автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.06
диссертация на тему: Народная вышивка Западной Украины XIX - XX в. (проблемы традиций)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Народная вышивка Западной Украины XIX - XX в. (проблемы традиций)"

РГБ ОД

1 7 ДПР 19S5

ШШСШСТШ OCnlTIl ЖРШ1 JîLhi ИШСА АКЛДЕШЛ МИОПЩТГ;

lia правь:: рукопису

oasrti-iyK-'l/iViii Pajea Нолоддшршш ПАГОД1А ЫШ1ШКА

зттп i'KPAinii улх - XX ст.

/il]!.,ú'it,мп традиции/ ['¡'.('íi.C'íi - До ки рати eue I ирикладне шстецтво

Лнтореферцт

дисер'пщгг на адобу^тя иеуконого ступени доктора шср^цтюзнавства

JILÎiiB - Ï995

Дисертац!рю г. рукопис.

Робота пиконпяа у в1ддЫ породного ыистецтва 1нституту народознавртва ИЛИ Украуш

ОгИцгПнх ононсити:

1. Доктор мистецтвознавства, старший ноуковип сп1вроб!тии1 К/1РЛ-ВАСИЛЬЕВА Тетяна Еалерхц'-иа

2. Доктор мистецтвознавства, доцент БОДНАР Олег Ярославович

3. Докгор 1сторичних паук, акадекгк 11АН Украуни 1САСВИЧ Ярослав Дмигрошч

Ировхдяа оргш!1зац1я: Нвцхоналышй музой у Львов!

Пахнет в!дбудеться " 4 " трзвня '1905 року об II00 на засхдапнт Отец хал хзованот вченог ради Д C4.I2.0I у Льв1вськ1й якадемп мютрцтв /Й90011, мЛьвгв-П, пул. Куб 1йо ища, 30/.

П дясертат^ою мсжна ознакомитесь у бтбл1отец! Льв1всько! академх! мистецтв

Автореферат рогисляио 3 квггня 1995 року.

Вчений секретар Сгюц'ЬлЬогпно! вченот ради кандидат 1".\от рцт вопнавст ва

-¿V. ►Д.МОЛОЛ

I. ЗАГАЛЪНЛ ХАРАШ1 ИСШКЛ РОБОТ'И

якт^альн 1стъ_теми, На рубртсг нового тисячолйтя п новою силою постала гостра проблема дослхдженнн досв1,пу людського •-чиття на л ем л I, сбережения культурно* сладивши, шстецьких на-дбань народу'.

Ритмика - особливий вид укратського народного шстецтва, шо ропкривае нешчерпне багатство творчих сил народу, веримни йог о шстецького хисту. Укра?нський народ за свою багатовхкову 1сгор1ю нагромадив величеяний творчий потенциал I вмхння э допо-могою простих яасоб1в, таких, напри клад, як голка I нитка, ство-рювати високомистецьк! вироби.

1'ишивка - найпокачовхший вид шстецтва, я кий стверджуе гиттевхсть дашпх традицгй матермл& но-духавноу, худокньоу культури укра?нського народу. У нгй крхзь вхки збережена 1 пронесена колективна народна ыудр1сть, нам "ять, естетичн! 1деали краси. У всезагальнгй культуриспадшип укра^нського народу линивка яаймае гтдне гЛсце як найбгльш касовий I ргзно^ункцю-налъний вид шстецтва. 1стор1ею, еоцхалыю-еконокачпими, природ-но-геогрпф:чниш умоваш, иоетичною вдачею укратнцтв ви.значена особлива роль випивки в духовному :китт1 людами, творенн1 есте-тичного середовища у повсякденному I святковому побутх. 1ииит1 одяг, рушники, скатертини, панавхси, покрови тощо несуть в соб1 не тыьки матерхальну, практичну, а и духо вно - ест ети чну ({ункцг!. ? давн1х давен х по сьогорл1 шпивка шступая як естетично-емо-Ц1йне, духоше сшюгараження народу, його втри, моршп х ети кету , як утвердження краси земного життя, торжество правда, добра, людських спод1вань.

Еишвка активно виконуе традиции функц!*: святково-симво-

лхчну, внакову, лхэнавальну, виховну, есгетичну, комун1кативну та 1н. Дивовикно багатий ф1 лосо фсь ко - культурни й, си м вол 1чш й об1т украгйсько* народно* вишивки. [зона велично-обраано виступае в ртэноманот/их вариантах як прикраса ткалин церковного, 1нтер"ер но-обрндового, одягового призначекня.

Риыивка - ун1 кальне явише худокньо! культури. Це окремий вид мистецтва, високопро^есIйшй па /«айстернхстю виконання, рхв-нем орнаментально-кошозиц^йного виршення. Б В1дбит1 ц1ко-в1чн1 надбання, мистецький талант наращу.

В аяал1э1 збережених пам"яток вишБального шстецтва чтако простежуються питания еволюцп художньо..-виражальних засоб1в, його фиософсько-естетично* лрирди. 1шшвка рояглядавться до- • слхдником як орцн Ь своер1рлих.шд:в живописного шстецтва. Срхбляст! переливи вишивки б1лиш нитками на бмоыу фзн1, дпвта-ке звучания вишивки червоними, бЪшми, чорниш х сиг тми ни г каш, барвиста еоковит1СТь багатоколхрно? гаш дав ».тли в теть тверди-ти, ю е в^шйбцх найбмьш багато I рхзноманггно розкрилась ко-лористична обдарованхеть народних майстргв. 'ч Вшивка - це оригЬнапьне мистецтво народно! гранки, вона эберегла I несе в соб1 багатовхкову культуру декоративно? лхн1у. ,Ср1бн1 нитки-лтнй прямх по горизонтал1 або верти кап I, рдаго-

фагып - основа творения складних орнаментальних <|орм. Вони -

л

нйУМЬюнта шшвального шстецтва. Г) нет починаяться беэперерв-;ниЙ.ироцес творения - вхд простих елементтв до складних мотивхв, ¡орнаментальних ^орм. Характерно, що у вииивц! наочно I перекон-глив.тее,.нЬ у №1шх видах шстецтва, мокиа спостерхгати шна-,хед,тав1сть щодо методу роэмшення мотив1в на лиг?, яку в нард! л^яивають стежиного, дорогою, б хгунчиком, Ц1 л пи г стеляться на тканин! р1вно, эубчастими або хвилястими виступами, ч1тко орга-

нхзуючи в лгнхйно-стр!чковому ритмг безл1ч мотив1в, обретв, ?нак1в.

У вишвц! найглибше пгдображене брнаментальне багатство народного мистецтва, пона дас числети зразки ген1альшх компо-зиц1й, незнаних за рхвнем художнього вт1лення в таших видах народного мистецтва.

Риунвка - це орнаментальна скарбниця колективного ген1я. Е' нгй втглено чудеса народно? гагадки, ^ештаэхч, геометризований метод эобракення отоцуточого свхгу.

Загальновизнан1 неперевершенх класйчн1 зраэки геометричного орнаменту укра^нсью? народно? вииивки. Постхйно оноалюючись 1 збагачуючись новими рисами, шстецтво випмвни н1коли не позвало з традиц1йно-давн1ми методами гз о б ранения багатого рослинного свиу. Краса р1дно1 земл1 передала у бишивц: широкомасштабно -сягаючи небесних планет, сонця, з1рок, м!сяця. Численнх повтори р1яноманггних композиций геометгичного, рослинного, орнтго-морцного, зооморфного орнаментов привели до ?х особливо* пишу-каностх, лако!ичностх, худокньо? шразностх. Одже, дослхджен-ня вииивки розкр1вае важливг аспекти вираження в нхй живописно'/, гра^чног, орнаментально! культури народу.

Рпродовгс в1кгв вишивка зберггала в своуй гконографг! арха-?чнг маг1чнх мотиви. Оона майке нхчого не губила хз своух на-дбань г поступово н агр о м аджу в ал а хконографхчне багатство. Кэлек-тивний досвхд при четкий до вадбиття складною мовою випивального шстецтва народного ев1тогляду.

Гисокоыоральнх естетичнг основи всенародного вишцвання в мхстах 1 селах У крайни. Народною свхдом1стю опоетизована праця вишивальниць, яка эв"язана з образами добра, захисту, над1й. Яавжди в усIX складах соцтолог1чних творчих процесах виявлена ■

непохитна вхрнгсть народним традацхям, в яких та!ться оптиы10-ти чна сила I енергхя художньо? творчосН, ч^йисть до всього нового, прогресивного. Рхзнх за фуницональною роллю традицп вишивального мистецтва взаемооб"еднан1 в гармонхйну циисть - на-родну худоглло традицгп, по, як г мова народу, я сам народ .?■ тго 1стор1ею.

Укра1нська народна шшивка - безцхнна скарбниця, в як1й абвремен! давнI традицгк, вгдв1ЧН1 елементи яацхонального свх-тогляду. Для Укpaíни важливим е те, ша надбання профеС1йног нуль-тури не залишалось у верхнхх шарах громадянства,а заднавало за-гальнонародного поиирення. Ця демократизацхя худокнхх знань оооб-

ливо характерна для такого виду мистецтва, як шмивка. Гйшваль-не мистецтво не е щось елхтарне, доступне для окреких осхб. Право творения його належить всьому народу. Шшивка - результат колективного мистецького дссвгду народу, с<|ормовашй вггродовк ,в1К1в. Укракнський народ заявив про себе перед усхн ссггом одним 1з найпоширенмях видхв мистецтва - вицивкою, традицх? яко-го - життествердне джерело лрогресу народно у .худокньо? культу-ри. Багат1 традиц!? вишвального мистецтва - основа творчостг сучасних народних дашивальниць, худокншив-профес:гонал1в. Тх цтл1сне осмислення важливе в справх ейзначеныя творчих нвлрям-кгв, турбоги за мистецьний рхвень еишивки. Потреба у системному анализ! традицхй вишивального мисте1тгва визначила актузльнхсть обрано* теми "Народаа вишивка Пахаднок Укра;ни УЛХ - XX ст. /Проблема традиц1й/". Узагальнюгаче висв{тлення теки немочсливе без розгляду 1Стори»?них джерел, процесхв становления I роз витку вишивки, характеристики загальнослхльшх ознак, притягпнних: для вишивального мистецтва вс1е* Укра?ни.

Ыех&.шйахи - комплексне хсторико-художне вивчення вишивки як ун!кального мистецтва, складово! частини нац!онально* культур« укра!(нського народу. У процес! дослхдження ставились зав-дання:

- розглянути традиц!* в аспект 1: минуле - сучасне - майбутне;

- э"ясувати естетично-худояню природу вишивки, т! мгсце в матер1ально-духовн1й, мистецък!й культур! народу;

- простежити зaкoнoмipнocтi розвитку вишвкй в !сторико-мистецькому аспект!, еволгоцго традиций народного, колективно-!сторичного, художнього досв1,пу;

- висв!тлити питания пол!с[ункц!онально1 рол! штивки, ц значения в житт1 укра1нсыгого народу;

- розробити типолог1зацпо орнаменту, композицвдмх схем;

- розпирити територво дослвдкення - залучити анал1з пам"я-ток випивального мистецтва, шо знаходяться в колекцгях музеев США, приватних збхрках, та тих, то створен! провхдними вишваль-ницями в д!аспор1;

- розглянути питания рол! тадивхдуапьно! та ко локти вне 5: творчост! в загальшх процесах збережеиня I розвитку традиц!й-ноТспадшни випивального мистецтва.

" вишивки Заххдао! Украдни в ц!л!сн!й систем! художньо! культури укракнського народу. Бмьппсть- пам"я-ток випивального мистецтва розглядаеться в часг XIX - XX ст. Для п!дтвердкення спмьних основ випивального мистецтва, проведения. аналог¡й, паралелей включен! матер!али про вишивку з центральних районхв Укради. В вторичному огляд! дешр розшя-ренх хронологхпн! рамки дослхдження, подан! окрем! в!домост! про пам"йтки з доби йисвсьно! Рус г.

Е§2ШШНЫ1_В§ШЯ " сучасна територ1я Ьолинськок, Закарпат CbKOY, 1ваио-?ранк1всько1, Ргвненсько*, Льв1вськоу, Тернопыь-сько?, Черн1вецько1 областей. KpÍM цього включен i матерхали про вишвку лемк1в, холмшан /сучасна Польша/, а також про ви-шивку укра*нц!в в fliacnopi - особливо в CHIA i Канад1, в кра?нах Латинськок Америки - Аргентин1, Бр&зилх!, Уругваю та hi. ■

MSI2S22£EÍ2_í_l!§íl2fiííHtiÍ_í¡E!íímí!2í_fl2£2Íflí¡§ílí!S* У вхдпов1д-hoctí з'поставленный завданндаи вивчення традиций вишивального ыистецтва необххдне застосування цхло* системи метод1в: генетич ного,- пор1вняльно-!сторичного, структурно-типолог1чного, хроно-лог!чного, художнього анал1зу, реконструкцп та íh. Комплекс™ й nipxifl,-пор1вняння, залучення ведомостей сум1жних наук: археолог, етнограф!!, фольклористики, icTopij шстецтва, питань cotj^oriíi психолог!! творчост1 дали моясливхсть простежити aaKOHOMipHOCTÍ становления i розвитку вишивальних .удожнix тра-дцц!й. Хсторико-порхвняльний, генетичдай анал1з передбачав ш-свхтлення пол1^ункц1оналъност! винмвки, п символхчно-фмософ-сько! рол! в систем! традацгйиих звичакв, свят, обряд!в укращн-ського народу, проблем спадковост:, традиц1й, ix розгляду як р!вновначних у величному ряд! таких понять як земля - людина -еколог1я.

