автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Номинации мифических объектов русского фольклора (в сопоставлении с сербским фольклором)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Номинации мифических объектов русского фольклора (в сопоставлении с сербским фольклором)"

ОДЕСЬКИЙ ДЕРШШ’П УНІВЕРСИТЕТ Іи. ІД. КЕЧШОВЛ

На ярмах рукопису

ВКРЕСАСВ ВОІС'ШІР .АИАТОНЯОВИЧ

НОМІНАЦІЇ МІФІЧНИХ Об'єктів РОСІЙСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ (У ЗІСТАВЛЕННІ З СЕРБСЬКИМ «ОЛЬКІОРО«) '

16.02.01 - росібсьха мов» .

АВТОРЕ ФЕ Р А 7 дисертації на здобуття наухоаого ступеня кандидата філологічних наук ,

ОДЕСА - 19!» .

Дисертація е рукопис.

Робота виконана • .Одеському дорхавиому унізерситеті їм.1.1. Ііечникова. .

П > ; і і і і > і е р І і > і г. ' .

- кандидат філологічних яаух, доцент Смольсіка Адеяаіда Костянтинівна ’

Офіційні опонент»: •

- доктор філологічних наук, професор Дрезденський Володимир

* Петрові« .

- кандидат філологічних наук, доцент І!орозвк Ірина Євгенівна

Провідна організація:

- Інститут мовознавства їм. 0.0. Потебні АН України

Захист відбудеться * 18 " литого 19S4 р. о " 13 " годині на засіданні спеціалізованої вченої.ради > Одеському дерх&вному університеті иифр К 068.24.08 (270058. Одеса, 5ранцу»ькиЯ

бульвар, 24/26. ауд. 130). .

' 3дхсертеціев иохна озиаСомитясь г науковій бібліотеці'

університету.

_ Автореферат розіслано * № _______________1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Реферована дисертаційна робота присвячені аналізу номінацій Іфічних об’єкті» російського » сербського фольклору * позицій па-адигматикк І синтагматики, при цьому роаг«даються типи номінація а семантичною структурою лексичних компонентів. виділлються се-античні оном&сткчні поля міологічних иоиінаїчй, проводиться pos-оділ номінацій за жанрово» ознако», визначаться типи номінацій а конструктивно» природою лексичного компонента, досліджується уикціонуванн* мікологічних номінації1. у фольклорному тексті. & іезультаті виникає можливість ярвдстаьитн комплексну картину іналізованого матеріалу, виділити базисні семантичні ознаки номі-іацій І відобразити механізм їх реалізації в текстових структурах.

Яарадигма.тичні й синтагматичні відношення проиизуять усе но-(1 наці Ану систему, в основі кожного з цих виді» організації лек-¡ичного матеріалу лежать різні інваріантні начала мовної систем*, ікі слухать базисними елементами для II функціонування. Парадигма-•ика, вертикальна вісь мови, яка реалізує » своїй структурі гідко-іекь ідек вибору (селекції) sa певни>( г.врекетром тісі чи інвої мов-юі одиниці, слухить своєрідним підготовчим матеріалом для синта-■мотиги, сутність якої - в поєднанні (комбінації) мовних елементів Г дискурсивному ланцюжку. Відображені в парадигиатхці К сиктагмати-іі селекційні Р. комбінаторні типи віднесень дозволяють підійти д? іивчення явигі номіиацІРноІ системи фольклору багато&спектно.

Сп«цифі*п здійсненого дослідження пов'язана з тиц. що номіналі «І ф І ЧН’я s об’єктів упе^ие розглянуті в порівняльному аспекті .

їв матеріалі російської й сербської мов. Схід відзначити, г;о мі-f он І ми лосді/хувться мєндор міро», ніж реалі опічи. Імена >!антастич-іих, вигаданих об’єктів належить історії лядської цивілізації. Іродовжуячк-своє Існупяння в мі<fах. легендах, казках,, народних Ненях, вони зберігають Інформацію про наЯбільз важливі моменти сторії ладства, знаходячи но»е життя у фразеологізмах, ¿ослід-:увть ці Імена рідяе, хоча, яз дудку багатьох учгнвх (О.Р. Суперан-ька, !І.І. Толстой, 3.1!. Топоров, В.Е. Іванов), вивчення цих онімів, які є частиною міфологічної лексики, відкривать нові м<&ли-ості в плані етимологічного Я етнолінгвістхчного способів опи-ання лексичних систем. . ‘ .

