автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Научно-организационная и издательская деятельность Ивана Яковлевича Франко в Научном обществе им. Т.Г. Шевченко

Полный текст автореферата диссертации по теме "Научно-организационная и издательская деятельность Ивана Яковлевича Франко в Научном обществе им. Т.Г. Шевченко"

„ . НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РГ6 ии ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

1 9 ИЮН 1935

На правах рукопису

ФРАНКО Андрій Дмитрович

НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА І ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

07.00. 02$- Історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Киїп — 1905

Робота виконана у Львівському державному університеті ім.1. Франка

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор Макарчук Степан Арсентійович

Офіційні опоненти:

1) член-кореспондснт НАН Украйни, доктор історичних наук, професор Шевченко Федір Павлович

2) кандидат історичних наук, доцент Зарсмба Сергій Захарович .

Прошака організація • Прикарпатський державний університет ім.В.Сіефаника .

Захист відбудеться \30 " ^-Є.Р& 1995 р. о гоп,

на засіданні спеціалізованої вченої ради ДО 16.31.01. по захисту дисертацій в Інституті історії України ПАН України (адреса: 251001, Київ-1, вуд. М.Грушевського,4)

З диосртацісм можна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 252001, Кшв-1,вул. М.Грушевсыяго.4)

Автореферат розісланий *-^3* 1995 р

Вчений секретар' сікіздоізозапої вчено! ради Підтук ЮА.

Актуальність теми дослідження. В 1993р. минуло 120 років а часу заснування у Львові "Товариства їм. Т, Шевченка" 1 в 1992р. відзначено сторічний ювілей його реорганізації у "Наукове товариство їм.Т. Шзв-ченка". НТШ відіграло роль унікального феномену на шляху національного відродження наприкінці ХІХ-початку XX ст.Ця наукова інституція, очолювана И. Грушевським, при всебічній участі його "довголітнього товариш по праці"І. їранка за допомогою а Гнатюка.С. Томасівського та інших вчених,стала першою,хоч офіційно і не визнаною,українською Академією наук.

Актуальність теми дисертації зумовлена тим.щр роль І. Зраніса в науково-організаційній та видавничій сферах діяльності НІШ до цього часу залишається майже не висвітленою. Ще й досі не з'явилося жодної синтетичної монографії чи дисертаційного дослідження про участь І. франка в НТИ.яка охоплювала двадцять років найбільш плідного періоду його життя. Якраз всередині 90-х років XIX ст. І. Оранко помітно еволюціонував світоглядно,усвідомивши переваги національної ідеї. В період духовного відродження северенкої України вивчення даної теми є необхідним для усунення багатьох "білих плям" історії нашої науки і культури як складової частини історії України кінця ХІХ-початку XX ст. З відомих причин особа М. Грушевського як керівника НТШ в останній півстолітній період нашої історії замовчувалась та ігнорувалась.Розглядаючи діяльність І. вранка в НТШ,було неможливо обминати постать М. Групевського.адже кожним кроком Товариства позначена "духу пе-чать"цкх велетнів науки і культури. В час,коли змінився політичний клімат і дослідники отримали доступ до раніше закритих для спродавання важливих архіз;;их джерел та можливість користуватися діаспор-ною літературою і науково інтерпретувати історичні факти, роль

І. Франка ? ■ одного з організаторів,наукові« керівників і видавців НГШ висвічується новими гранями і додає більше яскравих барв до змалювання розмаїтої палітри досягнень Товариства

Об"ектом дослідження с різнопланова діяльність І. гранка як науковця, організатора і видавця в НГШ.

Хронологічні • меді роботи окреслені періодом членства І. Зранка в Товаристві (1895-1916рр.).

Стан наукової розробки проблеми.В історіографії немае спеціальних дослідтань,присвячених розгляду діяльності І.«ранка в НТШ. специфіка теми передбачав з одного боку висвітлення ролі І. вранка як одного з організаторів.вченого,видавця Товариства.а з другого боку-ав-торську інтерпретацію деяких питань історії КІШ. Значний інтерес становлять загальні праці з історії НГШ О. Грувевського.В. Дорошенка, В. Гнатяка,В. Кубійозита та оглядові статті цієї тематики !£Гру-иевського.К. Студинського та ін. Ва особливу увагу заслуговуй грунтовне дослідження історії НГШ,його наукових і адміністративних органів та установ 'літопксця”подій - генерального секретаря Товариства а

1899р.- ЕГнатша^. Достовірну інформацію містять праці про НІШ передусім сучасників І. гранка,видані еа його життя і після смерті. Серед них слід виділити монографії В. Дорошенка2,видані у 1913р. коштом НТШ та за кордоном у 1951р. У 1912р. Е Дорошенко вмістив в московському журналі "Украинская жизнь"(М10)статтю про НІШ "Украинская академия наук",сприяючи в такий спосіб міжнародному визнанню академічного аа сутністю статусу НТШ.Перебуваючи в еміграції,ЕКубійович у "Нарисі історії НТШ" подав ретроспективний огляд розвитку Товариства від його заснування до 1949р. Всі вищезгадані праці лише побіжно торкаються особи І. Франка. Сучасник вченого Ц. Бозняк у роботі "Олександер Ко-ниський і перші тоші "Записок" глибоко проаналізував початковий етап становлення НГШ,з"ясував складні стосунки Товариства з І. Франком в цей період . Цікавими видаються книжкові видання і статті закордонного науковця-україніста Л. Викара3про роль У. Грушевського в розбудові НТШ,однак внесок І. Франка тут подано лише ¿і^ігментарно. Вагомою е стаття І. Крип"якевича,присвячена діяльності історико-філософської секції НГІіИУчень історичної шкоди М. Грушевського І.Крип"якевич накреслив предметне коло питань,які розглядались на аасіданнях цієї секції,акцентуючи на науково-керівній ролі М. Грушевського. Однак внесок І. Франка у розгортання науково-організаційної діяльності секцій і комісій та у розширення наукового багажу' історичних досліджень НГШ потребує окремого вивчення. Адже, І. «ранко відігравав поряд з 11 Гру-шевським.С. Томашівським важливу роль у функціонуванні історико- філософської секції,у методологічному забезпеченні та науково-джерельному опрацюванні різноманітних історичних відомостей і фактологічного матеріалу,а також в об'єктивній інтерпретації багатьох неоднозначно трактованих питань історії України.Висвітленню окремих аспек-

1. Гнат»; В. Наукове товариство імені Шевченка у Львові. З нагоди 50-літньої річниці його заснування (1873-1923)//Літературно-науковий Вісник. -1925. -Т. 86. -Кн. 1. -С. 76-86; Кн. 2. -С. 174-181;Кн. 3. -С. 263-272;Кн.

