автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Мировоззренческие аспекты украинской музыкальной культуры XVII века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Мировоззренческие аспекты украинской музыкальной культуры XVII века"

Р Г Б ОД

НЩГОНАЛЬНИ АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

1ШТШУТ шосош

На правах рукопису УЛАНОМ Св^лана Гватвиа

СВ1ТОГЛЯДН1 АСПШИ УКРА1НЗЬШ1 МУЭДЧН01 КУЛЬТУРИ ХУЛ СТОЛ1ТТЯ

Спец{альн1сть - 09.00.04 - естегика

Автореферат

дисертац*! на здобуття каукового отупекя доктора фтлооофоьких наук

Кг:г □ - 1996

Дисертацгею е рукопио.

Робога виконана у Квйвському державноцу iHcraiyri кулыури

0ф1ц1йнх опоавнти: доктор фглософоьких наук, професор СЕМАШКО Олекоандр Миколайович; доктор фглософоьких наук, професор ПЕТРОВ Юрхй Васильевич; доктор ыиетецтвознавства, професор КОТЛЯРЕШЬШЙ Тэан Арсеньович.

Провiдна орган:зацхя - Рхвдейський деряавний педагогхчний . гногиууг.

Захист в^дбудегься " '¿^pcibff^ 1995 р. на зао1данш спец1ал1Эоаано! вчено! ради Д01.25.02 в 1ксгитун ф1лософП HAH Украгни /252001, Кигв, вул.Трьохсвятительська, 4/.

3 дисергацгев маша сзнайомигися в 01блготац1 Гнстатугу ф1лософ5и HAH Украхни /252001, Кихв, вул.Трьохсаятительоька, 4/.

Авторефораг роз!елакий "¡Й " jiMl ¿T^i-i 1995 р.

Вчений секретер. /.О

Спещалхзоваш« вчено1 ради < Л.А.Сигшменко

кандидат фглософоьких наук

ЗЛГАЛЫЫ ХАРАЮЕРШТШ РОБОТИ

Актуольщсть теш. Нагальна потреба i перспектиЕна задания гумакгтарких наук з& сучасних умоэ духовного вхдродкення Укра1'нк - Е1дновлення 1С?орич,чо об"ектквно'1 картш-и худоалього буття ноц1оиально1 культура на noix етапах ïï розвитку. В силу , ¿¡доких сусгпльно-полгт/чнкх оо'сггвин, за яких проходило до-ол1дяення yKpaÏHCbKOÏ культурно'* спадщши, прошдну, эирхкаль-чу роль В1д1грар гдиологгчниЯ фактор. Ним визиачазся ракурс розгляду ке Т1лыи icropif Украхни, але й ïï духоэнох культу-ри: абэ в контекст i заххдноевропвЯських культурных традицхй, або як cpraHÎ'îHoï, нав1д"еыно1 чэсглни pocifici.Koï культурно! опадцини. ,

Кац1оьальв;й статус кульгурних явщ пояснювався ïxhïm ге-ограйтчним походгсепням, тобго мкцем, да було знайдено то чи знав apxinHfl дзкерело. '¡¡о торкаегься персонал^, го вога гакох розглядалися виходячи а кон"юнктурних мтркувань, ь мегою дока. яу та пхдтвердження пол^тичиих наотанов та тдеалхв, лкх функ-Ц101>узал!! у сустлъшй св1домоот1.

Такое була ентуг.цхя на Украпп у другхй полоринх XIX сто-л'1гтя, коли на хеилг нацгонально-визрольного руху за з*дроджен-ня даржаиносг: шдносигъся i престиж нащональног духовно! сиадщини. Укра1коькою 1нтел1генц1ею цього периоду було чим,ло эр зил око для знпход::сеннл, рестаграц!! та виачення украх'нських. культурних пам"ятник1в. Тактично були зхбраш та описан! вс! э них, що збереглися.

Завдяки д1яльиог!П тозариств "Неогора-Лттописця", Це]коь-Ho-ioîop'.i'inoro та Архвологпчного, Д«воько1 Духовно: Академ 12 га хишх ми за сучагкш. умов маемо доступ до укрехнсько! îcto-

ри в II оригхнальних зрэзках.

Прота за радячський перход украхнська культурна спад1цина була П1ддана реЕ1311, иа цей раз вена розглядалася не гхльки в конте:;от! росг;1сько1 нацхонально! культурно: градиц11, але й а дуо1 хдеолопчних доктрин радянсьхог соцгалготичног культу ри, де нацгональне розглядалося лишз як прояв 1ктернэц1ональ-нлх гдеЯ дружби та брагерст-ва слов"янськкх наредхя /рос1ян, украхпцв, белорус«/.

ТраНчноо для украхнсько! культури стала й та обегеюша, • що в роки радш;сько1 влади преходило неодноразово перетрушен-кя архтсних фондов, 1хня чистка та централ¡сац1я а вхдповщно-сг! з ьдркзистльио-ленхнською концепщею класово! борогьби. За цих умоп особливо поотраждали церковнг, монаогироьк!, приаатш ар.ств::. В них залишьли на дов!чне збер1гання, як правило, лйшз т! докумзнти, як1 доводили справедлив1сть цхе1 кокцепцп про виключно негатпвну роль панхвни;: клвс1в, церкви, монастир1п в 1сюр11 укра!ьоького народу. Чшало арххвнж £онд1в вагануло також у роки Велико! В1тчизняш1 вхйки ча окупованлй терито-р!г, шд час евакуацп арххвтв. Таке трапилося о найб1льш аначними сховицаьи укргансыих ценностей - Арх.1 в ом Чернтв-сько! Зпархй', Глуххаоькйм зхбранням га деякими Iишш.

Укра!коз,чаьа-ю за радякських часгв стае не престижною справок, ;гоча зовн!еньо збертче прч цьоиу пеобядний для II хсцувяння офщгйний статус у деркавних установах Лнститутах, рад1с, челебачемш, вндгтництгах та ¡ншх формах представницт-ва/. а втдповхдкш г боку центральних оргаы:в контролем за 1Хньою дхяльнхетю.

Е-з сучасн;« указ сигуац1я кардинально зм^шиася, знаадо акхкв13увавоя гнтероо до джерел нзцхокальксх духоэноегг. /"око-

- j -

pimío переглядесться система сгалих поглядхв щодо пам"ятншйв огаровини. По-новому пвреосшгалюгаться фпюсофхею, ег^етикою, л1гературознавсгви. духовнг та худошг прояви национально! своер.дностг yjtpaii >koí нультури. Стали доступ ниш длл широкого' паукового загалу твори видатних вчених уграхноько! Д1ас-пори, а тайэж у obííí чао заборонених хсторшйв та мистецгво-Е1ипц1в початку столх'ття: Грушевоького, Костомарова, Драгома-нова, Антоновича та íhehx.

Прото, незважавчи на'вое це, i сьогодн1 щв обмаль а нау-ковому o6iry грунтовнях ф1лоеофсько-есгетичних праць, .-¡кi з зучасних цатодолог1чш!х позиций розглядаяи б сумлсний shíct /крахнеького культурного феномену, Poro нацюнальну саыобут-iicTb ?ti своерхдатсть иа тмьки в контекст! культурного проо-;ору, що його сточуз/ада й а точки зору генетично1 спадкоем-iostí с правд i тра-.иц1йних форм опосередкуванкя культурно! хн-iopiauii. .

В цьому шшй перспектисним уявляеться свхтоглядннй аспект досд1дд.енкя украгнсько? культурно! опадщики, завдяки яко-iy моглина не «-.ильки виявленнг bhxíahoí основи хитгевих opien-ац1й в smíctí шцх оналъноi свадомоотх, але й в: ов!тлення в !й рис ioTopa 101 CB0spiRH0CTÍ у вхдповхдностх з конкретнимн тапак» культурного розвитку.

Bn<5ip об"ектом дослхдження украхнсько! мугичнох культу ри УП стол1ття не е випадковим. Цэ надзвичайно складний та еу-врвчлявий пер i од укра!ноько1 icio- про цо ев{дчить nocTiií-з незгасний до нього доспдницький imepeo, оуперечливхсть теантериотик иуяътурних процео1в, цо тод1 в!дйувалися, неод-)Вначн1оть визначедь цих процейв через аналоги з барокко, хаситдаздсы} просяЛтництЕси. Зор1ектогато1ь суол!лънзх сшдо-

wocri на европзйськ1 форми життевого влаитування га аародкон-ня на цгй основ! ранньокап1тал1стичних вхдносин /мануфакгурнэ виробгшцгво/ i, одночаоно, зберехення схяльносгi до градицхй-них форм еконоьпчного га соцгального устрою /ь ,'уральне государство та схмейно-родова братчина/, Енутрхшвя розхрванхоть та рег1ональн1оть полоохв його полхгкчко! палхтри i, разом з тиы, зростання приоритету нацгональних iHrepsciB, цо знайшло вт1Лен-ня у боротьбх за встано;;даш!я украхнсько! державнсстх на основа зтнхчкох аильное?! - ось далеко кеповний паролхк прчкмег цього часу.

Ciyniia доедхдаенкя тем:- Проблешгика дослхдаення форму-валася ¡и nepexpecri трьох тстогнкх моыентхв. Перший з них був 'пов"язан;;й о шзваченкям феномену об"екгу дослхддсння. На жаль, 1де й сьогодьи ввдсутда в лапзгй науковхй Jiirepurypi чхгке концептуальна Бизиаченкя зыгсту поняття "ыузична культура". Окрхи

. ' /

праць загалыюеотбгичного плану, призвячешх про :екам худоз-ньог кульг'ри га ii формам /О.Б.Ворза, Я.С.Каган, Я.П.Зись, М.З.ОвСпишкое, А.Г.Горд10кко, Л.Т.Яовчук, ВЛ.Маззпа, О.М.Семашко, К.П.Щудрл га hai/, пхдручкикхв з есгетики, а га коя му-зикознавчих дослхджень, лкх гак чи шакиз торкавться загальнж проблем характеристики ьузичнох культури /О.М.Сохор, В.В.Меду-вввеький, S.В.Назайкшський, 1.А.Котл ревський, Н.О.Горяххна, О.О.Фарбэтайн га ±кш/, за осгашп роки з"явилися друком лига !алькэ праць /В.О.Тельчарова, Л.Н.Закс/, • i безпосередкьо гак чк хна ища торкалися визначзння змгсту яоняггя "цушчна культура".

Друггй? момэнг с осусться з"ясуванкя вгшднах посихок виз-чеиня нузичнох культурп у свхюглядноцу аспект!, тобто ¡град-MBTv наукового дослвдаевня.. Но дивлячиоь ка валику кхлыисть

наукових доал.тджень, присвячених свтглядшй праблек-,гицх /в основное вони нь..екать вченим ки!есько1 фглософ^ькох пколи 60-90-х рокгв, представлена такими хменаш як П.В.Копнш, В.Т.Шинкарук, В 'г.1ваиов, М.В.Попович, С.Б.Кримськ Я, В.Г.Та-бачкхвсышй, ОЛ.Яценко га ши/, складн1сгь ршенда цього заедания полягае в тому, цо серед них немае кодного, да б феномен саг тог ляду розглядався у контекст1 його мугип -худоаньох реа-Л1зацгх. 1накие, розглядався як особлиеиЧ тип духовно! реальное«,.що фушщхонуе у маках 1<узично1 св1домост1 та визначае спосхб бу'ття !/уз:геног куль тури в циому.

Трвгхй моыант еиходить з того, щоб з"яоувати сутшсть ба-гатого фаятологшюго материалу з 1сгсрП украхнсько! мугичнох кульч'ури ХУЛ столхття у св!тоглядному аопекгх. Цьому парходу в 1оторхх украхнськох муаики присвячета значна наукога л1тетатура, до яког нэчеяать як-фукдаменталыи колэктивнх працг /бага-тотомнэ Еидчнн.т з ¡сгорхх музики Украхни, 1до подготовлено ахд-пов!дниц в1ддхлом,1нстигуту ииотецгвознавотва, фольклору та этнографы УАН/, гак I моногра$1чнх дослвдкення Г.В.Келдаша, Т.М.Лхваново1, В.В.Протопопова, М.О.Гршчеяка, О.Я.Щреер-Тка-ченко, П.О.Козицького та 1ныих. В цих працях детально проанал1-зованх музи ю-художнх процеси, цо вхдбувалися в той час, оп-рац^ована ххня жанрово-гиполох--¡на характеристика. Чишла трупа наукових праць присэячена також растаарацг I та Еивченню ра-нхше неэхдошх пам"ятник1в ыузичного мисгецгва ХУЛ столхття в вагальному культурному контекст* цього пер году: украхнських паргео!в, кант!в, поашпв, щ^льних драм, дум, хсторичних пх-сень, цорковного сп1ву, хрмолойного га гнших його ртзносидхв, богогласнимв /Д.М.Разуыовський, И.Вознесеноький, Н.О.Гчряси-мова-Порсидська, Л.З.Корн1й, Ю.П.Яоиновський, О.Коищь "ипш!/

Недостатшсгь типологхчшх характеристик украхнськ01 цу-эичш1 куль тури в названих наукошх дослхдженнях внкликала нво6х1Д1аоть в залучвцн1 осашпх досягнень пших наук: фхло-софп, еогетики, 1сгор11, релхгхзнавогва, Л1т зтурознавсгва, иистецтЕОЗнавства, де висв1тл»атъся р1ан1 аспекти духовного яиття унра1нвького сусп^ьства у ХУЛ столхттг. Найбхлыа знач-нями соред них с дослвдяешя В.М.НхчЬс, 1.С.Захари, 1.В.1ваньо, М.В.Поповича, 1.3.Мицко, ЗЛ.Хкжкяк та пнях.

