автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Национальный вопрос в исторической концепции А.И. Герцена

Полный текст автореферата диссертации по теме "Национальный вопрос в исторической концепции А.И. Герцена"

. ^ВПЛРОПЕТРОВСЬ.Ш ДЕРЖАВНА УН13ЕР&ГЕГ \Ч

На правах рукопису

ЧЕРНМЙОВА Натал!я Костянган1вна

НАЦЮНАЛЬНЕ ПИТАНИЯ 3 1СГОРИЧН1Л КОНЦЕПЦИ О.Г. ГЕРЦЕМ

Спвц1а1ьн1сгь 07.00.06-1стор1огра$1 я.джервлвзнавсти® та

спец!альн1 1сторичн( дисцшиИкя

АВТОРЕФЕРАТ

дасвргацМ ад здейуггя наукового ступеня кандидата 1сторичних наук

Дн1прэпетрввоьк - 1996

Дисертац!ев е рукопис.

Реботв виконана на кафедр! !сгер1огр&$И та джерелознаветва Дн! п ро пет рев сь кого державного у^вврситету.

ШКОВЙЙ КЁРШНЙК- доктор !сторичних наук, професор Б01ЕЗРУХ Анател!й Григорэвич

ШЦШНГ ОПОНЕНТИ:

Аохгор !сторачиих наук,профвсар ЕВИДЬКО Ганка Кирил!вна Кандида? !ст«рячних наук БЕКЕТОВА Валентина йихеЯя!вна

Проводка орган!зац!я-Харк1всшиа державник ун!версктет

8&х»сг зШудагьоя " 13 " листопада 1996 р. а 13 годин! на эеЫданн! спвц1ал!зованоУ вченоУ ради ¿.О?.01.15 пра Дн!првпетровоькему державному ун!$эрситет! /320625. м .Дн!прапетровськ,пр.Гагар!на, 72, ауд. 307/.

3 дисортац!еэ мокна озиейомитися у <5!<5д!отоц! £н!пропетровського дэ ржави ого уя!вврсйгвту.

Ааторвфвраг роз! ела на я " " яовгня 1996 р.

Вчаниц секретар

сгшц!ая!зоганоУ зченоУ ради» до цвет

!УПК Л.С.

ЗЛГЛЛЫ1Л XAP.lKíEPiiCr.ilíA РОБОТА

Акг/Альшсть там досдщинш

Дисертац1я прнсвячвяа осмыслению i роэробц: видатиим pooiH-• оькйм громалськяи Д1ячем i шгслителец. O.I.Герценом /1813-1870 рр./ принцип? свобода та самовизначения нац!й, значения цах проблем в ме;*ах гогочасно'1 цивШзацП.

В cBoix публ1цисгичних, науковах i л1тературних творах Герцен неодноразово звертався до цього питания, роблячи нагокоо io ва дерхавно-пол1тичнях. со^ально-економхчних. то на духовних floro • сторонах. •

Одним з перлах в icropi'í pocíñcbKo'f думки в1н в!дзначив д!а-лектячну суперечлив1сгь наг'ональних форм сусспльного розвягку та сп1лкувзння народов, результатом чого було ix взаемозбагачення, вякорастання досаду один одного. Без таких ííchhx конгакт!в, стверджував Герцен. нащональн! форци стаать кайдэнамя. цо перэ-шкоджають сощальному aporpecoBÍ.

Погляди Герцена на национальна питания мають велика значения i для нашого часу.

Це зумовлено перш за все тим, цо i сьогодн1 <3азя1ч конфл!к-г!в, як регионального, гак i CBirosoro р1вня. пов"язан1 сама з нац1оначьниии суперечностями, найб!льш яскравями прикладами чого е сугички на геритор1ях держав колишнього соцтабору га рвоаубл!к СРСР. Протисгояння в Абхаз1Г. Иридн1етров'Ч. Чечн1, ЮгоолавП хви-люють все людство. Проте* нац1ональн! конфл!кги вираяан1 -не ляте вовнници д!ями. Проблема рос!йськомовного населения в Прибалтиц1, под!л Чехословаччини га. 1шшфакгя оучасносг! пареконуюгь нас у . м>му. пр нац!ональняй аспект в пол!гяц1 кадзвячайно багагогран-иий. важливий i вимагае особливо? уваги 1 обережност1 у п!дход1

л

до його осмиолення. Беэуиовно. ц! сусаречност1 !снуюгь на ляша в державах екоцгшчиоУ та пол1гичноК нестаб1льност1. Иац1ональний

моменг в1д!грае значну роль у всьому npoueci cbítoboto розвитку. Становище курд1в у Туреччин1. баск1в у IcaaHii. chkxíb у 1ндй'. арабо-1эра'1'льський конфл1кт, влмоги франкомчвного населения Квебеку га 1нше в прямим локазом цього.

Пол1тичн1 та державн1 д!яч1, св1товв сп1втопарисгво шлкэм усвшмлаюгь Ba^mmicib нац1она чьного питания*. Через свою ваи-яив1сгь вонэ знайшло вдаворення в таких найвэжлив!ших документах XX стол1ття. як Загальна деклараЫя прав людини /1948 р./ та Хельс1нська угода /1977 р./.

Але вивчання м1сця та рол1 етн)чнэго фактора в icTopií i сучаскому cbítí актуальна не лише чд^вэ свог пол1тичне та соц1аль-не значения. Ця тема г1дна найпнльн1иЛ увэги 1 як культур;>лог1чна явище. Bei 1снуюч1 нацН - це своер1дниЙ культурниЗ спектр лсдетва, lo як будь-який саекгр, bJh вимагае розгляду bcíx елеиент1в у 1х взавмодП, вэавчовшшв!. hopíbhhhhi. До того к мова йда не лише про icH7D4i на нпя1шяьоцу erani нэцН. пр роблять св!й внзеок в св1тову духовну скарбницв. Для лшдства. для вир1шення його эавдань ваяляв! як сучаона духовна культура, гак i все. то передувало Ш.

Для того, иоб глябоко проникнута в cyrnicrs национального питания, зрозум1ги floro в южному конкретному влпалку i энайтл найб1лып оптимально шляхи вир1шення, корисно вивчиги. як це питания ставилось у минулому. як! вар1антя для його рэзо"язання ароаонувались нашими чоаередниками, що у *хньому досв1д! було цоэитивним. до чого варго прилившись. а цо сл!д визнати помилко-вам. Вивчення досв!ду минулого i в!рне його тлумачення га вико-.ристаннл мэжуть доаомогги унийнути пэмилок у майбутньому.

