автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Лексическая связность терминологических глаголов в научном стиле русского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексическая связность терминологических глаголов в научном стиле русского языка"

»Г8 ОД 'З

од№ЮШ,дешвнші Університет

імені 1.1.МЕЧНИКОМ

ЮїШЧЕНКО Лариса Григорівна

'ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ШІЇШЮГЇЗОЗАШ ДЇЄСЯІЗ

'. У /' У НАУКОВОМУ СТИЛІ РОСІЙСЬКОЇ иош •

- • *■ ' • , * -

Спеціальність 10.02.01 - російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Одеса - 1994

Дисертацією в рукопис.

Робота виконана в Одеському державноцу університеті імені 1.1.Мечникова. > < -

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор .

- КАРДЕККО Орій Олександрович

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор СЕРГЄЄВ Федір Павлович

- кандидат філологічних наук, доцент ДАНИЛЬЧЕНКО Наталія

Іванівна .• .

Провідна установа - Чернівецький державний університет

Захист відбудеться 10 червня 1994 року о 13.00 на засіданні спеціалізованої, вченої ради К 068.24.08 з філологічних Наук в Одеському університеті 7270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 130/. • ' . . . . •

' 3 дисертацій можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеського університету. '

Автореферат розісланий * У}* 1994 ■ року.

Ечекий секрета? спеціалізованої вченої ради

%ик/1 >■ ТХОР Н.М.

- з - - ■

Предметом нашої 'дисертаційної роботи.ю лексична' сполучуваність термінологізованих ді ослі в у науковому стилі. Лексична сполучуваність термінів вивчена недостатньо, а сполучуваність термінологізованих 'дієслів - тим паче. Вивчення сполучувальнкх потенцій термінологізованих дієслів, їх актантних варіантів, які створюють умови-для виявлення семантичного наповнення різних моделей і структурна також їх граадтичних особливостей при створенні правильних речень наукового стилю на будь-якій мові, яку вивчають, зумовили новизну даного дослідження.

Актуальність роботи обгрунтовуються надзвичайною важливістю термінологізованих дієслів у побудові наукової мови, а також недостатньою вийченіста лексичної сполучуваності термінологізованих, дієслів, наявністю цілого раду дискусі йних питань, що пов’язані зі статусом лексичної сполучуваності термінологізованих дієслів у письмовій науковій мові та з проблемою валентнісних потенцій термінологізованих дічслів і сполучення їх з актантами.

Джерелом аналізованого матеріалу послужили комп’ютерні програми, створені автором, а також практичні матеріали вузівських підручників з фізики та хімії, на основі яких виконувалось дослідження лексичної сполучуваності термінологізованих дієслів. Всього опрацьовано 7000 сторінок тексту, з. якого вилучено бблизько: 5000 речень', що включають термінологізовані дієслова.

Мета дисертаційної роботи - дати комплексний аналіз лексичних сполучувальних потенцій термінологізованих дієслів письмової наукової мови. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання: • ‘

1. Визначити термінологізовані ді<їслова в; письмовій науко-

вій мові як такі, що відповідають вимогам до термінелогічних одиниць; * ' '

2. Схарактеризувати діахронічну сутність термінологізованих дічелів як мотивованих відносно віддієслівних термінів - іменників і !х синхронічну сутність як мотивованих цими іменниками;

3. ОЬисати поняття контексту як такого, що включад в себе декілька явищ, у тому числі визначити екстралінгвальний контекст і власне ліигвальний;

4. Показати, ио валентність характеризуй різні частини мови,

однак тільки дієслово володів особливо складними сполучувальними потенціями; *

- 4 - . . • - •

0. Визначити валентні сні характеристики термінологізованих

дієслів і обгрунтувати думку, то .рамки валентнісних сполучень термінологізованих дієслів є більш вузькими* ні я у дієслів не-термінологізованих; » . '

6. На конкретних учбово-наукових текстах довести, що термінологізовані дієслова в розгортанні своїх актантів завжди пов’язані із запропонованою ситуацій» /в науковому стилі - із ситуацією науки/ і ця ситуація визначав їх валентнісні потенції; ,