4. -С. 367-374; Т. 87. -Кн. 5. -С. 72-79; Кн. 6. -С. 169-177;Кн. 7-8. -С. 321-332;

Т. 88. -Кн. 10. -С. 175-185;Кн. 11. -С. 272-278.

2. Дорошенко Е Наукове товариство імені Шевченка у Львові (1873-1892-1912). -К.; Львів: Накіадом НГШ, 1913. -88с.;його х Огнище української науки. Наукове Товариство імені Т. Шевченка: 3 нагоди 75-річ-чя його заснування. -Нью-Йорк; Філадельфія, 1951.-116с.

3. Винар Л Наукове товариство їм. Т. Шевченка і Михайло Грутевсь-

кий//Український історик. -Нью-Яорк;Мйнхен,1968. -N1-4.-С. 37-60; його х Михайло Грутевський як голова НГ ИУ/Украінський істо-

рик.-1969.-N1-а-а 5-46.

«2, КршГякввич 1.1 сторично-філософічна секція НГШ під керівництвом Шдайла Груаввського у 1894-1913 роках//Запкски НГШ. -ЛЬВИ. 1991.-Т.222.^0.392-411.

Tin ÜTIU,зокрема, історії його допоміжних наукових установ присвятили дослідження завідувачі бібліотеко» Товариства В. Дорошенко ти І. Кравецький. Сучасні науковці .7. Гонтар і У. Скрипник з”яеували причетність . І. Срачка до вбору етногрси’і чної колекції музею ІГГИ. П. Грицш: у статті "Какфлікг 1913р. в НІШ: ІфИЧМШ і при'!ннки"("Українеьгай історик”, 1991-1992,т. 2S-29)проаналізував підгрунтя кризових явищ,опозиційних настроїв в газ,вінцем яких стаз коп$зікт 1913р. І. Сранко,на аргументовану-думку дослідника, завжди підтримував позицію ИГру-севського. КХ Герич у статті "Статути ІІГИ у ЛьвовГЧ"Українській історик, 1973,III-2)опублікував основоположні документи Товариства,не вдаючись до глибокого аналізу статутів. Для наукового опрацювання статутних нововведень,на душу автора дисертації .котрі 1 булі однією із головних причин організаційних криз ІГГШ,необхідно детально просте.та- ’ ти перебіг подій на засіданнях президії,секцій інституції протягом всього періоду і провести порівняльний аналіз всіх параграфів різних статутів, у проектуванні якихІ. гранку належала провідна роль. Тематиці НТШ присвячені збірники праць до ІСО-літнього ювілею Товариства у США і Канаді (1973,1977рр.),матеріали міжнародної наукової конференції "Від Наукового товариства їм. Шевченка до Українського Вільного Унірерситету'ЧПрлшів-Свидгаїк,12-15 червня 1991р.),наукового симпозіуму'"*• Шевченко і українська національна культура" (доповіді секції II: "Внесок Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у розвиток.наукової думки на Україні”,Львів,8-9червнп 1989р.) .збірник праць "Наукове товариство їм. Т. Шевченка і українське національне відродження",закордонні видання "Записок НТИГта як їх продовження,починаючи з 221-го,наступні той! "Записок.які виходять у світ у Львові в І93Ср. В. Доройеико у статті "Іван гранко і Михайло Грусавсь-кл!й”об"сі;т}!пно,на пасу думку,проаналізував сутність і характер взаємостосунків деох українських науковців, котрі завжди були діловими і до певної міри приязними,навіть незважаючи па загострення хвороби

І.Сранка у і9С8р*В публікації "Апостолові праці "It Групевський стисло охарактеризував наукові здобутки І.Сранка а ІІГЗ2.Серед франкознавчих віщань своєю ■ грунтовністю відзначаються ювілейний збірник праць,присвячений 40-річчю літературно-громадської діяльності вченого (1916р.),"Записки ИТіВ"1967-1968рр. (тт. 182 і 184), які повністю присвячені вченому,збірники серії "Івяп Іранко: Статті і матеріали^ дослідження) .тритомно зібрання матеріалів міжнародного симпозіуму "Ілан бранко і світова культура"(Львів,11-15 вересня 108бр. ).Нз

1. Доропенко В. ївші Сранко і Михайло Грутавський/УСучасніеть. -Ншхм:, 1РС2. -N1. -С. 16-36; N2. -С. 10-23.

2. ГруЕеаський М. Апостолові праці. В десятиліття смерті Франка//Ук-рзїнз. -1926. -Кн. 6. -С. 3-20.

особливу увагу заслуговує збірник,присвячений розгляду діяльності І. «ранка як історика».

Історична проблематика дранкових праць стала предметом досліджень £ Коваленка, І. Гуржія.Ф. Шевченка,М. Кравця 2та ін. 46-й і 47-й томи "Зібрання творів у 50-ти томах Івана Франка",») містять історичні праці вченого,редагували Я. Ісаевич.Е Сарбей і А.Санцевич,а упорядкували їх і склали до Них коментарі а Пінчук.Е Грабовець-кий,Ф.Стеблій,Л. Москвич та ін. Однак дослідженні! історичного аспекту діяльності І. Франка в НГШ.передусім з ідеологічних міркувань,у радянську добу майже не проводилося. Позбавлений тенденційності стислий розгляд історичних праць ¡.Франка, зроблений істориком Л.ЕинароїД франкознавчі дослідження сучасників І. Франка С. Єфремова, А. Кримського, С. Смаль-Стоцького, 1І. Возняка.Я. Гординського.М. Лозинського, монографі і біографічного характеру Є. Кирилкка, 0. Дея, І, ІЗасса й А.Каспру-ка,праці Л.Шляренко,Ф.Погребенника, І.Дгнисюка, Іі Изроза, Я Грица -ка,Р. Горака,дисертаційні дослідження Б, Якишвича, Я. Иельник,публікації закордонних україністів В. Кравціва, Е Романенчука та багатьох інших вчених дише фрагментарно висвітлюють діяльність І. Франка в НІШ. Загальні ж дослідження з історії НІШ в силу жанрової специфіки історичного нарису подавали уривкові дані про участь І. Франка в науковому процесі і видавничому доробку Товариства Ось чому роль

І. Франка в НІШ ще й досі залишається иедослідженою.

