автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.07
диссертация на тему:
Народное строительство украинцев Прящiвини (житловi та господарськi споруда)

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Сополига, Мирослав Дмитриевич
  • Ученая cтепень: доктора исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.07
Автореферат по истории на тему 'Народное строительство украинцев Прящiвини (житловi та господарськi споруда)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Народное строительство украинцев Прящiвини (житловi та господарськi споруда)"

, OR

?. ЛКЛ2Е.М1Я НАУК УКРА1НИ

[¡¡статут м^отецтБозяавотва, сольклориотакл îfl а raoлог! Г 1и.М.Т.Рмьоького АН Укра!ни

На правах рукапиоу

СОПОЛИГА Мирослав Дивтрович

НАГОДЯЗ БУД1ВНИЦТВО УКРАИНЦЕ! ПРЯЩШИНИ /жйтлов! га госяодарсьн! сооруди/

07.CXI.07 - егаолог1я /етнограф1я/

1 ДИСЕРТАЦ I Я у dopuf яаукоЕо1 дэпоз1д1 яа здобуття вчеяого ступеня доктора - loTopawiíx наук

К'и üb - 1993

Робота виконаяа у Саиднацькочу музе! укра1кськаI культура /Словаччина/

Оф1ц1йя1 опоненти: доктор !оторичнах наук Гошко Юр1й Григорович,

доктор 1с торичних наук Горленко Еолодимир Федорович,

доктор 1сторичш» наук Титов В1ктор Степанович

Пров1дна орган1зац!я - Гнститут етногрефИ та фольклору АН Респу<5л1ки Молдова

Загисг в!дйудетьоя "3 ''УЦ^УЛ 1953 р. о /у годин! на аас1данн1 Спец!ал!зоваяо1 вчеШГради Д.016.36-01 на вдобуття вченого ступеня доктора наук пра 1вдтитут1 ыистецгьа-знавства, фольклористики та етнологИ 1ы.М.Т.Рильоького АН Укра1ни /252001, Кк1в - I, вул.М.ГрушвБСЬкого, 4/.

3 дисертац|ею у форы! науково! допоб!д! та роботами дисвртанта ыохна познаНоматаря у б Юл 1 отец 1 1нституту ыиотецтвознавства, фольклористики та етнологП 1м.М.Т.Рильоькоп; АН Укра1ни.

Наукова допоб!дь роз!слана " " /Л / 1993 р.

. Вчений сакратар Спец1ал!зоваяо1 вчеяо! ради

' кандидат ф!лолог!чяих наук """о.О.Микитеико

ЗАГАЛША. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн 1сть тема. В райках втнографИник досл!д*ень народив буд!внидтво звйиае одна а ч1льяих м1сць. Щтерео до д1е! д!лянкн народно! культури викликаний перш за бов •шрокшш мож-ливостяия викорисганяя багатов!кового га надзвичайяо багато-гранного доов(ду в'сучасяШ лрактиц!. Модерне хйтлобуд1вяи«тво заазди збагачувалося I збагачуетьоя за рахунок народнах тради-а!й. Сьогодн! ыокна яавести ц1лий ряд дриклад!в трансформац!! найр1зноиан1тн1ших елемепт!в народного буд1вництва в сучасаШ культур! лобуту.

Однак коло зац!кавлень етногра<511 в цьому в!дношеян! яаба-гато ширше. Ко 1м пах суто пректичних завдань, !1 ц|кавить тра-диц1йне буд!вяицтво як один з найвиразя!ших дрояв!в иародко! творчоог!, яксютедова частияа традиц!йно-побутовоI культура, яка неое павне атнИне нааантахання, виконуе конкретн1 етн!чн1 функц!!. Огко, досл!даення народного буд!внацтва в ет.чограф!ч-ному план! дао вагоиий штер1ал для розв"язакяя багатьох етя!ч-них проблем.

Народив буд!вяицтво укра!нц!в Сх!дво! Словаччини розвава-лося в ду^е саецкф1чних укосах, зокрема, в Фенолу взаемэзв"яз-ку з арх1тектурою 1ним сус1дн!х народ!в: словак!в, поляк!в, угорц!в, н)мц!ь ! т.д. Под!бн! яиттев! умови га безпэсередяе су с !дотво поодиноких етнограф!чяих груд безлерзчно в1вюч»атан! !': у паы"ятках народного буд1вяицтва цього кардатського рег1ону. Народи! буд(велья! традиц!! тут в!дзначаяться багатствам етн!ч-них реПональяих форм. Вивчення !х е основою для проведения по-р!тшяльнах доал!д*еяь та выявления етнокультуряих зв"язк!в. В1-домоот! про народив буд1вництво з дано! територ И будуть доБйж-нш вкладом у п!знання роэватку культур« яе т!лькя укра!нц!в, але й ¡нших народ!в.

Для студ!й народного будгЕницТва наведено! облает! аж до остамнього ч'аау {снують досить сприятлиз! умови,- особливо щодо к1лькосг! зберв*ених пам"яток, як1 тут побутують.з нобими атрибутами лситтезого середовкиа. Завдяки точу е тут хорое! можла-

воет i для lie пор¡вняльного вивчешя й у такиму хшш!.' А* до ooTaHais дн!в тут збереглвся в&йоаноиа!п1 тали горизонтального планувания олов"яноького хитла, поодинок! арха!чн1 cryneul розватку печей, яайр1зиоман1тн!ш1 вида буд1велыщх конструкции ra TaifíiK i т.п., а стародаан! русинсько-укра!нськ1 греко-ка-голкцьк! чи дравославн! дер9Б"я»! церквл - це перлини народно! культури oBiroBoro значения.

Ойее, не диво,, то дана область ase скорма лривзртала уьа-гу резких доол1днак!в, наукэыЦв, письменна» íb, худодник!в та Jhuex ла>3и?ел{в i шанувальнШв народно! культура. Все-таки и а гвдшен! коя ста ту вата, ао доел ¡дасення житлових та господареьких саоруд тут довго заляшалося боког^. [нтерес досл}дн&к!в у иину-лому Еооередкувавоя аередус1и на пам"ятках культового характеру, фольюторнвх та р1зних духовних прояаах народу.

3 уоього цього зашивав вваливiсть та актуалыисть комплексного вявчення пам"яток народного Оуд(внкцтва, ян} нам представляють:

- }сторкчяий документ про вздокай р!вень матер1алыю! та духовно! культура простого народу;

- документ про cnociC життя та соц1ально-вканом1чне становище наших предк!в;

- джерело п!знаваяня етн1чю! iCTopi! та культуряо-i сто-ричних м!жетн ¡чних В1днасин;

- духе дlime джерело п^знагаяня для подальшго розвитау кулыури та, зэкрема, джерело inciiipaiUÍ сучесних ер к i тек тор! в;

- ввзначний чин ник у процео! виховачня молодо! генерацП в сфер i нац1онально1 гордости eaouiü та естетцчних иочутт!в тоцо.

Об"ектом даного досл}дденяя. в яародне <5уд!внщтбо русин lt-укро1нц1в Пряш1вдвни, toSto етнограф1чний анал!г цах пам"втек в ycix Т'{ проявах та традиц13дих формах. Нвша уьага зосереджу-еться дередуоЫ на основная селякськах формах народного янтла й господарських Оуд!Бель. В npa«i сд!дкуемо yei голова i стали розвцтку неродного помешкання Б1Д найотарших чао)Е as до nenio,;,-з а кику П традмп иного характеру, empeui яааша ::итлода! крцл?-р:; трактуемо у tícho.mv зб^.о» а ловоявдошны хйттки j;.i;;i:h¡¡,

характером II занять та ц1лховиглч навколипн!м середовищем. Хрэиэлог!чн! рамки досл!дхеяня охошшоть передусЫ к!яець XIX -початок И от., тобто лер!од, коли градиц1йне народив буд!в-нацтво в1тсл!доч !нтенсивяого нап!внатурального государства зазнало вершина ового розвитку. Одяак для встановяоняя генезису окреиах явад та адсз1тлення !ншах питакь користуемося 2 старшими ¡огоричнили чи археолог1чяши ыагер1алама.

Головною патов та ззвдакням досл1д*ення в з згод! ,1з су-часишш вишгама етяогроф!чно1 науки подаш ц!лковигу картину розватку народного <5уд1вництва укра!нц1в Прш1шини. Наши« зав-данняч с на основ! яауково-критичного анал!зу дояередяього до-роЗку та на п!дстав! натер!ал!в аласних польозих досл!д*ень:

- розкрига 1сторшю-етногр8ф1чна11 характер народного Зу-д!вницгва в уо!х Лого традицШшх Формах;

- просл1дкуЕати геэгра$1чне розяововдження доодилоких бу-д1вельягх та 1яших прояв!в та на !х основ! створити об"ектиз-ну картину народно1 аситлоЕО-посЗутово! культури населения дос-л1дхувано1 оЗлаот!;

- розанал1зувати поодинок! явиша в ширшоау територ Явному контакст1 та встановати 1х м!сца в рамках м!.иегя 1чяих взае-иозв"язк!в, зокрека, з точки зору укра1нсько-словацьких та ук-раГнсько-польськах Ыдяэсш;

- на основ! ыатер!алу про народна буд1внщтво дроанал!эу-вати хультурн! взаемоБ1дносш)и т^теш!* укра!нц1в та укра1нц!в сум!жних галицьких ! закарпатських областей;

- виявата осповн! детерм1яанта характеру народно! ар.<!тек-тури в оЗстехуЕан!« оЗласт!;

- встановити деяк! спешЦ)!чн1 особлыост! народного буд!в-ництва русин 1в-укр8!ни!Б Пряш1вз5ияя;

- проачал!зувати пам"ятки народной) буд!виицтва досл!дку-ваного рег!ону з аспекту етноыузеологИ та Тх збереженяя для ярийдешн1х покол!яь.

Методика досл!д«еяня. При розв"язанн! лосгаЕлених завдаяь дослужили передус!м власн! польоб! дьел1дження. Основная аате- , р!ал, на який саираеиось у робот!, був з!3раний в 1957-1^2 ро-

ках в райках яауково-досл1дницько1 д!яльностi Сьидниць/.ого иу-еес украТнсько! культура та у зв"язку з реал!зад!ею добудови етпогра.Ычно! експозицП проото неба пра згаданому иуыз!. 3 ча-cí експодицП ми в!дв{дала ус! укрзгюьк!, а такая Сагасо сло-вациук с!л CrlíHof Словаччина.

Для р!шеаня составлен«! гавдань найчасПие викоркстовуа-мо 1стори.чо-сор ¡вняльний метод. Отже, в рамках ио&швостей отарасаося кон;ронтувати з!бракий матер!ал !з старгши дись-ковгаа, 1огорнчниу.а, ерхеолог!чнкми, ¡кон£>гра<?5ч.чила та 1нша-ив документами. .

Пра класк<Икац(í, oaiaui га 1ятвряретацП аагрошдлвяого натер 1ату керуенось середуоЬч аяал1тичяо-колшараг.аБни.лн та кар-тогра^чним методами, як i нам уад.ьливнли створити уяву про ге-огра$!ч.че повирення декотрах 6уд1бзль.чих та 1нших прояв1в.

При вивченн! ¡нтеретнхчних вэае;.!озв"язк!в у багатьох ви-падках нам послужили t: загалыювЦоы! метода л 1нгв!стиии. Народцу Зуд1вельну терм !нолог!ю вкиваемо у робот! таких через значку Bapiaui¿tíjiCTb украшсько! та слэвадько! л1тературно! етногра<?|чно! хитлэво-побутаво! терм!нолог11. При наиому нама-гачч! якяайкраде виов!тлити 4ункц!онуза'щя народного хитла та (нсих паталь побуту ми часгково застосуьали ц с0ц1олоПчиай та статастичяий аетади.

Стая няукоБЗГР вивчення пробле.ми. Спед1альн! втногра<р1чк1, хоч 1 sy¿e фрагиентзрнi, досл1давяяя а дан!й облает! дочияають-ся те в перших деоятдр!ччях XIX ст. Зони дов"язан! з i.чел ем основоположника слоьацько! етнографИ Я.Чадловича, з яки.ч духа Пена сп|Бпрацивав ЬФогаршП-Бережания. В 40-50 роках XIX ст. певняй.науковиЛ 1нтерео до проблематики Угорсько'1 Pyci був зумовленай ranos дод1тичншй причинам! /наиаганняД р i эких дерадв утримати чи посшрити в дан!й област1 сферу свого впливу i т.п./. 3 цього дер!оду в!до.-лf досл!дхеняя ЬСрезневського, (/¡.Попова, Г.Де-Золлана, Г.Б!дер.чанна, Е.Яноти, О.Торонського, В.Поля, I.Кодера¡цького, О.Кольберга та Ыших. LI!hhí етяогра-Ф!чн! татер!али в той &е час з!брали члени "Русько! тр)йц!" I .Вагалевич, Л.Головадысий, а тако.г б!до(.:1 народи! будитол! угорськах русин i в О.Духновм ! О .Павлович. Правда, загальне за-ц!кавлення наввдених та дальвиг досл1дн;ж!в було сдряиване и е-

редуоЫ на фольклор та деях! прояви духоеного »итгя народу. 3 цатэр1альяо! культура !х ц1кавшв перш за все церкви та до давно! м!ри народний одяг.

Шонероьку роботу в облеот! вивчення народного буд!вниц-тва зах!дноукра!.чських етн!чних облаотей, вклвчнв сх!дяосло-вацьких, виконав у 20-30 рохаг 11 ст. В.С1чинськя2. Для нао у дакоиу ввпадку найбЯьша значения мае його робота "£ереаняие буд!вництво каряатоько! облает!" /Прага, 1940/, яка а спробои подати характеристику oBtrcbKoro народного буд!вяицтва поодияо-ких вах|дноукра!нсьних етногруп у лор!вняльному алая!. Автор користуеться при цьоиу Й деякими ¿штер 1алал!а з Леик!вщш!и.

