автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Либеральные и революционно-демократические партии в революции 1905-1907 гг. в России (сравнительный анализ их стратегии и тактики)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Либеральные и революционно-демократические партии в революции 1905-1907 гг. в России (сравнительный анализ их стратегии и тактики)"

р Г Б 0ÄV

1 КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

j ¡i'.'Jli к

На правах рукопису

ЮР ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ

JIIBEPAJIbHI ТА РЕВ0ЛЮЦ1ЙН0-ДЕЛ10КРАТИЧН1 ПАРТП В РЕВОЛЮЦИ 1905-1907 pp. В POCIÏ

(пор1вняльний анализ ïx стратеги i тактики)

Спец1альшсть 07.00.01 — IcTopin громадських pyxiß i пол1тичних napTiñ

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата кторичних наук

КиТв - 1994

тьоыт УНИВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЬЬЧЕНКА

•На правах рукопясу

ЮР Петро Степанович

ЛГБЕРАЛЬНГ ТА РЕЮ дашт-да>КРАТИЧИ ПАРТ1! В РНЮЛЮЦЙ

1905 .- .1907 рр. .>.".." Б РОСТ! / П0Р1БНШ)НИЯ АНАЛ15 IX СТРАТЕГИ Г ТАШКИ /

Спец1алья1сгь 07.00.01- 1 стор!л громадськях рух!ь

1 шл1?ичних парт! а

Автореферат дисертацД на здрбуття науковдго стуааня . кандидата 1си>ричних наук

Ки¥в - 1594

Дноертац1а в рукопис

Роботу ьмконано на кафедр* 1отор1У КиУвського пол1техн!чного 1нстигуту

Науковий кер!вник - доктор 1сторичних наук, професор ШЬИЦЬШ Микола Юхимович

0ф1х4йн1 опоненти - доктор 1суоричних наук, професор МУС16НЮ Володимир Васильович • кандидат 1сторичних наук, дрцент БШУООВ Лэон1д В1кторовйЧ

Пров1дна орган!8ац1& - Швеция техн1чш)й державная ун!ьер-

елтет 6уд1внй1дьа а арх1тектури &ахист Ыдбудеть?д "ХЛ " ^Ч^Н^ 1954 р. о_££_годин1 • на &ас!данн1 спец1&д1эованоУ ради К 068.IB.0a ври КиУьсыишу ун!верситвт1 1иен1 Тараса шевченка ва адресов: 252001, . м. КиУв, пул. Болод№ирська,. 60, ауд. 549.

& дисертац1бю моьна озка&ыитися в наукоа! й сЛбл1отец! КиУв-оького ун1верситету / вул. Ьолодимяр1ьська ,58 /.

Автореферат роз» слано " ИЗ? \ 1954 р.

Вчаний секретер спе'ц1ал1зовано1 радиу^с^^-^^л-ъ кандидат 1сторичних. наук, доцент .Цанцова I. В.

ЬАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЩ*

Актуальн{сть теми. У творения иазалешнЫ. Украгнсько!' дерла-ви, формування.бага»парт1йнд1 систеш1 в и кликав. науионий iнтерес до накопяченого 1сго'рячного дрсв1ду, до в!дродаення 1сторнчвдх 1радиц1й, 1деа, поглед1а i теоретпчнях концепций парт!й, котр! боролись проти царизму,, або буля в опозицИ до нього. Революц1я 1Ь05 - 190? pp. стала первою спробою повалена* самодержавного ладу .1 демократичного оновденни PoctY, I хоч революция потерп1ла по разку, але вона в!дчутш розхитала МонархгчниЯ режим, дала шатовх багатьом акцхям.

Шйвищим досягненним визвольних сил Pocii TteZ добя було скликання Дер.швко'! Думи та задача ткуьааня в и± й багагопарт1йно-ст!. "УкраТнське цромадянство приймало активну участь, соруч is poet йсыш/ш елементамл, & боротьб! за лад аарламентарний та виа-вило чималу акц1ю 1 в установах 1шрламан?арнихп I/, - так оц!¡давав цеа перелоыний момент в iOTopt'i в!домяй укра'1нськяй 0. Лотоцький. •

Початок XX ст. гаевгдчяа дзее ч!тк1иа адц{Ленин на шд1гач-н!й apeHi.PociY двох осшвшзх напрда!в влаэолыюго руху: л1ба-ральш-опозищ лшго та реаолвщ йнз-демокра тачного. 3 одного боку, це заф1ксував у IS03 p. II з"У зд poet Оськах соц1ал-деы>кра~ TiB у резолюциях Bi диосно ставлення до сЬц1ал{ст1э-реЕолкц1онэ-piB та л{берал1В.. Ь 1 итого - на uf напрямя було вкззада вже а першэму ко.'.-.epi журналу. лхбаральноГ опозщхУ "Освобождение" в 1<Ш p. Саке utж циии двоыа капркшмя велась dopotbda sa овола-д1ння визволыйш рухом, I впродова майкэ деох дасягял!ть вона ко вщухала Hi на кить ан! в Teopi'i, awi в.йадГйгшГШд1ьдьност1.

Поделила струк?урдзац1я росГйського оусдГльотва, особливо а ход! народшУ peBOJuoui'f, спричшшла вяникнення napcift pi зш¥ ор1витацП. Серед л1 бера льно-д-?мокра.ткчюш напряду кай31льй вдливовою i оюьицхйю нэстробшю до дорського уряду була парт!я жжетитуц! йних демократ! в / кадет!в /, яка винакла в ьоетн! IS05 р. Вона проголосила про нэк!р збудувати данститущ йнэ-штр-xi4Hjr парламентарну державу. А рэс!йська соц!ал-демократична ро-6i тш!ча дарт!УРСДРП» 1698 р./, napiilTcoutajiiстГа:фзШШВнорЩ /ecepiB, 1902 р./ та trait як впливон! с или революц! яко-демократии даго напряму поставили co6t за мету зам1нити шнарх1чну

I JjO тоцькич 0. с то pi нки минулого // npai» укра'1'нськбго науково-го 1нституту.-Ч. Ш.-Варшава, 1964.-С. 5.

- & -

державу на дешкратичну республику.

. По ряд з Bcepoci деькимя виникають i нац!ональн! парт! У , sok-рема в Укратн!. Одн! з них, таш як рос! ясько-украУьська радикальна парт! я taxi дно У укра'/нк / РУРП, 1Ь50 р./, украУнська демократично-радикальна иаpri'u / УДРП, IS05 р./, укрэУнськ: eoiдал-деьшкратичн! / УСД Cat лка, 1904 р., УСДН1, Ш>5 р./ в poci .¡ськ!й УкраУш вхдстошали 1дею автоном!У. Друг! - Народна рада /l№5 Р- /. украУнська со ц! а л- д et<w кра тична napTiя / УСД11, Н;9У р./, украУн-ська нац!ональна парил / УШ, I6&9 р./ в ьах!дн!й УкраУн!, украУнська революции парт!я / РУП, -1Ю0 р. /, украУнська народна, парт! я / УШ, IS02 р./ в Сх!дн! к Укра1 Hi, &ахщали !дею са-мосм йност!.

ьодшчас викикнення парт!й об"бК'Пшно виыагало обгрунтуъан-ня программ д!й, хоча программ не можуть врахуьати вс!х сьоер!д-ностей та скороалинност! под!ii i ходу ¡киття. тому оц!нку та вра-хування зм!н соц!альш-економ!чноУ рйсташвки, вигначення гене-ральноУ jii Hi ¥ та поточно У пол1тачноУ д1ы1Ькост! napTi У нэ конкретно-! старинному етап1 эд1?*сн!<й стратеНя i тактика. Отже для розум!нняконцепц!У пеыоУ на годно У роьолюц!У в Foci У, яку захи-тали парт! У л1берально-оаозиц! Яного та революц! Мно-демократичш-• го напряга мая велика значения вивчення саме Ух шмитичноУ стратег! У 1 тактики.

