автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Мировоззрение и религиозно-политическая деятельность Филиппа Меланхтона

Полный текст автореферата диссертации по теме "Мировоззрение и религиозно-политическая деятельность Филиппа Меланхтона"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

43 С.'і

9 Г Д КОТЛЯРОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 94(430).05:165.74:284Л

СВІТОГЛЯД І РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ФІЛІППА МЕЛАНХТОНА

Спеціальність 07.00.02 - Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Крижанівський Олег Прокопович, завідуючий кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: - доктор історичних наук, доцент

Подаляк Наталія Гордіївна, професор кафедри зовнішньої політики і міжнародного права Дипломатичної академії України при Міністерстві Закордонних Справ України

- кандидат історичних наук, доцент Дьомін Олег Борисович, доцент кафедри нової та новітньої історії Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова

Провідна установа - Інститут історії України НАН України, відці всесвітньої історії та міжнародних відносин.

Захист відбудеться 16 жовтня 2000 р. о /О ^ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент

О.І.Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження, бота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та гератури.

Повний обсяг дисертації - 198 сторінок, з яких 23 сторінки становлять исок джерел і літератури (275 найменувань) українською, російською, ііецькою та латинською мовами.

Вступ. Актуальність теми дослідження. Проблеми історії Реформації отягом більше двох століть привертають увагу як зарубіжної, так і вітчизняної оріографії. Навколо них і сьогодні точаться жваві дискусії, не вщухає гостра утсова полеміка. Не згасає вона і навколо питань, пов’язаних з головними ;чами Реформації, які виробляли і обгрунтовували нову догматику та відмінну і середньовічної ідеологію.

Релігійне життя Німеччини XVI ст. нерозривно пов’язане з діяльністю піппа Меланхтона, який відіграв одну з ключових ролей в історії Реформації, тор “Аугсбурзького віросповідання”, що у Статуті Всесвітньої лютеранської аерації визнається як догматична частина основи цього об’єднання, став >шим систематизатором лютеранської догматики, основоположником ггестаїгтської системи освіти і політичним діячем. Для сучасників він був ловним теологом Реформації” і “вчителе,м Німеччини”.

Ця особа незаслужено опинилася у вітчизняній історіографії за межами явного дослідження. Ті поодинокі оцінки, що зустрічаються на сторінках шзняних видань, здебільшого не відрізняються від несправедливої актеристики, яка міститься у Великій радянській енциклопедії: “Меланхтон ворогом усякого прогресивного суспільного руху”1.

Діяльність Філіппа Меланхтона і на сьогодні є маловивченою. Застарілі зеотипи створюють труднощі для адекватної оцінки протестантського руху в з му і навряд чи можуть бути подолані й осягнуті без детального дослідження аналізу життя, світогляду і діяльності провідного ідеолога Реформації.

ирин М.М. Меланхтон Филипп// Большая советская энциклопедия. -М., 1954. -Т. 27. -С

Особливо ця проблема актуалізується з огляду на те, що протестантизм - одна трьох (поряд з католицизмом і православ’ям) світових християнських течій — ма значний вплив у слов’янському світі, в тому числі і в Україні. Залишаючись н зламі XX ст. динамічною конфесією, протестантизм не тільки не втратив, навпаки, зміцнив свої позиції в Україні. Причому, ця тенденція загальносвітовою. Сучасні зовнішньополітичні західні пріоритети У країн надзвичайно актуалізують питання про роль протестантизму в суспільному духовному житті нашої держави. З огляду на це з’ясування реформаційни: процесів і участі в них головного ідеолога Реформації Ф.Меланхтона, еволют його світогляду і впливу на формування нової форми ідеології набува особливого значення. Висвітлення цих питань, по-перше, сприятим подальшому розв’язанню кардинальної проблеми про характер Реформації т; протестантизму, про методи проведення Реформації та її значення дл. європейської історії. По-друге, воно допоможе краще зрозуміти роль і місці Філіппа Меланхтона у цих процесах.

Сучасна Україна переживає процес формування державності. Наш» суспільство отримало релігійну та політичну свободу, але ще не довело своє готовності вміло користуватися цими головними надбаннями демократичногс ладу. Досить часто виникають непорозуміння між різними конфесіями; інод мають місце спроби розв’язати ці міжконфесійні суперечки силовими засобами Тому вивчення історичного досвіду XVI ст., а також нове осмислення політик* Філіппа Меланхтона при розв’язанні міжцерковних проблем, вміння приймати неординарні, творчі рішення з урахуванням потреб різних релігійних угруповань є цілком очевидним.

Реформа системи освіти, яку запропонував Меланхтон, той досвід, що був накопичений за роки її існування, може стати в пригоді сучасній освіті.

Дослідження біографії Меланхтона в контексті релігійних рухів має важливе теоретичне значення для пояснення характеру і закономірностей подій, які були викликані Реформацією в Німеччині. Без глибокого осмислення феномену Філіппа Меланхтона картина розвитку німецької Реформації і гуманізму суттєво збіднюється.

з

Об’єктом дослідження є особа Філіппа Меланхтона та його праці, в яких зобразились світоглядні орієнтири реформатора, бачення ним засад і шляхів ■.формації.

Предметом дослідження є формування та розвиток світогляду провідного еолога Реформації Філіппа Меланхтона, його релігійно-політична діяльність та результативність. Увага акцентується передусім на явищах соціального і тсовного життя, що вплинули на формування поглядів Меланхтона, їх іигінальних рисах, особливостях еволюції, визначенні його ролі і місця в формації та соціально-культурному житті Німеччини XVI ст.

Стан наукової розробки. Корені “меланхтонівської” історіографії сягають 4ця XVIII ст., коли було окреслене основне коло питань, що найраніше цікавили істориків: визначення місця Меланхтона в німецькій Реформації; го роль у створенні і обгрунтуванні нових теологічних доктрин; гуманістична ільність.

