автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.03
диссертация на тему: Правда как социально-философская категория.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Правда как социально-философская категория."

ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ' і" б О'Й’1 К-Д.УИШНСЬКОП)

1 3 т 1885 .

- На правах рукопис/

ЧЕХУН Наталія Василівна ' ПРАВДА ЯК СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ'

дисертаїііг на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Ките

19 9 5

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському державному лінгвістичному універси теті “

Науковій керівник - доктор філософських наук, професор . Б.Л.ШУБНЯКОВ

Офіиійіі опоненти: доктор філософських наук, професор

Провідна організація - нафедра філософії Українського державно -

го медичного університету ім.0.0.Бдгомольця

дині нь засіданні спеціалізованої вченої ради К-05030І в Південно-Українському педагогічному університеті ім.К.Д.Ушинсь кого ./270000 м.Одеса, вул.Старопортофранкфуртська.Ііб/.

----- З дисертаціє») можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського.

Автореферат розіслано "Лб” і?$ •__________ 1995 р.

3.В.ВАЛОВАЄВА

кандидат філософських наук, доцент Л.А.ЯРОШ

Захист відбудеться

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філософських наук

М.С.ДМІТРІЄВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблпми. Найбільш важливими проблемами суспільної науки і практики побудови демократичної, суверен-нот держави е проблеми пошуку правди, пошуку об'єктивної істини, затвердження соціальної справедливості, становлення моральності, розвитку духовності. Про актуальність проблеми правди в філософсько-соціальному аспекті свідчить весь хід суспільного розвитку.

Правда, як соціально-філософська категорія, включає в себе гносеологічний, соціально-політичний і морально-етичний аспекти, отже правда виступає як єдність об’октивної істини, соціальної справедливості та моральності. Правда виступав акумулятором, синтезом істини, справедливості, моральності, головною проміжною ланкою в їх об’єднанні і самоГ II єдності в цілому. Ці важливі аспекти правди, як: цікаві самі по собі, набувають особливої гостроти в контексті сучасної ситуації в державі, яка характеризується важливими пошуками шляхів виходу з кризи.

Актуальність проблеми, що досліджується, пояснюється також певною нерозробкою та ігноруванням у суспільних науках питання правди як соціально-філософськоі категоріг. 1 це не випадково, оскільки тема істини та правди не відноситься до розряду популярних. Не було усвідомлено, що істина і правда існують не самі собою, а лише в контексті соціальної дії.

Сучасна політична та соціально-економічна ситуація свідчить, що без встановлення соціальної правди неможливо визначити шляхи виходу з кризи. Але реалізація курсу на досягнення найбільш повної правди іде з великими труднощами. Це пов’язано, насамперед, з дією тих політичних сил, які піклуються лише про свої вузькопартійні інтереси і не зацікавлені

в правдивому висвітленні як минулого, так і сьогодення, в та-

- кож э недостатньою соціальною та духовною активністю широкої громадськості.

Розробка проблеми правди, як соціально-філософської категорії, актуальна і тому, що в житті ще існують полуправда, неправда і брехня, які відволікають від науковэ-обгрунтован-них шляхів пізнання світу. Це перешкоджає шляхам руху до об’єктивної істини, праеди, без яких суспільство не може позитивна функціонувати та розвиватися.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Запропонована нами сучасна трактовка правди, як соціально-філософської категорії, яка розглядається в єдності об'єктивної істини, соціальної справедливості та моральності, в нашій літературі е проблемою нерозробленою.

■ Поняття "правда" зустрічається в працях індійських філософів, Аристотеля, І.Канта, М.А.Добролюбова, М.Г.Черни-шевського, Д.1.Писарєва, Ф.М.Достоєвського, М.А.Бердяева, П.Флоренсьхогэ, К.Поппера та іншіх. Особливо гостро ставили питання про правду народники та революціонери-демократи XIX -століття -в Росі ї та в,Україну.

В останні роки в державах колишнього СРСР написано низ- ~ ка книг, дисертацій, брошур, статей, в яких прямо чи опосередковано порушуються деякі окремі питання проблеми правди.

Великої уваги заслуговують праці В.І.Свінцова, Д.І.Дуб-ровськаго, В.І.Віноградова, в яких розкриваються шляхи досягнення правди, перемоги над полуправдою, неповною правдою і відкритою брехнею. .

