автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Математические методы в исследовании интегральных показателей социально-экономического развития (на примере динамики хлебных цен в Российской империи второй половины XVIII - начала ХХвв.).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Математические методы в исследовании интегральных показателей социально-экономического развития (на примере динамики хлебных цен в Российской империи второй половины XVIII - начала ХХвв.)."

•’ 7 о г •

д 7 ФЕВ '597

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПОЛЬОВИЙ МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ

МА ТЕМА ТИЧНІ МЕТОДИ У ДОСЛІДЖЕННІ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ ДИНАМІКИ ХЛІБНИХ ЦІН У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ДР УГОЇПОЛОВИНИ XVIII - ПО ЧА ТКУ ХХстп.)

07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Дніпропетровськ - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі соціальних теорій Одеського державного університету

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Провідна установа: Запорізький державний університет

Захист відбудеться 26 лютого 1997 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.03.01.15 при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320625 м.Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 72, ауд. 307.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розісланий /£ .6997 року.

Вчений секретар

Кормич Людмила Іванівна

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Підгаєцький Віталій Васильович

доктор історичних наук, професор Бородкін Леонід Йосипович

спеціалізованої вченої ради, доцент

Тутік Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження

Сучасний етап розвитку історичної науки характеризується потребою в удосконаленні її методології та методів досліджень. Серед джерел поширення та удосконалення методологічної бази історичних досліджень математичні методи посідають чільне місце. їх застосування дає змогу більш глибоко вивчати тривалі історичні процеси, перевіряти, уточнювати або і змінювати висновки, отримані в результаті використання традиційних методів історичної науки. Введення математичних методів у методологічний арсенал історичної науки дало змогу здійснення нетривіального аналізу масових джерел, адекватного узагальнення та використання їх даних.

Всіляке історичне дослідження, насамперед те, яке передбачає звернення до масових джерел, може і повинне проводитися із застосуванням кількісних методів. Оскільки досить великий комплекс математико-статистичних методів поки що застосовується вельми рідко та для вирішення обмеженого кола завдань, є актуальним поширення сфер використання математико-статистичних методів і залучення для наукового аналізу нових математичних засобів, особливо у вигляді математичних моделей історичних процесів, розробка яких відповідає другому етапові математизації історичної науки1.

Особливо корисним є застосування математико-статистичних методів при вивченні інтегральних показників соціально-економічного розвитку. Серед таких показників чільне місце посідають ціни на головні товари. В них прямо чи опосередковано відображається протікання майже усіх процесів в економіці, в тому числі ступінь сформування єдиного аграрного і, як наслідок, загальногалузевого ринку. В свою чергу, рівень розвитку єдиного ринку відображає у цілому рівень соціально-економічного розвитку країни. Для глибокого розуміння суті соціально-економічних процесів необхідно розглянути процес ціноутворення -виявити базові фактори, які впливають на формування цін основних товарів, щоб мати можливість змінити одиничний показник "ціна" репрезентативною сукупністю індикаторів - "факторів ціноутворення". Не-

Бороды-и Л.И. Ког/пыот^эное ьодел-іроБДНИє истср іческі їх процессов: оце раз о мг-тєі.п'цічєсртс-: ьодел'тх /’/ Круг лцді: Разгзтпіе истс^яіческсй іінфср^-нез-хки.- М.,1995.-С.87-89. •

обхідно також вивчати динаміку регіональних цін і взаємодію та взаємозв'язок цін в рамках різних регіонів.

Рішення цих проблем в силу необхідності обробки даних масових джерел можливе із застосуванням кількісних методів - методів математичної статистики, як широко відомих - регресійний та кореляційний аналіз, так і менше використовуваних - дисперсійний аналіз і, на етапі поглибленого айалізу, - залучення апарату імітаційного моделювання.

Для Російської імперії періоду другої половини XVIII - початку XX ст. - аграрної країни - найбільш важливими є ціни на продукти сільськогосподарського виробництва і, перш за все, на хліб. Хлібні ціни є “своєрідним ‘дзеркалом’ соціально-економічного розвитку аграрної’ Російської імперій.

Стан наукової розробки теми

Математико-статистичні методи використовувались при дослідженні руху хлібних цін у Російській імперії у період, який вивчається в нашій роботі, кількома дослідниками. І.Д.Ковальченко та Л.В.МІлов вивчали процес формування загальноросійського аграрного ринку у другій половині XVIII - на початку XX ст. за повітовими та міськими даними про середні річні хлібні ціни за періоди: 1743 - 1754, 1809 - 1819, 1846 - 1855, 1883 - 1892 і 1891 - 1900, 1901 - 1914 рр.3 Дослідження було проведено за допомогою кореляційного аналізу та елементів аналізу часових рядів. Цими авторами була проведена якісно нова розробка ряду теоретичних питань щодо методології дослідження формування єдиного аграрного ринку та надзвичайно глибокий аналіз всіх взаємодій місцевих цін та ринків. Дуже важливим є доказ можливості застосування даних про ціни для аналізу ринкової динаміки. Це надає додатковий інтерес питанню про рух цін.

Фундаментальне вивчення руху хлібних цін виконано Б.М.Мироновим. Він майже єдиний з російських істориків, хто вважав головною метою кількох своїх досліджень вивчення саме хлібних цін, їх руху, факторів їх динаміки, процесів ціноутворення4. Б.М.Миронов вико> - • ристовував найбільш повні дані про ціни, відкриті ним у 60-ті роки та опубліковані в. 1985 році5. Ці дані є середніми погубернськими цінами роздрібного та дрібнооптового продажу п'ятьох основних типів хліба

" Миронов Б.Н. Хлебныв цены в России за два столетия (XVIII - ХІХвв.) Л.,1985.-С.3-4.

' Ковальченко И.Д., Мшов Л.В. Есероссийский аграрный рынок XVIII - начала XX ВБ.: Спыг количественного анализа.- М. ,1974.-413с.

4 У нього взшдю чиг.ало статті,' а потім узагальнююча книга з цього питання: Миронов Б.Н. ХлебньЕ: цены в Росами... - 301с.

5 Там же. - С.189 - 286.

(жита, пшениці, вівса, ячменю та гречки). Б.М.Миронов описав еволюцію цін хліба за два сторіччя - загальну та окремо по кожному з 13-ти економіко-географічних районів Російської імперії. Значну частину своєї праці він присвятив вивченню за допомогою кореляційного аналізу факторів ціноутворення та їх впливу на хлібні ціни.

Зовнішньоекономічним аспектам руху цін (в тому числі і хлібних) у Російській імперії на зламі XIX - ХХст. була присвячена робота Т.Ф.Ізместьєвої6

Таким чином, дослідження руху хлібних цін у Російській імперії з застосуванням математико-статистичних методів проводились лише кількома авторами. При цьому найбільш поширеним було застосування лінійного кореляційного та множинного регресійного аналізу. Була висвітлена важливість вивчення масових даних про ціни за допомогою кількісних методів І зроблені важливі кроки на шляху аналізу динаміки хлібних цін, в тому числі і як індикатора формування загальноросійсько-го аграрно-товарного ринку. Разом з тим не вивчався детально рух безперервних рядів хлібних цін у ХІХст. крім останніх двох десятиріч. Детальний аналіз ціноутворення та руху хлібних цін у XVIІІст. практично не проводився.

