автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Крестьянские военные формирования в национально-освободительной борьбе польского народа в годы второй Мировой войны

Полный текст автореферата диссертации по теме "Крестьянские военные формирования в национально-освободительной борьбе польского народа в годы второй Мировой войны"

ГБ ОЛ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ТАРЛСА ШЕВЧЕНКА

г> . ''

На правах рукопису

ІЛП1ІИН Ігор Іванович

СЕЛЯНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ У НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІЙ БОРОТЬБІ ПОЛЬСЬКОГО НАРОДУ ЗА ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

07.00.03 - Всесвітня історія

■Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ - 1995

Дисертацісю з рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії західних та південних слов*яи історичного факультету Київського університету ім.Тараса Шевченка.

Науковий керівник - доктор історичних наук,

професор ЯРОВИЙ В.І.

Офіційні опоненти - доктор історичних наук,

провідний науковий співробітник . КУЧЕР ВД.

- кандидат історичних наук, науковчй співробітник БУЦЬКО О.В.

. Провідна організація - Київський державний педагогічний

університет ім.М.П.Драгоманова.

Захист відбудеться "£&лг^А£б?4ІЯ9'°р* °10,00 го~ дині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 068.18.06 при Київському університеті ім.Тараса Шевченка /25І60І, ГСП—І, '

вул.Володимирська, 64/.

З дисертацісю можна ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розісланий ■ /У* /Щмнл 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради •

кандидат історичних наук, ,

доцент ■'/Ґ. . Рудь М.О.

■ Уі і и і

/ ■

Замовлення ІЗ.Ткраж 100.

ВПЦ 'Київський університет'. 25/017,Київ&ульвар Шевченка(14.

Пдстановка_п£о5леми_та_актуальність_теми_ддслідження.

Визвольна боротьба народів Європи проти фашизму за часів другої світової війни завжди буде залишатися в центрі уваги людства. Чим далі від нас події війни, тим стао зрозуміліше нескоро-минуще значення иітї боротьби і одержаної в ній перемоги. Перемога над фашизмом, вирішальну роль в якій відіграв Радянеский Союз та його збройні сили, була загальною перемогою волелюбних народів, усіх країн антигітлерівської коаліції. Свій гідний внесок у цю перемогу вніс польський народ.

Довоєнна Польща була аграрною країною і селянство становило більшість її населення. Тому не випадковим було те, що в польському русі Опору активну участь взяли, насамперед, селяни. Ще ніколи, за часів польської держави, польське селянство не виявляло такого піднесення свідомості і патріотизму, як в роки гітлерівської окупації. Масова участь селян у визвольній боротьбі була обумовлена як їх партіотичними, антигітлерівськими поглядами, так і злочинною політикою окупантів, які обрали собі за мету тотальне пограбування польського господарства та оіологічне знищення польського нароДУ-

Для боротьби з німецько-фашистськими загарбниками керівництво селянського /людовського/ руху створило в глибокому підпіллі селянські військові формування, які з часом одержали назву Батальйони Хлопські /БХ/. Незважаючи на свій нерегулярний характер і некадровий склад, ці військові формування стали другою за чисельністю і значимістю збройною організаціою в польському русі Опору.

Батальйони Хлопські становили складову частину людовського руху і як увесь рух були дуже однорідними за соціальним складом.

До них входило виключно сільське населення, в якому переважали

саме селяни. Незважаючи на велику різноманітність антигітлерівського підпілля о Сврс;іі, подібної до БХ військової організації не знала жодна країна. Батальйони Хлопські принципово відрізнялися від решти збройних організацій у самій Польщі. Навіть ті з них, що знаходились під виключно партійним керівництвом, об’єднувала тільки спільність політичних або ідеологічних пілей /Національна Військова Організація, Гвардія Людова та ін./. За соціальним складом ці військові організації були неоднорідними. '

Рядові людовці вбачали завдання БХ у боротьбі з загарбниками, у захисті села від експлуатації та пограбувань, а селян - від терору та фізичного знищення. Одночасно ЕХ відводилась супова роль у політиці людовського руху. Керівництво руху розглядало їх як засіб, який би забезпечив проведення власної політики і реалізацію селянських програм у роки окупації і після визволення.

Актуальність теми обумовлена тим, що сьогодні, коли народи Східної Європи вступили в етап посгтоталітарного розвитку, дослідження історії визвольної боротьби проти фашизму під час другої світової війни став особливо важливим. Ще й досі цей період в історії співжиття сусідніх слов"янських народів залишаються одним із найбільш суперечливих та дискусійних. В оцінках дослідників минулих років він був перенасичений сформованими стереотипами та замовчуваннями, а іноді і свідомо сфальсифікований. Насамперед, це торкалося висвітлення завершального етапу визвольної боротьби польського народу, коли радянське керівництво вороже поставилося до учасників антигітлерівського руху Опору, які ке були пов”язані з Москвою і незабаром велика кількість членів Армії Крайової /АК, Батальйонів Хлопських, бійців інших військових організацій була засуджена і опинилася в радянських та польських таборах іноді тільки за належність до цих організацій.

- З -

Для української історіографії дослідження збройної боротьби польських нерегулярних ві йськових формувань, а серед них і Батальйонів Хлопиьких, маз неабияке значення, оскільки пя боротьба велась і на українських етнографічних територіях Волині та Східної Галичини.

У наше сьогодення, коли вітчизняна історична науки позбуваються накопичених догматів, а о*"~ктивність у висвітленні історичного минулого ста: нормою, дослідження даних проблем набувас особливої актуальності.

Питання дослідження збройної діяльності польських селянських військових формувань за часів другої світової війни ніколи не ставилися у вітчизняній історіографії. У працях науковців розглядалися лише деякі аспекти історії польського руху Опору в цілому, зокрема: його політичне та військове значення, етапи та напрямки розвитку, підсумки боротьби. При ньому головна увага приділялась лише діяльності Польської робітничої партії /ЛПР/, у той час, як їхнім союзникам по антифашистській боротьбі /представникам селянської партії - /СЛ "РОХ" - Стро-ніитво лвдове "Радикальна організація хлопська"/, Польської соціалістичної партії - /ППи/ та ін./. відведено значно менше місця, не кажучи вже про ті антифашистські організації, які були в опозиції до комуністів /Армія Крайова, Народові Сили Збройні - /НСЗ/ та ін./. .