Актуальність дослідження обумовлена не'вивченіств семантики !•' ункціонувания міфологічних номінацій. Актуальність зумовлається аяох І тим, що семантичний аналіз номінацій є суттєвим для вквчен-

— г -

ня системи категоріальних значень vliо.їсгічііої ієксики, доявояяє проникнути в глибинні структури ¿олькгорної семллткки при їх дискурсивному розгляді. В Існуючій літературі дос.іідхуваноІ пробле-ідитикг Еідсутнс чітке визначення специфік»!, семантики міфологічних нсмінапіП, а в лексикографічних матеріалах иемас чіткої де— ^ІніцП міфоніка, яка повноп міроіг відбиває особливості Covo вживання 1 функціонування. Теоретичне актуальною с можливість виліпити ряд семантичних ознак. киї вукоркстовувглисп б при проведенні комплексної класифікації мікологічної лексики, при створенні типології нонНтцій фольклорних структур.,

Гауковв новизна дослідження визначається споцифікоп підходу до досліджуваного матеріалу, неологічна лексика російського 1 сербського фольклору рак1пе комплексно не описувалася з позицій парадигматики і симагиа-тикк. до того аналіз номінацій, виділення ссуантичних мотивувальних класів, як і розгляд тексто-

вих fopn реалізацією! структури проводиться на матеріалі двох слов’янських сов: російської 1 сербської. Лорівняльний підхід при дослідженні мібономінвпійного простору ускладняє наеу роботу, але в той ке час дозволяє виявити спільні ¡і особливі риси ноніна--ціРно! скстени нови ковного народу. '

Матеріалом дія дослідження є збірка О.М. Афанасьева "Народні російські казки", книга K.içcv; Декилова "Давні російські alpwl" та збірка билин, яка ністить твори цього жанру, записані різними

■ фольклористам. У цих джерелах представлені всі основні сюжетні лінії російських каэок, билин та Історичних пісень, діють найбільш популярні персонажі російського епосу*. Сербські джерела представ- ' лені широко відснііііи збірками B.C. Караджича ."Српске народне при-повизетке" і "Српске народне njecue". Матеріал для аналізу казок представлено такоя самобутними,непозторкіши, різноманітними казками абарача і дослідника сербського <’>а~лькдйр'; В. Чайкановича*. Ці

книги російського і сербського фольклору--тїезцікні піедеврк національного розповідного 1 пісенного мистецтва, які увібрали в себо

• 'Нарадн'ие русские скаакй {..Н. ^анасьева". в 3-х т. - U.: Гослитиздат, -1257; Билини: ССорнип. - S, : Сов. писатель. 1966; KapaYKh B.C.

■ Срг.ске инроднэ піесне. - Ёсоград: Просвета, 1S76; Карасий B.C.

Сргске народне приповніетке. - Беч, 1870; Чаіг.ановиЬ Е. Српске . «&рй?,»\С ярипомпетке. - Г-еоград, 1S27. • •

крапі зразки народно-поетичної творчості, створювалися на Сазі пивої народної мови, Матеріалом для проведення лінгвістичного аналізу послуккли С45 онії'них номінацій російського фольклору 1 •

372 онімні номінації сербського, Слизько 1000 аяелятивних ноні- , націй міфологічних предметів російського 1 сербського (ольклору. .

І^етод л о с л і дкеннк. Г.к основний застосовується :• е т с д системного і функціонального порівняння, який мас два аспекти: в системному розглядається комплекс мовних лвиі",, об’єднаних а одну систему, і проводиться порівняння двох систем ноиінацім, а в функціональному аспекті вивчаться засоби вираження, з допомогоп яких різні мови задовольняп-ь свої .потреби в. номінації. М:і використовували такох й інші методи лінгвістичного дослідження: дескриптивний -при проведенні класифікації мікологічних номінацій, мето,з компонентного аналізу - при семантичному аналізі номінацій фольклору, контекстуально-сеуантччнч?., який передбачає встановлення семантичних характеристик комі наці 5 на і*, б їдь а відомих персоналів на основі, аналізу їх контекстуальних, зв’язк 1а.

• . •

Мета _1_ завдання доеді пхсния. Кета дослідження - проведення порівняльного аналізу иомінаїчйних систем російського 1 сербського фольклору з позицій парадигматики I синтагматики; завдання дослідження так 1:

1. Внгвитм найваюивіеі семантичні характеристики міфологічних номінацій, устанозити нотивувальні ознаки, які случать с но в оо для виді лрння типі з номінація за семантичною структурой.

2. Виділити семантичні ономастичні поля помінаиіііного простору

казок 1 народних пісень (билин). . . ’ •

3. Зизначнти структурні типи номінацій. •

4. Встановити, як розподіляються мікологічні номінації за яанровои

ознакою в фольклорі. .

5. Схарактеризувати засоби вираження інваріантних семантичних начал фольклорних персонажів у ном)надійних структурах казкових і . пісенних ¡билинних) текстах.

Полохання, до виносяться на захист:

1. Е основі семантичного членування комінаційцого простору г|сяькяо-ру обох народів лехать однакові семантичні інваріантні начала, представлені в типах'номінацій за семантичною структуро» лексична-' го компонента.

