автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Политический дискурс средств массовой коммуникации:трансформация прагмалингвистических параметров функционирования (на материале украинской прессы)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политический дискурс средств массовой коммуникации:трансформация прагмалингвистических параметров функционирования (на материале украинской прессы)"

рг Б 0&

^ 3 0Ы V ; ШШСТЕРСТШ ССВ1Т!! УКРА11Ш

КШВСЬКИЙ УШВЕРС11ТЕТ 1М. ТАРЛСА ШЕВ'ИЗШ. 1НСТНТУТ ЖУРНАЛ!стеки

На правах рунопису

СТЕЦУЛЛ 1рина Васил1вна

ШШТИ'ШЙ ДИСКУРС ЗАСОВIВ МАС0В01 КОМУШКАЦН: ТРАИСЙОРМАЦ1Я ПРАГ1ШИГГВ1СППШПХ ПАРАНЕТР1В ФУШЦЮНУВАЛНН (на матер1ал1 унра»нсьио'1 преси)

1Q.01.10 - иурнал1стша

Автореферат шсертаци на здабутя шуниЕого ступени [щикидата ф1лолог1чтя тук

1ШВ - 1995

Лчсерти^ею е рукопис

Роботу виконано на кафедр! мови засоб1в масово'! 1нфор-мацП факультету журналистики Льв1вського ушверситету 1м.1вана Франка, рекомендовано до захисту кафедрою мови 1 стил1слики Кшвського университету 1м.Тараса Шевченка

Науковий кер1вник - доктор фыолопчних наук, професор Сербснська О.А.

Оф1ц1йн1 опоненти - доктор ф1лолопчних наук, професор 1!амалмга А. I. , кандидат ф1лолопчних наук, доцент Онкоинч Г.В.

Провгдна оргашзацЗя - Укра'1нська академ!я друкарства

Захист в1дбудеться "/У" ¿4/071>2£> 1995 р. год.

на заслдашп епец1ал1зовано1 вченох ради.Д 01.01.08. при Ки-1вському университет! 1м. Тараса Шевченка за адресою: 252119, м.Ки1в, вул.Мельникова, 36/1, ¡нститут журнал!стики

3 дисергац1ею ножна оэнайомигися у науков1й б.1бл1отец! Ки1вського ун!верситегу 1м.Тараса Шевченка

Автореферат розюлано 1995 р.

Учений секретар

спец!ал1зовано1 вчено'1 рад доктор 1сторичних наук,

професор Вартанов Г.1.

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТЛ

Актуалыпсть теми доелодження. ВОдновлення Украонсько'о дер-жави, трактоване як одна 1э наибольших геопсиптичних под1й XX стсшття, утвердило нову точку водло.ку в екзистенщальн1й 1 духовной, л ол1тико-ф1лософськш систем! координат украонського народу. Формуючи пар<пдигму свое! осторично'о перспективи, Украина проводить реформи, насаыперед у сфер1 пол1тики, в контексгг становления ноеого св1тового ладу, який г'рунтуеться на загально-людських категориях - свобод!, правах люд и ни, демократ! ¡. 1нтегращя Укра'онн у св1товий пол 1 куль турнни полотичний простор виэначаеться формуванням ново'Г системи поло.-тичного життя, у як1н повинна бути забезпечена одентичоисть усох категорш з тими значениями, що прийнячч у свт. Однак "напру^-жене життя мови проходить п1д знаком антагон13му мгж конвенодо-налыпстю та тенденщею до револющйних змОн"1, а цей антагон1зм зиомаеться лише в 1нтенсивному комуоп катанному процесг, що здшс-нюеться також засобами масово! кшунпсацп (ЗМК). ¡деться не лише про необх1дн1сть час в1д часу уточнювата базов1 поняття политичного процесу, 1 це пов"язано з потребою позлати, осмислити нове у динамиц сусп1льно'1 днкноеп та закролити його у мовному узусо.,а й про ту ааадн1сть, що перешкоджае д1алогу посттотал1тарного сусгпльства з1 сво.том: деформована свдокисть не може не деформу-вати слово; обтяте, одновтарне мислення породжуе обтяте, однови-ьирне слово. Лише гнучка, . рухлива, водкрита св1дом1сть здатна приймати реалП шшого вимхру, на в1дмо.ну вод св1домост1, сфор-мовано'о суспольнимн шституоцями тотал1тарноо держав и, серед яких особливо важливими е ЗМК.

Перехщ до нормального . д1алогу передбачае насамперед усвх-домлення того, що оснуе иша св^тоглядна матрщде, 1нший тип мислення. Виникае потреба даовдити та теоретично штерпретувати парадигму змши жорстко структурованого полточного дискурсу ритуально! комунОкацП (терьин А.Баранова) на динатчний дискурс, ор!ентований не на беаальтернативн1сть, а на конструктивний д1а-

1 Гадамер Г.-Г. 'Актуальность прекрасного. - М.: Искусство, 1991.

- С. 49.

лог. С'аме у пол 1 этичному дискурс! ЗМК наймобиьнше виявляегься Д1шам1ка сусп1льно1 св^омост1, лерех1д з одн!е! системи варт!с-них ор1ентир1в в 1кшу. Можна говорити про те, що сформувався но-вий науковий напряыок, який охоплюе проблеми "мова влади", "л!нг-В1стична пол1толог!я", "мова та 1деолог1я", досл1джуван1 у пра-цях А.Баранова, Р.Еарга, Р.Блакара, А.Вежбицько!, Т.А.ван Дейка, О.какоршо!, Д.Руденка, П.Серю, Р.Смаль-Стоцького.

Середовище людського буття - це, практично, сувдльно мовна спшя: "мова е м1стилищем буття, перебуваючи в якому людина ек-зистуе"1. Тому немомиво вивчати сустльн! феномени у в1дрив1 в!д систеыи кому^кацП в вдлому, особливо в!д механ!зм1В пол1гично1 комунжацп, яка визначае пол1тичну культуру суспыьства, пара-метризуе сощокультурний вим1р людсько! екзистянцП.

0р1ентац!я на власне дискурсивну природу мовного масиву ЗМК як корпусу текст!в, де взаемодШть найр!зноман1тн1ш1 чинники -прагматична соп1окультущ1, психологхчк!, як текст1в, узятпх у динам!чному аспекту що впливають на взаемини !ндив!д!в та на функцюнування механ1зм1в 1'х св1домост1, допомагае виявити коре-ляц1ю концептуадьних, комун1кативних та стшйстичних параметр1в ' мас-мед!а.

