автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Научно-техническая интеллигенция как социальный феномен советского общества

Полный текст автореферата диссертации по теме "Научно-техническая интеллигенция как социальный феномен советского общества"

prü ОД

. ^ - м

! ! ' UIHICTEPUTBO ОСЩТ11 УКРА1Ш)

ЩЩВСЖ1Й ВДАГ0Г1ЧНИЗ 1НСТИЕУТ !и.Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопдсу

ШИНКА Ганна Басил! вна

НАУКОВО-ТЕШЧНА 1НШ1ГЕШЦП Ш ССЦШЬНИЗ ©ШИК II РАДЯНСЬКОГО СУСПЫЬСТВА

Спец! адьн! оть 09.00.11 - соц1адьн& ф!лоооф( я

Автореферат

диивртацЛ на эдовутта м^укоиого с ту i ¡ - ¡м кандидата ф1 «исо^ських ннук

Харк! и - '943

&1С1>р*ац1 я виионана на квфэдр! ф1 лосос}! I Х&рк! вського I н-стнтуту рал1оолдитрон1кя 1м.Ц.К.Яигед*.

Ндувовпй ВСр|ЕКИВ - доктор ф! лософськш ндук,

профеоор В. С. ПОЛИКАРПОВ

0^1ц1Вн1 опонентя - доктор 1сториччих наук, профвсор В Л. АСТАХОВА

- кандидат ф!лософськкх наук

. в.м.ншодАевськм

Цров1дн* оргон!зац1я - Харк1всьнип 1нженерно-е:го-

нои1чний (нститут

3ахнет в1 дбудеться _1993 року

годки! мя эаЫдаин! Спец! ал1 аотно! ради К. 113.24.08 Харк1 псько-гп г»днгог1 иного 1нституту 1и.Г.С.Сковороди за адресов: 310168, Хярк1»-1б6, вул. Бтохера, 2, адд.А-221 (зал зас(дань).

3 дисергшд1«ь мскна озкаАсмитися в б1бд!отвц1 Хдрк1 вського педагог!иного (нституту 'ы.Г.С.Скоюроди.

ВченнЧ секретер Сгшц!ал! эоммоК вчтю! рцди ^ -фс^^г-^ В.В.Коркенко

ЗАМША ШЛКЗШЮТШ РСБОГИ

Аетуеяьп! сп» теми.' СучЕсний втад роз витку нашего сусп{яьст-па хсрактерлзуеться 1нтексиеткм процэсом I нтеграл! I науки,* тех- : ' и!ки, шфобгацгга. Наука, збер! гпючи свовр! дн! сть, геретворила-сл у Еэлтау гадузь сусп! льного вцробнпцгва ннукэшх зныгь-СЬоб-яявого значения за сучасних умов набув&о ¡Нлвщення Н ефектмвнэ-ст!. Оайсэ э гояопния под1й, що визначаз дол! лзодстш.та йопг культуря, в технолог! чна регшяоц1я, значания. яко! виходить за - V

п ш1. .■;■.,

' Щлкоа лриродко, цо в уиовах повсюдного прокиккення нцуко- 1 во-техн1«аого црогресу в ус! сфзри яюдського буття," гарГаальне значения ыа& д1яяыйсть, яка беэг.осередньо пов"язана з його роз-еятеоя. Тскуггзлику з1дпов1 дальность сусШльство покдтдаа на : наукою-техн! чну 1нтел! генц!о, лка а руа!еноь силою розвктку науки. Оптимальна викорпстання творчих ыожливостей.науково-твх-н!чнсГ !нтел! геяг!I - одна э кай паклив! гаас передумав усп!шга- , гс вкр!шення завдань, пов"гзанихз оковяеиням.та роз гит?, он сус-п! яьства.

При пэреход! - в! д. планового до ринкового сусШльства, яки И , грунтугться на цриаатнГй власност!, на товарно-грошошх в!дноси- • ши, ЕгликгШ шор К£^ук6во-техн1ино1 I нтел! генцИ, що був заеек-речзний у э!йськово-оборонн!й та кос5д!чн!й громисловост1, вШ-граа одну з пров!дних ролей у головнях проблемах соц1 ально! д'йснэст!.

Кр!м того. еоц!альна практика деуго! половины XX стпл!ття показала, що сучасний наук0Е0-техн1чкиЯ црогрес не т!льки.радикально первтворвв природу, сусп!льсгво, людину, але й моке при- . нести траг! пы1 насл!дки в роэвиток вс!е5! цявШзац!*, тим самим, породкуючи глобальн! проблемисучасност!.

За таких умов п! двшяуеться в! дпов! даяьн1 сть ьчених за своХ в!дкриття та !х гуман!стичну спряиоваш сть.

Саме д!яльн!сть науково-техн! чно! ! нтел1 Г6Н1Л 2 визна^ае темпи роз пятку науково-техн! чкоЗЕ рево^юц! X,. п! двицуючи ефектив- . н(сть сусп!льнсго виробкицгва, аплиЕае на вирппення актуаяьких , проблем сучасност! та запоб!гакня 1х негетИЕНИх насл!дк!в.

Ступ! нъ розробленост1 прсблеми. Проблемам сут! 1 этел!ген-ц11, х! ы!сця в соц1альн!й структур! сусз! льства, сусп! льет во- -знаниями пр.чд!лено багато уваги. Ця тема зазкди знаходилася у пол! зору радянських вчених. Досить згадати робстк 20-х,. 30-х -

дрокГв, дриевйчеи! Ирозрэбц!- Але есоЗ-агвз гр2с 1 стерео ло цШ . теии у щгацзс! .хфодЬного Йурзтвого фозвлгку кауковэ-иха! «во! рёволшцИ-

ЕсГщадеш! :ф1яо№$сы:о-еод1олсг1[га1 .прац! с;здо ,1ктол1-ген-цП «сззза шд1л2хя -<ва чотирк труси.