Вивчаючи icropiD суса1льно! думки, неможливо о61йги увагою гаку значну аостать, як 0.1.Герцен. - Це " великий i в!чний лсд-.

I Дп4«поп е. Imjmed coeaunltl«». L-l-У.. 1992. р.З.

сысий гиа в iapaßi чогугныЯ i красиво? 1нДав1дуальност1. Poolä-ська культура не зназ н1чого псиибнэго н1 вищэ Герцена, н1 аоруч з ним®? Ця ouiHna Герцена, яку дав йому П.Б.Стру8а,в1дтворюе fj зац!кавлен1сгь. яка виявяялась 1сгорикаии до qisY видатно? оообио-rocri.

Таким чином, запроаэнована гена е-в Aociaiaiä ulpi актуальное.

СТАН НАУКОЮ! Р03Р0БЮ1 ПРОБЛЕЙ Д1яльносг] t творч^й спздишп Герцена арисвячена значка к!дь-Kicib дорев>лгац1йних i сучаснях досл!дкень. Але через те. що 1и"я Герцона а^сля його cuepri i до 1905 р. факгично знаходилось а!д забороною, основна частинэ праць про його життя га творч!оть при-пздае на XX сгол1тгя.

Говоряча про XIX сгол1ггя,' можна вид1ляги лише аершу, эа думкою Р.Сллвовського, досл!дницьку статтв про Герцена, яка избежала азру С.Ворцеля - друга ОЛ.Герцена. активного учасника польського нац1оналзно-визв->л&ного руху, а такой рэботи М.Драго-манова. що друкувались у денев1. Сама ui робоги можна назвагя першими ¡сгор!ограф1чшши праияии цро Герцена.

Hie ля 1905 року за невеличкий вщтинок часу з"являвгься вырезу юлька праць про Герцена. Де д.)сл1дження таких автор1в. як

2

М.А.Гершензон, О.М.Веселовськой га Г.В.Плеханов . В cboYx гворзх вони торкааться ежа аигання про огавлення Герцена до нац1онально1 " теми. досл!дхують погляди 1окандера на особливоог! роо!йського характеру, на проблеми в1дм1нноог! i охояоег! FooiY га 3axiÄHoY . бвропи. У п1сляреволюц1йнпй иер1од ця тема доол1даувалаоь в пра-цях A.IIiaepa. Н.Анциферова. В.Ван1на, А.Вэлод1на, Ю.Окована.

1 Струве П.Б. Герцен /Скорее за дело. М. Наука. 1991. C.I2.

2 Гэршензон U.A.Социально-политические взгляда Гврцвна.М. :Маг,Труд„,! 1900.

Плеханов Г.В. А. 1.Гарц9Н. М.: ГИЗ. Л924. .._________

Васолозския А.Н. Герцен- - писатель.Я. 1909.

З.Сшрново! га !нших. Повн!сгю ос!бно стоить праш ¡¿.Бердяева

"ВЛГОКЛ 1 ЗИ1СГ РОС1ЙСЬКОГО КЭЫУН13МУ"2. У як!й MicrKO i HiЛ1СНО вява!тя«и* погляди Герцена не рос1Яське нац1ональне пигэння, i тема ця роэг;ядаз!ься э точки зору. и1лм1нноУ в!д аозиц!й ¿нинх вищеназванях авгор!в.

Увагу ioropaKiB прявартала на лише тема "Герцан i PociH". Велика Mlcue в гарцвноанавсгв! пос!дав проблема "Гергон J Полыда" II юркаогься гак1 досл!дники. як ¿.Бвлявська. П./санко. В.Про-коф"вва. Н.Пирумова^. У кол! 1х зору - стосунки 1сканллра э поль-omcod раволюц!йяоп демокраг1ею» п1дгриика ним аольського визволь-ного руху.

Звзргалась увага в 1сгор1ограф!У i на raw? "Гериен i 1гал1Я-ськяЯ визвэльний pvx". Бона энайзла своз вШюрення у працяг М.КовальсьКоУ, Н.Парумово!, М.Варварцава4. В них показано сприй-нятгя Гарцаняи 1галН. ойобливоогей характеру 1тал1йськоТ наиН. його эв"яаки 8 д!ячами 1 кар1вяиками Риосорджемэнто. бачення нлщ: 1гал1йськоУ раволпц!*.

Значив и1сца у поглядах Гари»на на нзц1он9ля,на пигэння эаЛмав УкраТна. Олнак праць, як! qobhIctd роэкривали б тему "Герион i Укра1ва" в iciopiorpa$lY фзктично намав. Лита у д?сл!дзеннях BoKaayotiaa иорушуються паганяя ctoovhkIb Гориэна з укра*нс->кою ' раволх)ц!вноо демократ!®«. з д!ячаиа укра?нсько¥ культур», наводиться Його думки 8 арлводу культурно? незалвхноот! украУнського

I Наапеви1ше ! цШсн!ае вона розкрига у прац!: Смирнев а З.В.

Сециалькая фидасофия Герцена. М„: Наука, 1973. ¿.Бердяев Н. Истеки и смысл русскеге коммунизма.М.: Наука, 1990. С. 36-37.

3 Прокофьев В. Герцен. М.: Нед» гвардия, 1979.

4 Аля» : Ксважьская М. Герцен и Италия / Герцен и Запад. К. -.Наука, 1985.; Варварце'в Ы.. УкраГна у рес!йоьке-!гал1ясисих сусп!льяих та культурных 8в"язках К.: Наумва думка,1986 та !я.

народу. Проге осяовне питания, яко сгаьив Искандер, - питания про арзво УкрэУни на тзие сачовяэначешш не знайшло míciih у прэц! Кэпусг1нэ.-що вззгал1-го бутю ваэначоно 1деилог1чними принципами часу. Зове iм еск$зне в1добрэжеаня погляд!в Гериена на украУнське яацхона.чьна аитазня знаходаио i в роботах ímnax укрзУнських icTopHKÍB, таких як Г. Ма раков, H.Eiaa. Ю.Шнчук та íh.^ Щ к авгори гиркаэться також га,«и "Герцен 5 Польща".

11¿> стосузгься араць закордоннах авгор1в, у яках висв1тлювгься погляди Герцена на нац1ональнэ питания, то в цтому варто в1дзначи-ти прац1 !Л.Иатр1джа. 1 .Шагера та ÍHm.^ Але спец1альних праць э дано У проблема в íciopiorpaiJiY немаз.