Стосовно підходу вітчизняних істориків до висвітлення питань антифашистської боротьби польського народу слід зазначити ще й те, що ці питання вони нерідко розглядали з точки зору радянського ставлення до гітлерівських загарбників і радянських форм боротьби з окупантами. А при такому підході не враховувалися такі

чинники, як, наприклад, доцільність, результативність та ціна тієї чи іншої форми опору /зазначимо, що польське військово-політичне керівництво високо цінувало пролиту в боротьбі кров кожного солдата/.

Характеризуючи польський рух Unopy, вітчизняні науковці в своїх дослідженнях приділяли багато уваги питанню про вплив перемог Радянської Армії на піднесення антифашистської боротьби та визвольній місії радянських зоройних сил. Серед них, у першу чергу, слід виділити праці М.І.Семірягі?.

Значну групу публікацій становлять праці, в яких багато місця відведено характеристиці окупаційної політики німців та методам пограбування країни. Це наукові дослідження А.і.Носкової,

2

Ф.Г.Зуова, Т.Ю.Григор"янця та ін. . Крім ць< го, у цих працях їх автори розглядають деякі питання, які пов'язані з збройним опором польського народу.

У ряді досліджень аналізується діяльність окремих політичних сил країни під час її окупації та посилення політичної боротьби .усередині польського руху Опору наприкінці окупанії. Назвемо хоча

О

6' праці В.С.Парсаданової, Ф.Г.Зузва . Монографія А.О.Носкової прис-

I Семиряга М.И. Советский Союз и борьба народов Центральной и Юго-.Восточной Европы за свободу и независимость. - М., 1978; Семиряга. М.И. Борьба народов Центральной и Юго-Восточной Европы против немецко-фашистского гнета. - М., 1905.-

2 Носкова А.0. Разорение экономики Польши гитлеровской Германией 1939-1944. -'-М., 1971; Зуев Ф.Г. Польский народ в борьбе против фашизма. - М., 1967; Григорьянц T.D. Оккупационная политика фашистской Германии в Польше 1939-1945; Попытки германизации и колонизации "присоединенных" польских земель. - М., 1979.

3 Парсаданова B.C. Формирование национального фронта в Польше 1944-1946. - М., 1972; Парсаданова B.C. Политическая борьба в крестьянском движении Польши 1944-1949 // Вопросы истории. -> 1972. - п.2. - G.43-58; Зуев Ф.Г. Усиление политической борьбы

внутри польського движения Сопротивления в 1943 году. В кн.: Международные связи стран Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы и славяно-германские отношения. - М., 1968.

вячена виключно селянському політичному рухові і лише трохи торкаються питань збройної діяльності селян в роки війни1. .

Певний інтерес для дослідників становлять дисертаційні праці Г.Л.Дольника, Б.О.Слюсажа та деяких інших, в яких приділяються багато уваги проблемі участі радянських людей в польському русі Опо-РУ2*

До останньої історіографічної групи відносяться колективні прані, видані Інститутом слов'янознавства та балканістики , В них робиться спроба розглянути рух Опору в країнах Центральної та Пів-донно-Східмої Європи в порівнянні.

Багато уваги досліджуваній темі приділила польська історіографія. Вивчення руху Опору розпочалося зразу ж після закінчення війни і за майже п"ять десятиріч пройшло кілька етапів, кожний з яких був пов"язаний з загальнополітичною ситуаціаю в країні і відображав стан внутрішньо-політичної боротьби, що, безумовно, відбивалося і на змісті публікацій.

До першої групи робіт з історії селянського руху і збройної діяльності Батальйонів Хлопських слід віднести спогади та публіцистику безпосередніх учасників антифашистської боротьби - С.Корбонсь-кого, Ю.Нечко, Ф.Камінського, К.Ванаха та багатьох ін.'Ч В умовах

1 Носкова А.Ф. Крестьянское политическое движение в Польше /сент.

1939 - весна 1948 гг./. - Г.І., 1978.

2 Долник Г.л. Интернациональный характер антифашистского движения сопротивления в славянских странах в годы второй мировой войны /на примере Польши и Чехословакии/: Авторей». пис.на соиск.учен. степ, канд.ист.наук. - М., 1975; Слюсаж Б.А.Совместная борьба трудящихся Польши и СРСР против фашистской агрессии 1939-1945 гг. Автореф. дис. на соиск. учен. степ, канд.ист.наук. - М., 1968.

3 Див. напр. Антифашистское движение Сопротивления в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. / Отв. ред. Марьина В.В. - М.,

4 КогЪойвк! Кіедгіоі^ол-зкі і Eata^ у. йпіаеЬ 1сопярігаг,^і//Сагіз-ta Іидоу/а.- 1.УИ9^5 Кхеско Л'. Кисіг Іийртиу ш Роіесє Росігі’егщзі// Сагг^а іисЗоита,- 23.VI. 19у*б; КагаЗгіоІсі К, Иеїазпе ксираліе ГС}\,~ Яогвтт, 1?4Є| Ваг.зсЪ. К. Росігіетпа ргагза 1исІокя//Саае^гі ЬиЙо^я,-

і іп.