- - ло-. паршо?; групи сд! д -Ыдввсти дубя] кац! I, нрадвячен! анал]~ зу аагельшгх цройла^ соцг^дьаэх структур*; суед]льстБа, ха локаза-т, ед еизиашюю 'рксов 1г1е$ «и 1као2 соц!ально! групи , вкяюяа-. - ешг й 1кгш11генцШ, • ®ксгупа£ 51 '^екошм! «на .црхрода, екотм! чка супйсгь, с^уйошзвч! ,функц11, 1н?ереси, направлен! сть д1ельнос-т!. Значиия £несоз у .-.«ивчаиня пього шдаа внесли АХ.^рух^а-льогв, К-й^Йтов, §.Р.6Шдов, Н. Ругкзагч га Зн.

. Дугу плуг?/ праць -сглайазгнь -а!, кгЛ бееиосерздньо ваджагь ' цройлаии. 1кгел1 той . Шгрукювуетъся $кд1 лшкя. 1 кгея! гшц{ I в шцишаш-еховшйччу груду, .етзнаааеться -дрирода, зга;саоь:1ркост1 II етдаовдвана, ■ Хсрактер црац!, .иидаачне Ысце з ДгаорЕчко-жонк-рстя1Я. систем! ьирабккцтьа, сроер! дна роль у сусп!лкш1Х в1дноси- . ках зуношяи -тяш!еть =сакост1 йао:, ц?л1сно1, в!дм1нно1 б!д ро-б1твичого кадеу та в!.д селянства социально! варетви - 1к!-ел£ген-йГ. ■

¿сш дай хетаншм ираавачей пр&ц! П.И.,Амел!на, ВЛЛстахот ва!, • Д.Д.Степангна, -Л. й. Смолякова, Р.Г.&зовсько-

го, й.Р„Йл1 лова га йагатьох Дешпс.

Тоепя група навеют. до гнал! зу нгуко: э-тегн! чкого грэ.гресу взатал!, його. природа, .двдрел рээьнтку, йога все зростазчого вглиду на $!анаыаи1тн1 процоси, як1 в1дбушэться у св!т1. Дробле-ки роаштзу .науки 1 тегк!к: пов"язуиться з додиков, в!.д д! клькос-т1 якги е!н залей;; ь. -А^ал!зуэтъся питания те, к; яеуково-тетйнаяй дрогрес 1с?отно гй^кзс соц! ълъщ структуру сусл!яьст-ва, пасите ¿ятглектуая1зац1е сусп1хьшХ цред! СЛ.В.Сохакь,€.1. Головаха, :А«Е.1!алЕхо£, П.Н.1Ьстсрав, ИЛ.Еквшзський та 1н.). Дад тзми. вашого доед1.Ю№ныя да г®уоа роб!т мала тежжве значаща,

I четверга , тупа драць безпосередкьо в! дно сечься до чшли даю? дясергах^ I• Ваш", црисвшен! силе проблема.! каулово-техн! нз-1 1итад}генц1$ (Ц.Р.Розенберг, В. С. Сбито в, С.Н.ЕкЕова, Е.1.%л-ров, Л,Н.Лрбрпг0-0в, Г.Н.Соколова, 1.0,Ке?тдяа2 та (и.).

Бс1 ц! ярац! е вглчшм шеском у ие«ккк проблем каузгово-теха! чно! 1нтеа1гв®й1. ^

БгЫ ся!д що э усЬ: зазначежх «огедьох грудах

праць аа»ш£ ч1тдого, единого погллду 150до егглого пощптя науко-ш-гехн!«на2 1тел1гепи}1, шзнаяенкя ¡Е: и! сця в соц1альш-класо-

о

в!й структур!. Кр!м того, квдо б д! лсму з пктань 1 нтел! генц! I за останн! роки з"явилося чкмало фундаментальное монограф!й, тс пом!тнях роб!т, де комплексно розглядасться прсблеки каугсво-техн! чнох ! нтел! гениП у загальноф! лософсь<:оку план!, недсстат-ньо.

Саге цз, Ераховуючи значения сказано! гругш I нтел! генц!! для сусп!льного роздатку, з одного боку, а тахож недостатке П ШЕчення, - з 1 кг о го, зумошло шб!р теми лисертап'. йпого досл!д-кення.

Теорзтсто-методолог!чку основу доел!доения складеють фун-Д£. ;ентальш - положения ! принциш теорП та '..етсдолог! I ссц!аль-но1" ф!дософ!1. ВдисертацЛ Бнксристсвуються Еизначн1 прац! та мэтоди дося!дяенкя в!тчизняних I эеруб!*них ф'лссофхв, сошоло-г!в, пол!толог1б.

Автором узагальнено, нар! ш! з ссщ нлько-ф! лософськиы, значний публ!цистичшй та л! тературкий матер! ал, яхий викорисгс-вуеться як емл!рична база та !л!страц!я основних теоретччних по-локень.

Мата ! завдання досл!дження - еивчити одну I з сод!ально-гфо-фес!йкнх груп 1нтел1 генц!: - науково-техн! чцу - { з"ясувати сут-н!сть I* сои1влького призн&чення та в|>ект:;ЕНСГс ссц!альногс. ви-коркстання.

Ыета кошфетиэуетъея у наступних завдалкях:

- покезати !етеричне м!сце радянськох ! нтел! генц! х;

- розкрити природу Еиникнення науново-техн! чнох 1нтел1ге.н-ц|1, II суть ! функц! 1;

- о 6 грунту ват и значения науковс-техн1чно1 1 нтол! генш I в сусп1льств! в щлому, у с в) товеку розштку;

- показати спецкф'кУ и! е'х соц1ально-профес1 Якох групи, Г: сг:1 вв! днсаеннл з 1 шиши групами 1 нтел! генц! I.

Наукова новизна дссл!даекня полягае у спрсб! комплексного анал!зу феномена неуково-техн! чнох 1 нтел! гена! I:

- суттево уточиоеться поняття науковс-техн! чнох !ктел!гек-шх. По-перхе, науксво-техн!чна !кгел!генц:я, у власно>у роз>-м!нн! цього слова, роэглядаеться як едина соц!альна група пра-ц! вник! в розумово! цраш , ь не дв! - наукова ! техн!чна. Подруге, мова Яде цро фах! ец! в в галуз! техн! чнггх : природ;знав-чих наук (а не сусп!льких та !н.), зайнкткх наукг. ьиуи досл!д-кенняки та розробкаки. Ьласне, цэ црац! вники, як! створюю?: гя удосконалювть на баз! науки техк!ку ! технолог: о 1'Иробн:::гг?и.