Одним з перших німецьких дослідників Меланхтона можна вважати Тішера, який намагався здійснити комплексний життєпис Ф.Меланхтона2. :новну увагу И.Тішер зосередив на теології Ф.Меланхтона, а суспільно-літичної діяльності торкнувся лише побіжно. В його праці Меланхтон-теолог стає більш яскравою і поважною фігурою, ніж Меланхтон-гуманіст.

З початком XIX ст. інтерес до історії Реформації зріс. Практично кожен слідник, що займався цією проблематикою, тією чи іншою мірою звертався до збистості Ф. Меланхтона. Безумовно, інтерпретація діяльності Меланхтона і го місця у Реформації залежала від приналежності дослідника до тої або іншої оричної школи, від його конфесійної та політичної орієнтації.

Основоположник політичного напрямку в німецькій історіографії JI. Ранке, ком справедливо оцінив Філіппа Меланхтона як “зірку першої величини” у формаційному русі3. Ф.Шлоссер справедливо охарактеризував Меланхтона як іересічного знавця мов, а створену ним протестантську систему освіти виявом ібливого “німецького духу”4.

scher J. Philipp Melanchthons Leben. - Leipzig, 1795. - 204 s.

nke L. Deutsche Geschichte im Zeitalter der Reformation. - Berlin: Duncker und Humbolt, 1852. і 1 - S. 279.

bccep Ф. Всемирная история: В 18 т.: Пер: К НЫ. - ЬПб.) 1861 - !8бЗ, -1. XI: - С: 450.

У міжвоєнну добу діапазон історичних досліджень помітно розширив» Гаслом позитивіської історіографії стало нагромадження факпв. Було зібране опрацьовано великий статистичний матеріал, що дозволило по нової поглянути на Реформацію. Зокрема, Й.Галлер дослідив коло знайоме Меланхтона під час його навчання в університетах Гейдельбергу та Тюбінгеї визначив вплив зовнішнього середовища на формування гуманістичних релігійних рис у світогляді майбутнього соратника Лютера5. Генез гуманістичного світогляду раннього Меланхтона розглянув Р.Вакернагел Історик, небезпідставно вважав, що притаманний гуманізму космополіти виявився у Меланхтона досить рано.

Вагомих успіхів у вивченні історії Реформації і діяльності її ліде; досягли історики-марксисти колишньої НДР. Інтерес, у першу чергу, приверта гуманістична діяльність Філіппа Меланхтона. Л.Штерн намагався з’ясува співвідношення прогресивних та консервативних рис у світогляді Меланхтон; вважав його насамперед гуманістом - просвітником7.

До 400-ліття з дня смерті Меланхтона в НДР побачили світ прг Р.Штупперліха, Л.Штерна, Г.Урбана та інших вчених. Ці ювілейні виданн порушували важливу проблему поєднання в поглядах Меланхто гуманістичних та реформаційних ідей8. Отже, інтерес істориків-марксистів Ці привертала гуманістична діяльність Ф.Меланхтона. .

Вагомий внесок у вивчення проблеми реформаторської діяльності Філіп: Меланхтона здійснили історики ФРН. Автор найбільш докладної та обширн біографії раннього Меланхтона В.Маурер проаналізував еволюцію погляд реформатора від часу захоплення ідеями гуманістів до становлення його ; теолога9. На думку дослідника, вплив рейхлінівского оточення і творів Ераз?

3 Haller J. Die Anfange der Universitat Tubingen. - Stuttgart, 1927. -358 s.

6 Wackemagel R. Geschichte des ElsaB. - Munchen, 1940. - 435 s.

Stem L. Martin Luther und Philipp Melanchthon - ihre ideologische herkunft und geschichtliche

Leistung. Eine studio der materiellen und geistigen triebkrafte und allswirkungen der deutschen

Reformation. - Berlin, - Loening, 1953. - 118 s.

8 Stupperlich R. Melanchthon. - Berlin, 1960. -320 s.; Urban G. Pfilipp Melanchthon 1490-1560. Sein Leben. - Bretten, 1960. - 90 s.; Stern L. Philipp Melantchton. Humanist, Reformator, Praeceptoi Germanie. -Halle, I960. - 103 s.

Maurer W. Der jungen Melanchton zwischen Humanismus und Reformation. - In 2 Bd. -Gottingen, 1967. -B. I. -248 s.: -B. II. -618 s.

гтердамського створили феномен меланхтонівського гуманістично— пігійного світогляду. В.Маурер сприймає Меланхтона перших реформаційних юв як цілком сформованого теолога, котрий під впливом Лютера дуже швидко збувся своїх гуманістичних переконань.

Помітно зріс інтерес німецьких дослідників до постаті Філіппа ;ланхтона у 1970-90 pp. З метою пропагування меланхтонівської культурної адщини з’явилося видавництво у Бретгені. В його рамках побачили світ утсові доробки, авторами яких були історики, філологи, теологи. Серед змаїтгя праць привертають увагу дослідження Е.Мюльхаупта, В.Айнзінгера, іорнкамма10. Вчені розглядали окремі аспекти життя і діяльності форматора, проте сутність світогляду і особливо співвідношення гуманізму та )Логії в діяльності Ф.Меланхтона залишилися поза їхньою увагою.

Святкування 500-річчя від дня народження Філіппа Меланхтона в 1997 р. шо важливим поштовхом у дослідженні біографії реформатора. У ФРН до ілею було приурочено чимало публікацій, монографій, статей, конференцій, зілейні праці відрізняються концептуальною новизною, насиченістю фактами, оригінальним трактуванням. В них спостерігається процес переосмислення і 'либлення наукового пошуку11. Окремо виділяється і підкреслюється особливе ічення Меланхтона в екуменічному русі. Пошук компромісу з боку ланхтона розглядається не як зрада протестантських ідеалів, а як спроба іішення складних питань шляхом переговорів і взаємних поступок.

