автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Повторы как средство выражения авторской модальностии прагматической установки текста.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Повторы как средство выражения авторской модальностии прагматической установки текста."

Київський державний лінгвістичний університет

РГ6 од

^ - »««;-, На правах рукопису

/ ( іїіПП

ПИШНА Людмила Михайлівна

ПОВТОРИ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ МОДАЛЬНОСТІ ТА ПРАГМАТИЧНОЇ НАСТАНОВИ ТЕКСТУ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 199В

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі германської Фіпопогії Дніпропетровського державного університету

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор М.С.Веденькова

Офіційні опоненти: доктор Філологічних наук, професор І.Я* Харитонова

кандидат Філологічних наук, доцент Н•В. Меншикова

Провідна установа: Харківський державний університет

Захист відбудеться " 7 " червня 1996р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.26.01 по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Київському державному лінгвістичному університеті / 252150, Київ, вул.Чер-воноармійська, 73.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці університету.

Автореферат розіслано " (Р" 1996р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

М.П.Двораецька

Останнім часом підвищився інтерес до тексту, а разом з ним і до тик категорій,як і його Формують^ С.І. Діброва, В.А, Кухаренко, Б.І. Ніколасв, Т.В, Р^дзієвська , Л.П. Сиєлякова,

Р.С.Gordon, З.Я.Турасва та інші). Водночас виникла необхідність у дослідженні засобів, які сприяють експпікаціі цих категорій.

Розэ'пэання ви1ц£?наЭБйчих питань лягло в основу даного дисертаційного дослідження. Б работ! разглпданітьсп повтори, чю. MOWHf*» кваліфікувати як пінгростипістичні засоби вира-

ження авторської модапьності та прагматичної настанови тексту -основних текстових категорій, ідо використовують підтекстоеу інформацію при розкритті таких категорій, як концепт та "образ автора"-

У науковій літературі є значна кількість робіт,лов'язаних

з вивченням повторів.В одних випадках вчені дос п і джують повтори р окремо взятих висловлюваннях, вилучених із тексту, при чому зміст, тим г)іпьіііО глибинний, запишається за межами дослідження /Н.Г. Гопс&кіна, І.М. АстзФ'рвз, Н . А . Змі яв; ь* а , Р.Р.Чаиковськии та інші/ . В їй тих випадках вчені цікавляться питаннями вживання по£торіе окремими авторами, наприклад, використання повторів у Г. Беплп та їх переклад /Г.А.Остуді на/,особливості вживання повторів у гі . гор <бгрта / Л . М . Т игмо^у к / . Основна увага цих авторів приділяється кількісній та структурній характеристиці вживання повторів різними письменниками.Стилістичні особливості повторі© лк засобів вираження авторської модальності та прагматичної на-стзчори тексту до цього часу не розглядались.

Me знайшла свого відображення в дисертаційних дослідженнях також і ієрархічна залежність текстовик категорій, пов'яза-

них з вираженням авторської позиції.

Відсутність спеціальних робіт, присвячених дослідженню

повторів з тонки зору лінгвостилістики та прагмастилістики, а також відсутність єдиного погляду на взаємозв'язок і взаємообу-

мовлвність текстових кате горій;авторська _модальн ість. .мо—

дальність тексту, замисел, прагматична настанова тексту, кон-

цепт , образ автора обумовлюють актуальнее т ь дано'і дисертаційної роботи.

0 6 * є к т о м дослідження є тексти мапо'і німецької про-

зи, ш,о містять різні види повторів.

Предмет вивчення» становлять повтори,які сприяють декодуванню авторських модальних та інтенційних смислів.

Основна мета дослідження - вивчення лінгвостилістичних потенцій повторів як засобів вираження текстової категорії авторської модальності,тісно пов'язаної з іншою текстовою категорією, - прагматичною настановою тексту.

Конкретні завдання дослідження обумовлені основною метою. їх можна сформулювати таким чином:

1. Виявити взаємозв'язок і взаємозалежність текстових категорій: авторська модальність, прагматична______настанова тексту,

образ автора.

2. Показати взаємозалежність екстралінгвістичних та

лінгвістичних категорій настанова автора на оцінку та авторська модальність,з одного боку,та авторська інтенція і прагматична настанова, з другого.