Суть такого тгуь^чЕЛ-шя пэлятас у то^у, ir,о ксуксЕО-телн1чнй 1к--тел! генц! я розглкд&зться из лк коигломерат pi зкж сус::1лъно-профэс! Dsîx Kararopiß np&iii. скис J в '(scsiii к! в, IÏ? та 1н.), а я; едина 1нтсгров2на ссц!ьлька група, ешстоь: îXsjï

g наук о eí доел! дг.скня та роаробки, що ыйэть кй-щоцу ызту - рсз~ гиток телнп::;, ьцрокдазикл II в «crépi слыю í духогкэ Е»роби»-цгео;

- гфоикусгься косий п1дг1д додо Zoczíxz&ísm г?облей ¿нтс— л1 reliaiï, у TOi'y чнол! к£ухою-т£хн1щю5, .таиfi дас вкогу показан; ïï реальнпй стел у cycniibcxEÎ радллсьхто пзр1оду, xoyns-рэч i сиувчо;,;у догматичному п!дходое1, цо skcIíjioe б1 дтвзрекня в aiToperyp! про бсоцроблемке ïï 1сцухдош>;

- вланачеко Ехрела нггуусвного в! дногоння M 1нтсл1гснц1'1, KopiHb ягскх м1сг!ггься у титая! тарн!й cäIni стратавно — ;:с;.:гндн1й скстомЦ

- показано сьлектнвна ставдгннл до окрэдяс труп нсуково-технгчно! та rywasirapHoi ;.4ieJ¡i гонц! ï, що лоБвягачз а 1н?ереоа-£.« бюрократично! слотами До ¿i kit ¡летняя, каса.:п.£рсд, в1Ксь::эг.о-оборогс-ш щю;з:слоеост1 ;

- обгруктовано думку про те, .цо д'1.ч"ьн:сть науг.ог.о-тенн! ч-hoï {ктел1гшпй», s одного боку, cnpnsaa na.il ино ад-dк1 страткг;-ко-бкрократичко1 еистеип в Kpaïiii, а э ii-n/jro боку, - породлен-КО НОБЛХ сусп1льшэ: Е1ДБ0С.КЕ.

Наукого-таакткцн-з знпиенчд j'Ob.-tгчдння. Розробхь пробле;.;, постахлекйх у дкеертац!*, спркяь рззкритта суткост!, спсп?41 ки í значения ш^-ково-техш 4ho'í í нтсл! roniii ï дчя роэвптку cycnl льет ва, що дозволяз ycci ioiiîîïn Äißoul потенц! йнЛ «оглкгзст! в д1ялы:ост1 ц!с: cov} ьдьно? xpycî.

Таоретичш полокення i црелтнчн! рекомондац! ï, нагфацьова-Hi п!д чао доел i дгеиля дакоХ цроблг;.а;, стаать ссиовоэ для дрс>-гкззування розвнтку часельност! í rpoíooi Iího-kemI^í кац1 Кк^го складу спец! ail ert в, удос::опаления глдготое::и спзц1ал1ст1в у в!сд1й та соредн!й спиц1ачьк1й ш:ол!, з;*:1 слепня зе"язк1е неуки i Кфооилцтса, Еир1шення 1пллх проблем, цо у.азть иародкогосподар-cbics значения.

Апаобаая еосл! д-.екнч. Результати дкеертац!ï екклсдслися автором у Biccryna:-: ш теоретичких есм! нарах кафедр àl.iocojîï 2арк1 вгького ¡нституту paii селектроип:и, Хорк1 воы;ого державного ¡нституту культ^ри. Crtpeiíf положения роботп в::св1 тлено у тезах ыатер!сл1в конференции у дслодаванН1. статт!.

Структура дясертацП -' вст/п, три роз л! ли. впснэеси та список гслсристсиэ! л 1 тзратурд.

осноаш знют рсбсп;

У вступ! обгрунтсвуеться аггтуапън!сть течи, розгяядаеться стан П розробки в наукегЛй л!тератур1, ризначаеться тепа I гаь-дання досл!дкешш, с;св! тлсеться нэукова новизна 1 наукопо-прзк-ткчнэ значения дровзденого доел! дження, показан! фор?/.:*, апроба-цП роботк.

У г.етдому роздал! - "М!сш 1 нтел:гени!У е радякськоку гЛ льств!" - розгляДсвться пробли.ш стансплгннр I розп:тку д1яль-ност! 1нтел1ге::ц11 у радянськску .

1нтел1 ге:ш1 я - соц! альна група тру.член?:. ¡цо мазоть виду аЗо еереднэ спсц1альну ссв!ту, дрофес!йно пов"япан! з одним 5з ви-

д1 Б СуСШЛЬКо! ПУаЦ1 — духивгел , , па £1 Дм! г.у с! Д ¡ла-

тер!ально! ф!зично1 прац!. 1нтел! генц! я !сторично склалася як (.'Лек л ас о ей й аар, призначення якогс - виконання особливгх розумо-е!!х фуикц!й р!знсман!тно1 складном!. Тому, ейзначеты II за соц! алыюы озншгою-, необх!дно вказувати на И ы!сце у соц! альк! Й структур!, профес!йну участь у сусп!льн!й прац!.

Тлумачення пеняття "Дктел! генц! я", що використоЕусться в л!-терагур!, с продену до ссц5 слог! иного поняття лгаей рсзумосо! прац!, Еиплиьае ! з характеру, зуЛ с ту та продукту II лрап!. цьому скисл! боно вкнвасться ' в денс:.$' дисер^ац! йноад дэсл!д-кенн!.

У робот! подано ! сторичний матер! ал, -до розкривае пронес становления радянсько! ! нтел! генц!". Необх1дно вваката цракаэ-Ч1Ц.1 усп!хом радянсько! Елади, а зовс!м нэ природной I тригЛ аль-ноя под!еэ той факт, до в кра5'к! вдалося забезпешгги епадкоеа-н1сть у розвитку науки, пегднатп патр!стичну 1деолог!чко вороку б!ль20ЕИкам стару нздкеву !нтел!гекц!ю та револкц!йну молодь з ii крайн!ми поглядамк у Е1дно2енн! до старо! культури.

