автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Молдавско-украинские экономические связи середины XVII столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Молдавско-украинские экономические связи середины XVII столетия"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАШСЬКОІ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА Ойм. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

РТВ

1 г ит

На правах рукопису

с

Гвоздик Лариса Дмитрівна

МОЛДАВСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ СЕРЕДИНИ XVII СТОЛІТТЯ

07.00.0^— Всесвітня історія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ-1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконала в Іїї статуті історії України НАН України

Науковий керівник * доктор історичних наук, професор, чл.-кор. НАН України

Шевченко Федір Павлович

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор МИЦИК Юрій Андрійович

кандидат історичних наук, доцент УЛЬЯНОВСЬКИЙ Василь Іринархович

Провідна організація - Український державний педагогічний університет їм. М. П. Драгоманова

Захист відбудеться “26” ьерєща 1996 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.43.01 по захисту дисертації в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (254050, Київ, вул. Пугачопл, 12/2)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства їм. М. С. Грушевського НАН України

Автореферат розісланий “5“ серпня 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук

Верба І.В.

Дкт.уа л ь и.і_с_т..ь і_с..м_ц л..ж_е_іі_цл

У 1995 році відзначалося 400-річчя з дня нарощення Богдана Хмельницького. Великою подією у економічній і політичній історії Східної Європи середини XVII ст. була визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького.

Визвольні змагання українського народу охопили велику територію і збройна бороті-ба мала безпосереднс відношення до сусідньої Молдавії. Мо;щавія бу.и навіть втягнута в українсько-польську війну. Саме Молдавія відіграс спеціальну роль у боротьбі Богдана Хмельницького з Польщею.

З огляду на те, треба було дослідити, що собою уявляла Молдавія, який її був економічний потенціал і політичні аспірації.

Богдан Хмельницький дуже цікавився . Молдавією. Він здійснив у Молдавію два походи (1650, 1652), а у 1653 р. постив гуди свого сина Тимоша, якого коротко перед тим, оженив із Розандою, дочкою молдавського воєводи, Василя Лупула. Після загибелі Тимоша під Сучавою у 1653році, Богдан Хмельницький продовжував цікавитися Молдавією. З однієї сторони, він листувався вже у тому ж році із Стефаном Тсоргіцею, що протав Лупула з Молдавії і був спричинником смерти Тимоша, а з другої сторони, переговорював у 1654 р. в Чигирині із претендентом на молдавський престіл Мігаєм (Михайлом) Петрашкевичем, плануючи його оженити у червні із Розандою Лупулівиою, вдовою по Тимоші, а в осені тою ж року, із однією із своїх молодших сестер.

Молдавсько-українські економічні зв’язки середини XVII століття в українській історіографії не були о б ’ е к т о м спеціального дослідження, що і визначає актуальність теми дисертації. Чому Богдан Хмельницький так цікавився Молдавією?

Молдавія граничила з Україною, бувши її південно-західним сусідом. Але Молдавські воєводи мали подвійну льояльність. З одного боку, вони були васалами Речі Посполитої (Польщі, від 1387 р.), а з другого, - Османської імперії (Туреччини, від 1456 р.). • •

Богдан Хмельницький, що повстав проти Польщі був свідомий того, що як довго Молдавський воєвода Василь' Лупул буде співпрацювати з Польщею його південно-західний фланг буде під загрозою. Тому він вживав дипломатичних та воєнних засобів, щоб тому зарадити.

З другої сторони, Молдавські воєводи, були васалами Османської імперії, і як такі були визнані Османською імперською структурою як повноцінні васали-князі.

Богдан Хмельницький від самого початку свого повстання був зв’язаний з тим кругом через свій союз із Кримським ханом Іслам Гіреєм III. Так то *у Богдана Хмельницького виникли династичні плани, пов'язані із Молдавією.

Нарешті, третій момент - економічно Молдавія була багатою країною із чисельними містами. Ще у 1408 р. молдавський воєвода Олександр Добрий уклав умову із представниками львівського купецтва відносно їх торгівлі у своїй країні, надаючи їм значні привілеї при перевезенні своїх товарів через молдавські міста.

з

З того часу встановилися тісні зв’язки поміж Львовом і Молдавією для обопільної сатисфакції, Львів - найважливіший молдавський торговельний партнер був найбільшим містом на українській території і мав великий прибуток зі своєї торгівлі з Молдавією. Це все не могло не цікавити' Великого Гетьмана, який звертав увагу на економічні справи. .

Львів був у системі Речі Посполитої одним із чотирьох центрів для міжнародної торгівлі. Це був центр торгівлі товарами турецькими та молдавськими. Тому, що Хмельницький уважав Львів частиною свого князівства Руського (=українського), він поширював своє зацікавлення Молдавією і на Львів. ,

Предметом__________________дисертаційного

дослідження є моддавсько-українські економічні зв’язки середини XVII століття. .

Час цього гетьманування виносив 9 років, які в більшості випадків були запойнені воєнними подіями на території України. Власне тоді з’явилися важливі 'законодавчі універсали Богдана Хмельницького, які регулювали (і через те зміцнювали) економіку його держави.

Також на спеціальну увагу заслуговує складений в тому числі Б.Хмельницьким універсал про “безмитну” торгівлю (1654р.) та Чорноморська конвенція поміж Туреччиною і Україною, (Військом Запорізьким) яка хоч не зреалізувалася на практиці, все-таки досліджується як унікальний акт вГзії економічної і-мілітарної єдності країн Чорноморського ареалу.

