автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Начальный этап руiни: социально-политическое становление и внешняя политика Украины конца 50-х годов XVII ст.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Начальный этап руiни: социально-политическое становление и внешняя политика Украины конца 50-х годов XVII ст."

те од

, Институт 1сторН УкраТни Академ! I наук УкраТни •"'Г ЩО£е

На правах рукопису ЯКОВЛЕВА Тетяиа Генкад!!вна

ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РУ1НИ: СОЩАЛЬНО-ПОЛЮИЧНЕ СТАНОВИЩЗ ТА ЗОВШШНЯ ПОЛ ПИКА УКРЛ1КИ К1НЦЯ 50-х Р0К1В ХУП ст.

07.00.02 - 1стор1я Укра1ни

Автореферат

дисертацН на здобуття наукогого отупеня кандидата 1сторичгшх наук

Ки£в - 1994

Дисертац1ею в рукоиис.

Робота виконана в Канадському 1нститут1 УкраШсъких дос-л1джень м.Едмонтона.

Науковий кер1вник - доктор ¡сторичних наук, проХесор Маргсшс ЮрШ Давидович

0ф!ц1йн1 опонекти - член-кореспондент АН Укра1ни, доктор ¡сторичншс наук Шевченко Фед1р Павлович

-кандидат 1сторнчних наук, доцент 1 Степанков'Валер1й Степанович

Пров1дна орган1зац1я - Ки1вський державшй педагог1чний

/ ■

ушверситет 1м. М.П.Драгоманова

Захист в1дбудеться " а /г/)ви£с. ] 994 р. в/У годин на зас1данн1, Спец1ал1зовано1 вчено! ради ДО 16.31.01 по захиоту дисертац1й в 1нстптут1 1сторИ Укра!ни АЫ Укра!ни за адресою: 252001, Ки1в - I, вул. М.Грушевського, 4, 1нстигут 1сторП Укра1ни АН Укра!ни.

3 дисерт&ц1ею можна озиайомитись у б!бл1отец1 1нституту 1сторН Укра!ни АН Укра!ни.

Автореферат роз1сланий " "_1994 р.

Вчений секретар спец'1ал1зовано!

вчено! ради Н1нч-ук Ю.А.

у

Актуальн1сть теми лосл!ддення^ Вивчения проблем виникнен-ня 1 розвитку укра!нсько1 козадько! дераави ХУЛ стол1ття, а такоя причини Ру!ни е одн1сю з основшис задач досл!дник1в 1о-торП Укра11Ш.

Ру!на, особливо II початковий етап, безпосервдньо зв"яза-н! з соц!алыго-пол 1 тичним становищем 1 зовн1шньов пол!тикою УкраПш кПщя 50-х рок1в ХУЛ ст., оцПгкою р1шень Переяславсь-ко! Ради 1654 р., Гадяцького договору з Польшею. Питания про Ру!ну нев!дц1льне в!д дискус! I про деряавн1сть УкраПш, оц1нки козацько! держави, особливостей 1 перспектив I! розвитку.

Саме тому вс! доел1джепня, пов"язан1 з ц!ею темою, вкрай пол1тизован1. Зах1дна, особливо емIгрантеыса украШстика зав-жди прид!ляла вивченню РуПш особливу увагу. В радянсыс!Й 1с-тор1ографП иаукове досл!дження було п!да1нено абстрактно по-л(тизованою схемою, та вит1кала з оф{ц1йно! концепдН "воз-з"еднання УкраПш з Рос1ею".

Те, що довгий час ця тема була закритою, тс I прац! М.Грушевського 1 його учи1 в, яких оголосили "буржуазними на-ц1онпл1стагя1,|' р!вно, як 1 нов1 зах!дн1 досл!дження, привело до того, що досл^д соц1ально-псштично1 сшуацП, яка нз дозволяла завершити державне буд!вшщтво на Укра!н1 1 привела до початку Ру1ни - все ще зялпшаеться "б!лою плямою" в укра-Тнськ1й 1сторН. М1ж тим, в даний пер1од, який е новим етапом розвитку укра1!!сько! держави, Еивчешш 1сторП державност! Ук-рапш набусае особливо! актуальност! 1 пол!тичного значения.

Поява останн1м часом шлого ряду популярно-публ!цистич~ Ш1х праць не заповнюс вакуум, що створився. Якщо дискус1я про

державн1оть, яка почалася в 90-tí роки, заклала п1двалини серйозному досл!дженню ц!е! теми, то питашш про Ру1ну, тобто причину краху Гетьманщини, все ще залишавться в!дкритим. Враховуючи особллву пол!тиэован!сть цього питания, необх^даий о<5ивктивниа п!дх1д до його розгляду на основ! всеб!чного, гли-бокого вивчення джерельно! бази.

Недоотатнз вивчення початкового пер!оду Ру1ни пояспювть-оя тим, що в 1стор!ограф1I ситуац!я склалася таким чпном, що .1 дореволюц!йна, I радянська украШстика значно в меншШ м!-pl розглядали под11 п!сля повстання Б.Хмельницького, Шж сама повотання. Пер1од гетьманства Виговського i його наступник!в був взагал! в!докремлэний в!д вс!е1 коишпньо! tcTopil Укра1-ни, а причини загострення зовн1шньопол!тично! ситуац1I вба-чагася в особ! Виговського. Проголощуючи його таемним при-хильникоьГПолыд!, !сторики спрощували факта, як! росЗили не-можливим об"ективнв вивчення процео!в, що проходили в Укра1-н! в цей пер1од. На жаль, багато помилок, шташи, як! в1д1р-ван! в!д реальних факт i в !стор!1, перейшш i в npaiii радянсь-ких автор1в. Вони додали до формула "Виговський - зрадния" тезу про посилення феодального гн!ту з! сторона козацько! старшини. & цей же чао в ем!грантськ!й Л1тератур1 з"явилась пом1тна тендепц1я очорнати д!! гетьман!в 1 козацько1 ста^ши-ни, а вину за початок Ру1ни пбкласти на пол!тику рос!йського

уряду.