Особливо важливими для дослідження правди як соціально-філософської категорії є праці М.К.Михайловського, В.С.Соловйова, В.Г.Комарова, В.А.Печенвва. Останній вперше визначив

- З -

правду як філософсько-моральну категорію, яка відображає діалектичну єдність об’єктивної істини, соціальної справедливості та гуманістичної моральності. Автор у своєму дослідженні спирається, головним чинок, на праці цих дослідників, які лише обмежились постановкою цього питання без його достатнього обгрунтування та конкретизації.

■ Окремі елементи структури змгсту"правди" розглядаються в філософській, історичній, соціологічній літературі. Так, в працях 6.1.Андроса, В.В.Будко, В.ІкВорожцова та В.Г.Кочето-вої, Г.А.Геворкяна, П.В.Копніна, А.Я.Клімова, БЛ.Липського,

А.Е.Петросяна, В.Н.Лоруса, А.Л.Нікіфорова, В.Г.Федотової, Е.М.Чудінова, Л.В.Шульца, а також зарубіжних авторів -М,Хайдеггера, Г.Гадамера, Д.Р.Серла, Д.Болинджера, Д.Лакоф-фа, Х.Вайнріха та іншіх велика увага приділяється питанням . об’єктивної істини; розрізняються фактори, в залежності від яких знання сприймається як істинне; визначається істина як шлях до справедливого соціального устрою. '

В працях російської ідеалістичної філософії /М.А.Бердяев, С.Л.Франк - "Вехи", "Из глубины"/, Л.А.Байдельдінова,

П.Сорокина, А.А.Кисельова, Н.В.Гайворонюк; В.С.Калініна, Ю.В.Свгомонова, Б.Т.Григор’яна розглядаються проблеми соціальної справедливості та моральності.

Разом з тим, питання про правду, як соціально-філософську категорію, як цілісна проблема ще не знайшло грунтовного висвітлення в нашій літературі. Це й обумовило мету та завдання цього дослідження.

Мета дослідження. Метою роботи є усвідомлення змісту категорії "правда", як конплексного соціально-духовного поняття, яке суттєво впливає на розвиток індивідуальної та

суспільної свідомості, науково! ідеології суспільства та особистості, отже, .на матеріальна, соціальне та політичне життя суспільства. Слід зазначити, ще при визначенні мети роботи автор не включав до неї задачу внести якийсь новий дасліднюіьк 1 момент при. аналізі проблем соціальної справедливості та моральності. Це теми спеціальних досліджень, які достатньо обгрунтовано розроблені в нашій літературі. Автору ці проблеми необхідно було включити в своє дослідження для того, щоб розкрити цілісне, структурно-оформленне уявлення про поняття "правда". -

’ Основні завдання дисертаційноголосяідження.

- Аналіз та обгрунтування основних світоглядно-методологічних установок, які складають підвалини визначання правди як комплексного соціально-духовного поняття.

- Виявлення взаємодії '(істини та правди в контексті соціальної дії. .

- Розкриття діалектики категорій об’єктивної істини, соціальної справедливості та моральності як осно-них структурних елементів правди в соціально-філософському контексті.

■ - Ьиявлення місця категорії"правдн" в контексті прак-_______

тичної свідомості /мораль, право, комунікація/, в системі екзистенціально-життєвої орієнтації індивіда. .

лене до захисту дисертаційне дослідження, на думку автора, є подальшим поглибленням соціально-філософського вчення про правду, є певним приростом знання в цю недостатньо досліджену проблему соціальної філософії та сучасної філософської думки в цілому.

Практичне значення дослідження полягає в розкритті прав-

ди, як соціально-філософської категорії, та в тих рекомендаціях, які випливають з теоретичного аналізу досліджуванноГ проблеми для підвищення філософської та політичної культури кожної людини. Одержані в результаті дослідження висновки дають можливість більш цілісно уявити шляхи використання положень сопіальної філософії про правду як наукових орієнтирів суспільно-історичної прантики. Значне практичне значення можуть мать сформульовані в дисертації аляхи досягнення правди, які грунтуються на обов’язковому Функціонуванні об’єктивної істини, соціальної справедливості та гуманістичної моральності. Результати прзведенного дослідження можуть бути використані в процесі викладання філософії, соціальної філософії, політології, етики в вузі, для підготовки спецкурсів, в лекціонній роботі з метою формування у людей уявлень про соціальну відповідальність, усвідомлення проблем демократизації суспільного процесу суверенної України. Дисертаційне дослідження може бути порадником в діяльності політичних лідерів та господарських керівників. '

