автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Метафорическое употребление глаголов физического действия в памятниках древнерусской письменности (X - первая половина ХIII вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Метафорическое употребление глаголов физического действия в памятниках древнерусской письменности (X - первая половина ХIII вв.)"

Кшвеький ушверситет ¡меш Тараса Шевченка

На правах рукопису УДК

НЕЧИТАЙЛО 1рина МиколаТвна

МЕТАФОРИЧНЕ ВЖИВАННЯ

дгеслгв Ф13ично1 дгТ У ПАМ'ЯТКАХ ДАВНЬОРУСЬКОТ ПИСЕМКОСТ1 (X - ПЕРША ПОЛОВИНА XIII ст.ст.)

Спещальшсть 10.02.02 - росшська мова

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня капдидата фшолопчних наук

Кшв - 1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Кшвському державному лшгв1стичному ушверситет1 на кафедр! фонетики I граматики слов'янських мов Науковий кер1вник: академ1к АН ВШ Украши, доктор фшо-

лопчних наук, професор БОЛДИРСВ Р.В. Офщшш опоненти: доктор фшолопчних наук, професор

ЧЕРТОРИЗЬКА Т.К.; кандидат фшолопчних наук, доцент ПРИСКОКА О.В. Провщна установа: Укра1нський державний педагопчний

ушверситет ¡меш М.П. Драгоманова

Захист вщбудеться «. // _» червня 1997 р. о IV. годиш на

засщанш спещал!зовано1 вчено! ради Д 01.01.30 у

Кшвському ушверситет1 ¿м. Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Кшв, бульвар Т.Шевченка, 14, ауд. 63.

3 дисертащею можна ознайомитися у науковш б1блютещ Кшвського ушверситету 1м. Тараса Шевченка (Ки1в, вул. Воло-димирська, 58, к1м. 10).

Автореферат роз1слано « 19» травня 1997 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено1 ради кандидат фшолоНчних наук, доцент ШАХОВА Л.1.

Характерною особлив1стю сучасног лшгв1стики стало перем1щення центру дослщжень дз структурних характеристик мовно1 системи в галузь тих особливостей мови, що забезпечують и посередницьку роль у взаемодп людини з навколишшм св1том, сусшльством, культурою. Тому останшм часом мовознавщ все частте звертають увагу на причини, що викликають розвиток мови, зумовлюють и творчий характер, зв'язок ¡з розвитком людського мислення. Цей комплекс питань, узагальнено названий "людським фактором у мовГ' (Н.Д.Арутюнова, В.М.Тел1я, О.М.Шахнарович та ш.), пов'язаний з проблемами д1алектики взаемоди мови ¿з cвiтoм та свщом1стю людини 1 проблемами мовних змш, 1хшх законом1рностей та ушверсал1й, а також ¡з дослщженням одного з найважлив1ших семантичних нроцеав розвитку лексики -виникнення переносних значень слова. Вивчення переносних значень розширюс можливост! вивчення причин, що зумовлюють розвиток лексичноГ системи у напрямку адекватного сприйняття людиною всього розмаггтя навколишнього св1ту.

Переносш значения у наш час розглядаються не просто як засоби художност1 мови, що знаходяться на його стил^тичнш периферп 1 у раз1 втрати свое! образное™ проникають у його структуру, але й як феномен мови людини, що несе найважливпну функцпо у тзнанш св1ту.'

Переносш значения - це особливий р1вень лексично! семантики, який, виконуючи специф1чш когштивш функщ!, вщдзеркалюе процеси трансформацп семантичного поля слова. Переносному слововживанню та розвитку переносних значень слова у розднськш моЫ присвячеш, зокрема, пращ

1 Гак В.Г. Русская политическая метафора. Рецензия. //Вопр. языкозпаппа.-1993. - №3. - С. 136.

Д.М.Шмельова, В.М. Тели, В.М.Гака, I .О.Стершна, О.П.Чудинова,В.К.Харченко, Н.е.ШершаковоГ, Ю.М.Караулова, С.О.Мегентесова та ¡н.

Розвиток переносних значень сл1в може одержати найбшьш широке та об'ективне висв!тлення тшьки при конкретно-вторичному шдход1 до нього, коли переиосш значения систематично дослщжуються на р1зних етапах 1стори мови, починаючи з найбшьш давшх заев1дчених факт1в.

Нову щкаву можливкть з'ясування семантики переносних значень дас поняття картины сету як "достатньо детал1зовано1 класифЬсащйноГ схеми дiйcнocтi, подано! у свщомос™ носив мови"2. Коли переносш значения пов'язуються з фактами дшсност1 через вщсилання до певних деталей картини св1ту, з'являеться основа для виявлення ушверсальних та нaцioнaлыIO своерщних рис у лексичнш семантищ природних мов, розкриваються деяк1 фундаментальш принципи формування мовних значень.

Проблема реконструкци мовно! картини св1ту середньов1чно1 людини вимагае з'ясування причин виникнення метафоричного або метошм!чного переносу у словах, систематизацп виявлених неосемант1в, а також побудови моделей будь-яких семантичних зм1щень.

Дана дисертацшна робота присвячена дослщженню переносних значень дiecлiв ф1зично! дп, зафшсованих у пам'ятках давньорусько! писемное™ X - ХШ ст.ст. Серед основних моделей д1есл1вного слововживання давньорусько! мови д1еслова ф1зичноГ дп' утворюють нaйбiльш продуктивну групу. Завдяки сво!м семантичним та синтагматичним

2 Якоштева Е.С. Фрагменты русской языковой карлшм Шфа (модели пространства, времени и восприятия). М.: Гнозис. - 1994. - С. 308.

особливостям вони дозволяють вщновити систему метафороутворення як одного з аспектов стародавшх уявлень про св1т.

Актуальшсть роботи зумовлена зростанням штересу сучасно! лшгв1стики до таких особливостей мови, якi забезпечують 1! посередницьку роль у взаемоди людини з! свггом, та до причин, що викликають розвиток мови 1 забезпечують Т1 творчий характер. Саме такою ланкою у систем! мови е також 1 перенос]» значения окремих груп сл!в, зокрема д1есл1в ф1зично1 да.