•запеклої внутрішньо-політичної боротьби в країні і при занадто слабкій джерельній базі, наукова цінність ціпі літератури була незначною. •

До наступної групи публікацій відносяться праці, які були видані в .період панування в країні Польської робітничої партії. Головним їх змістом було висвітлення діяльності лівого крила руху Опору, яке очолювали представники ППР. При цьому замовчувалася діяльність другого крила антифашистського руху /а в його складі і селян/, яке очолював лондонський емігрантський уряд. Слід зазначити, що селянська, партія - СЯ "Рох" у 1939-1945 роках безкомпромісно відстоювала програму незалежності країн; і всіляко підтримувала польську державність. Це в роки війни .^она виступала проти співпраці з ППР. І тому, коли в повоєнний період ППР прийшла до влади, це не могло не вплинути на дослідження діяльності СЛ та її збройних формувань. До того ж увесь архів конспіративного СЛ "Рох" був втрачений під час Варшавського повстання, А ті матеріали, що залишилися в приватних зібраннях діячів СЛ були захоплені Управлінням Безпеки в період ліквідації Польського (ЛІ /ПСЯ/ у 19471949 роках. В умовах повного панування в країні ППР, а пізніше ПОРП створити по-справжньому наукову працю було неможливо. Переважна частина.публікацій цієї групи носила пропагандистський характер. ■

Третю групу досліджень складають монографії С.Маркевича, В.Хілебрандта, Т.Фіалковського, С.Левандовської, Й.Ольшинського ■ та деяких ін., в яких вивчається історія селянського руху та діяль ність БХ в окремих регіонах країни і, в першу чергу, в центрах пар тизанського руху в Польщі - Люблінському, Калецькому та централь-

ному Варшавському воєводствах*.

Важливим внйском у розробку історії діяльності селянської

р

партії в роки війни т праця Ю.ІІ&фліка . У ній автор розглядав пронеси, які проходили усередині керівництва селянської партії Р початковий період окупації, його стосунки з іншими політичними угрупованнями лондонського підпілля; зусилля, які були икиті для створення селянських військових формувань. Початковий період діяльності СЛ вивчяс й А.Фітова. Політи’гній діяльності селян у роки війни приділят значну увагу А.Войтас*. Він досліджуй причини т механізм розколу селянського руху, перехід частини його діячів на початку 1944 року до табору ППР.

Велике значення для розуміння процесів, які проходили в селянському русі у роки війни мала підпільна преса. її аналізу присвятили свсї монографії Б.Голка та З.Хирш . Автори цих робіт головну увагу приділяють питанню ролі центральної та місцевої преек в опрацюванні програми селянського партії та її реалізації.

Цінний фактичний матеріал з історії діяльності селянських військових формувань знаходиться в колективних працях К.Пшибша і

ІИагкіеиісг .X. ГагЬуяапскі кгад, 2атоЗягсгупа 1.1.1944-5, ІлЛ>1іп,1985і НіІіеЬгапсіі В. ГагЬугагЛка па Кіеіессгугпіс 1929-19^5.- і'і'ахзга-.’/а, 1970; Рідаїкої/зкі Т. НисЬ. Іисіол-у і Райаііспу СМ'тякіе IV окі-г^и ■■ягзга'лзкіа ч/ о.ісгееіе окирасЗІ М.'ЬІегоигаісіе,}.-Лагвга.їа, 1973; Іемапйслз'ка 3. ЕиЛ ороги па ГоЗІазІи 1939-1944,-Иагзга'л’а, 1974; Оіегіупекі J, ..'аіка V/ Вез'сісіяе і па Робрігги Уп„-(їескіп.- Уагагаує, 1978»

2Sz.ii.riik З.Я. Роогг\1:1сі гиоі'и Іиг.оте'.!агБга»,а, 1975.

ЗЇИто'/.-а л. Росггфкі гисКи 1ибо\уеЕо V/ І'аіороіясе'Ні 31;и<5іа в йг-ія-Заш ruch.ii 1и<Ї0ї,е£0/ГссІ. гей. Л^Н,3?,аґІ ікя„- їїахєгата, 19711 ї'і-йотгаї А. Зїгоппі^у/о 1и<1оіуе ро кі^зсе иггейпіопе;! ( IX.1939-VI. 1941 '.і: 3^<3іа Ьієйогусгіїс'.— 1972.- п я, ЗЇ6-416.

4 ,'1о^Ьа.е А. Ргіаіаіясйб роІНтуся?1?*' ІмбстЬ-а і» октеві'.* Йгисір;) ’ло-пу svгIato".'?^. Ои, І-1Т,- «агогака, 1979-1968} ■їоз'Ьаа А. Кгуауз ргосггси і poJ.it.vki "і'їсЬя". і'о\:сіаг.іє СІ ■"..'оіп іік'ч'’,- •.їагрглтлі, 19>с.

5 (.’СІ’-'п І-гсгв к('їієрігчсу;іпа ruc.hu ІиЛоие^о 1939-19^5.'' 'їагя.іадаа,

1975: Шгаг 2. Тегепоіга ргвев Ьсяріїїгбсуїгн зчігЯ ч -гмс 1030-194^.- ..агЕгелїп, 1977. '

Т 2.

А.Войтаса та Я.Гмітрука, П.Матусяка і В.Войдило . У цих працях

висвітлюються збройна боротьба ЕХ на території всієї окупованої

країни в цілому.

Окрему групу робіт становлять праці польських істориків-емі-

грантів та зарубіжних центрів полоністики на Заході. Значне місце

серед ціг'.ї літератури займають праці діячів селянського руху, касам-ч

перед, Р.Бучека . Цей дослідник акцентує свою увагу на питаннях, які пов"язані з конфліктом ,між центральним керівництвом СЛ і БХ та рядовими бійцями селянських військових загонів під час їх об'єднання з Армісю Крайовою. Автор підкрослюо, що цей конфлікт носив обмежений характер, оскільки більшість загонів БХ підкорилась наказам центрального керівництва. Далі Р.Бучек зупиняються на питанні ставлення БХ до ППР та її збройних формувань - Гвардії Лвдової . Він вважас, що одним із позитивних напрямків діяльності БХ була "боротьба селян з комуністичними загонами". ■

Найбільш вагомою працею, яку підготували емігрантські поло-ністичні центри досліджень, безумовно, можно вважати видатний Інститутом їм. ген.В.Сікорського в Лондоні І!! том "Польських збройних сил. у другій світовій війні", який присвячений діяльності Армії Крайової^. Видавництво "Культура" в Парижі регулярно видач квар-тальник "Історичні зошити" /Зешити хгсторичні/, де систематично публікуються статті з історії другої світової війни і висвітлюють— ся участь у ній поляків.