3. Визначити зв'язки,які характеризують авторську модальність і модальність тексту.

4. Установити взаємодію і відношення текстових категорій, пов'язаних з категоріями авторська модальність та прагматична настанова тексту.

5. Установити роль повторів при виявленні авторської мо-

- з -

дальності в текстах малої німецької художньої прози.

6. Виявити роль повторів у Формуванні прагматична! настанови тексту.

Матеріалом дослідження послужили короткі оповідання Німецьких ПИСЬМЕННИКІВ, В ОС'-'ОВНСМу В.ВорхерТсд, Г.Беллп, Е?. ІСтр і ттм^ттрра. Ііі автори були вибрані не випадково. У Ьорхер-та ловтор-це денканз мірою манера мислення / Тимошук Л.Н. /. У Г.Врппн те £. ііітр і ттматтера повтори відігрсіють значну роль у вираженні авторської позиції. Але це ні. означає*, (’іО повтор може виступати основним засобом вираження авторськоі модальності та прагматичної настанови пише у цих письменників. Про це свідчать приклади з творів інших авторів. Загалом вибірка становить 1180 різних видів повторів з близько 400 оповідань німецьких пись-1/ЄН« и к і в .

N Т О Д о л О Г І '1 н о К) основой: роботи є

положення Про “.ДНІСТЬ МОНИ І МИСЛОИ ИР, Форми і змісту, а також принцип загального з в'яжу явищ, оБ' ективної дійсності.

Дпп реалі оацді поставлених г-авдонь у роботі використаний а н <=> п і т и к. 0-г и и те?т ич и и й м е т о д, я к и Г* спирається на лінгвістичне спостереження та опис, при яких аналіз та синтез доповнюють один о л иа г о.

Крім цього використовуються ТІ положення ЛІНГВІСТИКИ тексту, які спираються на теорію мовленнєвих актів і розглядають інтениюнапьиість як конструктивну і цілеспрямовану мовленнєву діяльність і на методи семантичного,диск урс но го,Функціонального аналізу та метод кількісного і якісного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розглядається категорія авторської модальності як текстова, яка відображає експлікацію настанови на оцінку автора художньо-

го твору, тобто його конкретну настанову щодо зображуваного, аналізуються повтори як засіб вираження авторської модальності, досліджується прагматичний потенціал повторів, який сприяє розкриттю концепту твору, а також встановлюється ієрархія текстових категорій, які виражають авторську позицію в цілому.

Т еоретична значимість роботи вбачається у поглибленому вивченні категорій авторської модальності та прагматичної настанови тексту, уточненні іх взаємодії між собою та з іншими текстовими категоріями, в установленні співвідношень до— текстових та текстових категорій.

Практична цінність дисертації випливає із можливості використання результатів дослідження у створенні навчальних посібників із стипістики німецької мови, у спецкурсах з лінгвістики тексту,в практиці викладання німецької мови в вищому навчальному закладі, наприклад, на заняттях з аналітичного читання.

Основні положення, що виносяться на захист

1. Екстралінгвістичні поняття автор, авторський замисел, авторська _і_нтенція, настанова автора на оцінку отримують у конкретному художньому тексті мовну реалізацію,стаючи текстовими категоріями образ автора, концепт, прагматична настанова тексту, авторська модальність.

2. Авторську модальність слід розглядати як текстову категорію, яка є матеріалізацією настанови автора на оцінку і перетинається з модальністю тексту.

3. Текстові категорії образ автора, концепт, прагматична настанова тексту, авторська модальність перебувають в ієрархічних відношеннях.

4. Повтор є одним з основних лінгвостилІстичних засобів вираження авторської модальності художнього тексту.

5. Повтори значною мірою створюють прагматичний потенціал висповпюваиня, беруть участь у Формуванні прагматичної настанови тексту.

Ь. Авторська модальність та прагматична настанова в процесі взаємодії сприяють розкриттю концепту твору.

А п р о и а и і 4 роботи. Основні положення дослідження відображені в публікаціях, також висвітлювались в доповідну на міжвузівських та міжнародних науково-практичних конференціях: 1-й та ІІ-й міжнародних наукових конференціях "Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому технічному закладі", Львів, 1994, 1996;Міжнародній науковій конференції "Ллнгвістичні та методичні основи викладання мови як

і н и земної'1, Полтава, 199 4; І І І - й Міжнародній науковій конферрн-иії '’Мова та культура", Київ, 1994; науковій п і н гві стич н і й конференції "Языковая личность и семантика“, Вопгпград, 1994.