Об'єктом дослідження є інтегральні показники соціально-економічного розвитку, які відображають процес створення єдиного товарного ринку в Російській імперії в другій половині XVIII - на початку ХХст.

Предметом дисертаційного дослідження е динаміка хлібних цін, яка вивчається з допомогою комплексу математико-статистичних методів, що дають можливість розкрити певні особливості соціально-економічного розвитку.

Основною метою дослідження є вивчення закономірностей змін часових рядів регіональних хлібних цін, процесу утворення хлібних цін у Російській імперії; аналіз взаємозв'язку динаміки регіональних цін, а також імітаційне моделювання взаємопов'язаного руху хлібних цін та факторів їх динаміки, яке грунтується на логіко-математичному апараті.

Для досягнення мети дослідження необхідно було вирішити такі завдання:

- здійснити аналіз сучасного стану вивчення проблем формування та динаміки хлібних цін математико-статистичними методами, досвіду побудови імітаційних моделей історичних процесів, а також охарактеризувати використовувані джерела та їх дані;

' Ііамгстьева Т.Ф. ІЬссзія в схістег-є Европейского рынка. Конец ХТХ-нач.ХХеб. (опыт ксліч&^гаенкого анлтзіза! - М., 1991.- 192с.

з

- визначити закономірності загальних характеристик річних статистичних даних про хлібні ціни у 13-ти великих економіко-географічних районах Російської імперії, які охоплюють майже усю її територію, за 1744-1914 рр., виявити їх подібності та відмінності. Особливістю цих даних є те, що вони впорядковані в часу, тобто є часовим рядом. У вигляді часового ряду вони також мають певні характеристики, які необхідно знати для повноти первинного уявлення про рух цін;

- виконати дослідження механізму утворення цін жита в другій половині ХУІІІст. за допомогою методів регресійного та кореляційного аналізу;

. — вивчити динаміку взаємодії регіональних хлібних цін, як індика-

торів формування загальноросійського аграрного ринку, з застосуванням нового для цього завдання методу математичної статистики - дисперсійного аналізу;

- побудувати імітаційну модель руху річних хлібних цін у взаємозв'язку з факторами їх динаміки в другій половині ХУІІІст.

Джерельну базу дослідження становлять здебільшого офіційні довідкові документи, які добре збереглися до моменту знахідки (частина першоджерел в наш час втрачена, але в багатьох випадках існують публікації їх даних). Джерела даних про хлібні ціни були зібрані Б.М.Мироновим та опубліковані ним у 1985р.7 Цими джерелами є відомості про хлібні ціни, які складалися місцевими адміністраціями та надсилалися до столиці для перевірки витрат державних коштів на закупки хліба і. фуражу для державних потреб. Точніше кажучи, зібрані Б.М.Мироновим джерела є здебільшого копіями тих відомостей, оскільки вони мали термін зберігання 20 років, але залишилося багато копій цих відомостей, які створювались для різних довідок. Всі дані про ціни -це ціни роздрібного продажу хліба найкращої якості. Аналіз вірогідності і репрезентативності відомостей про хлібні ціни проводився неодноразово, починаючи із середини ХІХст. Б.М.Миронов, як і багато його попередників, довів висновок про вірогідність та репрезентативність цих відомостей5.

Перевірені дані про урожаї в XVIII - на початку ХХст. є в роботах

В.Г.Михайловського та А.Фортунатова9. Відомостей про урожаї в Х\/ІІІст. в більш-менш повному і порівняльному вигляді, очевидно, не існує, -

Мзронов Б.Н. Хлебные цены... - С.189-286.

: Мзронов Б.Н. Хлебные цены...- С.20-32. •

" Иіхайповсмій В.Г. Урожаї в ЕЬсаіи с 1801 по 1914гг. // Воллетень Центрального стаиіслііЧ0ского управления.- 1921.- N50,- С.2-5; Фортунатов А. Урагли рти в Ев-•рслєікжсй ІЬссли.- М., 1893.- С.81-93.

відомі тільки найбільш урожайні або ж неурожайні роки. В той же час в дослідженнях з історичної кліматології приводяться оцінки урожайності в різноманітні роки на підставі відомостей про кліматичні явища. Порівняння даних про урожайність в ХІХст., одержаних В.Ф.Дорофеєвим, С.І.Барашом та П.П.Наскидашвілі, і даних В.Г.Михайловського10 показує хороший їх взаємозв'язок і, отже, вірність цього кліматологічного ретропрогнозу. Були використані дані цього ретропрогнозу для другої половини Х\/ІІІст. Однорідність цих даних очевидна. Дані про грошові емісії публікувалися М.Кашкаровим, 1.1.Кауфманом, П.Шторхом, Г.М.Романовым, А.І.Юхтом та ін.11 Детальну перевірку цих даних містять, зокрема, роботи М.Кашкарова і 1.1.Кауфмана. Дані, як правило, перевірені, по світовим та експортним цінам і по експорту хліба з Російської імперії взяті, головним чином, із публікацій Г.Небольсіна, А.Семенова, П.Н.Георгієвського, С.О.Гулішамбарова, Б.М.Миронова, Т.Тооке, Л.Е.Т.Родегэ та ін.12

Таким чином, існує величезна кількість опублікованих даних із масових джерел, вірогідність яких неодноразово перевірялася.

Хронологічні рамки дослідження - друга половина XVIII - початок ХХст. Це період значних соціально-економічних змін в Російській імперії, час переходу від феодалізму до капіталізму. Відміна внутрішніх митниць в Російській імперії в середині XVIІІст. (1754р.) - важливий крок в розвитку торгівлі та формуванні капіталістичних відносин, помітний рубіж на шляху до кризи феодалізму - визначає нижню часову межу для дослідження. Початок першої світової війни та супутня цьому зміна умов

■' Дсрсфеев В.Ф., Бараш С.И., Нлсм-сглх^хсти П.П. Неурагли на F/ссксй равнине в ис-тсрлчео^то эпоху // Трухи Всесоюзного инстзггута растениеводства.- Б.г.- Т.87.-С. 117; м-1хайлсвский В.Г. Указ. соч.- С.3-4. ’

л Кашкаров М. Денежное обрагзение в России. В 2-х та.- СПб., 1898; Кауф^вн 11.11. 11з истерии бумажных денет в России.- СПб., 1909. - 292с.; Печерин Я. Ham государственные ассигнации до замы-гы их креигггныл! билетам-г. 1769 - 1843 // Вестник Ев-ролы.- 1876.- Т.IV.- Кн.8.- С. 607-648; Георгий М^чилогам (Вел.кн.) Монеты цар-стзованич т-ператрнии Екатерины II.- СПб.,1894.- Т.1.- 34Сс.; Ktcr А.И. P^'ccrcie деньги от Петра Великого до Александра I.- М., 1994.- 336с. та ±н.