Предметом дослщження обрано переносш значения давньоруських д1есл!в ф1зично1 дн, 1хшй зв'язок з вихщними значениями, типолопчю ознаки иереносних значень та особливост1 1хнього функщонування у пам'ятках давньорусько! писемност! Х-ХШ ст.ст.

Матер!алом для дослщження стали д1еслова ф!зично! дн з "Матер1ал1в до словника давньорусько! мови" 1.1.Срезневського, "Словника росшсько! мови XI - ХУП ст." та "Словника давньорусько! мови (XI - XIV ст.)", а також частково з текст1в давньорусько! л1тератури, напитв, грамот. Розглянуто понад 2000 випадюв переносного вживання д1есл1в ф!зично! ди (дал1

ДФД3).

Метою даного дослщження е визначення яюсно! своерщност! явищ переносного значения у смисловш структур! давньоруських ДФД у пам'ятках давньорусько!" писемиост1 X - першо! половини XIII ст.ст. Поставленш мет! вщповщають такг завдання:

- виявити склад давньоруських ДФД з переносним значениям;

- дослщити семантичну структуру ДФД 3 переносним значениям;

5 У днссртацшлому д0сл1дженш д1ссловами ф13пчно1 дп (ДФД) вважаються Т1 Д1сс]пвн1 лексеми, як1 позеачають псрсважио конкретпо-ф1зпчну дио, -»мшу ф!зичпого стану або взаемод1ю явищ навколиишього св!ту, що можуть бути чуттсво спрпйпгтпми, па противагу, зокрема, д!есловам с!сс1згаи(Н та д|селовам сс^пс^сспсИ.

- систематизувати ДФД з переносшши значениями за ознакою 1х учасп у моделях утворення метафоричних та метошм1чних значень;

- охарактеризувати осиовш модел! переносу значень на лексичному, граматичному та семасюлоНчному р1внях мови.

Теоретичну та методолопчну основу дослщження становлять пращ з р1зних аспект1в теорп системности та семантики. В дисертацп проанал1зовано переважно так! ироблеми, як: 1) зв^язок статичного та динам1чного у мовнш систем!; 2) моделювання семантичних явищ 1 особливост! д!есл!вно1 семантики; 3) д1есл1вна типология 1 особливост! мовно! репрезентацн абстрактних категорш.

Мета, завдання 1 методологччш засади дослщження обумовили використання у робот! таких метод1в. як описово-анал1тичний, опозицшний, прийоми моделювання, елементи статистичного методу, а також метод адекватного опису лексичного значения через його подш на складов! семантичш компоненти. Матер!ал для дослщження з!брано методом суцшьно1 виб1рки з1 словниюв росшсько! та давньорусько! мови та текст1в давньорусько! л!тератури, напислв та грамот.

Наукова новизна дослщження визначаеться його предметом \ багатоаспектним й комплексним пщходом до анал!зу д1есхавно! семантики. У робот! описано давньоруськ! ДФД з переносним значениям, визначено семантичш особливост! та опозицшно-!ерарх!чну систему д!есл!в дано? тематично! групп. Вперше виявлено модел! утворення д!есл1вно! мстафори у пам'ятках давньорусько! писемност! X - першо! половини XIII ст.ст. Видшено семантико-тематичн! групи абстрактних !менник!в, що ввдграли роль модиф!катор!в у створенш д!есл!вних метафор. Визначено специф!ку процесу метафоризац!! для кожно!

семантико-тематично! групи д1есл1в вщ центрально! до перифершно! зони семантичного поля. Встановлено напрямки метошм!чних перетворень у структур! анал!зованих тематичних д!есл!вних груп.

Теоретичне значения дано! роботи полягае у розробщ ряду складних питань загального мовознавства (теорн семантичного переносу, системного характеру метафороутворення, семантичного моделювання), теорн ! методики дослщження мови, теорп 1 практики перекладу стародавшх текст1в.

Практична цшшсть роботи визначаеться тим, що и матер1али та результати можуть бути використаш у функцюнально-семантичних, ¡сторично-типолоНчних дослщженнях, у викладанш курс1в лексикологи та !сторп росшсько! й укра!нсько! мов, а також у лексикограф!чшй практищ при укладанш синошм!чних 1 тлумачних словник!в.

Апробац1я роботи. Maтepiaли дисертацшного дослщження обговорювалися на наукових семшарах кафедри фонетики 1 граматики слов'янських мов Кшвського державного лшгв!стичного ушверситету (1994 р.), на Ш м1жнародному семшар! "Слов'янська культура в сучасному свт" (Ки!в, 1993р.), на Ш м1жнародшй конференцп "Мова та культура" (Ки!в, 1994 р.), на науковш конференцп "Укра'шська термшолопя ! сучасшсть" (Ки!в, 1996 р.) та на "Степашвських читаннях"(1996 р., м. Москва). 3 теми дисертаци опубл!ковано 8 наукових праць, з них 4 статт! у наукових зб!рниках.

На захист виносяться так! основш положения:

1. Метафоричш перетворення у структур! давньоруських ДФД зор!ентоваш переважно на вщображення взааемодн людини з нематер1альним св1том; д!есл!вна метафоризац)я у вщображенш взаемод!! людини з матер!алышм св1том

фшсуеться у поодикоких випадках на периферн системи метафоричних перетворень.

2. Давньорусыа ДФД реал1зувалн сво! метафоричш значения за двома моделями: «духовний св1т - людина» 1 «людина -духовний свт>. Системшсть реал1заци цих моделей зумовлена наявшстю ДФД псвних ссмантико-тематичних груп, що узгоджуються з певними абстрактними 1менниками у функцп суб'екта або об'екта Д11, под1бшстю граматично! формули метафоричних словосполучень, схожштю семних транспозицш у структур! д1есл1в та !менник!в.

3. Серн давпьоруських ДФД зазначених моделей метафоротворення виступають як певш семантичш едност1, що вщображають об'ективну системшть в оргашзацп довкшля. Це ¡ерарх1зована вщ центру до периферп пщсистема мови, структурована на основ! лексичних, граматичних та семастлоНчних ознак. Системшсть цього класу д1есл1в виявляеться також ! в опозицшному характер! свое! структури, об'еднано! узагальнюючим протиставленням «життя - смерть», що вщображае сноЫб св1тосприйняття людини та спсциф1ку и" мовно! картини св1ту.

