автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Положение работников железнодорожного транспорта Украины в 1907-1914 годах

Полный текст автореферата диссертации по теме "Положение работников железнодорожного транспорта Украины в 1907-1914 годах"

Кшвський университет ¡меш Тараса Шевченка

РГЗ од

1 '■••■-• " На правах рукопису

♦

Мирошниченко Валерш Гордшович

Становище робггниюв зал1зничного транспорту Украши в

1907-1914 роках

А ■•/ п /О у1"*

(у / ^ - \

Спещалъшсть 07.00.01 -1стор1я Украши

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Кшв - 1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 icropiï Кшвського державного шституту культури.

HayKOBi KepiBHHKH - заслужений д1яч науки Украши, доктор ¡сторичних наук, професор Парасунько O.A.

кандидит шторичних наук, професор Лукач Б.1.

Oфiцiйнi опоненти - доктор ¡сторичних наук, професор Кульчицький C.B.

кандидат кторичних наук, доцент Мельничук О.П.

Пров1дна оргашзащя - Украшський державний морський техщчний ушверситет.

Захист в1дбудеться » 1996 р. о годиш

на зас1данн! спещал1зовано'1 вчено! ради Д.01.01.32 в Кшвському ун'1верс1тет1 iMeHi Тараса Шевченка (252033, m.Khïb, вул.Володимирська, 60, ауд. 349).

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш 6i6Aio'reu,i ушверсигету (m.Khïb, вул.Володимирська, 58).

Автореферат розкланий «Дз» /¿^rtsM 1996 р.

Вчений секретар спец1ал13овано'1'вчено1 ради, кандидат ¡сторичних наук

ОЛ.Божко

Структура дисертацп. Дос/идження складасться i3 встутту, трьох роздЫв, висновгав, додапов: (Хрошка учасп зал1зничпиюв у сусп1\ыю-полггичному pyci на Укра'1ш (червень 1907-1914рр..), таблиць та списку длсерсл i лгтератури).

Вступ. Лктуалыпсть теми. ЬПдродження та розбудова Украши як пезалсжно1 дсржави на сучасному CTani bhcbjtajoc все iiobi га iioBi явища в полт1чшй, економ^чшй та духовпш сфер! сусшльпого життя, яга часто своши витоками сягають попсредшх десятир1ч, а то й биили в1ддаленного часу. Спроби розв'язапня протир1ч та складнокив у цих сферах без урахування кторичпих фактор1в ix вшшкпення, статичпий ix розгляд закопом1рно веде до прорахунюв та помилок у проведешп соц1ально1 полггики, i як результат - поява соц1ально1 напруги в cycnivbCTBi. Таким чипом, без об'сктивного реконстрювання кторичпого процссу у всш повнот1 неможливо визпачити концептуальш напрямки сучасного розвитку. Це завданпя ускладшосться Ticio обставиною, що висвгглення юторичних подш великою Mipoio фальсифжувалось на догоду полггичним режимам, BiA6ip джерел з icTopii Украши в1дбувався тенденцшно. Особливо вищесказане стосусться радянсько-тоталлтарного перюду, коли 1Сторичпа наука фактичпо "обслутовувала" ¡деолопчш догми, а факти п;дганялись тд готов1 висновки.

Все це в повшй Mipi стосусться й icTopii сустльно-полггичних pyxiB в Украпи. 3 огляду на те, що Bci сусп1лыи рухи в кшщ XIX - на початку XX стол!ть розглядали з точки зору ставлення до РСДРП, вказана проблема була пайб1льш ¡деолопзовапою в радянськш юторюграфи. Особливкть робтшчого руху на заллзничному транспорт! (неодиор1дшсть складу, вспоено високий матер1альний piBeiib життя, cпeцифiкa робота зал1зничного транспорту, економ1чпе та вшськове значения залазниць), обумовили i складшсть боротьби pi3inix полггичпих сил за вплив на цю KaTeropiio робтшив. А осюльки сустльно-полггичний рух робтшгав напередодзп революцп подавався, як правило, Kpi3b призму джерел б1\ьшовицько'1 парта, статей B.I.

Лешиа та шших д1яч!в РСДРП(б), то й сам рух не Mir розглядатись самоспйно 1 об'сктивно, бо прив'язувався до * ддяльност! OAiiic'i noAiTOHHoi парта. В той же час помилковим було б i повне заперечення рашше напрацьованого матер1алу.

Без системного, комплексного доаиджения сусп1льно-полггичних pyxic з урахуваниям Bcix взасмозв'язкив немождиво зрозум!ти кардинальш революцшш змши у вггчизняшй icTopi'i. Разом з тим BHyrpimnc дос/идження того чи шшого социального руху полегшус моделювання та прогнозуванпя сучасних сусшлыю-поллтичних процеав, особливо в професшному середовнщк

Виходячи з цього, обрана тема доаиджения уявляеться актуальною як у пауковому, так i в поличному плат.

Предметом досл^дження стало соц1ально-економ1чне i полп-ичне становище заллзничниюв у даний перюд, 'ix боротьба за CBo'i права, лД1 царського уряду по приборканню оргашзованих вистушв робггниюв.

Об'ектом анал1зу обрано загш робггниюв залдзничного транспорту Украши напередодш nepmoi св1тово1 вшни, який нал1чував тод1 157,8 тис. чол.

Стан науково! розробки проблеми. Незважаючи на велику юлыостъ опублжованих джерел та праць дос/йджувана проблема належить до числа наймеиш вивчених. Значною Mipoio цьому сприяла перюдизащя дос/идження, в основу яко! був покладений не сощально-економ1чний, а сусп1льно-полггичний шдх1д.

Elepiiii спроби анал1зу становища робтшчого класу в Poci'i в ц}лому та в Украпп зокрема в1дносяться до 30-х - 40-х роюв1. Головна увага в цих працях приддлялась анал!зу

1 Нелегальна оргашзафя РСДРП у Киев1 за чаав тднесення (1910-1914) -Харюв-Кшв, 1930; Залежский В, Из воспоминаний подпольщиков. -Харюв, 1931.; Животинський П.С. Зал1зничний транспорт 1 розвиток металургп Украши. - Харюв, 1931; Деготь В.А. Под знаменем большевизма. Записки подпольщика. - М„ 1933; Тарасов П.Н. Записки п1дп1льника. - Харюв: Вид. тов. полггкаторжан 1 засланфв, 1935; Васильев Н. Транспорт России в войне 1914-1918 гг. - М. 1939; Первое

насамперед ддялыюсп бьлыповикав в оргашзацп робтшчого руху. До того ж вузька джерелознавча база не дозволяла всеб1чно розглянути проблему. Б1льш шидна робота по досмдженшо ютори робтаичого класу в Украпп розпочинасться в 50-60 роки. Оид визначити перин публжаци зб1рник1в документа, яи розширили джерельну базу досл1джувано1 проблеми1. Разом з тим слад зауважити, що вм1щ£ш в них документа не дозволяли досладити як становище робтшчого класу на Укра'нп, так 1 окремих його професшних труп. У дей же час з'являеться значна юльюсть праць як узагальненого характеру2, так 1

мая в царской России: сб. документов, 1890-1916 гг. - М. 1939; Рашин А.Г. Формирование промышленного пролетариата в России. -М„ 1940; Сидоров А.Л. Железнодорожный транспорт России в первой мировой войне и обострение экономического кризиса в стране //Исторические записки. Т. 26 - М., 1948.; Слепухин С.М. Краткая история строительства и развития Сталинской железной дороги. 18841948 гг. - Днепропетровск, 1948.