Яйцо я говорит про груди, у яких розглядепгься 1сюричн1 • поглади Герцена, го Ух значив б!льшо. хоч ця тематика в них до-сл!джувгься загалом. Тут ыг ла назваги прац! Н.ПируаовоУ, 3.Смирнове У , М.Ейдвльмана^. Особлива значения для вивченяя {сторично! концами Y Герцена маюгь арац! В.1ллерацького^. Але впливу 1ото- . ричкоУ кокцепцЦ" Герцена на фэрмувания його погляд!в з нац1ональ-ного питания безпосередньо на показано.i туг.

Таким чином, ароблема трактовки Герценам нац!онального пигання потребуе спец1ального вивчення.

да^РЕЛЬНА БАЗА даСЕРГАЦП • Джерела,'в1дпов!дно до Ух спац2ф1ка та сарямування само? ро-боги. згрупован! за яанрово-видовим аринщшом.

I Марахов Г. Соц1ально-цол1гична боротьба на УкраУн! в 50-tí0

XIX ст. К.: Вяща школа, IS8I.

2. .¡¡агридж М, ^арцэн и его "английские связи Г/Проб лвми изучения i-врцвна.М. :Йзд-в9 АН СССР. 1963

Швгвр И. Гврцан и вгв венгерские современники/ Укая. сеч. Зейдельман Н. Герцен претив самодержавия. Й.'. Масль,198* '».Иллерицкиа В.Е. История Рессии в »свэиэнии рэвелвцивнврв*-' демократов.М. йзд-во Соц. Эконо.ч.Лит-рм, 1963

Основнями дяарелами е npaqi 0.¿.Герцена1, в яких гак чи шак-

• шэ аорушузться нзц1ональн8 аигання.

. Найб1льше значения при дэсл1дженн1 uiei тематики маэгь fino-оофськ! твори Герсена та iioro оубл1цисглха /зочрсча, viarepiai:; BÍJibHoY pocíiicbKoY друкарнГ/. Др таких налетать, напраклад. "Дисти в 1ншого берега", "?ос1я", "Рос1йськ1 н1мц1 i Hiveubxi рооаяня". "Рос1я i 1Ьльща". "Дилетантизм у Hayui" га 1н. Вони заслуговуягь на особлиэу увагу через ширтгу аодаяих у них пэгляд]в. гострогу га швадк1сть реагування на nofltY, ко в!дбувалися.

Хнша груаа дкерел. куди ув1йшли щоденннкл га лисги.гчкок за-сдуговуе HaatumHlmY уваги, алже цей канр зутвлюе стан найб!ль-moY в!двврсгосг1. Kpia гого, иоденник дав аевну уяву аро ocjóíic-ricib автора, його асахологЧо, пр, в своп чергу. ноже бути ключей ДЛЯ РОЗУМШЩ ТОГО ЧИ 1ИТОГО СПрийНЯГгЯ НИЧ ПОД12 i явит жягтя.

На аротпвагу партии д&эм. тротя група даерол. тэкях як худож hí твори, в;; юрте тана наймение. Цьочу s аовнютю об"екгивне пояснения; худохяШ TBip в1птворюв д1йсн1сть у í'i образному сприй-hhttí автором, але не дав науктюго анализу. Та все ~ без такого найважляв1шого дкерелз, як "Билое я думи", звлчаЗно, дане досл!д-

• жеаня об Ютись но могло, тому то "Билое и д7мн" s вагэмг.м ínírcpMa*-ц1йнйм даерэлом для розкриггя особпсгосг! Гзрцона га 2ого еаохл.

Kpin SBOpiB 0.1.Гериона, дхарелом для досл1дяви:1я аосл'/жили арац! та лисгц floro сучасник1в: L!.Огарева, л!.Бакуип1а, Т.Пасок. I.Панаева, Т.Шевчанко. Ц.Костомарова га íh.. а гакож мгслител! nlSHInoro часу: Л.Толсгого. В.Соловйова. М.Драговдновз. I. ^цзнка2.

Шд час роботи над Mcaprayie» э метою вавченая передумов •формування концепт Гериена роэгдоталйсь гакох прац! еврэпэйських

1 На»б!«кшв аимрж>т»ву»м«сь у д#с*1дмкн1 видакня: Герце* АЛ. С«6р» ом. » 30-та *. М. г Из*-»« АН СССР. 195»н1960.

2 Герце* в »»сленинатях современник«.' И. 1956.

фпюсоф1в: Гегеля. £едл1нга. Окена га ш. Кр1и того, для б1льт четкого уявлення про ¡ст>ричну канву, в межах якоУ в!дйувалось форму вання 1дей прадсгавшшв сусгпльно? думки, булэ залучена 1 гака групэ д-здре-г. як програшп документа пол1тлчних орган!зац!й: говараогеа декабрис^в. Карило-Мефод!Увського братства. польських реводюцШшх груп.

Таким чином, дхеральна база дано? робоги досагь численна 1 р1зноман1гна. гсо дае досл»дников1 неосШдн! 1нформац1йн1 можливосг! для розкриггя теми.

Внходячп 1з всього вииевикладеного, поставлена ол1дуюча мага р о б о г и: дослдага 1 викласга- в ц1тиу га розгоравному вигляд! погляди 0.1.Гариона на нэщональне пигання в рамках його 1огорячно1 концотиЬ

це зумовило постановку таких з а в д а н ь: - вавчнги процас розвитку национального питания у сусп1льно-пол1тичй1й дуыпд парию! аоловани xix ст. Росix 1 Зак1дн1й 6вроп1 на чао формувшшя Герценим його кондапцГг':

- з"ясуваги, яке шсце зайыав концвпщя з нап!онального шатания в 1сг!>ричному св1Тогляд$ Гарцана 1 як його св1тогляд впли-нув на формувзння и,1еУ концепцП;

- на грунт! ¡снуючоУ джерельно! бази та л1тератури досл1дити виов1глення Герценим украКнського нац!онального питания.

ХРОНОЛОГИИ! РА1Ш ДОСЛШШЯ

Основний порюд, який охоплюе це досл1дження - пер1од гворчоХ д1яльносг! 0.¡.Герцена з 30-х рр. Ш от. по 1870 р. Кр1м того, для найбтш? об"вктивяоог1 1 повяотн доел1дженпя автор розгля-да«з пар1од к.ХЛИ- 1-й грег! XIX сг., коли нац1онально питания ви-ходнть на гоорогичний р!вень 1 оформлшться нрв! а1дходи до иього, а такой - п.XX от., мислигал! якого виоловлвваля 1двУ. блиэьк!

