення семантично'У ¡поансировки, зверпепню структури парадигми, реал1заш'У з новими контекстуальними доповненнями, детал1защ1, ситуатнвност! сполучення елеменпв ВПО, ново'У авторськоГ техшки моделювання ситуацш на лексичному простор!.

Складш ВПО, у структур] яках посднуються галька простих парадигм, становлять 42% матер1алу дослщження. Розмежован1 наступш типи структурних вщношень простих парадигм у складних ВПО: вщеутшеть зв'язку; епшьна зона X; сп!льна зона У: зона У нершоУ парадигми становить зону X другоУ парадигми; епшьна зона X та неузгодженш супсречлшч зони У парадигм, що входить до структури складного ВПО; епшьна зона X та обумовлено

пов'язаш одна з одною зони У; елементи зони У, що належать парадигмам 13 сшльним елементом зони X, створюють нову парадигму за принципом замикання структури; елементи зони X замикають структуру складного ВПО, що мае сшльну зону У зад1яних у ньому парадигм; при паявносп спшьноУ зони X вщбуваегься "ландюжкове" об'еднання парадигм у структур! складного ВПО.

Виражалып засоби та стшйстичш прийоми синтаксису анпийськоУ мови визначають як структуру речення, так 1 пооидовшсть сполучения парадигм у складному ВПО. Головну роль в^грають формальш та смислов! взасмодп декшькох синтаксичних конструкций речення у певному контекст!. Вони обумовлюють так! тили синтаксичних структур В1Ю, як паралсльш сполучення парадигм при наявност! сшльних структурних елеменпв, сушсностей або замикань. Видпгеш типи оргашзацп структури ВПО: редукщя вихщноУ модел1 (55,3%), експанс!я вихщноУ модел1 (33,76%), змша порядку слщування компонентов вихщноУ модел! (10,94%). Характер зв'язку й транспозици значения елеменпв сшггаксичних структур обумовлюе будову складиих ВПО шляхом смисловоУ взаемод11 декшькох синтаксичних конструкщй (93,52%), трака юзицп' значения синтаксичноУ структури у певному контекст! (4,32%) та транспозицп значения засобш зв'язку М1ж компонентами (2,16%).

До стшистичних засоб!в щентифшащУ ВПО у текст! вщносяться: висунення непередбачуваного елементу на фот передбачуваного, лопчне протир^ччя елеменпв, стввщнесешсть протилежностей, що переходять одна в одну, шдлепнсть прямого значения переносному, включения в контекст поетичного тексту, виконання естетичноУ функци. У ВПО вщбуваеться перенесения загальних квал!ф!кативних рис з узуального денотата на референт або перенесения рис, що вщображають предметно-лопчш зв'язки м!ж денотатом та референтом.

В аспект! семантичного зм!сту головними принципами, що диоть у ВПО, е включения штенсшналу прямого значения в !нтенс!онал переносного на правах гшосеми та перес!чення штенсшналу прямого значения з ¡мшпкацюналом переносного й об'еднання сфери перес!чення прямого значения з переносним.

Характер сшввщнесення концепт!в зони X та вербал!зованих кореляпв зони У обумовлений певною законом!ршстю — статичною/ динашчною квал!ф!кативною ознакою (комплексом ознак), яка стае асощативною ланкою, основою, 1еПшт сотрагаиотэ зони Семантична ознака кореляту зони У, в!дносно суттева для об'екту найменування, стае -лею площею асощювання, на яйй грунтуеться конструювання новоУ внугршньоУ форми з новим

семантичним иаповнениям. Зв'язки елемсипв ВПО мають моносемантичну та полкемантичну структуру, яка характеризуется достатньо високим ступенем концептуально'У передбачуваносп та загальноГ пршшятносп у мовному середовииц.

Апарат дослцтаення може бути практично використаний у npoueci стилктичиого анализу та штерпрегаци художшх текстов. В шлому, проведений аналп дозволяе стверджувати, що у сфер1 ВПО досить яскраво обгрунтовусться зв'язок мови, мислення та культури, конкретизуеться га розширюсться шформащя щодо фокуав св1тосприйняття та мовно'У компетенщУ сощуму.

Запропоноване у реферованш дисертацй дослшження ирироди ВПО не с вичерпним. Перспективним вбачаеться анал1з когштивних засад функцюиування ВПО aBTopiB, що належать до одного мовного couiysry, та aBTopiß-nociiB р1зних мов. У бшып широкш перспектив! щкавим може бути детальний аналп ВПО в семантичному, лексичному, морфолопчному аспектах тощо.

Основ»] положения днсертацп вщображеш в таких нублжащях:

1. Димитренко Л.В. Когштивш та лшгвоспшстичш особливостт поетичних образа (на материал! американсько'У иоезй' XX ст.) // Наука i сучасшсть: 36. паукових 1фаць Национального педагопчиого утверситету iMeni М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. Випуск 2. Ч. I. - С. 181 - 190.

