автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Особенности формирования правового государства в современном Вьетнаме (социально-философский анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности формирования правового государства в современном Вьетнаме (социально-философский анализ)"

рГП 0д НГУЄН ХОАНГ АНЬ

о ИгОІІ ІЬой УДК321.01

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНОМУ В’ЄТНАМІ (СОЩАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність - 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

КИЇВ -1998

Робота виконана в Українській Академії політичних наук

Науковий керівник: - доктор філософських наук,

професор НДДОЛЬНИЙ Іван Федотович,

Українська Академія державного управління при Президентові України, професор кафедри соціальної та гуманітарної політики.

Офіційні опоненти : - доісгор філософських наук,

професор БОЙЧЕНКО Іван Васильович,

Інститут філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник відділу соціальної філософії

- кандидат філософських наук, професор БІЛЙК Володимир Филимонович, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри галузевої соціології та психології.

Провідна установа: Національний технічний університет України

(Київський політехнічний інститут", кафедра філософії

Захист відбудеться 29 червня 1998 р. о 14.00 на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 01.01.37 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора(кандвдата) філософських наук у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017, м.Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 328).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету’ імені Тараса Шевченка за адресою : 252017, м.Київ, вул. Володимирська, 58.

.Автореферат розісланим “28” травня 1998 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

і

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В період глибоких структурних перетворень в галузі економіки, політики, державному устрої в’єтнамського суспільства, формування правової держави велике значення як в теоретичному, так і в практичному аспектах мають питання істотного підвищення ролі права, реалізації його норм і принципів, зміцнення гарантій прав і свобод особистості, всіх суб'єктів правовідносин. Курс оновлення всіх сфер суспільного життя виявив нездатність адміністративно-командної системи до сприйняття нових прогресивних форм розвитку, істинно демократичних і гуманістичних засад організації життя суспільства. Радикальна економічна реформа у В’єтнамі корінним чином змінює всю структуру суспільних відносин, всі сфери суспільного життя. Нині наша держава приймає ряд практичних заходів, спрямованих на подолання наслідків адміністративно-командної системи господарювання, на пошук нових відповідних правових норм і методів ефективного здійснення державного керівництва багатоукладною економікою. Нові умови господарювання вимагають нових форм впливу держави на суспільний розвиток. Зокрема, відмова держави від надмірного втручання в господарські процеси не означає, що держава повинна стояти обабіч від змін в економічній сфері, не здійснювати заходи по правовому забезпеченню накреслених реформ у в’єтнамському суспільстві, в результаті яких з необхідністю формується правова держава. Для В’єтнаму формування правової держави є зовсім новою проблемою як в теоретичному, так і в організаційно-практичному аспектах. Наукове дослідження досвіду формування правової держави тісно взаємопов’язані насамперед з реформою політичної системи. В кінці 80-х років у нашій суспільно-політичній, особливо юридичній науці, почала активно обговорюватися проблема необхідності функціонування правової держави. Розробка цієї теми в умовах оновлення всіх сфер життя в’єтнамського суспільства є необхідною і однією з найактуальніших проблем.

Актуальність дослідження вказаної теми обумовлюється і тим, що раніше розробка теоретичних питань правової загальнонародної держави здійснювалася головним чином під кутом зору забезпечення функціонування адміністративно-командної системи управління. Історичний досвід не лише в нашій, але й в інших зарубіжних країнах, переконливо продемонструвавши вади адміністративно-командної системи засвідчує про те, що відповідні розвитку в’єтнамського суспільства державно-правові форми та інститути не були своєчасно створені, чим в багатьох випадках можна пояснити наявні беззаконня і трагічні події в нашій політичній історії.

Окрім цього, актуальність дослідження зазначеної теми в значній мірі викликана інтенсивною політизацією суспільства, зростаючим інтересом громадян до самих різноманітних питань в’єтнамського права, законодавства, що само по собі вимагає радикальної зміни попередніх підходів до правового навчання і правовиховної роботи. При цьому важливого значення відводиться і вирішенню актуальних проблем по формуванню високого рівня правової культури, яка охопила всі найважливіші сфери суспільної і державної життєдіяльності: соціально-економічну, законодавчу, виконавсько-

розпорядчу, правозахисну, реалізацію норм права, - а також суспільство в цілому, його асоціації, інститути, окремих громадян. Практика формування законодавчих, виконавчих і судових органів в’єтнамської держави дедалі більше вимагає грунтовних досліджень ролі правової культури всіх верств населення в даному процесі.

Підкреслимо, що без науково обгрунтованих досліджень і висвітлення фундаментальних проблем держава не в спромозі об’єктивно визначити свою політику і дії в здійсненні керівництва і управління країною. Саме під цим кутом зору дедалі більшої актуальності набирає обрана нами тема дисертації, яка присвячена проблемам формування правової держави і її ролі в соціально-економічному, політичному і духовному розвитку в’єтнамського суспільства.