Вивчення полЛичного дискурсу ЗМК дае зыогу нагромадити фак-ти для обГрунтуваяня епютемологгчного статусу "л1нгв1стично1 по-л1тологП" (у межах ново'1 л1нгвоф1лософсько1 парадигми) 1 поста-вити ряд проблем. Це, зокрема, л1нгв!стичний анал!з мовних оди-ниць, що корелюють 1з певними пол1тичними ор!ентац1ями, 1деями; досл!дження П0л1тичних концепт!в 1/або полГтично']' • "аури" тих чи ].нших пер1од1в в аспект! л1_нгвоф1лософських парадигм; побудова динамШних моделей л1нгв1сгично1 !нтерпретац!"1 пол1тичних зм1н, 1х в!дображення у мовн1й св1домост1 соц!уму, у загалънокультурн1й атмосфер!, що. свхдчить насамперед про перех!д вхд 1манентно"! л1нгв!стики до л!нгв!стики антрололопчно']'2.

1 Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления. - М.: Республика, 1993. - С. 203.

2 Див.: Руденко Д.И. Лянгвофилософские парадигмы: границы .¡зыка и границы культуры//Философия языка: в границах и вне границ. -Харьков: ОКО, 1993. - С.145-146.

- О -

06"ектом досл1дження став псштичний дискурс украшських ЗМК, предметом - особливост! функщонування гкштичного дискурсу мас-мед1а, зокрема трансформац1я його прагмал1нгв!стичних параметр! в.

Мета дисертацП - виявлення концептуально'!, стшпстично!, семантично! багатовим1рност1 у першд змлш парадигм "пол!тичний дискурс ритуально'! комуншащ! "/"дискурс пол1культурного пол!точного простору" та опис основних тенденщй функщонування пол1тич-ного дискурсу ЗМК.

В1длов1ДНо до поставлено! мети накреслен! так1 завдання:

1. 3"ясувати, якл екстрал!нгв1стичн1 чинники визначають кон-цептуальну, стил1стичну, семантичну гетерогеншсть гкиптичного дискурсу ЗМК.

2. Дати квал1ф!кативну характеристику дискурсу ритуально! комунжаци.

3. Визначити як1сн1 параметра сучасного политичного дискурсу

ЗМК.

4. Проанал!зувати змши в аздально-рольових статусах кому-' н1катора 1 рецип1ента мас-мед1а.

5. Досл!дити способи концептуально] онтолог1зацП соц1ально'! Д1йсносп у масов1й комунШацП. .

6. Виявити нов! тенденцП у функщонуванн1 базови# пол!тич-них термШв пол!тичного дискурсу ЗМК.

Матер1алом досл!дження стали пер!одичн1 видання. що репре-зентують увесь пол1Тичний спектр Украйни. 1х умовний под1л на три Олоки - центристськ1 ("Голос Укра'!ни"), правг ("Нацгонал1ст"), л1в1 ("Товарищ") (за класичноы схемою розпод1лу пол1тичних сил. сусп1льства) - зуыовлений спецификою концептуально! ор1ентацП цих видань, що мае виршапьний вплив на вс! параметри !х функщо-нування. Часов1 мела досл1джуваного матер1алу - 1990-1993 рр.

Наукова новизна досл!дження полягае насамперед у тому, що в контекст! теори комун1кацп, прагмал1нгв1стики, когн1тивно1 л!нгв1стики, прагмастшпстики осыислено мовний масив украпюько! преси, який дос! вивчали переважно в нормативно-стил!стичному та функцшнально-стилютичному аспект!. Дискурс масово! комушкацП трактуемо не лише як суто мовний феномен. Розглядаемо лого у ге-нетичному зв"язку з культурною парадигмою епохи. Зроблено спробу поеднати деяк1 квал1ф!кативн1 параметри дискурсу ритуально! кому-

' н!кацН - "хворобливе есперанто" (М.МамардашвШ), "езотерична комун1кац!я" (К.Йонсон) - з його науковою, теоретично» :1нтерпре-тац1ею. Описало зи!иу способ!в кодування 1нформацП у политичному дискурса ЗМК. Новим е гакож ра; /рс доопдження л1нгв1Стичного кодування концелтуальних стереотшнв у тезаурус! особистост1 та анал1э ярлик!в через призму екстенсюнал1в еыотивно-оц1иного ставлення.

Комун1кативний тдх1д до вивчення особливостей функШонуван-ня шШтичних термШв у дискурс! ЗМК, зокрема таких аспектов, як ам1на референтно! проекцп, коливання/змгна конотатившго забар-влення на протилежне, переструктурування парадигматичних зв"язк1в допоыагае застосувати нов1 методи у гпзнаши природи пол1тично1 д!йсносг1 та процес1в, що у н1й в1дбуваються.

Науково-практичне значения дисертацн. Зм1ст роботи, теоре-тичн! висновки, ыюсгративний матер1ал можуть бути використан! у спецкурсах для студенев факультету журнал1стики ("Семантичний прост1р пол!тичних гарт1й Укра'Ши", "Вербальн! засоби формування пол!тично1 культури сусп1льства у систем! мас-мед1а"), а також в укладенн! словника пол!тично1 терм1нологП. Результат« дошпджен-ня можуть стати об"екгом завдкавлення л1нгв1ст1в, фах!вц1в у га-луз! политологи та культурологи, курнал1стхв I редактор1в, що працюють у ЗМК.

Апробац1Я роботи. Головн! положения дисергацП були обговорен! на всеукра1нських та рег1ональних науково-практичних конфе-ренц!ях "Мова 1 культура нацп" (Льв1в, 1990), "Засоби масово! 1нформацП1 утвердження державного суверен 1тету Украйни" (Льв!в, 1992),"Укра1нська ф1лолоПя: 1стор1я 1 перспективи" (Льв!в, . 1994). Зм1ст роботи вЦображено у чотирьох публ1кащях.

Теоретичн! засади 1 методи досл1дженна. Потреба комплексного досл1дження пол1тичного дискурсу ЗМК як едност1 екстрал1нгв1стич-них 1 л!нгв1стичних чинник1в зумовила залучення теоретичних поло-жень л1нгв1стики, психол1нгв1стики, совдол1нгв1стики, пол1толо-. г11. Викорис гано описовий, пор1вняльний методи, а у вивченн! се-ыантично] структури-П0л1тичних термШв застосовано метод компонентного авал1ау.

Структура дисертацП. Робота складаеться з1 вступу, трьох роздШв, висновк!в та списку використано! л!тератури.

* - 5 -3MICT РОБОТИ

У Bcryni обгрунгована акгуальи!сть теми дисертацП, сфор-мульована мета, теоретичн1 i практичн1 завдання, визначен! стан науково'] розробки проблем«,'теоретична i джерельна база, розкрита новизна i практичне значения роботи.

