автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Культура украинского языка и языковая личность учителя.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Культура украинского языка и языковая личность учителя."

ГГБ ОД

йлщонлльна академы наук украши

шститут украКнсько! мови

На прапах рукопнсу

СГРУГАНЕЦЬ Любое Васил1виа

КУЛЬТУРА УКРАГНСЬКО! МОВИ 1 МОВНА ОСОБИСПСТЬ УЧИТЕЛЯ

С«сц1альнкть 10.02.0f'— украшська мсва

Автореферат дисертаци на здобуття иаукового c ry пеня кандидата ф!лолоп«ших Hays

Кшв —1996

Диоертац1бю е рукопис

Робота виконаяа в ТерноШдьському державному педагаЧчному 1нститут1

Науковий nopinmw - доктор ф1лолог1чних наук

професор С.Я.бршленко

0ф1ц1йн1 опоненти - член-кореспондент АПН Укради

доктор фиологйчних наук професор Л. I. Мацько кандидат ф1лолог1чних наук Б1лоноженко Bipa Максим1вна

Пров!дна оргаи!аац1я - Ки1вський нац!онадьний ун!верситет

1ы. Т.Шевчэнка

Захист в!?будеться "22" травня 1998 року о 14 годин! на аао1данн1 опац1ад1зовано1 ради (шифр Д.01.94.01.) для аахисту дисертац1й на здобуття наукового ступени доктора ф!лолог!чних наук при ¡нститут! украЧнсъко! мови HAH Укрз1 ни (262001, KhIp-'I, вул. Грушевського, 4)

3 дисертац1ею можна оэнайомитись у б1бл!отец1 1нотитуту мовоэнавотва 1м.0.0.Потебн1 HAH УкраПш та 1нституту украТн-оько! мови HAH Укра'1ни

Автореферат рог!слана "зкв1тня 1996 року

Учений секретар опец1 авизовано! ради / ,

кандидат ф!лолог1чних наук f/ltn&Ut-iБ.М.Ажнюк

В умовах роаСудови укра^нсько! держави все б1льшого • значения наСувають проблеми духовно! культури нац11. Лише поаноц1нна 1 Сагата етнокультура гарантуе буутя народу в ча; 1, тому що вона - основшш виразник творчо! потенцИ ет~ нгу-у. 1СТОТНИЫ елемеитом духовно! куль тури в мова акумуля-тор ананъ 1 соц1ального досв1ду, першооснова нагроыадженни куглг/Г'Них. тнностей, один э найголовнших засоб1в самовира-ження особистост1. Розв1й духовно! культури соц1уку аумов-люетюя насаиперед станом функцюнуваяня мой и а уо1х сферах сусп1льно1 д1яльност1 1 особливо - моаною культурой 1НДИВ1-дуум1в.

Ллтуальн!от* досл1дження. Потреба розширвння сусп1льних функц1й укр5'1исько1 мови в И державному статус 1 пгредбачав эрсстання уваги до культури укра!нсько} мовн. Ниаька моэна св1дом1сть б1лыаост1 гроыадян держави, нероэвинеье 1ндив1ду-аяьне моялення св1дчать про те, ад на съогодт особливо актуальною в УкраШ е проблема куль'тури моли в 11 широкому аспект1. Ця тема нев!дд1льна в1д розуы1ння национального.1 соцЮку^туриого феномена моено] особистос?! вэагал1 1 иоп-ног особистост1 вчителя зокрема. Поеднуеыо ц1 дв1 проблеин через то, ар на шшху до висоихн духовностА невыХрно зростав роль педагога у мовному вихованн1 та осв!тЬ В1д того, ■ наск1льки оообист1он1 якост1 вчителя, культура його мови, думки, почутт1в, повед1кки в!дпов1дають аимогам сьогодення, эначною м1рою эалежить формування Шелектуального потенЩ-алу крайни, витворення сусп!льних етичиих й естетичяих Здеа-л!в.

Культура мови як явшце конкретно-1сторичне реал1эувтьоя в мовн!й практиц! вчителя 1 засв!дчуе стан I отатуо оучасяих

загальнопрш'шлтих л1тературних норм. Усв1домлення важли-вост! культуромоано! д1ядьност1 особливо валливе для педагога, оск!льки саме -в!н покликаний формувати эагальнонад!о-налький мовний еталон.

Мота роботи. На основ1 соц!,ол1нгв1стичиого aнaпiэy мов-но! практики вчител!в м!ста Тернополя висв1тлити комплекс _ теоретичних 1 практичних проблем кудьтури сучасно! укра!нсь-ко! л!тературно! мови, розглядаючи як нев!д'емний атрибут останньо'! феномен мо.пно! особиотост!.

У ав'ягку а цим поставлен! так1 аавдотм:

1. Висв!тлити теоретичн! основи куль тури мови як са-

ност1йно'1 л1нгв1ст1тчн05 дисципл!ни,

2. З'ясувати л!нгйхстичну 1 соц!аяьно-1оторичну сут-н!оть мовно* норми - категор!ального поняття культури мови.

3. Проанал!эувати нац!ональнии 1 соц!акультурний феномен мовно'1 особиотост! в аспект! культурсмовно! д!яльност!.

4. Роаглягч'ти культуролог!чн! засади фор\(ування мовно!. особиотоот!.

5. Доол!днти конкретну реад!вац!ю мовних норм р!вних р!вн!в у лрактиц! вчител1в.

6. Створити вар]'алтну навчальну програму а культури мови для педагог!чних 1нотитут!в.