Для характеристики законом1рностей становления i розвитку художньо! систем, природи народно! еишивки ?икористаний науко-во-методячний досвхд шстецтвознавчого анализу. Обгрунтовано висновок, що мистецьку вартхсть вишивки, п художню обрадн1Сть тшрять взаемообушвлююч: фактори: ыатер1ал, техника, орнамент, комлозиц!я, колорит. Проведена типолог1зац!я комлоэиц!йно? структур!, орнаментальних mothbíb i сюжетíb, lx тер.шюлогп i художньо-г[ункц1онально1 рол1 в систем! прикрашения тканин !лтер"ерного, одягоюго, ритуального призначення. В дослхдженш

включенг ви сновки 13 спостережень над працею ви'шьапьниць - методами пхдбору тканин, ниток i TexHiK для иииивання, компону-зання в}зерункхв, мереяання, зарублення, обметення тошо. При зивченн! творчих процесхв в соцгологхчноц/ план1 важливе усв1-тамлення питания фхлосо^ська-ашволпою?, поетично?, етично? идачх народу. Еишивальна творчгсть - це обраэне мислення i ви-:ока культура практично? дгяльностх. Найважлившим яви тем сушеного ьишивального мистецтва о безперервний процес появи но-зих таланоштих майстрхв з ?х яскраво вираженою манерою, шди-згдуальн гстта, автирхв ношх в1дкриттгв та носггв колективного ррадац4йноги досв1ду. Дивовижна сила творчо? обдарованостх ви-швальниць виявлена в ?х хистх створювати вироби високо? худож-iboi вартост1, нести в життя гуман1стичнг {деали. Здобутки на-эодних майсгр1в нерозрлвно пов"язаш з ?хнш свмосприйняттям, эрудицгею, з Р1дчуттям найтонших нюансib крася природа i краен результат 1в людсъко? працг, повагога до них. Вони обхэнанх з иосягненнями вггчизняно? i свхтово? культур!, а, працюгачи.в pi-'omi М1сцевих традиц1Я, спричиняються до створення нових на-1ряик1в розвитку випивки. Пост1йно зростав ?? популярнхсть i ?ац1кавлення нею. Шсновки зроблен1 на ochobi узагальнення ш-fopt/aqil, вхдомостей, даних провщмш вишивальницями Укра?ни. 3 процесi вивчення мистецько? природа випмвки поеднанх художнi, :(ультурн1, iсторико-соцionor 1чнi аспекта дослхдження.

Л; ере льна база роботи. Першооснового даного досл{дження послужили фэндовг зб1рки муз er в: Державного музею декоративного иистецтва Украуни /НИтв/, Державного музею народно? арх!текту-ри i побуту Д{и?в/, Нацюнального музею у Львов1, %эею етно-графх? та художнього прошслу 1нституту народознавства-HAH Укра-{ни /Львтв/, I.fyaею народно? арх!тектури i побуту /Льв1в/, Коло- •

мийського ыузею народного кистецтва ГУцульпини, Занарпатського музею народно! архиектури та побуту /Ужгород/, 1сторичних, краевнавчих, худлжнгх музехв м.Дуцька, Рхвного, Острога, Дубна, Кременця, Тернополя, Черн1вцгв, 1ваш-3ранк1веька, Косова, 1мк-ниц1, Стрия та 1н.; зб1рки в окремих районних, схльських, шктль-них музеях: с.Пляшева, с.Борпив, к.Яворхв, с.Путивля, с.Колодда-не тоию, та численних приватних колеч^й. Швчен! вишивки в збгр-ках ыузаув м.Москви, Санкт-Петербурга, Кракова, Ьаршаш, Пряшева, Свидника, Татр, Бардхйова. Автором зроблено лонад 5 тисяч науко-во-Ь)вентарних опис!в виши бок в музеях США /Церкш-паы"ятника Св. Андр1я Первозванного в Баунд-Бруку х Укра!нського музею ы. Нью-Йорк/.

Б дисертац!* використаш рукописна фонди 1нстатуту мисте-цтвознавства, фольклористики та етшлог!* пи М.Рильського 1Щ1 Укракни, матерхали Центрального дехжавного хсторичегго арххву у Львовх, Арххву 1нституту народознавства НАН Украхни /м. Льгав/, ApxiБy Державного музею етнографп /Санкт-Петербург/, Музыо-ар-х!ву м.Клхвленд /США/ та Ь). Еажлив1 для дослхдження лиера-турн!, гсторичн! вхдомостх, пам"ятю* образотворчого шстецтва.

У дасертац!! даетьря огляд джерелънох лхтератури в ретроспективному планх. Шд1лен1 прац1 ^торшив, етнографхв, в яких е п1домост! про народну вишивку: О.Р1гельмала, Я.Головацького, 1,Вагилевича, В.1!Ьгссешча, ?,Еовка, Д.3еленхна, Л.ДЬщеса, Г.Мас-лово1. 5 ипщ! XIX ст. важливим було опубл1ку. ання альбомхв хз ви брани ми зршзкш.м шшивок лереважно }з Заххдно! Украпга -А. Вербицыюго, А.Хойнацьного I АЛивчаково? /м.Львхв/. Особливо наукову ц1нн!сть мають роботи О.Косачево! "Укракнськия орнамент" /К., 1876/, б.Кобельгаера ^Евори вишивок домашнього про-мислу на Букошнх" /В1день, 1912 р./, С.Мако.,ського "Народное

искусство Подкарпатской Руси" /Прага, Т925/. Актуальна проблеми дослхдягення орнаменту yKpaïHCbicoï народно! ш ни в ни 3axijiHOï Укракни поставили 1.Свенцщький та М. Седа к /"Виставка-народно* вишивки", Льbîd, Т93Г>/. Ьагомим внеском у справу вивчення укра-ÏHCbKoi народно* шшивки стала робота О.Л.Кульчицько* "Народний одяг зах1дних областей Украцнсько* PCP" /К., 1959/. Ц1ннi вхдо-moctï про вишивну Заххдно* Укра*ци е в досупдженнях 1.Гур^ли, С.Чехович, Л.Кравчук, А.Будзана, П.Жолтовського, К.Матейко, Г. Стельмахцук. 2 мистецтвознавчих лозиц1й проанал1зованх типи ви-шивок окремих район in досл!дникаш 1.Симоненко, Т.Кара-Васильевой, Я.Запасном, М.Кости им ною, М. Аронець, Г.Перлаг, Т.Бушиною, О.Матьяшек, О.Соломченком, Г. Оиольським, 1.Боднаром, М.Сахро, О.Гасюк, 1.Добрянською, 11 Степан, Т.Придашко, Л.Ульяновим, М.Се-лтвачовим. 3 К60 -"х рокхв опублгковаш каталоги персональних виставок шшвальниць З.Магеровсько*, М.Сабадаш, П.Шкр1бляк~ Ххм"як, М.М'евчук та ïh. Цгкавг дослхдження шдияки проведай укра*нцями в д1аспорх /СиА/ - В. С1чинською, З.Кузел1, К.Антонович, Д.Горняткешч, Л.Ненадкевич, С. Огечишшою, Т.Онхл, О.Еоро-лай, Л.Ршшнецъ, Л.Бурачинською, М.Кащубинською, лрофесором П.Одарченко, М.Стаххв, 1.Цегельською. PÏ3HÎ за smîctom видання мхстять нер1внозначнх В1домост1 про укра"[неьку народну вишвку. л'удожвх традицп вншивального миСтецтва. не стали предметом окремого дослхдження.

Автором роботи швчались з1бран1 матерхапи про вишивальниць в обласних науково-методшпмх центрах народно! творчост1 та культурно-осв1тньо* роботи,та в художхих лаборатор1ях фабрик худокныл игаивки в н.Львов1, î nai i о - i ран к i г,с: ь ку, 'Дернхвцях. Багато матерхшпв з досладкувано* теми дав постхйний процес вивчення члслонних персональннх i групових гашивок в i.iicTax i

селах Укракни.

Найбхльш важлишк i систематизованим джерелом комплексног вивчення вишвального шстецтва послужили польовх матерхали, 3i6paHi автором гпд час експедиц1й 1960-1990-х рокхв та праця автора над науковою каталоггэацгею збхрок вишивки в Национальному муз ei у Львовх, Ityaei етногрлфп та художнього промислу HAH Укради /м.Львхв/, %зе1 Церкви-пам"ятшка Св. Андр1я Перво званного в Баунд-Бруц1 та в Укра!(нському музет м.Ныо-Иорку. В робот i ни ко pi стаи i матерхали, З1бран1 автором гид час пхвтора-м1Сячно! роботи в спец1&л1зовал1й хсторико-культурн1й експеди-qii Мгачорнобиля Укра1ни в 1994 poqi в оелах виселених та доб] в1льно лереселецих. Безпосередня робота автора впродовж 28 poi над науковим опрацюванняы зб1рок як музейного, фондового прац: пика, участь в орган 1зацх1 виставок, науково-практичних конференции систематичне колекцхонування вишивок в музсзйп aöipiM розшрили д1алазон узогальншчого дослхдження укратгнсько! нар hoi вишивки на основх анализу тиеячних фактологхчних пам"яток

подягае в тому, що це перше но ми л сие вивчення питань походження i становления художнхх традиц1 вишвального шстецтва. Ь цьому roiani дана робота заповнюе пробхли шстецтвознавчо* науки Украцни.

Дана дисертац1я характеризуемся новизною i в acneKTi вг вадження в науковий oöir шшивок як цмних пям"яток орнамен-тально.-иомпозицхйнох куль тури. Автором провь^ена тилологхзвц: i класиф1кац1я вишвок э р1зних районхв Заххдноу Укради, apt лений IX системний аналхз як цЬпсно? художньо! системи. П1д час систематично! пошукоео? експедац1йно! прац1 виявленх окр центрчпколи вишвального мистецтва. В аспект! життездатност традм^й дана характеристика творчостг проьхдних вишивальниц

мсвгтленг проблеми творчо! спхвпрац! народних майстр!в 1 худож-[Икхв-профео1онал!в в систем г пхдлрисмств народних художнхх про-шслхв - вишивальних фабрил, кооперативе, об"е,пяань.

На задаст ыиносяться оснопн! положения дисертацп:

- вишивка - найпоиирен1иий вид укра^нського народного тс-гецтва, феномен традицхйнот народно! культури:

- *сторико-соцхальнх, природах, естетичн1 передумохи фэрму-вання традиц1й полх$ункц1ональностг укра^нськоу народно! еишивки;

- еволщхя худокньо-вирауальних засобхв випивального шстецтва;

- компопицхйна структура вишвок, образнхсть орнаменту;

- локальн1 худо»ой особливост! випивок;

- 1ндив1дуальна г колестилиа творчхсть ш&ивальниць Укра!ни;

- киттез,гатн1сть худомих традицхй вииивального шстецтва украунського народу.

Л£активде_значення роботи полягав в далыюму осмисленн!, нвуковому висви\ленн1 необххдносН збереження надбань народно! культури, роботи по рознит коз! худобах традац1й шшпального мистецтва. Комплексний метод дослгдження дозволив проанал1зува-ти вишивку як важливе явише, ио посхдае гхдне мгсце в нецхонапь-нхй культур1 укра!нського народу.

Матер1али I теоретичн1 положения дасертац11 можуть послу-чити для написания наукових праць з хсгорп народного шстецтва, культури, методичних пос1бник1в, а також. при викладаннг 1СТорх! культури, курсу спецхальних лекцхй з питань народознавства.

Узагальнення великого фактологхчного матер1алу ваяливе у висвгглетп багатьох актуальних пйтань теор1! I практики народного декоративного шстецтва. Особлива цшн1сть роботи в

практичних рекомендацгях ¡цодо роз витку та гнтерпретац!! тради-цхйно? вишивки в сучасн!й творч1й практиц1 народах майстрхв I худоясник1в-про$ес1онал1в; Результата дослхдгсення можуть бути пикористан! в практичн1й рооот1 в систем! пхдприемств народних худож.н 1х промисл1в, легко! та художньо! промисловост1, в справ! прогнозування нових тенденц!й в декору ванн I художнього текстилю ! в мистецтв! моделювання, особливо в складшх актуальних зав-даннях розробки сценхчних костюмхв.

Практичн! рекомендацх! стануть кори сними працхиникам музе-!в в справ1 комплектування $ондових зб!рок, при орган!зац!! те-матичних тимчасових г пост1йно дгочих експозиц!й. Шходячи хз досв!ду цузейно-фэндово! роботи, дисертантом розроблен! схеми науково-кшентарних карток для катало г !зування пам"яток шши-еольного мистецтва.