гарцановськнм або 1даУ, на розвигок яких bíh безпосередньо впли-нув.

Зважаючи на несу та завдання дисэртацтйного доел¡дження та floro джарельн; базу, буи об ран i так i w а т о д и для проведения досл!*ницысоУ роботи: !сторико-ганетичний та ¡сторико-поргвняльний. Партий дав моклив1сть вивчити прочее становления нових eraniB у розвигку мацюнадьяоУ проблеми у XIX cioflttrr t нэ цьому íJohí прэстажити зародяення 1 розвигок кониапцП Герцена з нзгионалъного аитання. Другий дозволяв розглянути концетцо Герцена в пор;внянн1 э георатичниыи -принципами зах1дноевропейських ыисллтал1в. пред-сгавник!в рос!йськоУ i украУнськоУ сусц!льноУ думки, як сучасни-kíb 1скандара, гак i тих. ад) творили п!сля нього. э"ясувагк харэк-тарн! аод!бн! обо bísm.íhuí рисм. визначити асаекги взаемодП п взавцовцливу цик reopiO.

Kpiu того, що сгосувгься Haui'i, то в даному вияадку наш п1д-х1д до ароблеми матодолог1чно грунтуэться на положенн! про те, що кожна нэц1я piBHOuiHHa для майбутньоУ дол1 лгадствз, що кокний народ реал!зуе у cotíi едн1сть эагальних для Bctx nauiй фаз розвигку.

О б " е к г о н даиого дослхджешш.е гворча спадоина О.Г.Гер-цаиа, його $inoco$cbKÍ i публ1цисгячн1 прац!, щрдаиники. листи. а також видавнача д1яльнхогь в "Колокола". '

Предметом досл1як0ння е трактовка Гврцзнич нашональ-ного питания. його концаптуаяьн! положения э дано! теми. Науквва новизна теми визначаеться тин.щэ впорше ч!ткв окрэ слона систему пегляд!в О.ГЛ*ерцана на нац1ональне питания,зроблано Ух аналУй на тл! йоге 1сторичноУ концапц!¥.Це досл!дкення е кошервт-ним осабистим вкладам автора у висв!тлення питань,пов"язаних з проблемами вивчеиня концепц1У О.Г.ГЬрцена э нац!онального питания. Кр1м того,у ц!й прац! визначавгься м!сцэ герценовських погляд!в у

ниэц! !двй прий!чник!в всвслов"янс4КоУ федерац!У.

- У XIX сгол1тт1 нац!онпльне питания вихсгдить на теорегичняй р1вень.

- Нац1оналыи ароблемп пос1даюгь значив и!сца у ф1лософсыс1й га суса1лыю-пол1гич!йй думць

- Гврцен^вська концешия зумовила-новий аогляд на прочее 1сто-ричного розвитиу. Основании УУ твордженнями було бачення 1огорН як процаеу накопичення ггодством духовних здобутк1в.

- Лозиц1я Герцена з нац!онального питания безпосередньо випли-ваз з його вторично? концетиУ. Вважаючи 1стор1ю процесоц накопичення духовних скарб1в. а кожну нац1ю причетноо до привнесения цях здобутк1в уокарбницю св1товоУ кульгури,- Герцен сгвврдяував" саноц1нн1сгь кокноУ без вянягку нац!У 1 П права на свободу 1 яе-залеш^ть, .

- Значиу частипу свозх д!яльност1 Тэрцен присвячував п1дтр:шц1 народ!в, що боролися за свои незалеяся1сгь, напряклад, 1тал1У. Полыц1, УкраУни та 1н. .

- Одни« э оатиаальних пшшв вир1шення нэц1онального пигання Герцен бачив федеративний усхр!й даряави. Зразкои такого устрою для Гскандера були США та Швейцар1я. Герцен був акгпвнин приб!ч-ником 1деУ вс'еслов"яноыгоУ Федерэц1У. . *

'- Найб1/ц>ш яскрава практична вт1лання гйрцен1вськ1 погляди з национального питания знайшли в його твердженнях. що сгосуютьоя УкраУни.

Теоретична значання дисартац1у в тему.щ» араб лен» спр»бу п»-иев»-му п1д1яги де нац1она*1>ног» питзкня-э позиц!у приоритету духввиеТ свобеди.Науково-практичие значения диовртацЯГ в тецу,щв И пво*1д-ки можугь бути викорисган! для п1дгетевки х»кц1яиих куро1в,спец-курс1в,навчальних пос!бник1в з 1стер1? УкраУни та 1стер1у сусп1*ь-, неУ думки,а такеж при написанн! монеграф'й I узага*ы»»ччи* труд!».

- II -

А11Р0БАЩЯ кОСЛШЯ.Ш

Ооновн! тверджвння та висновки дисертацН' були алпобован! на Всеукра?нськ!й науково-практичн!й конференцН "Укра'Унська пол!толо-г!я: проблеми, становления та парспактиви розвитку", /КиУв, 1994/, на Всвукра?яськ{й науково-методичн1й конференц!! "Украпш: станов-лвння нвзалежност!. ЗмЮт та методика аисв!тления в курсах соц{аль-них та гуман|тарних наукн/Одаса, 1993/, Всеукра'1ыськ1й науково-практичн|й конференцН "УкраКнознавство 1 гуман!зац1я осв1тн,,/дн1-пропатровськ, 1993/, зв1тн1й науков!й конфаренцП /Дн!пролатровсько-го ун1верситету /1993/.

Дисвртац!я обговорювалась на зас!данн! кафедри }стор|ограф{У та джерелознавства Дн!пропетровського державного ун1верситету.

Структура .робота зумовлена метою 1 завданнями досл!дження 1 окладаеться 1з вогулу, трьох глав, висновк1в, пр;ш!ток, списка викориотачах джарал 1 л'1твратури.

зм1ст РСБОТИ

У вотуп! обгрунтовуетьоя актуальн!сть 1 наукова новизна обра-но1 теми, визначаеться мета, предмет { завдання досл1длшння, метода робота. Розглядаеться також стан науково? розробки проблеми, анал!зуеться джарвлина база.Вюначаетьоя ыожлива практична застосу-вання доол1джвння.