Прлнцнпояе значения для э"ясуваняя шцгональнох с-оерщ-ностг суб"екгно-об"сктних вхдносин, 40 згдобраазнх в мувший у.у.итурх ХУЛ столхггя, ше а лхз гих св1гоглядних концепц1й, якх гак «I хнахйпа буа; опосередкован! нею. В цим пов"язшш не-обхадпсть залучання у якоотх опорного ш тер халу наукових прахр», в яких даеться цШсне ф1лоаофоько-еототично осмислення ци,. концетцй. Соред них заслуговуоть на оообливу у вагу працх В.В.Бичкова, О.П.Казддт, I.П.Медведева, присвяг чх вивченда оообливоегчй вхзантхйськох еогетики га кулътури; Б.О.Рибакова, Г.К.Вагнера, П.Г.Еогатирьспа, Е.М.М.злотиноького, Б.М.Цуг1лова, де розглядасться коаплоко проблей, пов"язаних з визтачешиы спациф1и1 язичннцького шелакня: В.С.Горського, О.О.Баьалосва, 1.В.Бичко, А.К.Бгчко, В.О.Зоца, якх проолгдковують форыувашш шцхональних форм фхлзеофеько? культу~и Кихвоько! Рус!: Л.Ы.Баг-кша, А.Я.^уревича, К. М, Вахт па, 0.5.Лосева, в якнх форыулю-ються принцнпи Ы1фолог1чного, середнъов1чного та ронэсанского П18нанкя у куяьгурх. Щкавий катерхал для ровдумгв про особас-гоегх розвягку ыувичгох культурноI свхдошст1 даюгь прагр, да розглядаегься si.deт релхгхШюго гиггя га його форгл в контекс-хсгорИ християнськоЗЕ церкви.

1>1ата х завдзнмя лоелтдвендя виядазавгь с ващзшгдшгэго,

до окреолена сгухпнь роэробш проблематики дано: дисерта. ДI, а тако:л х! наукою I ¿■уальнхстъ. Вони пов"лзаш, перш за все, з нообхгднхоти ко! ритуального, фхлософсько-оотвтичкого узагаль-кошш га анал1зу фв-тичного стану украгнсько! иувичю* культу-ри ХУЛ столитя га вироблення на цхй оскоах цгльного уявлення про Л ви.-адш момента.. Ке менш важливою в проблема генезису нац1онально1 свозрхдност! муэичног культурно! свг-омостх, з рзтрозпективкта! повуком 11 початкових форм, а т&кож вивчення II специфхки но тмьки по зхднопекн» до зовнхинього культурного простору, але й до внутрхшньо! динам1ки хсторично! сп"цкоемно-сгх первхсшм фольклорним формам художнього сприйняття - пвре-робхи та оскиолеккя скисложиггесо! худокньох хнформац11. Така спрямоЕаи1сть доаыдження ыузэтно-худокнхх процесхв дозволяе з"ясувати, яш! чином вхдбувалася взаеыод1я елзмеигхв традицп'!-ко! кул&тури з ¿нкики, чуяорхдннмн I цо е визначальним у ххньо-

вхдбор!. Осганио дае мошшвхсть бхяьш ч1тко уявити схиль-кхсгь нац1онального, культурного органхз;.^ до сххдни.'о чи зах1д-ного гьнсгмпв, простежиги Його фэрнування та розвкток э враху-ганням конкрегло-гсторичних та географхчних умов, тобто дати гаукове пояснения регионально! неоднозначнсстх ^ункщонуючих форм музячног 'ультуря ХУЛ стол1ття, незвавдючи на ххню налей-шоть „з единого национального к: .ьтурного джервла.

У в1дпов1дносг1 з метою дослхдяекня в дксергацН реал1зу-аться так} зацдання:

а/ розроблана методолог1я доспдаення свтглядних аспектов муз!1ЧШ1 культур! Украхня ХУЛ сгол1тгя;

б/ проведено порхвнялымй аналхз свхтоглядних концетцй, як! знаходилися бгля вктокхз цхех культури;

в/ вивчена 1хня фактична наповпенхотъ у конгекстх духов-

ного життя украхнського сусн1льства в рхвн1 пер1оди його 1сну-вант, а гакоа процесса ссишпяцИ не, щй основ! шних, акгу-альних в дашй порход евхтоглядних хдай, що вм значили хсторич-не обличчя форы культурно! д1яльност1, що тод; ^ункцхонували, а юколе 1сторичш законоьпрноегг II розвигку;

г/ доелгдкена евхтоглядна, есгетична проблештика даного хсгоричного перходу тс хх опосередкування в ыузичноыу вироб-ництз1 та сгакшваннх;

д/ си значена у вгдповхдноогх в вицевикладекш потока цузикозкавчого аналхзу цузичних пам"ятн!шв Укра1ни ХУЛ сто-лхггя;

к/ хз Ерахувашгя!.; отриманих наукових результаив дана бхльп по хна характеристика цузичнох цультури Украт] завначз-ного 1сторичного переду, до визначен1 свхгогляднх та естетнч- • ш ,1ринципи, як! обумовиля нацхональну специф1ку, своерхд1Псть I неповтор!псть культурно: свхдоиост: га способ'з И реал1за-Ц11 у музи-'Н1Й творчост1.

Теордгкчно-методолог1чна оскога I джерела досл1дяення. В дисертаци викорнстовуються ф1дософсько-кулыуродог1чний, 1сторико-хронолог1чкий, предматно-музикозиавчий ыегоди аналхзу фактолог! чного штэрхалу. 1хня взаемод1я була сбумовлена потребою у стЕоренш загальнох концап хх ыузичнох куль тури ХУЛ стол1тгя в Укра:н1 з акцентом на спадкоеаносг! способов га форм культурно! дхяльноотх, цо складав 11 зшег, тради-цЩннм уяглошшм про вяхвдй основи суб"ективш-об"ентивнлх -схдносин, опецифхчноотх в них шщхональних рис, а гакоя вияв-ленш д1алэктикк 1хн ого розвигку на рхзакх етапах. Цх проце-си вивчалиоя на иаторхкяах ыузичюх кульуури як еко вхдои;х у пауковому об!гу, так I прххвния» у коьтекстх культур-

• - II -

них пам"ягск, лхгорагурних, образогвортах тощо. Автор сгь^ав-ся ка досягнення суч^нох науковох думки щодо .визна^ння ха-ракторних ркс укра^ноько! духовно! спадцини, данг, напрацьовэ-нх в роботах богат; с вхдоыих авгор!в дсяовтнвЕОГо пертоду, що розкрцвапть фактичний аист рхзних иультурних яви^ нац10-нальнох тсторх^ /ДЛ.Яворницького, МЛ .Петрова, О.О.Попкова, ОЛевицьхсго, С.Голубева/.

Основнх результата на.укового доолэддення, якх виносяться на захист, га 1хня наукова новизна.

1. Пропонуеться ноеиГ;, свхтоглядний гйдххд до ей чення сутностх та особливосгей иузично! кульгури Украхки ХУЛ отолхт-тя. В межах такого глдходу розроблена оригинальна методология, яка дозэоляе у цхлхсному вигляд1 подати му з ич но -худ о жн (й про-цес як окладону пгдсистему духовного виробництва, з"яеувати анутрхашю лог1ку тхнього розвитку, виявити в них п1вар1анпи цемент по вхдношешго.дс традицхй , прослгдкувати IX в хсто-ричнШ дкнаыхц1.

2. Узагальнэн! ключов1 вих1дн1 положения, як! обумовлю-вть характер га особливосгх Д1Т свгтоглядких факторiв у культур! взагал1, розглянута спевдф!ка ц!е! д! 5 у с*ер1 естетич-но! га художнь I свхдомостг, форыи ххнього прояву у музичному ииотец.<11.

3.Даегьоя тезисна розробка перспективного, на наш ногляд, напрямну у визначеннх понягтя "ыузична культура", а такой по-дальшого вивчення пов"язано1 з циу газами свхгогляднох, му-зично-еотегичног проблематики.

4. Сфэрмульована онтологхчна г!потеза культурно? свхдомо-ст! хсторнчкого пер}оду, який розглядаагься у дисертац:?,\ца складаеться в результат! взазмодН га взаеиопроникненшт язич-

ницько: га християнсько! овхтоглядьшх парадигм. 1x1 ¡я концептуальна модель анаягзуеться з максиыальшш врахува}шя!4 рхзнока-нтшх тигли культурно-хсмричшх зв"язкхв, цо виапкаяп М1к ними у процесс роовигку та скислоилтевлх зал^люстей, як: ви-зкачаються у коигексг: еощскультурного буття Кихвсько! Русх як феномен дноевгрря. Ка Кого основ: формувтьоя характера: оз-наки нэцгонального гкосису, близького» з одного боку, принципам яхзангхЯськох тесрхх худоаш>ого пхзиашш, з другого, -традщхйшк форши, цо складалися у межах арецько-шак ського комплексу слс.а"янсъко1 язичницько! кулыури.

Саме в цей порход закла эютьоя виххдн: для нацхональшх св:до!.:остх свхтоглядш позицхI викорисгання зовнхпньох ново! кулыурнох хнформацН для забезпечекня кагалышх потреб га 1н-тересхв егносу I зборехещщ за цих обсгавии як основоположного сбахс-глядыого принципу градшрГпкх хдей, пгл фупкцхоцумь у соц1альнхй тм"яг1 з дсхриспшкських чаехв язичьщтва, а к дс !Шйб1лыв -'зкигх архахчшх форм культура.

5. ПроашлтзоЕака система хдей, поглядхс, пишостних орх-енгацхй, що опосаредкога'п як свхтогляднх настакоЕИ у духовно-пракгичнхй та теорегичн1й дхяльноег: суб"ектхп украхнсько! куль-тури ХУЛ сголхття з точки пору ххньох соцхальнох калажност1 га культурник традкцхй певшее соцхальни:. вврсгв гогочасного укра-1нськсго суспхльагва. Детально ро8глянугх естатичм аапакти рхзпошшггах форм орган:зацх5 кульгурног. побуту украшоького суспхяьства /братськх та козацькх, церковне серсдовице/, вияв-лен: елеигкти спадксаккосм в |шх онтологхчнох га гкосеологхч-но1 гхпатез нацхош. нох св1дсм£>с.гх, цо сфорыуналася з рышах кулыури Кихвськах Руз1.

6. Ризкригх га про&изххзо&зд! механхздк передач! сэхто-

г ля днох 1нформац11 в систем! музичного виробництза та спожи-вання, яка д1яла на Украхн! у ХУЛ сгол1гт1, показано социальна значения в нхй нацхональних га пших кульгурннх традиц1Н га му-зично-худомих ц1нноогей, ххня естегична нормагившсть по вхд-ношенню до осв1ти та виховання, способхв та £орм музично1 Д1-

ЯЛЫЮСГ1.

7. Дана характеристика ов1гогляднох проблематики провз:д-них канрхв у музлчшй творчост1 /партес1в та пса.чмгв/, и:значен х в них матодологхчнх, структурн1 принцип« органхзацхх образного зм1сгу та сгильов1 особливосг1 ххнього хнтонац1йного вгхлення, типи музичного миолення, що стоять за ними.

8. Розроблзна нова методика aнaлiзy, яка спираетьоя на виявлання семангпчно1 навантакеностх тематичних еле'мент1в, и;о Еизначають иузичне Ц1ле у вхдповхдностх з загальною лог1коо вхдобраяення у музичн1й тканин1 твору естеглчних реаль1 дакого типу культури. Накреслено такоа принципово хнш(! пхдоад до ви-вчення пам"ятник1в, що 1снували в усн1й трад:щ1х, шяхом ретроспективного зрхзу стильових нашарувань у нелодЬЧному калшку до Пого виххдних основ.

9. Упроваднен1 в науковий обхг I новг, знайден1 у рхзних арххвах зразки свхтсько! та церковшп пузики /"Псалтирь" С.По-лоцького, 1риологи га сп:х!ри в одноголосшй га багатоголос-Н1й редакциях/.

10. На основ! проведеного дослхдження внявленх сугшсш ознаки, що визначають своерхдшсть ыузичнох культури на Украх-нг по в1дношенню до заххдносвропейськох га роС1йоько1. Незва-яшючи на багатоманхтшсть форм ххнього прояву у творчл"! д1яль-ност1 р1зних суб"ект1в, а такой зовнхшда схомсгь з Барокко, Ренесансом га ¿нлими стилями, що зд!йснявали вплив на нащо-

нальну caifloMicrb, в Hiß /кзцхокальнхй ыузичнхй культур:/ перз-ваназ схильнгсть до власних худоин1х традиций, свхтоглядш ос-нови яких виходять 31 3Micry ы1фолог1чк01 C5Iдомостх та принцип iß ыхфолог1чного шслскня» п^ скяадалися на национальному грунт i.

