автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Особенности формирования и деятельности студентов общественно-политических объединений в условиях становления многопартийности в Украине

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности формирования и деятельности студентов общественно-политических объединений в условиях становления многопартийности в Украине"

ДПР 1393

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ 1

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІЩАГОГІЧНИЯ ІНСТИТУТ ім. Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ЄРИГІН Олексій Олексійович

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТСЬКИХ ГРОМАДОШО-ПОЛІГИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ В .ИОВАХ СТАНОВЛЕННЯ

■ БАГАТОПАРТІЙНОСТІ В УКРАЇНІ .

Спеціальність 09.00.11 - соціальна філософія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук

Харків 1993

Дисертація виконана на кафедрі соціології Українськиї сриднчної академії.

Науковий керівник - доктор історичних наук,

' прос^сор В.І.Астахова

Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор, О.О.Якуба,

. ■ кандидат філософських наук

, І.Д.Денісенко

Провідна установа - Харківський політехнічний інститут

Захист дисертації відбудеться " 16 " березня_________ 1993 р.

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.113.24.03 Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди за адресою: ЗІ0І68,

Харків - 168, вул. Блюхера, 2, ауд. А-22І /зал засідань/.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Харківського державного педагогічного інституту ім.

Г.С.Окг юроди. ' '

Автореферат розіслано " /і£." иСКМЩ,г<^) 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради

В.В.Корженко

Актуальність теми дослідження зумовлена рядом суттєвих чинників і перш за все складністю політичних процесів, що відбувались в Україні на зламі 80-90-х років. Розпад тоталітарної системи, крах соціального експерименту з побудови соціалістичного суспільства, прагнення до свободи і демократичних перетворень, боротьба за перерозподіл влади, за державну самостійність України створили гостру політичну ситуаціє в країні. Крута ломка економічних і політичних структур, криза духовно-моральних підвалин і нестабільність усіх сфер життєдіяльності суспільства значпо вплинули й на студентство, як одну з найактивніших і найперспективніших соціальних груп, яка через специфіку свого соціального стану досить свідомо і точно відчуває і розуміє реалії оточуючого світу.

Реальна ж дійсність саме така, що боротьба за владу, яка все посилюється, за ідеологічний і політичний вплив на маси і насамперед на молодь спонукає численні політичні партії і рухи, громадсько-політичні організації до більш активної боротьби за ввторитет у студентському середовищі. Боротьба за молодь звбнди була одним з головних завдань політичної діяльності: адяе за ким піде молоде покоління, за тим і майбутнє. Студентство у цьому відношенні займав особливе становище і за кількісними, і за якісними показниками. Перш за все - це досить численна і організована верства населення. Студентський загін України, де иа І вересня 1992 р. налічувалось 157 вузів і 7Я технікуми,, перевищує 1,5 млн. чоловік. На 10 тисяч населення в Україні на Початку 90-х років припадало 1Є6 студентів, становлячих опецафічн'у соціально-демографічну групу,"з якої фор* муеться інтелектуальний потенціал суспільства і яка багато в чому визначає його перспективу. Вікові та інші особливості соціального становлення вузівської молоді в значній мірі пояс-aDDTb.II радикалізм, згуртованість, динамічну схильність до нових політичних течій та стрімку розповсодлуваність іх ідей у студенте ікому середовищі. Особливо сильно ці риси проявляються у кризові И перехідні періоди в розвитку суспільства, коли падає авторитет державних органів, громадських організацій, відбувається критична переоцінка попереднього доззіду. Будучи перехідною соціальною групою, яка формується за раху-

нок вихідців із різних соціальних прошарків і груп: мешкан- . ців міста я села, працівників розумової і фізичної праці і . поповнює згодом ряди службовців та інтелігендії - студентство акумулює. в собі потреби .й інтереси, що витікають не тіль-' ки з їх нинішнього соціально-економічного стану, але й з минулого і майбутнього соціального досвіду. Внаслідок цього, студентство найбільшою міроп зацікавлене в плюралістичному суспільстві, з одного боку, а з другого - характеризується різноманітністю політичних позицій, а саме: від крайньо правих, консервативних до ліворадикальних і екстремістських. Враховуючи ці -шишки, а також притаманну взагалі молоді безкомпромісність, рішучість і радикалізм, лідери різних політичних формувань провадять активну роботу в студентському середовищі, намагаючись завоювати тут підтримку і вербуючи своїх прихильників. .