Щоб зрозуміти економічні події років 1648-1657, зокрема ті, що відносилися до молдавсько-українських торговельних взаємин, треба було дати огляд основ економічних зв’язків, таких як процеси урбанізації в обох країнах (міста, магдебурзьке право, торговельні шляхи) торги, ярмарки, складське право, митні побори і привілеї, подати характер тодішніх трансакцій (грощі,

бартер, кредит, кругова порука іт.д.)( обговорити товари імпорту та експорту обох сторін. Крім того треба було хоч в загальних основах вивчити торговельні зв'язки Молдавії із обома іншими наддунайськими країнами (Волощиною і Трансільванією) та із Туреччиною.

Тому, що джерела дійшли до нас дуже нерівномірно (в одній території - більше, в другій - менше) і тому, що тут йдеться про достатистнчннй період, не можна було додержуватися стисло хронологічного порядку. Треба було концентрувати увагу на самому описі проблем, подаючи їх докладніше сюжети там, де вони задовільно засвідчені в джерелах. -

Тим то хронологічні рамки є доволі пливкі, але в основному -це з врахуванням матеріалів другої половини XVI - середина XVII ст., як свого роду передвісники епохи Богдана Хмельницького, і сама названа епоха.

Мета послілження: на основі комплексного вивчення друкованих першоджерел та неопубліковашіх документів ХУІ-ХУІІ ст. (зокрема, львівської ради із актових книг 52 фонду ЦДІА України мЛьвова), що стосуються молдавсько-українських економічних зв'язків періоду Хмельниччини, з'ясувати концепцію економічної візі! Богдана Хмельницького.

Н а.у к о в а___новизна дисертації.

Як вже згадано вище, минулий рік був ювілейним роком Богдана Хмельницького. Відбулися чисельні конференції, було опубліковано чимало важливих книг і досліджень.

Одначе, молдавсько-українські взаємини, зокрема, торговельні, як окрема тема, не стали предметом дослідження. В українській туковій літературі досі відсутня монографія про Молдавію

XVI-XVU століть, молдавські міста і торговельні шляхи, про характер і ведення мвдяавсько-української торгівлі, загалом про молдавську екоііоміку і її відносини з українськими землями.

В даній роботі вперше в українській історіоірафії посталлепа і ротз'я'лтна проблема економічної зі ай Богдана Хмельницького.' Зібрані тут матеріали і дослідження назндшіх проблем мохуп» служиш новими даними при написанні економічної іскорії України, зокрема, доби Богдана Хмелиінцькот, а також посібників лля університетських :<урсі« про історії:) Молдавії XVI-Хл-ТІ століть та її тв'язка з Україною. ’

Найнеаь, політологи та журналіста можуть тл\; я паті матеріал идя їх лекгїіГшо-і^клздацької роботи. їдашом’чна «?1-дя Богдана Хмельницького мо::;е ияазкатиея актуальною і ачполпі, а й позитивний досвід бути шгаорпстаїшм. . . .

М. л* Ji.u_ii.i_y. і лліх!..

ft проносі роботи nHKopnciOjiyiiaucn систслїш-т тппгдд ло опрадкнаиня матеріалу. Паралельно ч ошісошш застосувалися иорі!ін;ілміо-ісгоріічниіі та спїусьівоіЛ{й метол».

C.:r_.a.I!_____________________________________________X.-CL „МЛІ... .

Торгівлю Львова з Мо:ші«іск> XVl-XVU ст. Tpaxiys?.:ni- дісі побіжно як у загальних працях а ісгорїї України <лп»и Мичніло Грушеасьісий "історія УхраТнн-ї^уси", починаючи **.ui 1-го гаму), так і у курсах історії торгівлі України (лриф. »} П>ла-буцькиіі, і7.кояомічна історія УРСР, Київ, 1970, та могюгрчФ^їХ про Б-Х«слш»щмсого (сікідіально І.Кр:зд*яксшіча, 1ч»гд.ні .■V»; О;; о* їшігький, Km а, 1954).

Із румунських праць треба назвати в першу чергу монографії

Н.Йорги1 та Лії Лер2.

Із праць польських істориків тут важливі монографії і статті таких вчених як Станіслав Кугржеба3, А.Русінський4 та Р.Рибарський5. '

Спеціально історією торговельного життя у Львові дещо ранішого часу займався Іван Крип’якевич, якого класична праця про Львівську Русь в першій половині XVI ст. (Львів, 1907) повернулася до українського читача у 1994 р. із цінним доповненням, а саме витягами із досі неопублікованих документів львівської ради із актових книг 52 фонду ЦДІА України, м. Львова.

Крім того важливими ще зостаються праці Владислава Лозінського про львівських золотарів7 та про патріціїв і міщан Львова XV-XVII ст., загальні праці про Львівську торгівлю Станіслава Лєвіцького* та Люції Харевічової9, а також праця

’Niculae Jorga. "Istoru comeifului rominesc (Epocavcchc), Buc. 1925. T.l.

2 Lia Lehr. Comerjul Jirii Romincsti si Moldovei in sec. XM-XVII. // Studii ji male-riaie de Istorie Medic. Buc., 1960. T.4, cc.223-304.