&начим1сть даноУ проблёмм, особливо пор!ьюаьного енал!зу . стратег!У i тбктики парт!й иих двох напрям!в на загальнодемо-кратичному erani ьизьольного руху полягаз в тому, що полна а них акумуловала досв!д боротьби сього класу, стану, прошарку за демократмзац!ю сусп!льства, а також революц!й ХУШ - XIX ст. в Ьах!дн1а европ! i е не т!лькиэдрбутком toropii, алэ й сучасно-ст!. Опоаиц!йн! та революд1йн! парт! У використовували цей дос-в!д по-своему, в залежност! в!д поставлено!' мати у виэвольному pyci. Ix дооь!д у nepuii* рос! *сыа Я революцП м!стить приклади громадсько-шш тичноУ д!яльност! в умовах започатнованоУ багато-. парт!йност1, М1жпарт1йних взаемоэв"яз1ив, компром!с!в та угод,' а також мае теоретичт доробки державотворения, проведения теоре-тичних дне кус! й, полем! ки м!ж партЫии. эначний внесок у досв1д! . л!беральних та революц!йно-демократии них парт! Я мають нац1ональ~ Hi, зокрема УДРП та УСДШ, котр! сприяли ро&витку единого решлю-цШого пронесу 1 розкладу абсолютистськоУ система.

В сучасних умовах, коли bei пол! тичн1 партГ/ украТни стали . на шлях парламентськоТ д1яльност1, досв!д npaui парт! л та Тх фракц! vi в Дермьн!й Дум! IS06 - ISO? рр. набу^ае ъаллиього значения. Хон думський. UepioA, якиЯ Ще шапвають парламентським, про!снував недовго, ала BiH був "певною гранню i в громадському житт! укра'/нськоыу" I/. . • •

нк i л ту добу, ь наш чао гостро шетають питания про моаши-BiCTb catbiwö! тництва шл!тичних парт!й цих, здавалось би, двох / л!беральиого та couiэластичного / протилежних налряшв. Б! дош, шо РСДН1/6/, шксимал!сти таку сйьпрацю запаречували iэ-за того, що л1берали не боролись- за повалення сакодерлавства. FCJifП/м/, УСДШ та !н. допускали змогу cuiBnpaiii л!берал!в i couia;iicTiB. Про ii М0ллив!сть,. а в багатьох випадках i нагальну ьеобх!дн!сть ьасв!дчив й 1с'Л)ричний дось1д. .ььькаэти на тз, що napTi'i цих двох напрям!в хоч i в!др!зкялися своею стратегию i тактикою, • але шли'велики:! вплив t вагу в пол! тичноку китт! шрсьмл РосП, вивчення '/х альтзрнативя ошвлення краТни тле дата в1д£шйд1 ш багато питань, HKi•допомо/ьуть уникнути рхзних негаразд1в, зокре-ма, в сучасшму процес! держава творения в Укр&Ш.

Стан науковоУ розробки проблема. Сл1'д зазначити, шю першими дрсл!-дниками даног проблема були теоретики, вченГсаме парт!Я л!берйльно-оиозии! йшго та революц!йно-демократичного напрям!в. Серед них визначне м!сце займають В. Ваннлченко, Б. Грхнченко, Б. Лешн, П. Шлюков, г. Плеханов, о. Пешехошв, П. Струве, ' В. Чернов та. i шд!. Багсливо та кож вхдгйтигя, що в cboix працнх вони ро зглвда л и' р езо л юд1 ю як едйний революд1йняй сроцес, який роз-почався б Ifc05 р. 1 эак!нчився Р лютому ISI7 р., тобто загалько-. • демокритичний TT етап. . '■'•.•.

ПодгТ, як! нас ц!кавлять, ни кладе Hi в працнх Т. Гусака, Д. Дорошенко, Н. Цолонсько\-Ьасиленко, О* Субтельного 2/. В них на багатому' фактолог!чному ! документальному штер!ал! об"ектив-но i неупередкею проанал! зовано' причина революд! иного вибуху- 7] його 53 ко ном! pnicTb, форадування багатапарт! йшТ система в Укра'Т-. н!.

1 ЛогацькийО. Назв. працн.- С. 5.

2 Гудаак.Т. УкраТна. Перша половина XX ст.- К., I99S; Дорошенко Д. Нариа icTopi'i УкраТни,- К., IS92.- Т. II; Полонська-Ва-силенко н. IcTopia УкраУни; 1900 - 1923 рр.- II., 1291; СУб-тельниаО. Укратна. 1стор!я.- К., ISS2 та 1н. ■

Радннська вторична наука уиеред)леш ыдносихась до вивчен-ня {С11>р1 у пари-1 л: бсральш-опозиш ¿по го шпр^у, да «я и Ум оц! н-ку ял айтцпародним га контрреволюцт Мним. Така шьиц! л була зумоп-лена ко.'.Андно-а;у>а ш стратиьшю слстеыю, и котр! л буь ыдсутн!я плюраЛ1 эк логлядгв у парт! У та сусп1 льстч(. ¡/¡опопал! ьм спил ш з-1.5У ь 1сторичн1д наущ омусш! доел! дншиъ вшлати проблем) 1 сто-рГт парий та т'х дtм^ьнicть у ьиаьольшыу русг в рос!У на шчат-ку П ст. мше часткиьо, у контекст! взаеыов^дносин РСДРП/б/ з

1НИШМИ ПарИЯМИ. 1Ьыу ВИСЫ ТЛ01ШЯ I С11)р1 У решЛаЛ.Г/ Ь ШЗИЦЙ'

монопарт! иносй не'давало повноУ уяъй П]л> складш сть 1 неординарность ситуац!У в кратш, п^о. р1аноб1чшсть вогл«д! ь, пол1тики 1 д{ ЯДЬШСП I НИ ИХ 1ШрТ1'Л, ш1 ТаКОЪ. воли боротьбу з ъррськии урядом та самодерлавьим ладом. Початок ышченнл 1 очир!У пари!! було по кладет в ¿0-! роки I/. У них в основному з поьж^ $ лен!нськоУ концепцГ/ 1 с тор! У ав1шУ рос1лсько'| реьолюцГУ розкриваеться политики кадет1Ь, мешювик1в, есер1в, характеризуються Ух программ 1 тактика. 11рац! цього першду носили перепаяно популярнид, проиа-гандистський характер. У пер!од обвальних репрес!й !стор!я пол!-гичних пар«;*, тим паче Ух стратег!я 1 тактика, не вивчались..

с к! нцн 50-х рок1ь, з початком хрушовськоУ "в!длиги" иосл-.лився !нтерес до да но У проблеми, -з"яья/|ись позитив^ зрушення в 1 стиричш й науц!, завднки >шшл нь основ! роьширення длврельноУ база стали б!льш акпшш вивчатяся супротивниками РС/Л1/6/ ^• 0д-нак доомдкенНя проблеми загальнодемократичного руху, а також аспекив теми !стрр!У розробки стратег!)' 1 тактики иарт1й дьох основних напрыл!в, яК1 виходать на дисертащйну тему, провади-лось в дус! боротьби РСДРЦ/б/ проти теизму, буркуьз1У, опорту-

I Ьардин Ил. Политические партии и русская революция.- М., Ксеш^нтов ф. А. Основное вопроса стратегии и тактики аШб/.-1£27; Чершмордик с. йсорь.- Харьков, 1&29 та 1н,

'А Алексеева Н., Ъоловикова с. Стратегия и тактика большевиков в первой русской революции,- Ы., 1?Ь6; Граве Б. Б. Борьба В.И.Ленина против меньшевистской концепции историчесш!^ развития России // Очерк истории исторической науки в иОТ.- Т. М., 1&вЬ; История Коы^у нл ст)1Ч ее ко /1 партии Советского Сом«.- Т. 2.- М., 1567; Левашв Б- В. Из истории борьбы большевистской пах^ии против эсеров в годы первой русской революции.- л., 1£74 та 1н.

шзму. ьодшчас aiiujiiзувались тактика "лгвого блоку", витоки, еволюшя револмщонарнылу ecepiu, Ух погляди на визвольни;* рух.