У першому роздШ - "КореляШя екстрал1нгв1стичних фактор!в та прагмаШнгрлстичних параметров пол!тичного дискурсу ЗМК" -обГрунтовано твердження про те, що форма i структура пол1тичного процесу корелюе i3 процесом суспiльно! комун!кацП, однак ця вэа-емозалежность у TOTajiiтарному сусп!льств! мае специф!чну парамет-ризац1ю. В утворенн1 та функцаонуванн! будь-якого тотал!тарного режиму вир1шальна роль належить MOBi та 1ншим символ1чним системам (<1>.Ейдл1н, К.Мюллер). 3 огляду на це особливого значения на-бувае досл1Дження процес1в, що в1дбуваогься у систем! дискурс ритуально! к о м у н i к а ц i i - eye -п i л ь н а св!дом1сть-псих1ка окремог-о i н д и в i д а . Серед основних соц1окультурних детерм1нант!в ментальносто сошуму/ондивода ЗМК чи не найб!льше впливали на формування сощокультурних стереотш1в. Совд ально-комун 1 кативна патолоМя, закрит! 1нфсрмац1йн1 зони, тематичн! 1 дифуз1йн! табу формували в ¡деолог1зован1й св1домосг1 поняття, як1 набували па-леосимвол!чного значения, впливаючи безпосередньо на псих1ку, де-терм1нуючи неадекватно повед1нку.

Нова прагматична ситуац!я - глобальна зм!на умов пол1тичного розвитку сусШльства - дае змсу визначити TaKi параметри текст!в украднських ЗМК радянського перюду:

н 1 в е л в в а в н я п ац 1 о.н ал ь н о1 сутнос-т i украонського тексту ЗМК як феномена нац1онально1 культури,що спричинило втрату ним рол! формотворного чинника нац1онально! св1домост1. Адже одним i3 piBHiB, на якому мова може зд!йснювати акт соц1ально1 влади (Р.Блакар), б сусп!льна 1ерарх1я р1зних мов, Д1алект1в: статус державност! одн1е'1 мови i "меншоварг1сть" 1ншо1 в умовах двомовност! мае соц1ально-символ1чне значения, демонс-труе в1ддан1сть сусп!льства в!дпов1дним нац1ональним, культурним варгостям; '

референтна нет'очн1сгь- приблизна кореля-ц1я висловлювання з д!йсн1стю, неадекватне П в!дображення, opi-

ентащя реципхента на абстрактний референт, переважно з1 сфери 1деологИ, а також на референт, в1дсутн1й у реальност1 (за О.Ка-кор!ною);

кваз1комун1кативн1сть, спричинена нере-левантнштю 1нфорыац1иного масиву ЗМК, тобто перетворення комунЬ кацп на ритуапьне д1йство, що затнюваю реальне силкування у ЗМК 1 лрограмувало в1дсутн1сть зворотного зв"язку у систем! "ко-мунхкатор"- "рецшиент";

гхперпер формат ив н!стъ- юсилене детер-мшування д!й рециШента (зам!сть лотенцхйно! перформагивност1 журнаШстських публ1кацхй як передбачення можливих нао/пдкхв для аяажзованих 1 оцпшваних об"екгхв социально? д!йсностх) свхдчило про надання институтов! ЗМК невластивих функцхг адмхн!стративного управл1ння, контролю, функщй каральних структур;

персуазивна аномальнхсть- деформация комунхкативно-прагмагично! функщI текст1в масово! комун1кац11, яка полагала у тому, щоб у пронес 1 подач1 !нформац!! не лише 1 не ст1льки !нформувати, сюльки зШйснювати !деолог!чний та соц!яль-но-психолог!чний вплив на аудиторш через переконання, навивания, емоц!йне "втягування", тобто максимально подавати концепту-альну !нформавдю, визначену метою, завданням, мотивами 1 настано-вами пропаганди.

Сучасний пол1тичний дискурс ексшпкуе зм1ни 1 на онтолоПч- . ному, 1 на зображально-виражальному рхвнях укра!нського тексту масово! комун1кацП. Принципово 1ншх пхдходи . до выбору, !нтер-претацП та поширення !нформацП зумовили перех1д на нов1 способи 11 кодування.

М1крорхвнева - фоно-графхчна х морфемна - анатом!я текст1в масово! комун1кацП засв1дчуе:

активне використання у текстах ЗМК графона - як економного ефективнсго засобу створення додатково! 1нформац1йно! та оц!нно! аури висловлювання: локативна'1 гемпоральна !дентиф1кац1я подш ! д!йових ос1б ("П!д акотаньямент про суверен!тет ! демократизацхю та демократичн1 закпики до едносши комун!сти п!шли в атаку); екс-пл1кац!я авторсько! позиц!! при передач! особливостей одн1е! мови граф1чними засобами 1ншо"х ("зб1льшилось число прихильник1в "ед1-ного 1 неделимого", "рафхновано волод1е "иагучгм");

зм!ну паралхнгв1стичних параметр!в слова, що св!дчить про

прагнення десакрал1зувати поняття, як1 дсшнували у поличному дискурсг■ритуально! ком/никшдi ("ьежмий ховтень", "стол!ца нашей родгни"); написания скремих лексем э велико! л1тери (переваж-ио цё лексеми, ще донедавна таОуйоваш), що сприяе подвитому утвердженню ix у мовн1й прагматшц ("Украиюька Держава", "Бог, НаЦ1Я, Держава");

семантико-стшпстичний ефект, спричинений "грою морфем", зокрема незвичним поеднанням морфем за в!домими словотв1рними моделями ("MapKcu3M-fciMipceHi3M", "катасшройка", "бандократи", "народи! обгбранц}"); одним i3 засоб1в досягнення не-нейтральност1 стас внкористания прагматичного потенциалу словотв1рно! парадигми ритуально! комуШкацп ("партгетьман", "комслтературозпавство", "иармепи").

Оновлення мовних pecypciB,. занеречення ун1фшованост! та стшпстичло1 монотонное?i дискурсу ритуально) комушкацп зумов-люють стшпстичну пол1фон1чн!сть сучаемого дискурсу ЗМК, визна-чальною рисою якого стае поеднання, сплав, згткнення протилежних мовних плаопв - книжного i розмовного, сленгового, простор1чного-("найкрутшi" м1сця 1з виступу депутата", "nojtimycoBHu", "ф1нан-си сп1вають namuBi романеи"), элементов центру i периферд! лек-сико-семантично! системи ("Президент" - "гетман", "нам!еник Президента" - "посадник", "голова селищноi ради" - "в1йт"). Cmnic-тичний синкретизм доповнюеться семантичними контрастами ("проле-' трський паи! стал! зм", "соЩал!стичний кап!тал!зм" 'Чсусощс-шво"). Обмеження у використанн! мовних одиниць зведено до KOMyHi-кативно! виправдаюст1 та ефективност1. Св1доме "стшастичне принижения", зневадення Bcix елемент1в ритуально! комун1кацП реа-л1зоване засобами ipoHi'i, специф1чною модалыпетю, "текстовими ir-рами" ("низьким" стилем про високе i навпаки), - i цим, зокрема, можна поясниги значний в!дсогок стнлютичио энижено! лексики у npeci.