. 7. Показати, що проблема лексичної сполучуваності термінологізованих дієслів включає в себе граматичні і лексичні особливості дієслова'. Це породну? потребу опису двох типів валентності-граматичної та лексичної. ■ ; '

Складність і багатоплановість проблем зумовлюють здійснення нашого дослідження в чіткій відповідності з принципом системності. Поставлені завдання визначили вибір методів дослідження. В ході роботи використовуїзлись: ’

- метод лінгвістичного опису семантико-словотвірних і граматичних процесів,-що виявляють себе.у функціонуванні термінологізованих дієслів письмової наукової мови;

- компонентний аналіз семантичних і граматичних особливостей досліджуг-'Них термінологічних одиниць; . . .

- аналіз лексико-семантичного наповнення термінологізованих

дівелів і їх актантного оточення; ■

- валентнісниЯ аналіз термінологізованих. дНслі^, який доз-

воляє схарактеризувати різні види валентнісних потенцій термінологізованих дієслів, а також моделі Лс граматичних і семантичних словосполучень. . ' ' * '

На захист виносяться такі положення; •

1. Письмова наукова мова мав свою лексичну специфіку, причому основу иУеї специфіки складають терміни взагалі і терміио-лоизовакі дієслова зокрема;

2. Наявність дієслівно-їерміпологічної лексики може бути

віднесена до стилеутворюючих факторів; .

3. Термінологізовані дієслова діахронічно характеризуються

як мотивуючі відносно віддієслівних субота привів. а синхронічно -.як мотивовані цими субстантиваш; . ' '

4. Термінологізовані дієслова відрізняються від нетерміноло-гіаованих больш вузькими рамками галізації валентності; воло- ,

■ ... • - 5 - ' ' .

діють невеликими валентнісними зв'язками, у. них більш вибіркова реалізація цих вз’язків;

5. Сполучувальними особливостями термінологізованих дієслів є наявність моделей двох типів: семантичного і граматичного словосполучень. Даний розділ моделей пояснюється наявністю двох типів валентності: лексичної і граматичної. При цьому лексичні моделі переважно складають ліву частину висловлювання, а граматичні моделі - його праву частину; .

, 6. При створенні структурно правильних печень наукового сти-

лю на будь-якій мові необхідний аналіз постійних елементів оточення термінологізованих дівелів. .

Теоретичне значення дослідження визначається зверненням до ахїзяльних проблем функціональної стилістики, термінології, слово твірної семантики з урахуванням екстра лі нгвальних і власне ' лінгвальних явищ, спробою зстановлення систематизації специфіки сполучуваності термінологізованих дієслів.

Практична цінність роботи полягає в можливості використання , даного матеріалу в практиці викладання мови, при підготовці семінарських і- практичних занять з проблем лексичної сполучуваності термінологізованих дієслів у науковому стилі, при створенні методичних посібників і розробок з данної тематики, при побудові комп’ютерних програм, а також при вивченні проблем наукового стилю, пов'язаних з дієслівною термінологією будь-якої мови.

•.Робота апробована у формі доповідей на засіданняхметодичних •семінарів підготовчого факультету для іноземних громадян Одеського політехнічного університету /1990, І99І/, на Ш конгресі МАПРШІ /Улан-Батор, 1989/, на конференції національного автономного університету Нікарагуа /Неон, 1987/, на міжнародних, республіканських і міжвузівських конференціях /Одеса, 1989, 1992; .

'■ Ташкент, 1991;'Ізмаїл, 1992; Кіровоград, 1993/. Основні положення роботи відображені у 8 публікаціях.

У відповідності з мето» і завданнями роботи прийнято таку її структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаної, літератури. - '

Зміст роботи: , .

У вступі обгрунтовано вибір.теми і актуальність проблеми, визначено мету, завдання, методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться‘на з;..хист, аргументовано теоретичні' і практичну цінність дослідження.

• ' '■ Ь - •. _ 1 '... , ' -• .:

Перший розділ "Функціональні характеристики термінологізо^- . ваних дієслів у письмовій науковій мові" присвячений опису наукової мови серед функціональних стидів російської мови; характеристиці форы реалізації ’наукової мови. Приділяється увага системним властивостям терміна і термінологічних дівелів у колі дієслівної лексики наукового стилю, сщввіднесенобті ■термінологізованих дієслів та інших частин мови. * , : - : " ‘ .

