автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Номинативный аспект испанской воднохозяйственной терминологии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Номинативный аспект испанской воднохозяйственной терминологии"

со

од

. „ л МШСТЕРСТБО ОСВІТИ УКРАЇЩ _

---- |Л-««^»feíí^^S^'TÍ^BSS^gT^^^AiRáCAbcBH^Ka.

На assets, рукопису

ПОПОВИЧ Palca Гнатівне

НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ , ІСПАНСЬКОЇ ВОДОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

' і'1 і !Глг Ь 10* ü.í * U~ рОйс7йНСЬКл ÁÍOEK

А З 7 0 Р Я § Е Р А Т дасер?«:гі ї на здобуїїя вченого ^т-упеня кандидата фіяояогічшх наук

Ки:э — 1993

Робота виконана на &афедрі теорії 5а практика перекладу романських мов Київського університету іи.Тараса Шевченка

Науковий керівник - кандидат філологічних наук,

. доцент А.О.Іваницька

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

_ професор Ф.О.Нікітхна

кандидат фіяояогічних наук,

• ' доцент В.С.Дашлич

Провідна організація - Львівський державний

уні верситеї*

Захист відбудеться " ІІРЛіЬ/і, Р 1993 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої рада Д 068. 18. II при Київському університеті ім.Тараса Шевченка за адресою: 252017, Київ, бульвар Шевченка а 14. ' . •

■ 3 дисертаціям иожна ознайомитися в-науковій бібліотеці університету /Київ» вуя.Вояодиьирська, 53/.-*

‘ Автореферат розісланий *'10н Ьї'ІіОиНЛ/1993 р.

. Вчений секретар .

спеціалізованої раді? .

кандидат філологічних наук5

Доцент „ ЕД.Дисенко

______Загальна-переорієнтація■ сучасного-мовознавства з вивчення суто

внутрішніх законів будеш «изи до характеристики їх функ;ііонаяьк*х аспектів зумовиЕЗ актаггну розробку проблем номінації, оскільки вена s там мовним фундаментом, т базі якого відбувається вербальна комунікація. Алле бути одиницею номінації « це значить ”... здійснювати номінативну функцій, тобто репрезедаугага виділений э акті номінації об’єкт засобам! мови і заміняти далі «єй об’єкт йзго іменем в мовній діяльності і s родухетх операціях з об'єктом" /Кубрякова, 1986:38/. Пізнання закономірностей ноаінації допомагає краше висвітлити зв’язок мови, шелення і навкодипньої дійсності, сприяє більш глибокому розуміння ролі суб’єктивного фактору в мові, розкриває суть взаємодії різних елементів МОВНОЇ систеш, шо вахливо для комунікати вно-срієнтованих досліджень мовних одиниць.

З роботі, 'зо реферується, на матеріалі іспанської водогосподарської лексики, яка становить о б * s к т доопдяежя, аналізується одна з найва^ливіщих ланок мовного іменування - термінологічна номінація. предаете ы аналізу виступавть оснозні способи формування термінологі«гких найменувань та взріантність номінації в даній термінології.

Актуальність проведенного дослідження визначається і остійним зростанням питомої ваги спеціальних найменувань в іспанській мові. Крім гого, в галузевій лексиці нерідко відбувається апробація нових моделей створення імен. Термінологія, яка ще донедав-ів ввалилась периферією літературної ковя, а зараз активно фіксується тлі *nra,’:í rs:;¿n, ток і термінологічними сгсЕ’пікамн /ї.артлнева,

1906; Alvar, 1975/, стає провідником багатьох ноеіх тенденцій не •ільга терхінологічної, але (і загальномоеної номінації. Проте в іс~ іанськіЯ лінгвістці діастрзтні різновидності мовної системі, до іяях належать иови для спеціальних цілей, е одним з найменш вивче-гих розділів / Calvo fiamos. 1980/. .

Активні процеси термінотворення супроводжуються знзчмо-о варіантністю найменувань, діапазон якої розк:рсється в зв’язку я існуванням національних варіантів іспанської мош /Степанов Г., 1979; Fedor do Diego , 1985/. Зумовлена цим необхідність впорядкування та уніфікації термінологій іспаномовних країн вимагає тако'" теоретичного осмислення яЕиаа варіантності в терміносистемах і підтвер джує актуальність подібних цялідкень.

Наукова н о в и з н а робота полягає в тому, то в ній вперше іспанський термін розглядається в ономасіояогічному аспекті. Б існуючих дослідженнях термінологічної лексики в іспанській мові /Кокорев, 1969; Пінкевич, 1971; Кризоносова, 1985; іііишков, 1986; Calvo Hamoa , 1980; Cardenas Moling,1980 і ін./ утворення термінів аналізується в руслі одстого слово- чи фразотворення, а не як номінативний /логіко-лінгвістичний/ процес, який передбачає взаємодію екстралінгвістичних і мовних факторів і визначає значення, форму та функцію термінологічних одиниць. Вперше проводаться аналіз системних кореляцій структурно-семантичних параметрів терміна через співвідношення його концептуальної структури з ономасіологічною та термінотвірною структурами, а також концептуальної структури термінології, термінотвірних парадигм і мотиваційних полів. В роботі здійснюється новий підхід до лроблеш термінологічної варіантності: проЕодаться розмежування варіантів терміна і номінативних варіантів в термінології, по-новому трактується поняття сномасіологічного інваріанта. Вводаться поняття номінативно-варіантної термінопарадиг-ми і робиться спроба її моделювання на базі основних параметрів номінації.

Головна мета дисертації - системний аналіз термінологічної номінації з врахуванням її комунікативного np¡значення, досягнення чого передбачає вирішення таких конкретних завдань:

- обгрунтування ракурсу аналізу термінології, який сприяв

Т'О.чг, .-¡ут-г. ч-г;_,^.|ГЛ ^ц^-чсл;1 ’.іх;, Г.с,.і паиі І І Кй!Л'нХ''и’г-Т т— -

Г7Г8»9 — _•„ , •- . - ... .•

!■ С*іет0ітого і *пимит~".«~--:- . ... .. ,

- „ %>номьсхологічної суті найбільш продукга»нах с.юеобт»

іїОїїінаїтт ї в ітиячі'«'"';;

^і.-ігтсчйнкя сунхцій різдагх типів, способі» те засобів нот-чації з побудові парадигматах» їерміноси.сл'ени;

- виявлення гетерономіназивнах ситуація в процесах 5гр*ско?ио-

гення; ■

- гд ділення та дослідження спедафіки термінологічних нотна-мзьл.х ааріаітгів.