Методолог1чнои основой досл!дження в погляд на культу-ромовну д1яльн!сть якважливу сусп1льну функц!ю мовц!в, спрямовану на формування загальнокультурних Щнноотей, серед яких важливе м!сде аайиаб л!тературна мова.

Теоретичну основу дисертац11 становшш мовоэнавч! отуд11 укра!нських тазаруб1жних вчених, дв висв!тлюються так! проблем«, як: 1) моьна культура шдини ! сусп!лъства

(Олена Пч1лка, I.Франко, Леся Украинка, КВерхратський, В.Гнатюк, 1.0г1енко, «.Гладкий, В.Гзнцов, м.Сулима, М.Риль-ський, О.Кундз1ч, М.Шумило, 1.В1лод1д, В.Русанавський, С. Ермоленко, Т.Панько, А.Коваль, Н.Бзбич): 2) кокцепцхя культури мови (вчен! Празького л1нгв1стичного хурткз, О.Ахмаиова» Ю.г.ельчиков, В.Веселитський, В.Костомаров, А.Леонтьев, Б.Голов^, Л.Скворцов, М. Гллли, А.Васильева, А.Михальськз)*, 3) тесргя мовно: норми (Е.Гавраяек, В.латеэаус, М.Докул1л, Е.Косерху, Л.Ельмслев, С.Ожегов, В. Щкович, Ю.Белъчиков, М.Пштнс*ки:й, С. Ермоленко); 4) критерП д1тературно! норми (Ш.Балл!, В.Дорошевський, В.Ценьковсъкий, 6.1стр1на, Ф.Фг-Л1н, С.Ожегов, е.Петрищева, О.Леонтьев, Л.Грауд1на, М.Сулима, М.Шштоький); б) функц!онування литературно! норми у И конкретних виявах на р1эних р!внях мовно'1 1ерархП (М.Гладкий, 0.Курило, Б.Антоненкс-Павидович, М.Пилинський, Е^.Чзк, М.жовтобрюх, В.Русан1всшш, С.Ермоленко, С.Головацук, А.Коваль); 6) комун1кативн! якост1 л1т'ературко'1 мови (Б.Голов1н, М.¡лляш, А.Васильева, Й.Сулима, Л.Булаховський, М.Рильський, Н.Бабич, С.Ермоленко, Л.Мацько, О.Баляев); 7) мовна особис-тють (В.Гумбольдт, ЬБодуен де Куртене, О.ПотеОня, Д.Овся-нико-Куликовсь кий, 1.Франко, 1.0г1енко, В.Сухомлинський, !,Б1лод1д, КСитшя, Ю.Караулов, Г.Бог1н); 8) воаод1ння мо-вою, мовна (л1нгв1стична) компететця (Н.£рмськяй, Д.Хз;1ус, У.Чейф, Ю.Апресян, Н.Шумаровз); 9) мовне виховання, мевна осв1та, р1дномовна осв!та, формування мовно! осоСистост! (Олена П'-плка, В.С1мович, ЬОПенко,' О.Лотебня, С.'Ефремов, М.Грушевський, В.Сухомлинський, в.русан1вський, С.Ермоленко, Л.Мацько, О.Б1ляев, В.Мельничайко); 10) вивчення мовно! д1-яльност! яодяни у зв'яэку з соц1адьним контекстом (У.Лабов,

С.Ерв!н-Тр!пп, Ч.ОНллмор, 1.Кон, Дж.Гамперц, У.Герхардт, Л.Крио!н, Ю.Сорок!н, 6.Тарасов, А.Шахнарович); И) соцЮ-л!нгв1отичний п1дх!д до вивчення мовних проблем (В.Бондаде-тов, 1.Б1лод1д, О.Мельничук, Ю.Жлуктенко, ГЛжакевич, О.Тка-чвнко, В.Русан!вський, Ю.Сапл1н, Н.Шумарова).

Для роэв'язання поставлених завдань використовувалися так! метод* досл!дження; спостереження (бевпосереднв 1 "включен©"), анкетування, 1нтерв'ювання, анал1з документалъ-них джерел, експериментальний метод, мзтематичний метод, метод експертних оц1иок.

Матер1алом для доол1дження стали анкети, в!Сран1 протя-гом 1991-1994 рр. у загальноосв!тн!х школах м1ста Тернополя. Всього було опрацьовано 1БОО питальник1в ( 500 соц1ол1нгв1о-тичних, 500 кулътуролог1чних 1 600 л!нгв!стичних).' Кр1м цьо-го, використано спостереження над мовною практикою вчител1в 1а урахуванням р!зних форм (усно! тз писемно!) та сфер сп!лкування.

Наукода новизна доол1дження полягае в 1нтегруванн1 понять власне культуромовних, особист!сних 1 соц!адьних; в уточненн! поняття культура мови; введенн! у л!нгв!стичну науку погляд!в#укра!нських вчених на проблеми мовно! культури, л!тературно! норми, нормування, мовна! оообиотоот!, мовного виховання, ыовно! оов1ти.

Тооретичну ц1нн}оть дисертацП отановить обгрунтування погляду на культуру мови як соц1альне, культуролог1чне ! власне л1нгв1отичн© я вице,' пов'язане з нац1ональним та со-ц!окулътурним ек!отом псяйття ыовно! особистоот! взагал! й мовно! оообиотоот! вчителя зокрема. Дисертац!йне досл1дження в спробою розвитку теори культури мови, тдо виявлявться в

скстематкзацП терм!нолог1чного апарату ц!е! галуз! знань.