В п1дсумку, питания про соц!ально-пол!тичну обстановку, характер повстань в к!нц! 50-х рок}в ХУЛ стол1ття все ще за-

лишаеться в!дкритим. На п!ддавалось науковому анал!зу багато стор!нок зовн!шньо! пол1тики Б.Хиелышцького в останн! роки його виття, в фантастичному вягляд! представлязться Гадяць-кий догов!р, зово!м не з"ясован1 причини пад!ння Виговського, в!дсутня об"вктивна оц!шса Переяславсько1 Ради 1654 року.

Стан науково! розробки проблеыи. В 1стор1ограф!1 немаз спец1альних досл!джень початкового перI оду Ру1ни. Точно так 1 подИ к!нця 50-х рок!в ХУЛ стол!ття н!коли ран!ш комплексно не впвчались. 6 лиш окрем! прац!, як! торкаться заключно-го пер!оду гетьманства Б.Хмельницького I гетьманства 1.Ви -говського. Таким чином, розглядались т1льки окрем! аспекта проблеми, яких торкаеться автор дисертацИ. Прикладом тут служать прац! Н.Костомарова^, яки2 зробив значний внесок в розробку дано! проблеми. 1з польських 1сторик!в рубежу сто-л!ть заслуговуе на увагу ряд праць Л.Кубал!, який торкався пер!оду РуГгш.

Початок XX стол!ття став часом розкв!ту укра!нсько! 1о-торично! науки 1, зокрема, активного вивчення пер!оду Хмель-ниччини I Ру1нн. В основному представниками ц!в! яскравоГ плеяда були вчен!, як! об"едналися навколо Наукового Товариот-ва !м. Шевченка. Д.Коренець, Б.Грипченко, В.Герасимчухс,

Костомаров Н.И. Е.ХмелышцкиЯ. Т. 1-Ш. СПб, 1884; Гетьман-ство Виговського. Собр. соч. Кн. I. Т. П. СПб, 1903. -С. 307-403.

М.Стадник - зосередились на вивченн! гетьманства Виговського. Веллку у вагу прид!ляв у cboïx працях пер!оду Виговського М.Гру-шевський.3 В.Лппинсьиий найб!льшу увагу прид!ляв рол! шшхти в яовстанн! Б.Хмолышцького, а також розглядав причини початку Pyûm. Дп трупа 1сторик1в зробила р!шучпй внесок у залучен-нл apxiBimx матер!ал1в i створеннл бази для подальших досл^д-мень Рупти. Тенденщя до ¡деал!зац11 козацько! держави не дозволила 1м до кИщя розкрити coqianbHt протир!ччя, як! привели • Гетьманщину до загибел!.

На жаль, 1де1 Грушевсысого 1 його учн!в не т!лыси не були використан! ïx посл1довниками, але виявилися абсолютш в1дкпнутими радянською ¡стор!ограф1Ею. Розгром "буржуазного

о

Герасимчук В . Виговщина i Гадяцький трактат. - Льв1в: З'Л'ГШ,

IS0S. - ТТ. 87-89; Кого ж. Виговський 1 Юр!й Хмелышцький. -JIbBiB:. 311ТШ, 190-1. ТТ. 59-60; Грипченко В. 1ван Виговсьжй, iioro життя t доля. - К., 1909; Коренець Д. Зносини ¡.Виговського з Полыдею. - IbBiB: 31ГШ, 1900. Т. 38; Його ж. Пов-стання Мартина Пушкаря. Зб1рник на пам"ять М.С.Грушевсько-го. - JIbBiB,'1906. - С. 257-287; Стадник М. Гадядька ун!я. -Льв!в: ЗИТШ, 1910. Кн. УЛ. - С. 65-85; I9II. Кн. УШ. -С. 5-39.•

3 Грутевський М.С. 1стор1я Украгни-Pyci. T. X. Ч. I. - 1.., 1933; iioro s. Виговський t Мазепа // Дьвiвсысий науковии в i. сник, IS07. - Т. 46, - С. 417-428; Липинський В. 1сто-ричн! струдН, монограф! Ï Т.Ш. - Bf день, 1920 ! т. i.

нащонал!зму" штучно перервав спадаов1сть в укра!нськ!й !сто-ричн!й науц*. Однак, не дивлячись на жорстокий цензурная контроль I пол1тичний тиск, в рэдянський пер1од б.уло досягнуто значних усп1х!в у вивченн! соц1ально-економ1чного стану Укра-1ни пер10ду, який розглядаеться. Процес покозачення селян був розглянутий в прадях В.¡.Легкого 1 В.С.Степанкова.4 Значний !нтерес становлять також досупдкення Ф.П.Шевченка, А.К.Швидь-

с

ко, ВЛ.Борисенка та !н.

Серед значно! I дуяе неоднор!дно! зах1дно1 !стор!огра-фН, включают 1 д!аспору - до цього часу погано вIдону на територП кол1Шнього СРСР, спец!ально проблемами РуГни займа-

4 Легкий В.И. Крестьянские,купы.и загоны в освободительной. . войне украинского парода. - Л., IS56; його я. Крестьянство Украины.в начальный.период освободительной войны..- И., 1859; Степанков B.C. Социальная политика гетманской администрации в.годы освободительной войны украинского народа и.борьба против нее крестьянства и козацкой голытьбы // История СССР, 1979. - 1 3. - С. 71-84.

к

Шевченко.Ф.П. Про народ i класи-стани на У::ра!н1 п!д час визвольно! ,в!йш. 1648-1654 pp. // Середа! в!ки.на УкраШ, П. в. - К., 1973. - С. 44-55; Швидько А.К. Борьба ropo-, дов Украины за осуществление решений Переяславской Рады. Днепропетровск, LS83 г.; If ж. К вопросу о городских селах Левобережной Украины. -Днепропетровск, 1983; II ж. К вопросу о городских селах Левобережной.Украины // Актуальные проблемы аграрной истории Украины. - Днепропетровск, 1980. - С. 167-175; Борисенко B.I. Со^алыш-екошжичний роззиток.Л!вобережно! УкраТни в друг!й половин! ХУЛ ст. -К., I98S.

лись С.Нар!жний 1 П.Феденко, як! залучили багато арх!внях ма-тер1ал1в.® Ц1лий комплекс праць був присвячепий Гадядъкому договору, але вони великою м!рою являютъ собою спроби пол1ти-зованих 1нтерпретац1й без будь-якого текстолог!чного анал!зу.