4. Д1еслова, що входить до структури одше? семантико-опозицшно! групи, виявляють под1бш метафоричш ознаки. Збшьшення семантичних в1дмшностсй семантико-опозицшних груп залежить в1д позицшно! вщдаленосп кожно! з них вщ ядерно! д!есл!вно! групи. Споздб метафоризаци д1еслова також залежить вщ того, яку позицпо в ¡ерарахьчшй метафоричнш систем! давпьоруських ДФД воно займае.

Структура та зм1ст роботи.

Дисертащя складаеться з1 вступу, трьох роздЫв, загальних висновюв, б1блшграфп та додатк1в - шдексу проанал1зованих д1есл1в I трьох таблиць.

У встут обг"рунтовуеться актуальтсть, наукова новизна досл1дження, визначаеться його мета та завдання, вказуються методи I матер1ал дослщження, розкриваються теоретико-методолоНчш основи, вщм1чаеться теоретичне 1 практичне Значения роботи, подаеться перел1к основних положень, що виносяться на захист.

У першому розд1л1 "Теоретичш проблеми вивчення метафори" анал!зуються р^зтп шдходи до визпачеиня метафори у сучасшй лшгв1стпщ й проблеми вивчення специф1ки д1есл1вно1 метафори.

3 щыо метою у робот1 подано стислий огляд р1зних теорш метафори, визначено основш напрямки вивчення цього семантичного феномена, проанал1зовано положения, що лягли в основу традицшного вчення про метафору. Особливу увагу придшено трьом напрямкам, як1 зумовили характер метафорологп 80-х рок1в XX ст. До них належать теор!я штеракци, компонентний анал!з \ гносеолопчш принципи сприйняття та вщображення дшсность Надм1рне захоплення багатьох дослщник1в одшею з версш трактування метафорично! трансформаци слова веде до одноб!чного дослщження сугност1 метафоричного переносу.

Наприкшщ 80-х рок1в у теори метафори склалася ситуащя, визначена протиборством системно-структурного,

комушкативно-функщоналыюго та генеративнО-

функцюнального принцишв. Таким чином, дослщження в галуз1 семантичного переносу фактично залшпили без вщповвдГ найважлив!пп питания: чи належить мовна метафора до

регулярних явищ, чи вона е таким спонтанно-1ррегулярним довшьним утворенням, яке не гпддаеться коректшй систематизацп 1 моделюванню?

Методолопчно найважливтим у сучаснш метафорологп е и переор!ентц!я на теоретичш позицп антрополоНчно!" лшгвштики, яка вивчае мову у Ясному зв'язку з людиною, п свщом!стю, мисленням, духовно-практичною д!яльшстю. Фшософським пщгрунтям тако! змши стали розробки в галуз1 когштивно! теорп мови, яка ствердила антропометричну основу мовленнево! д!яльност! людини. Цей шдх1д дозволив всеб!чно визначити роль метафори як одного з засоб1в, що забезпечують посередництво мови у взаемовщношеннях людини з1 св1том.

3 когштивно! точки зору метафоризацп - це операцп над знаниями, як! часто призводять до змш онтолопчного статусу знань: нев!доме стае вщомим, а в!доме - абсолютно новим тощо. При метафоричному перенос! фактично зд!йснюеться "наведення" ново! кагегоризацп на дшсшсть або п окрем! фрагмента, в результат! чого виникають риси оновленого поняття, що зм!шоють стандартне уявлення про фрагмент д!йсност!, або категоризуються нов! (абстрактш) поняття, як! майже не шддаються рац!ональному осмисленшо (О.М. Баранов, Ю.М. Караулов та ш.)-

Когн!тивн! засади антропоцентричного погляду на метафору дають п!дстави вважати неправом!рними спроби окремих науковц!в побудувати чисто семантичну або чисто прагматичну концепцп' метафори, оск!льки при метафоризацп д!е одночасно велика кшьк1сть фактор!в ! мехашзм!в смислоутворення.

Тому подальший розвиток метафорологи зумовив необхщшсть висв!тлити дану проблему з р!зних точок зору.

Не можна не погодитися з думкою НЛ.Сукаленко, Н.В.Павлович, С.О.Мегентесова та ¡п., як!, вщстоюючи зумовлешсть появи метафори психолопчними, бюлопчними властивостями людини та ¡сторичним розвитком суспшьства, довели можлив1сть моделювання процес1в метафороутворення не тшьки для окремих груп сл1в, але для вс1е1 лексично! системи мови.

У зв'язку з тим, що при вивченш метафори переважно об'ектом дослщження були ¡мена, в дашй робот1 проанал!зовано менш дослщжену д!есл!вну метафорику. Як свщчать публшацп з проблем д!есл!вного метафороутворення, увага дослщниив звертасться передуем на так! особливост! даного семантичного феномена:

1. Д1есл1вна лексика, вщображаючи процесуально-подшний св!т, 1 е одним ¡з найважлив1ших засоб!в формування мовно! картини св1ту у свщомост! людини. Тому система д1есл1вних метафоричних значень вистуиае тут як важливий фактор формування образно! картини св!ту.

2. Особливост! виникнення метафоричних значень д!есл1в зумовлен! специфжою семантики частини мови. У семантичиш структур! д!есл!в е компоненти, як! подають шфор^ацпо про особливост! його денотата. Саме поеднання у когн!тивн!й моде]п д!еслова семантичного простору й часу, поняттевого протиставлення м!ж матер!ею ! рухом створюе "те надзвичайне начало у семантищ д!еслова, яке дозволяе йому утворювати векторн! зв'язки у склад! майбутнього висловлення та поеднувати в одн!й структур! предметн! та непредметш ознаков1 сутност!"4.

4 Кубрякова Е.С. Глаголы действия через пх коппппвиыс характеристики // Логпчсскпй апалнз языка: Модели действия. - М.: Наука. - 1992. - С. 88.