У розділі перш за все показано стильову диференціацію засобів мови, яка дала можливість вииленування і класифікації вузькоспеціальної лексики, що дозволило вивчити стратифікаційне розшарування лексичних одиниць., оскільки найхарактернішою й очьввдноо особливістю лексики функціонального тукового стилю <з наявність в її складі спеціальної термінології. Сутність тє^інології ііожє бути усвідомлена тільки з урахуванням системи, до якої вона належить, ійоб зрозуміти будь-яке мовне явище, необхідна визначити його місце серед інших явийі, їх взавиообумоаленість і взаемо-вплив, тобто визначити місце даного явиш в певній системі.

Теруіи існув ян-лексична одиниця, до зайве певне місце з термінологічній системі. Системність - одна а головних властивостей термі нологі чних’ одиниць, яка відображав’. їх зв'язок з по- ; няттямй і проявля-зться в класифікаційній принадленності 'термінів. Кожній науці відповідає система термінів, у якій термінологічні одиниці займають місця відповідного поняття в даній конкретній системі понять. • . . у .

' ‘ При розгляді питання про функції терміна та інші Його сис-

темні властивості заслуговує особливої уваги теорія термінологічного ц ля, розроблену 0.0.Реформатським, яка ^найшла: свій розвиток в працях Р.Г.Піотровського, Ю.Д.Кавделакі • А.А.Капанадзе та інших, дослідників. Поняття системи не вичерпується сукупністю окремих засобів га їх взаємовідношеннями; поняття системи включав в себе й прийняті способи використання них засобів, тобто їх функціонування в комунікації, іфнкціонування термінологічних одиниць - складова частина загального процесу письмової мова; .

♦ тут до власне системно-мовних закономірностей долучаються закономірності, йкі-виходять із структурно-письмового центру, і які обумовлюють специ^ку функціонування термінологічних одиниць у письмовому науковому мовленні. Необхідно назвати фактори, пов’язані а особливостями термінологічних одиниць у письмовій мові:

■ • ■ ■’ ... • ' - 7 - . ' . •

’І.’Особливий характер письмового наукового мовлення, яке містить ^но виражений набір актуальних в*щів інформації, що визначав його змістову специфіку; ■ .

. 2. У функціонуванні термінологічних одиниць у письмовому

науковому мовленні; проявляються особливості їх структурної організації; особливості реалізаідії їх валентнісних і варіантних потенціЯ. -' 1' - \ ' . . -

Серед лінгвістів немає единрї думки з питань’класифікації одиниць наукової мови, також не існує єдиних класифікаційних критеріїв термінологічної, і зокрема термінологізованої дієслівної лексики. Для'нашої .роботи доцільно визначити основні стратифікаційні пари дівслівної лексики, ввділиааи загальновживані й спеціальні дієслова /у значній, мірі - уїловно/. Дієслівні словосполученню найчастіше спрстерігається р загальновживаному шарі дієслівної лексики,, однак під.впливом контексту тут спостерігається семантичне зрзгаїення у шпрямку до спеціального стратифікаційного' шару. Тільки.в межах певного контексту, у .нашому випадку -контексту фізики й.хімії, приналежність дієслів до групи спеціальної лексики стаз більш чи менш очевидною. . .

Головна функція термінологічних одиниць - вираження наукового понйїтя. Щрб термінологізоване дієслово відображало наукове поняття воно, мусить бути співвіднесене з дефініцією, а цього можна дойягтй тільки на півні співвіднесеності з іменником. Іншими слрваїуі, в терміносистемі. іменник відіграг головну роль, а дієслово - другорядну: дієслово умножать співвідноситься з дефініцією тільки через іменник умножение. Однак картина змінюється, •

якзо ми поставимо питання про те, ио первинне: термін-іменник, який означає дію, або термін-дієслово?

;Повноправні’ терміни категорії процесів-дій, тобто відціє-слівні іменники* які означають дії та процеси, могли з'явитися тільки від дієслів, утворившись від їх основ: стыковать - стыкование. також стыковка: грунтовать - грунтование також грунтовка.

