автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Политические партии и парламентизм в России осенью 1917 года

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политические партии и парламентизм в России осенью 1917 года"

ЙДрспетрозсікиг. держав: "нжгігет

:*лгї;? пт.авау ^укопису ЙЩЬКО Анхеліка Зел один у.г>іьие

пгліті'чні партії 1 парла?-п*-к*:;ариз-^

З РОСІЇ ЗОСЕНИ 1917 РОКУ

Спеціальність 07.00.01. - Історія суспільних рухїй

і політкччку партіг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття науко5огс ступеня кандидата історичних наук

Дніпропетровськ

1994

Роботу п г,копано на кафедрі української історії та ртнсгс." таю* Дніпропетровського державного університету.

'глук^ВУЙ керівник: доктор історулпгих наук .процесор,

ЧЕРНЕНКО Анатол і / іііух аіілоа ич Офіц'Г.ні опоненту: доктор історичну наук, професор,

НЕКОЗ Микола Денисо_вич кандидат історичних наук, доцент,

. МОРОЗ Володимир Іванович

Провідна установа:. ДІіпродзержинськкй індустріальнлГ' ' інститут

Захуст відбудеться 11 А^іИ/ _______________1094 р~:-:у

о /3, годин* на засіданні спеціалізозаннст вч®чої рад:--

К ОРЗ.£4.03 по птжсвовнню вченого ст'т-еня кандудзте-. і сто-

А . у V ^ Г-

ру"нух нау- в Дніпропетровському дер^гансіп’ унІВЄрЄТТС':'І .? а «лресо**: гнт пропетров ськ, пр. Гаг єрі н а, 72, ауд.^СМ.

З дисертацією можна ознайомитися і науговіП бі^.-тстег. Днігропетро»ського державного ^університету.

Автореферат розіслано " ТО? 4 .

?нк« секретар спеціалізовано? вченої ради кандидат історичних,

нау/.,доі:ент 1.0.КРИВИЯ

О^

Актуальність теми дослідження.Проблема парячиентармзуу сьогодні е однією з найважливіших в практиці подттчгного ум*. тя "''країни, Росії та інших держав колишнього CFCP. З Україні •ія-о гірикнято закон, згідно з яким діяльність парламенту набував професійного характеру.Тому1-потрібно детально в рсз ітлет» aw лос-2ід країни з гього питання,ті теоретичні та практичні кроки,-к: Н;і-р були зроблені на цьому шляху.Це надасть «могу державним тз політичну»* діячам почерпнути найцікавіші ідеї та запобігти па:у лск минулого.допоможе сучасним політичні':.' партія?-' а становленні стосунків мтж собоп, в налагодженні парламентський методі в боро Ті-би Г;свої прагнення та-вимоги.

Деякі напрямки у розвитку політичного становица сьогодні є аналогічній і* до подій жовтня 1917 року. Проблем а в ибору т

г ^ .Т •*’ ” ї- •т*Л7-1 '"Ю'' її Мггт’ "‘ТІЯТІ/М О ^^J7 ' --• - ~ ---- —

C" ДОСЛ ^ Д.Н !'w. їл на КОРИСТЬ збройного П Оl? С 'Т’:с1, ' РЗ.Г'Ла?/‘‘?Нгт О "ігга ."-а?'-'л-осг че і'і.п цостатніх піястя? для гог,г'. лоб бути втт-

-В . Лл в '.',Є 'г'0 ТЛг . С^Ь’.'- г"Г ^nf rv T^4T.-,j плоз ОТ r:У

Г'СС І Л СЬ"^ F-С П'' б ' т >' ПЛ: >Л ;ЕЦ9Н'Г''' ■ Т ■' ТЦ'Л ^ТО^ка ^ О С~ Л

ня ’'с'і’.ксз'-ч'У я бор*в ь;.'.!дають пгаво roecpsw г.оо те.до Росія з ГГІ7 році М?ла МОЖЛИВОСТІ ДВОХ шляхта рс*Р: ?•- V. тобто ШЛЯ* .-бро ного повстання з подальшим встановленням б-.д;--яхс’і д’/ктс.^'-'-■ ,та ШЛЯХ парламентської респуліки.

Актуз-ьність звернення до цієї теми ПОЯСНЮЄТЬСЯ ff ТИМ.ШО д «рдявнього «асу «он а об’активно не досліджувавсь. 5>«;о с радянській історіограф і іг про парламентські шлях і згадували,то л^го як про крах парламентського маневру з підгрунтям зради,а все це ^ух-оцуло з раніше обраної лінії: більшовики мають раці».взі і не

- ні.Сьогодні доцільно було б розглянути це питання з позиці: більш принципової,незалежної від політичних ідеалів сучасного миття.

Сьогодні , коли СРСР вже не існуо, коди Ук’ з т н а стала нсзале* не1: деркав он, історики продовжують вивчати ті події, які хом яке торкалися "У відобразилися на житті України, і мають rauiri. бо треба ; яссвувати,яка роль України в цих подіях,ячкц було ставлення українського народу та її політичного керівництва де чи/, це підкреслює невкпедковість звернення автора до питаиня ятю не редз••<*ориу чацпаніа до Установчих збот>і>? на Україні. .

Зотелгчи діяльність політичних партій в Ретрограді треба мр.тг ня учаї-і ,шо події б столиці вплигали н<ї всі регіони гсс::. У--г"тн>) була серед них..Тому автср ввакяе за доцільне рої'гляуутч Г питання про Українські установчі г-боуи, підготовка до г--их відбувалася під впливом подій,які мг.*и місце в столиці восени IV!? року.

Об’єктом вивчення є проблема парламентаризму, як еднсгс ? можличих напрямків розвитку Росії восени 191? року.Зокрема, з основ;, аналізу було покладено вивчення історії скликання де ох державних установ/Предпарламенту і Устеиончих зборів/, існування яких надая змогу припустити можливість іншого, ніг збройне повстання, шляху розвитку для Росіт.

Проблема парламентаризму розглядається кргзь призму діяльності полі тичних партій Росії Лік ста«и:.ися поки де цчег г гит-їк • ня?Я"е місце боно займало в їх політичних програмех?З дисегт

ції пн-'длізуеться ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ППр'ТІЙ 5 Гпг-дпг-р:'-- '••нт:

та тх передвиборні кампанії під час ртдготевчи де «убогій в і’с-Т’їнов'.’і збори.

Значне місге з дисертації відводиться “иччрннч гтерєдчиб-я-нг-ї ка\'пангт до Установчих зборів на Уч-г-аїнт т& гу-ан^г пто Гг'нсьі'і устчнончі з бори, що, на ду>'чу а?тст?а догоз’яс г-рол^-у ■ЗІІГ-ИПЗЧИ Г'Ю ступінь популярності І МІ'.у ер.'!'*у ТІЄЇ ''-іо: г,.-,-,;!0у 0у2у н.'і Україні, про характер г'іо''іт'ичиот сЛітиї^ос-'? її населення, тош.о. .

Хронологічні рамки дослідження період осені

І ОТ 7 рову. Це саме той пері од,на який прихопиться д і я-чь і с^-ь Тик -часової Ради Російської Республіки, путинної діяльное": '-с-

місіїі.які займалися підготовкою і розробкою документі?-'сн:н до Установчих зборів та найактивнішо»; кампанією всіх ясліти'-ни* партій.

Треба ВІДМІТИТИ,ШО В ДеЯКИХ МІСЦЯХ ДИСерТЯГІТ , це '!СГС Й'.’.-О-гала логіка аналізу,автор звертався до події-1,якт відбувалася 'ггс-хи. раніше/наприклад .утворення комісій з питань підготовки до Установчих зборів, аналіз розвитку ідеї Установчих зборів в програмах політичних партій/,або пізнісе осені Т9Т7 року/канри.кг,зд, при вивченні питання про Українські установчі збори/.