Практично аначенн» дослгдження пов'язане 1э виявденням т!г< лан^к ровного рихпмння, да потребують особливо! уваги в методиц: викладання украигськш мови в загальноосвинай школь Матерхали дисертацп мохуть бути зартосованх у'практиц1 роботи ледагопчних ¿нститупз, эокрема при викладанн! курсу "Культура мови" на фглолсПчних факультетах.

Достоп¡рн!сть 1 вмотивованють наукових положена, вис-новкхв 1 рекомендаций забеепечуеться: використанням коштдек-сних метод!в дослгддення, адекватних поставлена завданням; репрезентатнвнЮтю 1 достатнгстю виогрки п!д чао анкетуван-ня; як1сною та к1дьклсною обробкоп эдобуэт« даиих; крити-шим аналХзом 1 ярахувлиням стану проблем«.

Положения, що внносяться на захист:

- культура мови сб'еднуг елзснэ лхнгвХстичнх, соигздг.->п та кулгтуролопчн! аспект» мовно1 дхядьноегх;

- с*-ебист1сний п1дх1д стлиовить основу кулътуромовно! дыльнсстх;

- в укра'*номсвному середовна», яким в доол1д»уваяий ре-Г1СН, отуп1нь волод1ння эагзлъколгтературшат нормами 8 не-достати1м;

- ш* с л 1 домим ставленням до л1терзтурноХ норми 1 р1в-нем л1нгв1стично! компетенцп 1снув прядалпопорц1йна зи&ж-н1оть;

- простежуються каузальн! эв'ягки м!ж р1впем волод1ння мовохг 1 соцюкультуршши запита1,(и хнформанта.,

Апробзщи. Основн1 положения дисертацИ та результата доелдаеиня о5яоворювзлись на заседаниях кафедри украХнсько! мови 1 кафедри методики виклздання укра'пгсько! мови 1 куль-

тури мовлення Терноп1льського державного педагогичного 1нс-титуту; на республ1канських науково-практичних конференцхях (Льв1в, 1989; Терноп1ль, 1989; Терноп1ль, 1990; JlbBiB, 1990; Тврноп1ль, 1991; Терноп1ль, 1Ö96); на з$с!данн1 в!дд!лу с'ти-л1отики та куль тури мови 1нституту yKpaiHCbKO'i мови HAH Ук-ра!ни (Серезень, 1996). Матер1али э досл1джувано'1 проблеми використовувалися автором у процес! впкладання KypciB "Осно-ви культури мови", "Культура мови", "Культура мови i стшйс-тика" на ф1лолог1чному факультет!. Терноп1льського державного педагог1чного 1нституту.

Структура 1 ам1от роботм. Дисертац1я складавться ai »ступу, трьох роздШв, висновк1в, списку використано! л!те-ратури та додатк!в. У робот1 подано. 5 машонк1а, 7 таблиць i 10 додатк!в.

У вотуп! оОГрунтовано актуальнЮть проблеми, виэначено мету, завдання та ыетоди досл1дження, розкрито наукову но-^ визну, теоретиччу i практичну uimiicTb роСоти, а також сфор-мульовано положения, тр виносяться на эахист.

У першому роадШ "Поняття культури мови в эагальнотео-ретичному 1 практичному аспектах" , анал1эуються теоретичн1 оонови мовно^ культурI, висвИлювться проблема мовно! норми - категор1аях>ного поняття культури мови.

В теорШ л1тературнкх мов входить як складова частина культура мови. Культура мови - це 1) сукупн!сть комун1катлв.-них якоотей л!тературно! мови, що виявляютьой за р!аних умов сп!лкувашш в!дпов1д1ю до мети i auiciy висловлюваиня; 2) культивуванн* (удосконадзння) л1тературно! мови й 1ндив1-дуального мовлення, виявлення тенденц1й мовного роэвитку, реальне вИлеиня у мовн1й практиц1 норм лГтературно'1 мови,

в1дпов1днз мовна попятика у держав!; 3) самост1йна л1нгв1с- ■ тична дисцишана, яка вч.яв стан 1 статус норм сучасно! ук-ра1нсько1 л1терагурно1 мови в певну епоху, а, також р!веиь д!нгвютично1 компетенцп мовних особистостей.

Культура мови - наука аксюлоПчн^. Бона дав" сумарну оц1нку якост! мови чи оц1нку окремих П р1ви1в та аспект1в. Вктеги до мови характеризуются не просто сумою комун1катив-них якостей (правильность, точн!сть, лог!чн!сть, чистота та 1н.), а саме 1х системою. 0ц1нн1 параметр« мови, взаемо-д1ючи м!ж собой, формуЮТЬ високий р1вень культури мови су-сп1льотва 1 кожного його члена эокрема.

Культура мови природно пов'язуеться 1э св^домим впливои на розвиток л1?ературно! иови, з щзнанням 1 регу.7 юванням П ку/ьтивовзних норм. Ильки науково оСГрунтованз теор1я допо-може перетворити мовно-культурну д!ялыпсть у дг/.ову програму атлетичного зихсвання, роззитку кацюнзльно-ыовно! са-•:поа1домост1, аироблення мовного чуття, вм!шп користув®.тися сиражальними засобоми йови э урахуванням умов 1 завдань ко-нуткзц!),

•Категор!альне понлття культури мови - норма л!тяратур-но'1 мови г: п конкретно-юторнчнсму вияв!. Сучасне розум!ння лс-рмн охсплюе ц1лий ряд взжлпбм теоретичних проблем, а са- ■ ме: ознаки л1тературно'1 нормя; вэаемов1дяо::ешш норм;! 1 л!~ тературно! норми; взаемовгднсшення норми 1 система мови; пта^1лыпсть 1 змишють норми; вар1ант!исть нсрми; норма 1 кодиф1кац1я; типологгя мовних норм; критер!! литературно! норми.