Де гово^йть-про первинність дієслова-термі на, а не віддієсловно-го іменр ада. ' ' • '

Разом з тим функціональна мот;.нація завжди виявляється сильнішою від формальної, і ми можемо зробити висновок: якщо генетично іменник у розглядуваному класі утворився від дієслівних основ, то синхронічно, в межах терміносистеми, термінологізований іменник ста'є мотивуючи.!.

У висновках піароелюеться думка про те, що'генетично . дієслова-терміни кокуть бути гхарактепизоьані ?к нотивуочт ст.о-еовно до віддієслівних термінів-іменників, але в процесі функціонування спрямованість ї*ніх словотворчих зв'язків зкін'оетьсг: термгн-дгвслоро осмислюється як другоррдниР, бо співвідноситься, з дефініціеч> через тешін-іменник. '

Аргументується також теза, по діеслова-терміни в писемній . науковій мові відаовідаоть основні? вимозі, рьг пред'явлується до термінологічних одиниць - вони однозначні /в межах контексту-^ альної варіативності з невеликою амплітудоя/. Формулюється положення, що писемна наукова мова відбиває лексичні характеристики наукового стилю, і хоч при цьому жорсткі межі, між лексичними шарами відсутні, е достатньо підстав відносити лексику писемної наукової мови, в тому числі і дієслівну, до стильотворчих факторів. , . : .

У другому розділі, і.кий називається "Термінологізовані дієслова та їхні валентнісні властивості", виділяються поняття ва-лентносві, сполусувшюсгі та контексту-як сфери реалізації ва-лентносних потенцій термінологічних одиниць. На наш погляд, терміни "валентність" і "сполучуваність" мояуть бути розмежовані за ступенем абстрактнрсті понять, ідо в них містяться. Валентність при цьому доцільно розуміти як задану структурою.мови та лінгваль-ними особливостями лексеми потенційну можливість вступати в синтаксичні зв’язки. Тобто валентність - це виций .рівень абстрактності щодо спонучувальних мокливостеР знака. Сполучуваність же -це втілення, вираження валентності у конкретних лексемах /рівень реалігчції абстрактних потенцій/. З певноо міроо умовності ми можемо сказати, що якраз реалізація валентнісниі потенцій сприяє . створенню контексту, а характер цієї реалізації породжений контекстом, тобто .онтекстуальне оточення слова і контекстуальні стосунки даньго слова з іншими певним чином обумовлооть контекст і обумовлюються ним. Дотримуючись точки зору Г.Е.Колшансі-кого, ми розрізнюємо в понятті контекст два явища: екстралінавальне і • ,

власне лінгвально, яке включає внутрішньомовне оточення аналізованої одиниці >;оеи. Враховуючи найрізноманітніші ■ючки зору, ми дозволяймо мобі в-пропонувати такий поділ пов'язаних з контекстом типів реалізації ваиентнісних потенцій термінологічних одиниць.

І. Логічна або ионятіРна валентність; 2. Структурна валентність;

3. лексична валентність.

логічна або понятійна валентність реалізується'в самій науці, тобто це екстралінгвальна валентність, валентність денотатів. Структурна валентність близька ао синтаксичної валентності, оскільки обидві вони являоть сукупність потенційно МОЖЛИВИХ синтаксичних зв’язків слова. Лексична валентність мас систе-монабутий характер, бо сполучувальні здатності лексичних одиниць обумовлені системними зв’язками і відношеннями, властивими певній лексичній єдності. Оскільки терміни мають своа СПСЦИ(|Іку порівняно з іншими лексичними одиницями, ми виді«гемо у складі лексичної валентності два підтипи: І. Зягальнолексичний підтип лексичної валентності . 2. ТермінотворчиЯ підтип лексичної валентності.