_______Ступінь наукової розробки проблем. -Ідея-парламентаризму------------

розроблялася в радянській історичній науці з позицій ленінського

п

— О —

в-єни," про відношення до парламенту і пп?ламргтар!":му;тактика революційного парламентаризму досить поено зідсбраке.ий в Радянські Г- літературі.*9 ній s аргументовані бігьшпоуцькі висновки: трломрнтариам прогресивніше ніж фоедальнкй державку? устрій; парламентська демократія має класовий характер; про пріорі?Рт-ність для комуністів позапарламентської боротьби та типі.Ця тактика щодо парлагентського шляху розвитку була обгрунтована в роботах 3.1.іеніна.^Саме дони обгрунтовували позицію більшовик*? у відношенні до Предпарламенту і Устанозчиу зборів.Одкоччснс з .'.єніним до проблеми Установчих зборів зверталися і інт* затсри, роботу яких розглядали окремі аспекти цієї проблеми.'

Робота політичних партій ь Предпарламент: до сьогодні ги*х •••’.сів нр одержала монографічної розробки.Питання про тсГ; -’У ін~ 6.fu діяльносте Предпарламенту агццу^'і'м ч іьо.;і ■; дсс.' -,т-

■ pv пп; нгл^тику Тнмчасового уряду.Так,І!.. і^.’бІИПТГЇІН д 1C СІ і •• доі тв а про асідання комі сі? з іноземних справ .срису^'к т,сгг-віїь "т«ськового міністра Верхов ськ'ого. Я ннзчніГ у і пк-'ссті сг.=-тпП : про політичні партії с дуке загальні спіпо-_л"::у

гро такти-'у цкх партій в Предпарламент:.

Популярний характер мають і спеці аги:-і роботи * сі о; іv , горения * діяльності Предпарламент} .їх ас rcoy.^-yjera V-Г-::::іна .Константинова, обмежилися перелікой інфо;».- ;.:-.тГ-к<"< даних, тх констатування!.!.Занадто суб’ективниГ. характер маг т*\;ер-ігацтя, як} містять чисельні спогади політичних дгяч*з того і-асу. Та:-, огтн::у Предпарламенту ми можемо знаПтч я мемуарах ес-'уі? З.'-Іерноза.ІІ.Куріна, останній порівнює цю установу г>"к.ор^очнСк' хатиною";кадети С.І.Шидловський і Б.Є.Нольд-э,кеншоничи Ф.1.

'.\V-. Суханов тек невисоко оцінюють результат:' роботи Предпарламен-

Т

• Проблема відображена в узагальнюючих твсоах, с т спеціальні прагі , наприклад .Абросимова Н.И.Классики маркскзма-ленини??/» о" революционном использовании коммунистической партией парламента з классовой бороьбе.Л. гіениздат, ’’9Т:3 та інеі. "

’’• ,'ентн 3.1.3 щоденника публіииста//Повн.з:бт'.тв.Т. Зі.С.2 13-2-»?; .'ого к.Тези про Установчі збори//Там же.Т.35.С.ТГ6-ТбО:/огс *. Зибоги .ю Установчих зборів і диктатура ітполетат ■:,г-'//’Т •,•.’■■■ Т.40‘.С.Г-23. ‘ ‘

«“>

• 3- ба--ин М.Учредительное собрание/партия “аг.одно:" свобод- /. .*'*а,Т?!7;Лрхив русской реэолюиик.М.*:Совпе/чннуу.1901 та ти- т.

• р-'буип.то'іу Внешняя политика Временного ГГ*'".!’ ИТРЛ ЬСТР О.'.*. ,

с Т ^ ' Г *

• Сталиной •?. Кадеті:. Харьков , 1930 та інит .

ту. ■ ■

Спрачкньо науковий, характер має робота ?/.ф,Славтн:;,якс грунтується на солідній джерельній базі.А

Значними віхами в розробці проблеми Установите зборів стали узагальнюючи праці Н. Я.Р^бінштейка ,£. И.Городегького,С.V.І*н<\-^енського і І.І.Мінца. '

Значно ширше ця проблема розроблялася а 60-х роках.З лсс-ЛІДЖРННІ Г. Н. Городецького "Рождение Советского государств а" ”К--вляються особливості підготовки виборів 5 -’СТаНОВЧІ з бони т готельно горгляд.тоться хід і підсумки виборів Його підрахунки одержали рисо/у оцінку Фахівців.

Рсбото»; узагальнюючого характеру стала консграф-тя ОЛ’.с»?-ч®нськогс "Всероссийское Учредительное собрание.История СОЗї’-Ча •і.рс,,и'г:*"есчсго крушения",надрукована у 1976 році. Зелике враження сг^:.:7'лгт джерельна бара. З коног* а~:у дано анал:& боТіНОТ Я.НТ І с ЛЮТОГО 17 року ДО рОЗГс;".’ УсТЄНОВЧУ’'- :>РсГ;7г

у січні ТС.'І5 г-оі’.у. Ллє ця робота вукликає д<_'?"і ? ч ажрння. '-інс-чекськил розглядає позицію Рад до Установик'’ зборі» і ааяечк-ое читачів, то нони співпадала з позицією еееро-хенковицького 6~^-••у, але полиція політичних парті:" не завжди ототогкнківагася - рт-зрннягу Рпд, до того ж і сам О.М.ЗнаменськиЙ в деяких і.-ісцях моєї праці розглядає так звану "радянську позицію" .!н'ле за^а^ен-ня виклг-г-л по:*игія автора до класифікації юрті**. Зін « от-'суу розділі об’єднує меншовиків, есерів, енесін т капетів. Р'огбіі"нос-ті позик,і:” між ними партіями та спів падання дея’-’нх положень в програмах партій соціалістичної орієнтації не відповідає групуванню партт??, яке запропановано в мс^кографії.

5 роботах К. Л.Рубінштейна,Ю. Н. Городець кого, С.М.Зн -л». енського,! .І.Уіннз.Є.О.Скрипильова значна увага приділяється і ^ерч-'В-нс-прачови.: питанням.Автори аналізують деяк: зачонодав^і Тп'часового уряду щодо виборів,розглядають ^’о»пєтрні>і»5,дун-'-.ії та структуру державних установ.

.?»•« з середини 20-х років тема Устпноьчих "богів гог'ггяд".т'.'С.я піп к’/том зор\г! Ради і Устпис^І !;^ооу. '■ ~^ г:’' -1.'1

и- ,ч.г г,,пч,,. р'ЯНІ^ЛИСЯ Н С 0—ТІ Т 70—1;ОКІ,>УДГ2^,ГГ*'“Н? бі.*11-!!'

Славин Н.'Т.Киизис власти а сентябре КТ7 года у обгазов^н^е Этземенкого Совета Российской Республкки/Г.пецпаплаь'рнто/ // Исторические записки, 195761.------------ —’--------" -----

Батурин Н. Борьба за Советы как орган пролетацеко-" луктпг'йу. ■. ._,КТ:5 та ^ПН. * ' ‘

- -‘ т .

досконале вивчення та широка джерельна база.'

Багато досліджень радянських істориків присвячені підсуг-уи/ виборів цо Установчих зборів.Вперше підрахунчи голосів зробім Н. й.Єєятигький.Зін проаналізував підсумки виборів у £4 округах.^

В Т940-І94І роках Ю.Н.Городецький.Р.ТХроль тч З.Л.Крочрн-берг йивчкли по пресі та архівним джерела!/ матері аги виборів го С-7 округг’Л'. 1 Т9Г.Є ропі Л.М.СпЬрін опублікував таблицю про »у-

Х'.'л в 7:? огтитах.