Структура дисертаиїї. Робота скрадається із вступу, трьох розділів, висновків, списку основної використаної літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу з приписаними до н их індексами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У п е р ш о м у розділі, який має назву "Авторська модальність і прагматична настанова пк текстові категорії", дається опис вищеназваних категорій, взасмозв'лзок та взаємозалежність цих категорій, а також взаємозв'язки з іншими текстовими та дотекстовими категоріями.

Авторська модальність розглядається в роботі як проникаюча текстова категорія, яка передає точку зору автора і виявляється не одномоментно, а з поступовим накопиченням сигналів авторської модальності / Кухаренко В.А. /.

Ця категорія* яка пронизує весь текст, виявляє ставлення автора до дійсності, зображеної у творі. Вона показує суб'єктивну сторону модальності тексту.Ії матеріалізація в тексті здійснюється цілим рядом '‘сигналів" авторської модальності, одним з яких є повтор*

Саме повтор, оформлений різними мовними засобами, може зустрічатися на всіх текстових рівнях і здатний експліціювати авторське ставлення до зображуваних подій та персонажів.

У роботі авторська модальність розглядається окремо від модальності тексту, тому що, з одного боку, текст у більшості випадків буває полімодальним, у зв'язку з тим, ш»о в ньому можуть бути поданими поряд з авторською також інші точки зору; з другого боку, модальність тексту, як більш широке поняття, відображає також авторське ставлення до типу тексту, його жанру. Вона пов'язана з типом оповідача,способом зображення самих об'єктів, осіб та подій у тексті.Авторська модальність дає оцінку обраних продуцентом тексту подій, Фактів, об'єктів.

У полімодапьному тексті експлікація авторської точки зору, а разом з нею і авторської модальності, дещо ускладнена. У такому тексті, крім голосу автора, "чуються" також голоси інших "осіб" - героїв, персонажів.

Модальність тексту також задасться автором. Модальність тексту виражає ставлення автора до змісту тексту(Лонскова О.А*). Авторська модальність передає оцінку відібрано'і автором "кар-

тин'Л світу’1 . Завдяки їй можна екслліцінзвати авторське ставлення до кожного конкретного об'єкту, Факту. Обидві категорії Формують концепт і образ -автора.'/ тексті ці категорії можна зобразити як такі, що перетинаються, але не перекривають одна одну.

Схематичне це попожения можна подати у вигляді два* кіп, та перетинаються, де АМ - авторська модальність, а МІ - модальність тексту.

Схема І.

Із схеми видно, Ш.О категорії AM і МТ мають як дещо спільне, (заштрихований на схемі сегменті,так з. різне,тому ш.о авторська модальність має свої "глибинні” мо*пигзссті в експлікації концепту та образу автора. Очевидним <£ також і те, ’ДО, копи авторська точка зору подана монопольно, або пише з незначними вкр-дппрннями інши* точок зору, загальний сегмент цих двох кате-с ор ій збільшується*

Слід Відмітити , ихо свою точку зор> автор може подавати і через одного із героїв свого твору, наприклад:

"Man kann ^іе doch nicht auf die Strasse setzen"- gab ein Versöhnler zu bedenken.

’’Man kann",- sagte Brecht,’Unsere Strasse ist gutt (Strit-t.T.a tter ) .

В діалозі спастері гається протиставлення двох думок стосовно того самого Факту» Модальні плани знаходяться в контрастивному відношенні, але авторська позиція тут очевидна. Автор, підкреслюючи принциповість Б.Брехта, виражає свою солідарність

з ним.Авторська модальність знаходить своє експліцитне вираження в протиставленні негативного man kann nicht афірмативному man kann.

Розкрити авторську модальність значно легше в текстах,що мають відкриту авторську заселеність відносно зображувано-го^ерш за все, це тексти, написані в Ich-Form та Kurzgeschichte.

Авторську модальність можна кваліфікувати як заломлення об'єктивної дійсності, нормативних уявлень, виражених в тексті за допомогою лінгвостилістичних та композиційно—архітектонічних засобів.