Основна мета дисертації - найповніше висвітлення науково-органі-ваційної та видавничої діяльності І. Оранка в ІГГШ. Здійсненню цієї мети підпорядковані такі завдання: .

1)дослідити роль вченого в реорганізації Товариства в наукову інституцію і,зокрема,у виробленні норм діяльності НГІіЬстатутів;

2)висвітлити систематичну наукову працю І.'Франка в секціях та комісіях Товариства протягом двадцятирічного періоду;

3)визначити місце вченого у створенні видавничої справи ІІГШ.яка мала особливе значення для розвитку науки та культури на Україні.

Джерельна база дослідження складається 8 кількох основних груп джерел. Насамперед,це широкий спектр архівних матеріалів,передусім 8 фондів N3 (І.їранко) та N78 ("Літературно-науковий вісник")Відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України,ЦДІА України у Львові а фонду Н309(Наукове Товариство 1 М.Т. Шевченка), ер налічує 8533 справи, а також з окремих особистих фондів українських

1. І. Я Франко як історик: Збірник статей//Наукові ааййски Інституту

історії АН УРСР.-К. ,1956.-Т.8.-160 о. і ,

2. Кравець М. Іван франко - історик України.-ЯьбіІ: Вид-во Львів. ун-ту.1071. -203с.

3. Винар Л. Історичні праці Івана Франка//3бірник "Української літературної газети". -Мюнхен, 1056. -С. 48-6&

суспільних діячів та учених:N663(11 Павлик),N362 (К.Студинський),N357 (І. Крип"якевич), N368 ( С. Томап і вський). Опрацьован і колекці ї документів фондів N129 (Львівський Ставропігійський інститут),НІ46 (Галицько намісництво),N152 (Крайовий суд у Львові),N348 (Товариство "Просвіта"). Ешгаристані такоя рукописні матеріали ЦДІА України у Києві (фонди М. Грушевського,жандармських та цензурних органів влади),збірки • рукописних відділів ЛНБ їм. аСтефанкка НАН України (фонди ІІГШ,М.Возняка,ЕГнатюка),ШЕ її,!.М. Рильського НАН України (фонди В/Гнатюка та етнографічної комісії ІЗТЩ),ДНВ їм. В.Бернадського НАН України (фонди В.Грінченка та А.Кримського),Інституту археології НАІІ України (фонд Ф. Вовка). Другу групу джерел сісладають опубліковані документи та матеріали про І.Франка,що містяться у збірниках "Іван Франко: Документи і матеріали. 1856-1965"(К ,1966),серп "Статті і ма-теріали"та документи,упорядковані І. Франтом у видавничій серп НГШ "Українсько-руській архів",а також епістолярій,статути і "регулямі-ни" Товариства. Третю групу джерел становлять безпосередньо праці вченого, ир увійшли до "Зібрання творів у 50-ти томах Івана Франка"-(голова ред. колег і ї 6. Кирилюк, в і дп. секретар £>. ПогреОенник) та публікації І.Франка у виданнях НГШ.шр не потрапили до "Зібрання...". І останню групу складає періодика та серійні видання НТШ, передусім ті із них,які редагував і упорядковував вчений.

Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. До характеристики джерел автором застосовано аналітично-синтетичний принціш.

Наукова новизна роботи зумовлена тим,що це перша в українській історіографії спроба узагальнюючого дослідження праці І.Франка в НТШ.іцр "відкриває" нові грані наукової діяльності І. Франка:

-в організації всеукраїнської наукової установи,що була неофіційно» Академією наук;

-у масштабній копіткій праці вченого не тільки над своїми дослідниками, але, головним чином,"для загального добра"(реферування,обговорення, оцінка, рецензування, огляди, пропозиції,спрямування);

-в участі І.Франка в організації і в самому процесі видавання. Наукова новизна дослідження визначається такоя 1 авторською інтерпретацією історії НГШ й дослідженням значення і обсягу

історичної проблематики у діяльності І.Франка в рамках НТШ.

Теоретичне значення роботи визначається специфікою об'єкту аналізу,котрий виступає у двох аспектах предмету дослідження: НІШ-Іван Франко.які подаються у корелятивному взаємозв'язку.

Практичне значення дисертації полягає в тому,їда вона може бути використана в наукових цілях для написання досліджень..- та узагальнюючих праць а історії України ХІХ-початку XX ст. .історії НГШ,історії видавничої справи,для створення літопису життя і творчості 1. Франка, енциклопе«її франкознавства. ■

Апробація роботи здійснювалася у формі статей (7 лозицій)та виступів на конференціях. Основні результати дослідження викладені автором на сторінках збірника "Дослідження з історії України:Вісник Львівського університету. Серія 1сторячна"(1993,вил. 29) та видання "Ш-хайло Грушевський і Західна Україна: Матеріали наукової конференції , присвяченої ІООріччю початку діяльності Ы. Грушевського у Львівському університеті"(1935),а також у повідомленнях на міжнародній конференці ї "Кирило-Шфоді ївське товариство: витоки, проблеми, значення" (Київ,1994),республіканській науковій конференції "Іван «ранко 1 національне відродження"(Криворівня,1991),на науковому симпозіумі "Т. Шэвченко і українська національна культура'Ч Львів, 1989). Повний текст дисертації обговорювався на засіданнях кафедри історії та етнографії України Львівського державного університету їм. І. Франка та відділу історії України ХІХ-початку XX ст. Інституту історії України НАН України.

Структура дослідження побудована 8а системним і проблемно-хронологічним принципами. Робота складається 18 вступу,чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел й літератури.