идегеметх зв’язків наунотх понять в ономасіояогіи-

ИХ ТЯ ч>в*мгт».л~-і----, . ч, . г ■ - .

. • г. • : л;і~; ■ : . . .... — ;іичп=икн поняття ономзсі-

яогічкого інваріанту і розгжзд питання нодегадаання герміноаогічних арад*гн нсчіи з т:га:-ті.‘: *з агенті і» иь базі оскоагах пармю^п*- .

.! ; = ::•■■•.. міппісТЬ яигтюиегч ------ . .

,, йУуСол лексикології І СЇИЯІСМЙЇ СуЧЗСКОЇ іспан-

>гсої моеи, в теорії та про атаці галузевої лексикографії і науково-

технічногз перекладу, в процесах упорядкування, стандартизації та уніфікації іспанської водогосподарської термінології. Зібраний в ході дослідження фактичний матеріал,створеній галузевий навчальний еловшк-иінімум системного типу, -¡кладений список нсмінативно-ва-ріанткчх гермінопарадигм можуть знайти застосування в навчальному процесі в технічних вузах водогосподарського профілю при роботі з іспаномовно» науково» літературою,

Методика дослідження носить комплексний характер: в роботі використовується синхрокно-огасоЕий уетод, метод очомасіо-логічних структур, семшй аналіз, метод опозицій, аналіз по безпо-середкьо-схла дошх, мєтод моделювання; додатково використовуються також пр^йсш кількісного підрахунку і графічної репрезентації окремих резульїатіа /таблиці, схеми/.

Матеріалом дослідженш сгугували близько 9000 іспанських термінів меліорації та суміжних з нею наук /а роботі вони ікекуються водогосподарсько» термінологіею/8 які були відібрані наш ях із сфери їх фіксації /загальні та спеціальні словники/, тїк і зі сфери їх функціонування /оригінальні текста, шо.відносять-сії я»- Д£кої предметної області/.

/ Структура робота зумовлена її метою і завданнями: дисертація складається із вступу, трьох глав, шо супроводжуються виснозхаш, заключної частини, списка основної використаної літе-радури і да ох додатків.

У г с ? у п і обгрунтовується вибір теш, виділяються об’єкт та лредает дослідження, розкривається актуальність і наукова новизна, теоретична та практична цінність виконаної роботи, визначаються мета, зааданля, матеріал і метода дослідження, формулюються основні положення, які■ шлосяться на захист. ■

В першій, главі розглядаються проблеми термінологічної номінації а зв’язку з її комуні катавши призначенням:

- з ді йскюєтьс!г она лі з- фуккці ока ,тьких ссобли востей терміна, ^оодюєть-ся суть взаємозв’язку логічних та лінгвістичних аспектів терміна і терщносистехзі, пропонується функціональна модель термінологічної ЛЄКСИК0-СЄІ!ЗНТИЧН0Ї систеш* _

Друга глава присвячена дослідженню системній кореляцій зяістозих і формальна* характеристик термінологічних найменувань різних типів, Тут розглядається ономаеїояоггтев прчродз продукта ваїх способів ¡іервинкої і вторинної номінації і запозичених

. . - Яі . '

термінів, їх систеиазуючі потенції.

В третій главі системний аналіз термінелогічної но»«і-нації здійснюється на різні нонінатавгах варіантів, проводиться виділення та аналіз номінативно-варіантних термінопарадигм як структур ономасіологічного рівня.

В заключній ч а с т'и н і підводяться підсуши робота, формулюються узагальнюючі висновки, намічається можливі напрямки подалыкх досліцкеньч-

Додатки виіиуяїЬ- логічне мотиваційне поле з

центром " аеиа " /зода/ і список частини ноігінгтивно-варіантннх

■ термінопарадигм, які репрезентують різні тип;: номінативного варіювання, виявлені а даній терміноси стені.

. І! о ! а ї г я я г, які виносяться на з а-

і и с ї:

1. Функціональна специфіка терміна як основної оляниці мови : науки зумовлена виконанням терпіном 'особливої комуні кзтиеної фук#--

ції, яка і.'.екб бути асзначЕна як науково-інформаційна. Де детермінує' спеїифічність ей конання ним.ініих його функцій і, касытеред,-номінативної -

2. Шражекня терміна« ссецігіьіих еоняї'ь- і' ни-

ми системно-поняттєвих зв’язків е комунікативною основою акту термінологічної номінації. Тому оксмасіологічкий підхід, яоїй включає

' - 6 - '

в аналіз номінації концептуальну ланку* є одним з можливих ракурсів системного комунікативно-релевантного опясу термінологічної номінації.

3. Концептуальна структура термінології» яка базується на класифікаційних та імплінадійних зв’язках базових понять певної предметної області, є основою функціональної моделі термінологічної лєксико-семантичної системи, здатної розгортатися а зв’язний текст. Дана модель відображає єдність поняттєвої, лексико-семан-тичної і дериваційної системності термінів, оскільки вона шходать із системних зв’язків понять даної галузі, сприяє етчл<!нню лексико-еенантичних і тематичних Ьруп, а також виявленню термінотвірних парадигм і мотиваційних полів. .

4. -Системність термінологічної номінації диктується основним

призначенням терміна як засобу наукового спілкування і проявляється в формуванні одиниць з формальною і семантичною мотивованістю» направленість якої в даному випадку полягає в системному оснащенні концептуальних структур термінів формально-семантичними дастанкці-ями. Можливості одиниць первинної і вторинної номінації, а також запозичених найменувань в цьому ’плані суттєво відрізняються одна від одної. ; . .