Лпробац1я_Еоботи. Основнх положения дисертац!? ьастяться в монографиях: "Укра!нська народна ви-мвка. Зах1дн1 облает! УРСР". - 1С.: Наукова думка, 1988. - 190 с.;"Нартдне декоративне (пютецтво Яворхвшичи" - К.: Наукова думка. т979. - С. 30 - 59; в окремих роздмах чотирьох колективних монограф!й, в лIдроздI-лах навчального пос!бника для студенев педагоггчних ¡нститутхв, в двох альбомних виданнях та в журнапьних статтях, тезах допо-вхдей на м1жнародних, республ!канських, рег!ональних кон^ерен-Ц1ях, эокрема на мЬкнародий конференцх! в м.Кортленд /СШй/ "Антропоморфн! штиви в укра!нсыай народнхй вишивц!" /Т989/; м.Шскв1 "3 досв1Ду роботи з народними майстраш" /1990/, на I конгрес! укра1н1ст!в /Ки!в, 1990/, в доповцшх про укра!нську випивку в м.Варшавх, м. Нью-Йорку, в ы.Ф 1ладель#1у, м.Клгвленд! /США/, на сам тарах народних майстр!в в м.Рхвне, Луцьк, Черн1в-цх, Льв1в, 1вано-<2ранк1вськ, Коломия, Иосхв та !н. Теоретично-

практичн: положения дисергаци актором подаються в розроблен!й тем! вистугпв "Традицп I новац11" на обговореннях, вхдкриттях виставок та семхнарах з народними шшивальницями.

Ст^ркщш ¡оопоти. Дисертацгя складасгься гя ьступу, шгстьох розд1л!в, висноыав, списку використано! Л1тератури, перел1ку }люстрац!й та альбом фотохлюстрацхй.

и. осноьний гт.йст ровота

У_вступ] обгрунто.вана наукова I практична актуальность теми дисертацг!, В1значен1 мета, завдання, методологхчях принципи дослвдження. Народна вишивка рояглядаеться автором як цпше на-дбання всезагальнох культури украунського народу.

У_першо10[ еозд1л| гсторп розвитку вииивального мисте-цтва в УкраупI" коротко характеризуются питания гсторй I генезису вишивки Украуни. Про колишне поширсння вививки на територ!! сучасних земель Укра'тни свхдчать археолог1чнх матер1али, пов1-домлення лттописц1в, мандр1вник1в. Важливх втдомост! про вишив-ку, принцили и рояшщення донесли до нас пам"ятки мет ал у. Так, детально показан! виимт1 С1тчает1 розводи,. ромби, кола, хрести в одязI ск1фхв на славнозв1сн1й ваз1 з Куль-Обського кургану. Р с. Иартин1вка на Черкашн! б тля р.Рось знайден! цткавх художнт вироби з метану У1 ст. н.е. Серед них чотири ¿И гурки, що зобра-жують чолов1к!в. Ьони одягнен1 в сорочки, як1 на грудях мають широку вишивку - в1д комхра до попса. Уыоьшй в1зерунок вйшивки -скхсна сггка - виконаний р1зцем. ГЬдЙне прпфашання одягу виши вкою характерне для всього населения Подц1пров"я протягом ба--гатьох наступних поколгнь. Сорочки з вдыитою до пояса мангжкою е на бронзовтй статуетрг з околиць Хорола на Полтаппин! У1 -УП ст. н.е.

Гииит I сорочки такого типу I сну шли в перход Ки*всько! Русх, про шо свхдчать фгури чоловхкхв з так званого Тверського скарбу.

Важлигош св!дками про вишивку на те{итортг сучасних лхв-денно-укр&1нвьких земель е числеинх "кам"ян1 баби", на яких четко пояначеш еишвки на уставках, подолах, манжетах. ЫдомоетI про побутування вивдвки дхйшли до нас в описах 1ноземц1в, напри-клад, 1бн Садлана, який писав про слов'гянський похоронний зви-чай: лавку, яку виготовляли для церемонху похорон1в, вкривали еишитими килимами.

У X - XI ст. для при край алия тканин одяроеого та обрядово-1нтер"ерного л{изначання широко застосовувалась вишивка. 3 похо-вань X - XI ст. вцрм! ¿[рагменти швкошх тканин з шшивкою золотим? нйтиами: налобги пов"яэки - чхлыдя, строчки, стояч! ко-ы!рц1, нарукавники, пояси, кайми, плаш.

?рагменти виштих тканин з розкопок Десятинно? церкЕИ, с.Городниця над Днхстром, с.Белгород на Кицвпша, вишивки з с.Еи-шави на Тернопхльиик! та пшл розшрюють вхдоност1 про орнамент виши во к X - Х7 ст.

Основн! ыотиви - круги, трикугниш, крини, розетки, дерева, птахи, есошдн! - вивмвок X - ХШ ст. розмгаеш в окреслених од-н-еяо - двома ятгят прямокутних площинах. Лхричною плавнхетю

ритм$чних повторень видияеться стр!чковий орнамент на чхльц1 * '* -

а Крилоса, в яко»у есошдн1 мотиш горизонта-оного розмтення и!льно прилягають один до одного, так шо тх завитки позмхнно заокруглен! то вверху, то знизу. Це по^илюе .пинашчнхеть хви-лястого ¡уху» Пам"ятки виши во к X - ХИ ст. заевхдчують високий р!вень орввментальних коиг.озицгй вишюк э антропоморфными, зоо-морфгиыгз I росяинниш геометриэованими моти ами.

Укс в цей период можна говорити про два напрпми вишиван-ня - орнаментальний I сюжетний. Ц! два русла энаходились в оргв-нгчтий едност!, надавали тканинам спяетно-художньо! виразност1. Про погднання йпжетних I орнаментальних зображень як про типо-гс явише шпиеального мистецтва сп!дчать пвлГ'ятки обраяотворчо-го шстгцтва.

Так, с отчасти й ромбо И1 й орнамент червониш нитками вишитий на бЪио скатертинх, якою застелений ст 1л у ^ресц! "Тайна веча-ря" в Горянах. Чхтке, логично об^умане розм^ення кв!ткових га-луяок, чертокмх, чорних стргчок видно на фресках в ЗЫл1и1 й Лппров1, на 1кон1 "Богородиця л датиною" /ХУ ст./ з Луцька, "Спас нерукотворния" ДУ ст./ з Терла, "Преображения" /ХУ1 ст,/ я Яблунева, "Керукотворнип образ" АУТ ст./ э Либохори. Детально рядоге I шахове розгпшення квккошх червоних I чорних галу-эок передано в о для г Христа в I конах "Богородиця-0риг1тр1я" /ХУ ст. / э Красова та в "Поклонганя волхв 1в" /ХУ1 ст. / з Еуео-писька та га. В !конх "Богородиця-Одиг{тр!я" з Красова на одяз{ роямшено рослиикг та геометричн1 мотиш.

Про побутування смугасто-рядово! системи розыхшення моти-11п на тканинах свхдчить зображення вишивки на 1кон! "Р1здво .1арп'1 я Ново! Вес г /кгаець ХУ -' початок ХУ1 ст./. На вс!й пло-5ин1 покривала в ритмтчному повторены! розмгшент шрок1 орнамен-■альн1 смути. Ь них вдшито ряди кругов, як1 мають под!бн!сть ю випивок ХП ст. МЬс орнаментальними сьугаьи на певн!й в!д-:тянI одан в!д одного вишт1 ромби 1з чотирьсх кружалець I прочнистах розеток. У тгй яе 1кон1 представлено I стр1чкоБе роз-|1шення орнаменту в одяз} -. на коыгр!, уставцх, рукавах.

Розвиток сюжетного вишивальиого ».ястецтва эасв^чувть эбе-1ежен1 творя XI - ХУ1 ст. Серед них особливо цзинЬ эолоч!вський

|*елон /в 1стор1Г мистецтва в!н атрибугований як твгр ХИ - початку ХТУ ст./, плашаниця хз ШИравки /ХУ ст./. В золоч1вському ^«лонг вшивка передае не Т1льки багатство орнаментальних мотивхв, . а й 1ндив1дуальн1сть вираэу обличчя. 0б"емно-рельеф1ими акцентами э допомогок) рхзного налрямку стхбкхв видхпяються ромби з цяточками, зубцх, хрести, праям!, ламан1, зигзагопод1бн1 строчки топю. Гсього в фелон1 одинадцять постатей, х кожна мае В1д-риси в передач! обличчя, орнаменту одягу., нгмбу. Вхртуоп-но поеднанх в твор1 швковх I метал1ЧН1 стхбки, сп1вставлен1 золотх х ср1бн1 кольори я жовтавими, блакитниыи, смарагдово-зелени ми, синьо-чорними та 1н. Техн1ки виконання; "у прикрхл", "у ялиночку" та хн,

Плашаниця хп Ширавки вит та крученими х некрученими швко-вими нитками I прядёним золотом. Дрхбн1 шовковх стхбки розм1щенх ипльно, образно видвдяоть обличчя, детали одягу. 1Нмби, вииит1 золотом, пгдсиленх релъсднит акцентам:-, видхляються на фнх ср16лясто-вохр!стих тонхв.

На домотканому полотн1 вишита плашаниця ХУ! ст., ио збер1-гаеться в Кам"янець-Под1льському Историчному музе¥-яалов1днику. Це одна з тих пам"яток, ию показуд орнаментальне багатство гео-метризованих I геометризовано-рослинних мотив1в у сюжетних ви-шивках. У цьому. план! цхкавх буковинськ1 гглти.

Датован1 Скикетн! вишивки ХУп ст., що зберхгаються у Нацхо-нальному музе? у Львов!, дають в1сть проел хдкувати поступо-

вх рыхни тх орнаментально-компог-ицтюг будови, технхчних засо-б1в виконання, побачити, як на :;н1ну геометричним, гелметрияова-ним формам орнаменту дедая.1 акте кикс приходить ро слияний орнамент. Особливо ц1кав1 буковинськх'гопти, брддари, ь яких яобращен! у вгинах хвилястих лит" шестипелюсгков! розетга, квхти,

тюльпэно видн I штиви, пуп"янки, схченх листочки /кайма в плаша-ниц! 1П55 р., ({елон з села' Низкиничх на Волинх та т./.

Поступово збагачуються техн1ни вдконання вишивок золотом, срхблом та иювком. У ХУЛ ст. зазнае пошрення панцерний шов, рхэн1 метода гзакргплення металевих ниток, яК1 утворювали эобраг кенни ромб1в, яигзаМв, кривуль та 1н. На основ: датованих пам"-яток вишивок М.Новицька вперше зробила детальну класиф1кацпо де-в"ятнад,цяти способ 1в орнаменталышх закртлень золотих I срхбних нитон. Аналог хчн1 техн1ки буди покире1П в пам"ятках 13 зах1дних областей Украуни. Цти матерхали про л!тург1йне шитво Украуни ХУЛ - ХУ1;' ст. подала в своему дослхдженн1 Т.Кара-Васильева. Збе-ррженх пам"ятки, ух швчення П1дтверджують висновок, шо не 1зольо-вано, п в единому русл: творчого процесу проходив розвиток вишив-ки в таких центрах гаптування, як Киув, Луцьк, Корець, Чернхвц!, Броди, .Пубно, Острог, 1вано-<?ранк1вськ. Поступово вид1лилось, як окремий вид художньоу творчост1, галтярське ремесло. Шськ1 гаптар1 об"едлувались у цехи. Гаптарський цех у ХУЛ ст. працював у Львовг. 1 ирг,6и йога славилися технхчнхстю виконвння, гармонхй-Н1стю кольорогих .-иставлень, а цех золотар1в утворився у Jlьвoвi в 15 30 р.

Пам"ятки ХУ1 - ХУШ ст. переконливо стверджують, що це твори високого худож.нього pip.iiя, як1 засвхдчили дальшй етал розвитку давньоруських традиций вишивального ьистецтва, появу нових явищ, як! в XIX ст. зазнали активнтшого розштку.

XIX ст. - важлишй перход в хстор1у розвитку украунськоу народно* ьииипки. 3 цього часу эбереглося бмьше датованих пам"-яток. Гишипка зазнала масового поширення, стала одним 1з основ-• них вид1в нпроддого декоративного мистецтва. Шшивали. в кожному сел!, а п )пстах вишивкою займалисъ в дворянському, купецькоцу.

мшанському середовитх, монастирських майстернях токо.

Г: друггй полошн1 XIX - на початку XX ст. станом вишиваль-них народних промислхв зац1кашлись передов1 представники гро-мадськост!, 1сторики, етнограг[м, художники. Починаеться виьчен-ня х колещхонування народно! вишивки. Приймаються захода для пхдтримки вишивальних прошел 1в.

Ки!вське, Полтавське, Черн1г1вське I Подыьське земства зидають альбош узортв пиши рок ХУП - XIX ст. В Галичти "Стала ком1с1я для прошелових справ" проводила роботу у справх оборони народно! вишивки в1д антихудочапх тогочасних влливхв.

Б робот: подвиться вхдомост!, дшп Л.Бурачинською, то про-живае в м.бхладельф1я /СШ/, про ддяльнхсть 1нтел1генцп м.Львова з 1930-х роках шодо збереження традиц1йно! народно! вишивки I -застосувазння !! в моделюванн! I прикрашешп №тер"ерних тканин. Рона, як редактор журналу "Нова хата" запросила О.Г.Кульчицьку розробляти в!зерунш для "вишивання. Разом з науковцями 1.Гургу-л'ою, С.Скдорович органгэовували виставки, показ нових моделей, створених на основ1 народного моделювання. Методично-консультативна робота проводилась науковцями в школах, майстернях, кооперативах.

