автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Прагматический аспект стилистического средства индивидуально-авторской метафоры в оригинале и переводе (на материале романа Б. Виана "Пена дней")

Полный текст автореферата диссертации по теме "Прагматический аспект стилистического средства индивидуально-авторской метафоры в оригинале и переводе (на материале романа Б. Виана "Пена дней")"

РГБ ОД

ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРУ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. I. I. МЕЧНИКОВА

На правая рукопису

ПАНЧЕНКО 1нна Володимиртна

ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ СТИЛ1СТИЧНОГО

ЗАСОБУ 1НД ИВ1ДУАЛ ЬНО-АВТОРСЬКОЗ МЕТАФОРИ В ОРИГ1НАЛI ТА ПЕРЕКЛАД! (НА МАТЕР1АЛI РОМАНУ Б. В1АНА «П1НА ДН1В»)

Спещальшсть 10.02.19 — теор1я мо^сзнасстиа

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття вченого ступеня кандидата (|илолопчних каук

Одеса — 1993

Робота виконана на кафедр] французько! ф1лологн Одесь-кого державного ушверситету ¡м. I. I. Мечникова.

Науковий кер1вник Оф1щйш опоненти

Провщна оргашзащя

кандидат ф1лолопчних наук, доцент Е. 1. Костильова

доктор фиюлопчних наук, професор О. I. Чередниченко

кандидат фмолопчних наук, доцент Д. С. 1щенко

Чершвецькии державний ушверситет

Захист вщбудеться « 19 » листопада 1993 року о годин! на заспданш спец1ал1зовано1 ради по ф1лолопчним наукам, шифр К 068.24.08, в Одеському державному ушверситет! ¡м. I. I. Мечникова.

Адреса: 270058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, а уд. 130.

3 дисертащею можна ознайомитись в пауковп"! б1блютещ ушверситету.

Автореферат розклано__3 ^Зосё^ЛН^ 1993 р.

Вчепий секретар спец1ал13овано1 ради

Н. М. Тхор

Сучзси! JiíнгвIС15ГЧНI дсаг1шення, як! накзгзялъся хзкс^-ель-но набявэшися до адекзатаоГ ЕнтерпсэтгцЕГ мозних язш. з Гг. функ-ц1снуванн1 з извлеки!, характврютмться ор1£нтац1ем на кскун!кз-тизну спряноззя !стъ, вип1лення f даисання найб1льш суттевип фах-тср!з, eq визнзчакпь .у остаточному п!дсукку прагкатичн f. гр^нтг:-4hí та стзтктурн? rr-cwsciii £ литературного твору.

Дгн{ сбстазкш обумозили вибГр .об'екта досл1лзення дксерта-ЩйяоГ робота - худсонього тексту на Bircf дн !й газ! як скяадноГ структурноГ спГльнсст! взаемопоз'язония аяекент!в, детерм{нсзани2 тязчун »'каивно-прагматичною установкою звтора, Í кудсгнього тексту на мов{ перекладу як перекодозгкого псз!дамлнння, суб'екткэно обу-мовленсго особист! стю п^реклаяача.

Предметом дсслГдгення став спн^стичннй sació 1няиз!дугльно-азторськсГ жтздори, смкслпза структура якоГ 1кпл1кун !нфср:^гц1кз про в(днссення суб'екта мсзлення до предмета медлення. Цэй sació був розглянуткй на матер?адI роману в{дожго ерзнцуэькего писъпенника середини ЗХ стсл!ття Б.31ана "Шна дн1в" I його перекладу на рсс!йську козу, виконансго З.Лунг1нсм.

ч

АктузльнЕсть робота визначаеться необн!днferio системного вкз-чення тексту яккозотнерчого акту, ио р8ал1зуе себе з комунЕкааЕГ лзжге при умев! адвкватиост! зм{стсвного f форельного пзракэ-iptB, з такоз пГдзкзенням з останн! десятер1ччя зац!кавлвнсст1 до л!нг-вапрагматьчних аспект1в пор1вняльних досл!дзень р{знссилекних шз-

Наукова новизна дисертзц(Г обуиозлюеться: 1)в[дтворенням ке-тафоричноГ системи худсинього тексту i разглязом принииНв ГГ функц1сшування в кореляаГГ з комун¡катизно-прагкатичнея }нтенц1ею адресанта, а такси 2)вихгаюм пор!вняння прагматично марк1рсэаних HOMíHautfi рtзносистемних мпз на текстовиЯ р!векь, оск!льхи паради-гматнчне досл1дкення лексичних сщшящь ! граматачних ферм, синта-ксичних конструкции f спю^стачних засобЕв не вичерпуе р1знокзн1т-hoctI проблем л{нгвопрагмзтачнагс напрямху перекладу.

Теоретична значения робота полягае у тому, що на основ! по-р!вняаьного анал!зу прагматичноГ насиченост! мвтафоричних помнить оригиналу та перекладу установлккпься фактори комун!кат1вноГ вар(-атавност1,що склалакпъ основну причину функцГональноГ неадекватно-

ст! текст!в на вих!дн!й (ВМ) та перекладн!й (ПМ) козах. Урахування таг факторГв в перекяадацьк.й Жяльност! дозволить змемюти к!лъ-к!сть об' ектизно не обумовлених трансформаций I, тим самим, п!дви-дати ступ!нь в!ддав!дност! вих!дного (ВТ) та перекладного (ИГ) текстов в аспект! прагматично марк!розаних ном!нац!й.

Пдазгшчна ц1нн|сть дисертац!Г визначаеться маклив!стк! викори-стання результат!в досд!дяення в ряд! л!нгв!стичщк та л!терэтуро-знавчих дисцшл!н, зокрека» в текстолог!Т, геркеневтац!, спецкурс! по секантка! тексту, практичному курс! !нтЕрпретац!Г тексту, а та-ког у теор[Г { практиц! перекладу.

Шдх!д до тексту як до цШсиоГ структура обумовлюг застосу-взння в дэн{й робот! квтод!в контекстуального, сгруктурно-функц!она--л;.-ного I пор!внялького анал!з!в.

Основка квтэ дисертзцГйнаго лося!яхення - гияалення сектор!в ФУ>шц!ональиоГ незшшзтасет! текст!в ориг!налу та лерэкзщу з урзку-ванням прагматично? детерм!нозаност! первого - визначае постановку кткретнкг задач:

- характеристика основних нзпрямк{в я1нгБ0прагизтичнаг0 . до-слЕдгенкя кудогнього тексту;.