У зв"яьку з 70 - Ю-Jii Titiии kbiлеями дершог народно У рево-лыц! Y в poci'i ьи:!уло' значке число ста те A, брошур, кшг, & точки ьору дисертац1 ¡шо го досмдаення iнтерес предсгавляють монографГУ, зокреш, С. Тютклана, 0. Ч1кован1, 0. Болобуеьа,' Г. Касарова I/. Ц1 npaui noMimo роширили горизонт 1сторичшУ науки того часу. Питанпл, П1дшш в ьинограуЛях, таш як л1беральны, мениллшцька i нтериретащя вузлових проблем рсьолющУ, критика i'x б1лышвика-ми, piani П1дходи до. марксистского вчення обох ^ракщй РСДРП та inaii, звучать полемично' t в сучасних умовах. Разом з тик ииташи про шляхи.та ь.етоди боротьби реьо^шцх'иного шходу притп саыодер-лаьства, аналогия .та pi зняцк погляд1 ь Иом1ркоьанлх сощал-демо-KpaTiB i' л!беральноУ онозицГ/, но будучи продетом сашст! иного ьпьчення, не досли^.увались.

0крем1 питания, KOTpi стосуюгься i с го pi У парий та i'x стратег! У i тактики, ьна>шш ь^добралснкя в багатьох дисертацх пних до олх доениях 2/. Про те Bci вони роькрят! фрагментарно, у зв"яз-ку з вивченням авторами конкретшУ теми, дк i рангше, шшпартгй-нич шдх1д до icT0pii4H0r науки на дав. KowmbocTi ьченим вивчати дану проблему i, &о крема, розробки парт!«ми j;eox пол!тичних нап-ряг.йв сьоеУ стратег!У i тактики'боротьби прети призму.

Шдвищення защкавлопоси icTOpiurpa^iУ до проблем, UiO до-сл1 дй.уаться в дксертащУ, простенусться й у Ю-i .роки. }оч i на традиц! йних 1идходах, ьчен1 приступили до ьивчення.'як ~ icTopi'i

I Тюткжин U. Б. Первая российская революция и Г- В. Плеханов.-л., Ifcbl; Чикоьаня Л. Ю. ленинская концепция-перъоч бурлуазш-но-демократическое революции в России /1905 - ISG7 гг. /.-id., ISBI; Ьолобуев 0. Ь. Кде?но-теоретическая борьба по вопросам революции 1У)Ь' - 1Ю7 гг.- м., IS64; Кас&ров Г. р. Критика а. Я. Лениним антимарксистских концепции истории революции 1ЮЬ - Iu)7 гг. в России.- й., 19Ь5.

Ü КОрнев Б. Б. Борьба Б. И. Ленина и. большевиков против стратегии и тактики кадетской партии в период I и II Государственна!! душ первого и второго созыва 1Ш6 - IS07 гг.: Автореи. дис. канд. ист. наук.- м., IS76; Зарубин А. Г. Борьба В. ИГ Ленина против меньшевиков по вопросам о движущих силах и характере первой революции в России: Авторе^.дис. канд. ист. нэук.-Одесса, ISfc5 та in.

- ? -

окремлх парий, так i icropiï виникнення та розаитку багато-• iiapïiiiHoï слстеми. ha широкому' ззгал1 аркхвшх документ!и роз-гллдали'сь Ух программ t плагч-орми, алътернативн1 .шляхи ш;р1шен-ня couiал ьно-еконошчних проблем Fociï I/. Серед досл1дань цьо-го часу hoiùîtho видишються npaui "Непролетарские партии России. Урок истории. 19Ь4 р." та працл останнього часу "политическая историл России в партиях и лицах. I99b р." У них уперше аьтори простелили д!яльн1сть пом1щицьких, буржуаэних та дрхбнобурж^аз-них napTi« протлгом усього пер!оду Ух !снуьання. Иеьна увага прид1лена також. нашональним парт!лм. :

Цроте, як i ранше, aci згадаш прац! не порушили проблему nopiiiHjiJibHoi'o анал1зу обгрунтуьышя та розробки л! беральншя ' i революцпшо-демократичнийи нарплыи CTpaTeriï i тактики на за-гальнодекократичшьу eruni виьвольного руху. Аналхз теми показув з одного боку теоретичну обгрунтоьан!сть ! розроблешсть, але з поаиц!й однопарт!иного п1ду,оду. Ъ другого - цереконуе ь тому, що снеиально, комплексно, вибрана дисертантом проблема ще яе • вивчалась, y'j знания ^рагыентарш i HenoBHi. Таким чином, все це Cbtдчить про те, и.,о дана проблема дослгджена недостатньо 1 дотребуе далш>У розробки. Виходячи s цього i поставлена ыета ! даного досл!дження. Для дроягнення ц!еУ 'мети дисертант на].,а га ь-сн вирЫити ток! заь'дання:

- дьти кошлекснил, на>ковид аньл!э зи!сту стратег!'! i тактики, полтмчних пЬрт! ii царськоУ Foci У дьох основних напрям!в;

з"лсувати иод1бн1сгь та pi в йогллдах пар ri й на питания стратег! У i тактики длл нереосмислення ïx повед1нки в nepuii и poci ;;CbKÎ л реьолюц!У;

- визначити практичну значил сть дось1ду м!&парт!йноУ полевки, якою-bi дразнились в1дношекня toi» парт!ямм в той пер1од Iciopiï.

Досл!дау*яи iCTOpiju розробки crpareriï 1 тактики pociйськи-ш парт!ями цих двох напрев, на основ! аор!вняльного анализу дисертант Birtpiuiye сьое завдання дыл.д напряыыди. ЦерииЧ - дос-л!;цкеннд згаданоУ проблеыи кониентруетьоя на po&poöui аарт!яш1 . свое У стратег! У i тактики, KOTpi д!яли на протяз! за гально демократичного eîuiiy боротьби проти царизму, другий - виьчення практично'! д! HjibHOCii цих парт i?) По вт!ленню в життя сшет стратег!ï

I Шелохаев Б. Ь. Кадеты - главная партил либеральной буржуазии , в борьбе с революцией 1905 - 1907 гг.- М., 198Ы Курас I. ф. ПовчальшУ урок icropiï.- К., I9fc6 та iH.

- в -

I тактики. В пол! зору дисертац! много досл!джеНня опиниляся голо вним чином парт1У кадет!в, УДРП, УСДРП, РСДРП,есёр!в, енес!в, максимал!ст!в, котр! найб!льш по в но ь!добрэ&ають под!У того часу.

Ьаукова новизна• дисертац!У визначаеться тим, ш,о в н!й на основ! фактичшп) матер!алу, ювих п!дход!в у вивченн! !сторичного минулого нашого народу досл1джую5ься питания, як! не булл предметом планом!рного ! пост! иного вивчення. у досл!дженн! зроблена с и роба система тйзувати погляди них парт!й на стратег!ю ! тактику в революхДУ 1205 - 1Ш7 рр., уьагальнюзться полем!ка дьох пол!ти-ЧШ1Х напрям!в: рехорм1стського та революц!иного. Двдсумоьада цракттйил досв!д ! уроки внутр! «а м!»ларт!йних теоретичшх зма-гань по дан!й проблем!. Засобом пор!ьняння теорП ! практики пар-т!й ¿иявлеш шд!бн!сть та р!зняця Ух позиций ! поглядив у питаниях стратег!'/ ! тактики.

Метоьолог!чну основу дисертац!иного досл!джекня складае науковил, неупереддений, конкретно-!сторичний п!#х1д на осше! пор!вняльшго авал!зу джерел рхзних парт!й з врахуванням принципу об"ектиБност!. Автор намагався максимально унккнутй шшпар-т1йнях ощнок, хар^ктерних для ! с гор! ограда У доел!дл.увашго периоду. :

¿жесельну базу доел! дь.ення склали Про го ко ли з"Узд!в, конре-ренц!й, программ! документа дарТ! й л!берального та революц! йш~ демокра тим ш го ну прям! в I/.

Особлизяз хнтерес прздетавляють працг визначких теорсзтнМв ! пол1тичшх дгячхв парий, якг дають уявленяя про соц! альш-око-ном!чне й пол!тичнэ життя вс!х верств народу, про р!вень обгруе-

I Прогрею украУнсъко'У демократичш-радикально'У парт!У // Св.тю-сияна у крата..- Терноп!ль, 1&9П Конституционш-декократвче-ская партия. СЬезд и - 16. X. .1905 г.- СПб., 1905; Конституционно- демократическая партия / Партия народюй свободы /. Постановления II съезда.- СПб., 1906; Протоколы Ш Общеимперского делегатского съезда партии народно к свободы,- СПб., 1306; Первая общерусская конференция аартайких работников. Отдельной, приложение к » 100 "Искры".- Женева, 1605; Вп>рой съезд РСДРП:. Протоколы,- м., 1959; Третйй съезд РСДРП: Протокола.- ц., 1959;• Протоколы петаого съезда партии социалистов-революционеров.-Саб., 1506; Протоколы второго / экстренного / съезда ыартиа социалистов-революционеров .- СПб., 1907 та 1Н,

тування та розробки съовУ стратег!Y t тактики на загальнодемократичному eTuui ьизвольного руху I/.