2. Семантичні ономастичні поія иіОологічних номінацій виділяються відповідно- до схени семантичного ст і д,ро ад 1 л у за польовим принципом реалІонГмів. ііаі’їілиз загальна класифікація проводиться за двома сенамтичнки:: основанії: пр'едиот+місце :: иіфобіоніни+міфотопоніми.

3. Структурні типи намік&ці?. залежать пк від жанрової приналежності персонгха. його Імені (більпідть' номінація - двокомпонентні, а казкові - однокомпонентні), твк і від того, в яку мовну номінацій-ну систему. і рос ііїсьху або. сербську) входить ця номінація.

4. Номінації фольклорних персонажів, як правило, с чітко закріпле-

нні!« за певним ханрои фольклору. ¡Т.орстка фисовоність биьвості номінацій пояснвсться як специфічними рисаки кожного ханру. так 1 більи лізині! часом виникнення били к та пісень, як) фіксують історіє повного народу, порівняно із казками, які дають уяву про доісторичний період розвитку соціуму. •

5. НоиІішіМ фольклору являпть собоп матеріальну реалізацію в сло-

весних знаках глибинних парів семантичної ікфорпаці І, маніфестують традиційно-фольклорні смисли. •

6. Засобами вираження інваріантних семантичних начал фольклорних текстів с: компресія смислових структур дискурсу г-семантиці власної назви, спеціалізація семантики номінації, тяжіння оніма до одного певного атрибута.

’ Теоретичне значення дослідження в тому, сіо в ньоиу розробляється комбінований підхід-до досліджуваного матеріалу, який полягає в проведенні системного 1 функціонального порівняння номінації) з позицією парадигматики І синтагиатихи; створено ехопептм системи ' опису контекстуальних зв'язків і відиоиень у момінаційному просторі фольклору, виявлено їх вплив на становлення семантичного статуса окремих ноиіиацій. 'і'ака система може використовуватися при вивченні інвих комі надійних і вирпе - лексичних систен.

Практична ніиніст’, роботи а тому, цо запропоновані тлумачення сеиаіг ики номінацій можуть викоркстовува.тнвя в лексикографічній і перекладацькій практиці; аналіз синтагматичних віднопень міфо-

■ логічних номінацій, виявлення їх ¡¡сішітнчинх аспектів ноке ввійти а семантичний опис російської і сербської мови; в-граматичному 1 гоксихографічному описі можуть використовуватися дані про структурні иоделі номінацій росіПсь-ого і сербського фольклору. Всі «І доні .ыолуть використовуватися при навчанні мові, в тому числі 1 як іноземної.

Апробація роботи. Результати роботи апробувалися на обласній ' науковій конференції, присвяченій 175-річчп 5 дня народження

3.І. Григоровича (Одеса. 1S91). на звітній конференції викладачів та аспірантів Одеського державного університету (Олеся, 1393), на , міжвузівській науково-практичній кон’еренцИ "Актуальні проблеми • відродження мов І культури західних та південних слов’ян в Україні" (Одеса, 1993) та на засіданнях кафедри загального 1 слов'янського моіознавства $иологічного факультету Одеського університету. Зо матеріалами дисертації є 4 публікації, в яких відбито основний • зміст роботи. . . .

Структура лисертачіІ. Робота-складається із вступу, двох роз^ідів. які віглячавть вість параграфів, ?исяорхі8, списку літератури 1 переліку джерел, використаних для аналізу. Текстова частина дисертації складає 137 сторінок машинопису. ,

Зміст роботи.

У вступі обгрунтовується вибір теми, II актуальність, теоретичне І практичне значення, визначаться завдання роботи, форму-явиться положення, які винесено на захист. .

• У печпону розділі представлено положення теорії мікологічних номінацій У парадигматичному аспекті. Наводяться типи номінацій за семантичною структуро»! лексичних компонентів, за конструктивною природою лгксичного конпонента; розглядапться семантичні оноиастич-1)1 поля мікологічних номінацій, проводяться їх розподіл за жанрової) ознаков. -

У сучасній творі! номінації назви вигаданих істот віяділяяться під номінацій "реальних особ. На думку ряду вчених (її.В-. Подольсь-ка, С.В. Суперанська), міфоніиія утворює своєрідний сектор номіна-ційного простору иопи. побудований відповідно до моделі номінацій . реального en 1 ту речей. Звичайне весь величезний міфонімічний простір поділяють на дві групи імен, серед яких виділяють ОЦВ. Подоль-ська) : -

1. Онімн епічних героїв (мі’сантрогініми),

?.. Оніии фантастичних істот (міфоперсспіми).