У роботі композиція розглядається як зміна точок зору, зміна типів і Форм висловлювання, а архітектоніка — як зовнішній чинник побудови тексту»

Авторська модальність, завдяки своєму зв'язку з підтекстом ( внутрішнім, не вираженим словесно, смислом висловлювання, тексту, Ахманова О.С.), кваліфікується як складне явище, місце якого серед інших текстових категорій можна визначити лише завдяки встановленню зв'язку з образом автора, концептом твору і прагматичною настановою тексту*

Образ автора - концентрована суть твору /В.Виноградов/ -дає можливість пізнати творчу Функцію письменника, а через його майстерність мовленнєву особистість автора.

"Образ автора" розглядається в дисертаційній роботі з двох причин: по-перше, в кожному тексті, навіть в такому,де немає ні дійових осіб, ні персонажів, завжди присутній "образ автора", і авторська модальність, по суті, розкриває не погляди автора на навколишній світ взагалі, а тільки ті,иіо "відбилися"

завдяки Формуванню обрезу автора в тексті; по-друге, в роботі розглядагеться оповідання, які написані в Ich-Form, і такі, які

можна віднести до п Kur zgeschi cnte" . Особливістю Формування ’'образу автора” ь них є відкритість авторської точки зору, завдяки чому сигнали авторської модальності не прикриваються "чужими 1 ТОН К.5МИ ЗОр у .

Концепт твору — матеріалізація основної ідеї цього твору, яка, слід зазнач и ти,перс?за*чо виражена імгтіцитно.

Авторська модальність, точніше їі сигнали, самі по собі іде не можуть виявити концепт твору. Необхідно визначити комунікативну спрямованість сукупності сигналів авторської модальності. Це завдання "вирішує'1 прагматична настанова тексту, яка е матеріалізацією авторської інтенції.

V роботі на доверп-чльгіому етапі авторська іитенція розглядається» окремо від авторського замислу,тому иіо замисел більш широке поняття.На вербальному етапі, він втілюються в розгортання теми, композиції, архітектоніки і т.п., а авторська інтєн-щя матеріалізується на текстовому рівні в прагматичну настанову тексту.

Авторська модальність -також результат матеріалізації до-вербальної категорії - настанови автора на оцінку кожного конкретного Факту, події ,героя, лерсонажу,ще не вираженої, або частково вираженої словесно.

Оскільки авторська модальність і прагматична настанова тісно пов'язані одна з одною в експлікації концепту твору і с результатом матеріалізації інших, довербапьних категорій,то можна зобразити ці закономірності у вигляді тако'і схеми:

Схема 2.

Дотекстовий рівень текст

де НАНО- настанова автора на оцінку,АІІ - авторська модальність, АІ - авторська інтенція, ПНТ - прагматична настанова тексту.

Втілюючись у текст, настанова автора на оцінку постає на вербальному рівні у вигляді ряду сигналів авторської модальності , які відображають його настанову на кожну конкретну оцінку.

Авторська інтенція матеріалізується за допомогою засобів вираження прагматичної настанови тексту. Вони заповнюють текст, поступово "здрйжаючуі" його емоційно—експресивним потенціалом,

авторським наміром щодо впливу на адресата.

При декодуванні тексту адресат має справу з текстовими

категоріями, тобто з правою колонкою схеми. Однак ці категорії вербально виражають смисл категорій дотекставих. Цей смисл у стислій Формі було закладено вже на довербапьному рівні в думках автора. Глибина розкриття дотекстовик категорій залежить як

від мовної майстерності автора, так і від тезауруса адресата

( читача, дослідника ).

Як правило, в тексті ставлення автора до зображуваного, як і його намір ш.одо читача, тонко завуальовані. Це залежить

від того, ш.о художній твір завжди є "вторинною моделюючою

системою" /Тураєва З.Я./ і має, крім пізнавального, також відповідний естетичний зміст і, обов'язково, концептуальний. За допомогою яких засобів і категорій,крім засобів вираження ав-

торськоі модальності та прагматичної настанови тексту»моделюється ця система, може виявити лише ретельний аналіз мовного матеріалу. Це питання чекае на своїх дослідників.