У повоенний час 1де процес об"еднання дрхбних кооперати-в:в, а в 1960 р. проходить реорган1зац1я прошелоних артмей в державн! пхдприемства.

У .1970-х роках рхзН! за асортиментом виц.;т1 вироби виготов-ллиться в систем! пхдприемств Мшхстерства м1сцево! промисловос-Т1 Укрхудокпрому, Мастерства легко! промисловост!, М1н1стер-ства побутового обслуговування населения, Худоядаього <|онду Укрпгни та :н.

Художники, народит майстри на п!дприемьтвах народних

худомiix проиислгв в Cüoiii творчхй ripaimiqi ропвивагать нагрома-дкений досвхд. 1х пост1йна турбота - гпдвищення художнього р!вня вироб1в, декорованих вишвкою.

Народна вишивка розглядаеться автором в контекст! 1сторич-них процесхв розвитку художньо* культури украцнського народу.

D-SEXC25K__K22fií5Í "Матергал i технгки вишвання" автср на

OChobí липчення численних з раз к i п вишвок розглядае материал i техн1ки гишивання як ва-кли в i худочшьо-виражальхи засоби виши-вального мистецтва. Обгрунтрвуеться визначення терт.ану "виимвка", його походкення В1д слова "юти". ГИдтвердкення цього - збереже-на народна термгнологчя вииивки - "шити", "наливати", "шитво", "пошиття", "розшиття", "наливка".

Р.а прияначенням материал для шкивання подхлясться на два види. Перший - матер1ал як основа для пипивання. Це вовнянх, льня-hí, полотнян1. ручноткан1 тканини, полотно, якого в!домо понад 20 вид1в, сукно i ткянини фабричного виготовлення. Другий вид -матер1ал, ядам вишивають, Це нитки ручнопряденг льнян1, конопля-hí, вовнян1, нитки фабричного шготовлення: заполоч, б!ль, кумач, волхчка, гарус, металев1 i cpi6HÍ нитки, корали, 6icep, метал1ч-нх пластинки - "лелхтки", гудзики; сап"янов1 стрхчки та íh.

У середин1 XIX сг. яахгдноевропейська мода на вишвку 6ice-ром спричинилась до пошрення його i в народишпмвцх. Písho-кольоровиш бгсеринками доповнювали вишивки на уставках к!ночих сорочок, голоених стр1чках, поясах, безрукавках. Суц!льне вишиван-ня 6icepow складяих рослинних композиц1й, сгожетних мотивíb було характефним У мз:ському середовищ!. Найбмыпого шкориотання зазнав 6icep у пикивцi карпатсько! вот, особливо в районах Буковини, Покуття.

Численн! пам"ятки вишвок б!сером дають можлив!сть видЪшти

IX три основних типи, виходячи з якост1 бгсеру: вишивка дрхбним, кругло! форми б!сером; крупншш, овально! форми; видовжено! форш. Часто в суцгльно вишитих бгсером складних орнаментааь-них композиц!ях викор^сганх рЬн1 за формою I як тетю бисеринки. Так, у рослинних орнаментах квитов! мртиви випятх дрхбним 61-сером, листочки та 1нш1 елементи - овальним, крупн1иим, а га-луз ки, паростки - видовясеними б1Серинками-"трубочк8Ш". Районом поширення суц{льног вииивки 61сером на Украунх була Буковина.

Тут б!серои вишивали усг компоненти жхночого одягу: намггки, *

сорочки, безрукавки, пояси, фартухи. Часто на вдшвку >:гночот сорочки йшло до 12 к!лограм1в бхсеру. Буковинська вииивка бхсе-ром мала вплив на випивку сусццах район 1в Гуцулыдани, Подхлля. Р. 1ни1Их районах Украуни б1сером вини вали переважно о крем I моти-ри, елементи на фон1 вишивки, виконано! рхзноыаштниш нитками.

Характерною ртсою для вишивки б1сером пол!в оксамитових, плюшевих безрукавок, кашзель /райони Еолин1, Подмля, прикар-патська зона/ е введения корал1в - "пацьорок", "доброго" нациста. Декорування випитих вироб1в, особливо верхнього нагрудного одягу гудзикаш, якх виконували подвхйну роль - функцхональну I худояню було поширене в ус1х областях Украуни.

В районах ГУцулыиини, Буко'вини нашивали гудзики по передними рядаш на спинках х полах кептархв. Рлни ритм1чно чергую-ться в смугах р1яними роям!раш, кольором, пластичним ргаенням.

На Еуковин1 вишивали I металевими тонкими пластинками -"лелхткаш", кругло!, р1дше - витягнуто! овально! (Торми, з золо тавим або ср1блястим в1дтхнком. 1х використовунали для обрамлен ня стр1Чкошх композиц1й, рхдше ~ для утворення рояеткових, ва-зонних мотив!в. Шиивання лел1ткэми - пропориш, чорними, вох-ристими - побутувало в районах Буковини.

Б1сер', метапев: пластинки, гудзики, корали, стеклярус -матергапи, якг я укракнськхи народней вишивцг були пхдпорядкопа-н! основному вишивальному матер1алу - ниткам, ртзно! структури I якостг, в!д тонких, лодяе пом1тних, до грубих нитяних шнур1в.

На основг археолог1чних ыатерхал1В X - ХП ст., музейних колет^й ХУГ1 - XIX ст., зхбраних польових вгдомостей вид1лен1 основнт типи I п 1дтипи техшк випивання. ТипологЬац1я дала мо«лив1сть провести класифхкацт техник вишивання. Украчнська народна випмвка здобула всесвхтню славу багатством вишуканого "чистого" техн1чного виконання. Аналто датованих пам"яток ви-шивки ХШ - поч. XX ст. - першооснова для видмення двох основ-них методов вишивання - двостороннього I одностороинього. До двостороннхх В1,ннесен1 так! техники вишивання: перебор, позагол-ковий, стебелевий шов, соаНвка, штапхвка, гладь /пряма й коса/, р1ан1 техн1ки вишлювання, шр1зування, мере*ання, рубцювання та тн.' Пх технгки були в1дом! в ус1х областях Укра*ни, проте в одних м I сцях ви кори сто ву вали частме, в хнших - р1дше.

Р.акливим явищем в укракнськхй народн1й вишищ! XIX ст. був процпс розвитку ыережання, пмережування, яК1 виконувались у Ясному сп1вв1дноюеннх я тншими техниками. В диянцт народдп майстри виявили досконалу технхчну вправн1сть i високу орнамен-тальну та колормстичну культуру.

Г'мережування - ажурне вишивання окремих деталей - поширене як у тканинах одягового, так х 1нтер"ерного призначення. Йому придЬшлась велика увага вишивалышцяш на Е8$й територ!! Укращи. Особливо ц!кав! р!зновидн змережування в Городенк1вському р-н г 1вано-<ранк1всько¥ обл.

В остаточному оформление в^штих вироб1в велика увага при-дтлялась птдрублюванню, обметуванню, зубцюванню, що поодлу-

вало не-тхльки (¡Ункцгональну, а й еаяливу художню функцп. Об"ем-но-рельефниш акцентами видхлявться обметан: вишитт вироби Оэкаль ського р-ну Льв1всько1 обл., Тя'пвського, У>устського район1В Ракарпатськог обл.

Беямежна фантазгя вишивальниць щодо урхлноман гтнення на-званих техн1к двостороннього виш'ания,

Масового поширення на всхй тер!тор1? заххдних областей Укракни зазнали технхки одностороннього нипинкового шшвання, тобто нанесения протяганням шиивапьних стхбк1в э виворотно? сторони - низинка, занизування, Особливого {юзвитку зазнала низинка в районах Гуцульшини, а занизувашщ - в районах Болинсыга-го Пoлiccя.

В районах Гуцулыцини вишивка ниэзю масово поширена. Основна ознака - яскрава полххрошхсть I поеднання я лицевим погерх-нешы заловненням г[ону - "розводу", шконаного чорпми, ьишневи-ми нитками з виворотно? сторони. Б полхському оанизуваннх черво-йими нитками образно вид1ляютьея протягнут1 по одн1й-дв1 чорних або син1х нитки.

Поширен! в заХ1дних областях Укра?да р1зи1 технхки поверх-невого вишвання - поверхниця, набирування, кафасор, двоб1чна штап1вка, верхоплут, бхгунець, кучерявий бр1д, гладь, качалоч-кг, плетхнка, к!ска, ретязь, хрестик, через чисшцю, ланцюяок, кучерями, ронюхеми, городоцький, бавшчковий шов, "явор1Ека", вибиванка та ш. В кожному етнографхчному ра^лп I нав1ть в ок-ремих селах видхляються локалып специф!чн1 вар!анти техн1к ви-конання. До того к, 1ндив1дуальна творчхсть впливае на характер

виконання тих нее гехн!к, шо змхнювться в зааекност1 В1д прияна-чення, матер1ал1в, розмхрхв, форми виробхв тошо.

Б1д техн!ки вишвання значною м!рою залежить характер

трактулання орн&ченталъних мотивгб шшивки, уу композ'ицтйнгсть, колористичне вирхшення, структурно-пластичн1 акцепта тощо.

У третьому роздал г "<пункцху ви нивки" розкриваються питания полх^ункцгональностх вишивального шсгёцтпа украунського народу.

ГПшивка - вид кистецтва. Рона безпосерсдньо входить у сферу матерхальноу х руховноу культури народу, е одеючасно результатом я" духовноу, так I практично? Д1йльиост1 людей. Еишивка -реально ви рак сна I несе хнформацЬо про орютенг, композицпо, колорит, як1 е в колективнхй пом"ят1 людей. Бэна охоплюс I сферу знань, в1рування, естетичн! погляди, смани, особливо звичаево-обрядов1 аспекта, етичш переконання. В рослхдженн1 дан1 обгрун-туЕання, то вишвка гцдео гаконуе традиц!йн1 фткц1у. Основниыи функц1ями шембки впродовк довгих процес1в ешлюцху в вторичному аспект1 заганпились до сьогодн1 естетична, обрядова, ритуальна, святково-гчакова, символхчна. При цьому необххднс врахуван-ня специф1ки естетичних почуттхв майстрхп вишвання, УХ смак!в, ядхбностеП, ерудлцП п рхзнх хстсричнх част 1 в сьогоднЬшй час урбан 1яац1у г НТР. Безперечна роль шгоивки в естетичному вихованн1. Вшиэцх притаманн1 численн1 <|ункц1у, як1 входятЬ' в сферу дослхджень естетики, соцхологху та психолог!у.

Щкава багатогранна шэнавальна йунгаця вииивки. Через систему орнаменту, кольору передаються складнх емоцхйн! переживания творця, його св1тобачення, роэум!ння сьогодення навко-лишнього св1ту. Особливо активно виконуе ян пивка ко.Мунхкатияну (]ункцхю - зорову передачу 1нформац1У В1д поколганя до поколшня, в1д творця до творця. Тут важлив1 народна 1стор1Чна п®м"ять, взаеморозум1Ння.

Своерхдно шступае вдшивка в складней систем! гаиИхфакто-р!в - перш за все моей, як ознаки уу належност! до творц{в од-

нхе? етн1чноу групи людей. У вишивц! образно виступають локально риси, але домтаують загально-нац1ональн1 ознаки.

Серед ролей, яК1 виконуе сучасна вишивка, доцгльно вид|ли-ти збережену святково-знакову, символхчну функцхю. Шшивка сьо-годнI виступас як покалово-масова оргян1чна цписнхсть, що ггд-но виконуе сусптльнх функц!!. Р1зна традицхйна ^ункцхональнЬть обгрунтовуе специ$1чн 1сть художнього рхшення вишвок.

В дослхдлсенн! лрослхдковуються питания впливу функц!ональ-ност1 на орнаменчально-компоэицхйну систему вишивок в тканинах церковного, 1нтер"ерно-обрядового та одягового призначення. Як особлива художня цтнгсть розглядаеться церковна вишивка хз збе-режевики традицтйними канонами иодо орнаменту, композиц1!, ко-льору /занавхси, воздухи, покрхвцх, покрови, облачения тошо/.

Композиц1я орнаменту, його розмшення перебувяють у т1Сно-му зв"язку з призначенням вишивки. Бона складнша I багатша на видних плошинах хнтер"ерних тканин та частинах комплексов одягу.

В1дм1нний характер композицп, кольорового рхшення вишивки у жгаочому, чоловхчому х длтячому одяз1, у весхльному гбранн1, одяэ!, призначеному для шоденно! лрац!, на свято I на смерть. Все зазделепхдь детально продумане I лог1чно абгрунтоване. Пря-мокутнх плошни тканини, прямий кр1й окремих компонент1в одигу спри¡мнились до створення сгрхчкових, розеткотх х сичастих центрально-променистих композиц1й. Серед величезно! К1лыюст1 вар1ант1в композиц1йного р1шення вишивок перевагу маоть стргч-кова, букетна, а також вазонна конпозицп. Дощо гашого засто-сування набула розеткова 1 шахова систем; рот.шцення орнамонталь-НИХ М0ТИВ1В.