1“ Небольсин Г. Статистическое обозрение bhqihsí торговли ЕЪсаш. В 2-х ч.-СПб., 1850.; С^/Енов А. Изучение iicrcpтчеа-зтх сведений о pocaiTicKcsí внош.з1 торговле и промышленности с палоад-ы XVIIb. до 1858г.- Ч.З.- СПб., 1859.- С.418-4с0; Георгиевою ¿Í П.Н. 1-^тдународнА<1 хлебная торговля. - СПб.,1885.- Шл.1.-294с.- ГЗ^ш.; Ер^.с-нник Центрального ст ап icn тчосг-ого калггета 1-1 шг гстерства внутренне дел. - СПб.,1889. - 115. - 47с.; r^Tnisai.CapcB С.О. Iíroni торговли и про-гыпленности России в цзрстБование икнератсра Николая. I 1825-1855тт.- СП5.Д896.-74с.; Сборник сведений по истерии и статистике вн€ннс31 торговли России.- Т. 1. -СПб., 1902,- 4.II, III.; Мезонов Б.Н. депорт русского хлеба do втерей полоняне XVIII-начале XIXb.//Истср-гческие записки.- 1974.- Т. 93.-С. 149-169; Тоске Т. 13 jonghts and details of t±ie high and lew prxces of tlie thirty years frczn 1793 to 1822.- 2-ixl. eel.- L. 1S24.-475p.; Prxjers J.E.T. A history of agriculture art! prices in England. - Oxford, 1902. - Vol.*7. - 599р. та 1н.

і форм соціально-економічного розвитку обумовлює верхню межу взятого для вивчення періоду.

Методологічну основу дослідження становлять: принцип системного розглядання проблеми, тобто розглядання вивчаємого історичного процесу як системи із своєю структурою та взаємодією її складових частин; принцип історизму у дослідженні каузальних зв'язків, що означає вивчення розвитку історичних явищ та взаємозв'язків між ними у динаміці, яка передбачає можливість змін у характері та напрямках зв’язків між історичними процесами і явищами; а також методологічна база використовуваних методів математичної статистики та імітаційного моделювання.

Методи дослідження. При вивченні історіографії проблем по темі дослідження був застосований метод компаративного аналізу. Для дослідження масових джерел по темі дисертації були використані слідуючі методи: у розділі другому - методи аналізу часових рядів та ме,тоди дескриптивної статистики; у розділі третьому - кореляційний та регресійний аналіз; у розділі четвертому - дисперсійний аналіз; у розділі п'ятому - методи логіко-математичного моделювання.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у слідуючому:

- вперше у ролі індикатора соціально-економічного та політичного розвитку вивчаються не самі ціни, а більш дробові складові їх динаміки -сукупність факторів ціноутворення;

- для дослідження цін (вперше для розглянутих у роботі даних про ціни) використані методи аналізу часових рядів, що застосовуються надзвичайно рідко в історичній науці;

- вперше запропоновано підхід до аналізу ціноутворення по окремим районам та реалізовано на прикладі одного з економіко-географічних районів Російської імперії (Лівобережно-Українського);

- вперше досліджена на неперервних рядах цін динаміка взаємодії регіональних хлібних цін у Російській імперії протягом другої половини XVIII - початку ХХст.;

- вперше в історико-кліометричних дослідженнях застосовано метод дисперсійного аналізу для рішення такого типу завдань, як дослідження динаміки регіональних хлібних цін;

- вперше запропонована і розроблена імітаційна математична модель руху цін і чинників їх динаміки в Російській імперії у другій половині ХУІІІст.;

- розроблені нові методичні прийоми та логіко-математичний апарат побудови імітаційних моделей історико-економічних і соціальних процесів, що включають динаміку як кількісних, так і якісних ознак.

Особистий внесок автора у розробку теми дослідження полягає у проведенні математико-статистичного аналізу масових даних про ціни і фактори ціноутворення в Російській імперії в другій половині XVIII - на початку XX ст., застосуванні нових для вивчаємої проблеми методів аналізу, розробці спеціальних методик для вивчення тривалого розвитку ринкових зв'язків і одержанні нової інформації та нових висновків про закономірності руху хлібних цін і формування єдиного аграрно-товарного ринку.

На захист виносяться наступні головні положення:

1. Вивчення за допомогою математико-статистичних методів та ло-гіко-математичного моделювання проблем ціноутворення і динаміки хлібних цін дозволяє одержати нову інформацію і нове уявлення про зміст соціально-економічних процесів у Російській імперії періоду другої половини XVIII - початку ХХст.

2. В період другої половини XVIII - початку ХХст. існувало декілька великих регіонів, статистичні характеристики цін жита в яких були .різними. Ці регіони розміщуються смугами з заходу на схід. Перший охоплює Прибалтику, Центрально-Нечорноземні та Північні райони; другий, найбільш значний, - поширюється від Поділля до Східного Сибіру, третій - від степів України до Нижнього Поволжя.

3. Динаміка хлібних цін у другій половині XVIII - на початку XX ст. характеризується експоненційним ростом, тобто ціни в цілому зростали і темпи цього росту також практично постійно росли. Динаміка хлібних цін зазначеного періоду має нечітко виражену періодичність приблизно у 8 та 22 роки.

4. Найбільший вплив на формування ціни хліба у другій половині ХУІІІст. мали грошова маса (яка виражалась через грошові емісії'), урожаї та експортні ціни жита. Виявлена закономірність взаємозв'язку експорту хліба та ціни хліба на внутрішньому ринку періоду початку входження Російської імперії в світовий хлібний ринок, яка полягає у тому, що збільшення обсягу експорту хліба не обумовлює збільшення ціни хліба на внутрішньому ринку.

5. Однофакторний дисперсійний аналіз може бути використаний для вивчення тривалої динаміки хлібних цін і виявляється більш зручним для цього завдання, ніж кореляційний аналіз, оскільки дозволяє одночасно ураховувати як коливання, так і рівні цін. Зручною методикою вивчення довготривалої динаміки хлібних цін за допомогою математико-статистичних методів є запропонований нами розподіл рядів цін на десятиріччя, які зсуваються на п'ять років, що дозволяє ураховувати не тільки "цілі" десятиріччя. Застосування цієї методики забезпечує адек-

ватне відтворення майже безперервної динаміки досліджуємого процесу. Досить "суворим” критерієм для обгрунтування висновків про сформування єдиного ринку на підставі аналізу хлібних цін є критерій, згідно з яким має бути встановлено два послідовних десятиріччя, в які, а також в суміжні п'ятиріччя з цих десятиріч, спостерігалася істотна близкість в русі цін у відповідних районах. ■

6. Процес формування загальноросійського аграрно-товарного ринку проходив через сформування трьох регіональних ринків -"Південного" (приблизно від Поділля до Уралу), який склався біля 1761— 1780 рр., "Північного" (Прибалтика, Північ та Центральне Нечорнозем'я), який встановився біля 1821-1840 рр., та "Сибірського", який охоплював Сибір і сформувався в 1756-1780 рр. Потім ці ринки мали періоди як збалансованості, так і розбалансованості. Процес функціонування регіональних ринків в XIX ст. характеризувався періодами загальної їх розбалансованості у 1846 - 1860 та 1866 - 1880 рр. Динаміка хлібних цін в масштабі Європейської частини Російської імперії була погодженою тільки в 1826-1835 і 1886 - 1895 рр. Єдиний загальноросійський аграрно-товарний ринок так і не склався, згідно прийнятого нами критерію, до кінця розглядаємого періоду. Але в 20-30-і роки ХІХст. у Російській імперії практично одночасно функціонували всі три великих регіональних ринки, які, крім цього, були пов'язані один з одним через ''перехідну зону" або безпосередньо.