5. Віділення номінативних варіантів е термінології здійснюється на базі функціонального /ономасіологічного/ інваріанта, в ролі якого виступає спірна номінативна функція різнооформлених термінологічних ОДИНИЦІ», Взріфікуючим критерієм тотожності номінативної функції виступає |$яР0рзку,ване цимі термінами поняття.

6. Сукупність номінативних варіантів, об’єднаних навколо ономасіологічного інваріанте, може бути названа номінативно-варіантною термінопарадигмов. Дана структура налєаить онсмасіологічному рівне, і її моделювання повинно здійснюватись на базі основних параметрів номінації: відношення варіантів до мотивованності, їх мотиваційні

а-щяуч 'г-пгсагЧкІ №>• тего, еаесе5»г і зоссбл «игітяції, особ-«•гвукїу?* : фор:г? з'агреекузайь'-гьріа п*х ' п р із 6 і у і я робота. 2а змістом дасєртаційісго дослідження б/гк уроблені доповіді на міжвузівській науковій кон^еренгг: т г прлб/Тг-п; і':і?і;«яйпя рочзксьяле ио*» /Київ, 1925/, па Зсессазігій хенійрсмції о зіїаш. пьраняаду науково-технічної літератур! /Москва» 1988/. «« Тер«* •гс-сгі’гз*’»«акш* /«*т», •9?ї/і ” .'"г:аірод-іху^о&іл: лонфераздхкх, присвячених проблема» термінології /Чернівці , І99Г/ та лінгвістики тексту Дьвіз, 1992/, на науково-технічній конференції з проблем иаяіораціх /Рігне, 1992/, Резуяьтата дослідження обгозорязаяися на засіданнях кафздрг іксзенкхх мов Українського іисїятуту інженерія водного господарства, кафедри іспанської фіяояогіх і ерйєдш теорії га щяікики перекладу з ро-гіансьгаї: чо.ї Кйхссьтаго уніуйрсч^аїу, Зміс? ;згсзр?аи-сї відображено / ?4~й г'уб.тслль’і.-гх /тезеХі с?а*тяс, хе-топг-ікгіс згззівках/.

С ї І! 5 З Я і' іі ЗМІСТ !) о 'і з ї л:

Й50ухілиіс% розгляду лексичної кскіеткіл як акту, підпорядкованого *сиуніхзтйг.нс’гу призначення» підхр&сгзстьсл з дгкій час багатьма :п’:г.г;іс‘Х,лї. Проїж:.?» взаємодії яоійкйці 1 і комунікації роз-гяздавуься з різких асшавваг* .

. ї^гоягггг з сскогної згія дисертаційного дос.тідяеккя, на базі сясйаьззгічх ?згтзгинах дгерея проводці с£ гаках сторін

термінологічної но?.ггнаціг, які розкривають суть її взаємозв'язку ?. кезиуиіпгпзязгг>! процесах?? і детермікукть функціонування тетгно-.■'О.'і’-гіг-: сл;:кі-:іа> я умела;: наукової :<с.,'7НІ~ацгї.

З ¿ося?; . гс^^і-ісл.фуккцхсшаііьнг особгавссїі терміна. Пр**

:>«ему п.; ?ску ітгегтаї'гнні ге: ¿ун::пї, які ?раі5і дійно

’адглгггьса «¿деооно слова, хоч всі вони іяконувгься терянояогіч-ними одашцяиа специфічна. Підкресягячи своєрідність ясаунікаїяв-кої функції терміна, деякі досяідіКЕа пр;псяук?ь назвати її "ікфор-

иаційноа"' /ЯзЯчак* Ш6/. fipcíü всяка комунікація є аетоа спілку-в скид з допомогою знаків í слузіть завданням передачі інформації / Grosso , 1976/« Спедафіка ж комунікативного призначення термінологічних оданаць - 8 передачі каш не будь-якої,, е наукової інформації, тому особливу комунікативну функцію терміна доцільніше визначити як "науково-інформаційну". Вона дєтеруінуе спецмфі чні ст ь виконання термінами ренти їх функцій і s насамперед, номінативної.

Відомо, ео елементом комунікації може бути вше така номінативна оданяця, яка здатна передавати пеанай позамовкай зніст, ео існує з суспільній свідомості і має системну організацію, відповідно до закономірних зв’язків та яідносян реальних предметів і явиш. Тому комунікативною основою термінологічної номінації сяід вважати оперувати В НІЙ ПОНЯТТЯ3.51 і приведення їх з осмислений зв’язок за до-покогоа тих чи іклах мовних засобів. Віходячи з цього, одним із можливих ракурсів ксііунікативнс-орієктованого аналізу номікативних процесів може бузи онсмаеіологічнай підхід, який обов’язково включає в себе когнітавну, відобракузальну /концептуально-логічну/ ланку. Такий підхід особливо важливий при розгляді термінологічних одиниць, оскільки в основі їх значень леяать поняття /Степаноа Ю.,

1975; Сенчанський, 1985/.. В роботі уточняються особливості комуні-кативяо-релевантккх сцстсіжіх корзляцій концептуальної структурі терміна з його оиоизсіояогічясю і їераікотвірнси структурами, а такок концептуальної структури гермінології з лексяко-семантичниш поляш, лехсико-еемангачшг.-; і їекатичннкі групами термінів, з гер-мінотвірнимі парадигкакі та териінозгогітшиїи мотаваційнши полями.

Внутрішні зв’язе; понятїєеих ознак проектуються на термін і детермінують його концептуальну структуру. Відповідно до сучасних концепцій лексичного значення /Нікітін* 1983/, в концептуальній структурі терміна иояякво виді лази дві частіш - ядро значення, його інгенсіонал, в якій входять, насамперед, зв’язані класифіка-

і милі ке цюиан« toöso пагя&агпп <>«!ми«ітп» rr:vr. і г--а- ■ ',т\

M/Î^KVPÔÏJSJCT ^/ÍK\í»í<«.rt ----------- * .... . ¡

гічшх структур, а якіх градаїййпо аадіяявться онокасі ологт сяиЯ йя_

~ і чпс. и.іпаля. -ч пп^яі.-ч'г«« 2?ZZ.~.'~Z -і.-

¿‘¿тешіть '::<<:■/ежек і vpü^boï гслч'гп-я- - оь'огзр.оїо.чорічної зр'язки,

або реяп*їора. 5гай У'Д.’ЇП’-П ‘fj!( ass~ôr,v ids б^зч^с:? і ознако» /Kv6-ркковй; 1932/.