. Досвід участі українських студентів у політичній бороть-

■ бі, небезпечність політичних маніпуляцій відносно вузівської молоді в умовах поглиблення кризових явищ у суспільстві потребують невідкладного вивчення процесів, що відбуваються сьогодні в студентськбму середовищі, вироблення науков.о обгрунтованих рекомендацій по своєчасному орієнтуванню цієї могутньої ~ політичної сили, спрямуванни її в русло соціально-прогресивних діянь, попереджений впливу на студентську молодь деструктивних, соціально небезпечних сил.

. Особливу актуальність дослідженню надають принципово но- ’ ві явища # студентському середовищі, які проявилися на сучас-’ кому перехідному етапі і практично ще не стали об'єктом глибокого наукового аналізу. Це доповнюється і там, що більшість проблем, які виникають у зв'язку з зародженням в Україні ба-гатопартійної системи, також ще не вирішені.

Мета дослідження має триєдиний напрям: по-перше, філософське осмислення і подальша поглиблена розробка категорі-адькего апарату, що формується під впливом нових соціально-економічних та політичних процесів у суспільстві; по-друге, соціально-філософський аналіз широкого емпіричного матеріалу, який дає сучасне політичне і економічне життя України; по- трете, визначення специфіки та тенденцій виникнення, становлення і розвитку студентських громадсько-політичних орга-

яізацій в україноьтах вузах, виявлення політичних позицій га настроїв вузівської молоді в умовах формування'політичного та ідеологічного плюралізму.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність розв'гзання комплексу завдань, найважливішими з яких є:

- уточнення зміоту ряду категорій соціальної філософії: ідеологія, політика, студентство, політична партія, громадська організація, ідеологічний та політичний плюралізм; .

- аналіз якісно нової політичної .ситуації в Україні на '

початку 90-х років, особливостей процесу становлення політичної система в умовах розпаду тоталітаризму й розбудови національної української державності; ' •

-.виділення специфіки й. основних напрямків діяльності політичних партій, громадсько-політичних об’єднань і рухів на сучасному етапі; -

- визначення і характеристика нових організаційних форм роботи з студентською молоддю в українській вищій школі, ступеня політизації студентства і його ставлення до політичних процесів, що відбуваються в суспільстві;

- вивчення діяльності студентських громадсько-політичних об’єднань, визначення рівня їх авторитету і впливу як на вузівську молодь, так і на суспільство в цілому; ,

- розкриття механізму взаємодії студентів та їх політи-зованих формувань з політичними партіями і рухами, новоство-рсними громадськими організаціями;

- виявледня комплексу суперечностей політичної свідомоо-ті майбутніх фахівців і обгрунтування доцільності-пошуку нових пляхів впливу на процеси їх розв’язання з боку викладачів,' адміністрації вузів, державних і суспільних інститутів,

. Об’єктом дослідження стала вища школа України в її взаємодії з політичними партіями, рухами і.студентськими громадсько-політичними об'єднаннями, які вперше вистугадй самостійною політичною силою на зламі 00-90 років.

Як предмет дослідження розглядається процес входження студентства України в нові політичні відносини, в демократичну суспільну систему, ио характеризується зародженням політичного та ідеологічного плюралізму. '

б

Тсоретико-методологічну основу дослідження складать фундаментальні положення соціальної філософії про конкретно-історичну сутніста лидиіш і принципи її взаємодії з суспільством, про студентство як специфічну соціально-демографічну групу, а також методологічні засади ідеологічного і голітичного плсра-лізму - найважливішого принципу демократичного суспільства, необхідноо умовоо функціонування якого виступають громадсько. політичні організації, партії та рухи, що висловлооть і від-стоовть докорінні інтереси своїх членів. •

Розв’я'ання поставлених в дисертації завдань супроводжувалось певними труднощами, виде на сьогодні наукові розробки по досліджуваній темі фактично відсутні. Користугічись найновішим публіцистичним, статистичним, соціологічним матеріалом, автор,н5 жаль,не мав змоги для критичного аналізу монографічної літератури з цієї проблеми, так як вона шє не з'явилась.