7. Перспективним методом вивчення інтегральних показників соціально-економічного розвитку та засобом перевірки результатів вивчення процесу формування єдиного ринку за допомогою математико-статистичних методів є логіко-математичне моделювання. Розроблена модель динаміки хлібних цін та соціально-економічних факторів дозволяє виявити структуру, силу та характер взаємодії динаміки хлібних цін і зв'язаних з ними чинників.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження.

Отримані висновки про час та етапи формування регіональних та загальноросійського аграрно-товарних ринків доповнюють картину со-ціально*-економічного та ринкового розвитку Російської імперії у другій половині XVIII - на початку Ххст. Висновок про переважний вплив на формування хлібних цін грошової маси поглиблює уявлення про механізм ціноутворення в другій половині XVIIIct.

1 Сформульовані в дисертації методичні прийоми аналізу масових джерел за допомогою методу дисперсійного аналізу можуть бути вико-ристйні для аналізу значних масивів джерел з соціально-економічної історії: Викладений у дисертації досвід аналізу тривалого ряду цін за до-

помогою методів аналізу часових рядів придатний для застосування при вивченні будь-яких тривалих рядів даних історичних джерел. Запропонований логіко-математичний апарат створення імітаційної моделі має значну сферу застосування, оскільки дозволяє розглянути внутрішню структуру соціально-економічного процесу, взаємозв'язок факторів, які його визначають, та ураховувати як кількісні, так і якісні чинники процесу.

Апробація дисертації. Головні висновки та положення дисертації були апробовані під час доповідей на таких всеукраїнських та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: "Шоста всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства"(Луцьк, 1993); "Україна: становлення незалежності. Зміст і методика висвітлення в курсах соціальних та гуманітарних наук" (Одеса, 1993); "Південь України і складання української державності: історія і сучасність" (Одеса, 1994); "Українське національне відродження: проблеми, прогнози, державна політика" (Одеса, 1995); другі читання, присвячені пам'яті А.А.Зиміна "Россия в X-XVI Ивв. Проблемы истории и источниковедения" (Москва, 1995); "Культурно-Історичні, соціальні та правові аспекти державотворення в Україні" (Одеса, 1996); 11-та щорічна конференція міжнародної асоціації "History and Computing" - "Data modelling. Modelling history" (Москва, 1996).

СТРУКТУРА І КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертаційна робота складається із вступу, п'ятьох розділів, заключения, списку джерел та літератури і додатків.

У вступі обгрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологію та методи дослідження, описано структуру дисертаційної роботи та її наукову новизну.

Перший розділ - "Історіографічні та джерелознавчі аспекти проблеми застосування математичних методів при дослідженні динаміки хлібних цін. Джерела." - містить аналіз історіографії трьох головних питань, на результати розробки яких спирається дисертаційна робота, а також характеристику використовуваних джерел. Розглядаються три історіографічні проблеми:

1) формування хлібних цін у Російській імперії другої половини XVIII

- початку ХХст.; 2) динаміка місцевих хлібних цін в Російській імперії у зазначений період; 3) варіанти побудови імітаційних математичних моделей історичних процесів.

■ Проблема формування хлібних цін порушувалася в руслі вирішення інших завдань М.Д.Кондратьєвим, О.Л.Вайнштейном. П.І.Лященко, М.Л.Рубінштейном, М.А.Рахматуліним13. Але розглядалися лише ті аспекти проблеми, які були близькі до головних проблем цих досліджень. Важливі спостереження про фактори, що впливають на формування цін на ситець, багато з яких впливає і на формування хлібних цін, є в роботі А.Мендельсона14. Найбільш глибоко проблема формування хлібних цін вивчалася Б.М.Мироновим15. Він визначив фактори ціноутворення і досліджував, за допомогою кореляційного та регресійного аналізу їх вплив на ціни. 1 .

Отже, у літературі з цієї проблеми визначені фактори формування хлібних цін і вивчався за допомогою лінійного кореляційного та регресійного аналізу їх вплив на ціни. У нашому дослідженні вивчається взаємозв'язок між цінами і цими ж факторами за допомогою дещо зміненої методики аналізу.

Динаміка місцевих хлібних цін досить докладно вивчалася у руслі вирішення проблеми формування єдиного аграрного ринку у Російській імперії. Вперше дані масових джерел (митних книг) і, зокрема, дані про хлібні ціни були використані при дослідженні проблеми формування єдиндго ринку Б.Б.Кафенгаузом16. Після теоретичних дискусій 60-х років з'явилися роботи І.Д.Ковальченко, Л.В.Мілова і Б.М.Миронова, в яких за допомогою математико-статистичних методів (перш за все кореляційного та регресійного аналізу) вивчався рух місцевих хлібних цін17 і були зроблені досить суперечливі висновки про час та хід формування за-гальноросійського ринку, що породило тривалу і не завершену ще дискусію між цими авторами.

1 “ КЬвдратьен Н.Д. йьиок хлебов и его регулирование во zpef-я всйны и ревсотсцни. -М. ,1991.- С.88-120; Вайнштайн A.JI. Хлебный рынок и услошя ценообразования хлебов до войны и в 1922-24 гг. // Хлебные цены и хлебный рынок.- М, . 1925. - С.7-78; Лященко П.И. Изгсри народного хозяйства СССР.- Л., 1952.- Т.1. - С.42&-438; Рубинштейн Н.Л. Сельское хозяйство Роосли во втсрсй пол. XVIIIe.- М.,1957.-С.411-418; Рахг/птутхт-тн’ М.А. Хлебный рынок pi цены в России в первсй полошне Х1Хв.//-Ц'эобтемл генезиса капитализм.- М.,1970,- С.334-412.

u Мендельсон А. Материалы к изучению ценообразукилх факторов цен на ситец.-М.-Пг., 1923.- С.9-60. ■

1" Нронов’B.Hv Хлебные цены... - 301с.; он же. Дншение хлебных цен в ЕЪссии б 1801-191.4I?1. // Вопросы истерии.-1975.-N2.- С.45-57.

1' Кафенгауз Б.Б. Очерки внутреннего рынка Вэсши первсй полошны XVIIIb. (по материалам внутренних тамзжен) .' М., 1958.- 355с.