- розгляд функц1й текстовик категор!й в прочее! форкувакня образу автора;

- досл!ження ксмун!кативноГ сп!льност! "автор - читач" в л!те-ратурному твер!;

- вюначення способ (в реал!зац!Г комунГкатавно-прагштичноГ установки хгасинього тексту;- з'ясування роя! !ндиз{дуально-автррськоЕ катафори у форкуванн!

зм1стшно-п!дтвкстс2оГ гнформац!Г л!тературно-худагнього твору;

- выявления каязн!зму реая!ззц!Г новил контвкстуаяьних скисл!в елмчсшими словами катафоричния ояиниь;

- ПОр!ВНЯННЯ ПРЗГНЗТИЧНИХ !НфОрМЗД1ЙНИ!£ обсяг!в МЗТЗФОР ориг!-налу та перекладу;

- установления причин функцюнальног нездехвэтност! вих!дного 1 перекладного текст!в у галуэ! прагматично марк!разаних ном!нац!й. Нзм!чеиа ц!ль " 1 задач! досл!д2ення визначашь пояоаення, ао ви-носяться на захист:

1. Спашф!ка орган1зац1Г мпзнш: та структурно-секзнтичних засо-б!з у маках л1тературно-худоанього твору обумсвлкеться комун1кативно-прагматичнота установкою - навмисним прагйенням автора справши вГлпп-в!дний вплив на читала. Ор(сит_*::'::"ь на и^актю рецш1ентэ, адресант управляе процесом сприйняття стаореяого ним тексту, надаичи р{зн( сигнали, то повГдокяякпъ про наязн!сть у так чи 1ншж одиницях праг-матичноГ Гмпл{кац1Г.

2. Максштальна кгащентрац(я прагкатичноГ ¡Нформац1Г худохньсго тексту в!дзначаетъся в мовнгсг верная, ко маютъ найб!льш су б' ектезну детерм!нован?сть, зекгемч - в 1ндаш(яуально-автсрськик кетафорах.

3. Смислова структура !ндиз(дуальио-авторськоГ кзтафори зизнача-етъея рзаексдГЕИ двох частан: експл!цитноГ - базова структура (носГй-денотатшноГ Гн$срмац(Г) та (шдШнтноГ - 1нтродуктавнэ структура (нгркер оказЮнальяих конотацГй). Ц! дв! структури знаходяться в кон-традикторних в1дносинах, обумовлених Гх семантичнсю несум1сн[стю. Од-нак сама сстання найб(льш рельефно вид!ляе прагкатичне значения I стае сигналом авторськоГ 1шл1кац1Г.

4. Кокун[кативно-прагматичн1 ¡шл1кац!Г в худезньому текст! ак-с!слсгI что спрякован! - вони заваяи репрезентуоть суб'ектиане стэв-лення в1дправн.кка пов!домлеяня до предмета мезлення.

б.Перекпадацька дГяльн!сть, основном кетою якоГ е адеквата{стъ в[дпоа(дноГ марк1рованост{ внх[дного та перекладного тексПа, махе з делхгсе вкладках супроводжуватись айз послаблениям останньоГ ((над! до лозного ГГ знккнення) - звухення 1нтродуктивноГ структура, або 2, навпаки, добавлениям енсц!йно-оц[ иного комтонзнту мвтафори перекладного тексту - разширення (нтрадуктийноГ структуры. В обох випашах в!дбуваеться транорормац !я комун !кативно-прагматичноГ направлен ост! текстоаих одиниш» перекладу, що деформуе образ автора вих!дного тексту.

Структура робота. Дисертац£йнв досл!ддеьня складаетъся з( всту-пу, трьох глав та закГнчення. До дисертац{Г додаеться список л!тера-тури, досл!дкених худсии!х текст!в, а такса лексикограф ! чних джерел (157 назв, з яких 26 назв {ноземними ковами).

У вступ? сбгрунтозуетъся актуадънГсть проблема, визначае-гься кэ-та, нам!чакт>ся задач! та матоди досл!даення, описуетъся структура д».ертац1Г, сормуаккпъся Г Г науксва новизна, теоретична ( практична ц1кн1стъ, приводиться положения, ш виносяться на закист.

У пера Г Г; глаз? "Комун !каиэно-прагкат;гчна направлен1стъ литературного твору ! способи Г Г рвал!зац!Г" викладаються теоретачк! проблема праггатичноГ детерн 1 озаност 1 структура тексту та ГГ основнкх когаонент1в, розгдяаашъся р(зя! аспект реал ¡зад! Г текстового цЫого, в1Ез1хшЕ-эться питання взземсйГГ юзшж р!ин!в та кэагенкгвик фори при реал1зац1Г 1дэйно-текатичкогс зм!сту лгтерзтурно-зжгагкъого твору.

Шггання аналЕзу мши худокньсго текста', пов'язан5 з прэблзкатк-ии йаго хокун1натавноГ <рункц/Г, создашь об'ект досл/дгеяня багг-тьол л(нгб£сткчни;: роб!т (Е.С.Азнаураза, М.А.КуШкз, В.й.Кукгренко, 0Д;.Лез1дов, Г.В.Колшанський, К.а.Дояиз1н), ш вззнзчкзя» ассбшзу а5оер1ля{сть йиквньоГ шви в ракггазг йрггкатхчиоГ дзтер^нсзаяост! re.zc.Tj. 3 одного боку, Г Г статус к& в1лзкачагться кадзн!сг» спецкф!-чки2 еяекгнтЕв - в н!й виксристпзуються ус! засоби загазьнзнарсшоГ кш, незадекно в!д Гк спи:{стачкгг: ззЕрактергггпк. Дрэте з другого беку, ц! згссби ац1ксеться з течки зеру л!терзтурн;к норм, а э поаиШ Гзг прггкатачноГ обушзлэност!, пГдпсрлдкозаност! певноку {дайно-текатичкону зашелу. Дан! обставкш детёргИнуплъ вих!д л!нг-в1сткчяих дослГдкгеШ) в гзлуаъ яПггвопрзгкзтаки, ш вив чае [рункцГоку-ванкя извних знэк!в у извлеки!. Прагматична спряшван1сть юз тесту багатоаспагша; вола вклкчае ка;с1лгкс гсггшл>, лсз'язяних з гктуаг£з2ц{егз в я^ГЕрзигрнаму твар!: а)суб'екта югягявя; 6}£дргсз-та; в)взгекзя!Г першагс { другого в как?н1кац!Г; г)ситуаа1Г сп!лку-вання.