• Звичаипо, що проблеми студентської молоді ніколи не ли' иали дослідників байдужими. В різних країнах СНД протягом багатьох років існуоть широко відомі соціологічні, політологічні та філософські школи з проблем студентства. В 70-80-ті роки значного авторитету набули вколи Ф.Р.Філіпова /Москва/, . В.Т.Лісовського /Санкт-Петербург/, Л.Я.Рубіної /Єкатеринбург/, М.Є.Ашмане /Латвія/, М.К.Тітми /Естонія/, О.О.Якуби та В. І.Ас-тахової /Харків/. Значний внесок в розробку проблем соціальної та політичної активності студентства зробили праці українпьких ввенологів В.Ф.Головатого, М.Д.Култаєвої, Є.І.Уварової, Н.І. Черниш. ’ .

Розробка методологічних аспектів взаємодії годітики і суспільства, формування,основних принципів‘становлення демок- ' ратичної системи в Україні велися дисертантом в значній мірі на базі вивчення праць представників західної соціології п політології М.Вебера, Дж.Браиса, Е.Гідденоа, Р.Міхельса та ін.

. Джерела виникнення і роль політичних партія у суспільстві розкриті вітчизняними дослідниками початку XX століття С.Гамбаро-ВИ5Т, Н.Острогорським, Б.Чичеріним. '

Численна література радянснсого періоду з питань розвитку політичної системи, сутності діяльності політичних партій і громадських організацій, політичної активності студентської

молоді внаслідок своєї прихильності колишнім догматичним тео-■ріям суспільствознавства, тенденційності багато в чому втратила актуальність і наукове значення. Лише наприкінці 80-х -початку 90-х років з'явимся перші праці Е.Еаталова, Г.О.Бе-лова, О.М.Капцова, в яких визнавалася можливість ідеологічного і політичного плюралізму в нашому суспільстві я аналізувалася його різнобічність. Поряд з цим, інша група авторів /б.Базовкін, Д-І.Видрін, В.І.Голубєв, М.М.Зарукшин/ - потала розробку проблеми зародження багатопартійності. '

Істотний внесок у вивчення особливостей формування бага-топартійної системи в Україні здійснюють В.Литвин, В.Михайлів, О.Гарань, які підготували серію публикацій про діяльність, .програмні цілі та завдання практично всіх найкрупніших полі-, тичних партій, блоків і рухів. Проблеми становлення політичного плюралізму в Україні, в тому числі причини виникнення, основні етапи розвитку громадсько-політичних об'єднань та їх роль в суспільних перетвореннях знаходять відображення в монографіях К.В.ЛстаховоІ, К.Ю.Богомаза, О.О.Данилова і М.Л.Дуб-ровського. Але спеціальні соціально-філософські праці, присвячені новим студентським громадсько-політичним організаціям і досі практично відсутні, шо не дає цілісного уявлення про сучасная український студентський політичний рух.

Емпіричну основу дисертації складають: соціологічні дані, отримані в результаті інтяраального дослідження по темі "Студент і суспільство", проведеного колективом кафедри сп- • ціології Українсько! юридичної академії у 1906-1992 роках за участи автора; соціологічні дані,'отримані дисертантом внаслідок дослідяення безпосередньо по'своїй темі, проведеного з 37 вузах Києва, Харкова, Львова і. Донецька в 1992 р. за замовленням Українського науково-дослідного інституту проблем молоді; документи і матеріали, со відображають реальний рівень політизації студентства, одержані в ході цільового вивчення діяльності студентських гроиадских організація періоду перебудови і на оучаспому етапі становлення.української національної державності; програмні документи, резолюції, • заяви з'їздів, конференцій провідних політжчких,партій, громадсько-політичних організацій і рухів України иодо питань молоді та студентства; матеріали періодичних гадань, з тому

числі друкарські органи українських громадсько-політичних об'єднань. , '

Наукова новизна дослідження полягає.: • ’ .