шва i. нац10наше ШТАННЯ В р0с1йсшй ТА ЗАХ1ДН0-свродвдашй сусшльий диад 1м». их стслгая

Присвячана анал!зов! !розробц| в 11ШХ1Х ст. над!опальноI проблши. Щдкраолюеться, що в XIX ст. нац1ональна дитання вихо-дить на теоратичний р|вень. Цэ було зумовлвно ряд.юм причин еконо-И|чного, соц!ально-пол}тичного ! культурного характеру. Розвиток нових йуркуазних в1днооин, крах п!двалин феодал!зму дали поштовх розвитку нових ТвЧШ в оуоп1льн1й дуиц!, ДО псяви нових КОНЦ9ПЦ1Й

та п!дход{в до 1снуючих прочем. "Кожний перЮд tcTopiY мае св1й особливий характер, що позначаеться на boíx сторонах життя"*. Су-сп!льна думка не могла не реагуеати на !двйн! зрушення, шо в1дбу-вались в Зах1дн1й 6вроп{. Ирота у Poci'í ще були м!ци1 уст oí фео-дально-кр!посншько1 слотами, не сформувався органГзований f широкий соц!алышй рух за утвердженням нового сусп1льного уотрою. Т<ь му ц(лком природпо, що в Poctí, де нов! в!дносини формувались знач-но пов!льн1ше, Hts у Saponi, це гальмування у розвитку буржуазного ладу в певн!й Mjpt компенсувалось поступом оусп!льно-пол|тично1 . думки. Jce це noBHicTK) стосуяться t нац!онального питания адже з"являеться зовс1м нова 1деолог1чна основа. "Кожна нац!ональна • сп!льн!сть з YY мовнимц, культурними та {нпшми особливостями уявля-лась чимось на зразок б!олог1чного виду, зникнення я'кого зб!днюв

о

генофонд землГ" .

Такою була сутнЮть hoboY нaцtoнaльнoY парадигми, яка виникае у XII ст.

Одн!ею з основних прлчин YY лоявие процео становления. npaBOBoí

держави, у як!й yol громацяни повинн! мати р!вн! права. А через те,

що кожний громадянин - првдставяик TleY чи íhdoY Ha.níY, то plBHí

t < ' права повш;на мати i кожна нац{я.

другою, не' маиш важллвою причиною виходу'национального питания па теоретичний р!вень було вшшкнеаня романтизмуs який отав не лише мистантвознавським поняттям, ала ! зовс!м цовим св1тов1дчуттям.

Баяання свободи t оновлення сприяло формуванню !ншого погляду i на нац!ональна питания. Свобода людини трактувалась романтиками як всеб|чна 1 всеосяжна, у чому виявився романтизм посл1довником

1 Барг U. Зпвхи и идеи.Становление иоторизма.М. :Ммсль19ЭТ.с.7„ •

2 Чижзвський Д. ICToptfl yKpaYHCbwoY л}тератури. Тврноп1ль: •íeul-на, 1994. С.356

1уман!стичного,перевороту,розпощтого Ыдродженням. I в!льний стан особистост!, як представника т!еУ чи !ншоУ нацГх, вважався одн!ею з обов"язкових умов лвдсько"! овободи в ц!лому.

Кр1м того, романтики вперта заговорили про народний ган!й:

• народн! мотиви, образи стають для них неодм!нним елсментом мис-тацгва, що, звичайно, притягуе увагу до народного побуту, тради-

, ц!й, а через них 1 до во!еУ проблеми нац!онального. Таким чином,

■ погяиблвна увага до нац1онального питания в XIX ст. була зумовлена як переходом до буржуазно-правового суошльства, так ! виникиенням романтичного св!госприйняття.

Говорячи про теорвтичний аспект нацГонального питания, перш за все наобх!дно прид!лити увагу тому, як розглядалась ця проблема в ф{лософськ!й думц{, бо ф!лософи п1дходали до проблеми найб1льш аботраговано.-3 одного боку, вони узагальнваали !дз! 1 досв!д, що швея, а з {ншого - оаы! були генераторами нових в!янь 1 спряму-вань. ,

У дасертац!? отварджуеться, що нац!ональне питания розглядали майже вс! еаропейськ! ф1лософи, однак, най!ототн1та м!сцв у форму—

• ванн! танданЩй звернання до нац!оналыюго мае Щмвцька класична ф!дософ|я, зокрама ф!лософ!я Гегеля. Його !двя про розвиток св!-тового духу» як трансформаций народного духу, дала поштовх для виникна ния ряду' нових положань /в}д Фейербаха до Щцше, в!д Герцена до Соловьова та 1н./, в яких так чи ¡наша ставилось наковальне питания. ;

. Нац!ональна проблема в Роо1У розглядалась I з |[циоУ точки зору, У-йагатонац1ональн!й роо!Йоьк!Й !мпарН питания про павн! права кояшого нар'оду стояли особливо гостро. I тому, опроби Ух ви-р!шашш робилиоь багатьма паредовши д!ячами Рос!У. Мова ЙДа 1 про двкабриот!в, ! про Кирило-Мафод1¥вське тооариство, гурток

Пвтрашавського, народовольц1в, Чарнишевського та 1н. й програмних документах во!х цих орган!зац!й значив М1сца в!дввдено вир!швнню нац!онального питания.

Кр!м того у рос1йсьч!й сусн!лы1!й думц! у XIX стол!тт! офор-мувалась нова тач!л. 3 одного боку в она була покликана до життя валичазною популярною гагел!всько'1 ф!лософН /теор!я про !сторич-н! народи та паневроазУзм/. 3 другого боку - назр!лими.зм!нами у РосН, як1 багато в чому стосувались ! -вс!х !ншх олов"янських народ^, а також загостренням ситуац!! на Балканах. Ця нова тач!я у сусп1яьи1й думц!, що прямо торкалась над!опального питания, отри-мала назву панслав1зму. 3!н сформувався наприк!нц! ХУШ отйл!ття !■ до сзрадшш XIX досягае ового найб!лыпого л!днвсеиня. Слов"янськ! мислитал!, захоллен! паслав1стсьюши !деями, виступають за в|дрод-яання слов"янського Св!ту, слов"яноько'< культури, зм!цнання слов"-янов"их держав? Ыайб!льш досконалим, !оторлчно зумовланим шляхом досягнення цих прагнань вважався шлях доотворвння всаолов"янського союзу. Для багатьох мисл«тсл!в такий союз уявлявся в форм! федара-цН р!вноправш1х слов"янськиХ держав, .

