автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Орган в музыкальной iудаiцi

Полный текст автореферата диссертации по теме "Орган в музыкальной iудаiцi"

Г Б ОД

МШСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРА1Ш

КИ1ВСЬКА ДЕРЖАВНА КОЮЕРВАТОР1Я !мен! П.1.Чайковського

Спец1ал1зована вчена рада Д 092.14.01

На правах рукопису

ФРЕНКЕЛЬ Симона Мойое1вна

ОРГАН У МУЗИЧН1Й 1УДА1Ц1 17.00.02 - Музичне мистецтво

Автореферат на здобуття паукового ступеня кандидата мистецтвознавотва

КиТв - 1994

Дисертац!вю в рукопис.

Роботу виконано на кафедр! !стор!1 музики народ!в УкраГни та музично! критики Ки1всько1 дерлавно! консерватор! I 1ме-н! П.1 Лайковоького.

Науковий квр!вник - доктор мистецтвознавства,

професор 1ван Арсенович КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

Оф!ц!йн! опоненти - доктор мистецтвознавства,

професор 1ван Федорович ЛЯШЕНКО;

кандидат мистецтвознавства Натал1я Володимир1вна СИМОНОВА Пров!дна орган!зад!я - Одеська державна консерватор1я

1мен! О.В.Невданово!

Захист в!дбудеться " " червкя 1994 р. о " годин! на зас!данн! спец!ал!эовано1 вчено! ради Д 092.14.01 по захис-ту дисертацШ на здоОуття наукового ступеня доктора наук у Ки!вськ!й державой консерватор!! !мен! П.1.Чайковського /¿52001, Ки!в-1, вул. Карла Маркса, 1/3, 2-й поверх, ауд. 36/.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б1<5л1отец! Ки!всько1 державно! консерватор!I !мен! ПЛ.Чайковського.

Автореферат роз!слано " травня 1994 р.

Вчений сек спец!ал!зовано ж .и, кандидат мистецтвознавства

С.В.ТИШКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ахтуалън1ать проблема. Каш час позначений в!дродхенням ¡нтересу конного народу, зокреча еврейського, до власних ка-ц!ональнгас корен(в. Однак ва-ылво, щоб шзвгй нацгональних • культур не став однобоким, охс-пивши л ише один, хай нав!ть ду-"яе значний, пласт. Аналгзуючк сучасний процес розвитку еврейсько г музично! культури в Укра1ш, легко помгтити в ньому патану роль фольклору. Це п!д?вердяувться простою статистикою: лише в Киев! функц10нуе безл1ч вельми неодкор1дних за профессиям р1внем еврейських фольклорних музичних-колектив!в, тод! як в ус!й УкраШ не мае йодного хору, ¡до виконував би еврей-ську духовну музику. Адде самз молитва становить основну ц!н-Н1сть еврейсько! музично! кулътури, бо вона впродовк тисячо-л!ть збер1гала I таки збзрегла свою самобутн!сть. Одноб!чкв ставлення до розвитку еврейсько! музично! культури мояе кати лише миттевкй результат. Ось що писав в!домий еврейський актор Соло;,-.он Шхоелс: "...Нац!окальке еврейсьхе - це не фарширована риба, не лапсердак I не пейси. Якщо хто-небудь э акто-Р1В п1Д1й?.;е на св1й-стяг фаршировану щуку ! лапсердак - цей актор школи не п1де уперед, в!н залишиться на м!сц1, прив"я-заний щ!льними узами до мертво! етнографН .

Не применпуючи значения наукових досл!дгсень у царин! еврейського музичного фольклору, визначимо назр!лу необхгд-н!сть у глубокому вявченн1 проблем духовно! еврейсько! музики. Музикознавських досл!д*ень у Ц1й: галуз! зовсгм небагато, а тому питания про Iскуванкя'еврейсько! органго! культури як час-тини св!тово! органю! культури, а такой синагогальноТ орган-ко! культури в 7кра!н1, ми взагал! розглядаемо вперяе.

Актуальн1сть дано! роботи полягае у спроб! зазирнути у глибину кац10нальЕо! еврейсько! традицН та доел!дитя найвиц! вт1лення ц!е! традицН у профэс1йн!й музичн!й творчост!. Та-кий п!дх1д до вивчення нацюнально! трацицИ е д1евим не лише для еврейсько!, але й для укра!нсько1 культури, бо в!н допома-газ визначити справки! ц1нтсп ! не дозволяв вцатися до при-м!тивного нацгонал!зму - адке д1йсно велике явище, попри його самобутН1сть, завжди е загальнолюдською ц1ншстю, а не надбан-ням Т1льки одн1е! над!!.

* Помоцхая-Михоэлс А. О ¡Гихоэлсе богатом и старшем // Мкхоэлс. Статьи, беседы, речи. Воспоминания о Михоэлсе. - М.: Искусство, 1965. - С. 568.

Для УкраГки вхвчення езрейсько! музично! культури е повчальним ще к тому, що евре! здавна мешкають на ц!й земл!, становлять значну диаспору. 6 щлком природним, що музичн! культури украТкського та еврейського н'арод1в, так! яскрав1 й самобутн!, мають с5агато сп!лыгого. Отже, музичну культуру украпгських евре!в сл1ц розглядати як нев1д"емну частику музично! культури Укра1ни.

Темою дпсертацН е досл!дяення !стор1 Т органу в музич-н!й.1уда1ц1. В робот! анал!зуються особливост! формувакня- -оргянно! культури в музичшй 1уда1ц1 в Iсторико-музиколог1ч-ному аспект! - в!д перших свЦоцтв !снування органу у бруса-■ лимському храм! до наших час1в.

Матер1али досл^джень «/истять 1сторичн! документа, особист! арх1ви, нотну, досл!дницьку та ¡н. л1тературу, що мають в!дношення до теми дисертацП. Було розглянуто досить значну к1льк1сть спесцальних роб!т, присвячених дкерелам органко! культури в музичн!й. 1уда!ц1, серед них £едс{геи /{. ^Пизсс ¿п {Ьг /\hcienl Зб-^аЛ-N.1. рр.) ВегЕ^к^И. оцап

¿л {Ае Зипадосше //Атегссст бцСбк о1 ОгоапС^ъ.-1968.- //-/.-рр. /¿'--Ъ; ъаЛеъ 7. 7Ьг тпогерЬап о{ Ш НшЖиап Тетр£е. //1оигпа1 Ые 4т^исап тцзко&рсаё. {<¡60.- м/згрр.