В радянській та пострадянській історичній науці існує єдине дисертаційне лідження, яке присвячене безпосередньо Філіппу Меланхтону та націлене на :ування його ролі і місця в реформаційному та гуманістичному русі12. Але

іо охоплює надто вузький період життя і діяльності Філіппа Меланхтона - з 7 по 1524 pp. Ці роки автор визначив як найважливіший період ідейного новлення Меланхтона. В цілому О.Г аврюшенко вважає Меланхтона дставником етико-літературного гуманізму, діяльність якого об’єктивно

ulhaupt Е. Heimaterinnerungen und Heimatbeziehungen Philipp Melanchthons. -Bretten, 1978. -; Einsinger W. Melanchthon als Erzier. -Bretten, 1985. -56 s.; Bomkanun H. Das jahrchundert der irmation. -Frankfurt a.M., 1983. - 494 s.

00 jahre Philipp Melanchthon. - Karlsruhe, 1997. - 80 s.

іврюшенко А Г. Филипп Меланхтон: гуманист и реформатор (1517- 1524 гг ). Дисс. .. канд. наук: 07.00.02. - X., 1988. - 196 с.

сприяла зростанню самосвідомості буржуазії, котра виходила на аре* політичного та економічного життя. О.Гаврюшенко обмежується аналізе гуманістичної діяльності реформатора і доводить, що, попри весь сві реформаційний запал, Меланхтон, не був переконаним релігійним діячем теологом.

Окремі аспекти діяльності Ф.Меланхтона висвітлені в пращ М.М.Сміріна, Б.А. Дюбо, В.М.Володарського, В.В.Соколова13.

Останнім часом до творчої спадщини Філіппа Меланхтона звернувс український вчений Ю.Голубкін, який вперше у пострадянську добу перекла російською мовою та опублікував важливий документ Філіппа Меланхтон “Настанови візитаторам”, супроводивши його змістовним коментарем14.

Таким чином, представники різних історіографічних шкіл і напрямкі здійснили чималий внесок у розробку дуже важливої і водночас складні проблеми німецької Реформації, але серед її діячів приділяли увагу передусі: Лютеру. Реформаторську й гуманістичну діяльність Філіппа Меланхтона вон розкрили далеко не вичерпно. Зокрема, лише побіжно висвітлена політичн діяльність реформатора, його роль на рейхстагах; не існує однозначної оцінк його екуменічної діяльності; нечітко окреслено коло гуманістичних т релігійних інтересів реформатора. Наукової чи бодай науково-популярне біографії Меланхтона у вітчизняній історіографії не існує. Поза межамі досліджень залишилося також важливе питання про співвідношення в діяльност Меланхтона гуманістичного та релігійно-теологічного елементів. Недивно, щі оцінка особи Меланхтона в багатьох наукових працях і довідниках з історі Німеччини вочевидь не відповідає сучасному стану науки. Ставлення різни;

13 Смирин М.М. Народная реформация Т. Мюнцера и Великая крестьянская война. -М.Л., 1947

-532 с.; Дюбо Б.А. Немецкий гуманист и реформатор Филипп Меланхтон і

восточнославянский просветитель Лаврентий Зизаний. (К проблеме взаимодействи! грамматических культур)//Немцы в России. Проблемы культурного взаимодействия. - СПб., -С. 20 - 27; Володарский В.М. Эрфуртские гуманисты и Реформация/Жультура эпох! Возрождения и Реформация. -Л., 1981. - С. 151 - 162; Соколов В.В. Философское деле Эразма из Роттердама//Эразм Роттердамский. Философские произведения. - М.: Наука, 1987

- С. 5-59.

14 Голубкин Ю.А. Филипп Меланхтон и его “Наставление визитаторов”//Европсйская

педагогика от античности до нового времени: исследования и материалы. Материали и исследования. - Ч. 3. - М., 1994. - С. 54 - 64. .

;ослідників до внеску Філіппа Меланхтона в громадсько-політичне життя Іімеччини доби Реформації неоднозначне й нерідко спірне. Все це обумовлює ;отребу в подальшій розробці проблеми.

Мета дослідження полягає у комплексному з’ясуванні визначальних спектів реформаційної, гуманістичної та політичної діяльності Філіппа Меланхтона на головних етапах реформаційного руху досліджуваного періоду, [ля досягнення цієї мети поставлено такі конкретні завдання:

• простежити процес світоглядного формування Ф.Меланхтона, тановлення його як гуманіста в напередодні Реформації;

• розглянути вплив освітянських концепцій університетів ейдельбергу та Тюбінгену і те, як вони вплинули на формування світогляду >.Меланхтона;

• з’ясувати вплив Мартіна Лютера на формування Меланхтона як ^форматора та теолога;

• проаналізувати синтез гуманістичного та релігійного елементів іітогляду цього ідеолога Реформації та їх відображення в його релігійно-злітичній діяльності;

• з’ясувати ставлення Філіппа Меланхтона до радикальних рухів у :формації;

• проаналізувати причини та сутність компромісної політики Філіппа еланхтона у стосунках з католицизмом; .

• з’ясувати характер, методи і результати реформування Меланхтоном стеми освіти Німеччини;

• проаналізувати вплив Меланхтона на політичне життя Німеччини /І ст.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1497 р. (від родження Ф.Меланхтона) до 1530 р., коли відбувалося становлення світогляду ;ланхтона як гуманіста й теолога та формування його ідейних засад, вершується дослідження 1530 р., коли на Аугсбурзькому рейхстазі

оголосили створений Меланхтоном програмний документ протестантизму -гсбурзьке віросповідання. Цей рейхстаг став кульмінацією протестантського су Німеччини XVI ст.: вперше на такому високому рівні було проголошено

віросповідальне кредо протестантів лютеранського спрямування. Відто; протистояли одна одній дві конфесії, що розділило на релігійно-політичні блою не лише Німеччину, але і Європу.