1 Рабочее движение на Украине в годы нового революционного подъема (1910-1914 гг.): Сборник документов и материалов - К.: Госполитиздат УССР, 1959. Большевики России в период между первой и второй буржуазно-демократическими революциями в России (июль 1907 -февраль 1917). Сборник документов и материалов. - К.: Госполитиздат УССР. 1960; Робпничий рух на УкраТш в роки реакцн (червень 1907 р. - жовтень 1910 р.). 36. документе - К.: Наукова думка, 1965.

2 Астахов В.Н. Кондуфор Ю.Ю. Пролетариат. Харькова в трех революциях. - Харьков: Кн. изд-во, 1959.; Болясний 1.Л. Робпничий рух у Катеринославськш губернп в 1910-1914 pp. - Хармв: Вид. Харк1вського ун-ту, 1963; Лавров П.А. Рабочее движение на Украине в период нового революционного подъема (1910-1914) - К.: Политиздат

■ Украины, 1966; Лось Ф.Е. Робпничий клас УкраУни в 1907 - 1913 pp. -К.: Вид-во АН УРСР, 1962; Нестеренко О.О. Розвиток кашталютичио! промисловосп i формування пролетар1ату на Укра'Гш в К)НЦ1 XIX - на початку XX ст. - К.: Держполггвидав УРСР, 1952; Його ж. Очерки истории промышленности и положение пролетариата Украины в конце XIX - начале XX ст. - М.: Госполитиздат, 1954.

дос/иджень, спещально присвячених анал1зу станови робггашив зал1зничного транспорту1.

Характерною особливктю цих праць с те, що в ^ робляться спроби б1льш активного залучення статистичнс мaтepiaлy, значно розширене використання арх1ви джерел.

У другш половши 80-х роклв з'являються монограс дисертацшш досллдження та стапт, яю висв1тлювали окр> аспекта досл1джувано1 проблеми. Зокрема, цшш матери з гсгори Катерининсько'1 зал!знищ та 'и мюця в сощалы економ1чному розвитку ГНвдня Росй мктяться дисертащшюму дос/иджешп В.Д.Мирончука2. В цш роб автор робить спробу дослодиги також процес формуваг кaдpiв зал1зничного пролетар1ату, його становище та уча( у революцшнш боротьб1.

Велика увага розвитку робггничого руху в Укра'1ш, й< зв' язку з сощал-демократичним рухом в Росп юнця ХЕ початку XX стор1ч була приддлепа в працях П.Бистрен Ыванова-Потьомкша, 1.Шевченка, О.Парасупь П.Шморгуна3.

1 Рашин А.Г. Динамика заработной платы рабочих и служаи железнодорожного транспорта России за 1884 - 1913 гг. //Вопрс экономики, планирования и статистики. М., 1957; Парасунько О.А. питания про становище роб!тник1в на зал1зничному транспс УкраУни у другш половин! XIX ст. //Науков1 записки 1нституту 1ст< АН УРСР, т. 9. - К., 1957; Условия быта рабочих в дореволюциош России: По данным бюджетных исследований. - М. Соцэгиз, 1958.

2 Мирончук В.Д. История Екатерининской железной дороги и ее рол социально-экономическом развитии юга России. (Последняя чегве XIX - нач. XX вв.): Дис. на соиск. уч. степ. канд. историч. нау Днепропетровский гос. университет, 1979.

3 Быстренко П., Киевский союз борьбы за освобождение рабоч ' класса. - К.: Госполитиздат Украины, 1958; Його ж. 3 ¡стс

поширення марксизму 1 створення перших соц1ал-демократич1 оргашзацш на УкраМ, -К.: Госполитиздат Украины, 1958; Иван Потемкин И. Екатеринославский союз борьбы за освобожде! рабочего класса. -К.: Госполитиздат Украины, 1949; Шевченко.1. ¿сторП' сощал-демократичних оргашзацш на Украпп.

Помтшм внеском в ¡сторюграфно дооиджувапсл проблеми е робота юторико-економ1чного спрямування1.

Окре>п аспекта формування кадр1в робгтншив та службовщв затизниць та IX сощально-економ1чного становища знайшли воображения в працях в.Ф.Белшського2. Зокрема, в них висвшиоються питания матер1льного становища за^зничниюв Украши в друтш половищ XIX - початку XX ст.

Деяка проблеми формування робгтншив зал1зничного транспорту, IX становища та учасп в революцшному руа кшця XIX - початку XX ст. порушено в працях Ф.Лося, О.Парасунька, Шушкарьово!, Е.Крузе3.

Госполитиздат Украины, 1956; Парасунько О. Положение и борьба рабочего класса Украины (60-90-е - гг.). -К.: 1963; Шморгун П., Биьшовики Украши в nepioA реакцп (1907-1910 pp.) -К.: Вища школа, 1978.

1 Кульчицкий C.B. Развитие железнодорожного транспорта на Украине в дореволюционный период: Дис. на соиск. уч. степ. канд. экон. наук -Инст. экономики АН УССР, 1963; Його ж. Зал1зничне господарство в систем! державно-монопол^тичного каштал1зму //Республ1канський м1жв1домчий зб1рник -К.: Наук, думка, 1967; Лященко П. История народного хозяйства СССР. т. 2. -М.: Госполитиздат, 1952; Нестеренко О.О. Розвиток промисловосп на Украш в 3-х т.: -К.: Пол1твидав Украши, 1962; Бакулев Г.Д. Развитие угольной промышленности Донецкого бассейна. -М.: Наука, 1955; 1стор1Я народного господарства Украшсько1 PCP: У 3-х т., 4 кн. -К. Наук, думка, 1983 та ïh.

2 Бслшський С.Ф. Формування зал1зничного пролетар!ату на. Укршш в др. половин] XIX ст. Дис. на здобуття вчен. ступеня канд. ¡ст. наук -Ihct. icTopiï ДН УРСР, 1964; Його ж. 3 icTopiï формування зал1зничного пролетар!ату на УкраТш в друпй половиш .XIX ст. //Наук, записки in-ту icTopiï АН УРСР. Т. 13 - Khï'b: Вид-во АН УРСР,

. 1960.