ПареттI, можна сказати про появу в останн! роки ряду праць на УкраШ, як! п!дн!мають р1зноман!тн1 аспекта проблем генези козацько! де^лгави ХУЛ стол!ття. Це, перш за все, прац! В.А.Смол!я, В.С.Степанкова, 0.1.1^рж!я та !н.7 В них розгля-.нутий процес зародження 1 розвитку украшсько! держави, од-нак, причини РуТни залишились нз з"ясованими.

Огляд 1стор!ограф!1 св!дчить, що в !сторичн!й ыауц! не були комплексно вивчеш причини початку РуГни, процеси, як! проходили в II початковии пер!од. В р!зноман1тних пращх

6 Нар1кшй.С. Гетьманство 1вана Виговського.. Прац! .Укра!нсь-кого високого педагог!чного !нсгитуту !м. Ы.Драгоманова. у. Праз!.. Т. I. - Прага, 1929. - С. 159-187;. Феденко Б. 3 дипломатично! .д!ялыюст1 Данила.Грека, "Драц1..." Т. I. -С. 441г-468; Пол!тичн! плани Я.Л.Коменського та Укра!на. Там само. - Т. П. - С. 388-404.

п

Смол!й В.А. Феномен укра1нського козацтва. в аагально!сто-ричному контекст! //Укра1нсыаШ 1сторичкий журнал, 1991. -й.5..<--.С. 61-72;.його ж. Укра!нська козацька держава // Там само. - 1991. Й.4. - С. 5-19; його *.! Гурж!й 0.1. .. Становления украТнсько! феодально! державном!.// Там само.

1990. -.й 10. - С. 10-20; Смол!й В.,-Степанков В. У по-шуках ново! концепц!!. !сторИ визвольно! в!й:ш укра!нсько-' Ьо народу. . К., 1992.

розглядались лит окрем! аспекта теми дисертацИ. До цъого часу початковий пер!од Ру!ни не був схГектом спец!ального дос-л!дження н! в дореволщ!йн!й, н! в радянськ!й, п! в зах!дн!й, и! в сучасн!й укра!нськ!й 1сторичн1й науц!. Така спроба зроб-лена автором реферованоГ роботи.

Мета'! основн! заэдання.досл1дження. ДисертацШна робота ставить своею метою комплексно, на основ! узагальнення ! критичного переосмислення вс!х доступнкх документальнпх джерел -арх!вних 1 опубл!кованих, укра!нських, рос1йських I !нозешшх /польських, цведських, угорських; французьких, 1тал1йських, н!мецьких ! турецысих/, в тому числ!, як! ран!ше не залучались досл1дншсами - виявитн основа! соц 1 ально-полIтячнI процоси, як! проходили на УкраГн! 50-х рок!в ХУЛ стол!ття в результат! нао-л!дк!в Визвольно! в!йни 1, як! стали причиною початку Ру1ни.

Загальн!й мет1 п!дкорен! сл!дуот! завдання:

1. Визначлтп основп1 соц!ал! :о-пол!тичн1 п1дсушш Визвольно! в!йни, включаючи зм!ни, як! в^дбулися в соц!альн!й структур! украГнського сусп!льства.

2. Дата характеристику козацьк!й дерзав!, яка втпгкла в результат! Визвольно! в1йни, I! особливостям I порспектива/л розвнтку.

3. Розкрити причини соц!альних хвилювань, як! пройшш на Укра!н! в к!нц! 50-х рок1в ХУЛ стол!ття.

4. Визначити в!да1шюст1 в пол1тичн!и ор!онтац!1 I прагненнях р!зноман!тних труп козацько! старшини.

5. Дати анал!з зовн!шньо! псийтики Б.Хмельницького в к!нц! його киття. Виявпти II ochobhI тевденцП i п!дсумки.

6. Проанал!зувати зовн!шню политику I.Виговсысого, П сп!ив1дношення з пол!такою його попередник1в. 3"ясувати питания, чи д!йсно ця пол!тика була "пропольською".

7. Дати оц!нку Гадяцысому договору з точки зору ¡нтере-с!в укра1псько! козацъко! державп.

8. Розкрити основн! причини пад!ння Виговського.

9. Проанал!зувати причини укладання нового союзу з Москвою i його роль в поглибленн! Еу1ни.

Характеристика джерельно! бази. До досл!даення залучене широке коло дкерел - украТнських, рос!йеьких та !ноземних. В цьому автор вбачае едину моалив!сть в^дновити реальну 1сто-ричну картину, в!льну в!д пол1тизованих схем ! шташ!в. Перш за все, автор використав практично Bei опубл!кован! даерела, б!льна частина яких рак!ше не залучалась до вивчення Ру1ни.

3 ц!ею метою використовувались колекц!! б1бл!отек Pool! - Санкт-Петербургу 1 Москви, Укра!ни - Киева 1 Львова, Польщ! - Варшави 1 Кракова, а також зах1дн! видання, калов!-дом! на територ!I колишнього СРСР 1, як! збер!гаються в б!б-' д!отец! Канада // К1УСа, Альберського ун!верситету та 1н./, а також в б!бл!отец1 Гарвардського ун!верситету /США/.

Значка к!льк1сть документ!в була опубл!кована ще до ре-BOjsqi! в таких виданнях як "Акты Московского Государства", Т; П, СПб, 1894; "Акты, относящиеся к истории Западной России", Т. У, СП', 1853; "Акты, относящиеся к истории Южной и Запад-

ной России", Т. 1У-Х7, СПб, 1863-1892, "Симбирский Сборник", Т. I. - М., 1844; "Акты, изданные ВиленскоЗ Археографической Комиссией для разбора древних актов", Т. Ш1У, Вильну, 1909; "Акты исторические, собраннме и изданные Археографической комиссией", Т. 1У, СПб, 1842; "Документы эпохи Хмельницкого", СПб, 191I; "Памятники дипломатических сношений с державами иностранными", Т. 3, 1854; "Документа Б.Хмельницкого", К., I9GI; "Воссоединение Украины о Россией", Т. I-Ш, М., 1953; "Псторыя Белорус! у документах 1 матерыялах", Т. I, Минск, 1936. Ц! видання ш!щую)ть царськ! грамоти, накази воеводам, як! 1дуть па Укра1ну, в!дписки 1 статейн! списки воевод, до^ кументи про украГнськ! посольства в Москв!, листа украГнсысо! старшини, гетьман!в, фрагмента 1х переписки з !ноземними государями 1 донесения розв!дник!в.