1 КгяуЬуеа к., </о^ао А. Bataliony СЬІоракіо. ї.І-ІІІ.- .їаго га \та,

2 (ів11;ги1г J,, І'аіигеіг Р,, Ьодсіуіо И, Ла£е.Ііопу Сіііорвкіе.- ‘Л'агааа-ига, 198?.

3 Висгек К. Вїгоіші&Ьїго Іисіота иґ іаїжсїі 1539-19^5. Огсаяігасін і

Іогкі^т), П975-.

4Гс1я>гіе Бііу гьгодле V/ гігисіе3 корпіє вініа^іигеа. ії.ііі. Агтіа Кгазоета.- іоп(іуп# 1^50,

Важливу групу досліджень складають роботи, які вийшли з друку після усунення від.влади ПСРП. Значний внеском у розробку проблематики руху Опору можна вважати роботи В.Ромамовського,

З.Венгерськаго, Т.Ольшаїшького та деяких інших дослідників*. Значну увагу в иих прашгх їх автори приділяють ворожнечі польських не-рвгулярних військових формувань /головним чином АК/ я радянськими партизанськими загонами та частинами Червоної Армії, яка точилася, насамперед, на території Волині та Східної Галичини. Польські історики майже до кінця 80-х років не вивчали історію бойових дій на територіях, які знаходились на схід від річок Буг та Сан. Ці землі вважалися територію Радянського Союзу. Автори праць з історії польського збройного та цивільного підпілля концентрували свою увагу, головним чином, на висвітлення діяльності руху Оперу на територіях, які знаходились під німецькою окупацією. Проблеми руху Опору у І939-І94І роках на територіях, які бупи анексовані Радянським Союзом і ворожнечі з наступаючими радянськими військами у І944-І945 роках наче взагалі не існувало. Однак слід зазначити, що ця робота польськими істориками тільки розпочиїгазться.

Таким чином, аналіз літератури по темі дисертації підгверд-жус її наукову актуальність і значимість, а також необхідність по-дальасго вивчення в нових умовах, вільних від стереотипів та непорушних доктрин.

ї§І®_!5_255®™2_Д2£ЗІ<й!Шня полягають у тому, щоб на підставі аналізу різноманітних джерел, поредусім документальних, дослідити збройну діяльність польських селянських військових формувань під час пругот світової війни. Відповідно поставленій меті

І Яог.апо-лзкі її. іЛій-АИ ra '.Volyniu 1439-19^.- Lublin, 1993s '.ї^-ftierskl <X. U J.v.-o'A-ski<\-j Arn.il Krajcwe j.- Uarneawa, Claann-

ski T. Historia UkralDy XX ft.- ,/arszaiva, 1493.

.робиться спроба вир і г.'/іти наступні завдання:

- з"ясувати причини, які обумовили утворення підпільною селянською паргізю - CJ1 "Рох" власної збройної організації для боротьби з гітлерівськими окупантами;

- проаналізувати основні етапи, організаційні форми та загальну концепцію збройної боротьби Батальйонів Хлопських;

- розглянути, як політичний розкол у селянському русі на початку 1944 року призвів до розколу в збройній організації селян, ідо відбилося на становищі всього табору, який підтримував лондонський емігрантський уряд;

- оцінити внесок селянських збройних загонів у визвольну боротьбу збройних сил країни від німецької жупапії.

^е£ельн^_баз^_дослі£ження становлять, у пергау чергу, архівні матеріали. Переважаюча їх частина знаходиться в архіві Історії людовського руху в Варшаві*. Тут містяться накази, інструкції, циркуляри, прокламації та кореспонденція Центрального керівництва людовського руху /ЦКЯР/ "Рох" і Головної Комендатури БХ. Іібореглої також відносно багато документів з округів БХ: U - Келецького;

ІУ -'Люблінського, УІ - Малопольського, при цьому С0 % цих матеріалів' складають звіти командуючих місцевими загонами БХ та діячів "Роха"» які присвячені об'єднавчій акції БХ з АК. Ці матеріали значно доповню:; архів діяча закордонного комітету CJI, члена по льського емігрантського уряду та посла Речі Посполитої у Москві професора Станіслава Кота. Він містить документи, які свисвітлюм загальну ситуацію в Польщі під час гітлерівської окупації.

Цінні матеріали знаходяться в Архіві нових актів у Варшаві'

1 Archlwua 'ialclcriu KiRtoriJ Ruchu I'Haowtgo lAZHIUi) - веврбі OKRL "Koch", BCh і arch.iwum pror. S.Kota.

2 ЛгсМтіи jiJcfc Howych, CrtrtKiai VI (. t>. CA KtJ i'/'Jll) - гссроі BL,

i r.li, AK і leleEbtury Rziidu RP na Kra j.

Серед них найбільше зацікавлення викликають політичні звіти членів £елегатури /Представництва/ уряду в країні, які присвячені діяльності різних партій та політичних угруповань, а серед них і людовців. У дисертації використані також матеріали Головної Комендатури Армії Крайової та комендатури Львівського округу АК.

Матеріали цих двох архівів значно доповнюють звіти пі спогади колишніх солдатів ЕХ, АК, інших польських партизанських формувань, які знаходяться у фондах архіву Військового історичного інституту в Рембертові*. У Центральному військовому архіві в Рєм-бертові містяться матеріали УІ відділу Генерального штабу Головнокомандуючого збройними силами країни, які дають можливість поглянути на військово-політичну ситуацію в Польщі під час вступу на її територію Червоної Армії, а також висвітлюють взаємовідносини

польських йійськових організацій /головним чином АК/ та загонів

о

Червоної Армії на завершальному етапі війни .