і!е заперечуючи цілчом ив кхясифікаціп, сдід відзначити, по вона побудована па нечіткими сиислоррзрізняльнкші ознаками, бо в ній ре наводяться певні лінгвістичні парачетри для встановлення чіткої межі «їж міфоперсоніком та міфоантропонімом. З цих же _

причин нас не моге задовольнити наведене у "Словнику російської оиомастичної термінології" Н.В. ПодольсьхоІ тлумачення лінгвістичних термінів "міфонім". "міфонімія", бо, на наау думку, вони недостатньо кско відбивать суть цього іінтвістичного явиг;а.

1.іи пропонуємо сформулювати тат більш точні дефініції для понять "міфонім",. "міфологічний предмет" 1 вводимо терпін "номінацій-

• • ’ % п + '

нкй простір «і ф.о логічного предмета дія позначення біяьп емкого, порівняно з міфокімем, поняття, яке вкличає в свою структуру не тільки особові (оніині), але 1 впелятивні номінації міфічних . об’єктів., .

■ Иібонін - це власна назва будь-якого міфологічного .предмета.

. Урологічний прелнет - це суб’єкт, який е елементом текстової

структури твору будь-якого фольклорного ханру, цо мас сукупність снислорозрізняльних ознак (вени утворввть його інваріантне начало), а такоа одну (або кілька) номінацій, у яких відбиваються найбільш-суттєві риси предмета. У процесі фольклорної оповіді міфологічний .предмет здатиий зміиивати деякі із своїх ознак: це пов’язано Із змінами, які відбуваються в семантичній структур» тексту, тону 1 з’являється можливість виникнення нової номінації персонам, яка фіксує" кайбільп значимі для даного відрізку континуума семантичні ознаки II носія. . •

Номінальний простір мікологічного предмета - це комплекс усіх номінацій, які зустрічаються у фольклорі’1 слухать для позна- • чення одного Іі того к персонажа. . . ,

. . Ііа відміну від більшості реаліонШІв власним назвам міфологічних персонажів властива семантика, бо в свідомості народу вони' пов’язупться з логкко-предметними рядами лексики вигаданих об’єктів і займають відповідне нісцо в пєеній лексико-сеїдаитичній групі номінади. Наступна риса, яка пов’язує власні назви міфологічних персонажів з апслятивною лекелкоз - наявність у них конотації. Таким чином, семантика номінації міфологічного персонажа містить два компоненти: ■ ' . '

1. Співвіднесеність з пзвнов ленсихо-сеыактичнов трупов (для власних назв - етимологічний, словотворчий та іииий зв’язок з Іменем

’звгальнин) - сипііфіквтивннй або власне се' чнтичний аспект значення.

2. Наявність конотативних характеристик, які дозволянь втілювати •і імакі ті емоційні настрої, які пов’язані з Його носієм. Емоційні

конотації, лк правило, обумовлені апелятивним фоном, який супроводжує кожну номінацію. .

Процес формування номінацій мікологічної лексики відбувався віками 1, отже, мікологія, яка зародилась на світанку людської цивілізації, відбила в своїй ном 1 ивцїГ.н 1 й системі заливки давніх форм мислення, серед яких виділяють два основних різновиди розумових структур (0.?. Лосєв): . • .

1. Інкорпорований склад мислення, ’

Е. Ергятивкчй склад мислення.

Беручи до уваги той вплив, який мали на фольклорну систему форми давнього мислення, не можна обійти Я інпиЯ аспект проблеми зв'язку иови й мислення: в процесі аналізу комінаційної системи необхідно. враховувати Існування багаторівневої структури відбиття світу речей у лінгвістичних конструкціях.

У процесі переходу від і?орми логічного умовиводу до форми иовної, матеріально оформленої, конструкції мовних утворень проходять кілька стадій (8.Г. Гак):

1. Рівень дійсності {сфера предметної сні ввіднесеності номінація); Е. Рівень мислення (на якому відбувається перероблюванню понять з предметним змістом у логічні конструкції);

3. Рівень мови (мовлення) - власне мовленнєве, (текстове) функціонування номінації:, які характеризуються наявність. */?.теріально вираженої знакової форми слова 1 паять значення, сутність якого розкривається при контекстному функціонуванні слів.

Така трирівнева схєіа спису номінацій готує базу для виділення чотирьох функціональних типів-номінацій (за Н.Л.-/рутвновоп), кожний Із яких гіожна' співвіднести з відповідним рівнем мовного відбиття дійсності (за В.Г. Гаком):

Типи номінацій: ' Рівні: ’

1. Екзистенціальні номінації Різені дійсності

Е. Ідснтифізупчі номінації Рівень мислення

3. Прсдикатні номінації Рівень мови (мовлення)

Апелятипні номінаці І (звертання!