Онснасхояогічні структури гхдсбра^аять змістову /Кияк, 1928/, або сє?й;жїщї7 Д^здеэдзпг., Ї959/ чозязаці» терсінологічшх гіокіна-

Ії ковксябятюс: ;х;ступаготь базгісняй і ознзкосяй /а пт <swn>»T

з даній роэогз: рсзр/тэться сиіетозг та est ш: теряна /мортя-п, сяо-зз, сз0Е00П0лу«0ККл/, so глдіп/етьея на базі їх спікат-.че?<»«осг-і ?

? Т ПП.ЧТйТ т^їЯ.’ a-.ííimío^w.w-" —»-* ----- - m - - - * ' .

У гглг.с^х^коетг ‘3 KryircsO-ІK.f ОрМЗЦІЯ.70Р хомуніхатигнею фукк-іс-о терміна з актах тесмінояогічкої номінації зідбугааться зідсбгя-еккя не тіяьггі кокцгзтусгьної структура окремах терпінів, а й ко::-

- 10 - ■ цептуальної структури всієї їсрщносис?єга /системної організації плану змісту термінології, детермінованої зв'язкаш та відносинаиі всередині ВІДПОВІДНОЇ системи ПОНЯТь/о

По аналогії з будовою значення окремого терміна, концептуальна структура іспанської водогосподарської термінології моче бути представлена як особливій чином організована сукупність понгл-тєвлх мікрополів, побудованих у відповідності з існуючим;! класифікзцій-ниьи та імплікаційниш? зв’язкам: базових понять з іншими поняттями даної галузі. Таке структурування здійснювалось на базі системно-функціонального /логіко-дедуктившй метод/ і семантико-логічного /метод дефініційного аналізу/ критеріїв, які доповнювали один од- . •ІОГО.

В плані виракення даній структурі відповідає Функціональна модель термінологічної лексико-семантичної системи, репрезентованої відповідною сукупністю лексико-семантичних полів. Всередині останніх еиділлються лексико-семантичні групи, які корелюють з гіперо-гіпонімічнніи зв'язкам! понять, і тематичні групи, то об’єднуються на базі іиплікаційних поняттєвих зв’язків.

Комунікативно-функціональна релевантність подібної моделі тер-мхносистеми визначається її поняттєво-польовою організацією, яка має здатність розгортатися в зв’язний текст. Терміни, які входять в такі' мікрополя, покривають основну частину інформації певного фрагменту комунікації, співвіднесеного з певною позамовною ситуацією. . '

Активна дія процесів аналогії в актах термінологічної номінації /Нікітіна 1991/ спріяє тому, ио зв’язані на поняттєвому та лексико-семантичному рівні терміни виявляються взаємозв'язаними також на рівні термінотворення. Це проявляється у формуванні в системі іспанської водогосподарської лексики тормінотвіршх парадигм /утворень зі спільними терміноеяемзнтами або інваріант кия тєрміно-

здійснззгься на слідуючому етапі доолідлвппл» і«*»»

с ;::сг'"':с «'"‘'»''»«•в «тиилт; 0 ;сі“ с:"“"™".оп"ь,"іі тегтяно-

Л 01*І 7. с- ""ї- суфікс?.®«, ?3р?дскй-ск080сп353г43га»{, £\і'ир-і~гм пч7м^.. , з'г'уїїя-, .'«позичедня. '

С-уіііос-їщя, як оскойнмй спосіО' сяоїотзіркоі яоаінацгї ь іспанській водогосподарській термінології,здійсняється за рахунок тх деноуатазклд суфіксів, які харах?ертзуюй>ся високою продуктне-

ч і« і л^ ? ™ЄІ.ОїД п «■ЗіІйіІСО, в££сі 9 "*'->.¿0 е

онаяьно уподібнюються з озкачаяьг-ют коипонеп-тгсп » ....... ’ ■ ■- '

. .. . ~ „.=!>Ет(7 найнижчого,

ріЗІЇЯ ВОД1! з гжиаїл.д.'/цц —«_________

Базовий суііясалькій ?ермікоззе:гзот відкосять пахіднгіЯ тер;.:ін пп >кг«т та хкшох категорії - а«ь1”Зс<іогр , чадстивов-

отпплирлтоса тигни*, иити, ш,;.,---------'' - •' •• • *'

вираження певнах катзгорійяях ознак спріле »в^лу«^*—~ - •- - -

гой зв’язаках гнугрікаївгоріЗвіш еїїзонімічкяга зїдиосинзїс чяепів даної териікосзстеки. ■

Аналіз окоаасіодоі’ічної направленості суфіксальних терщноеле-иентів показує» шо різіїх суфікси иокуїь Öyта ізофунздіонаяьниюі /виражають однакове категорійне значення, приєднуючись як до однієї й тієї я, так І до різких основ/ reg&dor $■ regaafce, cubero 0 cañero, cañiata - особи/ s а одан і soft же суфікс може бути поліфункціо-наяькш /приєднуючись до однієї й тієї к або до різних основ, вій відносить тераіни до різних категорій, пор« perforados?- особа і механізм, desecador - споруда, rsues trs ador - прилад/.

Переважне використання в досліджуваній терміносистємі дієслівних мотивуючих основj які передають функціональну ономасіологічну ознаку при номінації предметних понять, свідчить про відображення в оноаасіологічних структурах найбільп стійких зв'язків, характерних для понять наук:, а саме: предмет •• його функція. Нормування ■об?ємних терміноївірних парадагн з однотипною /дієслівною/ основою і спільною моделлю мутаційного словотворення підкреслює семантичну подібність членів цзх парадагно

Номінація понять категорій та ознак здійсняється за моделям:! транспозиційного словотворення5 пра цьому мотивуюча основа не вказує на які-небудь концептуальні зв’язки, а лиие переводиться .з однієї частиш шиї в іншу»

Аналіз формальної /мовної/ мотивації суфіксальних найменувань свідчить про реалізацію ними як корелятивного типу термінотворення, так і формування похідних термінів на базі словосполучень, В останньому випадку має місце асиметрія формальної і сеїлантичної мотивації, наприклад: aliviadero — aliviar Xa carga de agua. ■ .