Досяйгганяя способ¡в рапрезентгаНГ у газ день-Г адресанта пршус-кае розгляд: 1)явяих та скршик нам!р!в виыгавяввання, нзприкяад, паз1док2ЕН!!Я дгггйГ 1нфсрм2ц{Г або думки, питания, наказ, прокання, парада та 2)етзноГ тактики I тт!в ковноГ повед!шаз; 3)лравия

комун п1дпсрад2озгн1Е принципу "аИвробЛтшцтза*', шо реетмэн-

дуе орган!заа!и швкого спШагаання У вШгав! дност! до прийшлоГ кати I передбачаг адекззтае ксргсгоання паз!докевноГ 1вдормац1Г (какси-мз хглъхостП, ппз{докевшш 1сиявоГ 1наорг®д1Т (шксе?® якост!), ре-дазантн{сть пав!вомяення б£дяоско тега (кзксекз в1якшення), кгн1стъ тз пссл!дозн1сть кавхвння гикери газлення); 4)комук1катет-

но-лрагкатичноГ устанавки адресанта; &)ре^£рвни'Т швних пшзаи>.

табто Гх в!янесення до лредкет!в д!йскост! в!дпоз!дно до ГнтенцСГ автора; 6)прзгкзтичноГ лресупозщ!Г - оц!нки суб'Ектом ксзлення 1н$ор-козансст!, iHTc-peciB, псгляд!в, особяивостей характеру та розгж[н«ст адресата; в'дноаення ¡ш^рпашг до тсго, то в!н псз!дом-

ля=: а)сц[нкз зм£сту зисдозлюззння (1стинк!стъ, 1рон!я„ багатозка-чпГсть га 1яке); б)ергзн!зац!я впсловлвззння в!дпоз!дно до тсго, чему з псв!домленн! надзеться найбГльше значения.

При досл!гееян! проблем, яоз'язаних з! спркйняттям адресата гювления визяачаютъея: I ¡правила вивелення прихованкх скисл is !з знамения висяошгсвания; 2)еяез сстаннього на адресата: розширення Ек$ср;:сзанпст£, зм(яа з -жц!йноиу стан!, пег лядах, оц!нкзх рецш!-гпт:;, отркнаиня ествтячнсго ефекту та (неб; 3)типи мсзноГ р®5кц!Г на псз!домтвнкя,

У зв'язку з питаниям з!днсзень м!з учаснихзж комун!кац!Г роз-глядамться: 1)фсрки мевного сп!лкування - ! нееркатавяии д!алог, бе-с!да, Д1!скус!я та "нпе; 2)ссц'эльно-&тикетна сторсна мовц - ijopwi звертання, стиль сп!лкування; 3)сп!вв!днсп;ення Mis участками кону-н!кац!Г у ик або !ншк мевних актах.

Вквчення ситузц!Г сп!якузання припускае I)!нтерпретац!ю дейнти-чнмх знак(в (тут, зараз, цей I т.д.) та {ндзкеальних компонента значень сл!в, напршлад, вказ!вка на просторссзу ор!ентац!м в д!есло-вах типу "п1ютдита" f "приходити", а тают 2)вплиз ковноГ ситуэц 1Г на тематику f форми комун!кац!Г.

Багатоаспек~н!сть л1нгзопрагмат|1Чнаго досл!дження худажнього тексту обумовлюе немохлнв! сть повнего охешюння ус!х прагматично де-тер!:!нованих явищ у межах одн!еГ робота. У зв'язку з цим з даному випадку розглядаеться лише одне з бзгатьох питзнь конун!кац!Г "адресант - адресат" - маркери репрезеятац fГ вГдношення суб'екта мозлення до пов(домяення та Гх роль у адекватному декодузанн! рецип!ентом ав-торських 1мпл1кац1й.

Оснгэнсю характеристикою л!тературно-худсжнього твору е йога повна обумовленiсть особист¡ста автора, який зображуе у вСдповСдно-ст! до своГх погляд!в, уявлень, ссц!альних та психолог!чних особли-востей Ti або {нш{ фрагмента реальноГ д!йснсст!. Творче осмислення останн!х офоршюеться у вигляд! замислу - зм!стовно-скислпвого утво--рення, вербальна реалГзац(я якого складае концептуальну 1нформац!ю художнього тексту.

Кр!м судження автора про д!йсн!сть, в основ! л!тературного тзе-ру виявляетъея I певна Шлеустановка, створена комун !кативно» ситуа-

ц!ек> 1 задачами, що ставить перед собою суб'ект ковяення. 3 ц!еГ причини, нав!ть просте повторения д!йснсст! в худажньому текст! - не Пльки ум!ння реПструвата под!Г, факта, конфя!кти; це складний про-цес, при якому вс! форми воображения об'ективноГ резльност! ста-оть прапуиеними через худскн£й задум письшнкика-адресанта, п!дпорядко-ваники усв!домяеному вибору способу уявяення д!йсност! з метою пенного прагматичного впливу. Дей нам!р в1дправника пов!домяення домсгти-ся адекватноГ реамиГ одержувача ковлешш, мзтер1ал!зований в систв-мГ мови, являе ^Щ11к§тшно=лрагнатичну установку тексту - визнача-льний фактор л!тературного твору, що рвалГзуетъся складним I орган!-чно зв'язоним комплексом мозних, текстовик ! лозатекстових компонен-т!в та обумовлюсться не менш складним комплексом прагматичных запи-тань: - хто7 - що? - коли? - де? - нэв!що? - кому? ~ як?

Суб'ективна детерм1ноБан!стъ худохнього тексту е одним !з зи~ ^начальных фактор!в його комун!кативноГ слрямованост!, проте це не шке залшши осторонь найвахшз1:пшй- по в [дниаенню до адресанта рактор екстрал!нгв!стичноГ ситуаа!? - читача-рецш!ента, без якого, як ( без автора, комун!кац!Г не !снуе.