Наукова новизна дослідження. Б дисертації зроблена спроба всебічного розкриття проблеми соціально-філософської категорії "правди" на сучасному рівні розвитку діалектичного наукового знання. Розкривається та обгрунтовується визначення категорії "правди", як категорії світоглядного знання; аналізується діалектика та взаємообумовленність трьох складових компонентів правди: об’єктивної істини, соціальної справедливості та гуманістичної моральності. В дисертації обгрунтовуються положення про те, що суспільство не може розвиватися поступально, якщо в ньому не встановлена правда соціальних відносин. Дослідником розглянуті причини ігнорування та перекручування правди, панування полуправди, неправди та

брехні в різні періоди історії.

Апробація роботи. На тему дисертації опубліковано дві роботи. Основні положення дисертаційного дослідження викладені та обговорені:

- на кафедрі філософії Київського державного педагогічного інституту іноземних мов 1991, 1993 p.p.;

- на науково-практичних конференціях молодих вчених

Київського державного педагогічного інституту іноземних мов 1992, 1993 p.p.; .

- на проблемній Раді з філософії науки Ленінградського

ордена Леніна та Трудового Червоного прапору державного університету 1992р.; '

- на методологічному семінарі кафедри філософії і соціолог її Південно-Українського педагогічного університету імені К.Д.Ушинського 1994р.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на сторінках машинопису, складається з вступу, трьох розділів, підсумків та списку використаної литератури, що зумовлено метою та завданнями данного дослідження..

Деклййзціялю-дсяйистий-рнеадк -їв далдвачна^.аа.вина-__________

сяться на захист. В результаті проведеного дослідження вперше пропонується концепція, в якій робиться спроба наукового обгрунтування "правди" як комплексного духовно-практичного поняття.

Дана концепція конкретизується автором у тезах, котрі позначені певно» науковою новизною і пропонуються на захист:

І. "Правда” - це соціально-філософська категорія, що позначає те об’єктивно-істинне знання, яке вміщено в соціальний контекст і проявляється як ціннісне усвідомлення ло-

диною світу та самої себе. Функціонування правди проявляється в соціальній сфері при обов'язковій наявності об'єктивної істини, соціальної справедливості та гуманістичної моральності. Важливим і єдиним критерієм підтвердження досягнення правди виступає суспільно-історична практика.

2. "Правда" - світоглядна категорія."Правда"я8ляє собою логічний перехід від знання до практичноі дії. В "правді" фіксуються конкретні ВИМОРИ до умов життя і ця конкретність правди доповнюється вченням про соціальну справедливість та гуманістичну моральність.

3. Об’єктивна істина виступав теоретичною основою, струк-туроутворювчим компонентом змісту правди соціальних відносин суспільства.

4. Соціальна справедливість - важливий компонент правди.

Соціальна справедливість - це категорія на основі якої пізнаються позиції істинності, правоти, рівності, правди. Правда-соціальна справедливість виступає як результат усвідомлення соціальних процесів, людських відношень у формі оцінки соціальної дійсності. .

5. "Правда" - це моральна істина. Моральність - важлива умова функціонування правдивих соціальних процесів як суспільства, так і міжособистих відносин. Категорія "моральність-прав-да" - це та* об’єктивна істина, яка специфічно проявляється в етичних вченнях і діях суспільства та особистоиті. Моральність виступає гарантом наявності істини в правді, побудови правди

на базі істинного знання. •

6. Моральність - це передумова і складова частина правди. Безумовно, моральність більш широке поняття у порівнянні з поняттям "правда".оскільки тільки частина її принципів є не-

обхідними складовими правди: чесність, правдивість, добро, відповідальність, совість.

ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика методології, методу дослідження.предмета та об'єкта. У г тупі зазначається, що методологічною основою дисертаційного дослідяення є сучасна діалектика пізнання. Автор спирається на важливі принципи, категорії та закони філо- . софіТ, які набули свій подальший розвиток у працях вітчизняних та зарубіжних філософів. При проведенні дослідяення автор використовував метод діалектико-компоративного аналізу.