0станн!м часом ряд документ!в Б.Хмельницького був опубл!кованиа Ю.Мициком, а на Заход! - Ф.Сис1ним 1 Ф.Перна-лом.

В!домост! про соц!альп! процеси'на Учра!н! вм!цуються в Луцьких i КиГвських гродських книгах, якi 6аубл1ковап1 в "Архиве Юго-Западной России", ч. Ш, т. 1У, К., I914. Важлив!-шим джерелом з !стор!1 соц1ально! пол!тики Укра!ни з Гене-ральн! сл!дства про маетност! полк!в Л1вобереетл. Сл!дства використовували надан! грзмоти, а тшсож з!знання старожил!в. Вони проводились у 20-i роки ХЛИ стол!ття, аде даготь шформа-ц1ю про стан с!л ! м!стечок за час!в польського володпгая. Документа по соцгально-шштичщй !сторП ir 5лiкувались тшсож

в "Актах по истории землевладения в Малороссии", ЧЮНЛ, кн. 1У, в1д Ш, К., 1890, С. 03-185 1 в "Актах по истории монастырского землевладения в Малороссии", ЧЮНЛ, кн. У, в1д Ш., К., 1890, С. 49-92.

В дасертац!! вккористана також значка к1льк!сть арх!в-них документ!в рос!йського 1 укра!иського подадаення, велика частина з яких була вперше введена автором в науковий oöir. Найб1лыган !нтерес представдяють документа, якi збер!-.га эться в ЦЩА. Це матер!али Розрядного приказу - Белгород-ського, Московского i Севського стол!в, з Сиб!рського 1 Ма-лорос!йського Приказ iE, а також Посольського Приказу - фонда Зносин Pocil з Польщею, Кримськ! t Малорос1йськ1 справи. Окрем! документа пер!оду Виговського, як! збер1гаються б1ль-шов частиною в коп!ях, е в э!браннях Киева. Це ВДБ - фонд УШ. 224, 97 Колекц!я грамот ун1верситету св. Володимира, фонда 30С1У. 2429 i X. 7653, а також фонд 221 "Нова сер!я !з з!брання ЦД1А".

Ран1ше зовс!м не залучались для вивчення гетьмавства

, : ..... ' ' i .....

Виговського арх!вн! матер1али Санкт-Петербургу. Да, перш за

все, в!дд1л Рукопис!в ДДБ 1м. Салтикова-Щедрiна 1 Арх1в Санюг-

Петербурзького в1дц1лення Институту icTopil /СШ5011/. В них

вм1щуеться ряд д!кавих документ!в, як! висв1тлюють couia.j,iii

! пол!тичн! аспекта пер!оду, Акий розглядаеться.

Значна к!льк1сть польсышх документ!в була опубл!ковава в ."Памятниках Киевской Комиссии" вид. I., К., 1845-1859, вид. 2. К., 18.97-1898. Польськ! документа публйсувались також в

"Джерелах до.tCTopt! Укра!ни-Руо1", Т; ХП, Льв1в, 191I в "Археограф1чн'ому зб!рнику документов, як! вадгосяться до IcToplI Швн1чно-Зах1дно1 Pooil", т. УП, В!льно, 1870. Цв, в основному, листи магнат1в, 1х переписка з укра1нсысою старшиною, а такок зносини короля з главами ,iноземних держав. , Яскравим св1дченням настроГв укра1нсько! старшини е щоденник Криштофа Перетятковича, людини, яка безпосередньо брала участь в укладашй Гадяцъкого договору. Незаслужено забутки джерелом е щоденник П.К, Броотовського, одного Í3 членiв польсько! mícII на переговорах у В1льно в 1656 роц!..

Великий комплекс документ!в, як! вгдносятьсядо перед- . дня Рупот, збер!гаеться в арх1вах Польщ1. Частково вони публ!кувались Липинським, Грушевським i Герасимчуком. Б1ль-ш1сть документ!в було опубл!ковано Л.Кубалею в додатках до його po6iT / Szkice hlstoryczne , ser. lli,£¡ 1910-1922/. S публ!кац1я пол1тичних збipramiB 4aciB Яна Казимира // (Pierna polltyczne z czasow panowania Зала Kazimirza Wazy, Wroclaw-vVarszav/a-Krakow-Gdansk-Lodz 1889)

Окрем! документа були вилучен: 1з польськкх apxiBÍB 1 опубл!-кован! Ю.Мициком. В дисертац!I викорисгано ряд документiв з Головного Арх1ву Давн1х Aktíb у Варшав! - з в1дц1лу Метрика Kopomiof: фонда Книги Посольств 1 Книги Люстращй, в1дойл Козацький Коронного apxÍBy, Лрглв Радзнвилюв, а такс;;: фонд мпфоф1льм1п ¡з Шведського apxisy - Козацький. KpiM того, залучен i документа з фонд* в 1657, 381, 402, 2105 Музея ímgiií Чарторийських в Краков!, Í3 зб1рника Пшоцци! 363 i 375 ПАН Кракова, i3 зб1рника Русецысих 31 i 41 Возводського Деряав-

ного Арх!ву Кракова, фонд 408 Державного apxisy м1ста Лодз1, •■ фонди 270 i 2254 /Книги Я.Михайловського/, ПАН хрошка Го-линського /189, Оссолинеум, Вроцлав/.

»

Окрем! польськ! документа, абсолютно не прийнят1 до уваги ¡сториками, як1 збер1гаються в ГОБ /фонд Дубровського/ 1 в apxißi СПбОП /иолекц!я польсысих рукописних книг/. Зна-чний !нтерес предст;зляють Теки Нарушевича в ЦНБ Киева.