Розвиток в’єтнамського суспільства в цьому напрямку привертає увагу багатьох дослідників як в країнах Заходу, так і в самостійних державах колишнього СРСР. Вони звернули увагу на досвід В’єтнаму, який за останні

з

сім років значно просунувся вперед у розробці нової господарсько! моделі і домігся відповідної стабілізації виробництва, значного скорочення інфляції. Питання дослідження досвіду оновлення в’єтнамського суспільства, формування правової держави активно висвітлюються в науковій літературі СРВ і країнах СНД. Цю проблему досліджують такі вітчизняні автори як Нгуен Вал Лінь, Нгуен Дінь Лок, Ле Ван Кам, Хо Коук Ви, Чан Хоанг Кім, так і Богатова Є, Браз’я К, Виноградов Б., Воронін А., Глазунов Є., Голубєз Д., Кабанніков А., Макаров А., Малигін С., Огнєтсв І., Савенков 10., Трнгубенко М.. Цветов П. та ін. Важливість проблеми знайшла відображення в багаточисельних публікаціях, які розкривають її філософські, соціально-політичні та юридичні аспекти. Так, у сучасній літературі є чимало пошуків науковців праці яких присвячені дослідженню проблем правової держави, її ролі в умовах ринкової економіки, а також ролі правової культури у становленні та розвитку правової держави. Серед цих авторів - Авер’янов В.Б., Алексеев С.С., Андрущенко В.П., Бачило І.Л., Білик В.Ф., Бойченко І.В., Бистрицький Є.К., Бурлай Є.В., Бурлацький Ф.М., Бурчак Ф.Г.,Видрін Д.Г., Гаєвський Б.А., Губерсысий Л.В., Журавський B.C., Зорченко ЄА, Касьян В.І., Кейзеров М.М., Кістяковський Б.А., Козюбра М.І.. Комаров С.А., Корельський В.М., Кремень В.Г., Куфтирєв А.П., Лузан О.О., Логунова М.М., Манов Г.Н., Михальченко М.І., Мокляк М.М., Москаленко В.В., Нерсесянц B.C., Надольний І.Ф., Новіков Б.В., Нижник Н.Р., Пазенок B.C., Пойченко

A.М., Полохало В.І., Пшеничнюк О.В., Ребкало В.А., Сергієнко П.О., Скрипнюк О.В., Тихомиров Ю.А., Табачник Д.В., Уледов А.К., Шинкарук

B.І.. Щокін Г.В., Ящук Т.І. та ін.

Проте проблеми формування правової держави в умовах ринкової економіки нашого суспільства, функціонування права в основних сферах суспільного розвитку' в цьому процесі в основному лише розпочинаються активно досліджуватися. У межах окреслених проблем дисертант намагався проаналізувати динамічно змінюючу роль правової держави в умовах багатоукладної економіки, її місце в політичній системі в’єтнамського

суспільства, роль правової свідомості трудящих у формуванні правової держави, а також вплив права на всі сфери суспільного життя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, виконана в межах основних державних програм СРВ, які стосуються підвищення ефективності управлінської ролі держави, впливу права на всі сфери суспільного життя, в також програм у галузі вдосконалення розвитку освіти. Зокрема, постанова Політбюро ЦК Компартії В’єтнаму про вдосконалення управління сільським господарством (1988 р.); постанова IV Пленуму ЦК Компартії В’єтнаму про розвиток освіти (1990 р.у, ряд документів, які конкретизують перебудовний курс у В’єтнамі, зокрема, закон про іноземні інвестиції (1996 р.); постанова Політбюро ЦК Компартії В’єтнаму про політику в галузі недержавних секторів у промисловості, у сфері послуг, будівництві, створенні громадянського кодексу (1996 р.); Національної програми у галузі освіти.

Дисертаційне дослідження проводилося також у межах плану науково-дослідних програм кафедри філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка “Духовний потенціал особистості: тенденції і закономірності розвитку” (1991-1995 рр.); “Національна самосвідомість в контексті створення правової держави” (19962000 рр.) і наукових досліджень по проблемах політичного життя суспільства вчених Української Академії політичних наук.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз особливостей формування правової в’єтнамської держави в процесі становлення громадянського суспільства. На основі досягнутих результатів здійснена спроба сформувати деякі рекомендації по подоланню наслідків адміністративно-командної системи управління, кардинального оновлення і поліпшення діяльності держави по керівництву суспільством в нових умовах багатоукладної економіки з домінуючим соціалістичним укладом господарювання в процесі переходу до ринкових відносин.