1 Ковальченко И.Д., Мотов Л.В. Всероссийский аграрньй рынок ...- 413с.; Изронов Б.Н. Движение хлебных цен в 'России в 1801-1914гг. ... - С.45-57; он же. Революция Цен в России в XVIII в. // Вопросы истерии. - 1971.- N11.- С.46-61; он же. Хлебные цени... - 301с.

ю

В істоіографії проблеми динаміки цін доведена можливість використання даних про ціни як індикаторів формування єдиного аграрнотоварного ринку; розроблені методики вивчення погодженості руху цін за допомогою кореляційного аналізу по відокремленим часовим відтинкам. Тільки на базі цих методик можна створити більш удосконалену, де аналізується зв'язок цін по відтинкам, які накладені один на другий, що дозволяє краще відображати динаміку процесу.

Аналіз історіографії проблем формування та динаміки хлібних цін доводить, що їх вивчення вимагає використання кількісних методів.

Сучасний етап математичного моделювання історичних процесів в літературі країн СНД характеризується надзвичайною розмаїтістю ство-рюємих моделей при порівняно невеликій кількості цих моделей. Зазначена розмаїтість простежується у сфері використовуваного математичного апарату, методик його застосування, характеру використання сконструйованої моделі для вивчення розглядаємої системи. В силу цього кожна існуюча модель становить безсумнівний інтерес при створенні нових моделей і має бути описаною. В дисертації проведено аналіз досвіду створення імітаційних моделей за допомогою імовірнісно-статистичних методів18, моделей історико-економічних процесів, створених з використанням методів математичної економії19, та логіко-математпчних імітаційних моделей20.

Накопичений в історіографи досвід побудови математичних моделей доводить можливість та доцільність застосування імітаційного моделювання у вигляді логіко-математичної моделі для вивчення пробле-

КЬвальчеико И.Д. Методы исторического исследования,- М., 1 ;87. - C.40S - 415; он .те. Сталишхнская аграрная рефсрала (Мі£ьг и реальность) // ІІ^тсрія СССР.- 1991.-12.- C.44-69; Нзсєеітч В.Л. Зарнгядд или Заря? Ксз.пысггрное моделирование истсрі-чесиїх процессов // Круг ццш: раззтпіе истсріческсй инфср^едикн.- М., 1995.-С.73-37; ГЬномлрев А.Л. "Чего нет, того не сосчитать"? Или сколько в Византии чеканили г.онет// Штег.птическое моделирование истср-гческих процессов. - C. 224235; Бсродгсін Л ЛІ., Спішив М.А. И.гтгаиионное моделирование процесса соціальних переманені їй в частном секторе народного хозяйства периода НЗТа //30^ и і.ете*^ти-чесгсіе методы в исгсрічесьзіх исследованиях. - М., 1994.- С.33-65; Hunter H., Shlnrer J.M. Faulty Foundations: Soviet Ecoronic Policies, 1928-1940. Princeton, 1992,- 33?p. та ін.

‘' O’Rourke K. Did the Great Famine Hatter? //Hie Journal of Econoric History 1991.- Vol.51.- Ш.1,- P.7c~103; О'Рурк K., йпіьяксон Д*. Прлгы ли Хекоер и Спин? Проверка сг^заведппвослзі теорем,: іг^раЕнивания Цен факторов прсзізвод-

ства//І1нфср^іаілионньїі бюллетень ассоциации 'ТЬтсрія и комтьюгер". - 1993.- 119.-C. 39-53.

Гусєйноьа А.СПавловский К).H., Устинов В.А. Спит иі.іггаїліонного моделирования истсртеского процесса.- М. ,1984. - 160с.; Бокарев Ю.П. Сопцалпспгческач промди-ленность и ье-лкоє крестъянское хозяйство s СССР в 20-е гг.- М.:Наука, 1989.312с.; АСрамзон М.Н. Cntir моделирования динаміки социальных революцій //, ІІнфср-r.Bij-ioiiHbii бюллетень ассоциации! "Итргія и ксміьктер". - 1991. - N4. — С.25-35.

ми формування цін та процесу формування і розвитку єдиного ринку. Серед існуючих логіко-математичних моделей переважають досить прості моделі з відкритою структурою, параметри і співвідношення в яких можуть легко змінюватися і доповнюватися, що дозволяє моделювати складні та достатньо непевні процеси. Дуже важливий для використання накопичений досвід переведення показників моделі у агрего-вану форму для забезпечення гнучкості моделі, можливості введення до моделі якісних факторів у вигляді шкальних оцінок їх значень, спрощення зміни показників та доповнення моделі новими показниками.

В першому розділі характеризується також джерельна база дослідження, яка складається з цілком вірогідних та репрезентативних даних про ціни та фактори ціноутворення.

Другій розділ - "Порайонні ціни жита в Російській імперії другої половини XVIII - початку ХХст. як матеріал для математико-статистичного аналізу" - містить оцінку головних статистичних характеристик даних про ціни жита у 13-ти великих економіко-географічних районах Російської імперії, як простих статистичних сукупностей, порівняння цих характеристик для різних районів. Крім того, в ньому проведено аналіз ряду цін в одному з цих районів - Лівобережно-Українському - як часового ряду.

Розрахування загальних статистичних характеристик масивів порайонних цін жита за 1744-1914рр. дозволило орієнтовно виділити декілька груп районів, які відрізняються своїми характеристиками: до першої групи відносяться Лівобережно-Український, Центрально-Чорноземний, Волзький, Східний та Західно-Сибірський райони; до них наближається за своїми характеристиками друга група, яку складають Південно-Західний, Степовий і Південно-Східний райони. Обидві ці групи характеризуються низькими середніми рівнями цін, невеликими стандартними відхиленнями, але високою варіацією. Крім того, всі ці райони характеризуються приблизно однаковим розподілом частот у варіаційних рядах. Східно-Сибірський район також наближається, з деякими відхиленнями, до районів другої групи. Серед чотирьох районів, що залишилися (Північний, Центрально-Нечорноземний, Прибалтійський і Західний райони), надто близькі один до одного по переліченим характеристикам і по підпорядкованості рядів цін нормальному закону розподілу Прибалтійський і Західний райони. Найбільшою своєрідністю статистичних характеристик цін відрізняються Північний і близький до нього Центрально-Нечорноземний райони. Є цілком вірогідним, що у цих двох районах економічний розвиток менше визначався економічними факторами і більше підлягав регулюванню з боку держави, особливо

у сфері торгівлі сільськогосподарськими товарами, оскільки ці райони були більше споживачами аграрної продукції, а не її виробниками.

Існування в Російській імперії у другій половині XVIII - на початку ХХст. трьох різних за рівнем динаміки економічного розвитку регіонів (що відбивається у статистичних характеристиках цін) та відокремлене положення у русі цін столичних районів свідчать про відсутність єдиного економічного і ринкового механізму у Російській імперії в цей час.