З Т97е роиі це питання ретельно проаналіяунг>п Зняченсь*и?, яхнЯ відобрязич одержані дані у таблицях,які.нг погляд автора.

СЬОГОДНІ 2!НК0ГЭ "НЯ ЭаЛИШЭЮТЬСЯ НаЙбІ.’ІЬШ ь Д?..':!'1'!'. 1 АлГ> П?*Є г’Г Г*у л 5оп'і-т.^ V ГдС'.' . ;:^'*,СГУЛ‘О В ’/іГ' 4 ’ 7 У ііг.’.'Г’ !*^,П'?Т,7 ГіГ . ■п-' '/”•

"ОТї'-^суг тахіві'ів . Лн тор в дослідка^-і '•зо"'/."1'- спробу

у•.-^гальн»'гиого аналізу вже відомих і нсаих «дчиих в і;і«т проблеми, „о того ж, раніше саме підсумки виборів Сули ссмоігілл-о дослідників, аз тор пропанус використовувати птдс;гги для. аналізу політичнот свідокості чи абсентеїзму населення, для вкнч'-ння СГ. ПЄН» популярності ПОЛІТИЧНИХ СИЛ В регіонах, ДЛЯ ЗИоНПЧ<?ННЛ ;'4р:' якості діяльності блоків політичних паг-т-тГ', рухів,то-лс.

!!.і;-н9!'?:и заливаються роботи, з яких ^^ори &надіоу»?». у •- :,г.гь політичних парті" у передвиборній кампанії та Ух зіднсг?ння де ідеї Установчих зборів .Широко ця проблема з'лея і тлен а у відиогзн-ні до партії соціалістов-революпіонерів. Але в роботах К. ?.Г; в?.,).. Єркняна,П.І .Соболевої, А.К.Мал ашка,Д."..Голт;<ов а це- питання розгядалося під кутом зору неправомірності прагнень есеріг: вирішувати свої вимоги через Установчі збори.’ І_’я со.'1'/:'!” гв-тортв відповідала більшовицькій копгеїщіі,ячу нр.опягувпла грг-чкп комуністична партія під час ствоернкя цих дослігт^^^ь.

::их срл-р погуцій аналізувалася діяльність і всіх тнфїт пяр-гі.'-

Т

- Пот»хнн . Н.Первый Совет пролетарско?. л'/^-тсту^г. Г . , !лг-~ ; Кутд-^г-гов Э.Н. Зторая русская революция:Восстание*а Петроград*-" ‘

. ,1967 тг. інші. * * " '

•- СвЯТНЦ!'ИГ К. ?. Итоги выборов ВО ЗсеТЭОССИГ'С-ЧО? Учг-едительчпг

собрание.Предисловие.М. ,1918. * "

^ Спивин Л Л/. Классы и партии в гранд акскс* в г? не- в России..'/. •

. >ь:с?ь,1963.С.416-413.

’ Знаменский О.Н.Ук.твір.,С.356-358.

Гусев З.К. .Етишян Х.А.От соглашательства у хентт’ревпл^гии.

”. : .Уьгсль ,1*68. "

8.Н.Гін€ч,А.1.Розгон звинувачували лінях ессртп 5 нерігучсс-ті, непослідовності. Позиції партії менгювкків, есері”, єие-сів відносно Установчих зборів значне місие виділено 9 монсгрз фіях Н. 3.Рубана, Э. О.Коміна.Х.М. Астрахане.

Таким чином, аналіз літератури г висунутої проблеми дсдво-ттстє повчити як значні успіхи історичної науки в ї: д^слтд^єк-і так т нрриріг’ені або недостатньо вирішені питання. Недочтксл- е дослідженні длкоі' проблеми я те, що меґіхе всі науко1; і по бот v гг: нт;/5влисг hr марксистсько-ленінськіп метелогічній основі ,а пені ні r:v, я сэок чергу, не вкзнас пріорі тетність парламентських ґ:’г-0тьг"'л. току дослідники, відмовляючи парламентаризму у праасті, праві на кгття,в цілому негатиэко ставляться до Гіред-пз~л^мєнт\'. Установчих збоотв.

в не? підкреслювалося,окремі аспекти проблеми,яке висунутч темо?: дисертаїгіт, виє підіймалися та значний вклад з ту дгсгід-:^ення пг.? було зроблено.Але в загалі цю проблему треба вивчати, поабачуямсь підходів та методологічної осчови, на яких грун~;-в к с я всі уроблені раніше дослідження.

''°тгі. і завдання дослідження. Мета роботи - осмислити та те-л',с,ту"«о обгрунтувати можливість парламентського w.stxy розвитку Росіт о осени 1917 року /історико-політични.сї аспект ц;сг проблеми/ і лати аналіз діяльності політичних партія,їх лідерів у і:еИ період.

Для втілення них стратегічних ціле!’ В ЖИТТЯ 3HT0D розробив гіли? ряд тактичних завдань, а саме:

- довести,шо юридична і політична підготояч? ло виборів і подальшої діяльності Установчих зборів лає підстави ввахатг їх установок парламентського типу;

- проаналізувати передвиборну роботу політичних пчрті? ло виспів в Устдновчі збори,звернувши основну увагу на:висвітлєкчя :дс'т’ Vc’t.';hoh"1'X зборів в політичних пгоградах п:лгітіГ';Юї'к.".'.''..---у

І Г~'-':ТІ 1:НЛ ПІ ВГОТОВ К'-' ДОКУМЕНТІВ Г20 !:рЗ*.ИЛЯ йИбОГіІ? Т nia”h~ т - '

' Гинез і.:і.АгоарныМ вопрос и мелкобі "•:?уа?.нь.’? п-ютки = Focc-и в Ivlr; году:К кстопии банкротств а неокарсдничєстз £. X.: Наука. И77; Разгон А. И. ЗЦЖ Советов з первые месяід’ диктатуру рЬо-летариатв.М. ,І977;Гусев д.К.Крах партии левь’Х есепсв"..V. :Соц~ '\кгиз,І963. _____ ______________ _ ‘

*■ Рубан К.3.Октябрьская революция и крах мекьсевизма.*/. :nc~vr~ издпт,І938 та інші.

ності парламентських установ в Росії, пряктигну роботу діячі? ПОЛІТИЧНИХ пертій ПІД ЧЭС передвиборної К8МП-ЯНТТ р Г^ТрП-гозді ,як столиці країни;стосуики між центральною виборчою -о-місі^ю я.Петрограді та окружними комісіями напередодні виборі*

/на прикладі аналізу матеріалів українській губерній/; полі ті'"--не :-н«чен«г підсумків виборів до Установчих убогі" по ІІетрст"'

Д У •

- ^ияэутм сутність Тимчасової Ради Російської Республіки,гід •■•■pec.r-v’-y ті сторони в її діяльностіякі f/окна «іанести а,о рис парламентської установи;

- прослідкувати історію, підготовки тіз скликання,діяльності і роэгсну Предпарламенту .дослідити Г:сгс структуру, мисеч ьний та паг-тіГни!? склад;висвітлити гіитання л'го упасть >,re:,c'ivi<! гП'кт’ Укратни. у роботі Предпарламенту. v ото ти дослілження. Автор розглядає висунуту Проблему В tcTCp’.l-^о-політичному аспекті та намагається дослідити ідеї та подіт в ЇХ рОсВІІТ: у.хронологічній ПОСЛІДОВНОСТІ.Цеп метод МЗЄ ДОСТОТН--стга і недоліки.До числа останніх відноситься з іде-з не^емпакт-ні сть у викладенні окремих аспектів проблеми, нрнинучкй ? ідхід ЛІД ГОЛОВНОГО предмету дослідження, поэернечнл до £P£:.-yv '--З порушень питань,тощо. Але ией метод має і а»»ачні перевагу. 2г у "ог-золяє,: і'.е найважливіше,дотримуватися принципі0 іетоггз»*; та науко?от об’єктивності .Протягом дослідження лгтор се s wo ристовував при складанні чисельних таблиць порівнялі-но-тсторич-ні-г та. сту^ктурно-логічний методи.