Б обгрунтуванні роботи показано, що вибір теми дослідження, його актуальність обумовлені необхідністю більш глибокого та всебічного розкриття "правдй" як соціально-філософської категорії, яка сприяє орієнтації суспільства та особистості в складних суспільних процесах» формуванню істинного, правдивого, науково обгрунтованного погляду на соціальні процеси суспільства, вихованню високоморальної особистості, яка протистоїть аморальності та бездуховності.

Відповідно до теми дисертації визначені мета, завдання та методологія дослідження,- його новизна, теоретична та практична цінність роботи.

1 В першому розділг "Істина та правда в структурі світоглядної свідомості, світовіднотеннг, індивіда" об’єктивна істина розглядається як основа правди і обгрунтовується ця позиція автора.

Проблему автор розглядає з позицій історико-філософського аналізу категорії об'єктивної істини, правдоподібності та правди. Акцентується увага на класичній, матеріалістичній, прагматичній, логоцистській теоріях об’єктивної істини, які грають

велику роль для розуміння та визначення категорії "правди". Підкреслюється, що істині належить головне місце в утвердженні правди, що перепоною в її утвердженні є помилка, дезінформація, полуправда, неправда, брехня. Ці явища мали та мають місце в розвитку суспільства через незнання істиних причин та явищ, що виникають через нерозуміння сутності тієї чи іншої ідеї. А через незнання сутності соціального явища випливає брехня і неправда, які можуть здаватися правдою. Тому, щоб досягти правди про те чи .інше соціальне явище або подію необхідно, насамперед, досягти об'єктивної істини.

"Правда" - це соціально-філософська’категорія, яка відображає не просто об’єктивно-істинне знання про світ, але й відповідність наших оцінок дійсності, яке міститься у соціальному контексті та виявляється як ціннісне усвідомлення людиною світу та самої себе. В зв'язку з цим, категорію "правди" у соціально-філософському аспекті автор розглядає в триєдності - у гносеологічному, суспільно-політичному та морально-етичному вимірах, тобто в єдності об'єктивної істини, соціальної справедливості та моральності. Перекручування та ігнорування хоча б одного з цих складових компонентів призводить до неправди, брехні, полуправди. Основна відмінність правди від супутньої їй категорії - істини, полягав в тому, що в ній фіксуються конкретні вимоги до умов життя.

1 ця конкретика міститься у вченнях про соціальну справедливість та моральність.

Пр< де являє собою не просто об'єктивне знання про дійсність, а логічний перехід від знань про оточуючий світ до позитивних практичних дій.

Далі в розділі аналізується центральне місце об’єктивної істини в функціонуванні правди. Правда - це істина в дії.

. - 10 -Діяти по правді, це значить діяти у злагоді з істиною, справедливістю.

' Правді властиві багато а якостей істини, однак ці дві категорії не тотожні. Правда, на відміну від істини, як категорії теорії пізнання,, є категорією соціальної філософії, яка відображав науково обгрунтовані шляхи утвердження вільного, демократичного суспільства. Джерелом правди виступає суспільно-історична практика як основна рушійна сила соціального прогресу. Джерело правди являє собою тільки одну з форм практики, що з однієї сторони, обумовлює синонімію істини те правди, а з другої сторони - розходження смислів цих категорій. ' ' •

Розуміння категорії "правди" немислимо без урахування вчення про діалектику відносної та абсолютної істини. Правда відносна, оскільки вона застосована да данного часу, до данних явищ та абсолютна, оскільки її істинність доказана практикою остаточно. Для досягнення правди соціальних процесів людство проходить достатньо довгий шлях - від брехні і неправди, дезінформації, полуправди, неповної правди, до правди. Оскільки в усі часи головним можна назвати питання про пізнання правди - природньою була проблема її досягнення. Для того, щоб була досягнута правда, необхідне компетентне вивчення всіх галузей соціального життя та оприлюднення результатів, які сприяють поглибленню, уточненню уявлень, що склалися а може, навіть і перегляду існуючих оцінок. Якщо правду виражає істина, соціальна справедливість і моральність, то вона не може бути напі'в-іс-тиною, напів-сгграведливістю або напів-моральністю.