3 Лось Ф.е. Роб1тничий клас Украши в 1907-1913 pp. -К.: Вид-во АН УРСР, 1962; Парасунько O.A. До питания про становище роб1'тник1в на зал1зничному транспорт! Украши в друпй половиш XIX ст. //HayKOBi записки ¡н-ту icTopiï АН УРСР. т.9 - К.:, 1957; Пушкарева И.М. Железнодорожники России в буржуазно-демократических

Однак спещального доаидження, присвяченого комплексному анализу суспиьно-полггичного та економ1чного становища робтшив зал1зничного транспорту в Украни з 1907 р. до початку першо1 св1тово1 вшни, до останнього часу не було. Нарощування илькосп документалышх джерел, випущених у науковий об1г у 5080-х роках, не призвело до об'сктивносп та неупередженосп у висвш\енш проблеми. Статистичш матер1али обслуговували, насамперед, вузькопроф1льш теми, зокрема - з суто економ1чних аспектов. У той же час синтетичш, узагальшоюч! пращ опирались на вже заздалепдь гадготовлеш висновки,. п1д яи, в свою чергу, визначили в1дб1р та публжащю джерела. Отже наведенний огляд ./итератури по тем1 дисертацшного досл1дження дас шдстави для висновку, що icнyючi публжацп не дають вичерпного уявлення про становище та роль заллзничниюв у сусшльному житп в 1907-1914 рр. Це 1 обумовило виб1р теми дисертацшного досл1дження.

Мета I завдання досмдження. Виходячи з1 стану кторюграфн, об'скта, предмета 1 хронолопчних рамок дос/цлження, дисертант визначив 1 мету дисертацн - на основ1 узагальнення та анал1зу документальних джерел та публжацш з проблеми з'ясувати coцiaльнo-eкoнoмiчнe 1 пол1тичне становище, а також мюце та роль робтшюв зал1зниць у сусп1\ыю-полггичному житп Укра'ши з 1907 р. до початку першо! св1тово! вшни. Зазначеною метою продиктован! й основш завдання дисертацп:

- показати роль зал]зниць у сощально-економ1чному розвитку Украши в кшщ XIX - початку XX стол1тть;

- простежити змшу гальюсного та ягасного складу зал^зничниюв, '¿х професшну та сощальну динамжу;

- з'ясувати залежшстъ житгевого р1вня та умов пращ робггншав зал1зничного транспорту в1д економ1чно! полггики самодержавства;

революциях. М., 1989.; Крузе Э.Э. Условия труда и быта рабочего класса России в 1900-1914 гг. - Л.: Политиздат, 1981.

- простежити обумовлешсть впливу змши життевого piвня на сприйняття зал1зничниками тих чи шших полггичних 1дей, учасп в суспьчъно-полггичному рус1 на територп Украши;

- досллдити систему заходдв царського уряду проти учасп за^зничниюв у суспьльно-поллтичному рус!, як важливий чинпик сшввуцюшення пол]тичних сил у 1907-1914 рр.

Хронсуюпчш рамки дисертаци охоплююгь перюд з 1907 р. до початку першо! свп-ово! вшни (1914 р.). Виб1р поясшоеться, з одного боку, змшою внутр1шньо1 пол1тики в Росшськш 1мперп теля революцп 1905-1907 рр. 1, в першу чергу, по в1дношенню до рух1в у робппичому середовипи, з шшого - початок вшни призв1в до б1\ьш жорсткого становления саме до зал1зничниюв, що призвело навггь до м1лпгар1зацп IX пращ. Кр1м цього, означений перюд характеризусться переходом в1д стагнацп до економ1чного тднесення, що тривало до 1914 року. Вказаш причини призвели до появи саме в цсй перюд тих тенденцш, яй значною м1рою позначилися на юторичшй дол1 як Росшсько! ¡мперп в ц1\ому, так 1 Украши зокрема.

Теоретико-методолопчною основою дооидження стали принципи об'ективносп та юторизму. У робот! використано проблемно-тематичний метод комплексного анал1зу подш. Дисертант керувався принципами системносп, детермппзму, а також спещально-науковими принципами: ретроспективним, проблемно-хронолопчним, пор^вняльним.

Джерельна база дисертаци. Джерелыюю базою дисертаци послужили арх1вш документа 1 матер1али, яы мютяться в фондах Центрального юторичного арх1ву Украши (ЦД1А Украши). Насамперед' це документа Жандармських полщейських управлшь зал1зниць (ф.ф. 278286, 309-311, 330-332, 341-344), яю вмпцуютъ справи з циркулярями департаменту полщй, донесениями, щструкщями, списками страйкуючих; документа районних охорониих водглень (ф.ф. 276, 705, 386, 304 та ¡п.); губернських жандармських управлшь (ф.ф. 320, 336, та ш.); розшукових пункт1в при них (ф.ф. 321, 359), це листування про ддяльшсть партий, сп1лок, . 1х статуту,

лиспвки, звгги агентов, доводки, рапорта яю розкривають участь зал1зничниив у сусп1\ыю.-полггичному рус1.

Важливим джерелом стали документа i матер1али, сконцентроваш в арх1вах Росшсько'1 федерацп, зокрема в Центральному державному арх1в1 Pociйcькo'i Федерацп Санкт-Петербурз1. Вивчено 1 використано документа Мнистерства шляxiв сполучення (ЦД1А СПб. ф. 229, 235, 269, 271, 273, 280, 300), ям мктять матер!али канцелярГ1 мппстра шлях1в сполучення, головних шспектор1в, управлшня залазниць, р1зних ком1сш, обстежень. Питания фшансового забезпечення зал1зниць, прибутюв та витрат, пенсш, тощо розкриваються у документах департаменту зал1зничних справ Мнпстерства фiнaнciв (ЦД1А СПб. ф.. 268). Kpiм того, для виявлення загальних тенденцш Верховно'1 влади у в1дношенш до зал^знично! справи використаш допов1дд, протоколи нарад, журнали застань, систематичш з1брання постанов Ради Мппстр1в (ЦД1А СПб. ф. 1276), як! дали можливють висвилити роль ГНвденно1, П1вденно-Зах1дно1 та Катерининсько! затизниць в економ1чному жигп Украши, а також р1вень життя та умови пращ зал1зничишив.