У межах поставленої в дисертації мета були виокремлені наступні завдання дослідження:

- визначити особливості формування в’єтнамської правової держави на сучасному етапі, проаналізувати її місце і роль у співвідношенні з іншими елементами політичної системи;

- розглянути політику в’єтнамської держави і її роль в соціально-економічних, політичних і духовних перетвореннях та змінах в умовах переходу до ринкової економіки;

- розкрити нагальні завдання по вирішенню проблеми підвищення ефективності управлінських функцій у діяльності держави на сучасному етапі;

- визначити роль права як соціально-культурного феномена в суспільному розЕнтку, особливо у сфері духовних перетворень;

- розглянути роль правової культури особистості і суспільства як одного із найважливіпщк гарантів побудови правової держави.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації обгрунтовано соціально-філософські концептуальні моделі комплексного аналізу особливостей правової держави СРВ в сучасних умовах ії переходу' до ринкової економіки; правових форм реалізації основних внутрішніх і зовнішніх функцій в’єтнамської держави та ролі правової культу ри у формуванні правової держави, в результаті чого :

- вперте комплексно розглядаються параметри функціонування держави в структурі динамічно змінюваної політичної організації в’єтнамського суспільства на шляхах переходу від застарілих зв’язків командно-адміністративної системи до формування багатоукладної ринкової структури економіки (нині у СРВ функціонує п’ять укладів: соціалістичний; дрібне товарне виробництво; приватнокапіталістичний; державнокапіталістичний; натуральне господарство) під визначальним впливом соціалістичного укладу і цільових завдань будівництва нових форм господарювання в умовах суспільної трансформації по утвердженню змінених соціально-економічних і політичних структурних перетворень. Поступовий перехід від

дрібнотоварного до крупного ринкового виробництва із збереженням і пріоритетним розвитком соціалістичних тенденцій відображає демократичний характер відбудови економіки в нових умовах, що гарантує кожній людині свободу діяльності у відповідності із дотриманням конституційних норм співжиття;

- характеризуються особливості в’єтнамської правової держави як держави народу, із народу і для народу, функціонування якої має базуватися виключно на демократичних засадах з дотриманням правових норм і актів по реалізації програмних завдань Компартії В’єтнаму - будівництва нового правового суспільства;

- підкреслюється, що в умовах багатоукладної економіки змінюється роль права, характер його впливу на суспільні відносини. Право як регулятор, як засіб управління всіма сферами матеріального і духовного виробництва більш поглиблено і широко використовує стимулюючі механізми, які мають закладатися у відповідні юридичні норми вже на законодавчому рівні і потім ефективно спрацьовувати в процесі правореалізації, насамперед це стосується законів регулювання підприємницькою сферою, оскільки вони повинні створюзати юридичну основу функціонування багатоукладної економіки;

-обгрунтовується, що в політичній сфері право відіграє особливу роль, яка полягає головним чином у нормативному регулюванні саме політичних відносин і в його виховному впливові на динаміку зміни політичної свідомості широких верств трудящих;

- наголошується, що право - елемент духовної культури, один із найважливіших засобів В охорони і захисту. Зміцнення правових основ, реалізація демократичних правових ідей і норм - закономірна особливість обновлюючої соціалістичної системи господарювання, що прискорює і сприяє глибинним процесам формування політичної і правової культури різних верств трудящих, особливо молоді;

- на осгюві теоретичного і конкретно-соціологічного аналізу стану суспільної та індивідуальної свідомості зроблено висновок, що правова культура - це загальний стан законодавства, багатогранна робота всіх правоохоронних

¥

органів, правосвідомість всього населення країни, що виражає верховенствуючий рівень права як соціально-культурного феномена, його місце і зростаючу роль в житті суспільства у засвоєнні правових цінностей, у загальній вибудові правової в’єтнамської держави.

Теоретико-иетодологічну основу дисертації складають праці Арістотеля, М.Вебера, Дж. Белла, З.Бжезинського, Т.Гоббса, Р.Дарендорфа,