Автор використав широке коло дкеоел.якг вдохумен-". '»■ иентарльких і місцевих органігзціп РСДП' 'б/, К-ДРП/у/, парт її с ur ал і стт •> -реч олчзі :і онерів,Бунду .партії наоопноі' з>зободу; спогади учасників го:’т. матері али їх листу в ання, т» С'ои п я от і і? них лгдеоіг , TiDecv пслі'''уї.’^і'х пантіу т ^ад ти іьл’а.Cvпо1" мдоту-'?1-^ гr~Р г'аа і> -но; б:;.н ?т-'.ли архівні доку мектк. As тсрон. яучопус’ані матері з.лм Державного архіву Російської Седерації/ДАРФ Моок»а/.де були гив-"єні с*онду Предпарламенту,Юридичної народи пру Тимчасовому уряд;_ Особливої наради, з підготовки проекту положення про р у бори, за-гальноросійської у справах виборів до Установчих з*ог>*в комісії, канцелярії Установчих зборів.Автор звернувся до уатегіаліз про підготовчу роботу політичних партій,які сгуть ЛЛРФ у фондах Департаменту поліції.Міністерства внутрішніх справ.Охсрончого відділення в Петрограді,у фондах політичних партій та громядсь-

!'їу органілагтГ:,зокрема кадетів .союзу рірн0пр;:р ’я жінок, Рчг.я Всеросійського союзу торгіалі та промисломост1 і, та тнїі.

Треба віл,мітити,що фовд Предпарламенту і'істить мело джерел, бо документи були пограбовані чиновниками після розгону Прегг-р-лементу. Та^діловід комісії з іноземних справ Б.Малптін визнав а-*

’до т” *ули залишені у себе на руках матері али таємного засідання цієї комісії. *Такок автср використовував поряд з* стеногрзїі"-нда" заі?п’ю засідання Предпарламенту, хронікерські пубггк у.-ції я тес*. па.4.'’ятаячи, що останні не псзбазлент купюр.

Поряд з матеріалами ДАРФу, автором були розгя'.’уті документи Російського Центру Зберігання і Вивчення Документів Нової Історії РЦЗЗДНІ .Москва/,де були вивчені $оцци Щ КПРС/Ш РС/’РП/б/,:.'д РС"РП/інетрнйціоналістів/,Щ РСДРП/м/,ЦК партії соціалтсттв-речг.-лг.цт он^рі о , органі з аг і т Поалей-Цион, Еувду.

Срррд Фондів Центрального, Державного Архіву Історичо-Ролт-тичнух Досліджень/ЦЦАІДЦ,Санкт-ПетерЙург/ат>тор проаналізуй такт :Петербурзького комітету РСДРП/б/,Петроградського охру^ог" комітету РС”РП/б/,листівок.

1 ’..’ентоал ьному Державному Архіві громадських організації5 иДДГО.КутодвТор звернувся до £онду нарад партійних орг^і^агі'1 Донбасу та в Держарахіві Дніпропетровської області/Дніпропет-ї>овсЬ!’/ - до фондів Істпарту і комісії у справах виборів ло ' г-тяновчих зборів по Катеринославському виборчо'/; окр' г; .

Тако* були використані джерела архіву будинку Г. 'і. Плеханов г /Гв.нкт-Пет?рбург/-<*овди Г.В.Плеханова і Л.Г Дейча.Автор зосере-лиз свол уз агу на стенографічних знітах про засідання Петроградської *-'іСЬЧОГ Думи,які знаходяться в публічній 6І блТОТЄ!',І М.“

Салтукс-с-!1.едріна, в рукописно*/^, відділі.

З дисертант ї використов у вались матері яли пресі' 19!'’ року Газети поз з о-і.і и відновити історичний £он,пгесте*иту пс.’іті’чну і тда0'Л0ГІ--::'у боротьбу,яка проходила в жовтневі дні.

З роботі були використані довідкові видання, £,нцнк’!опс-д:;’-ні словники. '

Наукова новизна і практична значущість поботи полягають сг.'-’Е' в гостансві’і проблемигврахувати два можливих таяхи я ля роя? у?уу Росії восени .1917 року,як об’єктивно існуючих і зробити аналіз діяльності у гей час основних політичних партій.які ’/ялу рівнл можливості втілення своїх політичних прагнень в жиїтя,розглянути

проблему можливості для Росії йти парламентським шлях®/ розвитку. Автор називає в дослідженні прізвища та аналізує проблег/и.як: або ігнорувалися, або віддавалися забуттю.

На ззу уст виносяться положення: - оскільки ідея парлечент-сь'-'огс »і*луу розвитку країни була включена до програм майже всіх ^•’■'«уат.них політичних партій Росії, розроблялась Vрядом,юридично сі ,о пил ял а сь Гіого комісіями, а серед партій соціалістичної орієнтації ТІЛЬ’Ч) більшовики ПОВІЛЬНО ставилися ДО ЦІЄЇ проблеми та вижали Ради установами більш досконалими, вивіи^к за с-огю кчі-ст'с, ніж парламент, то можна вважати, В'.о теоретико-політична підготовка до парламентаризму в Росії була достатньою для втілення нього прингипу державного устрою в життя;

- активна політична робота представників політичних партій в Пред парламенті, окремі риси в діяльності і структурі якого усжга вважати парламентськими та величезна передвиборча ка:/ланіл політичних парті'/ до Установчих зборів надають додаткові докази говору -ти про придбання певного досвіду політичними силами країни в ли-таннг.х парламентаризму;

- провецениг. в дослідженні аналіз та -досвід минулих років д*с

змогу говорити про недоцільність поділення дї-скрії на г-

'■у:.:’.ну і пролетарську’,бо остання впроваджузагься в життя г/еє ь г.-^точ поставлення політичних опонентів і населення країни,яке їх підтримало, права голосу, а потім і пргза на тонування;

- при повному теоретико-юридичному обгрунтуванні , при наявнос:4 .

"рл'-'ого практичного досвіду парламентський шлях "є був реялтзо-В: В Росії 'Л'\в дяки відсутності ЦІ леспгямор.ачості серрд ПОЛІ —

п^ртіГ Росії,їх відірван-ості від, широкого кола народну* мсс;екстремізму РСДРП/б/;високому ступеня абсентеїзму насел^'я, -ркчинзд'и якого була малограмотність одних та невіра и^с нерозуміння цього шляху інших.

Результати дослідження можуть бути використані гри розробці

і викладенні навчальних курсів політичної історії політології.історії України.Наукові висновки,узагальнений досвід політичних па] ті? проблеми парламентаризму можуть застосовуйзтись у політичній практиці.сприяти вирішенню проблем сучасного політичного кит-

Апробація дослідження.Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри української історії та етнололітикк Дніпропетровського державного університету.

Окремі положення дослідження повідомлялись as тором УС. конференції з науково-дозлідної роботи профессрсъкО-викладацьксго складу Дніпропетровського держанного унтнерсигету/трагень Г992р., лютий 1993р./,на науково-практичних кодере?пдіях/м Дніпропетро-ъськ:ДДУ-1992р. , ДГТ-іС93р./,/м.Київ-І993р'! /

П.СТРУКТУРА ! ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДКСЕРТА”! У.

Робота складається із вступу, двох розділів, аакінмення,додатку та списку вккористан-'ОЇ літератури.