Окрему трупу джерел становлять дореволюцшш перюдичш видання, перш за все • журнали "Железнодорожное дело", "Журнал министерства путей' сообщения", а також газета "Пути сообщения" Ежедневные известия журнала "Пути сообщения" (СПб), "Голос труда" (Кшв), "Слово" (Кшв), "Железнодорожный пролетарий" (Кшв), "Южный пролетарий" (Кшв), "Обзор" (Кшв), як! доповнюють конкретизують даш про економ1чне та пол1тичне становище заллзничниюв Украши.

У дисертацп також використано друковаш статистичш матер1али зал1зниць Украши за 1908-1913 рр., а. також дисертацшш досидження, кторюграф1чш огляди, опублжоваш як за радянського часу, так 1 на сучасному еташ.

Наукова новизна досл1дження. Наукова новизна досл(джень полягае в тому, що в дисертацп, по-перше, простежуються причинно-насллдков1 зв'язки м1ж полггичним 1 сощально-економ1чним розвитком краши та

;успиилю-полггичним становищем; по-друге, в^докремлю-ються 1 анатизуються об'ективш та суб'ективш фактори, що вплинули на загостренпя вах протар1ч сусшльства; по-грете, окреслено коло нових напрямюв у дос/идженш [сторп Украши перших десятир1ч XX столггтя, 1 нарешгп, по-четверте, розкриваеться мехашзм досягнення поставлено! мети.

Висвк-лення дано? проблеми, при в1дмов! в1д партшно-¡деолопчних шдходдв, дозволяе досл1дити питания всеб!чно, комплексно, системно, у вах взаемозв'язках.

Таю основш критерп покладено в основу цього досл1дження, ними керувався автор при добор! та оцшщ фак-пв, у визначенш структури та головних напрямюв робота.

Апробащя результат досл1дження. Принципов! ¡де1, висновки, рекомендаци 1 текст дисертацн обговорено на кафедр* кторп Кшвського державного шсгитуту культури. •

Основш положения робота викладено в статтях, а також використано для п1дготовки методичних поабниюв з ¡сторп Украши та при читанш курсу лекцш у Миколахвському фшалд КД1К.

3 окремих проблем, що дослоджуються в дисертацн, автор виступав на наукових кoнфepeнцiяx, серед яких: м1жреспублжанська наукова конференщя до 80-р1ччя загального страйку 1903 р. на ГОвдш Росп (Одеса, 24-26 травня 1983 р.); конференщя до 100-р1ччя О.Гмирьова (Миколаш, 1987 р.); всесоюзна наукова конференщя по проблемах юторн робггничого руху (Донецьк, 1987 р.); республжанська науково-практична конференщя "Полггичш парта \ сощальш рухи в СРСР" (Донецьк, 1991 р.); науково-практична конференщя до 140-р1ччя М.Аркаса "Джерела духовностГ (Микола1в, .1993 р.).

У першому роздШ - "Залазнищ Украши на початку XX стол1гтя" розглядаютъся питания економ1чного розвитку Украши та рол1 зал!зниць у перюд депресн та промислового шднесення.

Основне завдання, що його ставив перед собою царський уряд, будуточи зал1знищ на Украпн, - дата вих^д

1 о

для експорту хл1ба через морсыи порти 1 через зах1дний кордон, а також забезпечити центр алый райони сировиною i паливом, джерелом яких Украша виступала вже в останнш чвертт XIX ст. Буд1вництво зал1зниць на Украпи почалось у 60-х роках XIX ст. ГПзшше зал1знична мережа була доповнена, аде темпи зал1зничного буддвництва на початку 1900-х роюв були значно нижч^ шж в останш десятир1ччя XIX столлтя. Казна не могла фшансувати необхцьне буддвництво зал1зниць. У червш 1905 року було видано закон про залучення приватного кашталу на буддвництв1 зал1зниць у свропейсыой частиш Роен. При цьому уряд намагався дотримуватись принципу, зпдно з. яким стратепчш та мапстральш дороги будувались державою, а комерцшш - "шляхом приватного п!дприемництва"1.

У перше десятир1ччя XX ст. Катерининська, ГПвденпо-Захщна, ГНвденна та частина Московсько-Киево-Воронезько! зал1зниць на 86 в^сотив проходили по територн Украши, були державними та складали близько 80 в1дсоткдв ц зал1знично1 мережь

П1д час промислового шднесення з'ясувалось, що пропускна спроможшсть зал1зниць, забезпечення IX паровозами та вагонами, буддвництво нових ■ заллзничних кол1й вщетавали вгд загального темпу розвитау господарства.

Автор в^значас, що товарш перевезення заллзпиць постшно збиьшувались. Якщо у 1885-1899 рр. на Укра'нн було перевезено 1,4 млрд. пуддв р1зних вантаж1в, то за 19101913 рр. цей показник збь\ьшився до 4,2 млрд. г^ддв. Це повною м1рою пояснюеться прискорбним розвитком прпичозаводсько1' промисловосп Доиецького та Кривор1зького басейшв, котр] давали зал1зницям основну частину • вантаж1в. Питома вага Украши в загальноросшських зaлiзничниx перевезеннях у 1910-1913

Особливий журнал Ради М1шстр]в, 7 квггня 1908 р. ЦД1А СПб. - Ф. 1276, оп. 2, спр. 331, арк. 339.

рр. п1двищувалась до 31 высотка проти 24-25 у 90-х роках XIX столптя1.

Для розгляду пропозицш по буддвництву за/изничних колш при департамента заллзниць було створено Особливу нараду. У 1909 рощ було розглянуто пропозици про буддвництво в Украйн ще п'яти заллзниць2. У той же час нпсть затизниць продовжували будуватись3.

ПозПтивним було рпиення будуваги зал1зничш коли на умовах повернення буд1вельно1 Вартосп та надання дерркавних гарантш обл1гацшним капггалам.

В Украпп на цих умовах у 1906-1916 роках будувалось 33 коли довжиною 454 версти4. Але на фош загального промислового поднесения цього було мало. Недостатньою була також пропускна спроможшсть зал1зниць на багатьох вузлових станщях Украши. Державне казначейство не виддляло певно! юлькосп коитв на щ потреби.

У роздЫ характеризуються основш за/изничш мапстра/и Украши - Катерининська, ГПвденно-Заху\на та Плвденна.

Катерининська зал1зниця мала загальну експлуатацшну довжину - 2736 верст. Зал1зниця мала ць\у мережу в:1дгалужень, у тому числ! близько 200 колш приватного користування.

У середньому перевезення вах вантаж!в по Катерининськш залазнищ становило 1.500 млн. пуддв на рж, а прибуток в1д перевезення у середньому 40 млн. крб. на рпс .

ГИвденно-Зах1дна зал1зниця мала загальну експлуатацшну довжину - 1908 верст. До головних колш приеднувались близько 100 колш приваного користування.

1 История Украинской ССР. -К. 1983. - Т.5. - С. 223.

2 ЦД1А СПб. - Ф. 268, оп. 3, спр. 1113, арк. 27.

