автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.01
диссертация на тему: Политическое мировоззрение украинских громад второй половины XIX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политическое мировоззрение украинских громад второй половины XIX в."

■ МШСТЕРСТВО 0СВ1И УКРА1НИ

ОДЕСЬКИЙ ¿ЕШ5НКЙ ШВЕРСИГЕТ хмен1 Ы.МШЙКОВА

Р Г Б ОД

п На правах рукопвоу

"3 окт шз

болдирев олексарлр василъович полгшн як св1тогляд украхчськкх грог/ад

дртго! цол.-хп ст.

с '

23.00.01. - Тегфгя га хсгорм пол1тично1 ваукп

АВТОРЕФЕРАТ

дясоргацгг яа здобзгтя наукового стуаеня ■кандидата псття^шех наук

Одеса - .995

Лисергац*ею е рукопис.

Робота викояана в Одеоькому державному унгаерсвтап ^м^ 1.1.Мечникова.

Науяоввй кврънак: кандидат хсторвчывх наук, додан» РЕЗН1К 4ЕЛР ВОЛОДШРОВИЧ ■

0ф1ц1йн1оповенги: доктор фЬософоьках наук, дрофвоор,

— ■ акадеыхк Укра!вськс1 академН дол1тачнвх

наук МУС1Н0 АРКАД1/1 ВАСИЛЫШ

кандидат фиооофоьках наук. профеоор КЧРЙОТ ОЛЬКПАДЕР СЕРГ1ЙОВЩ .

Пров1даа орган 1зацш: Льв1вський державнвй ун1веровтет

1мен1 1,Я.Фравка, МШстеротао оов!ти Украхна, м. Львхв

Захист в!дйудетьоя " •;.■ 1995 року.

о 14 годвн! вс засвдвинх спецхал^зованох вченс! ради К 068.24.12 з под ггячнюс наук прв Одеськоиу дерхавнокц ун1всрантет1, Ьаен! 1.1.Мечникова за адресов: 270105, ы. Одаоа-5, вул, Гввуезыса, 22, к. 212.;

' 3 двосртац1еш' мохна ознайсштиоя у б1блзогад| Одвоького двр-шзвого ун1вврсятвту 1менх 1Л.Мечникова за адресок»: 270100, и. Одвоа, вул. Преобрааеноька, 24.

Автореферат роз1едавий " ¿^/^-(гг АЛЛ. 1995 рок в

ьче"»Й секретер

спедил1зоваво1 вчево! рада, ' '

' ; доцбдг ', 'СКРИПНИК АЛ.

ЗЛШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЕРТАЦШ01 РОБОТ'.!

Акт.уадьнхсть теми. доодвдгеиая.

. 1зторхя полхтичнох думки нацхонэльних pyxiB - одна з най-'вяялявхтвх i Еайшкавхшсх галузей полггологхх. Пронес вхдродкен-ня н£1пональнох самосвхдомост1 ня^одхв, поступовэ »складпеняя ор-ra¡j хзацхйних форм боротьба за наихональну свободу î,. враштi-pвшг, ' у творения, нов их пзцхональавх дернев i ао автоматично яркзводить до кардииальннх 3míh (.йгавродного силового поля, - sea це в одним з. головнях двигупЬ■ пол1гй'чиох еволзиш людства. Досить дшпе зазгачитн, -що зя. останне столхття кш>ктсть суверенная дврхяв у бвроп? збившилясь з 2С /1895 р./ до 42 /19Э5 р./. У цьему koh-tskctí icTopiH на1»онально-пол1тичного гхдродаеняя Укрэхни, дру-roï за розм1ром'терлторп i чкеельнierra населения слоэ"янськох держава cBÍTy, с, можллво; найбйьш вражалчям прикладом подобного роду процеехэ.

На жаль-, подхтачнхй думп .укразнського вахлонального руху на шастало■на .грунтовнi aayKOBi деслхджепня. Тоталкарний бхль-шоэицыеяй 'реавм дельно сказав за там, що<5 небезпечнв для нього латания нацхонального та'политичного становления украхнс! кого народу так i-залиаалооь бхлоа плямою з його хстор?.чн1й евхдомоотх. Церевага надевалась вивченню тхех тепдвшш в аолдтячному sbttí PouiííObKOx iMaepjï XIX ст., яка дрпзайла до отзорвння'-«Шьзюваць-кох державно! системи, ; Семе.-" тw радякоыа досладняки, якх зай-ггалися проблемами. о'оцхальвих i долгтлчних руххв в Украпп у дру-riií пол.. XIX - поч. XX етолггь, всю увагу зосередоуваля лвпзе на .«зоредвкальнвх революцхйних течхях загальнороо^йоького значения/. Таким чином-,'-за радкнськох-доби детального anaaisy проблема украйського нацхонпльного га полилчиого руху /друга пол. XIX сг./ зробдено не було. Як ке було зроблено епзцхаялних доелгд- . лень, прасвячених окремим элементамщ>ого руху: громадам, полх-тачним партхям, проевхтам, думськаы Фракцхям i головне - хдаоло-ri'uiHM течхям, на яких базувалясь ni формаuiï. Дослхднакв якшо й'зупвнялася на дах питаниях, то дьше яобхлшо, у контекст i за-:гальнореволвц;£но1 тематакл i неодошню розставляпча ара цьому викрввальиг наголос». Mis там вивчення окремях алэменггг укра-1'нського нгцхонально'го руху вкрай необххдае, tío без цього етапу

доолвдсень абсолютно немохдвво уявьтв cotí i цхлйну картану укра-ïuciKoro Hauxoiifljibíioi'o Biü3)o,assHHH XIX - поч. XX ст., яке призве-лс до вхдтворввяя jfspfiïRCbKof дврзавноот! j 191? -роцЬ Так-само •. як не могила ярозумхтс глабяшй подчини соразки i дед державно'}' не-за'лчкностх Украйш д!д час эизнольпах змагавь .1917-1920 рокхв. .