У вступі обгрунтовано актуальність тем'/,тт теоретичну значимість у сучасних умовах,показано ступінь розробки, формульовано мету та завдання дослідження, визначена нзукону новизну і практичне значення дисертації.запропанована азтором класифікація політичних партій Росії, які існували восени 101? poxy,

' У прг'шої/у розділі - “Предпарламент: та створення,'-'і лі ї

діяльність політичних партіГ'"- розглядається проблзге і про:; ее утворення Тимчасової Ради Російської Респубгіки/Гіредперлагенту/: в яких уковох, якими державними та громадськими установами вг.*;-буналося його формування, які політичні сили, партії браги участь в Г-ого скликанні та які піл і вони пер»1-; сосор crsswiv.

Рада Республіки була скликана у тянхі для історії Рссі? часи, Предпарламент мав стати перши** кроком нг парламентському шляху, дослідно*1' лабораторія*» парламентських засобів боротьби з? 5и-рггения ^уль-якого питання.Науковий інтерес .мають всі сторони

ДІЯЛЬНОСТІ Н^'Д П г:г\" "і-'О НТу. -Т г'-У ІСТО-'ІЇ ';Ор О СКП І-'Ч'ВННЯ .ДОЗВОЛЯЄ ОЦТ w /-Т И ''ШупуЧ!-К?! ПІВРНЬ ПТДГОТОВЬИ 'га 'ЗЪГО’" І S ї якості дегкавни* оггзнів влади;аналіз особистого ти партіяного складу Тігчг.сової Ради да-- змогу об’єктивно виягути иійєнї- впливу тієї *іи тнг>от політичної сили населення країни;питання .знесені до порядку денного засідань Предпарламенту, дійсно,були няГвакливгЕН-»'и в тоЯ час для країни, а аналіз їх обговорення дозволяє вивчити, г.о було спільним та відмінних; в позиці ях депутатів, які точки г-ору та якими засобами, захищали ті чи інші політи'^-т сил-.

Care на ці питання автор зробив спробу відповісти у цьому розділі

Як в ідомо, констатуювання Предпарламенту в £ого остаточному вигляді Демократична нарада доручила Демократичній раді, яка провела з гього приводу лише одне засідання,інші засідання,назначені на 27 вересня та на 3-5 жовтня 1017 року не відбулися.Тимчасовий уряд сам зайнявся організацією Пред парламенту,якому приділяв велике значення.

27 5рррсня була скликана Юридична нарада,1; скл?дт голови НЛ..':азпревського та членів М. С. Дцкемов а, 9. Д, Набоков а. Д. Д. Гр«'-va, F.Є.Нольде,А. Є.Нольде.Г.Є. Елос<їельда/кадетиЛ Н.Зодовозо-ва/народний соціаліст/. Нарада почала о 6г он грота ти проект положення про Предпарламент.Саме„М.С.Дциемова сучасники називали одни/ з перших архітекторів проекту Тимчасової Ряди.

З жовтня 1917 року закон "Положення про Тимчасову Раду Російської Республіки", складений із б розділів тя ?7 статей буї; опублікований .Це "Положення..." з’ясовувало 'до Предпарламент мс:гє приймати. рішення, але вони ні до чого не зобов’язують уряд; Предпарламент може звертатися з питаннями до міністрів, але останні можуть на них не відповідати і т.п.

Lo до питання про задачи Предпарламенту, то кожна з політичних партій вирішувала їх виходячи з точки зору основних положень політичних програм своїх партій, їх теперішніх бажань тг. стзтегічних планів в цілому.

j-іві сили, більшовики,меншовики,есери ь э акал и,‘до Прсппар--.;-.‘■г"7 мо^е бути скликаним без участі буркуззннх г.:;.?і/. Зсни були г ;тегсриі’но проти будь-яких політичних згоп, блоі-т- .. !?які лідери -мпсвихія зозсім проти скликання Пр^сраг^-янгу га час-

~г « нгопстчвників сзочї партії в цьому органі. Нон:* а-зчи. и;с •трл'ч'ї проло?ну?ати підготовку :?бройного rose гакну. гапл -•„'•ентаризм був туї* гляхом розвитку країни, який вони к* гр.'/'л:-?.л:-’.

Прарт та центристські елементи соціалістичних партія отри- • манно ставилися до ідеї Предпарламенту. Ал? зважали,цо об'здна-ння прогресивних "живих сил" країни буде їй иг користь.

Представники буржуазних партій вітали. Бпрдпплвмент тому, г.о мали змогу увійти в цей орган, в чому їм було відмовлено з Демократичній нараді, тому що вважали Предпарламент органом.

зуміє націлити та організувати країну на склі^'ання Установ-чих зборів;тому що вважали Предпарламент здатним перевести розвиток країни з шляху революції на шлях парламентаризму, а сане цей шлях відповідав їх політиним прагненням.

Дійсно, ідею Предпарламенту одностайно оцінити неможливо.

Ркце не ставати на позиції ніякої політичної партії) янт в сво*1 чергу мали право й зробили оцінку Предпарламенту, виходячи зі своїх політичних прагнень*, а зробити аналіз, виходячи з користі для країни, то,мабуть, Предпарламент був потрібний.Уряд мав би

- IP. -

можливість знате точки зору всіх політячн'-ог сил з різних важливих питань, та погоджувати свої рішення з членами Предпарламенту, ЯКИЙ, В СВОЮ чергу, підготував би крятну де визорій в Установчі збори та був би чергову* досвідом v*j "г.яхх до парламентської країни. Це про саму ідея Прадппрл аменту.С^л и* энному ж органу практично не вдалося нічого зробити.Причино;? тому була 2 недостатня згуртованихсть буржуазних партіГ, суке горстки” час діяльності.обструкція більшовиків.

Треба відмітити, що більшовики, які покинули Предпарламент, иим висловили свой ставлення до нього.Тому розгін Предпарламенту у перший же день після перемоги повстання слід було чекати. Ці-дією РСДРП/б/ відобразила своє ставленню до парламентських шляхів боротьби та розвитку країни.Неважко відмітвтк, шо розгон Установчих зборів, який Ще був у майбутньому для Росії пуке органічно випливав із них жовтнєеих подіг.

Той факт, що більшовики покинули Предпарламент не требо оцінювати однозначно. Насамперед,цей крок атд.повідяв тіГг політиці . яку проводила РСДРП/б/, тому парттч більшої?мгіз .погинувглі Тимчасову Ряду, ще раз показала спою рті'уі;;еть -тс прихильність до власного, оригінального шлях’- 6oror'b6v Кг'і,; того тз гоствг бо?:ютьб":., яка відбулася з партії з нього т/.тання, свідчить поо те, то в партії майже вст рішення пруГу.'.л^гя після широкого обговорення, тобто існував принцип демократизму п прийнятті рівень t ге один, на мій погляд, позитивний момент.Коли рішення про вихід з Предпарламенту було прийняте, всі ^гени партії Рому підкорилися - іте дуже яскравий приклад партійної діспиплтни, я.к-а була у лавах РСДРП/б/ того часу.

•lie, з іншого боку, така крайньо принципова позиція більшовиків , їх безкомпромісність позбавили країну можливості стати на парламентський шлях розвитку/як відомо, другої можливості,через Установчі зборй» позбавили країну теж більшовики/.Зараз но-

■ можливо стверджувати до якого становииа прийшла б країн." гляхег парламентаризму, але ми.можемо припустити, що слід було б спробувати, бо той шлях, що запропанували більшовики, як '.ч’.р-?? ясно, не був найкращим.

Слід сказати, що-ставлення більшовиків до Предпарламенту яскраво показує їх місце в історії країни, як неконструктивної опозиційної сили до офіційних органів влади.Якщо меншовики.есери ,енеси/особливО ЇХ ЛІВІ течії/, залишаючись В ОПОЗИЦІЇ )пр0Г:Г-нувалк різні шляхи розвитку Росії, не иураась парламентських за’ собів боротьби, то більшовики відмовились аід будь-яких блоків.