- в висуненні та обгрунтуванні теоретик о-методологічних

положень, які визначають новий підхід до проблем формування світогляду студентства та його участі у політичному житті суспільства; . .

■ -розкритті специфіки становлення нової політичної системи в Україні, пов'язаної з формуванням політичного плюралізму та його впливом на процеси соціалізації вузівської молоді;

- виявленні причин виникнення, основних етапів розвитку:і

головних напрямків діяльності студентських громадсько-політичних об'єднань; .■ . ■

- визначенні особливостей функціонування вузівських громадських організацій в умовах деполітизації вищої вколи.

' Пк наслідок, сформульовані положення, які претендують на наукову новизну і виносятт-ся на захист: .

- багато партійна система в Україні перебуває ,в стадії становлення. За назвами політичних вартій і об’єднань криються не протилежні соціально-економічні інтереси, а різноманітні ідео- .. логічні пристрасті, звідси - аморфність їх соціальної бази і нечисленність складу, наполеглива боротьба за студентство як найбільш активну та інтелектуально підготовлену частину молоді;

- студенти завжди були схильні до активної участі в п-^лі- ■

ткчному жидаі, однак сучасні умови їх існування примушують го-.ловну увагу приділяти питанням побуту, економічному виживанню. Отже, найважливішою особливістю вузівських громадських організацій початку.90-х років є переорієнтація їх" практичної діяльності на соціальний захист студентства. Ця обставина, а також загальний спад довір'я щодо можливостей політичної боротьби у вирішенні нагальних проблем, розчарування в політичних лідерах різного рівня зумовили соціальну апатію і політичну пасивність вузівської молоді; ~

- деполітизація вузів, відмова від будь-якої організованої політичної'діяльності є необхідною умовою успішного розв'язання завдань оновлення вищої школи і поліпшення якості підготовки спеціалістів;

- студентські громадсько-політичні об'єднання /Спілка українського студентства,. Українська студентська спілка/ виникли на зламі 80-90-х років, з одного боку, в ході усвідомлення необхідності захисту соціальних інтересів майбутніх спеціалістів, а з іншого - в зв'язку з посиленням політизації суспільства в умовах боротьби за національне відродження України. Пріоритетного значення в їх практичній діяльності набуваїїть загальнополітичні, національно-культурні проблеми. Саме це на даному етапі стримує їхні) широку підтримку в студентських колах.

Практичне значення дослідження. Матеріали дисертації можуть бути використані при виробленні державної молодіжної політики в новій українській державі /доповідні записки, підготовлені за участі) дисертанта, були прийняті Українським науково-дослідним інститутом проблем молоді в 1991 і 1992 роках/, при розробці концепції становлення національної системи освіти в Україні Я оновлення вищої школи; при читанні суспільствознав-ськгас дисциплін-у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах; у практичній діяльності вузів по організації нових форм виховної робота з студентами в учбовий та позаучбовий час.

Апробація дослідження. Дисертація обговорпвалась на засіданнях кафедр соціології Української ерядичної академії, загальнотеоретичних дисциплін-Народної української академії, де одержала позитивну оцінку і Сула рекомендована до захисту. Ос» повні результати дослідження відображені в публікаціях - тукових статтях та повідомленнях на республіканських, міжвузівських та рггіональних науково-практичних конференціях на протязі 1990-19^2 років. . •

Структура дисертації. Робота складається з вступу, двох глей, висновку та списку використаної літератури.

ОСНОШИЯ 31ІІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обгрунтовується актуальність теми, аналізується теоретичний стан проблемі!, визначається кета і завдання дослідження, Ного теорзтико-методологічні основи, розкривається новизна і практичне значення отриманих результатів. ,

7 перщіп г^ааі - "Громздоьк і- об’єднання - суб'єкт громадсько-політичної дії"- розгїчдаоться методапогічні аспекти фуіік-

ціонувзння у суспільстві політичних партій, громадських організацій, рухів, можливості та шляхи їх'впливу на молодь і студентство в тому числі. Аналізуючи найскладніші процеси переходу від тоталітаризму до демшратичної системи, дисертант аргументує, положення про те, що укріпленню в суспільстві реального плюралізму передує багатоваріантність економічного життя, яка, в свою чергу, породжує різноманітні соціальні інтереси. Останні знаходять своє втілення у відповідних ідеологічних конструкціях. .