В основу методології дослідження покладено принцип історизму т об’єктивізму, який дозволяє вивчати складні суспільні явища, конкретні події факти в їх динаміці.

Методи дослідження. Основою для вирішення завдань, поставлених ; дослідженні, послугували методи пізнавальної діяльності - історичний, логіко теоретичний, порівняльний і проблемно-хронологічний.

Під час вирішення конкретних завдань у ході самого дослідженії використовувались також спеціальні історичні методи. За допомогою історико генетичного методу, який вивчає історичні явища у процесі їх розвитку, в робот аналізувалась динаміка формування світогляду Ф.Меланхтона, виявлялис: закономірності і причинно-наслідкові зв’язки цього процесу. Метод історично антропології, соціології і психології, центральним моментом яких і зосередження уваги на вивченні людини в соціальній групі чи суспільстві в усі; проявах її життєдіяльності, уможливив багатогранне вивчення діяльност Ф.Меланхтона з максимальної кількості точок спостереження, допоміг розкриті широкий спектр індивідуальної психіки, почуттів та емоцій.

Джерельна база дисертації. Дослідницька робота дисертанта в музе Філіппа Меланхтона у Бретгені та бібліотеках Гейдельберга, Білєфельда Люнебурга дала можливість зібрати значну кількість різноманітних джерел. Це здебільшого палеотипні видання початку XVI ст., написані нижньонімецькою те латинською мовами. Вони включають теологічні трактати, юридичні акти, офіційні донесення, статистичні матеріали, полемічні і апологетичні твори відгуки та інше. Джерела систематизовані таким чином:

1) Реформаційно-теологічні, полемічні та гуманістично спрямовані трактати дають найбільш об’ємну характеристику Філіппа Меланхтона не лише як головного теоретика і теолога Реформації, але й розкривають філософські, педагогічні та етичні ідеї Реформатора15. Важливий матеріал для характеристики

15 Melanchthon P. Der Unterschied zwischen weltlicher und christlicher Gerechtigkeit. Unterschidt zwischen weltlicher und Christlicher Fromkeyt, 1522: iibersetzt von H. Junghans//MeIanchthon

юглядів Меланхтона на проблеми сучасної йому ідейно-теоретичної боротьби іістить одна з його найважливіших богословських праць “Основні положення еології”16 перший значний богословський трактат теолога лютеранського :прямування.

2) Виголошені Ф.Меланхтоном лекції та промови17 вносять суттєвий цтрих у відтворення його ідейної позиції та світогляду, свідчать про розуміння юлі освіти у вихованні нового покоління в дусі реформаційних ідей.

3) Політико-релігійні акти, центральне місце серед яких належить

• • 18

фактичному маніфесту протестантизму - Аугсбурзькому віросповіданню .

4) Епістолярна спадщина Меланхтона надає можливість дослідити фоблеми релігійно-політичного характеру. Перш за все привертає увагу збірка іистування Філіппа Меланхтона під час роботи Аугсбурзького рейхстагу 1530 юку19. Ці листи достатньо інформують про душевний стан Філіппа Меланхтона іід час Аугсбурзького рейхстагу, його роздуми над проблемами релігійно-юлітичного характеру, вироблення ним концепції взаємостосунків і заємозв’язків між конфесіями і окремими особами.

eutsch. - Leipzig, 1997. - S. 12 - 16; Melanchton P. Unterricht Philip Melanchton. Wieder die Lere er Wiedrteuffer aus dem Latin verdeudschet durch Just Jahas. -Wittenberg, 1528. -40 s.; lelanchthon P. Etliche Spruch Gotlicher Schrift, die uns vermahnen zu furderung des heyiigen vangelij und disen Gotesdienst alle menschen vor alien dingen schuldig sind. - S.L., 1539. - 24 s. Melanchton P. Loci communes: 1521: Lateinisch und deutsch: Ubers. und kommentierenden Anm. :rs. von Horst Georg Pohlmann. - Gutersloh, 1993. - 394 s.

Melanchton Ph. Rede vor der akademischen Jugend Wittenbergs „Uber die Neugestaltung des niversitatsstudiums“ (Wittenberger Antrittsvorlesung) //Der Deutsche Renaissanse-humanismus. -eipzig, 1981. - 659 s ; Melanchthon P. Rede Philipp Melanchthons zum Lob der neuen Schule,

:hallen in Numberg vor den gebildeten Burgern und dem versammeUen Rat (23. Mai 526)//Melanchthondeutsch. - Leipzig, 1977. -S. 92-312; Melanthon PI. Ein Schrift Philippi lelanthonis an ein erbare Stadt van anrichtung der latinischen Schuel. -Wittenberg, 1545. -20 s.; lelanchthon Ph. Bacca!aureatsthesen//Melanchthon deutsch. - Leipzig: Evang. Verl., 1997. - В. П. -9-11; Melanchton Ph. Examenis theologici d. Philippi Mel. una cum explicationibus exceptis in ihola Bremens. -Neustadt, 1589. -708 s.; Меланхтон Ф. Речь во славу новой школы (1531)//Идеи ггетического воспитания. -Москва, 1973. -Т. 1. - С. 359-360; Melanchthon P. Rede Philipp lelanchthons zum Lob der neuen Schule, gehalten in Numberg vor den gebildeten Biirgem und dem :rsammelten Rat (23. Mai 1526)//Melanchthondeutsch. - Leipzig, 1977. -S. 92-312; Melanthon PI. in Schrift Philippi Melanthonis an ein erbare Stadt van anrichtung der latinischen Schuel. -'ittenberg, 1545. -20 s.

Melanchton Ph. Die Augsburgische Konfession. -Tiibingen, 1965. - 52 s.

Philipp Melanchthori im jahre der augsburgisclien tbnfeSsiori 1530: - Haile, 1830. - \2i s.

к

Дослідження взаємодії протестантських лідерів з князівською владок забезпечено обширною кореспонденцією герцога курфюрста Заксену Моріца20.