Теоретична та практична значения доел1ртенн.ч, Науков1 ви-сновки дано! дисертацН визнзчають перспоктиви подальшого вив-ченда украхнсько! культу ри в фх лософсько-iсторичнсыу та худож-ньо-естегичноиу ракурсах. Поглиблшчи уявлення про нех тк цх-лхсна льицо, вона дають могших с ть сг.онцентруваги увагу ш пробдешх, пов"язаких з розкрчгтям та дегалькш вивченняы ос-новшх ьакономхрносгей кузичного мислзння ХУП сголхгтя як у хсторичному план:, гак i в порхвняльнхй 1ХН1Й типолог1зац11. Оаташо 1,;ае натодологхчне значення у вивченш рхзноианшшх пш лгнщпв музично1 культура Украхш ХУП стояхгтя, ixhiA на-уково-дослхднлцыпй та ххдозшьо-викокавчхй ресга-^auii.

Теорегичн: висноекй щодо закоиомрносге/) роззигку цузич-нох кул-гури на Украхнх ХУП сголхггя, ii свхгоглядних аспек-sib мокугь бути пккориеган! при г.гдгоговцг та чигакнх ксрш-хивких курсiв з естагики, icropii га reopii культури, icropii • укра1нсько1 культури, 1сторкчного га теоретичного нузикознав-сгва, icropii народно! гворчосгх, нар^ознаветва, е такса у спещ<урсах х спацсешиарах з проблем естагики, leopii культури,. icropii фхлософ1х, рзл1г!езнавогва на Укра'нх. Наукоьх результата робоги ыожуть бути такой корискими у подальших apxißHux дослхдммнях, у пощуках та мувикоанавчому аналхзг Koemiix документ в з icropii у—laiHcbKüi цузкки гогочаснсго хсторичного nepiopy. Воки мададуть лезну догюыогу у практичихй д!яль::осг1 числешшх xopqbHx кодекгивхз не тхльки у зэагаченнх та сновяон-

1П репэртуару, ала й прочитанлг га гнтерпротащх р13номаытних га жанрами та стильо^лыи особливостяш цузичних гвог4в ХУЛ сто-

ЛХТТЯ.

. Результат прс зденох науково-дослцщох роботи не одноразово апробувалиаь у науков1й га учбово-педагоггчнхй Д1яльноог1 автора, при розробщ тачитанш теоретичдах та хсторичшх му-зичких курсIа /'Чсгорхя украхнсьно! музично! кул тури", "Ана-ЛХЗ музичних ТБОрХв", "Хсторхя ПОЛ1фО!иЧ!НХ стилхв"/ & рхзних ледагегхчних 1нститутах, вузах культури га шетецтва, у допоит дях та багатьох 1«янародних, нацхональних та раг1он_.чьних конференциях, симгатуиах, сеьинарах, зокрема, "Музична культура мпнулого г деякх аспекти И вивчення на сучасноыу етапх" /Миколахв, 1985/, "Про значення духовно! цузики у морально-ес-тетичко!лу вихозаш1п/Ки!в, 19?0/, "До питания про методолог!") сприйняття пузичр-й спадщини /евгтоглядний аспект/" /Астрахань, 1993/, "Цультурно-овхтогляднх основи розвитку церковно! нувихи на УнраШ в ХЛ1 ст." /К., 1994/ та ш.

Основний змгет дисертац15 воображений у монограф1х "Украхноька музична культура УН егол1гтя /св1тоглядний аспект/" , наукових стагтях, в тезах доповхдей на "онфвренщях, в ыегодичних роз, ^ках та иетодичних рекомендацгях викладачам та студен.им.

Структура роботи. Дисертац1я снладаеться я вступу, чоти-рьох глав, висновк1в I списку викориотанох лхтератури. Пераа глава присвячена питаниям методолг XI -дослхдкенкя, визначае змхет та взаеыод}ю вих1днпх понять, на якх аока спиразгься. 'Друга розкривае ддврельну основу национально! культурно! он1-доностх, найб1льш важливх II ознаки. Тратя розглядае хх в ,-он-.текст! духовного життя украхнськото сусгильства ХУП отолтттл.

-16 -

Четыерта дослхджуе специфхчнхсть В1дгалуження св1тогляднох проблематики епохи у цузичнхй культург. Висновки узагальнюють характер^ риси музично-худоинього процесу у СЕПтоглядноыу аспект! , 1хню схогпсгь та ввдашйсть ¡цодо аналоггчних хсторично явищ. ;

Основшй змтсг дисертацхх. У вступх обгрунтовуеться виб1р та/л дисертаци, хх актуалыпсть, ыхра розробленосг1, формулю-югься мега та завдання дослдаення, аизначаюгься наукова новиз га Кого кшцевих внсловкхп, ххня наукова та практична зшчу-Щ1сть, форми апробсцхх.

У перш!й глав! - "Метоголог1чн1 передумови гивчення укра-хнськох музично1 культури ХУЛ стол1ття" визначаеться система понять, у меаах яких зд1йснюеться дослздження стану ыузично! культури вказаного перходу. Одним з таких фундаментальних понять с понятгя св1тогляру, яке розглядаеться як сукумасть знань, що нагроыаджуються в процесх життядхяльностх людини, певного соцхуну, нацп. Е них системагизуються результата ш-знавалыюх д1яльностх в сшсложиттевих, сутнхсних характеристиках. Св1тогляд носить яскраво виранений оцхночний характер, розкривае ставлення людши до навколишнього свхту, допомагаз осшслити XI власне М1сцв х роль у взаемоди суспьчьотва I природа, чхтко визначити цхлх х завдання, внутрхшнх мотива як теоретично!, гак х лрактачно-перспективно1 дхяльностг. У гла-вх детально розглядазгься сугнхсть, структура, багатоступена-сий характер свхгогляду, мгсцв в ньому ф1лософських, релггхй-них, худсжньо-ествтичних хдей га поглядгв, дхалекгика в них загалыюлюдського /традицтИного/ та сучасного момеитхв.

П1дкреслюзться, що св1тогляд у культур! на е шиось одко-мамтнш, однозначным. Рознахгтя св1гоглядних 1дей в менах

пзвшго 1сгоричного типу культурно! свхдокостх:, 1хня баг това-ргашлисть обумовле; великою ы1рою социальною га няцхокаль-коа неодноман!та1г?ю суб"екг1в культурно! д1яльност1. Та справа на ильки в цьо-". Ввдображена у свхгсглядних гдея- куль-турно-гсторична реллыпсгь з"являеться як певна вхдповхднгсть сэхгоглядехх га культуршх контексгхв данах епохи. Току характеристика свхтоглядшх азпскгхв культури - це таг-час аналхз загального предмотно-сшолового контексту комунхнац!! иЫ суб"екта!М-ц1нностя1.м-хшмил суб"екташ.

Аналхзуочи сутшсть та особливост1 проявхв свхтсяядних аспект1з у культур!, вааливо шднреслити виняткову роль фхло-софських хдей, теорхй, знань у форкуваннх методологхчних засад "культури, розкриття XI функцхй у СУСП1ЛЬНСМУ життх, у. 00вт та амхоганнх- У художн1й культур! взагал1, ь^крема ¡.-уз;;ч-нхй культурх, ф1лософгя як система загальносвхгоглядних принци-п1в реазпзуз собе великою гйрою як естетичний феномен, формуга-чи методолог1чцу схфямованхсть еотегичнох св1домос^ та еоте-тично! д1яльност1 суб"екгу.

У главх детально аналхзушться сутноснх особливост! ее-ТвГИЧНо! СЗХДОМОСТ! У ХХДОЖНХЙ культур!, и соьиалыи функц11, чо проявляютьс- у форм! естетичних поглядхв. Вони воображать кз тп. ,<и рхзкет^нхття соцхальтах пхдходхв та 1Нгарасхв, але 3 спадкоомн1сть у розвптку цхннхсного ставлення суб"ектхв культури до навколианього овхгу. В художнхй культурх естетич-IX пЬгляди .зиконуюгь централхзуючу роль, надакгь Ш типолог1ч-}у характерность. I одночасно цг погляди, но реал^ються у :удо;ш1й д!яльност1, виракають вибхркоза ставлення суб"ектхв Ю актуальних духо л них ц!ннооггей, Оообляво яскраво свхтогл_д-¡е зкачення евтетичдах поглядхв розкризаегься у контокстх цх-

- 18 -

лепокладання худохиьо! дхяльносгг, до боки виступають у ролх 1деалу. Спецкфгчно характерним для шх у худозлЫ сфер: е син-кретичшсть переживания, осмислення га витлумачення 1нфор:.мц11 як образу свхту та людини.

Внутхяыньо» формою вгхлешш ествтичних поглядхв щ рх пн1 худогшьох свхдомссг1 е встетичи иасгашви, якх у роЛ1 селек-цхйного иохакхзму эабегпечують надходкення та переробку хк-' формацхх, спхпвтднопекня в нхй особяотхскох сут1 та значения з колективниы досвхдо^. II клст розкривае художшй мег1д, як певна систена норы, правил, принцитпи, що забезпечувть спосхб фп;оац1х та освоения культур; I хнформаци та вхдповхдшШ йому. стиль II об"екгив1аащ5£.

Таким таном, естегкчнх погляди висгупаить як фхлософсхко-свхгоглядшй сгрпяекь художьо: свздоиоотх суб"екту, В1Н обу-мовлво виб1р стратег:! I тактики створення худож-лх Ц1нкоогай у вгдпов1днооз1 з духовко-естетшкими потребами д.дного хсгорич-но-конкрет"ого сусшльства, а естетичих настанови вкзначаать сиркмовияхсть вябору об"екга худоанього опосередкування, особ-ливоат1 його шгэрпрегацхх та грансфзрадцхI у худокнхй св1Д0-мост!.

Конкретизацхя зыхсту естетичних поглядхв зд1йонюзться у худошпх хдеях, якх опосередковувть в смисл та значения творчох активнсотх суб"екта, II свхтогдядну значимхсть для да-, кого суопхльства» Вони е не тхльки формою 1рга:ення у худоиай сэ1домосг1 ц1лепокладдшщ /настанови у худоЕшй дхялькостх/, але К засобок його реал!зац11. Перетворюотесь у продает д1яль-ност1, худо?гаи 1де1 г"нтезуються у повяттях "худоетя картина с и: ту" та ''художш концэгщ1я оообис5осг1". Спецкфхчне, цо ц4 понятая виотудаюгь у шотацгв! як вЕзеноза"язан!, взаакэцрши-

каш: один а одного компонент художнього образу.

РДшисно-скисло-.» значения художньох хдег визначаегься у процесх II акгуалх ^цГх, тобго залеяить вгд соцхальних способов оргашзацп худ таього сп1лкування, як: визначао гчредо-вище, його духовш потреби га гдеологхчнх насганови, традицхх.

/¡удоип 1де'£ преде га вляють худонаш культуру як сукушист-функцхокування та розвигку вС1х галузей мистецтва 1пд яв;ш хенуе на протязх вторичного розвигку дхалекгичниЯ азаемозв"я-зок та взаемодхя. Разом з там, вони дають уявлення про рхзко-маштгя аласгивих 1й способ^ га форм передач! худокк-э1 хн-форкэцН. Особлиьостх кояного з них визначапться системою мов-шх засобгв вираяенкя. В цьому- смисл1 найй!лып специфичною е музична культура.

У дисертаци гпдкьеслюеться, и;о музична куль.ура, як рхз-новид кульгури хут,0йИЬ01, включас в себе вег 1х сгруктурнг еле-менги, одночасно пона е системою духовного зиробдацтва, яке обумовлюз актуалхзацхю та й'нк^онування в музичнп. свхдоиос-гх су б'акта тих хн^ормацхйннх бяомв социально: па5.."я?1, як1 задовольняигь його поточнх потреби, шгереси га прагнення.

Осноеним компонентом, який фхксуз в соб1 очголог1чний, гносеологхчний га комушкагивний /соцхалыжй/ статус муаичнох культу ¿.л певного хсгоричного пер: ду, е музячне иисгецгво.

Свхгогляднх основи, як хнвархамгна сутнхсть цузичного мистецтва, визначаюгь його духовну наповнешеть, дозвояяюгь уявитк його як специфхчну концепгулыисть, хдейно-худогшхм вариантом хнтерпрегац11 духовних погреб елохи га XI громад-ських хдеалхв..Вонч визначае гакоя предмет зхдобракення - ду-ховно-цхлхске птавдеши явдини до д'ЯсностЬ щлсст.

вирзеенням <з музачниЧ титр, де'опясарвдкоэано, в музично-ху-

- 20 -

дожшх 1деях розкриваеться хдсолмччна спряаовашсть музично-го шстецтва, дикамiка розвитку хнтелектуального та соцхалыга-поихолоГ1чного кругозору сусп1льсгЕа, яка воно представляв.

Пор1вшно з immmi ей да ми иистецтва, цузши пени понятiK-на та конкретна. ïï ашстовшсть розкриваеться у лоеднанш з лвдською новою, ïï гнтонацгйнгстю як специфичною формой вира-кення духовко-щнхисногс свхтовхдчутгя.

Предмотмогь лггогицхйносг! закодована у систем! вира-аальнях засобхв, дс оргахично взазкод1оть соцхальний ï хвди-вхдуа.чьшй елементи. lia pisni цхлхсностх нузично-теорсгичнох систам ni фактори обумовлиют також принципи вхдбору та орга-шзащх звукового ыатерхалу.