Актуальность тема обуковлювться. та ко» i тиы, що эв часа ,бхдь-шоэ113!1.у процеси девацхоиалхзацх ^дащашського народу значно по-, гяибвлвсь, i нацЮнальке вхдрода:вння kíhm XX отолита j' багатьох эападкех змушене довторзовата вже'пройденi етагшв -kíhiu XIX sa на дочагку XX столхть. У зв"яз;;у з пйм доовхд попереднакхв набукае вбличезного значения у справ i формування нацхоняльнох саыосвхдо-Mocsi народу, подолаши иасл1як1в ••грявадо! декацхокалхзаци. Об^екгивне зкакня icropiï полйнчногс мислалня украхвського вЦ-родхевкя XIX - поч. XX ст. буде активно олрвягв коноолхдацИ ук-. paÎHCbKoï iiauiï на засадах роэбудсви власиох 'дерхаВй,-утвердаен-îii 25 нозаленвостх,

■•Ступень дос-глджакостi проблем». Ks моянз; скьзати, що грома-дхвський рух та йоге ивологхл взегал1 Н1коли не прввертали ува-га дос л i дн п к хв. У во ix загальних курсах украадоьког icibpií -та . 'iciopií долít24iioi дуыки, дочинаючи вхд "шострованох icïopiï yicpt !на" М.Грушевського i кмчавча "lctopie» Укра пая" -О,Су сдельного, про нього згадуегься з охльуою або мешдою сту'пини докладной'«. С0"еднуе eci ai робота re за про кулмуркнньквй i 'иеревак-■ но аполхгйчняй характер громадЬського руху. Те s са,дп оцхнка дрЕгетаиаа i радяноыеви дослхдаекаы, якх торкалися у свохх роботах грошд1воько1 проблематика. ilepiai спецхальих студи, .првегя-чан! зфомадам та гл полхтйчнеы пр1орвтетаы, була зробленi. в короткий кхдносио л1берельний пер i од бмьгдозвцькэго режиму 2Q-X рокхв XX сл\ У тей час з"являються статг; О.Рябхнхна -Скляревського, прп-свячеш Одаськхй, Кехвськай, блпзаветградоыЛй трошдагл. Побачалю cbîï x перих монографи, присвячвн! .украхиськоыу иацхонадьно-ао--дхтачаому в1дродаеввю, ньдрвкляд, працх: Гнхп M. '"Полгавсьха ipo-ыадз". XapKiB, 1930; Гермайзе 0. Нараса s ioTopiï рзволюцхйаого Р1ХУ на Украхн!. К., 1926. Треков изуковвх аел, як1 зооервдау-ЬЗЛй СЕСЖ ^вагу на иматецх угграхнсьяог; асадонального вхдродаая-ея, став аданал "Украхна", який ввходвв' у 20-х роках. Hohem над-звкчайао важлявви.грокои на вьому Emj? став вихад 6 тоыхв •. wat ерь-ад is з громадоького i д1*вра*лрного «в^гя Украхиа "За сто Л1тг

П1Д редакцию М.Грушевського /К., 1927-1930/. 3 радявськх чаек громадхвиькох яроЗлемагаки тору.блися в овохх роботах А.Золощенко, З.Пвршяш, Т.Марахов, Д.Корнхйчук та деякi i Зл члеп незалеи-* ноотх Укра!на громадхвоький рух та не. отав пределе том специально! . уваги доелвдшив. Нагомхсть побачали or-it ¡латерхада даерельного • характеру /збхрнакг статей С.Уфремоча, А.Оинявського, Л.Донцов«, М.Драгоманова, М.Костомарова та in./.

Коло даерол, яке можо mictbtä в codi вгдбиттн 1данннх пошу-KiB i оуперечок, що в хдбуяалнея у хромздах, могна подии*?« на чо-тири груиа. Педша i голов на - це спогада члени громад про дхяль-aiOTb i внутршне життя гурткхв». Серед цах докумгнггз с.йд вДд- ' значята' спогада С.бгуновох-Щербяни, Д.Овсявхко-Кулаховгького, C.FycoBoi, б.Чякаланка; М.Костоетрова, М.Драгоманоьа, В.Антоно-" вяча та, деяквх хшдих. .

Еззцхнну ■ щформацЬ) -про аволюцха полхтичних иоглядхв кайавто-ратвтнiir,oi.'громада. - Кпхвсько! - дат дясвування шк цхею громадою Ы.Драгомановям, Цг документа було вадруковако 1938 року Укра-хнськам науковим Институтом у Варшавх. 1жс знатвнкя не мояна пгреоцшата, ада« ласдугання'було позбавлекс "азелхвеь'кого" мас-кувавня думок, шо було характврним для бхлшоегх дррссвакях висту п:.з член in ГрС!Д2!Д. -. . Третя група даерад apxrsni материала слхдчвх та каздзрмсь-ках усгакоэ. Вони ?йкляк£»ть iHrepec з точки зору пегляду офпЦй-HOI даркавно! влада па украйський pyx i проотеяують, головним чином, рбволюгййнх тзндёшшв- гроыадЬському pyci.

Чегоерте коло даерзл с кладзють друкопан! працт. член is грс/.ад. Осгшвяа. вада цах даврел полягае в тому, що вони пвредають точку зору не 'гурткгп в. ц1лому,' а лике окрешх oeiö. 3 аншого боку, ао-заяхе ггагтх здебхлылодо буди вмпаен! в лзгалиих виданнях, вонй • йа торхавтьоя прф.5э i конкретно забороненах питань. t вое з ni працх несуть цхнву хиформацш про полггачвий евхтогллд грог.шдпзсь-кого руху. Стдттх та мзтерхеди разного характеру мхстяться в syp-иаля.т "Осаоиа" /1801-1662/, "Громада" /15,,8-18?Э/, '"Слово" /18781880/, "Основа" /191Г/,: "Д1терагурн<?-науковйй вхенвк" /I89S-I932/, "Кзазская етариаа" /I882-I9QV, "Украинская аазнь" /1912-1917/ та Л «як! хнш1. ,

Мета t завдадня ^ослхдаенья. Совоэнов «etoB диссртвци стало 3"ясу«анкя адяххв еволютдх яолхгичного каоленнл гроиадгреьяо-

го руху В1Д йоро зароцження наарик1вцх 5Q->. рокхв XIX ст. i , до кочятку П ст., В1'.5н0"еыня кого головни* етахпв, осаовцях характеристик, а таг.оз iftsîliifix зв"язкхв 2 р1зн'омав1тншав аодивчавма течЬгоя в Pocifccbxiil iianepii. ¿ана tsera дослхдаешщ обумовлюе , неоФсхдейсть варЬсення 'таких завд8вь:

- вЕяаитп еусгплый та 1пдвзхдуальноч1о»хологгай передую)-. вй зародаеная гро;лад1вськсго. р^ху ;

- лроилхдкувата езслюгсш та динаглку поличного св1тох\ляду громад;

- визиачйти rOÄOTisi хдеолоНчнх течи ï тролшд1всышму русí ;

- вхдэначатв розбынос^сх i сдхльнх точки зору в 'св1тогляд^ ива настачсшах рхзнах громад Украхки; г •

• - ssííbbtk Mione ГрОМЗДХВСЬКОГО руху В ДОЛХТВЧНОМу EilTÏX Po--oiScbKOÏ ibinepix;

- сфора.удотатй зах-альву характеристику аол1тйчиого,шслевия' громадхвства.