3. Краткий очерк развития желенодорожной сети за 1904-1913 г.г. - СПб., 1914. - С. 50-55.

4 ЦД1А СПб. - Ф. 268, оп. 1, спр. 1372, арк. 13, 14.

5 Доходы казенных железных дорог в связи с экономическими явлениями русской жизни последних лет. - СПб., 1913. - С. 187.

На прикладд щех за/изнищ особливо помггне економ1чне шднесення, що , спостер1галось у промисловосп та. с1льському господарств1 Украши внасмдок аграрно! полггики 1909-1910 рогав 1 замовлень казни, пов'язаних з початком у. 1908 рощ виконання урядово! програми по переозброснню армп та флоту. У середньому перевезення вах вантаж!в по ГПвденио-Захщпй зал1знищ становило 750 млн. пуддв на рж, а прибуток в1д перевезення у середньому 50 млн. крб. на р1к'.

ГНвденна зал]зниця мала загальну експлуатацшну довжину 3068 верст. Понад 100 колш приватного користування були проведет до р1зних промислових шдприсмств, заводов, фабрик, складдв тощо.

Кр1м продукцп сь\ьського, господарства у райош ГИвденно! за/изнищ перевозилась лише невелика частина вуплля, що добувалося в Донецькому басейш, понад 50 млн. пуд1в. Пор1вняно невеликий обсяг перевезення пояснювався тим, що в межах басейну пролягала ттльки невелика дцянка ГИвденно! за/изнищ.

Середньор1чне перевезення вах вантаж1в по ГПвденнш зaлiзницi становило 1200 млн. пуддв, а прибуток в1д перевезення - 45 млн. крб. на рж2. Таким чином заллзнищ Украши напередодш Першо! св1тово-1 вшни перевозили в середньому понад 3,5 млрд. пуадв основних вантаж1в на р1к, з прибутком 45 млн. крб. на рж. Пасажирооборот у 1913 рощ становив 48,8 млн. пасажир1в. Структура вантажообороту була воображениям загально! структури економжи Украши, и залежносп в1д политики царського самодержавства, взд росшського й шоземного каттал1в. Вантажооборот взбивав собою насамперед зовшшш економ1чш зв'язки Украши. Однак вже у перюд економ1чного шднесення за/изничний транспорт не справлявся ¡з зростанням перевезень. Необхщним було нове широке буадвництво, значна галыисть вузлових

1 Там же. - С. 177-181.

2 Доходы казенных железных дорог в связи с экономическими явлениями русской жизни последних лет. - Спб:, 1913. - С. 158-162.

станцш потребували розширення 1 техшчного удосконалення. Перша свггова вшна застала зал1зничну мережу без будь-якого запасу пров1зно1 та пропускно! можливосп.

У другому роздШ - "Сощально-еконсмчш умови життя та пращ робггниюв зал1зничного транспорту" розглядаються питания чисельносп роб1тниюв та служб«вщв залдзниць Украши, Ух стажу, квал^фжацп, освгги, дозвь\ля. А також досл1джуються умови пращ, заробтю1 плати, бюджету ам'1 зал1зничника, харчування, житла, медично! допомоги та пенсшного забезпечення.

Факта сведчать, що темпи зростання илькосп зал1зничниив на початку XX столггтя значно поступалися темпам пореформеного перюду. Однак вони були ще значними, чисельшсть робшшкв1в та службовщв зал1зниць 1мперп зб1\ьшилась з 1900 року по 1913 рис на 47,1 в^дсотка, що перевищувало темпи зростання колькостт робггнший прничодобувно1 та прничозаЕОДсько'! промисловосп, але поступалась зб1\ьшеншо кллькос-п робшшюв обробних тдприсмств1.*

Заллзничники вах служб подглялися на три категорн -постшних, тамчасових, поденних. У середньому робггники становили на зал1зницях близько 80 в1дсоткав вс1е1 кьлькосп зал1зничниюв 1 приблизно 20 в1дсогк1в припадало на службовщв. Структура зал!зничного господарства забезпечувала специф!чну особливють зал1зничниюв -взасмозв'язок у роботт вс1х служб, едшсть системи зал1знично1 мережь На Катерининськш, ГПвденно-Зах]днш, . ГПвденнш зал1зницях у 1907 рощ всього працювало 168706 осШ, у 1913 рощ - 157813 оаб. Зменшення юлькосп робшшюв 1 службовщв затизниць Украши майжё на 11 тис. ооб в1дбулося внасл1док р1зкого скорочення тамчасових та поденних робшшюв, штенсиф1кацп пращ постшних

Рабочий класс России (1907 г. - февраль 1917 г.).- М.: 1982. - С. 264.

робггншив 1 службовщв, клльюсть яких за цей перюд зросла майже на 5,5 тис. оаб1.

За професшним р1внем замзничники послали одне з перших мicць1 близько чвертт з них мали вищу та середню квал1фжащю 1 менш шж 4% кваллфжацп не мали зовам. Мшктерство шлях1в сполучення приддляло значну увагу п!двищенню грамотно«!, квал1ф1кацп, оргашзацн первинних товариств, б1блютек, клуб1в тощо.

У 1910 рощ на зал1зницях Украши було 97 початкових шил, у яких навчалося 24598 учшв, на утримання инал було витрачено за цей перюд 565805 крб2. В ц1лому на трьох дорогах Украши ттльки больше половини д1тей зал^зничниюв мали можливють в1дв1дувати школу. Значне поширення на зал1зницях мали так зваш "Збори заллзничних робггншив та службовщв". Але на кожну бес1ду, веч1р, виставу та шип заходи необх^дний був дозвьл Управлшня заллзнищ та жандарм сько1-о полщейського управлшня зал1зниць3.

Тривалютъ робочого дня зал1зничниюв була поза законом нормування 1 становила 12-14 годин з Перервою на обц\ 1-1,5 години. Безперервшсть руху вимагала позмшно! робота. Але з 1908 року встановлюються норми робота та вщпочинку для пращвниюв замзниць, що мають вщношення до безпеки руху. Робтшки депо, майстерень тощо, в основному працювали 9 годин4. Подорожчання життя, нестача заробшюУ плати примушували роб1тниюв вдаватись до понаднормових робгг, вад яких службовщ

1 Статистический сборник Министерства путей сообщения. Вып. 102. Железное дороги в 1907 году. - СПб., 1910. - Ч. 3. - раздел 12. - С. 1419. Вып. 141. Железные дороги в 1913 году. Пг., 1917. - Ч. 3. - Раздел 12. - С. 33-37.

2.ЦД1А СПб. - Ф. 1276, оп. 7, спр. 283, арк. 16.