1нтонацхя характер)!зусться генетичною полхморфихстю, про-то ïï багатошаровхсть грунтуеться на хнтегративьий логЬп "цх-лхеюго предмету", який визначаеться особливостлии людини щодо ыузично-ЗЕуковсх активное«. Остаачя виявляегься двсх формах: дуие- йй та духовнхй. Pieera передач! в них свхтоглядно1 1нфор!мц1х внзн£"'аз оеобливостх иузичного образу, якх розкри-вае система стильових компонентов, цо ленать у Кого ochobï. Загалька тевденцхя у розвитку ni знавалыю-худогиьоï д1пльностх цузичнох свхдокост! поьотена переходом вхд д1сво-;юоших форы вхдобрпнення до ïxHboï типхзацх1 як ду.оших станхв.

Сл1д такоя праховувати, цо опосерецковування загально-духовнлх га сохральних осгов певного типу уль'тури носить у музицх Есоцхативний характер. Предаетно-сшсловий зшег цуаич-нох сохдомоегг формуемся як своерхдний хифорщцхйний o6uiH, сшслова гра-перакод, ання pissuix за свошх образно-уовнкып особлквосгяш втхлення худоайх тс позахудоапгх хдей.

Завдяки асощативностх цузичка предыегнхегь ергакшхо

- ?т -

вписуеться у загалывШ культуршй контекст.

Виходячд з шще^икладеного, визначаються виххдн* мегодо-jiorÍ4iií пршщили ).. слхдяення свхтоглядних аспектов музичнох культура ХУП столхг-я, а сама: яка я is онтолотччнох гхготези та ïï конкретизация на штерхалх цхсх культури ; опрацпвання BCftnoaipíaí иатодик!, яка забезяечуе ефекгипке виявлення csi-тогллдвого зр!зу в пмонацхйно-образноыу змхстх j'эномангтних тсгочасних канрхв як сзхтськох, гак i духовно! музики.

Щ принципа давть иояливхсть сконцентруваги увагу he тхлыш ка рззультативних станах хсторичнкх процесхв, ,о В1дбу-салися в га луз i иугичка! творчостх, ала й виявити. зале/Ш0ст1, спрямозанх пхд сучасного в шпуле.

Глаза сяверцуеться в1дповхдчю на питатш: цо сама в кхн-цевому п1дсумну передбачае вявчення св{тоглядьих испектхв му-зичнох культури УШ столхття?

Такс значения забезпечуе: I/ цхлгсш уявлення про музич-пу культуру Украхни ХУП отол1ття як ортйчну глдсьотему духа ано го виробшцтва. 1нтегральшш показьиком uisi iíLiíchoctí s цуэична сахдотлсть та вхдоб.пжен1 в нхй образи cd i ту га лв-цини; дозволяе 2/ вийги на рхвзнь типолог1чних гарахтерксгик гогочвсного му етного кислення; 3/ розглядати ïx з точки зору [унети.нуючох в той час системи i тетичних поглядха га' уяв-хень в ххньсму сопельному 3pi3i, просладкувати динамхку вза-!иод1! в них содеальшх гнтэресЬ, що стоять за худошпмн тен-;0нцхями, напрлмкаыи та стилям! ;з'-'яоувати вгеаднх, на якил !азуаться еднхсть цих штересхв ; 5/ прост e»tryi внутрхтню лог1-<у культурно-хсторичного процеоу, сконценгруаати увагу на 'рансформацх? sutcry нацхональних форм культурного буття, -н-lapianïHHx в них оэнаках спадкоемаостх национальных культурна:;

традиций.

Вое це забезпечуе погляд на укргхнську музичну культуру ХУЛ етолхття на стхльхи з точи: зору !! зовн1ШН1х фора прояву, скхльки з внутрхшньох сутх выдо^аженого в ¡иГ чультурно-прзд-ыетнэго змхоту.

У друггй глав! - "Свхтогляднх основа украхноькох иузич- • но! культури ХУЛ столхття" раэглядаотьоя хдейно-ф1лософський зыхст свхтсглядних парадигм, цо декать в осков1 культурно! св1-домостх Ухрахни ХУЛ столгття, проствжувться ххнх особ."ивосгх та взаемодхя б кексах градацхй, цо вшшнули на форчування национально! культури, визшчаеться падх'руитя есгаялящШих хгро-цесхв у нхй. Вхдзкачаеться, що вюндниш для тогочасно! укра-1Ноько'х культурно! св!домост1 е мхфолог1чна та християнська концепцп сахгу та людани.

Найбмьш традиц1йною для украхнськох культури е тфоло-гхчна концзпц1я.

Сгрукгурування в нШ картина св!гу здхйснвзгься на основ: елеиехь. ..рно-сугтевого сприйглгаи, до виххдним е уявлення цро свхг та людину як певцу сишфетичну цШсшсть, де людпна не-вхдд1льна В1Д ¡.итермального свого буття, Шфологхчна св1до-мхсгь с такоя св1дом1стю радоЕою. Бона узагальнюе в соб! потреби та 1деали колективного суб"екту. Iе сьшслове поле як чутте-во-шдчуттсве утворе/ия формусться на основ: взаемопроникненгш та взоемодхх рханик кодхв /просторових, чпових, гео1раф1чних та х.нких знакових форм шразу, що не розчленованх та не дифе-ронцгйоганг собою/.

Звхдсн внпливаг-ь характернх риси мхфэлогхчного типу шо-леши: антропслогхзшия уавлень про навколиснв середошце, ед-нтсть в них об"сктиБ!;уго та суб"ектявного, втдоутшстъ ч1тко!

- Г1 -

лог1«нох ¡срархп мпг. конкретним га абстрактким, причпно~ та наслгдком.

¡йфологхчне » .слеши реалхзуе себе дхйово, через ритуал, у меяэх якого здхй хться пхзнання. В його ооков1 - : 1гхчна логхка, яка виходить з принцип!в схожостх й угод1биення, ка-цшеностх на повтор. Це гп знания та «/на I кие релхгхйцу силу. Шфологхчиа свгдомхсгь оперуе подвгйними опозицхк .л чутгсвих якостей I долае цв антиномхп за допоыогои ытфологхчнпх медиа-тор1в /горохв та 1щих об"ект!в/, якх гимвол1чно пооднупть ознаки шлхсхв.

Тому ы1фологхчна свадомхсть вгдносигься до айективких форм гпзманяя особиет1сного, для якого картина свхгу не ¡.¡ае автономного значения. Це - одухотворене буття, сямвол1чка. реальность, що знаходиться у бвзперервному сганозленш та роз-витку. Ця 1ст!шн1"ть - хсгиннкть чуда, яка груцтузтьая "л зшвпаданнх хдеальночто.тлчвого га реально-випадкового у сако-чу житгх. Засобом об"дктнв1заци туг е слово. Воно и не ст*ль-ки поня11Йни.!, скхльки - д х й о в и м, бо його зихст рззкри-засться в оповхдх за допокогок' сисгеми сшеолхчшх образхв.

5ч1йснюваи1с1Ь мхфолог{чн&го гяосису в^бу аеться у форах обрядового дгйсгва, де сингезуеться буття на хнобутгя осо-¡истос... у д1ал1ктичнхй едносгх в*ч.чого га минулого, рухлизого ■а нерухомого. В основ г такого бачення два при^ципн: ¡лттсупо-;обанкя га уковносгг, що забезпечуить фхг.допсгь /хяоногр'^'Лч-исгь/ абсолктих понять у ххнхх утактвризгкках сутнхснпго га есутнхсного буття.

Важлиьоч умовой збореженяя та рункц1оиування мтфологгч-ох свгдомосг! у межах рхзного типу культур е натурально г^-одарогво, яка було аяшвди антуяльним, нозвскаччи на прсрсо

виробничих вхдносин. На цхй основ! шфолог!чне сприйняття речей невхдривне В1д ххнього побутового використання, првдоетно-го середовища. Зв1дси слухоат, зоровх та рухливг олементи злит! у ньсыу в едина Ц1ле, Важливоо особливхс., ххшох передач} е лхноарнхегь, в якхй вионачаоться зоагншй обриси ю власгивостх предмету, Кого перемцшия у простора а також схскаи:ги та знакоэхегь цхот лп1сар;:ост1, и повторюванхеть," а, огке, позачэсогаП характер використання.

Шфологхчш евковхдчуття складас основу язичнпцыгх культурно! спзд2?:ни, хстотшш рисами якох е: рсчовий характер сприйшккя, його скульптурно" •>, косиологх зы у побудов! суб"октко-об"ект1:ших вхдносин, подобно перзаершо речх шють властевхсть перскодиги в будь.-яку гицу рхч. Саыодосгатне значения для язичняцького мислеки мае чуттава хнтухцхя, обменена раымки обшхкно-рояових вхдносин.

Коикротнх явшца оскнслюагься черен форш кол ктивного дос-в!ду, систему сиглволхв, де у загальних рисах, за:<сдованих у вигляд1 обряду, ^аредаюхься уявлэшш про пританно-наслхдковий за"язок, цо вшхише у прощай! гштуедхяльностх покоях кь.

Еберхгаюхи: загальнх риск, .яаачтцьха мгфояогхчка св!до-мхегь мала бага товар гангшеть етяхчних прояв!в, хсгоричних доль та пляххв роззитку. Бона иадовго 1лшласться евхтоглядно» основою народно! кульгури.

Другш евхтоглядгхиы д» ер ел ом украхнсьг п ыузяивд куль тури ХУП сголхття була християнеька кокцепцп!, яка складалася з двох компонент!е: вчзн:ш про грансцедекгцу су тшеть бугхя та вчення про мшособ'.-оз '-цп вхднеелнк*

Снявшись перэхеко як предо вженгся монотехсгжгцх тапдек-ць"? язйч.чицько! культур!!, хризяшкетоо пэсилсс в шх рефле:;-

- г -

гивно-уиогляднх основи. Ца таж мхфологхя, ало птюх якооЖ1, до оцхнка га ц1ншст_ обгрунгувяння релейного доср^ду проходить ка рхвн1 його абсолютшх эначень, на противагу всьому поточному.

Християноько-правовх норми В1тхого Запов1ту «али чимало сильного з юридячно-правопими реал1ями Ки1всько! Русх. Иого аист не суперзчив формально корхнним основам явг ництва» а лише за?р1плпзав !х у 1няхй образшй форм1.

Все цв обуиовило охилыш ставлення украхнсько! суспхль-но! думка до ново! вхри.

Спхвпадання свхтоглядного коду язичницькох епохи Кихв-сько! Руох та• християнства у його старо завхпай хнтерпретацх! отало однхею з причин виникнзння двоевхр"я. Воно закрхплювало-сл I обставинами социального вигтя. Вплив ново! вхри на р1зн+ прошарки суспхльства не був всезагальним, що знайпио свое в1-дображення в нечхг.косг1 га багагомангтноатх форм транопланга-Ц1! традиц1йних уявлень у хрисгиянствх. Завдяки цьому христи-яноький свхт а укра!нськ1й версхх набувае ту ж логхку, що й земиий.

Як вгдомо, християкство на Кихвську Русь г~чйшло з Вхзан-

де двов1р"х вперла використовуеться для обгрушування деркав».->го устрою, що, мабуть, ос.аточно визначило рхшення ккяжох верх1вки щодо прийняття його сама у сххрнхй редакцхх як найб!льш хомпромхсний до традицхйних уявлень.

В авал131 процеохв адаптер! '">во! в1ри на национальному грунт: звертаеться увага на гх занономхрност!, як! стали визна-чалышми у ставленнх нацхонально! оахдомосгх до духовных ценностей, що надходили зови!. В них опосередковуються тхлькя А елементи, якх но суперечать св!тоглядшй сутх лацхонально!

культурно! традицхх. Пхдкреслюегься, цо викоркстання цих еле-• цент! в заведи визначаеться поточкими еоцхальио-шдаткчниш та практичними потребами егносу. Зз1дси - саш несподхваиа сполука I пареплет1ння протилежнкх за своею спряыоЕ нхста та поход-яенням 1дей, стергхсгь кордонхв М1Я ними.

Вхзанпйсыкй вшшз зберхгас свою актуалыпсть ах до ХУЛ столхтгя. Тому в глав: детально розглкдаються характерна особлив ост: фоношцу есуегячного давления в:зант1ЙЦ1п, спшшсгь рис у кьоыу з свхгагкщнимк установкам: древнерусько1 '•чхдо-ыоотх.

Ьшданц исшито« е те, о христианство на в:зак?1йсько-му грунт: складалося через ггсшй контакт з язичницькою культурной граджцсю. Обгрунтовуючи сутн:сн: принциш християн-ського П1дходу до осшслеккя проблем буття та ведини, вхзснт1й-сыи фхлософи опирались, перя за вса, на антиши авторитета. 'чТому, як 1 яьичшцька, в1занг'ХЙсьяа кощепцхя св'тгу аианачаеть-ся вххами овального часу: ритмам схльськогосподароьких робхг га людосккя родонш ¡киттян.

Едизь;;ою градах;! й:им <|оргам пхенанкя вкявилася х вхзан-нйська гиосеологхя, трактовка поточнкх подхй як знак:в поза-часного. 1хяя роальихсть гака ж саыа, як х :деального. З&чиов та ерозуыхлоп сприйшяася срхенгацхя хзанийсько: культура на первназ, гаявшсть в ньому посередняцьких ф:гур мхк земгеш та небисши :, перга га все, боголюдини.