Такі явища, як полуправда, дезінформація продовжують

мати мі сие. Вони о результатом недостатньо повної та точної передачі об’єктивної інформації. Вони використовуються ти- . ми, кому вигідно приховування правдивої інформації, уявлення брехливого.висловлювання у вигляді правдивого або частково правдивого. Зміст правди включає в себе об’єктивно знання та істинну оцінну, яке мае форму переконання, впевненості та віри.

Виходячи з діалектичного дослідження істини, правда та істина являють собою моменти єдиного реального процесу. Істина та правда в певних межах співвідносяться як значення і смисл. Істина зужує багатоманітність п&ле правд та позначає той простір, де ці "правди" співіснують. Правда к характеризує не тільки стан суб’єкта як можливість відношень між суб’єктами. Істина є тим положенням, в якому "правди" можуть не тільки конкурувати, але Я переходити одна в одну. На ціп основі^ створюється духовний світ, де істина та правда є процесом, рушійною силою якою є єдність та боротьба протилежностей істини та помилки, правди та брехні.

Рухаючись шляхом розвитку об’єктивно-істинного змісту свого знання, людина, одночасно, переживає отриманне знання. Істинні характеристики набутого знання людина трансформує у правду. В цьому сенсі процес трансформації істини у правду в процесом практично духовного освоєння світу. Тут сама правда виступає як ступінь небаДцужості людини до оточуючої її дійсності та знання про неї. Прикладом може служити укра”'ська національна культура. Незаперечною істиною в те, що в певних соціальних умовах формувались знання про традиції, звичаї, культуру українського народу, яхі пізніше перевтілюються в правду.

СТРУКТУРА ЗМІСТУ ПРАШ

ПРАВДА Т[ ПРАВДА

ЯК ОБ'ЄКТИВНА ІСТИНА :

Відповідна науково-

практична оОгрунто-

соціальна ване

Дія вчення

суспільства про со-

та особис- ціальну

тості справедли-

вість

Науково- обгрунтоване вчення про гуманістичну моральність

Відповідна моральна дія суспільства і особистОСТ1

- ІЗ -

У другому розділі "Соціальна справедливість - важливіший компонент правди, якісна характеристика відношень "лю-дина-суспільство" правда розглядається у суспільно-політич йому аспекті. Категорія соціальної справедливості, як структурний влемент,сприяє розкрити цілісного структурно-оформленного уявлення про категорію "правди”.

■ Порушення соціальної справедливості веде до витіснення правди неправдою, брехнею. Так, якщо теорії про соціальну справедливість не виражають інтереси народу, то це вже не правда, а брехня, пов’язана з"обгрунтуванням науковості" цих соціальних концепцій.

Або, коли теоретичні уявлення про соціальну справедливість позитивні, адекватно відображають дійсність, а практичні дії протирічать їм і спрямовані на задоволення інтере- . сів.частини суспільства, це також характеризує якість прі.в-ди.

Автором дається визначення категорії справедливості. Категорія "правда-соціальна справедливість" - це та ж об’єктивна істина, яка тільки специфічно проявляється у $ункціо-нуванні та розвитку вчень про суспільство та дії людей у відповідності з ними. Жити по правді - значить правильно мислити та діяти згідно справедливості. Категорія "соціальної справедливості" відображає вимогу відповідності між практичною ролю людини або соціальної групи в житті суспільства та їх соціальним положенням; між їх правами та обов’язками; заслугами людей та їх суспільним призначенням. Невідповідність цих співвідношень оцінюються як несправедливість, неправда. Справедливість розглядається нами як категорія, на основі якої сутнє та належне пізнаються з позицій правди, істинності, правоти, рівності. Категорія "правда-соиіальна

справедливість уявляється як науково обгрунтоване вчення про відповідний спосіб життя людей. "Правда-соціальна справедливість" е результатом усвідомлення соціальних процесів, людських відношень у формі оцінки соціальної дійсності.

В розділ-' розкривається методологічна роль категорії "правди-соціальної справедливості". Правда через судження розуму та справедливості, в практичному литті людини, перетворюється в її переконання, визначає її вчинки. ,

Довгий час вищою істиною в державах колишнього СРСР виголошувались авторитарні теорії, оцінки та судження, вольові рішення керівництва, а суспільна наука обмежувалась їх простим коментуванням. Автор на прикладах розкривав деформаційні процеси правди в епоху сталінізму, застою та стагнації.