При аналізі часового ряду цін в Лівобережно-Українському районі було одержано рівняння експоненційного тренду, яке характеризує загальний напрям до підвищення, і темп руху цін, що дозволяє робити ретропрогноз рівней цін - відновлювати втрачені дані про ціни по відомим рівням цін у сусідні роки. Були визначені також відхилення від тренду, які можуть служити для визначення циклів в русі цін і з'ясування внутрішніх закономірностей цього руху. Розгляд внутрірядних зв’язків відхилень від тенденції за допомогою розрахунку автокореляційної функції показав восьми та двадцятидвохрічну періодичність в русі вихідного ряду цін.

В третьому розділі - "Аналіз утворення цін жита в другій половині XVIIІст. у Російській імперії методами кореляційного та регресійного аналізу" - вивчається вплив різноманітних чинників ціноутворення на ціни жита на прикладі цін у Лівобережно-Українському районі. Перевірявся вплив на формування хлібних цін таких факторів: грошова маса, обсяги вивозу усіх видів хліба та вивозу жита, експортна ціна жита, врожаї.

Було з'ясовано, що на формування ціни хліба визначальний вплив мають грошова маса, врожаї та експортна ціна. Найбільший вплив на формування ціни мала грошова маса, на другому місці по внеску знаходиться експортна ціна і на третьому - урожаї. Отже, переважання впливу на ціни грошових емісій свідчить про більшу залежність динаміки цін від внутрішньоекономічних факторів, ніж від зовнішньоекономічних. Тому можна стверджувати, що у другій половині XVIІ Іст. Російська імперія ще не була складовою частиною європейського ринку. Великий вплив врожаїв на ціни свідчить про не дуже міцні зв'язкі між районами імперіїй про велику імовірність відсутності єдиного аграрного ринку у той час, оскільки в єдиному ринковому просторі вплив урожаїв нівелюється транспортними та економічними можливостями по швидкому перевезенню хліба із місць з надлишком хліба в райони з нестачею хліба.

Вивіз хліба, всупереч існуючим переконанням21, не має майже ніякого впливу на формування ціни . хліба. Це можна вважати закономірністю взаємозв'язку цін і експорту хліба в Російській імперії друго’ половини XVI ІІст. - в період початку входження Росії в світовий хлібний ринок - збільшення обсягу експорту хліба на етапі входження внутрішнього ринку в міжнародний не веде до однозначного збільшення цін на внутрішньому ринку.

Побудовані рівняння множинної лінійної регресії цін від вказаних трьох факторів дозволяють відновлювати втрачені середньорічні дані про ціни по відомим значенням цих факторів у відповідні роки.

Четвертий розділ - "Застосування кореляційного і дисперсійного аналізу для дослідження динаміки порайонних хлібних цін і оцінки формування аграрного ринку" - містить докладний розбір методики аналізу динаміки цін, як індикатора формування та розвитку аграрно-товарного ринку, за допомогою цих двох методів математичної статистики.

Можливість використання цін як індикаторів формування єдиного ринку базується на таких підставах: в разі існування єдиного ринку можна спостерігати приблизно однакові рівні та коливання в русі цін на усій його території - це свідчить про те, що переважав вплив на ціни загальних для цієї території факторів. Якщо єдиного ринку не має (тобто різні райони слабо пов'язані один з одним), то переважає вплив на ціни місцевих чинників, що відбивається у істотному розмаїтті рівней та коливань цін в різних районах. Щоб з'ясувати, які фактори (загальні чи місцеві) у русі цін переважали, використовується дисперсійний аналіз.

. Запропонована методика аналізу погодженості часових рядів цін з -використанням дисперсійного аналізу по десятиріччям, що зсуваються на п'ять років. Визначені нами критерії сформування єдиного ринку відповідних районів були такі: 1) встановлювалося перше десятиріччя, коли переважали загальні чинники ціноутворення (тобто коли відмінності в рівнях цін і їх коливаннях були неістотні); 2) підтверджувалося збереження цієї тенденції в наступному десятиріччі; 3) встановлена тенденція підтверджувалася аналізом суміжних п'ятирічок, взятих із кожного десятиріччя.

. В процесі аналізу руху порайонних цін за 169 років (1746-1914 рр.) були визначені час і послідовність входження районів в три великі регіональні ринки. У Південний регіональний ринок поступово увійшли такі райони: Лівобережно-Український, Південно-Західний, Степовий, Центрально-Чорноземний, Південно-Східний, Східний та Волзький; до

' ИіроіЮЕ Б.Н. Хлебные цены... - С. 114,118,122.

14

Сибірського регіонального ринку увійшли Західно-Сибірський та СхідноСибірський райони; у Північний регіональний ринок - Центрально-Нечорноземний, Західний, Прибалтійський та Північний райони. На більшій частині території Російської імперії регіональні ринки утворилися до кінця ХУІІІст.: Сибірський - до 1756 - 1775 рр., Південний - до 1761 -1780 рр. Північний регіональний ринок склався до 1821 - 1840 рр. Це доводить вірність гіпотези про те, що формування єдиного ринку йшло через етап сформування регіональних ринків. Видно, що на півдні Російської імперії були кращі умови розвитку ринкових відносин, тобто вищий рівень економічного розвитку ніж на півночі, а також спостерігались великі розбіжності в характері розвитку південних і північних районів імперії. Треба відмітити також останнє місце "столичного" -Північного - району у процесі формування регіональних ринків. Це свідчить про несприятливі умови для ринкового розвитку у цьому районі, який за своїм положенням міг стати одним із осередків формування регіональних ринків.

Закономірності процесів формування та розвитку регіональних ринків - Південного, Північного і Сибірського були такі. Для Південного -характер процесу об'єднання його районів свідчить про кращий розвиток ринкових зв'язків у другій половині ХУІІІст. у південно-західних та південних районах Російської імперії, ринкові зв'язки між районами Південного ринку сформувалися швидко, наче передумови для цього процесу існували ще до відміни внутрішніх митниць у 1754 р. і були дуже тривкими; деякий час на протязі ХІХст. до цього регіонального ринку входили Західний та Центрально-Нечорноземний райони, які складали своєрідну "перехідну зону" між Південним та Північним регіональними ринками. Крім того, тривалий час до Південного ринку надходив Західно-Сибірський район. Для Північного ринку - його формування тривало майже сторіччя, а періоди розвитку характеризувалися більше періодами розбалансованості, ніж збалансованості; очевидно, це було, головним чином, наслідком надто жорсткого державного контролю над процесом постачання продуктів сільського господарства у цей столичний та військово-промисловий регіон. Для Сибірського ринку - характерно досить раннє сформування та майже постійно збалансований розвиток; з'ясування причин феномену тривалих ринкових зв'язків між двома його районами, які займають величезну територію, потребує спеціального дослідження.

Регіональні ринки на території Європейської частини Російської імперії - Південний та Північний - майже одночасно витримали періоди своєї часткової розбалансованості у 1846 -1860 та 1866 - 1880 рр. На

рівні руху цін це явище, певно, залежало від якоїсь зміни структури впливу чинників ціноутворення на ціни, що відобразило зміни в характері економічного розвитку країни. . .