йелика груна длерел в!дшситься до iiepi один них ьидань ¿/. йасамперед, де кадетськ! дурна ли "Полярная сьиьда", "Осьобоаде-няв", газати "речь", "Шша жизнь", УДД1 - "Р1дний крыл", "Рада", PqiPiI - "Искра", "Начало", "Ыьая жизнь", "Волна", УСДРП - журнал "Ылыш УкраУна", газети "11рацд", "Боротьба", ecepiь - газе- ' ти "Революционная Россия", "Ьемля и воля"» енес!ь - журнал "русское Богатство" та 1нш1. Пер1одичн! видашя маыть значтм (¡¡^kw-лог!чний ьйтер!ал upo внутр1шнв житт'«. nápita, upo eycni льно-шл1-тичну обстановку ь кра'г'н!, ьони дають уяьу про теоретлчн! зыаган-ня парт! й з питань стратег ti t тактика в революцГ/, upo иерспек-тиаи оновлення Pool Y..

Ц1нним джерелом в сиогади иартГйних д!яч1в, учасник!а реьо-лщ!У Ь/. Ыемуари дають змогу шва чихи панораму народного руху. Ьони висъ1тлюють роль р!ьних napTiй в иод!ях того часу, захтаю-чи поьиц1ю cbosY парт ti та критику*«« сьоТх пол1твчних супротиь-kukíb.

1 Ковалевский М. К. Экономически;! строй России.- СПб., I8SS; Аен1н b. I. Розвиток кап!тЬл1зму в Focli // Цовн. aiOp. ть.-Т. Ь; Милюков 11.ri. Год борьбы.- СПб., ISO7; Плеханов Г. в. Врозь идти, вместе бить! //Соч.- T.Xlil.- M.U.. I&6; floro

Про нашу тактику ш в1дношенн*1 до боротьби д1берально1 бур*уа-8iY з царизмом //Там же: Струве U. Марксоьская теория социального развития.- К., 1905; Тигон С. Деркаьга дума i револющй-■ Hi персиективи // Б1льна УкраУна.- 1У>6.- я о - 6 та 1н.

2 Струве II. Б. Революция //Шшарная Ььезда,- 1905.- » I; Марты-ноь А. Революционные перспективы // Искра,- Н05.- &I марта; ¿ун-а А. Просветление /7 Ьолна.- IS06.- 1Ь мая; Клеинберг.дка наша зброят // Праад.- If05.- Ч. 12; йливтьеьскиа С. жизнь идет // Русское Богатство,- I&i4je i та ih.

3 Дорошенко д. MoY садмини про Давне минула. IS0I - ISI4 рр.-BtHHtner; Ман!тоба, I&4S; Йраваев И. Н. Кост^мской Совет рабочих депутатов // Революция 1605 -1607 годов.- м., I&75; Милюков П. Н. Воспоминания.- Т. Ъ- М». 1SS0; Cow в с. И. Из истории социал-демократического движения в Петербурге в 1Ю5 г. / Личные воспоминания // Бьи^е.- 1907.- # 4, 5 та 1н.

Ваклшвим дкерелом е арх!вн! документ«. Використан! дрото-, коли Ш з'Чъду парт! У кадетов, да тер I а ли ьас!дань Дерм н но I ду-ми в державного арх!ву Рос1ЯськоТ ФедераиДУ розкривають д!нль-. ' н!сть лхберальних демократа, висвхтлюють Ух бачення долхтично-го, сощально-економ!чшго становища селянства, роб1тник!в та •11шшх верств населенна.. Ь центрального державного вторичного арххву УкраУни друкована продукц!я як всерос1 йських, так 1 укра-Унських.пари/них орган! зац! л, програмн! матер!али УДИ, перепаска партиших дгд^в,- статт! Б. Гр^ченки, Г. Плеханова, Ц. Струве, матер!али конференц!У максимал!ст!в розкривають теоретичну д1яльн!сть парт! а по обгрунтуванню та розрбщ сьоеУ стратег!I ! тактики в реьолюцП. Багата колекцГя лисмьок ! прокламаций двох осноьних напр,нм!в вказуе ва всебхчду г.ол!тичну роботу пар-тгЛ в револющ йну добу. Матер! а ли лястування реьолюц! и.них со-ц1ал-деш.1фат1в, лист! вки, про клакащ V Щ РСДШ, ы! сцевет орга-шьац1 Г:, дописи в редакц!У газет "Вперед", "Пролетарий" з арх!-. ву рос! -¿ського центру збер!гання та вивчення-докуменив нов1т-ньоУ ¡сторГУ показують значни-д вплив РСДРП в роб!тничоыу рус!. & рукописного ь1дд1лу Центрально'!' науковоУ б!бл!отеки АкадешУ наук УкраУни використан! лисивки о'рга Н1 зац!й РСДРП, котр! сут-теьо доповнюють зм!ст р^аолюц!йноТ стратег!? ! тактики парт!¥.

Апробащя дисертац!'/. На основ! коротко вище проанал!зова-них даерел Шдготовлено дисертац!кну роботу. II основн! полокеа-ня та висвовки обгоьорювалися на зас!даннях та методолог!чних "села нарах кафедри ¿сторГУ КиУвського пол!техн!чного !аституту, на Республ1канЬьк!й науково-практичн!й конверсии!У: "ЩШтичн! парт!'/ та громадеьк! рухи в трьох рос!йських революц!ях" / донецьк, 1691 р. /, та значили вхдобрашэння в трьох статтях.

Структура дисертац!У. Дисертац!я складавться з вегупу, трьох рОЗдШв, висшвк!в та списку дадрдд ! л!тературИ.

ОСЮБШй »ИСТ ДИСЕРТАЩ1

У -BCTyni titcTUTbCM виклад актуальное^ та стушнь розробле-Hoci'i томи дослхдкення, ^ормулюються мета й завданнл upayi, роз-криваютьсл наукова новизна i практична значим! стьроботи.

У першоыу розц!л! "Ьизначенан л1беральними та революц! iiao-демократичними парт!ями характеру i pyaii йш.х сил революц!У" роз-крито анал1з iiapriBMii об"ективних i суб"е№шних передумов революц У 1Ь0Ь - IS07 pp., висв!тлено два Протилекних пхдходи до на-цДонального питания, «Ki одначе, не'.перелкодили зробити висновок ус!м парт!лм про те, що краг на об"ективно пряйдла до революшйно-го вибуху. •

У розд1л1 po3KpiiTi аротир!ччя, «к! привели до посилення за-гально демократичного руху та р!зкоУ доляризащУ росх^ського сус-п!льства, внаслхдок чрго виник сошалышЛ вибух. Анал1з тактичного матерхалу дозволив автору дрсл!даення дхйти ыюковку про те, що на той час визр1ло громадське i парт!йне усв!домлення необх!д-HOCTi зм!нити пол1тичне й соц!йльно-еконоы!чне &иття в крахн!, як з боку лхберал1,но-опо8иц1лного, так i революц! «too-демократичного напрев. дисертант покаэуе, що основным напр^юм д1 яльно-cii оол1 тичних парт!й було залучеинл на свхй б1к ycix верств населения, переконанни Ух У ираькльност! сьо'/х ххрограм та хшретво-рення стих!йного провесу полхтичного ьлховання народних мае на системниИ, орган!зований лад. В!дм1чаеться, що на основ! достат-нього анал!зу ситуац!у напередодн! перших poci;iebKoi революц!у, парт1У визначили, хоч не вс! в однаков1й Mipi, розстановку под!-" тичних сил у краУн!. Одн! з них, так1 як кадети, УДРД, РСДРИ/W, есери, енеси, максимил!сти защищали точку аору. про хюд!л рос!й-ського сусп!льства на два иол!гичн1 напрями, а РСДРП/б/, УСДРП -иа три. У робот! зазначаеться, що саме на основ! концепхЦУ про под! л сусп!льства на пол!тичн! табори naprl'i обгрунтовували свою crpaieriw i тактику. усв!доншжни сутнхсть революц!!', наприклад, хшдети ьизначили УУ характер як " ьагальшнародшУ", "загальшна-щональноУ". Але б!льш консервативна частина парт!У, все & вва-■жала революц1ю чисто буржуазной. ц!ех точки зору дотримувались !' украУнськ! лхберальн! демократа, soкрема УДРЦ.-СУТЬ л!беральшУ точки зору полягала в. тому, щоб змхшти дух ! склйд адм!н!страхД1 управляли краУною, еле в основному хютр!бно залхийти суси!льш-6K0H0MI4Hi в!дносини. '., . ■