І. Канта, Г.В.Ф.Гегеля, В.І. Леніна, К.Маркса, Г.Майера, Ш.Монтеск’є, Платона. Ж-.Ж.Руссо, П.Сорокіна. Ф.Енгельса, Хошиміна; матеріали останніх з’їздів і пленумів ЦК Компартії В'єтнаму, сучасні юридичні документи і акти. В процесі дослідження здійснювався аналіз нових законів і підзаконних актів нашої країни, а також колективних та індивідуальних монографій, наукових статей і матеріалів періодичної преси. Аналіз поставлених у дисертації питань розкривається у світлі нового політико-пгавоного мислення з орієнтацією на гуманізацію і пріоритет загальнолюдських цінностей. У дослідженні застосовуються методи як загальнонаукового, так і соціального пізнання -системний підхід, структурно-функціональний, конкретно-історичний, логічний, порівняльний та інші.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертаційного дослідження мають відповідне значення для подальшого поглибленого вивчення ролі і функцій правової держави, правових форм їх реалізації. Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні курсів соціальної філософії, теорії та історії держави та права, політології, в лекційній пропаганді з актуальних питань соціально-політичного і економічного розвитку країни. Запропоновані висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть сприяти поліпшенню державного управління розвитком суспільства, удосконаленню діючого законодавства і розробці нових нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в умовах багатоукладної економіки в нашій країні. Одержані результати дозволяють створити модель оновленого навчального процесу при складанні

&

вузівських програм і навчальних планів, у підвищенні кваліфікації спеціалістів, особливо у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки, вивчені у межах дисертаційного дослідження і проаналізовані у представленій роботі, зокрема ті, які характеризують її наукову новизну і практичне значення результатів, одержані дисертантом особисто. Теоретичні результати та ідеї досліджені автором самостійно.

Аиробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження розглядалися також в Українській Академії політичних наук при проведенні наукових досліджень в галузі історії та теорії політичних вчень, а також в процесі викладання проблем соціальної філософії студентам гуманітарних спеціальностей Київського університету імені Тараса Шевченка і Національного університету м.Хонпшіна. Здобуті висновки та положення дисертаційної робота доповідалися на науково-практичних конференціях.

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в п’яти друкованих працям із них - в трьох статтях та двох тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації Мета і завдання дисертаційною дослідження визначили логіку і структуру роботи, яку викладено на 145 сторінках облікового машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (перший з яких присвячено огляду літератури), висновків та епясху використаних літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ.

У “Вступі” викладена загальна характеристика дослідження, обгрунтована актуальність теми, показаний ступінь її розробленості, сформульовані мета і завдання дослідження, визначені методологічна і джерельна база дослідження. Викладені основні положення, які розкривають наукову новизну роботи, а також показане 2 науково-теоретичне і практичне значення, окреслені відомості про апробацію та структуру дослідження.

У першому розділі, - “Правова держава в політичній системі в’єтнамського суспільства’’ (аналіз стану дослідження проблеми), -розглядаються актуальні теоретичні і практичні питання сутності правової держави, її місце в політичній системі суспільства. Всі складові політичної системи (держава, політичні партії і рухи, соціальні інститути, молодіжні об’єднання, релігійні установи, політичні ідеї, норми, традиції, цінності, пов'язані з політикою тощо) знаходяться в тісній взаємодії з оточуючим середовищем, що проявляється у впливі останнього на політичну систему і жорсткої II дії на суспільство.

Політичну систему СРВ можна охарактеризувати в цілому як перехідну, специфічною особливістю якої є своєрідне поєднання традиційних авторитарних рис і появи та утвердження нових, демократичних принципів та норм, спрямованих на всебічний розвиток суспільства на соціалістичних засадах. Держава як центральний елемент політичної системи визначається взаємовідношенням влади і підвладних їй складових частин, монополією політичної влади на насильство, правовим порядком та інституційним характером. Ядром демократичної політичної системи вибудованої виключно на правових принципах і нормах є вільне громадянське суспільство. Аналізуються історико-філософські концепції про походження держави, зокрема: теократична (релігійна) - А.Августін, Ф.Ахвшський; патріархальна -Конфуцій, Р.Фільмер; договірна - Ж.-Ж.Руссо, Т.Гоббс, Дж. Локк; насильницька - М.Краківський, М.Оппенгеймер; класова - Плзгон, К.Маркс,

/о

В.Ленін. Коротко розкриваються основоположні характеристики правової держави. Так, мислителі стародавньої Греції та Риму (Арістотель, Платон, Сократ) обгрунтували пояітико-правові ідеї та інститути, які впливають на формування концептуальних засад розуміння держави і права. Сократ вважав, що з існуванням розумних і справедливих законів в дерхсаві-полісі має розквітати політична свобода, ототожнюючи при цьому законне і справедливе. Платон розрізняв, як відомо, два види державного устрою: перший, над усіма стоять правителі і другий, де і правителям продиктовано закони. Він писав, що “я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сиди і перебуває під будь-чиєю владою. Там же, де закон - володар над правителями, а вони - його раби, я вбачаю порятунок держави...” (Платон. Государство // Соч., Т.З.-М., 1994.-С. 320). Ш.Л.Монгеск’є у роботі “Про дух законів” підкреслював, що закони мають стояти на шляху запобігання зловживання владою, забезпечувати безпеку громадян. Держава може досягти успіху за умови “досконалого правового устрою”(І.Кант). Ідеал держави за концепцією Г.В.Ф.Гегеля визначається абсолютною ідеєю, яка приводить людський розвиток до його морального завершення. Держава становить дійсність ідеї “розуму, свободи і права” (Философия права.-М., 1990.-С. 241). Лише в державі особа може розумно реалізувати свою свободу. Право становить об’єктивну волю, що стоїть вище індивідуальних воль, спонукає та визначає їх. Право індивіда - виконання обов’язку, а свобода - підкорення об’єктивній волі.