Розуміння сутності *га перспектив соціального розвитку, затвердження правди-соціальної справедливості - це не тільки теоретична задача, але й практична необхідність. "Правда-со-ці&яьна справедливість" - це не тільки наукове знання, але й відповідна практична дія. Правда означає не лише істинне, але також правильне, вірне, належне, справедливе, відповідне вищим цінностям та цілям людства, практична дія. Об'єктивна необ— хідність затвердження правди/соціальної справедливості обумовлена, по-перше: потребами вірної орієнтації у політичних та соціальних явищах і подіях, яі і відбуваються у сучасному світі, по-друге: з необхідністю прийняття обгрунтованих політичних та соціально-економічних рішень державою, суспільними та іншими організаціями.

Там, де за якихось причин соціальні функції справедливое- . Ті не знаходять свого повного прояву до гальмування суспільного розвитку, незадоволення народу, як це спостерігається на

прикладі невмілої лібералізації цін. Коли відбувається деформація розуміння соціальної справедливості, тоді рух особистості та суспільства до правди значно ускладнюється.

Ствердження соціальної справедливості як компонента • "правди", передбачає наявність об'єктивних та суб'єктивних умов. Кити у злагоді з правдо» суспільство та особистість можуть лише тоді, коли в суспільстві відсутня експлуатація, існує рівність міх людьми або цілеспрямований рух до неї, коли існує справедливий розподіл матеріальних благ у відповідності та якістю праці, відношення партнерства та співробітництва, єдині цілі та спрямування, демократія та гласність.

До суб’єктивних умов життя суспільства по правді відносяться: високий рівень його духовного розвитку та наявність науково обгрунтованих уявлень про соціальну справедливість особистості; високий освітянський та культурний рівень, розуміння свого місця у суспільстві, знання шляхів свого соціального визволення. .

Таким чином, правда-справедливість знаходиться у ряду Фундаментальних цінностей правди, вона виступав як антипод несправедливості. •

Третій поздг'л "Гуманістична моральність - необхідна умова функціонування правди, відношень "світ-людина", яка присвячена аналізу моральності, як умові досягнення правди у соціальних відношеннях. У розділі обгрунтовується теза про те, що "Правда - пе етично осмислена істина". "Правда" розглядається як філософська категорія, яка включає в себе морально-етичний аспект. Необхідними складовими правди е такі принципи моралі як чесність, правдивість, совість, відповідальність, добро та інші, які, зрозуміло, на вичерпують всього

змісту моралі, як більш широкого у порівняні з правдою поняття. Гуманістична моральність - це та ж об’єктивна істина, яка тільки специфічно проявляється у наведених вище етичних нормах та діях суспільства та особистості. Стверджується, що правда-іс-тина, з одного боку, в регулятором гуманістичної моральності, а з другого - гуманістична моральність виступає важливим механізмом Функціонування правди-істини.

"Иравда-моральність" являє собою об’єктивно-суб’єктивну характеристику. Об’єктивною вона виступає стосовно суспільства. Суб’єктивність виражається в тому, що моральність кожної людини виступає Ь формі його "внутрішньої правди”. Тому найменше ігнорування гуманістичної моральності, як умови функціонування правди, веде до деформації, як свідомості, так і практичної діяльності особистості і суспільства. Аморальність суспільства та особистості, яка складалася протягом десятирічь у колишньому СРСР була породжена цими причинами під впливом деформованного суспільства.

Вимога правдивості випливає з потреби людей мати вірне уявлення про суспільство, в якому вони живуть, про вчинки оточуючих, які повинні оцінюватись, про життєві обставини, в які вони потрапляють. Однак ці орієнтири не знайшли свого практичного втілення. Однією з причин цього є вседозволенність або лише часткове теоретичне рішення основної проблеми моральності, як спрямовуючого механізму функціонування правди. Ігнорування та перекручення цієї проблеми призвело, з одного боку, до аморальності , духовної деградації як особистості, так і суспуль-ства в цілому; а з другого боку, до втрати інтересу до пошуку правди-об'активної істини, основ гуманістичної моральності. . Тільки правда виступає вищим законом та мірилом всіх людських

- 17 -

діянь і оскільки тільки вона дає можливість визначити явища суспільного життя, які навизначені та суперечливі згідно своєї природи. .