Об'єм роботи. Дисертація викладена на 227с. ,з иих-180с. основного тексту. Бібліографія налічує 477 позицій.

У вступі міститься обгрунтування вибору теми,визначено мету і об'єкт дослідження,новизну 1 актуальність обраної тематики,зроблено огляд використаних джерел.

Розділ І. Організаційна роль І. Франка у формуванні та функціонуванні НТШ. Засноване у Львові Товариство їм. Т. Шзвченка,статут котрого затверджений Галицьким намісництвом 11. XII. 1873,було прообра-еом,предтечею НТШ. Дисертант еисвітлює взаємини І. Франка 8 керівництвом Товариства,яке 8 1885р. видавало єдиний друкований орган часопис "Зоря",та першими головами НТШ XX Целевичем (а 1892р.) 1 О. Барвінсь-ким (81893р.). Під впливом Н. Драгоманова вчений висловлював міркування про необхідність реформи Товариства у наукову установу ще задовго до її здійснення у 1892р.Стосовно цього І.їранко писав,шр "Кониський говорив про се зо мною ще 1886р.,в часі мого побуту в Києві"!. У 1889р. .на одному із васідань редакційного комітету часопису "Правда", І. Франко,О. Барв 1 нський та 0. Кониський переробили статут Товариства 1873р. Розглядаючи конкретні параграфи,І. Франко пропонував власні думки,які О. Барвінський "просив продиктувати йому як субстрат для його будучої реформи"2. Намагання О. Барвінськогб "внести"ці аміни 19 квітня 1890р. не мали успіху,але 13 березня 1892р. на загальних вборах

1, Інститут літератури шТ.Г. Шзвченка НАН України. -Відділ рукописів (ЯШ ІЛ.-ВР.).-®.3/251,арк.1.

2. Йранко І. З поля наюї науки//3ібр. творів: У БОт. -Т. 46. -Кн. 2. -С. 17а

Товариства було нарешті прийнято новий статут.затверджений Галицьким намісництвом 16. ХІІ.1892. "За новим статутом,-підкреслюваь І. Франко,-метою Товариства о плекання і розвиток науки рідною мовою,плекання штуки,вбирання і консервоЕання усяких пам'яток старини і предметів наукових України...Товариство ділитиметься на три секції:філологічну, історично-філософічну і математично-природознавчо-лікарсь-ку.Для ведення наукових справ в кожній секції може бути обраною окрема комісія"!. Одразу х після прийняття статуту І. Франко зробив спробу, стати членом НГШ.яка черев політичні переконання виявилася невдалою. З переїздом у 1894р. до Львова М Грушевського полегшився доступ в ІЗТШ широкому колу науковців,серед яких був,безперечно, І. Франко,котрий 28 червня 1893р. уВідні отримав вчений ступінь доктора філо-софіїЗ.^ червня 1895р.на засіданні президії ("виділу")ЯГИ "прийнято з члени д-ра Івана Франка, лі ї-^рата у Львов і "3. Вчений стрімко увійшов у науково-керівний осередок Товариства - 19 лютого 1897р. І. Франка виа обрано членом президії НТШ 4, куди він входив як референт філологічної секції. І. Франко енергійно виступав аа введення категорії дійсних членів,котрім би присвоювалась наукова кваліфікація,та за надання права голосу на загальних зборах через повноважних осіб інституціям і членам закордонних наукових устаноз. Ще з 1896р. вчений входив до складу комісії.котрій було доручено виробити проект нового статуту, який з кардинальними поправками І. Франка, М. Грушевського та деяких діячів затверджено 26. IV. 1898. Статутні нововведення І.'Франка та інших членів ІГГШ з мето», надання Товариству дійсно наукового характеру послужили однією з головних причин організаційної кризи інституції у грудні 1896р.2 лютого 1897р.на загальних зборах новин головою НТШ було обрано Ы. Грушевського,котрого серед інших підтришв

І. Франко. Вчений солідаризувався з позицією И Грушевського у кризових ситуаціях кінця 1901-поч. 1902р.,у конфлікті НТШ 1913рД. Еироблений ¡.франком проект статуту 1904р.діяв з деякими доповненнями до 1940р. Вчений був .причетний до створення музею,бібліотеки,"Академічного дому",доброчинних фондів КТШ.яке аалровадило і стипендіальний фонд їм. І. Франка У 1899р. вченого було обрано дійсним членом НТШ, а у 1904р. -почесним його членом.

1. Франко I. Towarzystvo lmenla Szewczenkl/ZKurjer Lwovfskl. -1892. -N78.

-S. 2; ІЛ. -BP. -Ф. 3/2765. -C. 2-3. ;

2. Іван Франко: Документи l матеріали. 1856-1965. -K., 1966. -С. 155.

а Книга протоколів засідань членів правління ІГГШ за 1893-1902рр. // Центральний державний історичний архів (далі ЦДІЛ)Україіга у Львові. -

0.309, on. 1, од. зб.зг, epic. 29. . .

4. Тем із. -арк. 38 зз. -

5, Франко Г. Непорозуміння в справі зміни статута Шугового товариства 1Я &вченьа//Діло. -191&-25. XII.-N286. -С.6.

Автор дисертації доводить, щр І.гранко,щз не будучи членом НГШ, стояв біля витоків реформування Товариства в наукову інституцію і протягом двадцяти років сприяв удосконаленню п організаційних основ.

Розділ 11. Наукова робота вченого в секціях Товариства Розглянуто діяльність І. іранка в історико-філософській ("історично-філософічній") .філологічній та математично-природописно-лікарській секці-ях.які утворилися рішенням загальних зборів НГШ 11 травня 1893р. Періодично вчений брав участь у спільних засіданнях секцій.