1П

3. Складшсть д1есл!вно! метафоризацп зумовлена насамперед бшьшою складшстю д1есл1вно! семантики у пор!внянш з шшими частинами мови: через те, що денотати д1есл1в являють собою денотати-ситуацн, як! оргашчно пов'язаш з певними предметами, субъектами та об'ектами, основа метафорично! трансформац!! набувас комбшованого характеру. Тому й класиф!кащя метафоричних значень д1есл1в мае здшснюватися за кшькома принципами, передуем за денотативним, парадигматичним та синтагматичним.

4. Характерними рисами сучасного метафородослщження у структур! д!есл!в е, по-перше, штерес до розширення антрополопчних аспект!в вивчення цього семантичного явища, по-друге, комплексно-синтетичний анал!з процес!в метафоричного переносу значень, по-трете, актив!зац!я когштивних розробок проблем семантичних трансформац!й.

5. Складшсть д!есл!вно! семантики ! текстова зумовлешсть утворення метафоричних значень д!есл!в певною м!рою спричинюють актив!зац!ю доагпджень, саме зор!ентованих переважно на врахування когштивних, антрополоНчних фактор!в виникнення д1есл!вних метафор та визначення напрямк!в метафоричних трансформацш у словосполученнях, як! брали участь у таких семантичних процесах.

6. Анал!з законом!рностей семантично! деривацп, як ! розробка принцип!в загально! деривафйно! теор!! у сучасному мовознавств!, спряыований на вивчення всього вщомого ¡сторичного простору мови. «Деривацшний анал!з стародавн!х тексив дозволяе бшып глибоко пояснити еволюц!ю мовно! системи»5.

5 Мурзин Л.Н. Основы дериватолопш. - Пермь. - 1984. - С. 82.

7.Дослщження мовнсм метафори за допомогого синтетичного шдходу дозволяе вир1шувати таю проблеми, як системшсть та архетипов1сть походження переносного значения.

У другому роздш1 "Особливост1 виникнення метафоричних значень у давньоруських д^есловах, що означають ф1зичну дпо" анал1зуються семантичш особливосп метафоризованих давньоруських ДФД.

У семантичному пол! д!еслова, за твсрдженням О.С.Кубряково!, О.В.Платоново! та ш., наявний елемент одного чи кшькох реальних об'ект1в, пов'язаних м1ж собою вщношеннями спрямовано! на них дп. Цим пояснюеться складшсть моделей утворення переносних значень Д1есл!в, осшльки "когштивне тяжшня" метафоризадп враховуе конкретш I абстрактш ознаки.

Ссмаптична едшсть давньоруських ДФД, як1 розвивали метафоричш значения, зумовлюеться найв1рогщшше певною сшльшстю асоцшованих конкретних I абстрактних елеметтв значения.

Як показав материал пам'яток давньорусько! писемносп X -першоГ иоловини XIII ст.ст., основною метою вживання давньоруських ДФД у переносному значенш була реал!защя !х когштивних 1 оцшочних функщй, пов'язаиих з1 специф1кою взаемодп засвоюваних середньов1чним сусшльством абстрактних понять конкретною людиною, и' емотивним 1 духовним св1том.

1з розвитком самоусвщомлення людини та и самовщокремленням вщ навколишньо! дшсност!, що було характерним ще для доязичницького перюду, мовна картина св1ту, очевидно, складалася переважно за формулою людина -(Ызичний св1т.

Розвиток сусшльних вщносин 1 поява релтйних основ св1тогляду (зокрема християшзащя етнос1в Свразшського ареалу) найв1рог1дшше зумовлюють розвиток понять релтйного, духовного, морального - абстрактного характеру. Засвоення цих понять здшсшовалося за тими ж принципами, що й конкретних, 1 самс за допомогою конкретних понять. Тому формула св1тосприймання набувае шший вигляд типу семштично! тр1ади людина - ф1зичний св1т - духовний свт Д1еслова на позначення конкретно! дп як основш лексичш засоби вираження понять про взаемод1ю рсалш можуть бути квал1фжоваш також як певш умовш посередники у цьому когштивному процесс звичайно { з певними застереженнями, зокрема, на складшсть цих процес1в у давшх шдоевропейських мовах й таких шдоевропейських мовах раннього середньов1ччя, як старослов'янська, давньоболгарська, давньомакедонська, давньосербська, давньопольська, давньочеська 1 давньоруська.

Процес вживання цього класу сл1в у метафоричному значенш також вщбувався за семантико-понятшною формулою людина - (Ызнчний св!т - духовний св1т, де позначення непредметних понять певною м1рою матер!ал1зувалися, уособлювалися. Тут д1есл1вш метафори у давшх слов'янських мовах, зокрема, у давньоруськш, доцшьним видаеться анал!зувати на матер1ал! мш1мальних контекст1в словосполучень типу дiccлoвo + абстрактний 1менник.

Розгляд оказшнально1 сполучуваност1 д1есл1в з цих позищй дозволяс видшити дв! структурно-семантичш модел1 Д1есл1вних метафор, що об'еднують майже однаков1 за кшьшстю групи д1есл1в.

Перша модель «духовний св1т - людина» об'еднуе д1еслова, що вщображають дш нематер1альних сил па св!т людини: Пр'Ьзорьстко выводи, любы же в'ьгражаАеть6. 1зб. 1073р.

До складу друго! модел1 "людина - духовний св1т" включено д1еслова на позначення узагальнено! ди людини на духовний св1т, що виражають прагнення людини чинити певний спротив новим для себе явищам або культивувати Тх у залежност1 вщ вимог християнсько!" моралк ХристчДнш... свое спдсенье знждуть. 1лар. Зак. Благ.