Взаеиозв'рзак і взаємозалежність текстових і дотекстових

категорій, які виражають авторську позицію можна зобразити таким чином:

Схема 3.

Екстралінгвістичний рівень Компоненти довєрбального рівня Лрагмастипістичний (текстовий) р івень Компоненти вербального рівня

Автор (реальна історична особа > * Авторський первинний замисел та основна ідея * Авторська інтенція Настанова автора на ОЦ1НКу Образ автора * Сюжет і кониєпт 4 Прагматична настанова тексту f Авторська модальність

Як показує схема, процеси кодування і декодування текстової інформації різнонаправлені. Якщо автср виходить із замислу, основної ідеї та наміру в цілому,а потім доходить до настанови на оцінку кожної конкретної події, ЯБИШ.Э , тобто, до орієнтації на досягнення мети в оцінці кожного конкретного зображення, то дослідник відштовхується від сигналів авторської модальності, ¿з після цього, накопичуючи \у і, визначаючи 'їхню направленість, тобто прагматичну настанову тексту, розкриває концепт і образ автора.

Вивченню одного з лінгвостилістичних засобів вираження авторської модальності, повторам, присвячено другий розділ дисертаційної роботи.

V другому розділі, який носить назву "Повтори як засіб вираження автарько'і модальності", мова йде про різні види повторів і їх здатність» розкрити текстову категорію авторська модальність. Спочатку розглядаються повтори як екслпіцитні, буквально повторювані елементи, потім - семантичні повтори, які можуть бути віднесені до рангу повторів пише виходячи із смислу тексту, і дистантні варіативні повтори.

Аналіз повторів, як сигналів авторської модальності починається із звукового рівня. Уже на цьому рівні стає очевидним, що повторення тик самих звуків, звуконаслідування, і т.п. пов’язані з авторським ставленням до зображуваного, наприклад:

J<rah, krah, krah - tschert, tschert,tschert - das ist ihr Gottesdienst! /Strittmatter/.

Повтори звуків використовуються в приведеному прикладі для передачі негативного ставлення оповідача до бабусиного богослужіння.Він вважає, що бабуся ходить до церкви пише для того, иіоб попліткувати з іншими жінками.

Не менш виразними є повтори афіксів:

Elbe stadtstinkende kaiklatschende schilfschaukelnde sandsaIbe Inde movenmütsige graugrüne grosse gute Elbei /Borchert/.

Відтворюючи через органи відчуття ландшафт навколо колись красивої річки Єль6и,автор називає деякі явища, щ,о виникли на ній в зв'язку з її опустошінням і зубожінням у роки війни.

Перелік однорідних означень з однаковими суфіксами - дуже вдала знахідка автора, яка сприяє вираженню авторської позиції. В деяких випадках дуже виразно, без використання широкого контексту, передають авторську позицію повтори окремих слів,

наприклад:

Nachts sind die leeren Bahnhofe» das Ende der Welt, ausgestorben, sinnlos qeworden. Und 1eer, leer, 1eer /Borchert/.

Багаторазовий повтор лексеми "leer" підкреспче негативне ставпеннп автора до самотності,коли все здається пустим і безглуздим. Повтор лексеми у відокремленому реченні надає семантиці цього слова найбільшу смислову та емоційну насиченість.

Без залучення широкого контексту передають авторське ставлення до зобрсзжуїзаного тзкож ПС?КСЄМИ, Я* І Зйрдяки свпіи се-* мантиці можуть кваліфікувати поді'і, ідо відбуваються в часі як бажані/нєбажані. До таких спів можна піднести прислівники, такі як: nie, endlich, plötzlich і т.п.

Авторська модальність передається також за допомогою повтор із сровосполучрнь:

Man a,n See keine Kostbar kei ten: inan findet sich, und

das ist auch was /Str ittniatter/.

V варіантах man findet - man findet sich прихований глибокий зміст: природа допомагає людині знайти себе, а це вже на-

багато важливіше, ніж придбання матеріальних цінностей.