Прагнення позбутися ритуального синдрому в сучасному пол1-тичному дискурс! ЗМК, вив1льнитися Bifl сем1отичного насильства виявляеться у трансформацП 1деолог1чних гасел способом поеднання у них старого'! нового BMicry, старо! i ново! форми. Найефектив-ншим е поеднання старо! форми i нового зм!сту: форма вЦсилае до табуйованого концепту, а змгет - до ново! реальиоси ("Брокери BCiei кpaiни, едяай/леся", "Шгани napmi i - плани люмпен!в", "При-

- а -

вид бродить по СИЛ - привид СРОР").

Особливе значения у прагматиц: дискурсу ритуально'! комутка-ц11 мали перифрази, що зумовлшвалося домшуванлям 1л квал!ф1ка-тивних функщй над функциями !^ентиф!каш'1, хоча тиражован! пе-рифрази лог!иного характеру також виконували свою роль - стерео-тип1зували соЩальну 1Нфсрмац!ю. Сучаснх генденцГ) !нформативно! компресП тексту Еиэначають ятсну тавтолог1зац1ю (семангнчно та стил!стично диверсифжоване повторения). Однак особливий интерес становить зм!на комун1кативно-прагматич к их функщй перифраз тактичного дискурсу ритуально'! комунгкацП, у значенн! яких на перший план виходить пейоративна оц!нка референта, стара норма ос-мислюеться 1рон1чно, використовуеться ¡нтровертно ("до колишньо! рос!йсько'1 1мперп "¿м, чеспъ и совесть нашей эпохи" прикро!ла значний шмат територ1й"; "жити стало, як казав один з теоретик!я "св1шого майбупшього", краше 1 весешше"). Емоц!йно-лог1чне на-вантаження виникае внасл1док трансформацп усталених перифраз- 1деологем ("механизм впливу на ва^ого "твн!чного брат"; "обурювався так1й Шел!гентност! "недавтк брат1в"). Контексту-альн! перифрази спонукають рециШента до !нтелектуального осмис-лення квал!ф1кативних параметр1в референта СВ.Лен1н - "брат ведомого симб1 рського терориста", б!лыювики - "руйШвники держава Рокшсвих", комушзм - "доктрина гюбудови земного раю").

Корпус пол!тичних 1деал1в 1зоморфний корпусов! лексичних за-соб!в 01днки, ! у зв*'язку з ним особливо важливим е досл1дження варт!сно1 шкали : особливостей семантико-стил!стично! поляризацп . мовних засоб1в у масов1й комун!кзцп. Бважавмо, що трактування оц1нки як сусп1льно заф1 ксованого ставлення носПв мови до поза-мовного об"екта 1 до факт1в мови 1 мовлення в недостатнгм у вив-ченн! оц!нних засоб^в у дискурс! ЗМК, оскЛльки овднки у ньому не вкааують на точне мЮце об"екг!в, ознак у "картин! срдту", а лише розташовують 1х у певн1й зон1 варт1сн01 шкали в1дпов1дно до аксш-лог1чних ор1ентац!й комун1кант1в. У сучасному поличному дискурс! ЗМК акг1,альн1сть категоргй - тричленно! шкали оц1нок ("ло-аитивне" /+/, "нейтральне" /0/, "негативне" /-/) та семантично! опозицП "свое"-"чуже" (ун1версального способу структуруван-ня/п!знання св1ту) не лише вбер1габться, а й посшшеться. Це зу-мовлено не т1льки диференц!аЩею сусально! думки, поляризащею референтних норм пол!тичного мислення, а й традищею ведения дис-

' - 9 -

кусГ]', услад ковашю В2Д политичного дискурсу ритуально! комун!ка-

Поляризашя мовних засобов у пол!тичному дискурс! ЗМК зумов-лена згоною варт1сно'] шкали соц1уму: формування пол1культурного полгтичного простору, що супроводжуеться опозищйними, конфл!кт-ними зоткненнями, виэначае редукщю нейтрального лексичного тла, розширення сфери пейоративних оциших номпгаЩй ("люмпен", "ох-лонралая", "номенклатура", "иаф^озний клан", "про1мперськ1 си-ли").

Яскравий стшистичний ефект створюе перемщення мовних засо-61Е по варт1сн1й шкалг 1 всередин1 семантичних опозиц1Йних сфер ("радгоспно-колгсспне рабсяво", "радянський концтаб!р" - знак зц1нки зм1нюеться на протилежкий). Пол1 концептуальний пол1тичний лрост1р зумовлюе вар2антн1сть знак!в оц!нки у текстах видань р1з-них пол1тичних ор!ентащй (.''демократ" /+/, "ксмун1ст" /-/ у ви-даннях лгберачьно-демократичного спрямування I "демократ" /-/, "комун1ст" /+/ у виданнях соц1ал1стично'( ор1ентацП).

Ефективн1сть дискурсивно! д!яльност! у структур! масово'1 ко-!«ун1каци, а, отже, й ефекпшйсгь соц1ально1 взаемодП вианача--;ться не лише особливостями ц!е! д1ялыюст1, що в!дбувавться у цевних конкретно-1сторичних умовах у контекст1 конкретних ситуа-¡цй, а й сем1осоц1опсихолог!чними характеристиками комун!катора ■га рецип!ента 1 IX сощально-рольовим статусом.Р1вень сем!осоц!о-психолоПчно) подготовки впливае на м1ру адекватност! 1нтерпре-тацИ мети сп!лкування, а також на саму можлив!сть д!алогу у ма-совШ комун^кагш.

Спосгб оргаопзащ 1 пол1тичного дискурсу ЗМК нёможливо роз-глядати у в!дрив1 в1д особистост1 його творця - журнал!ста. Виб1р ! ороатзаШя мовних засоб!в детерм!нован! як змЮтом комун!ка-тивного нам!ру, так 1 особист1сними характеристиками суб"екта дискурсу, зокрема його комун1кативною компетенц!ею. Це насамперед вм!ння вербально описаги той чи 1ниий'фрагмент д!йсност1, дотри-мання правил кореляцП мовних одиниць з екстрал!нгв!стичними об"ектами, правил побудови дискурсу, комун!кативного обм!ну та правил,. пов"язаних !з принципами кооперацП (Г.-П.Грайс), як! визначають стратег!ю мовно! повед!нки. 1

Формуючи конкретний пол!тичиий дискурс, комун!катор ор1енту-егься на комун! кативний .портрет рецип!ента, у якому головним ком-

- ICI -

понентом e политична св!Дом1сть, структурована досл1дниками у мо-тивац!йний (пол1тичн1 потреби, вартост1, настанови, почуття) та п!знавальний (знания, 1нформован1сть, iHTepec до пол1тики, пере-конання) блоки. Адже концептуальна система рецшпента, як i кому-н!катора, утворюе базис, з яким сп1ее!дноситься !нформац1я, виве-дена з тексту. В!дсутн1сть достатньо! "площини перетину" дае Шдстави для в1дторгнення/!нтровертного сприйняття !нформацн. Пол1вар1антЫсть пол1гичних настанов проявляемся 1 у стшпстич-hîh компетенцП !ндив'шв: стил1стичне змщення (розходження у фонових знаниях, стил1стичному забарвлешц мовних одиниць як нас-л1док неекв1валентност! pïbhîb емоцшно! норми) може стати основною причиною в!д"емних результат^ комунжацП'.