§1. Історико-філософська секція. Автор дисертації дослідив,щр з часу першої секційної наукової доповіді І. Франка 24 січня 1896р. до 1913р.згідно з книгою протоколів історико-філософської секції відбулось 289 засідань,на яких було зреферовано 500 праць, причому вчений виступив з 59 рефератами. Бони стосувалися різних ділянок досліджень: джерелознавства, слов'янської і княжої епохи,історії побуту 1 культури ХУ-ХШІст. .козаччини, історії Галичини ХУІІІ і XIX ст. .економіки і статистики,етнографії,всесвітньої історії. І.Франко був глибоко обізнаний з історичною проблематикою,питаннями методології дослідження історичного процесу. Під поняттям "історичне дослідження" І.їранко розумів гармонійне поєднання добору необхідного фактажу (з його відповідним аналітичним опрацюванням)1 об'єктивного осмисленого трактування взаємозв'язків між подіями і персонажами історичного процесу. Монографією І. (Іранка "Ниття Івана Федоровича і його часи",вперше в українській історіографії написаній в жанрі історичної біографії,розпочинались його спеціальні історичні дослідження.На основі вивчення архіву галицького посла до Австрійського парламенту І.Федоровича,І.їранко написав цілий ряд історичних праць,зокрема, "Панщина та її скасування в 1848р. в Галичині", багато досліджень, зреферованих вченим на "сходинах"історико-філософської секції: "Лук’ян Кобилиця","Батько і донька","Причинки до історії 1848р."тощо.

І.їранко цікавився всіма етапами української історії з найдавніших часів до сучасних йому подій.Він сприяв виходу у світ серії "Руська історична бібліотека",де видавалися праці М. Костомарова, В. Антоновича та ін. ."Збірника історично-філософічної секції"(в 1897р. )і,в якому друкувалася багатотомна праця М.Грушевського "Історія України-Руси".в обговоренні якої брав участь І.Франко.У п'ятому томі "36 і риика...", щр вийшов за редакцією І.Франка,були вміщені "Матеріали до культурної історії Галицької Руси ХШІ-ХІХвв.".чимало 8 яких,на думку історика,"цінних для історії і літератури пропадає або плісніс по архівах чи в приватних руках.а без їх визискання історія нашого духового розвою лишиться неясною"^. З 1906р. історико-філософсь-

1. ЦДІА України у Львові.-Ф. 309,оп.1,од. зб.42,арк. 16 зв.

2. фоніка НГШ.-1902.-Вил. 4.-С. 8.

ка секція започаткувала ще одне видання "Українсько-руський архів", II і Ї1ІІ томи якого упорядкував І. Сранко,додавши до них грунтовні передмови. І. Франко опрацьовував різні категорії джерел від єпископських та консисторських куренд,циркулярів,листів-меморанду-мів,цивільно-правових актів до мемуарів,памфлетів та віршів.

На засіданнях секції вчений виступав з доповідями,рефератами та-рецензіями,присвяченими різним аспектам історії,найбільше виявивши себе у ділянці досліджень історії Галичини ХУШ 1 XIX ст. Дисертант проаналізував зміст виступів вченого,зокрема: "Причинки до розвою Галичини в ХУІІІст. на підставі т.зв. "6езиопзргоЬоко11е"(1. III. 1899), "З історії Галичини 1848-18б0рр. "(12. УІІ. 1902), "Остап Терлецький.Спо-мини й матеріали"(12. X.1902). В останній праці порушувалися методологічні аспекти історичних досліджень. І. (Еранко був прихильником історично-порівняльного методу та грунтовної перевірки автентичності та вірогідності джерел. І. Станком розроблялися проблематика шкільництва, просвіти та інші освітні питання. Наукову значимість мали зреферовані вченим грунтовні праці "Про св. Климентія у Корсуні",де досліджено витоки християнства на Русі,запровадження писемності та-зв’язки з Візантією,"Сліди русинів у Семигороді в ХІІ-ХУІст. ",в якій вчений виступив прихильником версії приналежності до скіфів семигородського племені цікулів як "прастарої парості"українського народу. На "сходи-нах"секції обговорювалися історичні дослідження "Нові матеріали до історії Коліївщини","Наливайко в мідянім биці",грунтовна праця про історичні пісні "Студії над українськими народними піснями”тощо.

Автор встановив,що вчений брав активну участь в обговоренні численних історичних досліджень,наприклад,праць С. Томашівського "Народні рухи в Галичині",М. Грушевського "Хмельницький і Хмельниччина", "Анти, уривок а історії України-Руси". І.гранко був обізнаний з історичними працями Н. Грушевського. Грунтовну оцінку його історичним дослідженням І. ф?анко дав у праці "Причинки до історії України-Руси. 411. "(1912р.). Автором дисертації з'ясовано,що крім певних відмінностей у поглядах на скіфські часи,давню українську колонізацію, мі я І. Франком та II Грушевським були розходження щрдо норманської теорі ї походження Русі. В цілому ж,ретельно аналізуючи історичні праці Е Грушевського,І. Іранко дуже схвально оцінював "одного а визначних двигачів нашої національної ідеї"!,підкреслюючи,Ер написав свої зауваження "в інтересі історичної правди та науки”2.

І. Дранко був автором понад 100 праць з галузі історичної про схематики. його внесок у розвиток історичних досліджень,шр проводилися

1. вранко І. Причинки до історії України-Руси. Часть перша-Зібр.творів: У 50г. -Т. 47. -С. 455.

2. Там же. -С. 453.

. - 10 -історкко-філософською секцією,важко переоцінити. І. Бранко в достатній мірі виявив себе в КГШ як сумлінний історик та джерелознавець.

§2. філологічна секція. Під проводом 1. Франка майягз 15 років відбувалися засідання філологічної секції.В результаті дисертаційного дослідження було уточнено дати першого запрошення вченого на засідання секції (8.11.1895), доручення йому функції "головувак-ня"(17.УІІ. 1896) ,офіційного обрання директором секції (9. II. 1898)2, з'ясовано обставина зречення.ким керівництва секцісю в 1901р. в знак солідарності а позицією М. Грушевського. В липні 1303р. І. франку знову було доручено виконувати повноваження голови. На цьому почесному шс-ці він був беззмінним ш; до жовтня 1912р. Дисертант детально простежив хід васідань,акцентуючи увагу на проблемі утворення українського вільного університету у ./іьвов і, створенні та затвердженні до друку періодичній збірників та окремих серій видань,таких як "Збірник філологічної секції'41897),"Етнографічний збірнкк"(1895)«"Матеріали до українсько-руської етнології"(1899)."Українсько-руська бібліоте-

кар 1901) .упорядкуванні творів Т.ІШвченка.ЕФедьковича.Е Дикарсва.щр було "вложено"на І. франка. На ¡засіданнях секції обговорювалися праці вченого: "Хмельниччина 1648-1649 років у сучасних віршх*'(1838),"Кар-паторуська література ХУІІ-ХУІІІвв."(1900),"Апокрифічне євангеліє псевдо-Матвія і його сліди в українсько-руській літератург°(і900)та ні. І. йранко не обминув увагою і математично-пряродописно-лікарську . секцію,написавши для її "Збірника..."статтю-спогад "Причинки до фавни східної Галичини",яка однак тоді ке побачила світ і була опублікована аж у 1992р. ¡і Морозом.