ДругиЯ рсзщл "Особист!сшш аспект культуромовно! д!-яльнсст!" присвячений досл1дженнп нацЮнального ! соц!окуль-

турного феномена мовно! особистост!. Культура мови як прагматична дисципл!нз эщмаеться мовним вихованням 1нндив!ду-ума, досл!дженням соц!ально! мотивацП мовно'] повед1нки в контекст! дюдсько! д1яльност1. ГИд мовнрю особистЮтю роэу-м!емо "сукугшстъ здюностей I характеристик людини, як1 еумовдюють створення 1 сприйняття нею текстов, що розр!зня-. ються а) ступеней структурно-мовно'( склздност!, б) глибиною 1 точнЮтв в!дображення д!йсност1, в) певною ц1леспрямова-н1стю"1.

Структура мовно! особистост!, эа Юр!бм Карауловим, уяв-но склад аз ться з трьох р;вн!в: 1} нульового, вербально-се-мантичного; 2) першого, л1нгво-когн!тивного; 3) другого, прагматичного. Вербаяьно-семантичшш р!вень (:нодг кого на-зиваюгь лексикон) передбачзе для мовця оволодхння лексико-граматичним фондом мови, 'а для досл1дника - традиц1йний опио формальних засоб!в вираження певних значень.

При вивченн1 мсшно! особистост! врачовувт?.ся 1нтелекту-альний р!вень П мови. Мовний 1нтелектуал1зм 1ндив1дуума простежуеться уже на первому, л!нгво-когн!тивному р!вн1 ви-вчення мовно'! особистост!. Другим, • прагматичний р!вень

I

(прагматикон^ анал1зу- мовно! особистост! включав виявлення 1 характеристику мотив!в, цхдей, 1нтерес!в, системи соц1альних ролей, як! керують 1ндив1дуумом у процес! комун!кац11, його розвитком, повед!иксю 1 в к!нцевому результат! визначаить !врарх1ю ц1нностей у його мовтй модел1 свхту.

Уже в самому вибср! як об'екта л!нгв1стичного досл1дже-ння феномена мовио! особистост! закладена потреба комплеко-

1 Ю.Караулов. Русская языковая личность и задачи ее изучения // Язык и личность.- М.: Наука, 19&'Э.- С. 3.

ного гПдходу до Гюго анал1эу, можлив1сть i необх!дн!сть вк-явлення на 6aai диску; оу не тьтьки р1вня мовно! компетен-ци, але й ф1лософсько-св1?оглядних передумрв, етнонацЮ-нашьних особливостей, соцгальних характеристик, 1сторико-культуриих перяоджерел.

Мовна особист!сть у процесс П соц2ал1эад11 ввсвоюв ти-гсы даного суспьчьства соц!альн1 рол!: статус«, по-зицпш1, ситуации»! (специф1чн! i дифузн1). 3míct í правила рольово! д!яльност! виеначаються рольовими оч1куваннями, як1 становлять соц1альн! норми, ор1ентован! на особиот1сть як творця конкретно! рол1. При. smíhí рольоноt структури ситуз-ц!! сп!лкування 1ндив1дуум переключаеться э одних стереоти-üíb поведении на 1нш1, послуговуеться р1эними стилями л!те-ратурно! мови. 1нтернал1ззг,1я ролей кожним 1ндив1дуум0н проходить через прнэму кого особистого досв!ду i л!д впливом того м1крс- чи макросередовищз, до якого bíh належпть.

Л1нгв1стичн1, педагог!чн1, культурно- осы тн i аспекта культури мови синтегуються в понятт1 мовне виховання особис-toctí. само мовне виховання В1д1грае велику роль у грсмадсь-комусамоутверджетй й самовизначешп кожного 1ндив!дуума. Мовне виховання - цв шпфування, розвиток думки, • почутт!в, виховання естетично! сприйнятливсст1 до ценностей cbItos' í культури й осмислення серед них мюця культури свого народу. ТЬтьки той, хто эасвоюе мовну культуру в yciü И сукупнесп й багатограшгост!, здатен стати творцеы мовних ц1нностей. Груктозна бааова мовна oes i та мае забеацечити широка smeo-ристання державно! мови в ycix сустпльно-виробничих сферах.

У трепану роад!л! "СощолхнгвЮтичнии я1дх!д до ви-вчення культуромовикх проблем" розгяядавться методика со-.

цЮл1нгв1стичного досл1дження мовно! компетенцП 1ндив1ду-ум!в. Прознал!зоваяо соц!ал!нгв1стичн1, культуролог!чн1 1 д1нгв1стичн1 данг про культуромовну д1яльн!сть учител1в. До-сл1д*.ено л!нгв1стичну компетенц!ю педагоИв подо р1зних р!в-н1в мовно! структури.

Комплекс культуромовних проблем нерозривно пов'язаний 1з св!домим втручзнням л1нгв!отики у функц!онування МОВИ, 3 кодиМкафе® норм л!тературно! мови 1 з удосконаленням л!нг-вЮтично! компетенцЦ. мовних особистостей. ОскШки культура мови як наука законом!рно включав в себе прикладний аспект (л1нгв1стичне виховання, мовна осв!та), для св!домого норму-Еання важливо з'ясувати, наск!льки конкретн! нос11 мови во-лод!ють л!тературними нормами.