й основному, кожному виду одягу х тканини обрядово-1нтег"-

ерного призначення в!дпов!дае виэначена в 1 ко вою художньою практикою технкка виконання вишвкя, певн! комплекта орнаментальних мотИв!в та принципи композиц1йно-колористичного гх рвения, як! пов1льно змЬдавались в хсторичноыу розвитку. Поступово двосто-роння техн!ка виимвання збагачувалась р1зними ловерхневими швами, наприклад, хрестиком, верхоплутом та 1н. Спостер1гаеться поступо~е зб!льшеиня мотив!в в орнамент! вишвок - в!д прямих, ламаних, хшлясгих лЬий, ромб!в, прямокутник{в до складах компо?иц!й з геометричних, рослинних, зоошрфих мотивгв. Дедал! частое до вкшвки б г лики, охристими, С1рими нитками почали вкраплювати чорн1, червон!,- син! нитки. На зм1ну гм у к!нц1 XIX ст. см1ливо почала входити дзвхнка багатоколхрн1сть.

У четвертому роздШ "Компояиц1йна структура вишвок, образнгсть орнаменту" простекуються паконом!рност! побудови орнаментально-комлозщцйних схем, кольорового вирхшення вишивок. Ли ал тз збере«ених зразк!в вишивок дав можлив!сть ствердити, шо випивальницх досягли вершин у розвитку орнаментального ыиотецтва.

За зм1стом та фзрмою побудови 'орнаментальн! мотиви в основное под1лявться на геометричн!, рослинн!, зоомор#н! та антро-помор|н!. Поступово виробились складах орнаментальн! системи, властив1 тхй чи техн1ц! виконання, матер!алу, призначен-

ню вироб1в.

Вершин худокньо-образного рхшення сягнув наЧпоширен кмй у вишиЕЦХ захццшх районIв Укращи геометричний орнамент, ство-рений 1э простих прямих, ск!сних, ламаних 1 зубчатих лхн!й. 1х пер есхчення, комбЬговане розм!шення створэвало як прост1, так \ скпадн1 геометричн! фрми* 'Птошм для вишивки е шко-ристання прямих або ск!сних стхбкхв для утворешя прямолЬийяих суц1льних стрхчок, рядхв з рнсочок та зубцхв. Декорування пря-

мол1Н1йними стргчкаыи виробгв по швах - це давня слов"янська трарицтл, помирена в усхх областях У крайни. Особливо! популяр-ностI набув мотив багаторядноу ламанок стрхчки - "кривулг", "зубчасто?" у ВДШБЦ1 Ж1НОЧИХ 1,ЧОЛОВ1ЧИХ сорочок, СП 1ДНИЦЬ, фартухгв, чоловхчих штанхв тощо. Часто в давнхших вишвках цей мотив виступае як самост1йний, еданий мотив орнаменту, налриклад, У ВИШИВЦХ ПОЛТаВСЬКИХ ХУСТИН, У б0ЙК1ВСЬК1Й, полхсьНй вишивцг. Поступово вгн ускладнювався, доповновався гншими мотивами.

"Кривул1", "зубцг" виши вали одинарними або попарними рядами. На Полхссх, ЕйлинI,' на БойК1виин1 частгае, в 1нших областях У крат ни, сорочки, фартухи вшивали Т1льки рядами прямих рисочок, ламаних лхн1й,. кривульок - вгд двох до дев"яти. При цьому використовувалися два лринцлпи ?х яобра^ення - вишивались ламан1 лхнп, а мхж ниш залишали бхлий фон, або, навпаки, ви-тивало густо фон 1 залишали пробои бпю! тканини у виглядх ламано! лхнп. Р1зноман1тн1 способи побудови найпростхшого гео-мётрйЧНОГС орЬ'йМсКТу з рядIв прямих, ламаних лхнгй, пересхчених скхсшми, перерваними фоном тошо. До збагачення строкового геометричного орнаменту спричинилось введения зубцхв, заокруг-лення лппйних вигинхв, шо вёло до створення хвилястих лЬпй -"хвдльок", " стебелыив". Духе популярними стали плет!нки, спх-ралх, "гаски", зигзаги, "меандри" тощо. Еагатогранне ?х ообра-кення, р1зН1 способи поернання посилили декоративнйй ефект, сео-ер1дну пластику вишитих узор1в.

Серед численних про стих герметричних мотивгв, як о дан 1з пров1дних, виступае квадрат. [цпивальниц! розробили безлхч ва- ■ рхалтхв його обрамления I заповноння внутрхшьо! площини. Як до-М1нутпчх иотиви видЬяються квадрати стрхчкових композиций виш-вок Волинт, Подхлля, Бойк1впшни. Гони окреслен! о^инарними,

попарит®, потрх.йниш лрямими лЪиями або зубцями, цяточками, хвостиками. Часто обрамления ^пучить силыпшми акцентами, нхнс стримане запощення площини квадрата меншими квадратиками, хрес-ти каш.

3 ус1х геометрйчних >{орм найпмрше застосування у вишивцх зазнав ромб. Творча фанта^ая вишивальниць наддлила його особливою силою художньо? виразностх. То ромб самостхйно виступае як символ, то в основ: складних геометричних ф1гур по-р1зному поеднаний в горизонтальному або вертикальному налрямх.

Г1дна лодиву вар1антн!сть його трактування творить багатю-щу р1зн0видн1сть рОМбхЧНОГО узору укра^нсько! ВИШИВКИ. Р13Н0-манхтн1 окреслення контурхв ромб:в. Основнх з них - ромби з пря-шми, виступаочими назовиI сторонами, загнутими пхд прямим ку-том; ромби з рядами вистулаючих зубчиктв; ромби з виступаючими сторонами, спрямованими до ?х центру; ромби з усхченими сторонами. Поширен1 ромби, контурнх л пи? яких перестченх сочками, зубцями, 1Лвкругами тощо. Найчастхше вони шшит1 в ряд - стика-ючись один з одним, перес1каючись зустр1чними кутами, утворо-ючи так зван1 "ромбов! впючки", розмтаен1 в ромбов1й чи прямо-кутн1й С1тц1 або в шаховому порядку. На Г'акарлатт1 йустртчасть-ся зобракення на рукавах наночих сорочок нижче уставки одного ромба, який виступае в ансамблх всього одягу своер1дним символом-знаком.

Гомби у вишвц1 "супроводжувались пображенням круга, розетки - цими граф1чними символами сонця. Змхна вишивальних техн1к спричинилась до того, що круг перетворовався в ромб, багатогран-ник тощо. Ромбовий орнамент зазнав особливого розвитку у вишив-Ц1 XIX ст. Ргн був дом1нуюшм на Болши, Под1лл1, в карпатсыий зонх.

У кЬщ} XIX ст. зазнав пошрення рослинний орнамент, особливо в п1дкарпатських районах, на Волин г, Под1лл1. КЬтив винограду домхнував у вишивц: Сххдного Подгиля, цвхту калини - в районах Полхсся, сосонки - в карпатськ1й эон1, барв1нку, бер1з-ки - на ЖйтошрщинЬ

Аналхз складних схем зображсня дерева дав можлнвхсть ви-д1лити основн1 групи: дерева одно- х тристовбурн1, дерева з дво-, три-, п"ятиярусним розм!щенням бокових г1лок з р1зного виду квхтами, листочками, пуп"янками, галузкали та хн.

Складн! комлозиц11 з мотив1в дерева життя, ваяон1в досягли активного розвитку, эдобули особливу популярнхсть I з айн я ли центральна м!сце у вишвцх практично вс1х областей Укра?ни.

• 1з р03Ка1ТТЯ ПРОВХДНИХ рОСЛИННИХ М0ТИВ1В ВИД1ЛЯЮТЬСЯ квхти. Вони виступають аридна крупномасштабними, бмьше - здрхбнглиш формами. В р!зних районах вони мають в х дм хин х худо'"нъо-стилхс-тичн! риси. Ыотиви кв!ткових галузок найтиповш! у вшшвках До-линського р-ну 1вано-?ранк!всько1 обл. Вони оваяоподхбнх, гнуч-к!ш1, б!льш1 в розм!рах пор1вняно з кв!ткошми вишивками бхльш п!вн!чних район!в. /1рв1льне !х розыЬцення в смугах. Далх на лхв-н!ч в орнамент! зауважуетьоя строг хше розм!щення квтв рядами, трупами, ч!тк!ше, л!н1йн1ше I* обрамления.

Мотив калини - улюблений узор вишивни в районах Терногаль-шини. В строгому ритм!адому, рядовому план: велик! китиц1 калини розм!щен! на рукавах жЬночих сорочок, »крал ^ рушшкхв. Най-част!ше яг!дков! галузки розм1щен1.ы!« птахами над рядами рос-линних орнаментальних смуг або зверху крон дерев, вазон1в. Та к! ыотиви, як колуд!, гор1шки вишит! в рядах орнаментальних смуг з дистя луба, клена та

К1нець XIX - початок XX ст. - пер!од особливого розвитку

рослинного орнаменту, матового йога поширення в усхх областях' УкраГни.

Оожет людсько! постатх частое зусгр!чаеться у вишивц! першо! половини XIX ст. Зобряження людини у деревопод!бн1й форш пбереглося у винивц! ралон1В Буковини, ПодЬшя, Вэлинг. 6 р!з-ниця в характер! трактувпння IX ({орм. Гранично геометризован! людськг постат! у шцлрцх карпатсько! зони, на пгвдн! Подхлля. Розвиток образу людини у витовц1 хшов у двох налрямех - зобра-ження И як люД1ни-дерева г наближення П до реально! д!йсн®ст!.' У першоиу випадку обра? людини випивали вцентральних плосинах. Р1зН1 варханти подачх ромбхв, пряыокутних плошн, як1 в сукупнос-т! створоють ЛЮДИНОПОД1бН1 фхгури я пхднятими руками. 1х голови -ромби, тринутники. Складна система !Х роэмхщення по вертикал 1. Б чхтких прямолппйних окресленнях подана вся фггура людини. Прикладом трансйормацхй антропомор^них мотив!в у дерево-кв!тку е численнг зразки виси во к з Буковини. •

Численно гарханти мотив1в гсометричиогоу рослинного, зооморфного, антропоморфного орнаменту впливали на художню образность узор!в.

-У п"ятому розжиг "Ло кальн I художнх особ ли воет! вишивок" даеться характеристика художн!х' особливостей вишивок окремих районов Укратш. Художне багатство укратськот народно! випявки обумовлене яскраво видхленими провIдними центрами вишивального мистецтва, якх с в ус!х етнографхчних рег тонах У крайни: Середньо-го Подн1пров"я, Слобожаншини, ГЬлхсся, Подиигя, Карпат з Прикар-паттям I Зокарпагтям, П1вдня Украуни та Ь. У кожному>1э них -сво! традицп, своя система I творч1 методя. В досл!даенн! ви-дхленх для детальн 1шого аналЬу нишивки Болинського Пол1ССя, За-ходного Под!лля, Гуцулылини, Бойк1вшни, Ло-мкгвгеини, Покуття,

Бу ко вини.

Й1ття народу в левному середовищх, його'побут, звичау, природа, навики прац1, критерп розумшня краси спричинились до вхд-мпших принцип 1В вишвання в окремих осередках, районах, селах. Конкретн1 хсторичн1 передумови визначали формування окремих центрх: якх у псезагальн1й справ! вишивального шстецтва вели перед, задавали гон. Особливо виразно виступаготь ХУДОЖН1 особливостх вшивок в егнографхчних зонах Украуни.

Гмгаивка Волинського Пол1ССя порхрняно з хншми етнограф{чни-ми районами Украуни нагляди ше зберегля архаучну корен: ритуально-побутового призначенпя д характер орнаментально-композиц1йного ршення, особливо на обрядових предметах - рушниках, обрусах, ве-схльному одяз1. Бона батата мотива!.®, своерхдними знаками, якх в далекому минулому вважались свяшенними побрахеннями. Ромби, розет-.ки, квадрати - виразники понять: сонце, земля, рослини - улюбле-нх I масово помирен1 мотиви орнаменту пол1ськоу вишивки. Так, учго в XIX ст. зхбран1 давн1 узори, вицит1 в червоно-синхй галх пазвами: хь:гль, км ели к, лаггдний хиЬчь, лапатий хмхль, хмхль ягодки, безконечник, огарочки, звхзди, очка, ягхдки, цимбали, кучер!, роза повна, роза барв.4нкдва, со кирки, кошта, розбитх хрес^ ти, полуницх та хн. Назви узор1в розкривають складний зм1ст орна-ментальноу мови волинсько-полхськоу вишивки.

Орнамент ви давки, будучи вхдносно стхйким елементом культури, збррхгае в соб1 архаучн! власти, що воображали давнх М1фолог1Ч~ нх уявлення полхщук1в. убереженI датованх орнаментальна I сюшет-н1 рикивки Голхсся свхдчать про ух високий художн1й рхвень, розкривають скла^гсть сволюцiу риги шального мистецтва впродовж ор.~ нто стол1ття. Повхльнтй змхнх п сдавали ся тут траднцхйнх технх-ги риеивяння, принципи орнаментрльно-колористичного рхшення.