У суспільстві з розвиненими політичними відносинами не може бути однієї-сдиної ідеології. На думку дисертанта, спроби довести можливість повної деідеологізації суспільства і його окремих інститутів, зокрема, вищої школи, не є виправданими. По-перше*, очевидно, до ідеологічний вакуум, виникаючий при зміні суспільно-політичного ладу, неминуче згодом буде заповнений. Це особливо наочно проявляється у студентському середовищі, де ' певним впливом користуються різноманітні ідеологічні течії від консервативних до лівоекстремістських. По-друге. кожен викладач має право займати будь-які ідейні позиції, які неминуче "пробйваїїться'! при викладанні навчальних дисциплін. Тому доцільно говорити не про доідеологізацію вищої школи, а про сві- • тоглядну свободу, можливість відстоювати і розвивати різноманітні ідеї та погляди. Специфічні потреби різних соціальних . груп, які відображені в ідеологічних концепціях і торкаються владних відносин, є предметом боротьби різних громадо ько-полі-тичних об'єднань. Найважливішим регулятором громадських відносин Еиступає політичний плюралізм, який створює можливості для рівноправного функціонування політичних партій, організацій та рухів. _ .

Дисертант приходить до висновку, по багатопартійна система в Україні долає надзвичайно складний етап свого становлен-

• ия, який відзначається нечіткою соціальною диференціацією населення, відсутністю певних соціальних прошарків з яскраво вираженими груповими інтересами, потребуючими своєї задоволеності через відповідні політик о-владні структури. Найважливішими чинниками, що сприяли виникненню більшості нині діючих політичних партій і рухів, виступили прагнення національно-демок-

ратичних сил до зруйнування тоталітарної система в колишньому Радянському Соозі, виходу з нього України і побудови незалежної держави, а також боротьба за усунення з політичної арени Комуністичної партії, як стрижія тоталітаризму. За сучасних умов, що вимагаоть не руйнуючих, а творчих дій, багато які •

політичні формування опинилися в кризовому становищі, не знаходячи нових основоположних ідей, здатних-залучити широкі прошарки населення. Результати соціологічних досліджень показуить, що жодна з політичних партій не користується високим авторитетом у студентському середовищі. Значна частина майбутніх фахівців не має Чіткого уявлення про більшість із' діочих в Україні політичних об’єднань, які в своїх програмних документах приділяоть увагу питанням реформування системи освіти. При ■ цьому акцент робиться на зміну змісту освіти иляхом-гуманізації, гуманітаризації навчального процесу, привнесенні до нього національних особливостей.

В умовах деполітизації вищої школи припинили свое діяль* ііість практично всі колишні громадські організації за винятком профспілкових, і в окремих вузах тих структур, які виникли замість комсомольських /посткомсомольських/. У цілому це є закономірним наслідком краху основоположних.принципів побудови та розвитку громадських об'єднань, що сформувалися в тоталі- , тарної системі, діяли під керівництвом і жорстким контролем Комуністичної партії і тому за своєп суттю не були самостійними. Під впливом процесів, ио відбуваоться в суспільстві /зростання соціальної напруженості та нестабільності, спад дисципліни і відповідальності, відсутність соціальної справедливості, зниження рівня виховної роботи у вузі, падіння авторитету викладачів/, істотно змінюються ціннісні установки студентів від загальногуманістичних' до меркантильних, прагматичних, Соціологічні дослідження.показують, що на першому плані в ієрархії цінностей студентської молоді висуваються матеріальні, побутові потреби, пов’язані з забезпеченням-життєдіяльності індивіда. Чітко простежується тенденція до зниження інтересу до політичного життя, що пояснсєтьйя не тільки орієнтаціє!) на виживання в умовах стрімкого падіння життєвого рівня малозабезпечених прошарків населення, але й віц-