Неодноразове використання з функції мотивуючої основа одного й того к слова приводять до формування терміно твірних парадигм, в яках знаходять експяідатнз виранзння різносторокні імпяікаційкі зв язкь водогоспода^ьых понять о Пор., наприклад: regar — rogadlo, regadcrj regadero, regadora, reguera.

_ __В •гермінах-сяояґ>ппо.,»у"“,ІІ'.''г * ч?к?яш ¡іЬ'гп'йжг'зкп' чнесекч-чк,

"1с1 .і Т Л '.- . • - • • . • 1) «- С'-’- •’ > ’ ’1'-' > "і •'^ ■ ' <г'-’ * »•*

ЛвКСИЧКЙ илгіо-вглгі«« - Г^ОРІ/ГІ ЯДирі-ІГЯ',іП ПЯССПС.'ХУ .

А тео>.*';\ ч: ^ псі сг,,і;лг.< тяглеє ознаку*знс є т^- ’’¿а Іаау ^¿ерирію*

С ^ ГГГП^ ' / ' 'іК5-: . ^ч‘- г

‘■--■■.V- '-і.-:.іьг,. аказ^е яь оільш конкретну» індиві-

дуальну ВІДМІННІСТЬ поняття,

Гп лк.птода^ ОИЗуЮТЬСЯ НЙ ОНСМЙСХ ОЯОГІ Ч-

них структура* а родо-яидошм членуванням об’єкту номінації.. В таки/ найменуваннях ононаеіохогі«ний базис репрезентується терміном, який називає найближче родове поняття, а ознакошй терміноелемент вказує на ту час іншу видову відмінність понямя9 то називається.

Б результаті тдього зідбувавться вкспятдатча репсззек^ані я і;т.‘*«?с5-

«ів gran alcance, І їоДо

0нпмяг>т •

'■■ ■- •' • • -о. ■=• •»; збі^, «<мод*пизаторв ~ залежної

частиш словосполучення* якою передасться ономасіологічна ознака»

Це вианетае псдзгьшу деталізацію загальної Усояо-ютплвлї/

- : »спансш мк в меяау <іггг7гі.і»п,,з гіттУгКм.-і- . ■

лврак-герняш ознаками, - за яааа відбувається класифікація водогосподарських покять катвгорій предмотів та дій в структурі тер!.ііиів-сло50сполучонь> виступазть: функція /gozo absorbente

riego humect ante/, мі ец$$н%ходшшя ' '/&euv&&n 4*s fondo/« .* кон-с тру киї єні оеобяивості /tionbs. da paso únicos ргзей Ae contrafuerte; матеріал; /dig.ua de *ierras tubería de $as¡xdf¡ ієрархія а системі складного поняття / «anal de sagunâo огйов. Л Деталізація дій здійснюється також за ознакам: часу та способу дії /slenbra so seca rie&o da iavierao /. При номінації понять категорії речовин уточнений яздовах відмінностей найчастіше аідб;уваєгься ss хікічшійї та фізичним« зяастивостяш / agua alcalina, tierras ігарагнеаЬІез/.

Терміноїйірні структурі словосполучень, які реалізують гх-перо-гіпсискічні зв’язки концептів, нокуть оутї; предстагяеиі різками «одєяяш : N+Adj»j|’H-sJPart.j li„(+îïpi №frV& K-s-prep^-s-IÍ,. .

E термінгх-сяозосполученнях з парціальге«; членування!? об’єкту номінації базисная термікоелемент »казус н». часкгну, а ознаковий ~ на відповідне ціле, відображаю«! лш цьому суттєвий тап гшяікалійних зв’язків предаетнах понять» nojp. filtro de poso» pareasnto da 1 prosa, talud del dique. . Тировою моделлю таких ї&рзінів e . .

Вважається, ca словосполучення відносяться до yrsapas» s пог— н or мотивовані сто /Йшльов» 1973/. Проте для термінів галу obre te captación, toma sia preaa. carga estática,, caudal específico і т.п. характерна асиметрія семантичної1 формальної мотивацік. Це проявляється в некіргкенні а термінотвіркій структурі актакта, необхідного зо ситуацією, шо передається ономзсіологічногз структурою

Еагаторазове шкористання ©днях і тах :ка термінів як s функції базису, так і ознака при номінації водогосподарських понять за допомогою термінів-словоспояучень сприяв фсрууваннщ Е термінології широких мотиваційних полів. Центракі-мопгЕбторош a fax найчастіше виступають назві базових понять галузі 5 со а одночасно іменами в нутрі системних лексяко-семантичшх полів. Створювані на їх базі термінологічні мотиваційні поля об’єктивують різноманітні концеп-

окрешх міт:роло);і ¡ ?ач і в «Ph,)-

лідиораяаючм щя ньому безперервність се!гантияко>’с<

г;п-;то;> -я-ri'íí üpTi^.síüüT області-.

іїсоднорідшй хасактйп птиц® wfojsn-iñc? термінологічної номі*-.1..'-'¿(¡"'.'-г'- v. -/ТЕорониям ní ¿aoi різни*. іЮЕНЛх дкнрея; загальновживаної ЯЄКСИКИ, їєрмінів ІЗ ІНШИХ терміносистем. ївШТНІп

маКОЇ ТНГМТипло»7~«_ Ц; П£і»іОгйЇ0 іім **О»!НаК0®ч;' t CC~;nr»’-i;iOtó>

плані результатів /міжфункціонально-стилевої омонімії, міжсистем-НОІ ОМОНІМІЇ, полісенії терміна,

В залежності від характеру номінативного завдання при створенні найменувань даного типу використовуються різні номінативні: засоби /¡токсичні 5 словотвірніэ синтаксичні/» Вони визначають різноманітність і'.ііосоЛт» ■ісгл“чл'г^“. ¡зяої «трухтурр что-діч:п-:':д

-і^П\ї'н.у.- :■ •, . дві ріаноаа?,..;;>'її■ чторинког ^0гнг:-і0лс*

ri-.rtroV r.o'.s-’ ■ í'-’iíokhi- т?; '¡песередкочан.у.