Згадуючи про 1нш1 !ноземн1 даерела, не сл!д обминути i .шведськ! матер!али. Це, перш .за вое, донесения шведського посла Д1льекрона, як! опубл!кован! в Актах Шведського Державного Apxisy /Дрх1в.ЮЗР, ч. Ш, т. 1У, К., 1908/, угорсък! публ!-кацИ Monuinenta Hungariae , &z. 43, Diplomatoria , t XXIII(

Budapest , 1874; Transsylvania et bellum boreo-orientale,

Budapest, 1890.

Щкав! шведськ! щоденники: Hiltebrandt С . J., Drei fAche schwedische gesandtscfcaftsreise nach Siebenbürgen der, Ukraine und Constanti^nopol , Leiden ,1937 i Trik Dahlberghs

Daybok for forsto gangen fullstandigh after de upsala och

" staokhola , 1912

i листи авотрШського дипломата ЗПзолЯ (Archiv für österreichische Geschichte, t 70, Wien 1877).Ряд, документ!в пер1оду,-язшй нас ц!кавить, в в публ!кац!! 'Чсторичн! зв"язки народiа ■ СРСР i РумупП". ;s. П, М., 1968, а такоя руыунський зб!рник

Documenta privitoare la ietoria Homaniei culese din archivele polone, Bucuresti ,1983. Щнним джерелом, яке маййэ не використовувалося ICTopi—

ограф!вю, е донесения папського нунц!я у Варшав! - В!дон! -

Litterae Muntiorum Apostolikorum Ucrainae illustranter ser ' Iii, t VII-: .:, Homae , 1963 . Не менш ц!кав! листи П"ера де

Iloepa - секретаря польсько! королеви. Lettres ds Р1<згва des Но-уегв , Berlin , 1859. Свовр!дним даерелом, яке panhne не залучалось до вивчення icTOpi! Укра1ни напередодн! Ру1нп, е книга Подорожей Е.Челеб! /в. I, М., 1961/.

Наукова новизна дисертац!I полягав в тому що автор вперше ставить та намагазться комплексно вирiшти невивчене до цього часу питания про причини, mei призвали до початку РуЬш козацько! держави середини 2УП стор1ччя. Bce6i4Ho вивчавча внутр1тню соцiально-полiтичну ситуац!в та зовншн!й стап у-pafHCbKo! держави наприкИщ! 50-х рок¡в ХУЛ стол!ття, автор робить анал!з глибоких змш, як! в1дбулися в УкраГи! внасл1~ док Визвольно! вШш. Впершэ робиться спроба показатп глао'ику протир!ч сац!альних процес!в, як! в1дбувалися в Укра1ш внасл!док пезавертепост! державного буд1вшщтва. В1дкидаючк тезу про антифеодальний характер повстань за гетьманства Б.Хмельницького та 1.Виговського, автор анал1зуз 1х д!йсно соц!альн! причини, пов"язуючи ïx з вШськовою особлив! ста козацько! держави.

Вперше за багато рок!в розгдядазтьея политична opieim-ц!я старшини, в!дкидаеться штамп "пропольсько!" пештиня Ви-говського та "прихильност! зо царя" приб!чник1в М.Пушкаря.

По-новому ¡нтерпретуеться зовн!шня пол!тика Б.Хмельницького. В дисертац!! не т!лыш визнавться повна незалехп1оть в!д Москви, э якою здЫонювалась укра!нська диплошт!я, аяз й вперше в ioTopiorpaiJi I робиться вноновон про крах пол ¡тики Хмельницького, який став тяжким ударом для Укра!ни.

Всг/переч встановленШ !стор!ограф!чн!й тенденцН, автор на-иагазться показати спадков!сть зовн1шньо1 пол1тики Б.1мель-ницького та I.Виговського.

Внерае в !стор!ограф!1 в дисёртацН розглядаютьоя 12 р1зноман1тних списк!в Гадяцького договору i подаэться висно-вок про кор1нну р1зницю договоруf п!дписаного п!д Гадячем, та договору, затвердженому сеймом.

Автор вперив на основ! широко! даередьно! базп в!дтворш реконструкц!ю под!й, як! призвели до пад!ння ¡.Виговського та в!дкидае поширену тезу про "народне повстання", цо скинуло гетьмана.

Складен! автором таблиц1 дають наочну уяву про зажлив!-шi соцiалыю-пол1тичн1 висновки автора, а також детально в!-дображають еволюц!ю Гадяцького договору.

Значна частина використангос в даоертацП даерел ! арх!в-них, 1 таких, що видавались, в першу чергу - !ноземних, вводиться автором в науковий об!г вперше.

Практична значим!сть дисертац!! полягав в тому, що вона можо <!ути використана в наукових ц!лях при отворенн! досл!д-жень та узагальяюючих праць з !сторЦ Укра!ни, визвольно! в!Дни, Pj'Iim та Гетьманщнни, а також з !стор!1 та теорИ ук-palHCbKoi державност!; при п!дготовц! та читанн1 нормативних 1 спец1альних курс!в з lerop!! Укра!ни пор!оду феодап!зму.

IIa эахист ваносяться так! положения:

I. Головна причина Руши - в незавершеност! державного

буд!вництва, яке було обумовланэ наступними факторами:

а/ в!дсутп!сть досв!ду державного буд1вництва та пол!тич-но! д!яльност! у коэацько! старшини;

б/ незавершен!сть соц!ально1 отруктури сусп!льства породила велику к!льк!сть "покозачених", як! отали вибух1вкоо дел громадсысих заворушень;

в/ запекла боротьба за владу м!к угрупованнями старшин; г/ зовн!шня загроза ц1л1оност! украГисысоГ держави ?а втручання !нозешгах кра!н у вну1р1тн! процеса в УкраТш.

2. Наявн1сть глибокнх прогар!? шж в1йоьковгол характером пово1 держави, що базувалась на 1дзалах козадько! вольное^, та яорстокою структурой Гетьнанщиш, яка являла собой ел 1 тар-ну республ1ку.

3. Зовн!шя пол!тика гетьман!в пер!оду передняя та початку РуТпи була нац1лена опечатку-на пошуки п!дтришш прога зовн!шн!х ворог!в, а пот!м - дам п!дтриики власно1 влади в УкраГн!.