Семантико-тематичш меж1 зазначених д1есл1вних груп, як свщчать матер1али пам'яток давньорусько! писемност! X першо! половини XIII ст.ст., виявилися вщкритими. Деяк1 так! д!еслова функщонують водночас в обох трупах, що свщчить про явну семантичну незавершешсть метафорично! системи давньоруських ДФД. Ця система, певною м1рою позначаючи засобами метафоричних трансформацш вплив оточуючого нематер!ального середовища на духовний св1т людини, виступае як специф!чна семантична структура, побудована на р13нор1вневих протиставленнях як елементах, що моделювали духовний св1т середньов1чно! людини доби християшзацп. Бона переважно як давньоруська лексична спадщина збереглася у сучасних схщнослов'янських мовах звичайно у певному модиф1кованому вигляд1 або у семантичних комплексах конкретизуючих д1есл1вних пар. Тут через те, що "головним протиставленням, яке пов'язане з прагматичними цшями колективу, е розрЬнення позитивного та негативного по

^ У текст! автореферату 1 дисертацп фрагмепти давньорусъкпх тскст!в па В1ДМ1ну в1д сучаспо! лп1ГВ1стпчно1 традпци через техшчш прпчпнп, пов'*заш з комп'готерним набором, подано уетавшш письмо».

вщношенню до колективу та до людини"7, схвальнс та засуджуюче ставлення до подш безумовно впливае на формування в щлому системи вторинно! номшаци. Метафоричний перенос такого типу характеризуеться специф1чними ознаками, повязаними з семантичними та синтагмагичними чинниками. По-перше,! йк1сть д1яння духовних сил ощнгоеться за змштом само! ф1зично! дп, що лежить в основ! переносу. По-друге, позитившсть чи негатившсть дано! дп" визначаеться асоцшованими у структур! того чи шшого д1сслова субъектами та объектами д15. По-трете, у семантико-поняттевш модел! "духовний св1т - людина" функцюнально важливими виступають номшацп на позначення саме явищ духовно! культури. Цшшсть цих понять у давньоруськш лггератур! визначалася християнською мораллю, ! зрештою оц!нювальний результат д1Г виникав на основ! арха!чних уявлень про користь зазначено"! ф!зично! д!!, накладених на рел!г!йне розумшня тих чи шших понять.

Семантичне поле д!еаив, як! зазнавали у давньоруськ!й мов! впливу метафоризацп за семантико-поняттевою моделлю "духовний св1т - людина", репрезентуе нереважно семютичне протиставлення "життя - смерть" як таке, що узагальнюе зм1ст певних позитивних та негативних д!й. За проанал!зованими матер1алами пам'яток давньорусько! писемност! утворене метафоризованими ДФД семантичне поле виступае як така специф!чна ! !ерарх!чно побудована едшсть, структуращя яко! базуеться на серн взаемопов'язаних сем!отичних опозиц!й типу сприяння - пошкодження. пог!ршення (подт»пиратн - вр'ЬжАТн), покриття - очищения (окл'Ьчн - сьвлещн), присвоения -

7 Иванов В.В., Топоров В.К. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). - М.: Наука. - 1965. - С. 63-64.

ларування (одьрждти - бт.здати), спрямовуюча д1я - перешкода спрямованому руху (пор'Ььхтн - зыкдтн), або типу, пов'язаного з позначенням змиш стану (посилення - ослаблення)(досп,ЬкАтк - изнемощн), чи типу, пов'язаного з позначенням р1зних вид1в пересування: зближення - вщдалення (достигнути - оступдти), шдтмання - опускания (в*ьзноситнса - гт>нутнса)8.

Та обставина, що д1еслова з метафорично! семантико-поняттево! модел! "духовний св!т - людина" утворюють певну обмежену сукупшсть лексичних одиниць, об'еднаних за сшльшстю зм1сту, очевидно зумовлюе польовий характер системно! орган!зац!! ще! семантично! едкость Як певний фрагмент презентацп загально! опозици "життя - смерть", семантико-поняттева модель "духовний св!т - людина" виражае позначення такого впливу на людську особист!сть, який сприяв би п благополучию або спричишовав руйшвш процеси. До ядра даного семантичпого поля увшшли д1еслова, що виражають найб!льш узагальнене значения таких позитивних 1 негативних дш.

У груш д!ссл1в семантично! опозици типу "сприяння -пошкодження, попршення" визначити ядро як окреме слово виявилося неможливим, оск!льки одинищ анал!зованого поля об'еднаш у ньому за семантико-опозицшним принципом. Разом !з тим тут можна виявити домшанту у кожшй д!есл1внш. груш. Так, у груш "пошкодження" домшантою ймов!рно виступае слово вр'Ьдитн/кр'Ьжлтн/вр'Ьждл'гн, але група "сприяння" може бути представлена кшькома домшантами у кожн!й конкретизуюч!й д!есл!вн!й груш. Саме тому ядром семангичного

8 У дисертадшному досшджети сипошшчш рядп ДФД вклгочають Д1сслова, що продшлп фази метафорпзацшнпх ■ метот»«зацшнпх трапсформапш у мов! пам'яток давкьорусько! писсмност! X - першо! половнпи XIII ст.ст.

поля д1есл1в першо! семантико-поняттево! метафорично! модел! «духовний св!т - людина» доцшьно вважати не окреме слово, а цшу опозицшну д!есл!вну групу "сприяння - пошкодження, попршення".

У семютичнш стратиф!кацп семантичного поля ДФД з метафорично! модел! «духовний св!т - людина» спостер!гаеться за комплексом семантичних ознак ! метафоричных трансформацш спрямування певною м!рою в!д ядра до його периферп. Це поле семантично диференщюеться за рахупок д!есл1в, у семантичному простор! яких чим дал1 позищйно в1д ядра зменшуеться поеднання у семантичшй структур! специф!чних для дано! модел! елемехгпв значения та виразшше представлен! семантичн! ознаки, характерш вже для д!есл!в шшо! метафорично! модел! «людина - духовний св!т». Перифершними як найб!льш в!ддаленими в1д вираження поняття впливу, д!яння тут можна вважати дв! опозиц!йн! групи, об^еднаш позначеныям стану та пересування.

На р!вн! метафоротворення давньоруськ! ДФД метафорично! модел! «духовний св!т - людина», що належать до ядерних груп, при метафоризац!! виявляють найбшьш типов! семантичн! ознаки. Метафоричний ефект у д!есл1вних трупах з домшантними семами сприяння ! пошкодження досягаеться за рахунок нейтрал!зацн в !х семантичн!й структур! елементу значения «живий суб'ект» та появи цього елементу у структур! абстрактних ¡менник!в з конструкцп д!еслово + ¡менник. а також внаапдок нсйтрал!зацп ссмантично! ознаки «споаб дп».