І’чрсхедячи безпосередньо до аналізу структури значення м.'фоні-мів, ми персі за все звернули увагу на II цвохомпононтність. Грунтуючись на факті, цо за міфонімом стоїть поняття, ми можемо твердити: семантика »і£оі;1.чз містить дза елементи понятійно! с£ери (які

«иділяпться в сучасній логіці та лінгвістиці! контенсіонад (сукупність відображених у понятті ознак) І екстенсіонал (безліч речей, з якими співвідноситься поняття). Своєрідність екстенсіонала міфоніна в тому, цо за міфічним іменем стоїть, як правило» не безліч речей, а тільки один конкретний носій Імені. Однак міфонімн, несучи на собі відбиток міфологічного складу мислення, ніколи не позначаить одну конкретну річ, а лише крізь II матеріальну оболонку транслюють узагальнену, усереднену, соціально перероблену уяву про цю річ,

. Фольклорні номінації, яйі зустрічаються в досліджуваних фольклорних текстах, представлено такими типами:

1. ИоиІиацП, які иапь мотивування за одні сю семантичною ознакои (моносемантичні) - номінації простого структурного типу: .

1.1. Дескриптивні номінації.

1.1.1. Фізичні характеристики: Василиса Прекрасная, Настасья золотая коса; серб. Грбо (горбатий), Иаро. бЗела, румена.

1.1.2. Номінації за генетичними ознаками: Всчорка, Полуночка, Зорька; серб. ІІладен - "najmfcii у оца и маЗке". •

1.E. Релятивні номінації. . .

1.2.1. Howl наці ї - за соціальним статусом персонажа: Авдотья "ванов-на, Василий Буслаевич; серб. Сопко ^уговиЪ, Толор Поморавац. .

1.2.2. Номінації за соціальним станом персонажа; царь Агей. Бога

королеви» син; серб. Ал-ага, Анте-господар. .

1.2.3. Номінації за функціональними властивостями персонажа:

1.2.3.1, Номінації - якісні характеристики персонажа: Василиса Премудрая, Емелл-дурак, Иван Бессчастны!!; серб. Союмун Промудри,

.* утица Богдан (серб, ьут - зла людина, з неприборкано» вдачею).

1.2.3.2. Номінації, які характеризують вплив на предмети: Вертогор -

ворочас гори, Бертодуб - вкриває дуби з коріннями; серб. Таригора/ Кривигора. • . . . -

2. Моцінації, мотивовані за кількома семантичними ознаками (полі- • семантичні) - номінації ускладненого структурного типу:

2.1. "функціональність" + "соціальний статус": Буря-богатирь Иван коровий син, Иван-богатирі крестьянский сни.

2.2, "Зовнішній вигляд" + "4у«кц1онаіьнІ властивості персонажа": Грввка фурдятильг.нП (від лат. fia’Iallo „ невгаиоиий, лютий), маленький, хроменький.

Наводиться таблиця розподілу номінацій за смантичноп .мотивувальною ознакою, з якої видно, по найбіліаа кількість номінацій (70,5? в сербському 1 45,52 в російському фольклорі) припадає на групи номінацій за соціальним статусом, а більва частина ноні-націй всергдині цієї групи мас пісенно-билинний, статус. Така висока частотність поясняється впливом системи реяліонімів, у якій но-• мінаці! за соціальним станом та сімейно-родинним зв'язком одерху-вть пріоритетне значення, бо відіграють досить- вахливу роль у комунікативних актах і дозволяпть у мовних термінах відбити складну соціальну організації!) колехтивних зв'язків. '

При порівнянні російської І сербської фольклорних номіна-цінних систем звертає на себе увагу така закономірність. Російські ’ 1 сербські казки винятково багаті на міфоантропонімічні номінації, ' але, якщо в російській казці оповідач прагне надати власне Ім’я кожному персоналу, який навіть не бере активної участі в розвитку фабули, то в сербській казці власний Іменем наділяється тільки активний учасник спхетної дії. У сербських казках надання оніма пер-сонаху виділяє його з кола Інших, робить більи помітним 1 вагомим. Номінаційна структура сербських казок підпорядковується принципу "оиімної економії", згідно а яким у тексті казки власне Ім’я має тільки головний герой, а персонажі другорядні виділяяться описовими засобами.

При дослідженні номінаційиого простору казок 1 народних пісень ми виділили за принципом співвідносності міфоніма з особой, Ім'я якої вій називає, п’ять семантичних ономастичних полів: иіфоантро-понімічне, міфоперсонімічне, міфозоонінічне, поле агіонімів і тео-німів, поле міфотопонімічне. Наводиться статистична таблиця розподілу номінацій персонажів за семантичними ономастичними полями.