Мовна осв1та, мовне виховання опрямован1 на те, щоб ви- . ховати активного нос!я л!тературно1 мови. У науц! поняття сукупност1 нос!5 в л!тературно! мови не мае точного визначен-ня (зм!ст йоге залежить, очевидно,. в!д умев сусп1льного. функц1онування еагальнонац1овально! мови). ЗПдно з найб!льш поширеною у л!нгв1стичн1й л!?ератур! думкою1, ноо!ями оучас-но! укра!нсько! л!тературно! мови в оукупнЮть людей, як1 . характеризуются однечзено такими ознаками: 1) украшська мова 5 для них р1дною; 2) вони маоть вицу чи середню осв1ту 1 3) 6 жителями мЮт. Учител! эагадьноосв!тн!х шк1л м!ста Тернополя, р1вень волод1ння л1тературною мовою котрих до-сл!джуемо, для яких укра'1нська мова е р1дною, характеризу-

1 Див., наприклад: Русская разговорная речь / Под ред. Е, Земской.- М.:Наука, 19?3.- 406 о.; Русский язык по данным массового обследования: Опыт социально-лингвистического изучения / Под ред. Л.Крысина,- М.: Наука, 1974.- 352 о.

ються усгма яазватми оэнакями. От ох, е костями л!тегаг/рно1 мови. Наевши критери видхлення сукупност! носив ллтера-турно1 мови окреслюють коло 1ндив1дуум1в, доесть Олиеьке до гнтугтивного розум1ння того, хто в нос!ем л!тературно1 мови.

Прознал1эуяати залежн!сть функцЮнування л1тературно'1 норми в!д ваково) 1 сощально1 належност1 мовц1в дзать змогу 00цюл1нгв1стичн1 методи досд1джеккл. Зокрема, питзльниками отпялено у<и!гел1Р. рзгного в!ку: в1д 22 до 60 роюв. Б1ль-слсть респондентов - ж^нки. Це поягняеться тим, що у педаго-Пчних колективах ак1л переважае ж!ноцтво. Безперечно, до анкетування залучалися 1 представнкки чолов1чо! стат1, аде IX кьчькЮть становить лише 287. в1д усього числа опитышх. Уо1 1нфсрманти - особи укра1нськоК ттац1оначт>носп ? вищрю осштою.

На Д1аграч1 (Мал. 1) показано ргвень мовно'1 ксмпет«?иц:5 вчителхв р-1 зких спедальяостей (розподхленкх на групи), ни-рнзчений на основ1 анкетування.

Одержши результати узгоджуються з наиою гШотоэо« лро неоднаксву мовну компетенц1г вчителгв р1аних специальностей. Р1вень волод1ння мовою педагог!в (р1зних за фахом) коливае-ться в межах в!д 11,8Х (учителя фгзкультури) до 92,БХ (укра-Чнсысого ф1лолога). СередШй покаэник - 53,6?. •

Пюля опрацпвання соц1ол!нгв1стичник даних перекояались у тому, щр р1зн1 соц1альн! оэнаки мовц!в не рШюзначн! за спо'ш впливом нч мовну особист!сть 1, в!дпов!дно, на и мовну культуру,

Оэнзка "остпта" включена нами в число, тих характеристик. за якиу» визначавться сукулн!сть нос11 в л1тературно! ml.mii. 0ск1льки опитуванням охоплено учител1в - мовц1в з ви-

66,3

61,9

61,4

67,2

62,9

62,8

38,0

37,3

Мал. 1. Р1вень мовно! компетенцП вчител!в ( у 1)

Приттка:

1 - учител! укра!нсько1 мови 1 л1тератури

2 - учител! роо!нсысо1 мови, !ноэемно1 мови 1 зарубежно! л!-

тератури

3 - учител! початкового навчання, музики й малювання

4 - учител! математики, !нформатики, ф!зики ' 6 - учител! географ!1, !стор!1

6 - учител! б!олог!1, х!мн

7 - учител! трудового навчання, креслення

8 - учител! ф!зкультури

ш,ою ocbíto», то ocbíthíjí совдальний чинник виявинся непока-эовим. Виряачадьною для. встановлення рхвня mobhoí компе-тенцп е фглолопчна освгта.

Щодо векового ранжування !нформант1в эазначимо: немав пр0п0рц1йн0) ЗЗЛеЖНОСТ! М1Ж володшням мовою í в1ком оообис-toctí. Така соц1альна ознака, як стать, також не в дом1нант-ною серед ишнх соцгальних чиннитв при виэначенн! р!вня во-лод!ння мовою. Виявилися важливши для соц!ально-мовно1 характеристики респондент1в територ1альн1 оанаки: м1сце, де пройшго дитинство, i Mícue найдовшого проживания. Вудь-яке територ!альне об'еднаяня мовц1в залежно в!д оообливостей еконсшчного, етшчного, остального 1 культурного роэвитку рег1ону формуе neBHi соц!ально-мовн! потреби. Як виявилось, учител! э найвт$им piBiteM л1нгв1стично'1 компетенцП в вих1д-цими з Терногильсы«л i Льв1всько'1 областей, що пояснювться станом i статусом украпюько! мови, який вона эаймаз.в цих регионах. Терищпалънпй чинник на piBHi mícto - село не в визначальним.

Про моону особиспстъ учителя говорить не т1льки соцю-Л1нгв1стич!И дань Культурологгчна анкета виявила причет-HiOTb педагог!в до национально: культури (знания шшжг.чс, культурник д2ячзв). У прпцесп досл2дж?шш з'ясовано, як ро-зумшть учителг, шр таке. народознавотво, культура мови; як1 знають книжки, поо1бники з культури мови, рад i о- i телепередач! з питань mobhoí культури; хто е для них ^разком високо'1 культури мови; и к ощншть педагоги ьласну мову.