Абстрактн! ¡менники у граматичному сполученн! з давньоруськими ДФД виконують метафоризуючу функц!ю. У словосполученнях ¡з зазначеними трупами ДФД виступають так! тематичн! групи абстрактних ¡менниюв, як! позначають

переважно суспшьш явшца (есздкош'к), явища у сфер! релтйного життя (моднтвд, ДУХ"1» Божнн, постт,), вчинки (хуленнк), почуття (люк'ьгсь, стрлстк, рьвьность), морально-етичш властивост1 (т*ыцесддвнк, дьрзость), розумова д!яльшсть (мысль, люудрствокдншс), ф1лОСОфеЬК1 ПОНЯТТЯ (нстннд) та Ш. Назван! абстрактш давньоруськ! ¡менники у метафоричн!й модел! "духовний св1т - людина" виступають у конструкцп д1ССлово + ¡метши як суб'ект дп у граматичних формах називного та орудного вщмшкгв однини:

КжША ТА рджьже рьккность. рДЖНЗДЮЩб ТА ВТ.СЫДД не смьрьтьго железною, н*ь скор'ьмт» подвиздниемь. Мш. 1096 г. (вересень), арк. 18.

РаЖДЫТЬСА КжСТКЬНОЮ рЬВЬНОСТНЮ Н ЛЮБТ.вию и дгшдннклч. Бжнкмь. Нест. Жит. Феод.

Подальше досл!дження метафорично! модел! «духовний св1т -людина» дозволяс констатувати, що неядерн! групи дазньоруських ДФД при паближенн! до псрифери поступово втрачають деяк1 ознаки метафоротворення ! збер!гають лише найбшьш характерн! метафоричш властивост!. Тут, зокрема, по-перше, у конструкц!ях д!еслово+!менник серед абстрактних !менник!в у функца суб'екта ди в!дсутн! ¡менники на позначення сусп!льних явищ, явищ у сфер1 релтйного життя, морально-етичних властивостей 4 фшософських понять. По-друге, на в!дм!ну в1д ядерних груп ДФД перифершш групи ДФД демонструють переважно широку парадигму абстрактних ¡менник!в у функца непрямого об екга д!1: назви трьох понять ¡з загальнонегативною семантичною ознакою ео(азнь, зъдо, х°Улл у сем!отичн!й опозицишш груш «покриття - очищения» ! назви шести тематичних груп абстрактних понять в опозищях типу

«присвоения - дарування», «дарування - позбавлення» I «спрямовуюча д1я - перешкода спрямованому рухов!». По-трете, у перифершних трупах опозицш з ДФД !з збшыленням кшькост! семантичних актантлв змшюеться склад граматично! структури метафоричних словосполучень. По-четверте, зазнае змш 1 коло конкретних !менник!в у позицп прямих об'екпв ди: прям! та метошм1чш позначення людини у передперифершнш опозици обмежеш лише позначеннями конкретних людей 1 назвами, як! характеризують внутр1шнш псих1чний св!т людини, п здатшсть мислити 1 переживати (ду-ша, улп»),

Незмшним для ВС1Х неперифершних опозицшних груп з ДФД у конструкщях типу д1еслово + ¡менник залишаеться семний склад трансформацш у семантичному простор! Д1есл1в та метафоризуючих ¡менниюв. Такою передуем е, зокрема, сема "живий субъект", яка втрачаеться д!есловом 1 переходить у метафоричному словосполученш до семантичного поля абстрактного ¡меиника. Обов'язковою для вс!х опозицшних груп метафорично! модел! «духовний св!т - людина» е також нейтрал!защя таких сем, як "споЫб", "характер", "напрямок", "результат д!1", та актуал!защя потснцшних сем "позитивний вплив - негативний вплив" залежно вщ того, який узагальнюючий зм1ст вкладае мовний колектив у той чи ¡нший характер дп. Так, семи типу "покриття", "наближення", "п!днесення" ! "осв!тлення" традиц!йно сприймаються як сириятлив1 д!1, а семи типу "позбавлення", "вщдалення", "приземления", "затемнения" ! под. асощюються з! сприятливим впливом на будь-який объект ди.

Перифер!йн! опозицшш групи стану та пересування лише частково збер!гають метафоричн! ознаки ДФД шших груп опозиц!й з ДФД у метафоричшй модел! «духовний св!т -

людина» 1 дечим нагадують метафоризащю деяких труп опозищй з ДФД шшо! метафорично? модел1 - модел! «людина - духовний св1т». Основною вщмшшстю перифершних труп опозищй з ДФД вщ ядерних ДФД у метафоричшй модел! «духовний св1т -людина» е транспозищя диференцшних сем, пов'язаних з конкретизащего субъекта дп, у семантичшй структур! д1есл1в 1 абстрактних ¡менниюв.

Анал1з основних лшш реал!зацн у конструкщях с ДФД метафорично! модел! "людина - духовний св1т" також, як ! вивчення метафорично! модел! «духовний св1т - людина», зор!ентовано на дослщження особливостей виникнення метафоричних значень ДФД залежно вщ того, до яко! семантико-тематично! групи вони належать ! яку позищю в опозицшно-семантичнш ¡ерархп вони займають. Тут особлива увага до того ж звертаеться на пор1вняння мехашзм!в метафороутворення модел! «духовний св1т - людина» 1 модел! «людина - духовний свт>.

Д1еслова метафорично! модел! "людина - духовний св!т" передають у переносному смисл! вплив людини на оточуюче нематер!альне середовище. Група цих д!есл!в представлена бшьшою к!льк!стю одиниць, що можна пояснити пплиоом християнсько! щеологп на асощативний св!т середньов!чно! людини, завдяки чому ствердилася активна перетворююча роль особистост! у взаемодп з навколишн!м св!том. Мовна картина св!ту людини виражала цю взаемодно з життсстверджуючими та згубними силами. На матер!ал1 мови пам'яток давньорусько! писемност! X - XIII ст.ст. у конструкщях з ДФД метафорично! модел! «людина - духовний свт> виявлено системн!сть семантичних асоц!ац!й у форм! базових та конкретизуючих протиставлень.