Досл1дження пол!тичного дискурсу ритуально'1' комун!кац!! по-казуе, що для сп!лкувашя в 1нстигуц10нальн1й сфер! масово! кому-HiKayiï був харакгерний авторитарний спосЮ взаемод!! у систем! "комун1катор" - "рецитент". Причому передумовою для авторитарно! взаемод! Ï була HepiBHiста суО"екта i об"екта комун!кацП за соШ-ально-рольовим статусом. Породжений системою !epapxi4HO побудовй-них державних, пол!тичних, Геолог хчних вЦносин, соц!ально-ро-льовий статус счановив головну умову эд!йснення кер!вництва,орга-Hieayiï, контролю у тоталитарной держав:, диктуючи, можливо,' i неавторигарн!й-(аа психологхчними характеристиками) особистост1 -журналистов! - авторитарну мовленневу повед1нку. У пол!тичному дискурс! ритуально! комун1кац!! в!дсутн1 маркери типових мовлен-невих акт!в авторитарного дискурсу, однак в!н MaTepiani3ye iHiai типи авторитарного способу взаемодП: замаскований, демагогi4HHH, адмШстративний.

У нов!й прагматичтй i комун1кативн!й ситуацП в!дбувает'ься зм1на суб"ектно-об"ектних в!дносин комун!катора i рециШвнта суб"ектно-суб"ектними, в!дносинами взаемод!!, сп!впращ, коорди-нац!'!. РециШент мае реаяьну можлйв1сть через масову комун!кацш впливати на процеси сусп1льного П1знання ! управл!ння, на сус-п!льну практику. Номун1кативне дом!нування журнал1ста у сучасному пол!тичному дискурс! визначаеться не становищем у-соц!ально-адм!-н!стративн!й lepapxi'i ("центральна загальносоюзна - . республ!-канська - обласна - районна -газета" або ж "центрадьний оргал пар-Tiï - орган громадсько'1 органЗзацП"), а його комун1кативною ком-петенц!ею.

- - И -

У другому- роздш - "Вербальн! засоби онтолог!зац!1 соц1аль-них реал1й у масов!й кому»1кац11" - досл!джено специф!ку творения 1 функц1онування у ЗМК складник соц!опсихокогк!тивних знак!в поличного дискурсу - пол!тично! метафори, стереотипу 1 я р л и к а .

Тематичний репертуар метафоричного корпусу сучасного пол1-тичного дискурсу став оО"ектом особливо'! уваги когн!тивно'1 л!нг-в!стики з огляду на те, що у мовнай структур! метафоричного простору в!дображено динам!ку леретворень у сусп!льн!й св1домост!,1, отже, анал!з метафоричних моделей пол!тичного мислення дае змогу зд1йснювати л!нгв!стичний мон1торинг сусп!льнс1 св!домостД (А.Баранов). У робот! показано зм!ну онтолог!чного статусу анань, спричинену метафоричним осмыслениям соц1ально! д1йсност! ! заф!к-совану пол!тичним дискурсом ЗМК: 1) руйнуеться стара категор!аль-на с1тка, виникають риси ново!, як! абсолютно зм1нюють уявлення про фрагмент д1йсност1 ("Радянський Союз - наш сп1лъний д!м" -"гуртохиток" - 'Чмперський в1з"); 2) метафора категоризуе ще не структурований концепт, що на початков!й стадИ сприймаеться як довод! абстрактна сутн!сть, складна для рац!онального осмислення ("Укра!нська держава - це "будова", говорить про "фундамент дер-жави", "нарЬкний кам!нь у буд!вництв! держави", "муровая! слгёни П кордон!в").

Виявлено, що сучасний пол!тичний дискурс утримуе у своему силовому пол! метафоричн! модел!, як! не в!дпов!дають пхзнанню ! дескрипцП сучасно! пол!тично! д1йсност!, збер!гаючи в!дпов!дн! неконструктивн1 когн!тивн! мо/ел! !ндив!д!в ! соц!уму, в!добража-ючи перех!днйй стан нашого сусШльства. Як приклад - максимальне "опрбм!нення" зм!стового конструкта Д1АЛ0Г у пол1тичному дискурс! ЗМК метафоричною моделлю "Суперечка - це в!йна": "пол!тичний штурм", "автомата черга, випущена по демократах", "пол!тичн! • в1йни л!дер!в парт1й'У "перепалка м!ж трупами 1 фракц!ями".

За методом лексикограф!чного опису метафори, запропоноваиого А.Барановим, укладено словник метафорично"! модел1 В1ЙНА, визначе-но, що вона сгановить майже 352 у затаи чому корпус! метафор (серед таких метафоричних моделей пол!тично'! реальност!, як ГРА, МЕ-ХАН13М, ОРГАН 13М, РОСЛИНА/ДЕРЕВО, СПОРТ, ТЕАТР та1н.).'

Л!нгвокогн!тивний анал!з пол1тичного дискурсу ЗМК засв!дчуе особливу роль метафори: метафори, "якими ми живемо" (Дж.лакофф,

- ie -

М.Джонсон), e засобом онтологазацП знань та эвристиками для прийняття pinieHb. Метафори ж старо! ритуально! комушкащ!, bí-дображаючи певний етап розвигку сусгильства, блокують його пере-х1д на 1тнй тип политичного дискурсу, консервують стереотипний i безальтернативний тип мислення.

Творения та функщонування стереотип i в у c$epi масово! кому-Hi:caui'i 1нтерпретують pisHOMaHirai теорл. Об"ектом нашого науко-вого заЩк^влення стала особливють лхнгвального кодування стере-orrniíB у тезаурусх 1ндав1да.

Описуючи один is способов втручання ЭМК у варт^сну структуру особистост1 через формування/руйнування стереотишв, ми виходимо а того, що: 1) численнi групи слгв, як! збер1гаються у пам"ят1 кожного нос!я мови, утворшть суб"ективний ге-аурус; 2) у npoaeci мовленнево! д!яльност! у св1домосг! комунжанта дом!нуе актуал1-зоване у даний момент слово (ном1нант), паралельно Í3 цим у ко-,рогкочасн1й пам"ят1 акт/алiзуеться в!дпов1дний фрагмент тезаурусу особистосг! - файл, що складаеться 1з домгнуючого слова - homí-нанта та зактуал1зованих сл1в-асоц1ат!в; 3) файли називають <жв1-валентними, якщо вони задан! одним i тим же в1дношенням 1 тим же номiнантом, але експлжован! багатьма нос!ями мови; асоц1ати ек-в1валентних файл1в под1ляються на ст1йк! 1 нест1йк1, ctíükí асо-ц1ати утворюють ядро даного файла; 4) чим вища частотаiсгь homí-нанта, тим б!льший обсяг ядра; 1снування ядра файла е насл1дком едино! основи формування файл1в у bcíx нос!ib мови, тобто знания реально! д1йсност! 1 мови (за О.Каменською)...