Загальнолексичному і термінотворчому підтипам валентності ми приділяємо особливу увагу, бо вони найбільш повно відбивають валентнісні потенції термінологічних одиниць. Загально лексична валентність, яка називається лінгвістами провідною валентністю /С.Д.Кацнельсон, • Зо7; М.Д.Степанова, 1973; дО.З.ІІ ведоьа, 19о2/, •моче характеризувати валентнісні відношення будь-якої категорії 'термінологічних одиниць. Саме цей підтип валентності дозволяє будувати наукову думку, описувати той чи інииР процес, визначати різні характеристики, наукового явища. У писемній науковії* мові носіями’загальнолексичної валентності виступають перехідні дієслова або утворені від них віддієслівні іменники: изменять/ипме-.нить что? - изменение чего?

Для писемної наукової мови типовим є вживання не віддієслівних іменників, а власне дієслів, бо якраз дієслова допомагають передати динаміку описових текстів і різних тренувальних вправ ,/Г.О.Аросєва,.Л.Г.Рогова, И.Ф.Саф’янова, 1907/. Віддієслівні Іменники в писемній науковій мові найчастіше вживаються в назвах розділів, тем, текстів.

У результаті реалізації термінотворччх валентнісних потенцій у писемній науковій мові виникають термінологічні утворення, які називаються термінами мови,

Кошмкст науки - одна з причин, які обумовлюють появу термінів мови. Реалізація в мові термінотворчої валентності призводить до збільшення кількості складових компонентів у термінологічних одиниць, tn веде за собою на кожному етапі збільшення обсягу терміна, леяву нової якості, тобто'появу нової термінологічної одиниці. '

. У•процесі реалізації лагацьнолексичної валентності така.1 ’ умова не виконується, бо поява валентнісного партнера не зміняє якості терміна яс носія певної інформації, а тільки доповнює Його у відповідності до контексту. • . ,, . * : :

Теорія валентності вийшла за маїсі "дієслівного, вузла", І ми можемо сказати, що по-перше, іенуєванентність, яка відбиває до-гіко-семантичні відношення, ііо-дігуге, є валентність, яма визначає здатність частини мови ;:о граматично домінуючої або залежної ролі в реченні. І, по-третє, ми можемо виділити,основну-валентність^, яка характеризує не ті льки-дієслово, аліе й -ІкшІ частини/мови - ; валентність конкретного слова, . _ , ' . \ч. ■

. Валентність властива не тільки . :'єсковам.;Але для нашої праці питання валентності дієслова-нарй}ньш актуальне, бо/саме дієслово, багатогранна мовна одиниця з складними.і різноманітними спояучувальними потенціями, є об'єктом нашого дослідження.Харак-теристика валентнісних г астивостей термінологізованих дієслів ' •

може бути визначена за допомогою-дистрибуції двох дієсліві загаль-^ новживаного і термінологізованого. Термінологізованим Діссловам приділяється порівняно менше уваги♦ ніж загальновживаним, мабуть, чому, що вживання термінологізованих дієслів обмежене ремками спеціальної лексики. Специфіка термінологізованих дієслів та особ-г ливості їх функціонування свідчать, що.вивчення семантики теркі-^ нологіяованих дієслів доцільно починати з дослідження всіх зафіксованих зв’язків і відйопень даних дієслів з ішіими'словами.'Се-• . мантика термінологізованих дієслів дуже прямо пов’язана зі сполучуваністю і валентністю. Сполучуваність у науковому стилі дозво- . ат термінологізораному дієслову виступати і ведучим і- залежним членом словосполучення. ' ' ' ; ^ ’

Поняття сполучуваності термінологізованих дієслів значно ' ширше і, як відзначалося, конкретніше, ніж поняття; валентності. Термінотворча валентність властива далеко не всім тєрмінологізо-ваним дієсловам, а тільки тим з них, які /з урахуванням їхнього; лексичного значення/ можуть утворовати з приєднуваними словами стійкі сполучення. Валентність у.такій ситуації входить у поняття сполучуваності, як одна з її частин. Більш вузьке коло сполучуваності свідчить про більшу терміиояогічніеть. ; •

Досить складна взаємодія валентності і сполучуваності лока-.зуе, що більша частина фвктарів, які визначать специі*»іку вадент-

ності і сполучуваності, дуже близькі мі * гобою, яла ЇХ послідовність і сила ВП/ІИВу ПІЗНІ , 140 істворює різні сутності розглядуваних величин. . • .