Наукова новизна .догл хд^ення полягае в тому,'- гдо впершв 'зроб-лена спроба податя цШсчу картину аол1гкчво'х еволщп гротлтеь-кого руху, робвтьоя cnpoöa аналхзу i;;ecwior ix громядхвствБ я"к ор-1'ан1зацхйиох складовох украхнського наще^лыюго в хдродаенвя. ' Доводиться теза яро помалкозЬть асвшр'енях ггоглядхв на .громадой-» ськйё рух як аа адолтчнйй : суто культурнвцьЕай. У дзеертацп ввкорветаио досi не вхдомх документально матерхала, найааЕлввх-иям з яках е оаовхдь про скрошу органхзацп у 1883' роцх дершох. в icropiï Угрвхва додтчнох napyxï. ' ..'.'.,.

Таопвтвчна й прзктечйй цхшйать доолхдаепня аолягае в s!Q¡4y, «о вперше подаеться цШсввй аналхз поЦтачнох „думка гро:,йдгео1>-кого руху - дершого етапу укрзшського надхсаалького вхдродайшш. Результата доелхдгэкня могуть бута вакорйотонх прс розробцх дер-eûbhex срограв шцхттдьноло в адэодгевкя. Заирополованв робота moss допоаогжв в noäoaaaai акхдаивих актйдврнавкацьдих солхтпчеех тачхй, опряшвашас не рйзчяsaуванвя единого нацхоаального i ?срс-торхального простору Ушагав.

Материл щ,ого. досдхдаешаг доцхлыю ввкорЕсгаха яра розробцх i вЕкладекнх мивх проблем павчальаого курсу пи "«ноподхро-логхя", в 'гако« атыь йолхуйлогхт i oouiojaoriï, пов"язаавх а урохуванхшм кйцхойольпис процес!а,

Апробацы робота, публЫтЫ рвз.улх-гат хв дослхдаеу.ня. структура та обсяг цасертацГх. Результата дослхдшищ ?нбйшдя вхдоб-раження в доповадяу на эдуковЮ'зояфврешШ "культура пхэдия /к-paxua" /Зацорхавл, 1991/; на науаозо-сраятлчзий конс?.ервнцп "Ух-рахнознавство i гуианхзади ocsiTa" /Лнхпропатровськ, 1933/; на науково-практячн1й конфоренцх! Троблемз сутаснох политики та пля-хи ii.здхйснения" /Сдасэ, 1993/; на шостхй Всеукряincbxia ялуко-в i2 кошрврекцП з гсторичного краезшввтва /Дудьк, ISS3/, а га кож у книЕх "Одеська громада" /Одеса, 1994/. Результат,! паукового до-слхдаання знайшлл вхдобракення в 9 лубд1кацгях загальним обсягом 6,1 др. арк. .

• Структура дисертац:йно1 робота зумовленя логхкото дсслхдкен-ня, яка виходить з поставлено! мети й основнах завдань. Робота складаеться is персдмовн, трьох роздШв, заклкгчнох частана, списку основ.но! вякорпотано1 лхтературя.

На захпат ввнооятьоя такх псдокевия:

- громадгвоькай рух як сусяиьке та яодхтцчне явпцз заоодав-ся в удювах гроведення кая1?ал1стачнах рвфог« у Росхйсыпй хмпе-pii; '

- украх'нофг.льство на може евйкзтнся воцхональнлм вархактон аполхтячного кул&турнацтва - це буда полггачяа тьчхя аргуыенгова-вого заяервчеяня даряавяащсях зиагань в хм"я. потужяого культурного i вдвШзаиШного -страбка украхне'ккого нярод$;

- у 70-х роках XIX стодхття сянганою хдяологхега'громад стае ■ соцылхсгячна доктрина прудонхвського зразка;

- .■)!! п.' ерсалы-ьчм за с об ом осщхальяого прогресу ввакалася 1дея федерализму,.яка-в умовах того чагу 'являла собою нрпншш уеамо-стхйнвння yKpaijictKOi полхтикя;

- зхдсугнхсть позитаенох реакци з бо:-:у роох2ськйх револхш-«-онорхв,'л^ералхв i урядозях кхл до украх'нського. гхдроддзшщ саря-мувада громадЬоьквЙ рух у бхк виройлення нац1оналхстачного свх-тогляду.

Методология дослхдження, предмет х об"ект соботи. При sepi-mmi завдань даоермдхх автор намагався карувятася црвндаяамг с<5"ектавногО' 'aaaaiay уа хсторззму, Ввгляве мхсце у npaui позхдае метод емпхричиого аналхзу, основу лкого-'оккадалв мемуарах, арххв« Hi, документальна магчрхали. Mot од системного акалхзу дозволат; авторов j' оврашиати док?мвн*альяяй- матер хал, звхвша до едапсх до-

1 ' '. 6'

ггшох конструкцп чйслонм! др1бнх х роздорошен1 факта, хоча, взятх окремо, д: .факт в, здавалося б, ве мала практично надо! . яорйонл! Ьфогмгцх1. Широко вакористов^еться такой метод поргя-шш>ио*о знелхзу, який'дозволяв вазначвта як хдеологхчну спецяф1-ку К0КН01 окр¿мох громаде, гак т мхсце полхгичнох хдеологх! гро-цвдхвотва серед-гнмигйчнвх теч1й в Роохйськхй ишерхх друго1 по- • л02ш1я XIX в. ' '

Щ;вда.зт робота стыювать украхнське нацхокальне вхдродаення друг01 псаовйни XIX столхпя. .