Цх га :каг положении християнського антропоцентризму так чи :наказ узагальнювали родоиу сутнхсть лодики на понятхйксыу р:вк:, цо сприяяо втЕЗДГ.еннэ цих положень у язичницьку культуру св:до)Лсгь. Завдлки хрястяянсгву в цхй .культур! посйлзз-еться явдська основе. В нхй ыкцентуЕгьсл проблею.бох,ос,?1л8н-

ня га богоопхянузаняя.

Хрисгкяисьна си».вол1ка, яка вхдобракала сутшсит аспекте ново! peniriï, дотекала разом э тин багагозначимость ïï тлу-маченнл. Bora так < ко як язичницька забазпечувала зв"чзок нетулого î сучасного та зикрристовувалася в межах обряду як saciö спхлкупзння з бокеством, завдяки якоыу лвдина нача б то проходить в собг клях до спаспшя i майб!тнього t скресхння.

Пор!вняльннй акалхз вхяантхйського та сгароюйвського' двов!р"я доаволяе вхдповхсти ка питания: чому виб1р пав на християнство у cxifyrin, а не зах1дн!й редакц13с. •

Догмат про Тройцэ, центральчий у православному тлуыаченш христкякства, сииволхзував примирения лодини з богом, передба-чав моатав!сть взаемоперзходу тварного у небеске та навпаки, , цо було бхлыа доступна i зрозум1яв ЯЗИЧНИЦЫПЙ СВ^ДОМОСТХ, nis хреон! страггашя Христа.

Схожесть до язичннцьких шли такой ашгястичнх уявлення в1зант!йсько! патристики щодо smxcïy П"ятндесятниц>.

Оаобливу приваблив1оть для нацхональнох спхдсмостх у bï-ззнт1евхЕМ1 маз художньо-есте-тчшй фактор, який витлумачуиав-ся таи як cnooiö проникнення за Me»i земних ре^й у сихт боже-' атвенний.

L. pÏBHi В1занг>йоькох есте1.4чно1 reopiï ця настанова найила'овое узагальнення в поняттях образу, символу, знаку, прекрасного, Свхтла, Канону. Миогецтао розгяядаеться в них як фор:4а прояву вкцик знанъ, що ntsiv^bca в акт! естетичного катарсису.

Як проходив процао пристосування в1аант1йгьиох культури до соо0'ливосте:1 вттчизняних духовних традиц1й рознркваюгЬ'чЛ-лссофськ1 погляди Кихвськох Pyci, в ягах закладасться хдо^но

шдгрунтя наступного розвитку украшсько! культури, накреслю-ються принципы свхговгдчуггя, цо вкладаюгьоя на основ! дво-В1р"я. При цьоыу звертасться увага I на визргваяня глйбупах еакояом1рноотей розаигку хрясгиянських уявлень на национальному грунгг. Боки перебуваюгь у безперервкоьу оновленнх, оиаль-ки нова рсл!1':я засвовсться не тгльки прямим, аяе й опосередко-ваним пляхом через болгарську, польську, чсиську, 01рхйську, грузинську, захгдновЕропеЙсьну та !шл культурш традици.

Осноешй какая, через який здтйонювався вдейний вг ~ив хри-сгиянства, була кжжна Л1гература. 1г переклад набуваз значения форми реал!зац!г творчого тементу. Зшсг париоджерела за-своюзтьок у вхддовгдкосп з розуцшням його перепиаувача. Та-кий П1дх:д розкриме та закладае основи визкачекня авторства на национальному грунт!. Воно характеризуемся як коынеляцхя -сисгешгиэац^й. - нласифхкацтя чужого материалу. При цьоод ано-ншн!сть часто викорисговузться як зас!б ос"екги ващ! вислов-люваюш. Авторство вводиться до авторитету, по В1дношснно до якого вазначаеться 1ктзрпретац1я першоджэрела, Його в:дпов1д-шсть або нов}даов1дн!сть вихадому образу. Звгдси випливае велика идейна свобода I багатоканггн1сть фхлософських глума-чанъ ново! вгри.

У заключних рэзд!лах глави визна* аються й 1нш! ыоменти спадкоешоог1 в роз ей тку нац!ональних форм культурно! свхдоио-

ст1.

Пэрзий в них - ставлення до смислу лвдського буття. В!и розкривасться через певний способ киггя, де проввдним принципом е лодкнолвбство, уховна га соц!альна активн!сть особи в 1нтересах г1с! чи !ншо1 сопельно! груш, яку во на уособлвс у сво!й д!яльност!. Суб"ектизне тлумачатш 1рс1 д!яльност! поад-

- 29 - •

нуегься з пеж лсною настроЕЕан1ст» ив!домостх • на "соборшсть".

Кихвсыи иислителх уподоблювали нижча вицому, штерпрету-вали картину свхту як саморозкригтя божественного у природ! та лвдинх, 1Хшо взаемодхю, через с яку зд1йсшоегьсл богопгзнання.

Ключей до прочитання божественно! хсгики вважалося наа-чання, в процесх якого вхдбувасться п'оетагне, подобие В1занг1й-сыгсй екзегез!, сходження людського розуму до 1сгинного знания. Засобом и осягнення I об"ектиз15ац1х смолиться олово -осереддя таенного знания /язичгацька традиция/.

Ки5вськ1 фхлософи сумщають градищйну та алегоричцу фор-шI тлукэчешгя слоеа, пссилююто у ньоиу дхалектичну багатозна-чимхсть', дхйовхсть 1 поссредницьку функцию. Тпкий пгдх1Д до слова вхдобраяус загальну тенд енцт у розситку родово1 само-свхдомостх, до особист1сна масфорну вхльного волевилвленкя суб"екта: або побутозу, або г. фзтаяько-гврохзовяну, що ктець кхнцпм реально сгпппадало з раша?охрист«янсьнкмн уявлешжгч ареанського наггрянку.

Кэцхоналыш спгдомгсть посилюз в них значения земного, е;о виявилооя у соматизм! свхтоспркйняття, прост!р I чао стають багатообразниш.

У грет!й главг - "Духовна життя украшського оуспхльотва ХУЛ столгття" аналхзусться св1тоглядний зм1ст культурного життя укрэ!нського суспхльства ХУЛ стол1ття у конгвнсг1 функщону-вчих в той чао культурних традиций зах1д1шх та сххдних, розгля-даеться 1хня дхалеятнчна взаемодхя.

Вхдзначасться, ио своергдтсть украхнгькох тогочасно! культури аначйшю кхроп оизтчено х! екононхчикуд та соцхалын-чи особливостями розвитку х Сагатогацхональшм складом населен-га, в1доутн1ст13 о ньску ч!ткого подхлу вч мхеька та о1льська,

- 50 -

багатоукладшстю екошшхчшх вхднэсин, полхгичюш агату сои правосдав"я, його ¡1естаб1льн1сгз у Речх Поополнгхй.

Зберхгаючи спг-коешпсть у свохх духовних дкерелах нац10-нальним градаций Кихвськох Рус:, украхнське суспхльство по-ко-воцу оснислюе пройде;шй хсюричний шлях: прийнятгя християнст-ва га його свхгоглядн1 установки, пгддае IX ревхзп.

Правослаа"я вхдсгоюо себе перш 8а всо як традицхя нацхо-.¡альнох иультури, яка кайб1льш повно вхдображае схильнхсть ет-носу до звичшх форы сшейно-обдишого укладу га вхйськовох демократ:!. Тому соборнЗ:с?ь стае ви знача лышм принципом у ор-ган1зац!1 алттзвого устрою в Укразнх, не'дивлячись ш рхзноиа-нхтнгсгь його форм державного, церковного, свхгського характеру. Ца понягтя В1дображае спадкоемшсть у розвитку родово£ свх-домоогх, и иодифхкацгс сгосовно дс нових умов жиггя.

Переооиислання язичнйцького свтглядного комплексу у ду-С1 хрисгиянсьиох соборносг: виявлялося не ильки у формах гро-мадськох сакооргашзацгI, ала й оссбливостях асимхляцхх досяг-нень болгарськох, сербськох, в1вант1йсько1 культур, заххдно-онропейськох науки га шсгецтва. 3 главх зазначаетьск, що ос-новии.м каналом надходкекня культурно1 ¡:иформацх1 е освгта. У ХУЛ столхтг! 1снувало два таких джзрела: В1гчи8няне га вару-бхжне. Концепц1я в1гчизняно1 освхги тривалий час ор1енз?увала-ся на вхзантхйську традицхо /церковно-приходсыа иколи •" ' ' свхтсько-духовного капрямну п1дготовки 1сцували на Украхн1 з час1в Кихвсьши Рус1/. Проте в ушвах коигррефопуацгг та зз-нспаду православного руху посилок-ься зливи гьх1днох скстеми.

Р<-.е це ахгуал^зуе процес вхдродження традицхйних форм навчання.

Спираючись на вхзанггйськх традицх!, братства створюють

- 31 -

ситку свхтсь :х шил гукш^стячного ухилу, якх були зор1еито-ваихна виховання гарконхчно розвкнеиох особкстост1, людини високо! гроулдоько! свхдомост1 га енциилопедичнох кульгури.

У вяконани} цього завдання, як зазначаеться у дисертаци, гшдна роль надавалася розвитку типографсько! справи, яка спрняла установлению в усхй сисгемг освгти та вихованнх хдей гути13Ь(у. Цг :дах засвоввалися одночасно у двох редакциях: эарпдшй га сххдшй. Вхзантхйеька гукашстична спадщина звер-тае аа себе увагу тогдчасдаг украЛнськох грсмадськсстх пера за все свохш спробаш: в1дродяешэд язичхицьких традицхй ан-тичност1 з врахуганням релхп.^пого та ф1лссофсько-естатичного досвхду християнства. Заххдний гумашзы цхй громадськост1 дозволяв стаЕитися до рол1ги як до фхлософхх, Цг р1зноу.анхтн1 за своши осо6яибоске.'<й типи гу}.анхзму обумовияи змхпаний характер дхяльясстх .брзгстз.

Через книтсксву культуру активно ззсвоввться тахгах тради-середиъовхчгах гЛськох заххдноавропейсьпох культури, ужи-вання яких в нацгональну свхдошсть обумовленз бллзыпстя ш-Х1дш;к принципхв свхгопхдюаешхя, двов1р"я, ¡цо, як I на Вкра-хнх, було визначальною формою засвоеши християнства серед бхлыпостх населения тогочаснох Ззххднох га Сх1дно1 бвропи.

Поступове нагромэдкшшя хндивхдуалхстичних ?енденц1й приводить до ххнього загостреного оскислоння. I на тхльки у фор-ц: рекссакского тигакхзку, але й через поиуки криторПв отрицания крайн!х экразхс цього 1ндивхдуал1зну з точки зсру по-граб суспхльнох св1доносг1 у формуванпх нових неханхомхв ре-гулввапня кхй?собист1си!хх вхдносим.

Цой процсс вхдображае реформаторський рух. В Укргшп лги лав не тхлькн заходи, ала й слов"янське коргшм.

- 32 -

У социальному плак1 це явище також не в одноргдким. Най-б1льш близьким братства!.! виявився антитршптаризм, який проголосив р1в!псгь п'-^а нацгональною, класовою, становою ознаками, незалеашсть особи вЬд церкви, II право сам1й вгдщукати 1сти-ну в Священному Писаши у повнхй вхдпов1дноот1 з: здоровиы глуздом. ■

Шд впливоы реформац!1 свггоглядна проблематика кабувае оио6ист1сно-суб"стаивного сулслу. Яюдський фактор, стае б!лыа . визначальниы. Шд його впливом реальность сприймаеться з по-зицхй акоком1чких та полттих шгерео1в оуб"екта, нети його дтяльноот1. Проте вдеали протестантизму* переоо1жсл№.ься братствами в сехт! сучасних реаягй, конхротно-гсторичнога, социального та национального доСа1ду пввнсго этносу. Минула шо-литьоя як золотий втк национально* хстор!!, зравок для еучао-ного. Зростае прагнення вияшти призначення сощальшх факторов: оовхти, виховання, культури, з якиии пов"яэуються надII на нацхоналыий порятунок.

Проте язичницька парадигма залишаеться формотворчою та слоугв ораючо а основою, на якхй здгйснюегься асимйяц!я духов них ц!нностей зах1ДНо!' та хнших духовних традацхй. Яокра-вим сзхдченням е аношмн1 пласти культури, в яких у найбиь-иай игр г Е1дображаоться навички св1доыосг1 I бачення св*гу, що сластив: б1ЛЬшо«т1 /"Пе^-сгорога" - паы"ятдак зах1дноулра-1нського лоходженаэ, анайдений в арх1вах Льв1вського братства/.

3 початком ХУЛ стол1тгя це .р с. дтоького руху переалщуеть-оя у Кии, де гах1дництво, на в!дшну в1д л1вобережно1 чаоги-ни УкраЗс'ни, не набуло визначального характеру. Центрами духовного розвитку тут було на св!тоьке серодовире, а ыонастир!.