1 Stanislaw Kutrzcba. Handel РбЬкі та Wschodcm w wiekach srcdnich // Przcglqd Pol-ski. 1903, T.l48.

4 W.Rusinski, Rozwoj gospodarczy ziem polskich w zaiysie. Warszawa. 1963.

’Roman Rybaislri. Handel і polityka handlowa Pol?ki wXVl stuleciu. Poznan. 1928. T.l-

4 Іван Крип'якевич. Львівська Русь в першій половиніХМ ст.: дослідження і матеріали. Львів. 1994. диви ще Раїса Шнян. Торгівля міст Руського і Белзького воєводств у XVI першій половині XVII століть // Записки НТШ. Львів* 1994. Т.228. сс.123-159.

7 Wladyslaw Lczinski. Ziotnictwo lwowskie w dawnych 'wiekach. Lwow. 1889.

* Wtadysiaw Lozinski. Patiycyat і mieszczaiistwo lwowskie w XV-XVT' wieku. Lwow. 1890.

® Stanislaw LewickL Histoija handlu w Polsce na tie przywilejow handlowych. (Piawo skladu). Warszawa, 1920. .

українського вченого Романа Зубика про тогочасну фінансову господарку мЛьвова10.

Спеціально торгівлею міста Львова та Молдавією займалися Люція Харевічова та Елена Мартиновна Подградская, перша-загально11, а друга-спеціально ХУІ-ХУІІ сї.12 Праця Подград-ської дуже цінна тим,' що вона базується головно, на аналізі досі неопублікованих документів львівської ради із актових книг 52 фонду ЦДІА України, м. Львова, які мені були у пригоді при написанні цієї дисертації. Одначе автор трактує торгівлю Молдавії зі Львовом як складовою частиною Речі Посполитої і не бере до уваги змін, які принесла революція Богдана Хмельницького. Також торговельні зв’язки інших, чим західноукраїнських міст (наприклад Києва, Чигирина) зосталися поза її увагою.

Про міста та чисельність їх населення для України диви Іван Крип’якевич. Богдан Хмельницький, Київ, 1954); для Моддавії є збірка праць трьох'авторів: И.А.Котенко, Н.А.Мохов, П.В.Сове-тов13. Для міст, а також торговельних шляхів важливі ще праці

Н.Йоргим, История Молдавской ССР, Т.1 (Кишинев, 1965), та історичні атласи польський та турецький 15. .

10 Roman Zubyk. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624-1635. Lwow,1930. диви також Stanisiaw Hoszowski. Ceny we Lwowie w XVI-XVII wieku. Lwow. 1928.

11 Lucja Chare wiczowa. Handel Lwowa z Moldawfa I Multanami w wiekach Irednich // ‘ Kwartalnik histoiycznyLwow: 1924. T.3& cc. 37-67; диви тахож L. Chare wiczowa. Handel /redniowiecznego Lwowa. Lwow, 1925.

11 Елена Мартиновна Подградская. Торговые связи Молдавии со Львовом в XVI-XVII веках Кишинев. 1968.

13 И.А.К.ОТСНХ0, Н.А-Мохов, П.В.Советов. О тенденции роста народонаселения

Молдавии в эпоху феодализма// Ученые записки Молд. филиала АН СССР. Киш1шсв, 1957.Т.6. (серия историческая), сс.49-66. .

14 Niculae loiga. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. Gotha, 1905. T.l-2.

15W.CzapliHski, T.Ladogorski (ред.). Atlas histoiyczny Polski, Warszawa, 1970. •

s

Крім того, важливою с все ще розвідка І. Крии'ккеиича про українські шляхи у XVIII ст.1* та А.Дчюбінського про польсько-турецькі торговельні шляхи17.

Розвитком ремесел у Львові займайся Степан Білоцькнй1*, а її Молдавії Штефаи Олтяну15.

Складське право було предметом дослідів Станіслава Левіць-

20 ■ ’

КОГО .

В молдавсько-українській торгівлі займали гажлине місце грецькі, вірменські та єврейські купці. Про ірекз Остафія Стаматаєнка, що став керівником Військового скарбу Б. Хмель-ішцького є розвідка Івана Крип'якевича21.

Вклад вірменських купці» досліджуїшпі Н.К.Кривонос22, М.Закржсиська-Дубасова23 та Ярослав Даінксвич24.

Загально про роль європейських купців у "польській* торгівлі писав Ігнаци Шіпер25, а спеціально торговими справами сьреїй

uD.E.Pitchei. Ail Historical Geography of the Ottoman Empire. Leiden, 1972. пІ.Криіі'тлвнч. Українські дорon! » половшії XV!! в. // Записки НТШ. Лівів 1926. Т.144-145, сс. 109-140;

DKubinski. Drogi hajt>diowe p«bko-tureckJs w XVI .stideciu // Przegijd Itistorjajiy.

Warszawa. 19CS. T.56, z. 1, cc.2?2-259.

’* Степан Бмецьккй. Розвиток ремесла і промислів у Львові в середині XVII ст. І і

З історії західноукраїнські* Амсль, Київ, 1957, Т.2.

'’Stefan Olteany. Me^tesuguriie din Moldo'a’m sec. XY1I. (Ремесла в Молдавии XVII

века] // Studii fi nialeria’e de Istarie Medic. Buc. 1959. T.3. cc.lOt-22l.

J<>Stanislaw Lewieki. Stud;a nad historic handb w Police. Prawo skiadu. Lwow. 1910.

гі І.Крші'якезнч Остзфііі Астамагій (ОстаматеккоК український посол в Туреччині 1670-х pp. // Україна, Київ, 1928, кн.б. сс.6-11.

23 H.K.Kpiuscfioc. Раль львокскай зрютекой колонки в р&звігпш торговли ка

заигдіи>укращісюпі землях % 1-Й воловюіс XVII в. // Исторические связи и

лружба украинского и арюшекого народе*. Киев, 1965. м. 101-105.