Об"ектсм десдхдання п±е5 працх е шмптичний аспект гроыадхв-ськсго руху дру1'ох половгнв XIX столитя. Незвагаюча ка те, шо пронос кацхоналшого вхдродхеная вхдбувввся у форм! гроиадхвсько-го-руху, вхн був язящем значио ¡паршам, нхе -осташий. Так оталося, що гадом! хцеолога украхнського я ац тонально го вхдр'одквЕня, так! як Н.Костомаров, ГЬКулот, М. Драгоманов, С.Подолаиськяй, тЬьки в окр^'и I дозодI корогкх парходч свогс гяття йули члеиат тхех чя хшюх громада, I хоча вони ахдтримувалс стосункд як з громадами в цхаому, так 1 з окр ем км а членаш, б1льша частвва ххкього теоре-доробку не межа враховурагась пгд час визначання политичного свхтох'ляду громад. Предметом дослгишшя ц1ех працх е сама езсжмда политичного мводення громадгвського руху, а на весь комплекс аоливчнах хдей, породкенай украхнським наш она льнем вхдрод-неикш другох доловини XIX сголхгтя.

СИсяг дйсертацхх - 173 оторх., описок лхтературн складае 154 казвя, а такса 39 одйнещ> зоерхгьашг ярххвкгх фошив.

0СЕ0ВН1 РЕЗУЛЬТАТЫ ТА ПЦЮУШШ ВИСШВКИ ДКЕРТАЦИ ■

■У псрлоад роздхд! - "Характеристика украхнофхльстка як вдео-яот±х ябршого стаду хроыад!вського руху" - розглядяютьоя' яроцвс формупавнй громад, озбвекгйвП1 оооолавостх пього процеоу, попасться полхтологхчнкй акалхз хдзодогхх укра1нофхльо?ва 1 додають-оя паотуднх ваояовки.

Вв початку ХП стопхття хдея хснування онремого украхнського е'хаооу була далеко на сэыогчввядаоэ не тхльки для шголектуаль-кох елхтя хпшах аарод1в, а й для освхчевих кй укра'нського оу-спхльогоа. Хоча сам"ять про козздбкх чаоа х була глабоко вкор1-.'иена а у ярахнськаиу суонхдьствх, однак воиа дробудаувала або ио-стельгх» за чвсаиз "вольноотх", або пхддавляиала претонзх! укра-

ХНСЬКОТ шшхт0 KQ piEHOapflBhTOTb з росхйсышм-дворянством. Нй-сання пгснерю укра:нсько1'о вщродаення на uiстиля в codi покт . що полхтвчнох програма.

3 зародденням хромалхвеького руху, кола у Ib58 роцх у Петербург! закладаеться пзрша громада, починае вкроблягись хдеоло-гхя кецхональнох еманоалаци украшського народу, л::а отряжала назву украхнофхльства. ГромядЬцх, зокрема, ввакалк, що кола rano держава, тодх занзпадае полхтичня самобутахсть наци, але вхд-роджуг.тьоя в новому P03KBXTÍ íÍ культурна tbop4íctb.

lis, по фсрмх, була Teoptu частого культурнацтва ч нацхональ-яому pyci, яка начебто в1дкадала политику i дерхавнацькх змаган-ня зодля вйщйх хнтересхв культурного цизШзавдйаого стрвбка. По,-чаток ваяв у национальноí самосэхдомостх шх теорхя жсрстко повязала з фактом полхтачногс занепаду, а ввяз культурно? духовно? творчост-i поставляв яезрхвняино вшав творчоотх державно*. Дерна-ва як CTpyiííypa, збудоваяз на насильстЕ1, сэаэала чямось позамо-ральнам, бо протастояла иормальпам потрабам лядапа i суспмьства. Народи, що розваваяться орган1чио, на думку д1ячхв тгачасиого угфахнського вхдродпення, иотребують.об"еднаипя i коорданаци зу-свль лвшв а яриродаах ссдхумах, кордона яках схйвладвють з кордо-иаия STKOCÍB. Таким чаяом, для громад1вц1в категория деряава була PÍ44D лротяле&ною i вороною да! fiauii. Лапе Федерация общян у ■áasax.Haaií'i федерация нацхй у межах людства була, на ххнга думку! продуктом природаем. Нхдз не висту.здючя протв icHyzrcoro ре-гшу i росхйоько! дэржавност1, хдеолога громада, лроте, пропагандою 1даi cprsiiхчного федерализму, ре дуга? ico держава до састема 'самовряднвх культурнях спьльнот, зввну'ваченшш двркава в аморального, до сутх, запоречузала i с пугач а а дерпавнвй лад. 3 niel' кон-цепиii вяходйла íiac?ynai ярактячнх наслхдка: не шШтвка а культура} яа боротьба - а копхгка правд, не бунт - а терпхиня. Ось тлях, якай накраелвла украхвськсму вхдродае-шв 1-ого тогочаенх хде-олога..

Тэ<пя да, започажгаана Петврбурзько» грогладов, дхстала назву укрЕХНофхльства. Укрзхвофгльотво-приШло на змгау колшахм ко-заксфхпсзэу, ягшшзнству, аматорському етис1тзяф1зму. На эхдахну вхд nonororoiix твчхй украхнсфьяьство претендувало на amrj хдеоло-гхчлу спрямовянхсть, а лхдтак являло собою спривюш громэдеьду те-чхю. Унрахнофмьство порвало з традяцхбв нозапькох -державное?! i

дерейлло на иародаацькх аозяцп, дерхазЫсть I змагоняя за не? . в1дкидалясб зарода роакрцшчвння руху культурного в Iдрдаевня. Саме за да в литератур! за ним закршилася характеристика куль-, турницького аколхтячиого руху. Однак навряд ча це справедливо. • Апол1т.ччкима, влаогйво, бу/.а етно!ра|1Чн1 х. фольклора^твчнх упо-добання подередййкхв. Украхнофмьсяво ж було хдеолог!ею аргумен-тованого захшрочамш ашптячнах х дзруавнацьках асд1рац1й, а от-ае, було иолхткчаоэ точхеь. УкраЗнофмьствр ставило перед свохма адептами моральнх шперетивй дтяльностх. Воно вимвгало сзхдомо! вхдрова эхд полхгакз не внаолхдок иезацхкаг!лекостх, а в 1мпя вн-аод мета - зосередаеняя см на культурному о$ормлеинх укра?ись-кох нацхх. По сутх, це булв ка той час цнхковито'практична стратеги концентрашх зусиль на справх культурного 1 национального усаыостхйзення украхнськох наци.

•Головвпи хкслэумонтом укра&веько! акцИ ставала освхтз..Ые дарезлю справа няроданх ах;1д, яка захопалз украхнське суспхль-ство, стала поштовхом для етворення громад в Укрв&х. Так! громада утворслись в Харков!, Полгавх, Чернигов 1 та Кесвх.