Крім архівних матеріалів для дослідження були використані й опубліковані в Польщі документальні збірники. Серед використаних багаточксельних документів головне місце займають ІУ том матеріалів з історії польського селянського руху, який підготував Інститут історії людовського руху3, а також історія Армії Крайової в документах у 5-ти томах, яка була видана ще в 70-ті роки у Лондоні-*. У першому збірнику містяться документи, які дозволяють,

з одного боку, проаналізувати діяльність керівництва селянської

1 АгсЬІу/ии ,'.’оЗякої/есо Іі^у*;и1;и Ків-Ьогусі'пе^о С'.ЇІН.) - гсяроі >’СЬ

і ні;. Псіас^е і иі-^ріиііеаіо. '

2 Сг-гі-зч?.Іге Агсїіітіт ЛоДаЗссл-е (.СЛУ?) - ЕсггбЛ огМгіаІ VI 8а1;йЬи йвпегаїве^о Насгеїпесо І'ісхіва»

3 і'лЬегІаіу і гой іо\їє <}о Ііів-ЬогИ роїзкіеко гисіїи Іііас'.їе^о. г. IV.

•■агегау.'а, 19ЄЄ. '

4 лтігл Кге'суа у/ аокш’егґЬасЬ 1939-'19'+5. t.I-V.- іїгосіаіу-Т.'агегот/а-

КГг.!:.е к-О с!аЛ ск, 1

партії і командування БХ, а з другого - процеси, які відбувалися б селянському русі в цілому. Поряд з бдгаточисельними інструкція- . ми, наказами та листами, які були видані керівництвом CJ1 і БХ, тут знаходяться програмні документи та матеріали, які відображають ставлення до них місцевих партійних комітетів. Слід зазначити, що інститут щорічно видач збірники "Рочнікі джеюв руху людовего" /Роч-ники історії людовського руху/, головним змістом яких а вивчення діяльності ВХ у 1940 - І94Ь роках і боротьби всього селянського руху проти гітлерівських окупантів. Другий збірник дат можливість подивитися на БХ з боку командування підпільної урядової збройної організації - Армії Крайової, а також проаналізувати діяльність частини загонів БХ у її складі.

Матеріали, які розкривають організапійно-полііичну діяльність керівництва СЛ "Рох" у початковий період окупації зібрані Ю.Шафліком і служать значним доповненням до вищеназваних джерел*.

У ряді джерел знайшла відображення діяльність селянських

батальйонів та хід бойових операцій у різних регіонах країни /ЛюбО

лінщина, Малопольща/ .

У дисертації також використані джерела, в яких висвітліться злонинна діяльність фашистів на території окупованої країни, їх прагнення перетворити Польщу в колонію "великої Німеччини". Особливо цінним серед них документом е щоденник генерал-губерна-

£2Е2_Сі~Е£!!ї2^і-Ш:!?_<50КУмєнт яскраво свідчить про варварсько став-

1 Szetlik J. KonspiracyjDy ruch ludowy 1939-1942 (w ev/ietle spra-wo?.dan CKEL 1 liotow z kraju do ludowctw na etnipraoji. iVt Stu-dia a dzie^ow ruchu ludowego./ Ked. J.K.Szaflik.''- iVarsaawa,

1971.

2 Jankowski S., Гагкіеіїісг J., Nauniuk J. Kolcndarium walk Bata-lion6w Chlopskich na LnbclG2c?,yar:ie 194 0-19* W.- Iub]in, 196'+; Huch oporu na wei innlopolskiej w dokunentach когіврігасугіпеко ruchu ludoweco 1Q4C-1SW4./ Z.ebr. і opr. J.jHtіряі-п, А.ҐІІowe. v.Kowiic,— .Vroclaw—Vorozawa—Krakow—Gdansk, 1973»

3PKujoc;ja і ruck oporu w dsiermiku E/msa РгшЛа 1С,7Л~1^5# t.I-II - ..nrszav/a, 1970-1972.

леннл фашистів до польського народу. У ньоиу знайшла відображення не тільки система гітлерівської окупанії, ало Я різноманітність форм та метолів руху Опору: саботування розпоряджень окупані Якої

влади, економічний саботаж; друкуванні! та розповсюдження підпільної преси; допомога військовополоненим та перпелідутннн окупантам, зОройниЯ опір поликів.

Наступну групу джерел становить підпільна преод людовмів періоду гітлеріікї/.кої окупації. Найбагатио зібрання підлільної преси знаходиться у фондах Лрхігу нових актів. ІіначниЯ архів підпільної преси-містять також Національна бібліотека в Бартлві, інститут історії Польської Дкадеиіі ІІлух у Кракові та іігелоїшька бібліотека. -

У роботі також Еикористані зібраній мемуарної літератури Інститутів історії ІЗроцлавського та Варшавського університетів, бібліотеки ім.О-;оліноьких у Проплаві,

Хронологічні рамки дисертації - 1939 р. - січень 19-15 р.

охоплюють діяльність ОЛ "Рох" і Гатальйонів Хлопських а моменту їх утворення до часу остаточного розформування Армії Крайової, у складі якої знаходились тактичні загони СХ.

!£2]^!L:£2:±2I25H!iL'Y_-5.2)L£22-i'-v?£L!,J2 • складають закони діалектики й логіки суспільного розвитку, принцип конкретно-історичного аналізу, наукового підходу до усвідомлення і висвітлення фактів, подій та явищ, без чого неможливо зробити об'єктивні висновки з минулого.

!іїї!і2£2_'і°£22її2_ПЕа!ЗІ полягаз в тому, що в ній автор, вперше у вітчизняній історіографії, намагаються комплексно дослідити проблему у^іс-сі сегянських військових формувань у національно-виз-

вольній боротьбі польського народу під час другої світової війни. Використання нових документів та /рхівнмх матеріалів дозволяє дати критичний аналіз існуючих точок аору на характер взаємовідносин керівництво СЛ "Рох" та командування СУ. з представниками Польської робітничої партії. Гвардії Людової, командуванням Армії Крайової, а також взаємовідносин всього польського руху Опору з підрозділами Червоної Армії на завершальному етапі війни.

9^Н0ііНІ^_ПОЛ0ЖСННЛі_5О_ .виносяться _на_зпхист*.