сутністю у майбутніх фахівців навичок політичної діяльності, знань основних принципів і норм політики, а також зневір’я у здібність власними силами вплинути на зміну обставин у країні. Падає інтерес до громадські роботи в стінах витих навчальних закладів, тим паче, що вона ніким, починаючи з вузівської адміністрації , ке стимулюється-.' ■ •

Разом з тим, студенти не відкидають категорично ідеї створення громадських організацій у вузах, вважаючи, що вони повинні зосереджувати свою діяльність на власних проблемах студенсь-кого повсякдення. За думкою студентів цім організаціям повинні бути притаманні такі особливості: деполітизований і деідеолог}--зований характер; спрямованість практичної діяльності на підвищення соціальної захивдності майбутніх фахівців; демократичність організаційної побудови; добровільність участі студентської молоді в їх роботі. Вузівські студентські громадські орга-. нізації, діяльність яких є необхідною умовою і результатом демократизації освіти, покликані виконувати в навчальних закладах такі найважливіші функції: висловлення і захист інтересів і прав студентів, партнерство з керівництвом вузів у вирішенні ключових питань життєдіяльності освітних установ, громадський контроль за роботою адміністрації. В умовах деполітизації вищої пколи право на функціонування у вузі повинні мати тільки організації соціального захисту студентства. Формуванням, які об'єднують у своїх лавах, політично активних студентів і віддають пріоритет .-вирішенню глобальних, загальнополітичних проблем, доцільно будувати свою-діяльність поза стінами навчальних закладів. Це сприяло б виконанню освітними установами одного з головних завдань - підготовки висококваліфікованих фахівців.

У другій главі - "Студентські громадсько-політичні об'єднання -форма реалізації інтересів-вузівської молоді’1- виявляються чинники, які зумовили виникнення на зламі 60-90-х років студентських політизоваїшх формувань, визначаються основні етапи і тенденції їх розвитку. Аргументується висновок про те, що різноманітні соціальні групи можуть одержати реальну можливість впливати нп політичний процес лише в результаті, об'єднання їх представників у громадські організації; в протилежному випадку вони ризикують залишитися невиразною, без-

ликою масою, нездібною до серйозних дія.

Причинами виникнення студентського політичного руху в кінці 80-х на початку 90-х років в Україні можна вважати:

. - розчарування у колишніх організаційних формах роботи з

молоддю, заформалізованих громадських об’єднаннях і політико- ' ідеологічних установах, поступове розуміння пріоритету .загальнолюдських, загальнодемократичних цінностей і принципів, успішний розвиток демократичного руху в нових організаційних формах /особливо національно-демократичного руху/, що привело студентство до усвідомлення необхідності створення власних . громадських структур, які захищають їх політичні інтереси я домагаються незалежності України; .•

- незадоволеність студентської молоді розвитком соціально-економічних і політичних перетворень, стурбованість поглибленням економічної кризи я зниженням рівня життя, втрата довір’я до політичних лідерів і офіційних політичних інститутів, розуміння доцільності організуватися з метою підвищення'рівня соціального захисту;

- прискорення процесів політичної соціалізації студентства, .подолання відчуженості людини від політики, запровадження в життя принципів політичного й ідеологічного плюралізму, які відкривають простір активній політичній діяльності.

У розвитку студентських, громадсько-політичних об’єднань виділяються три етапи. Перший з них /і’908-травень 19 89 рр./ пов’язаний із створенням передумов виникнення студентських організацій. Дію*чі в цей період об'єднання "Спадщина'1 та "Громада", хоч і буді в основному студентськими за їх складом, інтереси вузівської молоді як специфічної соціально-демографічної групи виражали лише частково. На другому етапі /травень 1989-грудень 1991 рр./ відбулося зародження й організаційне оформлення "Студентського братства"; Української студентеь^оі спілки, Спілки українського студентства, визначилась їх політична й ідеологічна спрямовність. Особливістю третього етапу, що розпочався після президентських виборів та республікансіжо-го референдуму і'грудня 1991 р. стало-сттрення більш сприятливих зовнішніх умов для розвиненої діяльності студенте дагх гро- ' малсько-політичниг об’єднань, що виступають за державну, незалежність України. •