Зрозум!ло;.що во! ц!як!сн! эм!ни, що в1дбувалксь у сусп!льно-пол!тичному житт! XIX стол!ття, покляталн до життя нов! таор!¥ ! концепц!¥ у сусШльн!й думц!. Одн!ею з них була концепц!я ОЛ.Гар-цана.

ГЛАВА 11. О.Г.1ЕРШ ПРО ЕТН1Ч1ШЙ ШТОР В ВТОРИЧНОМУ ПР0ЦЕС1 У н!й Шдкраслюсться, що Исторична когщапц!я Герца на надзви- ' чайно гш5ока та оряг!нальна. В його розум!нн1 1оторичний продес -• ца шжопичвнпя людотвом духовних окарб!в, культурного багатотва. Духовна зроотання людотва - ось чш у к!ицааому п!дсумку- е Для Гярцана !стор!я. Г його логлядг из■над!опальна питания вихоцил^ ■' сама з п!е'1 {стоолчно? концепцН, займа л И у н!й значив. м!оце. Адад

перевалена б1льш!сть гврцан|вськ:!х праць тор'саэться иацЮналыюГ проблематики, не говорячи про його вицавничу ! громадсько-пол1тич-ну д!яльн1сть. Герцен утвёрдасуе наповторп1сть та ун}калыЦоть на-ц!оналыюго забарвлення моральних та культурних скарб}«, шо з його точки зору, безусловно, зб!лыиувало духовна багатство лидста-т. Я тому Герцен вважав ycí баз в;:нятку над!г } народНоотг необх!цмою чаотиною 1сторлчного процесу. - ' В ц!й глав! визначазться також, що нац!она.'Шт питания ц!кавило Герцена 1 з 1ншого свого боку. Ацже творцам, ^.'орП волпклй рос!й-ський миелитель завади вважав особист!сть. У цьому p03yx.it ин! -колену ' ун!кальну неповторну людину, багатство внутр1шиього стпту я ко! сама I сприяе духовному п{днаое1;ню людства, тобто вухае 1,стор1ю вперед. Великий гуман!ст, який вважав, що кожна людина за своею зпачимГстю та самоц1нн1стю-е "всасв1том". Гсоцен усв1домлював, звичайно, шо • од кожна людина, при вс}х {нших, являяться ща 1 прадставником яко-Уоь нац! У, народиост!, ети}чио1 групп. I якщо мислителя ц!кавила особист1сть вц!лому, то звичайно вона виклшала 1нтпрас ! як частика того загального, що назиаа^ться нац!ею3".

Валику роль у формуванн! гарцеШвськлх П01ляд1в з!грала ф!ло-соф!я Гегеля, В даному вишдку це був, з одного боку, доведений до лог!чноК досионалост! цаневропа¥зм Гегеля, а з 1ашого - його ф!ло-ооф!я !отор{що зиальовувала сходинки Н ов!тового духу. Терший выкликав б!льш загострена в!дчуття проблема Сх1ц-3ах1д 1 у к}нце-вому п'1дсумку прив1а до зароджання панслав{стських 1д«й, друга -зноеу привернула увагу до теорГг "старих" 1 "моладих"нарцц1а ( выкликала до життя !даю "мес1анотва Роо1У", яка сформувалаоь у Герцена як теор!я роо!Лоького ооц1ал!зму. Щ теми т!сио поеднуються у творчоот! ГЪрцана. Сама сприйнягтя 1ооН як крайни вторично "мо-

I Герцен а.«.. Себр.сеч. в 30-тл т. ¿4.: »1зд-во АН СССР, 1955. Т.ХП.

С.316

л о до'Г' прислужилось народта.чн» !дчУ pootficb-foro соц}ал!зму. В той жа час до uleY. я томи п!доодить Гярцяна 1 анализ ноц|опального характеру рос!йського народу, f вивчоння таких соц!альних 1нотитут1в, як обита. 1[од!бни!1 анал{з дав Герцену мажлив!сть стварджувати, що чароэ слеци|)}ку капитального характеру рос 1йського народу, !оторич-ноУ молодост! ! особливих соШалыпх форм PoclY наложить бути паршою ! пров!диою у процес! позптивнпх оусп1льно-пол!тичних зм!н у бвроп!. Твврдкшшя uie'f TeopfY поставило Герцена десять назалежно в!д таких тпч!й сусн!льноУ думки, як зах!дники 1 слов"яноф1ли.

3 свого боку Герца и крптикував слов"яно51л!в за Yx догматична захопляння минулим PoclY, ало у той же час под!ллв Ух думки, що стооувались ун!калы!0ст1 YY 1сторичпо7 дол!, особливо мантал1твту poclflcb'roro народу. Разом з тим Герцену було блазым опрялування зах!дчик!в в'тону план}, що вони прид!ляли особлаву увагу питаниям взосглод!У 1 взаемовплшзу культур зах!дносвропийсько7 1 рос!йсько7, що у св!тл! гзрцен1всь"оУ icropimoY концапцИ було особливо вежливо 1 ц1нно.

Споциф1ка нац!онального характеру цЬсавила 1скандарз на лиша стосовно росПського народу. Зелику увагу прид!ляв Герцан 1тал11, вважопчи, до зм!ни, як! там в{дбуваються, та п!днооання, яка мало м!сце у ХталГ/ в счредин! XIX отол1ттл зумовлвн! сама рисами нелокального характеру.

Нритягувал'а до себе рос!йсь*ого мислителя своею неординарн!отю ! молод!стк> тзкож Америка. В1н пост!йно ц!кавився под!ями, що'там в!дбувались, активно листувався з американоькимн представниками. сусп!льноУ думки, публ!цистами. Прота Америка була ц!кава для Гзр-цсна щв й тим, шо вона являла зразок федеративного устрою да ржави, другою таком краУною була Ьвейцар1я.