Проанал13овано та узагальнено матер!али щодо розвитку рефор-мац!йного руху на ЗаходI Укра1ни, зокрема фундаментальну пра-цю Ва^оёоп М. НсЫоиг'г ЬНьм&Ыы Зипцаоас ро^ерои/с'еУ.-<937. - 320&!. 6 <! X и г Г </

Розглянуто та проанал^зовано також спогади св1дк!в становления скнагогально I органно! культури в одесыий. Бродськ1й синагог!, з1бран! в особистому арх!в! С.Френкель /дал! у текст! -арх!в С.Ф./. Тут е, зокрема, свгдоцтва в!домого артиста Воло-димира Корал!, що в дитинств! сп!вав у синагогальному хор! П1д керхвющтвом Д.Ковамвського та одеського адвоката Й.Ма-нел1са. Безц1нним днерелом для досл!джень стали також спогади засновника органко! справи в УкраШ професора А.М.Котля-ревського, який особисто знав першого орган!ста Бродсько! синагоги А.Гефельф!нгера та II останнього кантора Н.Факторови-ча, а також матер!али з оообистих арх!в!в родини Дайч. Досл!-джено матер!али з !сторН розвитку музично1 реформи у синагогах США. / 1Ие.гопц>пи& £. Огоап tnus.it Ы 1Ье шаг^ср Легшее о£ /}мегссаъ "Змэдодиеь ¿ъ Ые КУ сеп-Ьигу,- МСсЫ-

. у <0ёрр/; Проанал!зовано музичн! твори к!лькох

американськта синагогальних композитора, зокрема Р.Старера „/¿■¿огег Л. "£Ьа££,о1 £*е БегV¿се. "/ .. Коти збер}гаються в арх!в! С.Ф.

У дисертацП анал!зуються не досл!дяуван! ран!ше твори укра!нських синагогальних композитор!в: музика з: зб1рки "Га-зомир" Д.Новак!вського та П.Минк1вського , "Ргае(мс!шт ЩивСс. ^сг Огуап " 3). ^о^ако^к^ та Нотний матер!ал-част-ково залучений з американського фонду Д.Коваулвоького; !кп! матер^али /твори 1.Гальперна, збхрка "Газомир"/ знайдено у фондах нотного в!дЯ!лу Центрально! науково! б!бл!отеки 1М. В.1.Взрнадського АН Укра1ки /номери збер!гання - М772 та М208/.

Використання у пропоновг-гаку досл1дженн1 значно! частики фактолог1чного матергалу, у ово!й б1льпгаст! нев!домого у Б1Тчизня;-:ому музикознавств1, передус!м завдячуе процесам де-ыократизацП нашого сусп!льстза, що уможливили правд иве, об-"ективне висв!тлення еврейсько! кульгури. . . . .

Мета роботи -.виявити наявн!сть органно? культури в му-зичн1й !уда!ц!, визначити роль 1 основн! етапи II розвитку. у р!зн! {сторичн! пер1оди та використати результата досл!джень у практичн!й концертик д1яльност!. В!дпов!дно до д*е.1 метя було поставлено так! завдання;

- проанал!зувати з1браний фактолог!чний матер! ал 1 -визначити специф!ку розвою органноI культури в музичк!й !уда!ц! в часовому та географ1ЧНо;лу аспектах;

. - вивчити шлях розвитку органно! культури в музичн!й !уда!ц! 1 визначити II м^сце у св!тов!й органнгй культур!;

- досл!дити 1стор1Ю в!тчкзняно1 синагогально! органно1 культури ! визначити I! специфшу та роль у розвитку органно! культури нашо! кра!ни;

- використати одержан! висковки п!д час складанкя кон-цертних програм циклу "Орган у музичн!й !уда!ц!".

Наукова новизна даноГ роботи полягае насамперед у обра-ному нами аспект! цосл!дзекъ. Уперие у в!тчизшкому ыузико-. знавств! зроблено спробу в!дтворити ц!л!сну картину зародкен-ня та розвою органно! культури в музичнш !уда:цг до виник-нення певно! сШльност! п!д назвою "еврейська органка культура" .

У робот! вперае розглянуто 1снування синагогально! органно! культури на територП су час но! кезалежно! деркави Ук-ра!кл, доведено !снування ц!е! культури та !! ц!л!сн!сть; доел¡днеко 1стор!ю органко! синагогально! культури; глибоко вивчено органну творч^стъ одного з найпя!дн!ших органних композиторов Укра!ни - регента хору Бродсько! синагоги в Одес! Д,Новак1вського. Творча спадщина цього композитора нал1чуе покад п"ятдесят твор1в, капкеаних для синагогального органа -соло. До сьогодн! в1Д0м! лиае два твори Д.Ковак!вського, що 1х було видано за киття автора. Ми знайали нев!цоме прижитте-ве видання тзор!в цього композитора - зб!рку п"егс для дитя---чого хору "Газомир", що вм1стила ш!сть невеликих його твор!в.

Зд!йснеко цосл1дження вгдояого нам прикладу з музики зах1 дкоукра!кського реформованого хазануту ./ система сп!ву, цо супроводвуе богослуж!нкя у синагогах/, ою калекить 1,Галь-перну - канторов! Льв!всько! реформоваяоГ синагоги з органом. Пор^вкяльний анал!з музики I.Гальперна та Д.Новак!вського за-св1дчив спор!дкен!сть творчих'метод!в композитор!в ! став пе-рекокливкм доказом едкост! зах!дного ! сх!дного укра!нського реформованого хазануту.

У ковтн! 1993 року зроблено спробу розшуку органа Бродсько! синагога - перев!рялася в1рог!дн!сть евгдчення очевид-ця, що орган було вмуровано в будинку синагоги. Знайдешй за-ыурований обшир розы!рами 4 х 4,6 м на другому поверс! будин-ка вказуе на те, що орган м!г там бути. Експеримент, цо ми його проводили, було заф1ксовано у американському документальному фхльш, присвячекому Д.Ковак1вському.

У робот! такок уперше розглянуто д!яльн!сть видатних В1тчизкяких орган!ст1В еврейського походкення у зв"язку з *хн!м внеском у розвиток музично! !уда!ки. Висуваеться теза про те, що передумовою для 1хньо1 появи на в!тчизнян1й ор-ганн!й сцен! буз розвиток синагогально! органно! культури в Укра!н!.

На захист винесено так1 концептуальн! положения:

1. Кародзкення еврейсько! органно! культури в надрах синагогально! музично! культури реформац!! стало законом!р-ним наследном розвитку органно! культури у музичнШ !уда1ц!.

2. Через зникнення синагогально! органно! культури в налпй. кра!н!, в1дродження еврейсько! органно! культури стало ыожливим лше у концертному виконавств! шляхом вт!лення в ньому еврейсько! теш.

Лрактичну цгнн1сть роботи обновлено та, що матер!алп дисертацП мохна використати п!д час складання курсу !стор!Т та теор!! музичпого виконазства, а такоз у еврейськях назча-льних закладах для Шдготовки спец!щпст13 з музично! ¡уда!-ки.

Матер1али, що стосуються особливостей синагогального -■еформованого ритуалу, мояуть бути корисккмя пхд час навчан-ня професьйшк орган!ст1В, як! бакають працювати з культов:« закладах, I пгд час орган!заци викладання в музичних зузах Укра!ни курсу культово! музики.