Намагаючись передбачити реакц!м адресата на призначенз иону г.о-в!домле!шя, автор в процес! створення тексту ор!ентуеться'на подв!й-н!сть док!нуючого фактора адекватности прагматичного ефекту - сприйняття, що характеризуешься як об'ектшники, так ! суб'Ектизнимн осо-блиаостяки. 06'ектявн!с-п> спр1ймаьня зм1стовноГ сторони худозшього тексту грунтуеться на використаннI нац!ональнрГ мови ! в!добрзхенн! в н!к об'ектшноГ д!йснсст1. Уев!дочтення к ц!еГ д!йсност! конхрет-ким рецш!ентом транссраркус об'«глинки зм!ст л!твратуряого твору в суб'ектаано .особовнй с шел, обуморлешй, з одного боку, соа!ально-ц!нн!сною позиц!ею адресата, а з другого - онтшогIчними властивостя-ми самого тексту, екоц 1 йн! сть, образн!сть, семантачна двошюнов!сть якого не т1дьки.яопускають, але ! припусканлъ, як теорчкй- характер його сирийнятга, так I мнашнн(сть !нтерпретэц!й. Однак, необх!дно визначти, що такий суб'ектав1зм читацькаго сприйнятгя все к мае свого обмежувача, якил виступае мовна тканина худоаснього тексту.

Взаеморозум!ння як основний постулат комун!кац!Г забезпечуетъея вибором таких лексичних одиншь (ЛО) ! таких способ !з Гх орган I зац! Г, як! дозволили би рецип!енту з максимальною точн!ста в!дтворити як зм!ст л!тературно-художнього твору, так 1 сукупн!сть субъективных Фактор!в, ко ййго детерм!нуе. ;*■

При реал! зац £ Г прагматичного аспекту худо№ого тексту м!ж ЛО

виникешъ зсоц!атизн! зв'язкп - наел!док в!дображення !ндив!дуэльшк особливостей менталитету автора. Вони мають здатн!сть створювати глнбшний сдасл, ща знаходиться в склзднй? в1дношеннях з семантикою сполучених сл!з. Цч обставила зумовлена там, що в процес! ствопрни^ естетн':;:сгс cJpaj/ адресант вносить !ндив!дуальне ставлення до в!-добрахачого J, э ц!еГ причини, у творчому процес! часто виявяякяъся зблпеними, асоцГйозэними явкда, надзйичайно далек! одне в!д одного. Шираке коло предмет!в об1 едкуеться чисто суб'ектнвними зв'язкаки. Пр:' цьому, з ззлежност! в!д сприйняття адресанта, актуал!зуються т! ознаки об'екта, як/ або мамть другорядне значения для його ¡дентиф!-кац!Г, або взагал! йому че властив!.

3 позиц!й л!нгв!стм; не мокна поясните там, ио в сеиантиц! мов-ноГ omiHini, актуэлГзосг,..*,' а худшньому текст!, утвррюетъея сполу-чення улуальних та сказ(оналъних зкачень, причому , у даному вшад-. ку, л!нгв1стачний анал!з не мохе об!йтись без звернення до контексту, так як езме в ньому ЛО нацзються нов! значения ! сама в!;: роз-кривае незвичзйн!сть ! (нднв!дуэльн!стъ авторського осшслекня сл!в та слонослолучень.

НаявнЕстъ асоцГативнога типу з?'язку Mis одиницями л!тературно-хуяекдаого теору свГдчп Про специф!чну природу тзорчого процесу, яка виязляеться в том*/, що адресант,, сприймзючи об'екта навколиш-ньоГ д!йсност!, розчленовуе загальн! понятгя на б!яьи др!бн!, кон-кг:-2тн! I 1нту!тивно зд!йснюг пошук дом!нантноГ для даного контексту Звичэйно, що частина ознак, як! формушь поняття, буде в!до-братсувати сои1ально обумовлене сприйняття автора, а частина - його суб'ективнс? св!тсрозум!ння. В сеиантиц! слова об'ективне подано !н-тбнс(опалом (ядром) - !нвар!антом значения, що е загальним для вс fx нос1Гв мови. Суб'екитне к обумовлено !мпл!кац!оналом (периферию), який, в iдобрз":уу;'ц; предмет, сп!вв!дносшъся не з понятом (як !нтен-с!онал), а з укзленнян про предмет - конкретно-почуттевики, наочними елементами. Саке ззвдяки !кпл!каи!снзяу, виявляшъся мояливими р!з-HOM3HÎTH! асоц!ац!Г, р!зна смисловв наповнення одиниць мови, Гх си-туатизне вживания ! контекстуяльн ( приростки.

Потеши альна рухнив1сль структура мовного знаку обумовлюе, в да-яких випадках, актпьку рол> !мпл!кац!оналу, що вит1сняе на перифер!га !нзар!антне значения ЛО. При цьому в!н мохе !мпл!кувата ознаки, сполучення яки:: з 1нтенс!оналом кэлоймов!рне, а !нколи ! зсвс!м не-жиашзе. В цьому витадку в!н отрииуе назву нег!мпл!кац!онал (терм1н М.В.Н!к!т!на),а слово, що його включэе, розглядаетъея як прагматично

марк!розана ном!нац!к.

Нйг1шл1к!ц!онал складае нев!д'емну характеристик одного з най-б!лыа широко вгкваних стгаПстичник засоб1в - !ндив!дуалько-автсоськоГ .чзтзссри - мовноГ оиидаы!, в якИ узуалък! споеучвнкя 1втенс1онал1в : 1кпя!нзц1онал!в вмт!сняклься окзз!оналън1ми, ооукзвленики сзгб'ек-тизннми особлизостяки спршнятся дГйскостЩ обстазини доззоляктъ ГОВСрИТИ про останню, як про основкш прзгкзтачш-й комюнент худоз-нього тексту, що реал!зуе в'яскрзз!й, секакютш ко!г.эктн!й та легко дэкодован!й форм! суб'ектизну нолзльн)сть л!терзтурного твору.

Прагматична функц!я 1ндш1дуа®но-авторськоГ кзтагори обушзле-на саюо ГГ структурою, в як!й актуа^зукться ознаки як об'сшивного, так I суб'ективного ставленкя до д!йсност1. Щ ознакк разподЕле-н! на деох метафоричная структурах - базсв!й I 1нтрсщуктй5н18. Вззо-вз структура кетг$сри в/дпоз'да£ 1нтенс!скзлу лбксичноГ ставя!; рока е нос!ем декотатазноГ !нфйрмац1Г ! в!добра::аг т!лыш об'екпш! ьласткзост! позначэнх-з: знаками прздкзт'в та явил.. 1нтрздт:г1Ш"з структура в!дпав£дае !шл!кац!оналу 50 I м1спль конткжтуалы:! во-нотатг. КрГм в!добрз<"ення об'Ектнзшк властавогтвй денотата, зона взлизчае в себе таксс I цШй ряя з;-;1стобних аспЕКт!з, в тс.чу числ!, й суб'ектизно-аПнн! елеканти. 1нформац!я, добута з цих двох структур, явяяг собою закодовану гвторську !нтенц{ю, шо обуковлюе праткз-тичну направлен!сть литературного твору.