Загальносемантичною домшантою внутртньо! оргашзацп метафорично! модел! «людина - духовний свт>, як 1 модел! «духовний св1т - людина», е розр1знення мовним колективом позитивного та негативного у вщношенш до людини. Ушверсальною опозищею, що лягла в основу вживаних метафорично ДФД, можна вважати протиставлення "життя -смерть" у широкому розумшш цих сл1в. Конкретизуючими протиставленнями тут переважно виявилися танк створення -знищення (зьдлти - гукнти); сприяння - пошкодження. попршення (ороситн - исушити); спрямовуюче д!яння -перешкода спрямованому рухов1 (подкизлтн - сьдьржлтн); зближсння - вщдалення (ирнклнзнтн - отт.кер'Ьчн); присвоения -передавання (почьрпати - отъдлти); передавання - позбавлення (подлти - лншдти), або типу, пов'язаного з позначенням р1зних вид1в змши стану (цк'Ьсти - увАнути) 1 пересування (достищи -об *Ьжлти).

Семантична стратифшащя ДФД метафорично! модел1 «людина - духовний свт> утворюе, як ! в модел! «духовний св!т -людина», специф1чно орган!зований семантичний прост1р з ядром 1 нерифер!ею. Ядерними трупами, семантичне поле яких включас узагальнену ознаку, що м!стять у сво!х значениях ознаку позитивно! чи негативно! або творчо! чи заперечуючо! ди на духовн! сили, можна назвати групи опозицш "створення -знищення" ! "сприяння - пошкодження, поНршення".

Як ! в модел1 «духовний св1т - людина», перифершну частину ДФД модел! «людина - духовний свгг» складають група опозицш змши стану ! група опозицш р!зних вид!в пересування, тому що вони лише частково позначають сему впливу та взагал! взаемодп понять "людина" та "духовний св!т".

На вщмшу вщ модел1 «духовний св1т - людипа», де спсхлб метафоризацп визначався не тшьки семантикою д1сслова, а й семантикою абстрактного ¡менника, що означае суб'ект дп, в даному випадку метафоризуюча роль належить абстрактним объектам означувано! дп, оскшьки суб'екти (конкретш

¡менники, що означають людей) у процеп метафоризацп' участ1 не беруть. Семантико-тематичш групи абстрактних ¡меннивдв у конструкциях. д1еслово+1менник збiгaютьcя з тими, що фшсуються у модел! «духовний св1т - людина», за винятком назв природних явищ. У метафоричшй модел1 «людина - духовний свт> на активЬащю когштивно! семантики абстрактних ¡менник1в як об"ект1в дп у сполученш з д1есловами конкретно! д11 впливають домшантш поняття предметно! сфери, що спричинюе асощащю цих абстрактних ¡меинивдв з предметами матер1ального св1ту (пор., зокрема: поучении = тканина, милость, люгськк = буд1вля, лшсдн = рослина 1 тлн.).

На семантичному р1вш мова пам'яток давньорусько! писемнос™ демонструс у модел1 «людина - духовний св1т» три основ1п ознаки метафоричного процесу у конструкщях д1сслово + ¿менник. Першою ознакою метафоричного переносу ДФД е така семантична змша, яка пов'язана передуам ¡з втратою ДФД у сво1й семантичнш структур! семи «ф!зична д1я» ! появою семи «предметшсть» у абстрактному ¡меннику, що метафоризуе ДФД. Другого ознакою метафоричного переносу ДФД е пейтрал1защя диференцшних сем способу та якост! дп. Третьою ознакою метафоричного переносу ДФД модел1 «людина - духовний свт> е актуал!защя потеицшних сем позитивно!" та негативно! дп залежно в1д того, який зм1ст закладено мовним колективом у те чи шше д!яння. Семи типу "створювати", "розпалювати", "наповнювати", "осв!тлювати" 1 "солодити" асощюються з

позитивним впливом; семи типу "знищувати", "гасити", "випорожнювати", "затемнювати", "прчити" - 3 негативним.

На граматичному р!вн! метафоричнш трансформацп певною м1рою очевидно вщповщае наявшсть абстрактного ¡менника у функцп прямого чи непрямого об'ект1в при ДФД, як! однаково впливають на цей процес.

Неядерт опозицшш групи ДФД у позищях, наближених до периферп, поступово виявляють вщмшност! метафоричного процесу. Тут передуем ф1ксуеться у пам'ятках давньорусько! писемност! у конструкщях д!еслово + !менник переважно звуження кола тематичних груп абстрактних 1менник1в у функцп объекта дп, а також зникнення абстрактних ¡менниюв у функцп непрямих об'ект!в в опозицшних словосполученнях з ДФД типу присвоения - передавання та передавання - позбавлення. Зменшуеться також кшыпсть конкретних 1менник1в у функцп суб'екта да. В той же час ур1зномаштнюються граматичш способи вираження непрямих об'ект1в д11 за рахунок появи прийменникових форм родового, знахадного та орудного вщмшвдв.

У семантичнш структур! ДФД неядерних груп нейтрал!зуються семи не лише способу дп, але й ознаки 1 напрямку дп. Збер!гаеться основа дано! метафорично! модел! - нейтрал!защя семи "конкретшсть" та ^ктуал!защя потенц!йних "позитивний вплив - негативний вплив".

Перифер!йн! групи опозиц!й з ДФД на позначення зм!н стану ! р!зних вщмв пересування репрезентують певною м!рою також сему впливу, що позначилося на характер! метафоризацн цих ДФД. Як ! в аналопчних трупах опозиц!й у метафоричнш модел! «духовний св!т - людина», при незначнш кшькост! абстрактних !менник!в у функцп прямих об"ект1в дп у модел! «людина -

духовний свт> метафоричш трансформацп поширюються на ва тематич!п групп абстрактних ¡меннишв у функцп непрямих об'ектчв, а також поширюються на групу ¡менииюв, що позначають певш часов1 поняття (дьнь, вечерт»). Саме цим, очевидно, I зумовлюеться наявшсть тут найбшыпо! для метафорично! модел1 «людина - духовний свт> кшькост1 граматичних форм вираження непрямого объекта прийменникових форм у сполученш майже з ус1ма пепрямими вщмшками абстрактних ¡менник1в.