У лряшй аалелност 1 в!д оцхнки характеру реьолюцй' ьнаходилось питания про рушГен! си ли. головною ру^Нно» силою реьо-лыцГУ кадета, УДРП вианавалй л!беральяу опозиц!л>, а союзниками -селян, роб1Тни«1в, Кер1вна сила в револилдУ - !ктаигенц!я. мм основ! ашл1ьу . цього питания ддоертант ирийииь до виошвку про слушн! с ть шркувань кадепв, ¡цо революц!ы ьаг врятувати т!льки сод/э 1нтеЛ1генц!У ь народом. Але'неоднозначн! сть пол1 тики л!берал1в, яка проявилась у догодданн! револвд рному шроду з одного боку та орхзлтацЫ на компром:с э конарх1.чниы релимом з другого, завалила цьому.

Ьивчення теоретично'/ й првктичшУ д!яльност1 кадет!в дало ьмогу автору вкаиати на те, що схильн!сть до комлром!су Л1бе-ральноУ демократ!'/ з урядовим режимом була одною э причин неьа-доволешш Ух политикою революцМного народу 1 парт! й, котр! ао-го представь,и. Пол! тику, яку проводдаи л!беральш парт!'/ в питана! ощнки революц!'/, руш! яних сил в ц!лому була бГльш виг1д-ка урядовому табору, ньм револющЛному народу. Кр!м того, в!д-сутн!сть ьшги з боку л!беральюУ опозищУ "Шмивл^ати" ро-б1тникхв, вхдсутшсть великого .лряшшву квал!^ ковано'/ сили !з-зовн!, як це було на ¿аход!, зву^вало ушви розвитку кап!талому 1 демократ!У. Все це в свою чергу -обмелувало со ц! а льну базу л!беральноУ демократ!'/ та УУ потенции! .молливостх.

Ыдм1ннов була в парт!и революц! а но У демократ!!' оц!нка характеру, рушЫних сил революцП'. Так^ РСДРП/м/, УСДИ1 визначили революц! в за характером як буржуазну, а РСДРП/б/ як буржуазно-демокрэгичну, виэнэючи У У загальнонародний, иролетарсы<ий характер. .Частина соц|ал-демократа на чол! з Троцьким оц!нмаала революц!ю як соц!ал!стичну. В даноыу-дролЛдьенн! В1дзначаеться, и,о буржуазно-дешкратичнх перетворення за зш с том були ширш! н!ж буржуазн! , бо задоьольнялись но т!льки !нтереси кап!тал!с-пв, але й б1лыиост! народу. Головною руш!яною силою революц! У як всерос! йсьы , так I укра'/нсьи! соц!ал-демократи визначали ро-б!тничиа клас. Стосовно ж селянства, то Ух погляди була р1знями. Мениювики, троцьк1сти стояли на точц1 зору реакцгйност!, антире-ьоаюц! лност1 селлнства. У прац! розкриваетьсл гостра полем!ка в питанн1 русл Ян их сил, зокрема ь! дшыеннл до селянства, визначен-ия водучоу 1 кер1ьдаУ сили в реьодацЛ. 3 допомягою пор1вняннн погляд!» пирт!,1 в питана! рушИших ОДл у дисертацГ/ показано р!з-ии!\ ц{дх!д до союзника роб!тш«к!а. фщо УСДШ та РСДРП/м/ захи-

- 1Ь -

щйли иедучу роль л1беральноУ де1»ократ1У, союз роб1тннк!в з нею, то FCj>JPll/б/ Ыдстоюшла «epiiiny роль иролетар1ату, союз роб1т-ншив з селлнством, вважаючи останне реьолюцх иною силою.

Серед неонародницьких парт1й, як показано в дисзртацхУ, та--кож був сь! и n i дх i д до даного питания. Так, есери ьиьначали ре-вол ющ к» «к "ызлику олаальну". Ьнасл1док uie'i реьолшцх'х noBmut були зд1 ¿снптися перетвореннл перех!дного характеру Mi ж каи!та-fltsa^M i соц1ал1зц>м. 11ор1ьцяльнии аналхз точки зору ecepib з 1ншш»ш, ьокрема з РСДРН/б/, пЦтвердоуз иод1бн1сть Ух позихуУ. По сут! № буи буржуазно-деыократични А етапперетьорень, до як их було готова сусшльстю. О дна к хпсля иоразки револшП в ecepiB наступив пер ¡од значних теоретичних розб!жностей в оцпщх характеру реьолющ'У. Част/на ecepib характеризувала решлюц1ю як "мушшшальну", а 1ша - як "народно-трудову", або "змшану". Сп1вставляючц теор!ю i практику ecepiB'у револющ йшй та шжре-волкшд йнии пер1од, автор цоказуе, мо i'x партия перенимала кризу в 1деолог1У, котра привела до розо1жност! поглядгъ на характер i заьданнл визвольного руху. Головною руш1йкою силою есери' ьиа-жали "трудоье селянство", яке об"еднуьало bci прошарки ссллнства. Po6iTHKKai« ыдводшшсь роль союзника is-за но го малочисленности. Кертьництьо в реьолюх^У есери вхддаьаля гнтелггенцхУ. для дова-леши самодержавной» ладу, ышчи С1пльнх сои1альн1 кореш, есери шукали п!дтримки в лхберал!в, гокрема в кадета.

Не вира & но .¡¿изначала характер petoABui'i i пария пародиях и>-шал^па / енесхв /, оцпшгли УУ як "шштлчну", "соМальиу". Ь робот! зазначаеться, що не четкий хадххд еиесГь до цього плтан-нябаьуьаься 'ш нероьушнн} ьаьдань загалыюдешкротичного i conia-л1стичного етан!в револвШУ. А зьЛшуваннд piзних ri'iiiь реио!вд!У вело Ух до кошроыШв, зокре«.а а лхберальними партЬш!.- Така охЦнка характеру реьолюцхУ зушвила 1 аизначиння УУ pyaii йних сил. Ьедучу роль у, революцГг енеси в1дцавали П!тел1генц1У, головшю pymi йную силою вваааля селянство, a iioiv союзником - роб!тник!в. Ili с ля революшУ, в ход! ..переос&щслення УУ урок!в, частина енесхв схялялась до точки зору, зокрйа С. елпат"евський, про ве,1учу роль po6i ТШ1ЧОГО KJ.acy. дле :в ni лому внеси негативно отняли участь po6i тчкхв i селян в революцГУ. tfa основх вивченуго материалу, автор Ыдзначае, iy> в ходг другого понесена*раьолвдУ / весна - Jiiro IS06 р. /, еллраюадсь на аласне баченнл ciiryauii' в Kpai'Ht, еноси стали в!дходити вхд- револиц1йьоУ деьмк!« it У, а

восени 1Ю6 р. прямо зреклися'реводюц!У а стали активними при-хильниками л!беральдаУ теор!Т про еволюц!йни!» розвиюк.

Нзйбхльш рцдикем>Ы1у noSnui ю серед неона] одницьккх пар tí ,í ьаЯмали ликсишл!сти. Ьони оц{нклали nepuiy joci ¿ську револыЛо як "couiajiiCTHHHy". Anajiis програшшх jipKyMüHTÍB дав авторов! niдетаьу ввалати, що сиирашись на "тру,чОьил народ", тибто на селян i poóiTimKÍB, ьони хишнуьали эдхаснити couíafttcthhhí пере-твореннл. Така оц1 нка характер реьолкщД визначила П pyuii'tHi , сиди. Не пршеншуиЬи ролх роб!тник!а, шхсм<ал!сти все ж в!даивали перевагу селянству в реьолюц!У, вьалнши лого ведучою Cit-лию.