Об'ектом нашо! уваги внстула? на лгесе мовяа система нл така, а лядина, що послуговуеться мовсю. Завдяки такому тд-ходов! створюеться середньостатистичний образ mobhoí особис-

тост! з 11 соц!алъними характеристиками, мовною ор1ентац1ею', лшгвЮтичними смаками, р1внем мовно! компетенц!'!. Таким чином, обраний напрям анал!зу - в!д соц!альних фактор1в до явгец мови а урахуванням дгалектичного зв'язку внутр!шн!х 1 зовн!шн1х чиншпав у процес! мовного функц!онування эапоб!-газ схематиэмов! 1 дав эмогу покаэати функц!онування укра!н-сько! л1тературно"! мови в обласному центр! зах!дного регЮну Укра1ни.

За нашими споотереженнями 1 статиотичними даними, на сьогодн! у сфер! шк!льництва 1снуе дистанц!я м1ж теоретични-ми засадами л!тературно! норми ! фактичним опануванням, нею. Наведен! в таблиц! 1 показники репрезентують р!вень мовно! компетенц!'1 вчител!в р!зних спец!альностей загальноосв1тн!х шк!л м!ста Тернополя в!дпов1дно до эагальновхдомих структур-но-мовних тип1в норми. .

Мовна компетенц1я оц1н»бться на п!дстав! анал1эу л1нг-вхстично! анкети, що складавться !з 22 тест!в. Питальник мютить конкретн1 завдання: поставити наголоо у словах,,п1д-креслити слова 1а звуком СГЗ, вибрати потрхбне слово-па-рон1м, переклаоти укра!нською мовою вислови, в яких най-част1ше Ъпостер1гаБТЬся явище рос!йськомовно'1 1нтерференц11, визначити р!д 1менник1в, вибрати правильне зак!нчення слова, поставити Шенник у кличному в!дм!нку, написати в!дм!нкову форму числ!вника, виправити орфограф!чн! огр!хи у залропоно-ваних словах, поставити розд1лов1 знаки в синтаксичних кон-струкц!ях тощр. -

У досл1дженн! сперувмо поняттям ст1йкоот! л1тературно! норми. Як засв1дчують результати соцшл!нгв!стичного експе-рименту, проведеного на ф!долог!чному Факультет! Тернов ль-

Таблица 1

Мовна компетеншя в «аггелов на рЬних ршнжх моано! структур» (в*/<)

—-—Тили иовннхнорм Групи шфорнаштв ------ орфоешч-тнорми акпентуа- ПОрУ-П лехспчт норми стовотырш норма иорфоло-ПЧЕО норма силгах- снчт нормн орфогра- ф^ЧШ ворми пункгуа- тпш вормн

учптет укри&сьжог ыови { штера-тури 92,0 55,5 68,0 72,4 66,0 71,2 68,4 36,5

учвтет росшсъко! моей, щоэогао! мо*и 1 зарубежно! ттератури 87,4 48,2 60,3 68,1 61,5 67,6 . 65,9 36,0

учителз почалсового валчавая, муэяхв £ малйвання 93,1 47,0 64,3 64,9 58,8 64,7 65,1 33,6

учптет математики, шформата-хя, финка 88,2 42,3 56,4 64,5 57,8 . 61,0 59,7 27,3

уштет географи. ¿стори 81,8 42,1 53,0 65,7 51.3 57,2 51.9 20,1

учжтет Йолога, хши 82,9 41,4' 54,4 62,3 51,7 57,6 52,4 19,7

уштеш трудового навчання, хресяення 78,3 33,0 42,0' 41,5 38,2 34,9 . 27,3 8,4

учжтет фшсультури 77,8 . 34,2 39,С 42,7 39,4 32.9 25,2 6.8

Середтй помиюгг 85,2 43,0 54,7 60.2 53,1 56,0 | 52,0 23,6

ського пед!нституту, ран1ше засврвн! л!тературн! норми не е ст1йкими в особист1й практик мовц!в, ягацр вони не функцю-нують у наступай повсякденн1й мовн!й д1яльноот1.

Р!вень волод!ння мовою обов'язково пов'язаний 1а дотри-манням стильових 1 стил!стичних норм, тобто культура мови означав використанкя мовних згсоб!в, оптимальних для дано! мовно! ситуацП 1 для конкретного функцЮналыюго стилю. Впродовж робочого дня педагог репреаентуе р!гн1 стил!: нау-ковий (у науково-методичному 1 науково-популярному р!знови-дах), роамовний (на уроц! г в р1эноман^тних ситуац!ях поэа уроками), д1ловий, художн1й. Попри все це д!ють ше норми мовного етикету (етикетн! формули в1тання, прощання, прохан-ня, вибачення, побажання та !н.), дотримання яких усклад-нюеться тим, щр вчитель увесь чао сп!лкуеться у двох формах - монолог1чн!й 1 д!алаг!чн1й.

Незвзжаючи на стандартизован! мовн! ситуац!'! побутово! сфери, мовна особистЮть педагога водночао здатна репродуку-вати рхзноманХтн! ориг!нальн! мовн1 факти в!дпов!дно до ви-мог жанрово-ситуативних р1ановид1в певного стилю.

Спостереження за'мовною д!яльн1стю педагог1в у р1зних сферах сп!Лкування -п1дтвердшш, що мовц1 не сповна васвоюють комплекс комун!кзт1гвних якоотей. Найчаот1ше порушуеться чистота 1 виразнють мови. Вчительоька мова недостатньо образна 1 батата. Педагоги, як! досконало вслод1ють мовноя майстер-н!отю, трашшються в доол!джуваному середовищ! досить р1дао.