На основі дисперсійного аналізу цін жита можна зробити висновок про те, що час часткового сформування загальноросійського ринку продуктів хліборобства відноситься до періоду 20-30-х рр. ХІХст. У цей час майже одночасно існували всі три регіональних ринки, які були пов’язані один з одним. Цей висновок дещо змінює уявлення про період правління Миколи І, як про період повільного розвитку економіста економічних зв'язків.

За використовуваними нами критеріями дисперсійного аналізу, сформування єдиного аграрно-товарного ринку на території Російської імперії до кінця дослідженого періоду (1914 р.) не простежується. Ступінь розвитку єдиного ринку, безсумнівно, відображає рівень економічного розвитку країни. Відсутність у Російській імперії єдиного аграрно-товарного ринку і, як наслідок, щонайменше єдиного загальнога-лузевого ринку свідчить про надзвичайну нерівномірність економічного розвитку і розвинутості ринкових зв'язків окремих її частин у порівнянні, наприклад, з країнами Європи, у більшості яких єдині товарні ринки створилися у XVII - XVIIIcт. Певно, відносно низький рівень розвитку торговельних зв'язків спричинював ріст контролю держави над економікою, що не могло залишитися без наслідків. Питання чому саме не склався єдиний аграрно-товарний ринок потребує спеціального дослідження.

П'ятий розділ - "Побудова математичної моделі руху цін жита в Російській імперії в другій половині XVIIІст." - присвячений створенню 'імітаційної моделі взаємозв'язку ряду важливих чинників, які впливали на економічний та'ринковий розвиток Російської імперії в другій половині ХУІІІст.: цін жита на внутрішньому ринку, експортних цін жита, обсягу вивозу хліба із Російської імперії, урожаїв, світових цін жита та обсягу грошової маси в імперії.

Створення цієї моделі необхідне для перевірки гіпотези про можливість вивчення питання формування єдиного аграрно-товарного ринку за допомогою імітаційного логіко-математичного моделювання цього процесу і на базі не тільки даних про ціни, а й про фактори ціноутворення. Якщо вдається створити модель динаміки цін та факторів ціноутворення, яка адекватно описує процес на протязі кількох десятиріч, можна вважати гіпотезу правильною і, як наслідок, доцільним перехід до ство-• рення великої імітаційної математичної моделі формування аграрнотоварного ринку в Російській імперії. В цьому разі з'являється мож-

пивість подвійної перевірки висновків щодо формування та розвитку цього ринку, одержаних при вивченні руху хлібних цін за допомогою методів математичної статистики (дисперсійного та кореляційного аналізу).

В розділі сформульовані основні принципи одного із можливих підходів до розроблення моделі руху хлібних цін в Російській імперії другої половини Х\/ІІІст. Запропонована методика моделювання дозволяє враховувати в моделі динаміку як кількісних, так і якісних чинників. Визначена структура моделі, яка відображає взаємозв'язок ураховуємих показників моделі, і отримані логіко-математичні співвідношення, що описують розглядаємі взаємодії цін жита та пов’язаних з ними соціально-економічних чинників. .

Модель дозволяє виявити структуру, силу і характер взаємодії' динаміки хлібних цін та зв'язаних з ними чинників. Вона відбиває тривкі взаємозв'язкі між цінами жита на внутрішньому ринку та грошовою масою (чим більшим був обсяг грошової маси тим вище були ціни), експортними цінами (їх високий рівень обумовлював ріст внутрішніх цін) та урожаями (високі врожаї вели до зниження цін), причому вплив грошової маси переважав над іншими чинниками, але зміна ціни жита визначалась сумісним впливом усіх цих факторів. Вплив експорту жита на динаміку цін на внутрішньому ринку у вивчаємий період опосередкований експортними цінами, на які сумісно впливали, крім експорту, світові ціни жита та врожаї. Трохи виділявся за силою вплив на експортні ціни світових цін. Чим вищим був рівень світових цін, тим більше мали бути експортні ціни. Обсяг вивозу жита залежав, у свою чергу, переважно від врожаїв, як показника обсягу пропозиції хліба, та експортних цін. Ріст кожного з цих чинників вів до підвищення обсягу вивозу. Менше вивіз залежав від попереднього обсягу вивозу та цін на внутрішньому ринку.

Проведена перевірка адекватносл моделі показала достатню робо-тоспроможність моделі - середня відносна помилка для контрольного двадцятирічного інтервалу склала 31%. Перевірка по іншим критеріям показала, що модель адекватно описує вивчаємий процес не менш як в 60% випадків. Показана можливість створення адекватної імітаційної моделі взаємопов'язаного руху цін та чинників ціноутворення дає підстави для створення у майбутньому імітаційної моделі формування і розвитку загальноросійського аграрно-товарного ринку.

Заключення містить головні висновки, одержані в ході дослідження:

1. Проведення дослідження руху порайонних цін у Російській імперії в другій половині XVIII - на початку XX ст., як інтегральних показників соціально-економічного розвитку, за допомогою математико-

статистичних методів дозволило одержати нову інформацію та нове уявлення про рух хлібних цін, процеси ціноутворення в аграрній сфері та формування і розвиток загальноросійського аграрно-товарного ринку. Таким чином, основна мета дослідження була досягнута.

2. Історіографія вивчаємих проблем містить різноманітні методики аналізу руху цін за допомогою кореляційного аналізу і суперечливі оцінки процесу формування єдиного аграрно-товарного ринку у Російській імперії, одержані при застосуванні цих методик, що робить доцільним удосконалення методів, які вже застосовувались, та введення нових методів і методик аналізу цієї проблеми для перевірки одержаних раніше результатів. Історіографічний досвід доводить можливість застосування імітаційних логіко-математичних моделей з відкритою структурою для вивчення проблем ціноутворення та формування єдиного ринку.

3. Аналіз загальних статистичних характеристик масивів порайонних цін жита показує існування в Російській імперії у другій половині

XVIII - на початку ХХст. щонайменше трьох різних регіонів, статистичні характеристики цін у яких були істотно різними, що свідчить про відсутність єдиного економічного та ринкового механі змів у Російській імперії цього періоду.

4. Аналіз часового ряду цін у Лівобережно-Українському районі показує, що на протязі усього вивчаємого періоду хлібні ціни росли з постійно зростаючою швидкістю.

5. Дослідження за допомогою регресійного та кореляційного аналізу процесу ціноутворення в Російській імперії у другій половині ХУІІІст. показало, що визначальний вплив на ціни мала грошова емісія. "Це доводить, що у цей період процес ціноутворення визначали внутріш-ньоекономічні фактори і, отже, Російська імперія ще не була складовою частиною європейського ринку. Велика участь врожаїв у формуванні цін указує на значну" імовірність відсутності єдиного ринку у Російській імперії в другій половині XVIII ст.