5) Праці сучасників Філіппа Меланхтона - М. Лютера, Е. Ротгердамського Й.Рейхліна, які найбільше вплинули на формування його світогляду, -допомагають відслідкувати генезис та особливості реформаційної теологі Меланхтона21.

6) Рукописи дореволюційних дослідників Реформації, що зберігаються 3 фондах ЦНБ ім. В.І.Вернандського НАН України22.

Значну кількість документів з історії Реформації, було видано в першії половині XIX ст. передусім це 84-томна збірка джерел “Corpus Reformatorum”. З них 28 томів містять документи, пов’язані з діяльністю Ф.Меланхтона23. У 186С р. було завершене видання найбільш повного із існуючих збірок творів Меланхтона. Ця збірка перевидавалася у 1955 - 1983 роках24.

Комплексне використання зазначених вище джерел дозволяє дати об’єктивну й виважену оцінку ролі Меланхтона в реформаційному русі.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що вона є першим спеціальним дослідженням, яке охоплює такий значний період життя Меланхтона: 1497 - 1530 pp. Зроблено спробу переглянути роль Меланхтона в німецькій і загальноєвропейській Реформації, уточнити його світоглядні засади, з’ясувати його історико-культурну спадщину! Меланхтон розглядається водночас і як гуманіст і як теолог. Піддано критиці усталене сприйняття Філіппа Меланхтона виключно як гуманіста, що “заблукав” в теології. По-новому трактується компромісна політика Філіппа Меланхтона. В процесі аналізу різнопланових трактатів Філіппа Меланхтона виявляється певна суперечливість поглядів реформатора. На сторінках дисертаційного дослідження здійснена

20 Politische Korrespondenz des Herzogs und Kurfursten Moritz von Sachsen. - Berlin, 1998. - Bd. V.

- 959 s.

21 Luter Martin. Der ldeine Katechismus d. Martin Luters. - Erlangen, 1995. -31 s.; Luters Werke. Weimarer Ausgabe, 1956. -Bd. 12. - 405 s.; Luther M An den Christlichenn Ade! deutscher Nation: von des Christlichen Standesbesserung. - Wittenberg, 1520. - S.f; Luther M. Dr. Padagogische Schriften. - Wien und Leipzig, 1884. - Bd. I. - 5 87 s.

22 Флоринский Н.И. Согласно ли с евангелием действовал и учил Лютер. - К., 1884//ЦНБ імені В.І.Вернандського, Інститут рукописів. - Фонд 160, № 2303. — JT. 8 — 9; Лучицкий И.В. “Реформация”. Заметки, выписки из различных источников. (80-ые годи XIX в ). - 15 листов.

23 Corpus Reformatorum. - Halis Saxorum, 1834 -1860. - Bd. 1 - XXVIII.

24 Melatnchlhons Werke. - Gutersloch, 1955 - 1983. -Bd. I - VII.

:проба максимально розкрити цю суперечність; досліджено концепцію освіти Філіппа Меланхтона і механізм впровадження її на протестантських землях. Зперше у науковий обіг введено і проаналізовано палеотипні видання (до 1551 >.) на нижньонімецькій мові, які не залучалися і не вивчалися попередніми юслідниками.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали і іезультати можуть бути використані для подальших досліджень історії вропейської Реформації, в підготовці загальних лекційних курсів з історії ередніх віків та раннього нового часу, спецкурсів та семінарів з історії як уманістичної, так і церковної ідеології XVI ст., в науково-дослідній роботі гториків та культурологів.

Наукова апробація дисертації. Матеріали та результати дослідження икористовувалися автором у лекціях та на практичних заняттях у Київському іаціональному університеті імені Тараса Шевченка. Результати дослідження ули апробовані на Міжнародній науковій конференції “Середньовічна Європа: огляд з кінця XX ст.” (Чернівці 2000), та в 3-х авторських наукових ублікаціях загальним обсягом 2 друк. арк.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Роль соціально-культурного середовища на ормування світогляду Філіппа Меланхтона у дореформаційний період” роаналізовано довіттенберзький період життя Ф.Меланхтона (1497 - 1518 рр.), освітлюється особливості виховання та навчання майбутнього реформатора, -ізначено місце і роль релігії та німецького гуманізму у становленні світогляду '.Меланхтона.

Раннє виховання Ф.Меланхтона проходило під впливом гуманізму і релігії, итячі роки Філіппа пройшли у будинку бабусі Елізабет Ройтер, сестри відомого мецького гуманіста Йоганна Рейхліна. Ця обставина суттєво вплинула на ормування світогляду Меланхтона. Побожне подружжя Ройтерів, а також оганн Рейхлін, який на той час об’єднав навколо себе інтелектуальну еліту

Вюртемберга, гармонійно поєднали у виховному процесі релігію та гуманістичі ідеї.

В розділі подається стисла характеристика провідних діячів німецьког (“північного”) гуманізму, розвивається і обгрунтовується теза про те, що, н дивлячись на певну строкатість гуманістичного руху Німеччини, найбільши: ідейний вплив на майбутнього реформатора здійснили Еразм Роттердамський т Йоганн Рейхлін. їм була притаманна суто ренесансна цікавість до людини, Рейхліну - й щира повага до побожності. Особлива увага приділяється позиції т ролі Йоганна Рейхліна, якій зміг прищепити своєму племіннику релігійно гуманістичні принципи.

Особливою сторінкою в житті Меланхтона постають роки навчання університетах Гейдельбергу та Тюбінгену (1509 по 1518 рр.). Гейдельберг н 1509 р. вже не був яскравим гуманістичним центром. Переживши суттєв; релігійно-культурну трансформацію, університет повернувся до звично схоластики і нав’язував релігійно-теологічне світобачення. Аналіз різноманітний джерел дає підстави стверджувати, що, перебуваючи впродовж 1509 - 1512 рр. ; Гейдельберзі, Меланхтон був майже ізольований від активного гуманістичноп впливу, що, відповідно, сприяло ствердженню релігійно-теологічного аспекту світобачення. Значну роль у формуванні релігійного світогляду відіграй оточення майбутнього реформатора. Адже він у Гейдельберзі, здебільшого спілкувався з діячами релігійного спрямування - професорами та студентам* університету: Мельхіором Хільшпахом, Йоганном Швебелем, Йоганнесо\ Ляхманом та іншими.