3 к!нця XIJ. - початку У.Х ст. в!дом1 певн! наснагп у справ! вивчечня русин!в i з боку угороьких досл!дник!в М.Немета, Г.Стр!пського, Г.Пастора, Е.Тота ! т.д./. I !х ц1кавтш переду-с!м дерев"ян! церкви.

ПевниЛ внесок у вивчення сакрально! арх|тектури внесли такой чеськ! вчзн1 /А.Хохм i нова, ¡».Заплетал, Ч.Ыбрт/. Наиервдэд-н! друго! cbítoeo! вШи народною культурою та побутом *ител!в Сх!дно! Словаччини почали ц!казитись так! визначя! чеськ! етно-градаи, як З.Прамк, К.Хотек, Л.Странська, Л.Ведра, Л.Стрнадел, а згодом I словацьк! народозяавц!: Р.Еедяарик, Я.Мяртан та даль-mi, AKt на основ! данах про традац!йну народну культуру з р!з-них областей тод!'лньо! Чехословаччияи доказували II слов"янська походкемня та встанозлввали ц1иетя!чя! культури! взаемов!дноси-ни. 3 роботах згадачих досл1дша1в знаходамо тако* ц!нн!, хоч ! духе стисл!, в1домост! про народна хитло та побут сх!днослэьацв-ких укра!нц!в.

Повазди-ч BHecKO.J у справу вивчення народно! культура укра-!чоького япоелесня обаб!ч Карпат е прац! одного з дрзо!;цних су-часнах польських карпатоэнаьц1в Р.Райно.])уса. Культура ле;.и1в Яого зац!кавила re в £0-пх роках. На жаль, у ¡foro ¿озпороджен-Hi була яедостатня к!льк!сть <.:атер1ал1ь з л!аден.'13! частдгш Лшк!би:или. Р.Райнфус переб!льшуе тако.; пзльсышй вопив на дрэр-мування культури л«к!в. '

2 мЫвоенчого пер1оду в!доы1 2 втног*а£1чн1' драц1 дальших польських вчених, зокре.^а Л.5альковського та А.Ф!иера. Золи з ¡брали ц!кавал иагзр!ал, яки слста.-.апзувалй у ллан! херакте- " рист-.чи р!знах д!лянок аатер!ально! та духовно! культури пасе-

.гения (5ойк|всько-леак1всько1 переходово! сауга. На основ! иих матер!ал!в автора вистудиля з ц1кавши м!ркуваяняма та 1с то та шла корективаии подо тод!шяього етнограс!чяого роз.че&овування лэа-к1в f бойк!з. На жаль, вищезгадан! досл!дхення та дисдусП вели-ся в децо ззущеному план!, без надежного вивченыя 1 врахуваняя я1ддое1дндс данях з ycteí лемк!воько1 та байк!всько1 територН.

Js молодаяг пэлъськах досл!днлк1в народниц буд!внщтвом леик!ь га бо&к!в ц!кавляться е.Чайковоький, Л.Сыочкевич, е.Фризь Еетраякова, е.Кемла, А.КЮвлевоька, Г.ОльтанськиЗ та 1ни1. Дан! дасл1д«еиня, хзч здеб!лыаа обмехуоться т!лъки на теритср1ю Поль-ai, становлять для нао духе корксний пор!ьняльниЯ матер1ал.

В п!слязоенлий лер!од зросло зэд1яавленйя иодо етюгра$1ч-ного ьпвчення раПону Гнра1нських (Сарпат з боку вчеаях Укради та Pool1. 3 визначн!иих досл!дник1в, як} заСиаються, кр!м 1ншо-го, а проблематикою кариатоького ньродяого буд!вництьа, правда, в шярсоау масштаб!, трейа хоча б зггдата е.Блоыкв!ст, Н.Грац!-янську, И.Гвша, А.Данилша, П.йедаху, П.Шкуиенка, П.юрченка та далылих.

Зокреаа в-останньоиу час!, коле Укрз1на стала незалежноо íepzasod, в1дкриваються hdbí перспектива и у дая!й галуз1 наука. Нерпа експедиц!я наукових прац!ьних1в 1нсхитуту народознав-ства Акадеи!! наук Укра!ни на Пряш1вавд! в!дбул&оя ьл!тку 1992 року. 316paai ua-repiasa членами екследкцН мали 6 ув1йиТ в ко-лактиьчу трьохтошу 1Сторихо-етногра£цчну ионограф!в "Л ем i ваша'

В останн!х десятир1ччях докул5ентац1йний матер1ал про народ-ну культуру та добут укра!нц!в Сх!дяоГ Словаччипи в рейках свое* д!яльнэст1 зосередхують i деяк1 пров1дн1 словацьк1 наукйвЗ установи, {нстигути во охорон! пад"яток та ыузе!. До ядх наложить передусЫ Сяовацький над1ональнйЯ «узой - Етнограф!чнай 1нста-ту? у Иартин], Ksúífíer етяогогИ ё!лосс$ськаго факультету Ун1-мрситвту Ы.Я.А.Коиенського в Братислав!, Народознавчий !н-статут САН, Словацький !нстигут по охорон! пам"яток та природа •га деяк! сх1днослокцьк1 музе!.

До провщних сучасних чеськах та словацькях етногра^в, пра-ц! яких праяосять такоа певн! в!доиост! про народна йуд1бництбо укра!яц1в Пряш!вщияи, належать'А.Шттерова, В.Фролець, Й.Крааар-а!к, Ш.Мруикович, СЛовачевлчова, Я.Подолак, Я.Коиа, ЬПушкар, СД'вецова, Н.Шдаала, я.Оле^-чк, й.Вархека, СЛангер та iaai.

Подобно, як у польсьмх, так t з дзяких словацьких етяогра-

ф!чних колах, вхе довший чао !снують тендеяцП переб !льшувати вялив словацько1 культура в облает!, Дв жлвуть русини-укра!на1, а деяк! прояви народно! культура /яапраклад, церкви, 1кони/ зачвелювата до- слоьацънах. В осчанньолу час1 появляйся нав1ть спробн ц!лко.ч заперечита укра!нська2 характер культура русин!в-украГшШ Сх!дно! Словаччани. Правда, з наукою ца в*е на лае н!чого сильного.

Ус! навзден1 чеоьк! га словацьк! 1нотитуц!1 проблег-штп-кои народного буд1вницгза укра!нц!в Пряш1вшияи до сих nip за¡1-иалися т)лька дуче поверхово, «о зумовлене рамкама 1хя1х специ-«Ичнах зоьдань. Значить, це не удлинило глибше п1знання дано! теин. Якраз тому питания народного Суд!в.ч1;цтБа укра!нц!в Пря-ю1вчини к«е полад 25 рок!в е предметом систематичного зацЬчав-лення Музео украТнсько! культура у Сзаднику, ьнасл!док чого дача д!ляака народно! культура вважаеться найкраце досл!дженою в рамках Словаччи.чи взагаль Ц!леспрямованою д!яльн1сто ц!е! • спец!ал1зовено! нац|онально1 установи найд1чнi'ul та нойт/лов!-ш| пач"ятка народного буд1вннцтва русин1в-укр&1яц1Б охороняать-ся для маМутн!х покол!нь.

В рамках етнограч)1чяо! д!яльнзст1 наведеного музею йуло олубл|коваяо ц|лий ряд наукових роб!т.

Новизна робота. В результат! довгор!чно1 систематично! • наукоБо-дос,"!дно! роботи автора вперае появолкся узагбльн»мч1 npaui про народна буд1вництво украТнц !в ПрялНлцини. В них п!д-сумовуеться багатицип дэсв!д"народу в дан!й облает! культури. Првц! мЮтять ц!нчий фактал,.вводят^ в науковиЛ об!г нов1 ар-х|вн! та попьов! матер!али, як! певною м1ров розширюоть та уточ-нвють |снусчу в етнограф1чн|й л!тератур! 1н(рор.мац1 d э досл!д*су-вгно! проблематика.

УсI питання висз!тлюються в г!сн!й залегаост! в!д ц!лкози-того !сторйко-еаолш1иного процесу, географ 1чно-прародн о го та культурно -су сп! л ьного середовида. Вперше проведено анал!з характеру поселень та орган!зац!в забудови садиби укра!нц!в Пря-ш!В!пини. Летально розанал!зовано вади буд!вельяих матер!ал!в та способа !х загот1вл!, Зуд!вельн1 кояструкц!I■ та техн!ку побу-дова. По-новому висв!тлюеться еволюц1я народного житла з аспекту його яростэрал ыюго гшануьання, систем опалаяня, хатнього -умеблизання та взагал! орган!зац|! побуту ! фунзд !ояузаняя ок-ремих пр:ил!цень.

На основ! розояглах дэсл1даень було вия&тено та детально розанал!зоваяо старсслов"ячськ! й староукраГноьк! традщ!1 в неродному буд!внедтв1 рускн !в-укра1яц!з Пряш1вашн, вотаяоме-ко аиетн1чн! зв"язки, зокреыа, Балква зах!днослов"янськах кул! тур в процео! форнувапня катла та аобуту цього населения.

Переоц!яенв тилолоПю народного буд!внвцтва та встаноьлеш локальн! фории традилЫного народного хитла, господерсышх та ¡кпшг буд1вель, народних ыабл!в тоцо.

Одним з результата досл!дження в встановленкя м1сця 1 значения кароднвх буд!вельних традвд!й у лроцес1 форму ваян я оу-■часно! хитлово-побутово! культури, а тако« ы!оця а загалыШ систем! культурних вартостей. 3 окремих роботах анал'1зуеться проаес тренсформацЯ народних традвдЫ та основн! наяр&ики роз-витку сучасного с!льського буд!вяицтва.

В етнограф!чну науку введен! нов! дан!, Факти, науков! узагальнення, вненовки.

Практично значения ооботи. По-перте, уяра!ясьяе населения Сх!дно! Словаччини на протяз1 довгих в!к!в продавало в дуде важких умоЕах соц!ального та нац1онального гноблення, цо було причиною значного галыауваняя його нац!онального та культурной розвктку, 1оиу ще й сьогодн! в!дчутн1 наел1дки дано I 1сторично д 1 йсност!, цо до девно! ы!ри в!дбито в поки до незадов [дьяо.лу стан! вивче.чня народно! культури мител!в цього кра-о. Ильки детальне л!знанчя проблематики, лов"язаяо! з ¿ситтям того чи ¡л шого населения, е залорукою справедливого р!шення нац!онально-го питания. Якраз у такому осмислеин! дане завданяя неодноразово вклочалося й у дерлавний план осноених етнограхи чних до с/, )д яень Словаччанй. 3 ц!ев х ц!ллв вла до певно! а!ри була та ио мо»уть бути використан! й висл!дки дано! роботи.

По-друге, сдециф|чн! у нова киття населения предметно! облает! були на причин 1 того, що тут -иаихе доним! збареглооя значно б!льше рел1ктових прояБ!в народно! культура, н!ж в !шш областях, 1х детальне вивчення безаеречяо сдриятше розшрецни джерелознавчоI бази, необх!дно! для додальшого розвлтку етно-грар!чно! наука.

Бо-трете, народна культура наведено! облает! становлть час тину культури Щлого карпатського реПону, яку же дошей час 1НТ8НСИБН0 вивчавть спец!ь,Лсти р|знвх краГн & изгой написания синтеткчних прадь. Результата надого доел!дж..;ня можуть бутц

гагомгм ьиеокои до усп!шного виконашя поставлено! прогрела.

По-чотверте, пе звадевчи на маихв тисячол!тяе в)дторгнзн-ая цьогв населенна в!д корЫчого народу, воно зуи!ло зберзгти давньоруський чм эагалькоукраТнсьхий характер свое! традици-нэ! культура, хоч, правда, з деяками я о вид и ориг1нальнн/;Ш еле-ыечтами, Тому необх1дн1сть п!знач.чя народно! культура в ц!й облает! ду/.е п!дкрвслвють ! вчен! УкраТна.

По-п"яте, I наперек|р тому, до культурна твзрч!сть цього населения в в природному контакт! з мате>>анськэю культурою украТнського народу, ьсе % таки воча тIояо пов"язаяа э культурою загатьнослзвацькоо, з якою И аэеднують сп!льн1 !нтерс-ся громадял одм|е! дарязви. культура руоин1г-укра1нц1ь Дряи(5-иипи е, отав, складовою чаотаяою культура Слоьаччша. Ваьчен-ня народно! культури ц!е! обльст! у значнЫ .м!р! збьгаг-ить 1 оловацьку втногра(<1чну наукову ду.мку.

По-шосте, на згаданЫ територИ дюрмувалося спгциЛ!чне ¿иттева езредэвмт, зухоплене, кр!м |ншогз, 'л та./., ца тут в1 -ка;ла передл!талися ела«екти украГнсько!, слоьацько!, аольськаI, угороько!, н!мецько1 та !нших культур. А, кр!;л того, дано область Зула стаковов зоной двох св^ових культурких с^ер - ра;/-сы:о! та в1зант 1иоы<а!. Зквчвння взаемозв"язк!Б народних культур дано! облает! ¡1 на баз! народного буд!внацтва надае науц! багятиД п!зназальнаЛ иатер!ал.

По-сьомэ, в остамньо.му час! наел (яком радикальна* пзл!тич-вих, сэц!аль!!0-екояои1чнах, культурнах та {яапх з>л!н доходить ! до пэступового зангкне'!ня народного буд!вш:цтга. Лкраз толу питан чя досл!д.«еяня, документец И та зберечення найтало21ших ре-празентанПв народно! культури для ма;:бут.ч!х гэ.черацШ е ду*е актуальна-,¡и.