Тхснх зв"яз:« з Афоном, а такот. стаСильшсть екоиомчного та пол^ичного стшговпца почорських ченфв - умови, що сприяли зберхганиа спадкосгагас?1 елшославпт1сг>кш вхзантхйсьгам тра-диц1ям в ххньому пермскому виглядх. •

Найб1льа актуальною тут була хдеологхя 1сихазму, яка за-свокталася з павннм ооцхально-патр1отич1шм забарвяенням. Ос-'новшй акцент ставиться на вхдчути соцгалько! сп1лыго"сг1, що П1дтвсравав образ Софхйгюго буття. В ньому посилюсться значан-ня справкньогэ киттсвого досв1ду, спмкуванпя з предметшм середогшщем. Сакоспоглядакня та внутр1шнхй контроль здхйснп-сться и допомогов аналог хй I.. асоцхащй гз зсвшшнгми формами кяття.

Збзрхгаючи вихгдну мгфологхчну еднхсть телесного га духовного, авгоритарш форми тлушзчетэт 1ндив1дуал1эму, хсххасм був блаэькгм за ссош! спхтогляднлмн основами язичницькому катерхалт.-.у та пантагзку. Але я. на украппых^у грунт! його глибиигл духознхсть набувас практичного звучания, ¡идпопгдпо до здорового прагматизму. На в1д!.пну вхд язкчництпз тут осо-бистхсно не рогтяняегься у колсктизногну, <1* осмнсяюсться як його атрибутивна влпстилхсгь, ¡цо знаходпгь в ньоку пгдтрин-тсу та власно обгрунтування.

Зхгкненкя сххдно! та захгдно! оргентацхй у розг.нтку национально! культур;; закшчилсся перемогов киево-могилян /ляги-¡пстхв/. Брото новх со^ально-жштичш умози, в кких функцг-оиуе В1тчиэн<гна культура нхслл прийняття Унп, наклала пеяний пхдбиток на гаххднх традяцх5 кшякошзго гутгазку.

аЛнксгьоя социально соредовипя братоького рулу. У иього актипко включэетьсл коенцтво, завдлки яксму га лсшс-й час травослав"я до ([акто стае гацЪиьльксв рзл!ггс;з.

- 34 -

Козацька культура складаеться на стику рхзних традицгй, в социальному га национальному подношениях це середовище скла-далося первосно г-однорхднии. Рхзноман1гним був також х способ киття, який вали козацькх поселения. Проте головне, що IX об"сднувало, - ца еднхс.гь вхри та кови, ор1бнтац1я на со-цхально-доевпй образ героя.

Козацька культура вхдобраете еволацою кпфологхчних уяв- _ лень у пошуках виразу хдех иацхспального. Бона виходить з аб- . солютного саноутЕердження особи, яка юс специфично о знаки, с;о властиво певноцу етнэсу. Доля В1тчизни, народу ототожшегь-ся з доле» героя в социальному та 1сгоричному с ¡.и ела л. Це зш-ходить пхдтвердясення у загальнхй геро1чш-ешчной доыпмнго коза одного фольклору. Г'ерохчке онтерпратуегься на основ о конфликту двох взаемовиключаючих сторон, тобто через призму тра-гочного, викорисгання та поетизацхя ритуальноI фуницох маху та плачу з ххиьому грошдськоку звучаний Ця амб1валентносгь водображуо структурний елемент народно! своцомосго як етногра-фхчного суб"екту, цо фор!,!усгься в результат IX хсторичного розпитку.

Великий вплиа на козацьку культуру здойсняли саршгська га хазарська верехх походження словпян, пхд впливом яких проходить зблияення профес1йяих та фольклорних елементхв, змхц-нення значения прааослав"я як украхнськох версо! християнитва.

Виляв козацькпх градацхй на суспмьну сводоыгсть виявив-ся в посиленнх звучания 1дей рхвносг1 людей паоед Богом, природою, соцоальними законами, цо лере дать богоспЗслкування у 61 ль--' особист1сно-ондив!дуальний план. Спадкосмнхсть нацхо-нальним традиц1ям набувае громадсько-полхточного авучання, Еитлудачуеться у евт шгерес1в колективу, який об"сднуе ед-

нхсть етнг-и "о та духовного начал. Звхдси поеднання келейного подвинництпа з теоретичною та громадською дхяльнхстю, "ро-зумне Д1яння" витлумачуеться як опесхб «яття, кац1лений на благо внчизш та православ"я, створения "раю" в реальному

3ehtti •

Новг тенденци а духовному яиттх украхнського суспхльет-ва пареоргйНтовують усо систем нац1опальнох ocbith та виховаь-ня. Використовуючи передовий заххдпосвропейоький досвхд, укра-хкоькх просв1тигелх пов"язують Г:ого з метою вхдродження нахц-оиальнох державноотх та рзвхзують у siffioBiflHocTi з реальними потребами державотворчого прессу вою систем обгрунтувания 1деЙ нац1ональнох едност1 та духовное^.

Всеосяяшсть освхти та и доступность розглядалиея як умоза для досягненнл uicx нети; Велика увага придхляяася вихо-ванию peniriiiHOcri. Проте це завдаиия мислиться у мирському грог.адсько-шлггичнаму значении Готика та вхра досягаються за допомогою конкрзгшк доовхду та знзнь i вкмзгають наукових доказхв.

Про свхтоглядах установки украхнськох культури другох по-ловини ХУЛ столхття св1дчать авторськх лекцхйнх курси ккево-могилян. Головне в них - ангрополог1зм гпзна;;ня, спроба переосмысления нагрогаджених знань про свхт на основ! його безпо-середнього лодоького вхдчутгя га внутрхшнього переживания.

Зввдси - прхорятет неломчних та дологхчних провэркхв П1зншшл та мислзшш, якх виходять з оде! цхяьного знания, цо Х'рунтуеться на органхчшй познотх хитгя га посуках готши на иляху до цього тзиття. Це - живкй та ионкретвий рооум, п;о осл-гас гаешшцх свхтобудоаи, хх реально обличил в безнхнсчно pisHotjaiiiTHHX фор:ах пропву його peaaifl. На цхй осиовх само-

- sô -

ов!дом1сть виквляз себе як спроба самовизначення себе серед оточуючого з точки аору вхри того и ньоыу генетично nepaicno-го першообразу т- йоро реального становления. 1хно огивагдто-шення встановлюсться як продовиааня вагальчого в окремому, йога оиракення в осгапньоыу, Одночасно загалькородове починае усвхдомлюватися як невхдд1льна належнхсть суб"екта, що пред-ставляз його цпипснх ¡доили та орхентири.

Все це свхдчить про те, цо форцуванш суб1'ежтив.чо-осо5ис-ricBHX установок адхИснхоться у форм мхфояогхчного гнооиоу, в дуох якого вхдбуваегься абсолютизация «^astiis ooo6HCTiaiïoro та хсторичного хскувашш суб"ента в етносх. Елемент рефлекси посилюе в ньому рацшналыий момент. Проте bîh виявлязться не в 1дсалыю-аСстрагованих формах знания, а - практично-дхйових. Сама цим вмзначаетьоя специфхка В1тчизшних форм одивхдуалхз-му, пор1вшно з 1сторич1м;.1и аналогами в культур! Ренесансу та Барокко. ВЦ виходить з дохриотиянськох сисгеш маг!чного кис-лення, доповненого та р'озвинугсго на основх вхзантхйськох гно-ceofloriï.

Реальнготь, яка сублхыовака за допомогою антично! та хри-стиянсько1 градицхй, злив'аеться з повсякденнхсгю, утворювчи единай образ единого св1ту. Основою qicï реальной! стае нелокальна традиц1я, у формх якох npoTÏitae об"ективне в1дотоюван-нл певного втносу sa принципом "ми-вони"» "свхй-чукий".

Ввдповхдно до не! асиихлшться, модиф1куються, 1нтерпрету-ються реально-рочове та духовне огочення !ндив!да. Важливим моментом е i те, що нацхокально-ь jboл ний рух и!дн1г авторитет: нахцпнально! культури як символÎ4Horo втхлення уявлень про ет-нос. Шд циы прапором об"еднуються soi стани, народнхсть ото-товдюаться з ооборнхстю: ïï соц1альним та хдеологхчиим обгрун-

тувангеш стас православ"я, як ноогй певних хдей та смислгв, особливого роду даховН1Сть, ¡цо об"сднуе зовшшьохсторичний план проггкання гшття относу з його внутр1шшм перв1сно-зада-!Ш1 первообразом. й цьоыу розумЬш украхнське правсолав"я на догматична» а (.нфологхчнс.Вош розчнняегься в реальному жигт1 украхнського суспхльства ХУЛ стсшття.у ряд: вчинкхв га подЫ I набувае значения гласного Ьлеш огносу, до останнхй 'досягае гвоох хдеалыгах виражоноегх га осмислення,-пюш маг1чного тому, цо реал13аЦ1Я його шдчугтевого змхсту-здхйснасться д1йово, в речово-конкрятшх, гхлеених формах виразу у в1дяов1ДНосг1 з прагмагичними Ц1лями та завда«яяки колективу, який зхн предела вляз.

У четверг!» глав: - "Украхнська музична культура сто-лхття я1? »1ц1о!!9лнгз розтлядайгьоя мехашзми передач!

нузкчно-еетогичнэго доса1ду иинул:гх поколхнь, соцхальио-зна-чус?!х нузкчних градицхй та худоглхх цйшостей т магерхпл1 про-В1дшх ткпгрхв музичнох творчос?1 тогочасного вторичного периоду /церковного ошву, псално-кангхв, партес1в^ розкриваеться Р1снс;:ан1тн10ть вплив1в язичгацьких олемангхв на ххнс становления га розвлгон. Доводиться, що джорела.цих вплизхв сягаоть переду прийнлгтя христнянства на Русх, тогочаснох цузично! об-рядносгх. Бона формуогься на сгику ритуально! пракгига язичницт-ва та в1зант!йськох лхтургхчнох есготики. Про це свхдчать особ-лшзэстх знаменного рогпхэу, де прослдаовуються слхди нацхо-налыих сшесчих фора, якх пов"язшп з практике» ироцько-иа-мансыаэ! культурно! традицхх та ¡генуваши в цзрновнхй лрактнцг хшого стали, альтернативно протилал-лого нацтонэлыевл традицх-яи, ковдакариого спхву, с;о у чистому ш:гляд{ не прлгасся на

в1гчизнян0г7 груктх,

- 38 - ■

Ор1сн1ац1я на огпчнг традицп жрецько-шашнського комплексу вбер1гае свою актуальшсзь аж до ХУЛ столбя I знахо-дить сшй вияв у сильових оообливостях церковного наспх^у. Проте використання в них фольклорных прообрав1в здхйснгаеться опосоредковано, у вхдповхдностх з 1сторичним га культурним контекстом, под!яш нацхонально! ^горхх.

5ояьклорнх риси простзкуються нз тхлыш в 1нтокяцхйних оссбливостях хриолохв, сткххр, ала и у принципах спхввхднокен-ня а них тексту та кузики. Келодхя сама по соб1 не ие само-егхйного значения. Дхючи в уыовах стореогипних ситуацхй, вона тхлыш ерхентуе на неси о коло 1нтонац1йно-образнкх асч-ц1ацхй /плач, мольба, заклинания/. 2хня хнтерпретацхя в рхзних обрядовых контекстах характеризуемся семантичною багагоплановхегю, яка шв"язуегься в евхдомоетх 1нтерпротасора з р1 знш/и поняття-Ш' та 1деяыи. 1сготнов властивхстю вхгчизнянох та вхзантхй-ськох обрядоьо! естедаи залипаеться повтораващеть як заехб зегаюала.чня контактов з сакральни>ш силами.

Таким чином, свобода таэрчостх зводигься до хкпров^заци на основ1 типових клхша. лудокнз етхлзння 1де! ввдбуваеться вляхо.м пвдбору вхдповхдних' образхв-символхв, за допомого» ягах досягасться певний емоЦ1Йний ефвкт. 1хнхй код визначаеться у вхдпоахдностх з кедом сдухацьк01 аудитор!!. Проте функц1онуе вш шакоыовно, у худоянхй ^орм!, яка передбачае подвхйни^ смисл: загальноприйнятий та переносний.,

Спадкоемшсть традицхяы жрецько-ааманського комплексу спо-стерхгаеться I в оообливостях рк уалх IX форм: заклинань, за-клина^ь-звернень, жорстскох, ситуативно! детермлковансст! використання 1нтонац1й, акценту на типовому га характерному в явищах. Перекодування язичнииькох символ1ки у християнську

. - 39 -

зд1йснюеться л ockodi вих1дно! близькостх оенангичних смислхв тих загальних значень i поачть, я id зони вгхлвять в oo6i. Про-то цой процоо у cycni лынй свздомостх проходить далеко неоднозначно. Той же самий символ Еиступае, штегруеться як двгй-ник-ангипод у зплежност1 вхд суб"екга культури, конкретно-ic-торичного контексту його яиттед1яльностх,' хсгоричного та соцх-ального досвгду.