Гипоним у XIX ст. було пасто су валял технхки завол1кання /"п1дво-11К£ишя", "1идбтр"/. У цей пер10д процес рояти тку художньо-сти-иьо них. особ ли во стер вишпки яаволхкания досяг своерхдного завер-лення. Бона набула найбгльшого ноширення I найвищого piвня ху-пожнъо-технгчно! майстерност1. В узорах, виконашх цхою теххп-кою, ст1бок'б1ля стхбка закривас вех.орнаментальнх пломини. За характером окреслрння орнаментальних мотивов ця технхка мае пря-вналогхг з такими давнхми пол 1Сь ними теххпками, як занияуван-ня та застилювання. Рсх вони вишивалися червоними нитками я введениям по центру або краях орнаментальних чорних стрхчок. За тех-нхкою виконашя пол1ське зашзування мае прям! аналоги з гухцгль-ською низзю, а застилювання - з лодхдьською ловерхницею. Цх тех-Н1ки вишивання на Пол1ссх не Т1льки д.омтували, а й часто б у ли одиними техшками вишивання аж до кищя столхття. Ними виамвали складнх орнаментальнх композицп у гзизначених частинах одягу, тканин 1нтер"срного прйзначення. Для обрамления головних орнаментальних смуг використовувались такт пошрен1 техники, як пряма гладь, мережка, стовпчик або гречка. Були вироблен1 стШа прин-ципи комбхнування рхзних теххик вишивання в одному узорх.

Для рхзних компонент1в одягу також 1снували устален! прийо-ми техн1чного виконання, в1дпои1дн1 окремим- елкмбНтам одягу. Так, заволхкуранням, яашзуванням» застелюванням виши вали уставки, маняети, комхри, а також пазухи чаноодх, чолотпшх сорочок, наметки, хусчини; гладда, козликом, етебслешм швом прикршпали кожухи, с вит и; танбуром шшивали рушники.

Орнамент включав в себе як прост 1 ыотиви, так х складнх (^1гурн1 зображення. До перших належать смугм хз ряд1в прямих рисок, прямо кутни к х в, зубчастих ламаних х хшлеяод!бних л!и 1й -дороги, б1г.у!1цх, хгкльки. Плопини мхж иими по-рхзному заловлен!

прямими, косими стхбками. В бмьш складно^ геометричиому орнамент! одним 1а основних ел ем опт 1н с ромб. Характер його пображен-ня строго вхдповхдае зобрачсенню таких мотив1в, як квадрат, круг, розетка, хрестоподхбна фхгура.

На початку XX ст. була поширена I ровго побутувала давня коыпозиц1я вишивки - горизонтальна ¿муга, роз диена наппрямокут-Н1 плоимни, окреСлен1 почергово червонини I чорними нитками, а пхзн!ше - чорними т син1ми, в яких розмхшен1 ромби, розетки. Цей узор характерний для виши во к .'аххдного Полхсся. Ь ньому образно виступае в складихй побудов! квадрат, часто я введениям ромба з розеткою по центру.

Розетка - основний I найбглъш лоширений мотив арха!чних композита У вииивках Полхсся. Юна мае. чотирн-цлсть I вхсхм яагост-рених або заокруглених пелюсткхв; часто пелюстки однхеу розетки вишиваються почергово червоними I чорними нитками. ?>: тетки чергу-ються 13 зобраэтенняы ромб1в, кругхв, квадрат!в, хрест1в, есовид-них фхгур тощо. Мзтив хреста лоданий у вишивц1 у. виглядх прямого р1внобедреного, хнод! з ромбхчними кхнцями або косого хреста в р них вар!антах. Вш часто вписаний в ромби, прямокутники ? в1дло-в!дно з 1х ритмом мае червоний, чоршй, або червоний г син1й ко-льори.

Серед зоомор^них мотивхв пол1ськок вишивки ррним хз улюблених е птахи. Вони зображуються дуге узагальнено, з чивопишшми акцентами. Часто птахи створюють самост1йний узор - 'ряд, в якому вони ритмхчно розташован1. В таких композиц1ях П1дкреслена ввоерцдаа динам!ка руху. Часто збер!гаеться зображення птах!в хз деревом киття в центр!, з г!лочками яг1д, квгг1в.

15 багатьох складних композиц!ях мо*ша визначити таких пта-х!в, як лебед!, орли, павлини, качки, голуби 1а 1н. Образ фхлхна

пони рений у вишивц1 ЧернхНвсъкого Полгсся. Дуке р!дко зустр!ча-еться побршкення грифииз,. оленхв, коней. В рушниках ! скатерти-нах Чернхгхвського Полгсся часто вииитх двостороннхм швом, хрес-тиком двоголов! геральдики орли.

У вишивках Полхсся зустрНаються архагчнг, сильно геометри-оованх антропоморфн I мотиви ромбхчного трактугання. 1х нвзи^ають "на козяка".

К серединг XIX ст. активно проходить складниЙ процес перетво-ргння геометричних мотив г л у рослиннх. Дедал х част! те рослинн! мотиви за]»мають центрапьне мхсце в ■ орнаменталъних комплексах, Роз-виввяться тиш узори сосонок, хвойок, бер!зок, вазонхв, листк!в дуба, цвггу калини. Склада! композицху Ь рослинних мотивгв живописного характеру особливо набули пошрення в к!нцх XIX - на почат^ XX ст. на пхвноч! Ки?ввдни, Румшинй, п!вдн1 Черн1г!вшини, РоЛИн!.

р1зноманхтн1Сть, пи со кий худо^нхй р!вень орнаментального мис-тецтБ» полхеько! випивки глибме роякр!ваеться при янал!з! .II ло-капьних тип1в. В<д!лякугьсяеи кивки Ковельського, Рожнят1вського, Камхнь-Каширського, Володлмир-Еолинського, Ратн1вського, Любомль-ського, Любешгвського, Ст аро ви ж! всь ко го, Маневицького, К!верц!в-ського район !в. В кожному з них хснують локалт.ьО групп орнамешив. 0ригтнальн1 М1сцев1 наэви орнаментальних мотивхв.

Видмяеться шшивка в п1вн1чно-.зях1днхй частиц! Волин!. Особливо цхкав1 вишивки см Забужжя, Нульмо. Тут тилева традацхйна система вишивання стрхчкових композиц1й. стр1чки, висотою

2-2,5 см, розм!шенг на уставках, комтрах, подолах бхлих сорочок -"ептдлиць". В стрхчкових узорах ряди рембхв регзм!цен! в прямокут-них плошинах, почергово випитих скнЬм т" червой?«;! нитками.

Гидавка занизуванням крайнього птпчно-зах!дного ареалу

з др!бними мотивами перевалено синьо-червоного колориту аналогична синьо-червоному колориту вишивки гхрських районтв Еойк!вшини i чорно-червон1й випищх Сходного Под1ллд. Дал! на схгд ця роздргб-нен!сть орнаменту зникае. На перпий план виступають KpynHimi reo-, метричн! мотиви, i орнаментальна смуги розмхиуються в к!лька ря-д!в горизонтального, л!эн!ше вертикального напрямку на всхй пло-шин! рукав!в. 3 друго! поло вини XIX ст. дедал i частше одна композита виконуеться к!лькома технгками. Так, шшивки сгл Красностав, Микулич!, Св1танок Володимир-Волинського р-ну, с.Городок Намхнь-Квпярського р-ну виконан1 заволхканням, мережкою з настилом, стеб-н!вжиэ, хрестиком, мережкою-шабак. В них гармонхйно поеднанх такх орнамент альнх мотиви, як з!рка /"зв1здди/, круги, posi, хвойки та 1н. Отриыав розвиток в селах Володаир-Волинського, К!верц!в-оы эго район!в геометризовашй рослинний орнамент, виконаний настилом, хрестиком. ЕМшивка пгвн!чних район1в Волин! под!бна до бипмвки п!шоч1 Рхвнениини, Житомиром ни. Однак тут композиция узор iE монументальная, эбагачена р1эними вархантами, переважають мотиви з!рок, рож га ш. Шрокх вишитх смуги розм!1цуються на тра-диц1йно визнйчених Частинах одягу, ^ушйках, скатертях. Б Тюбешхв-ськокцг, Камхнь-Кашрськдму районах bhumti смуги часто поеднанх в певн!й черговостг з орнаиентальними тканими смугаш.

Вншвка в таких районах Р!вненпвши, як Володимирецький /особливо с.Велик! Цепцевич1/, Сарненський /села Велике Бербче, Зно-СИЧ1/, Ковельський, Дубровехц>кий,. Острожський, Костопгльський, характеризуемся перевалено такими техниками, як занизування, заполнения» настилування, козлик, верхоплут та !н.

В Ковельському, Сарненському, Дубровецькому районах були. поширен! давн! принципи орнаментально~композиц!йного рпчення ви-иявок, серед яких переважвла технтка занизування червоними нитками.

Огрхчковг червон1 розетковх або ромбовI сцуги часто перссхкались одн1ею або двомп чорними ад синими нитка*«.

Як важливе художне орнаментальне явите видыяеться старогин-на вишвка занизуванням, настилюванням, яка часом поеднувалась з техникою бхло! гладх х вирхзуванням. Особливо популярн1 такх мотиот, як бхгунцх, хвильки, шашечки, хрестики-эерна, клюодки, воловх очка, хмхль, терен, виноград, хиелик.

Ришивка бхлими ниткаш гладдо, вирхзуванням, набируванням використання рхзних вид1в иережок /одинарний, подвШий, стовп-чики, шеляжок, гречечка та га./зазнали своерхдного розвитку в полхських районах Рхвненсько? областх. Тонк^то виконання вид1-ляються бхлх вишивки жхночих сорочок, рушнинхв, запасок э1 смутами мережок, об"емно шступаючих стр1чок-верхоплут1в з геометрич-ними I рослинними мотивами.

Оригтальна вишивка червониш х б1яиш нитками на головних уборах - хустинах. На в I дм хну В1д пших областей Украц-ш вона виконуеться переважно рельефю - ви ступаю чини гладдевими шваш, густо розмшеними в чотиръох кутах хустмш. Це посилюе пластич-Н1 акценти, видхляз на бЪгому фонх тканини.

ОригСальна хрестикова вишивка розеткових рослинних мотив!в Дубнхвсъкого, Шшивського, Червоноармхйського районхп Рхвнен-сько? област1. Звучна полххромна гладцева вишивка тут зазнала поширення в 50-х роках УУ. ст.

В дослтдженнх обгрулговуетъся шсновок, що в склад .них про-цесах взаемовплив1в з мистецтгом Грец!1, В1зонт1!, народ!в Вал-канського регхону шкристал1зован1 I зберетгенх давнх традиц!1 вишивання подолян ,якх шп ли ваять хз ддерел дапньоруськот культурз. При спхлышх орнамент ал ьиэ-колорнстичних озиаках подгльська язви вкя батата локальниии ргзновддаав!. Мэнументалыистю пцучшвш

видхляеться вишивка Заххдного Подглля, особливо районов ПодхЛ-стров"я, таких осередкхв, як Борах в, Палхдаки, Еучач /Герногпль-ська обл. / та 1н. 1Ут поширене вигаивання уяорхв густих, тугих, без проб 1Л1В тканини, р1яними поверхневими стхбкаки. Еиимвки ма-ють вигляд тканин ворсових або др!бного двостороннього ткання.

Рироблена чхтка трид1льна система розмиення вииивки на рукавах: уставки, морщинки /скуги висот^ю до '¿С см, роамхиен! П1Д уставками/, вся плошина рукава до манжет1в. Вииивки уставки, мор-шинки I рукава р1знятьия мг« собою розмхраки, орнаментом I техн1-кою виконання. Наибагатша 1 найскладнхша шшвка на уставц1. На н!й рхзниш поверхневими стхбками чорниш нитками густо вишт1 в!д трьох до семи орнаментальних ему г, що сягають аи до кенара. Смути эаяовнен! в рядовому план1 дрхбники мотивами, научаетше розетками, зигзагами, есошдшми мотива!.«!, пшоли окреслениш темно-вишневою, темно-фхолетовою стебнхвкою. 0рнамеь?альн1 смуги розд1лен1 вузькими горизонтальная стргчками, вишитими часто чорниш 1 металевими - золотого чи ср1бного кояьору нитками. Уставки обрамлен! з нияеньо? I бокових стсрм, видхленх як вачелива компози-ц!йна частина вииивки рукаЕхв. Никче уставки шиита морщинка низинкою, п!вхрестиком, рхдше хрестиком. I* кол хр, орнамент вхд-ulmi вхд уставки. В околицях м.Борщхв переважають вгеликх темно-червон! ромби з висгупаш, в с.Залхщики - зелен!, оранжево-жовт1 ромбов! роз вода, в с.Колодрхбка - темно-фхолеттв1 геометричнг ^хгури; В морщинках 1нодх виступають пробIли Тканини. При орнаментальной под!бност! боршхвськх вииивки видхляються чорно-вишне-вим фоном, а аалш1цьк1 - че р во н о -з о л о тк сти м. МЬ- морщинкою I манжетами, як 1 в буковинських сорочках, вишвка розыщена або верти-капьними строчками на вхдстач1 2 - 2,5 см, або скхсшши, но постам! 1,5 - 2 см, або в шаховому порядку.