Апробац|я результат!!} доел|д«ечня проводклася на зас!дан-иях наукових рад ¡нотитуту народознавстьа Слозацько! ааадзмП неук, Чехэсловацько! сокц!! Шздародяо! кои!с!1 по ¿Швчеяии народно I культури Карпат, Чехослозацько Г оекц|Г МЬшародноГ асоц1эдН украШсПв, Наукового товараства Союзу русая1в-ук-ра!нц!в СР, Ыузао укра1исьао! культури у Свадяику, на чехо-сло-вадьких, зегальнословедышх та м!*яародяих науковах ко»2еренц!ях.

Результат досл!д*ення викладен! в трьох мояограф!чнах та багстьох колектввии* працях, у наукових та иауково-популярна статтях, сценар1ях нузернах експозмдНта тематичник вкставок документащ¿них ф1льши, рад!оаередачах ! т.п. - воього ломал 200 роб!т.

OCHO3HI РЕЗУЛЬТАТА ДОСД 1Д&ЗШ • .

Голови! чаинакя Форму ванн я народно! Оуд!вельно! культури

1стор1я людства була завжди !стор1ею контакт!в або oiwSlo-soa культур р!знах народ!в чи етнаграф!чвиг труп. На cbItí нема еи1 одно! чисто! he«í!, культура яко! б не согланула й безл!ч чухих елемент!в. А це там б1лыие в!дноситься до обстодувано! облает!, яка же в!д ;;аДдазй!шиг час ¡в з!гравшш вязначку роль у форму заян! народно! культур в в Карпатах та ярилеглах до них областей. Зв!дса та через од тератор!ю Шлла pisHl культурв1 течП на д1вдень 1 зах!д та, самозрозум|ло, 2 у зворотаих напр ямках.

До формування специй!чно! карпатоько! буд!вельно!'культура в значя1й uipt прксп!ла р!зн! колон 1заЩйн! процеси. Отле, ц!лкоы aaKOHDMipHO, ко питания заселения цього краю е б центр! у ваги етнограЯ®.

В1домо, то на тератор)! тепер!шя!х зах!дноукра!.чськлх ет-н{чних областей в*е з давн!х-давен зили леди п1вденно-зах!днйI грум сх!длих слоэ"ян. Перга! пись-мов: згадки про дераавне утворення, тобто ;<и!вську Русь, знаходиао в 1стор::чнах дл.ере-лах з перао! половина IX ст. Однад питания зах!дного "кордону" ule! деркава в предметом багатьох дискуо!Л, соеднення яких ва-кагае ду^э т!сну 1нтердиодапл1нарну сп!впрацю передус!;л 1стори-kíb, архсолог!в, ф)лолог!в, a тахо;* етнограф!в.

Безперечяим е той факт, що п1сля розпаду Ки!всько! Рус! в друг{й половин! ХП ст. на самосПая i др!бн! княз!вства, а особливо п!сля ндпаду та заходленяя згаданах земель монголо-татарами /1240 р./, розпочелося !нтенспвне заселения П!вн1чно-Зах!дних Харпат, еключно територ!! П!вн!чно-Сх!дно! Словаччаяс, сх!дяами слов"яначи. Про це вхе св!дчить Оагато плсьмових та íhezx пам"яток', як! збер!гаюгьоя також у Свидякцькому музе! украТнсько! кулвтури. Процес заселения П1вн1чно-Сх!днэ1 Сло-ваччкна заЕершуетьоя в осноЕнсму -на сротяз! ХУ-Ш ст.

Попередники сьогодн!шн!х сх1днословацьких укра!нц!£ разом з хителша TeaepituHbo! Закауватсько! облает i Укра!на та цглоГ Словаччини впродои* дак(лькох отор!ч проливали п!д сп!ль-ним соц!ально-еконоа!чним, нац!оналышм I рел!г!йним гн1то« угорсышх та н!мецы<их феодал |в. Однакова доля Ir переел !дува-ла И д!сля заяедаду Австро-Учрсько! мояарх!! в 1918 род!. Все це спраяло створеякю хороших умов для !х т!сного взаемно-го культурного сп!б*иття.

Тривало иайже 1000 рок!в, пока в 1946 род! основна частим згадано! украТнсько! етн!чно1 територИ - Шдкараатська Русь возз"едналася з Укра!ною. Але найзах!дн!шэ галузка украГнсько-го народу заливаеться в склад! Чехословаччняи.

Отае, укра1нц! в рамках оьогодн!шньа1 в*е незале.ию! Сло-ваччйни налезать до 1сторичних нац!ональяостей, бо хавуть на дан!й територН на протяз! довгих в!к1в. Засалить б1льш-ыенш коипактну область в словацько-лольсько-украГ.чськоыу прикордон-н1, де не а оьогодл! становлять б!льш!сть наоелення. Але у эв"язку з тим, що вони «¡коли не творили едияу дер^авну сп!ль-я!сть !з своТм катервиським народом, появились тенденцН, як! тормозили Гх яац!осальниЛ розвиток. ^ор:,;ування яац!онального усв!домлення та взагал1 национальна констнтуЩя проходили тут, пор1вая!Ю з основной, .аасою уира!нського народу, значно пов1льн1ше та б!лыл-менш ¡зольовачо Е1Д яеГ. Насл!дко;.1 цих та (нших прич1ш ще к сьогодн!, наприклад, гриаае яыще, цо значна часткяа цьогэ населения Е(дквдае свою прга&ле*к!сть до укра1нц!в. Перевахна б!льш!сть м!сцеьих .*ител!в позначалть себе старшш т ера ¡ноу "руснаки" - "руснац!" /ад'Чктив - "русь-т\к"/. У л¡тератур! подекуди застосоьуеться л терм 1н "русин", якии перейшов до нао ¡з Закарпаття. В сучасноиу цей тер;и!н став предметом р1зних пол!тиканських спекуляцШ в ракках т.зв. программ деукра!н!зац!Г Сх!дноГ СлоЕаччини.

Е!льш!сть сп.гц1ал1ст1в в облает! карпатэлогИ зсццляе ос-новну частину "ск!д.чослэвацьких унра1иц!в до одше! !з зах!диэ-украГ''свких карпатсышх ¡стярико-етногра^чнах груд - ле/.к!в. Багато рис у культур! та побут! цього населения, а особливо, мова, е сп{льними .г для ле:ик1в на д 1г.ч¡ч.чЫ сторон1 Карпат.

1Го торкаеться назв "ле.уко", "лейка", "Лемк!вщшш", "Лем-ковина", вони появляйся в перш1а половин! XIX ст., зокре.ла в польськ!й л1твратур!. Але саие наоелення в эгаданому пер!од! леаками себе ще не ввахало. Дании тер.м!н ех у 30-х роках нашего стол!ття чаегково рззловсвдхуеться м!* гапщьки.чи русинами, а на п!вденн!й сторон! Карпат, тобто на Пряш!ва(Ин11 простим населенная нз буа б1домиЛ маине эобс!м. .Зсе ж така в сучасн!И пауков!И л1тератур|, особливо л!нгв!стячн!Й та наро-дознаБч1й, згаданий тер;д!н духе часто застосовуеться ! мае в*е свое теоретичне та практлчне обгручтування.

Багато вчених сх!длою меаею Лемк!вящяи приз.чарть р!киСян

I-i.

i Уж. Однак бойк!вськ! елемеяти народноI культура, чому насв1д~ чуоть Й наш! доел ¡дкення, onocTeplraeüo тех у зах1дн!ше розта*-пованах ьисцевостях. Тому в остаяиьому чао! деяк! досл!дникд заг!диоукра1нсько1 кулыури досувавть оцю гранацю ае на р1ки Сол!нку в Польщ! га на Цкроху й лаборець на словацьк!й сторон!.

Вацлавам чияннком в процес! формування на,родяого жктла Сули такеш природяо-кл!матичн1 умови, яд! в декотрих моментах, иа-приклад, в ор!ен?ад!1 хати, в способах 1золяц!! проти холоду та Еода, у формуваня! стр!хи ! т.п., були нав!ть вар1шальни»1а. В иевколипн!2 природ! в минулих та на початку нашого стол!ття се-ляяи зде51льзогЬ роздобували й оснобнии буд!вельний матер!ал. Отле, в даному раз1 природно-ял1иатачн1 укови були однш з нал-головн!ших çaKToptB у формуванн!, характеру традшЩного народного буд!вництва.

Волчку роль у формуванн! ц!лковитого способу життя з!гра-вали соц!ально-еко.чэ!А1чн! умови. характер та cnoci6 варобниц-тва детерм!нували В вирэбнич! засоби, складовою частиною яких до певяо! Mipa е й «ümobí та, зокреад, госдэдарськ! буд!ьл!. Or.íe, роздр!Злене яриБатнавлаоницька сгльськогоспадарська вя-робннцтво зу.мовило и викакиенпя адекватних аитлова-господаров-ких споруд. Селячсыш хпта входила d конгломерат са.чост¡иного невеликого господарського комплексу, в якому ус! його компонента творила даму ко;.:ун iкатисну систему, були в дуле т!сному Бзае:.юзБ"язку та взас.мно обуиовлшаля сие сп^сяуваиня.

Характер поселень. г^адид }iâii j едрми дьз01з, гзсподарськ ! З.ул!ьд1

3 доел ¡давани periDHi сформуваься одновульчнаи тип пэ-оелень, якак типовий, зокреиа, для ycix сх!днослзб"ялськи;с областей. Зсе-така, б1льш!сть ооель наших предк1В у прчаткзвах фазах свого шнакненяя були ланцигового тшу, тобто буд!вл1 роз.Лцув&тйся б Прських долинах-доодкнокаий скудчеиняиа ¿saoix р!чок та поток i в. Так це було й на niBHi4HHx схилах Кардат, да природа i та господарськ! умовя булн дуце под!бнь Насадком ервлйву дальшого населения, а тако* насл!дкэм пШшцеяня со-тального утиску, земля поступово розпод1ляыься на самостЫн! д!лянки /лани/, отже, й забудэга сала'аоогуаоьо згуэдеться. Теки.'.) чсяол шникаоть вуличн! тща апселень. Так звана л1оаьо-ланова система розподиу земл1 е характерна якраз дая колон ¡за-

Ц1аних посзлень, то ствердхують наЛновЬ! досл1дхеняя а у^ !н-еих областях Словаччияа.

Лальшим типом поселень, у досл!дауван!;1 облает! дуже сдо-радичнам, в т.зв. оело зосередяеного типу з яивовою системой розпод!лу земл!.

Для переваздо! частяяи доел(дасувано? облает!, яд ! для ле.ш'Лвських с!л у Польа!, характерна якаоь промина аораа ваде-наведеяях тап!в пооелень. Це дерева,едо одновуличн! села, в яках т!лькя частила земельного масиву розд!лена на лани, цо зыаходяться напроти в!дпов!днах садиб. Решга зам! розаод!лена нивовою системой, шо характерне передусЫ для словадьках та польег.ких низинних областей.

Локальн! топограф!чяI оообливост1 сдрачинали л деяк! !н-и1 другорядн! спецаЫчя! лрихмети в забудов! о!л, як! детально розглядаемо в окре/л« сво!х роботах.

1з тапама поселень дуже т!сно дов"язана орган !зац!я забу-дова садиби ча форма двору. Катло ча житлов! простори входили у склад ширтого господарського комплексу, яки11 називввея "дв1р", "обиЛстя", "загорода", "зарубок" або "обора". Однак, хата /"ш-¿¿а"/ пос!дала у господарств! дом 1куюче дИсце.

В*е саие понятая "дв1ри /"селяяськай дв!р"/ в зах!дно-укра!нських етнограф|чних областях на протяз! остаян1х двох стор!ч зазнало пегних зм1н. В минулог^у в основ! його з,\|!сту полягав розсяг уг!дь, тобто зе;ллеБолод1ння в рааках одного приватного селянського господарства. Стже, п!д дани/л терм!яом розуи!ли ц!лу госдодарську садибу /об!истя/. У вуячоиу розу-ц!нн! слова в досл!д.1уван!а облает!, як I в сус!дн1х етногра-ф!чнах областях, терм!ном "дв!р" поэначаюгь незначну необробле-ну частияу лрисадибноГ д!лянки, розтановаяу т!сно перед хатов або м ¡ж поодинок1ыи спорудами господарсько! садиби, яка служила для комун1кативнах та р!знах господарськлх ц!лей.

В сучаол!!! етногра<г1чнЫ л!тератур| терм!н "дв!р" заото-совуеться в розум!ян! взаеэдв!дношення господарських та хит-лоеих споруд з аспекту !х розташування та господарського <?унк-ц!онувачня в рамках одн1е! садиби.

Селя.чськ! двори укра!нц!в Сх!дчо! Словаччияи проИшш ду:<;е м!ч!мальним розвитком та це донедавяа належали дояааб!дн!ших на Словаччад! взагал!. В наведен!»! облает!, зокрема в П сх!д-них та централ ьних районах, в к!нц! XIX та на початку ¿¿ото-

л!ть на11пошкрач!сш.) був однотрактниЛ /однорядная/ дв!р-.т.зв. "довга хн^а", в рамках яко! п!д сп!льнов ctdíxoío по поздов,«Ш ооJ s житлоы рсз.и1дувалиоя А господарськ! лр;:м!аеняя,

Найпрост!в>1 фории однорядно! забудова двора ии виявгаа в сх!дн!й, тобто бойк!вськ11! та переходов^ бойк!всько-Л8мк!в-сыих областях наведелого рег!ону. Для цих двор}в характерна прост! зрубн! буд1вл1, накчаст!ие з букового дерева, п!д сд!ль-ною солоа"яио» cTpixoc яках, кр!м двэкамерно! або трикамерно! ¿иглою! частани, знаходяться 2-3 господарськ! щш1шшя. •

Однорадн! двори була характерный й для центрально! частица предметно! облает!. Одиак на nepnisi! догляд видно, то тут розходктъея про значяо могутя!ш! /ширп! та довш1/ буд!вл!, от-хе, U розвинут!п! государства. Ширина буд!вл! /7-8 ы/ тут зу.мов лена т.зв. асииетрвчниы длануванням хати.