3 к!нця 20-х рок! в у СРСР почала складатися комаьдко-ады!-иЛстративна система, цо присело до утворекня"бюрократичных, догматичных, волзонтарнстських метод! в киттед! кльност!, свагЬ'л«-.. Стал! ч, з По го л!дозр1Л1стю, нетерпим!стй до дум сйшгу;, Пнаа-. Т51ВН1К Л1Й0Й, ПОрЯД з! СЕ011/Л П0л!ткчш;я! СупрОТ.'-.ВЖКйМК, ПОс-т!йно щжнхкував ус!х ткх, хто маз чи м!г кати ьлагну дукку: д!-яч1в !.мстецтЕй, учеких, !нгенер!ь, що, в свою чергу, приводило

до ,ашжашя.-1нтелек52гальиого потенциалу крайни.

■ 3 початку 30-х -рокхв сталхнсыи ретрес1*;£ .охоллввали р!ач* со-шалшх грухш, .еле-в бхгкйй-гар* цс- стосугалося хнтвлхгекцй'. ■ Склаяася:'! -повгадао. насадауваяася- «¡¿па -81ра у марксизм, всякий-вхдххд вгд «кого шрстоко карався. Наука в соцхалшо-1деолог,|;шо-иу .плшх.дзфорыувалася, верх у-¡йй брали кар" еристя, яа шдганя-ли аноння демагагхси. .Ода! ечзкхфкшко булн зницаьц, ¿1Ш бута эдукшх-хгршвзнити ■своэ.дхяльнхсть,' багатьом дсводилося гристосову-ватися.

• Але Ззккцхонуоадй апарат не-кхг не враховувати рол! та значения ¿ктелхгащх! в суслхлъс?£1, особливо науково-тиа«чио1, току керххаицгвон гарзяХ .прайкаякся заходи, спрамованх на сяткв*ваша II дхяльасстх.- йаодачи з цьсго, в 20-тх роки тгродс пугал« здХйстазагися рханх заходи, спряцовии ка рогшрекня систг:.гл осе*-ги г , сгворання нова! радякськох хктелхгачцх!. Ало у кра1'нх но • було ткс сил, ¡шогхдао оцхнили б значения само'! ¿нтелхгеншХ.-^ роки .стагнапЛ, коли булк киктан ровхзованх рхлення XX з":эду партхЕ/дхялхяхсть ешзрету сгоямо?увалася насамазред на апологетжу хсиувчого ладу. Реально кскг»ут??птн1стъ не впанавалася, а хнхцхатива не пхдтриыувалася не ^аахочумлася. Роздрхбнена на осередка., наука була втиснута у жоргтеи»: каркас адлкхстратпвно-комакдао? сиате.чи, сгала П кэв1д"с.1ноа иасгкног>. Ыд чуяскх, неба-авних бззрократичнюс методхв керхвшщтва, переда о го нав"язувшня напряькхв -доелхдкения, котрх не вхдпоыдали лопцх власного роа-витку i сама ' наука., i науково-технхчна хнтйлхгснц1ч„ зашали нимало! оксгда. Ьтепхгенцхя нерхдко вкконуыла ье сео1 ¿стнннх науковх функцхх. 1х завданнямставало обгруктувзкня волзнтаристсь-ких-рхпзнь, висунутих адахцхстраткшога практикою. Бое ко бага то в чоьу спрняло: дзфориацхХ цхннхсннх ор1штацхй ученик, привело до послабления ефектквиостх науковох дхялькостх. Такий вллкв панхь-нкх вхдаоскн ье.. традицхХ х стиль робота, само киття Еченкх, прк-в!в до того, що первхсно притаманний науцх■ демократизм, яку.Р склаЕ-ся в ¿сторичноку II роавитку, а також у персх роки радянсыю! влади, почали дефорьуватися.

Оргшхзацхя науки не дозволяла до кхнця розкрити П д:сний потенцхая. .На в уставания науки, насамперед, вплкнули трагхздд глрати та горсии укови ¿снуваннл науковох хнтелзгснцх! на поргод культа особи, що породкувало пркыхтив лиссшавикни та хнгж коист-р!в вхд нар-.к.

Науке ва д( яльи! сть из кое<? уеп1шга розинзатися доеглй час га умоз тотгл! тарного решку, дэ воиа поступово кабугаз вс!х його езгзтиенкх п:остей. Тогал! реп2« грунтустьея на бпро-

кратН, тому 1 наука бгрократпзусться. Я» касл!док цьего, пзля-кгаз терелкодоз ка дляху до розЕкгху д! яльност! сучаеко! :нтзл5-гекц11 е глибоко ЕКоЦнен! в н1й сам!й Свр01:ратичи1 форуи ! тра-диц!1. 3 траг1чких уковах киття иапого сусп!льства вони спраяли засилет пос2Р2Дн1х кер}ЕНИк1в науки, як!, в свою чергу, ксристу-ючксь гдм! и! стратиЕНОю владоа, пзре-лкодж&чл г, доел! дккцьк! й робот! талпновиттзл зчежм. Без це ов1дчить про го, цо склалася суперечк!сть м!к гастср1лов формой орган! зад! I нсукоЕо: д!яльно-ст! та Н зк1стом. Сьогодн! века шетупае у вягляд! цротистоян-ня ;/л г. прошжизшим в науку стсрих ксмандьо-адмш! страхивнкх ¡лето д! в уяравл1кня та пр1фодоа кзуковсх тЕсрчос?!.