3 ЦД1А СПб. - Ф. 229, оп. 4, спр. 1622, арк. 2-194; Спр. 1415, арк. 2-21; Спр. 1371, арк. 10-15; Спр. 2055, арк. 27-36; Ф. 273, оп. 2, спр. 739, арк. 9-75.

4 ЦД1А СПб. - Ф. 271, оп. 1, спр. 7, арк. 96.

замзниць не мали права в1дмовитись. Мнпстерство шлях1в сполучення шукало 1 знаходило р1зш засоби п1двищення рентабельности зaлiзниць. Але во вони в кшцевому подсумку негативно взбивались на умовах життя робтшюв та службовщв, на попршенш Ъснього здоров'я, скорочеши часу на вздновлення сил, зменшення в1льного часу.

У »цьлому р1вень номшально! заробггно! плати транспортних робтшюв у тому чи шшому промисловому центр! Украши був таким, як у основно? частини фабрично-заводських робтшюв. Робшшки та службовщ зал1зниць були розполдлеш на окрелп категорп. Нер1вшсть в оплата категорш була значною. Суворо встановлено1 поденно? плати не кнувало, вона визначалась у залежносп В1Д умов, мкця та часу, роду робота, квал1фжацп тощо. Найб1\ьш квал1фжоваш зал1зничники заохочувались адмнистращею дор1г. Наприклад, паровозш бригади, кр1м окладу, отримували поверстов! грохш та премп. На замзницях Украши поверстов1 грош! доходили до 30% загально! суми, яку отримували зал1зничники. Але враз1 перевитрати палива проводились утримання ¿з зароб1тно-1 плати зал^зничника. Одним ¡з найб!льш поширених на зал1зницях Украши метода зб1льшення прибутку було зниження розцшок та п1двищення норм виробггку. У 1909 рощ зниження розцшок в1дбулося на вах заьизницях Украши. У наступш роки Мнпстерство шлях1в сполучення неухильно дас вказ]вки про введения нових зменшених тариф1в, розцшок, скорочення робочоК сили1.

За даними ком1сн, яка в 1910 рощ розглядала економ1чне становище робтшюв та службовщв ' Катерининсько! зал1зниц1, перевищення бюджету с1м'1 зал1зничника (кр1м старших зал1зничних службовщв) над заробггною платою глави с1м'1 становило 36,6%. Дефщитний баланс примушував зал1зничниюв у В1льний в1д робота час

ЦД1А УкраТни. - Ф. 1439, оп. 1, спр. 999, арк. 360-361; Ф. 705, оп. 1, спр. 406, арк. 174; Ф. 278, оп. 1, спр. 151, арк. 44; Ф. 342, оп. 1, спр. 16, арк. 15, 16, 38.

займагись яким-небудь ремеслом, найматись на поденну роботу, а членам ciM'i обробляти город, доглядати за худобою i отриману продукщю продавати на ринку1.

Низький життсвий pißenb, тривалий робочий день, незадов1льна .заробггаа плата доповнювались мннмальними витратами з боку уряду на покращення умов пращ, саштарио та ririeny. Справжнш лихом був зростаючий травматизм. Мпнстерство шлях1в сполучення не вело облжу . трапчних випадюв в1дпов!дно до тяжкосп ix насладив, не простежувало, чим заюнчувалося лжування травм, як це практикувалося Ву\д1\ом промисловосп та Прничним депараментом. Тому згадку про постшну втрату навпъ деяко! дола працездатносп можна вважати тяжкою травмою. В середньму на ,1000 пращвниюв травму одержував кожен шостий замзничник, а кожен дванадцятий нещасний випадок призводив до калщтва чи смертт зал1зничника2.

Надання медично! допомоги зал^зничникам та i'xHiM с1м'ям на вузлових станщях зал1зниць Украши здшсщовали AiKapi та фельдшери. Bei дорога були розбитг на лжарсыа ддлянки, центри яких знаходились на великих станщях. Але pi3Hi рев1зй лжувально-саштарного стану зал1зниць вказували на недостатшсть коитв, що в1дпускались на потреби лжарень, нестачу примйцень, медичного персоналу тощо3.

Переважну частину бюджетних витрат ciM"i зал1зничника становили витрати на харчування та житло. Ейдвишення зароб1тку в умовах неухильного зростання цш було не наеттльки значним, щоб сгворити умови для помтшх. змш у 1'хньому харчуванш. Для покращення харчування зал!зничник1в управлшня залазниць

!.ЦД1А СПб. - Ф. 268, оп. 5, спр. 40, арк. 423, 424.

2 ЦД1А СПб. - Ф. 1276, оп.6, спр.94, арк.32,33; Ф.273, оп.8, спр. 149, арк.3,58,128,129.

3 ЦД1А СПб. - Ф. 1276, о п.9, спр.288, арк.335; оп.7, спр.271, арк.30-31; Ф. 273, оп.8, спр.377, арк.20,35,51,128-168; оп.2, спр.659, арк.80.

оргашзовували 1далып, але коитв, що вццгускались на цс, було недостатньо. Затизничники змушеш були або економити на харчуванш, або пццшщувати частку бюджетних витрат на харчування, яка становила в середньому в1д 47 в1дсопив до 50 в1дсопав - у самотшх робтшюв'.

Житлове питания для зал1зничниюв, як i для ¡нших галузеиг наймано! пращ, було найскладшшим. Розм1р квартирних грошей становив близько 20% бюджету залдзничниюв.

В юнщ 1913 року на зал1зницях Украши близько 30% постшних робтшюв та службовщв мали державш квартири, останн1 отримували квартирш rpouii.

Отже, у ochobhoi частини замзничниюв Украши був не •пльки низький життевий р1вень, а й наростав розрив м1ж ixniM реальиим економ!чним становищем i потребами. Попршення сощально-економ1чних умов життя та пращ' призвели до загострення полтгашх в1дносин i сприяли залученшо робтшюв заллзничного транспорту у сусп1льно-полггичний рух в Украшь

У третьему роздЫ - "Участь зал1зничниюв у cycni/vbHo-полатичному pyci та npoTHAii царського уряду" досиджуеться процес наступу уряду на завоювання народних мае, здобуп у поддях 1905-1907 роив, участь пращвниюв затизниць Украши у сустльно-полггичному pyci 1907-1914 роюв, особливосп боротьби царизму проти зал!зничниюв з метою попередити новий революцшний вибух.

На Основ! циркулярного розпорядження департаменту полщй ще до 3 червня 1907 р. велась пщготовка до лж*идаци революцшних оргашзацш i швидкого придушення "безпорядюв". Жандармсью полщейсью управллння заллзниць на Bcix п1дозр1\их затизничнигав завели справи по спостереженню. Кожний мюяць унтер-офщер. повинен був письмово, за певною формою, повщомляти дат, отримаш в результат! спостереження,

1 ЦД1А СПб. - Ф. 268, оп.5, спр.40, арк.420-423.