На гйдстав1 вищеподаних постулат íb комуойкативно! теорп по-родження/сприйняття тексту припускаемо, що сощальний, !деолог1ч-ний стереотип, експл1кований концептуальними дом1нантами моно!де-олог!чного сусп!льства, сформований соц1альними 1нституц1ями (за-собами масово! комун1кацИ у тому числг), можна трактувати як н о » i н анi жорстко структурованого файла, вначна частина асоц1-ат!в я к о-г о ■ (я к ц о не вс i ) м!ститься в я д р i .

Досл!дження поличного дискурсу ритуально! комун1кац1! дае змогу записати файл !деолог!чного концепту "кап1тал1зм" у вигляд1 тако'1 формули: якщо N(Rel) (Ai, Аг.. .Ап), де N - ном1нант, 40 Ш-ц1юе файл, Reí - smíci вв"яак1в, hkí визначають файл, Ai, Az •■■ Ah - асоц!ати, складов! елементи файла, то "кап!тал1зм" (Reí):

(Ai соцхалый катакл1зми; A-¿ безроб1ття; Аз боротьба трудящих за cbo'í права; а4 соц1альна HepiBHícTb; а5 негуманн1сть суойльства; Аб платна осв1та; А7 платне медичне обслуговування; Аз расова дискрим1нац1я. Ад мШтарна агресивнЮть держави... Ап).

Розр1зняючи AKicHi та KUbKicui параметри соц1опсих1чного стереотипу 1ндив1да/соц1уму та стереотипу - концептуального символу, вважаемо, що е потреба поставити проблему 1зоморфност1 1х структури - ще одного bhmí ру багатогранно! проблеми "мова як 1н-струмент сощально! влади".

Сучасному политичному дискурсу ЗМК выведена чи не найголов-Hima роль у руйнуванн! стереотшпв через регулярну актуал1зацш у текстi фонових знань, тобто через переструктурування ядер файлiв основних стереотип1в - Геолог i чни.ч концепт i в {"Вгдплата прийшла в Pocw з "Великою Жовтневою соц,1ал1сшичною револющею": настали кривавий розгул ЧК 1 громадянсъка вгйна, в якШ pociñcbKi народи знищували сам! себе"; "Про наследии "побудови комунгзму" теж мох-на багато говорит. Га чи варто турбувати cboímu опов1дями помер-лих 19S3 року ni л час штучно створеного голодомору. тих, хто були вивезен1 до Cu6ipy, хто тколи не повернешься додому?")

Для сучасного полЛичного дискурсу ЗМК характерне також ак-тивне формування концептуальних дом1нант демократично! традицп -стереотшпв у позитивному c«hcí як одн1е! is форм онтолог1зацП сусп1льного знания. Прикладом може стати формоване сучасним пол1-тичним дискурсом семантичне поле концепту "вибори до владних структур"("вибори до владних структур (Reí): (Ai альтернатив-нЮть, A-z передвиборна боротьба, Аз передвиборна кампашя, А4 пе-редвиборна програма, А5 дов1рен1 особи кандидата ... Ап)>.

У пол1тичн1й комушкацП суб"ективна характеристика зм1сто-вого аспекту стлкування може бути пов"язана i3 спец1альним спо-творенням совдальних peanift, у чому незалеречною е роль ярлик!в. Okpím цього, актуал1зуючись у мовленневих актах-класиф1каторах, ярлики залежно ьад прагматично! настанови комун1катора посилюють властиву !х семантиц! ощшпсть, надаючи висловлюванню функцП експресив1в i зближуючи í 'i з Функщбю перформатив1в (!мпл!цитних або розгорнуто-референщйних).

Трактування ярлиюв як явища вторинно! ном1нац1! диктуе тра-диц!йний cnoci6 досл!дження !х параметр!в у рамках семантично! структури лексеми. Значно виразншою антрополог1чною спрямован!с-

тю в1даначаеться запропоноване В. Тел1сю вивчення ярлшйв через призму екстенсюнал1в таких вид1в емощйно-оц!нного ставлення (ЕОС), як презирство, осуд, принижения тощо.

У робот! описано екстенскнали, cniBBiflnociii з ЕОС: "етичне презирство" - "6 заслниюння, озлобления, бо воин -комуняки - звикли панувати, мати npmiue'i. Вони не можуть без ко-рита"; "3"явилися i б1гають ксшупинши Головато-3айчат1" - ярли-ками позначено член!в певного сощуму, як1 (за переконанням тих, хто 1менуе) зрадили його iiiTepecw або ж порушили конвенцшнальн1 моральн! принципи;

"соц1альне презирство" - "Лозунг "Ельцин, заставь хохлов накормить Россию" принизливий насамперед для самих рос!ян"; "Взаем-Hi авинувачення до боло прим1тивн1. Греко-католиШв обзивають "ляхами", папсъкши служками". Представншив УИЦ - "москалями", "холуями" - об"ектом соц1ального презирства стае особа як пред-ставник соц!уму (нацюнального, сощального, релiriиного тощо); суб"ект вважзе його нижчим i менше лресткшим, нш той, до якого належить в!н сагл;

"зневага" - "Чи знаходить ßiH сп!льну мову з тимп, кого так необдумано i зневажливо називае схгдняками?"; "...ia шлапьт компартию! преси розносилася версия: аападенц: прагнуть розколоти Украину" - емоцп' зневаги пов"язан! ia суб"ективними уявленями особистосп/аадуму про в1дсутн1сть вартост! laöo неьелику вар-т!сть) об"екта для даного суб"екта.

При такому способ! досл!дження ярлик!в акцент ставимо на антропометричному . ni^i'pyHTi мовленнево:мисленнзво! д!яльност1, коли в1дображення i матер1ал1зац!я д!йсносг1 у мовленн1 корелюе is масштабами знания 1 'св1тобачення (у тому числ1 i з варпсною картиною св!ту) осолютост!. Комуншатор, даючи оценку фактам i явишам сус1ильно'1 fliftcHOCTi, висловлюе свое емотивне ставлення до них ! "вписуе" ц! в!домост1 в одну 1з соц!ально (а тим самим i стшйстично) маркованих форм мовлення.