Лр. o&s/'r.M-í-'iспособі непряте шражчннк йодогоенозарськ.їх т.-.йлть щлбукгсї’.'іс.'- xjpes окрег« компоненте значения моя-и^ячої Оццїйці, ív> э :,;>ч,;ну Ійієнї лочаняють спіавідкогатсь а суттевк«1/ монахам, відповідноонокасіологічної сїрукіуій, пор. labio І» губа; 2. забральна стінка; sanesnsl*»ntp - т. оздоровлення¿ •?. осу-■тійннл. -гас.; - І. рутло,; 2. канал,

Ь термінах¡, утворених семантико-морфологічним способом., лек-сико-семаніична трансформація супроводжується приєднанням до новостворюваних: наГ"-г"'ууп:рі.ікгх «іКксіз, Останні не мавто ossoct зі+• пойіднсо?: п опоч^сіолор'счних структурах і лісе підкреслюють вторинні/ нсчггатизну £;нкаік> слова, наприклад: canoilán - яасия, snpi-gón - берегозахисна дамба,boguilla- насадка, remolino - водоворот. ■

йліптячши спосіб створення вторинних найменувань зв’язаний з кванти тамвшм варіюванням термінів-словосполу*-;ень, по має сеоїм

результатом як їх просте стягування, так і транспозицій «астан мови: elevador de- agua0 elevador? lacho &baadoaadwj abaaáoaaáoj li« nea divisoria, divisorias .

Названі способи репрезентують тип нзпрямої вторкккої номінації, при якій вираження спеціальних понять здійсназться за допоаогов якає однослівного переосмисленого імені, певні компонент*; якого како» нують роль ономасіояогічної ознака о структурі терміна. Скомасіоао-гічний ба кіс в таких утвореннях не отримує свого аяразення.

Термінологічні СДОВОСПОЯуЧЄННЯ З пвреосчнслзти KomOHOUTOK /семантико-синтаксичний спосіб/ представляють тип опосередкованої вторинної номінації: поряд з непряшм характерок відображення водогосподарських об’єкті« передача нового змісту здійсівмться під впливоі'. і нікого ікені, ко ¡відіграє -роль опорного. Суде аідносяться найнокуьання кіпу o tóase ñs pasa, еярз.іо aoiíático, etnsl надуїо тощо. -

В уешінотьірк-іх структурах. одах і s таких наметувань опоркаК терміноокеаент рспреззнтус ономасхоиогі «шай базкс» перееейіомгьай компонент ?.;'Ліскує функцію ономасіояогічної озкакк, Б іішх бааяспа (частина не мав свого мовного вираження, а всі кскпснен'п; оісвоспо-\яученню квніфестувть складну окомасіоїхогічну ознаку.

Сі; гелеві трансформації ь актах зторинної ноаікації базуаться на концептуально: зз*язкєх, тому всі аонк* кокуть розгі:).д£.т;:ся яг с.-оеріл.1д."г .зяесіб від ображення з допозгогс/ одккїць оторгнної -терлі-нологхккоз ггомікзаії састегших зв’язків зодогсепрдьрськ:::-: понять.

Р той «ас рсзареняЕ, звуження, змішеная знгаенн.? і гз?с;;ін;я

о б * скїіі 2у;у;відповідно гіперо-етокімічкі» ЄКЕО:Ш.СЧН': , ї тс;-:/ с:с-яі і контрарні/ і іішяіконійяі зв’язк-; всередині окрс-н.’го ¡.ггврояо-як, то иьтй.г;орв відображає сикіяятивкі відноаения у.:, рігигт: побутове - Hay:-:sss поняті я, так і мін. концептами pisrSíX колі*' г г.;в~

».ах даної тгг:<;ікоаісте'»к.

- г? -

----•-В“тоэ^^т?.т^''!“одтар.^зо'1оГч'" шкср*сг?йик одного я того т сяоаз

т;; ^ло^оепго;'?':1^:"“ л:; птсгл’-іного »»ІЬюнуааїчія к чч?рч чосас^еах

'Л'гог,?пл:ч^- ;:.г~':фх ,ул7 се^антачні уотаяацїйні полії,, е яклх '*;а~ ніфосіуп«ьоя рійксмб*:п-н1 нагзддауааьт: за'язки.

л .;а:нпЛгїьку'ік^г " системі сслгінсьтоі

• • о"ог&згадзрлйої ¿аас««» в результатом номінааивних процесів двох пгяниї- ти гтт «• л-н;«хгл і оа;«ч« м «мм ™рмтн*?

Г.с,і„ аіір^елгі.ч л запозичання терміна при наявності поняття, сформованного і названого автохтонним терміном. В першому випадку суттєво міняється і склад і терянополя, і зідповіднох йому терміносис-теш, в другому план змісту /термінополе/ залишається без змін, а міняється лише спосіб його відображення або створюється номінативний варіант, Використання гншомоскй-Т найгеїг/Бакь пяя «•»•йяігааіі тпгм'- .'рчгчгтрс; оэгп-'тг ~ану" !:рг"Г;";?Ти -:о ■іеьь-г1'■ ^.О'.л ;жїН: й. .зк? -і "обг,п~яг! ■г;а';'.-г-.г7:~;ч ітоонг-.,

' ' "

• ■_ :;'5оа.;лег:і іхгм'.ь; ^ноо?:. гг’оО'ї'^ ; ок;ует;г 'і;їп'.''-г -он’-! гьос: ог,:-:с'Л;Г/';.м:і угнос-с-чь; з лп;;: однако-

’г‘-: '."г^угггугл /найчгаСТ'гк - г?г -яг:асо;;кі

ер»!ниеЯЄ?ЛЄНТ!1, запозичені з класичних мов/ регулярно співвідно-•: і г,.> л :,2:;,пь.