У друг!й глав! "Досл!даення свмантако-стил1си!чних способ!в ре-ал!зац!! комун !катизно-прагмэтичноГ установки романа В.В!анэ "Шна дн.'в"", розглядамтъся експлШкгн! та ¡кпл!цитн! засоби його прагматичного розгортання, а такси виязляетъся кехан!зм породзення додат-ковкх контекстуальных смксл1в клачовши словами метагроричних одиниць, кодуючих комун!катиэно-прагматичну установку тексту.

1шшв1дуалъно-автара>ка метафора е найб!лъш рэкурентнкм мовним засобом презентаШТ суб'ектизноГ кодальнаст1 у творзх В.Вгзна, зокре-ка, в його роман! "Шна дн1в", в якому !з С58 кэтафор 271 - 1нпив!яу-алъно-автсрська. Будучи оказ!ональнш явицем, остання реал!зуетъся в контекстного/ оточенн!, розм!ри якого вар!кютъся в!д одного слова до какроконтексту всьаго твору. фи цьому сегсзнтачно резл1зованою единице» с власие кетафора; г г вербальне отачення язляе собою вказ!внкй м!н!мум.

У процес! 'анал!зу !ндив!дуально-авторсышх кэтадор роману Б.В!а-на "Шна дн1в" Ж), шо явяяють собою вказ!вн! н!н»муки, були розпод!-

лен i за 8-кз темзтачнвки групаки (ТГ розгяяцаеться ж сухугн1гль кле-hskiíb, саз 2сл0я/кп> з»гзлько» екстрзлfягзfстачио сзнско;; 1 н.-.ягсь одае частикотазне значения): "Steinhk'¡ стан яше-ш", "Пси:-:! чипа стан яоеини", "Зйардддя, а»о гтзксястовуться в pn-www?' тс;;сi±j.iDnuj и siipoûHiîiTiia".''Еу.тсз;Г',"Флера", "Фауна", "Я&ада прирояк", кохвз з кктэ; по-свогку рзьл'зуе прзгкэтичйу устзнсзку тексту.

Основу досл!длузаного тзеру складагзть под'Г. пез'язан! з хворобе» 1лоГ, гегг: впого персонажу роману. В м'ру Г Г проггссусоння з!д-значйэться PÍ3HÍ трзкес зриза ! Г, по рукнушь предмета, œ.1 шшпъ д!пч::ну. Kíhubsoo стад fe» зруйлусангс! s паваэ зпгкба-ь сзСту 'лвпе ¡стот ! нежз.гс прздкзт!в з його псся'дукч;::; пегсз«к»ияи вслсю i пе-рзтсергкшз! з п!ну (л 1-3. зэггхтгезе:; ро;;~::у). Кспкп п парся^чзн!« dí:"? ТГ язякг ín,-cp;":ul)3 про роззгягез в1;зкп!дшГ тсматг'.'иаГ л * и f Г, я1я5у!?зеться зз рйхуко:: по:?тср!у та:;ат17-Ш1х JÎO. Cp:i позтер! осты«:! сфосталь сэз1снагьн:яш колотой з результат! чего {:ял!нсц!снал, нзбупй саовк«, в руд! згапгггГз sitrfcuHE na пер»-çspîio сггп-тспсГ структур:! Ж) ГГ !нтянс!ох:\л, Тзкпм тога-даш!

слога зерзггдгггь п рсзр;п хлггчоЕих, уо иззег "с TÍrtins зп!стоз:1а-г-зятуглъну, етэ :'i стгоногп fлтекстш7 1яссрк?ц!га.

Tax, в ТГ "Псгк1Ч!!Чл стан лкшшп" !кешпэ: сарцс, за рахунок по-язи сказ!с:;альшЕ-: !тл!з£гц!онзл!в "з6!льтчня роз,ч!р!в", ив1дчуття лоткост!", "згрзатш-Псть", "з!дчуття вагкост!", набувае статусу ключевого слова 1 реэл!зуЕ р!зн! контекстузльн! значения, зокрекэ:

• а) наШлъиу ступ!нь погхшшних емоц!й лнщюш, .яка в!дпов!дае ситуац!Г благололуччя:

Son cour s^enf^a démesurément, • le souleva do Urre

C333.

Сердце Колена-достигло невероятных размеров, потом взмкло вверх, оторвала его от земли (47);

б) екоц!йний стан ззкоханого:

Son cour tenait toute la place dans sa poitrine ' Г'-О

Сердце заполнило всю грудь Колена (100);

в) стан глибокого хвилюзання, страху, что передукть настанню трэ-г!чних под!й роману:

Son cour commençait à lg 1 Ächgr et sonnait de grands; coußs sur ses c6tes, irrégulièrement, avec sauvagerie C11Ö3 ,

Сердце его готово было вкпрыгнуть наругу, оно дико, с перебоя-ин колотилось о ребра (IIS);

г) предчупя сперт!:

San cour ¿tait de plomb, car il savait quer, lfc lendemain, Chloii serait morte С1685.

Сердце Колена стаж . свинцовым, потому что он узнал, что завтра ¿лая умрет (I7S).

Механ!зм набутгя ЛО, як! входять до склада кзтаф^нчнкх слозо-■олучень 1 речень, нових контекстуальних сипсл1в осковуеться на .агност! мовних одиниць конкретизувати свою предметну в?днесе;:!сть a процес! ковяення за рахунок сп!вставлення значень сл(в, при якону в!дбуваеться Гх взаемне обмеления. В результат! цього виникае наоб-х!дн!сть визначення нового денотата, позначеного утвореним словоспо-лученням. В процес! установления цього денотата !з безл!ч! потенц!й-них зв'язк!в слова з предметною д!йсн!стю вО^чрасться один, в най-б!льш!й м!р! в!длов!дний цьому сполучекню. В внпадках пошуку денотата, позначеного !ндив!дуально-авторською метафорою, з'язляеться мно-жишПстъ !нтерпретац!й, оск!льки коротка заленн!стъ м!ж словом ! його значениям в!дсутня, а поява денотата не йде автоматично за появою метафоричного словосполучення. 3 nier причини, вигягаиия !з оста.ч-нього нових контекстуальна смисл!в, обумовлених пезним гполученням лексичних одиншь, пов:.тшо грэтпуватися на знаниях Гх "поведении" 'в процес! ваивання в мовлвнн!.