Кр1М того, на П1дстав1 матер1ал1в дисертацп та наглого практичного доовхду розроблено поради щодо складання прог-рам концертгв еврейсько! орган«о! музики I наведено програми органних концертов, цо 1х було виконако дисертантом-у 1991-. 1993 роках у багатьох концертних залах Укра!ни, кра!н блнзь-кого й далекого заруб1н2Ш /у тому числ1 I в ¡зраШ/, на ра-Д10 ! телебачешп.

Таким чином, слряковане естетичне виховання прихильня-к!в еврейсько! органног музики та пропаганда еврейсько! музично! культури визначають практично значения ц^е! роботк.

Апробация робота в^дбулася у зиступах з доповщями на з'Чзд! реформаторских громад Укра!ни 1991 року в Ялт1, а такок перед представниками окремих реформованкх громад Укра!-на та Рос!I; на конферекцН, присвячен!й пам"ят! М.Береггв-ського 1993 року в Киев!; на мгжнародному фестивалг та Кяна-родному симпоз!ум! з еврейсько! музики в 1993 роц! в 0дес1; на м!янародн1й. конференц!! з ¡уда!ки 1993 року в Киев!; п!д-час обговорення дисертац!! на музикознавчих кафедрах Ки!всь-ко! державно! консерзатор1! Шен! ПЛ .Чайковського.

СТРУКТУРА ТА 0СН03НКЙ ЗГЛЮГ РОБОТИ

Дисертац!я складаеться з! вступу, п"яти роздШв, заключения, б1бЛ10граф1! та трьох додаткгв. Обсяг роботи ЛЯ. стор1нок машинописного тексту, сторхнок 61 блгограф!!, що мостить 83 найменування рос1йською та 13 найменувань ¡нозем-нши мова'.'.л. Додатки м!стять глюстрацН, нотш пркклади, а такоа словник спец!а1ьних терм!шв.

У вступ! обгрунтовано актуалыпсть обрано! те?га, науко-во-практичну 1цнн!сть дисертацШю! робота, влкладено гслоз-

ну мету, завдання та об"ект наукового доел Жжения. Доведено, що орган та органна культура мають в !уда!ц! вельми давне корIкил I незвичайну ¡сторш, яка стала об"ектом дослгджень у дангй робот!. Тут ге подаю визначення двох осковнкх понять, вхкордстанхх 'у робот I.

Музкчна худаГка - це синтез велико! к!лькост! музичних культур, у тому ч;:сл1 еврейсько!, по 1хИй. причетност1 в тому чи ¡тому аспект! до духовно! та матер!ально! основи еврейства. ...

^узячна 1уда!ка - це насамяеред музика, написана на ев-рейськ! теми, кззале.это в!д кацгонатьно! приналекност! Пав-тор1В. Серед П творив - 1тал1ець Б.Марчело I нгмець Г.Ф.Гендель, француз М.Равель ! рос¡яни М.Гл!нка, Ы.Ркмський-Корса-ков, М.Мусоргський, О.Серов, М.Балакирев, Д.Шостакович, С.Про-коф"еь та 1Н.

Разом з тим це д!яльшсть евре!в у свгтовгй музичн!й культур!, як1 створюать I виконують р!зк1 твори, не обов"яз-ково еврейсько! тематики, але яким налеккть особлквкй тип ■ пкац1онально-характерного в1жонання, музичного Шонування, артйкулювання", здатнлсть "псреробляти все сторонне у глибо-ко нащональне . Бидатш твори ОЛендельсона-Бартольд!, К.Сен-Санса, Д.Мекербера, А.Шенберга, д.Рубхнштейна, Д.Шйо, О.Копленда, П.Ебена ц!лкам I повшстю належать як музичним культурам тих народ¿в, у середовлш якпх Ц1 композитори жили, так I музичнгй." 1уда!ц!. . .

Покяття "органна культура" передбачае, на думку Л.Ройз-мана , коматекс матергальких I духовних ц!нностей /органи; • орган!сти - Kov.noз'/.торк, виконавц1, органш майстри,'педагоги; музика, створена з розрахунну на !! оргаще. вт!лення; слухач 1 - рецишенти органно! музики/, що перебуваитьувзаемо-цН.

Цв роботу присвячено вивченню !стор!1 розвитку кожного з перел1чених еле:.«,ент1в органно! культури в музичнхй !уда!ц!,

* Земцовский И. В мире еврейской музыки // Вестник еврейского университета в Москве. - М. - Иерусалим. - 1992. - я I.

- с. те.

Ройзман 1.И. Орган в истории русской музыкальной культуры.

- М.: Музыка, 1978. - С. 4.

визначенкго особливостей !хнього формування за Tie? чи IнпгоГ доби t розглядов! шлетiв розвитку органно! культури в музич-н!й. 1уда!ц1.

Розд1л I - "Джерела органно! культури у музичн!й !удаТ-ц!" - MiCTHTb огляд та анал!з MaTepianij стосовко найдавн!-шого пер tony iCTopií музично! культури евреТв. Про а;-а л i зевано велику к!льк!сть вере};':, що п1цтвердяують факт !снування органа /чи його прототипу/ в брусалямському храм i /вере!! Фрома, Гелмета, Фейфеля, Яна, Енгеля, Крауса, BiHepa, Корн!-ла, Ясера, Беплгнського та íh./ i цо заперечують кого /вер-cií Закса, Гезен{уса та íh./.

В Рос!! в!ддавна ¡снузала думка про наявн!сть органа у храмовому культ!. Ще на давньоруських кшггкових мппатврах ХУ1 стол1ття знаходимо зобраяення органа серед музичного !н~ CTpSMeHTapin !удейського царя Давида. ЗНдзначимо, цо в ро-с!йському музикознавств! ми не зустр!ли вере!i, яка спросто-вувала б факт !снувакня храмового органа - yei з i дом i нам--досл!дники вир!шували це питания позитивно /П.Б. Страничка из истории музыки // Артист. - 18ЭЗ. - 5 25. - С.-125-134; Гаидшин Я. Что такое орган? // Музыкальный современник. - . 1915. - & 3. - C.2f ; Еврейская энциклопедия /Под ред. JI.Ka-ценельсона. - СПб.: Брокгауз и Эфрон. - Т. ЗШ. С. 122; ja ;/н,/.

Анал!з наведених матер!ал!в та власн! досл!дяення доз-воляють зробити такий висновок: хоча джерела органно! культури в музичн!й 1уда1ц1 сягають Б:бл1йського пер!оду iCTopií евре!в, факт !снування органа в храм! ще не-в доказом зарод-хенкя еврейсько! органно! культури са\".е в той период. За данный, наведенимп в л!тератур! / The Mtw Огот dicííonazu of. Music, and Musicians/&/. fy 3. 5adio, <950. ~ T. tK.-p■ £21; Vossez 1 The. maottphah otihe Mezodian Tempfe fflouzwt cf % Amáican tíluSLCofoQLtacSaciíiyr <960.- &ezt¿~

kuH. The otoan Lh ihe^umooaue /fAmerican Suitd cf Oiya«is $¡6%.-Hi.- pp. 35-4o tna iff. / старовинний храмовий орган "магрефа" використовували зиключно як сигнальнлй !нструмеят. Немае жодного доказу щодо його використання як музичного !н-струмента, так само, як немае н!яких п!дтверд*ень наявност! одного з найважлив!ших елемент!в органно! культури - органно! музики того часу. Бельке того, cava верс!я про !снування

¿sis-

храмового органа, кезважаячг ка свои перекошшв!сть, до цьо-го часу ке лае матер!альних п1дтвердкень.