В Тюбінгені світогляд Меланхтона еволюціонував під знаком серйозний якісних змін: інтелектуальна атмосфера тамтешнього університету і

гуманістичне коло нових знайомих Філіппа Меланхтона (Генріх Бебель, Йоганн Штьоффлер, Франц Кірхер, Йоганнес Еколампад) значною мірою посприяли розвитку гуманістичних рис. Особлива увага в дослідженні приділяється формуванню “еразміанського” гуманізму Меланхтона, на який відчутно вплинула боротьба Й.Рейхліна проти Пфефферкорна та кельнських інквізиторів. Саме вона активізувала втручання Меланхтона в релігійно-ідеологічну суперечку проти обскурантизму панівної Церкви.

Також аналізуються витоки перших тез Меланхтона про державницько-тфавлінське життя та політику, які знайшли своє втілення у його подальшій іелігійно-політичній діяльності на рейхстагах. Підкреслюється, що особливу юль у формуванні Меланхтонової методики вирішення нагальних громадсько-юлітичних проблем відіграли його контакти з Йоганном Фергенхансом, 'регором Лампартером, Венделіном Штайнбахом та Йоганном Рейхліном, які в іізний час у якості канцлерів та радників перебували на службі у юртемберзьких герцогів. Зокрема, зазначено, що особливе враження на Леланхтона і його подальшу релігійно-політичну діяльність справила юміркована і результативна тактика герцогського радника Фергенхансона-Іауклера, яка полягала у мистецтві компромісів, лавірування і в кінцевому езультаті - досягненні мети. Загалом, довіттенберзький період життя /Іеланхтона (до 1518 р.) відзначився поєднанням релігійних і, особливо, уманістичних елементів, що дозволяє зарахувати передреформаційного Філіппа 4еланхтона до представників німецького (“північного”) гуманізму.

У другому розділі “Філіпп Меланхтон як реформатор церкви та освіти Німеччині” аналізується становлення Філіппа Меланхтона як теолога ютеранської церкви та його реформаторська діяльність у сфері релігії і освіти, [роблема співвідношення релігії і гуманізму у світогляді Меланхтона годноразово ставала предметом гострих дискусій серед істориків, що призвело э утвердження двох концепцій. Прихильники першої (Л.Штерн, Р.Штупперліх, .Гаврюшенко) намагались довести, що Меланхтон перш за все гуманіст, їхні ж юненти (Й.Тішер, А.Шперль, В.Маурер) підкреслювали превалювання в його іітогляді теології. Аналіз документів свідчить, що з прибуттям у Віттенберг іітогляд молодого професора грецької мови зазнав суттєвих змін. Під впливом ей Мартіна Лютера Меланхтон розпочав активно досліджувати Біблію. Не зриваючи з гуманізмом, він дедалі більшу увагу приділяв теологічній юблематиці, активно включився в розробку реформаційної теорії, ставши, ештою, “головним теологом Реформації” лютеранського спрямування, іжливим теоретичним здобутком теології “раннього” Меланхтона, безперечно, ла його праця “Loci communes” (“Основні положення”), що вийшла з друку в 21 р. В ній Меланхтон вперше окреслив основні догмати та положення

и

лютеранства, торкнувся, головним чином, таких важливих питань: свобода вол: людини; взаємозв’язок між гріхом, законом та благодаттю; проблеми віри: відмінності між Старим та Новим заповітами в контексті зміни окремих біблійних законів; ставлення до світської влади та її впливу на релігійне життя Намагаючись дистанціюватись від схоластики та пізніших філософських нашарувань в релігії Меланхтон у першому виданні “Основних положень’ досить різко і негативно поставився до філософії.

Звернуто увагу на суперечливість поглядів Меланхтона стосовно хрещення немовлят. Розв’язання цієї проблеми неминуче посилювало релігійно-соціальний конфлікт, зумовлений усталеними особливостями християнського віровчення та посиленням руху анабаптизму: з одного боку, Меланхтон визнавав, що сам Христос прийняв хрещення у зрілому віці, про що настійно твердили анабаптисти, з іншого - хрещення, навчав Меланхтон згідно християнській традиції, достатньо прийняти в дитинстві. Явна двозначність висновків реформатора пояснюється, найімовірніше, його бажанням відмежуватися від революційних подій, пов’язаних з рухом анабаптистів.

Негаразди і проблеми, що панували у лютеранській церкві перших років Реформації вимагали від реформатора рішучих дій. З 1526 р. Меланхтон став професором теології і особисто приймав участь у кількох інспекційних оглядах церковного життя. Невігластво та кричущі помилки, що зустрічалися на кожному кроці в нових церковних громадах, стали причиною створення документу “Уроки інспекції проповідників в князівстві Заксен”. Він мав уніфікувати чин та порядок богослужінь і містив взірець лютеранських доктрин. На базі “18 пунктів” розпочалася безпосереднє реформування церковних і освітянських структур. Протягом року в відповідності з “18-ти пунктами”, церковну і шкільну справу на території князівства було реформовано й уніфіковано. Звернуто увагу, що “18 пунктів” були схвально сприйняті як в Заксені, так і в інших євангелічних землях і істотно покращили там релігійно-ідеологічну ситуацію.