Розкриваючи сутність і зміст правової держави в дисертації підкреслюється, шо формування правової держави - це основний напрям розвитку політичної системи, яка має стати гнучким і демократичним механізмом на шляху утвердження правових норм. З розвитком суспільства підвищується роль і відповідальність держави як гаранта і захисника інтересів громадян. Роль правової держави розглядається дисертантом в основному в двох аспектах; роль держави в управлінні суспільством і в управлінні економікою, де характеризуються при цьому внутрішні і зовнішні її функції в сучасний період. Уроки минулого переконливо засвідчили, що в’єтнамська

и

держава на протязі багатьох років здійснювала не ту роль, яку вона повинна відігравати особливо е економічній сфері. Держава надто при цьому втручалася в економіку країни, а з другого боку, - втратила контроль над розвитком економічних процесів, в результаті чого економіка країни перебрала у глибокій кризі. Нова економічна реформа в нашій країні докорінним чином змінила роль держави, її сутність, функції. При цьому відзначається, іцо державні- органи іут здійснюють свою діяльність виключно на основі законів, несуть відповідальність перед законом і громадянами. Правова держава за своєю сутністю - це система інституційних і юридичних гарантій, які забезпечують недоторканність і плюралізм власності (на цій основі в нашій країні існує п’ять соціально-економічних укладів під пріоритетним впливом соціалістичного укладу), самостійність і рівну міру свободи виробників і споживачів матеріальних і духовних благ та цінностей. Отже, правова держава має три суттєвих ознаки : верховенство правових законів, юридичні гарантії свободи особи і розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Нині наша держава постійно удосконалює свою спрямовуючу роль по виконанню програмних завдань Компартії В’єтнаму в здійсненні правового регулювання всіма сферами суспільного житія, що проявляється, насамперед у правогворчій (нормотворчій) діяльності, правовнконавській (оперативно-виконавській) та правоохоронній діяльності.

В підсумку зроблено висновок, що оновлення законодавства доцільно проводити по таким основним напрямам :

- прийняття нових правових принципів і норм, які відповідають сучасному розвитку ринкової економіки;

- доповнення законодавства демократичними правовими інститутами, правами і свободами громадян, а також юридичним механізмом їх реалізації в практиці державного і суспільного життя;

- виключення із законодавства застарілих правових норм, які не відповідають сучасному соціально-економічному і політичному розвитку ісраїни:

а

- кодифікація галузей права сприятиме закріпленню верховенства закон)’ в державі, підвищуватиме роль права як основного регулятора суспільних відносин і гарантуватиме єдність законів на всій території країни;

—введення в практику загальноприйнятих принципів і норм міжнародного права.

Аналіз основних напрямів оновлення законодавства і удосконалення ролі правової держави як держави народу, із народу і для народу може здійснитися за умови реалізації комплексу невідкладних захода всієї економічної і політичної структури суспільства в інтересах широких верств трудящих.

У другому розділі, - “Функціонування права в основних сферах суспільного розвитку”, - розкривається роль права в основних сферах суспільного життя. Насамперед розглядається правове забезпечення здійснюваних в сучасних умовах соціально-економічних реформ, де основні політичні, організаційні та економічні рішення, спрямовані на оновлення всіх сторін життя суспільства, принципи та ідеї реформи повинні одержати комплексне правове вираження. При цьому, безумовно, не слід абсолютизувати значення правових норм, покладати на право не властиві йому функції, але й недооцінювати роль правових норм також соціально небезпечно. Змістовний вплив права на забезпечення нормативного функціонування і удосконалення суспільних відносин проявляється через такі його функції: регулятивну, охоронну, ідеологічну(виховну), які мають специфічні особливості в тих чи інших складових суспільних відносин.

Сутність економічної політики в’єтнамської держави в сучасний період полягає у формуванні нової моделі економічної структури суспільства, зокрема:

- створешш необхідних передумов для переходу національної економіки на баїашукдадний режим за умов існування ринкових відносин;

- перехід від попередньої організаційно-правової структури економіки до нової системи, де будуть розмежовані адміністративні і господарські функції та відповідальність;

- нові правові норми, Гх впровадження насамперед в економічні перетворення і реформи інтенсивно впливають на розвиток ініціативи, творчості активності різних верств трудящих.