Еизначазчи к1сцз !ктел!гекц!1 в радянському сусп!льсти!, иог.ка ствердяувати, цо вока, як I ппл соцх альт групп, своерхд-ш обслуганувата адмШ стративно-ксиакдну .систему. 3 краТн!. п!д пер! екицтвом парт!йко! бюрократ! I, склялося знзвагливе став-лекня до !нтел! генц! I. Але кер1Еницгво кра!ки розуи!ло, що !н-тел1генц!я потр!-бна cyr.nl лье? ру, оск1льки вот с генератором ! деП для б! Яськово-обсроннох про)лисловост!, творцем ! пиразни-ком Духовно! культури. Тому, з одного боку, кер!вна система ра-дянсысого сусп! льет на. в!дбиваючи с го с ставленнл до 1 ¡¡тел! ген-ц!1, не глохла г!дно оц!шгги П роль ! значения для сусп!льс-'Еа, а, навпаки, морально•! ф!зичко зншцувала II, з 1шюго боку, усв!докпсючи необх!дн!сть ! нтел! генц! I, дзркава вкушен була ст вороват и для нех пэвн! умой 1 рахуватися з кеп. За цэ треба було слуглти командно-а£м!н1стратавн!й систем!, !нтерпрету-вати та захкцати II по л 1 тику. Вясонупчя таку соц! альну роль, !н-тел!генц!я , ка противагу свэх'й пр!фод! гумен! клу ! моральном!, згаяушена була йти ка компрсм! с з! с во га сов! ста та 1деалсмк. А та частина 1ктел!гвнц1х, щс в!дмовлялася Бикочувати эамовлення парт1! та уряду, сорстоко переел! дувалася.

У другому розд!л! - "Наукото-техш чна Пгтелхгентя, П сп! ве! дношенкя з !нтел1геиц1сю" - зддйскоеться всеб!чний анал!з власне кауново-техн! чно! х птел! гэгах! х, доводиться Г: следа?! ка, в!д?<1нн1сть в!д ! !п::х груп ! нтел! генц! х.

Насалперед, у робот! ¿точтеться поняття ! нтел! генц! I, суть якого кз досить точно в!дтворена у и^з! А фьлосоусь.?! й Л1терату-р!. Досл!дкеннпм встановлено, що п'хд иауксво-теххи чноя 1нтел1-

генц! со разуметься дрофес1йна груда, до дао'* надевать спзц!а-л!стн, цо злй;лаазться:КЕал1ф1 кованою I Еисококвад1ф!кованою розумовоа працею. Зункц1о»альш1м аш стой ц!е* црац! с кзуков! досл1д£ення I розробки, - к!нцева >лета яккх ..-розвиток техн!ки, идроведкэння И у катер!альне .! духовна • виробкицтЕЭ .

Оснодаши критер! иш еид!лення неукаво-техн! «но* 1 нтел! -генц! I серед !нтал1гекц!Х -в цЬтоку-е, ка думку дисертакга, о знаки, С50 кашфэтизувть II .к! сцэ у сусд1льаому розпод! л! щ>ац1,ш: р!зношд! разуиово!, а сгаге: фундеиектадьн! та приклада! досл!д-есннд, цроЕКтувашя 1 роаробка техн! чшх проблем виробннчо* та невиробничм -сфер, вксокий .р! шнь квал!ф!кац! I.

Ь1знач£птьсн .тшш. осзбливост! науково-техн!чно! 1нтел1ген-ц!х у ПОр1ЕНЯНН1 з 1кшши грушаи, суть яоес долягав в тому.що во на:

- безпосерадньо пов"язана з .розввткоы нзукоБО-техн! чного пропросу, в!йськовои. пробелов! стю;

- до П -складу казеин:.- ерудована, наукою осв!«ена чаоти-на 1 нтел! гокц! * з високое питомоя в^гою 1 члеельн! стю кадр) в Ексоко! квал!ф!кац!1: аноде;.'! к <' в, доктор! в, кандидат! в;

- перебувае у Езагков! дноскнах э ;-5!тнич$ш класом як основною виробкичою силою сусгЛльства, зг. допоногою якого Епровад-зсуе й матер!ел! зуе створен! нею !де'1,

- в! д! грае найб!льа важливу роль у. гг!дготовц! кадр! в та п!двишэнн! квал14'!кап!1 спец! ал! ст! в для народного государства, ¡:зуки I техйки, Еиробшнугва; "

- е'т!ею частиною ! нтел! генц! I, що п вида о зростае, И тем-пи росту випереджа-лть зростаннл Лшкх груг. 1 нтел! генц! I.

У дисертац!! доводиться, що вид!леннл науковс^техн!чноК !н-тел! генщ I було. ярщюдним наел1дком розштку сусп!льства, сус-д!льиэго шробдацтва, появи ! розкв1ту тако! галуз! паукового знания, як техн! чне. У д!яльност! наукозо-техы1чно!Е -1 н.гелт ген-ц!1 бзд!лда^ься И т! об"сктквгЛ уыови, в!д яких заяежить II роэ. виток. Касекперад, такою умовою е безпосередн! й зв"язок з науко-во-техн1чнии прогрэсоы, 'який грудауеться на д!яльност! цього шару ! нтел! генц! I. Через цэй чинник визначаеться II спещф!ка ! надзвичайно ваклива роль у сусп!льстз!: развиваючи науково-тех-н! чшй прогрев, наукоЕО-техн! чна !нтел! генц! к тпм самим безпосе-редньо .бере участь у перетворенн! та Едосконалекн! сусл!льства.

Вдисертащ* доел! д-увться фуккцП Нзуково-техн! чш! 1нтел!- • гонц11, як! сл! д класиф! кувати за двома напряыками: з а г а л ь -

и I, об"еднуЕть всю 1 нтел!генц!п як единий еоц!альнкй гар, та с н а ц и ф ! ч н 1, со виксиуе певна профес!йна група !нтел!гепц!?. Косна група !нтзл!генц!1 викокуе загальн! $унхш! ск>2«2 особливклет, епепнф! «ними засобами, у сео!й особлив; а йорк!, у своХх спец-:*1чн:эс функциях. Оск1 лыги иаукоэо-техн1 чна 1н-тел!генц!я а складкою групою, куди входять вчен!, кикструктсри, проектуБальиикя, тому'о урахуванням цього, спеотф!чн! функц! '1 нгоднаков! дляр!зних категор!й. Але вс! вена п1 дхорязться одному завданкз: розвквати науково-тгхи! чнкй прогрес, забезпечувати технолог! чнз переоснздувакня, р!иуче впливати на перетвореннл Ноукк у бвзпосередньо цродуктивну силу.