Проведена в. розд1л! досЫдкення дозволило зробити в исковой : про те, що парт!i' л!берольного шпряму, ¡лат» 'зб!г в оц!нц! характеру револьцГУ, рупйиних УК сил, визначили !де#с опозиц! У всьо-го рос! Лсыюго сусп!льстви цэрському уряцу. ¡¡арт!У содоал!стич-ноУ opisHTauiУ >оч t аргументу ьали ¿дед всенародно! боротьби за 'л!кв!двц!ю самодержаьства, однак не пали вдност! погляд!в на характер, руиЦдн! сили револщП". все це зумовило ношук ними форм 1 засоб!ь эдНснекня програмних ц!ле'й.

У другому роздШ "Обгрунтуванн* ! виб!р ьарт!ями цорм, 1Ша!в i метод}в бортьби щд>ти ьйризму4 виов! глшиться осноьн! пункти дано'У п^облеми. В!днраьно)й точкою у вмзначенн1 шлях!в, якх ó привели до поставлено)" мети, була в!дшв1дш позиц!я т!вУ чи !ншоУ парт! У на конкретно- 1сторичч* i ситуад1ю в кра'Ун!, оц!н-ш ними характеру, руш!лних сил револищй". Ha uia теоретиЧнМ 1 ирактичн!а основ! kojMíb парт!я буадьала свою тактику, вибирати шляхи та засоби боротьби.На основ! ышШзу'даноУ цроблеми п!д-креслиеться щ:о те, шо napTÍY л!бералш>-опозиц!йного напряму поставили завдання еволюц!йним шляхом üsmíhhth бюрократиям уряд на на];одне продставництьо / Дерльну думу - ьарламент / bhkaímho з допомогоы мирних засоб!в, йористукяись ьсхма нормами . / пол!тичнои, еконсм!чнои ! теоретичною / боротьби. Парт!!' рево-

люд!^но-демократичного напрлыу,зокрема, УСДРП, РСДН1/«/ ......""

об грунту вали завданья л4кв!дувати самодержавииЯ лад як револю-Uííhhm, так ! реформ!стським шляхом з до пологою мирних метод!в. Бодночас РйДЫ/б/, есера, ыаксимад1сти обрали реьолюц!'АниА иша, застосовуючи як мирн!, так ! стыв! аасобн боротьби прити ¿»наручного режиму.

S доиошiviu сп!вставления того, iiKi шллиьостх мали napTii л!берально1\> та pewwuuxj Ино-де1.ократично1'о на прям i ь у вибор! • засоdiв зд1йсиенля ярогдамнях завдаяь, автор дх йшов до таких висновкхв, llo-ucpuie, до немирних засоб1в революцшнерй ьдалися "через ропресивш, с и лов! д!У царського уряду. Ilo-друге, в них не 6yjjO око ном! чхшх ьалел1ь i коштхв, з допомогов л!<1и можна ефек-тивно вплиьатн на поличного суперника. llo-трете, обменешш' шлльоь на. сь!доы!сть громадна через ле га ль ну иресу. ыаючи бага-то з того, чого не мав революцгйно-демократичний naiip^-,.pK, л!бе-рлышй - в!дстоював для робхтнпчого руху плвки еко;юм1Чну му боротьби i вйзначав в!дпов1дно. для нього метода зд!иснення ,Ъич ьимог. НамагаюЧись направим революцх янхай РУх на еволюхДй-ниА илях | в боротьбх з ур-идовом бюрократхею лхберильна оиозид1я. обрели ьас!б економ!чноУ та парламентеlkoi боротьби. Все що мало хоч нозначнай пол!тичнвй характер,- л!беральнмми демократами засуд^увалооь. У доел!дкенн! эазначаеться, що кадета, УДРП ос-новну увагу зоооредили на парламентсьКу дх^ьахсть. В«ни були ' . перекокан!, що т|льки Дума ьиьеда pociлсько сусгЛльстш з рево-лиайнох кризи, а перши дума заклала шдьалиня коиституы -iiHOi ори в Foot У. Однак, нажаль н! Перша, Hi наступи! ^минё'виправ-дали bcix сиод!вань л!беральних демократ! в.

Спираычись ка докуыентальн! дан!, дисертант в^лчае, шз ¿лхаслхдок ,анал!зу кадетами збройшх повстань та иол!тичних CTpaiiKiB ШЪ I£07 pp. вони ьвинуьачували не урлдоьий, а рево-. дохи;шо--демократичииЗ таб!р. Також ро гь'ривйються безкокпройсн! георетичн! гмагання лхберальних та революц!йних iiapTiE в питаниях визначенн,» ьасобхв эдНснення Ух завдань, висв!тлюеться , практична д1яльн!сть кадет!в, УДРО. Робиться висвовок, що Ухня турбо та про тру до вид народ у теор] У не совпадала з'реальними д!лаки. все це на жаль, послабило опозицЫний pyx i сирвяло. змхцнинни П0311Ц11 урядового табору.

У 1)0зд!л1 висв!тлюеться пйтання про виб!р иарт1«гли револщ-щйао'т демократ! У р1зноман!тниз? форм 1 метод!в боротьби з царизмом, -загальШпартхйкий осуд т.ерору, який застосовували шкеима— л!сти. га есери. £хшна уьага: прнд!лена ахшйзу причин прианяття революц!йниш партиями, зокрема РСДРП/б/-, осерамя, майсимал! ста-мк шдгоювки та проведения'збройшго повстаная. "По^Н5ршё7~~~ антагон!стичн! протирхччя, зокреш Mi к сашдер&авнш режимом i

реьоладНШим народом загострились восени 1Ш5 р. так, и,о вир!d¡n-ти ььлча'.шими методами в>.е було немо* ливо. По-друге, опоьищпним блок, nicjui'денких вагань з*1? лоьтня Ш)Ь р. став присюсоьуьа-тнсь до 06iiwi!0K ман!фесту П( о ьаконодаьчу думу, про пол i thhhí па ¡tí У, про cMi ни аиборчоУ си «¡теми wino. lio-трете, збройна боро-. тьба царсьиого уряду велась проти ровили,ц! :twiv народу з саьию початку реьиличиУ. Теоретично проблема сило ь их за со б! ь розробля-лась зразу ж шел* с!чнеШ1х 1У)5 р. под! л. дкщо л1бе1»льн1 парт! У, УСдРП, РС№П/м/, енеси доказуьали немоышъ!сть Шьсташш ia-зи пс!'.холог1чшу HeuiwoivbjjtíiiocTt парода, то РЦдРи/б/, есери, /,ик-сш.*шсти були переломам навлеки. Шдгоювчим етапом до иоьстон-Яя револщй íHi демо крати ввалали иол i тичн! стралки, в яких народ усв!домлыааи neo6xijaiicTb рЫучоУ сутички & царизмом, приходиь "школу" боротьби 3 ним.

разом з тим, у роздШ а нал!зуеться практична Шдготовка, перерастания поличного страику в збролне иовстаняя, його проведения в грудн! ИОЬ р. Вказувться, и,о неоднозначно п!дх!д парт!8 революц! :iJioV демократ!Y до даиэУ проблеми був одною з основних причин незгуртоьаност! цього no J л тичього инпрлму , чим i ь корне— тався урядовиа Taóip, завдааши йому р!шучого удару. Ьисок! потенции! моллиъост! револад! vi но го народу, йош-пол!тична зр!л!сть, зокрема роб!тник!в, св!дчать про актиьие с-астосування р!знях за-coóíb боротьби проти призму. üihioka практична д1яльн!сть парт!й обох иапрям!в, зокрема кадет!в, РСДРП, УС;vPO, eceplb, показала, шо ьони користуьались pi ь нома н! тки ми способами апливу та виг-овация широких №С.

■Одним & могутшх засоб!а револыц! йнях 'демократ!^ у бороть- , б! а даризмом була тактика илíboív блоку". Багатий .досЫд парт!й цьохх) напряму по ът1лежш ь практику р!ьноман1тиих угод, кошро-м!сиих об"зднань, св!дчить про ьм!цненил i ьгуртован!сть л1ьих сил. Црот« ьнутр!шн1 суиерьчност1 в парт!»«, **!ышрт!зн! пузти-pi44H ц1зт теч!У були одщою з причин значшго 1гнорування тактики "¿iBoro блоку" 1 шраьки а револкщП'. fiapTlY а л!бервльного шпряму !э-за в!дм!ншст! стратег!У 1 тактики з!д революц! йно-демократичних иарт!й, актиьш боролись проти пол!тики едкост! д!Я л!вих сил.