Як результат опостереження за мовною практикою оов!тян оформульовано положения про те, що мовна майстерн!сть педагога - це едн!сть в!дпов!дно! освгти, впливу сусп!льно-культурного середовища та 1нших чинниклв.

Розгляд теоретичних питань культури мови та анал!з з!б-раного анкетного матер!алу дав п!дстави, эокрема, для отво-рення вар1антно1 навчально! програми з культури мови для пе-дагоПчних !нститут!в (вона б додатком до роботи). Новизна програми полягае у грунтовному розгляд! теоретичних основ культури мови як окремо'1 л!нгв1стично1 дисцитшни 1 введенн1 ' особистЮного П1ДХОДУ до вгтвчення культуромовно! Д1ЯЛЬНОСТ1.

У внсновках заэначено, щр функцЮнальний п!дх1д до ви-вчення культуромовних проблем передбачав поглиблене Шзнання мови як виразника ментаяьност! етносу, засобу творчого освоения св1ту 1 знаряддя якнайповн!шого самовираження особио-тост!.

Розвиток сучасно! украЧнсько? л1тературно! мови, яка сприяв максимальному. самовиявленню нелокального генотипу, базувться на розширенн! сфер функщонування державно'! мови в Укр.=нч1 1 на кардинальних зм1нах у ставлен« до мови. Культура мови як наука пов'язана 1з сусп!льними функц1ями мови в певному соц1ум1, !з р1внем нащонально-мовно! с-в 1 домоет 1, тэ ставленням носПв до конкретних кодиф!кованих л!тературних норм.

Вивчення л!тературно! корми в остальному контекст!, у эв'яэку в р!эними е 1сстрал 1 нгв 1 стичними чинниками допомагав , диференц!ювати "сильн!" 1 "слабк!" яорми щрдо м!ри 1х засво-ення ноо!ями л!тературно! мови. Проведен?' досл!дження мае пронгастичний характер, пов'яэаний з виявленняы тих ланок, як1 потребують поглиблено! пролагапди ! зм1ни методик у фор-иуваши мовио1 особистосп, з вкгобленням практячних реюо-меидац1й та э пошуками оптнмальних метод!а вихованяя язвичок культури державно! укра!нсько! мови.

Мовна осв!та у комплекс! культуромовних проблем висту-пае як механ!зм культури, як спос1б 1 зао1б соц!ал!зацН мовно'1 особиотост!, як в!дтворення 1 роавиток сут! людини.

Усе, адэ мае особист1сн1 ознаки, мае бути описане через анал!з соц1уму, в нкому людина 1снув. Глибоке вивчення мов-но! ситуацП в краШ, зокрема у сфер! шк!льництва, сприяв правильному вир1гаеннп як теоретичних- проблем, так 1 роароб-ц1 практичних заход1в культури мови.

Формування украЗнсько! мовно'1 особиотост! в школ1 вале-жить в1д культури мови вчителя, в!д вироблення у педагогичному оередовищ1 вз!рцево! д1тературно'1 мови.

Мовна оообист!сть учителя - це ! самовиражекня, самоп1-знання, й !нтегрування нацЮнально* та св!тово! культур, 1 ланка в безперервному творенн! мовно-естетичних ц!нностей людства. Учитель - мовна особистЮть пол!функц!ональна, така, ср входить до складу к!лькох соц1альних угрупувань, як! по-р!эному впливають на характер 1 змЮт особисто! ко-мун1кацП. Педагог (у нашому досл!дженн!) е водночас жителем мюта, членом певного шк!льного колективу, членом с!м'1, членом певного товариського кола. Його мовне !снування, залежно в1д Соц!алыю'1 рол!, мае р!зн!, часто полярн! риси. 3 одного боку, воно анон!мне, знеособлене, гранично автома-тиаоване (у стандартних оитуад1ях побутово! сфери), з другого - мовне !снування педагога яскраво !ндив1дуальне, тобто таке,. щр дозволяб людин! якнайповнаие самовиразитиоя в мов!. Щоб створити вразкове мовно-культурне середовище в школ!, учитель (незалежно в!д спец!альност1) повинен майстерно во-лод!ти уо!м жанрово-стильовим багатствоы сучаспо'1 укра'1нсь-ко! л!тературно! мови, глибоко усв1домлювати мовну политику

держави, бути активним учасником культуромовного життя сощуму.

Шдняття престижу вчителя, його сощальний захист означать Шдняття престижу державно! мови, набуття нею функщй не лише соц!ал1эащ1, але й куль ту рол ог 1 з ац1 '1 осойистост1. Тому при п1дгптовц1 студент1в педагог1чних вуз1в усе б!лыпо-го значения набувае культуролог1чний аспект. Акцент переноситься а традиц1йно! настанови - засвовння задано! к1лькост1 1нформацП - на розвиток культури мови, мислення, почутт1в, повед1нки особистост!, що разом утворпоть той центр, навколо якого об'еднуються знания, ум1ння, навички 1 стають константами д1яльност! суб'екта як неповторно! 1ядив1дуальность

Загалом реальна можлив!сть ¿ндивгдуума удосконадювати р1вень воло'дпшя мовою эакладена в лнтеграцИ зусиль с!м'1, школи, 1 нших осв!тн1х заклад!в, засоб1в масово! шформац!!, громадськост1 1 держави. Ильки державна ц!леспрямована по-л1тика здатна забезпечити потенц!алышй розвиток мовно! особистост!, а через не! - повне розкриття укра!нського нацю-нального генотипу, актив!зац!ю життбд1ялыюст1 кожного конкретного 1ндив1дуума.