Вага го з шх означали належнхсть до.вищого та ниячого, або ж пов"язувалисл з-конкретикою побуту, або ;?. избу do кг поза-ыатер1альгс1й смисл. Свхдчення тому - багатозначнгсть виглума-чення в ХУЛ CTOfliTri понягтя цустя. Про це сп1дчать "Азбуковники" заххдноукрахнського походкення. Найчаотхше цей тер-мш в шх хнтерпретуегься як cnin, з яким пов"язане виражения позамагер1ольно1, духовнох осчо««. Але одно з гаги::: сизнаяень глюструо х iiray тендеицхю у гпдход1 до музичкого оформления ре-лхгхйпих 1дей: орхснтзцш па захований в них сдасл, вадомий тхльки чктачев1 /влкорясгання бхблхйних образгз, цо провокують еприйшпчого на протест або охЕаления/, виядушчежя опхяу як заообу сп1лкуванн1 з Богом /музика розглядаетьсн як аналог ду-mi. Вона у форых гласу з горташ залисаз Г1ЛО та прагме до Бога/. •

Рхзномаштнхсгь еотстичних симштй у ставши« до "иуси-sii" вхдобратлс загальний стан церковного китто на Украхих у ХУП атолхттх,'вхдсугнхсть в №суу централ 1зоввлого контролю з боку духовно! влади. Толерантшсть'офхц1йно! владя до проблем церкви передумовили на тривэлий час свободу у внкорисгащ« му-зичнлх форы в обряд'. Ззхдси - сгрокатхсгь епхвочих стилхи /Ки!вського, Еоягсфського, Грецького та iicwx/, !хня ор1ен?ац1я на нащонельно-псяхологхчих особлисост! пастви, папхть acir.ii—

- 40 - .

ляцхя музичного матер 1алу, який звучав у католицыий церквх.

Загальнэ уявленяя про тогочасний церковний репертуар дають 1рмолог!онн, Октоихи, Трходя. На днвлячись на розбтжкоотх пх-сенного репертуару, в них проглядаються спхльпх риси кацхональ-но1 своерхдноотх, як1 визначае яскраво вирааена мвлодхйна основа, калевдарно-практичшй принцхп побудови иаспхвхв, елементи циклхшост! у ххньоиу внкаристашп /кац1лан1сть на проблематику, с;о мае зегальнэлюдсько родове звучания/. Останиз виявлязть-ся но гхлыш на ко!шозиц1йному рхвнх, але й 1нтонац1йно-тема-тичному, хдейно-образному змхстх кожкох групп мелодхй.

Особливо популяршш на Украхнх був" хрмолог йнпй стиль, аналхз якого свадчить про Ехдсугнхсгь ч1тко закрхпленох Статутом практики його використання. В ыолод1ях некие едаостх, вони блиаче до фольклорных традиций хсяуванкя.

Характерной ознакою 1рмолохв украхнсысого похадження е слхди хомон1х, яка виникла в результат! злиття кондакарного та знаменного сп1вочих сгашв. 1х д!я прязводить до подовяення слуаби I загублення нею с ¡.делового зм!сту, що в умовах рел!Г!й-ного протистояння шднасло актуальн1сть естоткчних проблем ыу-. зичного образу. Бикор1нзБати ц: негараздк з церковного укладу почали братства, якх переглянули музично-церковну практику у ■ в1дповздносгх з грецькиья та 1ншми православними градиц1яки. Вони посилюоть в н!й св1тсь!<е звучания. Музичне оформленья цер-ковнс1 обрядовост1 опосередковуе стильовх форш, що склалися у , шптських жанрах пхд впливом зах!дкоевропейсько1 ьисько! культура.

Переосмислення традиц1й зах!дносвропейського гротескного реалтзму на основ1 нацхональних чрадащй було пов"язано з поси-леннш в них особист1сного характеру 1нтерпретацп. Так, прин-

- 41 -

:пи пол1фомчно1 техники "строгого стилю" опоеередковуються : вгдродження вгдошх з лхгописних джерел староруських форм >ьохскладового демеотровського ству - трьохголосся, яке на стрхчаегься б1льше Н1да. Вгдродження нацшильних форм бага-голоося в1дповгдно до переказу зд1йснюегься в дусг традицгй нньохристиянського обгонного побуту, у формг псалмгв.

Спираючись на грецьк! традицй /використання псалм1в як собу очищения душг вгд звичайних почутгхв га присграстей/ paÏHCbKa реформацгя-розширюэ ïxhio пал1тру, каближаючи до :ов конкретного киття та релхгпЧиого побуту. Ца перетйорюе алм у нашвсвхтський та напгвнародний, натвпрофесхйний та швдуховний багагофункцгональний жанр художньо1 гворчосг!.

В устах кобзархв та лгрниив псалш гиконують пол1тичну нкцш, виражають народнг праг'нення. Вони характеризуютьоя i тогляднит.ш координатами, як i властно i пародий епхчнЫ cbí-Mocri, хоча у музичшй Moni спостер1гастьоя оновлекня íhto-цгйних форм, вплив на них npoçecitsuoï ыузики /хроиатизац1п ллю/.

Бхльа раним за походженням е пенгатонно-д1атон1чн1 псал-. Семе в них чхтко проол1дковуетьоя зв"язок з мелодикою цер-вних HacniBÍB, що функцхоцували у ХУП сгол1ттг. Спгльнгсть зстеяуегься такоя i на спгтоглядному piBni^OcoÖHcricHe вияв-зться як роздуми, поегичка медитац1я над смислоы дгялыгаст! рсонаясгв.

Важливо також пвдкреслити близьк1сть народних псалм1в до гетики ictíxasMy, Цузика в них використовусгься як 3aci6 пщи-уалыюго залучсщщ до загалъгазначимого череэ-лествиц» пси-iorÍ4¡Mx стан ib. "Слъозовий" дар, с\о мхститься у музищ, noie» сприяти очищенш люди ни в морально-духовному вхдношеши,

викликати в шй почуття жалоби I спгвчугтл до блгаснього. 3 ц: матов естегизуеться феномен мучеництва, огидна стае символом прекрасного божественного свхтла.

На нацхональноыу грунт! в цих уявленнях посилюеться спх! звущисгь з сучасноа ситуацхео. Вони переосшслюються в, аспе] т! особистхсного побуту етносу, його хстор!!.

У св1тоглядноцу аспект! народи! псалии 1люструють проце< змщгзння двовхр"я як нац!опально! рея1ги. Християнська об-разнгсть у них виявляегься приземлено, надхляегься рисами, властивими нацхональиому характеру,

У ХУЛ сголхттх, коли пхд впливом сарматизьу ос..овний акцент ставився на розвитку масово! релтйнох грамотное^, це! жанр активно використовувався як зас1б пропаганда' хдей право-слав"я I став посдкувальним ланцвгом ыхж фольклорной та проф< схйною традициями.'

Якцо на Сх1днхй Укра лсалш формувться шд значким впливом народного свггогляду, го на Заххдшй - ххня хнтерпре-тац1я блигкче до хдейних устреыл1нь мхського середовица /"Пса; тирь" С.Полоцького/..Його задум виник П1д впливом рьфоршт-еькох практики у галузх створення новох культово! традици /Псалми Ыаро, Гудимеля, 1фтца/. У той ке час,' передумова до "Псалтиря" С.Полоцького свхдчить, що концетця цього твору зг знала досигь сильного вплыву т'1е! складово1 1дех сарматк^у, яка орхснтувала суспхльну св:дом1сть на традицН нацшшльно: кульгури, акценгувала в шй право на особистхсний характер в IX 1нтерпрегац1х. Зввдси, з од л1 о >ку, прь.нання синтезува-ги в авгорському перекладх шгереси масового споживача, в хн-шого - яскраво виражена авторська позиц1я цодо функцхонуван-ня системи культурних ц!нностей та 1деал1в. Особливо чгтко цг

атаноика прс^лгдковуеться у цу зицг /фольклоризм копи, и сим-ол1Эм, однотипов1сгь га повторюван1сть.формул, як! використо-уються, 1Х1И кацхлен1сть на ко менту в а ння тхех ж само! 1до! э 1зних бокха, I одночасно, авгороька забарвлемсть св1тогляд-их позиций. у концепцп псалгпв, зорхентовашсть фольклорно-обутових прообраз! в на вяявломи докорпших I оталих момент1в, кг визиачають психологччн1 оонови св1тов1дчуття иацхГ, емощй-Ш склад II дум, морально-естегичн1 оргснтири/.

У засвоенн1 позаиащоналыгаго досвхду С.Полоцький вихорь з його св1то?лядно! В1дпсп1д110стх або ¡5 невгдшлпдност! /ховним прагнешям относу. С^лльовий кошрогдс досягаегься на \ейно~есгетичному ршй, да домшуючогс звучаннт набувае ак-гальна у той час патрхотнчка тема I пов"язана з нею :дея на-:оналыюх едносгх. Семз ця хдол забезпечуе зднгсть у багато-шшгосг: соц1альних прояв1в 1С!!уаш1!!л р1Внокаштн.чх музичних |рм, стирания }стогних швшх эхдмтгасгей ¡иг, ними. Св1доцт-' гоцу - хнтонацхйод схояисть гласхв згадуааного "Псалтиря" Полоцького та пхснесшвхв з цсрковних гб1рник18, цо кали эповсвдження в Украпп»

Використання нэродно-тпссннох символхки в церковнсг-ту об-довому контекст: бозпосерадньо в г до брака а харя :<г ерш особ-посгг гневного укладу Укра!ни, да церковний репертуар сико-стовупався у пракгицх дошшнього музикування. ;

11агрокадяе:ш демократичных геццеицхй яризводить у к ш-всму пхдсумку до переосмиолення на нащональноцу грунт! икци церкви. Зберггаючи в еагальних рисах зз"язок з зхсан-Зською традиЦ1еи, нзцгональна св1дс!.псть зняжув проблем цбуття до рпалШ спрзвунього ~!!ггя. Церкпа а г1ла Христова -«тал спасхння лодства - с9вз родошм епичним т1лом - хдеа-

лоы споконв1чного вдосконалення, в якому проблема боголюдини га II. субстанцхйного угвердкенкя у в!чност1 переосмислюеться у план! национально! 1сгорм га I: герохв. Спасхнкя мислитьс як акт Д11, що спрямована на вхдтворення минуло: могугност! вел!Ш етнооу в оучасному. Ця Д1я не розглядаеться як 1ндивх дуальний шлях, а виходигь з :да: етн1чно1 родово': еднос«, я здатна здхйснити особисг: га соц1альн1 потреби кожного.

Богослуяиння ыислигьсл як залучення-уподобления особи в мчному т:лу, спос1б злиття з ним. Вхд В1зант1йськ01 традиц1 збер:гаеться ор1внтаЦ1Я на еыоц1йно-естетичн! форми передач: сп1тоглядно1 1нфорыацп. В них посилюеться за рахунок фолькл ного елементу експресивно-драмагична та геро!ко~величне звучания. Образна символ:ка церковнох обрядност1 в ук'рахнському варханг: ор:ентуе на позачасов1 аспекти жигтя етносу в його календарному га добовоыу обертноцу часу-обчислюваннх. Сумще. ня рхзних часових нашарувань вхдзначаеться межами етнхчного ла, його м1сцем у навколишньому св1тх.

На цхй основх дидакгико-есгатична функц1я в1зант1Йськох Л1гург1! переосмислюегься национальною св:дом1стю в полхтичц вд посилюе ефект cпiвзвyчнocri з поточним моментом.

Про те, якиы чином проходила трансплантацхя в:зант1йськ1 го Л1тург1чного досв:ду в нащональний язичницький, дае уяв-лвхйм церковне мисгецгво ХУЛ сгол:тгя, зокрема книжна м:н:ат: ра, яка зусгр1чаеться в хрмолоях. I! анал13 свхдчить про дом нуюче положения м1фолог1чних принцишв св1Торозум1ння в сист м: хрисгиянськох обрядносг:, що надае хй жигтеву конкретн1сп га рхчово-т1лесну вхдчутнхсть.

В ьузицх вд тенденцп розглядаюгься на при клад г творчос т: Ы.Дхлецького. Аналхз деяких з його партес!в покаауе, що

. - 45 -

нгерпрсгацЬ. поетичнсго поршоджорелн в Ц1лому визначаеться ринципами вхзатмйськох лхтургхчнох сстагики, текст викорис-овусааси як засгб збудхення психхки суб"скта, осягнення йоге огааккого смислу. Ало, lia вхдмхну вгд вхвантЬЧоького cBÏTopo-умхшит, д8 цей процес зд1йснюзться як поетапиа сходження вхд oaaimibox форми образу до його гнутрганього амхсту, у Д1леиь-ого гекот nepsicno авторизованнй. Вгн зорхснтовашй на факти ротптння житгя eriiocy в ххньому конкретно-хсторичнсму значек-i. Так, 1дея иайбутнього спзсхишт лвдствг, слрийыасться у "Вос-ресокському канош" як символ воскресптя та спасхння' етносу умовах нахдонально-виззольних боротьСж. В муачцх вона роз-риваеться як единяй образ-картина всенародного свята, що пока-апе в pisinix ракурсах; 31д хдоально ездоного стану до його оточнох оыприкп, розиигок здхйскясться яд рух-отатнка, 'шля-ом аац1ня форм вирагмнкя художньох 1дех. Цв рчрисовки-ликч, згодгш ягаы досягаеться багатс!йр:исгь худотаього влразу, зазмообэртшсть вигшаченого та яизначавчого. Ясно,о розгллдд-г'ься, так би ыовити, з рхзгах взасморозд^ышх i одночасно засмодопоЕитаг-мх один одного з'овншпх i'Енутр1ш«х пиразно-эбракальких план1в, завдяки чоглу воно спрнйааеться лк своз-[дний святковпй.opraHÏSM, що перебувае па вгдноиен!® до серо-ïarosa у безг.ерервному становленнх.