Зростання об’єму і темпів суспільного виробництва, його організація та інтенсифікація, поява нових галузей народного господарства, ускладнення кооперативних зв’язків, створення народногосподарського комплексу, виникнення нових організаційних форм господарювання (особливі зони економіки) засвідчують про те, що в правовому регулюванні господарських відносин наступив якісно новий стан, що характеризується бурхливим розвитком системи законодавства про управління економікою, футшпомуваніїя нового механізму господарювання. Нещодавно схвалено порядок функціонування особливих економічних зон, які мають експортний профіль і пільговий режим для інвесторів. Для розрахунку і кредитування спільних проектів відкриті перші філії зарубіжних банків, що вимагає нових правових підходів до їх діяльності.

Після схвалення шостим з’їздом Компартії В’єтнаму (1986 р.) курсу на оновлення і реформу всіх сфер суспільного життя, наша країна нині здійснює перехід до ринкової економіки із збережеїшям соціалістичної орієнтації розвитку. В сучасних умовах в економіці СРВ існують такі уклади :

1 соціалістичний - у двох формах - державній і кооперативній. Майже 90 % населення країни зайнято в суспільному виробництві. Державна форма соціалістичного укладу існує у всіх сферах виробництва і споживання, контролює головні економічні сфери країни, особливо в промисловості. Кооперативна ж форма цього укладу переважає в сільському господарстві, в дрібній і кустарній промисловості. Державна економіка є головним джерелом поповнення державного бюджету,

2. дрібне товарне господарство - включає кустарів, селян-одноосібників, дрібних торговців і дрібних підприємців особливо в сфері обслуговування;

3. приватнокапіталістичний уклад - допускає згідно рішень шостого з’їзду Компартії В’єтнаму існування дрібних буржуа як в усій країні, так і в окремих галузях виробництва;

4. державнокапіталістичний уклад займає незначну частину в національному доході країни (прнватнодержавні підприємства тільки формально вважаються такими, а по суті уже перетворилися в державні);

5 натуральне господарство (кочівники, мігранти та ін.) включає до 2 м;ш. чоловік, які переважно проживають в гірських районах Півночі та в окремих районах центральної частини країни.

Існування цих укладів є об’єктивною реальністю. В’єтнамська держава виходить із того, що багатоукладність економіки є характерною особливістю перехідного періоду. Кожен економічний уклад має відповідну форму власності і кожна із цих форм власності державою офіційно визнається, але потребує чіткого закріплення у відповідних правових актах. Наявність відзначених укладів в економіці часто призводить до порушень у дотриманні законів, наявності тіньової економіки, а все це вимагає невідкладного здійснення і правової реформи, створення нового механізму правового регулювання всіма сторонами економічного життя на основі подальшого розвитку і зміцнення соціалістичних засад суспільного поступу. Економіка В'єтнаму знаходиться на піднесенні, вона спрямована в майбутнє. Середньорічні гєдіпи росту валового внутрішнього продукту з 1991 по 1995 рр. досягай майже 9 %. а згідно перспективних планів до 2000 року мають мчйже подвоїтися; значно підвищиться продуктивність праці, особливо у промисловості та будівництві і на цій основі поліпшиться матеріальний і культурний добробут трудящих. Правова держав, що формується нині в СРВ, у своєму впливові на економічну сферу використовує ефект стимулювання виробництва і дотримання правових гарантій громадян.

В дисертації також виокремлюється питання правового регулювання класово-політичних і державно-політичних відносин. Політичні відносини між державною владою і громадянами вимагають тієї чи іншої юридичної регламентації. При демократичних режимах ці відносини носять правовий характер. Правові відкосиш між державними органами і населенням в умовах правової держави передбачають взаємні права і обов’язки, виражають принципову єдність інтересів суспільства, держави і людини, забезпечують

управлінську діяльність 8 інтересах всього народу і виконання кожним громадянином його обов'язків перзд суспільством, всебічне використання кожною людиною своїх прав і свобод. Основним напрямом подальшого удосконалення політичної сфери в’єтнамського суспільства є розвиток демократії, бо демократія, як і будь-яка соціальна цінність, неможлива без нормативно-імперативних форм. Провідне місце серед цих форм посідає право, яке більш адекватно в порівнянні з іншими соціальними регуляторами пристосовано для розвитку і реалізації демократи як однієї із головних соціальних цінностей. Правове забезпечення розвитку демократії багатогранне, але провідним напрямом стосовно наших традицій політичного життя є чітке закріплення і оформлення компетенції, цілей і завдань всіх іиогдауційних елементів політичної системи. Чільне місце при цьому посідає ргв:.кжуванна державного управління і партійного керівництва всіма сферами суспільного житія, що поступово створює передумови для усунення корупції, бюрократизму, свавілля, особливо у верхніх ешелонах політичної і державної влади. Процес подальшого підвищення соціальної компетентності, політичної зрілості громадян, що веде до розширення можливостей їх участі в суспільно-політичній діяльності, є характерною рисою і особливістю політичної системи нашої країни, чітким критерієм в цілому рівня розвитку особи і суспільства.