Діяльність Меланхтона пов’язана і з створенням нової концепції та етики протестантської системи освіти, нерозривно пов’язана з ціннісними орієнтирами Реформації. Як гуманіст Меланхтон вважав, що відновлення чистоти

ристиянської релігії можливе лише на основі відродження наук. Для нього істинна наука” та “істинна віра” - нерозривні поняття, антична і християнська [ітература доповнюють одна одну. Звернуто увагу на те, що по прибутті до іітгенбергу, Меланхтон, палкий шанувальник таланту Еразма, потрапив під ладний вплив Мартіна Лютера і намагався в дусі еразміанства синтезувати ультурну спадщину античності та релігійного християнського раціоналізму. Цю :онцепцію Меланхтон проголосив у своїй вступній лекції “Про необхідність юкращання навчання юнаків”. Освіта і виховання - ось шлях, яким він іропонував досягти культурного піднесення і покращити зіпсовану мораль іеркви. Аналіз твору реформатора дає підстави стверджувати, що основну іричину занепаду науки, церкви та моралі він вбачав, насамперед, у неважливому ставленні до давніх мов. Саме тому в усій його подальшій ;іяльності явно відчувається синтез двох напрямків - гуманізму і теології. Як аслідок, у 1536 р. Меланхтон створює “Віггенберзький статут”, що швидко став азовим документом для заснування нових і реформування старих університетів, а активну діяльність в сфері освіти Меланхтон в тому ж році отримав почесний итул РгаесерЮг Сеппапіае (вчитель Німеччини). Проведена Меланхтоном еформа вищих, середніх та початкових навчальних закладів на кілька століть изначила головні напрямки та риси німецької протестантської освіти. Отже, іяльність Філіппа Меланхтона в досліджуваний період не обмежилася иключно релігійними проблемами, а стосувалася кількох важливих проблем /спільного розвитку: реформи церкви, систематизації нової протестантської гології, реформування існуючої системи освіти. Меланхтон не лише ствердив огматичну основу нового вчення, але й досяг синтезу лютеранства та (Піанізму.

У третьому розділ “Філіпп Меланхтон як релігійно-політичний діяч ютеранської церкви” з’ясовується суспільно-політична діяльність '.Меланхтона та його позиція на Шпеєрському рейхстазі та Марбурзькому іспуп. Діяльність Філіппа Меланхтона як протестантського політика була пеликана загостренням суспільно-політичної ситуації в Німеччині внаслідок :віантності реформаційних процесів. Глибоким переконанням Меланхтона літо те, що кожну справу необхідно вирішувати лише законним шляхом.

Звертається увага на те, що позиція Меланхтона у сфері політики відзначалася певною двозначністю. Позбавлений лютерівської войовничості і перебуваючи у полоні гуманістичних ідей, він розривався між почуттям ефемерної справедливості, яку ідентифікував з реформаційною ідеологією, і еразміанством

- прагненням до загальноєвропейського релігійного миру. Тому намагання Меланхтона досягти консенсусу часто розцінювалося сучасниками та пізнішими дослідниками (Г.Каверау) як намір вийти з протестантизму. Але аналіз джерел доводить, що Меланхтон, керуючись гуманістично-релігійними переконаннями і усвідомлюючи наслідки релігійного розколу, лише намагався уникнути політичної конфронтації за рахунок компромісної політики і деяких незначних поступок у догматичних питаннях. На Марбурзькому диспуті 1529 р., що відбувся між М.Лютером та У.Цвінглі, Меланхтон, не бажаючи загострювати стосунки з Карлом V, виступив проти формування загальної протестантської конфедерації, на чому наполягала більшість учасників диспуту, розуміючи, що створення релігійно-політичної конфедерації - це неминуча громадянська війна. Відносно головного питання диспуту, яке стосувалося причастя (Ьеі%е АЬепсітаЬІ), Меланхтон, намагаючись уникнути конфронтації як з цвінгліанською Реформацією, так і з католицизмом, спочатку доводив, що є питання, які не варті дискусій, але, зрештою, визнав трактування Лютера.

Особлива увага в дослідженні приділяється Аугсбурзькому рейхстагу 1530р. та визначенню впливу еразміанського гуманізму Ф.Меланхтона на створення основоположного документу протестантизму лютеранського спрямування - Аугсбурзького віросповідання. В 1530 р. імператор Карл V скликав рейхстаг в Аугсбурзі з метою провести переговори з протестантами і, по можливості, покласти край релігійним суперечкам. Виробити і обгрунтувати протестантське сповідання віри було доручено Меланхтону. Лютер, який знаходився під опалою і не мав права прибути до Аугсбургу, повністю схвалив документ, зауваживши, що він сам не зміг би сформулювати так тактовно і стримано, як це зробив Меланхтон. У червні 1530 р. сповідання було оголошено перед імператором і з того часу відоме під назвою “Аугсбурзьке віросповідання”. Автором встановлено, що воно стало логічним наслідком меланхтонівської політики компромісу, в якій органічно поєдналися

еразміанство і теологія Лютера. Прагнучи досягти імперсько-правового визнання реформаційного руху, Меланхтон розумів, що це можливо лише у випадку, коли будуть доведені спільні основи віри, а також невідворотність реформ з огляду на кричущі зловживання в католицизмі. Він дипломатично підкреслив положення протестантської догматики, які відповідали вченню католиків, і лише торкнувся деяких зловживань католицької Церкви. З надзвичайною майстерністю Меланхтон висунув на перший план пункти єдності між двома релігіями та прикрив м’якою зовнішньою формою їх фатальні суперечності. З огляду на прокатолицьку імператорську політику, у 1520 р. цей документ не був ухвалений Карлом V. Аугсбурзьке віросповідання отримало імперсько-правове визнання лише в результаті підписання Аугсбурзького релігійного миру 1555 р. На сьогодні цей документ є основною засадою для католицько-протестантських переговорів. Отже, Меланхтон своєю політичною діяльністю довів, що вона не замкнулася лише в науковій та релігійно-реформаторській сфері, але охопили фундаментальні загальнодержавні проблеми.