Дослідкено.що завдяки участі 1. Оранка в роботі секцій підвищувався рівень наукового цензу при "апробаті"праць до друку.

’ Розділ III. Діяльність І»Дранка в комісіях КГШ. Висвітлюється робота вченого в археографічній,етнографічній,правничій,статистичній, бібліографічній та мовній ксшіси,:.. НГШ.16 січня 1896р. утворено археографічну комісію,головою котрог обрано М. Грушевського,його заступником г І. Франка,який постійно ішконував Ці обов'язки до 1913р. Комісія почергово видавала "Езрела до історії України-Руси"та "Пам’ятки українсько-руського письменства",де І.вранко опублікував "Апокрифи й легенди а українських рукописів". Досліджено, щр вчений виявив себе не тільки як аналітик архівних абірок,але й як організатор-археограф, котрий безпосередньо впливав саме на процес виявлення,збереження, опрацюзашя та опублікування старовинних пам’яток.

Етнографічна комісія,утворена НШ і очолена 15 травня 1899р.

І. «ранком (керував нею протягом 1898-ІЄООрр. і 1908-1913рр.), займа-

1. Львівська наукова бібліотека ік.ЕСтефашша КАН України. -ЕР. -& І, оп. 2,од. 8б. 42/а,арх 26,27,30. .

- И -

гася організацій» бт'кографічннх екскурсій і збиранням фольклорно-етнографічних матеріалів та перейняла функцію видавання "Етнографі«того зб!р;ппса”(виходші у світ з 1895р.),а з 1899р.видавала "Матеріали до українсько-руської етнології". Вчений здійснив влітку 1900р. наукові екскурси у села Стрийського і Городоцького повітів,Коломию.Тер-нопіль.Збарая.а у 1904р. -експедицію на Еойшвл?шу. І. Франка та В. Г.ча-тюк складали відозви,квестіонари,організували великій корпус кореспондентів,які дописували з усієї України і навіть з ЇЇрк&мурського кразі На засіданнях комісії методично обговорювалися план та підготовка до друку чергового томі' “Галицько-руських народних приповідок", упорядкованих І. їранком. Досліджено,пр завдяки І. Франку,В. Гиатюку,

Ф. Вовку та ін. робота цієї комісії була найбільш продуктивною,що сприяло піднесенню рівня етнографічної науки на Україні на якісно • вищий шдбель. ■

І. бранко,хоч і не був членом постійної правничої комісїї,заснованої 8 лютого 1899р. .постійно сприяв багатьом п починанням,зокрема, брав участь у нарадах,присвячених перенесенню нового австрійського цивільного процесу на галицько-український грунт,допомагаючи "яко знаток нашої мови".

7 липня 1906р. утворено статистичну комісію,головою якої обрано М. Групевського, І. їранко став другим заступником. Вчений підтримав план праць комі с її, куди бходило упорядкування квестюнара до національної статистики. І. Франко написав статтю "Потреби аграрної статис-тики"спеціально для наукового забезпечення комісії,котра до 1914р.видала три томи "Студій з поля суспільних наук і статистики". У третьому томі надрукована стаття І. Франка про його рідне село "Контракт оселення Слободи біля Нагуєвич,Дрогобицького повіту 1779р.".

26 травня 1909р. засновано бібліографічну комісію,яка видавала "Матеріали до українсько-руської бібліографії",в рамках цієї серії видано протягом 1909-1911рр.три томи "Української бібліографії Австро-Угорщини (1887-1900)"1.0. Левицького. ЗО квітня 1912р. членом комісії було обрано І.Франка. Автор дисертації з'ясував,пр б травня 1912р. вчений порушив питання у справі доповнення "Галицко-русской библиографии XIX столетия"і повідомив про наявність у його розпорядженні значих додатків. У 1918 і 1930рр. у Львові коштом НГШ Е Дорошенко видав два випуски четвертого тому "Матеріалів... "п. н. "Спис творів Івана (Іранка 8 додатком статей про нього і рецензій про нього". В коректуванні пертого випуску брав участь І. Франко,вказавши на невідомі твори та викресливши приписані йому.

Членом мовної комісії при її заснуванні (14. II. 1900)обрано І. Франка,а 10.11.1902р. вчений став її секретарем. І. Франко грунтовно

1. Інститут мистецтвознавства,фольклористики та етнології їм. Я Рильського НАН України. -ВР.-Ф. 28,оп.1,од. аб. 1,9.10,12,14.

розробляв "язикові шітання"не тільки у суто мовознавчих статтях,але й в літературно-критичних та історичних дослідженнях ("Конечність реформи учення руської літератури по наших середніх школах","Азбучна війна в Галичині 1859р. "."Іфичинки до. української ономастики", "П’я-ницьке чудо в Корсуні"тощр). І. Франка своїми мовознавчими дослідженнями та виступами на засіданнях комісії сприяв поступовому витворенню загально-українського синтаксису літературної мови в Галичині.

Отже, І.Франко власними виступами на "сходинах"комісій НГШ.грун-товними працями і науково-методичними порадами сприяв досягненням комісій,спрямовуючи характер її діяльності у наукове русло.

Розділ ІУ. Програмне спрямування І. Франком видань Товариства. Розділ складається з 7 параграфів. Автор подає загальний огляд видань НТШ,протокольно-довідкового видання "Хроніка НГШ","Русько-української видавничої спілки",яка,хоч 1 була самостійною установою,мала тісні зв'язки з НГШ,друкуючи праці його членів.