В зах|дн!й. частая! доел(дауваного perioHy /старолвбовяян-ськай, Попрадськаи, Списьконововеськаи. округи/, под!бно як ! на польськШ сторон! Карпат ДЬвоеандецьккА пзв1т/, достаток як!с-ного будхЕельного матерхалу в навколалшх хвойках л1сах створю-вав селянам оприятлив! у ловя для спорудхе.чня кращих ;хитлово-гос-подарських комплекс íb з Б1докре;ллени,\щ господарськи^и будова;м, шо буяо одночасно превентивная протило.*е.1нш засобом. Одкак, ио торкаеться забудоза двора, ця частина perioHy визначаеться зяачно б!льшоо строкат!сгю, я!» не було в сх!днах та централь-них мЮцевостях. Torfy в одному й тому ж сел! разо.л 1з однорядна;,ш дворами .зустр¡чалася дворядн!, Г-под!бн!, П-аод!бнi, залк-нен! та !нш! форма забудози. Все-таки переватоть тут Г-пэд!бн! в!дкрит! двори з хатов, ор!ентоБаною ерронтом до дороги та са;ло-стЫчоо госяодарськоо Судовое.

Наирозвияут!шима е чоткрастороян i двори з узалкнеяои забу-довоа в OcTypHi. Типов! вони й для декотрих сус!дн!х.сгзЕацьках та польських г!рських пооелень. Шкаьо, що поляки таку форму забудовк двору Бвахали "руоькою"-, тобто укра!ноькоа. Уза^ляен 1 двори biíioa! ii у ¡нших народ1В /напракладв у hímuíb/, ала в сх!днословацькШ облает! вона утрт;увалиоя, здаеться, насл!дшш бп л иву традицЫ гуцульського буд!шацтва. Однак, двори в Остур-н! та в су с 1дн 1>: селах назначаться багаткла сдецца!чнизд оз-накама, яками в!др ¡зяяшъся в!д гуцульсьшк гразд. Мае«о на ува31 гэризонтальне алануваг"я ¿ситла, ецди господарських буд!-вель, конструктиЕне поеднання окремих споруд товд. Границ!

1?.

яошарення навеценпх форм забудош двору га !х локальяих вар!ая-т1в на е ч!тко вира злима, оск!льки в окремих областях р!зн! куль-туряI елемелти взаемно перолинаються.

.^радшПйн! господарськ! буд!вл1, як! яобутували в украГи-ськи етя!чн!й облаот! Сх1дно! Словаччлни, в!дносяо 1х ФункцН ыо*яа розд!лата до сл!дувчах труп:

1. Сооруди, що слувдла для збер!гання с!льськогосподарсь-ках продукПв;

2. Споруда для збер!ганпя Ыльськогосподарського зчардцдя;

3. Сооруди для домашн1х тверая;

4. 1ны1 0уд1вл1 малих форы.

у.о яалголовн1иих та 1оторачяо нанотарших госдодарськкх бу-д1вель у слов"ян взагал! иале^шть р!зя! сховаща для зерна на (нивх с1льськогосподарських продукт!з. Яма з такою функц!еа в!-дои! на т1льки з пер!оду г.эв. трупоспалювальних иогильнак!в, ала 1 з слов"янськах поселеяь к!нця язачеоького /дэганського/ пер!оду. Зона були виявлен1 в хитлах-заллянках з 1-Ш ст. яд у сх!днах, так 1 в зах!днах слов"ян.

Луже яаширеяом у яа11б1дн!ш1х сеяян був також сдоо!б збере-хвнпя зерна в опец!альяих дерев"яяих закромах - т.эв. суо1ках, виготовленах у вагляд1 великих яцик1в зрубно! або каркасно! конотрукц!!, з яких, на нашу думку, розвилулися аабар!.

В немал!Л ы!р! побутувала в наведен П облает! тако-и деревин! кадоби для зеряа. Дерев"яя1 надоби це в ¿IX от. були широко розповсвдаен1, зокреиа, в сх!дя!й частая! бвропа. Що гор-каеться Словаччини, то на»ци)ширен1ш!ш вони була якраз у доо-л!д*уван!Я облаот!, на сход! росяубл1ки. Окрем! з них дооягла 2,5-5 и довяияа, тому наичаст1ше стояли п!д ст!ною хати /"на п!цк!н1", "на заем!"/.

Замоан!ш| оеллча, як! продукували б1лыае зерна, споруд-у-вали в госводарському двор! сачостШ! однокамерн! рублен! амбар! /"комори", "сипанц!"/, як1 прикривала солоа"яной стр!хои або гонтом /"шнгля'да"/•

У зв"язку з вирощуванням та олрацйвачяям зеряових будуьа-лася такох саец!алья1 господароьк! црим!щечня для невимолоченях счоп!в, солома 1 т.п. 3 окремах м1сцевостях яаведечих райоя1в було Еиявлено класичяий старослоз"яяськи* ойор!г /"воборог"/, якиЯ сучасч! спец!ач1сти в област1 етчограф!! вваадать характерною особлиз!ста бойк1всько! народчоГ культури.

Ьакрит! господарськ! буд!вл1 в досл!джуван!й облает!, в!-доа! п!д загальиослов"яяськов назвош стодола, ввалаало п!зн!ши прояво.ч народно! ыатер1аяьно! культура, зумовлечим п!двшиеною к1льк!стю рослинчо! с!льськогосподерсько1 продукц! I. "3 укра!н-ськ1й етн!чн1Й област1 Сх1дно1 Слэваччина ми вияьали де:<1лька еволюц!и>шх форм стодола, як1 аиал!зувться в окремих дубл1кац1-ях автора,

Одк!ео з головнах галузей с!льськогосподарських занять в досл1д*уван1й облает! була год!вля худоби. 1л1в /"ставня", "станя", "хл!в"/рози1цуБаызя Злизько хата, найчаст!ше п!д сп!льнов стр!хо'в по поздоьвд1>1 оо! з гихлом. Б зах1дя!й части-н! дзсл1д^ва|10Г0 рег!ону, хл!в пои1дали в разках стод'оли, з яков в!н творив одне конструктавнз ц!ле.

Соц!ально-економ1чн! та прнродп! умови хиття населения де-тер;Лнуьала не т!льки слос!б. прндбання буд!вельного натер ¡алу, ¿:5го вид I як!сть, ала Й техн!ку обробки та взагал1 сдоруд-ен-ня буд!вель, 1х £орми, щэ текох детально ачал!зуетьоя в экранах публ!кованах прадях автора,

3 !ншх господарських буд!вель т.зв. иалих форм автор детально здокументував студч!, огоро*!, плоти, вигони, гат!, пас!-ки I т.д. Повз у вагу не залшавться .тако* р!зн! ьидц госаодар-сько-техн1чнвх буд!ведь /водян! ылини, л1сопилеи1, стуш^олюш 1/, лк! у знача!й :л!р! документують че т!льки техн!чк! зд1бност! народу, иого винах!длив!сть та дпгепн!сть, але И ооц!алвно-еконо ы!чяе становиоэ та спос!0 адття населеч»я в манулах Юторичяих пер! одах.

' Вида буд!ведьних цатез(ал1п.

Способа та тахи!ка буд!вництва.

Ос»ОБча.м'буд!вельчим иетер 1алол! у минулому та на початку нашого стол!ття в оелах.на Пряш!вщан! Оуло дерево. Цш матер!а-лои користалиоя в народному буд!рчицтв! й у давн!ших !сторич-них пер!одах»

В основному нашу область щодо Суд!вельного иатер!алу, якай застосовували селяни у XIX та в першГЧ половая1 Х£ ст., моада под!литп на три зонк:

I, зона.а перевагов буд!вельного штер1алу з лаотянах пори дерева /наичяаПша - бук; р!дше - граб, в!льха, береза, тополя, оевка тоцо/ - Снияиака, Даб!рщаяа;

2. зона ы!шаного буд!вельного аатвр!алу /з хвоЛяяхта лиотяяих пор!д дерева/ - Стропк1вдана та Свидяиччшт;

„3. зона буд!вельного шзер1алу з хвойник порЛя дерева /ялила, омерека/-- БардПвщаяа та Старолюбовняяшаяа.

Вчесл1док зяижаяо! якоот! широко досхуяного л1соматер!алу в пареважнШ чаотил! досл!дхуваного рег!ояу, за вияятком зах1д-пих и1оцевоот£й, при конструюваян! поодичоках кмпояенПв jüst-ла та хагяюЕО устаткування необх!дяа була зяачяо б1лыда затрата рабочо! .епергП, а такох п!дващева ванах1даив!сть 1 техя1чна зручн1оть народу. Тому й то у народному буд!вяицтв1 ухра!нц!в Сх!дчо1 Словаччаза значчо довшэ збер!галаоя велика к!льк!сть архаГчних явии,.л1* у 1х суо1д!в - галичая та закарпатц!в.

Як допом1*н1 буд!аальн1 матер1али в народному буд[вчицтв! викораотовували кам!нь, глияу, вербове та л!скове галуззя, тоио.

Jto-ilnTi як основная буд!вельчиД матер!ал пра побудов! хата понияають застосовувати вл у ЗО-ВО-х роках у зв"язху 1з покра-цапняы соц1ально-екочом1чяого стасоввда декотрих селяя, зокреиа, п1сляирееы!грац11 першлх Иамеракая!вп у р1дний край. Головною причалов пошареччя камеию як основного буд1вельного матер 1а-лу була якраз..його вогчеот!йк1сть.

Праблазчо а.тому х чао1 в досл!джувач!а облает!, зокрема j Л сх!дчих районах, у широкому масштаб! застосовуеться й гли-няиий матер!ал. При цьому були з!дш! дв! осовч! буд!ьелья! tbxhikhí i. гличобитча;.. 2. ыурувачня з "вальк1в" /сиро! цегли/.

3 mobíqhx буд1Бель«их матер!ал1в треба згадатл цеглу та спец1альи! буд1взль«! блоки - т.зв. "квадри", як| п!сля 1945 року масово поширвдться в yclx областях з перв!очою дерев"янои арх!тектуров.

Вке..з давч!х давен на^пошреч1шой буд!вельнои конструкц!е;о у илоь"яч був зруб. Буд!ал1 спорудхували з дерева, укладаача горизонтально одну ча одну колоди, як| ча кутах з"едчували заиками р(зчих систем. Даний спос!б побудовл /"зруб'', "сруб", "струб.", "струбування"/ пшовии ! для яашо1 облает!, де було виявлечо його ц1кав1 р!зчоввди, зокрема, иодо способу едоання зрубин. В!дпов1дчо до того побутусть 1 чазви: "на вугла",.."на угла", .-¡на замок", Л'яа колодку", "на модлы", "на каяю", "на канюк", "на №тхиг "на л!лтак" 1 т.п.

Каркасча кочструкц!я в дерев"». архИектур! обстежувачоГ

облает! Бживалася лжив як доаои!зда, осо-Злиьо при сиорудкеин!.. р1ааих причулк!в та !ншх мечах прябудов господарського призиа-чеичя. . .. ..

П1д чао досл1д*еччя.була здокумеятовач I ориг!чальи1 способа та техч!ки спорудаечня буд1вель, р1зиоман¡тн1 вида зча-рядь пра:Ц товд. Автор детально опасуе процес зведенчя зрубу, зазчачав чародну номенклатуру при.дьоыу, ачал!зуе окреа1 де-тал! будХвель. Ц1кав! саостервгення кода еволодП в!коч, дверей та !ншах елемеих!в народного аатла.

Як в!доао з етнограй!чно1 л!тератури, в!кча у слов"яч буди опечатку нез'чачяих розм!р!в. 5ад1сть скла «арод ьхквав р1з-. "1 твариич! перетачки /"блача"/ або просто пш!р. Зарт'ай уьаги той ¿акт, шо в досл!даувач1а облает! дочич! вЦомай терм!я "блачар" - сй1'0ч1м .чазва "склечар". I чав!ть склячу шабку в де-котрах селах на О ар кал I /чапраклад, у Руоькому/ стара! латал I чазивасть.."блача". В!кча нала 4, 3, 9 або 12 ыабок, встаьлених у дерев"яиах рачках.-6 п!дсташ гсдати, що деяк! в1кча мала й б!л&ше шабок, Цьо.му насв!дчують девч! в!домост! з обласИ п!в-Ч1ч«о1 Леык!шияа, де були ваяалеч! в!кча !з 15 шабкама. 1.Ко-пери!цвкай у своему опис1 ле.чк!в згадуе иав!ть в!кча з 20.т30 пибками. В.-окпемих роботах двсертачта розглячуто еволл11йцаЛ процес в1кна в1д II найяроот!шах форм ах по суч'асн!.

.. Дверд в доол!д*уваи!й облает! яроишш порХвяячо з г!к«аиа зпач"0 мечтали з«!чааа, Кр !:л..сбого._колуч !катив»ого празчачеиня /вхЦ та шхи/, мала ще й !чш! $укц!!, як! детально характеризуйся в окреыих публ!кац!ях.

Як в!доыо, для ц!ло! облаот! дерев"яно! арх!тектури тшова кроквова кочструкц!я даху.. Зв1дси воча частково шширилась 1 до яизачних областей з глимянаша саорудама. 1нших кочструкцЫ даху жатла в згада«!й облаот! ма на виявали. Однак». на деяких буд!в-. лях господарського призрачеч^я зустр1чае.мо ковструкц!в рубленого чотирясхалого /иатрового/ьбо'двосхилого даху /наприклад,..на екпанцях та на церквах/, а на деяких пр;ад!тивчих вдшах сезан-яогэ характеру /колибах 1 т.п./ й кочструкцП даху на крючичах.