У сучасиэму поэтичному дискурс! ЗМК спостер1гаемо макси-мальне структурування i ексшикацш лог!ко-понят1йного компонента ярлика ("Ще донедавна вс! б!льшовицьк] засоси масово! iнформащi навивали 6андер1вц!в не !накшо як "укра1нсыи öypxyaäiii нац1она-Jlcmu", нагодошуючи на слов! "буржуазн!"... А все це були звнчай-н! с!льськ1 хдапц1,як1 п!д тиском жорстокого кривавого терору аму-

шен1 були йти в гпдтлля 1 таким чином боротися проти свав!лля. Вони боролися проти всякого поневолення Укра!ни чи то Польшею, 'чи то Шмеччиною. чи то Рос1 ею. чи якимось 1ншим загарбником"), з1-рон1зовану екстшкацпо прагматичного компонента ("... укра!нськ! нац1онлл1сти у Львов!, наприкллд, (це я дов1дався з одн1б! кримсько! газети), рос1ян примушують говорити виключно по-укра-'¡нськи, в1дпускати довп козацый вуса, ходити в шароварах 1 но-сити тризуби на шапках").

У псштичних текстах висловлюються твердження про неконструктивность ведения полем!ки за допомогою ярлотив.

у третьому роздШ - "Комуншативно-прагматичт параметри функцшнування базових полп'ичних термШв у пол1тичному дискурс1 ЗМК" - неск!нченний, темпорально недискретний 1 пол!фон!чний феномен дискурсу ЗМК проанал1зовано через ф1ксац!ю базових пол1тич-них термипв, якл, ставши символами щоденно! комун1кац!1, утриму-ють !нформац!йний потж у межах певно! концептуально! программ. Зм1на пол 1 тично!, культурно!, психолог1чно!' парадигми укра!нсько-го суаильства у процес1 утвердження нац1ональних, демократична вартостей зумовила актуал!зац1ю насамперед у дискурс! ЗМК таких концептуальних ун!версал1й, як ДЕРЖАВА, ДЕМОКРАГШ, НАЦШНАЛ13М, Т0ТАЛ1ТАРИЗМ, Ш1ЮРАЛ13М.

Досл1дження параметр!в функцшнування у пол!тичному дискурс! ЗМК лексичних одиниць на позначення концептуально релевантних понять !з сфери пол1тичного життя сусп!льства (пол!тичних термШв) в!дзначаеться певними особливостями. Пол!тичн! терм!ни належать, як правило, до абстрактно! ле".сики, отже, розглндаючи ц1 слова а позиц!й класично! л1нгв1стично! схеми - так званого "семантичного трикутника" 0-5-И, де 0 - денотат (екстрал!нгв!стичний об"ект), 3 - сигн!ф1кат (в1дображене у мовн1й форм! поняття), N - ном!нант (мовна форма), ми врахов\/вали, що у даному випадку денотат вклю-чаеться у сиппф!кат, тому розгляд терм1на полягае в анал1з! зм!сту сигн!ф1ката (за А.Пароятниковою). Таким чином, особлив!сть семантично! струкгури пол1тичного терм!на вумовлюв мохлив1сть "конструюваня" сигн!ф1ката, у тому числ! й у процес! функц!ону-вання пол1тичного терм1на у дискурс! ЗМК.

Комуйкативний аспект досл1дження пол!тичного тер(Ина - це анал!з' на р!вн1 окремого актуал1вованого значения слова ! посл!-довний опис його семантики через поняття "компонент значения";

- Í6 -

вивчення присгосування семно! структури окремого значения до кому hí кативно! мети висловлювання. Пряме значения лексеми у межах кореляцП з одним i тим самим референтом моле суттево зм1нюватися у 3MicT0B0My miaHi, при цьому створюються pisui актуальн1 3mícto~ bí вар1анти, що р1зняться м1ж собою як за к1льк1стю актуал1зова-них сем, так i за ix складом. Опис семангичних моделей пол!тичних TepMiHiB (Sm) {'ix "дискурсивний" вар!ант) зд1йснено за формулою Sm - Sai + оа-2 + .. .San + Spi + Sp2 + ... Spn, де Sa - ochobhí, cyTTSBi, nocTiHHi семи, вид1лен! на п!дстав1 словникових дефШ-ц!й, a Sp - iMOBipHi, прихованг семи, як1 е семантичною периферЬ ею значения (не вздображен!, як правило, у словниках, вони однак е психолог!чною реальн!стю для hocííb мови).

В результат! спостережень над системою "псштичний тер-м1н"/"пол1концептуальний дискурс ЗМК" маемо змогу вид1лити ochobhí тенденц!! у функцшнувашй шштичних TepMiHiB у дискурс i ЗМК: активне перемИцення у межах "ядро" - "перифер1я" лексичного складу мови: на лозначення нових явищ, npoueciB сусп1льно! д1йс-hoctí актив 1зуеться велика к1льк1сть пол1тичних TepMiHiB, таб'/йо-ваних у дискурс! ритуально! комун1кацГ1 ("яаШя", "нац1оналъний", "нац1онал1зм", "тотал1таривм", "опозищя", "плюрализм", "елгта"), натом!сть вхдмирають/усуваються з узусу !деологеми ("iHmepiiauio-нал!зм", "радянсъкий");

максимальне структурування поняття i поглиблена рефлеюля-над кожним його м1крокомпонентом як прагнення в1добразитй всю складн!сть, неодюзначн!сть, багатовим!рн!сть uie'i шттично! ун1версал1! {"держава", "демократия");

руйнування матричних структур, створених на п!дстав1 mohíc-тично! класово! дихотомП ("сощал1.стична демократ!я"/"буржуазна демократ1я" - "демократ!я", "соц!ал1стичний плюрал1зм"/"буржуаз-ний плюрал!зм" - "плюрал!зм", "укра!нський буржуаэний нац!она-л1зм" - "нацЮнахлзм");

3MiHa референтно! проекцП пол!тичного терм!на ("держава"); коливання конотативного забарвлення залежно в!д загадь но-прагматично! спрямОваност1 тексту (" i нгпернац! он ал i зм", "нацгона-л!зм" у концептуально полярних виданнях);

змШа контрарних, кореферентних зь 'язк!в (''нац!онал1 зм/"патриотизм", "нацгоналгзм"/"расизм", "нац1онал1зм"/фашизм"; "демо-крат1я"/"нац1онал1зм"; "демократ1я"/"охлократ1я"; . "демократия"/

"анарх1я").

Висновки мютять основн! результати доопдження:

Аналоз мовного масиву дискурсу ритуально'! комуойкаош у ка-тегор1ях "референтна неточность", "н1велювання наоцонально! сут-ност1 тексту ЗМК", "гоперперформагивтсть", "лерсуазивна аномаль-н1сть", "квазжомун1кативн1сть" показуе способи формування тота-л1тарного типу культури, дае змогу з"ясувати ряд аспектов пробле-ми "мова як 1нструмент сощально! влади".