- ІЗ -

згодяень, пропанузачи лише тлях збройного по>»стчння.

Я розділі автор дуже ретельно аналізує пленарні рчоіяйнхг Предпарламенту і роботу його 12 комісі? та приходить де висновку, то всі важливі питання, які стояли перед державою,Предпарламент з перших засідань; включив до порядку денного свор^ї роботи, по говорить про високу політичну свідомість депутатів,Т'-про їх огінку Предпарламенту, як органн, який повинен обговорювати найважливіші питання та який змогке цим активним обговоренням та виявленням ставлення політичних сил та громадськості до проблем країни,з’ясувати свої позиції, допомогти уряду в приґ: ■ няттт остаточних рішень,що,s свою чергу,допоможе кратні позбавитися багатьох проблем та вийти з глубоко: кризи, в-якої вона знаходилася під час роботи Предпарламенту.Протягом десяти з асі-., дань була поставлена та обговорювалася велика кількість питань.

По сим показникам початок роботи Предиыр-ju:. ьн-і^ мо!*н« б^;.о нчпвати плідним, але великі розбіжності с-зхед політичний сил

y-p^V^v^TY ^^Р.лОЇ.ІПГЮЬ'І СНТ СТЬ та НСЦОСТсіТНТСТ!- т,?.су дознолтли Н'“!*Г.НЯ1М ''Ії"0ННЯ -''ОДНОГО G ЗЙРМУІЗИХ ПУТННЬ.Цс w6 С^уЛО б НСГ2!Т-4В' ttr я.* ~’/Г £'* , КОЛ? *5 ПТ)£ЦП&'Г\ЛС?.;,С5НТ ПГ'О^СГЗУУБ п° £4.0 у; Т? 'Л'О-

^ М . V? ПТ Г:*,г>5 НС ЛУ j УУЛ'З^’НО 7 е!*--УУ'.-'Ч* . ^-Л<? ОТЯлССЯ ~ 2К

»;:0 Пог? ОЛ^І11 Я ГТіУРУНУЛа ДІЯЛЬНІСТЬ ПнвП ПЯгО ci^CHTY VTH СГ)1!~ £•

с»от оргяни влади, які стати вирі туз ати з сі питання на користъ пвреможгт’? революції.Зараз,. коли історики ггаттугггь Предпарламент, вони Того огінгагать негативно, саме тому ,е*о діл не зпливи*ял з історії країни, як орган, який зміг допомогти тй в тяяский час.

\ з більшонигьких позицій се й орган, який був зовсім яаИзкм. який виступав проти екстремізму більшовики .негативно ставився до 3FK..lne все к.якио ми бажаймо поставити питання мокли?ості для Російської держави іншого, ніж збройне повстання, "’ляху розвитку, а саме парламентського, то не можна погодитися з З.-інїкр-євим,1 .Міні;ем,Н.Славіним та іншими істориками, які тільні нег.ч-тивно огінюють іакт роботи Предпарламенту.З повно» птдетг-во:-'? ми можемо позитивно оцінити роботу депутатів на пленарних зг.стдлн-няу, в комісіях та по внесенню законодавчих пропозиг.іГ.,дрпут?.ти не тількг-'нанагалися принести користь країні, а ц? й здобув anvi досвід парламентської практики.

Лепутати Предпарламенту відносно спокійно зустрілись з <£ак-том скасування Ради Республіки з багатьох причин.По-перке,всчи були, дуже схвильовані та приголомшені виступом більшовиків ,по-друге, багато хто з депутатів дуже невисоко оцінював роботу Роди

Республіки, П0-ТРЄТЄ,І це,на МІЙ ПОГЛЯД, ОЗНОРНе, 2СІ Н'-;ДІЇ депутатів були спрямованідо Установчих зборів.Ясі політичні сили та громадскість чекали Установчих зборів, які повинні були все розставити на сво? місця.Більшовики теж «екалк виборів т°. сбіпйк сприяти скликанню Установчих зборі??, вже займаячи керівне становище та зміцнюючи його.В кратні велася величезно підготовча робота до виборів в Установчі збори, ідея скликання яких стала в багато разів важливішою після жовтневого повстання.Установчі обори мали всі підстави стати початком розвитку Російської республіки цивілізованим парламентським шляхом.

Я дтатому розділі - "Установчі збори: розвиток ідеї політичними партіями та їх передвиборна кампанія п Росії і на Уг-п?тні" - показується як ідея Установчих зборів розвивзлsop в програмах політичних партій; яку ідеологічну та технічну перед-‘ЗИбооН'.' ^O^OTv здігсннвали ПОЛІТИЧНІ П'ІНТ^ Т переч ибоу*»? -ямлантя до Всеоосійсьних Установ «их зборів і де Учнаїнських Установчих зборів н-. Укгйїні; г.’ете'ьн»-' го^глянут'’’ питання гро птдсумхи ниборі в.

Питання Установчих зборів розроблялося тєорєп':-<’'-з*,и ьсіх політичних парт if» країни, починаючи з кінця >'.т >• - початку XX СТОЛІТТЯ. З Т9І? році, ВСІ безвиключення ПОЛІТИЧНІ СИЛИ Pof'i Z прагнули до виборів і скликання Установчих зборів .Гасло Установчих зборів було частиною програмних вимен °сіх полттинvv сил країни.З’являється воно на початку XX століття,ідея Установчих •;*орія набува* сиди під час першої револоці"і ]905-190? років. Потім нове значення, нову силу це гасло одержує під vs с лютневої революції 1917 року.З цього часу до самого жовтня ТЭТ'-’ року кожна партія вкладає в ідею Установчих зборів свій зміст. Аналізуючи партійні документи, пресу того часу та ма?л:и :--;:yv-ниґ; історичний досвід, треба відмітити, то більшовики та ту однодумці, тобто прихильники ідеї розвитку революції де соціалістичного етапу,здійснення збройного повстанн-, бачили в З'стоьоя-чих зборах не початок втілення своїх вимог та прагнень, а вінценосний кінець, тобто» Установчі збори псеинні будуть .чисе закріпити вйе здійснені перетворення.Тому, в?акали більшовики,тре-б? організувати скликання Установчих зборів в умовах свого політичного правління, та ще бажано забезпечити відповідний до ви-ртауємих питань р склад Установчих зборів.На мій погляд, гасло Установчих зборів ніколи не займало персе місце в агітаційній роботі більиовиків, перед ніш були вимоги влади Раа,«°л:,здійснення збройного повстання,соціалістичних перетворень.Певне,висовую-

VII гасло Установчих зборів,РСДРП/б/,з одного боку, віддавала цг-нину конституційним настоям населення,з другого боку,підготовляла новий, запасний шлях для себе,якщо спроб’/ захотел» пс.лгткч ну владу зазнають поразки.Частково цю дукку стверджуй ставлення більшовиків після захоплення влади в кратні , коли було здійснено аре з Установчими зборами, а день 5 січжІ9І8 року було названо "втраченим днем". /

Представники, центру та правих течій інтах соцт ялі стичних партій займали позиції схожі в деяких положеннях з більпюзика-’.'.V, в деяких з кадетами.Певне, вони негативно ставилася до *іль-зювигького екстремізму та породження анархії,злз р. часто не розуміли та нд підтримували часом консерзатинні,часом неспівпадаюти ~т сэстми точки зору представників бурку?>:?*-іі*х паггі?.Ка. мій погляд, прирі7;\7У прагнення лідерів есгі'іч та меншовиків до

^." 0‘*ч т її . ї10 і<т 4 ^ Зc^г>VC', ^ГТ п *т V'* '.1!Г'Н Ь “чй г*^ ° І Л с д Г'Т',' о

<< СТ:и;Опт-:^Х Гзборі Тг- ПТК; ГНАННЯ Г? п*Т Iу1 'і*’1 З о І в И ° Ї^И'Г -7Г Гіа’/ОНКУК !П7^хск.