Як..покр!вельчай матер!ал /"«крива"/ в досл1мувач!й облас-тг.здавна слу;лла гштчя солома - "купа". Илька в зах!дн!И частно! теригорН, заселечо! укра!«ця-4и, переважала гонтова пок-р!вдя, во було ауцовлече доогтгком смерекового ыатер!алу. 1з лупи зготоеляли с«1шш - "кички" /"кытщ!", "каты 1"/.

ХудомШ талачт та эручч!сть' народу при докравачч1 гонтом пайяокрав1шв проявилиоя ча дерев"ячих церквах.

В публ!кованих..працях широко апал!зувтьоя народна творч1сть у эв"язку з сутр¡ач !м офэрмлеччяа латла /обробка ст!ч, дол 1 вки отел! ют/.

Повз увагу автора не залшшшоя також р!зн1 оздоблеччя та амблслш стел! в традицШому народному хитл), як! ур\и есте-тиччих фуикц!й, мали забездечувати шаслизе та спокП^е родимте хиття, усп!хи в господаретв!, охороняти худобу та ц1лв оЗК.отя в!д р!зчих погром та злах дух!в. Декотр! з них Ареста, написа/ були також символами рвл1г1ааого та мац1очальчого чи етя!ч"ого усв!дэ;.ые»»я простого чароду: "Руська хы*а, го такыи хрест сь !в зробнла". Под!б"в призчачеччя «ша 'А овастики на дверях, стол!, л!жку та !роих предметах, як! робили в' час! р|здв"я»ах овят резчиком т!ста !з свячэчоо водою того.

Вартик уваги той факт, цэ и сьогод'11 оздобле"н» хатловогэ !°гер"еру в деяких ¿Псцевостях, Еключ»о..чоБослзруджеч!1х хат, прад!ля:эть г ел л не аначе"»я. Тому по ст!чах, окр!и стерегло збе-ре.-.ува»их традпцЫчах предает!в, зчаходимо також 61л! тар!лка, додатково помальовая! р1зчокольорови,.> рооличнал орнааечто:.1. А це е дальаш св!дчеонам того, то кращ1 чародн! традщ! 1 не за-чикалть, але присто сову ыться до новик життевах у.мов.

Народяа художля ГБорч1сть у традицШяоиу буд1ыш';тз1 на була са.лоц!ллв. Бона оргая!чно пов"язузачась !з ц|лкоадтам кит-тин селян, !х робочои д!яльн!отю та функц!эяальяш( призначаи-нш лштла. Худ охи! прояви в народному буд!шадтв! були спочатку ду*е облехенили. А це стэсуеться не т!льки досл!д*узано! облас-т1, але 4 оум!хних областей.

Естетачн! нории народу розвавалися духа пов!лвно, зата м|цно. закор!нвввлася та передаьалася з генерацП на генерац1ю. Докладне знания матер!алу та почуття крчси, доповнен! великою м!рою зручноот!, умохлиглювали селянам ц!лком простими засовами створити у багатьох вападках ду«е ориг!нальн! ко..шоненти та художя! ефекти народного хитла.

Ц! народи 1 ватвори е невичерпчам досералом л!зчаьання в процес! ¡рормувалня оучасно! еотетично! культура.

Пмосторалвне плануваччя народного актла

ЕволюЩя «игла в облает! Швч 1чно-Сх!дноУ Славаччини проходила в основному так само, як 1 в !мшх слов"ян. й.:е в пер!од

слов'*ячсько! експансН в У-У1 ст. селячи хил л в одчока^ерних иатлах прямокутно1 фзрыи. У сх!дяах слов"яя ця форма була основная типом жатла вле у ГО-1Х от. Про !снування однокамерного жатла в доол1д)£уБан облает! св1дчать н деяк! сучасч1 ет«огра-ф!чн! ^акти.

Делышш .егадом у розввтку селянського жатлобуд1ьнидтва була двод!л1на хата. Зона ванакае там способов, ио перед входом до однокамерного хитла ставили ще 'Л друге прим1щення, яке иало хороната хату в!д неспраятлаьих кл!матачних умов. Давя! еяов"яяя позяачали це прим1иення термЫамд "о1на" га "притвор". Теры!я "с!ния переважае в облает!, заселен!!! укра!нцяш. Назьа "притвор" характерна для словацького етносу. Шкаваы е той факт, цо в дедках п!вденнах ыЮцевостях укра!нського относу Сх!дпо1 Словаччина, а такс* у суо1дн1х словацьких селах, для аозначення згаданого прим|щення вживаеться герл!н "приклеть" /"пр!клеть", "п!клет"/. Без сумн!ву можяа твердита, що дане явище довиязаяе !з слов"янською кл!гтю.

В якому чао! почали вияаката двокамерн! хата в досл!д<уьа-ноау рег!он!, пока шо не ыохна точно встановати. Найстарш! археолог 1чн1 зяах!дка двокамерник хител на територН Словаччияи спадасть вха до IX ст. Вое насв1дчуе тому, що в пер1од компакт-яого осолення тепер!шяього укра!нського етносу Сх1дно! Словач-чани в ХШ-Х1У ст. для дачоК облает! були тиловами двокамерн! то тракамерн! тили хат.

В облаот! П!вя!чно-Сх!дно1 Словаччини опостер!гаыо, цо в традщ!йних тракамернах хатах переважають комори, як! служила для укладання р!зних домашн!х потреб, Китлова (гункц!я комори е нов1шал явшаеы, яке сяосгвр1гаеао а* в!д к!нця манулого та почагку яашого стол!ття.

Тры>хд!льна хата в обстелуваяЫ обласП в XIX - початком XX стол!ття була дом!наятнш типом. Правда, цей тал мае сво! р!зсоман(тн1 вар1ачти, як! детально здокудзентован! автором.

Трьохд!льне плачуванчя хата, в як!й ус! тря прил|щечия розташовач! поруч себе по доздов*н!й ос! буд1ал!, причоыу вступив прш!щечня знаходиться в середин!, е найпошлреч!шш в сх!дмих м1сцевостях доел!дхуваного рег!ону /Йнанвдш та Лаб1р-има/. Правда, в мешл!й ы!р! зустр!чаемося !з цал типом такох на Свадчиччан 1 та Бард! !шция|, зокрека в селах, ко творять словацько-украГнську етн!чяу меду,

У центральна* та зах!дяих областях згадувамого рег!эну,

особливо на Свидниччин1 та Бард 1 Гьцг.я i, персвялають так» трьох-д!лья! хати, в яквх комора знаходиться рядом з жалим прш'!щен-ням по ширин! 0уд1вл1. Тому. ц1 хаги зяачно ширшК Зовн!шньо Ix мохча разр!зяати в!д остаич!* там, по вони маать два б!льп1 та одна иенше в|кочця у прач!лков!й от!ч1. Вк1д у номору з!в 1з вступчого прим1ивнчя /о1но'Л/ або з жилого прм|щечия /"хнжы"/. Ней вар[апт трьохд!льного планувачяя дуже поширений тако» у польаьких лвмк!в /в околиц! Горлиць та Яола/, тому часто iforo називають леик!всыдад. У ыз^уших з укра!нськкм етчосом сло-вацьках селах цей тип плануваиня хатла эуотр!чаеться ду«а р!д-ко. Геяезио згадачого трикамерного житла трохи в{ди1нчиМ з!д теорП Д.ТПдерле про прямол!н!йиий розваток слов"янського по-иешкання. 0дк1ва з'типовая рис кардатського народного 0уд1и-надтва е р!зн1 лркбудови п!д ехидами етр1х з талового боку хат. Ц! прибудови захищали жатло б!д су ворах г!рськях кл!матичних умов, 3 таких прабудов поотусэзо виншиш й комори.

Шкавш плануванням трьохд1льних питал в!дзчачаютьоя села Оотурня та дочасти Ниисн! Penaait. Характернш для них е розта-шування хилого прш1шекчя в середш! м!х комэрою та с!нь.\ш. Таке плануваиня тилэве й для сус!дн!х польських горал ¡в. Пзль-ськ! етнографи називають його асшетричнал. Вазначальнам пра цьому е крайне роз:.11иення с!ней - оо! спчетрП. Походження такого типу плануваняя треба шукати в Сх1дних Карпатах На tíara-тьох фактах мэжяа довести, по под!бн! буд1ш! спорудаувалк coöi волоськ! пастуха украГнського етн1чпзго дзхздхеяяя п!сля Ix приходу в зах1дно;сараатськ! Ексоког!рн1 облает!. Виникнення аси.'летричного плануваиня хати в 5ах!дяих Карпатах т!сно доб"я-зана 1з ам!яою сезопних хител на тривал!.

Анал!з проблематики горазонтального плануваиня традац!лнэ-го народного житла в слоЕацько-польоькэ-украИнському прикордон-н! Сх!дно1 Слэпаччина нам стверд^е оенэвоположяу. тезу про одчо-р!дн!сть слов"япського хсатла, а це в не мени!й м!р! тэркаеться й карпатських нород!в /укра!яц!в, словак!в, чех!в, доляк!в 1 т.д./.

Правда, зустр!чаються тут ! деяк! сдециф!чн!, ориПчальн! риси, ио характеризует. поодинок! карпатськ! егнограф!чн! групп. Зс! вона детально адокумеятомн! авторов досл1дження.

Основне обладания на^однпгп^втла

Традпщйп! народи! цебл! вдо Гх ©ункЩочальногэ причин-RH иохчп зад!лига до двох основная грул:

1. предмета для в!дпочанку та зручност1 лдципа /досзМль, коласка, ст!л, лавка 1 т.п./;

2. предмета для в1дкладачня та схову цродукПв 1 речеа до-ившнього е,катку /окрвня, ложнак, полиця, с!льничка 1 т.п./.

Яолб!льшого значения б житл! мала т! меол!, як! слушала для в!дпочинку та зручност! лвдини. .Про це св!дчить 1 той факт, ео ц! предмета, оообливо ст!л, лавка та пост!ль, ма»ие до оотан нюго часу залишилася у перевеян 1А <5!льшост! отарах хат на свое ну традицЮному м!сц1, а шодо свое1 форма зм1яалиоя лиш у деталях.

Валяно значения у *итл1 глав оПл. Цьому предметов! прата-иаина багетство комб!нац11 його чункцШ. £ана влаотивЮть е характерною й для 1нших вад!в аебл!в, СПл служив передус!м для зруччост! лодина при харчуваян!.

Найотародавн|ш! форма стола зустр!ч^.чо у сх!дних районах доол!д.1;уваного карпатського реПону /околаця Снина та Ые*алабо-репь/. Тут взагал! збереглась пор!вняно 01льша к!льк!оть арха-1з.\!1в у народн!й культур!. Довготравала економ!чна та культурна в!дстал!оть згадаяах м!сцевоотеЯ та !х ексцентрачне розта-щування в1дносно розвинут!шах господарсышх цечтр!в спраяли якраз консервацП локальяих етнокультурнах осзблаьостей способу асиття цього населепчя. Тому й нов! удосконалеч!ш! форма на-роднах мебл!ь промакали сюда значно ЕОБ|лья1ша.Н1 те.шами.

Тшовий от!л наведечих район!в складався з двох самост!й-них частая, його п!дстаЕ:ш вкготовлялася у вигляд! масивю! коробки /скрая1/. Крашку стола вирэЗляля з товстоК дошки прл-мокутноК форм, ватесано! найчаот!шв з одного, р!дае з двох шмат!в дерева.

3«ходяча з того, шо столи згаданэ1 ко.чструкд!! та форма не були гаповалш для суо!дн!х поляк!в ! слоЕащв, моеда тсердк-ти, що це був одач з характеристична елемент!в для зах!дно-укра!"сы;ах етпогра$1чнах груп.

Здаеться, по скраньопод!бнай т:ш стола в кинула* !сторич-них пер!одах кав значно шлрша теригэр!альне розповсхщдення у напрям! на зах!д. Все ж така р!зн! обставаяи запричанали, жо ц! стола грза]здкого и нелравабливэго взгляду та не зовс!м практичн! при ман!пулад!1 Л свд1нн! за нами, аоотуповэ ьат!с-чяютьоя удосконален!шама формами. Це е насл!док законе« !рного розватку життевого оерздовила. Пзвну роль тут спочатху вШгра-

вав f валяв культура папу от их вера те иасолеччя, якай у .да ному випадку- в ц!й облает! опосередковувачо словацьке та польське часеле^ия. 5гада«1 фактора спрнчичилаоь до того, що в зах!днах та цечдральчих м!сцевостях досл!д*увзчого per tony в*е в П-й половин! ми чу лого стол!ття була отловами отола з легкий п 1д-ставками. Аиалог1чно з розватком стола проходив i розвиток меб-л1в, цо слупила для свд!ччя. ИайпросПшои !х формою була лава /"лавка"/. Розоягле пошаре.ч.чя лавок у слов"яяських народ!в мох-яа васв!тлита там, да цей предает виготовляла з м1н!мальними затратами прац! '! матер!ачу; в!я займав лиш неэначяу частияу хитлово! плош! т(сно попри от!нах у васот!'праблизно 50 см та служив для свдГчяя дек!льком особам одяочасяо.

У яаш!н облает! наяпоииреч!пши були стац!ояарч{ лава без спичэк. 1х найчаст1ме эготовляли з тесаних сонирою /д!зн!ше рзз-пилеяах/ дощок, покладених яа глияяяих п!дставках, дерев"яних колодках /"ковбацях"/ або к!лках, забитих у гличяяу дол!вку. Лу«е спор!дненими з лавками, особливо цодо 1х призначечня та . форма, е ст!льц!.