При деходуванн! скисда катадорп виникае неойх!дн!сть пемуку не-в!домого через в!доке, прлчому нелfдомою величиною е безпосередньо' не дана вГднатпня: м!ж значениями сполученкх сл!в, що дае моализГстъ з'еднати Гх таким чином, щоб сполучення усв!домлювалося в ц!лому. Дании прсаес .вииагае в!д рецип!еита певнг/-: розукових сперац!й, складн!сть яких залеипъ в!д ступеня уживэиост! виразу. У випадку загальновзшзаност! мовних одиниць, к1льк!сть розумових оперзц!й м!-н!кальна, оск!лыаз перш! вкпвлянлься уже виробленими в попередн!й ко-мун!кац!Г !, з ц!еГ_причини, автсматазазаникн. Яетп s словосполучвн-н;-. в!др!зняеться новизною, узуальною неззичн!стю, то процес установления його денотата викагае додагкових зусиль, до того ж у деяких випадках вииккзе необх!дн!стъ розширеккя контексту, за рахунок чого зб!льшуеться поле залучених знань 1 звужуеться сфера пошуку денотата. Цкм досягяеться такий ступ!нь визначеност!-, який дозволяе вид!лиги або ситуэц!ю в ц!лому, або ГГ суттевий драгкзнт.

Для визначення зм1стовно-п!дтекстгаоГ !нфсрмац!Г художньогс тек сту потр!бно не т!льки оскислення окремих метзфоричних словосполу-чень, зле й б'дьш крупних текстших сегкент!в, в!дпов!дних до п!дтем ! -убп!дтем, сп!вв!днесення Гх м!» собою !, на ц!й основ!, декодуван

ни стслу всьсго лГтерэтурного твору.

3 кзтиэ створення в !нтелект! партнера по комун!кзцГГ цШсного секзнтпчного комплексу, в!дпов!дного замисяу автора, таким чином, р^г.ч.'зг.г.'сгс «кI üo июно-ирэгматачну установку худскньсго тексту, Яотр!б1Ю пост!йне звертанпя до доев Еду рецш!ента; а такса урахуваи-ня спрямовэност! його сприйняггя.

У Tpg-rfft глав! "Досл^-ення сг"знтико-стал!стичних способfв ре-ал!ззц/Г котяжапвно-прагкзттнаТ установки перекладу роману Б.2Г-зна "П1на дн!в" проводиться порГвняння прагмзтачни;: £кформац!й1шх обсяг£в 1!!л1-."&!дуольно-авторськик кета фор у текста;г на вт!дн!;'1 t переклада (б ковах, а такса вшвляэтъея фзктори, що порушують Гх тункцГ-ональнз'' адекватн£сть.

Будучи <5згатор!Еиз1шм протесом, переклад л!тературко-худсхнього тесру полягяе у знагкздге ! I дальше,-¡у в!дтаоренн£ з текст f на Ш взаенссполучних р!злсц1ышх елемэнт!в на вГдпсв!дшег р!знях функцГо-нузання худомньего мозяекня, зм!стшна ц!л!сн!сть яких знаходилася б в екв£валентних вГдяошеннях з худом I ми образами вих!дного тексту. Знаксзз" сп!льн!сть míe ВТ ! ПГ, особливо в галуз! прагматично маркирования оякниць, виступзг необх1днс:о умзвою Гх фушпМонзльноГ адек-ватнсст! £ е результатом складного ещуктурованего-. сеи!оз!су. Першу ступ£иь з ньому займае первшний авторсыай сем!оз£с, в результат! якого прродауеться текст на вих£дн!й mobí; дзл£ до иього процесу п!дключа£ться перекладач - одночасно одерзувач (адресат) повТомления f сп!взвтор. У перяому випадку вих!дний текст п!ддаеться повторное сем!оз!су, в результат! якого поровгуеться модель авторськоГ думки в сприйнятт! перекладача, а в другому - сем!оз(су третьего порядку, що вхробляе вербальну реал!зац !га пе^еклэдацькоГ модел! в текст! на Ш.

Акт повторного сем!оз!су в!дтворюеться на основ! знакового ото-тазнення, розум!ння та !нтерпретац£Г вих!дного тексту в указах двох культур, двох мов f двох 1ндив1дуальних мсиелей св!ту. На иьому ета-п! перевэжае прагматика одерхувача, що визначае його в!дношеш:я до вих1днаго знаку. 0ск1льки мовна одиншя, що потрзпляе в л'тературний тв!р, починае п!длягатися новим законам внутр!текстовоГ орган!зац!Г ! нзбувзе наваГ /щормац/йноГ atHHOCTt, представляемся лрэвом/рним го-зорита про необх!дн !сп> вид!лення не мовних, а концептуальних оди-нвдь тексту, що установлмоть. £ерарх!чну ззлкш!стъ у систем!остэн-кього. Концептуальна обумовлён1сть проаесу сегментац£Г досягаетъся ,

з одного боку, активним поиуком в гзлуз! структури значения ковних елементГв тексту, а з другого - выявлениям предметно-лсПчних в/дно-сень, характершгх для сшуац1Г даного типу. Цей пешук hg е хаотичним. Обробляючи вих!дннй текст» перекладач сп !вв!екосить кого дан! з нзяо-lioia категор!альиот системою, устанпвлкмчи вЦ'ноишшя Mia структурою •ж цеп ту ( казним способом йога вираионня. Це забезпочуе коректне .'значения як галуз! ков ног о знаку, так ! оптимальноГ структур« лз-реклавного знаку.

Етзл повторного семtоэ(су заверяуеться переходом до сем!оз!су третного порядку, результатом якого е форнувзння знак!в особливого типу - м1::мсзних еднань, ш нзэиванлъся одшщяки перекладу. Дальы! перекладацькf д|Г спрямован! на токстузл!зац!ю (кокцштуэлько-моенэ сплэтчння одшщь перехладу), ксрекц!ю (установления концептуально!" в1дпов1дност! н1 ж вих!яним I перекладнш текстам!) i в1дохрнмдення ПТ дк нвзалакного в!д перекяадацькоГ кодел! сб'екту.

Як правило, д{яльн/сть перекладзчэ . спрямована на максимально адекватне в/дтворонпя вих!дного тексту на коз! перекладу, однак при цьоку не завжди вдаеться досягнути повноГ екв!валентност( ВТ f ITT.