13 M.Zakncwsks-Dubasowa. Orrnknie zamojscy і ich юіа w wymiaiue haridlov,vj і kut-turalnej mi$dzy Polska д Wschodem. Lublin 1965.

* Ja. R.Dachkevytch. Les marchandises aimeniennes en Ukraine Pologne ct Lituanie a и XVIfe »// Revue dis etudes arnWniennes. Paris, 1981. N.S.T.15, cc.341-354.

15 Ignacy Schipcr. Dzieje handlu iydowskiego пд zicmiach polskich. Warwawa 1937.

Львова займався Мсїр Балабан26. Про роль німецьких купців із колоністів "Сасів* писали Гуго Вечерка17 (Молдавія) та Отто Фріц Ікелі (Трансільванія)2*. Важл::.*; дані про торгівлю молдавськими биками (основна стаття молдавського експорту) знаходяться у працях таких авторів як Маврици Горн29 та 3. Гульден і Л.Стемпковський30.

Відносно метрології: головно послуговувалася працями Ярослава Ісаєвлча11 та Володимира Зварича”.

Таким чином в названих працях лише частково проаналізовано молдавсько-українські економічні зв'язки за часів Хмельниччини, але концепція економічної візі! Богдана Хмельницького залишилася поза увагою вчених. - -

Основна архівна база до історії торгіаіі Львова із Молдавіє» -це фонд 52 ЦДЇА України у Львові, що обіймає книги зісгів Міської ради ХМ-ХУІІ ст., а саме: акти Міської ради, ?ітпі

“Mcir ВаЬЬал. Zydzi Iwowscy на praeiomk XVI і XVIі njciai. Lwow. 1909.

27 Hugo Weczeika. Das mittehlteriiche und Griihneuczeiiische Dsutschtum im Fiirrter-iwii MoMau von seinen AnJfangcn bis zu seiaem Untergzng (13-Ій. 'shrkmdert}. Mimchea, 1960. • ‘

:8Otlo fritz Jickeli. Handel der Siibenbuiger Sachsen in seiner geschkiuUchen Ejih\icUu/ig Ц Archiv des Vereins fiir SkbenbSrgische LttskskimdA, НепягпгкШС ' 1913. T.39.N? 1, cc.33-184.

J,Maurycy Horn. Handel wohmi na Rusi Czcrwonej w XVII w. // ttaczcifci «Izkjcw spolecznych і gospodarczych. Poznan. 4963. T.24, ec.73-89.

MZ.GuWea, LStepkowski Handel wotim w swietle rejcstraw cebych кожну x

lat 1647-1654 // Kwarulnik histcrii kultmy materiabej. Warszawa. 197S. T.16, ^ 4, ce.537-542. ‘

**. Ярослаа Ісасии. Детеі питиін* yxpam&xol мязюяогії XVI-XVH ет. // Нд>хого-іяформазцйияй бюяетгяі Арздного упргзяяси УРСР. 195І. Nr 2(46). сс.3-13.

11 Володимир 'Іахут. Нуншитагшсй сггоіпгк, кіздз*угг. Лівіе. 1975.

Міського суду, акти Войтовського суду та акти Вірменського суду. .

Після Львова головне місце в торгівлі з Молдавією посідав Кам’янець-Подільський. Актові книги того міста зберігаються в ЦДІА України в Києві (фонд 132). '

Багато документів було видано у XIX-XX ст. українськими, польськими, румунськими та російськими дослідниками. Тут назву тільки деякі з використаних мною: зведення польських ; законодавчих актів ХІУ-ХУІІІ ст. у восьми томах: Уоіитіпа ^ит ' (СПб., 1859), АІЛа Огосігкіе і 2іеггакіе із Львівського архіву у 25 томах (Львів, 1868-1935), Акты,относящиеся к истории Южной и Западной России (15 томів, Київ, 1863-1891), Архив ЮгоЗападной России (35 томів у восьми серіях (Київ, 1859-1914). Крім того багатотомні збірки документів до історії Румунії (Молдавії та Волощини) зібрані Евдоксієм Гурмузакі (Ниппигакі) і видані у Бухаресті у 19 томах, (починаючи з 1876 р.) із додатковими томами: Ооситегйе ргтюаге 1а і$югіа Ііотапііог, та нове видання Румунською Академією Наук в . Бухаресті, починаючи з 1966 р. (незакінчене) у двох серіях: Бокитспш Йота піае Н&огіса. А.МоІ<1оуа, В Лага Ііотіпеа^а. В дисертації ще використані спеціальні збірки документів N Лої^а і М. ОыасЬез-си, два збірника І. СоЙш-а, та два збірника видані І. Богданом, Е. Калужняцьким, А. Яблоновським і др.

Дуже важливими для теми дисертації була збірка Івана Крип'якевича та Івана Бутича, Документи Богдана Хмельницького (Київ, 1961), а спеціально Універсал Б.Хмель-ницького із 8 травня 1654 р. (документ N2 245) про збирання податків з іноземних купців. Поза тим, важливим є текст Чорноморської конвенції поміж Б.Хмельницьким та Османським султаном у яипні 1648 р., що була опублікована у

офіційному збірнику “Собрание государственных Грамот и договоров” в Москві 1822 р., та Постанова львівської тарифно! комісії із 1633 р., яку видав Вільгельм Рольний: Dwie taksy to-warow cudzoziemskich z roku 1633 (Krakow.1897).