Гадаеко, то справхке значения доелiднекь подо !денти-$iKauil "магрефа" з органом аолягае не лкше у вкзкачетп на-яеност! органа у брусалимському храм!. Вахлкво те, що ц! до-сл!дження П1дтвердзувть BiporiflHictb давкього переконашш в iCHyaaHHi храмового органа, в!добракеного в Б!блП i Талмуд! у виглядх детальких, але багато в чому суперечливюс описпв. Саме це переконакня i заловило, великою м!рою, виникнення в подал ьсо«.у еврейсько! органно! культура, вЦбклося на фори-музаннг музичко! свщомост! та естетики композитор!в-органiс-tíb протягом столгть. На випадково орган знову з"явився з релейному культ i евре!в в ранньему середкьов1Чч!, за умов найсуворшо! заборони вакористання музичких 1кструмент1в, • майже за 300 pokíb до Еикикнення реформаторского !уда!зму, коли орган став необх!дним учаенкком синагогального бого-. слун1нкя. А.Сендрей / Senc/zeJ 4. The ftlusic cftíx ¿n

3)iQSf>ozQ (uf> éo ШО), ШО,-pp- бГ-SS доводить факта вккоркстанкя- органа в синагогах Празького i Венец1анського гетто.

Безумовно, процес зародження органно! культури в музич-híü 1уда1ц1 проходив п!д впливом музично! культури Ренесансу i тогочасного розкв1ту органно! культури в бвроп!. Однак бу-ло Ц1ЛКОМ очевидном i прагнекня евре!в в!дродити й власн! стародавШ традицн. Символ iчно, що в середньовочному Ераэь-кому гетто орган залунав саме у Староновй! синагоз!, яка, зг1дно з легендою, була побудована з кашння зруйнованого брусалимського храму.

У ХУП-ХУШ: ст0л1ттях спостер1гаються nepmi ознаки-модер-ni3auiI синагогального культу. Музкчна реформа Соломона де Poci, музично-просв1ттщька Д1яльн!сть Леона Модени, а також композиторська д1яльн!сть Бартоломео Марчело, який стор!ччям п!зн!ше зац!кавився еврекською музикою t зробив св1й великий внесок, - все цс п!дготувало народження справжньо! органно! культури в музичн!Й ¡удаГц! в перtод реформацЦ . !уда!зму.

Розд1л П - "Орган перiоду реформац!! ¡удаГзму" - присвя-чено дослщженно першого етапу розвитку еврейсько1 органно! культури. 1сторичною передумовою виникнення органно! культури у музичшй. 1уда!ц1 наприк1нц! ХУШ - на початку XII сто-

л!ття став розкв(т еврейського проев!тницького руху Таскала", то його заснували дек!лька значних н!мецысих ф!лософ1в на чол! з Мозесом Мендельсоном /Сэмюэлс Р. По тропам еврей- ■ ской истории. - Иерусалим: Библиотека - алия, 1991. С. 29/. Внасл!док цього руху ! виник реформаторский !уда1зм /Что такое прогрессивный иудаизм, 1991. - 48 е./.

Зм!ни, цо стачися в житт! евре!в, вимоги нових поко-л!нь, як! прагнули стати часткою европейського сусп!льства, викликали необх!дн!сть зд!йснення зм!н у форм! в!дправи релейного культу в синагогах - для п!дкр!шгення священного тексту в синагогальний ритуал було введено хоровий С!т!в та-1нструментальну музику. Найвахлив!шим учасником богослук!нн!т став орган.

Ввазаемо, цо головними причинами зверяення до органа в реформованому синагогальному ритуал! Зах!дно! бвропи XIX сто-л!ття в:

1. Бажання реформатор1В !уда!зму вгдродити культов! тра-диц!! храму, спираючись на !снуше уявлення про використання органа у храмовому культ I.

2. Вплив протестантизму, де орган широко використовував-ся п!д час богослук!ння, а такоя певн! якост! органа, що на-дають цьому !нструментов! особливо1 велич!.

3. РеволхШя в органобудуванн!, створенн! орган!в "романтичного" типу, що обумовило прих!д ново! ери у св!тов!й.органы! й культур! - ери концертного органного музикування. Орган стае найулю<5лен!пим концертним !кструментом того часу, кращ! композитора пишуть для нього музику. В1ртуозне використання органа у творчоот! Ф.Мендельсона, К.Сен-Санса та !н. викликало величезний 1нтерес до нього з боку синагогальних музикант!в-реформатор!в.

4. Практична необх!дн!сть в 1нструменталыпй п!дтримц! синагогального хору яку наккраце м!г зд!йснити лише орган. Треба взяти до уваги', що йдеться про хор, який традицпшо не мав практики багатоголосного сп!ву, але мусив опанувати пол1-фон!чн! твори, що пост1йно ускладнювачися композиторами-реформаторами.

Особлива роль у розвитку синагогально! органга! культура налехить видатному композиторов!-срган!стов! Ф.Мендельсону. Визначено, що вплив його творчост! на музпку синагогальних реформ1ст! в був ! прямим, ! опосередкованнм. 1!ого музика

заезди цктувалась у синагогальних Л1тург1ях. Пор!вкяльний акалхз фрагмент!в з оратор!! Ф.Мендельсона "Шя" I псалма Ц.Тальмона " ЛсснтЬ Ькаь&св *■ ¡3 зах!дноевропе2ського ре-формованого хазануту, а такол Л1тург1йних творив Л.Левандов-ського, Д.Ковакгвського та ¡н. показав, що б!льш1сть синагогальних музикант!в-реформагор1в запозичила мелос та засоби розробки матергалу з музики Ф.Мендельсона. Кр1М того, сам факт ¡снувашщ поотат! такого масштабу в музичному хкттI був колосалъним стимулом для всього музичного еврейства. Поява еврея-орган!ста, в1ртуоза перио! величини, що выводив знач-не М1сце у сво!й композиторськН!. д!яльност! створенню орган-но! музики, було величезним поштовхом для вс!е! подальшо! ¡сторп органно! культури в музичн!й 1уда?ц1.

В роботг дано характеристику д1яльност1 найзначн!ших захгдноевропейських синагогальних музикант!в-реформатор!в -С.Зульцера, С.Наумбурга, Л.Левандовського 1 вперше визкачено М1сце органа в !хн!й творчост1, показано, якого-впливу зазнала органна музика цих композиторов в!д техшчних I звуко-

вих особливостей "романтичних" онструметчв, що в той час влаштовувались у реформованих синагогах; проанал1зовано си-нагогальну органну музику Л.Левандовського 1 в!дзначено його намагання-звглвнити орган вщ функц! I виключно аком па нементу.