Метафоричш трансформацп у перифершних трупах ДФД з модел! «людина - духовний свгг» майже повшстю зб1гаються з тими, що фпссуються у метафоричнш модел1 «духовний св1т -людина». Це пояснюеться практично повною под1бн1стю !х семантичних опозицшних ознак ! свщчить про зв'язок обох моделей метафоризацп, об'еднаних спшьними когштивними [ сшлышми власне мовними процесами у пам'ятках

давньорусько! писемностк

Сшлышми для обох моделей метафоризацп е 34 ДФД, що можуть з однаковою актившстю демонструвати обидв! семантичш трансформацп.

У другому роздъчп розглянуто також 10 ДФД, що функщонують в ускладнених метафоричних конструкщях. Бшышсть метафоричних словосполучень е бптарними синтаксичними конструкщями з одним абстрактним {менником. У метафоричних конструкщях з двома одночасно вжитими абстрактними ¡менниками рееструеться фактично подвшний вплив на семантику ДФД. Для мови пам'яток давньорусько! писемност1 X - першоГ половини XIII ст.ст. ускладнеш метафоричш конструкци були менш типовими, шж бшарш метафоричшконструкцп.

У третьому роздйп «Особливосп виникнення метошм1чних значень у давньоруських ДФД» анал1зуеться специфша метошм1чних трансформацш у трупах опозищй з ДФД. Метошлпзоваш давньоруськ1 ДФД виступають як особливо оргашзована семантико-тематична едшсть, яка подшяеться на семттичш групи опозищй типу присвоения - передавання. покриття - очищения, сприяння - пошкодження. погашения, а також групи опозищй типу, пов'язаного з позначенням р1зних вид1в пересування або (ЫзшлоНчно! ди. На граматичному р1вш тут необх1дною умовою для метош&шаци ДФД е наявшсть конструкцш ¡менник (суб'ект) + д!еслово 1 д1сслово + ¡менник (объект), де у функцп суб'екта або об'екта ди виступають виключно конкретш 1менники як назви людей, знарядь пращ, предмете побуту, збро! тощо.

Метошм1чш трансформацп давньоруських ДФД подшяються на так1 основш типи: 1)метош:шчний перенос на основ1 перем1щення об'екта ди з частини на щле або з засобу ди на результат ди та ш.; 2)розширення й звуження значения 1 3)особливий вид звуження значения, що виникае внаслщок елшсису.

У третьому роздш! встановлено також, що, як I у випадках з метафоризащею, метошм1чний перенос у давньоруських ДФД за тим чи шшим способом зумовлений належшетю ДФД до певно! семантико-тематично! групи, що евщчить про системний характер лексики пам'яток давньорусько! писемност1, оргашчним продовженням яко! е також системний характер лексики сучасних схщнослов'янських мов - бшорусько!, украшськоГ i росшськок

У висновках узагальнюються основш результати проведеного дослщження складних процешв д1есл1вно*1 метафоризацп у мов1

пам'яток давньоруськсм писемност1 X - nepinoï половини Х1Г1 ст.ст.

Основш положения дисертацп викладено у таких публ1кащях:

1.Структура сх1днослов'янських мов i трансформйщя давньорусько1" fliecniBiioï метафоризацп// Сусшльствознавч1 науки та вщродження наци. Зб1рник наукових праць. - Луцьк. -1997.- С.97-100.

2.Система д1есл1вного метафороутворення як аспект середньов1чних уявлень про cbît //Слово лшуе, вчить, виховуе, еднае. - Kiiïb. - 1997. - С. 50-52.

3. Трансформация моделей метошм1заци давньоруських д1есл1в у росшськш mobî // Проблеми з1ставно! семантики. Зб1рник статей. - Кшв. - 1997. - С.41-44.

4. Аспекты изучения глаголов физического действия в древнерусском языке // Славянская культура в современном мире. - Киев. - 1994. - С. 167-168.

5. Фактори метафоризацп д1есл1вно! лексики у давньоруськш MOBi. - Деп. 19.Ш.1996 р. № 755. Укр. Ук 96.- С. 1-25.

6. Семиотические модели образования переносных значений на основе глаголов физического действия в древнерусском языке И Язык и культура. - Киев. - 1994. - С. 121-122.

7. Метафоризащя давньоруських д1есл1в ф1зичио! дп як 3aci6 термшолопзацп // Матер1али науково! конференцн «Украшська термшолопя i сучасшсть». - Кшв. - 1995. - С.84.

8. Трансформация древнерусских метафорических моделей глаголов физического действия в современном русском языке // Степановские чтения. - Москва. - 1996. - С. 93.

Аннотация

Нечитайло И.Н.

"Метафорическое употребление глаголов физического действия в памятниках древнерусской письменности (X - первая половина XIII вв.)".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык.

Киев, Киевский госуниверситет им. Т.Г.Шевченко. 1997 г.

Защищается на основании 5 статей и 3 тезисов докладов, отражающих результаты исследования метафорических значений древнерусских глаголов. Установлено, что глаголы физического действия образуют оппозиционно организованное семантическое единство. Возникновение переносных значений в данном классе слов имеет системный характер и тесно связано с семантическим типом глагола.

Nechitailo I.N.

Metaphorical use of physical action verbs in Old Russian manuscripts (X - XIII cc.) .

Dissertation for the degree of Candidate of Science in Phylology on the Speciality 10.02.02 - Russian Language.

The Kiev's University by name Taras Shevchenko. Kiev, 1997.

5 articles and 3 theses reflect the contents of the dissertation: the results achieved in the research of verbal metaphorisation and me-tonymisation, their types at different levels of the language.

The main conclusion is that semantic characteristics of verbs and types of metaphorisation are closely interconnected.

IOiK34QBi слова: метафоричш модели семантична опозищя, актуал!защя та нейтрал!защя сем, MeToniMi4Hi трансформацп, домшанта, конотащя, семантична структура.