Отже тема достатньо представлена актовими документами фонду 52 Ц ДІА України у Лвові, що обіймає книги актів Міської ради XVI-XVII ст., а саме: акти Міської ради, акти Міського суду, акти Войтовського суду та акти Вірменського суду; збіркою

І. Крип’якевича та І. Бугича “Документи Богдана Хмельницького”, (Київ, 1961), які дозволяють досить повно висвітлити головні питання дисертації. ,

Структура____________сьа.б.ііхл..

Дисертація побудована за проблемним принципом. Вона складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури та першоджерел.

У вступі. обгрунтовується вибір, теми: предмет дослідження та його хронологічні рамки, актуальність теми, новизна і практичне значення дисертації. Далі слідують опис стану дослідження теми та характеристика джерел.

П е р пі и й розділ "Основа економічних зв'язків Молдавії і України* подає спочатку витоки економічних зв’язків.-Територія Молдавії до 1340 р. була в системі української Галицько-Волинської держави, і після її упадку увійшла безпосередньо у структуру держави Золотої Орди. Тоді через Молдавію проходив торговельний шлях із Європи до земель Золотої Орди і далі. Це був "татарський торговий шлях". Поміж 1266 р. аж до 1475 р.-цей шлях був під контролем генуезців, які

створили свою Чорноморську колоніальну державу із центром у м.Кафа (Феодосія) на Криму. Генуезців заступили турки-османи, які стали зверхниками воєводів Молдавії, іцо, до речі, ще від 1387 р. складали феодальну присягу королям Польщі.

Шлях до Західної Європи проходив через Львів, із яким Молдавія - як сказано-мала давні зв'язки. Молдавська офіційна мова зоставалася до другої половини ХУІІ-го ст. староукраїнською (галицького наріччя) із церковнослов'янізмами. До 1400 р. •; молдавани, що були православні, підлягали у церковному відношенні галицькій митрополії. Після 1475 р. Молдавія стала транзитною територією, через яку проходили товари Сходу до Європи і європейські до Азії.

Торгівля була основою економіки Молдавії.

У зв’язку з тим у ХУ-ХУІІ ст. бачимо там процес урбанізації, між іншим, як і в Україні.

Міста у Східній Європі ХУІ-ХУІІ ст. були або автономні (посідали т. зв. німецьке, головно ’■магдебурзьке" право), або мали приватних власників.

Б містах того часу помічаємо щораз енльніше відокремлення ремесла від хліборобства; вони стали центрами торгівлі і ремесла, причому багаті купці намагалися зберегти за собою керівництво справами міста. Після 1648 р. в українських містах з’явився новий претендент на владу, козацтво, що існувало там паралельно; а тепер намагається встановити там свої порядки.

Як претендент на шляхтича у Польщі мусів дістати. т. зв. індигінат, який йому міг надати сойм, так міщанин, зокрема, чужого походження, щоб стати повноцінним горожанином свого автономного міста, мусів здобути для себе міське право, яке надавала рада міста. Міське право надавало й«то власникові

великі митні та податкові полегшення, а також дозвіл купити собі в місті власний дім. .

Часто купці здобували собі міське право у кількох містах, звичайно, на трасі їх торговельних підприємств. У торгівлі міста Львова із Балканськими країнами брали участь у першій половині XVII ст. понад 200 купців. В 50-х роках XVII ст. в Яссах нараховувалося 2060 малих торгових підприємств. '

В середині XVII ст. існувало два види торгівлі: з одніс! сторони, - внутрішня торгівля в певних торговельних центрах, містах з лавками і базарами, а з другої сторони, міжнародні періодичні армарки. Найважливіші торговельні центра, в Молдавії були: Сучава, давня столиця, близько 20.000 мешканців; Ясси-нова столиця, для неї подається, мабуть, перебільшене число 40.000 мешканців, та Чернівці.

Найбільше місто на українській території було Львів (в 1650 р. 33.275 мешканців); за ним слідували Київ (6.-15.000 мешканців) та Кам'янець-Подільський (понад 10.000 мешканців), Луцьк.

Ярмарки' відбувалися у містах по кілька разів на рік, що знаходилися поблизу кордонів. Найважливіші ярмарки в Молдавії були в Яссах, Хотині, Чернівцях і Шипинцях.

На українській стороні им відповідали ярмарки у Львові, Снятині, Язловці, Коломії та Ярославі.

Деякі міста в Україні, як Львів та Київ, у Молдавії Сучава і (правдоподібно) Ясси, мали так зване складське право (іш віари-Іае). Оце право примушувало закордонних купців продавати’свої товари місту, яке мало складське право за цінами, визначеними місцевою владою. Таким чином перепродажа товарів була в руках місцевих купців, які мали від такої трансакції великі зиски. Не диво, що за право складу йшла боротьба поміх містами, що не

одержали того привілею (напр. Кам’янець-Подільський) і щасливцями (як Львів).

У____розділі другому Торговельні шляхи і

регламентовані правила" в центрі уваги торговельні шляхи, митниці, привілеї "фондаки" та купецькі братства. '

Щоб краще зрозуміти можливості Молдавії тут зібрано інформації не тільки із Молдавської території, але теж із двох інших наддунайських князівств - Волощини та Трансільванії. При розгляді українських шляхів взято під увагу нові шляхи після 1648 р., головно, шляхи ЯсСи-Чигирин та Ясси-Київ. Також подано інформації про шляхи на Захід із Молдавії та України, а теж шляхи із Молдавії до Константинополя.