Отке, пер|од реформацН ¡удаГзму XIX стол(ття характеризуется значним п!днесенням органно! культури в музичн!й !уда!ц!. Орган був широко розповоюдженим чинником у л!тург!й-н1й. музиц! реформованих синагог. На цьому етап! розвитку ор-ганио! культури в музичн!й 1уда1ц1 в!н взагал1 використову-вався як супроводжувальний игструыент. Перои спроби Л;Леван-довського та С.Зульцера використати орган як сольний хнстру-мент не стали попит ним явищем.

Однак вхе напршиши XIX стопття ця тенденц!я почала интенсивно розвиватися. Наприклад, у синагогальних творах композитора-реформатора Я.Вейса'. легко побачити значне поси-лення самостийно! функцИ органа.

Органна творч!сть музикант1в-реформатор!в XIX стол!ття зазнавала великого впливу сучасних !м культур тих кра!н, де вони жили; доробок С.Зульцера - в!деноько! класики, С.Наумбурга — велико! французько! опери, Л.Левандовського — орато— р!ально! творчост! Ф.Мендельсона.

• 1 ¡'{^1.-1. СйЕв&сЫоь О^ брв^са? [{¡¿еп, Ш

Розд1л Ш - "Синагогальна органна культура И стол1ття" - присвячено найб!льш значному етапов! розвитку органно!. культури в музичн!й !уда!ц! - народженио еврейсько! органно! музики. На цьому етап! орган вт1люеться в еврейську органну культуру як самост! й!шй солыгай 1нструмент. Цв небачене ра-н1ш п!днесення еврейсько! органно! культури в!дбулося в Аме-риц!. Анал!зуючи причини, що обумовили таке п!днееення саме в ц1й кра!н1, незначимо спрнятлив! умови для розвитку сина-гогально! органно! культури, яка тут склалася. Ще в XIX сто-л!тт1 в Америц1 швидко поширився реформаторский !уда!зм, спорудяувалося багато синагог з органами. Кр!м того, тут не було того pi3Koro антагонизму wis р!знимп рел|'г1йними напря-мами в самому 1уда!зм1, який спостер1гався в 6вроп1. Великий приплив eMirpaHTiB, переважно з кра!н Сх!дно! ввропи, був обумовлений Першою св!товою в!йною та Говтневим переворотом у Рос!!. Серед них були й в!тчизнян1 музиканти: П.Минк1всь-кий, родина Д.Новак!вського, Я.Вейнберг, 1.$р!д, I.Ясер, Л.Саминський, АЛдельсон. Завдяки !хн!й д1яльност! синагогальна органна культура Америки щ1льпо зроолася з! сх!дно-европейською еврейською трациц!вю. /Чимало серец пих музи-кант!в були засновниками синагогально? музично1 реформи в себе на батьк1вщин1/.

Але справжнього розкв^ту синагогальна органна культура Америки досягла п!сля Друго! cbItobo! Biftira, шо спричини-ла 1нтенсивний приплив eMirpaHTiB !з Зах!дно! ввропи. Серед музикант1в, як1 прибули з uie» новою хвилею, - видатн! композитор« , оргашсти, прецставмки кращих зах!дноввропейських органних шк1л: Д.М1йо, Е.Блох, Г.Еерл!нський, Г.Шал!т та багато irnmx.- Як визначае БЛерошЫус /HiezonymuS 8. Otqan music tn the kfats/iop Sezt/ise oP Qtrutxican Syhageffoes ^¿n the XX cehtuzy.- ЮСсЫцап, J9G&J- p.36 /, у краГн! спосте-р1га8ться небачене зростання к!лькост! реформованих синагог з органами. Значно збагатився репертуар синагогалышх оргп-п HicTiB - вони почали виконувати музику, CTBoprmaify спец!аль-но для синагог. Орган стае не лише супров!дним !нструментом, в!н розглядаеться як самост!йна виразна одиниця. Все це зу-мовило винккнення "hoboI хвил!" у синагогальн!й органн!й му-зиц!, лк!й притаманн! так! тендеодН:

i. ОргаШчне поеднання еврейсько! традицП з високою

профес!йн!стю та використанням найнов!ших цосягнень у галуз! музично! культура.

2. Застосування вс!х досягнень еврейсько! музично! культури в opraHHii синагогальнИ музиц!, поеднання в н!й р1зноман1тних етшчних, рел1г1йних i народних традиц!й.

3. Ствердження органу як сольного !нструмента,

Анал!з твор1в Г.Берл!нського, Г.Шал!тв, Р.Старера,

Д.М1йо, Е.Блоха, Р.Казакова та 1н. дозволив сформувати голо-вн1 тенденцП та стильов1 особливост! еврейсько1 органно! музики "hoboI хвил!": .. .

1. Опора на старовинну традиц!ю, обробка аутентичних синагогальних мелод!й без стильових нашарувань /"Прелюди" Г.Берл1нського, "ПНсть л!тург1чних п"ес" 1.Фр!да, " Feasi of _ Weeks" С.Адлера та 1н./.

2. Шдмова в!д попередн!х спроб асим!ляц!1 еврейсько! молитви в зах1дшх традиц!ях, пошук елях (в I напрям!в в!д-родкення старовинних традиц!й, але на новому, витому профе-сМному р1вн1:

а/ в!дмова в!д традиц!йно1 для християнсько! л!тург!1 хорально! обробки мелод!й, та опора на сольну мелод!ю, що в1-добраяуе традиц i I, пов"язан! з канторським стиле» / кода в "Прелюд!!" Г.Фрома " The Неьпаё Lit^kt " Г.Шал1та i 1н./; •

б/ використання ладово! специф1ки еврейсько! музично! традиц!! /"Прелюд!Iй Р.Козакова з " TzCo Siudj/ina +ке 5b-lipiuzes "Прелюд!I" E.Блоха/;

в/ поеднання в едине ц!ле р!зноман!тних традиц1й ев-ре1в /"Токката, речитатив ! постлюия" С.Адлера/.

Родглянуто основн! функц!1, що !х виконуе орган у си-нагогальн!й. музиц! "ново! хвил!".

За органом збер!гаються його nepBtcHt функц!! - сиг-налЬна та акомпанементу. Ситналька функц!я - пов!домлення про початок та зак!нчення богослуж!ння - використовуеться майже в yclx синагогальних органних л!тург!*рс /Д.М!йо "Бар-м!цва 1зра!ль"; Р.Старер " Shaiiai <?ие Stttficz "та. la/» Орган, як i ран!ше, використовуеться для п!дтримкя хору, але тепер вЬн не лише створюе гармок!чне тло, а й дублюе хор/" ВсгесЬц " Д.Мгйо/.