1з дальших мебл!в, як! служили для зруччост! та в1дпочинку людини, вазяаччу даучкц!ю в народному датл! в!д!гравало л í:.lko -мпост!ль". Назва "поот!ль" тако* походить в!д слова отелита, постелити. Пост!ль у слов"яя пояаалася досить п!зно. Перв!сяо люди спали на земл!, постелены соломою або !нинм споюбом, а такок на лавках. 1з залишками згаданих дрйы!тн£них способ 1в спанчя ai! донедаana полна було зуотр!гйоя ! в напЫ караатськ U( облает!. Найпрост1шою формою л!хка в предметн!й облает! був широкий дощатая пом!от /нара/ на чотарьох вбитах у глиняну дол!вку к!лках, на яких в!дпочивало к!лька ос 16 одночасно.

Для !нтер"еру народного «атла сх1днословацьках укра!чц!в в минулому та в перш!й половин! яашого стор!ччя були типов! ру-хом! л!жка духе просто! нерозя1мчо1 конструкцП. Вони впготоЕде-н! з чотарьох граячастих нЬок, як! одночасно творять й кути прямокутчо! дощачо! рами л!&ка. У багаточленяих о!м"ях п!д в»ще-згаданими постелями знаходилися це И менш! засувн! л1жка.

Багатством форм в яауя обстеяуваноау perlout визначалться мебл!, як! служила для спанчя д!гям - калиски /"колиски", "ко-лисанки"/. Под!бчо, як материяська любоз до свое! диткни а!дб.:-та в народяих колисковах aicaflx, так батьк!вськ! почуття у ве-лик(й Mfpí в!дпечатанi пкраз у р!зномач!тност! форм та способа, виготоБленяя датячого леечка. В дан!:; карпатськ!й облает! були

попирая! у с I гили та форм и колисок, в 1дом 1 у слов"ян ззагрл!.

Зазпачну трупу п обуто во го устаткування народного ;л!тла с^ановлята мабл! для в!дкладання та схову р!зних оредмет1в 1 речай поьзякдоччого вжитку. чагшроот1шоо а них була зердка /"хердь", "яердка", "зердка", "дрючок"/. Ч; то у к!шат1 п1д стелэю вио!ли ппруч себе дв! паралельн! мердки. Це - т.зв. "грядки". Вони олумили передус1м для в!дкладаняя корит та су-и!ияя'дров на ох'ал. Перв!сно грядки були складовоо чаотинэа

I зрубно! ксиструкцИ жигла.

Цальпам ия&нов'ш предметом, без якого не ;ло;.ша соб! уяви-та кародно жатло, була полиця. В нашому раг1он! розр1зняе..ю да-к1льке И та вр.р1ант1в, як1 такох стали предметом досл!д-

«е^ня дисертачта. Дуке соорЦиениЛ 1з поледею ло.лик /"ложкик", "лыхник", "лшчник"/. Не торкаетьоя так конотрукцИ, як Гфункц цього предаете. Лончак геи: вазначаеться багатство;/. сьоУх форм, зокреаа у сх|дких районах доел!даувачого карпатського регЮну.

Духе староЕачча;.;и та, здаеться, надика^ши.« £орма..;и меб-льових предавав, во слуххта для в1дкладач«я та схову р!зних рече.' до.лаашього вчктку були скрин!. Вони була характерна.! еле-центом 1мтер"еру .ттла багагьох народ!в, то.лу питания '¿х поход-■■-•звчя та (сториччого розвитку викликачи та викликають полеи1ку, Для позначеччя скрия!, яка слушала для вергхавуъачня святковогс одягу, вбивали дек}лька нар одних тера!н1в. НаЛпоширея Шт.-, ¡з них в те?.*/. {« "лада", якаА перевахае в централ ьн та сх!дн1Л частанах Б1вн1ччо-Сх1дно1 Словаччпни. Дей тер.и1н е в|до.ми.'1 та-кох I в укра!нц!в сум1,хяих галацьках та закардатських областал. На:;ун 1ъерсальн1ыа-у е терм!н "суо|к" /"суш!к", "су1а1чок"/, яка.: позначаить дередусЫ скрияи на зерно. Дачил герм(н в1до:.;иД по ц1л|й Словаччин! та б 1нших кра!нах. Це св1дчать про старогин-я!сть цього побутового предмета та ¿ого загальне дошаренчя у наших слов"яяських предк!в.

5авдяка геограЦччому розташуваччю досл1дкувано! карпат-сько! територ 11 маЛле до останнього пер 1оду збереглась тут на;> р1зцо.мая 1тн1ш1 ¿орма окринь, якиии слов"яни користалисн в..;е а перв)оно-обшин чому лад1 та як1 створили в процео! свого дальшо-го 1сторичного розватку.

Що торкаеться Еас|льнах скричь, у нашЫ облаог! побутувалл два осчовя! 1х типа. АчалоПчно з тал, як область листяяих л1с1 дос ту по во переходить в область хво.ших пор!д дерева, так тип

оаркорагових скраяь /з двосхилам або ояуклам в!ко.м/ з твердо?, иайчает1ие буковоТ, деревина ват!сяявться типол скрин! з плос-tiu з!:;ои, аароблечэ! з .м"ялоГ деревина - ялаяи, смерена,.

В остаян!х деоятар}ччях 2 згадая! сярач! доступово ваЦс-няатьея ;,;одзрч!пша формами мэбл!в, тому поетупово знаказть з !нтер"вру селячських зител або ы!яяють спою £уякд!ю. Народи!

за сво.еи ¿ормов, розл!рама, конструкд!е» та ¿уаг.'иональ-щш призиапзяиям були ду;/.з рац!ональна.ми. 1х виробгшцтво було я!льиэ пов"язане з арх!тзктурно-худо..'.ч!м розв"язаниа.1 народного гитам в ц !лоыу, а пзредус!а з характеров занять населения та ц!лкзвитаа способов аиття.

Традвд|"1на система опалэяня.в.на^одяд-Ц' .'¿атл!

П 1ч 1 огнище слушали дередус!а для вар1няя та печ!чяя отрава, для об1гр!вангт та часткового осв!тлаччя литла. Кр!м цього, вони мала а багато дальшах другорядппх ЗункцЫ. Зеличезно зна-чоччя печ! в народному .штл1 надараще отьерд^ено ии, цо ьона стала предметом численно! к!лькост! прасл!в"£в, драказок, д!сень, чародних казок тощо. П!ч /"дец" - ч.р./ в обсте.г:уван!л обльст!, под!бяо як 1 в йших слов"ян, в::е з давя is давея аовнила .¡! pisn! 1<ункцИ магКчэго зчачечня. Огле. не диво, що традац!.ша система опалечня.в народному митл! стала предметом багатьох етнограйНчмих доол!д;1;аяь, а гадоя предметом дпвготривалах та дос! г •¡гэвершенах яауковах диокуо!а. А иодо вавченяя наведано! дрэбла'лагака в сх!д-чословацьк1й кардатоькГл облает!, вона ща 3 дос! .viae ду.^е велик! прогалина, як1 вашгае.лось хоча б дочасти видовиата сяоогерз^ен-чяля !з намах експеднц!й.

Ваа на оочов! дотепер!шн!х археолоПчних дос'л!д:.:ень на заселен 13 сх^нима та зах!дча,\1и слов"яна^и тератор! i д:о.¿но года?.:, чэ з -сатлах споког1в!ччах мешканц!в палгах!дн!ших укра Гнських, в тому часл! ii сх!дчословацьках, карпатоьках областей, були па— явнша так в!дкрат! огнища, як ! деч!. В деревами!'! частин! ук-раГчських,.як 1 1ншах сх!дяослов"янськах областей, в1дирлте огча-па заяикло we п!д к!нець ХУШ та дочатком ill ст. Одчак, в дос-л !д:-1уваному карпатськону рег!он! ~ia.Ua до останнього часу зберзг-лись як яеч!, так 1 в!дярат1 оглжа.

Гзэгра:;!ч.ч1, соц!ально-екочом!чч1, культурн! та !чш! чкнни-ки спричичилиоь до того, що процео розвитку систели одале"чя к дродметчi;i облаем! е чаогковз з1дм!там в!д П рззватку в остан-

я!х словацьких та чеоьках краях.

Для налсх!дн¡шах райоя!в предметно! област1 /Звмдлт/ в досл!дхувачому пер! од 1 був специ&!чний якраа сх1днослов"яяськи тип печ!, яка служила не лише для печ!чяя, але й для вар!чня. Варили у передн!й чаотия1 печ!, зразу ж з~ II отвором. Так! печ! в поодачоклх вападках ца а сьогодя! мокиа бачити в чай-старших хатах на Снилщин!. Тут вони побутували найдовше.

.. Лише в центральна та зах!дн!а частанах доол1длуваного ре г!ояу, дочияаюча в*в другое половиною XIX ст., довсюдно поши-рдвся тип печ! з приставлсниы у форы! д1двищеяого пряаокутника огнищем. У селянсьчоыу середоващ! 1нших словацьких областей та форма топлечня роэповссдлуеться п!д влливом пансько! та м!шая-сько! культура вжа у ХШ-ХУ" ст. Ца е, кр!м 1ншого, ¿1 насл1док д!1 шкрших культурчах теч! й загальяоевропейського значения.

Даний тип печ! з приставлении огнищем /НегйоГеп / вва-жаеться переходной формою ы!ас клаоиччод сх!дчословиянськов п!ч чю без самост!йчога огнища, яка служила 1 для вар!кня /Косг.о-Геп/, та типом огнища баз пвч1. От*е, - це фактичио зм!паяаД тип печ1, який виникчув иасл!дком стику зах!дчоевропейсько! та сх!доослов"ячсько! культур.

Що торкаетьоя ор!ентац!! печ!, вжа в &0-х роках В.С!чич-оькиЛ зшрим!тив, що в декотрих селах яа Маковиц!, тобто в околиц! Свидиика та Бард!ева, п!ч була обернута челюстями в иап-рям1 до ч!льно! фрочтальчо! ст!чя хати. Це спостере-гечня В.С1-чачського треба, одчак, уточните в тому розу:л!чч!, то згадана пэздоьадя ор!еятац!я печ1 була характерною для ц!ло! сх!дчосло-ввцько! укра!нсько! етя!чно1 облаот!, кр1м дек!лькох наизах!д-р!ших с!л /Остурч!, Литмачово! I т.п./. Огде, 2 твердхенчя в!-доиого чвоького вчачого В.Лрахака, по в сх1дчоолов£щьких укра!н ц!в челюст! в курних печах знаходяться б!ля дверей, не с!дпоа1-дае д!йочоат!.

Под1бча ор!ентац1я челюстей печ! до.м1чувала й у польських укра1«ц!в, яапроти.гоыу, що у лоляк!вп1ч ставили в поперечному план! лсатла, Саме на Ле&к!вщин! збераглаоя яайст&рша форма ук— раТчськэ! печ!.

Специф!чч! умови *ихтя сх¡днословацьких укра!чц1в була на причин!, що згадача ор!ентац!я печ! в II найкомплекон 1шиу та чаЛодчор!дя1шому заступленн! ах до остачн1х дн!в збереглась як-раз у ц!й частая! Чехо-Словацьких Карпат. В !ншлх, зах!дн!ше роатаиовачих областях, почанасчи вже деякиаи сяасько-за.\1агур-

ськими украИпоькима селами, ци ор!еятац!ю вхе в другtí полови-tii xi)( ст. ,зам!чила ор!ечтац1я челюстей в чалрям1 до о1чеЛ або до..поздова1!ьо! иадв1рно! ст!яи. I чав!ть у п!вн!ччах леик!в в к!чц! XIX - початком 11 ст. настала в басатьох валашках 1стот-ч! з.ч!ни в розьНщепя! челюстей, зокрама часл!дком сильрих впла-в1в польсько! культура.

В1дяос"о способу..в1дв9деччя даму в досл!даувач!й облает! розр)зияемо три основнt форма гоплеччя:

1. куря! пен!;

2. яап1вкуря1 леч1; . ....

3. веч!, пристосован1 до ц!лковитого уоуяояня диму з латла.

0ргач1зац!я хатцього побуту та_гёункд!ооуванмя окэемих хитловах поим!цень

Основою кол-чого народного помешаччя було «иле прельщения - "хыжа" /"xlza", "rlaa", "rusa"/. Про його зчачемчя в *ат-л! св!дчить вхе той факт, що терм!я "хш?.а" в метоя!м!ччому пе-речесеин! означаз тако* ц!лу хату, вкличчо господарських простор !в в одпорядчих гооподарствах..

Хта маОке в ц!л!и досл!дасувач!й облает! була розм!щена з торцевого боку житлового будачку, оберчутого до дорога. Лише в декотрих списько-замагурськнх омах «иле прам!щеччя зчаходилося в середин! м!ж с! «ми та коморою, часл!дком чого ставало дужз тепло ctIiIkkm. Народи! зодч! при плану ванн! хата б иди ял и ¡yin хилого приШцечня найсш?!дн!ше м!сце. Зиб!р площ1 для хижи, П оорма, а такоя розм^ення дверей, в!коч, печ! та 1яшого устат-куваняя, була зумовлен! принципом найб!лып зруччого та полного вакоркетамчя прим!щеччя.

Характерастачной прикметои внутр!шньо! обстановки житлового будичку в досл!дауваному perion! було те, що кохна Н части-на, кэжнай куток вяконують твердо встаяоьлен! фучкц!!. А це перш за все горкаеться хилого примЬ1е«ия. Мебл! та р!знв устат-кува»чя розм!шувала перепалено по кутках та вздов:.: ст1н, щоб зе-комомати якомога б!лыле плои! прш!шечяя /:toro середину/ для виконуваччя р!зних праць.

Розвиток в»утр(шчьо! обстановка та взагал! побутуьаччя в житл! залеяав таком в!д стуленя розштку слстзаи олале"ня. А якраз та д!Йсм!сгь, сз розвиток деч! у чаведен!й каспатсьШ облает! чадоaro затркмався >т май«а«чах сво!х стедЬчх, споняча

до того, то й традйаЫяиА 1чтвр"ер хати в сьо'х осчовних рисах довго че м1чявоя.