Головна митниця Молдавії була в Яссах і крім неї для торгівлі з українськими землями існували митниці в Дорогою, Хотині, Сереті, Чернівцях і Сучаві. '

Основні митниці в Україні були у Львові, Снятині, Кам'янці-ІІодільському (для Поділля) в Луцьку (для Волині), та у Києві (для Правобережжя).

Богдан Хмельницький встановив державне мито (1654 р.) яке іноземні купці мали сплачувати до Військового скарбу; це мито звільняло купців від усіх місцевих оплат і мит і називалося правом на “безмитну” торгівлю.

Купцям забезпечувалася свобода на основі відповідних обоюдних договорів, а опісля (1648 р.) на основі Універсалів гетьмана. У ту систему входять теж Привілеї на ярмарки.

Головною установою, за допомогою якої європейські (і українські) купці вели в різних Придунайських і Балканських країнах обмін зі Сходом, називалася фондако ТошЗасо". Це була гостинниця, а також товарний склад.

У ХУІ-ХУІІ ст. повстають об'єднання купців як в Україні, так і в Молдавії. Найдавніша згадка про об'єднання купців її Молдавії походить із 1610 р. Тут можна згадати Львівське Успенське ставропігійське братство, організацію привілейованих міщан , і купців, що була затверджена у 1586 р., та Ніжинське братство грецьких купців, що дістало у 1657 р. від Б.Хмельницького права на "безмитну" торгівлю. •

Такі організаційні форми ведення торгівлі були викликані потребами міжнародної торгівлі (конкуренція); оборотні капітали пайщиків значно перевищували суми, якими оперували окремі підприємці.

Третій розділ 'Характер трансакцій торгівлі". Як в деяких країнах середини XVII ст., Молдавія і Україна не мали своєї власної грошової одиниці і допускали до обігу срібні та золоті монети сусідніх держав, головно, т. зв. золоті та срібні таляри (спеціально левковий таляр). Були професійні міняйли.

У торговельних операціях купецтва Молдавії і України того часу помічається сумісництво грошової і товарної форми. Цей останній спосіб вживався, якщо у покупців не вистачало необхідної кількості металевих ірошей, тоді розраховувалися частково товарами. ‘

Торгівля Молдавії зі Львовом відтворювалася ще бартером, цебто обмінювалися товари однакової вартості один на інший.

Також система закупівлі товарів у кредит посідає значне місце в економічних відносинах Молдавії зі Львовом. В' Яссах міняйли брали 20% річних, або 4% місячних від позиченої суми грошей.

Дієвою, мірою проти осіб, що не дотримувалися боргових зобов'язань в обох країнах була конфіскація товарів і майна недисциплінованого боржника.

Широке розповсюдження отримували торговельно-фінансові операції через посередництво довірених осіб, цебто через кругову поруку.

Купці з Молдавії і Львова (та західноукраїнських міст) крім безпосередньої закупки товарів на ярмарках і ринках укладали коїпракгш про постачання товарів згідно вказаного у договорі місця і в конкретні часові терміни. Контрактове оформлення торговельного обміну було вигідним як для постачальника, так і для покупця. Перший отримував гарантію їй збуг езоге? товару, що було важливим при наявності продуктів, які швидко псуються.

Одночасно він був застрахований від коливань цін, таким чином міг розраховувати на твердий прибуток. Покупця задовольняло укладення контракту гак як це забезпечувало поставку товару у певній кількості.

Четвертий розділ "Юридичні основи торгівлі’ доказується саме Постановою львівської тарифної комісії із 1633 р. та Універсалом Богдана Хмельницького про збирання податків для Військового скарбу з іноземних купців (і 654). '

На соймі 1633 р. було встановлено в Речі Посполитій чотири митних центри. Через Краків йшли товари із Силезії і Трансільванії (Угорщини), через Познань із країн Балтійського моря, Прусії та Помор’я, через Люблин із Москви та Ліфляндії, а через Львів товари із Туреччини і Молдавії {\Voiochy).

Кожний митний пункт мав список товарів, що привозили з відповідних країн.

Для товарів, які проходили через митій пункти, були встановлені Комісією із фахових міжнародних купців закупівельні та проиажні шви.

У Львівському списку є 28 основних 'східних товарів*. п дисертації лані про них полині у формі таблиці, ле крім назви тоіпру, його «купівельної та продажної ціп, підраховані мною ще прибутки. '

Богдан Хмельницький -дбав про добро і безпеку своїх та чужоземних купці». З травня 1654 р. він видаз у Чигирин! Універсал, то був своєрідною інструкцією. для спою уповноваженого- (до речі ірецького походження) Осгііфі;! Стаматаєикя у справі збирання податків для держави Пінська Запорозького. На відміну під польської такси 1633 р., яка - як ми бачили - подає закупівельну і продажну ціну товарів, Універсал 1654 р. дає ціну податку, який купці (оптовики) мають платити українському Військовому скарбові за звільнення їх від місцевих митних поборів, міських та кахиішгх влад.

Р о з л і л____її,! я і.и й . 'Львів - основний центр

молдавсько-украииської торгівлі". До XVI ст. головним торговельним партнером Молдавії був семигородський Брашов. У XVII ст. його місце зайняв Львів, багате місто, уславлене 3000 . фаховими ремісниками, згуртованими у 30 цехів», під керівництвом 500 майстрів. Торгівля з Молдавією була прибутковою справою як для самого Львова так і для його купецтва. Складське право, яким від 1460 р. користувався Львів, збільшувало прибутки для місцевого купецтва.