За органом залишаеться i !нша традиц!йна функп!я -зв"язок м!ж частиками богослук!ння, але нин! сольн! номери

створюються у вигляд! зак!нчених 1 ц!лком придатних для концертного виконашм п"ес, що в них використано традиц! йгай еврейський матер!ал /а ОтСс/оЬ " (Поигпег'$ ЦаЛЛ^И " 1а

" Велес11с-6сг>ц " Р.Старера; "Прелюд! I" М.Кастельнуово-Тедеско та 1н./.

Орган одеркуе також низку нових фута<1й, пов"язаних з використанням його як сольного {нструменту: звуко-в!добра-кальна функц!я /" фтСДаЬ " Р.Старера/; образно-виражальна функц!я /" /Яоигпег 'б " Р.Старера/ тощо.

Музична мова композитор!в "ново! хвил!" в надзвичайно р!зноман1тною, але вс!х 1х об"вднуе дбайливе ставлення до нац!оналыго1 традици та орган!чне вживання I! у власн!й творчост!, ¡нтерес до органа та винах!длив!сть у його вико-ристанн!, а також високий профес!онал!зм.

Розд!л 1У - "Синагогальна органна культура Укра!га" -м!стить у соб! досл!дження процесу зародзення, розвитку I зникнення синагогально1 органно! культури в Укра!н1.

Спростовано хибну думку про в1дсутн!сть в!тчизняного реформаторського руху в !уда1зм!, яка винккла завдяки ототож-нешго Укра!ни з Рос!ею. Вивчення в!дпов!дних матер1ал!в_ /ВаСавап N. //¡¿¿огуа Зупа^о^ ровера к/с'е^'. -

Ыоиг, 193?. - 320; Хонлгсман Я.С., Най-

ман А.Я. Евреи Украины. - К., 1993. - 115 с.,тя 1н./ п!дтвер-дило наявн!сть у минулому в р!зних частинях нашо! кра!ни ре-формованих синагог з органами. Отже, вперше доведено !сну-вання в УкраШ единого культурного шару - синагогалыго! органно! культури Укра1ни, що розвинулась тут внасл!док поии-рення рефор.шторського руху. Через те, що реформац1я 1уда1э-му в р!зних частинах Укра!ш проходила не однаково, синагогальна органна культура Заходу 1 Сходу Укра!ни формувалася з р!знок> !нтенсивн!стю I мала сво1 особливост!.

Вивчення фзкт!в життя ! д!яльност! реформатор^, що працювали у Льв!вськ!й реформован!й синагоз! /Льв!вському Темпл!/, - О.Абраса, Я.Бахмана, 1.Гальперна, А.Каплана та в Одеськ!й.Еродськ!й синагоз! з органом - П.Минк!вського, Д.Но-вак!вського та !н., а також анал!з знайденого нотного мате-р!алу дозволили зробити висновки:

I. Попри те, що синагогальна органна культура Заходу ! Сходу УкраПш мала сво! !стотн! в!дм!нност!, безумовною в

спор1днен!сть цих явшц. Шдтверджують цю тезу так} факти: а/ майже вс! музиканти Льв!вського Темплу, так само, як 1 Бродсько1 синагоги в 0дес1, походили з! Сходу Укра!ни. В 0дес1, на п1дстав1 одержаного у Львов! "реформац!йногоп досв!ду та власного традиц1йного, вони створили той непов-торний укра!нський реформований хазанут, який отримав найви-щу оц1нку сучасник1в ! був несправедливо забутий згодом;

б/ найзначн!ш! музиканти Льв!вського Темплу 1 Бродсько! синагоги були представниками одше! канторськоГ школи - бер-дич!всько1До не! налетать Д.Новак!вський, I .Гальперн,. Я.Бахман, 1.3ейц, а Д.Ковакхвський ! I.Гальперн нав!ть нав-чалися в одного педагога - в!домого кантора Шп1цберга; -

в/ Льв1вський Темпл своер!дним трамчл1ном став для б!ль-шост! одеських кантор!в:- ! О.Абрас, I Я.Бахман, ! П.Минк!в-ський перед тим, як потрапити до Одеси, працювали у Львов!.

2. Розвиток синагогально! органно! культури в Укра!н1 не е насл!дком випадкового перенесения чуко! зах!дноввропей-сько! традйц!* ка укра!нський грунт. В1н е законом!рним результатом взаемовпливу культурних традиц!й. двох частин одн!е! держави.

3. Якщо зах!дноукра1нський хазанут перебував п!д безпо^ середн1м впливом австр^сько! синагогально! музично1 реформа-цН /основою л1тург!1 у Львхвському Темпл! була музика С.Зу-льцера; 1.Гальперн використовував у сво!й композиторськ!й творчост! музичну стшпстику, характерну для еврейського фольклору н!мецько-австр!йсышго рег!ону,', куплетн!сть пабудо-ви, танцювальн!сть тощо/, то сх!дноукра!нський хазанут ц!л-ком спиравоя на сх!дноашкеназ!йську традщ!ю.

4. Хоча Льв!вський Темпл ! випередив Бродську синагогу у використанн! органу, остання стала незр!внянно б!льшим яви-щем у синагогальнШ органн!й культур! Укра!ни завдяки д!яль-ност! видатного синагогального композитора, одного & творц!в нового реформованого хазануту у Сх!дн!й Укра1н!, регента хору Давида Новак!вського.

В робот! досл!дкено майже нев!дом! стор!нки життя ! творчост1 ДЛ1овак!вського, композиторська д!яльн!сть якого зб!глася з величезким п!днесенням музично! культури РосН. Разом ¡з твердженням нац!онального начала, в рос!йськ!й му-зичхай культур! прокидаеться властивий романтизмов! !нтерес

до екзотично! сх!дно! теми, де пом!тне м(сце пос!дав еврей-ська тема.

Саме Д.Новак1вському належить 1нщ1атива викорпстання органа в Бродсыо й синагоз!. Його було змонтовано тан 1901 року. Весь подальший пер!од життя та д!ялыгаст1 композитора /понад двадцять рок!в/ був пов"язаний саме з цим органом.

Ми ке зпасмо !ншх композитор!в тогочасно! УкраТга, як1 залипали б по соб! таку значку органну спадиипу - б!льше п"ятдесяти ц!лком завершених по форм! твор!в для органа-соло; велика к!льк1Сть ансамблевих твор!в за участю органа, р!зномак!тних за своТм !нструмектальним складом 'для органа 1 струнких, для органа 1 голосу тощоЛ Практично вс! хоров! твори, со були написан! у пер!од з 1901 по 1921 роки, перед-бачали участь органа.

Вивчення органно! музики Д.Новак!вського дозволяв зро-бити так1 висновки:

Композитор успешно сполучав у своГй органн1й творчост! сх^дноукрапюьку еврейську традиц!» з досягненнями профес!й-но! зах!дноевропейсько1 та в!тчизняно! музики. Можна просте-жити вплив музики Ф.Мендельсона, А.Рубинштейна, П.Чайковсь-кого на його творч1сть.