3 часу появб Кахвоько: х>роьшд2 /1861 р./ноден прояв-украхв-ського яиття не нот.з розглядагиеь ¿наисч, нх& у зв"язку з нею. Знтелектуалька атмосфера у Каев: кга'щ 50-х - початку 60-х рокхв значко вадрхзнялась вхд ситуацН в шаоиу увхверситетськоыу м1отх Украхна - Харкозх. 'Розтааоваввй не кордой* "росхйсхко1" лхвобе-ргхнох х "аолъоькс!" правобечежнох У:<ргхва, Квге иерятворввея на 'центр гострох мЬгнзхцоаальяох надруги. Ее вспадкозо, що лротаето-яння аольського I рос:йського патрхотазмхв араовело саме тут до з'ародаркня потуякого украхаського■патриотизму. В ц!й•загострец1Й атмосфер 1 ив вшмдковш був х той факт, що хнхцгаторамв, генератора зс найбыьшпмд репрезентантами украхнського руху стала са~ 153 ВЕХХДЦХ 3 П0ЛЫЦИ8К2 х пес Шуша, вхдясчпдно З.Автокояач та М,Драгоманов. На той час до було ягацем досать типовом - як 'аа-слхдок синтезу свроцийсьаого демократизму в дусг французьках аро-овидакхв та вкколясаного романтичная етнохрафхэмом наррддвцгве. ПусШчнам видраздашям адого переходу стала надрукована в ,:0ско-эх" "Сповхдь" В.Антоновича, яку Квхвська громада в'вявядя сво£м кредо.

Головншл завданням грс.мадхвц! ¡-нахала доведения ;енув8нкя пе-лысого I оаыобуткього ад0в"яи0Л50г0 народу. Довести хенування г.а~

5оду - означало автоматично зизнати за нам певн! 1сторачнх права Ё вавначата мкце, яка вхн займае в стосунках е шшш народами. Зтаття 11.Костомарова "Две русские народноста" надовго стала "ка-геххзасом" украхнського ввзвольного руху. Змгсг статтх полягав у *оол1даенч1 хоторнчногс генезасу украхноького народу, в доказах Зого спецафхчкого х вшлпшого ац рос1ян 1сторичного шляху. Мок-1а сказата, що громад1вц1 зяайллв в укра1нському народ! ваправ-цання свохх лхберальних вдей, так само як соцхалхств-иароднаки ндшукалп в рос1йськ1й схльськхй общаих ввправдання свзго соцха-изму Ы.костойлров спокушав росМсымх лхбералхв можливхстю у зправх боротьби за Л1бералып реформл знайти ссб1 союзника в ук~ захноькоиу народх, якай з огляду на властивост! пацхонального характеру х за умов вхлъкого нагл опального розватку г»тана на бхк арогресЕвнах зьпн. .

Но моява на помтти, що украхнсыса нац!ональна програма, накладена'э ста'.тях "Основа", хочл 1 протистояла асамшицйнам праг-иенняы як подлського, так х расШького с.усатлвств, одщак спрайыа-аа пануючу роохйську дерааввхсть х рнуче вадкадала подьськ! пре-гензIX на ykpai.-ici.Ki зеш1. Вт1м, у Полтавсыай громад!, де у1фа-хноькяй национальна* характер був Еираг.онвй природнхше, були по~ !.»лтн1 цени лояльнх до Рос п нас трог. Так, член Полтавсьнох громада Кулак став на оборону укра'¿ковкого ранку, в цхдоиу.вхрпо з лававиш стан Украгёа як колонх1и Спостархгалиоь у гроладх: х пзвнх рзволюцхйнх уподобання, менпе так було повагл до л!барал1зму I крнстатуд10нал13ку. Та в пхлому х црогрша Полтавоько! грозда во заходала за меж1 укрвхпофхльства.

Гробладхвськай рух €0-\ рокхв эвколисав два таких фундамен-хальнях прандсла як !пиуча неспрдйняття сепаратязму I неприпуста-лхсть нав"язування народу будь-яких полхтачнах док-гран. Отже,.для грома дхвстаа тах часхв бул„ характерными: впевнегйсть у прароднха «аздатност1 украхноького народу до даргаяотаорашш, переконанхсть у яозаыэральностх катагорп "деркапа", зр^чення шттпчнах держав--4ецькйх попхрацхй в ш"я яотугного культурного. 1 цавШзащйиого зтрвбка, панелихзм г Лздерадхзн як природ;;а основа самоорганхза-*хх суспхльосва. ЕДаксвмуи прагионь для Украхня, на думку громад, - евтоногт, яка мислядаоь як справа стодхть. Вхльнай резввток культура укрзгкського пароду, його оовхга - вершина арактичяях гавдакь для вах.

10.

У другому роздШ - "Сохшлхстачне народнвщво хромед 70-Х рокгв XIX ст." - автор роагаядае Ддеодогш громядхвства дерходу, коли громадн вхдчутно стала на шлях политичного радвказхзму. У 70-х роках единима устздвнима громадами Украхнп була Кихвська та Одеська, якх не дряданялк свого хснування до самох рвволюги1 1917 реку.

Вщювлегшя дхялькостх громад на початку 70-х рок!в на було вкпадковам. То був час звгадьиого доставления громадеького катгя в Росхйськхй iMnepii, ко'сально додавало активное?! Й украхвеь-кому pyxoBi. До того цо був час девних лхбзралышх долегаень, що дозволяло Кихзсыий грсмадх легалхзуватя свою дхяльвхсть п1д навхской Шсденно-захадюго вхцдхлу Рос1йського географхчного то-варветва. Кредо громадхвського руху цього етапу, за формулизай-ням Л.Смолепського, лолягало у настуляому: I/ народа1сть коено! крахпи аизначаегься за ix схльськш насел-ч'.чшм; 2/ хто кшэс до-от1йло в дан.Ш краин, той зобоз"язаний сдукитя ix хнгеросам, тоб-то iutepecaM ix нероду. В громадах була дредставленх люда дуга ширехого додхтячного спектру. Тут буля i ово! "npasi" i свох "лх-вх" - радикала, якх зх здхвчуттям поглядали на револацхйну методу народаакхв.