В дисертації, аналізується програмні документи Української студентської спілки та Спілки українського студентства, у яких важлива місце відводиться питанням соціального захисту вузівської молоді,, вклочавчи забезпечення кожного студента ■ стипендієв не нижче прожиткового мінімуму, введення 50-ти процентної цілорічної, оплати-за проїзд в усіх видах громадського транспорту, а також за квитки при відвіданні культурно-масових заходів. УСС і СУС пропонують також ліквідувати державну монополів на освіту шляхом відкриття приватних і громадських навчальних закладів з наданням їх дипломам і атестатам рівних прав з державними., Децентралізація і демонополізація системи освіти повинна супроводжуватися демократи- • зацісо вкутріЕузівсжого життя з наданням широкого кола повноважень органам студентського самоврядування. Відносно змісту освіти головна увага приділяється проблемам деполітизації

і деідеологізації навчального процесу, переорієнтації викладання суспільно-гуманітарних дисциплін на принципи політичного й ідеологічного плюралізму, світоглядної свободи. Очевидно, що конкретні й обгрунтовані .вимоги, що висувається студентськими об’єднаннями і підтримуються значною частиною вузівської молоді у-певній мірі прискорили процеси перетворень у вищій школі України. . . .

Віддавчи пріоритет у практичній діяльності вирішенню загально-політичних, національно-культурних проблем, СУС і УСС відіграть позитивну роль у становленні українсікої національної державності, підвищенні національної свідомості вузівської молоді. Для політичної свідомості учасників громадсько-політичних об'єднань значною міров, ніж для неорганізованого студентства, характерні такі риси, як загострений інтерес до політичного життя, діяльності найважливіших політичних інститутів, знання основних норм і принципів політичної поведінки, орієнтація на національно-культурне відродження країни. В цілому, достатньо помірені центристські позиції, СУС і УСС в багатьЬх найважливіших питань політичного життя України, у певній мірі, стримує значну частину студентства від ультранаціонал{етичних, ультраправих виступів. Тип паче,'що переважно силові методи і засоби боротьби /політичні голодовки, санкціоновані в несанкціоновані мітинги Я де-

монстрації, страйки / не завжди знаходять підтримку в студентському середовищі. ' .

В силу особливостей студентства як соціально-демографічної групи /вік, нестійкість світоглядних позицій,-захопленість, ■романтизм, тяжіння до авторитетів/ і специфіки діяльності студентські об’єднання завжди попадавть під вплив, а нерідко і в ідеологічну, політичну і матеріальну, залежність від політичних партій і рухів.-.Цим пояснюються відмінності в політичних позиціях УСС. та СУС, які не мають принципового характеру і . прямо не пов’язані з реальними інтересами й потребами вяроких мас студентства. Тим паче, що між Спілкою українського студентства И Українською студентською спілкою практично немає серйозних розбіжностей з основоположних, стратегічних питань: .

про соціально-політичний устрій незалежної України, про необхідність захисту прав та інтересів майбутніх спеціалістів. . Розходження проявляються у незбіжності поглядів на конкретні, окремі питання суспільного розвитку, тих чи інших засобів і методів досягнення мети, в особистих амбіціях лідерів об’єднань. Існування на політичній арені республіки двох розрізнених- студентських спілЬк, які переслідують практично однакові Цілі, нагряд чи сприяє впливу кожної з них на студентськ мас . Відіграючи провідну роль /особливо СУС/ у молодіжному русі' України, студентські об’єднання не мають вагомого авторитету в студентському середовищі та я у суспільстві в цілому /про що свідчать і результати соціологічних досліджень, і невдалі спроби лідерів об’єднань балотуватися в народні депутати різного рівня/. Орієнтація СУС та УСС на розв’язання політичних, національних проблем значно звуаує їх соціальну базу, бо це намагання не пос.ідає провідного місця в ієрархії цінностей вузівської молоді. Тому перспективи розвитку студентського громадсько-політичного руху багато в чому будуть' залежити від його здібності виражати і захищати докорінні інтереси широких мас студентства. ■ •

В закличній частині дисертації підводяться підсумки дослідження, формулюються основні висновки, які стосуються особливостей формування і діяльності студентських громадсько-політичних об’єднань за сучасних умов, перспективи іх подальшого існування та розвитку. -Головні з них наступні: .