У цьому розділі аналізується асортимент товарів, які виробляло мЛьвів, а також, подаються дані про імпорт і експорт молдавський та львівський (український). '

Львів експортував до Молдавії, головно, шкіряні та ювелірні вироби та реекспортував металеві вироби засобів праці як коси, ножі, цвяхи та західноєвропейське сукно і тканини.

Молдавія у свою чергу була для Львова не тільки постачальником сільськогосподарської продукції (скот, головно, бики), вина, солі, меду та воску, але теж постійним споживачем його ремісничо-промислових товарів. Так, наприклад, значну роль у експорті Львова посідало виробництво соленої і копченої риби із сировини, яку привозили сюди із Молдавії. Купці приїздили до Львова різних національностей, тому виникла потреба у перекладачах. Але функція перекладача являлась львівською монополією.

Розділ шостий "Концепція економічної візі! Богдана Хмельницького’. Він складається із трьох частин “Молдавія і Україна як транзитні території", «Богдан Хмельницький і “східна торгівля”» і "Чорноморська конвенція".

Україна і Молдавія були транзитними територіями поміж Західною Європою і Сходом. На середину XVII ст. не втратив свого значення торговий шлях, що проходив із Заходу через Львів і продовжувався у такий спосіб: Кам’янець-Подільський-Хотин-Ясси-Васлуй-Бирлад-Текуч-Галац і далі йшов до Костантинопо-ля.

Був теж шлях зі Львова до Києва, який продовжувався до Москви. ■ *

Торгівля України з Туреччиною транзитом через Молдавію проводилася головним чином купецтвом Львова (головно вірменського походження), яке підтримувало широкі зв'язки з Константинополем. В часи Богдана Хмельницького визначне місце в українській торгівлі зі Сходом (Туреччиною) займали грецькі купці, які діставали від гетьмана привілеї на "безмитну" торгівлю.

Молдавія була в середині XVII ст. транзитною територією для купців зі Львова і України, Литви, Польщі, які торгували безпосередньо з Туреччиною.

Основним предметом львівського (і українського) реекспорту у Константинополь було цінне хутро, яке високо цінувалося на його ринку. Львівські (і українські) купці закуповували цей товар у московських купців, які привозили його у великій кількості у Річ Посполиту. .

У середині XVII ст. почалися безпосередні економічні зв'язки Молдавії з Москвою. Молдавські купці їхали туди через українську територію.

У такий спосіб Україна стала для Молдавії транзитною територією.

Богдан Хмельницький від першого року свого гетьманування цікавився великими центрами “східної торгівлі” як Львовом і Кам’янцем-Подільським, розташованими на українській етнічній території. Вже 12 грудня 1648 р. він просив, щоб його "заспокоюючий Універсал по прочитанні у Львові, відіслали до Кам’янця-Подільського". Коли місто Львів в році 1655 знаходилося в облозі, Хмельницький послав львов’янам з 3-го по 22-е жовтня аж 14 листів. За кілька місяців перед своєю смертю, 9 березня, 1657 р., Хмельницький послав свого листа "милостивим панам радникам львівського магістрату", яких як "ласкавих приятелів" запевняв про прихильне ставлення Війська Запорозького до них. Того ж дня Гетьман видав ще один Універсал Війську Запорозькому "аби ся з людьми міста Львова як з власними нашими обходили, до вшелякого гандлю і купецтва не чинили, перешкоди".

Львів - як центр "східної торгівлі", що вів свою транзитну торгівлю через територію Молдавії - був для Гетьмана важливим

економічним фактором, як і саліа Молдавія. Про дуже иози-пшпе ставленик Богдана Хмельницького до ірспьких купців говори:ь інший важливий фактор у "східній торгівлі", а саме, надання їм Гфаги "безмитної" торгівлі.

У 1522 році у офіційному російському ійіртлг/ 'Сонр^нпс і о :уларстві‘Шіьіх грамот и догоі*.ороа" буї: імдрукомшій

'-нікальний документ, писаний польською мовою. Йо’.о їл'лкіоіюк: "Догоп/р поміл пі спрсм ".’у^я/Ахті і Військом /и-дорозьким з народом Рубкам (~украшськ;:м) відносно • іфпалі на Чорному морі". Там запропонована д.іта иилаицями 1641# р:" СшірліО<шсь на досліди акдлеміка Омеляна •Иріцпка, я прийняла їй; дачу "липень Ібчо р." і подаю текс; і аналіз іокг;>окумету. '

Ї1.С еносршя& Чорноморська Конвенцій підносно іч»ягіп?:і і ' безпеки- і» Чорному морі, нидаги одипокпіш Чорг:оморл:<;'л;и державам», які в 70іі час мали сиЦ\ флот. Хоч із різнач прпчля тпш № зрздзоугилз&і, дл»; едм ф.ілг її існування о дам золі нолітико-сконош'нкп йі'яї Козина Хм^л/лшпькою. -

Відправною точкою кеш дослідів ангора була уічома харакі еристика Богдана Хмельницькоїо, подана поли'і&іім істориком Людбіком Кубалгкі (1ол.н-193<’;)> ':

Вій з подивом' відііісся до талану Великого Гстмиапа. який без ояорй ЯК. ИЗІфИЙЙД, ОлІЙСП КрОМВСЛЬ ВЛИТЛІЇ, Мусі» іми;х>‘іі ?у-•зат;? державне господарство і а>тшіетрацЬа, і то, ведучи и той сам -и'.с війни. "А копя його військо ік: нмнрало і голоду, кили мал зброю, гармати, амуніцію, добрих шгшгіз і другій* типі»},

коші ніколи не бракуїшю йому грошей - то се його персональна заслуга".