П1ч, як правило, ставили в тому кутку при ьхэд1, який зча-хрдавоя ара зад»Ы ст!ч! хати. Як:до голоьмик вх!д у с!чи я!д-"осао хилого лриШщеччя був зл!вэ, та п!ч M 1с илаоя в правому кутку i ийЕлака. При печ1 стЕорювалаоя ку::оч»а частича ::ати.

Сл1д заз»ачита, во трздицП и 1дготовки страза в пач! ут-pM'jyвались у багатьох вкладках чав1ть п!сля лристаьло«чя плита,.Лей звачаИ побутунав t в польськах лемк!ь та е характзрас-тичиим для а!ло! УкраТчи й сх1дчйх слов"ял взагал!.

Кр!м ухе згадуьячнх голоьчих Аупш!й no'ii, в!до.ч! по ii l"iï). Ток, чадрпхлад, мжориотаччя пач! для опальчих пэтп^б эуло у лсш!в »amiльна рэззэвсд'иа^а, ко словака тя поляка выдали це за "русъку значку".

В д1аго'»пльио п?отилехио:.!у Идчосчо пьч! кутку, як ярагг-лэ, знаходався сПл. 11 ей куток /"покуть"/, розгашопаник м!* двоыа ч1яь"шя сг!«ами хати, ело л "да и rue з давч!х деьеч пов"я-зуряля э культи.-: предк!в. Толу це була пайчйст1:ие tu, тая Он мобити,. репрезентативна част, ¡а Аитла. В цьок.у кутку, за внчпт-ком курмвх хат, по обох ст!"вх зпаходилися р1зч1 декзратав» 1 яричраси: иальован! тар!лки,..гланяи 1 ииски, горчята, !ко«и I т.п

Вздоьж обох ч!льпих сг!« поза столом розм!сув&ли tobctI до в г! лава. Е дальшому кутку ироти печ! попри зад «tri ст1"! стояло швроие л!хко /"аост1ль"/, 3 хатах, де 5улн »емовллт?, . чад пост!ллв вис!ла коли ска. Owe цеИ куточок правив за спальне.

Для виконува^чя р!зрих роЫт Бикораотивуьгли, зокре.аа, i.iiuue при вход! та б1ля печ1, а також середину к!мчати. Це була робоча частича жалого праы!щеччя.

П'1утр1м«я обстановка та cnocld орган!зацП каття в :<ат! була зале*"аыи ii в!д г<!ль:<ост! та складу члеч!в cli.i"ï.

М1|!явся !»тер"ер жилого прим!иеиия ii п1д чао вел;жих сайт, особливо р1здв"яг!их. 0рган1зац1я способу «сятгя в хитл!, а також обстановка жилого прм!ц)з»«я, у велик i и м!р! залелвли ! в!д пори року.

Т:ш жалого прим|;це««я щодо окрам их фучкц!й та характеру обста«овки е цШом усталэчий та сп!льяий для Boleï досл!д*у-ванз! ойласЦ. Под1бни# тщ обладчаччя жилого прид)1ше"чя в ос-«обн.;< iioro расах був специ£!чпий для ц!лих Укра!чськи;с Карпат /Л емк1вщина, Бойк1в)лача, I^/цульдина/ та УкраГчк ьзагал!. Яздо

й зустр!чеються певн! вШлЫюст!', то т!льки у деталях або V деяких видозм1иах побутових предает!в, якГв осчовному нв'м!-яяоть характеру !мтер"е;ру хата.

Як ми вже зазначала, киття о1и"1 зосеред*увалось в основному б1ля печ 1 га стола. У звнязку з тим в р!зн!Й народознав-ч!й л1тгратур! дуяе часто зустр(чаемо розпод!л к!мчата на ро-бэчу або *1яочу /б!ля печ!/ та репрезеитатавну або чолэв1чу /61-пп стола/ чао тики. Це в ооновчому торкаетьоя ! иама дасл1д«ува-чоТ облает!» Одчок треба заувавити, що такай розпод!л жилого прим1аення не молив розум!ти досл1дао...Та Ж Ел1тку, яаприклац, оеляиський чситловиЛ 1"Тер"ер..зчачно м!няетьоя, а ьрозум1ло, шо 1з з.м1чав сусп!льно-екоцом1ччих, с!мейнах га жатлоьах умов у переЕад:ч!й б!льюост! в!»падк1в таки:1 розпод!л ц!лком зсаакве.

Д|агояальниЯ принцип розм!аеч"я пач! в!дноспо стола нал«-жить до основная структур народного «итлового буд1вяицтва ! в ряд! далызах свропейсъких краКп /держава П!бн1чцо! бвропи, п!в-де"«о»!мець;<! облает!, Австр!я, Ывейцор!я, Чех!я, Слзвяччи'га, Польша, Угорщича та Ру.мун 1я/. Одиак иаЯпиразч !шэ в!ч нроявля-етьоя якраз в сх!дчосвроае1Лських областях.

0с"зрп1 чапряади развитчу народного житда

П«е почичасчи XX ст., у зв язку !з поступовш за«акаич>ы курчих хатал с постер! гае..! о в народному Жятл! павч! з«!ри. Од-"!ью з вагомих причин цього лроцеоу була е.-.: 1 грацIя чашого селянства в зарусП,.;ч! кра!чи, зокре,.ш в Сполучач! Штата Америки. 3 ягадамому пер1од! верта.оться б села перш! "аыерикаии", при-поолтъ !з собою грош! та купу¡оть эемю, шо ;л&ло змач«иИ апллв »а дальше роэшарувачня с!льського населеччя. А це в овою чергу в!дбиваетьоя а на розватку народного хитла. Нов! ф!нанооз! прибуткк умоюп-.Елотть частил! селянства модерн!зуьатн сво! «ит-ла та опору днунати чэв1. Пера! хати з кзмичами побуду вали ала с-тиао рее..! 1 грачти, яких чаол!дують ! далыи! заможн!ш1 селяни. ¿о пасоюго зачику кур«их хптел доходить в час! п!сля 1918 року.

Пео!од К1'<1;Я XIX - початку X/ ст. характеризуемся токож п1дьище(н1ям рззьитку кыИталПиу в с!льсы<ому господарств!. Часткова пэкрокаччя соц!ально-еканом!чного становища багатьох салят до зчаччоГ к.'ри в!дбйлося Г; на ц!л;<овитзму хар&ктер! Т'Зр"еру китла. Шдпесення с!льсыюго господарств!) мало за и-л ¡док початок розпаду сп!ль«ого господари^ния дзк!лг.!шх ск^й та л!кв!длц1п 1х «лтлово! сдчост!.

Оке, т!льки кайб!дн!ш1 або найсонсерБатшн1ш1 верстви чаоелечня залишаигьоя на дотеаер!ичьому р 1вчI сЫгЯчого лЬбуту-ва-'чя.

До радикал ьяих прогресивних зм i и в традшШчолу народному •йитл! доходить еж д!сля П-oI ов!товз! в!йни.

. Словаччияа, як в!до«ао, ал до вияшшеч»я чародно-де.локра-тич«ого ладу була передус1ы о1льськогосподауоькою кра1ною. Це там СИлыие стооуеться п!вн!чно-сх!дно1 частини Словаччачи, заселено! украТнцяни, де укова для розватку за'.1лерэбстаа Зул.1 дуче м!н1иалышла та де cu до 1945 року не було годного б1ль-шого промисловго заводу. Дача д!йсч!сть духе виразчо в!дбала-оя й на характер! cap одного буд!Ечицтва та добутовз! культура.

... Розбйток чародчо! культура в пред^етнЬ!.облает! а* до ос-тавиього часу в!дбувався зчаччо П0Б1льв1ше, в 1чших областях оааоТ республ!ки. Це був тако-í одич з часл!дк!в соц!эльчо-екэ"оа1ччого закабалеччя часеле"«я дано! таратор!! в м-улому. One, ие дьбэ, вд у б!льшост! укра!«ськах с!л Сх!дчо! Словаччачи as до колектив i зац 11 с!льського госпэдарстьа переза/.ала .так! .■¡:атлов!..та господярськ! споруди, як! були характер" 1 для !чды-в!дуольчо! с.!льськогоспэдарсько1 ci;j"l в уловах екочо:и1чио узамкчутого чап1Ечагуральчого господар.озач;1я.. Ус 1 хатлов! тс гослодярч! простора з о середку вал ися va невелик!й зеиельн!й д1-ля«ц!.л!д сп!льчоа CTplxoio або близько б ¡ля оебе, що було оЗу— мовлече.лоедча"чял вкроЗчачз! та..катлово! фучкпП в ог.иоос!Зчо-ыу саля»ському господарств!. Ше »а г.эчатку 50-х рок!в б!льи!сть селяиськах' хат у досл!дхуваиШ облает!, як 1 ьзагал1 ча Сло-вачаич!, походила з друго! половина XIX - початку XX ст. IIере— вакча чаотина с!льського..чсселаччя, особливо Цого 31д"1и! верст-ви жали, отяе, в дерев"ячих двод!льчкх аЗо трьохд!льнах хктлах п!д солон"яиой або гочговос покр!влес.

Працео зм!н у. пародч til культур! цодо його характгру та Бчутр|эя1х 3£квиом!ргоатей ¡.те проходим дбояко: прамол!ч!й"о або радикально. Не довч!стк> стооуеться й роЭЕИтку чародчого Зу-д!вчицгва ох1Диословацьких укра!иц1в д!сля 19-15 року, якай пройшов двэма 0С"0вчИ'.!а етапама:

1. егада .ооступоБих за!ч, яка три вала в!д зак!»че«чя в!й"и аж до завершечня колекг£в!зацЛ а.е1льсш«у гослодарстс!,-

2. егада радикальчах ,зм!ч в чародчо,му буд!вчицти|, цо роз-почалася в час! завершу ваччя кэле,стмз!зацП та тр:зае а* до чашах дч!в.

Характерном для о!льськогз буд!вчкцтва остатньзго-пер!оду Зуло впт1сяэпия с!льськогосподарського виробчацтва че лише з внутр!шч!х простор!в житлових будипк!в, яле й з вяутр!шн!х про с тор! в. .с ела взагал!. Це2 процес частково припинився п!оля ревзлщ!2няг..прд!й 198Э року.

Пол1пшзння натер 1альяого добробугу сэляя, п1двищеичя 1х осв!тчього га культурного р!вня, валив ы1сько! мода - це в оо-яовя(влзчачальн1 фактора при форыуваян! пЮлявоеиного с!льсь-коса побуту. Чим дал!, да вира8н1ше проявлявгьоя у його форму-ванн! такок.Бплив загалькосв!тово! культура..3 остаччьому чао! дуке в1дчутяаЗ не лишэ процео отвраняя в!дм1няаотэй м!к м!отом та селом, але й процео етяокультурного зблаженчя.

Одчак, треба васловити й дек!лька критачних заувадечь щодо сучасного мадерчога буд1зчицтва, да иэ в багатьох випадках спо-стер!гаемо черац!очальн|стьг безформч!сть, а..чав!ть ! в!дкэдач-чя чи чероаум!иия прогресивчих традид1й. По наших селах з"явило-оя безл!ч чових нитловях будичк!в. Але багато з чих ваникло стих!2ио, хаодаччо, отже, мають ду*е часто чеестетачний виглад, не днвлячись на те, да ыа1ер!ал..на 1х добудову та.лрикраше«ня е духе дорогий. Хоч чаше часелаичя «иве в непор!вяяг>о крацих матер!аль»их достатках, це ще чс завжда проявляеться й у «1ого иодеччому побутувачи!.

ИаЯновш! тенденцП в урбан 1стиц1 та дальшому ^ омуванн! ^аттевого середовшца яскраво насв!дчувть тому, що лрактичн! та естетичя! постулати трздид1Пного народного буд!вництва зна-ходять сз!;1 в!дбитои 1 в проектах модерних хител. Зрэстаюгь вамога арх!тектор!в ! щодо поеднаняя арх!тектурного витвору з навколиЕньра природою, гармон1чно! забудови о!л та окремих ву-лиць, висота буд!вель, форм даху } т.п. А це е т! сам! вимогк, як! були сашзрозум!лша 3 у традицШяому народному буд1вчяцгв!.

Зиоповка

В обстежувач!й облает! до остаччього чаоу збереглось йага-то рел1ктових форм давнього яатла та побуту, .як1, кр!м !ншого, докуыечтують й оочовн! етапи розвитку слов"янськэго ;о1тлобуд1в-вицтва, зокрема карпатськаго, а такой дзйк! стор1чки !нтеграц!Л-«ого процесу сх!днослов"ямсько1 та зах!днослов"яиоько! культур.

Оооблав!стю ц!е! облает! е те, що гут яа пэр!вчя.чо чеввлп-к!й територИ збвреглгеь каУао ус! в!дои! у слов"ям вада буд!-

вельних матер 1ал 1в та кочструкц!й, типа пасторального члечу-ваччя житла, тила печей та самостЫчих огнаи, вида мебл'1в та }чи! Екзчач«} пр¡помети й компонента народного китла.

Чародне буд1вництвв укра!яц!в ТСряпИшана належать Mt* пай-в:1разн!ш1 прояви .матер!альноI культура. Б1льа1.ть доо1 зберехе-них традацГАяих арх1тектурках пам"яток, як! народ, виходячи з коокретяих 2ЕТтевих умов та власного досвш, створив для .¿ат-лових, господарчах, культовах aöo !нших потреб, св!дчать про високаЛ р1веиь техн1ч"о! ыа^отерноот! та естетично! культурл па-лих предк$в.