1. З поразкою у вересні 1939 року польських збройних сил та окупацією країни гітлерівською армією боротьба польського народу прсти іноземних загарбників не припинилася. Цновнене глибокого патріотизму і рішучого прагнення відновити державну незалежність батькіг-цини польське селянство взяло саму активну участь у цій боротьбі. Оскільки можливості участі селян у створеній в підпіллі урядовій кадровій армії - Союзі Збройної Боротьби, а пізніше -Армії Крайовій були обмежені, керівництво підпільної селянської партії - СЛ "Рох" утворило власну збройну організацію - Гатальйо-ни Хлопські.

2. У перші роки війни військова активність селян була ще не досить значною. Us було обумовлено браком зброї та офіцерських кадрів у лавах БХ. Крім того, у цей найбільш важливий початковий період окупації, емігрантський уряд-та командування АК йшли свідомо на обмеження збройної боротьби, оскільки вважали фізичне збереження народу своєю головною метою. Головні зусилля було зосереджено на підготовці збройного повстання. Загальне збройне повстання планувалося на той час, коли німецька армія на сході почне відступати. СЛ "Рох", як урядова партія, не могла з цим не рахувд-тися.

3. Перелом у збройній діяльності загоні я БХ наступив у зв'язку з подіями на оамойщині, до наприкінці І'І42 року пінні розпочали акцію по рисеясннп польського цивільного населення і заселенню них територій німецькими колоністами. Оскільки головним о'^’* :к— том виселень та фізичного знищення стало сільсько клеплеш», по викликало особливе занепокоїти керівництва СЛ та командування

БХ, Полальгее утримання від відкритої збройної «оротьби з ворогом під приводом фізичного збережений ітролу втрачало копкий сенс. Селяни перехопить до відчайдушної партизанської боротьби, піком якої стали бої біля сел Зойяа, Зяборвчне та Ружа.

4. Нову кпнг.епціт боротьби з окупантами сприймало і командування Армії Крайової. Однак робота над планом майбутніого загального повстання продовжувалазя. «’ого здійснення розпочалося з вступом радянських військ на територій Західної України та Західної Білорусії. Польсько емігрантсько керівництво намагалося випередити Москву і встановити на цих землях свою адміністративну владу. Спільна боротьба польських збройних формувань та радянських військ за визволення країни від німецької окупації продемонструвала взаємну приязнь обох армій і братерство двох сусідніх словенських народів. Па жаль, через брпк дипломатичних відносин та невирікеність питання про державну належність земель Західної України та Західної і’ілорусії радянське політичне херівнтггро надалі зайняло ворог^у позицію по відношенню до колишніх солдатів АК, БХ.та інших військових організацій руху Опору. Багато з них згодом опинилося в радянських таборах.

і

5. На початку 1944 року в селянському русі відбувся розкол. Ліві людовці при підтримці Польської робітничої партії утворили нове керівництво се;.янським рухом. Політичний розкол у русі сприяв

розколу ц со.лтіських збройних формуваннях. Частина загонів ьХ, мкп по уві йшла н’і завершальному сгапг війни до складу АК, співпрацювала з окремим)! підрозділами Червоної Армії та Війська Польського.

ІЛІ2£І5ЇІС£_І5_2ЇІ2І_Г2Ї£!!!* Структура дисертації обумовлена поставленими цілими та завданнями, В її основу покладено проблемно-хронологічний принцип. Роїста склодд-іться із вступу, чотирьох розділів, висновків, посилань та списку використаних джерел та літератури.

У_г<£т^ш обгрунтовуються актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються ступінь її наукоггї розробки, формулюються мста та завдання праці, даються характеристика методологічних засад дослідження, його наукової новизни та практичного значення.

Перший розділ роботи носить назву "Суспільні та політичні

передумови утворення селянською парті'ю власної збройної організації - Патальйонів Хлопських". У розділі а"ясовуюгься чинники, під впливом яких Центральне керівництво литовського руху /ЦКРЛ/ і селянська партія /СЛ•/ у другій половині 1940 року прийняли остаточне рішення про утворення власної збройної організації для боротьби з гітлерівськими окупантами.

Створення селянським рухом власної збройної організації було викликане як патріотичною позицією двдовців і їхнім прагненням до активної боротьби з окупантами до повного визволення вітчизни, так і бажанням забезпечити сс*і провідну роль у післявоєнному політичному житті країни. Боротьба Селян у лавах урядової підпільної організації - Союзі збройної боротьби ЛзВЗ/, а пізніше Армії Крайовій /АК/, дз переважали до позині діячі так званої санації

і співпраця з ними, таких можливостей не залишала. Неабияку ролі, грало і те, що АК складалась із виключно кадрових військовослужбовців, на яких селянська партія майже по мала впливу.

Далеко на всі члени ЦІСРЛ і впюводсьхі керівники СЛ прихильно поставилися до проекту створення військової організації людоа-еького руху. Свої заперечення пони пояснювали тякям чином. Оскільки партія визнаю уряд генерала В.Сікорського і одночасно Головнокомандуючого в особі генерала Ь.Сікорського, а осгпшній визит ЗВЗ ідиною військовою оргвнізаці :ю, до складу' якої повинні увійти усі інші збройні організації, то людовці теж попиині входити до лав 3133, а по утворювати окрему організацію. Однак з самого початку проект створення ЬХ отримав підтримку З -оку закордонних діячів - лгдовнів і, в перту чергу, майбутнього пром"сра емігрантського уряцу '.Миколайчика. Саме !:.Миколай’іик надав допомогу прихильникам утворення збройної організації литовського руху, оскільки з момс-нту одержаний інформації про утворення БХ бачиа в них міцний інструмент для боротьби а 333, а також запоруку ефективності політики людовського руху.

Д£^г^й_^озд^л_дисеіУгапії носить назву "Організаційний розвиток'та формування концепції збройної боротьби Еатальйонів Хлопських". У розділі розглядаються організаційна становлення селянських військових формувань та процес виробки людовцямизагальної концепції збройної боротьби з фашистами.