§1. "Записки НТШ" - головний його друкований орган,заснований в 1892р. для всіх секцій, з 1897р. став органом українознавства. В дослідженні окреслюється внесок "найдіяльнішого"співробітника І. Франка, який мав великий вплив на спрямування журналу як член редакційної колегії і як автор понад БО праць,серед яких з історичної тематики слід виділити ті з них,що присвячені запровадженню християнства,козацькій добі,Коліївщині,історії Галичини (ті. 17,49,62,88,107 та ін.)..

, §2. "Етнографічний збірник"видавався ШШ з 1895р. На основі мемуарів та епістолярії встановлюється редакторство І.Франка в томах,де його ім’я не значилось,уточнено деякі хронологічні відомості,підкреслено значення видання І. Франком "Галицько-руських народних приповідок",яке налічувало 31090 позицій,щр становило три великі томи. Завдяки І. Франку були опубліковані монументальні зібрання зразків фольклорних та етнографічних матеріалів,які поставили НГШ на визначне місце серед європейських наукових інституцій.

§3."Пам’ятки українсько-руської мови й літератури" започатковані в 1895 р. .виходили почергово з серією видань "Карела до історії України-Руси”. В серії "Пам’яток..«"(до 1914р.вийшло 7т.)І.Франко опублікував 5 томів "Апокрифів з українсько-руських рукописів". Збірка прозових оповідань в І томі (1896)містила апокрифи старого завіту, апокрифічні євангелія - в ІІт.(1899),апокрифічні діяння апостолів (ІІІт. ,1902),есхатологічні апокрифи (ІУт. ,1906),апокрифічні і автентичні житія святих та легенди про них (Ут. ,1910). Примітки,коментарі та передмови І. Франка надавали цим публікаціям наукове обгрунтування і показували вплив апокрифів на нашу літературу та суцільність літературних традицій протягом довговікової історії.

§4. "Літературно-науковий вісник". Восени 1898р. НГШ перетворило часопис "Зоря"на "Літературно-науковий вісник^щр почав виходити за редакцією М. Грушевського, І. Франка та ін. "Десять найкращих літ життя

' • - 13 - ■

(1898-1907)віддав він,-писав агяаїт про І. Франка,-цілковито праці дая української літератури і науки і наЯліпш його праці і творя постали власне в тім чесі"*. Сгруктурно журнал складався з трьох відділів: наукового, публіцистичного та "хроніки і бібліографії".На сторінках "ЛНВ”пуЗлі!сувад!еь художні твори, історичні дослідження.оглядові матеріали. Тут побачили світ повісті і. врагка "Перехресні стеж-ки","Великий нум", вірш и&Йбутніх збірок "Зів'яле хистя","ШЯ ізт-рагд","Із днів журби",уривок з пооми "Иойсей",загалом понад 350 статей,рецензій та художніх творів. Дисертгет привертає увагу до праць І. (Іранка, які стосувалися його поглядів на соціалізм та марксизм І. Сранко рішуче відкинув марксистський економічний ттбріавізи та фаталізм і виразно сформулював ідеал самостійної України ("Псза медами можливого" та ін.). .

Автор дисертації подає стислий розгляд взаємин М.Груиевського та■, І. бранка. І. Зранко болісно переніс деяке охолодження стосунків*8, М.Грушевським у зв’язку з тим,що останній почав редагувати з "Літературно-науковий вісник" у Києві. Однак автор даного дослцг^вдя. акцентує увагу на тому, що проблему взаємовідносин мія двома вел<?,тяя-мн науки після 1907р. не можна трактувати однозначно,адяз И. Групевсь-кий робив велику справу для соборної єдності України.

йурнал був єдиним до ' 1907р. загальноукраїнським щомісячником, пр виходив рідною МОВО».

§5. "Матеріали до українсько-руської етнологи "(з 1899р.). На сенові архівних матеріалів та епістолярії дослідмено ,цо Г. бранко був неофіційним співредактором видання,особливо,перших семи його,томів, де серед інших опублікована велика праця Е пухевича "Гуцуль.щина". Для 1-го тому вчений підготував питальник "Селянська хата Уваги і квестіонар’\який хоч повністю тоді не був опублікований,однак його матеріали були використані в інших програмах. У 1918р. в "Матеріалах.. ."(т. 18)побачив світ* етнографічний опій І. франка "ІЬя вітцівсь-ка хата". - . •

Серед матеріалів видання! були народознавчі,історичні,археологічні та-антропологічні досяі-дкешія, методичні розробки,статті а питань опрацювання етнографічній речей- тощо.

В особах. І. Франка. и» &■.Вовка-немов би об'єднались наукові; сили двох роз'єднаних частая України.

56. "Українсвко-руська бібліотека"(з 1901р.). І.«ранко був фактором 1-го тому видання,куди увійаги поезії Ю. ведьковича та» *1-ї частини 111-го тому, де були вмдані переклади й Фздьковича, "І^ие-та"і "Гамлета"Е Пігкспіра та "Ійзепи" Р. Готсаяя. «ранкове двотомвд ?и-

1. Гнатюк а Наукове товариство ім.Т. Шевченка у Львові//Літеіра'?ур-но-науковий вісник. -1925. -Т. 86. -Кн. 2. -С. 179.

дання "Кобзаря" X. Шевченка (1908р.) поряд з відповідними виданнями Е Доманицького в Петербурзі було на той час найбільш повним і текстологічно та критично опрацьованим.

§7."Українсько-руський архів (в 1906р.).Ця видавнича серія задумана була для публікації оригінальних праць,збірок дрібних документів, рукописних матеріалів товр. І. Франко підготував до друку збірки документів '‘Громадські шіихліри в Галичині 1784-1840" (т. II) та "Азбучна війна в Галичині 1859р."(т.УІІІ).Ці збірки матеріалів та грунтовні дослідження І. Іранка можуть слугувати за найкращі хрестоматійні посібники для вивчення цих важливих історичних питань в житті ук-' раїкського народу. Інші томи видання складалися з документальних матеріалів,зібраних і упорядкованих І. Свенщцьким, Ы. Возняком, М. Тер-шаківцем та іншими дослідникам?!. . . ' •

Завдяки праці І. «Іранка видання поглибило зміст і хронологічно розширило рачки історичної тематики досліджень НТШ. І. Франко відігравав активну роль у формуванні і спрямуванні цього важливого видання Товариства. - ,

У висновках визначено основні підсумки дослідження,оцінено внесок І. Франка в різні сфери діяльності НТШ.