Творения ново! соцюкультурно'о парадигми суспольства/ детер-моновано! феноменом Д1АЛ0ГУ (М.Бахт:он), об"ективуе потребу нового тип*/ полотика, експерта в пол1тицо - журналоста, що, як ф1лолог 1 герменевт, повинен вм1ти читати "тексти" р1зних культур 1 давати ом тлумачення, выьне в1д жорстких оерарх1й 1 дилем.

Характер соцоокомунжативно! взаемоди у масовш комун!кацо! зумовлений принвдпово о.ншими параметрами формування поформацойно-го простору: в1дб1р 1нформаош за критер1ем релевантность праг-нення максимально! референтно! адекватность комун1кативна до-оцльнгсть у в1дбор1 мовних засобГв ус1х р1вн1в.

Змона соодально!, естетично!, психологично! модело комун1ка-цо! суттево л1берал1зувала способи 1 прийоми вербально-комун!ка-тивноо творчост1 у мас-мед1а. Сучасний пол1тичний дискурс ЗМК фшсуе вар!ативний "вибух" у викорисганн1 парало.нгв1стичних, фо-нетичних, словотварних засоб1в, його визначальною ознакою стае стшастична багатовим1рн1сть, трансформацояЛнтровертне викорис-тання сакрал1зованих 1деолог1чних формул - гасел, перифраз.

Динам1ку формування метафоричного простору поличного дискурсу ЗМК визначае фактор зросгання "вотал^ноо вартостГ' (X.Орте-га- 1-Гассет) культури взагал! 1 пол1тичноо (культури зокрема (зб1льшуеться питома вага фундаментально! метафорично! модел1 0Р-ГАН13МУ у п1знанн1 явищ сусп1льно1 д1йсност:о, яка вит1сняе мета-форичну модель МЕХАН13МУ). Гегерогенний пол!тичний дискурс ЗМК утримуе у своему силовому пол1 метафорично модель ¡цо не в1дпово.-дають п1знанню сучасно! пол1тично1 дшсность

Пол1тичному дискурсу ЗМК належигь виршапьна роль у руйну-ванн1 одеолоПчних стереотип1в тотал1тарного сусп1льного устрою. Водночас, !нтеграцоя Укра'они у пол1тичний прост1р сво.ту неможлива без активного формування (засобами масовоо комунжацп насампе-ред) концептуальних дом1нант демократично! традицП - соц!окуль-

- lo -

турних стереотиШв як однхе! is форм онтолог1зацП соц1ального знания.

Для сучасного пол1тичного дискурсу ЗМК характерна перемщен-ня ярлика по BapTicHiii шкал1 е'д негативного полюса до позитивного аж до перетворення його у нейтральну ном1нащю пол1тично! pea-лП. Анал1з пол!тичних текст1в дае змогу стверджувати, що сучасна як1сна журналистика усв1домлюЕ некоиструктивн1сть ведения полем1-ки за допомогою ярлиюв.

Основними тенденц1ями у функщонуванш базових польтичиих термШв у дискурс! ЗМК е: активне перемщення у межах "ядро"-"перифер1я" лексичного складу мови; руйнування матричних структур, створених на п1дстав1 монистично! класово! дихотоми; максимальне структуру!тння поняття; поглиблена рефлексi я над кож-ним його мжрокомпонентом; зм1на референтно! проект! пол1тичного терм!на; коливання конотативно! забарвленосп;-зм!на контрарних, кореферентних зв"яэк:2в.

QcHObHi положения дисертацп викладено у публхкацях:

1. Соц1альна небезпечн1сть мовного штампу в газет1//Журнап1стика та перебудова: Bíchhk Льв1в.ун-ту. Сер.журн.- Вип.17. - jibbib: Cbít, 1990. - С.95-96.

2. Ochobhí параметр'и функцюнування !деологеми 'Чнтернащонаозм" ■у пропагандистскому текст!//Укра!нська журнал1стика i нащо-нальне в1дродження: Зб.наук.праць. - К.: ГОЖ ВО, 1992. -С.68-75.

3. Стшйстична багатовим1рнасть як визначальна прагмал1нгв1стична тендешця сучасного пол1тичного дискурсу: на MaTepiani мови преси //Укра!нська журналистика: формування сучасного обличчя: В1сник jlbbib.yh-ту. Сер.журн. - Вип.18. - JIbBiB: Cbít, 1993. -С.85-88.

4. Укра!нська держава у пол1культурному пол1тичному простор! cbí-ту{до проблеми л!нгвокогн1тивього досл1дження пол1тичного дис-курсу)//3' ооби масово! i нформащ1 й утвердження державного су-верен1тету Укра1ни: Матер! али науково-практично! конференцП. - Льв1в: Cbít, 1993. - С.144-148.

- 19 -SUMMARY

Stetsula ¡.V. "Political Discourse of Mass Media: Transformation of Pragmalinguistic Parameters of Functioning (based on materials of Ukrainian press).

Thesis in manuscript form is presented for candidate degree of filological science in specialization 10.01.ID - Journalism.

Defense will take place in T.Shevchenko's University in Kyiv, in 1995.

According to general purpose of thesis some problems are solved: conceptual, stylistic and semantic syncretism cf Ukrainian mass media in the changing period of paradigmes "political discourse of "ritual communication"/"discourse cf polycultural political area"; qualificative characteristics of discourse of ritual communication with its theoretical interpretation; qualitative parameters of modern political discourse of mass media are defined; amplitude of changing the social status of communicator and recipient of mass media; the ways of conceptual ontologization of social reality in mass media are studied; new tendencies in functioning of basic political terms of political discourse in mass media are exposed.

АННОТАЦИЯ

Стецула И.В. "Политический дискурс средств массовой коммуникации: трансформация прагмалингвистических параметров функционирования (на материале украинской прессы)".

Диссертация представлена в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.10 -журналистика.

Защита состоится в Киевском университете им.Тараса Шевченко, г.Киев, 1995 г. *

В соответствии с общей целью диссертационной работы поставлены и решены следующие задачи: описан концептуальный, стилистический и семантический синкретизм средств массовой коммуникации (СМК) Украины в период изменения парадигм "политический дискурс ритуальной коммуникации"/"дискурс поликультурного политического пространства"; квалификагивная характеристика дискурса ритуальной

коммуникации сопровождается его теоретической интерпретацией; определены качественные параметры современного политического дискурса СМК, проанализированы изменения в социально-ролевом статусе коммуникатора и реципиента масс-медиа, изучены способы концептуальной онтологизации социальной действительности в массовой коммуникации, выявлены нозые тенденции в функционировании базовых политических терминов политического дискурса СМК.

Ключов! слова: эасоби масово') комумкацН, полотичний дискурс, комущкатор, рецшпенг, гештична метафора, стереотип, яр-лик, псийтичний теркан.