У поглядах ЗГоканцпра на .$сдврац1ю вид!ляються два аспекта,

ti

як.! роблять сама цай двряавшШ устр!й таким прнтягальним. Перший -це вир!шання нац!оналыюго питания як такого. На думку Герцена, для багатонад!ональних /багатоконфес!йних/ держав федарац!я - най-б!льш оптимальный вих!д. Ця система досить гнучка ! дозволяе при 'загальн1й сил! I могутност! доряави збвр!гатп самоот!йн!сть частин. Другий аопект, який так ц!кавить мыслителя у федирацН,влшшвае з 1да? панслав!зму, що панувала у XIX стол!тт!. Необх!дн1оть вир!шен-'ня слов"яноького питания на Балканах, проблеми Укра1ни, Б!лоруо!ï 1 Яольщ!. в рамках Роо!йоько? Iwnepiï, прагаання до в!дродяення ! розвитку слов"янськоУ культури призэодать Гйрцена усл!д за багать-ма його лопередшжами Д1алиновським, декабристами, к;1рило-мефод{ïa-вдми та 1н./ до 1да'1 створення Зсеслов"янського союзу. Дай союз, на думку Герцана, мав бути добров!льним обиеднанням, а основою його . повинна бути сама фадерац!я. Фадерац!я в1льних 1 р!вноправних слов"яноьких держав, спрямована на зм!цнення ïï державност!, на э!дродкення ! розвиток Гх самобутн!х нацЮнальних культур, на чстановлання- б!лып тЮних зв"язк!в Mis слов"янськими народами -ооь 1двал державного устрою для рос1йського миелителя. За його переяонанням,. утворення всеслов"янського союзу - 1оторачна необ-г!дн!сть ! доц!льн!оть.

Думаши про феде'рац!», Гврцан дужа багато уваги прид!ляе вза-

емов!дн0ошшм Poclï 1 Польщ!. Викликане це було- олециф!кою сто-

рунк!в м!к двома слов"яноькима державами. Вони, що мали прагнути

миру, протягом вжа майжа стол!ття проливали кров одна одного. I

головна провина у такому становищ! оправ була з боку рос1йсьчого

уряду. Те об"еднання, яке було нав"язана Польщ!, в св!тл!.герца-

н1воько? конценцИ булй абсолютно неприйняте. Гарцен, для якого ' , дли ЯКОГ')

ооновним твердконням Teopiï з нзц!онального питания було право

'■'•... м И'ЯИНЯ tyfo* '

кожно! краКни 1 кожного народу вир!шувати свою долю самост!йно,

залишпв за Польшею останне слово, аж до ловного YY в1докрвмлпиня. Одная найкрагаим вес к в!н ввалав сонэ: союз в!льноУ Польщ} з в}ль-ною Рос}ею. Горцап "1 словом, { д!лом" боровся за визволання Поль-nil . I польсьч! д-!Мократи платили Яому за та воличвзноп laanon. Так само ставився 1скандар t до iiwrax слсв"янсьчих держав. 3 цих CBOix пораконаштх Герцен на був одиноким, його п!дтри-мувалн Бакун!н, Огарьов, Чарнишагзський та fit. Лла под}биа парвко-нання з нац|оналы:ого питання впеловлвваля но лкиа предотавники раволюц{ймоТ дамократП. мюбх!дн}сть 1 право кганоТ нацН бути назалажною, самостШною, розаивати власну спаци|>}чну культуру, YY caMoniHiifcTb в1дсгою8али так! видатн} мисл^тял!, як Ф.М.Достовв-ський J В.Соловйов, п1дтварджуши тим сам.ш, що Ictiimho духовна людпца н!иоли на стана на позицН коайнього нац1онал1зму ! щонай-мвншого шов1н!зму;

ГЛАЗА ш. .O.I.KPIEH I УКРЛ1НЛКЕ НАДЮШКЕ ШДРОлКйШ У цьому розд!л! цовод.ггься, що в концепцП Горца на з »азонального питання злачно м1сш пос!дае УкраУна. Такий 1нтарес був виклкяаний понайменш трьома причинами. По-паршп, становища УкраУни у склад} Pociflcb-foY UineplY було таким, що будь-яка боротьба за право koshoy нацН на нозалежне 1снування f самовизначання на могла об№и стороной УчраУнсько питания. По-цруго, УчраТна була слов"-яноьккм утворпн:<ям, яко в!льмим I на правах pieuoro могло ув|йтя у всвслоа"янсь'"ий союз, ! по-трете, у XIX стол{тт! в УкраУн! паси-лився нац}онально-визвольний рух, ч!тк!ша сформувалась нац1 овальна самосв1догд}сть, повязана з процесом фермування украУнськоУ нац1У, визначплась пров!дна роль 1нтел1генцП у актив1ззц!У иац1ональноГо руху. >юд{био станоал'па в}дзмачалось зб1льш'шиям числа домократич-цих украУпоысих га.зот 1 •луриол!в, Ух зв"язками з рвволкщ1йною. бвро-иою, розйиранчям наи1онально-просв1т.шщькоУ -1 пол1тичноУ д{яльност1

ряду вшцих 1 серадн1х учбових звклад!в УкраУни, д!яльн1стю "громад" та 1нших пол1тичних 1 просв{тшщьких оргац!зац!й.

У глав! Шцкр'зслено, що тзке становища привернуло до Укра'Унн увагу Герцена 1 снравнло валив на розробку ним украгнського национального питания.

Поклавши у п1дваллни своеУ концапп!1 з н:щ1 опального питания • право кожно'1 нацГУ на оамоаизначошш, млсллталь подходить до вир!-'шання украУнсько? наЩонаяышУ проблеми з тих ке позицШ. ■ Як присЯчнмк фодерэц!У, найкращим шяхом для Укра'Унн в!н вважае Союз в1льно! Укра^ни з в1льнимл Роо1ею ! Польшею, а також з

• !ншлмл слов"янськими державами. Одиак ягацо УкраУна не побажае увШтг до окладу фвдарац! У, чи заличштнся з Рас! зю чи Польшею, то це

' право, 1 вона повинна бути визлана самост{йно1с> державою"'".

Дотршуючись у сшУй концаппГУ послииеаост!, Герцен розпоп-сюджу5 право УкраУни на незалежн}оть не лише на галузь пол!тичиу, але ! на. галузь духовну, в!дстошчи необх!дн1сть розвитку само-б.утньоУ украУнськоУ культури без примусов оУ руоиф!кац!У чи поло-н!зацП.

•СвоУ погляди на украУнську над! она льну проблему Герцен влслов-лював як прямо /у сво'Ух статтях, листах/, так ! опосвредкоаапо, . вм1щуючи у внданнях Б1льноУ рос1йськоУ друкарн! сгатт! укра'Ун-оьких «втор!а, в!домост{ про под!У на УкpaYнt. Под!бн1 д!з 1окан-дцра, звичайно к, викликали на УкраУн! палкой в!дгук. Бипичезними ■гирайами ввозивоя 1 розновсюджувавоя "Колокол", д!яч1 укоаУнаького нац1 онального руху'Уздили у Лонцон на зустр1ч з ГерШном, прсд-отаваики украгнськоУ !нтел|генц1У вели з шш активна лнстування. Дружба I глибока повага еднали його з д1ячами культури Укра "Ун.!,

• I Герцен А.И. Россия и Польша. //Герцен АД.. Собр. соч.в ЗО-ти т.