Автор дисертації підкреслив,що саме завдяки наполегливій діяльності Ы. Груиевського, І. Франка,ЕГнатюка та інїїих діячів здійснено історичної ваги грандіозну справу,яка сприя.л поступовому осягненню, стратегічних завдань українознавства.

' На захист виносяться такі положення:

. 1. Науково-організаційна діяльність І.Франка мала важливе значен-

ня у формуванні і становленні НТШ як наукової інституції зі всіма атрибутами академічного зшсладу (розробка вченим проектів статутів 1892,1698,1204рр. .створення видавничих органів,причетність до утворення і фуіпсцюнування б і бл і отеки, музею, вплив на прийняття адміністративних рішень президією Товариства).

2. Аналіз становлення та розвитку історичної науки на Україні слід проводити у нерозривній єдності з дослідженням аспекту історичної проблематики НТШ,який висвітлюється автором під кутом зору дослідження діяльності І.Франка в історико-філософській секції Товариства.

3. Вплив І. Франка на процес функціонування комісій НТШ (археографічної .етнографічної .статистичної, бібліографічної, мовної та ін.) сприяв її значним науково-організаційним здобуткам.

4. Методологічне забезпечення і спрямування І. Франком та іншими діячами основних всеукраїнських наукових видань НТШ мало велике значення в організації видавничої справи на Україні.

Зміст і положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Дійсний член НЇШ Ф. Вовк//ї. Шевченко 1 українська національна культура: Матеріали наукового симпозіуму (Львів,8-9 червня 1989р.).-

- 15 - ■

Львів:Світ, 1990.-С.85-66.-(У співавторстві).

2. Федор Коидратьевич Вовк (Водсов). Биографический очеріс//Советс-ісая этнография.-Мзсква, 1990.-N1.-С.86-95.-(У співавторстві).

3. Листування ЕГнатшаз Ф. Вовком//Тези доповідей і повідомлень 1-ї Тернопільської обласної науково-історико-краезнавчої конференції.

Ч. III. -Тернопіль,1990.-С.7-9. -(У співавторстві).

4. Видавнича діяльність І. Франка в Науковому товаристві 1М.Т. ПЬв-ченка//Іван Сланко і національне відродження: Тези республіканської наукової конференції (Криворівня,23-24 вересня 1991р.).-Львів, 1991. -С. 72.

5. Науково-організаційна діяльність І. Франка в Науковому товаристві і а Т.Шевченка//Українське літературознавство: Іван Франко. Статті і матеріали. -Львів: Світ,1993. -Вип. 58. -С. 121-131.

6. Науково-видавнича діяльність І. Франка в Науковому товаристві їм.Т. Шевченка//Дослідяення з історії України:Вісник Львівського університету. Серія історична -Львів: Світ, 1993. -Вип. 29. -С. 44-53.

7. Співпраця \1 Грушевського та І. Франка в Науковому товаристві їм. Т. Шевченка/Лі Грушевський і Західна Україна Матеріали наукової конференції,присвяченої 100-річчю початку діяльності М. Грушевського у Львівському університеті.-Львів, 1995. -(Друкується).

Franto A,Dl:Scientific and Organizational,Editing and Publishing Activities of Ivan Yakovych Franko in T. G. Shevchenko Scientific Society.

A dissertation submitted In fulfillment of the requirements for the academic degree of Candidate of Historical Solences,Specializa-tion 07.00.02. -History of Ukraine. Institute of the History of the Ukraine, the National Acadesiy of Solences,Kyyiv, 1995.

The text of the dissertation to be defended includes a study on

I. Y. Franko’s organizational.scientific.editlrig and publishing activities in T. a Shevchenko Scientific Society. This Society was nonofficial All-Ukrainian Academy of sciences by the level of scientific production and qualification of its menfosrs.The functionation of this Society is being considered in the context of the history of the Ukraine at the end of the XlX-th - the beginning of the XX-th century. The atmosphere of various scholar's activity in historical-philosophical and other sections,archaeographical,ethnographical, statistical and other conraissions and in editing of the journals and non-'perlodical collections of this Society first of all of such as Zapysky NTSh, Li teraturno-Nemkovyl Vlsnyk, Ukrai ns’ ko-Rus" }<yi Arhiv has been recreated on the basis of the archival and other sources.

Фрсшко а. д. Научно-организационная и издательская деятельность Ивана Яковлевича Франко в Научном обществе им. Т. Г. Шевченко.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - История Украины. Институт истории Украины НАН Уіїраиньї, Киев, 1995.

Зачищается текст диссертации, содержащей исследование организационной, научной и издательской деятельности И. Я Франко в Научном обществе ж Т. Г. Юэвчеш». 1Ь уровню научной продукция и квалификации его членов Общество являлось неофициальной всеукраинской Акадешізй иаук. Сунквдоякрованиз сбцеагэв рассматривается в контексте истории Украины конца ХІХ-начала XX с*л Ш основании архивных и др. источников воссоздана атмосфера многогранной. деятельности ученого в историко-философской и др. секциях, археографической, этнографической, статистической и прочих комиссиях, a Taras в издании дуркалов и непериодических сборников Общества, преедэ всего таких как "Записки КГІ2”, "Літературно-науковий вісник","Уіфахясько-руський архів".

Патові слова: І. Я. Франко,Шукове товариство 1М.Т.Г.Шзвчэнка,иау~ ка, видавнича, справа, історія України кіпця ХІХ-иочаїку XX ст.

Г'Л /^ÍÍГ)/. /7> // '

П¿леисамо друку 25.04.9Sp. ©зрмат 60x64/16. Друк офсет. Папір офсеты. У «оз. деук.арк. 0,94 Удав фзрЗо-сідЗ. 1,06 Обл.-еид.арх.

1,00. Тираа 150 прм. Зам. 2376.

Львівська обласна нннккова Дру саркя. м Лі в I п ,25С?СС0, сул.Стефан.чкд,П