1дея свята лк с к: полу самообгрунтованоотх киггевих сил, снього позачазового характеру знаходить свое реально гидтверд-шкя в родоЕо;5у тхл1 - колоктиетоЫу образх нагорну, йог о рхз-:х 1конограф1чких радурззх, ¡до перо'онхфхкують родовий колок-13 в його групових, bîî;okîx ïn îiemx характеристиках. Д1яльно мвляючн себе, да tL"o окроеллч csoï просгорозо-часойх коорди-1ги, як! еютдять з факту nr.aauoï осо5яог1сисх iCTopiï та со-

цхального буття. Звхдси - використання обрядово-побутових та ртуаяьних прообразов. Бонн 1нгерпрегуютьоя в контекст! свят-кового св1тов1дчу-тя, що уособлюо В1дп0В1дн!0ть 1СТ0ричн01 ви! наченост! безсыертя народного Т1ла по вщношепню до його по-точних конкре?но-1сгоричних форм буття. Ця вдея присутня як факт в!рк, впх!дна передумова, 1нту1ц1Я В1чного життя в аспект! особист!сно-м1^олог1чного II розумшня /комплекс 1нтонац!й-них прообраэ1в, пов"яэаних э весняно-л1тн!м обрядовим циклом/ I разом з тим, як факт знания, досягнугого шляхом власного життевого досв1ду /д1Пово-ыаг!чш заклиналыи формули/.

Синтез того га 1ншого обуыовлюе смйслове визнач^аня 1де1 в1чност1 як безсыертя через едшсть ыагер1алького та духовно-то, як основного закону життя, що вит!кае апр!ор1 /остинатний принцип роэвитку ¡цузичного образу/, а не з конкретних момент!! його практичного виявлення. Взааыод1я виразних та ¿лготратив-нях момент1в в единому пол1 гештичного втхлення ооновно! вдеЗ забезпечуеться розпоЕ1дально-л!рично1) формой опосередкування поетичного першоджерела, цо уточное його характеристики. "Народна .тоо", яка символ!зуе картину свята, сприймаеться одно' часно як рефлектуюче т1ло, яке визначае власне ¿сторичне безг-смергя, як наслгдок особист!сних вусиль га волг через деяке киве д1йотво..

Розчиненхсть теоретичного" моменту у "практичному" обумовлюе снрийнятгя ::удожнього образу у форм! "народного" т!ла як певно1 субстанц11, выдпоавдно до яко! розкриваеться оутн1С1

' V

його священно? хсторН. ' I > . '• • V./

Зовшшньою формою /знаком/ вт!лення цього Т1ла стае Пасха, яка символгзуе Воголюдину. Музика уточмое хх конкрегно-!сторичне значения.

- 47 -

Ця тпо с: сь олосередковуеться и !дувиц1 то як ¡замкну тий росггр /площади! образи/ з сакралььим центром /дзвоиовхсгь/, о переходить у наскпмочшсть /г1мшчн1сть/. Бона виконуе та-ож посередницьку функцхю, яка етхлюс в собг колект>-вне пред-гавтщгво, асоцхюзться- з 1сторичними доляш етнооу г фактам' ого конкретного буття. У музиц1 це бутгя розкриваеться як со-уття, яке персонхф5куетьоя через в1дчуття кивох святковох ди.

Тзкш чином, Пасха, що сиыволхзуе духовне безсиергя, ш-ерпретусться ял родова еднхсть. 1деальний стан особи, яка пе-ебував у В1дчтггх свсех свхтло! божественно! призначеностх у утт1, у пераживанш його вхч^осг1, реалхзуеться в Т1лесшй по стар 1 "етмчного тхла". його житгя нз пов"язуеться лише, з лттяы духу, як хдеальнох чрансцэндентнох оскопи. Пг-^зд нам: глоена духовнгсть, в як1й шях' спас1няя кислиться у фор:.^ сд-.ання, створення пешого колекгнву людей з загальним ганулиы, учаснны I майбутшм, едшсг» :1стортшо1 ыехи га завдань.

В гдейно-образшП тканин: Канону вона шэходить сесз вн-ляення дискретно-континуально, сприйьаесься як перегад однхзх фазно'х форми вирээу в :нпу, поремхчсння' в:д матзрхальних. ¡начень до абсолютно косычних, що с дужэ близышм мэдигативним [ринципам крецько-шшнськох культурно! традлци.

Посереддацько-особист1сна функцхя туг реалхзуегься як ихлскня колективного "я", в кагегорхях якого I мислиться весь !вхт. Типово 1 конкретна, що ыхстнться у зкэках-сиыовлах вико-мсганих :нтонац:йних прообраз:в, пов"яцуеться з певнкык хде-м: св1тоглядкого плану, !¡остями яшк вони спрнйкаються в масо-зхй св:донсст1. 5в1дсн сакральна атручаегься у контекст сучас-)ОГО, ТИПОВ! хнгонащй.ч! формул!! обрядового га побугового фоЛЬ-¡лору иакладавться на стильов1 прообраги, як: ор:ентуг>ть на

- 48 -

мувичшй шбут MioLUo'i культура ХУЛ столхмя.

Дисергацгя завертеться висновками, в яких основну увагу звсрнуто на хара- -ернстпку суттсвих особливосгей музично! кул тури Украхни ХУЛ столхтгя. Каголсщусться m тому» ар д!алекти на еднхсть i складка супаречлиьа взазмод1я язичних, мхфологхч них влеиеипв з ргзикми тзчхями христианства, особливо вхзан-гхйськох ролхгШюх фхлософхх та есгетшси, сбумовили характер ш рис;: духовно! чультури украхнського тогочасного сусшльотв. Це знаходияо свхй багатошкновий прояв як у худокнхй культур! взагалх, так i зокрема культур! цузичнхй. У висновках зазкаад. оться, що цузичнхй культур! в ix рхзноьянхтних фортах: cni?-ськхй, цоркаehiЯ, побутоохй, кароднгй та шейх притаманиз дво' aip"a. Двов!р"я як основа-музично! свхдоиостх визначае його сладксеыхпсть по в1дношенн» до нацтчальних градицхй Кмвсько: Pyci i одючаско вид!ляе в ньому перевахно яаичнх елементи, Деов1р"я посилис такок типолог!чну близьк!сть нацхональних-форм цузичнох культури з iiunuw, цо йдуть bir худогшьох фактики Зах1дного Серевшовхччя та ЕЦдродаення. . •

На pißiii 'музично! моей вд гецденцхя виявляеться у особ-ливосгях смввхдношення з'ображальних та влразних засоб!в, через якх накреслю:оться просторово-часов! параметри худокнього "буття" музично! св¿домоетi, !! зм!сговна наповнення та !сто-ричш в!дпов1дн!с^ьа(туаль..о-злободешшм проблемам суспхлыш-го' життя у ХУЛ cToiiTTi.

Накреслюються подалыш напрямки вивчення евхтоглядних аспект! в укра1нсько! цузично! ку. /ур як национального худож-нього явица, не г1льки в контекст! розглянутих культурних тра-диц!Й, але й В1дносно до piзномангтних слов"янських культур-шх вшшв!в, i зокрэма куль тури Коскови.

. - 49 -

Осносни!. suic'r дизертащйного ;;оол1джсшш викладено в таких пубЛ1кацхях.

'■ lioHorpaftiï

1. Уланова С.И. Украинская мувыкальная культура ХУЛ столетия /мировоззренческий аспект/, - К.: друк. УПК ПК, 1994. -167 с

Статгг, тези:

2. Уланова С.И. Методологические принципы анализа музыкального наследия эпохи Возрождения // Вопросы анализа и исполнения музыкальных произведений: Сб. ст. - Ровно, 1983. - С.48-62,

3. Уланова С.И. Музыкальная культура прошлого и некоторые аспекты ее изучения на современном этапа // Актуальные проблемы^ культурного строительства: Тезисы Республиканской научной яовфсренняи. Вуп.З,. Gcp; S. I!c:;yc0îE0 и литература. -Николаев, 1933. - С. 3X8-521,

4. Псрадеркл В.2,, Улянова С.И. Человеческий фактор и цуаисмь-гая культура // Зтнка и осгетпка: Кэг.аедонств. науч. сбгк. Еып.ЭО. - К., 1987. - С. 23-3DV

5. Коваленко Н.В., Уланова C.!i. Формирование музикально-гсге-тичеокой культуры на занятиях в курсе ыузикалыт-теоретиче-ских. дисциплин // Й1тонснф:п:ац>ш учебного процесса в вузе культуры: Тезасн Всесоюзной конференции. - Барнаул, I98B. -С. £9-31.

6. Уланова С.11. О значении духовной цусцяи в нраэствшшэ-эств-тическон воспитании // Нравственяоз содержа кио искусства и современная идеологический процесс: Сб-к тезисов Ваяоокз-iîoîI научно-гэсрогпч. конференция. Ч. П. - К., 1990. -

С. 125-125.

7. Уланова G.I. Зроо?ання рол! nouions лышх худомпх традищй

*

- 50 -

у профессий гйдготовцх працхвюшхв цульгурп // Нова кон-цепц1я та сучасн1 пхдходи в питашик подготовки кадргв кул тури: Теги дг шуковох конференцП КД1К. --К., 1991. -С. 45-48.

8. Уланова С.И. К вопросу о методология восприятия музыкаль-

ного наследия /мировоззренческий аспакт/ // Восприятие ху-дояестеиного произведения пак проблема искусствознания и художественного воспитания: Тезисы Всесоюзной конференции. Астрахань, 1993.

9. Уланова СЛ. "Псалтир" С. Полоцького - пам"ятшк украхк-

сько1 цузичнох культури // Худокня культура та проблши пхдготовки профес1Йних кадр!в в умовах украгнського духовного вхдродизння: Тези доповхдзй. - К., 1993. - С. 19-20.

10. Уланова СЛ. К^льтурно-св1тогллднх основи розвитку церков-но1 музики в Украхнх у КУП ст. // Проблема роэвитку худоя-нь01-культури: Тези доповхдей Всеукрахнськох науково-твор-чох конференцп. - К., 1994. - С. 50-53.

11. Уланова СЛ. Фхлсаофсько-культурнх джарела укра1нських

, псалшв ХУЛ от. // 36-я наук, праць, Ч. П. - К., 1994. -С. 102-112.

12. Свхтогляднх аопекти цузичнох культура // Питания кулъту-рологй': Мхжв1домчий зб-к. № 13. Ч.'I. - К., 1994. -

'С. 103-112.

Учбово-мегодичнт публхкацхх: 12. Сормування музичного мислення отудент1в у процес! викла-дання профхлюючих дисциплхн . А.М.Зхлогубяа, М.С.Димчишш, С.1.Уланова/: Методична розробка для .викладачхв та стдаеН' гхв музично-педагогхчного факультету. - Ровно, 1562. 14. Уланова С.И. Методологические принципы ыузыкально-стиле-

20Г* acsrasa в курса "Аиахна г.ув!гаашп1х произЕЗЕотеа"// Мэтодаюокиа утазашгя к изучении гэш. - К., 1986. ~ 24 о.

15. Уланова С.И. Уояяонао мяровозврзнчэскоа направленности преподавания обцонаучных дгсцяплия /Н.А.Яр-давц, Р.А.Дсвбуш, Р.И.Чэгепотз и др./: Мэгодшчоокив рекомендации. - К., 198Я. - 52 о.

Шепота ЗЛ. Aspects of outlooks of Ukrainian musical

culture of the XVII century. A doctor or philosophical scieoes dissertation in 09.00. 04- aesthetics. Ukrainian Sational Acadeny Phyloscphy Insti ite, Kiev, 1995-

The dissertation is a uanuscript. A monograph scientific artidas, spenches and handbooks-, have been published on the topic of the dissertation., Л totol of 15 publications.

Iho auther vor&ed oat - the problea of eourceo of outlooks o£ utr.iiaic.-i nusicol culture of the 3IXX century, opened up the peculiarities of the r.usical century and it's develop sent on different fjenre-foras of worldly and rpiritual nur.ic ia existence ot thai-time, traced t .10 interaction of philosophical and cultural traditions that stipulated their historical ond national originality.

• Уланова С.К. Мярозоэзрэнчэолдо аспекта украинской музыка яьпой кулыуря ХУЛ стоязшя. Дзссвргацяя. на оозокнмв ученой отзпаан .доктора фллэсоЪзгггс туя по саецяажьпостз 09.00.04 -зотзтагп. Институт филозсфяа Национально,!: Акадзига Ухгравнн, Кйзз, 1035.

Вгосвргапаэй яагязгся рукопись» По гояо дяссвргают опубет--кована монография, еэучшо о шуги, тг.гкец зоклакоз, гогодочао-ииэ поообяя. KOtaisoico - IS ивааэвапаЕлЧ. Автор раорайа-гсгааэт проигроввзгрвячэоккх вош»» ткгаяяоазЗ v^svimsv-

- 52 -

пой купыура ОТ огонэигя, рзожрмвавт харангэршга ооойепноогв «гащаяьаого соаиашш г ого рагзатвя кз вркзро расдшчплх . канрошх форм фун^чаоггеруйцах я го врз*п cmïosoû s духзвпсй мушка, проошклваот всзЕШОдаЗогвло факооофоко-кугиурпих градаций. оЗуожшквапх еж чогориэояое в нациоиааьаоо csoaodpa

G30.

Клгяов! о лога: «усячна вузьтура, Укра2ш ХУЛ crocina, св1тоглзд.