і' вионоььах другого розділу особливо підьреелоється положення про те, і'іо термінологізовані дієслова мають вузьке коло сполучуваності; особливу увагу приділено понятто "контекст", яке включає в себе два явища: екстралінгвальниГ’ контекст і власне лінгвальнпР. .

' У.третьому розділі "Різновиди лаьсико-семантичної сполучуваності термінологізованих дієслів" описуються спо'іучувальні і лексик о-еемантичні характеристики термінологізованих дівелів. Копне з терміНологізовангіх дієслів притягує до себе різноманітні елементи, серед яких наЛбільшу: кількість складають іменники. Ми лредстав-ляємо сполучення термінологізованих дієслів з акт антами так: твірна сеиема + валентнісниі! набір. Різні лексичні сполучення можуть бути представлені як варіанти певної ле*.сико-гпалатичної конструкції. Кожна така конструкція характеризується конкретною наповненні сто /юбто моке бути заповнена елементами, які мають цілком певні семантичні характеристики/. Ми представляємо основні дистрибутивні форму їй. Ці формули є структурним ві дбиттям лексичне.* конструкцій. Як пр&ьило, вони різноманітні, причому їх різноманітність і багатозначність тим ширша, чим ишр"іі семантичні ме*гі яяра.

* Одне із завдань нашого дослідження - введення всіх одержа/

Них 9 текстів моделе? до уніфікованих форм. ЬалентнісниР набір .Термінологізованих дієслів кожної моделі /за презентованими темами наукового стилю/ представлено іменниками або їх замінниками, які позначають нечиві предмети, субстантивоьаними гййиенниками,

• займенниковими словосполученнями, прислівниками або їх еквівалентами» Число актант}в для кожного термінологізованого дієслова в темах різне і досить чітко Диференційоване.

&ЯЇ ми розглядаємо спільне та відмінне у ьалентнісному наборі даних тем. Ножна теМа містить достатки кількість термінологізованих дієслів, які дідареслпоть специфічність наукового стилю даної теми. Термінологізовані дієслова з презентованих тем ми розглядаємо як термінологічні дещо умовно,.тільки при наявності мікро-текету, тексту і контексту, які підтвердиу/ать наші висновки.

Використавши загальноприйняті умовні позначення: V - діє-

- з*

слово; - іменник; А - прккметнин; № -чмсліьиик; Р - займенник; Д -прислівник /цифровий індекс оправа позначає ь шйнок/, ми схематично зобразили кілька мікротекстів однієї з презентованих тем /Ьалр.: І/ АломиниР растворяется в ченочах.без осадка;

2/ Тело двірормир.уется под действием силы; З/ Сила трения проти-содействует силе скольжения/. ' ' ' '

У результаті аналізу великого емпіричного матеріалу вдавилося, що ліва частина речень в основному представлена^ структурою $■ /речення Г, 2/ з декількома II розґортками /речення

й/ тощо, зате права частина багата на різноманітні структури;

$* № /речення 3/; псщ /речення 2/, в ^ без 3е /речен-

ня І/, що пояснюється більіп розгалужві ,іи інформативними Дикціями цієї частини /бона включає рему, нову тг^ормаціо/, і значною ні-роо провокується самими дієсловами, особливо- їх'префіксальними-формами. Префікси термінологізованих дієслів, не гшіндаїчи основ- . ного значення, надаоть Г чу додаткового значення /выталкивать, ' . сталкивать, отталкивать/. , ' 1 ■ . ;

При подальшому розгляді мікроконтекстів ми підтвердчуєч'о висновки про те,що права частина-речень має" досить різноманітні структури. 1 ця стійка особливість мікроконтекстів термінологізованих дієслів дозволяє прийти до суттєвих висновків про те, ао.ці дієслова більше дистрибутивні своєю правою.частино». А якщо сформулювати ці висновки це більш узагальнено, то це можна> сформулювати так:,ліва валентність термінологізованих дієслів, граматйчно мінімальна, але лексично максимальна,'тоді як їх пргіва валентність, навпаки, граматично максимальна., а .лексична мінімальна. .