Загальнкми функц! гми наук0Е0-техн! чно! ! нтел1 гекц! I е: сусп! льш-пол! тична, орган! заторсько-кер! гна, культуролог! чна, наутсово-цросв! тнкцька.

У розвитку иауково-техн! чно! ! ктел! генц!! вид! лязться про-фесьтна идосоолен! сть, цо прогросуе поряд з !1 соц1альноп !н-теграц* ев кх з !шшмн групгии ! нтел! генц11, так 1 з 1кшми кла-сдаи 1 соц!альними групош. Бона поступово зростае, цо Еипливае !з е!домс! законом!рност! диференц!ац! I та !нтеграц! I науки, а таких спэц! ал! зац!! та коопераи!! зиробництва. Разом з тим, ьи-д{ ляетьсн тещени! я вяг.ередгення зростаннл I! чисельност! в! дн.':с-но до ¡ших грул I нтел! генц!!. Бона Еишшваа !э закону зростан-ня маси й дол! разуме во? прац! у сусп!льному виробницгБ!. пере— творения кауково-досл! дницько! прац! р! зноелд, га;-узь матер! -альиого Екробництва. В д/сертац! I анал!зуеться розвкток чисоль-ност! науковс-техн! чно! I нтел! генц! ! протягом усього етану роэ-витку радяисько! державност!.

Загадьний розвитск кадрового потенц!алу науково-техн!чно! I нтел! генц! I мокна характеризувати так: на початков! А стед! ! основу складали кадри видатнкх вчених, сформован! це до револю-ц!I, як! очолнвали радянську науку. Пзрех! д до наступно! стад!' бур в!дзначений бурхливим розЕИТком Н чисельност!. замлкои, влорядковуванням набутого. & науки прийыли гисяч! недостатньо п! дготовлоних кадр! в для наукою? д!яльноот! (асп!рант\,ра, ставку вання) , вводяться науког! стулен!, КЕал1ф!кац!йн! д!лемня. В! д-новлений п!сля б!йни екстенсивкий зр!ст лризв!в до тоге, до нау-кова д!яльн!сть пзретворилася в одну з массвих прочее! Я. але при цьому зчизився П престиж. I навлеки, знияення темп! в зрос-тання чисельност! кауково-техн! чно! ! нтел1 генц! I в середин' 70-х рок!з присело до негатиэних, заст1йшгл явзв;. Сучасну сгад'н Е1Г.-

р!зндс перех!д .В1Д-к1льк!сного до.поревагно яи;1 снаго роьштну кадрового'потеиц1аяу кзуково-аехш чшЗЕ 1ител!генц12. Розпочкка--еться Ерегудзвания структура за в1г.см, §ар34УБйння'»шн1э^у, ■яяШ 1-Лг бл 'забезшчлтл дашви роб!гшп:1в, 61 льтз зд!йкх до нгухово! роботе.

В ц1ло;4у, наукаво-техн1 чна 1етел!генц1я эаймае зараз центральна гисцо серед 1ител1ге1щ11 я:: у чдсельному склад!, так 1 и зкаченн! П -д1яльност!, роль яно! нэпом! рно зрост&е.

У третьему розШл! - "Ндухово-техн! чна 1нтел1гекц1я £ тех-котропну еру" - дкеертант обгрунтовуе !Д2В, цэ в келкпшьоку .Ра-дянськсуу Ссза! ца в .нин1шн1й сп! вдруашост! ШД в сопельна гру-па кауг.озо-техн! чно! 1нтел! генцИ, цо за свахи 1 нтелектуалызш потокц! алсы кассредкас р!вснь сусп!явного розштку. В 7й-т1 ро~ :::: счок! пос!дамкл!:, цо зах1днай ев! т Еступас в епоху пас?! иду-стр!альпого сусп!льства, в якоуу розвиток науки 1 техк! ки пов"я-зусться з ка ста перетаорекшгл наязнпх виробкичкх сил на основ! перетворскня науки у безпссереднв продукткзку силу, тобто наукой знания стаять нзы к-оппонентом практично кожного заПнятого у ¡цроцее! тяробиицгва, а улраня!ння виробшогвом,технолог! Ч12йа проЕрсшли .мокли ве лиле на основ! наук;!.

На дукку а'.:ср:::сслоы:ого -футуролога О.Тоффлера, ш зараз знаходимося па птрст! й хвпл! и - у фая' ! н*юрмац!йно-техволог1ч-ного сусп!льства, коли осиошвй ресурс вке кё кап!тал, а 1 нфор-мащя I технолог! к. За таких умов, безпере-но, зростаа, по-тпер-29, роль, сфори послуг, по-друге, розумово! прац!, кка значно зм$кэе обличчя сусп! льет гл. Беопзречнэ, що сучасн! захода передач! и;фсрА.ац1? 1 "комп'Ътерна роволац! л" мвшть могутн!й вата в но т!льки на економ!чну д!яльн1сть, але й на 1нз! сфери людсько-го епття. Ус! гц д!£:сно масштабн! взл1ра створгглть принцкг.ово кову гр1в1 л!защо, кову еру, тобто и;!ста !нду у пор!внянк! з ко-лшпзьоз ц1л1сн1ств матер! альгого ! духовного «иття лидей.

Автор простевуе дуику про то, цо радянсысе суса! льство эав-кди слакшсая плеядою видатних вчаних св!тового р!вня, як! зро-били богато велики в!дкрттт!в. На шдтвердаення цьогс в .робот! наводяться деяк! дан! про ц! в!дхр:птя.

£агог.:км арг;тйСНТом наявност1 паукового потенц! алу у радян-сыгчлу сусг.! льсти! е факт створекня в! Есысово-црог-ислового комплексу, дз зосередкен! крааЦ пауков! кадри 1 дв влровадкуеться кай.-ерсдов!ша технолог! я- На г.аль, оборонна дромислов! сть и II поено» засекречен!ста кз ;.:ог.та передавати сво! науково-техн!чн!

досягнсння цх.гЛльшм галузял народного господсрстга. Конв8рс1я, цо гд! йснэеться сьогодк!, моно цэ аройити.