У листопаді 1940 року була створена Головна Комендатура СХ на’чолі з полк. Ф.Камінським, а також опрацьовані "Організаційні принципи СХ". З кінця 1940 року людовці розпочинають роботу по створенню організагійної структури БХ в окремих місцевостях. В основу організаційної будови було покладено територіальний принцип. Територіальна структура БХ передбачала подтл ьсіаї окупованої

країни ні» И) округів, які, у сппв чергу, були поділені на підок-руги, райони, гміни та громади. '

Селянські військові формування складвлись із територіальних та тактичних загонів. Перші з них були тісно пов"язані э територіях», на яких вони створевалися і становили постійний гарнізон. Територіальні загони підтримували високий моральний дух селянстпа и умовах проведення окупантами реквізицій, вивезення польського населення на прикусові роботи до Рейху, виселень, спроб онімечення, зниіцували зрадників і т.ін. Тактичні загони складали єдиний військовий підрозділ ГХ, який поділявся на відді-пения, взводи та роти. Це були добре навчені й глибоко законспіровані з'єднання. Нони створювалися з меток використання у загальнонародному повстанні проти і^таистів, яке планувалося, на кінень рійни. Наприкінці 1942 року були створені спепзьгони та лісові загони. Метоь створення усіх них формувань була поденна активна ^ороть'а з окупантами.

Ця структура LX зазнаяа змін під час проведення акції по об'єднанню з ЗВЗ-АК. Тому в частині територіальних загонів Фактичні загони входили до складу АК' були створені Корпус державної безпеки .ТВії/ і Страж самоврядування /СЯ/, які повинні були стати осередками майбутньої державної поліції. З цих загонів складалася також Селянська страж безпеки ,'Л-'Б/, яка підлягала виключно СЛ ТОХ*. До лав JI’JB входили найбільш ідейні, кайбільп підготовлені та озброєні солдати. Такою була загальна картина органі ааїді йног структури БХ. -

Г;е до утворення БХ людовці брали участь у будівництві підпільних військових організацій, які повинні були становити абро'і-ні сили уряду. У лавах них організацій вони здобували перший дос-

від, а концепція боротьби цих організацій Пупа взірпгм при розробці власної концепції. Перші офіційні документи визначають БХ як організацію самооборони в людопському русі. С»оп діяльність загони Г;Х розпочинають тільки з середини ІУ4І року, коли закінчуються початкові організаційні роботи. Ііі березня 1941 року з"явля;тьек наказ ГІ{ БХ, згідно з яким Пд вйо не тільки виконують функції захисника суспільна4' безпеки та порядку. їм відводиться роль сили, яка повинна забезпечувати мінний тил військовим і(лр«уг>аниям, по будуть брати безпосередню участь у загальному збройному лопотанні. Підготовка такого попитанім стала головним змістом діяльності командування Армії Крайової.

У липні 194?. року закінчуються робота по створенню організаційної структури ПХ і голоьно командування розпочнім з військову підготовку своїх бійців. Пераий її етап тривас до кінця 1942 року. З цього чаиу БХ починають поступово перетворюватися у реальну" силу, яка здатна до реалізації певних бойових завдань.

Справжнім випробуванням для загонів БХ стали події на За-мойщині. З 2? на 28 листопада 1942 року німецьке командування віддало наказ розпочати виселення польського цивільного населення За-мойського повіту на території Люблтнщинм і заселення цих територій німецькими колоністами. Фашисти поставили собі за мету фізично знищити польський народ. Замойщина була тільки початком цього варварського плану. Командування БХ прийняло рішення взяти саму актину участь у боротьбі з окупантами й захистити безборонне населення. Наприкінці 1942 - початку 1943 років відбулися бої загонів

і

БХ з фашистами біля сел Войда, Заборочке та Ружа, які продемонстрували боєздатність селянських військових формувань та можливість ефективної боротьби з ворогом. Дії партизанів БХ на Замойщині прискорили прийняття командуванням .14 рішення про перехід до біглі

відкритої та безпосередньої боротьби з німцями. Ллє водночас; про-до витупалася активна робота над планом по підготовці та проведенню і-агплміодої жішіогп повстанн.ч, який одержав назву ’Тур»".

Після Лої» на оамойцимі концепція ^ороть^к ГІХ майже не зазнала принципових змін. £о кінцл війни рона мала дві головні мети, а саме: захист сільського цивільного населеним від фізичного знищення та польського сільського господарства від економічної сксплув' тації та розоренім.

ІЕ£ІІ^С22дІ:Ь£ііі:£І£2І.1ІІ носить назву Тозгортания з*рой— ної боротьби Батальйонів Хлопських у 1940-1”"* роках”. У розділі аналізується початок та основні етапи з^ройї'г-' боротьби загонів БХ у 1940 - 1У43 роках. Селянський партизанський рух народився на території Калецького та Люблінського округів ще під час відступ)' польської армії у вересні 1939 року. Зжй незабаром він швидкої поширився на інші регіони країни. Загони ПХ нападали на гмінні управлінні! то управління праці, де знтцували різноманітну документацію, яка торкалась питань збирання німцями продуктів харчування, селянського майна і т.ін. Неодноразово партизани знищували списки селян, які призначалися на примусове вивезення на роботи до Німеччини. Вони виводили з ладу молочарні, тартаки, млини, руйнували склади зі з^іяжям, нападали на транспорт з худобою. Крім того, беховці здійснювали смертні вироки над представниками місцевої німецької адміністрації, поліцаями та співробітниками гестапо, яя німецького, так і польського походження, нападали на гмінні, а іноді й повітові в"язниці і звільняли в"язнів та військовополонених, організовували диверсії на залізницях та шосейних шляхах.

У цілому загони БХ виконали близько б тисяч збройних акцій, майже половина з яких припадав на боротьбу проти адміністративного апарату окупантів та примусових реквізішій селянського майна.

Четвертий £03ДІЛ роботи носить нпзву "ДІЯЛЬНІСТЬ СОЯІШСЬКИХ

військових формувань на етапі остаточного визволення іраїни під німецької окупанії у 1944 - 1045 роках". Він присвячений участі загонів ПХ у здійсненні Армію Крайовою плану "Пуря". Цей план у своєму останньому варіанті передбачав лигає частковий виступ проти німецької армії під час її відступу. Головні зусилля командування АК були спрямовані на диверсійну діяльність, насамперед, на території Західної України та Західної Білорусії з четоп встановлення влади польського емігрантського уряду напередодні вступу радянських військ.