4. Смерть Б.Хмедъницьного сп!впала з крахом його зошп ш-ньо1 полI тики. Нащадки Богдана гаипшшоь в надзвячайпо важк1й пол!тичн!й ситуад!Г, що посилввалаоь початком внутр!шн1х заворушень.

5. I.Вигоеський намагався провести в жяття отару пол!та-ку Б.Хмельнщьксго, але зростанпя хвял! повстань та ухилыш позиц!я Москва примусили його п!ти на союз з Польщеп.

6. Сейм прийняв ур!заний вар!ант Гадяцького договору, який не задовольнив н!кого в УкраШ й призв!в до краху Вв-говського.

7. ПадИшя I.Внговського та обрання Ю.Хмелышцького вгдбулося не внасл!док "народного повстання", а з-за зм1нп политично! ор!внтацП старшини, яка була розчарована Гадяць-ким договором.

8. Догов!р, укладений на Переяславськ1й Рад1 1659 року, став значним кроком назад пор1вияно з "Березнешми статтями". В1н зробив неможлиним завершения державного буд!вницгва в УкраТн! ! припинення зростання Ру!ш.

Апробац!я результат!в досл!дженнл. Основн! науков! поло-жганпя 1 висновтси дано! дисертац!! були викладен! в допов1дех та в1дпов!дних публ!кац!ях автора на м!жнародних, всесоюзних та республ!канських конференц!ях "Богдан Хмелышцыий: лвди-на 1 епоха" /Дн1пропетровськ, 1991/, "Николай Иванович Костомаров и его творческое наследие" /Воронеж, 1992/. Ряд поло-тгень дисертац!! був обговоренжй на конференц!ях 1сторнчного факультету СПбДУ, а також на студентських конференц!ях в Дп!пропетровську та Новосиб!рську /1988,1989/.

Бисновки та концептуальн! розробки досл!джешя були також викладен! автором в лекц!ях та сем!нарах в Канадському ¡нотитут! Укра!нських Досл!джень /К1УС, ы. Едмонтон/ та Гар-вардському Укра1нському Досл!дницькому 1нститут!.

Структура дисертац!! обумовлена йеобх!д;пстю розкркти осасвн! ц!л! та завданвя досл!дження. Дисертац1я складаетъси ¡3 введения, восьми глав, заключения, списку використаких дяерел та л1тератури. В додатку е НУ таблицу як! анал1зу-ють дач! еоц!алыю-пол1тачного стану Укра!ни, а також розкри-

вагать р13номан!тн! аспекта Гадяцького договору та Переяслав-сысо! Ради 165^1 року.

у введенн! обгрунтовуеться виб1р теми дисертащI, розкри-ваеться II актуальность, ступ1нъ вивченост!, окреслгатъся ць-л! та завдання досл!даеняя, його наукова новизна та практйч-не значения.

Глава I. 1стор1ограф1я та.джерела. В ц!й глав1 даеться всеб!чни2 анал!з 1стор1ограф1I, що присвячена обранШ тем!. В тому числ! розглядаються малов1дом1 прац1 представши;! в д!аспори та ем!грантсько! школи. Кр1м того, дазться докладам характеристика даерельно! бази дисертацП.

Глава П. Соц1алъно-пол1тичний стан козацъко! держави та структура украшського сусп1лъства в 50-т1 роки ХУЛ ст. В

ц!й глав1 подаеться анал!з согдалыю-полтпших гпдсуглш в Ви~ звольно! В1Й1Ш та особливоетей козацъко! держави. Кр!м того, розглядаються зм!ни, що в!дбулися в соц1альн!й структур! сус-п1ства.

Робиться висновок, що головним п¡дсумком Хмельниччшт стало створення козацъко! держави Гетьмашцини. Гетьманщину автор вважае старшинсько-козацькор республ!кою, де старшина I козацтво складали ел!тарну верх!вку, що корисаувалася вс!ма прив!леями республ!канського правл!ння. Хмельниччшт плибоко зм!нила соц!альну структуру, укра1нського сусп1льсгва. До м!н!~ муму скороталася к1льк!сть шляхта. Тан само змепшлаоь 1 к!ль-к!сть кр!пак!в. Тепер в соц!альн!й структур! УкраПш перева-жали особисто в1льн!.селяни та "козаки", як! здобули це звал-

га в ход! повотання, причому, к1льк!сть цих двох труп пост!й-но коливалася. Створювалась нова правляча група, що склада-лась з козацько! старшини укра!нсько1 шляхти. Вся соц!альна структура стала б!льш гнучкои, можлив! булл переходи в одн!е! групи в !нщу.

Автор особливо п!дкреслюв, що 1з-за процесю"покозачення" к!льк1сть козак!в досягла небачених розм!р!в. Такий стан справ пояснювався, перш за все, особливIста вшшшення Гетьманщини. Це була в!йськова держава, при формуванн! яко! сотенно-полкова система козацького в1йська була механ!чно перенесена на ад-М1н!стративно-територ1альну, вс1 пол!тичн! !нститути влади шрослп з аналог!чних в!йськових, а втц! та середн! козацьк! чини створили в!дпов!дно верх!вку та прив1лейовану частину соц!ально! структури сусп!льства.

Пост!йна в!йськова загроза, в!йськовий характер ново! держави, в!дсгутн!сть досв!ду державного буд!внидтва, тиок з боку "покозачених", боротьба за владу старшини - зробили не-можливюл завершения процесу формування ново! держави, а також -розв"язання в£шшв!ших соц!альних протир^ч, як! обумовлювали-ся таког незавершен!си) державного буд1втщтва.