да основ! акал1зу джерел ! л!терэтури автер робвть висшвок про те, шо перни народна револпц!я в рос! У .продегдпютруьала зраз-

KU застооування обгрунтоьаних i wiбра них партЬлш ^урм, шлях! и i ьисобхв досягкення сьоеУ ь.ети. Револющя була своер!дш1!л магг данок, до Hi*)»или апробацхы pibHi .¿opui i методи «к peaoAíJui й-HoV, Tint i опоыцД/.ноУ боротьби проти самодер/.-авства. Рьзоы ь -TW.;,, ьааюоуиьтш ыйриих aacoöiB, иеььалаьчи f¡a BjiiTpiuiJii щюти-pi44ii, сирияло &fc.i LUiaHHKj [генолю^йни-дешкратичного напрягу i надлому абсолютизму, йашгання к л!берадьиого юпряму ро^брмува-TU сусглльство без'врахуьання vioш ьишг но дало позитивная результат! и, то спрняло теоретично i практично шдготовщ частиною парт! i риВОЛЮцЫпОГО бЛОКу ьбройного повстання. Тод! ж як Х1Д подал ыаого загильшдемократичшго руху ь одськ1я Fociï вытвердив , «.о лише иосднання ре&олкл^шхи й еьольлЦйшх'о шля/, i a a -ïx р! зниыи ыирмшГ засобиш w)»e дати гшгу воаалитк сал.одерлйвстьо. ¿осм'Нсмод uicï мети дозволяло створитв ноьу ьладу, яка й здДйс-№ ли ó перетиореннл а крах ni.

У тгетьом.1/ тоьдtJ't "¡¡огляди партхй на питания про владу" дасться ашл!з теоретично! розробки дВуоУ проблема, Розкр;и>аеть~. ся суть иридстаьдацькот демжрат! У в розу mí hxí! парт! л либерального та рополйцЬ'.ио-дешэтичного тарлм!ь,та як! чпории дорлаьи вони бачпли ч захиилли. ао Aió^pajibn! iiaptiY та епеси стояли на ьоьих4У конотитух^'Uwï парлаконтськоУ, монарх!чиоУ дерлави, то FQlifil, УСдРП, ecepi; вЫстоювали ¡дею демократично'! -республики, a M'-jkcüiüaí сти - трудовоУ республ!кв. разом з тал, ани;л!з apxÍB-НИХ AÍKy&ettTiti,- Ml д!л?.ЬН!СТЬ pcepoci ЛОВКИХ n&priiír

iiiix opj ь ni за ni vi н укрз'г'н! ъьси1 дчув xjpo те, и> torn тд«!ли до хн-Tcpeciß яиц!онально-виь5ольного руху. Це в!дб«лось у вишгах /-.i с— цових o;rani3auij ecepiъ, ehecia, кадет!в про надаиня аьтономд У УкраТн». Роьробки ионцепц!У ново У владк napsiasai ¿Лберального та реьолщ!цно-дешкрауичшго Ызг;ры«Лв показу s , то вот: керуьились власюь oui ihîOiO оитуацГУ ь kpaïhi ты загальнонародним га слом Уста нончих зборхв; Так, впходячл з iiboxv гасла, нарты кадетов за-}.пи.,ала концуидш иод1лу ылди mí к монархом, иеркньою /*оомсьд>«/ палатою i никлою палатою /падатою народных пред&тавшшв/. вва-¿алось, ослошы дер^ашго. S строю повинна бути "конституц! й-ио-делокрагична ibinepia", до-'пар затвердевав би Ильки tí за кони, якх приеме'пародии представництво. На подхбшч поьицхУ стояла УДРН, ДОПОВН.ОЮЧИ свою точку зору вимогою права автоногаУ для нахцональних меншин, в. тоыу чисд! й для УвраУни.

- 18 -

Ъ цек1'1>1' госгроУ теоретично У полы«1ки знауодилось пнтапнл про коьу яиконавчу владу. дй альтирнашву рсволыа .¡ноь.у '«¡¡..чосо-воыу лхберали висунулй 1де-м стюроння "осублиьоУ ['и,\и де-

путапь", яка б тилЧосово перелНдла обов"лзки стагого У1ч.й I склгкала ¡Ушу, це.1 уряд повинен буь «уункх^онувати к«[Льншг тво;л Ц1рл. ¡¡а осноЫ анализу докудйнтхь парт!У кадит!ь, J^.ii^, показано, а,о ь ход1 ши-ьо^ьного руху на;од позбувс« м1*у.иро доброго шря, а талож страх л1берал1ь перед /его аоьно»; портного ю над са;*.одерлаьством поставили 1Пд сумнхв зд! ;:сненнл л1бе-ралыад': концепцГ/ 11)0 «ладу. Пь одержала п!дтримки та кок лхбе-1 .'альна 1дол констит^и! лноУ моьарх! У > хоч кадети були глиболо перекопан! в тому, ц#> народ бу^ ше не готовя .1 жити в умЛшх рес-• публ1канського ладу. МЬ-дарач «л 1 тсоретичнх афгани« в шп'аннх про нону ьладу ьасшдчшш, и,о кадети, виразники л1бернлыюУ опоьи14У, постушво еьол.чяаонуиали ь бхк урядогого табору. Це ж стосуетьсл 'А иарчИ иш:С!н, пот1.а з УУ угодоьсько^ нолхтакою фактично стала сшлышцы:и кадегськоУ партй.

Лналхз документов парты реьолк^яних демопат! в иоъ"л.за-иих з иитанняи про нову »ладу, дав можлшЛьть зробити аисковок, но в них не було едност! погляд1в. цн розб!лн1сть виявилась, зокрена, в заиеречинк! РСШ!/'■'■/ ГдеУ решлюцЫно-демократичноУ диктатур и пролетать ту 1 селянства, лку ьхдетоклала РСДИ1/6/. Ь основ! заперечен;1л меншоьицького «¡ила РСДРП було пареконан-ня про нерешлщ1 ли:сть селянства. Шдкресллитьсл, ахо РСДН1/м/ стояла за передачу влади л1бе1альн1 % онозицй', визньъала утьо-рення тимчасового револыцг,'.нош уряду, ала без предстаьникхв РСдР11. Меняю вики виажали, 1цО не послабило б участь РСДРП в ре-ШЛьци, привило й до спаду роб1 ТНИЧОГО руху, зыусило б вкусит-ну тиса Ыд сп ¡¿1ь реьолмдУ л1беральну демо^апю. На щотивагу РСДРИ/мЛ РОД?Л/б/ активно заххшэла марксистську 1деы народо-владдя, вт1лення яшУ дало б 'владу селянам, роб!тникам, демо-кратичн1л {нтел!генц|У та 1нтим верствам, тобто б1лыя>ст1 народу краУни. ч-ундаментоц новоУ влади булв творча функпхя, яка ви-конала б волю б1лыюс*1 народо, л1кв1даьала пол!тичне безираа"я, економ1чни^ I нац!ональниЧ гн1т. Цх положения були закладен1 в основу 1деУ Устаюьчих аборхв, скликати котр1 повинен тиг/.часовий рег>ольц1мниЯ уряд, як пол1тичний орган демократично']' влади нароад Шсля поваленья садодер-^встка.

У досл!даенн1 висв! тлюеться мехашзм л1кв|дац11" монарххч-нохч> ладу, вцутр!иарт!?\н! теоретичн! змагання.зцього приводу, захист маркеистських погляд!в PCjiPIi/б/, sMici i'' завдання тимча-соього револхцх Чного уряду, мета учаси уповшьааених в нвому *в!д napriУ. ьааначавтьсл, що визшкли в Teopii' тишасовиа рего-люцМнил уряд, РСдРП/к/ на ирактицх в! дето клала по глад щ-о те, що ноеоы формою влади моле стати т!льки Дума. Не примениукли ро-Л1 Думи, РСДЙ1/6/ була переконаш, що ца ялада не д!станеться роволюх^ 'ijwwy народу. Виьчення .цхеУ проблеми дало зшгу автору схилитися до точки зору njx) те, ыо Дума була народном pociисько-го парламентаризму, якил Mi г розвинутися дальше при умов! наш ни монарсачшп) ладу на респуб лх канськй/t. Однак ь ту добу Дума лише сприяла посиленкю реьольц! .и»У кризи.