_ . При розгляді питання про спояучувальні лексико-семантичні

характеристики термінологізованих дієслів /їх -суб’єктної та об'єктної сполучуваності/ необхідно брати до'уваги такі фактори: •

„ І/ Термінологізовані дієслова в словосполученнях, моделях, мікротекстах і текстах завжди пов’язані з певкою ситуацією /у науковому стилі - з ситуаціє!} науки/; дана ситуація надає дієслову певну валентність. •

2/ Значення термінологізованих дієслів обумовлене типом конструкцій, формою їх сполучення э актантами, а не вживанням термінологізованого дієспова в будь-якій граматичній формі.

З/ Пря аналізі питання про сполучальні потенції термінологізованих дієслів з актантами за основу слід приймати значення ядерного. елемента, в нашому випадку термінологізованого дієслова з

урахуванню значенню всіх вктантів; ,

4/ Лір повного виявлення значень термінологізованих дієслів необхідно враховувати контекст, як«Р- відіграє визначальну роль • при врахуванні ектантних варіантів терчіноадгізованих дієслів.

' Б/ Термі нологізовані дієслова, маючи власне семантичне ядро» семантично термінологізуються завдяки яекскчнН! і граматичній валентності, під впчі'вон своїх антантів, свого мікрононтексту. Словотвірна структура після семантик у. є другий параметром, який диференціює спогуцувальНі потенції термінологізованих дієслів. У нашій роботі ми обмежуємо словотвірне значення памкч'-и словотвірної парк, ввачшічи, тцо саме в жорсткії' моделі сноботбірної пари формується словотвірне значення - бі^ьш значна одиниця словотвірної системи. Існує система префіксів, які нада-оть термінологізованим ' дієсловам додаткового значена" і можуть с.лукити певним диференціюючим параметром при встановленні слолучувальних потенцій термінологізованих дієслів. /Напр.: Ь-, во- напрям руху всередину чогось лететь - в і* етет ь, як л дчат ь, входить: Мореная' веда ьклоч.-.ет почти ,‘все элементы системы Д.И. Менделеев а/. .

У порівнянні я префікса.”и, суфікси менш помітне трансформують значення термінологізованих дісслів. Езаємодія термінологізованих дієслів я приАменн;щами створае різні синтаксичні побудови для передачі розгорнутих термінологічних смислів і обумовлюється конкретною семантичноо сумісністю з певними лексичними групами ^ слів, що в свою чергу виявляє своєрідне розширення СМИСЛОВИХ - СІ рух тур термінологізованих дієслів, їх суб'єктної і об’єктної сполучуваності . .

Параметри суб’єктної і об’єктної сполучуваності, які екло-чають в себе префіксальні, суфіксальні Р відмінкові взаємодії термінологізованих дієслів, далеко не ідентичні і кокний виявляє своч специфіку.

Термінологізовані дієслова в рамьах об’єктної сполучуваності утворюють з термікачи-іменниками сті?кі дієспівно-імекні словосполучення, які в сукупності звичайно виражають процесуальний териінслог чний смисл, при чому іменник конкретизує, розшифровує термінологічне значзння дієслова /напр.; вызывать —рух, прискорення, деформації)/. Структурно-граматична різноманітність об’єк тної частини - її суттєва, розпізнавальна риса, і вона ду’ке ємно відбиває смислову структуру словрслолучення.

У вионоььах підіресчоєтьсг, що сполучуЕальні потенції термінологізованих ДІЄСЛІВ СТЕОрОТГЬ умови длг вк.сьиекнг їх геман-тичкого наповненню, словотворчих структур і граматичних особливостей; 5№ЧЄННІТ термінологі зоьаних дієслів обумовлене типом КОНСТРУКЦІЯ, формоо їх сполучення з аі-л-анхамн, ушгаанням-самого термінологізованого дієслова в якійсь граматичнії*. форуі. Словотворча структура визначається як, другий після семантик>л парау&ір, який диференціоє СПОЛуцуВаЛЬНІ потенції Тер^ІНОГіОГІЗОЬаКЛХ ДІЄСЛІВ.' І . особливо підкреслюється ."Думка проте, що проблема сполучуваності „ вклячає в себе граматичні властивості дієслова, які танок беруть участь у регламентації його скктвдсичного опэчёння, особішвб Ного правої частини. Ьраховуочи це» розріз,,иско модель - грдоатнмноро і модель семантичного оточення; дан| пгаргзнення моделей кй пойсно-ємо наявністю двох типів валентності - і рауатичної і лексичної.