Синтаксичний паралелізм і хіазм також сприяють авторському самовираженню. Синтаксичний паралелізм досить часто використовується в оповіданнях малої німецької прози. Найчастіше передаг авторське ставлення до зображуваного анафоричний та епіфоричний паралелізм, наприклад, епіФорз абзаців оповідання Борхерта “Тоді запишдє^ьсл тільки одне'1 ("Dann gibt es nur eins'"), яка закінчується закликом "Sag NEIN Цей заклик звернено до всіх

людей доброї волі — не допустити нової війни.

Хіазм, незважаючи на низьку частоту вживання в оповіданнях, відіграє значну роль як засіб вираження авторської мо—

дальності, завдяки своїй влучності:

Spater erfuhr ich, dass vieles von dem die Alter» behaupteten, es musse so sein, durchaus nicht so sein muss /Strittmatter/.

Перед читачем постають досвід, роздуми, точка зору автора стосовно життєвих явиш,. Друга половина перехресної структури демонструє позицію автора в його ставленні до авторитетів.

Особливе місце приділяється в роботі семантичним повторам та дистантному варіативному повтору.

До семантичного повтору віднесені деякі різновиди топіко-вих або номінативних ланцюжків (Topikketten - Е.Agrikola, W.Fleischer, G.Michel; nominative Kette - E.Schoenke), такі як: синонімічний підхват, контекстуальні синоніми, перифраз елементів толіка, контекстуальні антоніми (які K.Brinker називає explizite und imlizite Wiederaufnahme).

До елементів топіка, ш.о мають особливу модальну заряже-ність можна, перш за все, віднести перифраз елементів топіка та оказіоналізм, наприклад: Knospen - Blatt - Blatt-Ei.

Цей топіковий ланцюжок з оповідання Е. Штріттматтера "Бруньки" (Knospen) має такий сюжет: небо голубе,однак листя падає, вітру нема, але воно все одно падає. Причиною цього опадання листя є те, ш.о кожний сухий листок залишає бруньку,пи-сточок-зародок (Blatt-Ei).

У синонімічному ряду перелічених вище номінацій найбільший емоційний потенціал має останній з синонімів, який є контекстуальним синонімом і оказіоналізмом до слова Knospen, також винесеного в заголовок. Конотація цього слова в даному контексті сприяє вираженню авторської позиції:мудра природа полікпувапась про свою памолодь.

Велике значення в експлікаці І авторської модальності мас дистантний варіативний повтор. У деяких випадках для його виявлення нроРіхідний весь тек ст , м апр и к п а д , в оповіданні В. Борхер-та "Ельба" (Dir Elbe).

У роботі наводиться таблиця частоти різних видів повторів як засобів оиражрния äPiopCbKüj г'.одапьност і . Бона на те,

що найбільш частотними е. повтори спів і полісиндетон, але і часлот .а семантичних ПОВТйрІВ ТЛ ДИСТЛМТМОГО РЗрІДТИВМПГО повтору також з намив.Це с доказом того, ш,о повтор на текстовому рівні потребуй уточненої дефініції.

В роботі наводиться таке визначення повтору: повтор -

лінгвостилістичний засіб,____до складу якого можуть входити як Фо^-

нєгтичні, лексико-граматичні та синтаксичні, так_ і семантичні та к ом п оз и а і и но архітектонічні одиниці й сутності, 'до беруть ;’час~ь в еі'спгикааіі авторської модальності , прагматичної наста-пЗУИ тексту та і'ОНЦЄПТ/ в цілому.

Лане доповнгеннл до в ж f? існуючих визначень повтору може бути с/ттєвим з тонки зору прагматики текст/.

У третьому розділі повтор розглядається як засіб вираження прагматичної кастанови тексту та формування концепту.

Б цьому розділі, який має назву "Прагматичний потенціал повтору" аналізується роль повтору як засоба впливу на емоції, думки та вчинки адресата, а також визначається роль повтора в Формуванні кОНИСРТ/ художнього твору.

Експресія властива як емоційній лексиці, так і стилістично нейтральній.Так , в оповіданні £.Штріттматтера "Комаха на листі" (Mucke am Blatt) значного емоійно-експресивного потенціалу набуває контекстуальний синонім Tod до слова Regen,тому

що дощ міг означати для комахи, що сховалася під листом дерева, в разі пориву вітру - смерть.