Найчисзенніким группуваиняи простору фольклорних систем номінацій двох народів є міфоантропоніми. Більи частотне вживання міфоантропонімів (порівняно з мдфоперсонімами 1 агіонімами) пояснв-ється аироков популярністю епічних героїв, схожих на звичайних ладей, творців усної народної творчості. Слід відзначити після порівняльного вивчення номінацією І системи казок 1 народних пісень, по в казках зустрічаємо більпу кількість міфоперсонімічннх номінацій;, це пов’язано із специфічними рксами цього яанру фольклору, орієнтованого на зображення незвичайного, фантастичного.

Наявність різних хоуплєксів номінацій у казкових і пісенно-билинних текстах поясняється специфікою кожного э цих жанрів. Билини і пісні часто і художній перелазом фольклорно переосмислених фактів національної історії, а.казки більпоя иіров орієнтовані на опнс подій космологічного циклу, звернені до 'вічних" тем, які хви-лпвть■ледство з давніх часів. Семантичну основу казок і пісень складають урочисті традиційно-фольклорні смисли, які виявлпоться в семантичних групах номінацій за мотивувальною ознакою і впливають на розвиток сюжету фольклорної сповіді.

У структурному плані номінації розподілппться на такі групи:

1. Однослівні (нерозчленовані) номінації. .

1.1. Односснозні: Воронко, Студенец; серб. Яарац.

1.2. Лвоосновні: Вернидуб. Одноглазка; серб. Тарйгпра, Таригреда. -

2. Багатослівні (розчленовані) номінації.

2.1. п«ім + апелятив: Булат-молодєц, Васил'ий-поп; серб,- Али^а-ага. •• Драгутин-бсг.

2.2. Ім’я ♦ родове іи’я (по батькові): Бухтан Бухтанович, Илья Муромец; серб. Вук БранковиЪ, Оанкс ЗуркаиЪ. •

2.3. Ім’я + прізвисько: Анна Прекрасная, Еасилий Несчастный; серб. Соломун Пренудри, Гроиозник Илиіа.

2.4. Онімізовані апелятквиі сполучення слів: ііекреценмй Лоб,

Свинок Чехол; серб. Црвени Ветар, Црни Привт.

2.5. Онім + апелятіїБне сполучення: Василиса золотая коса, !!вапка

белая рубвака. ■ • .

2.6. Поліномінадійна конструкція (яка відобракус різні семантичні ознаки персонажа): Буря-богатырь Квап корозий сни. Чудо-Здо морская губа.

Стгс помітиш:, цо російський епос заповнений більп різноманітнішії ціпами конструкцій номінацій, в той час як у сербському пе-реважапїь однослівні 1 двослівні номінації предмета різних струк- . турних типів. ■

• У птіугоиу розділі здійсняється контекстуально-семантичний аналіз ночі наці які функціонують у фольклорних текстових структурах. Прн аналізі тексту перевага віддасться Інтерпретаційкому підходу, текс* розглядається у взаємодії з екстралінгвістичними факторами соціального характеру. Такий підхід тісно пов'язаний з функціо-нальной теоріЕв значення, яка грунтується па унікальності значення

- и -

слова І виводить його семантику з контекстних віднопень слова з партнерами. Ляя сучасної лінгвістики характерна тенденція переорієнтації пріоритетів наукового вивчення мови від системного аспекту до дослідження функціонального параметра організації мовних одиниць, які розглядаються як складові. 1 смислоутворяпчі елементи тексту. Духе яскраво відмінність иіх традиційним системним 1 комунікативним (функціональнииі підходаив цодо лінгвістичних досліджень висловив 1,0. Стернін, який пипе: "Комунікативне дослідження слова відрізняється від традиційних контекстуальних досліджень тим, цо має справу не з багатозначним словом 1 факторами реалізації одного з його значень у контексті, а з пристосуванням семної структури окремих значень до умов конкретного комунікативного акту" (Стернини.А, Лексическое Ънзуение слоъз. в ' Воронеж, №8S, - С. ?).

При синтагматичному аналізі номінацій основного значення набуває проблема виділення первинних 1 повторних номінацій, яка тісно пов'язана з інпим, не кенп важливим питанням розрізнення ядерних і. периферійних найменувань персонажів у фольклорному тексті, ііриступа-пчи безпосередньо до аналізу тексту, ми повинні визначити, г,о • вкладаємо в ці поняття. • '

Лінгвісти, які займаються проблемами текстового аналізу, сходяться на тому, що текст являс собой складну структуру, яка містить дві категорії: змісту І форми (В.В. Одинцов): смислову 1 структурну організацій (5.0. Іитвин, Т.В. Новикова, І.Р. Гальперін).