В дисертації відзначається, що право відіграє велику роль у духовному розвитку як окремої особи, так і суспільства в цілому. Забезпечуючи своїми нормативними актами проведення культурної революції, право сприяє зміні ролі і місця трудящих в системі духовного виробництва. Трудящі нашої країни поступово усвідомлюють необхідність безпосередньої участі у творенні духовних цінностей, причому свідомо, цілеспрямовано і творчо. Відліачасгься, що доступ трудящих до досягнень культури, задоволення духовних потреб та інтересів, користування надбаннями вітчизняної та світової культури залежить як від державно-правового забезпечення, так і суб’єктивних устремлінь і прагнень кожної людини по оволодінню культурно-освішіми цінностями, де чільне місце належить самовихованню, еамореа.тлації людини як суб’єкта і творця духовного життя. Рівень

вихованості і культурності людини, особливо молоді, прямо залежить від почуття відповідальності перед суспільством, свідомої і чітко окресленої практичної поведінки. Право, гарантуючи надану державою свободу поведінки, співвідносячи цю свободу із дотриманням і використанням особою певних обов’язків в суспільстві, сприяє усвідомленню нею дійсного співвідношення свободи і необхідності, свободи і відповідальності у взаємовідносинах між людьми, між особою і суспільством. В кінцевому підсумку робиться висновок, що необхідно нарощувати рівень правової освіти і виховання у всій мережі культурно-освітніх закладів по ширшому залученню трудящих, особливо молоді, до духовних надбань людства.

У третьому розділі, - “Формування правової культури особи в умовах становлення громадянського суспільства”, * відзначається, що правова культура е однією із цінностей громадянського суспільства і вона охоплює широкий спектр - від знань, правових ідей до реальної практичної поведінки. Правова культура суспільства і особи складаються із адекватних її призначенню правових цінностей, якими забезпечується як існуючий правопорядок, так і функціонування різних демократичних інститутів. До її структури також входить право, законність, правопорядок, правовідносини, права, свободи, обов’язки людини, правослухняна поведінка, правоусвідомлені процедури, правові форми функціонування держави і громадських організацій, їх органів і посадових осіб. В дисертації підкреслюється, що правова культура є складовою духовної культури суспільства і особи; її стан характеризується рівнем правового усвідомлення і втілення національних та загальнолюдських моральних і культурних цінностей. Особливе значення правової культури полягає в умовах створення правової держави, бо без правової культури неможливо здійснити правову реформу, забезпечиш нормальну життєдіяльність суспільства і особи.

У дисертації характеризуються основні шляхи і напрями формування правової культури - система юридичного всеобучу і правового виховання на різних етапах соціалізації особи; зростання ролі правових інститутів і норм у життєдіяльності людини; чіткої орієнтації в сфері дії правових норм із

дотриманням національних традицій, звичаїв та оволодіння міжнародними правовими актами і нормами по утвердженню соціалістичних цінностей і орієнтирів. Аналізуючи зміст і характер правової культури, дисертант прийшов до висновку, що правова культура особи і суспільства формується насамперед під впливом як об’єктивних передумов (вплив економічного макро - і міхросередовища, соціальних структур та ін.), так і суб'єктивних факторів (освіти, виховання, впливу засобів масової інформації та комунікації тошо). Отже, для докорінних перетворень економіки і політики недостатньо просто зміцнити врегулювати їх законом. Тут необхідно змінити ставлення до права і його рол в житті суспільства. На правову державу, рівень її правової культури необхідно дивитися з позицій політико-правових процесів, які протікають в суспільстві, в конкретних його регіонах. Для цього необхідно враховувати як помилки минулого, так і досвід вирішення соціально-правових проблем у сучасному цивілізованому світі Що сприятиме в більш оптимальні строки підзгацити правову культуру, чіткіше уявити обрії майбутнього, перспективи самої держави, а все це в кінцевому підсумку' сприятиме утвердженню правових засад функціонування державного і суспільного життя.

ВИСНОВКИ.

В’єтнамська держава як політико-владна організація здійснює керівництво розвитком всього народного господарства і всього суспільного життя. Як і в інших правових державах, у В’єтнамі основою цього керівництва є право, система правових нормативних актів. Аналіз основних напрямів оновлення всіх сфер суспільного життя і законодавства дозволяє зробити ряд загальних висновків.