1 так стало передо мною питання шіясшгш, звідки Богдан Хмельницький брав гроші?

У існуючій літературі це питання не ставилося. Хмельницький брав гроші з міст та від міжнародних купців. Купці сплачували податки до Військового скарбу, в заміну за звільнення їх від місцевих мит, які накладали Міські ради та місцева Козацька адміністрація. .

Купці, що торгували в Україні та у Львові "східними товарами" були з Османської держави і, спеціально, із Молдавії, вони були головно православні греки, тому Б.Хмельницький ними спеціально опікувався. Львів теж було місто, де концентрувалася торгівля Речі Посполитої з Туреччиною та Молдавією.'

Отже, причина спеціальної опіки містами загально і Львова (а також Кам’янця-ГІодільського), спеціально, лежала в тому, що це були центри т. зв. "східної торгівлі", між іншим, як і Молдавія.

- Богдан Хмельницький мав свою економічну політику на державному рівні.

- Базою для його державної і військової дії був Військовий скарб.

- Важливою статтею доходів були податки міжнародних • купців.

- Міжнародні купці платили Військовому скарбу відповідні податки, але зате були звільнені від феодальної системи мит, що його накладали місцеві міські та козацькі установи.

- Богдан Хмельницький спеціально цікавився Молдавією, головним партнером "східної торгівлі" Львова і старався мати як Молдавію так і Львів під своїм контролем.

- Богдан Хмельницький розумів значенім морської торгівлі, як це доказує його Морська Конвенція з Туреччиною (Чорне і •

Середземне море) та збудування "вільного порту" у Старім Ьихові (Балтійське море). '

Апробація дослідження.

Результати праці були викладені протягом 1991-1996 рр. у Міжвузівському збірнику наукових конференцій технічних вузів України № 40, № 41 м.їїолгави за 1992, 1993 рр. на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 400-річчю від дня народження Великого Гетьмана, читаннях, наукових зустрічах, у таких містах як Полтава, Київ, а також на засіданнях товариства "Просвіта". Більшість матеріалів були опубліковані у п’яти працях автора.

Основний______________а МІС-Т_______дисертації

викладено у таких публікаціях автора:

1. "Друга держава - Гетьманат" // Конспект лекцій з курсу "Вступ до українознавства*. Міністерство освіти України. Полг. ІБІ. 1994. (2 аркуша).

2. "До проблеми переосмислення Визвольної війни середини XVII сг." // Міністерство освіти України. Міжвузівський збірник наукової конференції технічних вузів України № 40. Полі-. ІБІ. 1992 р. (0,1 друкованого аркуша).

3. 'Культурні процеси України і Росії в половині XVII ст. у вузівському курсі" Вступ до українознавства (Могалянський

період і його характеристика) 11 Міністерство освіти України. Міжвузівський збірник наукової конференції технічних вузів України № 41. Полт. ІБІ. 1993. (0,1 друкова ного аркуша).

4. "До питання відносно характеру шлюбу сина Богдана Хмельницького Тимоша" // Тези до Міжнародної наукової конференції, присвяченої 400-річчю від дня народження Великою Гетьмана. Богдан Хмельницький і його доба. Київ, 24-25 жовтня 1995 року.Інституг Історії України НАН України. Київ, 1996 р.(0,3 друкованого аркуша).

5. "Анонімний 'Опис весілля Тимоша Хмельницького' (1652), як історичне джерело" 11 Збірник наукових праць молодих вчених. Вип. № 2. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Київ, 1996 р., (1 аркуш).

Резюме

Гвоздик Лариса Дмитриевна "Молдавско-украинские . экономические связи середины XVII столетия.” Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. '

С экономической точки зрения Украина XVII века принадлежала к сфере так называемой ’восточной торговли” с центром в Константинополе. В это время город Львов и Молдавия были главными торговыми партнерами этой системы.

Богдан Хмельницкий с самого начала своего гетманства предпринимал все усилия, чтобы взять под свой контроль как Львов, так и Молдавию.

Его помощниками, были православные греческие купцы, которым он даровал Привилеи "безпошлинной" торговли. Эти

2-і

проблемы представлены в диссертации на фоне детального анализа молдавско-лъвовской торговой активности.

Summary.

Hvozdyk Larysa Dmytrivna, "Moldavian-Ukrainian economic relations in XVII century”

From the economic point of view Ukraine of the XVII th ct. belonged to the pvovince of the so-called ’Oriental trade”, centered in Constantinople. The ciiy of Lviv and Moldavia were at that time the most important trade partners in that system.

Khmelnytskyi from the beginning of his tariure as Hetman used all efforts to take under his control both Lviv and Moldavia.

His helpers were Orthodox Greek merchants; they were granted by the Hetman the privilege of duty-free trade. These imtten, are described against a background of a detailed analysis of the Moldavian-Lviv trading activity.

This dissertation is submitted in fulfilment of the requirements for the academic degree of Candidate of Historical Studies.

Ключові слова: Богдан Хмельницький, Молдавія, економічні зв'язки, ’східна торгівля", "бехмиша" торгівля, Чорноморська конвенція.

Підп.до друку /, (і/. % р. Формат 60x84/16. Друк офс. Папір лрух. ‘ '.друк. арк. Тираж- / С- Зам. '

Друкарня Південно-Західної залізниці. м.Киї», г.ул Лисенка, 6