Явияе Baptan.tshocti перекладу.неодноразозо згадувалось з!тчизня-ними та заруб!кними дссл!дниками: " мноязяш !стъ р!шень у межах адекватного перекладу" (1.1.Ревз!н, В.Ю.Розенцвейг); "неодпннчн!сть пе-рекладацького р!шешш" (А.Д.Швейцер); "переклад як установления прагматично задов!льнзго в!дношення, теоретично не единого, а одного з бэгзтъох альтернативних" (Р.1.Пав!льон!с); "невизначен.'сть перекладу" (W. Qui ПО ) . :

Альтернативна кожливГстъ вГдтворення авторськоГ комун!кативно-прагкатичноГ 1нтенц!Г наявна I обуковлена такими факторами:

1. Ситуэтивним, шо дозволяе кокун(кантам вид!ляти р!зн( ознаки предметно!" ситуац!Г I описувати !Г р!зними способами.

2. Кнгв!стичнки, детерм!нованш наявнГстю в ков! р!зноман!тних лексико-граматичних засоо*!в, якI эд!йснкють передачу авторськоГ ко-мун!катизноГ !нтвнц!Г в т!й чи 1нш1й сшу&ц!Г стНлкування.

3. Психоя1нгв!стичним,. пов'язаним з вар!атквн!стю, в!яв!чно властив!й ксиному реально зд!йснювэноку акту мовотворення.

Для групи ситуативних фактор (в сутгевим моментом е в!дсутн!сп> ч!ткого структурування самоГ пред.чзтноГ ситуац!Г реально!" д!йсност!, що об'ективно виявляеться в р!зномзн!тност! ознак, як! традиц!йно ви-користрвуютъся р!зними моваш для !Г описания. Од.:-¿с в даному ви-падку в аспект! комун!кац!Г важливо не розр!знення ознак, а Гх прий-

нятн!сть для воображения ситуац!Г вих!днсго тексту в пере, ладному:

Son еоыг cer-wncalt à le 1 et sc-rrtal t de grands coups sur

ses cStes.irréguli&re-Bent, avec sauvagerie' С11ВЭ.

Сердце его готово было втрыгнуть нарушу, оно дико, с псоебагш

О ребра (xlb).

В текст! на ПМ в Означаешься зам!на секзнтачних преяикатГз is-chsr - выпрыгнуть, трохи трансфармуюча ситу211 f!3 ернг!налу !, з!япо-з!дно, дэфсриуича образ автора. Але, неззгхкочи на цэ, зона е об'ек-тазко обумовлено-з, оск!льки створке образ, пр1йнятний для сприймгння рос1йськомсэкпто чнтзча.

Л!ягз!ст?гя1 сесстря эгр!эз73ност! ПЕрехлату прелстзалгя! сино-а1м1чж«и в рак:-:;.:: конкретно* сшуац!Г яексико-грэ!:з'пг-шг,с5 засобз-ми. Такого роду зам!ки обумовдкиться структурно-сег«нтхга.чсз розб{г-Hicno маз, яка, за винятком б!льи-мэнш обмгхЕного кола ггкгд ïiesnero bursts' f трздщ!йних в fan ,'дностей у сферах тврм{яаетг!чйоГ тз кя!-шоззноГ летни, не дозволяе комун 'кантам устансвякззта стаб(льн{, ояноэначн! зОношення вОповОност!, релеванта! для ес1я гба дсстат-ньо вел!коГ к!лькост! козлизих козун t каивикх сктуяц'й.

Найб!п>ш -шгавихи для даксго згау транс?ормзц1й

1. Лексичн! синон!м!чн! зам!ни:

Elle se balançait dans un roçking-chair mécani^ye dont le »-teur faisait un bruit pétaradant sur un rythme de polka C043.

Она качалась в механическом оок-к^есле, мотор которого грсмахзя в ритме польки (95).

2. МорфолоИчн! синон1м!чн! замIни:

Le couloir de la cuisine était clair et un soleil brillait de chaque cSt«S С10Э.

Коридор, ведушй на кухню, был очень евзтай, и с каздой его стороны пытало по солнцу (2S).

3. Синтаксичн! синсн!м!чн! зая!ни:

On devinait, le beau teraps derrière les fenêtres des nuages aux vitres bleuâtres С833.

Гояуйне оконца в облаках обедали теплую погоду (95).

Дан! траисформац!Г хгргггеризутоться qcs'eîTOSHoia обумовлЕноста ! ц!лком допустим! при трзкспскуванн! р^тагодачних одагяяь з ВТ на ЯГ (хоча в деяких випгдках вони пород^урт^ небаган! зк!ни прагмэ-тичноГ спрямовэногг! негэфор перекладу - так, при лнксичн!й зэм!н!

rocking-chair - рск-кресло, ЗУМПВЛен!Й УЗУЗЛЬНОО НЕЭТртЙНЯТН!СТЮ

англ!цнзм!з для рос!йськомавнсго рецип!ентз, виникае де?ормац!я

образу автора (ангяШизми складзмтъ одну з найважлкв1ших особли-востей !ндив{дуального стигм Б.В1ана), який в однаксв!й м!р1 по-инен актуал!зува-тся у текстах ориг!налу та перекладу).

Трети група фактор!в перекяадааькоГ 35р(атавкост{ хзрактери-зуе психалЬчгвЛстачн! аспект функц1онуб5Ш1Я кс:&'н!кант!з t передача як психолог 1чно нестаб!льних учаснькГв коиун!кац!Г i дозво-■ зрозум!ти, що в даному вкладку вар!атизн1сто обукавлэна особ-ливостями мисленкя, мозотворення та психолог Jчного стену останн!х. Дане ствердкення кабувае особЛ1ШоГ вагиивост! у ькпзяках транспону-выння в Iff прагматичноГ [Нфорг^ац!Г ВТ, суб'ектгано детБрмЕноэаноГ f в значн!й Mfpl вплшаючоГ на створення образу автор.?.

OcKfльки одним з найб!льш прагматично марк!рсвзк;я засоб!в е !ндю!дуалъно-авторська матафора, в як!й виб'р сполучень (нтенсЮна-лГв та !мпл!кац!онал!в в!дбуваеться, головнпм чином, на основ! су-б'Ективних особливостей сприйняття реальноГ д!йсисгт!, та трансформа-ц1Г в даному випадку (якщо во:::: не мактъ об'ективноГ абгрунтопэност!) мокутъ розглядатися як серйозн! пор^шення, дефсрмумч! прзгнатачш® !наормац[йний обсяг ET. '

Як правило, включения в комун.'кэтизнлй ланцнкск "автор - текст ~ читач" додатковоГ ланки - перекладача, пврекодуючого псв!домяення на мов! ориг!нэлу в поз!домлення на мов! перекладу, неминучо познзчэеть-ся на функц!оиальи!й адекватност! ВТ ! ПТ, оссблизо з галуз! прагматачно иарк!рован1к ном!нац!й, зскрвма - !ндив!дуалъно-звторськкх ;:,;та-

фОО.