На пг.пмшу вхд шше роэмшених 'цуг морщинки й уставки орнамент на рукав1 вишито дето грубый',и нитками, технгкоп кучерявий шов або об"пмною глпддр, ио спрмпе рельефному гархленмо виамвю! на тоненыпй основ! полотна. Кол!р гишивки рукав! в пналог!чний уставтц. Нелвяжаючи на вгдмтшпсть, ус: три чястини вини по к ру~ кавгв логгчно узгодженг, доповнюють одна одну з утпоромть б,дину

компорицхйн.у цгл1сн1сть.

Особливе мгсце в розштков! багатоколгрю^ народно? вишивки Украуни XIX - початку XX ст^закмая вииивка Еуковики. Сбережен! пам"ятки ствердлуить, що часто и о,пд|их узорах шшивок як одяго-вого, так I !нтер"срного назначения гакористано до 17 ртлних кольор1Р. Гони так вставлен! I ппа^мопщюрядкозанх, що створо-ртть весел!, лепи, тров"янисто-золота1и передиви складних геомет-ричних зобрачень. У вишнлц! Буг;опини збереглися архарш1 риси антропоморфного, зооморфного, орнмоморфного орнамент !в. [Топуляр-ним було г>обращения лпдських постатей, як! утоточчпоються з деревом Р'Иття або складними вачонниш мотивами.

В попмрених складних геометричних фортах ч1тко проглярасть-ся ромбова система о проел синя лг/дсько? постатх, ромб - голов а, тулуб, трик,утнопод1бни№ формами окресленг руки. Постать н1би виростас з осноги трикутника, внизу якого винит! ноги. Часто обабхч людських постатей роэшщено мотив дерева життя, шо у бу-ковинсыай шшивц1 мае безл!ч вар!ант!в геометризованого зобра-ження. То стовбур дерева - одинарна або попарна пряма стрЬша, то ламана чи хвиляста галузка, обабхч якоч. в позм1нному чергу-ванн1 або в ярусн!й систем! розмшен! галуэки, кв!ти, ,листочки. Рони бувають вишт в багатокол!рн1й гаи г, двокол!рн!й - червоно-чорн1й, одно кол три 1й, св1тло-ораняеп1й, яовтхй, червон1й, чорп!й. Рхдом! ртзнг народи* назви мотиву дерева зеиття - "сосонки", "г!ль-

• ця", "ватон". Бонн велично видмяються в узорах, 1м пцшорядкова-н! дрхбннп! мотиви, розм1шен1 в ряд мга галузквми: бд-коли, кор1в-ки, кони ки, собачки тошо.

На в{дмгну В1Д cyciднix район хв, у буковинськхй виимвцх эбереглися I зазнали розвитку давнг традицп передач! орниоморф-ного орнаменту. Як основний мотив у рядовому план! часто зустрхча-ються вишитI архахчн! багатоногх птахи з припхднятими або розпу- ' шеними крильцями, складах форми есовидшх птахоподхбних мошвхл. Оригхнальне в геоьетризованих формах трактування таких мотив хп: як зозульки, качечки, голубчики, огхрочки, грабельки, пшенички, рута, жабки, собачки, колоски, яблука, павуки, черешеньки, розмх-иених в скхских, вергикальних, горизонтальних смугах. 1х крильця, тулуби часто вишт! багатоколхрним бхсером, металевими леликами. Хр»стикова технхка так поеднана з легкого стебнхвкою, шоб образно посилити враження динам1Чносгг пташиного руху.

Граф1чною точнхстю, чистотою техничного виконання характери-зуеться геометричний орнамент. Основнх його мотиви: вхконця, ме-д!вники, кучерI, гадючки тощо. Рослинний орнамент дедалI частию почали суцхпьно вишивати багатокол;ршм б!сером.

Назван! орнаментальн! мотиви поширенх у вдшивц1 вс1х районхв Буковини. Однак вонй В1др1зняптьйя принципал® композиц1йно-технгч-ного рхшення. В пхвденних, поднхстровсысих районах в характер! орнаменту, композицп в!дчутнх аналог^ з подмьською приднхстрян-ською вишивкою. На рукавах глночих оорочок тридтпьне розмшення випивки: плечики /10-20 см/, морщинки /Ь-10 см/ I рукава скхсними чи вертикальними смугами. Уставки - темно-вигаюнг, ЫЬршшнда

переважно зеленх, а звеличен! мотиви дерева -шття на вс!й плоиинх. рукав1в - жовтх. Урочистгсть багатоколхрноу виш..вки, вигоняно? р!зними технхками, вовняними ниткага, заполоччй, 'ловком, посилже

введения металевих ниток золотистого, сраного колъору та срхб-. лястих лелтток.

Своерщшй осередок вишивки тЬшки бхпими нитками, бхлимн I спхтло-копгими - околиц! Новоселицх, о крем I села Кщмансьного р-ну. ГТподнання в одному узор1 р1зних технк ьишивання, виколю-вання, стеб!-ивки, гладх, мережки сприяч релье^о-ажурному вид1-леннп таких орнаментальних мотивгв, як гьтьце, хмхль, пшеничка та Ь|. Жовтх нитки продумано введенI для заловнення або обрамления мотивгв. Г1две зустр1чаютъся вишивки бхлиш нитками верхоплу-том, перевакно я ромбовими розетковими мотивами, середини яких вишит1 рЪнокольоровим бхсером. В колор1Т1 виши во к Заставн1всько~ го р-ну перегагу мають яскрав1 оранчево-червонх акценти. Ко иен район мае сво! особливостх колориту I техн1к виконання.

Вшивка одягу зазнала особливо активних процесхв розвитку в районах Яякзрпаття х Карпат. Скла,шп проиеси взаемозв"язК1в

N ■

й шстецтвом сусхднхх народхв аумовили ст1йк1еть принципов виши-ввннл одягу. На основх дввньорусько? культури розвивались художн-х особливома вишвки кахзпатських укра?нц1в. Як 1 в хншх районах УкраЛ-м в Карпатах винивали пи значен! частини окремих компонентов одягу.

Гши'вка багатонац1онального Закарпаття, де прокивають крхм украПЩ^в мадяри, румуни, словаки та юш1 народа, образно вхрби-вае взаемовпливи 1х культур.Як важлив} центр! вишивального шсте-цтва краю видмяються Тяч1вський, Хуотський, Винограддвський,

Раххвський, Березн1всъкий, МЬкгхрськип, Воловецъкий райони. Одя-гова вишивка демонструе р1зновиднхсть п типхв щодо композиц!йно-орнаментального, колорисгичного р!шення, системи роэм1В1ення на одна г. На особливу увагу заслуговугсть вишивки, виконанх тхлым б1лими нитками на бхлому фонх, т1льки синим або червоними нитка-

ми, червонный я вкраплениями стих, багатокол1рн1. Як своер1ДН1 знаки-ойерпги шступають одиничнх велик! /до 25 см висотою/ ром-би на мхсцях уставок або неншг ромбл у вертикальней ску.чх на вех плошинх рук&вхв, др1бн1Ш1 ромби в горияонганьних смугах на устав ках паночих сорочок. В украцнському народному одязг Чакарпаття, я кий набивали "русыми", з бережен" давнх слецифхчш принцшш де-корування, кр1м вишивки, то п апл1кац1сю.

Арха1чн1 риси зберегла вишивка етнографхчних груп населенна Карпат - гуцулхв, боГ;К1в, ленкхв.

• В дисертацх? дана характеристика найтипомшх огнак орнаменту, композиций, колориту вини во к, техн1к виконання, шех сфор-мувались пхд впливом конкретних 1сторичьих, географхчних, соц!-алышх умов. Результатом порхвняльного аналхзу стало обгрунту-вання висновк18,шо окремх осередки - свосрхднх школи вишивально-го мисгецтва. Особливо! уваги на дослхдження оаслутвують так1 о середки, як Яворхв, Сокаль, Городск, Сколе, Турка, Огрий, Раде-ххв /Лъвхвська обл./; Косхв, Яворхв, Космач, Городенка, Снятии, Яремча, Надв1рна, Корнич, Вербхвка /1»ано-<,ранкхвсы(а обл/; Г?а-лЬики, Борыхв, Еучач, Збараж, Кременець /Гернопхльська обл./; Любешхв, Гороххв, Ратне, Ковель, Гоподоимр-Вояинськи, Каммь-Капирський /Волинсьна обл./; Сарни, Дубровиця, Корець, Острог,

Дубяо /Р1вненська обл./; Викииця, Швоселиця, Заставна, Кщмань /Чорн1веьцька обл./; Рах1в, Перечни, М1жгхр"я,. Ваноградхв, Голо-еоць, Еерегаве, Мукачхв, лус.т, Тячхв, Великий Березний /Закарпа ська обл. / та пи Тхльки завдккл сладко воет: худочаих традиций шетецтво випиваиня цих гакхл сьогоднх характеризуемся високим р1внем майстериост! х продесхонапхзму* Сивчення фактологхчних п{ь'.|"ято1(, творчих процеглв подтвердило, то худо-лих традтд! ьи-шивання - цс сукупн!сть найбхльм стойких 1 характерных ознак

щодо материалу, темшс шконення, орнаменту, композиций, колори-. ту. Рхзне поеднання 1х х дае неповторн1 локальнх ознаки художньог вишвки, в як1й 81добракен1 естетичн! смаки та 1деали крася 1х творцхв. Так, традацйна характерна ознака вишипки Сокапыдани /Львхвська обл./ - геометричний, геометрияовано-рослинний орнамент, виконаний хрестином чорними нитками; Борщева /Герноп!льсь-ка обл./ - геометриэоваио-рослинний орнамент з перевагою чорно-вишневого кольору, виконаний настилом, позаголковим швом, кучеря-ним швом та лвнцюжком; Городка /Лыпнеька обл./ - геометризований орнамент 1з мотивами сонечок, М1сяцхв, хвилястих стр1чок, вишитих ланцюжком, "вужиком" червоними I бшши ниткам! та пи Везлхч вархантхв передач! художнхх традицхП вишивального мистецтва в ус хх областях Украцш.

"Традцц11 ем шкального шстецчгва" роигля-даються теоретично-практичнх питания збереження 1 далыпшого роз -витку художнхх траднц1й - колективного творчого досвхпу народу, Шшивка рооглядаеться як цмне 1сторико-худокне джерело, яке дае можливхсть глибше усвхдомити питания сп сцинки тродицхйю! культури укра^нського народу. В роздхлх анапхзуються сучаснх творчх процеси. Мистецтво вишивки шве сьогаднх складиим багато-лранним життям. Про активну мобхлыпсть, масов1сть цього виду мистецтва говорить той фшг, гсо майже в кожнхй хатх у селах За-ххдно! Укра!ни, дуже часто I в каських квартирах, е шшнт1 рушники , декоративих дорькки, наволочки, скатерг1 тощо. Гишивка зву-чить си льни ни шоцхйш-святковиш акцентами в 1нтер"ерах храыгн. Не зникла традицхя прикрашати вишивкош складнх ансамбл1 одягу та костюми для (¡ольклорна-етнографЬших та естрадних ансамбл1в тощо.

Шштх вирой« - символьна атрибута с в да, обряд г в. Зберег-

Лися-численнг П традицхйнх 4ункц!ь

На нивх розвитку традиц1й вишивання працюють народах май-стри, худокники-профес1онали• Умодельери/, самод!ялып уммыц. Специф!ка IX метод!в творчост1 - вакливий критер1й визначення трьох налрямк!в тепершнього вишивання. Для визначення нових тен-денц1й в сучасних творчих процесах автор детальною характеризуе

'творч!сть народних майстрхв в домадтх умовах I в систем! явдхри-смет в народних худои:н!х промисл!в, зокрема вишивальних фабрик м.Львова, Чернхвц1в, 1вано-?ранк1вська. В роздых дана характеристика !ндивхдуально! творчост1 вииивальниць вехх областей Зах1д-но! Укра1ни.

Народа! майстр! - носх! традиц!й, колективного доевхду. 1х творч!сть - св!дчення того, що живуть неповторн1, вивхренх в!~ ками традиц!!. В кожнгй облает! майстрин! створоють ориг!нальн1 вироби, виходячи 13 систеш традиц1йних шкхл вишивання. Всхх 1х об"еднуе така риса, як, го-перше, спхвзвучнхсть тим основним принципах: техгичиого, колористично-орнаментального ртеннк вхзерун-к!в, як! притаманн! тому середовиц^г, де вони побутують. По-друге, IX творчхеть визначаеться принципами спад новость По-трете, вони смЪшво використовують метод вар!антност1. Все це лепить в основ! новаторських пошук!в у розвитку вишивки сьогодення.

Висновки. Питания трэдиц1й у своему загальному ф1лософсько-культурному значенн! - актуальна проблема науки, що в останне десятир!ччя стала предметом захнтересувань учених всього св1ту. На рубеж! XX ст., У в!к урбашзацп, НТР надзвичайно ва-клив! питания збереження надбань лгодства, екологх! культури. П1дх!д до ггроблеми традиц!й як до конкретного творчого досв1ду цхнний. у справ! розвитку народних худочн!х традиц1й, в тому числ1 вигаи-вального мистецтва.