"У заключних висновках ({ормушаться основні підсумки дослідження. Ььвзується, що ч'р'тіколонізовані дієслова відрізняться • від нетермі нологізованих бі «ьш вузькими і строгими раикачі» валент-кості. Ми намагаємося тако* довести, по дієс.чоВо-термін закріп-г.ениР за певноо ситуацією, яка обумовлена-особливостями ьонкрет-ного функціонального стяпо* 1 тільки в кеках певного контексту приналежність дієслова до групи спеціальної лексики бі льа-менш очевидна. Лри диференціації сполучувальних потенцій термінодогі-зованих дієслів необхідно враховувати семантичне наповнення їх, словотворчу структуру, ,а також граматичні особливості /Ці. умови ь напііР роботі ми намагались урахувати і1, грунтуючись на таких по—

’ акціях, які послужили гояовнии критерієм для основних характери. стик лексичної сполучуваності термінологізованих дієслів. По-перше,. у питанні про спояучувальні потенції термінологізованих діє,-слів з актантами за основу повинне братися значення ядерного елемента, в нашому випадку - термінологізованого дієслова* з урахуванням значення всіх акт антів. По-друге, суб'єктна спо.^учуваність термінологізованих дієслів мінімальна, а лексично максимальна, в той час як об’єктна сполучуваність граматично максимальна, а, лексично мінімальна. Іншияи словами, словотворча структура і граматичні особливості термінологізованих дієслів спрямовані переважно н& їх об’єктну сполучуваність, тобто праву частину висловлювання, тоді як семантичне наповнення термінологізованих дієслів пе^вваа,-но спрямоване на їх суб'єктну сполучуваність, тобто на ліву частину висловлення.

Таким чином,.наше дослідження сприяє биявлєкню системи постійних елементів оточення терні полонізованого дієслова - його валентнісиих особливостей., що Дас і<ож/швість побудови правильних речень наукового етика новая, що вивчається.

Оснсені полонення дисертації відбиті в таких публікаціях:

І. Употребление видов глаголов в русском языке: Подобие / Национальный совет высшего образования. Республика Никарагуа. -Яеон,'19о7. - 20 с. /У співавторстві/. ч.

•2. Формы и приемы активизации самостоятельной работы иностранных учащихся подготовительного факультета по научному стилю речи во Еом семестре // Тел. док л. семинара "Современные тенденции развития. методов активизации учебного процесса". - Одесса: -

ОПИ, І9&9. - С. 22-2ІІ. /У співавторстві/. •

3. Самостоятельная работа студентов-иностранцев в дисплейном классе по тепе: Тиаголу русского языка” // Там кв. - Одесса: ОНИ, 1969. - С. 97-96, /У співавторстві/.

4. Рекомендации гїо кспо.іьчоааішо компьютерных программ в учебном-процессе по русскому языку. - Одесса: ОПИ, 19ь9. - 20 с.

/У співавторстві/. *

5. Проблема лексической сочетаемости глаголов в научном

стиле речи русского языка // Проблема описания грамматических систем славянских языков: Тез. докл. и сообщ. научн. конф. -Ичмаил, 1992. - С. 102-103. ■ ^

^ 6. Бакентность, сочетаемость и контекст - сфера реализации ваиенткостных потенций терминологических единиц I) Вопросы русского языкознания. - Кировоград, 1993. - С. ЬО-63.

7. Применение компьютерных программ при овладении письменной, формой иноязычной лексики:.Сочетаемость глагола как термино-вдиницн // Проблем^ методологических, дидактических и методических основ овладения иноязычной учебной информацией: Материалы науч.-метод. конф. - Одесса, 1992. - С. 58-61. , ' ,

, 8. Проблема глагола как терминоединицы и его соотнесенность

с термин ^логизированными именами существительными // Шляхи посилення ефективності практичного курсу української мови та виховання читацької майстерності: Матеріали обл. .межвуиів. наук.-метод, конф.-Одесса, 1992. - Сі. 77-78. '