В іншому випадку автор вживає поряд із стилістично нейтральним словом стілець (Stuhl) емоційне слово niederträchtig. Незвичайність такого '‘співіснування" слів стає зрозумілою, коли автор проводить паралель* niederträchtige Stuhle і Niedertracht der Menschen,маючи намір порівняти ремонтування "підлих" стіпьиів з викорчуванням людської підлості.

За допомогою повторів автор досягає відповідного прагматичного ефекту, певного прагматичного впливу на реціпіента. Впливати на адресата можуть не лише стилістично забарвлені та нейтральні, але своєрідно вживані слова, а також і аграма-тичні конструкції. Наприклад, незакіниені слова та незавершені словосполучення в оповіданні В.Борхерта "У травні,у травні кричала зозуля" (Im Mai, im Гіаі schrie der Kuckuck).

Sie fahrn nie mehr nach Russland, denn keine Lokomotive fahrt mehr nach Russland keine Lokomotive fährt mehr nach

Russland keine Lokomotive keine Lokomotive fahrt mehr nach Russland nach Russland keine keine denn keine Lokomotive fahrt mehr nach denn keine denn keine Lokomo keine Lokomo keine La-komo keine Lokomo kei ... /Borchert/.

Незавершеність висловлювань є свідченням емоційного стану героя, плутанини думок, його душевного і Фізичного болю. Оповідач, за допомогою повтору заперечень nie і kein виражає надію, що локомотиви більше не будуть йти на Росію, а це означає, що не буде війни,не буде нових жертв. Ритм Фраз нагадує у

В.Борхєрта перестукування коліс поїзда, що віддаляється.Перестукування коліс дедалі все менш відчутне, а тому є надія, що й відгуки війни, яка вже скінчилася, будуть поступово ставати

відгуками минулого.

Вплив не дії адресата може бути прямим, коли автор безпосередньо звертається до персонажів, л разо"'-1 з ними і до всього людства, наприклад, з оповіданні В.Борхерта "Тоді запишастьн тільки пдир" . Він може1 бути тако* тонко завуальованим, копи бозносеродні директивні вказівки вербально не виражені, а містяться в підтексті. Прикладом мО'+е служити оповідання В.Борхерта "Історії з книги для читання" (Lesebuchgeschichten).

В останньому абзаці цього п"ог<іцзнн« автор зображує, світ після можливої третьої світової війни, десь у 5000 році: дерева

запишаться деревами, і ворони, і зірки на небі, а людства зникне і

und manchmal - manchm_al trifft man einen Menschen (Borchert).

Повтор “ло!?з manchmal спонукає адресата не лише замислити ся и а д страліттям я д є- р н о і війни, але й ужити заходів, с п р в м и -ваних на те, щоб запобігти цій страшній загрозі. Підтекст, імплікація , тобто інформація, яка припускаетьси, виступас в ро~

лі н ай ГОЛОВИ LlüO'l .

Нйкопичрннч емоційно-ек с прес иб ко го потенціалу повтор і в здатне розкрити не лише прагматичну настанову тексту, апе й підійти до розкриття ГОЛОВНОЇ ідеї, концепту TDOpy»

Формуванню концепту сприяють повтори, ЯКІ виступають сиі'“ налами авторської модальності та прагматичної настанови тексту, синтезовачі по своій спрпмора^псгі на розкриття головної суті твору.

V кожном/ творі можна знайти повтори, які є важливими для Формування концепту- Налрикпад, & оповіданнЇВ.Борхерта "Слава Гірусіі" (Preussens Gloria) провідну роль відіграє повтор-пей-

тмотив "Schädel", то виступає метафоричним переносом з частини на ціле. Не ім'я чи прізвище, або посаду вживає автор, говорячи про Фанатика-Фашиста, який втратив свою індивідуальність, перетворившись у людину—машину,а пише частину тіла, яка вид-нієтьсп, тобто потилицю.

В оповіданні Г.Беппя "Сміхач" (Lacher), ш.о складається пише з 90 рядків, ЗО разів повторюється слово ‘'Lacher” та похідні від нього слова, але особливу роль відіграє повтор "Lachen" в висловлюванні "mein eigenes Lachen kenne ich nicht",де це слово виступає як контекстуальний антонім до інших однокорінних слів, ш.о повторюються, бо, на відміну від попередніх повторів, мова йде не про сміх як професію,а про відсутність його як показника настрою.Саме ией повтор розкриває головну ідею оповідання: іноді доводиться робити не те,що хочеться, а те, що є вигідним матеріально.