Одеська громада надавала бхлыав момызостей для хшорал1зыу думок, анЬк Кигэськэ, в якхЗ асрсткше ставвлзся дитання укрзхн-сько1 нацхоналыю-культуриох а^тономи. Одеська громадэ була апач-но радакальнхЕоа i соцхадьншои за Кихвську. У nifi дуке сорйозно вавчалась тогочаена суспхльна думка, там сгуд1каолЕ К.Ыаркоа, ; . Н.Прудона, 0,Кента, захошшвалксь Ерацяма Г.Сденсера in фшэса$-ському дланх сповхдувслв позатавхзм. Саые гог.у у ссцходсгхх в он а вбачали той могутнхй хнетрумент, за долокогоа якого ыоглшзо буде ефЗКМЙНО сдреягв с0д11)льн0иу дрогрссу люде ТВ с. Сощодогпих 3fi-Д1кавлеккя сдеоького укратнського гуртка ввразно деревзааля над хсторачнаш та бтнограф1чнЕ.«и, Одеська хроййда на той час суттево не аплвнула на стан укрйхнознавчих студхй Одгоького товараства icTopii та о.гаролгЕТИостей, на Eifiwiny в!д Кйхвоько!, до аналог1ч-Hi науковх хастятухих Ц1дяздада ехд кодтродь украхнських дгячгв.

Такай nisxifi дрязз1в до цоявл ихлох незня статой га драхц. оо-ц£олог£теого еярямуваыня, створоних, головнш чаном, представинкам.! молодшого дсколгакя Одеськох грозда, й дол1тпчвйх reopiE гроиздЬцх ахдкарала деревам ооцтал1стЕЧ2Ш! доктринам. 'Зацпшь-

ленхсть содхалхстичнов проблематикою вяразно проступала в соцхо-. логхчпах пасаннях. В цхлому Одеська громада перебувала пхд эдла-вом pociíicbKoro народнацтва з його упаданням перед росхйськоа земельною общаною. Однак сонхялхстачнх догляда 1"ромадхг1Пв до дая-Hoi uipa :'.ервросла аароднацькг рамка, бо в хснупчих б Укрепи обвшннах фор.мах вонк вке не бачали сала, спромояпо?. проткс-гоята зростаючому ка1пгал1змозх. Uíhhíctb гспуючяч общан для них поля-гала пери за вса в тому, що века являла собою доказ пранцнповох UOBUIQBOCTÍ шйбутнього справедливого суспыьного ладу, заснова-ного на колективнах формах працх. Согйалхстичну к перспектаву гро-ыадгадх псв"язугала з народхеяам робггначам рухэм. Tíokí зв"язка з робхтначам гурткои Заславськог« ладгрв.цувйла Ф.^ербана та 6-Бо-рвеов. Про зад1кавлен:сть громад1ЕЦхв робгаачйи рухом св1дчать i ixri дописи до кочевськох ■"Громада".

Охао', соц1ад1сгична хдвя грома дгзцха яв.шла cotío&j щось серед-не Mia росхйськам народаадтзом .: тодшнхм езропейськвм соцхял-да-нократязмом. Шнрокх розбххностх серед члонхв Одеськот громада спо-стерхгаляся .з'. приводу методхв полиачьох дхяльностх: вгд аозацхй помхркованого л1бералхзыу до радикального рснолвдх&юго наиряму. Однак иавхть серед найбхльш ргволвцхйно нястрэеявх член1в .Громадя метода полхтачного тарору ярйхйльяак1п не знаходяли. Ц1хаьс& особ-лшистю Одееько! громада було та, :до, на зщлхну зхд Кихвськох, в Hiñ носхяиа Еирезнах радвкельних тенденций заступала представ-няяи "старо!" Громада, в то{; час як яредставники молодшого поколения Одееько! громада вхддавала перевагу науково-освíthííí пра-ц1.

Патання нащонального буття Украхнз эвймали шеце лапт у внут-ршььому snni Одаоь-?ого гуртка. Зознх Громада репрезенгуиала себе, головкам чипом, з сохпального боку. Про цв евхдчать i ареигя, якi була иаслхдком вакратт* рьвбдадхйзах зв"язкхв громадицхв, а не результатом виоунення нами аашоналглнх домагань. 1дея семо-0Tiihi0c?x Укра!на на знаходала прахадьнак.л сарзд членю Громада..

'уллзблзиою мрхею була гЕедарацхя pia поправ них сливияпськах наро-Д1В у едивхй р.охйськхй дерзав*.

3 uipy того, як у Kpaini дошарюзався i вябарав оаля револю-цхЯянй рух, рчдикальнх пол1тачпх танденцхх захоплиоть i Кахвську громаду. 3 одного боку, полхтачна актявыхоть народаик1в ывмоводх

привернула до себе увагу, з другого - Кйхвськ1й громадх властв-■вем було прагняння використовувата для власкох попудяризацхi будь-якх суспхльнх обставянь. На початку VO-x pokib громада прагнуда скорсотатвоь лхберяпьною дозиШек кахвськвх урядовщв, у 1875-•. 1876 роках пхд чао Герцоговлнського поьстання, сарбоько-турець-кох вхйна X загальног/зодкавленостх елов"янськвм пиганняи грома-до фактячно поставила пхд свхй контроль дхяльнхсть Ки1вського слов^янського хсомхтэту. Пхд чао ковСтагуцхйного акхотаку з приводу реформ Дорхс-Мэлхкова згромада ротуче вхдкидае свйо донедавна яскраво опозиц1йну щодо уряду настроенхоть. Не буде помилкою ствсрдаувата, що така тактика хрома да була хнхцхйована статечнх- -тою z нацхонал1стйчн1гаою частиною гуртка i особисто В.Антоновича. Однек в Mipy того, як револтпСний рух набирае силв i починаг. при-тягувати до себе увах'у суопхльства, ссцхально-пол^кчнй тенденц1Я берз гору, i репрезентантом гурткз в цей час стае М.Длагошшов.