- на підставі критичного переосмислення понятійного апарату соціальної .філософії з урахуванням сучасних соціально-політичних реалій, дисертантом запропоновано уточнення змісту ряду категорій /політика, ідеологія, студентство, ідеологічний та політичний плюралізм, політичні партії, громадські організації/, за допомогою яких здійснювався аналіз емпіричного матеріалу і формулювались основні положення дослідження;

■ - більшість політичних партій та об'єднань України, маю-НИ загальні перспективні програми розбудови української національної держави, але не пропонуючи конкретних шляхів виводу суспільства з кризи, втрачають вплив .на широкі верстви •населення і, в-першу чергу, на молодь і студентство;' ■

- в умовах становлення української національної державності, переходу до нових соціально-економічних реалій, які супроводжуються різким зниженням життєвого рівня народу, у студентському середовищі.спостерігається спад політичної ак~ ’ тивності. Це обумовлено висуванням первинних життєвих потреб

на передній план .в ієрархії цінностей майбутніх фахівців, а також низьким рівнем знань про політику, основні принципи і норми політичної діяльності, зневірою у можливість власними зусиллями вплинути на зміну ситуації у країні в цілому і в окремих її регіонах;

- відсутність інтересу до політичного життя у більшої частини вузівської молоді різко контрастує з високою політичною активністю членів Спілки українського студентства і Української студентської спілки, які виникли на зламі 80-90-х років під впливом поширення національно-визвольного руху в Україні і головну увагу продовжують віддавати вирішенню політичних і національно-культурних'проблем. Подібна орієнтація значною мірою звужує соціальну базу СУС і УСС і знижує можливості

плідного співробітництва з державними і суспільними інститутами у розв’язанні найважливіших питань життєдіяльності вишої школи; . . . ' ■

значна відповідальність за вирішення питань соціального захисту вузівської молоді у сучасних умовах переклалася на плечі деполітизованих і деідеологізоваиих студентських громадських структур - профспілок, органів студентського самоврядування.

Основні положення дисертації відображені в публікаціях:

X. Новые общественно-политические объединения на Украине: сущность и тенденции развития: Справочно-информационный материал для лекторов. - Харьков: "Знание", 1991. - 1,5 др. ар*.

Н. О Некоторых изменениях политических ориентаций студенческой молодежи /по материалам исследований в харысовских вузах/ // Социальные и правовые проблеми деятельности высшей школы в условиях обновления: Тезисы докл. и науч.сообщ. респ. науч.-практ. конфер. 24-27 сентября 1991 г. -.Харьков: Укр. орид.акад., 1991.

3. Женсоветы в вузах // Совершенствование производствен- \ ного и семейного быта женшин: Материалы областной научно-практической конференции. - Харьков, 1991.

4. Политические партии Украины и проблемы обновления выс-

пей школы // Высшая школа в социально-экономической а политической системе общества: Тезисы докл. межвузовской научш-прак-тической конференции_____Харьков: Укр. орид._акад., 1992..

5. Некоторые аспекты становления самодеятельных студенческих объединений на Украине //. Гуманізація і гуманітаризація --пріоритетний напрямок державної політики України в галузі вищої освіти: Тез; доп.. міжвуз. наук.-практ. конф. В 3-х ч. -Дніпропетровськ: Вяд-во ДДУ, 1992. - Ч. 3.

6. Научная и публицистическая литература 60-х годов о самодеятельных студенческих формированиях в Украине //• Высшая школа в социально-экономической и политической системе ’ советского общества: - Деп. ЖИВЯ, 5? 106-91 от 29.01.91. -I

7. Сущность и причины нравственных деформаций в молодей ной и студенческой среде // Высшая школа как институт трансляции культуры. - Деп. НИИВШ, № 15-92 от 16.01.92. - I др. арк. ,

арк