• “• • ’---'-а' -.« ¿¿¿улауЬгіа, .Ііппіпеіго, Іівіпвііго,

1сті<йзе£го5 hid.ro іяоЬірз а5 Ь.іагоі.-зооі о с і оа 5 івоївгиа, іаоЬага« роте 6і;іь::лсїь засосичекь .носять спошзичдай »«т«-™. ■: -

' :: 1 :• ':і '-у т

і ЛО^уНХКЭТИВН0“0^/»мтлг>лтт^ 'ь-• ;'т.'г Т-'НІ-' ^' Ч'- 'ч ' '•

; ч... і "і;. г. „ ■ -гірі птИ;;5^о: гі хетг-іггу.

Керуючись твердженням, сю типологія мовної варіантності поеин-ї Елхс-ілм із иозних форм, мовних значень і відношення номінації ак, Ь€2/, з роботі проводиться розмежування формальних та сенан-

- Ib -

тичних варіантів терміна х номінативних варіантів s термінології, Здійснюється це на базі відповідних інваріантів при дотриманні ел~ моги розглядати варіант і інваріант як гомогенні яшса, що належать одному й тому х плану термінологічних одиниць,

Ононасіологічний підхід до системі іспанських водогосподарських термінів дає можливість ні діли ти в ній тип варіювання,, яке охоплює різно оформлені одиниці термінологічної номінації, то служать для позначення одного й того ж спеціального об’єкту, напрік-лад: "зрошення1' -riegoз regadío^ reg&clurao irrigación, correntía

rociamiento, baño; : Це ононасіояогічні,або ноиінатавні варіанти. .

Необхідною умовою їх виділення s введення процедурі функціонального ототожнення: інваріантом при такому підході виступає спільна номінативна функція. Адекватність її у різних одавіць номінації може бути встановлена на базі спільності поняття^ то виражається гаш. Тому номінатизні варіанти мояна вважати різновидністю функціонального варіювання, зон:: виділяються на базі функціонального /ономасіологічного/ інваріанта, '

■ В зв’язку з цим видається необхідніш уточгеїти існуюче вазна-чення ономасіологічного інваріанти і розглядати його не тільки як певну спільну ознаку, шо віділлється в словах на основі їх номінативно-репрезентативної функції і об’єднує їх в предметноугеиатичні груш /Смоліна, 1982/, а й як спільне поняття, ио виражається різниш МОВНИМИ одиницями і детермінує спільність їх номінаоивної функції та їх об’єднання в груш номінативних варіантів.

Виникнення в іспанській водогосподарській термінології системних відношень такого типу зумовлене створенням в актах термінологічної номінації гетерономінативних‘ситуацій. Б роботі аналізуються найбільш регулярні типа таких ситуацій, які є результатом взаємодії певних причин появи нового імені /повна відсутність імені,

необхідність перейиенування або співіменування, прагнення створити контр— іктернаїлінаціз/ ó різноманітними факторами, зо сприяють гетерономінативності /мовна асиметрія, особливості самого номінативного процесу, існування національних варіантів іспанської Kostt тенденція сучасних термінологій до інтернаціоналізації, термінологічний "консерватизм", трівалий період формування і функціонування і üiidnuDKní вогіогог‘по.'’,чрсї-,гг>т термінології тощо/.

Сукупність номінативних варіантів, лкі виділяються на базі інваріантного поняття, може бути визначена як номінативно-варіантна тершнопарадигма /НБТП/. Поняття НВТЦ, як утворення ономасіологічно-го рівня, не співпадає по своєму змісту та об’єму з функціонуючим з термінознавстві поняттям синонімічної термгнопарадигш /СТП/, яке належить семасіологічному рігпп* -крім шжтерміношх варіантів чокіншзії, які и СІЗ шзначааться як абсолютні синоніма /це співпадаючі компонента парадигм обох типів/, НЗТП іктггруе також внут-оіїериіногі формальні вапсачта; з ікїїого боку, в СТП. можуть входити слова не тільки з тотожім, але й близьким зночєіїням.

Розгляд формальних внутрі термінових варіантів з ономатологічному аспекті дає підставу кваліфікувати їх як різновидність номінативних варіантів, які заваді входять 8 одну й ту ж НВТП, В зв'язку з шм шсяо членів такої парадигми не співпадає з кількістю представлених а ній термінів, пор. riego por eacorrenfcía, riego por ез-currimiento /eacorriaiento/, riego por reboáadura, riego por derrame - попив напуском.

Семантичні варіанти терміна - важливе' джерело поповнення номінативних варіантів, зони завкли входять, в різні НВТП. Пор., наприклад, термін desaguadero , ятай при ноотнації поняття "відвідний канал" вхбдить в парадигму canea de desagüe, deaagSe, desaguadero, reguera de desagüe, cauce de descarga, canal eve.cuador; при Еира*анні "оеуїлу.чяльний канал" - в парадигму canal de

drenaje, canal de desagüe» ceaal de avenamiento, canal de saneamiento, sangradera, sangradura, sangría£ desaguadero, . а в

значенні "дренажний рів" - в параді газу zanja de avenaniento, cuneta de drenaje, desaguadero „ Разом з тим, в одну й ту к НВТП можуть входаїи декілька термінів, то являються лексико-семантичними варіан тами різних внутріслівних парадагм.

В досліджуваній термінології представдені як дво-, так і багаточленні НВТП, які об’єднують до десяти і більше варіантів. В їх формуванні, крім формального і семантичного варісвання, пріймавть участь інші мовні процеси: синтетична і аналітична деривація, вторинна номінація. Htt'базі загальновживаних слів, а також термінів із інших термішшшгіГ. та з даної терні носи стеки.

Критерієм виділення домінанти в НВТП повинна служити частотність термінаг-варіанта в спеціальних текстах в широкому її розумінні, тобто з щзадбузштяа- як словоформ, так і однокореневях похідних

і словосполучшсс,. «её вкзтчаїт* варіант в даній його номінативній функції. Факторами домінування мрзуть бути як ексгралігвістичНі, так і мовні. .