Тому, з одного боку, мае рац1п вчский З.Бгезинсымй, якпй стсзрдкус, по весь ьшЛдний св!т трансформу^'ься, пост!йно переходить в!д !нзустр!алького до пост!ндустр!ального сусп! льстга. Для cxt ддосгропвЕських eco кради та ресяубл!ц пустого Соэзу перо-тЛ д у кайбутпо пост!ндустр1алька суея!льство, орган!что вх-зчен-кя у CüiTocy цпв!л! зац!в будэ дослть бол! ешь? 5 довгим. 3 иного беку, Ezr.:::'.::?. погзкц!ад наупогз-техп1 чно! 1:™ел! гс::ц! I та па-сл1дг.и П г.!.г;;рлтт1 п у фундскзгггалыия ! щжкладшх: доел!дгеи-ш_с дозволлс зробпТИ ЗИМОВОК про т2, со. лльк: сть ylfil соц1-елько2 групп гкзяодиться на р!ди1- се!тоеих стандарт! ju Тому для cycnintcTta тгллнпгм Еасдспкям зедшаеться аберзгтя i примноаи-ти цой пстежз! м.

Науксво-тсхн! чна !ктел!гонц!я кз лсте лвляв со без потекц!-

uji, ■ ллкй aiuu-»il уvynu'i jidotuu ли jjiiitíh t nnyiripi aíit?—

но розЕинугого, ал в зона а й т!ш соц1аяьнсю грулою, цг забезле-чпгь ! сам переход до стад!!, прнймшчи безпосередкз участь з управл! кк! на етагЛ.

Бэлкккх збитк!в завдаз радянськ!Я екомо:/.! ц! управя!кська безграмоти! сть. Каачи млльйони улраел! иц! в, красна страядае у тв"язку з в!дсутн!сти квал1$! ковано! науково-техн!чно! експерти-зи, о'раду профос! о нал! в-менеду.ер! з. Загальна некомпетектн!стъ, засиллл нал! влро£ес! онал! в, монолол! з:.- у науково-техн! 4HÍ й сфз-р! - причини нздосконялост! радянсько! систеыи упрапл!ння.

Для зд!йоке:шя пэреходу.до пост! вдустхЛпяьного сусп!льства необх!дкий се!домий виб!р адекватних 1 нструмент! в як для еконо-мЛчно! сфери, так ! дли'сфери пол! тики, культури. На назу дужу, Еиб!р таких I нструмент! в кв коке об!йткся без науково-техн!чнс! ! нтел1 гшц! 'Í. Одним з таких 1 иструмскт! б е икористання науково: рац! он«льност1 та економ!чно! ефЕктивтост!, -сконцентровшаис у технократичному упразл! ни!.

Технократизм мокна розглядати як прантичнай ! нструмент еко-ном!чно! пол!тики, лкий прито зрх!дним крахн&ч у середин! XX с'.'ср!ччя значн! рззультати. Зайдя! крайни, опиравшись на техно-кратичнЛ принцпш в ехоном! щ, змоглк у 50-70-т! роки досягти такс! писочиии, до ж о! ми зефаз т!льки камагаекося д!йти: наси-■ чити рлкок' добро'пип.'.и товарами, п!дняти eKoncMivuy зфектиш!сть Е!фобш:цгва, в тому числ! ! за рахунок людського фактору, десяти высокого р! eí-ч ! д:ост! "кття. б! льп:ост! .са?.-од! яльного населен-

ня.

Тобто, таке розум!ння е! др!зняегься в!д того, яке було ¿газ-повсаваенэ.в радянськсму сусп!льстЕ1, Да так звана технократпза-ц!я торкаяася оара за все парт! Яного апарзту, пщ>т1йноУ робот::, пол!тики на з:.;! цнення поз:;ц!й орган! в паргП у кер! ент.цге! народным господарством.

. Сучаснкй технократизм мокна розглядатк з р!зшх точок зору. & 1деолог!я управл1 Нсько! ел!ти,'що г!пертро$ус техн!чн! мокли в ост! ь«р!шення соц! альтах проблем ! абсолютлзуе роль науково-техи!чних експерт! в у соц! альвоцу управл! т.;, гений технократизм для нагого сусп!льстЕа нещшйн/тний. Яг ! нструмект практичной економ! чко2 пол! тики, що базусться на ц!кюстях наукою? рац1 опальное?! ! техн! чно* експертизи, технократизм на певному етап! спркяг сир1шенна вакливих проблем економ! чного. розвктку, техн!чного прогресу, п!двкцзнш управл!нськоЛ культури, впровад-кеннв наук0£0-техн1 чних !ннсвац!й у влробництво, кезалевно в!д пануючо¥ пол!тиуно1 с::ска:«л. У цъому плаш в!н може Еикористову-ватися радянськш суоп! льстъзм як економ! чний ва;:с!ль оновлекня економ! ки.

Так звана технократична св1 дом! сть, ко розк:нулася у радян-ському сусп!льств!, не мае п!д собою серйозного технолог! чного-1 остального <$уг-№змэнту, скер!ше, це !деолог)чнлй св!т, що в!д-творюе траМчну суперечлив!сть соц!спьно-пол! тачного 1 техн! коек оной! чного розвитку радянського командна -айл! ш стративного соц! ал! зцу. В час технократична св!дом!сть на Заход! уособлиз рац!онал!стичний спос!б шр1шення соц!альнлх проблем, цо пов"я-зуаться в л!тератур! перш за все з 1идустр1алышм сусп!льстьом. Технократична св!дом!сть трактусться як св!дом!сть ! групош (св!дом1сть !нженер!в, управл! нц! в, тохн! чклх слец1ал1ст1Е), ! суоп!льна (св! до.\;!сть широких пшр!в смерпканського сусп! льства, ехкльких до визнання пров!дно1 рол! науково-техн! чних сношал! с-т!в) в уцравл!нн1 сусп!льством на шляху До эвеличзння сощачьних ксклиЕОстей використання досягьень сучаснох технолог! I. Тышй тип управл! ння на о бх! дно взяти на озброення калюму сусп!яьству. Кеобх!дна переоц! нка стереотипии* у я влень про технократизм та його ьзаемовгдносини з гуман!эмом, що склалися у нагому сусп!ль-сты, сп! вставления ц!нностей технократизму 1з загалькопдськи-ул щкностями у широкому соц!окуяьтуркому контекст!.