. У соц!ал-демократичному pyct налбгльш радикальну позиц!ю загнали по даniii проблем!, чодькхсти, коTpi вва^алм, що в paai перемоги рс-ЕОлюцГх буде установлена ильки ьлада porti'i'hiikib.ia-уьь;лувться, це буля факт'ично максималхстськх погляди, як! су-перечилй бдауазно-демократхгсному■етапу визвольного руху. Близь-ко» до РСДРП в питакш про влад'у була УСДШ. Ьона стоила ка по-зиц! У зам! ни самодер^авства республ!кою i, запровадд.енья амоио-ы!У дуй» Укра¥ш1. УСДН1 керувалась вимогами народу скакания ус-тановчих зборхв, проте не показуь&ла хто повинен це зробигл, до Думи & ставилась негативно.

На в!дмхну-в1д сошал-демократхь, нсок&родницыи иартЦ, зокрема есери, не ставили соб! завдання ихсля хюваланкя с&модер-каьсгва ломки старвх ьладних структур, а намагались оьолодтГ him. Органом ко во У влада есери вьакали Устаноьч! збори, ало не дали в!дпов!д!, хто мав Ух скликати. У . роздпи в^лчаеться, ц> есерп були схх!льн1 також на компром!с.з л!бзралх>ною демократ!см, а п!сля.поразки революхЦУ, ь иер1од !де1шого i opraHibauiйного роуЗроду, есари категорично -ствердауьа ли, up револахалшп! народ, був не готовив до взяття влади, Анал1з докумеьт!в парт!У ecepiB дае авторов! п!дсгаву сумнгъатксл, що У У теоретична розробка питания про владу, державного, "творения була не завжди прлнщшо-вою, часто не узгодаувалась^з прэктичними ^вавданиями ре воли-ц!йко-деыократичного напрлму 1 вела до угодоветви. £серн мала широк! мойливост! матер1ал!зац!у .свое У прогреми i тактики в сусп!льств!, але вони нехтували ч!тку дисцшл!ну, 1длеспрдшва-

1 - ¿o -

ну i сбегала? да ну npmw ь i.^cax i ь ро ¡витку Teoj>i i, ч nf.i i по-лснг.мьсл причини Ух' невдач.

Íúeíot) uapTiy макс«..ил!5т!в. п!сл<* поваленнл самодср^австна, лк показано в роздал!, було обрання вс!м нардом Виконаьчого бюро. Шд xuv» терм!ном potyMibCn тимчасови! уряд «к пил!тичний орган "диктатур;) трудоадго наро;,/". Розкрит! завдашш цыго органу i слабни теоретична база парт!У, без якоУ вона не зшгла виьиачити б!льш об"сКтиьну стратег!ю i тактику в реьолюц!У.

Ьаялиье значение. a poóoTi прид!ллетьс« питать пр> ради роб!тиичих^дйиутат!в, висв!тленню в!дноиеннл до них нарт! а л!-беральнохч) та риьолюц! Зно-демок^тичнохч? напрел в, роькриттп Ух «ут», як ал1>тернативи старим владним структурам, ¿ас-начасться, то Ради виникли не з Ш^ативй парт!.', а з iHixtfaTHbivреволю-цГ.ного на[д>ду ! були саме в гародку ¡toro владоь. дле парт! Y л!-берального напряму негативно внеслись рад. вони поиснивалв цо тш<: , шо hobí üpruiui ьлади яовинн! обирагись конституцию еновленим суспЬчьстхюм, а не рзволюц! Иним народом. цо-р!зному out навали роль Рад i парт! У реьолпц! йноУ демократ! У. РС;1И]/м/ вважала Ух «к opt а ни м!сцеього самоврндуваннл, котр! повипн! ъь'ттася виключно екино/Л чнлми питаниями. РСДРП/б/ була перекопала, и^о Ради були пол!тичною opraHÍ ьац!вю, зародком ново У влади не т1льки на м!сцкх, а л центр!. й!дкр«слм;ться перш за все «да:! н1стративна, господарська, нансова Фудац! '/Рад. У соц! ал-демократичному рус! лену поьиц!ы по в!дношеняй др Рад, на шгляд автора, задаала УСДгП. Парт!я ьрвховуьала творчу iatula-тиву трудящих, сприяла Ум., вьа>аши Ух правонаступникамн старих владиях структур,

У розд!л! в!дм!чаеться прихильне ставлення до Рад есер!в, шкош«ал!ст1ь. розкривиеться розум!ння рол! ! ьавдань Рад веерами, енесака, максимализма, котр! висту па ли за Ух безпарт!®-н!сть. Анал!& цього питания ехшик автора до думки про те, то принцип desnapTi ilkocti пом" як шив би класов! протир1ччя ! сприяа би зм1хцхенню едност! реьолюц! Яяих демократ!» у боротьб! проти харизму. Однак РСДРП/б/ в!дстояла врешт! точку зору про napilfh hIctb Рад роб!тничих депутата, а !сторичний досв!д, як зазна-чають вчен! Е.Карр, А. У лам "продемонстрував революц!ану жит-твв!сть Рад" i по казна, шо вони були зародком в ладя нового тй-пу.

Ш.осноЫ вивченого материалу шлна аробити висноьок, щр парт!У либерального га ре№лвц1йно-демократичшго надрям!в 1н-генсиьио шукали вар!антя новоУ модел! влади ь майбутн!й демократ ичн! а держав!. Козла s кнх вахидши свое баченнд проблема, .залтшши »i длов!дну теоретчну спадаину. Тому питанья державо- •• творения, як! теоретично розроблялись у csi й чао наэвашши партиями, не ьтратили сього пол!тичного значения i в сучаснюс умо-вах. '

У висновках п!дсумовуються осшьн! iдеУ дисертац!лного досл!длоння та висуьаьтьсл окрем! арактичн! пропозиц! У, як!, на думку автора, можуть бутя взят! до уваги при подильшоыу вивчен-н! icTopi'i багатопарт! ЛноУ сиотеми в УкраУн!, в учбово-педаго-ri4iio!,'.y npoueot; а та кол у шшШйй пол!тичн1й д1яльност1.

Ни сучасноыу етап! е необх1Дн!сть подалышго грунтовного .дослЦженоя д!ялыюст1 в УкраУн! орган1зац!й всерос!нськях пар- , Ti'li, зокрема кадета,. енэс!в, ecepia, ыаксикал!ст1й, сп!встав~ дення Ухшх вимог з вимогами украУнських парт!й;

- було'б до^льыш видашш зб арника дркукент!в про MiMiapiiilHi ьшгання з лрограмних пятань ус1х.парт!й, ьо д!яли в той час а УкраУн!;

- пор1вяаяьний анал!з программах вмсг ycix парий wir би ста- • ?я иорисшш як специальна:! кура на i аторячних факультатах;

- шаливе ьикористання результат! а диоертац!йюго дои'йдунення. в лекц!;ш!poöpri та ы!дларгЫних в!ддасинах. •

Осшвний зм!ст дисертац!У висв!тлано в таких публ!кащях: I. Юр П. С. Из овита идейно-теоретической борьбы. В. И. ¿енина ' протпв мелко буржуазных извращений стратегии я тактики болмеви-стской партии в период первой российской революции Ш5-1Ь0?гг. // Стор!нки цол!тичшУ iciopiУ .->" J»2.-. К.: КП1,.19£0.~0,4 Д, а.

2. ¡ор П. С. К вопросу о стратегий я тактике УСДРП в росслй-скоз революции IS05 - ISO? гг. // Стор1нки политично!' icrapii'.- . Jfc Ь.- К.: Ш1, 1Ш.- 0,5 д. а; " ■ .

о. Ы> П. С. 3 icToplr crpsjrerii ! тактики украУнськоУ радв-кальн>-деь'.ократичноУ парт!У в револод! У 1905 - 1907 рр. // Сто-piкки icTopi'i.- а 5,- к.:.ЙП1,' IS93;- 0,5 д. а..'