Глава Ш. Козацък! повстання в Укра!н! у друг!й половин! ХУД стор!ччя. В глав! розглядаються причини хвилювань напри-кпщ! гетьманства Б.Хмельницького ! за гетьманства ЬВиговсь-кого, 1х характер та роль в поглибленн! Ру!1Ш в УкраГн!. ЩК мет! п!дпорядкований всеб!чний анал!з "покозачення" як одного з иайб!лып значущих соц1алыда; процес!в, що в!дбува-

лися в Укра!н! впаслгдок Визвольно! в!йни. Сама в появ! велико! к1лькост! "покозачених" автор вбачав причину иовотань. В перш! "виьн!" роки ¡снувашт всшизовано! козацько! держа-ви, яка шла потребу в величезпсму вШську, такий стан справ ще задовольняв старшину, але в мирний перIод вишкла необ-х!дшсть закр1плення влади та стаб!л!зац1! соц1алыюго зшт-ш сусп!лъства. Некерована прба "покозачених" став,з одного боку гальмом на шляху завершения державного буд1вництва в УкраПН, а з ¡шсого - тим порохом, яким були готов! скористатися угру-повання старшини, до боролися за владу. Для нормального функ-ц!онуванпя украГнсько! держави ел1тарняй прошарок козаптва повинен був бутп обмененим в сво!й к!лькост1. Але добров1ль-но перейти в ¡нш1 сощалып групи "покозаченР не бажали. В цьому автор 1 вбачаа причину повстань. На основ! документаль-них данях доводиться, що повстання Пушкаря та Барабаша були лише вищим етапом у велик¡й хвшп незадовсшень, що почалася ще за життя Б.Хмельницького.

В глав! п!дн1мазться також питания про позицию, яку займав царський уряд по в1дношенню до повсталих. Автор робить висновок, що соц!альна нестаб!льн!сть, яку вгоошкала наяв-н!сть тисяч "покозачених", що були опорою опозищйло! в!дноо-но гетьмаяа старшини, дуже влаштовувала Москву. Не баяалчи доводити ситуад!» в Укра!н! до соц!ального вибуху, царський уряд, тим не менш, в!в подв!йну гру, не допускав зм!цнення гетьмансько! влада, що безумовно в!дбулось би в раз! стшЯ-л!зад!1 внутр!шнього життя та завершения процесу державного

буд!вництва.

Глава 17. Козацька старшина перед Ру1ною. Угруповання та особиотост!. В ц1й глав1 подаеться анал!з настро!в та намагань р1зних угруповань старшни та окремих II представишь в початковий пер!од Ру!ни. Робиться висновгк про кор!н-н! зм1ни складу старшина п!сля завершения Визвольно! в!йни. Докладно розглядаються шуйтичн! погляди I.Виговського, ¡.Богуна, Ф.Джедаал1я, Т.Носача. Наводиться ц!лий ряд нових факт!в про д1яльн1сгь пропольського угруповання, аголю-ваного П.Тетерев та I.Грушею. В новому ов!$л1 представлена д!яльн!сть угруповання пол1тичних авантюрист1в, яке очолю-вали 1.Барабаш та 1.Стришса. По-новому оц^нюеться роль М.Пушкаря. На основ! анал!зу документальних даних заперечу-вться прийнята в 1стор!ограф!1 теза щодо "промосковськоР ор1ентад11 ц!е! частини старшини.

Основний висновок - що наприк!нц! киття Б.Хмельницького та за гетьмана ¡.Виговського розгор!лась запекла бороть-ба за владу м!ж предетавниками р1зних угруповань старшини. Використовуючи во! доступы! засоби, вони намагались отримати гетьманську булаву. Старшина використовувала протекц1ю !но-зеиних держав, а також незадоволення широких мае. Небажання поступитися сво!ми вигодами зарада блага Укра1ни, заради зйереження козацько! держава, непримиренн!сть позиц!й р!зно-ман!тних угруповань та окремих ос16 - ще б!льше ускладншвало внутр1щиьопол1тичну ситуац!ю, провокували вистуни "покозаче-ннх", створювали хаос та плутанину, робили неможливим хоча б короткочасну стаб!л!зац!ю, яка була необх!дною для завер-

шення процесу державного буд1вшщтва. Атмосфера громадянсь-ких восн послаблювала гетьманську адо!н!страц!ю та робила козацьку державу безпом!чною перед зовн!шньою загрозою.

Глава У. Зовн1шня пол!тика УкраГни в останн! роки життя Б.Хмельшщъкого. В ц!й глав! поданий анал!з зовн!шльо! пол!-тики Б.Хмельницького в 1655-1657 ртах. Роэглядаються його взаемов!дносшш з Москвою, спроби створешш союзу з1 Ш.-.ецгею, сп!льн! д 11 з Трансильван!ею, взаемов!дносшш з та Крипом, а також стосунки з Польшею.

Головний висновок - що зовн1шня пол!тика гетьман!в напри« к!нц! ХУЛ стор!ччя вступила в абсолютно нову фазу. До цг.оуо дипломатичн! зусилля Б.Хмсльшщълого та його приб1чникпч буди в основному спрямован! на пошуки в!йськових союзник!«, П!сля об"еднання з Рос!ею в!йсысова загроза в1д1йшла на другая план. Хмельницышй вперте розгортаа власну зовн!шиа но-л!тику козацъко! держави. Почииаеться складна гра, мета яко! -зб!льшення територП та зм!цнення стану укра1нсысо! держаей. 3 надзвичайною силою тут виявляаться в!дсутн!сть досв1ду ко-зацьких дипломат!в, що стикнулися з досв!чениии ввропейсыш-ми пол!тиками.

Хмелышцький у своГй иол!тиц! д!яв як глава незалежно! держави, що не могло не викликати стурбованост! з боку Москва. 3 1ншого боку, гетыдан явно недооц1нив внутр!шн! труднощ! УкраПш, а сво!ми дипломатичнкмц помшпсами ще б!льше н!дегй-вив II п!д удар. Восени 1655 р.,гэтьман, незадоволений по-л!тикою !'оскви, !де на союз з1 Швец1ею, але вона в крпгичниЦ момент в1дмовляеться в!д Укра1ни, татари снустоыуюгь Укра!-

г; 1

ну 1 прюлущують п1ти на невиг!дний мир з Польшею, в результат! цього в1дносини з Росйею невпинно пог!ршуються. Але сстаточний крах зовн1шньо1 пол!тики Хмельницького в1дбуваеть-ол вл!тку 1657 року. Всупереч вол1 Москви в!н здШснюе пох1д проти Польщ! з угорцпми та шведами. Шведа отримали поразку, угорц! зрадпли, у власному в1йську розпочався бунт. Москва сповнена обурення й Хмельницький в умовах нових татарських наб!г!в примушений йти на те, чого бахав меш за все - на переговори з Польшею.