У 1876 poui громад!вська молодь револгщонхзуеться, зростае х! 'шсйльн!сть. Бона вирушее е села пропагуватя народнЕЦЬкий со-цхалхзгл. Стара громада активно еприяла у цьоцу, надсилаючи кошта i реяолкщйну литературу,. Громад1вцх позарала на такой рух молод1 як «а свозрхдау "ьйсхонерську" дгяльнгсть, котра повинна була ло-впрата громадхвський рух на весь украхнський тарен, витхенившя s ■нього pociScbKi кароднвцьк1 оргаяхзацЦ. в серединi 70-х громада акздвно на.чагаеться лерехопити револвцхйнвй народпицькяй рух, закдяувши його на себе, створвти конкуренцию росхйоьквм народна-' кем у справi пропаганди. Програмою тодншього громагдаства стало "Передне слово" до з'аснованого в Неневх часопису "Громада", де проголошувялаоь оолхдарнхоть гроиад1вства з европейоькш соцхалх:-отичним рухом х чернз нвеловлеку там хдвю федзралхзму як унхбер-сального засобу социального прогрео? громадгацх 38ыан1фвстували саба прибгашкама анарххчного jgtua со-цалЭ.стачного руху.

Осо6лйв1сть громадхвоькох прогреми цього етаду полагала в точу, вова досдаувала анарх1стсыи ispii з конствтуцхйнами за-иоггт та названиям необххдаостх лолхтичнох борогьба i конститу-цШого устрой. Прудонхвський соцгалхзм громад еппрйвея ьа ri-• пертрофовано-розвйнену хдею народняцгва, згхдно з якои вся пол{-тичка Шадатива повинна вироблятясь самям народом. Програма заявила яро право украхнського народу на выьнгй роз t! кто к на овоУИ

втн1чв1й тераторП, але не ваступала за угворевня'на цхй терато-рп нелокально! дер&авь. Откь, вона була нозбавлена дерааво-гворчвх змагань. - :.

У 70-х роках XIX столхття пи чао нароотання загальнороохй-ського ртаодетлЕвого руху сдостердалась потужна прохреоуючя по-лзтязамл украхнськах громад. "Пена взаемод1я Одеськох тромади з . Ка!вською, стллх зв"язка грсшд з Драгомангаськам'звпевськам цевт-ром, об"еднаняя зусаль трьох украгаськах гурткхв дш орган !заци вадання журналу "Грозда" та вдаштування пхдпхльнах-друкарН1 свхдчать про те, що наприкдвд 70-х рок1в ХП. столхття вазрхла умовв для створення в пмросхйсыай УкраШ еданох иацхонально! полиичнох органхзац11. Наслхдком гаках умов стала опроба ство-рввня у 1833 роц! першо! украхнськох пол1твчног

Намагання громад усунутя з укртмського тарвву росхйсыи на-ро^цйацыи орган1зац11 вялились у запеклу дяскуота з приводу феде-ралхзму в поб^Дов1 опозацхйнах урядовх органхзац1й. Народовольц1 ршучо запарачувала цой принцип 1 здебхльаого черёз те, що в Укради, на ix думку, не було реально! псштачно! сияй,'зякою моз-нв було б встаьоватп федеративная зв"язок. Нашг-зючвоь.створцти подхбну силу , член Одеськох хромада В.гЛальовснай у 1883 рощ айо-бив. опробу створата соцхольно-революцхйзу пол шгау нартш на ^дерагивиях засадах. Федералхзм, якай ввсгупав як причина оргл-Н1зацх1 'партII х як п. головний принцип', був реакцхеи украхнсь-ках Д1яч:в на иентрплктськ: заз хха.-шя рос1йськвх революдхопбри х-тому являв собою пряяаап усаыост1йаання украхнськох пол:стика в уновая того часу.

Прйбхтнака сгворання украхнськох соцхально-револкиййно! пар-гхх ваступала як найбхлыз радикальна украхнське пол1тачне угрупо-вання, I току дуко ваилаво прасте&атд В1дмшност1 в програмах ук-райськох пзртп х радикальных теч1й росхйськях народннк1в. Укра-хнськ! радикала не вхралв у чудод!йну сслу раволюп'!, вона булц перекопан!, що прогрес - то девга справь, 1 ио сусяйльство ояов-гхсться вэолкшйаш иллучм, па яксму иох.1ев1 по одна 1 не двх ре~ в<шш5. Укра!нська радикальна пол!?нчна думка вхдкидала ыетода гароразну та полхтачногт озхрайства, подхбчого "чагдряноыий змо-з!". Мор£л.м*от1> полттпва украхнськох аартП полягала I в тому, до ввегадооь аеярвпуетямш провокуаата наоелення на неевхдому б о-

ротьбу, цхкаавм е i гасло - не влровадг.увати в ¡киття нхякнх зм1н без внзначення .на те волг та божання народу.

Реалхзм прогреми украхнськох соцхально-револвцШо! napTii полягав у визнаннх добродхйностх запровадкення конституцхйного ладу : бажапнх про^одчти екоиомхчн! та ооц1альн1 реформа право-вишг методамч. Нашональне питания займало в програмх г.пн1маль~ не i-исце. Фактвчно воно звсдалось лише до проблема национально! культурно! азтономix. Як не давно, лятання майоутнього УкраДнв як нац1онально-територхзльно1 цшхсностх зонс1м не розробляЛося в nporpBMi. 1 це було, безумовно, знавшим кроком назад навхть у _ порхвнянн! з програмоя К к р ил о -йефсд i in с ь к ого говариства. Програ-ма нхяк.не торкаляся проблема майбутнього дергавнсго статуоу Ук-рахня. Взагалх писания членхв Укра1ьськох napTii свэдчать, що.. проблема державностх випадала з поля зору цах дхячхв, розчинл-ючись у туыанни." мр!ях яро лайСутнхй федеративнай у стр хй.. Цей федералам гакон яе розроблявся ними як чхтко продумана снстема. Вон?, волхлв звертати на етях утопМ, на зразок того, що державах одиняц:с в майбутнхй Росхйсыай федерацп поэнинх бутн територх-а;.ьно ув"язан1 з моялкв1Ст» утрямуватв университет та in. Спроба створатв соцхально-рев'шл.ийну партхю була найвшцсю планкою, якоз' спромхтея досягти громадхЕСБкгй рух у полхтьчн1й сферх.

У третьом.у роздхл! - "Форыування надхоналхстпчного cpiTor-•ляду в громад1вськогду pyci" - автор простожус зародаення i роз-ваток но1понал1с?ичн'ох 1деологи в громадхвському pyci з дгугот половине 80-х рокib до 1900 року.