Партія підприєміів, торговельних робітниктз,інтелігенції го ’Л?т Установчих зборів йшла довгим шляхом.гбговоркз під ’?ас пер-сот революції 1505-1907 років питання про Устпнозчі ■'■ботл’. у ав *я-зку з царським маніфестом, лі дери партії но: ог про нього забули.

Де останнього часу кадети залишалися прихильника/и ідеї конституційної монзрхіі.Ллє існуюча дійсність примусила кадетів переглянути свої погляди,звернутися до гасла Установчих зборт-.

На мій погляд,навіть тоді, коли кадети стали активно ггопг;-г;вати ідею Установчих зборів, вони вважал'/,!»о збори змокуть пр< голосити принцип конституційної монархії та зможуть стати парламентом при існуючій монархії.Дійсно,по-прртгї,неможливо ду.-'Р швидко змінити свої погляди,по-друге,ідея Установчих зборі? була настільки популярною, що до неї не можи?- було не звернутися.

9$ЦТОДІ , КОЛИ стало ОЧЄВИДНИМ, ЩО ДЛЯ ''ОНППХТ т г» Росі* не мас мтсіія, кадетом лишилося тільки підіПмаг» нл своїх г-мрмрн?^ -пвіг, Установчих зборів, ЩО вони і робили. Але ітоблєно це було луко якісно і професійно.Весь інтелектуальнк:' потенціал парті' Угрунтовував проблему Установчих зборів.Тему саме каяет:;*/ належить краше висвітлення нього питання. Парт і я маточно? свободи лул;) прихильницею вирішення всіх питань зз';ончп/ шляхом_нзмагалася втілювати свої прагнення шляхом закону та дотриманням >’га-Еопорядку.Правда, їй було легше цього правила дотримуватися,бо Тимчасовий уряд був провідником ідей саме кадетської партії.але

під час двоєвладдя соціалістичні партії мали перевагу в Радах та не користувалися’ цим в витеуказанному напрямку.

Підтримуючи законні шляхи розвитку крсгни, кадети ртдк.т-дали рішення всіх важливих питань до У станових зборів.Дтйонс. ге законно.Але багато питань треба було вирішувати негарно. Бі <повики,гтзі есери.ментовики-інтернацтокалтс"г виступали за протиправні міри вирішення питань,шо теж не ду^е добре Лі.0, нат пог-"яд, багато питань треба було вирішувати в Тимчасовому уряді. в Ралах, та сконцентрувати зусилля на прискоренні скликрння Установчих зборів.

Ta-'w чином,всі політичні партії Росі?сь~ої дегкпеи проп - -гувпли ідею Установчих зборів,але по-різному розробляли їт.,'?и-~ начали їй різні місця в своїй політичній програмі ,відводили їй рі;-’нт за лначонням ролі та по-різном’ оцінювали кскпєтентність

- стаков’-'их зборів та ті умови,пий яких зо-v, г'іаичн* ск"и-

'■'Г'нvivv. Саме не визначило обсяг та налгіуу.еь'геть пегедєиЛос^ої роботи, яку проводили, всі політичні партії ЧрЬ<ЇНИ.

Підготовка до виборів в Установчі збої v яєляла собою л-уло спадну задачу .Організація голосування в зелихі5» багатомовні?!, всгючтй тл охопленіГ: гострими соцтально-пол'тичнияи проблемами

иогтяГТ?£>ІОТНІ'Г' Т2 Нв>*ЯЮЧ7$ ДОСНТД^’ n?,TW}*'6> у?.г‘у'3'''' 5ИМО

гала не^ палих зусилль.

? роботі автор аналізує діяльність КЧ-^дш-ист н.лргди, гслсени»' досягненням якої було прийняття виборчого закону .'До речі, сучасниці та фахівці давали дуже високу оцічку цьому закону-По” вивченні діяльності Особливої наради, головна ув?га автора була зосереджена на підготовці проекту "Положення про вибори ч Устч-новчи збори".Детально було проаналізовано » оссбистиі" склад 5 груп ni^v наради.Значне місце відводиться у цьоуу розділі роботі Загальноросійсьнот у справах про виборі' дл Установчих ?борі5 ко»/і сії. Автор роогледа?. як безпосередню ді?^ь:ість ксгісі: іяч

: її стосунки з окружними, столичними, \ : за >-м ?.••.■. ?::еьуу.ми вибог—

Ч !■?/ V У.СЇ' І С І Fl'.V .

?елн‘.и суттєвою частиною другого розг*і .-.у став аналіз діяльності політичних партій країни, по підготов ці до виборна та скликання Установчих зборів. Відповідно до клзс’/«іЬтчгш.іт партій. за-пропанованої у вступі,. автор простежив весь обсяг передвиборчої роботи:висунення списків кандидатів, стяорєчтя перевиборних блоків .розробку тактиці на виборах,з’ясування політичних платформ, агітаційну і пропагандистську діяльність і г.п.

Автор переконаний, то всю то передвиборну роботу треба роз-

поділі:?!-! на два основних етапа:до та після жовтневого пєрево-роту/щс і було зроблено/.Розглядаючи перевиборну робот;, парті Г; після жовтня І&І? року," автор підкреслює, ПО ГОЛОВНОЮ т* мето--було прагнення відстояти.саму ідею Установчих зборів, забезпечити їх своєчасне скликання.Саме дя'думка була основиоя в діяльності політичних пзртій.;учцей період.

Політичні партії зустріли зі гнівом розгін:,зроблені'1" більшовиками, лідер меншовиків' Ф.Дан писав про необхідність втдкон."сн-ня засідань після того,.як, "рух народних мас винесе ппапор Установчих зборів наверхи, як владний орган народної волі"Л

На об’чданому засіданні есерівського УК і бюро фракції було виріиено,що "боротьба за відновлення діяльності Установчих зборів^повинна стати головним мотивом даного політичного станов иша". ^

Кадети одразу ж заявили про необхідність а&поюв&нм: адоау/, як умову для відновлення роботи Установчих зборів .ПЛ Ліозгорсл-гев писав, шо "вдача Установчих зборів с сграва надзвичайно рідкісна" , а в "умовах револпгіГних струсі” гс шлях нацмени доетуг-НИЙ " .

Гігсстєі-у.чг'л основні етапу діяльності гюг.і гу-’нуу партій .автор ПріТ'П’ОВ то ■зисковну ,що передвиборну КЄ»'ППНІ»? провопили вег політичні та громадські сили Росіт.'Торми та засоби агітаційно'" кампанії були майке однакові. Зони ЕІдрізнял/ся лите кількістю друкованого матеріалу,кількістю проведених зборів .мітингів ,лекцій, кількістю агітаторів та їх настроим.Безумовно,центр передвиборної боротьби був зосереджений в столиці країни, у Петрограді, де працювали створені різні підготовчі чомісіт до виборів в Установчі збори,Але з Петрограду йшли всі вказівки по технічні:""-підготовні до Установчих зборів,хід політичної боротьби імпульсом передавався по всім губерніям.

Активно проведена ідеологічна та передвиборна робота лалп .результати кожній політичній партії, відповідно до обсягу витрачених зусилль. ' •

Декілька сторінок дисертації були присвячені автором аналізу підсумків виборів.Згадавши вдалі,на мій погляд.спроби видат-

* "Партийные известия",1918,^ 1-І,стовп.15 РПЗЗДНІ. 274,опЛ,спр.46,арк.203.

“ "Русские ведомости",1918,22 марта,!? 42.