1. Багатоукладна економіка в умовах переходу до ринкових відносин в сучасних умовах В’єтнаму вимагає з необхідністю підвищення ролі правової держави як гаранта і захисника інтересів самостійних господарських суб’єктів.

2, Поруч з оновленням соціально-економічних і політичних орієнтирів на побудову соціалістичних норм співжиття, держава здійснює розширення

їв

демократії в різних сферах суспільного життя: виробництві, розподілі, політиці, освіті, культурі, інформації тощо.

3. Держава народу, із народу і для народу, - може реалізуватися не лише конституційним проголошенням, а й шляхом комплексу практичних заходів по створенню правової держави.

4. Неможливо вести розмову про формування в’єтнамської правової держави, без значного підвищення рівня правової культури всіх верств населення суспільства, особливо молоді;

5. Умовою наявності правової держави в нашому суспільстві є утвердження верховенства права у всіх сферах співжиття, повага і захист прав

і свобод громадян, функціональний розподіл влади - законодавчо!, виконавчої та судової з одночасним визначенням юридичних механізмів, які забезпечують їх практичну реалізацію.

6. Пошук шляхів створення правової держави у В’єтнамі повинен передбачати врахування історико-традиційних факторів і чинників розвитку країни з метою оптимального поєднання правових, соціально-моральних надбань нації і сучасних загальнолюдських цінностей - справедливість, гуманізм, демократизм, повага і захист прав і свобод людини та ін.

7. В’єтнам нині поступово виходить із стану соціально-економічної кризи і здійснює реальні ефективні кроки на шляху соціального розвитку.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В ТАКИХ

ПРАЦЯХ:

1. Нгуен Хоанг Ань Функционирование особых зон экспорта в условиях совершенствования рыночной экономики (из опыта Вьетнама) // ООН і майбутні покоління. - К.: Логос. -1996. - С. 115-116.

2. Нгуен Хоанг Ань Особенности формирования правового государства (из опыта СРВ) // Тези наукових доповідей та виступів викладачів, докторантів, аспірантів, студентів філософського факультету Київського

університету імені Тараса Шевченка - “Дні науки” 11-12 квітня 1996. - К., 1996.-С. 84.

3. Нгуен Хоапг Ань. Молодежь в системе социально-экономического развития страны (из опыта Вьетнама) Н Вісник Київського університету. Серія: філософія, політологія. Випусх 25. - ІС, 1996. - С. 209-211.

4. Нгуен Хоапг Ань. Путь к созданию вьетнамского правового государства. // Политико-правовая сфера общества: реальность и тенденции развития. -К.: Віпол, 1997. - С. 8-14.

5. Нгуен Хоанг Ань. Основные направления экономической реформы в СРВ: реальность и первые результаты И Политико-правовая сфера общества; реальность и тенденции развития. - К.: Віпол, 1997. - С. 14-19.

Анотація

Нгуен Хоанг Ань. Особливості формування правової держави в сучасному В’єтнамі (соціально-філософський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю - 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. -Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.

Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу особливостей формування правової держави в сучасному В’єтнамі, її ролі в динамічних трансформаційних змінах соціально-економічних, політичних та духовних сфер при визначальному становищі соціалістичного укладу життя з дотриманням правових норм і актів по реалізації програмних завдань Компартії В’єтнаму - будівництва нового правового суспільства.

Ключові слова: правова держава, правова культура, сфери суспільного розвило', верховенство права, політична система суспільства.

Аннотация

Нгуен Хоанг Ань. Особенности формирования правового государства в современном Вьетнаме (социально-философский анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности - 09.00.03 - социальная философия и философия истории. -Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1998.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу особенностей формирования правового государства в современном Вьетнаме, его роли в динамических трансформационных изменениях социально-экономических, политических и духовных сфер при определяющем положении социалистического уклада жизни с соблюдением правовых норм и актов по реализации программных задач Компартии Вьетнама - строительством нового правового общества.

Ключевые слова: правовое государство, правовая культура, сферы общественного развития, верховенство права, политическая система общества.

Annotation

Nguen Hoang An. The particulars feature to form of the law state in the modem Vietnam. ( social-philosophical analysis). - Manuscript

The Thesis for candidate degree of the philosophical sciences by specialty 09.00.03.

Social philosophi and philosophi of history. - Kyiv's university named in honor of Taras Shevchenko, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to social-philosophical analysis the particulars feature to form of the law state in the modern Vietnam. Considered his role in dynamic transformation changes of social-economic, political and spiritual spheres at the determined position socialistic system of life from observance the law norms and action to realize Program tasks of Communist party of Vietnam - building new law society.

Key words: the law state, the law culture, spheres of social development, supreme of the law, political system of society.