У висновках узагальнено підсумки дослідження, основні з яких зиносяться на захист:

• формування світогляду Ф.Меланхтона у довіттенберзький період зідбувалося під релігійним та гуманістичним впливом, при значному іереважанні останнього;

• роки навчання в університеті Гейдельберга зміцнили релігійні погляди •Леланхтона, тоді як університет Тюбінгена ствердив його як представника іів нічного етико-літературного гуманізму;

• з 1518 р. під впливом М.Лютера, Меланхтон сприйняв реформаційні ідеї незабаром став їх виразником і систематизатором;

• еразміанський гуманізм з його запереченням релігійного фанатизму, та хвідомлення загрози громадянської війни під гаслами Реформації приводили Леланхтона до розуміння необхідності пошуку компромісних рішень у ііжцерковній політиці;

• започаткування Меланхтоном нової системи освіти стало однією із іеобхідних складових Реформації, уможливило її закріплення і поширення;

• створення і проголошення на рейхстазі 1530 р. головного віросповідногі документу протестантизму лютеранського спрямування “Аугсбурзькоп

віросповідання” вплинуло не лише на імперське, але й на загальноєвропейськ політичне життя.

Публікації автора, що відбивають основні положення дисертації

1. Державна реформа освіти: проект Філіппа Меланхтона//Наукові праи історичного факультету. - Бердянськ - Запоріжжя, 1998. - С. 86 - 93.

2. Аугсбурзький рейхстаг: генезис реформаційної теологіїУ/Віснш

Київського університету. - К., 2000. - № 47. - С. 21 - 25.

3. Гуманізм і реформаційна ідеологія в діяльності Філіппг МеланхтонаУ/Український історичний збірник. 2000. - К., 2000. - С. 124 - 138.

Конференції

1. Реформаторсько-просвітницька і політична діяльність Філіппа Меланхтона//Середньовічна Європа: погляд з кінця XX ст.: Матеріали

Міжнародної наукової конференції. - Чернівці, 2000. - С. 135 - 141.

Котляров П.М. Світогляд і релігійно-політична діяльність Філіппа Меланхтона. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню біографії і світогляду видатного діяча німецької Реформації Філіппа Меланхтона. Значна увага приділяється аналізу становлення релігійно-гуманістичного світогляду реформатора та його впливу на ідеологію і суспільно-політичне життя Німеччини. Засовуються характер і суть властивого Ф.Меланхтону “еразміанського” гуманізму. Розглядається його діяльність в реформуванні системи освіти. Аналізується тактика дипломатії Меланхтона, яка, з урахуванням інтересів

гформації, була спрямована на мирне вирішення конфліктів, але в критичні оменти не уникала і належного радикалізму.

Ключові слова: Філіпп Меланхтон, Реформація, екуменізм, теологія, ографія, система освіти, світогляд.

Котляров П.Н. Мировоззрение и религиозно-политическая стельность Филиппа Меланхтона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических іук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. Киевский

щнональныП университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена комплексному исследованию биографии и іровоззрения выдающегося деятеля немецкой Реформации Филиппа еланхтона. Пересмотрена роль Меланхтона в немецкой и общеевропейской тории, уточнены его мировоззренческие ориентиры и проанализировано торико-культурное наследие. Подверглось критике сложившееся стереотипное сприятие Филиппа Меланхтона исключительно как гуманиста. Значительное имание уделено анализу становления религиозно-гуманистического іровоззрения реформатора и его влиянию на идеологию и общественно-литическую жизнь Германии. Выясняется характер и сущность присущего Меланхтону «эразмианского» гуманизма. Рассматривается его деятельность по формированию системы образования, важность создания уставов для ганизационного оформления и реформирования школ и университетов, еобразование университетов предполагало их освобождение от клерикальной іисимости, утверждение нового понимания мира и человека, преодоление жцательной опеки схоластической теологии и философии.

Значительное внимание уделено анализу реформационной деятельности Меланхтона. Констатируется, что по прибытию у Виттенбергский университет, ланхтон, горячий почитатель Эразма Роттердамского, оказался под властным іянием идей Мартина Лютера и пытался в духе эразмианства синтезировать іьтурное наследие античности и религиозного христианского рационализма. Не рывая с гуманизмом, он все больше внимания придавал теологической іблематике, активно включился в разработку реформационной теории, став, в

итоге, «главным теологом Реформации» лютеранского течения. Его главны! богословский труд «Общие принципы теологии» стал первой попыткой протестантов в области систематической теологии. Обращено внимание н противоречивость взглядов Меланхтона в вопросе крещения младенцев, что был* вызвано его желанием отмежеваться от революционных событий связанных движением анабаптистов.

В исследовании освещается вклад Ф.Меланхтона в политические процесс! реформационного периода, и, в частности, прослежена его деятельность н Шпейерском (1529 г.) и Аугсбургском (1530 г.) рейхстагах, которые стал] определяющими в разработке религиозной имперской политики Германии Анализируется тактика дипломатии Меланхтона, направленная, с учето» интересов Реформации, на мирное разрешение конфликтов, но не избегающая i критические моменты и должного радикализма.

Ключевые слова: Филипп Меланхтон, Реформация, гуманизм, экуменизм теология, система образования, мировоззрение.

Kotlyarov P.M. World-view and religious-political activity of Philipi Melanchton. - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 07.00.02. — World history. Kyev Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2000.

The thesis is dedicated to complex biography study of Philipp Melanchton, the remarkable German reformation activist. Significant attention is given to the analysis o: the formation of the religiously-humanistic world-view of the reformer and his influence on the ideology and socially-political life of Germany. Character and essence of “erasmian” humanism typical of P. Melanchton are researched, as well as his activit> in reforming the education system. Analysis is made of Melanchton’s diplomacy tactics, directed towards peaceful conflict resolution while considering Reformation interests, although it does not avoid certain radicalism during critical moments.

Key words: Philipp Melanchton, Reformation, humanism, theology, education system, compromise, world-view.