На вЦшну в!д зах1дноевропейських муэичних реформаторов, як!, спираючись на еврейський мелос, зверталися до за-соб!в обробки з захщноевропейсько! музики, ДЛ'овак!вський дотримуеться еврейсько! традицП ! п1д час цитувакня еврей-сько1 теми, ! п1д час створення влас!шх твор!в на основ! традмийних еврейських лад!в /наприклад, Мою /,

! п1д час обробки тематичного матер!алу. Композитор в!дмо-вився в!д хорально! обробки, в!ддаючи перевагу л!неарност1 з використанням традкц!йного чолов!чого ун!сону. Кр!м того, у сво!й органнШ та ансамблев!й. творчост! в!н часто використо-вуе елементи сх!дноукра1нського канторського стилю з характерною мел!зматикою та !мпров!зац1йн!стю.

Образна сфера органно! музики Д.Ковак!вського теж повязана з еврейською традшиею. В його органних прелюд!ях можна знайти I витончен1 жанров!, малюнки, I воображения ти-пово! еврейсько! ыовно! 1нтонац!1, 1 образи з! сх!дноевропей-сько! клезмерсько! музики.

Досить р!зноман!тними в 1 функцН органа в композитор-

ськ!й творчост! Д.Яовак1вського. Орган для композитора -своер1дний аналог хору /"Псалм" №98/ 1 симфон{чного оркестру /" Риа<>Вис1^цгг> ШизСс "/. Р1зноман}тн!сть звуко-зоб-ражально! та образно Г сфер органно! музики Д.Ровакгвського не поступааться музиц! XX столгття. Композитор використовув повну пал!тру органпих тембральних, динам¡чних та агог1ЧНих зэсоб!в для в!дтворення еврейсько! традицп. В розд!л! дано оц!нку новаторства оргаино! творчост1 Д.Ковак!вського не Т1льки для в1тчизняно! органно! музики, а й у м!янародному масштаб!.

Зроблено пор)внялькик анал!з к!лькох невеликих п"ес для дитячого хору видатногс кантора Бродсько! синагоги . П.Минк!вського та Д.Ковак!вського, що «¡стяться в зб!рц! " "Газомир" /видання 1904 року -Варшава/. Результата цього анал!зу п!дтвердили спор!днешсть музичного мислення авто-Р1В, !хн!й. зв"язок з! сх!дноукра!нською еврейсько» традиц!ею. Однак очевидными е також ! основн! в!дм!нност! творчих почер-к!в П.Минк!вського ! Д.Ковак!вського. Одержан! результатк дозволили скласти уявлення про шляхи розвитку сх!дноукра1н-ського реформованого хазануту на етап! його зародження.

Дано такой оц!нку д!яльност1 ¡гагах орган!СТ1В, що пра-цювали в р!зн! роки у Бродськ!й синагоз!,- А.Гефельф!нгера, Раб!нькова, Гайвра; в!дтворено !стор!ю органа Бродсько! синагоги, проанал!зовано результати експерименту, пов"язаного з пошуками органа Бродсько! синагоги. . . .

Як ми бачимо, Укра!на не вперше стае пров!дником про-' гресивних зах!дноввропейських культурних традиц1й для Рос!!. Под!бно до того, як у св!й час партасний СП1В прийшов з Ук-. ра!ни в Рос!ю, органна синагогальна культура через Зах!д Ук-раПш поширалася на II Сход], що входив на той час до складу Рос1йсько! !мпер!I. 1 хто знав, якою була б його доля в. Рос1йськ!й- !мперП, коли б не Еовтневий переворот, що приз-в!в до повного знищэння ц!е! культура.

0станн!й розд!л У - "бвре! в рос!йсыий виконавсыай органн1й школ!" - присвячено органно-виконавськ!й сфер! в . музичн!й. !уда!ц!. Огляд та анал!з матер!ал!в /Баренбойм Л.А. Антон Григорьевич Рубинштейн:ГВ 2-х томах!.- Л.; Браудо И.А. Об органной и клавирной музыке. - Д., 1976. \}.4 ; Сога-ди . Н.А.Дайч з архива С.Ф.,тй' 1н•/ дозволили визначити та-

к! положения:

бврейське муэичне просв1тництво в РосН мало свого л1-дера - А.Г.РубИпатейна, за 1н1ц1ативо1э якого опочатку в Ро-с!1, а пот!м в Укра1н1 було орган!зовано профес!йне навчання орган!ст!в.

Д!яльн!сть трьох вицатних рацянських орган!ст1в еврей-ського походження - !.Ьрауцо, Л.Ройэмана, С.Дайча була знач-ним виесксм у в!тчизняну органну внконавську культуру. В1дз-начимо, що I 1.Браудо, 1 Л.Ройзман стали засновниками пров1д-них радянських органних шк1л - лен1нградоько! та московсько!. 1хнЁ учн1 поширюють органну культуру 1 дос1. До реч!, орга-н!затор укра!нсько1 органно! школи професор А.М.Котляревсь-кий - учень [.Браудо. Учнем 1.Браудо був I видатний укра!н-ський оргашет - виконавець 1 педагог С.Дайч. Матер1али особистах арх1в!в родини Дайч дозволили розкрити пев! дом!- сто-р!нки життя та д1яльност( ц1е1 талановнто! людипи.

На п1цстав1 фактолог!чних даних, иаведегих у розц1л1, висувавться теза про те, що розвиток синпгогально! органно! культурк в Украпп став передумовою випикнення на в1тчизня-н!й органн!й сцен! значно! к!лькост! талановитих орган!ст!в епрейського походження. Майже вс1 музикаити, чия д!яльн!сть розгладаеться в даному розд1л1, народилися в Укра!Ш. Двое з них - А.Руб!нштеин I С.Дайч - походили з "бродських евре-1в", двое 1нших - Л.Ройзман та I.Браудо були св!дками знач-ного-подавления синагогально! органно! культури в 0дес1.

Незважаючи на те, що в!тчизняну синагогальну органну культуру було зншцено, д1ялыНсть наших видатшх орган!ст1в -евре!в за походженням забезпечила зв"язок, що дозволив ц!й культур! в!дродитися нин! знову в Укра!н!. Це п!дродження в!дбулося внасл1док вт!лення еврейсько! реми в оргшше кон-цертне позакультове виконавство.

У розд1л1 вм!щено практичн! рекомендацН для орган!с-т!в - виконавц1в, як! поставили за мету створити программ еврейсько! органно! музики; зразки програм концерт!в !з циклу "Орган у музичч!й ¡удаТцГ', шо пикористовувалися автором у !! практичной, концертн1й д1яльност»; практичн! поради щодо специф!ки рег!стрування та артикулювання п!д час виконання еврейсько! органно! музики.

Головна мета, що I! мае поставити перец собою кожний виконавець еврейсько! оргашго! музики, - эцЩснення автор-ського задуму на п!дстав1 глибокого знания еврейсько! музич-но! традицП; використання р!зних виконавчих засоб!в для вт1-лення цього замислу; якнайб!лып р!зноман!тне 1 точне використання виразливих можливостей органа.

У заключенн! наведено п!дсумки досл!джснь, що п!дтверд-жують основн! концептуальн! положения дисертацИ.