ОСНОВНI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦI! ВИКЛАДЕНО У ПУЕЛ1КАЦ1ЯХ:

1. Чи б передумови? // Укр.мова 1 л!т. в школ!.- 1989.-N2.- С.54-55.

2. Про культуру мовлення учителя // Шва 1 духовнЮть нац11: Теэи науково-практично! регхонадьно! конференц!!.~ ЛьвЛв, 1989,- С.128-129.

3. Риси сучасно! л!тературно! норми у поеэ11 Якова Го-

ловацького//Як1в Головацький 1 pyx за нацЮнальне вгдроджеч-ня та культурне еднання слов'янських народ1в// Терноп!льськ1 слав!стичн! 1сторико-ф1лолог1чн1 читання.- Pik I: Теэи допо-В1дей та пов1домлень конференцЗЛ.- ТернопШ, 1989.- С. 194196.

4. Засоби п1двщення мовно! культури студент1в // Роа-виток педагоПчно! осв!ти 1 науки в зах!дних областях Ук-ра!ни:, Тези науково-практично! конференц!!,- Частина II.-Терноп1ль, 1990.- С.208-210.

б. Культура укра!нсько! мови i мовна особистють учителя // Актуальн1 питания розвитку мовознавства 1 л1тературо-знавства: Тези й матер!али обласно! науково-практично! конференц! 1, присвячено! Б0-р!ччю утворення Тернол1льського державного педагоПчного 1нституту.- Терноп!ль, 1990.- С.32-33.

6. Про удооконалення мовно! культури вчителя // Мето-дичн! читання, присвячен! 60-1й,р1чниц! в1д дня народження М.М.Шгальника: Теэи допов1дей та пов1домлень.- Льв1в, 1990.-С.37-39.

7. Про мовну компетёнтнЮть майбутнього вчителя ,(на фразеолог!чному р!вн!) //Мова i культура нацП: Тези допов!-дей регионально! науково-прзктично! конференц!!.- Льв1в, 1990.- С.90-91.

8. Склздн1 речения в учн1вському мовленн! // Проблеми взаемодП укра!нсько! та роо1йсько! ф!лолог!1: 30!рникцзу-кових праць,- Терноп!ль, 1990.- С.89-93.

9. Проблеми. культури мови //Еколог1я культури: 1стор1я, традид1!, сучаснЮть: Тези допов!дей, та пов1домлень молод!ж-но! конференц!! 11-12 травня 1990 р.- Льв!в, 1990.- С.67-58.

-Silo. Мовна оообист!сть учителя як один 1а чинник!в в1дродження нацЮнально1 вколи //Учитель нац!онально1 школи: Теэи допов1дей науково- практично i конференцП.- ТерноШль, 1991.- Частина 2.- с.134-136. .

11. Володимир Гнатюк про культуру мови //Роль Володими-ра Гнапока у роэвитку укрз1нсько1 наЩонально! культури: Те-ей допов1дей та пов1домлень науково! конференцП, присвяче-яо! 120~р1ччю в1д дня народження В.Гиатюка.- Терноп1ль, 1991.- С.222-226.

12. Питания культури мови у висв!тленн! 1ванв Oriernta // Теаи допов1дей зв!тно! науково! конференцИ викладач!в та студент1в ф!лолог1чного факультету.- Терноп1ль, 1992.-С.61-63.

13. Володимир Гнатюк про культуру мови //Культура 'олова,- Вил. 44.~ К.: Наук, думка, 1993.- С.38-41.

14. Проблема ст1йкоот! л1тературно1 норми в оообиот!й практиц! мовця // Мовна осв1та в котекат! эавдань украЗ ноъ -¡col середньо! i вищр! школи: Матер1али науково-практично! конфоренц!5.- Терноп1ль, 1995.- С.130-132.

16. Олена Пч!лка як мовна оообиот!оть // Дквоолояо,-Х996.- N 2.- С.33-35.

Струганец Л. В. Культура украинского яаыка и языковая личность учителя. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 -украинский язык, Институт украинского явика HAH, Киев, 1996. На правах рукописи.

В диссертации анализируются теоретические основы культуры языка как самостоятельной лингвистической дисциплины,

лингвистическая и социально-историческая сущность языковой нормы. Рассматриваются национальный и социокультурный феномен языковой личности, культурологические аспекты ее формирования. На основании социолингвистических данных исследуется лингвистическая компетенция учителей на разных уровнях языковой отруктуры, характеризуется языковая личность педагога. ' Т

Struganets L. V. The culture of the Ukrainian language and the language personality of a teacher. The dissertation is submitted for a candidate's degree in the specialty 10.02.01 - the Ukrainian language, Institute of Uxrainlan language, National Academy of sciences of Ukraine, Kyiv, 1996, Submitted as a manuscript.

In the dissertation the theoretical foundations of the culture of the language as a separate linguistio discipline are analysed, the linguistic and sooio-historical nature of the language norm are studied. The national and socio-cultural phenomenon of the language personality and the culturo-logical aspects of its formation are described. On the

grounds of socio-linguistical data the linguistic competence of teachers at different levels of the language structure is investigated, the language personality of a teacher is characterised.

Клмчов! олова: культура украИнсько! мови, л1тературна норма, комун1кативн1 лкост1 л1тературноЧ мови, мовна д1яль-HiCTb, мовна осоСистЮть, мовна компетекц1я, мовне вихован-ня, мовна осв!та, соц1ол1нгв1отичн! дан1.