Ми в напій роботі будемо розуміти під текстом.лексико-граматичне цілісне утворення, смислових' 1 формальних одиниць, об’єднаних . спільними комунікативними цілями, які підпорядковують усі елементарні структури. Двокомпонентність.тексту повинна враховуватися при виділенні первинних 1 повторних, ядерних 1 периферійних номінацій, бо слід звертати увагу на взаємодій та взаекозв|лсок еиисло-вих 1 формальних структур та комплексно проводит класифікації) тієї чи іниоі номінації, грунтуачась на всеохоплпвчому двокомпонентному підході до функціонування слів у тексті. Дослідження номіиацій-пого простору фольклору в запропонованому нами аспекті дозволяє виділити базисні І другорядні семантичні ознаки, пбкладеиі в зсіту номінації, визначити характерні риси для кохного тиг.у номінацій, проникнути в глибинні процеси породження монІнапіСіних структур.

- лг -

Далі наводяться визначення первинних 1 повторних, ядерних І периферійних номінацій фольклорного тексту. На «апу думку, первинна номінація персонажа - це найменування,яке вперпе зустрічається в межах одноденної оповіді, репрезентуючи персона*. Таке розуміння первинної номінації ке суперечить загальноприйнятому. Повторна номінація-- це найменування вже представленого персонажа. Розподіл усіх номінацій на первинні 1 вторинні обумовлений цілями когнитквної діяльності людини, яка описувала оточуючий світ шляхом номінації предметів та явиг,.

При виділенні ядерних тг периферійних номінацій ¡догяа визначити два підходи, умовно назвавпи їх квантитавник (кількісним) 1 квалітативним (якісним). При квантитативному підході, який спирається на статистичні методи дослідження, основна увага прнділяеть-ся визначенню кількості вживань номінацій у тексті; 3 ц*ого випливає,

* що ядерна номінація - та, яка мас найбільшу кількість.уживань. Не . нехтуючи повністю методами дослідження, використовуваними при квантитативному підході, ми все ж спробуємо провести розмежування ядерних І периферійних номінацій, спираючись на квалітативну методику 1.0. Стерніна. 1 пропонуємо таку дефініцію:

Ядерна міфологічна номінація - це міфоніи, семантика якого, по-перве, містить стійки.ознаки, пов’язані з функціонально» діяльністю персонажа та II мовним відображенням у текстових структурах;, по-друге, містить ознаки, які виділяють стійку, домінуючу рису в характеристиці героя, показують "інваріантно" семантичне начало, підкоряючись якому герой I будує схег>у .своєї поведінки. .

Необхідно відмітити специфічні риси фольклорної оповіді, ЯКІ суттєво ускладнюють роботу з фольклорними номінаціями:

1. Безліч варіантів казки з популярною основою фабули.

2. Безліч персонажів, їх номінацій, цо сївоопс Ілюзію асистемності (фольклорного номінаційного простору.

3. Труднощі, які виникають при проведенні ч.ітхої межі між реалі-

онімами і міфонімами, іго обумопспо сгрокЕм ввкоркстспкяи. у фольклорі Імен Історичних ДІЯЧІВ. .

Інваріантними семантичними рисами номінацій фольклорних персонажів, на нану думку, є такі: '

1. Однозначність семантичних ознак номінації (семантична класифікаційна тотожність). Одному 1 тому ж персонажу м&хуть бути припа-

сан» або тільки позитивні якості, або негативні, цо, зревтов, знаходить відбиття в нокІнацІПних структурах, апеллтипному боні, який супроводжує ядерну номінаці». • ’

2. Вплив базисних семантичних структур (ольклориого тексту на номінації) персонажа. Так, носій “національних Ідралів" одержує вн-нобливу номінацію, яка, як правило, складається з двох (а в російському фольклорі 1 з трьох) компонентів. ' - -

Складності, які виникають при класифікації фольклорних номінацій, обумовлені групов причин: .

1. Поліфункціональнісгь персонаха -■ поліссиаитизм АоГо номінації.

Та сапа номінація персонаха моле зустрічатися в казках зовсім різного змісту, при цьому персона* з тим х<* самим іменем може ви-

конувати різні, а часом - протилежні АупкціІ.

2. Аналогічність функцій кількох персонажів - єемантико-^унк-

ціональна тотожність їх номінацій. У даному випадку розглядається особливість номінацій, які утворвить тематичну групу назв персонажів, Нормально різних, але виконуючих аналогічні семантичні .

функції, вони також сполучаються в тексті з аналогічними текстовими партнерами.