при цьому аидкування велось, як можна судити з докумен-пв полщн, практично до жовтня 1917 року1. П1дтримувала полщйо i адмшктращя зал1зниць. Не усв1домлюючи виходу i3 становища, деяю робтшки вели п1дготовку до шдшодуалыюго терору вц\носно до адмппстрацн зал1зниць та полщи2.

На початку 1908 року теля арентв та суд1в пад затизничниками все складшшим стало проводити революцшну роботу. Восени 1908 року страйковий рух на залдзницях стихае, за piK в1дбулося 9 вистутв. У хвилепод1бному спадд руху видно 2 шднесення, пов'язаш з судами над зал1зничниками та святкуванням 1 Травня. L[i поди стали лопчним завершениям революцшного руху попередшх роюв. Для подш 1909 року, у яких брали участь залазничники Украши характерним с прагнення до об'еднання дш. У 1909 рощ робггники трьох зал1зниць Укра'пш брали участь у 9 поддях: зборах, страйках тощо. В умовах жорстоко'1 реакци зал1зпичники знаходили в co6i сили чинити onip наступу самодержавства. Восени 1910 року Департамент полщн ще бшлне акт1в1зував свою д1ялыисть. Приводом для цього послужив страйк зал1зничниюв Францй та поява на кол1ях зал^зниць заклиюв, що закликали збирати кошти для забезпечення страйку заллзничниюв3. Всього за 1910 piK в1дбулося 8 вистушв робтшюв зал!зииць Укра'пш.

Заходи, до яких вдавалася поллщя та адмпнетращя зал1зниць щодо робтшюв та службовщв, яю виявляли нав1ть найменнгу економ1чну та полггичну актившеть, призвела до певних результатов. Тому в 1911 рощ ми спостер1гаемо в Украип всьго 2 виступи зал1зничниюв.

1 ЦД1А Украши. - Ф. 282, оп.1, спр.41, арк.1-54; спр.32, арк.1-43; спр.36, арк1-52.

2 ЦД1А Украши. - Ф. 313, оп.2, спр.2164, ч.4, арк.875.

3 ЦД1А Укра'ши. - Ф. 278, оп.1, сир.90, арк.13; Ф. 285, оп.1, сир. 132, арк.51.

Згодом внасмдок загального шднесення революцшного руху у крапп, попршення умов життя та пращ зал1зничниюв, актив1зацп /уяльносп р1зиих партш, стлок тощо у 1912 рощ помггне шднесення страйково'1 боротьби. Вже у спчш 1912 року спостер1гаються заворушення заллзничниклв на станщях Кшв, Козятин, Бобринська, Здолбушв, Фаспв, Коволь та шших.1

3 »червня, в р1чницю закону про вибори в Думу, призначався загальний страйк зал1зничиик1в 1 поштово-телеграфних пращвниюв. Саме тод1 на ва велию станцй Украши було введено вшська2.

Поряд з економ1чними вимогами, що висували у страйках пращвник зал1зниць восени 1912 року, називались 1 сощалыю-полггичш, пов'язаш з подготовкою та проведениям вибор!в у IV Державну думу. Заворушення та страйки в1дбулося на б1\ьшоСп основних станцш Украши. У 1912 рощ полщейськи документа свц\чать про 18 подш, у яких брали участь зал1зничники Украши .

Страйки 1913 року мали б1льш наступальний характер, були пов'язаш ¿з загалыю-демократичним рухом. Майже на вах вузлових станщях КатерининськоУ, ГПвденно1 та ГНвденно-Зах1дно1 заллзниць були заворушення, сходки, страйки економ1Ч1Юго 1 политичного характеру, всього 15 подш. У першш половши 1914 року виявилась висока оргатзовашсть затизничнишв Украши. Лише один страйк з економ1чними вимогами на невеликш станцп Новозибково закшчився поразкою3.

Всього з червня 1907 року до першо1 св1тово1 вшни на зал1зницях Украши вц\булося близько 80 страшив, р1зних збор1в, маток та заворушень. У боротьб! за покращення свого еконошчного та политичного становища зал^зничники активно використовували сво! професшш об'еднання,

1 ЦД1А УкраТни. - Ф. 728, оп.1, спр.153, арк.2.

2 ЦД1А УкраУни. - Ф. 278, оп.1, спр.151, арк.23,73,74.

3 Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900-1917) К., 1987. - С.316.

кооперацпо, оргашзащю кас взаемодопомоги, клуб!в тощо. У роздш показано ддялыпсть на заиизницях Украши Всеросшсько1 за/изнично1 стлки та оргашзацн незалежних в1д адмппстрацн кооператив1в 1 споживчих товариств. У досиджент також характеризуються надзвичайш заходи уряду проти учасп зал]зничниюв у сустльио-поллтичному руа. Мова йде про ддяльшсть Головного комп-ету по охорош заллзниць та Особливих комггспв при Управлпшях. У наказах по Окремому корпусу жандарм1в начальникам управлшь ? вууулень було надано право призначення "екстрених", "охоронних поЬддв", "летучих" охоронних загошв. Десять таких "охоронних по13д1в" було сформовано на заллзницях Украши1.

Паралельно з охоронними "летучими" загонами, кадровим полщейським контингентом на зал1зницях юнувала вь\ьнонаймана озбросна варта. ' Бона комплектувалась 1з запасних нижчих чишв, переважно унтер-офщерського звання2.

Кр1м того, значну увагу уряд приддляв питаниям. складу, перемнценню, прийому та звиьненню зал1зничних робтшюв та службовщв. Мнпстерство шлях1в сполучення та Мшютерство внутрндшх справ виробили спещальш правила з цих питань. Управления кожно!- зал1знищ на постав! "Загальних вказ1вок" виробило сво-1 правила для робтшюв та службовщв. Правила КатерининськоУ, ГНвденно-Зах1дно1 та П1вденно1 заллзниць повдомляли, що "шхто не може бути прийнягим на службу чи роботу без попереднього встановлення його повно! полггично! благонадшностГ3.

В свою чергу жандарми запровадили карткову систему реестрацп не тальки працюючих, й тих, хто проживав у

1 ЦД1А Украши. - Ф. 311, оп.1, спр.4, арк.45,47-49,81.; ЦД1А СПб. Ф. 273, оп.2, спр.801, арк.29-30.

2 ЦД1А СПб. - Ф. 273, оп.12, спр.501, арк.3,252-255; спр.520, арк.4.

3 ЦД1А УкраУни. - Ф. 309, оп.1, спр.9, арк.2; спр.42,-арк.5-9.

райош заллзнищ, особливо виддляючи при цьому "оаб що скомпрометовували себе у полггичному вуцюшеннГ1.