I. Результат розвитку органно! культури в музичн!й !у-да1ц! - утворення еврейсько! органно! культури, одн!е1 з най-давн!ших за джерелами музичних культур св!т^, апе через спе-циф!ку 1стор1! еврейського народу - одн!е! з наймолодших культур.

I/ Анал!зуши велику к1льк!сть фактолог!чних датах, на-ведених головним чином у закордотшх джерелах, ми зробили висновок, що орган д!йсно використовувався у древиьому культовому ритуал! брусалимського храму- Отже джерела еврейсько! органно! культури сягають б!бл!йського пер!оду !стор!1 евре-!в. ТрадицШне уявлення про використання органа у храмовому культ! мало великий вплив на формування музично! естетики' композмтор!в-орган1ст!в у музичн!й !уда!ц! вплодовж багатьох подалыпих стол!ть. Це п!дтверджуеться фактами використання органа в синагогальн!й, л!тург! I в пер!од середньов!ччя, за-довго до синагогально! реформи в !уда!ц!.

2/ Синагогальна реформа, що дозволила широке застосу-вання органа в !удейському богослуж!нн!, сприяла швидкому розвитков! органно1 культури в музичн!й !уда!ц!. Величезну роль з1грала у розво! органно! справи в пер!од реформацЯ !уда!зму та справила великий вплив на творч!сть еврейських музикант!в-реформатор!в наступних покол!нь творча д!яльн!сть видатного композитора-орган!ста еврейського походження Фел!к-са Мендельсона-Бартольд!.

3/ Справжне народкення еврейсько! органно! культури ми бачимо у XX стол!тт!, коли еврейськ! композитори звернулися. до органа як до самост!йно! виразно! одиниц!. Звернення до еврейсько! музики, написано1 в розрахунку ка I! органне вт!-лення, широке розповсюддення ц|ВГ музики та формування пев-., но! сп'ЛЬпООт!, де численн1 естетичн! й художн! традиц!! кож-но! етн!чно! групи евре!в злилися разом - усе це свгдчить про виникнення еврейсько! органно! культури.

4/ Характерною особлив^тю св!тового !сторичного про-цесу становления еврейсько! органно! культури в те, що вона народилася f продовчсуе розвиватися в менах реформовано? си-нагогально! л!турт1I. Серед творцов еврейсько! органно! му-зики бачимо !мена видатних композитор!в - Д.М1ЙО, Е.Блох, Г.Фром, Ф.Якоб!, Г.Берл1нський, С.Адлер, Р.Старер...

П. 1сторичнии продес розвитку в!тчизкяно! еврейсько! органно! культури п1шов iишкм шляхом.

I/ Розпв!т органно! культури в цузичн!й 1уцаГц! Зах!ц-но! та Центрально! Квропи пожвашш музичне яиття евре!в у ■ сх!дноевропейських громадах - у цих д!аспорах починав актив1-дуватися синагогальна реформа. На BiuMlity в1д Зах!дно! бвро-пи, реформатореький рух у PociflcbKifl iMnepil в!дбувпвся мля-во, що зумовлювалося спецификою меткання евре?в у ц!й кра!н!. В!н сконцентрувався саме в Укра!н!, яка здавна поширювала прогресивн! зах^ноевропейськ! культури! традгадП на Рос!й-ську iMnepira.

2/ 0св1та i реформац!я !уда!эму поширилися на Заход! Укра!ни майке одночасно з !ншими кра!нами Зах1дно! бвропи. Отяе, виникли умови для зародження тут синагогально! орган-но1 культури з центром проевтшцтва у Львов!.

3/ Льв1вський Темпл дав багато талатовитих синагогаль-них музикант!в-реформатор!в. Деяк! з них пот!м почали працо-вати на Сход! Укра!ни, де була побудована i працевала едина у Сх!дн!й, Укра1н!, що на той час входила до складу Рос!йсько1 iMnepii, реформована синагога з органом - Бродська синагога в Одес!.

4/ Поява органа у Еродсыий синагоз! - зовс!м не випад-кове явище. Це було шдготовлено вс1м розвитком музично1 !у-да!ки в Укра!ни В Бродськ!й синагоз! працювали талаиовит1 музиканти, що !м належить головна заслуга у створенн! украIн-ського реформаторского хазануту - Д.Новак!вський 1 П.Минк!в-ський. Перший став ще й одним з найяскрав!ших оргаттих компо-зитор!в УкраПш; його органна музика донин! не мае в!тчизня-irax аналогiB.

5/ СинагогальнЫ opratmift культур! в Укра!н! не суцшга-ся вижити: по-перше, б!лыповицький режим зруйнував усе, що було пов"язане з рел!г!ею взагал!, ! энищив т!льки-но народ-

кений реформаторский !уда!зм; по-друге, хоровий а сарреП"-ний сп!в.був ближчим до сх!дноукра1нських евреГв, н!ж реформатором« синагогальна л1тург!я з органом. Однак значения Бродсько1 синагоги з органом важко переб!лыпити - Бона стала осередком музично1 культури еврейсько! д(аспори в Рос1йськ!й 1мпер1I. Музиканти, що працювали в ц!й синагоз!, рознесли -славу про не1 по всьому св!тов! - до США, ФранцII Шдерлан-д!в, !зра!лю на 1нших кра!н.

6/ Вврейська д!аспора Укра!ни в!д!грала ще однуважли-ву роль у розво! органно1 культури в музичн!й !уда!ц!. Тут народилося багато представнак1в рос 1Есько! 'виконавчо! орган-но! школи, що були евреями за походженням. 1хня просв!тниць-ка, педагог!чна, виконавча д!яльн!сть п!дготувала грунт для в!дродження в1тчизняно! еврейсько! органно1 культури.

7/ Визначною особлив!стю 1сторичного процесу розвитку в!тчизняно1 еврейсько1 органно1 культури в те, що П в!дрод-ження стало можливим не в надрах синагогально! музично! культури, як це в!дСулося в усьому св!т!, а лише в позакультовШ , органн!й концертн!й практиц!, через синтез досягнень в!тчиз-няно1 органноГ виконавчо! школи з еврейською темою. Подальше в!дродження еврейсько1 органно1 культури в наш!& кра!н!, де-нин! немаа жодно1 синагоги з органом, але майже в ус1х великих м!стах д!ють органн! концертн! зали, стане можливим лише. в раз1 зац!кавленост! еврейською тематикою з боку виконавц!в-орган!ст!в 1 слухач1в, за наявност! яскравих програм еврейсько! органно! музики. Проов1тницька ! музикознавча д!яль-н!сть такох повинн1 допомогти справ! розвитку еврейсько! органно! культури в наш!й. кра1н1.

За темою дисертацН опубл!ковано так! прац!:

1. Френкель С. Орган в музыкальной иудаике Российской империи // Тезисы докладов на П-ом международном симпозиуме еврейской музыки. - Одесса, 1993.

2. Френкель С. Орган в музыкальной кудаике. - К., -1993. - 6 печ. л.