3 зогншнього боку грошди в практачнх:й Д1ял&иост1 поверта-ються до .ярограми украхнофшьства - пращзвати переваяно в науко-ь!Й х л1тературн1й плсщпнах. У 1885 р. Кй1£С1,ка громада ластом до Драгоманоьа фактячно розв"язала свою ленсвську фЪпю. Подальше ле-стування оформало розкол громадхвського руху. В основу змии*. прогреми було докладеио nepeopisHTauio на оутс нащоваль.чх niiiHOCTi, боротьбу за вощокальне втводения i кулгтурне усамостхйнення ук-рахнського народу. Драгоыанхвська течхя вхдокреьишсгься в1д.грома дЬського руху. Нова тсчхя, що аапанувала в громадах, ^ла наступи! характеристика. До-перше, - це примат боротьбв за нацхо-нальн1 права. По-др.уге, громадхвськнй рух узяв на озброевня хсто-рпчну деркавницьку традицЬэ, принципове зречення якох озпамянува-

ло появу украхнофмьства початку GO-x ро:«п. Головнам зовданням громад ставала.яротддгябудь-якам асамхляторськш толдшвдям, зв1дкй б воня не витхкала. Громада зрякалася спроб дхйти пороэу-■ання з будь-якима рос^еькши иолхтичвиыв течхямя. Федзрацхя ще залыаеч.ьоя. фундаментальна» принципом, але шляхи ii ведать на Зах1Д, до слов"янсько1 сдхльноти баз участх Pooii. Громадхвха ви-ношуюгь хдаю сршшац« свохх сил як "народного фронту", а не в якостх партхй. Кайважливший документ, котряй характеризуй 1део--логио ново! тчндашш грошдЬеького руху i (Тактично е його про-грамою,'- це напасанх Б.Гр1кченко?л "Ласта з Украпш Надщипрян-ськох". Програма ця moss бута охарактеризована-як квазхнагцона-л1зм з елементама формального лхберал1зму i воя.яиичого культу рниптва.

Змхиа 1деолог1чних opieHTKpÍB знйчйо поолабал^ яолхтячну ак-тдвн icTb гроыад, але допсмогла органхзагййному змхцнепню громлдгз-' ського руху, що празвело до хнтограцп окремих громад в едину 3„-гальяу Органхзацхю, ао. утвсрилася у 189? роць Кваз1кацхоналхйта-чнаЯ вапрямок' "старах громад" дознрчився на молод1 таким чаном, що замхось характерного для студеитсгаа соцхального радикал 1зму 70-х роки в íx середоващх esq з початку 90-х запанував нацхона-лхстачиай свхтогляд, иоеднаяяй з даже аморфням та хвфантвльниу • ксл1тако-соц1альнам доктрвнорстаом. Отаз, в мхру того, як консо-лхдувався грр\шдгасысня рух, його дрограма неухяльно дрейфовала ! в 6ÍK нацхоналхстячнох хдеологхх. Не вападково, що завершения хро-мад!воького перходу у крашеного иацхонально-поливчного в1дрод~ аенвя'ознаменувалооь akíchum орган isзцхййям та хдеологхчиям отрезком. Не вяпадково, що щх.Ц>рямовам документом nepmoi укразнськох пслхтпчнох napíii - ГУЛ стала само стаття МЛ/лхноэаького "Само-стхйно Укра1на". Це був першай публхчно викладанай продукт укрс,-íflCbKOX поцхоналхстгчно! дуыка, якай'озяаменував собою народкеи-ня- хдеологхх нацхоналйиу, котра вдерше напасала ьа свому прапо-pi гасло: "Одна, едина, неподхдьна, вхльна, саыостхйна Украхда". Отзз на третьему етапх ¿озватну грогшд1вського руху головнам хдео-лог1чяшл принципом огчвала 1д.дЯ пацхх, яка дактувала вхдаовхдау оастему полхтачнах npiopuroTiB. Сама на дьому етад! громадхвськай рух почав заколаоувота хдех> нащональнох державное?!.

Основы! долоаення дасертаци вакладенх автором у такях дуб-•лхкацхях:

х. Одеська громлда. -Одеса. - 1994. - 5,27 друк. арк.

2. Одеоька 1ромада 70-х рр. XIX ст. // Культура дюдня Укра гаа. Материала науковох копференци. ЗапорЬшь -1991. - 0,2 ди>к. арк. :

3. Федералхам як дрвндвд х головна драчана орган хзаци

I укра1Всько5:лол1ти^но1 дартхх // Украхнознаяство 1 гуман1эа-вдя оевхтв. Теза додэзхдей науково-драктичко! конференцхх. -Длщродзтровоьк. - 1993. - 0,2 друк. арк.

4. Унразнськх радякали // Проблема сучасно! долхтвки та шля хд II здШнендя // Теза додовхдей I вастудхв на Всвукрахиськхй науково-драктйчгпй конферешШ. - Одеса. - 1993. - 0,2-друк. ар*

5. Особлавхоть хдейно! еволюцп Одесько! громада // Теза доков хдвй на Шостхй вевукрайоькхй науков1й конференцИ э хсто-рлчного краезаавотаа. - Луцьк. - 1993, - 0,2 друк. арк.

Болдырев А.В. Политическое мировоззрение украински гроаад /втор, под* ХЕС века/.

Диссертация ча совоканав научной степени кандидата долата-чвских наук по специальности 23.С0.01 - история и'теория политической паука. Одесский государственный унавврситет. Одесса. 1995.

Даосвртациоаная работа на соискание научной степени кандидата политических наук представлена в виде рукописи а содергит асодедовзнае путай эволвцва политического мировоззрения громад. В работе определены основное- этапы и. характеристики грсмадовско-. до двнаеняд, ясоледованн влвялая па него европейоках л российская полатачеоках доктрин.

Boldyrev 0. "The"political thought of Ukrainian hromado (recond part of XIX cnt)" . .

The'dissertation paper iB submitted in fulfillment cf requrer.ent for the degree candidate in political sciences in speciality 23.00,01 ' - History and theory of t}ia political .science. .

Odessa State University.Odessa, 1995

Submitted paper contains the research of the evolution of the hrottada political thought. The general etapes arid characteristics of-the hromad novernent. are deteraibed in this dissertation worke as well аз theinprcte from the European and Russian political-doctrines. '•:.':■■

■ Ключог> :олова: iaeo^oriH, поэтичны. ов¿я-сгжвд,?ов з i эи,

Ропп.к печати ТЗ.09.Формат 60x84 JIt.

ССьи I,On.л. 0,7уч.изд.л. Заказ № 7.3/З.Тира:«ТСС;г-^.

Гортипография Одесского уприь.ения по печати, цехл о..

Ришельевскр.я-i?.