При дослідженні текстових структур ми виділяємо первинні 1 повторні, ядерні 1 периі|ер1 йні номінації персонажів фольклору. Окремо зупинимося'на ядерній номінації, яка звичайно є тим семантичним базисним елементом, навколо якого зосереджується група різних номінацій однієї особи, члени якої вже описують не стільки сам предмет, уже визначений у ядерній номінації цілком, скільки звертаить увагу на його окремі сторони. ' ■

■ Оніми фольклорних героїв, будучи стрижневими номінаціями в лексико-семантичному полі номінацій персонажів, підпадають упливу екстралінгвістичних факторів, залежать від суспільних відношень, які опоеєфедковано відбиваються у лексичній системі мови. їх структура мас відбиток соціальних реалій часу створення фольклору. • /

Л-яя зручності дослідження фольклорних текстових структур уведено поняття "номІнацШого прос'Лру", зайнятого одним персонажем. під яким розуміється сукупність усіх ошиних І апеля-тивмнх найменувань парсоиаха, які зустрічаються в тексті.

Лослідження номінаиійного простору нас двоступеневий характер:

1. Спостереження над ноиІнаціКннм простором персонажа одного фольклорного тексту, '

2. Аналіз иомінацікного простору персонажа, який використовується в комплексі фольклорних текстів.

Наводяться критерії, на підставі яких проводився відбір номінацій для синтагматичного аналізу. Зроблено детальний синтагматичний аналіз з виділенням сеиантичних аспектів номінації таких назв пер* сонахів російського 1 сербського фольклору: Василиса Прекрасная, Василиса Премудрая, Ііван-царевич. Ііван-дурак, Илья Муромец;, серб. Парко Краьевиі), Милоп Обилий; Баба-яга; серб. Вила; ряд топонімічних номінацій.

Особливою рисок номінацій російських 1 сербських казок є ие-та-Іменування - наявність у текстах казок кількох номінацій, які служать для позначення якісно різиих станів того самого персонажа. Пі)-ширений обсяг апелятивних та змішаних (окімно-апелятмвних) номінацій персонажа - характерна риса російських билин, які тісніше сти*-каються із системою реальних власних найменувань.

Апелятивна номінаційна сфера іипліцитно передас інформацію П{зо ( ‘ ідеальні семантичні риси, якими повинен володіти, чи до здобуття

яких повинен прагнути член колективу, "національний герой". Тут

простежуються й глибинні семантичні структури, які організують нб-

иінаційну систему тексту 1 впливають на систему оцінок поведінки

фольхлорних героїв. Так, в фольклорі двох слов’янських народів ро

яевантнкми структурами для жіночих персонажів с такі:

а) "зовнішні ознаки":

позитивна конотація - "зовнішня привабливість"

негативна конотація - "зовнішня непривабливість, виродливість";

для чоловічих персонажів:

ьї "функціональні ознаки" (фізичні властивості): позитивна конотація - "снага, міць"

негативна конотація - "слабкість, ледарство, бездіяльність";

б) "племінна належність": •

позитивна конотація -'"свій": богатырь святорусский

серб, ерпеки цар Стеван;

негативна конотація - "чужий": - . -

' серб, я. ута Арапиіо.

Слід відмітити спільну для фольклору двох народів позитивну емоційну забарвіенИсть номінації! "національних героїв", цо закономірно випливає ’ з механізиу соціальної перцепції, якої властива стереотипізація (співвіднесення невідомого предмета з вхе визначеної) категоріальноп низкоо предметів) І ефект "ореолу", який полягає у прагненні до однорідного, однобічного сприйняття особи. Міфологічні бінарні опозиції понять: "добро" - "зло", "добрий'1 - "поганий", "свій" - "чужий" однозначно закріпляють свої позитивні якості за "нгціональним героєм". Тому емоційна конотація залежить від функціональної належності носія номінації до визначеної тематичної групи персонажів: .

позитивні - негативні

"національний герой" - "супротивник національного героя*

У російських билинах 1 сербських народних піснях простежується більа тісний зв’язок з реаліонімієв, який виражається в оперу- . ванні Іменами відомих Історичних діячів, їх фольклорному переосмисленні, більиїй схильності до впливу номінаційних норм системи реаль- -них власних назв. .

Вивчення фольклорних номінацій наводить на думку про існування глибинного взаємозв’язку між семантичними структурами фольклорного тексту 1 номінаціями, які конденсупть у своїх значеннях най-біхьп релезантні семантичні елеиеити тексту. Семантика номінації персонажа безпосередньо витікає з функцій, виконуваних ким у текстовій струтурі, В імені персонажа відображається провідна семантична риса, яка визначає його функціональне поле діяльності. -

У висновках викладено результати дослідження.

Основні положення дисертації відбиті в таких публікаціях:

1. Ніфоантропонімн російського 1 сербського фольклору // Поста

республіканська ономастична конференція: Тези доповідей і повідомлень. - Одеса, 1990. - Г.2. - С. 24-25. '

2. В.І. Григорович про слов’янський фольклор і міфологів // Професор Віктор Іванович Григорович: Тези доповідей обласних наукових читань, присвпчоних 175-річчп з дня народження зченого-слїівіста. -Одеса, 1991. - С. 33-34,