Врахування критерія частотності показує також, то всередині НВТП можуть складатися різноманітні відношення: від явної перевага одного або декількох варіантів? над іншіш до повної їх рівноцінності. -

НВТП - це динамічна- структура, шо постійно розвивається. її

динаміка визначається як кільеісниій, так і якісними змінами: зникнення або поява ножх члейв парадигма, варіювання активності того чи іншого варіанта, зміна домінанта.

Аналіз членів: НЕПІ по таких ооновних параметрах номінації, як мотивованість, мотиваційні ознаки, тип і. спосіб номінації, структура і фориа імені»дозволяє встановити.різні типи внутріпарадигматич-них еідносин між термінаш-варіантами, .

%ЇЯВЯ0Нi ЛЇД'НОЙПЧИК ччжть собою різні гтруятурнт тяги двочленних ИЕТП, н т^тоя і;пг^тат>- зидіявктап ієрархічно організованих пїдпарааигм йсєр'-.д:-іі-г.: *■» гнточленних параядгма®й«них утворень дачс-гмпу- Побудована а'а і:: бат узагальнена модель КВТГі а кожному випадку ноиінатипнпгл вяотиввиня пігричу?? ""сс хсн^рстне пгпозкеккд, в гаякшості від дсідопості «а їй пі в реалізованих гетеронамінатавних ситуацій»

Дослідження номінативного аспекту іспанської водогосподарської термінології дозволяє зробити висновок, по дена терміносистема, розділяючи ономасіологічні властивості загальновживаної мош і її функціональної різновидності - мош науки, має свої особливості.

Бон« визначаться як її семантичним наповненням4 так і специфічно*: ¿рвялхза'йе» vepwtKOTBipKHx засобів, способів та моделей., здатних відобразите гзкуі'схсис'гцмн/ ів'язки даної предметної області =

Аналіз іспанської науквмо-техггічної термінології як на рівні типі а ї способів номінації, -гак і на рівні номінативних варіантів підтверджує їой фант, то взаємозв’язок системи з середоач’цэм, як неодмінна умова її існування, характерна і для термінологічної 7Є!ГСЯКО-СЄїШітаГЧНОЇ слстеш.. Вона проявляється в тому, ¡ао терміне-еистеш формує свої властивості і спещіфіку а тісному зв’язку з системою понять відповідної галузі знань, а також з системами загальнолітературної мош і мови науки.

Основні положения дисертації відображені в ташгх п у б я t~ к з ц і я z аатора: . ,

1. Йетодачесшй указания к текстам на испанском языке дгя сту-

дентов П курса специальности "Підромелиорашя* І5ІІ. - Ровно: УИИВХ, 1984. - ЗІ с. . - . '

2. Структурно-семантические особенности испанских терминологических словосочетаний // Мєтсдичйсиіє рекомендации по курсам романского язцкозмакая/ ик-'домн лексико-грамматической семантику роман-

ских языков в их национальных вар1антах/. - Киев; КГУ, 1585. -ч.П, -С.27-26.

3. Методические указания по работе с отраслевой базовой испаноязычной лексикой дяя студентов I-П курсов спецтакькосп-; I5II

/гидромелиорация/ ~ Розно: УИИВХ, 1287. - 32 с.

4. Система терминов и е® презентация и процессе обучения иностранному языку а техническом вузе // Методические регоиондадои

по зовераенствованшо учебного процесса в условиях перестройки высшей школы. - Ровно: УНИЗХ., 1988«, С» 34-35.

5. Ономасиояошчеегай аспект каучно-техгегческого перевода// Ьсесоознак конференция ’Соваршенствеьанно перевода научно-технической литературы и документов". Тез. дохх. и сообд. 1988.

- С. 159,

6. Понятийная систематизация темянологил // Современные методы обработки иноязычной информации а свете требований комплексной программы ныучно-теиич&ского прогресса строк-членов СЭВ до 2000 года, Тез.доия. - Челябинск, ISS6. - С.74-75.

7. Терманояогическак иогакадая: сопоставительный аспект // Вопросы теори» к практик: перевода ■научно-техняческой литературы.

'-i ез.доюх» - Пенза, 1990. - С.20-21.

в. 1спансыкй поххдниЬ tepaiK о онскас£ ояогхчно^у аспект!.

- Дел. и *крШШ, № 528-УК 91, 1991, - II с.

9. Спушфика ношкатясно-варсантнкк ларадпге в испанской во-дохозяЕетвянной уершнояоши .-Деп. в УкрНКШТЯ, № 529-УК 9It 1991.

- 1ь с.

10, Теркякологмческая вариантность s испанское языке // Вопросу теории и практики перевода иаучно-текк=*ческой литературы. Тез. докл. - Пенза, 1991. - С, 59-61.

11, Взаеыозв*язок piarax типхв вариантности в 1спанськгй науко-во-техгачшй Tep&iiHOHorii // Проблемы языков для спйпнаяьннх целей.

чаучной" и “профессиональной-ксммуникадаи-г- Тез. докл.—Киев,-1991.------------------

ч.П. - С. 147-140.

"2„ Інтернаціональні елементи в водогосподарській термінології германських, романських та слов’янських мов // Міжиароцна наукова конференція ’•Питання тчдартазації, інтернаціоналізації і автоматизації «ереклаад термінологічних оданиць”. Тез.доп. - Чернівці,

Т9°Г, - П.^б-бв ^ ” сит“9р,гг>г!ст!,т і Тропик Т.П./.

*3. функциональные особенности заимствованных водохозяйственных- терминов // Ноеые технические решения при производстве мелиора- ■ тивных работ / материалы конференции/. Ровно: УИИЗХ, 1992. -С. 149.

14. Функції термінологічних номінативних одиниць в організації наукового тексту // Проблеми лінгвістики тексту та лінгвомето-цики./ Тез, доп, мітнар.наук.-метод.конфер. - Львів, 1992. - С.62-

64 / у співавторстві з Трочык Т.П./.

Г