Кр1м практично! доп!льчост! яароднах споруд, яка була пер-шорядчою ви..югоа при !х вияикчечч!, тут яакраво в1дЗит1 й лочут-тя краса та гармочП з навколкгн1м середовиаа;.!. Поодинок! биди та форма буд!зель вичикають в аалежчост! 51д ц1лковатого способу селячського жаття та загальчо-сусп1льчэ! практики, народи! зодч! завади ваходала з кочкретнах соц!ально-еко.чс;л!ччах, дри-родиокл!матичних та культуряо-сусп!льчах умов.

Досл!джувачай рег!он, яка/i розгапоЕачай в слэвацько-поль-сько-укоа Тнському прккордочн!, е одч!ех> з найпоказов!о1кх областей цодо проходже»«я активного процесу етч!чно! взаемод!!' чародеях культур. На основ! дотепер!шн!х бисл!дк!б вакчепня м1ж-етч!чних в!дносач в народч!2 житлоьо-лобутзв1й культур! мож.ча кочотатузата, wo эд"отипне географ!чче середовище, в якому жа-вуть уира1нц!, словаки та поляки, мало за чаол!дзк те, шо в ix народя!й житлово-побутов!й культур! ваяаляемо багато сп!льп:и рис. Часто в контакт! одя1е1 культура з !«шо;э виникали нов| вартоот!, як! була сшб!озом Ix найр!зномач!тн1шах еле.меяПв.

.. Зсе-така найстарш! "ародч! буд!вельн1 па:л"ятки в досл!джу-вач!й облаот1 - багато !х озчак та кэмпочзчт!е /иаприхлад, пзч! без семост!п«аго огяища, хата з бокобум трактом кэмори, хата г с1яьма-боТском, р!зч! прибудовя у форм! причулк!в та деяк! !»ia! конструктив«! особлиЕост!, а також столове покуття, пооднеох! форма мебл!в 1 т.д./ - е яокрав&м доказо.у того, ио культура цьо-го народу мае ох!дпослов"яиську та украГчську основу. L'e zxe скор tue правело деяких паредових чеськах та словацьках ет"огм-Ф!в до того, ш.о традицШаЛ жили и д!м ьваяшла украТчсьаим ча русачським вар!ачто:о сх!дчосповацького 'дому.

Досл!джувану область иодо характеру хатлово-лобутзво!' культура шжла под!лита на тра ro.*ofifit зона:

I. сх!диа зо"а <5ойк}всько-лемк!всько! культура, яка розта-

сосана на геригорН в!д слозаць:<э-удра!»сько1 дер*авчд! границ} ал по Межилаб!рц1..та Краснай Бр1д, а на п!вдч! об.^ежуеться л1-ч!ею Собрадц1-Счдча-Стропк1в;

2. центральна зона лемк1вськоГ культури, яка бере початок в украТнських м1сцевосгях верх1в"я р!чки Лаборець та сягае аж по зах!дчу грачицю.-тепер!шнього БардЦвоъкого округу;

3. зах!дна зона лемк1воько1 культури, яка простя!аетьоя в!д зах!дчо! границ 1 сучасяого Еард!УЕСького округу через ук-раТчсьл! села Старолюбовнянщина ад по найзах!ди1ие розташовачу Остурчв..

Границ! м1л поодииокими зочача не в ч!тко виразчими, ос-кюька в окремих областях р!зч! культури 1 елааенти взае.мчо пз-реличалася.

Проачал!зувавши ус! основ»1 типов! озчаки народного житла, ми д!йали виспоБку, що в предметяЫ облает! в к Iчц 1 минулэго -початком Н ст. дом!чували сллокалья! £орми карпатського типу житла:

1. зм1шана бойк!воько->лемк1вська Форма -штла;

2. лемк1всы;а форма житла;

3. зах¡д»олщ,(кIвська форма хитла;

4. горальсьна форма >итла.

1!!~форми та окре.'й 1х 5ар!ачти в основному са!ападають !з проеедечш ваше го«аль*аа розпод!лом досл!д«увачого А зг!о"у. П!вдеч«а кочтактэва словацько-укрп!"ська с,луга характеризуеться сомб!озом наведечих поодиноких. хитлобих <?орм з р!зни.ш елемен-тами словацько! чи !чшоТ народно! культури.

Осчовн! положения диоертацН викладе М в наступних працях;

1. "ародча арх!тектура укра!нц!в Сх!днр! СлоЕаччани. Коаац!, 1976. - 132 с.

2. Народна житло уяра1нц!в Сх1дяо1 СлоЕаччина. Пр'яш!з, 1£ЗЬ. - ЁЗЗ о.

3. 35 рок!в Музею украКнсько! культури у Свиднику. - Пряи!в, 1950.192 с.

4. 1<1ооуу рго,)ек1 па ууЬцйотгаШе паго<1ор1епе:1 ехрос{с!в V рг£-го<1е рп ыик то Зу1йа£ки. - Свидник, 1974. - 80 с.

5. £и<1оуе 'а^о Шсга^ 1пс<}У па уусЬоЛпош 21отопеки с п1*а<11вка пагос1ор1зпо;) тигео1ок!о. Шкогота ргаса. -

ТО$ т Вре«.а1ауе, 1978.,- 136 с. б> Зоепаг вtalaJ е2ро21с1е Кшсеа икга;)1пвке;1 КаНигу чо 'ЭуХйп^и. - Свадник, 1989. - 235 о. /у оп!вазг.Л

7. Жиле лриагаенчя в народному буд!вництв! а!вн!чко-сх!дно1

...... ~ "" ст.

8. Окорона нвродно! арх!тектури //Дружно вперед. - Пряи!в,

1972, ;s 6.

9. Печ! в народному житл! украГна1в Сх!д.чо! Словаччини // Нове :киття. - lipHiaiB, 1973, )i 5.

Ю- Horiioatülna clengnie lVuJovetio donu v в1от«пяко-ро1'ekij-ulj-raj inakom pohraniei na vychodaom Slovenaku // Sloveasky na-roiopis. - Bratislava, 1976, 2.- с. 290-304.

11. Народне буд!вництво укра!нц1в Сх!дно! Словаччини // ИЗ МУК ä 7. -Свадник, 1973. - с.387-481.

12. Пам"ятки народно! арх!тектура будуть збере./.ен! // Нове хит-тя. _ Пряш!в, 1976, .4 37.

13. Прооторальпе планування та внутр!шня характеристика наоодш го житла в облает} П!вн1чнэ-Сх1дно! Словаччини// НЗ МУК, JB. -С5ВДНЯК, 1277. - о. 119-161.

14. Konoepcja etnografioenej ekepojsyeji na wolnym powietrzu prsj Museum UirajinekieJ Kultury w Swidniku // Miodtyne.ro-dowa konferencja skanaenowoka. Sanok 27. - 30. rnaj 1978. R«i«raty. - Бдоок, 1978. - c. 153-165.

15. Народна 0уд!ьельна культура б чехословацькпх Каопатах // Дружно вперед. - Пряш!в, 1979, 7. - с.10-И."

Iß. Ста^овинпе селод^модерному Сьиднику // Дукля. — Иряп 1в,

17. Zmeny у l'udoTijm atavit$l'atv» Ukrajinoov na vychodnom Slovensku // Narodopiane tniormaoie. - Bratislava, 1979, 0.2-3. - o. 195-201.

18. ТрадшШне народне хитло в облает! Вечхньо! Иирохи // F3 МУК, .'5 9/11. -Свадник, 1979, - C.S9-&6.

19. Принцип о хорони пам"ятэк народного буд!вництга та ix апл!кад!я у ЬобоП Свидпацького музею укра!нськз! культура П кз мук, 9/ь - еввдник, isso. - 0.-145-492.

20. .ludova obytne $tavby v oblaeti Horaej Cirochy // Etnogra-ficky ijyekim ratopovej oblaeti Horns! Ciroohy v okreee

- Ковров, 19Ö0j - o% 45-61.

C3T Sucagny stav„narodopigneho vy§kumu v Muzau ukrajinakej

' kultury // Harodopiene iniormeoie. - Bratislava, 19B0, 3.

- c. 159-167.

22. Загальнодерхавна етнограр1Чна кэнференц!я у Свадялку // фкля. - Пряы!в, ¡SSI, ;; f>.

Konferaacia о interetijickych vit'ahoch„v l'udovej architek-ture г' kontaktovych roaach karpatakej castl CeBkosloveneka // Museum. - Bratislava, 1981, 3. - <4 77-00.

'4. Tradicaa obytne stavby ykrajigoov na vyohodnom Slovensku // Lidova Btavebni kulturu v ceskoolovenskych Karpatech a prilehlych uramlch. - Brno, 1981. - 0. 298-316.

25. Ofea und Hard ira Volkswohnsitz der Ukroiner in der Oat-alowtkei // Aotn Etnographlca Aoademlae Scientarura Hun-garione, Гогаия 31 (1-4). - Budapest, 1982. - o. 315-335.

25. Ngrodopienn exposíoia v prfrod» то Svidnfku // Slovensky narodopie. - Bratialava, 1982, 2. - 0.379-384.

27. Про окаясеяи на УкраТн! // Дуяля. - Пряшгв, 1983 , 3.

- с,70-74.

тя KÚzeá lVdoveJ ^rchitektúry na Ukrajlno // Narodopisns ' aktuality.Síraznica, 1983, 4. - o. 274-276. •

9Q Ohniekové zarladenia r ludovom obydlí vo vychodoalovenskc-' " ukrajins^o-pql'ek§J kontaktovej oblastl // Zbornik Sloven-sk&ho narolneho muzea, LXKVXI., Etnografía, 24. - Bratialava, 1983. - o. 157-183.

50. Наоодна арх!тектура на БардП'вдин! // Нвроднай калепдар -1984. - Пряи1в, 1983.

51. Eudo^é atavitelbtvg a byvauie // Нота Carocha. Vlasti-vedná monografía latopovej oblastl. - Kosioe, 1985.

32. Синтез пво народиу арх)тектуру // Hobs жигтя, - Прянмв,

ÍS85, о. 5.. ,

'.г. FormY dvorov Ukrajincov vychodneho Slovenska // Narodo-pisne iníormáoie SAV. - Bratialava, 19B5, 2. - o. 97-111.

34. Сшьське буд1внйцтво на Свидниччии! в XIX-XX ст. /традицП

i сучас;исть/. -НЗМУК, Jí 14. - Сввдшж,1986. - 0.2ÓI-3IS.

35. íudová nrchi tele tura v okrese Svltolk // Sprlevodca ТОР.

- Svidnik, 1986. - o. 41-5336. д. kutatások J elealegi ,аЦаза és ав №rán,n§pi epítéazet

raegorzese^Kelet-Sslovakialjan. // A III. Bekeacaabai ijem-setkozi néprajíi nemzetiBegkutato konfarenóla ei^adanai.

- Budapest - Bekestíbba, J986. - c.897-;917,

37 íudove otavitel'stvo a byvanie // Chranena krajinna oblast' * Vihorlat. - Bratialava, 1987. - o. 118-135.

38. Ochoeiií мебл! та íx лризначеяня в народному лмтл! украКнц1ь Сходно2 Словаччияи//НЗ МУК,.'» 13. - Сввдник, 1983. -с.249-293

39. Традиция! форми селянських двор ¡в украшав Сх (дно Y Слэ~ заччшш //НЗ Ш, .'6 15. - Свидник, 1983. - O.I0I-I23.

'10. .íijdové gtavltel'stvo a byvanie // Chránená krajiimá оЫь-at' Vyohodne Karpaty. - Bratislera, 1480. - 0.137-148.

il, Harodopiony vyakum Mujen u^ra¿insk§j huítúry vq Stridjiíku // Zpravodaj koordlno7sne alte vedeckych informaoí pro etnografía a folicloristiku. - íraíta, 198S, 5. 6, ev. 7/1.

- O.bS-70.

•12. A Pftraszthás je;iog5ete§ vonásai,a Karpátok uk^ánlakta Х§.п4е$еin // яер1 epltesset a Karpat-Medence enzakkeletl tersegeben. - HiElcolQ-SEenteadra, 1989. - c. 145-163.

■К",. Charakterystjka ргясу kulturalno-wyohowaiTCso;) w nknnaenif Мигеия Kcralnokiej Kultury w Sividriicu // Aota ясеп,чena ср., ton Т. - ЗалоЬ, 190"i. - o. 51-62.

* ф i *

44. ludove stavltelístvo a b/vanie v slovensko-pol'sio-ukra-inakom pohranioí // EtnoXogioa olavica. • Bratislava В здуку/.

45. Uedzinárodná konferencla o lemkoch // Sesky lid, 2. fraila 1391, c. 133-134.

46. Graaice i glowne cechy kultury Xemkow v .. oludr.iowo-wEchodaiej ^owacji // Lerakowie historii i Jculturze Кarpat, oa§ao pierwsza. - Rzeszow 1992, c. 249-267.

47. lo проблематика тидологН культова* споруд в облает! 111вя1чяв-Сг1дно1 Словаччина //Реферат, зачатаний на ы!*яародн!4 кон$еревц11 "Лемка в IoToplI та культур! Карпат'- П. - Сяя1к, 1992 /зб!рник у друку/.

•49, Досл!даеяия та збзрежеяяя пам"яток яародяоГ арх!тектури укра1вд!в ПряпНидаи // ДопобЦь зачитана на ы1асиародн1й коя^ерешпГ "Мгстецтво I трададВча лультура 7кра1чоького зарубдаяГ - 1вано-Ьранк1вськ, 1992 /в друку/.

49. 7кра!яоьке народна буд!внацтво у Сх!дн!а Словаччич! // Пам"ятка УкраКпа. - KbIb, 1992, & I. - 0.27-34.

50. StaroslWancljé traijície v Iftidovom otaviteletve ДиэГлоу-TJkrajincov vychodneho Slovonskc //. Slavloo Slovaca, 20, IS93 /в друку/. ■