2. Димитренко Л.В. Концептуальна картина CBiTy в поетичних творах (на матер ¡ал i поетичних образов американсько'У поезй'ХХ ст.) //Мовш i концептуальгп картини сп¡ту: 36. наук, праць факультету шоземноУ фшологп КиУвського yHiBepcirrery iMeni Тараса Шевченка. - К.: Логос, 1999. - С. 37 - 44.

3. Димитренко Л.В. Индивидуальное в словесном поэтическом образе //Записки з романо-германсько'У фшологп: 36. наукових праць Одеського державного утверситету iMeni 1.1. Мечникова. - Вип.4. - Одеса, 1999. - С. 33 — 44

4. Димитренко Л.В. Когнитивна та комугикативна природа усталених мовних вираз)в (на материал! амсрикансько'У поези XX ст.) //Метода: 36. наукових i методичних статей Херсонського державного педагопчиого университету. - Вип.З. - К.: TOB «М1жнар. фш. агенщя», 1997. - С. 13 - 17.

5. Димитренко Л.В. Комушкативно-ирагматичний аспект засобу замши компонент1в фразеолопзм]в //Метода: 36. наукових i методичних статей Херсонського державного педагопчиого утверситету. - Вип.5. - К.: TOB «MiHcrrap. ф|н. агенщя», 1997. - С. 24 - 27.

6. Димитренко JI.B. Вивчення когштивних та комушкативних аспекпв усталених мовних вираз1в (на MaTepiani американськоТ rioe3ii XX ст.) //Лшгво-методичн1 аспскти викладання шоземних мов: 36. статей i доповшей М1жвуз1всько1 нау ко во - rip актич ноУ конференцп. 1вано-Франювськ, 15-17 вересня 1997 р. Прикарпатський ушверситет ¿меш Василя Стефаннка. Кафедра англшськоУ фшологи. - Коломия: BiK, 1997. - С. 85 - 86.

7. Белехова Л.И., Димитренко Л.В. Автодиалогичность поэтического текста //Тезисы международной научной конференции 28 - 30 ноября 1996 г. «Наследие М.М. Бахтина и проблемы развития диалогического мышления в современной культуре». - Донецк, 1996. - С. 69 - 71.

8. Dimitrenko L. Contact points in communication in poetic texts //Third Internauonal IATEFL - Ukraine conference 26-28 April 1996 ""English language teacning for the 21st century in Ukraine". - Odessa, 1996. - P. 32 - 33.

Димитренко Л.В. Когштивш та лшгвостшпстичш особливост1 поетичпого образу (на Marepiani американськоТ noe'iii XX столгггя). - Рукопис.

Дгсйртащя на здобуття наукового ступеня кандидата фьтолопчних наук 3i спещальноеп 10.02.04 - германсьи мови. - Херсонський державний педагопчний университет, Херсон, 2000.

Дисертащя присвячена проблемам комплексного обгрунтування вербального поетичного образу як мовного та когн1тивного явища, у формуванш якого зад^яш ушверсальш та шдивщуалыи елементи внутршнього лексикону, що представляють концептуальну картину та когштивний стиль особистосп. В робот1 доавджуеться ВПО американсько!" поези в когштшшому аспектт вивчення; описуеться концептуальна картина CBiry; визначаються параметри обчислення р1зномаштносп та частота авторських парадигм ВПО вщповдао до заиропонованоТ формули; класиф!куються регулярш засоби структурно! оргашзацп складних ВПО; проводиться лиивютичний aнaлiз механ1зм1в асощювання у ВПО. Вербалышй поетичний образ визначаеться як лшгвокогштивна структура знания або лексико-сннтаксичний комплекс, що е результатом словесного оформления концептуально! абстрактно! схеми (X is like У on the ground of Z) та об'еднання u елеменпв за правилами граматики на основ1 ототожнення суперечливих у широкому розумшш сутностей.

Ключов1 слова: вербальний поетичний образ, лшгвокогштивна структура

знания, концептуальна абстрактна схема, парадигма образу, авторська парадигаа, когштивний стиль особистосп, концепт, концептуальна картина св1ту.

Димитренко JI.B. Когнитивные и лингвостилистические особенности поэтического образа (на материале американской поэзии XX века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный педагогический университет, Херсон, 2000.

Диссертация посвящена проблемам комплексного описания и научного обоснования вербального поэтического образа как языкового и когнитивного явления, в формировании которого задействованы универсальные и индивидуальные элементы внутреннего лексикона, которые представляют концептуальную картину и когнитивный стиль личности. В работе анализируются ВГЮ американской поэзии в когнитивном аспекте изучения; описывается концептуальная картина мира; определяются параметры исчисления разнообразия и частоты авторских парадигм ВПО в соответствии с предложенной формулой; классифицируются регулярные способы структурной организации сложных ВГЮ; проводится лингвистический анализ механизмов асоциирования в ВПО. Вербальный поэтический образ определяется как лингвокогнитивная структура знания или лексико-синтаксический комплекс, который является результатом словесного оформления концептуальной абстрактной схемы (X is like У on the ground of Z) и объединения ее актантов по правилам грамматики на основе отождествления противоречащих в широком смысле сущностей. Сфера X (domain по терминологии Дж. Лакоффа) представляет мысль о мире, концепт, требующий образной актуализации; сущность, через соотнесение с которой осуществляется образное выражение мысли, составляет сферу У вербального поэтического образа; набор квалификативных признаков вербализованных элементов сферы У, которые актуализируются в процессе отождествления с ними концептов из сферы X, относятся к сфере Z - основы, ground, tertium comparationis. Сфера элемента X - это новая осваиваемая сфера знания об окружающем мире, в которую проектируется известная информация из сферы-источника У, т.е. новая абстрактная идея находит образное воплощение благодаря отождествлению с известными знакомыми сущностями и артикулируется с помощью концептуальных переносов.