Трансформац!Г прагматично!1 спрямсваност! метзферичних одиниць можуть проходити в трьох напрямках:

I. Розшчрения !нтродуктнзноГ структури метзфори ПГ:

A peine achevait,-11 ces préparatifs que la sonnette se détacha du «ur et le grèvent de l'arrivée de Chick С13Э.

Едва приготовления бшга закончены, как звонок сорвался с цепи и известил Николя о приходе Ёика (13).

У метафор! тексту на переклздн!й мов! визначееться (мпл!кац!я Ю "звонок" ознак тварик, в!дсутня в текст! на вих!дн!й мов!. В останньо-му спостер!гаеться лише явице антропомгр-ф! зму, властаве для початку трансформац!йних працес!в, тш! як, в!дпов!дно рос!йському ва-р!анту, ц! процеси переходить вхе на р!вень необоротних модиф!кзд!й, не характерно дяя даного текстового сегменту. В результат!, прагмата-чний компонент метафори перекладу деформуеться, ! трат !чн! под!Г в ньому наступаютъ лередчасно.

2. Звукення !нтродуктазноГ структури метафори:

De grandes taches blanchea marquaient sur Je sol la place où de= DHS2S5 de se fracasser С12ЭЭ.

Там, где облака плюхались на землю, оставались бпт^та»«? бзлгз nr7~nz 'ID7}.

Мэтафсра ВХОДНОГО тексту м!стйть дгеслово se fracasser _ "дробиться, разбиваться вдребезги"» що вГдобрзгге розщеллення и¡лага на частани - ознака набдкгення траг!чноГ сшуац!Г. У рос!йськоку вгр!ан-tí ззи!сть д!еслозэ se fracasser э.'шго простср1чне "плюхаться", яке мае конотац!ю, в!дм!нну в!д ориг.'налу. Дака трансфсризцЕя кодиф!куе прагматачний аспект кэтафори ПТ, порупувчи алузткзну гдекзатн1стъ текст!з на ВМ i Ш.

3. Зншнеиня {ктродушЕНоГ структури» а разом з нею j сакоГ мэ— тафзри:

Les cens rr.^uiiniííint _ л bras avec snthcusl asi^iï C5£D.

Лнш восторженно махали рукаки (72).

Д1бслово oeuxiner - "прозззедать грацзтольнЕэ движения" з кета-çopî оркг'налу 1шл1куг езиаки техи!чксго сбладнанвя, як J спояучошь-ся з iíbhhhkom sans i св fлчать про посту з poKsal г!бридн:« -утверенъ. При переклад! визначееться прспуск прзггатачноГ !нформац!Г, що зкту-ал!зунтъся в !нтродуктхзн!й структур! нвтафсри. 'Ця трзнсфориац!я' тягне зз собсга зниккення сзкоГ кетафоря Í сбукозлюе сгаклш! нев!д-поз!дност! язкхк текстовая сегкент!в.

?_зак!_нченн! п!дводятъся основн! п!дсумхи робота. '

Cneauçlxa срган!зщ!Г кезких I структурко-семаитичних засобГв худегкього тексту визначаеться кокуШкатизно-прагматичною f нтенц I ею автора виявига з[дпсз!дшй вляз нз-реципиента, до обушзлюе характер ионного оформления тексту (особливо эдиниць, як! мзгать макси-калъну суб' екткзну детсрн!нозан!сть, зокремэ - !ндхв fдуально-автор-ських хэтафор).

Даи1 обставши мэкпь особлкзэ значения при переклад f, в процес t жато текст на БМ перекояуеться на Ш. В результат! цього ювн! сшинад! ВТ п!ялягаить р!зного роду трзнсфоркац!ям, модиф!куючкм Гх прагматичну спрямавзн1с1ъ. Ц! трансфорта!Г мозуть торкатися ле-ксичких, морфологIчних та синтаксхиних засоб!в, але особлхзо серйоз-н! васл!дки вони наягсь при деформзц! г прагматично марк!рованих ком-понент!в. Так, наприклад, звухення або зникнення !нтродуктивноГ структура матафори перекладного тексту приводить до спотзорення ав-

торськоГ ■ !ктенц!Г, яка эуковлзое соме такий виб!р нег!мплIкац'онзлу, I, навпаки, розшрешш обсягу прагматачноГ 1нформац!Г мзтафоршноГ единиц! НЕ добавляв до суб'ективних особливостей сприйняття автора !ндиз!дуальн! особлтост! сприйняття перекладача, що такок де-ФСрмуе прагматачний аспект перекладного тексту. 3 ц!сГ причини, з втек досягнення р!внпц!ннсст! регулятивного впливу текст!в ориг!-.злу та переклану на своГх адресата, необх!дно ураховувата всю су-купн{сть релезантних аспект!в предметноГ ! мовноГ ситуацГй, функц!-онування концептуально.' систем!! нос!Гв мови, процес!в мислення, особливостей тексту, передач! !нформац!Г та мовноГ систеки !, го-лсвним чином, авторського комун!катизнсго нам!ру - ун!версального обмегувача трансадрмац!й у переклздному текст!.

Основн! полозенкя дисертаа!Г в!добра£ен! в сл!дувчих публ!ка-

ц!ях:

1. Отражение коммуникативной ситуации в кгтафоре (на материала романа Б.Вианз "Пена дней") // Социальная коммуникация и функционирование язхлгз. - Одесса, 1389. - С. 147-163. - Рукоп. деп. в ШШОН АН СССР 17.11.1589, & 40142.

2. Матафсра как структурно-семантическая основа текста // Мова (науксв! записки ОДУ з мозознавства). - Одеса, 1993.-а50-159.

3. Индивидуельнс-звтсрская катзфсра как кошонгнт индивидуального стиля автора // Тезисы конференции "Язык и культура" 25 июня 1993 г. - Киев: Изд-во КГУ, 1993.

4. Индивидуально-авторская катасора как средство композиционной организации текста // Тези конфереиц!Г "Семантика мази I тексту" 13-15 говтня 1993 р. - 1вано~Франк!вськ, 199Я.

5. Методические указания для самостоятельной работы студентов по курсам: "Стилистика", "Теория и практика перевода". - Одесса,

1993.- 24 с