Аналіз повторів як засобів вираження авторської модальності та прагматичної настанови тексту здійснювався вертикально знизу вверх, тобто першими розглядались повтори як сигнали авторської модальності, значення яких, без детального аналізу, ще не було очевидним.Далі розглядалися семантичні повтори та дис-тантний варіативний повтор, які потребували притягнення більш широкого контексту і завдяки накопиченню емоційно-експресивно— го потенціалу були здатні розкрити прагматичну настанову тексту.

Подальше дослідження показало, що засоби вираження цих двох категорій сприяють розкриттю концепту твору.

Таким чином, вивчення повторів як засобів вираження авторської модальності та прагматичної настанови тексту дає можливість не пише виявити і пояснити взаємозв'язок та взаємодію цих категорій та їх ієрархію, але й визнати 'іх глибинними тек-

стовими категоріями, здатними Формувати концепт та обрлз автора.

Проведене дослідження показала, що декодування концептуальної інформації, концепту & шпону, не мислиме? без категорій, як] досліджуються б роботі завдяки одному з наипои.‘ире?н іш*^ засобів іх виражгння - повтору.

О с и о з и і п о л о ж р н н п дисертації відображені у таких публікаціях:

1. ПоьТСір С' ЭКСПГ^ИЭИИИ ^«гторсікпи модальности//" Лексико

графічні та методичні концепції викладання чужоземих мов у вищому технічному навчальному закладі". Тези 1-ої Міжнародної конференції. - Львів, 1994,- С.190-191.

2. Культура мови та повтори // Язык и культура. Тезисы третьей Международной конференции. - К.,1994,- С.143-145.

7). Молапьно-интенционйпьный подход к рассмотрению повтора Ь тексте// Лінгвістичні та методичні основи викладання мови НК іноземної. Тези міжнародної на уково-методично і конференції. ■-Поптавй , 199^.- С.140-14 1,

4, Оордз автора и аеторск^я модальность// - 13с.- Рукопис поданий Запор і ж . і нд у с’’“р . ін-т. Дел. б Д.ЧТБ України від 20-07.94 М1^76 Ук 94.-ИНИ0Н РРН N 219-Р-94, от 06.12.94г.

Ь . Эмоционально- эк с лр ес с ионый потенциал по е* тора,- 9 с.-

Рукопис поданий Запоріж.індустр. ін-т. Деп. в ДНТБ України від 20.07.94 N1377 Ук 94.-ИНИОН РАН N 220-Р-94, от 06.12.94г.

6. Автор и автерскезя модальность / / Языковая личность и семантике. Тезисы докладов научной конференции.- Вол гоград,1994.-С . 98-99.

Пышная Л. М. Повторы как средство выражения авторской модальности и прагматической установки текста. Диссертация на

соискание ученой степени кандидата Филологических наук па специальности 10.02.04 — германские языки. Киевский государственный лингвистический университет. Киев, 1996г. Повторы рассматриваются как средство выражения взаимосвязанных текстовых категорий : авторская модальность и прагматическая установка текста» Эти и другие твЛовые категории представлены в иерархической зависимости. Анализ повторов проводится в последовательности от низшего к высшему языковому уровню, от сигналов авторской модальности до средств Формирования прагматической установки текста и концепта в целом.

Ключевые слова:

модальность текста, авторская модальность, авторская интенция, образ автора, концепт, прагматическая установка текста.

Pyschna L.M. Repetition as the means of expression of the author's modality and pragmatic orientation of the text.

Candidate dissertation in speciality - 10.02.04 -

Germanic Languages. Kyiv State Linguistics University, Kyiv, 1996.

Repetitions are considered as the means of expressing interconnected categories of the text such as the author's modality and pragmatic orientation. These and other text categories are given in their hierarchial interdependence. The analysis of repetitions is carried out from the lowest to the highest level of language; from signals of author's modality to means of formation of pragmatic orientation and the text concept in general.

Key words: modality of the text, the

author's modality, the author's intention, the character of the author, concept, the pragmatic orientation of the text.'

- ! *•- & '■C '

3ocLr i>c

,C'V .Uc/it'KC