6. Вивчення порайонних хлібних цін у Російській імперії у другій по-

ловині XVIII - на початку Ххст. за допомогою дисперсійного аналізу показало, що на території Російської імперії сформувались і існували три великих регіональних ринки - “Південний” (утворився біля 1761-80 рр., його складали такі райони: Лівобережно-Український, Південно-

Західний, Степовий, Центрально-Чорноземний, Південно-Східний, Східний та Волзький), “Північний" (1821-1840 рр., до нього входили Центрально-Нечорноземний, Західний, Прибалтійський та Північний райони) та "Сибірський“ (1756-57 рр., складався з Західно-Сибірського та Східно-Сибірського районів).

7. Існування великих регіональних ринків в ХІХст. характеризувало-періодами як збалансованості, так і розбалансованості; у 20-30 рр. <ст. одночасно існували всі три регіональних ринки, які були пов’язані ин з одним через “перехідну зону4 (Західний та Центрально-чорноземний райони) або безпосередньо. Цей період можна вважати ;ом часткового сформування загальноросійського аграрно-товарного нку.

8. Згідно проведеному аналізу закономірностей співвідношень ко-

вань та рівней порайонних цін, а також використовуваним нами кри-зіям дисперсійного аналізу єдиний стабільно функціонуючий аграрно-зарний ринок у Російській імперії не сформувався до кінця дослідже-го періоду (1914 р.). .

9. Побудова імітаційної моделі руху цін жита у взаємозв’язку з фак-рами їх динаміки та позитивні результати перевірки її адекватності до-эляють узагальнити та поглибити розуміння процесу ціноутворення, а кож зробити висновок про можливість побудови логіко-математичної іделі, яка б відображувала процес формування єдиного аграрно-варного ринку і дозволила б перевірити результати аналізу цього просу, одержані за допомогою математико-статистичних методів.

10. Результати дисертаційного дослідження завдяки застосуванню ітематичних методів являються відтворюваними.

Головні положення дисертації викладені у таких публікаціях авра:

1. Имитационная модель движения хлебных цен в Европейской >ссии второй половины Х\/ІІІв.//Информационньій бюллетень Ассо-іации "История и компьютер",- 1996. - N17 март. - С. 105-107. (0,25 >.арк.)

2. Застосування математичних методів при вивченні соціально-:ономічного розвитку України в другій половині XVIII - XIX ст. // Ма-ріали міжнародної науково-практичної конференції "Культурно-горичні, соціальні та правові аспекти державотворення в Україні". -цеса, 1996,- Ч.З. - С.49-51. (0,2 др.арк.)

3. Аналіз динаміки соціально-економічних факторів в Україні в зугій половині XVIII - XIX ст. (на прикладі часових рядів хлібних цін). // атеріали міжнародної науково-практичної конференції "Культурно-горичні, соціальні та правові аспекти державотворення в Україні". -деса, 1996 - 4.2. - С. 127-128. (0,2 др.арк.)

4. Математическая модель движения цен ржи России во второ половине XVIUb./Одєс. ун-т,- Одесса, 1996,- Деп. в ГНТБ Украйні 09.01.96 №228 - Ук.96. - 26с. (1,2 др.арк.)

5. Применение дисперсиоуого анализа при изучении истории хлеб ного рынка в России XVIIIb.//Россия в X-XVIIIbb. Проблемы истории і источниковедения. Тезисы докладов и сообщений вторых чтений, по священных памяти А.А.Зимина,- М.:РГГУ,1995- С.431-433. (0,2 др.арк.

6. Про деякі можливості застосування математико-статистични; методів при вивченні розвитку аграрного ринку на території України і другій половині XVIII - на початку ХХст. // Українське національні відродження: проблеми, прогнози, державна політика. Тези виступів.-Одеса, 1995,-С.129-130. (0,15 др.арк.)

7. Simulation of grain price dynamics in Russia in the second half of th< eighteenth century and the first half of the nineteenth.// Data modelling Modelling history. XI International Conference of the Association for Histor; and Computing. Abstracts.- Moscow, 1996.- P.107-108. (0,2 др.арк.)

8. Применение дисперсионного анализа для исследования процес са формирования вероссийского аграрного рынка во второй половине

XVIII - ХІХвв./Одес. ун-т,- Одесса, 1993. - Деп. в ГНТБ Украинь 13.08.93, №1730 - Ук.93. №222Р-93 - 42с. (1,9 др.арк.) (у співавторств з Г.М.Шабановою).

9. Застосування методів математичної статистики для аналізу економічного розвитку півдня Російської імперії в другій половині XVIII -

XIX ст. // Україна: становлення незалежності. Зміст і методике висвітлення в курсах соціальних та гуманітарних наук. Всеукраїнська науково-методична конференція. Доповіді і виступи.-Одеса, 1993,-Ч.IV.— С.31-33. (0,2 др.арк.) (у співавторстві з Г.М.Шабановою).

10. Розвиток південноросійського субрегіонального аграрного ринку в другій половині XVIII—XIX ст.//Шоста всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. - Луцьк, 1993,- С.136-137. (0,2 др.арк.) (у співавторстві з Г.М.Шабановою).

11. Аналіз утворення хлібних цін в українському регіоні Російської

імперії в другій половині XVIII століття // Південь України і складання української державності: історія і сучасність. Тези доповідей Все-

української науково-практичної конференції. - Одеса,1994- 4.2. -

С. 13-14. (0,2 др.арк.) (у співавторстві з Г.М.Шабановою).

АННОТАЦИЯ

Полевой Н.А. Математические методы в исследовании тегральных показателей социально-экономического развития і примере динамики хлебных цен в Российской империи второй ловины XVIII - начала ХХвв.). (рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических ук по специальности: 07.00.06 - Историография, источниковедение и эциальньге исторические дисциплины. Днепропетровский :ударственный университет. Днепропетровск, 1997.

В диссертации с помощью корреляционного, регрессионного и слерсионного анализа изучены закономерности динамики хлебных н в Российской империи второй половины XVIII - начала XX вв., как тегрального показателя формирования региональных и ероссийского аграрных рынков. Определены факторы, влияющие на >рмирование хлебных цен. Предложена имитационная модель, исывающая взаимосвязанную динамику хлебных цен и факторов нообразования.

SUMMARY

Polevoy N.A. Mathematical methods in the research of the integral dexes of social*economic development (on the example of grain price namics in Russian empire in the second half of the eighteenth ntury - the beginning of the twentieth century). (Manuscript).

The dissertation is submitted for an academic degree of candidate of storical science in speciality 07.00.06 - Historiografy, study of sources and іесіаі branches of historical science. Dnepropetrovsk State University, liepropetrovsk, 1997.

In dissertation are investigated conformities to natural lows of grain ice dinamics in Russian empire in the second half of the eighteenth ¡ntury - the beginning of the twentieth century, as integral index of the gional and all-Russia grain markets. One done with the correlation, gression and dispersion analisis. There are defined factors, which has Fluence on the grain price forming. Proposed simulation, which describe e interconnected movement of grain prices and factors of price forming.

Ключові слова: аналіз масових джерел, кореляційний, регресійний і дисперсійний аналіз, динаміка хлібних цін, імітаційне моделювання.