З кінця липи.! 1944 рег'у, у зв”язку з об’єднанням ПХ та АХ, Головна Комендатура 1-Х практично припинила свою дінльність. Кергв-ниіггво збройно» боротьбою в кратні цілком переходить до командування АК, яке в цей час готу) повстання у Варшаві. У розділі розглядається насл'дки Варшавського повстання та дасться загальна оцінка операції "Сурп". Якщо оцінювати військовий аспект "Бурі", то можна стверджувати, що збройний виступ проти німецьких окупантів продемонстрував ефективність всісї підготовчої роботи періоду конспірації, а також боєздатність польського війська. Зизнавчи, що головний тягар по визволенню країни несла на собі Червона Армія, треба належним чином оцінити і значний внесок польських збройних формувань у загальну перемогу. Стосовно політитшх підсумків акції слід зазначити, що для польського політично-військового керівництва вона була повністю програною оперзніоо. Акція "Суря" на тільки но призвела до нормалізації польсько-радянських відносин та відновлення дипломатичних стосунків, але навпаки погіршила їх внаслідок арештів та роззброєнь загонів АК та БХ.

- -гг -

У висновках викладаються основні підсумки дослідження,

визнпчакться лалл-імлі напрямки випчення проблеми. 'елянські військові і^ормуваиня зробили гідний внесок у боротьбу польського народу проти фашистських поневолювачів і об'єднали у свої ряди на апгер'лальному етапі війни понад 150 тисяч чоловік. Незважаючи на свій некпдропий склад і нерегулярний характер вони зайняли почесно друге місцо за своію чисельністю та значимістю після Армії Крайової у польському русі Опору.

Праети’пю значення дисертації поляга; у можливості використовувати результати дослідження у викладацькій діяльності при підготовці нормативного та спеціального курсів ?, ювітньої історії Польщі для вищих учбових закладів.

Лі£о*ашя основних положень, висновків та_дисе£тапії в

цілому здійснена на кафедрі історії західних та південних слов"ян історичного ({акульгегу Київського університету ім.Тараса Гевченка. Окремі положення та висновки дисертації доповідалися під пас наукових стажувань в інститутах історії Краківського та Вроцлавсько-го університетів /'1992 р./ та Інституті політичних наук Варшавського університету /1994 р./.

Основні положетя_та_висновки_д^е£тацГі_викладені в таких

публікаціях:

1. иормуаакня концепції збройної боротьби Батальйонів Хлопських під час гітлерівської окупації Польщі /1939-1945/ // Питання нової та новітньої історії. Вип.40. - К.: Київський університет, 1994. - С.49-56.

2. До питання про утворення селянською парті сю ЛУІ/ Польщі власної збройної організації у 1939-1945 роках // Вісник Київ-

ського ун-ту: історичні науки. Вип.22. - К.: Київський університет, 1994. - С.ІР>5-І73.

3. Дослідження збройної діяльності селянських військових формувань під час гітлерівської окупації Польщі у І930-І&45 роках у польській історичній науці. - ТО с. - Доп. в /ІДГГБ Укр. 22.09.94 Г 1093. - Ук.94.

Il'i.-liVn. 1.1. Tit»* (••'•iS'jii*. I'm ntM')П5 in Ии- r. -U'Mi <! li-!‘tl-t* i'M'. *<! Ml* ‘*и! 1»Ь* H‘T Ы Я.'! !!.

TllH il I <s*-l t.ot 1 on I? -Ml -Jl'P I i r-j*. i Oft f"l Ul* Heyl "1 С-ЧиН'М.0 of tifsi.orv. Sp***-1 -sIKy fi'Mct'i-r - 07.0».0'ri Histo-

ry. Тчг.?5 Siie".-liWiko Нмivei ^i*.y of Ki^v. 1W.

Thi? p-4**1!' I'Ufil.'ln? .'ill |П'.|?5МС*! iii!) of f)».‘*S.>|it ? fnr>■''5 p'lrU-

sifi-iMnn in t. }|0 nit innil liber ?Unn firiit nf t.h*

•Hiinr'f tti** At-rmnfc ос- що* i"n nf Uie country. I* I.-5 pr■'>" that. in fuite of the f.eBi'ur-Ji v '.'ii-ir.:*'-*or nf ♦. 11-5•? (орч; •Mi'! Ml* .■»|i«<?fiCi? of Ml1? г*»в*.»1-эг р^Г.-ОПП? 1 Uie {•*•«£ ■?!!*. j «31

for*'3‘iiins houe appeared to he Uif sei-nii.) l^rses* lapor-♦.ant w.-,r or.ean i з-H i on in the PhI.jd'J Resist a-vea-r.t , Th<sv put a great contribijt ion into the i•:*.•'гv Р|5Ьи/ p-npl*

over the Hitler invaders.

Ильвиин И.И. Крестьянские военные Формирования Е НАЦИОНАЛЬНО-ОСВОООДНТеЛЫОЙ борьбе ПОЛЬСКОГО НарОД* В ГОЯ!( РТОРil MlipOPi'fl

войны. .

Диссертация н:< СОШК-ЭНИ? ученой степени КЗНДаДИТ? И‘.Т0|5ИЧ“СКИл наук по специальности 07.00.03 - всеобща.! история. Киевский университет им. Т-ар.зса Иевченко,- Киев. 19*35.

З'ЗЦИЦ’Зется рукопись, которая содерант исследование роли крестьянских военных Формирований ь национально-освободительной борьбе польского народа Б период окунации строки гитлеровской Германией. Установлено, что несмотря на свой нерегулярный характер и некадровый состав, крестьянские военные формирования явились второй по численности и значимости вооруяен-ной организацией в польском двнаеннн Сопротивления и внесли достойный вклад в обздя победу польского народа над гитлеровскими захватчиками.

Клановi слова:

Батальйони Хлопськ!. Ар»*! чv:'-ум ал Ог-.'ч