Идея парадигмы вербального образа применительно к такому

практическому материалу исследования, как ВПО американской поэзии XX в., рассматривается впервые в двух аспектах: структурной и семантической организации. Определены виды развернутой и простой стержневой парадигмы семантической группы ВПО. Также определены 9 регулярных способов соединения парадигм в структуре сложного поэтическою образа: отсутствие связи между парадигмами, задействованными в структуре образа (books fill а room like hay in a barn, "books —> hay": "room —> barn"); наличие общей сферы X парадигм поэтического образа (perfume and color and sweetness of rememberance, "rememberance —> color": "rememberance -> perfume": "rememberance —> sweetness"); наличие общей сферы У парадигм сложного поэтического образа (dried wood, ached with passion, clutching the knees and arms of a storm, "wood —> being": "storm —> being"); совмещение в одном поэтическом образе нескольких парадигм (the heart of a woman of thirty is like the red ball of the sun, "heart -> sun": "sun —> ball"); наличие общей сферы X и несогласованных (противоречащих) сфер У парадигм в структуре сложного поэтического образа (the sky winter blue of your eyes, "eyes —> sky": "eyes —» winter"); наличие общей сферы X и осмысленно связанных сфер У парадигм в структуре сложного поэтического образа (a night (...) like the roar of trees and crack of branches, like beating on a box, "night -»• roar": "night -» crack": "night —> beating"); сферы У парадигм, задействованных в сложном поэтическом образе с общей сферой X, образуют новую парадигму, то есть как бы замыкают структуру (a circle of pearl mist horizon, "horizon -> pearl": "horizon -» circle": "pearl circle"; сферы X парадигм замыкают структуру сложного поэтического образа, имеющего общую сферу У (assorted characters of death and blight, "death being": "blight -» being": "death —> blight"; при наличии общей сферы X парадигм в структуре сложного поэтического образа осуществляется совмещение (a man is half wild horse and half cock-eyed alligator, "man -» horse": "man alligator": "alligator -> cock".

Процесс вербализации продуктивных парадигм имеет индивидуально-авторский характер и осуществляется благодаря оперированию новым лексическим материалом с целью создания семантической нюансировки, обращению, детализации гаи ситуативности сочетания элементов структуры ВПО, новой авторской технике моделирования ситуаций в лексическом пространстве. Выразительные средства и стилистические приемы синтаксиса английского языка определяют структурную организацию простых и сложных ВПО, которые изначально включают компаративные тропы. Набор концептов зоны X, которые находят образное выражение в текстах современной американской поэзии, составляет концептуальную картину мира, которая

основывается на концептуальном триединстве "человек - мир духовной культуры - физический мир". Материальное выражение концептуального пространства ВПО составляют вербальные корреляты зоны У и семантические дескрипторы отождествления зоны Z.

Ключевые слова: вербальный поэтический образ, лингвокогнитивная структура знания, концептуальная абстрактная схема, парадигма образа, авторская парадигма, когнитивны!! стиль личности, концепт, концептуальная картина мира.

Dimitrenko L.V. Cognitive and linguastyiistic peculiarities of poetic image (on the material obtained from American poetry of the 20th century)- - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in the field of philology by speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kherson State Pedagogical University, Kherson, 2000.

The dissertation focuses on problem of complex description and scientific substantiation of verbal poetic image as a linguistic and cognitive unite, which is formed by general and individual elements of the conceptual world picture and person cognitive style. This phenomenon is a result of verbal embodiment of the conceptual abstract schema X is like Y on the ground of Z, the elements of which, as a contradict essences, are united on the ground of identification. The verbal poetic image is analyzed as a cognitive structure which has two planes: conceptual and verbal. The idea of discreteness has been laid at the basis of conceptual analysis of verbal poetic images within the framework of idealized cognitive image-schema. Conceptual analysis of rich data obtained from American poetry of the 20th century suggested figuring out the conceptual world picture, which is based on conceptual unity "man - world of spiritual culture - physical world". Material embodiment of the conceptual world picture, which is formed by the concepts of the X-zone, is presented by verbal correlatives of the Y-zone and semantic descriptors of the Z-zone.

Key words: verbal poetic image, linguastyiistic structure of knowledge, conceptual abstract schema, image paradigm, author's paradigm, person cognitive style, concept, conceptual world picture.