В підсумках формулюються основні результати дослідження, окреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

В результаті проведеного дослідження випливають слідуючі висновки:

- проблема правди є однією з найважливіших категорій

у соціальній філософії. Вона детермінує науково-обгрунтова-ну свідомість та практичну дію суспільства та особистості.

- Наукове обгрунтування "правди" можливе лише на основі сучасної діалектики, яка є підсумком розвитку сучасної філософської думки. Методологічним базисом наукового рішення проблеми "правди" є матеріалістичне рішення основного питання філософії, його першої та другої сторін, матеріалістична діалектика та матеріалістичне розуміння історії.

- "Правда" - це соціально-філософська категорія, яка являє собою об’єктивно-істинне знання про світ, яке міститься

у соціальному контексті і проявляється як ціннісне усвідомлення людиною світу та самої себе. Правда являє собою діалектичну єдність об’єктивної істини, соціальної справедливості та гуманістичної моральності.

- "Правда" - категорія світоглядної свідомості. Вона являє собою логічний перехід від знання до практичної дії. У "правді" фіксується конкретна вимога до умов життя, яке розкривається вченням про соціальну справедливість та гуманістичну моральність.

7 Об’єктивна істина як теоретичний фундамент правди та соціальна справедливість-правда виступають по відношенню одне

до одного як загальне і особливе. Справедливість- це поняття про належне, яке пов'язане з історично-мінливими уявленнями про невід’ємні права лвдини. Вона відображує вимоги співвідношення між практичною роллю людини або соціальної групи в житті суспільстг та їх соціальним положенням, між їх правами та обов’язками, заслугами людей та суспільним призначенням. Порушення такого співвідношення деформує правду соціальних відношень.

- Гуманістична моральність - необхідна умова ({ункціону-вання правдивих соціальних процесів як суспільства, так і міжособистих відношень. Регулятором гуманістичної моральності є правда; з другого боку, гуманістична моральність в спрямовуючим механізмом функціонування правди.

- Вищим критерієм моральності виступає людина як міра моральності правди. Досягнення людиною моральної правди починається з формування повсякденної свідомості і продовжується до формування високоморальної особистості.

Список наукових пюаш,. шо відображають.основні положен-------------: ня теми дисертанті. ----------------------------------------- '

1. Діалектика істини і правди у соціальному розвитку. //Методологічні основи розвитку пізнання та суспільно-історичної практики. Київ, ВДПІІМ, 1991 ’ с. 12—11 У/

2. Мова і правда. //Філософія. Мова. Культура.

К., ВДПШ, 1994'і 'с* 18-21 К

RESUME .

Chehun N.V. The truth as a social and philosophical cathegory. The Dissertation for applying for the scientific degree of the buchelor of the Philosophical Sciences on speciality 09.00.03 - Social Philosophy and Fhilosophy of History, South Ukraine Pedagogical University, Odessa, 1995.

The manuscript of the Dissertation is defended. It contains в

the results of the theoretical researches on the subject. Through development of the containing; o'f the cathegory the "truth" as a complex social and spiritual notion. It's heen stayted that the "truth" as a social and philosophical cathegory includes gnoseological social, political, moral and ethical aspects.

Key words! social and philosophical cathegory "the truth", a real truth, social justice, positive morality.

Чехун Н.З. ГІравда как соцмально-философокая катргория. Диссертация ка соисиание ученой стчпйни кандидата филоеофски* наук по сгецичлькости 09.00.03 - соціальная философия и филОсофия иотории. Южно-Украиі'ский педагогическнй унивррслтзт им. К.Д.У'ли ского, Одрссп, 1995.

Затчи’дартся'рукопнсь дисегртяции, которяя содррчит рряультатьі троретических исслрдоваяий по вопросу Есесторонней разработки содеркания катргории "правда" как комплрнсного социяльно-ду-хзвного понятия. Установлено, чтб "правда" как социальнО-фило-софскап катргория вулгтает е ср6р гносрОлогичєский, обцеств"»-но-политичрский и і.<оральсо-атическ;гй пгпгкт.

Кляпові слова: соціально-філософська категорія1 "правда", • об’єктивна істина, соціальна справедливість, гуманістична морадьність. ■