них вчених,таких як Н.В.Святицький.Ю.Н.ГоьодєчЬкиґї. ’. .".Спіртн. О.М.Знаменськи.Г.,3.1.Гусєв,вивчити це питання, аз тор робите висновок, шо за останні роки був накопичений значни?. обсяг дж<?р?л. які дозволяють дослідникам,, використовуючи в ке відомі свідоцтва та нові джерела, зробити'відповідні висновки.Автор, не претендуй на остаточність, робить спробу проаналізувати підсумки вибо-

* / і'' л» '1 -

рів та показати, як використати результати виборів л"я з’ясування питання про вплив тієї чи іншої політичної перті' на той іншир регіон країни та на різні верстви населення.

Безумовно те, що умови політичного життя в Росії в жовтні Т9І7 року г. надзвичайно схожими з політичним становишем сьогодення.Зараз, як і в минулому, основна маса народу виявляє крр'4-нч? байдужість до політичного життя.Але, якпо сьогодні маси утомилися від бізкінечних виборів, їх безррзугьт’ТНОСТІ/бо дуж?

ПУ'ГГЛ^'' Т пиі’ґ' ?.*І^ иятлПГЇ'ПІ* т г, V ПП V: г. [/' г, -<ітгЧП / т *■ ТОТГ’

рогі паро і н° знав про парламент нічого, Гіого і::.гі та повноваження ГО!." б' .“Iі не відомі; в нього не 2І ГИ.7И, не зналк, 'ДО КС2-або просто не думали про :е в силу безграмотності місцевого мерувнтелізм* , зузькості інтересів та КТ'ЯДІї•

."ільгаовкуи/тх лідери/ використали це станомн^е.У вакуумі безвладдя, байду кості одних, нерішучості іитих, вони реулізуза-ли свої плани.

Установчим зборам не довелося стати парламентом Рестї. Ьі."ь-говики ніколи не робили ставку на парламентський іглях розвитку •-•.ратни, тому і розігнали Установчі збори з перч'.и? день їх роботи. їм не відмовиш в послідовності.

Таким чином,аналіз перевиборної роботи, підсумки виборів ті трагічний розгін Установчих зборів складають картину,яка свідчить про те, що прихильники більшовизму використовують установі* парламентського типу до тих пір, доки вони допомагають їм оволодіти владою, потій вони, стають зайвими, бо не відповідають іцет революиійної демократії, яка їми проповідується.

З розділі аналізується передвиборна кампанія на Угряг'н*.

За підсумками виборів перемогу тут одержав блок українських національних партій, насамперед, УПСР,УСДРП.Після жовтневого повстання ТИ? року-в Петрограді, на Україні йшла боротьба п.зсх *Ср,, державного улаштування - Рад робітничях,сол.гг-тсь^нх та селянських депутатів і Українських Установчих аборів.Перм була виразником ідей більшовиків, друга відобраная а прагнення партій,

представники від яких діяли в Центральнії! Раді.Боротьба відбувалася на $оні громадянської війни та інтервенції.Більшовиків на той час вже одержали перемогу в Петрограді ,Мос:зі .роаігнагл' всеросійські Установчі-;;з$6р*г та направили зет свої зусилля на Україну, добиваючись скасування Центральної Ради.Окупанти,розігнавши Центральну Раду, в деякій мірі допомогли більшовикам,яг* після звільнення України поширили влещу радянського .обра-

ного з Харкові, на всю Україну, иил сємум біфїиузиу. гупкня мі'--парламентсько» чи радянською Україною на користь останньо-’'. пч підготовні до виборів в Українські Установчі збори і закінчтеся досвід парламентаризму на Україні.

Ч закінченні автором зроблені слідуючи узагальнюючи рискос--.:у по темі: досвід парламентаризму а Росії завернувся н» пркпу,-«рнні роботи Предпарламенту і Установчих зборів ;Предппгл-пмен?.

иг. п -у ио (т»р ^ ^'0 П аВ ПОЛІТИЧНИМ П^^'ТТ ЯМ ДОС7ТД П’.’Г." Г'-].'^УТ'' - -

гаїв ся з хсторГт „тисе подієй. я якет парлгментл-ругм у її' в .-гти св і Гі початок,професіоналізм та неукопа думка :-з • •гірських вчснузс/к>рустів і істориків/ вупереджали політичир становите країни та ті умови, в яких повинні були відбуватися вибори цо Установчих з борів; ставлення більшоаиктв до Устіно^чг-’ зборів не було випадковим, воно цілком відповідало КСМу.ЧТСТИЧНІ!" тактиці відносно парламентських установ,’не має підстав ділити'термін демократія на буржуазну та пролетарську, бо остання *1 га потрібна для того, щоб позбавити політичних огонентів празз н~ існування; не можна говорити про повну перемогу демократичну на Україні та в СНД в цілому, по причині відсутності доспілу кга- ' сично‘т‘ .демократії та в російській традиції револпгійнот демократії ;досвіду якої політичні сили набиралися багато десяти?! і*ь.

Повертаючись до мети дослідження, автор стверджу?, те дат/ відповідь на запитання про можливість парламентського :':ляху розвитку для Росії з жовтні 1917 року неможливо в межах цього ПОСЛІ дження. .ІЛ Я вирішення цієї проблеми треба провести дослідження в економічній, правовій,соціальній, політологічні? та .деяких тих гал: ;-ях наук.-Автор провів дослідження цієї проблеми » гстоги-ко-політичному аспекті, яким стверджує думку про те, по Предпарламент, в менлій, а Установчі збори в набагато більшій мірі.мали підставі! стати парламентськими установами а житті Рсет;: в І$І7 році.

ііодаткі містять персональний склад партійних фракціг. т груп-курій Предпарламенту;аналіз- порядку денного всіх його засідань; автор приводить іменне посвічення.яке одержав кожний виборе пт?и

голосуванні в Установчі,-/Збори;кандидатські спуски по Катеринославськії* губернії. • ' '

Авторок були підготовлені таблиці: про партійну** та персональний склад комісій Предпарламенту/з додатком про йміни *\"я-ніб комісій/,про строки засідань комісії* Предпарламенту; про динаміку внесення і обговорення законодавчих пропозиція на засіданнях Предпарламенту;про розклад числа членів Установчих зборів по окремим виборчим округам;про призначення комісарів т емісарів Петроградського ЗІК до губерній,міст,військових частин України; про порядкові номери та кількість какдндитських списків всіх політичних партій,кандидати яких були висунуті по ■? виборчим округам України;про підсумки виборів по деяким районям .••іс'гя Петрогр-ілу до >'тсь::ох думи/серпень І9І7р./ та до Установчих збо-гіп/листогад Т':!'.'р./ - автор порівнює кільхість одержаних голосів іС-.".: ти- г ,-. .ичрі'т

Основні полокення дисертації викладені % публікаціях:

Т.Н вопросу о сроках создания и деятельности Паггр^аро РС,'.'РГ/б/// Актуалькуе вопроси политической истории России И УгрГ'ИН>1.Сб.!"’уі-нкх трудов.Дн-ск:ДГУ,1992.С.81-91.

?.Представники українських політичних партія у Тимчасові?* Рг_н; Російської Республіки/Предпарламенті///Гууа^ітарни" вісник.Випуск ТХ. Дніпропетровськ:/^ ,І993.С.24-?:5.

3.Петроградські комітети українських політичних парті?* та спроби Центральної Ради набути незалежності в жовтні ІРІ7 року//Те?и конференції "Історія української державності",Київ,ІГ-93.

1.06 источниках и историографии деятельности комиссаров и эмиссаров Петроградского ЗШ на Украине в октябре-ноябре I?17г.//Политические партии и движения Украины XI>.Х вв. Сб.научных тт>; доз. Дн-ск:ДГУ,1«‘3. *