Шпивка - складне багатогранне явище национально* культури укра*нського народу. Це один тэ давних наПбхльш масових I розви-нених вид1в народного мистецтва. 1сто{ичн1, лтаературн1, фэльклор-Н1 матерIали стверджують активно побутування на Укра*н1 вишивки одягового, 1нтер"ерного, побутового та обрядового призначення як у сгльськоод, так I в киському середовищах. На Украунх вишивка роявивалась, як г в гаших народгв, у двох основних формах: як домашне заняття, тобто вишивання' вироб1в для.себе, I вишивання виро-бтв на замовлення, на продаж. Тобто вишвка розвивалась, як до-маигнх ремесла I организован! промисли, Ц! дв1 форми хснували па-ралельно, переплхтаючись г взаемозбагачуючись. Кожна 1сторична елоха вносила змхни у *х чиття. Ейродовж в1кхв кр*стал1зувалась чхтка худовдя система, в як1й гармонгйну еднхсть творять матер1-ал, технхка, орнамент, композицхйно-колористичне р1шення. Шшв-ка не надаеться довгому зберхганню. Але вишвальниц1 перефразо-вувапи узори, створюючи спхвзвучн! своему часов1 складн1 орнамен-тальн! композицп, я яких виявляються нашарування тем, образ!в I сюяет1в р1зного 1сторичного походження. В ст1йких образах, композитах, стил 1стичних засобах, колорхстичних ршеннях проел1д-ковушться арха*чнх пласти, та вхдобршкають давн1 уявлення люди ни про евгг. Цхкаво просте>куються питания еволюцх* художньо-вира-каль-них засобхв вишивального мистецтва, його естетично* природи, в яалежност1 В1д конкретних 1сторико-соц1альних умов.

В рхзних районах Укра*ни п1д впливом конкретних 1сторико-соц1альних, прирорних умов сформувались окрепх центри, трациц1й-нх школи винивання. Еид1лен1 гакх осередки, як Яворхп, Сокаль, Городок, Сколе, 1Урка, Стрий, Радех1В /Льв1вська обл./; Косхв, Явор1в, Космач, Городенка, Снятии, Яремча, Надв1рна, Корнич, Еерб1вка, Печентаин Лвано-^ранкхвська обл./; Зал1щики, Бучач,

Збареж, Кременець Дерноммьоька обл./; Сарни, Дубровиця, КЬрець, Острог, Дубно /Рхвненська обл./; Ковель, ВолодимиртВолинсымй, Камхнь-Капирсъний, Лобеипв, Гороххв /Волинська обл./'; Еижниця, Новоселиця, Заставив, Квдмаиъ /Чернхвецька обл./; Faxis, Перечин, М1жг1р"я, Шноград1в, Воловець, Берегове, Цукачеве, Хуст, Тяч1в, Великий Березшй /Закарпатська обл. / та fu.

Оучасна вшивка розглядаеться як активнодпочий вид шстецгва, "шо поеднуе в co6i шнуле э сучаапстю. На нивх його розквхту працюють народи i маистри, художники-професхонали i самодхяльн1 уммыц. Штивкою эаймаютьсч в ko'khíW хатх bcíx схл заххдних областей Укратни, зазнала вона пошрення i в шському середовищх. Особливо ваклииа робота по Л1дготовц1 слецхал1ст1в з вишою ocbí-тою, яку проводить Льв1вська академхя мистецтв, де е кафедра мо-делючвиня одягу, Львхвсьшй коледж декоративно-прикладного шсте-цтва ím. l.Tpyina, Косхвський техн1кум народних художнхх прошелíb хм, В.Касхяна, Втеницьке та У'пгородське училища прикладного шстецгва. У вхдд1лах худочшьотг винивки училищ готуються cneqiaflicrru, як1 працюють в систем! пхдприемств народних художнхх,промисл1в.

Численнх колективи Еишвальниць працоють на Львхвськ1й фаб-рицг художнix виробхв ím, Л.Укразснки,. Чернхвецькхй с£абриц1 худо>к-iiix виробхв. Кожному з цих пхдприемств пр«таманн1 св1й характер виробхв, cboi художнi принципи, граф1чно-живописне. зображення тредицхйних образ íb, як i ш рая ниш декоративними акцентами роз-мхшуються на жтаочому, чоловхчому, ритячому одязх:, тканинах хитер" ерш го , побутового призначення. Одна з основних проблем у творчому npoqeci на цих П1дприемствах - роэвиток характерах особливостей вишивання qiei мхецевоетх, перш за все зберечення технхк ручного вииивамня.

ТредицвЧну народцу вииивку, як пам"ять народу бере^уть

укра?нц1, що сьогодн! живуть в рхзних кракнах земно? планета. Особливо важливу роботу по дальнему ролпитковх мистецьких трп-диц!й вишиваиня впродовж бхльш як 100 рокгв проводить у?<ра?нсьКа fliacnopa в СГ'Л. В досл}дженн1 дасться характеристика творчост! вишв&пьнш^ь: Ьишри Еорисюк, M.Oraxin, Л.Болинець, 1.Кошубин-сько?, 0.3агородньо?-Трачук, J1.Зелик, 1.Григорович, М.Недоштно, Г.Кульч"гдькоj та in. ¡мнения ?х творчостх, opraHiaanijf навчаяня вииивання молод1, влаштування виставок, участь в мгжнародних фестивалях тошо дало можливхсть пгдтвердити висновок, ио укра?нська вииивка - це один з покояових видхв шетецтва, ш вона ядобула визняння, всхляко пхдтшмувться в своему розвитков!, оцшгаеться як варт хений вклад в аыериканську культуру.

Сьогодн1 вииивка розглядаеться як вежлива художня цхннхеть, ио виконуе численнг 1*ункцт? - естетичну, пгзнавальну, комунхкатив-ну. Це показорий вид шетецтва, який зберхг, донге до нас i ствер-дкуе дальний рол шток орнаментально?, графечно?, живописно? культур» народу. Завдання полягап в дальнгаому розштковг худочнхх традиций укра?нського народу.

Беззаперечно, ио укра?нська народна дашивка в хсторичному аспект! роявитку залнявала перюдхв пхдяееення i спаду, особливо в роки военних лихолгаь, голодоморхв, насильного виселення людей з рхдних земель. Але вона жила, разом з отними видами мистецтва гхдно показувала срлтовх рхвень национально? культури, виступала як феномен ?? неянишгшость

~ I

1. Укра?нська народна вишвка. - К.: Наукова думка, 1988. -

Т90 с.

2. Народне декоративне шетецтво Яворхвиини. - К.: Наукова-думка, 1979. - С. I9--12.

3. Родина Шкрхблякхв // Альбом. - К.: Шстецтво, 1979. -С. 14, 1Л.

4. Ганна Bíhtohhk // Альбом. - К.: Шсгецгво, 1983. - 1л.

60, 67.

5. Про сучасну вишивку руимтв // Народнх художн! промис/ Укракни. - К,: Наукова думка, 1979. - С. 35.

6. Вииивка /V ГУцульишна. - К.: Наукова думка, 1987. -С. 379-388.

7. Вишивка I/ Бойк!вшна. - К.: Наукова думка, 1983. -С. 271-260.

8. Гиши вкп // Народа i художн i промисли Украуни. Допгдник. К., 1986. - С. 9-20.

9. Вишивка /1 Материальная кулы-урв Полесья. - К.: Нэуков; думка, I9G8. - С. 365-376.

10.- Вииивка // Украинские Карпаты. Культура. - К.; Наукова думка, 1989. - С. Ш.

11. Художнх особ ли воет i яворхвсько! вишивки // Матер i а" и з e^HorpaJi! та мистецтвознавства. - К., 1975. - С. 57-67.

12. Но в i узори вививок 1/ Жовтень. - 19В4, )•• 7. - С. I33-I

13. Вступ П Народах художнi промисли Украрш. Довгдник. -К.: Наукова думка, 1986.

■ 14. Художнi особливост1 вигмвки Вганичини // Тези доповгде шосто? Ешницько! хсторико-краезнавчоí конфервнцп. Мнниця, 1988. - С. 90.

15. Худокня обробка текстильних матерхалхв // Декоративно-прикладне шетецтво з практикумом у навчальних маЛстернях /Шь стерство народно! ocbíth/, 4.1. - К., 1989. - С. 4-49.

16. Народи i художН1 промисли заххрдах областей УРСР // кик статей... К.: Наукова думка, 1989.

17. Народне мистецтво - нев1д"емна частина матер!ально-xoBiioi, худоч'.ньо^ культури народу //Народце декоративно-икладне мистрцтво л практикумом у навчальних майстернях.

]У. Мпйстерство народно! ocbith. - К., 1990. - С. 11-41.

18. Художнгй текстиль. Гишивка // Декорагивно-прикладне стецтво, Ч. У!И. Конспект лекц1й для студент!в художньо-гра-чних факультетов педагогхчних ^ститутхв /Министерство народ>} освгги/. - К., 1991. - С. 12-65.

19. Лнтропоморфй мотиви i дерево життя в народи1й шшивцх эрнолхльщини // Тези доповгдей, повхдомлень I-oj Тернопхльсько* 5ласно1 краезнавчо! конференц11. Тернопмь, 1990. - С. 46-47.

20. Из опыта изучения творчества народных мастеров Украины а современном этапе // Народное искусство и современная культу-а. Проблемы оохраяения и развития традиций. - КЬсква, 1990,

21. Творчхсть Ольги Возницi // Чархвне веретено. - Львгв: !аменяр, 199П. - С. 21-26.

22. 1 на т im рутлниксв! // Часопие. Перемишляни. Ч. 33. -!99Т. - 23 берепня.

23. Пям"ять серця // Наше киття. - Нью-Йорк, 1992, № 10. -13-14.

?/«. Вишивка /у спхвавторствi/ // Декоративно-прикладне щс-гецтво. - Львхв: Свта, 1992. - С. 36-42.

25. Гаптування i вишивка /у спхвавторствх/ // Декоративно-прикдадне мистецтво. - Львгв: Gbit, 1992. - С. 133-156.

26. Народний одяг. /у сп хвавторствт/ // Декоративно-приклад-не мистецтво. - Львхв: Свгг, 1992. - С. 157-173..

27. Народно мистецтво Г^гцульшини в збхрках Украунського »^уэек, у Нью-Йорку // Проблеми ГУцульиини. - Ч. III. 4epHiB4i, 1993. -

С. 74-77.

28. Вшивка // Нероднх худющих про га ели. Программ. Míhí-стерстЕо оевхти• - К., 1994. - С. 38-41.

29. Гиставка ун дальних творгв // Украгнське православие слово. Часопис. - 1994, Ч. 3. - Ныо-^repci /США/. - С. 8.

30. Творчхсть Ольги Г'агородньоу-Трпчук - збореження i роэви ток традац1йноу волинськоу вишивю: в COJA /на матер1алах колекщй вишивок, збере'кених в б1блхотец1 СЛ'етлюри п м. Париж i/ // 2-i ГончарiBCbKÍ чятання. Тези. - К., 1595. - 27-29 стчнл. - С. 50.

Захарчук-Чугай Р.В. Народнал вышивка Западной Украины XIX - XX вв. /Проблемы традиций/.

Диссертация на соискание ученой степени доктора искусствоведения по специальности- 17.00.06 - декоративно-прикладное искусство, Львовская академия искусств, 1995.

К зя!цита представлена рукопись, в которой на основе комплексного исследования рассматривается народная вышивка как оригинальное художественное явлоние и как один из самых распространенных видов народного искусства.

Анализируется народная вкгивка во всех разновидностях, ее социальное значений и место п культуре украинцев. Выделены и проанализированы локальные художественные особенности разнофункциональ-ннх выгаивогс, осуществлена классификация содержания и форм орнаментальных мотивов, композиционных схем.

Содержание работы раскрыто в 30 публикациях.

Ключовг слова:

вишивка, стхбки, вхэерунки, мотиви, орнаментально-компоэтцй-т схеми, колтр.

Zakharchulc - ChrJui R.V. Folk embroidery of '/astern Ukraine ' at XIX - srx centuries. ( Problems of traditions ).

Dissertabional thesis for habilitafcion of doctorsMp in Art Sciences, History and Theory of Arts; speciality 17.00.06 -decorative and applied art;. Lviv Academy of Arts, Ukraine, T/viv, 1 99 j

On the ground of complex multi-factorial approach Ukrainian folk embroidery is considered as original bright phaen'onienon of culture and as. one of-the-most v/ide-opre/id kinds of folk'art. Polk embroidery i3 -presented at large in all'known variation; its social meanings, it a messages cud its t1-.cc' in IJkr villi an cultural heritage .-■re .fully, deeply and,clearly traced. Detailed analyse <jf technologic 'peculiarities' M1^ techniqv.es, is good as of arti3tlc'motives and features on each, differentiated level of expression are given. Classification of contents, foriiis und schemes of ornamental designs rjtid a number of compositional plans ne divelopp.-d and introduced firstly .in scientific U3i and circulation.

Disserted problems and conclusions are exposed in 30 publications.

Key-words: embroidery, design, motive, orniincnt \1 schenw, colour.