Для виявлення цих оаб жандармсыи заллзничш управлшня поширгавали свою агентурну мережу, зб1льшували шлыисть ф1\ер1в.

У зв'язку з наростанням страйкового руху 24 березня 1914 р. урядом були прийня-п "Ocoбливi правила для борцзъби ¿з заллзничними страйками". Вони передбачали комплексш дп допом1жних та охоронних по'13д1в ¡з жандармами, вартою, "летучими загонами", вшськовими командами тощо .

Весною 1914 р. щ "Правила..." вже ддяли на вах заллзницях Украши3.

За результатами проведенного досл1дження автор прийшов до ряду висновшв, осиовш з яких виносяться на захист:

1. Якщо в другш половиш XIX стол1ття зал1зничне буд1вництво було значним чинником загальноеконом1чного росту, то на початку XX столггтя його темпи значно зменшуються, а загальне зб1\ьшення товарообороту досягалося за рахунок концентрацп, монопол1зацп та розвитку приватних зaлiзниць, залучення шоземного капралу. У перюд економ1чного тднесення зал1зничний транспорт вже не справлявся ¡з зростанням перевезень.

2. Наведеш процеси спричинили значне попршення умов пращ та життя зал^зничнигав, в першу чергу за рахунок зменшення асигнувань казни та непосл1довно1 пол1тики уряду щодо монополий. На територи Украши основн1 засоби транспорту будувались до початку XX стол1ття, в1дзначались зношешстю матер1ально1 частини та застариистю засоб1в 1 устаткування. Тому зб1лынення зал^зничних перевезень досягалося перш за все за рахунок посилення експлуатацн за/изничниюв, зменшення IX

1 ЦД1А Украши. - Ф. 341, оп.1, спр.31, арк.50.

2 ЦД1А Украши. - Ф. 330, оп.1, спр.ЗО, арк.39-47.

3 ЦД1А Укра'ши. - Ф. 311, оп.1, спр.4, арк.92,93.

юлькосп, в основному тимчасових робггниюв та введениям системи заохочень для найб1лыи квал1фжовашх зал1зничниюв.

3. Особливосп становища зал1зничниюв, а саме -високий piBenb професшно1 шдготовки та кватифжацп, значний розрив у становинц м1ж р1зними категор1ями пращвнигав призвели до високого ступеня полггизацн та швидкото втягування зал1зничнишв у загальнодемократич-ний та революцшний рух в Украшь

4. Пожвавленню сусп1\ыю-полггичного руху зал1зничниюв сприяла карально-репресивна политика царського уряду, осшльки зал1зницям вуьводилося стратепчне значения в политичному та економ1чному жигп краши.

5. На протяз1 досл!джуваного перюду виступи •зал1зничииюв були об'сктивним чинником i не залежали в1д загально! економ1чно1 кон'юнктури. Тому - i'x роль у поллгичних подох слад досиджуваги окремо, без штучно! прив'язки до загальноросшських полггичних та економ1чних умов.

Проведена робота дае змогу визначити ряд актуальних практичних завдань:

- здшснити видання першоджерел з дано! проблеми, у тому числ1 пофондових тематичних зб1рнигав документов;

- забезпечити досидження окремих проблем дано! теми, i, зокрема, вивчення полггичних вплив1в на рух пращвниклв зал1зниць як багатовекторне явище;

здшснити комплексне вивчення проблеми з урахуванням економ!чних, пол1тичних та сощалышх аспектов, регюнальних та нацюнальних особливостей, з наступним виданням узагальнюючих праць.

Основн1 положения дисертацн викладено у публжащях:

1. До • питания про участь зал1зничниюв у сустльно-полггичному pyci в УкраУш у 1907-1914 роках//Питання гумаштарних наук. Зб1рник наукових праць. - Миколаш: УДМТУ, 1994. - С. 35-39.

2. Источниковедческие аспекты изучения общественно-политического положения работников железнодорожного транспорта на Украине накануне первой мировой

войпы//Политические партии и общественные движения в СССР. Теория, история, современность. Тезисы докладов Республиканской научно-практической конференции. - 1 секция. -Донецк, 1991. - С. 77-79.

3. Д^яльзпстъ "ПросвтГ та "Робочо! кооперацп" в Украпи напередодш першо! CBiTOBOi вшни//Джерела духовность Науково-практична конфереищя до 140-р1ччя М.М.Аркаса (тези). - Миколат, 1993. - С. 61-63.

4. Условия жизни и труда рабочих города Николаева в начале XX века//Научная конференция, посвященная столетию со дня рождения пролетарского поэта А.Гмырева (тезисы). - Николаев, 1987. - С. 55-58.

5. Життсвий piBeiib i умови npa4i робшшклв залазничного транспорту в Украпп на початку XX столггтя//Зб1рник наукових праць. - Миколат: УДМТУ, 1995. - С. 36-40. • •

6. Чрезвычайные меры царизма по борьбе с забастовками на железнодорожном транспорте// Всесоюзная научная конференция (тезисы). - Донецк, 1987. - С. 64-66.

Miroshnichenko V. G. The Condition of Workers of the Ukrainian Railways in 1907-1914

Thesis for a Master's Degree in History. Shop: 07.00.01 History of Ukraine. T.G. Shevchenko Kiev National University, Kiev, 1996.

The author is investigating the socio-economic and political conditions of the Ukrainian Railways workers during 1907-1914. Economic development of Ukraine and the role of railways in the period of 'depression and economic upheaval are examined.

Analysis is given to the living and labor conditions of the railway workers, their participation in the social and economic movement in Ukraine and the extraordinary measures of the tsarist government to prevent strikes on railways. The work has been based on abundant archive documents available to the author.

Мирошниченко В.Г. Положение работников железнодорожного транспорта Украины в 1907-1914 годах.

Диссертация (на правах рукописи) на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. Киевский университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 1996.

Автор исследует социально-экономическое и политическое положение железнодорожников Украины в 1907-1914 годы. Рассматривает вопросы экономического развития Украины и роль железных дорог в период депрессии и экономического подъема, условия жизни и труда железнодорожников, их участие в общественно-политическом движении на Украине и чрезвычайные меры царизма по предупреждению забастовок на железнодорожном транспорте. Работа выполнена на основе широкого круга архивных материалов.

Ключов1 слова: полггичиий рух.

залазнищ, робшшки, сустльно-

ГПдписано до друку 29.04.1996р. Об'ем 1,0. Формат 60x84V]6. Друк офсетний. Тир. 100 пр. Зам. 2/04. Безкоштовно.

Редакцшно-видавнича група Миколашського репональ-ного центру сощальних досл1джень УкрангськоУ Академп наук нацюнального прогресу. м.Микола'гв, вул.В.Морська, 63/213.