Таким чином, смерть Хмельницького совпала з крахом йо-го зовн1шньо! пол!тики. В!н залишив сво!м нащадкам над-звичайно складну эовн1шньопол!тичну ситуац!ю. Зовн!шня не-безлека реально загрожувала ц!л!сност! козацысо! держави, а в умовах зростання вцутр!шн!х хвшшвань, гетьманам була пот-р!бна п!дтримка ззовн!. Проводити абсолютно незалежну зов-ншню пол!тику б!льше можливост1 не було.

Глава У1. Зовн!шня пол!тика Укра!ни за гетьманства__

I.Виговського /до Гадяцького договору/. В ц!й глав! подано докладний анал!з пол!тики Виговського та причин, цо призвели до союзу з Польщею. На основ! листування магнат!в та гетьма-на заперечуеться пошрена теза, що Виговсысий з самого початку проводив пропольську пол!тику. Навпаки, факти св!дчать, 3(0 в!к намагався проводити стару пол ¡тику Хмельницького, але ситуащя, що змпшлась, не дозволяла зробити це. Зростання внутр!шньо! Ру!пи, необх1дн!сть зовн!шньо! п!дтримки для збе-рет.ення гетьглансько! адапн!страц!! в Н боротьб! з повстали-та безд!яльн!сть Москви, яка не п!дтримала в р!щучий мо-

мент Биговського 1з-за незадоволення його свавкчъно» политикою - призвели до появи козацько-польськогб союзу, зародки якого модна було побачити ще при Б.Хмелышцькому.

Глава УП. Гадяцъкий догов 1р. У ц1й глав1 анал^зумться дванадцять списк!в договору, а також проводиться пор1пняиь-ний анал!з ц1в1 угоди з шшими в!домими договорами - Збо-ровським та "Берззневими статтями". Головний висновок -е кор!нн! в1да!нност1 м1х договором, цо п!дписаний п1д Гацн чем та договором, який затверджений сеймом. РеакцЫна б!лт.-ш!сть польсько! шляхти, а також тиск Ват ¡кану - призвали ,но виключення таких прогресивних иоложень договору як створен ня Княз1вства Руського, л!кв!дац1я унП, в1лыша виб^р 1еГ1 мана, реестр в 60 тисяч, збереження союзу з Москвою та в Панова брати участь у в1йн! разом з нею, призначення т!лыш православних на сенаторськ1 посади в Княз!вств! Руському. Цей прогресивний вар1 ант договору був в!дхиленш! польсысим сеймом, але той текст, що був затверджений, значио поступнь ся положениями не т!льки "Березневим статтям", аде нав!ть Зборовському договору. В так!й редакц!! Гадяцький догов!р не м!г задоволыгати шкого на Укра!н!, а тому був нежитп -здатним.

В ц!й глав1 анал!зуються причшш, як! нризве-ля до падЬиш 1вана Биговського. На основ! документально даних заперечуеться розповсвдкена теза про "народне повс'ынь.г* 1 доводиться, що насиравд! в!дбулася лища з:.-лна цо.ити'ыо!

opiemayl! старшини, яка була розчарована Гадяцьким договором. Найстрааш1шим для Виговського був в!дх1д в!д нього Пра-побережно! старшини, яка була його опорою. Внасл!док стар-вшнського перевороту, який був орган!зований л!дерами Право-борежжя, Виговського скидавть 1 обирають гетьманом Ю.Хмель-гащького.

0с1нь Í659 року стала реальною можлив!стю для примирения. Але пол1тика Москви в!дкикула ni надИ. Догов1р, укла-дений на Переяславськ1й Рад! 1659 року,став значним кроком назад пор!вняно з "Березневиш статтями". В1дпов1дно до цьо-го договору в!дбувалося обмеження влади козадько! адм!н!- , страцП, що робило неможливим завершения державного буд!-вництва на Укра1н1. Bct соц1альн! протир1ччя, що були породае-н1 Впзвольною в!йною, "зависали" в пов1трк Гетьмаиська ад-м1н1страц!я в умовах внутр!шн!х заворушень не могла подола ти íx cboImh силами, а втручання царського урлду - вело до нових соц!альних потряс!нь.

Заключения, В заключенн! шдбиваються п!дсумки дос-л!мення. [Пдкреслюзться основна теза - причина початку Pyimi - незавершенiсть державного буд!вництва - i вона роз-кривпсться на основ! biichobkIb, mci зроблеш в главах ди-сертацП.

Основн! положения дисерта^1 висв1тлен! в таких пу-блпсац!ях автора;

I. Загиб ель 1вана Богуна // УкрапюысиД ¡сторичний журнал, 1991. - JÍ 5. - С. 133-142.

2. 1ван Богун-Федорович //Ки!всыса Старовина, 1992. -№ 5. - С. 43-53.

3. Россия и Украина в конце 50-х гг. ХУЛ века // Материалы ХХУП Всесоюзной научной студенческой конференции: "Студент и научно-технический прогресс", история. - Новосибирск, 1939. - С. 14-47.

4. Гетманство Выговского в концепции Н.И.Костомарова // Николай Костомаров и его творческое наследие. - Сб. тезисов и докладов науч. конф. - Воронеж, 1992. - С. 33-35.

5. К биографии И.Богуна, "Новгород-Северскому 1000 лаа", Тезисы докл. обл. науч.-практ. конф. - Чернигов - Новгород-*; верский, 1989. - 63-65.

6. Осташ! рога хиття Б.Хмельницького - к!нець його д! ялышст! чи початок Ру1ни? 36. наук. конф. "Богдан Хмельницький: людина 1 епоха". - Дн1пропетровськ, 1591.

7. Памятники и памятные места на Украине, связанные о И. Богу ном. "17 республ!канська наук. конф. з ¡сюр. крае-знавства". - К, 1ЧЯР: - п ляс

ГЬдпнсано до друку 17-02.Формат 60*84 1/16 Ум. друк. арк. 0,9. Обл. внд.арх. 1,0. Тираж 100. Зам. 410 1994 р. Б«слл«тнин

Ппл1граф. д-ц* 1н-ту ¡сторп Украшн АН Укра1нн Кжв-1, Грушевською, 4