М. : йзд-во АН СССР, 1958.Т. Х1У. С.21-23.

Височу оц!нчу поглядам ОЛ.Гцрцона но украпюьке национально питания давали так! прадставнлки передово? сусп!льно'/ думки Укра-yhii, як М.Чостомаооа, М.Драгомапог, i.Франко. УкраУнське нац!опзль-нв питания пос1дпло дуже вв,шкв п!сце в концепцН Герцена з дано? гсроблематпки. I погляди Па го на цяй предает булл наст!льки иервдови-мн, г}'ман{ст:;ч:1 :mîi, що i у сьогоценн!, коли у оооб:1Ст!Л I cycni'ib-Hift oBfiioMooi'J <э!дбулгюь значна нереоц!нка ц!икостей, особчст!сгь Гориста все одно вкклнкае глибочу повагу, а його погляци - незапо-речна схвалення д!яч!э украТнсьтоУ суспЬшю? думки еучаспост!. У висновках наведен! оснавн! п!доумки д о с л! д -же н н я. яке показало:

- В XIX ст. нац!ональнв питания впходить на новий теоратичний р!вень, що було викликано рядом причин пол!тико-сои1алыюго t еко-иом!чного характеру, а такох_романтичним св!тов!дчут:'ям, що иану-вало на той час» Це знаходчть свое вЩображсння в ф!лооо.5ськ!й 1 сусп!льно-пол!тичн!й думц{. Новий р!вонь постановки нац!онального питания знаходить свое в! до'1раяпння в д!ялыюст! пол!тичн'.?х орга-н!зац!й того часу.

- Ц1 нов! в!яння справлд:»ть вначний вплив у формуванн!

> ' ■

ставлення дало нац!онэльного питания тако? особн, як O.I.'lbpqpH.

- його поглядч на нац!пнальнв питания вит!кають також Î з його 1сторичноУ концвпц{У.

-Гсторичн-.л розвитвк Герцен бачив як пооцвс нзкопичвння духов них скарб!в лидства.

- Кожиа.без винятку,нац!я е.з точки зору Герцена,кос!ем цих скарб 1в,у чему '{'{ самоц!нн1сть.

- Основниму вир!пенн! нац!онзльного питания Герцен ввзязв право вс!х нац!й на самовизначення. ' ,

- О.Г.Герцен був палом прихильником 1двТ слов"янськвУ .

рлцИ.Ця ¡лря тран(формуяаласл у нього з нзяб 1ль'и дзмокр.этичних позиц1д.

- 3 ц!еУ течки зору в<н пхдходиа до р'иення нг>ц1онхяьного питання/польського, украУнського та ¡н./.

- Погляди 0.1.Герцена значно впливали на розвиток суспиьноУ думки Рос1Г I УкраУни як у XIX, гак ! на початку XX стол!тгя.

- Положения О Л.Герце на з нац!онального питания були найб1льш прогреоивнкми та гуман1стичними для свого часу 1 зберегли свое значения до нашего часу.

Основы! положения дисертацГУ знаЛшли в!добракення у наступних пубд!кац1ях автора:

1.Питання пол!тичноУ та культурноУ незалежносп УкраУни в ¡сто-рйчн!й концепц!г О.Г.Герцена.//Тези кон$еренц!У "УкрдУнознавство I гуман!зац1я есв!ти". Дн1проп0тровськ.Вид-во ДДУ, 1993.С.73-74.

/0,06 др. арк./

¿.Питания культурноУ га духовноУ незалежност! УкраУни в рос1й-ськ1й га украУноьк!» сусп1льн1й думц1 XIX стол!ття//Теэи кон^ерен-ц!У "УкраУна:сгановлення нозалежност!". 0деса.0ДУ,1993.С. 38-39. /0,08 др. арк./

З.УкраУнське нац!ональне питания на стор1нках "Колокола".//Сучас-н! проблеми соц!ально-гуман!тарних наук.Дн!пропетровськ. ¿Вид-во Ш. 1995.0. 102-104./0,16 др. арк./

' 4. О.Г.Герце,н 1 проблеми украУнсько'У нац!ональноУ незалежностх. //Дзпонована в ДНК УкраУни. м.КиУв.1996. К 1.705.УК-96 в!д 12.08.96, 2бс./ 1,2 др. арк./

- í¿ -

Чернышева H.K. Национальны.! вопрос з исторической концепции

А.И. Герцена

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06- Историография, источниковедение л специальные исторические дисциплины,Днепропетрозскил государственный университет,Днепропетровск, 1996.

Защищается рукопись, которая содержит анализ взглядов великого эусского мыслителя А.И. Герцена на национальны1? вопрос, обусловленные его историческое концепцией. Установлена, что,воспринимая историческое развитие как процесс духовного обогащения человечества, Герцен отстаивал самоценность каждой нация, право наций на самоопределение, а также являлся сторонником идеи федерации славянских народов.

Chernysíjeva //-К- The natíonal quwtlon 1л toe histórica! csnceptl-oл by A.l-HerUep.

Dluertatiert 1 or reeelving ihe eanildate'a ef hlalffíSeal sel entes degree sn specullly ОГ.СО.06.-HUtorl »jraphy. ¿tudy of hutorieal íoyrtes ад4 ihe spccta! filttorlsal Ьraneh si setence. pnlprepetrfrJK State Unlver»!ty, QniprapaUOYsK.Y 1996. . .

The sutfto? of ihe present di «eftutl w» \s dífsndíng «íanüícrlpt. shlth conUin« anaiyaij ef psint ¡>f Vlew by great Ihlnkar

Í.I.Heriíen on ihe natiertaj ¡juestiene. Thl* polfít ai yietf ¡ras norking out on baüá of !(ert«en*s íiisteriiai toncapilan. * ít vas aímlatasd. Miat Heíiien p»rsíiye<¡ th» histórica! ¿avelopaent íf huganílyaü'esUtíril't, asserted. tíiat «1 i mtitfns таí te heve tAe fjgfit af self - d«i«r-jsination. Hj is alio iras a suppoeters «f Ihe. feder^iion by Slav.pe-

Кявчов!- слова :нац!ональна проблема гика, духовна нез алекн! сть, i сто-ричн! погляди,

ТНп.еЫ)/лак.Л06</-100.