Црахтичнэ впровадаення елемент! в технократкчного уцравл! н-

кя, цо пера за гее слирасться на наукову експертизу, дало б змогу радянському сусгЛльству досягти р! ей я 6i лыл розшнешзс у тахн!ко-!ндустр!альному в!дноаенн! зах!дних краХн за pl вне« технологи i каблизило б еру ксмп"ютер1 зац!? та !нфор».-1Тики.

Технократичи! принцяли управл!ння здатн! эре бит и ке^оско-налу радянську еконок1чну систему сприйнятлиьою до науково-тех-шчкого прогресу, до се{гоеого ринку, п1дкяти pi вень технолог! ч-ko'í дисцилл!ки, рац! опальному використакно засоб!в Едробиицгва. Технократичи! прикципи уцрам!нки необхКчно гоеднувати о радикально о еконо:/.! чноо реформой, переходок до ринку.

Тобто, на яляху ононяения i розвигку сусп! льства кеобх!дно сполучати наукову pani ональн! сть, вксокопрофес! йну науково-тех-н!чну ексг.ертизу та ексном! чну ефектиЕн:сть. у поеднанн! техно-кратичнэХ та демократично? рац! окал! заш i. у гр1оритет1 гух-ан! -стнчккх opIcHTüpis технотроннс'1 ше1 л! rauí i. I в основ! цыгг, прссунекня повинна знзходитися д! яльн! сть наукопо-техн!чно! !н-тел1 генц! i", яка моче забезг.ечити сферу управл!ння висококвал!ф!-коваки«! спец!РЛ1 стами щодо розробка науксво-техш чноУ експерти-зл. приПнптгя р!ленъ t, перебув'-а:-"? i управл!нн1, сприяти впрс-вад?.ен.;и esoix £8 знань у гиробнпцтво, еко:!Ом1ку.

У розд'л! си ал! зуеться хэ одна проблема. Э приходом -кягс! ?ри - технотронно!, з г.! двпщенал: рол! нпукою-íexni '-пю! i ;r.'e"l -renulí виникае i нова проблема. Лсступого зб!ль^уеться за'.е?:-н!сть 1 снувшс;я лпдини е!д науково-тех:-;! чного :трогресу, цо рс-бигь науку, иаукоЕу д! яльн! сть 1 моральн! сть одн!ею з наклигих суттеипс проблем ycie'í сучаснс-'i cbítobo'í культур::. Наукиъо-.эх-шчна д!яльн':сть втрачае дьяк! риси культури, Бона залклаеться з притаканними '¿Г: проблемами, створое свою методолог!с, ф!лосо-ф!ю, культуру, що неминуче веде XX до в!дчумкня га 1 золяц1 í в!д загально-методолог! чшх ц!нностей, ь!д культури як такоХ. Эв!сно, диференц! ац! я сфер доел! дкення, проектування изо6x1 она 1 корисна. Алл при з:ференц1 ац1 i не поеинний губитися цШский культурний коктегот.

Ыогутн!сть еучасноХ науки, неоднззнагн! могливост! практичного шкорпсташя наукогях результат!е привели П до тего небеэ-печиого рубепу, коли киття ! смерть усього лвдетва ку-'утъ зллеу.и-ти eij кевеликоХ групи людей, i тому вченому, особ-п.ьс у кризо-■енх ситуациях, сл!д робити моральная виб1р. Перед рченул; пэста-ють в!чн! питания про зб"ягзок !стини ! лвдських •»! :«;остеП, о.:! l—

в! днсшекня мети кауково! творчост! 1 дмисду ладського буття, об!йти як! у склада! й, "драыатичн! й" динам! rö схол!ттв.просто немоаливо..

Д1яльн!сть науково-техн! чнох ! нтел! генп1 Ч у сучасну епоху нусить зд!йскоЕатися nepsopl еятац! ею в б! к гуиан! стичшвс хйннос-тей: наука мае служити сусп1дьсТ5у* ад! йсжвати с ваз якв!д1за-тсрську М1с!ю у в!дношенн! до всього людства- Саке в про пес! д!-яльноет! науково-техн! чно! !нтел! генtji'i простекувтьск моклиbocii насл!дк!в реал! зац! i прогресу Шд кутоа зору гуман! отичних и! н-ностей 1 вирхаення глобалывсс проблем сучасносг!.

Eci ц! обставини обумо блеять необх! дн!сть Шдготовки твор-чого типу роб!тника, а не просто виконааця, з як!сно товам р! ь-нем црофес1йно1 та загальнокультуркох п!дготовки, говим типом мислення та ц!ннисыкх ор!гшад1й, сгфгковажх на у разум! ння не т!лы;к чузькоЕрофес1йних,. але .й загалънолюдських ц'.ннестей. Цр, задача моае бути виконана в умовах перебудови ввдо! ласоли в пда-H! п!дготовки спет»!ал! ст» в. Особливо це стосусться техн! чнчх вуз1ь, де еедеться форму га; г-.- иь2£ут:-:!х дредотавник! в науково-техн1 чнох 1 нтел! генцт i.

У бис ковках коротко викладен! осмоли! гйдсушш та нам!чен! нацуямки по даль-до го досл!дкення.

Ло тем! дисертац! йного досл!дкення. кадрукоЕан1 так! npaai :

I. ГЬинка A.B. Определение отряда нау чно-технической интеллигенции // Пути перестройки вдсЯнэ-полнт;г;&ского воспитания научно-технической интеллигенции: Тез. науч.-практ. кснф. -Харьков, 1969. - С.37.

2 ГЬ.инка Г. В. Техн)ка в контекст! культури // Тез и конфе-ренцГх професорсько-викладаиькпго складу Харк! вського ¡нституту культури за гх!дсумками науково-творчо! роботи за 1991 р. - Харкав, 1992. - C.II-I2.

3. Шинка A.B. Феномен техники, ее роль в современнее сб-г;естве: Jien.* ШИШ РАН, 1392. - II с.